Авторитетное в Европе издание "White book on Physical and Rehabilitation Medicine in Europe / J. Rehab. Med 2007" дает следующее определение:

Реабилитация - активный процесс восстановления блокированных повреждением или болезнью функций у пациента; если же полное их восстановление невозможно, реализация оптимального физического, умственного и социального потенциала, приемлемого его соответствующим окружением.

PRM - “независимая медицинская специальность, направленная на восстановление физической активности и когнитивных функций, поведения, качества жизни, модификацию эндогенных и экзогенных (экологических) факторов образа жизни, включает осуществление профилактических мероприятий, диагностики, лечения и реабилитации пациентов всех возрастных групп с патологическими нарушениями и коморбиднымизаболеваниями” (Определение Union Europeenne des Medecins Specialistes (UEMS) Секция PRM).

PRM– научная медицинская дисциплина, целью интервенций (т.е. вмешательств) которой, на основе использования физиологических механизмов (рефлекторная деятельность, функциональная адаптация и нейропластичность), а также проведения физических и когнитивных тренировок и обучения, является улучшение психофизического функционирования.

Интервенции возможны только после проведения точного функционального диагноза, на основании функциональных проб и тестов, которые входят в компетенцию PRM.

Деятельность в сфере PRM обеспечивается путем мультидисциплинарногопрофессионального взаимодействия, в том числе с физиотерапевтами, врачами-профпатологами, врачами-клиницистами соответствующих отраслей (невролог, кардиолог, пульмонолог и др.), специалистами по оздоровительной медицине и профилактике.

Физическая и реабилитационная медицина (PRM) сосредоточивается не только на улучшении физического функционирования, но также и на предоставлении людям возможности активно участвовать в общественной жизни.

Разница специальности реабилитационной медицины по сравнению с другими остальными медицинскими специальностями в «философии» врачевания. Если у других специальностей, работа направлена на диагностику и лечение первичного заболевания или патологии, то в Реабилитации диагноз практически всегда известен и лечение направлено на вторичные осложнения первичного заболевания. Критерий реабилитации не медицинская или клиническая стабильность (которой уже достигли клиницисты перед реабилитацией), а функциональная адекватность. Если у пациента отсутствуют функциональные последствия заболевания, он в реабилитации не нуждается.

Реабилитационная медицина за рубежом сосредоточивается на решении проблемы улучшения физического функционирования человека (самостоятельность), а также на возможности людей активно участвовать в жизни общества (независимость).

Процессом восстановления занимается реабилитационная команда, в которую входит:

1.Междисциплинарная реабилитационная бригада:

-врачи-клиницисты (кардиолог, невролог, травматолог, ортопед и др. в зависимости от патологии),врачифизиотерапии и ЛФК (физической и реабилитационной медицины за рубежом);

-специалисты ЛФК (физической реабилитации, эрготерапииза рубежом);

-медсестры физиотерапии, процедурные и др.;

-парамедицинские специалисты: психолог, логопед (спичтерапевт, афазиолог за рубежом).

2. Пациент и его окружение

- родственники, друзья пациента;

-друг судьбы;

-человек, ухаживающий за пациентом (волонтер).

1.голова-шея

2.грудь -позвоночник

3.живот-таз

4.конечности

1. 2. 3. 4.

Русско-японская война, (1904-1905) 15,0 14,0 4,0 67,0

Первая Мировая война (1914-1917) 15,0 9,0 5,0 71,0

Вторая Мировая война (1942-1945) 15,0 10,0 6,0 69,0

Армия США Афганистан(1979-89) 15,7 12,2 10,9 61,2

ВС РФ Чечня -I (1994-1996) 24,9 14,7 2,1 58,3

ВС РФ Чечня - II (1999-2000) 15,8 9,8 5,8 68,6

Арм. США Афган./Ирак (2005-09) 28,0 10,0 10,0 52,0

Количество минно-взрывных ранений достигло 74%.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

195 від 25.12.92 м. Київ

Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів,

підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і

фармацевтичною діяльністю

Перелік вищих і середніх спеціальних навчальних закладів,підготовка і отримання звання в

яких дають правозайматися медичною і фармацевтичною діяльністю

N п/п

спеціальність

Назва навчального

закладу, термін

навчання

Факультет,

відділення

Набута спеціальність,

кваліфікація або курс вузу,

закінчення якого дає право

обіймати посади медичних

і фармацевтичних

працівників

Посади, які може

обіймати

спеціаліст в

установах охорони

здоров'я

1 2 3 4 5

Фахівець з

фізкультурною

освітою

Середній спеціальний

навчальний заклад

Вищий навчальний заклад

із строком навчання:

4 роки

більше 4 років

фахівець з

фізкультурною

освітою

фахівець з фізкультурною

освітою, в тому числі учитель

фізкультури

3 курси

4 курси

інструкторів з

лікувальної

фізкультури; медичних

сестер з масажу;

