МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИДОНЕЦЬКА ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЯ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИНАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

МАКІЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ

З досвіду роботи

Алгоритми і методи вимірювання педагогічної компетентності

Автор:Холодна С.Г. – викладач – методист,

завідуюча методкабінетом Маіївського ВПУ

м.Донецьк2011р.

for re

view

Холодна Світлана Григорівна – викладач – методист, завідуюча методкабінетом Макіївського вищого професійного училища.

В статті розглянуті питання з активізації попиту педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів щодо підвищення рівня професійної компетенції шляхом обліку та самоаналізу.

Рекомендовано навчально-методичною радою НМЦ ПТО в Донецькій області (протокол №35 від «12» грудня 2011р.)

for re

view

Алгоритми і методи вимірювання педагогічної компетентності.з досвіду роботи

Холодна С.Г. – викладач – методист, завідуюча методкабінетом

Маіївського ВПУ

„Треба постійно вчитися самому.Вчитель живе до тих пір поки він

вчиться, як тільки він перестаєвчитися, в ньому вмирає вчитель.”

К.Д.Ушинський

ХХІ століття визначило потреби людини й суспільства в нових стратегіях: розумовій, інформаційній, емоційній, врешті в етиці поведінки особистості на рівні соціальних відносин та внутрішнього світу. У зв'язку з цим сучасні тенденції розвитку освіти підпорядковуються змінам у парадигмах сприйняття світу.

Україна, як і все світове товариство, розуміє, що необхідно провести суттєві зміни в освіті, створити нові пріоритети навчання і виховання особистості протягом усього життя, які б сприяли формуванню готовності громадян держави до свідомого політичного й соціального вибору, постійного підвищення свого професійного рівня.

Вимоги до педагогічного працівника визначаються їх кваліфікаційними характеристиками, що затверджуються Мінпраці за поданням Міносвіти.

Для визначення відповідності педагогічного працівника займаній посаді, рівню його кваліфікації проводиться атестація.

Атестація здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації, а саме рівня педагогічної майстерності, результатів педагогічної діяльності шляхом проведення контрольних робіт, “зрізів знань учнів”, тестування; моніторингу проведення уроків, позакласних заходів; здійснення аналізу освітнього процесу з урахуванням думки батьків, учнів та вихованців (Закон України „Про освіту”).

Атестація педагога – це своєрідний підсумок його праці та узагальнення роботи за певний період – міжатестаційний, терміном у п’ять років, який починається з моменту атестації та закінчується наступною.

Педагог це не відокремлений обєкт, а ланцюжок цілої системи професійної підготовки, яка спрямована на створення такої моделі кваліфікованого робітника, яка зрештою дозволить судити про якість освіти по сукупності гармонійності новоутворень в структурі особистості, які характеризують її загальну і професійну культуру, соціальний досвід, громадянськість, етичну позицію (див. схему 1.). Саме рівень підготовки випускника став ключовим під час вирішення питання з активізації педагогів училища до набуття таких педагогічних компетенцій, які відповідали би не

for re

view

тільки сьогоденню, а працювали би на випередження в отриманні результатусвоєї діяльності, тобто на перспективу.

Схема 1.МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА МАКІЇВСЬКОГО ВПУ

Атестація педагогічних працівників є одним із напрямків моніторингу якості професійної освіти за всіма напрямками його діяльності, проведення якого є найактуальнішою задачею сучасної освіти. Моніторинг освіти включає, перш за все, діагностику, прогнозування і своєчасну корекцію

Сучасний кваліфікований

робітникПОЛІТЕХНІЧНІСТЬ

ГАРМОНІЙНІСТЬ

Професійнізнання та навички

Загальні знання

ІНФОРМАЦІЙНІСТЬ

Конкуренто спроможний

Психологічно виважений

Самостійний Легко адаптується до змін

for re

view

навчального процесу і професійного розвитку як учнів, так і педагогів (див. схему 2.)

Схема 2.Об'єкти моніторингу педагогічної компетенції

Перший крок моніторингу педагогічних компетентностей педагога в Макіївському ВПУ передбачав накопичення матеріалів педагогічного досвіду в спеціальних теках, які надавались атестаційній комісії. Ця робота дуже важлива, але більше під час обміну педтехнологіями. Реального аналізу кваліфікаційного рівня педагога вона не передбачала. Радою методичного кабінету було прийняте рішення змінити методику моніторингу педкомпетенцій і спрямувати увагу педагога на системний аналіз своєї діяльності за кожний навчальний рік шляхом обліку та простих розрахунків. Як підсумок пропозицій педколективу був прийнятий „Алгоритм активізації професійних запитів та потреб педагогів” (див. схему 3), де чітко відстежується взаємозв’язок всіх складових. Під час переходу від діагностики потенціалу педагогічних кадрів до аналізу узагальнених результатів виникла ідея створення „Паспорту педагогічної діяльності” (див.приклад у додатку 1), який мав би набір розділів, відповідних вимогам Законів України «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», Положенню про організацію навчально-виробничого процесу у професійно - технічних навчальних закладах, затвердженого наказом

