ze01

3

ЗЕЛЕНА ЕНЕРГЕТИКА ЗМІСТ

GREEN ENERGY

Засновник: “ЕКОінформ”

РЕДАКЦІЙНА РАДА:Георгій Гелетуха, к.т.н., Інститут технічної теплофізики НАН України, НТЦ “Біомаса”, КиївОксана Денис, к.іст.н., засновник “ЕКОінформ”, ЛьвівСтепан Кудря, проф., д.т.н., Інститут відновлюваної енергетики НАН України, КиївАртур Праховник, проф., д.т.н., Інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ “КПІ”Сергій Артеменко, к.т.н., Одеська Державна академія холодуГеоргій Забарний, д.т.н. Інститут відновлюваної енергетики НАН України, КиївІван Войтович, проф., доцент, к.т.н., Національний лісотехнічний університет України, ЛьвівІнна Сіренко, к.г.н., Львівський Національний університет ім. І. ФранкаМихайло Хворов, проф. кафедри екології Європейського університету

Головний редактор:Михайло Хворов

Редакція:Ольга АдамЄвгенія КисельоваОрест Короненко

Editorials:М. Khvorov, editor-in-chiefO. Adam, Ye. Kyselova, O. Koronenko

Літературна редакція:Євгенія Кисельова

Комп’ютерна верстка:Андрій Прокопенко

Адреса видавництва “ЕКОінформ”вул. Саксаганського 14, 79005 ЛьвівТел.: +38 (032) 297-04-98Реклама: +38 (032) 294-92-06Розповсюдження: +38 (032) 294-92-05e-mail: [email protected]://www.ekoinform.lviv.ua

Publishing House “EKOinform”head office: 14 Saksagans’kogo str. Lviv 79005, UkraineTel.: +38 (032) 297-04-98Advertising: +38 (032) 294-92-06Dissemination: +38 (032) 294-92-05e-mail: [email protected]://www.ekoinform.lviv.ua

Фотовивід ТзОВ “РЕПРО СТУДІЯ ДІАЛОГ”Друк ПП “ЛЕВКО”

Все про відновлювані джерела енергії та енергоощадність

Detailed information on renewable energies and energy efficiency

“Зелена енергетика” №1 (37) 2010 р.Реєстраційне свідоцтво КВ №5692 від 12.12.2001 р.

Екополітика

“ДАМО ПЛАНЕТІ БУТИ!” – ВСЕСВІТНЯ АКЦІЯ “350” У КИЄВІ

ВІД КІОТО ДО КОПЕНГАГЕНА

РОЗВИТОК ВИРОБНИЦТВА ГРАНУЛЬОВАНОГО БІОПАЛИВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ Й ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

EUEA, IRENA: НОВІ МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ Й РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

ЧИ Є ВИХІД З ЕНЕРГЕТИЧНОЇ КРИЗИ?

Практичний досвід

СОНЯЧНІ ПАРАДОКСИ ВАКУУМНІ КОЛЕКТОРИ – МІФИ І ФАКТИ

СОНЯЧНІ КОЛЕКТОРИ – ПЕРЕВАГИ Й НЕДОЛІКИ

ЯК СЛІДКУВАТИ ЗА СОНЦЕМ?

ЯК ПЕРЕТВОРИТИ КОЖЕН РУХ В ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ?

КОНОПЛІ – БУДІВЕЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ МАЙБУТНЬОГО

Місцеві ресурси

ПРИПЛИВНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ — ЕКОЛОГІЧНІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ

Презентації

ЕНЕРГООЩАДНЕ ОБЛАДНАННЯ ВІД КОМПАНІЇ “СРМ”

ЕЛЕКТРООПАЛЕННЯ – АЛЬТЕРНАТИВА ГАЗИФІКАЦІЇ

Нові технології

ЛОНДОНСЬКА ОАЗА

Екоінформатор

“ЗЕЛЕНА ЕНЕРГЕТИКА” У 2009 РОЦІ

ЗЕЛЕНА БІБЛІОТЕКА

ЗЕЛЕНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

НАШІ ПРЕДСТАВНИКИ

4

5

6

8

9

11

12

13

14

16

17

19

20

21

21

22

22

22

передплатний індекс

23985

Фото на обкладинці І. Денис

Засновник та видавець: “ЕКОінформ”

• За достовірність інформації та реклами відповідальність несуть автори та рекламодавці

• Редакція може не поділяти точку зору авторів статей• Редакція зберігає за собою право редагувати і

скорочувати статті• Передрук дозволяється тільки з письмового дозволу

редакції

4


Шановні читачі!

Небувало холодна зима в Європі та провал грудневого кліматичного фору-му в Копенгагені закономірно виклика-ли хвилю громадського скепсису сто-совно проблеми стійкої зміни клімату в бік постійного підвищення середньоріч-ної температури, яке реально підтвер-джується безперечними результатами багаторічних спостережень у кращих метеолабораторіях світу. На перший прямолінійний погляд, дійсно напро-шується “очевидний” негайний ви-сновок стосовно “кінця концепції гло-

бального потепління”. Але професійні кліматологи й геофізики вже давно об-ґрунтували і змоделювали “неліній-ність” процесу: на середню криву під-вищення температури у часі (так званий “тренд”) обов’язково будуть наклада-тись хвилі падіння і зростання, тобто локальні у просторі та в часі періоди по-холодання і потепління. Причин цьому декілька. Стосовно кліматичної ситуації в Північно-Східній Європі, в тому чис-лі в Україні, — відома роль теплої те-чії Гольфстрім, яка несе в наші широти значну кількість тепла з Південної Ат-лантики. Саме зміни в потужності і ха-рактеристиках (температура, солоність, густина) таких масштабних кліматоут-ворювальних факторів як океанські те-чії і викликані антропогенним впливом, зокрема зростанням вмісту парникових газів в атмосфері. Льодовики Гренлан-дії і Канади, сповзаючи в теплий океан, дають ефект “шматочків льоду в коктей-лі” — океанська вода охолоджується і стає менш солоною і густою.

Нинішня сувора зима стала для всіх нас черговим реальним проявом гло-бальної екологічної кризи, викликаної діяльністю людини, реальним поперед-женням про надзвичайну складність і масштабність природних процесів, які обумовлюють негативні кліматичні змі-ни, як на відносно короткі (рік- два), так і довгі (десятирічні) періоди.

Ми маємо зробити висновки щодо зростаючого рівня відповідальності за те, що відбувається з кліматом, — як окремої людини (концепція “еколо-гічного сліду”), так і всієї спільноти на всіх рівнях її організації: ООН, ЄС, уря-дів держав, промислових гігантів, енер-гетичних концернів тощо. Ми повинні зрозуміти, наскільки складні завдання із протистояння катастрофічним кліма-тичним змінам постали і перед наукою, і перед громадськими екологічними ор-ганізаціями, і перед об’єктивною і ква-ліфікованою пресою.

Михайло Хворов,головний редактор

Починаючи з 2010 року, майже що-року в нашій країні закінчуватиметься термін експлуатації одного з ядерних енергоблоків. Так, до 2020 року вичер-паються проектні строки експлуатації 12 із 15 працюючих енергоблоків. Ця проблема вже набирає обертів. В груд-ні цього року очікується рішення про зу-пинку або продовження роботи першо-го блоку Рівненської АЕС (РАЕС). Однак процес виводу з експлуатації ядерних енергоблоків потребує значних фінан-сових ресурсів, яких уряд України на сьогодні не має. Натомість Міністер-ство палива та енергетики України ба-чить вихід у продовженні експлуатації (ПТЕ) старих енергоблоків. Це обґрунто-вується потребою накопичення атомни-ми електростанціями коштів на процес зупинки і виводу їх з експлуатації.

З наведених фактів очевидно, що еко-номічної доцільності в продовженні терміну експлуатації немає. Витратив-ши $300 млн і заробивши лише $7,2 млн, атомна галузь цим проектом лише за-вдасть збитків економіці країни у роз-мірі $292,8 млн, що приблизно дорів-нює 2,4 млрд грн. Більше того, у цій сумі

Національний екологічний центр Укра-їни спільно з Всесвітнім фондом природи (WWF) закликали компанії, а також при-ватних осіб в усьому світі приєднатися до унікальної глобальної акції Година Землі (Earth Hour). Щороку 27 березня о 20:30 люди по всьому світі вимикають світло на одну годину, Годину Землі, щоб показати необхідність об’єднаних дій для бороть-би зі зміною клімату.

У цьому році Україна долучилася до Го-дини Землі 2010, що є наймасштабнішою всесвітньою екологічною кампанією, яка має на меті привернути увагу громадян, бізнесу та урядів країн світу до проблеми зміни клімату.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та Наці-ональне агентство з ефективного викорис-тання енергетичних ресурсів надали свою підтримку Годині Землі 2010 і закликали громадян України долучитися до акції.

Цьогоріч синхронно поринули у піть-му Статуя Свободи в Нью-Йорку, Ейфеле-ва вежа, Лувр, Нотр-Дам, Великі Єгипетські піраміди, Колізей та інші всесвітньовідомі об’єкти. По всьому світу згасла зовнішня підсвітка архітектурних пам’яток. ■

ГЛОБАЛЬНА СТУРБОВАНІСТЬ ЗМІНОЮ КЛІМАТУGLOBAL CLIMATE CHANGES AWARENESS

“ЕНЕРГОАТОМ” ПЛАНУЄ ЗАВДАТИ ПОНАД 2,4 МЛРД ГРИВЕНЬ ЗБИТКІВ БЮДЖЕТУ УКРАЇНИENERGOATOM TO MAKE 2.2 BLN UAH LOSS FOR UKRAINIAN BUDGET

ще не враховано жодних додаткових ви-трат “Енергоатому“, зокрема збільшення майже в півтора рази відпрацьованого ядерного палива й інших радіоактивних відходів, збільшення в майбутньому вар-тості “свіжого“ ядерного палива тощо. Отже, реальні економічні збитки від про-довження експлуатації ядерних енерго-блоків будуть ще більшими.

Продовження роботи старих ядер-них реакторів не позбавить українську енергетику проблем, хіба що створить ряд нових. Фактично ми отримаємо лише негативні наслідки, як-от: збільшення кількості радіоактивних відходів, підви-щення ризику ядерних аварій, загроза енергетичній безпеці, економічні збит-ки, погіршення стану довкілля регіонів навколо АЕС.

Натомість, на сьогодні економічно до-цільніше й безпечніше поступово виво-дити з експлуатації небезпечні об’єкти атомної енергетики. А кошти, які витра-чалися для їхньої підтримки, потрібно спрямувати на підвищення енергоефек-тивності у промисловості й житловому господарстві, а також на розвиток зна-чно дешевших джерел енергії. ■

# 1 - 2 0 1 0

5


Найвищий вітрогенератор у світі

Експлуатація золотих родовищ в Андах ускладнювалась гірською місцевістю та віддаленістю від енергетичних джерел. Тому компанія “Баррік“ спорудила в Ан-дах найвищий у світі вітрогенератор — на висоті 4110 м над рівнем моря. Він постачає енергією копальні з видобутку золота — Веладеро компанії “Баррік“. За-вдяки сприятливим погодним умовам, зо-крема постійним вітрам з Атлантики й Ти-хого океану, цей гігант чудово функціонує. Потужна сила вітру забезпечує роботу ве-личезних лопатей вітрового генератора.

За національними прогнозами, до 2020 року ЄС має перевищити 20-відсотковий показник споживання енергії відновлюва-них джерел, досягнувши рівня 20,3%.