НАЦІОНАЛЬНИЙ КЛАСИФІКАТОР УКРАЇНИ

КЛАСИФІКАТОР ПРОФЕСІЙ ДК 003:2005

Класифікатор професій

Розділ:32 Фахівці в галузі біології, агрономії та

медицини

Підрозділ:

322 Допоміжний персонал у галузі сучасної

медицини, фізіотерапії, фармації та

ветеринарії (крім медичних сестер)

Клас: 3226 Фізіотерапевти та масажисти

КОД КП КОД ЗКППТР ВИПУСК ЄТКД ВИПУСК ДКХППРОФЕСІЙНА НАЗВА

РОБОТИ

3226 - 80Фахівець з фізичної

реабілітації

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 14.10.2005 N 324

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників;

Випуск 80; Соціальні послуги

Завдання та обов'язки

Здійснює реабілітаційні заходи з метою:

усунення, припинення або зменшення болю,

відновлення функцій організму,

досягнення нормального рівня здоров'я, фізичної самостійності та активності, оптимального фізичного стану та самопочуття осіб (дітей та дорослих) з порушеннями опорно-рухового апарату,

ортопедичними вадами,

побутовими, спортивними та професійними травмами,

наслідками неврологічних, серцево-судинних, респіраторних та інших захворювань,

людей похилого віку з віковими ускладненнями.

Завдання та обов'язки.

Проводить обстеження, визначає функціональний стан та рівень фізичного розвитку,

виявляє порушення і складає індивідуальну програму реабілітації.

Розробляє і впроваджує комплекс вправ і рекомендацій, спрямованих на поліпшення діяльності опорно-м'язової системи та організму в цілому, координації, збільшення сили м'язів і вдосконалення вправності рухів, відновлення або компенсацію порушених чи відсутніх функцій.

Навчає способам досягнення самостійності в побуті, самообслуговуванні, пересуванні, а також підтримки фізичного самопочуття і здоров'я.

Завдання та обов'язки.

Аналізує хід виконання реабілітаційної програми та вносить корективи на кожному з етапів; веде відповідні записи й документацію.

Співпрацює з лікарями, педагогами, логопедами, психологами, соціальними працівниками.

Консультує щодо влаштування доступного й безпечного функціонального середовища вдома, на роботі, в громадських місцях, у соціальному оточенні осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Консультує родичів та опікунів щодо виявлених порушень і шляхів досягнення особами з обмеженими фізичними можливостями максимальної незалежності і нормального рівня здоров'я, залучає їх до планування і проведення реабілітаційної програми та надання необхідної допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями.

Виконує ці професійні обов'язки:

в реабілітаційних центрах,

медичних,

освітніх,

санаторно-курортних закладах,

соціальних службах,

установах і організаціях державного, громадського й

приватного секторів,

а також провадить самостійну реабілітаційну практику в

межах своєї компетенції.

Зберігає таємницю індивідуальних програм реабілітації.

Дотримується правил і норм професійної етики.

1. Наказ МОЗ України № 742 від 23.11.2007

«Про атестацію молодших спеціалістів з медичноюосвітою»

2. Наказ N 308/519 05.10.2005МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

«Про впорядкування умов оплати праці працівниківзакладів охорони здоров'я та установ соціального

захисту населення»

3. Наказ МОЗ України N 33 23.02.2000

«Про штатні нормативи та типові штати закладівохорони здоров'я»

1.Изучение реабилитационного опыта в странах, имеющихсовременный подобный опыт (страны НАТО и особенно Израиль):

Выезд группы отечественных специалистов для изучения опыта реабилитации на месте

выезд наших специалистов с ранеными во время реабилитации за рубежом

приглашение зарубежных специалистов для организации медицинской и физической реабилитации в отечественных медицинских учреждениях

2.Привлечение научного потенциала (Украинский НИИмед.реабилитации,физиотерапии и курортологии, Украинскийинститу ортопедии и травматологиии) для созданияорганизационно-методических пособий, реабилитационныхпрограмм и пр..

3. Создание современных локальных пилот-проектов по направлениям(спинальники, ампутанты, нарушение функций тазового дна и др.),отечественных пилот-проектов по реабилитации,протезированию иортезированию участников АТО и инвалидов.

4. Привлечение парамедиков и волонтерской помощи для осуществления реабилитационных программ.

5. Имплементировать в практическое здравоохранение специалистов с высшим немедицинским образованием (физическая реабилитация), для этого необходимы ряд законодательных и образовательных (дипломного/постдипломного образования,единая программа для всех ВУЗов,выпускающих специалистов по данному неправлению).

6. Для создания системы физической и реабилитационной медицины в стране имеется ресурс материально-технической базы, который необходимо поэтапно обновить и дооснастить современным оборудованием. Однако имеется необходимость в проведении образовательных реформ в постдипломномобразовании для врачей-физиотерапевтов и ЛФК для развития и введения в практическое здравоохранение современной философии PRM (Physical and RehabilitationMedicine) в соответствии с концепцией White book on Physicaland Rehabilitation Medicine in Europe.