УченьВикладач

ПП

Майстер в/н

Вихователь

Викладач ЗОПfor

revie

w

Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 N 419, «Типовому положенню про атестацію педагогічних працівників» та посадовій інструкції. „Паспорт педагогічної діяльності” (далі „Паспорт”) було запропоновано використовувати для творчого звіту педагогічного працівника під час атестації на підвищення чи підтвердження відповідної кваліфікаційної категорії.

Схема 3.Алгоритм активізації професійних запитів та потреб педагогів

Модель сучасного випускника ПТНЗ

Діагностика потенціалупедагогічних кадрів

Викладачі загальноосвітніх

предметів

Викладачі професійної підготовки

Майстри виробничого

навчання

Паспорт педагогічної діяльності педагога

Автоматизація обробки результатів моніторингу

Самоосвіта педагога

Освіта під час НВП

Модель сучасногопедагога

ПТНЗ

Курси підвищення

кваліфікації ІПП

for re

view

До розділів «Паспорту» увійшли питання - необхідний мінімум, які стали у нашому закладі ключовими для проведення діагностики педагогічної майстерності. Перелік питань неодноразово обговорювався під час проведення круглих столів, семінарів та диспутів.

Також були розроблені певні правила ведення „Паспорту” та технологія обробки результатів педагогічної діяльності педагога, а саме:1. Педагог самостійно заносить у „Паспорт” відомості про свою діяльність, системно накопичує щорічну інформацію про зміст, різні види і результати навчально-виховної, науково-методичної роботи; результати навчання задисциплінами, які викладаються; періодичність, форми і зміст підвищення кваліфікації; участь в розвитку навчально-методичної і навчально-матеріальної бази освітнього процесу; досвід використання в практиці сучасних освітніх технологій; зміст і форми інноваційної, науково-педагогічної роботи; здійснення виховної роботи, участь в реалізації програми розвитку виховання, тобто робить архів педагогічної діяльності.2. Педагог має право на збільшення визначеного переліку питань, враховуючи його атестаційний рівень, здібності та професійні запити.3. Підсумок виконаної роботи педагог підводить самостійно за навчальний рік та за весь період окремо по кожному питанню в розділі.4. Рівень педагогічної компетентності визначається кількісними показниками – рейтинговими замірами, результатами анкетування, моніторингів тощо.5. Обов’язково, за допомогою певних досліджень, в кінці кожного розділу педагог отримує підсумок своєї діяльності за весь атестаційний період. Підсумкові результати мають вигляд діаграм, графіків та гектограм, що унеможливлює поставити під сумнів авторитет педагога, а ріст чи зниження результатів роботи розглядається тільки у порівнянні з його попередніми досягненнями.

Навчальний рік це облікова одиниця, яка не повинна стримувати пошук та обмежувати простір можливостей, а для визначення рівня педагогічних компетентностей за «Паспортом» потрібен певний час, тому доцільно впроваджувати автоматизацію обробки і аналізу результатів.

Це на сьогодні є актуальною і достатньо складною задачею інформатизації навчального закладу. Автоматизація включає в себе розробку інформаційного, математичного і методичного забезпечення системи моніторингу і управління якістю освіти. Для моніторингу якості педагогічної діяльності, перш за все, повинні бути виділені основні макропроцеси, по яких формується чітка система показників, і визначено їх вплив на результати освіти. Цей блок алгоритму ми взяли для себе на перспективу.

Системна діагностика спонукає педагогів до активізації професійних запитів та потреб шляхом самоосвіти, освіти під час НВП, підвищення кваліфікації ІПП без відриву від основної роботи.

„Алгоритм активізації професійних запитів та потреб педагогів” є замкненою системою де рівень педагогічних компетентностей сучасного

for re

view

педагога так чи інакше повинен відповідати вимогам ринку праці досучасного випускника ПТНЗ.

Якщо всю роботу проведену за «Паспортом педагогічної діяльності» спроектувати на папір, то отримаємо схему залежності інформації від педагогічної компетентності і навпаки (див. схема 4).

Схема 4.