За національними прогнозами, 10 із 27 країн-членів ЄС, перевищать свої цільо-ві показники щодо збільшення частки від-новлюваних джерел. Ще 12 країн досягнуть відповідних національних планок, встанов-лених інституціями ЄС. І лише п’ять країн не зможуть досягти визначеної мети.

Відповідно до Директиви з відновлю-ваної енергії, країни, неспроможні само-стійно досягти рівня використання 20% відновлюваних джерел, мають придба-ти квоти на перевищення планки у більш “екологічних“ країн-членів ЄС або країн, які не входять до складу Євросоюзу.

Нагадаємо: згідно з енергетичною по-літикою ЄС, до 2020 року енергія віднов-люваних джерел має складати 20% енер-госпоживання Євросоюзу. ■

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ — ПРОТИ ЗМІН КЛІМАТУEUROCOMMISSION AGAINST CLIMATE CHANGES

Президент європейської комісії Жозе Ма-нуель Баррозу закликав керівників країн-членів Європейського Союзу до тіснішої співпраці для боротьби проти змін клімату.

ЄС незадоволений домовленостями в Копенгагені, а тому необхідно віднай-ти нові способи “вселити надію в про-цес”, — вважає Баррозу. “Працювати ра-зом заради збереження наших амбіцій з подолання проблеми зміни клімату за-лишатиметься найважливішим викликом поточного року”, — підкреслив він.

Одним з головних інструментів у бо-ротьбі зі зміною клімату є реалізація програми якнайшвидшого фінансуван-ня країн, що розвиваються, — стверджує Баррозу. — Ми не маємо права забува-ти про те, що в Копенгагені найтісніше з нами співпрацювали саме такі країни — найбідніші та найвразливіші”.

На думку Баррозу, найголовнішою метою має бути тісніша співпраця між усіма партне-

рами та дотримання їх зобов’язань щодо ба-гатосторонньої угоди. “Якщо ми прагнемо прогресу, нам потрібно переосмислити наш підхід до партнерів”, — наголосив він.

Баррозу ствердив, що ЄС не має на-міру відмовлятися від своєї амбітної мети — знизити рівень викидів на 20% до 2020 року (порівняно з 1990 роком), “навіть попри те, що, на думку багатьох партнерів, легше просто пристати на найнижчий спільний знаменник” у ско-роченні емісії шкідливих речовин. Бар-розу готовий провести консультації з головними міжнародними партнерами, щоб віднайти шляхи до пожвавлення міжнародного процесу. “Робота, яку ми провадимо з боротьби проти змін клі-мату, може стати потужним важелем та прикладом для наслідування, але вона має розглядатися як справді колектив-ний підхід”, — підкреслив президент Європейської Комісії. ■

Завдання українського телевізійного теле-каналу “ЕКО-ТВ“: формувати активну позицію нашого глядача, розвивати рівноправний діа-лог суспільства і влади, відстоювати інтереси суспільства і громадян, інформувати про події в Україні та світі, надавати необхідні знання у галузі екології та водночас розважати, сприя-ти гарному і плідному відпочинку.

Серед пріоритетних завдань телеканалу — зацікавити глядача ексклюзивним матеріа-

ПЕРШИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ТЕЛЕКАНАЛ УКРАЇНИ FIRST UKRAINIAN ECOLOGICAL TV CHANNEL

лом, виробити бажання знати більше. ЕКО-ТВ має на меті висвітлювати такі важливі сфери життя, як екологічний баланс планети, історія і культура, наука й техніка, новітня та народ-на медицина, природні й рукотворні природ-ні багатства, туризм, традиції, економічні до-сягнення, життя знакових персон.

Інформаційно-аналітичне мовлення на те-леканалі буде спрямоване на висвітлення го-ловним чином екологічної тематики.

ЄС ПЕРЕВИЩУЄ СПОЖИВАННЯ ВДЕ\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\

Телевізійний телеканал ЕКО-ТВ осо-бливу увагу приділятиме пізнавальним програмам, таким чином сприяючи по-тягу телеглядача до знань у сфері еко-логії. ЕКО-ТВ будуватиме свою програм-ну політику на коротких, без коментарів, інформаційних повідомленнях, нови-нах, інформаційно-аналітичних, еко-логічних програмах за участі професі-оналів, провідних спеціалістів, учених, знаних в Україні людей. Транслювати-муться розважальні програми екологіч-ного спрямування, документальні й ху-дожні фільми. ■

Найвологіше місце на планетіНайвологішим місцем на планеті вважа-

ється Майсур, штат Мегхалая в Індії, де се-редньорічний показник досягає 11 873 мм.Рекордний мінімум опадів

Середня кількість опадів на Тихоокеан-ському узбережжі Чилі, поміж Арікою та Антофагастою, не досягає 0,1 мм.Найбільші снігопади у світіЗ 19 лютого по 18 лютого 1972 року в міс-течку Парадайс на горі Рейнін, штат Ва-шингтон, США, випало 31102 мм снігу. Найтриваліша посуха у світі

Найбільш засушливою територією пла-нети вважається пустеля Атакама на пів-ночі Чилі. Там практично не буває опадів,

хоча декілька разів за століття над нею проносяться шквали з дощем.Найтриваліша веселка у світі

14 березня 1994 р. над Шеффілдом, Ве-лика Британія, веселку було видно про-тягом шести годин: з 9:00 ранку до 13:00 пополудні.Найбільший град у світі

В 1986 році у районі Гопалгандж, Бан-гладеш, впав град вагою до 1 кг кожна градина.Унікальна жертва блискавки на планеті

Колишній садівник Рой С. Салліван зі штату Віргінія, США, сім разів за своє життя постраждав від удару блискавки.

Екорекорди

6


ція дала позитивний результат. Перш за все, попри високий конфронтаційний рі-вень дискусій, багаторічний бар’єр розпо-ділу відповідальності між розвиненими і прогресуючими країнами істотно знизив-ся: у міжнародному контролі за рівнем ско-рочення шкідливих викидів бажають брати участь всі. По-друге, сформовано розумін-ня можливості створення нових ефектив-них механізмів і структур регіонального та міжнаціонального рівня, діяльність яких у зменшенні антропогенного тиску на клімат може бути значно ефективніша, ніж масш-табних наднаціональних угруповань.

Зазначимо, що результатом ІІ українсько-го бізнес-саміту “Зміна клімату: глобальні виклики та нові стратегії для українсько-го бізнесу“ стало беззаперечна готовність представників ряду вітчизняних компа-ній підвищувати активність інвестиційних процесів у розвитку чистих низькокарбоно-вих та енергоощадних технологій, зокрема в енергетиці, житлово-комунальному гос-подарстві та будівництві.

Найближче майбутнє має дати відповідь на більшість поки ще відкладених питань. Світова спільнота не втрачає надії побачи-ти після чергової конференції сторін Рам-кової конвенції ООН зі зміни клімату (Мехі-ко, Мексика, листопад-грудень 2010 року) новий змістовний договір з проблем гло-бальної діяльності людства із запобігання негативним кліматичним змінам. ■

М. Хворов, ■ д.х.н., проф. кафедри екології Європейського університету

Назва ІІ українського бізнес-саміту (Київ, березень 2010 року), яку винесено до заго-ловку статті, дуже точно відбиває головний аспект сучасної проблематики — протидія масштабним кліматичним змінам на плане-ті. Ефективні фінансово-економічні заходи з боку не лише влади та урядових органі-зацій розвинених країн світу, а й потужних бізнес-структур здатні реально загальмува-ти процеси невпинного посилення антропо-генного тиску на клімат, такі як: підвищення концентрації парникових газів в атмосфе-рі в результаті гігантських обсягів спалю-вання органічних енергоносіїв і, як наслі-док, зростання середньорічної температури в найближчі 20-30 років на 1,5-2°С.

Більш ніж скромні результати XV кон-ференції сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (Копенгаген, грудень 2009 року) красномовно підтверджують: питан-ня розподілу відповідальності, конкретні зобов’язання та обсяги фінансування за-ходів, спрямованих на запобігання кліма-тичним змінам, залишились відкритими. Країни, що стрімко розвиваються, зокрема азіатські й африканські, категорично вима-гають від індустріально та економічно роз-винених держав, перш за все європейських і північноамериканських, взяти на себе осно-

ЗМІНА КЛІМАТУ: ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ІНОВІ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУCLIMATE CHANGES : GLOBAL CHALLENGES AND NEW STRATEGIES FOR UKRAINIAN BUSINESS

вний тягар витрат. Останні наполягають на паритетних заходах і обсягах фінансування. Важливим залишається питання задекларо-ваних під державні гарантії обсягів скоро-чення карбонових викидів всіма секторами економіки на період до 2020 року. Станом на 1.02.2010 року 55 країн подали до се-кретаріату Рамкової конвенції показники скорочень: ЄС — 20%, Японія — 25%, Ро-сія — 15-25% від рівня 1990 року, США та Канада — 17% від рівня 2005 року. Найбіль-ші показники — у Ісландії (30%) та Норве-гії (30-40%) порівняно з 1990 роком. Україна своїх зобов’язань поки що не надала…

В частині майбутнього фінансового за-безпечення заходів Копенгагенська декла-рація передбачає додаткові кошти в обся-зі 30 млрд доларів на найближчий період до закінчення дії Кіотського протоколу (2010-2012 роки). Крім того, розвинуті країни оголосили про намір до 2020 року профінансувати щорічні витрати країн, що розвиваються, на рівні 100 млрд доларів. Бізнесові кола й потужні компанії провід-них країн світу заявили про свої наміри підвищувати обсяги інвестицій в екологіч-но чисті низькокарбонові технології.

Незважаючи на відносну невдачу Ко-пенгагенського саміту та відсутність обов’язкової юридичної сили його рішень, принаймні по двох питаннях ця конферен-

# 1 - 2 0 1 0

7


Кирил Животовський, ■ експерт з економічних досліджень компанії OBI-Consulting LLC

На сьогодні Україна має значні напра-цювання в технологічних процесах май-же усіх видів виробництва й видобутку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, а її промисловість здатна в стис-лі терміни налагодити виробництво необ-хідного енергоефективного обладнання та устаткування для використання НВДЕ, яке може якнайшвидше забезпечити еко-номію паливно-енергетичних ресурсів.

Загальний гідроенергетичний потен-ціал малих рік України становить близь-ко 12,5 млрд кВт·год, що складає приблиз-но 28% загального гідропотенціалу всіх рік України.

Малі ГЕС, міні- та мікро-ГЕС можуть ста-ти потужною основою енергозабезпечен-

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ВДЕ В УКРАЇНІACTUAL SITUATION AND PROSPECTS OF RENEWABLE ENERGY IN UKRAINE

Програма енергоефективності на 2010-2015 роки затверджена урядом Украї-ни 2 березня 2010 року. Очікується, що реалізація програми дасть можливість зни-зити енергоємність ВВП на 20% порівняно з 2008 роком та створити привабли-ві умови для залучення фінансових ресурсів в оновлення і модернізацію виробничих фондів. Компанія OBI-Consulting LLC спробувала провести незалежний аналіз стану реалізації державної політики у сфері енергозбереження в контексті формування паливно-енергетичного балансу.

Інформація може стати в нагоді інвесторам, експертам з питань енергетичної безпеки, менеджерам українських генерувальних компаній, постачальникам облад-нання для водної, вітрової, сонячної енергетики, державним службовцям відповідних ЦОВВ та адміністрацій в областях, студентам енергетичних спеціальностей, жур-налістам та громадським організаціям екологічного й енергетичного напрямів.

