лекция 07 1 latin phonetics
TRANSCRIPT
![Page 1: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/1.jpg)
Принципи зоологічної систематики та номенклатури
Лекція 7
![Page 2: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/2.jpg)
Основи латинської фонетикидля зоологів-систематиків
![Page 3: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/3.jpg)
Коротка історія
Латина (liingua Latiina) належить до індо-европейської родини.
frááter - Bruder (нім.), brother (англ.), frère (фо.), брат (укр)
maater - Mutter (нім.), mother (англ.), mère (фр.), матір (укр)
mors (móórtis) - Mord (нім.), мор (рос.), смерть (укр)
tres - drei (нім.), three (англ.), trois (фр.), три (укр.)
est - ist (нім.), is (англ.), est (фр.), есть (быть) (рус)., є (укр)
![Page 4: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/4.jpg)
Коротка історія
На початку I тисячоліття до Р.Х. латинською мовою (lingua
Latina) розмовляли латини (Latini) — населення невеликої
області Лації (Látium), розташованої на Апеннінському п-ві у
нижній течії Тибру. Центром області був Рим (Róma), a
італійські племена, що об’єдналися навколо нього, стали
називатися римлянами (Romááni).
![Page 5: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/5.jpg)
Коротка історія
Завоювання Піренейського п-ва, Ґаллії та Британії мало
наслідком поширення латини як державної мови на
північний захід, де під впливом кельтських (та ґерманських)
мов утворилася вульґата,
а далі - французька, провансальська, кастильська,
каталанська, ґалісійська, португальська і ретороманська
мови. На сході панувала грецька, і тільки в дакських
колоніях утворилася румунська (=молдавська) мова.
![Page 6: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/6.jpg)
Коротка історія
У Середньовіччі латина була державною мовою у
Франкському королівстві.
В епоху Відродження латиною писали Томас Мор,
Еразм Роттердамський, Томмазо Кампанелла.
Латиною писали також Ньютон, Сковорода, Спіноза.
Латина стала мовою міжнародного наукового спілкування.
В основу сучасних ботанічних книг лягла лексика «Природної
історії» Плінія Старшого (23—79 рр. н.э.).
Латиною написано праці К.Ліннея «Spécies Plantárum» (1753)
і «Systema Naturae» та ін. праці з систематики.
![Page 7: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/7.jpg)
Ботанічні діагнози для описів нових видів рослин є
обов’язковими.
Зоологу-систематику потрібно вміти
правильно утворювати нові назви тварин.
Трапляються прикрі помилки:
Phaeopapp-us => “phaeopappucii”“phaeopappucii”
Але правильно було б
phaeopappi.
Phocaena phocaena
![Page 8: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/8.jpg)
Алфавіт
У класичній латині V ν і I i
позначали і голосні (тепер U u; I i), і приголосні (тепер V v; J j).
Літеру Y y використовували лише для грецьких запозичень, де вона позначала
звук [ü], вимова [i] вникла пізніше.
Літера Ζ ζ використовувалася також
тільки в словах, запозичених з грецької.
![Page 9: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/9.jpg)
Алфавіт
Літера K k збереглася тільки у словах
Kaléndae (календи), Karthágo (Карфаген) і kóppa (літера Ọ => Q q).
![Page 10: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/10.jpg)
Фонетика
Голосні (VOCALES):
a, e, i, o, u, y
- вільний - книга
пізно я сію
![Page 11: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/11.jpg)
Фонетика
Голосні дифтонги:
au [ау] [ав] autóspora — автоспора
ei [ей] cleistothécium — клейстотецій
eu [еу], [ев] або [ей]:
eurihálinus — [евригалінний],
euchlórus — [еухльорус],
![Page 12: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/12.jpg)
Фонетика
áër, tetráëdrus
Aëdes, Euchlóë
Якщо ае, ое треба читати окремо,
над е ставиться трема:
Amóeba [amø:ba]
![Page 13: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/13.jpg)
Фонетика
Приголосні (consonantes):
C — у класичній латині тільки як [k]
CC — у середньовічній вульґаті:
cici [tsi], cece [tse], cycy [tsi]:
Círsium — цірзіум; Centáurea — центауреа ; Сyprinus — ціпрінус
caca [ka], coco [ko], cucu [ku]: Cánis — каніс,
Cónus — конус, Curcúlio — куркуліо
![Page 14: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/14.jpg)
Фонетика
Приголосні (consonantes):ti в класичну епоху вимовлялося як [ti]
З IV-V вв. перед голосними — як [tsi]
colléctitio — колекція
descríptitio — опис
differéntitia — різниця
але:
sti, xti, ttisti, xti, tti і перед приголосним
ti вимовляється як [ti]:
stístígma — стигма, míxtixtio — змішування,
![Page 15: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/15.jpg)
Фонетика
Приголосні (consonantes):h вимовляється як українське [г]
Hystrix, Hymenoptera, Herina
j вимовляється як [й]
JJapyx, JJujjuba
qu вимовляється як [kv]
ququadrifasciata, ququiququemaculatus,
ngu перед голосними вимовляється як [ngv]
lingungualis, sangunguineus, ungunguicornis
su перед голосними a, e вимовляється як [sva], [sve]
SueSueda, suasuave
![Page 16: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/16.jpg)
Приголосні (consonantes):ch вимовляється як [х]
ChChiroptera, ChChordata, ChChelicerata
ph вимовляється як [ф]
PhPhilanthus, PhPhthirus, PhPhylloxera
th вимовляється як [т]
rh вимовляється як [р]
RhRhopalocera, Cryptorrhrhynchchus, RhRhinoceros
l вимовляється як [ль]
littorallis, Laphria, Lepis, Lepus, Lampetra, Labrus
s між голосними вимовляється як [з]
Róssa, Issóptera, dorssális
sch вимовляється як [сх]
schschizmatica, SchSchizophora, schschóla
![Page 17: лекция 07 1 latin phonetics](https://reader038.vdocuments.us/reader038/viewer/2022100507/55944da01a28ab4a6f8b46c8/html5/thumbnails/17.jpg)
Вимова назв, які походять з інших мов:
baschschkiriénsis вимовляється як [башкірієнзіс] (рос.)
dzdzieieduduszszyyckckii ii вимовляється як [дзєдушіцкії] (пол.)
leachii вимовляється як [лічії] (англ.)
Eschschschschóltztzia вимовляється як [ешшольція] (нім.)
ggirauaudi вимовляється як [жіро(д)і] (фр.)
Gledítschia вимовляється як [ґледічія] (нім.)
Mougegeótia вимовляється як [мужоція] (фр.)
SSoossina laszszloi вимовляється як [шоошіна ласлоі] (угор.)
bianchchii вимовляється як [біанкії] (італ.)