Взаємозалежність інформації від педагогічної компетентності

І Н Ф О Р М А Ц І Я

ОБРОБКА

ОТРИМАННЯ

РЕЗУЛЬТАТ

Кваліметричні розрахунки

Статистичні дані

Самооцінка

Анкетування Діаграми

Прості розрахунки

Графіки

Таблиці

ПЕДАГОГІЧНА

К ОМПЕТЕНТНІСТЬ

for re

view

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИУПРАВЛІННІ ОСВІТИ І НАУКИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФТЕХОСВІТИУ ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

(ПРИКЛАД)

ПАСПОРТ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИКЛАДАЧА (МАЙСТРА В/Н)

МАКІЇВСЬКОГО ВПУ

_______________________________________________(П.І.Б.)

ЗА 20___ - 20___ АТЕСТАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

for re

view

Місце фото

1. Прізвище, ім'я, по батькові: _____________________________________________________________.2. Рік народження: ______.3. Освіта_________.4. Спеціальність за дипломом: _______________

_________________________________________.5. Стаж безпосередньої роботи: ___________ років.6. Місце роботи: Макіївське ВПУ.7. Посада: _________________________________.

8. Державні нагороди, звання ________________9. Форма та результати підвищення кваліфікації протягом останніх п'яти

років: __________________________________________________________________________________________________________________________

Розділ 1. Результати педагогічної діяльностіМатеріали про результати засвоєння учнями навчальних програм і сформованості у них ключових компетентностей з предмету (виробничого навчання), що викладається, повинні давати уявлення про динаміку результатів педагогічної діяльності наприклад за 3 роки:1. Результати підсумкової атестації учнів:

Рівні підготовкиНавчальні роки

2005-2006 2006-2007 2007-2008Високий, % 25 27 26Достатній, % 66 64 66Середній, % 9 9 8Початковий, % - - -

0

10

20

30

40

50

60

70

2005-2006 2006-2007 2007-2008

Високий, %

Достатній, %

Середній, %

for re

view

2. Кількість учнів що отримали диплом з відзнакою:

Кількість учнівНавчальні роки

2005-2006 2006-2007 2007-2008Всього випущено 30 30 30Що отримали диплом з відзнакою 8 7 8

3. Кількість учнів що вступили до вузів за фахом:

Кількість учнівРоки випуску

2006 2007 2008Всього випущено 30 30 30Що вступили до вузів за фахом 9 9 10

До розділу можуть ввійти і такі компетенції, як результати державної кваліфікаційної атестації учнів, якість проведення занять, якість виготовленої продукції, виконання плану виробничої діяльності, відсоток учнів працевлаштованих після закінчення навчання, оцінка підприємств щодо якості підготовленості випускника тощо.

Розділ 2. Науково-методична діяльність.1. Застосування освітніх педтехнологій.2. Застосування інформаційно - комунікативних технологій.

2007

2006

2008 2006

2007

2008

0

5

10

15

20

25

30

2005-2006 2006-2007 2007-2008

з відзнакою

всього

for re

view

3. Застосування міжпредметних зв‘язків.4. Вміння працювати на сучасному високотехнологічному обладнанні.

Участь чи проведення дослідження.5. Робота в методичному об'єднанні, співпраця з методичним центром,

вузами та іншими установами.6. Участь в професійних і творчих педагогічних конкурсах7. Організація і проведення семінарів, „круглих столів”, „майстер-класів”.8. Розробка авторських програм.9. Підготовка творчого звіту, реферату, доповіді, статті.

Розділ 3. Виховна робота.1. Проведення позакласних заходів (виставок, наочних екскурсій, КВК,

брейн-рингів і т. п.).2. Рівень організації учнів до занять. 3. Авторитет педагога під час вирішення побутових проблем учнів.4. Результати індивідуальної роботи з учнями.5. Особовий приклад педагога.6. Програми роботи кружків і факультативів.7. Робота з батьками.

Розділ 4. Оцінка професійної діяльності, загальної культури, моральних якостей.1. Провідними спеціалістами УОН.2. методистами НМЦ ПТО.3. Адміністрацією училища.4. Батьками, учнями.5. Представниками базових підприємств.6. Колегами із поріднених навчальних закладів.

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

2005-2006 2006-2007 2007-2008

заходи

розробки

доповіді

обласний рівень

дослідження

статті

for re

view

Розділ 5. Самооцінка педагога.Задачею розділу є визначення рівня педагогічної компетентності

безпосередньо самим педагогом. Це дозволить не тільки врахувати індивідуальні потреби у самовдосконаленні, але є інструментом для оцінки ефективності процесу підвищення кваліфікації педагога.

Технологію чи засіб проведення діагности під час самооцінки педагог обирає сам.

for re

view