№ п/п Назва ВЕС

Вст

анов

лена

поту

жні

сть,

кВ

т ВітроустановкаВироблено

електроенергії,тис кВт·год

Відпущено електроенергії в

об’єднані мережі,тис кВт·год

Обсяг товарноїпродукції,

тис грн

Від

пуск

ний

тари

ф, г

рн/к

Вт·

год

Тип

Пот

ужні

сть,

кВт

Кіль

кіст

ь,ш

т.

За 2

005

р.

За 5

міс

яців

20

06 р

.

За 2

005

р.

За 5

міс

яців

20

06 р

.

За 2

005

р.

За 5

міс

яців

20

06 р

.АР Крим

1 Судакська 6200 USW 56-100 107,5 58 34390 789 3235,9 736 680,9 180,9 0,24

2 Чорноморська 1200 T 600-48 600 2 Будується

3 Мирнівська 19000 USW 56-100 100 177 10463 7065 10218,7 6810,1 2391,3 2110 0,258

4 Тарханкутська 14600T 600-48 600 2

10907 6391,4 9857,9 5884,4 1577,3 941,51 0,16USW 56-100 100 126

5 Східнокримська 400 ABE-250С 200 2 Станція законсервована від 15.07.2004 р.

Донецька область

1 Новоазовська 21195USW 56-100 107,5 186

8663,4 4788,8 8374,6 4667,8 1760,7 1146,6

2005 р. -0,1752

T 600-48 600 2 2006 р.-0,2047

Львівська область

Трускавецька 752,5 USW 56-100 107,5 7 55 0 55 0 9 0 0,1716

Херсонська область

Асканійська 660* 110 6 Не працювала і не працює. Немає коштів на забезпечення роботи ВЕС

Миколаївська область

1 Аджигільська 750 250 3 91 89

Примітка: 1.* Виробництво ЗАТ “Південмаш”, м. Запоріжжя 2. Трускавецька ВЕС з 01.11.2005 р. рішенням правління ВАТ “Львівобленерго” переведена в режим консервації 3. Аджигільська ВЕС з лютого 2006 р. виведена з експлуатації і законсервована

Інформація про роботу вітрових електростанцій

ня всіх регіонів Західної України, а для деяких районів Закарпатської та Черні-вецької областей — джерелом повного самоенергозабезпечення. Доцільно еко-номічний гідроенергетичний потенці-ал малих рік становить близько 3,5 млрд кВт·год/рік. Наприклад, у с. Явора Турків-ського району Львівської області введе-

но в експлуатацію Явірську ГЕС з вироб-ництвом електроенергії за встановленою потужністю 3942 тис кВт·год/рік. Тут пра-цює генератор типу ВГС-450 та гідротур-біна типу К-70-ВБ-160.

У с. Білин Рахівського району введено в експлуатацію міні-ГЕС ТОВ “Енергія Кар-пат”. В автоматичному режимі вона вироб-

8


№ п/п Області Малі ГЕС

тис кВт·год

Вітрова енергія,

тис кВт·год

Геліоустановкитис кВт·год

Геотермальна енергія,

ГКал

Всього,т у.п.

1 Київська

2 АР Крим 1432,60 37 057,00 360,00 1681,00 14 223,64

3 Вінницька 102 852,80 37 027,00

6 Донецька 10 202,50 1130,50 7613,80

7 Житомирська 4700,00 1692,00

8 Закарпатська 156 598,00 1316,00 56 612,16

9 Запорізька 272,20

10 Івано-Франківська 3605,72 1298,00

11 Кіровоградська 28 487,00

12 Луганська 79 500,00 50 689,50

15 Одеська 235,60 9492,13

16 Полтавська 5812,00 2040,00

17 Рівненська 6148,90 2213,60

18 Сумська 3629,00

19 Тернопільська 35 237,00 12 685,30

23 Черкаська 12 034,00 4332,00

25 Чернігівська 471,00 169,60

Всього по Україні за 2008 р. 361 008,02 126 759,50 1998,30 2997,00 200 088,73

Виробництво електроенергії в Україні за рахунок відновлюваних джерел енергії за 2008 рік

№ п/п Області

Шахтний метан,тис м3

Біогаз,тис м3

Торф,т

Вугілля буре,

т

Відходи деревини,

т

Лушпиння соняшника,

т

Солома,Т

1 Київська

2 АР Крим

3 Вінницька 14 259,0 24 500,0 380,0

4 Волинська 88 300,0 48 000,0 88 000,0 724,0

5 Дніпропетровська 132,0 100,0 59 864,0

6 Донецька 52 003,0 30,6 106,4 8,1 29 469,5

7 Житомирська 7253,0 280 000,0 5500,0

8 Закарпатська 155 610,0

9 Запорізька 216,0 47 917,0 66,0

10 Івано-Франківська 43 438,0

11 Кіровоградська

12 Луганська 12 120,0 92,0 29 023,9

15 Одеська 23 624,3

17 Рівненська 55 988,0 40 894,0 64 293,0

18 Сумська 1402,9 91 638,7 193,8

19 Тернопільська 2100,0 1970,0 275,0

20 Харківська 20 000,0 5000,0

21 Херсонська 23 753,0

25 Чернігівська 19 850,0 136 540,0 218,0

Всього по Україні 120 111,0 348,0 159 830,5 48 106,4 875 948,8 258 644,7 11 863,8

Стан використання місцевих видів палива, нетрадиційних, альтернативних і відновлюваних джерел енергії за 2008 рік

ляє 4,3 млн кВт·год щорічно. Цього достат-ньо, щоб освітити 200 сільських будинків. Ця міні-ГЕС не потребує спеціального нако-пичувального водосховища або греблі, — енергію виробляє бурхливий гірський по-тік річки Ільмен. Перепад висот на потоці складає 100 м. Кошторисна вартість проек-ту, розробленого харківським ЗАТ “Регіон-інвест”, складає $262,2 тис.

Впродовж найближчих трьох років ТОВ “Енергія Карпат” планує звести на закар-патських річках ще шість міні-ГЕС. Кожна з них обійдеться у 2,5 млн грн. Вкладені гроші, за підрахунками фахівців, можуть повернутися за п'ять років.

До 1955 року в Закарпатті діяли 30 не-великих міжколгоспних і ліспромгоспних ГЕС. Всі вони були зруйновані та демон-товані до 1980 року.

Технічний стан на більшості існуючих малих ГЕС характеризується наявністю застарілого енергетичного та гідротех-нічного обладнання, яке потребує замі-ни або капітального ремонту. Гідротех-нічні споруди (греблі, будівлі станцій) в більшості випадків також потребують від-новлення.

Україна має потужні ресурси вітрової енергії: річний технічний вітроенергетич-ний потенціал дорівнює 30 млрд кВт·год. В умовах країни за допомогою вітроус-тановок можна використовувати 15-19% річного об'єму енергії вітру, що прохо-дить крізь перетин поверхні вітроколеса. Очікувані обсяги виробництва електро-енергії з 1 м2 перетину площі вітроколе-са в перспективних регіонах складають 800-1000 кВт·год/м2 на рік.

Середньорічна кількість сумарної со-нячної радіації, що припадає на 1 м2 по-верхні, на території України коливається в межах від 1070 кВт·год/ м2 у північній час-тині до 1400 кВт·год/ м2 і вище в АР Крим. Термін ефективної експлуатації геліоенер-гетичного обладнання у південних облас-тях України становить сім місяців (з квітня по жовтень), у північних областях — п’ять місяців (з травня по вересень).

Перетворення сонячної енергії в елек-тричну енергію в умовах України слід орі-єнтувати в першу чергу на використан-ня фотоелектричних пристроїв. Наявність значних запасів сировини, промислової та науково-технічної бази для виготов-лення фотоелектричних пристроїв може не лише сповна забезпечити потреби віт-чизняного споживача, а й представляти для експортних поставок понад дві тре-тини виробленої продукції.

Доцільно економічний потенціал ви-користання сонячної енергії становить близько 5 млн МВт·год/рік.

Стан ринку відновлюваної енергетики в 2008 році представлений у таблицях. ■

# 1 - 2 0 1 0

9


Г. Казаков, ■ Національний університет “Львівська політехніка”

Однією з функцій архітектури є захист людини від дискомфортних та шкідливих впливів зовнішнього середовища. Тому ра-зом із глобальними кліматичними змінами повинна змінюватися і сама архітектура як оболонка між внутрішнім та зовнішнім про-стором. Важливо зараз розробити прогноз напрямків розвитку архітектури у відповідь на основні наслідки зміни клімату.

Мета статті — узагальнення основних рис прогностичної моделі розвитку сучасної ар-хітектури на основі екстраполяції наслідків сучасних кліматичних змін на близьке май-бутнє та середньострокову перспективу.

Аналіз кліматичних змін та їх наслідків

Сонце нагріває Землю за допомогою ви-димого спектра випромінювання, а Земля, своєю чергою, нагріваючись, виділяє те-плові промені, які не можуть пройти крізь шар вуглекислого газу і розсіятися у Все-світі (як це було завжди). Отже, ми спосте-рігаємо постійне потепління клімату Зем-лі, яке вже зараз сягає 0,7°C, а відповідно до прогнозів науковців, за наступні 50 ро-ків це потепління може сягнути 5°C! Ще понад сторіччя тому шведський вчений та лауреат Нобелівської премії Сванте Арре-ніус (1859-1927) повідомив, що людство, спалюючи вуглеводень, перенасичує атмо-

ВІДПОВІДЬ АРХІТЕКТУРИ НАГЛОБАЛЬНІ КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИARCHITECTURAL RESPONSE TO GLOBAL CLIMATE CHANGES

Розглянуто основні напрямки розвитку сучасної архітектури: архітектура на воді, сонячна архітектура та архітектура великих інтер’єрних просторів у контексті проблем глобального потепління та збільшення обсягів надходжен-ня сонячної радіації.

сферу вуглекислотою, що неминуче рано чи пізно призведе до глобального поте-пління планети, а далі — до екологічної катастрофи.

Сьогодні, спалюючи кисень та викидаючи в атмосферу Землі неймовірну кількість вуг-лекислоти, ми порушуємо цей тисячоліття-ми встановлений баланс, що призводить до забруднення атмосфери, погіршення якості повітря і руйнування озонового шару в ат-мосфері Землі.

Зазвичай вміст кисню значно переважає вміст вуглекислоти. Так, у 2005 році в атмо-сфері було близько 21% кисню і 0,0379% вуглекислого газу, але ці цифри останнім ча-сом швидко змінюються. Вуглеводні (вугіл-ля і нафта) виділяють вуглекислий газ, осо-бливо при неефективному спалюванні, який накопичується у верхніх шарах земної ат-мосфери, створюючи там теплонепроникний шар, що і є головною причиною так званого парникового ефекту.

Для боротьби з цими негативними проце-сами у 1997 році в Кіото, Японія, представни-ки 141 держави світу зібрались на конгрес і прийшли до спільної думки щодо обмежен-ня викидів в атмосферу, які спричиняють за-гальне потепління. У підписаному протоколі (законі), зобов’язали 39 основних промисло-вих держав скоротити викиди вуглекислого та інших п’яти газів на 5,2% відносно рівня 1990 року. Держави з перехідною економі-кою мають скоротити викиди хоча б до рів-ня 1990 року.

У наш час потепління клімату є об’єктивною реальністю, яка досліджена багатьма поважними міжнародними орга-нізаціями, зафіксована у міжнародних доку-ментах та констатована на численних конфе-ренціях і симпозіумах різного рівня у Кіото, Венеції, Копенгагені тощо (рис. 1).

Основними наслідками глобального поте-пління клімату є:

танення льодовиків на гірських масивах • Північного і Південного полюсів Землі, яке спричиняє підйом рівня світового океану та зменшення площі суходолу;збільшення надходження сонячної радіа-• ції на поверхню Землі, яке має наслідки у вигляді зміни меж кліматичних зон, збіль-шення тривалості періоду вегетації рос-лин та скорочення опалювального сезо-ну, що у свою чергу розширює можливості використання сонячного тепла для кон-диціювання (опалення або охолоджен-ня) приміщень на тлі вичерпування за-пасів традиційного палива;посилення певного дискомфорту та навіть • агресивності навколишнього середови-ща до людини, яке проявляється у часті-шому виникненні екстремальних погод-них явищ (смерчі, буревії, сильні опади, контрастні зміни температури та вологос-ті), а також у проходженні більших кіль-костей жорсткого ультрафіолетового ви-промінювання на поверхню Землі через зменшення товщини озонового шару.Основна гіпотеза розвитку архітекту-

ри у контексті глобальних кліматичних змін полягає у трьох перспективних напрямках, які є відповідями на екологічні виклики ХХІ століття:

архітектура будинків на воді;1. сонячна енергоощадна архітектура;2. атріумна архітектура великих інтер’єрних 3. просторів.

Архітектура будинків на водіПерш за все, такий сучасний будинок

стоїть на понтоні замість фундаменту і є судном. Понтон — складна інженерна спо-руда. При обчисленні понтона як майбут-нього фундаменту будинку прораховується вся маса, що на ньому буде перебувати: бу-дівля, обладнання, меблі, поверхня та мак-симальна кількість людей. Від цього зале-жить висота борту, товщина листів сталі, внутрішні переборки, розміщення в понто-ні інженерного обладнання. Ці параметри формують стійкість, надійність і довговіч-ність фундаменту архітектурного об’єкта, а також його форму і тектоніку. Це пов'язано з тим, що проектувальники повинні розра-хувати габарити, парусність, стійкість, непо-топлюваність, диферент і крен, а інженер-ні обчислення конструкторів націлені на те, щоб навіть при великому переміщенні маси з одного краю споруди до іншого користу-

Національний центр NCDC, США

Інститут космічних досліджень ім. Годдарда, США

Центр досліджень клімату ім. Хедлі, Велика Британія

Університет Східної Англії

Динаміка глобального потепління, зафіксована метеостанціями

0,8

1850 1875 1900 1925 1950 1975 2000

0,6

0,4

0,2

0

0,2

0,4

0,6

Рис. 1а – динаміка глобального потепління за даними міжнародних спостережень (1850-2010 рр.)б – небезпека інтенсивного танення льодовиків та підйому рівня світового океану на Землі

б)а)

10


вачі не відчували дискомфорту й отриму-вали позитивні емоції.

Будинки на воді за комфортабельністю нічим не поступаються наземним спорудам, а при правильному оснащенні — і перевер-шують їх. Зокрема, показник вологості в бу-динку на воді ідентичний з будинком, зведе-ним на землі за 50 метрів від води. Тож не варто побоюватися, що через розташування на воді погіршиться мікроклімат архітектур-ного середовища. А за допомогою сучасних систем вентиляції і матеріалів можна досяг-ти бажаного комфорту.

Переваги життя на воді — чималі: взимку це, можливо, ковзанка та риболовля, а вліт-ку — чудові краєвиди, пришвартований катер, пляж на терасі та знову ж таки риболовля.

Розміри будинку обмежуються тільки поверховістю і шириною. Це пов'язано з

парусністю, адже ваш будинок буде сто-яти на воді, а чим він вищий і вужчий, тим він буде менш стійким. Але наші кон-структори дадуть вам пораду і все прора-хують так, щоб ви ніколи не турбували-ся і не сумнівалися в надійності життя на воді. Його юридично-адміністративна пе-ревага полягає у відсутності потреби від-водити земельну ділянку під будівництво. Щоб спорудити будинок на воді, потріб-но лише орендувати прибережну терито-рію — усього кілька метрів. Вода — без-коштовна. Однак краще, коли будинок на воді буде енергоавтономним і незалежним від інженерних комунікацій.

Поки що таке будівництво в Україні вза-галі та у Києві зокрема лише набирає обер-тів (рис. 2). За рік здають в експлуатацію що-найбільше п’ять будинків. У Європі (Голландія,

Італія, Іспанія, Франція, Монако) плавучі бу-динки займають чималу частину набереж-них.

Сучасні архітектори-футурологи активно розробляють проекти архітектурних об’єктів на воді. Це плавучі кінотеатри, готелі, житло-ві групи і цілі міста. Розробляються проек-ти технологій будівництва на воді та енерге-тичних генераторів з використанням різниці солоності й температури на різних глиби-нах, а також морських хвиль. Ця проблема особливо актуальна для розвинених країн Європи, Азії, Америки з великими мегапо-лісами, розташованими на узбережжях рі-чок та морів.

Яскравим прикладом архітектури на воді є проектна пропозиція бельгійського архітек-тора Вінсента Кальбо (Callebaut), який запро-понував своє рішення проблеми житла в умо-вах майбутньої екологічної кризи (рис. 3). За прогнозами GIEC (Міжурядової групи з ево-люції клімату), протягом ХХІ століття підви-щення рівня океану коливатиметься в меж-ах від 20 до 90 см із критичною позначкою 50 см (проти 10 см в ХХ столітті).

Архітектор Вінсент Кальбо для вирішен-ня цієї проблеми запропонував дивовиж-ний проект, який міг би служити в майбут-ньому чудовим шляхом відступу для 50000 мешканців, які шукають притулок від води, рівень якої підвищився внаслідок глобаль-ного потепління. Він вірить, що світ відчай-душно шукатиме притулок після спустошень, спричинених кліматичними змінами, і спо-діватиметься, що його місто-амфібія служи-тиме ідеальним рішенням. Шкода тільки, що зараз кількість людей наближається до 7 мі-льярдів і цей розкішний майбутній притулок буде доступний лише для 50000 мешканців (просто для багатих людей).

Сонячні енергоощадні й екологічні будинки

Архітектура сонячних будинків від-повідає трьом основним системам вико-ристання сонячної енергії: пасивній, ак-тивній та інтегральній, або комбінованій. Пасивна система відзначається вигідною орієнтацією, функціональним зонуванням, великими вікнами і масивними огороджу-вальними конструкціями, скляним об’ємом зимового саду для накопичування соняч-ного тепла.

Активна сонячна система традиційно складається з колектора енергії, акумуля-тора, теплообмінника та комунікацій з пом-пами. Основною економічною проблемою активної системи є можливість поєднання її елементів з огородженням будинків. За останні роки окреслилась тенденція пере-творення будинків у сонячні системи з кон-струкціями подвійного призначення: дах – колектор, стіна – комунікатор, фундамент – акумулятор. У цю тенденцію вписуються

Рис. 2 а-е – архітектура плавучих будинків: житло (а, б), готелі (в-г), офіси (д), ресторани (е) — на Дніпрі неподалік Києва та у його межах має традиційну трактовку форми, що нагадує корабель або будинок, який зведено на землі і поставлено на понтон

б)

г)

е)

а)

в)

д)

# 1 - 2 0 1 0

11


сучасні сонячні будинки з нульовим та на-віть з позитивним енергетичним балансом, створені в Європі (рис. 4).

Інтегральна сонячна система поєднує пе-реваги згаданих вище систем і надає архі-тектурі особливих рис сонячного формот-ворення: розвинений південний схил даху і фасад, розширена форма плану. Однак со-нячна енергія через свою розпорошеність не є простою і дешевою у використанні, тому значну увагу слід приділяти енергоефектив-ності будинків.

Проблему сонячної архітектури допо-магає вирішити природа. Біонічні ана-логії активно використовувались та ви-користовуються у багатьох проектах. Зокрема, місто Масдар (Masdar City, по-арабськи “джерело”), заплановано побу-дувати в Абу-Дабі (ОАЕ) у 2007-2023 ро-ках. Автор екологічного міста — Норман Фостер (Norman Foster + Partners). Загаль-на площа міста майбутнього — 7 км2, ко-шторисна вартість будівництва — 22 млрд доларів. Дахи та накриття майданів міс-та, подібні до квітів та листя рослин, зби-ратимуть сонячну енергію для потреб лю-дей (рис. 5).

У перспективі сонячні будинки перетво-ряться на біонічні об’єкти, які подібно до природи гнучко реагуватимуть на зміни над-ходження сонячної радіації у циклах доби, сезону, року.

Архітектурний проект самої будівлі як невід’ємний компонент передбачає енерго-ощадні заходи:

компактність форми будівлі (найкомпак-• тнішою формою є півкуля. Частка її по-верхні відносно об’єму (порівняно до півкуба) становить лише 81%, потім іде циліндр — 92%, піраміда — 98%, пів-куб — 100% і нарешті куб — 105%);орієнтацію будівлі; розташування вікон • (більшість вікон і прозорих ділянок стін або даху мають бути повернені до сонця. При цьому не можна забувати про літній захист від сонця);зонування будівлі (поділ на більш те-• плі — житлові, і більш холодні — допо-

міжні або буферні зони);створення масивних стін, що накопи-• чують і віддають тепло всередину бу-дівлі тощо.Від середини 1970-х років більшість єв-

ропейських країн збільшили нормативні величини теплозахисту конструкцій у 2-3,5 рази. Зараз цей процес продовжується: ви-моги до теплоізоляційних матеріалів постій-но підвищуються, більш жорсткими стають нормативи теплопроникнення як для окре-мих будівельних конструкцій, так і споруд в цілому. У зв’язку з цим в Україні з 1 жовтня 1996 року введено в дію поправки до ДБН з будівельної теплотехніки, які суттєво збіль-шили нормативні значення опору теплопере-дачі зовнішніх огороджувальних конструк-цій — як для нового будівництва, так і при реконструкції та капітальному ремонті.

Вибираючи будівельні матеріали, слід звертати велику увагу на витрати енергії, потрібні для виробництва цих самих мате-ріалів (наприклад, якщо обсяг енергії на ви-робництво теплоізоляційних матеріалів, їх транспортування та обробку на будівельно-му майданчику перевищує обсяг енергії, яку ми зекономимо, використовуючи ці матеріа-ли в будівлі, то така споруда не буде еколо-гічною, навіть якщо вона взагалі не потре-бує опалення!).

Отже, розраховуючи енергетичну корис-ність матеріалів, слід зважати не лише на їх коефіцієнт теплопроникності, а й на витра-ти енергії, необхідні для перетворення при-родної сировини у конкретний елемент бу-дівлі відповідно до часу його використання в будівлі та економії енергії власне за раху-нок його використання в цей час, а також на енергію для утилізації цього будівельного елементу. Крім того, необхідно вибирати такі матеріали, які при виробництві, будівництві, використанні та утилізації не викидають в навколишнє середовище шкідливих для лю-дини токсичних газів, розчинників, радіації (радонового випромінювання) тощо.

При плануванні інженерного обладнан-ня будівлі слід зважати на:

можливість використання відновлюва-•

ної енергії;вибір екологічних систем опалення і • палива;рівномірний розподіл і регулювання • радіаторів чи площин, що випроміню-ють тепло;можливості підігріву води;• можливість використання енергії за раху-• нок рекуперації тепла повітря і води.Слід також перевірити вибрану систему

опалення на відповідність архітектурному плануванню будівлі та її використанню.

Зелені технології використання сонячної енергії базуються на використанні фотоелек-тричних панелей та біонічних аналогіях із кві-тами з їх гнучкою адаптацією до умов освіт-лення. Центр міста буде закритий великими квітами з рухомими пелюстками, які накри-ватимуть торгові площі й зону відпочинку. Величезні парасольки – “квіти-соняшники” – захищають архітектурне середовище від со-нячних променів, збирають сонячну енергію і використовують її вдень і вночі

Атріумна архітектура великих інтер’єрних просторів

В архітектурі атріумних просторів наміти-лися три творчі концепції, які несуть в собі значні об’ємно-планувальні можливості, по-тенціал композиційної та емоційної вираз-ності і значно підвищують естетичні якос-ті об'єкта:

так звані відкриті простори, які безпосе-• реднього зв'язують (планувально і візу-ально) внутрішній простір громадських будинків із зовнішніми;закритий простір, на відміну від інших ви-• дів великого простору, виступає в ролі центра об'ємно-просторової композиції і є вузлом усіх внутрішньоб'єктних люд-ських комунікаційних потоків, зоною від-починку та спілкування;процесуальний простір проектується з • розрахунком на безперервний рух пото-ків відвідувачів і зближує рішення вну-трішнього простору громадських будівель і комплексів з міським середовищем.Аналіз міжнародного досвіду свідчить, що

Рис. 3 а-в – плавучий екополіс ХХІ ст. для кліматичних біженців в умовах глобального потепління: загальний вигляд підводної та надводної частини, а також група екополісів біля урбанізованого узбережжя. Місто-амфібія на 50000 мешканців бель-гійського архітектора Вінсента Кальбо

12


архітектурні засоби служать функціональ-ним та мікрокліматичним цілям, підвищуючи комфортність, відвідуваність або ділову ак-тивність в громадських комплексах. Великі простори, які істотно підвищують рівень не лише комфорту середовища громадських бу-дівель, а й емоційну та естетичну виразність їх інтер'єрів, надають їм дійсно демократич-ного і гуманістичного змісту.

Атріумна архітектура “великих просто-рів” покликана до життя конкретними про-блемами зміни клімату і розвитку сучасного міста. Перш за все це проблема стимулю-вання традиційного міського способу жит-тя, що особливо виразно відчувається у будівлях сучасних вулиць-пасажів. Кліма-тичні й екологічні проблеми архітектури за-гострюються, і реакцією на це можна вва-жати головним чином будівлі К. Роша і К. Дінкелоо. І, нарешті, проблема підвищення комерційної ефективності великих комп-лексів в центральних районах міста осо-бливо показово відображена на прикладі “розважальної архітектури” Дж. Портмана. Разом з тим кожна з розглянутих будівель концентрує у собі всі зазначені проблеми та ілюструє варіанти їх вирішення. Так, ар-хітектура Дж. Портмана поряд з розважаль-ними функціями характеризується і спро-бою створення екологічних оаз.

На підставі вищенаведеного очевидно, що в пошуках вирішення цих проблем ар-хітектори звертаються до архітектурного досвіду, який чітко виділив основні типи просторових вирішень, які й сьогодні вра-жають своєю актуальністю. Основополож-ним типом є оранжерея і похідні від неї “відкриті назовні простори” типу вистав-кових павільйонів, зимових садів; “закриті простори” типу готелів, вокзалів, бібліотек, музеїв XIX століття, архітектури так званої “вікторіанської епохи”; “процесуальні про-стори” типу пасажів, критих ринків мину-лого сторіччя. Ці типи існують і в наші дні. Так, музеї (музей — типологічне нововве-дення XIX століття) та бібліотеки (такі як бібліотеки архітектора П. Лабруста і їх на-слідування) будувалися з верхнім світлом

крізь скляну покрівлю. Згодом цей прийом був забутий. Сьогодні К. Рош і Дж. Дінкелоо пропонують таке вирішення у своїй прибу-дові до музею Метрополітен в Нью-Йорку (1973), А.Е.М. Пей — у східному корпусі Національної галереї у Вашингтоні (1978). У будівництві бібліотек 70-х років також спостерігається тенденція повернення до рішень XIX століття. Так, бібліотечний зал коледжу в Уелслі (США, архітектори Перрі, Дік, Сталь і Роджерс) створений із застосу-ванням скляної оранжерейної покрівлі. В даний час не будуються залізничні вокза-ли з дебаркадерами зі скляним дахом. Од-нак вони все частіше використовуються при будівництві аеровокзалів (наприклад аеро-вокзал в Західному Берліні — архітекто-ри Геркан, Карго, Ніхельс, 1975 р.). Разом з тим останнім часом з'являються зовсім нові, невідомі в XIX сторіччі типи будинків зі скляним покриттям. Так, дитяча лікарня в Філадельфії (архітектори Харбесон, Хью, Лівінгстоун, Ларсен, Амента) побудована з великим відкритим скляним подвір'ям.

Для останніх років характерні багато-функціональні комплекси, де також вико-ристано оранжерейний принцип.

Ознайомлення із сучасними будівлями дає змогу виділити торговельні пасажі та внутрішні подвір’я; вестибулі громадських об’єктів, оази розважальних центрів, аква-парків і оздоровчих комплексів (рис. 4 а-д). Прообразами великих інтер’єрних просто-рів зі світлопрозорими покриттями є кар-касні конструкції, накриті плівками за ти-пом “кліматронів”.

ВисновкиГлобальне потепління і зміни клімату 1. викликають необхідність розвитку ар-хітектури у напрямках:створення будинків на воді;• спорудження сонячних енергоощадних, • екологічних будинків;атріумна архітектура великих інтер’єрних • просторів.Архітектура на воді не має прив’язки до 2. конкретного місця будівництва та може

бути використана у великих населених пунктах і для біженців, які постражда-ли від екологічних катастроф.Архітектура сонячних енергоощадних, 3. екологічних будинків розвивається у напрямку енергетичної автономності та нульового і позитивного енергетич-ного балансу.Атріумна архітектура великих інтер’єрних 4. просторів має тенденцію до проектуван-ня відкритих, закритих і процесуальних просторів, які виконують функцію захис-ту людей від дискомфортних природно-кліматичних змін.

ЛІТЕРАТУРААрхитектурная бионика / Ю.С. Лебедев, В.И. Раби-1. нович, Е.Д. Похожай и др. Под ред. Ю.С. Лебедева. – М.: Стройиздат, 1990. – 270 с.Бэнэм Рейнер. Взгляд на современную архитектуру: 2. Эпоха мастеров / Пер. с англ. под ред. Б.В. Асса, А.В. Бокова. – М.: Стройиздат, 1980. – 172 с.Буравченко С., Чижевський О. Скляна архітектура 3. //Світлопрозорі конструкції: Спец. випуск журналу “Особняк” – К., 2003. – №4(31). –С. 16-23.Казаков Г.В. Принципы совершенствования гелио-4. архитектуры. – Львов: Свит, 1990. – 152 с.Маркус Т.А., Моррис Э.Н. Здания, климат и энергия. 5. – Л.: Гидрометеоиздат, 1985. – 542 с.Сабади П.Р. Солнечный дом / Пер. с англ. Н.Б. Глад-6. ковой. – М.: Стройиздат, 1981. – 113 с.Саксон Р. Атриумные здания / Пер. с англ. А.Г. 7. Раппапорта; Под ред. В.Л. Хайта. – М. Стройиз-дат,1987. – 138 с.Світлопрозорі огородження будинків: Навч. 8. посібник /О.Л. Підгорний, І.М. Щепетова, О.В. Сер-гейчук та ін. – К.: Видавець Домашевська О.А., 2005. – 282 с.Чубарев Ф.Е. Организация внутреннего простран-9. ства зданий. – К.: Будівельник, 1989. – 95 с.Glasser L. Greenhouse Architecture. Notes on a 10. genesis of form for Roch-Dinkeloo’s recent work // Architectural Forum. – 1974. – March. – P. 77-85.Dramatic Space for a new Hotel in San-Fracisco // 11. Architectural Record. – 1973. – №3. – P. 145-152.Lam W. Sunlighting as Formgiver for Arhitecture. – 12. New York, 1986. – 464 р.Scully V. Thruway and Cristal Palace. The Symbolic 13. Design of Roche and Dinkeloo // Architectural Forum. – 1974. – March. – P. 19-25.Pastier J. Evalution: San Francisco’s Hyatt Regency 14. Hotel as a Spatial Landmark // AIA Journal. – 1977. – October. – P. 36-43.Phillips Deker. Dayllighting Natural Light in 15.

Рис. 5 а-в – сонячна архітектура у м. Мастар (Абу-Дабі, ОАЕ). Проект виконали: архітектурне бюро “Норман Фостер і Партне-ри” та ЛАВА (LAVA – Laboratory for Visionary Architecture), реалізація 2007-2023 рр.

# 1 - 2 0 1 0

13

Екобудівництво

Семенов В.О. ■ , ПП “Констар”, Київ

Основні мінуси сучасних будівельних технологій:

занадто малий термоопір зовнішніх стін;• відсутність у будинках правильної сис-• теми вентиляції;використання токсичних будматеріалів • і утеплювачів;надмірне споживання енергії для опа-• лення;завищене споживання електроенергії на • побутові прилади, кліматизацію й освіт-лення;невикористання сонячної енергії.• СНіПи 70-х років, орієнтовані на витратну

радянську економіку, як і раніше змушують проектувальників — проектувати, а будівель-ників — будувати енергоємні, матеріалоза-тратні будинки й споруди.

Передумови ЕКСІС технології:підвищений інтерес до нових (тобто добре • забутих старих) економічно вигідних міс-цевих будівельних матеріалів і апробова-них століттями технологій;нестача власних джерел викопного палива • і пов’язана з цим проблема енергоресур-созбереження. Життя змушує вже сьогодні будувати енергозберігаючі будинки, а за-втра вони стануть єдино можливими;через наслідки Чорнобиля Україна потре-• бує принципово нових концепцій і техно-логій екологічно чистого житла;необхідність змінювати менталітет за-• мовників, архітекторів, конструкторів, будівельників і відкривати дорогу но-вим ефективним будівельним екотех-нологіям. Потрібно нормувати не тер-моопір огороджувальних конструкцій, а обсяги енергії для опалення квадратно-го метра, як це робить увесь світ. Тоді стане зрозумілим, чому будівельні нор-ми в Україні викликають шок у західних фахівців, а витрати на опалення вищі не у 2-4 рази, як вважається офіційно, а в 5-10 разів.Конструкційні матеріали для житла:найбільш • небажані — метали;менш • бажані — бетон і всі види бетону з наповнювачами (утеплювачами), камінь з кристалічними компонентами, скло, різ-ні пластики;кращі • — глиняна цегла, м’які камені оса-дового походження (черепашник, вапняк,

ЕКОТЕХНОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ СУЧАСНОГО ІНДИВІДУАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВАECOLOGICAL CONCEPT OF MODERN INDIVIDUAL BUILDING

крейда), необпалені ґрунтоблоки (торфо-блоки), саман;Найкращі — • біогенного походження: де-рево, солома, сіно, очерет, костриця й інші рослинні матеріали.

Глиняно-солом’яний каркасний житловий будинок, або німецький “фахверк“

Будинки, споруджені за технологією ЕКС-ІС, подібні до баварських, тірольських, аль-пійських будинків, які узагальнено називають німецьким “фахверком“. — такий самий кар-кас і таке ж заповнення стін глиносолом’яною сумішшю. Однак за технологією ЕКСІС монту-ється подвійний (парний) каркас, а простір між стійками каркасу заповнюється теплоі-золювальним матеріалом, у нашому прикла-ді — пресованими солом’яними блоками із преспідбирача, закриті з усіх боків глиною і штукатуркою.

на у США й віднесена до граничного класу вогнестійкості F119 (металева ферма, на-приклад, відноситься до класу F15, тобто втрачає несучу здатність через 15 хвилин після впливу відкритого вогню).

Основні плюси ЕКСІС технології:теплопровідність стін з матеріалу біо-• генного походження в 7 раз нижча, ніж у цегли;кількість витраченої для опалення будинку • енергії додатково зменшується ще мінімум на 40% за рахунок введення в архітекту-ру будинку пасивних сонячних елемен-тів: стіни Тромба-Мішеля, підземний гео-термальний канал припливної вентиляції і кондиціювання, гравійний акумулятор те-пла тощо. Усі зазначені елементи прості, працюють за законами класичної фізики та не споживають енергії;правильно організована природна (також • не споживає енергії) “випиральна” венти-ляція, в 9 разів перевищує збиткову вен-тиляцію “ідеального змішування” через кватирки;використання черепашнику для внутріш-• ніх перегородок є надійним захистом від радіації за рахунок виділення іонів мор-ського йоду;активні сонячні пристрої (вакуумні гелі-• околектори для нагрівання води) дають можливість скоротити витрати на гаряче водопостачання на 50-80%. А якщо час-тину гарячої води використовувати в сис-темі опалення будинку, то витрати на опа-лення ще зменшаться;оснащення будинку побутовим атмосфер-• ним генератором води дасть змогу одер-жувати 24 л високоякісної питної води на добу при мінімальних витратах електро-енергії. Причому воду можна виробляти з вологи, яка завжди є у навколишньому повітрі;відпадає потреба в сучасних дорогих уте-• плювачах та інших матеріалах, які містять фенолформальдегідні смоли (легкий і де-шевий клей, яким в наш час з’єднують прак-тично всі будматеріали — фанеру, ДВП, ДСП, OSB-плити, мінвату), полівінілацетат-ну дисперсію або стирол (пінопласт, піно-полістирол). Не застосовуються і паро- й гідробар’єри, які перешкоджають потра-плянню в будинок свіжого повітря.Будинок — дійсно екологічний, енергое-

фективний та естетичний. ■

Дерев’яні каркаси для будівель, солому й глину використовували ще стародавні єгип-тяни, греки, римляни, китайці та представни-ки інших цивілізацій. Тож подібні будматері-али й метод будівництва застосовуються вже близько 4000 років. Термін “життя“ таких бу-динків — понад 100 років. А потім їх можна легко утилізувати, на відміну від наших бетон-них і цегляно-бетонних “холодильників“.

Стіна, виконана із закритих глиною солом’яних блоків, — стійка до загорання. Конструкція з оштукатуреною лише глиною солом’яної стіни була офіційно випробува-

14


Там, де більшість бачить проблему, ліде-ри бачать можливості. Очевидно, саме тому український бізнес починає розробляти про-екти екологічного спрямування. Наприклад, сміттєзвалище можна перетворити з “голов-ного болю“ на джерело ресурсів. Завдяки ві-тчизняній компанії ТІС Еко, широко відома у світі технологія видобутку метану зі звалищ знаходить застосування і в Україні.

Звалища – найбільше антропогенне джерело метану

Багатометрові нагромадження побуто-вих відходів з рештками вологого паперу та продуктів харчування створюють ідеаль-ні умови для розвитку метан-продукуючих бактерій. Саме тут, без доступу кисню і світ-ла, анаеробні бактерії розкладають орга-ніку з утворенням метану й тепла. Завдяки природному шляху утворення, газ зі сміт-тєзвалищ називають “біогазом“. Він містить не лише метан, а й вуглекислий газ та інші домішки. Накопичення великої кількості га-рячого біогазу призводить до самозайман-ня відходів, що погіршує і без того критич-ний стан повітря над звалищами.

Розклад органіки — чи не найбільше ан-тропогенне джерело метану. Згідно з науко-вими даними, цей газ є одним із головних

УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ІНВЕСТУЄ У ЗБІР БІОГАЗУ\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\

Збір та утилізація біогазу зі сміттєзвалищ допоможе вирішити місцеві еко-логічні й енергетичні проблеми. В Маріуполі компанія ТІС Еко успішно реалізує проект, який забезпечуватиме близько 1 МВт·год електроенергії та 1,5 МВт·год тепла за рахунок переробки газу з полігону твердих побутових відходів.

винуватців парникового ефекту та змін клі-мату. Він у більш ніж 20 разів шкідливіший для кліматичної системи, ніж вуглекислий газ. Тому скорочення викидів метану, на-віть просте його спалювання із розкладом до СО

2, покращує стан атмосфери.

За даними американської Агенції із за-хисту довкілля, Україна відповідальна за 2% світових викидів метану зі звалищ, ко-трі в цілому складають 750 млн тонн СО

2

еквівалента.

Тепло і світло на 15 роківРеальний приклад технології збору біога-

зу демонструє компанія ТІС Еко, яка з’явилась на еко-енергетичному ринку України в 2008 році. За словами керівника компанії Вікто-ра Савківа, ТІС Еко вболіває за покращення екологічної ситуації у країні і сприяє розви-тку альтернативної енергетики.

Сфера діяльності компанії — збір та утилізація біогазу на полігонах ТПВ з отриманням прибутку від продажу те-пло- й електроенергії, а також через за-лучення інвестицій за системою спільно-го впровадження. Випробувати технологію вирішили на двох об’єктах Маріуполя — величезних і практично неконтрольова-них звалищах. Нині фірма реалізує перший

проект збору біогазу в Маріуполі на одно-му полігоні, і отримала документи на дру-гий маріупольський полігон. Ведуться пе-реговори і з іншими великими містами.

Схема установки для збору біогазу про-ста: приблизно кожні 30 метрів через тов-щу відходів пробурюють свердловину, куди вставляють перфоровану трубку, че-рез яку й відкачують газ. Звідти газ через трубопровід потрапляє до системи очист-ки. Система обладнана пристроями для контролю за якістю та кількістю газу, по-внотою спалювання тощо. Очищений ме-тан можна передавати на опалювальні сис-теми, електростанції і заправки для газових авто. Невикористаний метан спалюють у так званих “факелах“. На Маріупольському по-лігоні генератор буде встановлений восени, тому отриманий газ поки що спалюється.

Випробовування установки в Марі-уполі довело, що біогаз на українських звалищах видобувати можна і треба. За даними ТІС Еко, економічна доцільність видобутку газу на двох полігонах оціню-ється щонайменше у 15 років. За цей час можна отримати близько 70 млн м3 біо-газу, що після очистки від домішок дасть від 35 до 50 млн м3 метану.

З турботою про довкілляПрезидент групи компаній “ТІС“ Савків

Віктор Петрович відзначає:- Завдань, вирішених в ході реалізації

цього проекту, кілька: світ, хоча б трохи, в одному окремому місті, став чистіше. Контр-ольоване спалювання біогазу запобігає са-мозагоранню сміття на звалищі. Сподіваю-ся, цей проект додасть впевненості в тому, що вже зараз можна поєднувати інтереси бізнесу з турботою про довкілля.

Науковий керівник проекту, завідувач відділу біогазових установок НТЦ “Біома-са“ Матвєєв Юрій Борисович зазначив, що у світі використання біогазу з полігонів ТПВ дає змогу одержувати близько 5 ГВт елек-троенергії на годину. “Екологічний ефект від утилізації біогазу на одному середньому звалищі дорівнює ефекту від 6 тис гектарів лісу. Цей біогаз дає можливість заощади-ти близько 125 тис барелів нафти“, — до-дав він. Збір біогазу дозволяє також ско-ротити кількість небезпечних токсичних, у тому числі канцерогенних, органічних спо-лук (ароматичних вуглеводнів, формальде-гіду, діоксинів тощо), що потрапляють в ат-мосферне повітря з поверхні полігонів.

# 1 - 2 0 1 0

15


нах у Маріуполі дасть змогу скоротити по-требу в природному газі на 2,3 млн м3 на рік і зменшити викиди парникових газів на 40 тис т СО

2 еквівалента на рік. Зараз ком-

панія провадить переговори стосовно про-дажу отриманих скорочень викидів.

На запитання журналістів про фінансо-вий бік проекту відповідає Савків Віктор Петрович:

- Бізнес-план проекту досить привабли-вий. Інвестиції повинні окупитися за 3-4 роки. Суттєві ризики криються у відсутнос-ті відпрацьованих на практиці механізмів використання “зеленого тарифу“. Проте, в наші плани входить будівництво і введен-ня першої в Україні електростанції на зва-лищному газі вже цього року.

Вартість першого етапу проекту стано-вила 5,5 млн грн.

Що попередуХоча використання біогазу зі сміттєз-

валищ виглядає дуже сучасно, насправді воно відоме вже 2-3 тисячі років. Його ви-користовували у стародавніх Персії та Ки-таї, а в ХІХ столітті біогазом освітлювали будинки у Великій Британії.

Сьогодні ж технологію впроваджу-ють все ширше. Наприклад, група компа-ній Methane to market (Метан для ринку) об’єднує десятки проектів та досліджень у Бразилії, Польщі, Китаї, Росії та Украї-ні. Наприклад, в місті Монтеррей, Мекси-ка, звалище забезпечує біогазом електро-станцію потужністю 7 МВт, яких достатньо для освітлення 15 тисяч будинків. Після успішного старту компанія ТІС Еко має на-мір розширити мережу своїх проектів на всі великі міста України.

08162, Україна, Київська обл.Києво-Святошинский р-н,смт Чабани, вул. Машинобудівників 1тел.: +38(044) 251-05-81, 251-05-82, 251-05-83факс: +38(044) 251-05-80Директор – Клименко Тетяна Миколаївнаe-mail: tnk@ТІСprofile.com

Альтернатива російському газуЯкщо ж газ зі звалища відкачувати, як

роблять у багатьох цивілізованих краї-нах, то ризик пожеж значно зменшується, а отримане пальне можна використовувати і для опалення, і для виробництва електро-енергії. Розрахунки компанії ТІС Еко пока-зують, що з однієї тонни побутових відхо-дів можна отримувати 140-280 м3 біогазу. Зникає і неприємний запах.

За даними попередніх розрахунків, біо-газу на українських сміттєзвалищах та фер-

мах вистачить, аби покрити 10% річної по-треби країни в газі. Нині ми споживаємо 75 млрд м3 природного газу, з яких 55 млрд ку-пуємо в Росії, тоді як потенціал видобутку біогазу в Україні — 7 млрд м3 на рік.

Економічний ефектНа додачу до продажу отриманого ме-

тану або електро- й теплоенергії, виробле-них з нього, проект привабливий і з огляду на можливість торгівлі квотами. Викорис-тання звалищного метану на двох поліго-

ОТРИМАННЯ БІОГАЗУ ЗІ ЗВАЛИЩ

16


В. Белай ■ , с. Вишнювате, Розівський р-н, Запорізька обл

Світовий і європейський досвід вико-ристання енергетичних культур для отри-мання теплової енергії або палива дово-дить доцільність і перспективність цієї ще порівняно нової галузі відновлюваної енергетики. Вже сьогодні рослинна енер-гетика впевнено створює конкуренцію тра-диційним видам енергоносіїв. Енергетичні рослини фахівці поділяють на три основні групи: однорічні трави, багаторічні тра-ви і швидкозростаючі дерева. В європей-ських країнах особливою популярністю для отримання твердих видів біопалива користуються насадження верби, тополі, акації та клена. Їх насадження так і нази-вають — енергетичні плантації швидко-зростаючих культур. Так, у Швеції план-тації енергетичної верби займають понад 20 тисяч га. Чималу частину сільгоспугідь верба займає у Данії. Вирощують енерге-тичні культури і в Австрії, Англії та Італії. З 2001 по 2005 рік в Італії було закладено 20 енергетичних плантацій тополі і верби.

Прочитавши в журналі “Зелена енерге-тика” №3 (27) 2007 рік статтю фахівців НТЦ “Біомаса” під назвою “Енергетичні планта-ції” (стор. 6-9), ми вирішили скористатись позитивним досвідом, наведеним в ній. Із

ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІДЕНЕРГЕТИЧНИХ ПЛАНТАЦІЙPRACTICAL EXPERIENCE OF ENERGY PLANTING

8000 га земель нашої сільської ради майже 100 га припадає на низинні, заболочені ді-лянки, зовсім непридатні для сільськогос-подарського виробництва. Фактично ніко-му не потрібні, зарослі осокою, комишем та іншою болотною рослинністю, вони ото-чують наше село з усіх боків. Чимала час-тина такого болота розташована безпосе-редньо біля нашого городу. Саме тут ми і спробували закласти власну енергетичну плантацію — першу в нашому селі.

Навесні ми нарізали близько сотні па-гонів звичайної верби і просто повтика-ли їх на ділянці рівними рядами. Наяв-ність великої кількості вологи, сприятливі для росту верби кліматичні умови, зручне розташування ділянки біля двору — всі ці фактори якнайкраще сприяли реалізації нашого проекту. За три роки ми висадили майже 300 пагонів верби. Пагони брали з поодиноких верб, що ростуть на березі міс-цевого ставка. Ми не знали, який відсоток пагонів приживеться, і тому висаджували їх у ряду досить густо — 25 см один від од-ного. Догляд за рослинами у перший рік після посадки полягав у скошуванні осо-ки і комишу в міжряддях. Протягом першо-го року після посадки пагони укоріняються і ростуть дуже повільно, їх майже не ви-дно у густій болотній траві (фото 1). Дру-горічні пагони верби виглядають як зви-чайні саджанці плодових дерев (фото 2). Влітку третього року після посадки висота пагонів переконує, що верба — це дійсно швидкозростаюча культура (фото 3). Орі-єнтуючись на досвід вирощування план-тацій швидкозростаючої верби у Європі, ми прогнозуємо, що вже наступного року зможемо зібрати перший врожай власно-руч висадженого, вирощеного і заготовле-ного відновлюваного твердого біопалива або, висловлюючись звичайною сільською мовою, — матимемо власні дрова з вер-би. Звісно, наша енергетична плантація ще досить далека від промислових масш-табів, але ми впевнені — то лише спра-ва часу. Ця перша наша ділянка є дослід-ним полігоном. На ньому ми визначаємо оптимальний діаметр пагонів для висадки, календарні терміни висадки, висоту і час зрізання стовбурів на дрова. Ми переко-нані, що позитивний європейський досвід вирощування енергетичної деревини зна-

йде своє застосування і в Україні. А про те, що вирощувати собі дрова — справа до-цільна й вигідна, на селі дуже красномов-но каже той факт, що минулої весни і наші сусіди у балці проти свого городу висади-ли рядочки пагонів верби.

Продуктивність насадження верби фа-хівці оцінюють у 20-30 років. Нові погони після зрізання старих виростають значно швидше. Цьому сприяє густа, вже розвину-та коренева система. Поки що ми не роз-глядаємо можливість механізованого зби-рання врожаю чи виготовлення тріски, як це робиться сьогодні у Європі. Зібрані па-гони будемо просто розпилювати на чурки, зручні для спалювання у домашній печі. Враховуючи, що питома теплота згорання вугілля в 2,7 рази більша питомої тепло-ти згорання сухих дров, можна орієнтов-но обчислити кількість деревини, яка ком-

пенсує 4 т вугілля, які ми використовуємо протягом опалювального сезону для обі-грівання свого будинку. В тепловому екві-валенті для цього потрібно 11 т сухої вер-би, — саме стільки можна отримати з 1 га енергетичної плантації верби звичайної.

Ось так, намагаючись забезпечити за рахунок місцевого відновлюваного біо-палива енергетичні проблеми своєї роди-ни, ми вносимо свій локальний внесок у вирішення глобального питання викорис-тання ВДЕ. Чи стане в майбутньому Україна країною “зеленої енергетики”, залежить сьогодні від дій урядовців і від винахо-дів вчених, від зусиль екологів і від праці промисловців. Залежить це і від кожного з нас. Сьогодні на заболоченій ділянці біля нашого городу зростають не просто рів-ні рядочки верби (фото 4). Разом з ними зростає приклад, зростає впевненість, зростає віра у те, що організація енерго-постачання на базі місцевих відновлюва-них ресурсів у сільських районах стане ва-гомим внеском у поліпшення екологічного стану довкілля і підвищення енергетичної безпеки нашої країни. ■

Багато програм Євросоюзу, які реалі-зуються в Україні, спрямовані зокрема на розвиток місцевих ініціатив.

Параметри ВербаГустина висадки

саджанців на 1 га 18-25 тис

Періодичність збору врожаю, років 3-4

Середній діаметр ствола, мм 15-30

Середня висота при збиранні, м 3,5-5

Кількість “зеленої” маси, т/га 30-60

Вологість, % 50-55

Регіони Європи Скандинавія, Британія

Таблиця 1. Характеристики плантацій швидкозростаючої верби в Європі

# 1 - 2 0 1 0

17


З.Е.: Валерій Віталійович, розкажіть будь ласка про принцип дії судна ново-го покоління. Адже, на нашу думку, да-леко не кожен читач повірить в те, що “яхти здатні літати“.

В. Тарасов: Якщо запитати у самого досвідченого суднобудівника, чи здат-ні яхти літати?, — звичайно ж, він від-повість, що такого не може бути. А я стверджую, що може бути. Всім відо-мо: яхти плавають під вітрилами, літаки літають в повітрі. Але є екраноплани — це гібриди судна і літака, які літають над поверхнею води на маленькій висо-ті, використовуючи “буферний ефект“. Це означає, що він стискає повітря між поверхнею води і своїми крилами. При значно менших витратах палива, ніж у літака, він не стикається з опором води і може розвивати швидкість 500-700 км/год. Отже, екраноплан — це судно, але воно літає.

А якщо до яхти “приробити“ крила? Це вже буде гібрид яхти і літака. Я на-звав його “Тармаран“. На яхті не можна використати крила від літака, тож дове-деться використовувати вітрила замість крил. Це буде новий тип судна. А тепер подивимося на його переваги.

Що станеться з літаком, ящо закін-читься пальне? Навіть страшно подума-ти. Що буде з екранопланом, якщо за-кінчиться пальне і він сяде на воду? Де взяти пальне десь далеко від маршру-тів кораблів? Це також катастрофа. А що буде з “Тармараном“, коли у нього за-кінчиться пальне далеко в океані? Ні-чого! Сядемо на воду, піднімемо крила в положення вітрил і попливемо краще ніж на звичайній яхті. Якщо знайдемо, де заправитися пальним, опустимо ві-трила, зафіксуємо їх в горизонтально-му положенні і знову злетимо.

ВІТРИЛЬНИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ — МАЙБУТНЄ УКРАЇНСЬКОГО ФЛОТУ?/////////////

Саме про такий цікавий винахід нового покоління розповідає ви-нахідник вітрильно-моторних суден нового покоління, а в минуло-му – конструктор підводних човнів та іншої підводної техніки, Ва-лерій Віталійович Тарасов.

Це гібрид яхти і літака під назвою “Тармаран”. Замість крил використовуються вітрила, і керує таким судном лише одна людина.

Такий транспортний засіб має чималу перевагу над яхтою, бо в режимі польо-ту може розвивати швидкість 120-150 вузлів. Може рухатись і значно швид-ше, але це небезпечно, оскільки замість крил у нього вітрила.

А тепер уявіть, у вас є “Тармаран“. Ви встали раненько в Києві і вилетіли, поснідали в Ялті, пообідали у Стамбулі, повечеряли в Іспанії. Якщо вам і там не сподобалось, можете трохи перепочи-ти і одним духом перетнути Атлантич-ний океан та опинитися в Америці. Ма-ючи такий засіб пересування, ви можете

здійснити подорож навколо світу за від-пустку. Сподіваюсь, я вас переконав, що яхти можуть і будуть літати, якщо зна-йду гроші, щоб реалізувати такий вина-хід або хтось замовить розробку тако-го проекту.

А що б ви сказали, якби я розповів вам, що яхти можуть бути зовсім без корпусу. Палуба є, щогли є, вітрила є, а корпусу немає. Замість корпусу в неї великі водомісткі колеса; вона котить-ся по воді, як автомбіль. Така яхта може розвивати швидкість на спокійній воді 70-80 вузлів, тобто приблизно 150 км/год. Спроби побудувати таке судно були, еле невдалі. Конструктори не змогли ви-рішити два питання, а я їх вирішив, але це патентна інформація. На жаль, і на цей проект у мене немає грошей. Ство-рювати інноваційні проекти і водночас заробляти гроші за допомогою якогось бізнесу неможливо. Це несумісні види діяльності.

Яхта нового покоління

18


Щоб хоч щось створити, я вирішив збудувати діючу модель великого ві-трильного судна довжиною 24 м, яке можна використовувати як найсучасні-шу крейсерську яхту. Тоді у мене дещо залишиться.

У нас є корпус морського моторного судна довжиною 22 м, яке ми намагає-мось переобладнати у вітрильно-моторну яхту нового покоління, маємо проект, всі робочі креслення, висновки фахівців про наші розробки, але бракує коштів на його переобладнання. Я переконаний, що зна-чний інтерес у світі може викликати ро-бота з переобладнання моторних суден всього світового флоту у вітрильно-моторні судна нового покоління.

З.Е.: А щодо вартості роботи?В. Тарасов: Щоб зробити процес рен-

табельним і необтяжливим для суднов-ласників, я запропонував таку форму-лу: вартість переобладнання моторного судна у вітрильно-моторне дорівнює або навіть менше тієї суми, що витрачаєть-ся на паливо за один сезон (це 250 діб плавання, 115 діб на стоянки в портах та ремонти). Моя розробка — це справжня інновація у суднобудівельній галузі.

З.Е. Якими перевагами будуть наді-лені яхти нового покоління?

В. Тарасов: За цією схемою можна будувати не тільки яхти, а й великі ван-тажні та риболовні кораблі. Уявіть собі, що в керуванні яхтою люди практично не задіяні. Немає потреби управляти ві-трилами, ними керує повітряне кермо, за яким стежить лише одна особа. Перед нею три шкали: одна показує положення судна, друга — напрямок вимпельного вітру, третя — кут установки вітрил до вітру, який встановлюється рульовим. Без його втручання кут установки вітрил за жодних обставин не може змінити-ся. Простий механічний пристрій авто-матично змінює положення вітрил і не дає їм змоги змінити кут, встановлений рульовим. Якщо змінився напрямок ві-тру або курс яхти, рульовий одразу по-мітить відхилення положення вітрил до корпусу яхти і введе на шкалі корекцію. Решту все робить проста механіка. Та-кий пристрій забезпечуює максималь-ний коефіцієнт корисної дії вітрил і ви-вільняє команду від важкої праці.

Отже, вітрильно-моторні кораблі но-вого покоління відрізняються від старо-винних і сучасних вітрильно-моторних суден за такими ознаками:

Вітрила кріпляться не до щогли, як у 1. всіх вітрильників, а до поздовжньої рейки, котра своєю чергою кріпить-ся до щогли. Це дає можливість ві-трорешітці з вітрилами обертатися на 360° в будь-який бік.

Щогли А-подібної форми кріплять-2. ся до бортів судна, повздовжня рей-ка кріпиться сеоредньою частиною до щогли, а кінці її закрілені пе-рехресними, як спиці у велисопе-ді, вантштагами до бортів судна. До цієї відносно легкої, але дуже жорт-скої конструкції, між кінцями рей-ки і палубою або нижнім продоль-ним реем, шарнірно приєднуються вітрорешітки, тобто пакет вітрил по дві вітрорешітки на кожну щоглу.

Щогли нижчі звичайних, це знижує 3. центр тиску на вітрила і підвищує остійність судна.

Площа вітрил на новому судні в 3-4 4. рази більша, ніж у звичайних.

Вітрила, об’єднані у вітрорешітки, зна-5. чно посилюють силу тяги, що дає судну можливість розвивати велику швид-кість навіть при незначному вітрі.

Вітрильник нового покоління може 6. “ходити“ — переднім і заднім хо-дом, що суттєво підвищує маневре-ність, чого не здатен зробити жоден із відомих вітрильників.

Вітрила нового покрою не скручують-7. ся, повітря не перетікає з навітрено-го боку на підвітрений, що суттєво підвищує аеродинамічний коефіці-єнт вітрил порівняно зі звичайними. Аеродинамічний коефіцієнт у кра-щих звичайних вітрил становить 3- 4, а у наших вітрил — 8 -10.

Вітрила кораблів нового покоління 8. можуть розвивати у 8-10 разів біль-шу силу тяги, ніж відомі всім най-кращі “чайні кліпери“. Такі вітри-ла можна встановлювати не лише на яхтах, а й на великих кораблях.

Нові вітрила на 1 т водотоннаж-9. ності судна розвивають потужність в 50- 70 разів більшу, ніж класичні старовинні вітрильні кораблі.Судна нового покоління мають авто-10. матичні механічні системи для ви-рівнювання крену і ліквідації дрей-фу без участі команди. Спеціальні системи відстійності нашої кон-струкції гарантують безпечне пла-вання на всіх курсах і галсах.У випадку різкого пориву вітру 11. (шквалу) рульовий може одним легким рухом руки повернути всі вітрила на 0° до вітру, і вони пере-стануть тягнути судно.Використання нашого вітрильного 12. обладнання на моторних суднах, пе-реобладнаних у вітрильно-моторні кораблі, не буде збільшувати чи-сельність екіпажу.

На мою думку, сучасна класична ві-трильна яхта міліонера — це лише гар-не і розкішне “корито“, яке ніколи не зрівняється з вітрильником нового по-коління.

Управління яхтою нового поколін-ня настільки просте і легке, що з цією справою після декількох годин навчан-ня безпроблемно здатна упоратися на-віть домогосподарка.

# 1 - 2 0 1 0

19


І. Войтович, О. Кійко, М. Якуба, ■ Націо-нальний лісотехнічний університет Украї-ни, ЛьвівА. Шульте, У. Кіс, Д. Kлейн, Міжнародний інститут управління лісовими екосистема-ми та використання деревини, Університет Мюнстера, Німеччина

В період 2007-2008 років у рамках швейцарсько-українського проекту роз-витку лісового господарства Закарпаття FORZA “Кластерний аналіз лісового секто-ру Карпатського регіону” проведено ана-ліз стану лісового господарства та дерево-обробної промисловості в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Черні-вецькій областях, об’єднаних тут терміном “Карпатський регіон”. У статті наведено результати реалізації проекту щодо визна-чення кількості деревних відходів у лісо-вому секторі цього регіону.

Серед проблем, які складаються в де-ревообробній галузі країни і Карпатсько-го регіону зокрема, найбільш відчутною є нестача деревних ресурсів порівняно із зростанням потреб у деревині як сиро-вині для лісопромислової галузі. Ця про-блема постійно обговорюється на високих державних рівнях і висвітлюється у ЗМІ як конфлікт між лісогосподарськими під-приємствами, способами реалізації дере-вини і тими, хто її споживає, — лісопро-мисловцями.

Існує кілька шляхів розв’язання цієї проблеми:

збільшення обсягів заготівлі деревини;• збільшення обсягів імпорту деревини;• зменшення обсягів експорту дереви-• ни;підвищення відсотка використання де-• ревини.Зрозуміло, що для забезпечення по-

треб в деревині можна поєднувати усі ці рішення.

Зосередимо більше уваги на пробле-мі підвищення відсотка використання де-ревини як такої, що не потребує додатко-вих рішень від державних органів і може бути розв’язана на підприємстві, в облас-ті, в регіоні.

Підвищити відсоток використання де-ревини, а отже більш повно задовольнити потреби споживачів, крім застосування су-часних технологій її переробки, можна за рахунок більш повного застосування від-

ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ДЕРЕВНИХ ВІДХОДІВУ ЛІСОВОМУ КОМПЛЕКСІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИDETERMINATION OF QUANTITY OF WOODEN WASTES IN FOREST COMPLEX OF CARPATHIAN REGION OF UKRAINE

ходів деревини у тих процесах, де є змога повноцінно замінити масивну деревину.

Щоб прийняти рішення про використан-ня відходів, слід з’ясувати такі питання:

де такі відходи утворюються?• скільки їх є?• які вони за видом?• які є способи їх використання?• Аналіз лісокористування дає можли-

вість стверджувати, що деревні відходи утворюються в процесі:

Слід зауважити, що застосування термі-ну “відходи” на всіх стадіях лісокористу-вання є умовним, оскільки деревину різних порід і розмірів можна використовувати як сировину в різноманітних виробництвах. Термін “відходи” слід сприймати як те, що залишається від основного виду діяльності на даній стадії лісокористування чи на да-ному виробництві. Те, що є “відходами” на даній стадії лісокористування або на да-ному виробництві, може бути сировиною для інших виробництв. В такому випадку замість терміну “відходи” краще вживати термін “вторинна сировина”.

Відходами, як і сировиною, можуть бути практично всі частини дерева — корін-ня, пні, кора, стовбури (масивна дереви-на), гілля, насіння, зелень. За розмірами відходи поділяють на: великомірні куско-ві, маломірні кускові, сипучі кускові, си-пучі м’які.

Слід звернути увагу, що починаючи з 1976 року й донині в нашій країні об’єм за-готівлі ділової деревини зріс лише з 6700 до 8000 тис м3. Очевидно, що саме на таку кількість слід орієнтуватись при плануван-ні кількості лісосировини, яку можна за-

готовляти в Україні. Для отримання оди-ниці продукції від вирубки як догляду за лісом відходів буде значно більше, ніж від вирубки для основного користування, що сприятиме збільшенню відходів в процесі лісовирощування та лісозаготівлі.

Методика дослідженьУ процесі досліджень прийнято, що в

результаті лісовирощування отримують 20-30% відходів від обсягів заготівлі дереви-ни, а під час лісозаготівлі — 20% від такої самої кількості.

На основі літературних джерел визна-чено втрати сировини при первинній пере-робці деревини на виготовлення основних видів продукції та встановлено загальний об’єм відходів на цій стадії поводження з деревиною. Крім того прийнято, що лі-сопилянням переробляють третину об’єму круглого лісу, що заготовлюється в регі-оні.

У виробництві продукції з деревини об’єм відходів визначали на основі при-йнятого об’єму різних видів сировини, яку переробляють в регіоні:

ДСП становить 50% об’єму виробів, ви-• готовлених в регіоні та ще 1/4 від за-гальнодержавного імпорту ДСП;пиломатеріали на цій стадії переробки в • регіоні використовують в кількості 1/3 від виготовлених в регіоні;фанера, ДВП, струганий шпон становить • 10% від того, що виробляють у регіоні.Значну кількість деревної маси можуть

становити відходи від вирощування та до-гляду за садово-парковими насадження-ми. На сьогодні методики для визначення обсягу таких відходів немає, їх збір досі не централізовано і для деревообробки їх не використовують.

Об’єм відходів, що отримують на дере-вообробних виробництвах, для основних видів таких виробництв становитиме:

для лісопильних виробництв1. :Втрати й відходи в лісопильному вироб-

ництві складають в середньому 30-36%, в тому числі:

відходи: тирса• . . . . . . . . . . 8-18(%) рейки горбилі 5-21(30) торцеві відрізкивтрати: усихання• . . . . . . . . . . . . 3-6 розпорошення . . . . . . . 2-3супутні відходи: кора• . . . . . . . 10-12

1) лісовирощування лісів садово-паркових насаджень2) лісозаготівлі в лісах в садово-паркових насадженнях3) первинної переробки деревини лісопиляння виробництва шпону струганого лущеного виробництва фанери виробництва деревностружкових плит4) виробництва виробів з деревини;5) використання амортизованих та вживаних виробів.

20


для2. виготовлення фанери:Баланс використання деревини при

виготовленні фанери, %Готова продукція (фанера) . . . . . . . . . . .46-48

Відходи: осердя (з врахуванням долущування) . . . 9-10 розкряжування . . . . . . . . . . . . . . . . 2-3 оциліндрування . . . . . . . . . . . . . 17-19 ребросклеювання та ремонт шпону . . . . . . . . . . . . . . . 2-3 обрізання фанери . . . . . . . . . . . . . . 4-6Втрати: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . усихання шпону . . . . . . . . . . . . . . . 5-6 упресування шпону . . . . . . . . . . . . 7-9

для виготовлення струганого шпону3. :Відходи при переробці сировини на

струганий шпон, %Обрізки при торцюванні сировини 0,5-4,0Горбилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15,0-25,0Тирса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3,0-5,0Зрізки при вирівнюванні заготовок . . . 7,0Відструги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7,0-11,0Обрізки шпону й відходи при його сортуванні. . . . . . . . . . 13,0-22,0Всього . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45,5-74,0Вихід сухого шпону тропічних порід . . . . . . . . . . . . . . . .40 листяних порід . . . . . . . . . . . . . . . .≈50

для виробництва ДСП:4. Відходи у виробництві ДСП ,%:

на виготовлення технологічної тріски . . . . 1-13втрати технологічної тріски . . . . . . . . 1-10від усихання тріски . . . . . . . . . . . . . . . 3,5

Вид лісоматеріалу

Обсяги

м2 м3

Шпон струганий 15 000 000 15000

ДСП 50 600 000 911 000

ДВП 1 310 000 42 500

Фанера – 32 000

Паркет 50 000 750

Пиломатеріали – 387 600

Таблиця 3

Вид лісомате-

ріалів

Кількість,м3

ДСП

50% від обсягу ДСП, виготовленої в регіоні, та ¼ від її загальноукраїнського імпорту450 000 + 82 000 = 532 000

Пило-матеріали

1/3 від усього їх виробництва в регіоні – 129 000

Фанера, ДВП, шпон

10% від їх виробництва в регіоні1500 0+ 4250 + 3200 = 8950

Таблиця 4

Стадії лісокористування Кількість відходів, тис м3

(відсоток від загального виробництва)Лісовирощування:4872,6 тис м3

20-30% від обсягів лісозаготівлі974-1461

Лісозаготівля:4872,6 тис м3

20% від обсягів лісозаготівлі974

Всього 1948-2435Первинна переробка деревини(загальний об’єм виробництва в регіоні), тис м3:- шпон – 15- ДСП – 911- ДВП – 42,5- фанера – 32- паркет – 0,75- лісопиляння (1/3 від круглого лісу для внутрішнього користування) – 387,6

15155 -391

42,5 35

2,25

166,1

50% 17-43%

50%52-54%

75%

30%Всього 415,75-651,75 8,6-13%Виробництво виробів з деревини(загальний об’єм переробки в регіоні),тис м3:- 50% від ДСП, виготовлених в регіоні, + ¼ від українського імпорту – 532- пиломатеріали (1/3 від усього виробництва) – 129,2- фанера, ДВП, шпон – 9

80

839,8

1,79

15%

65%

20%Всього 165,77 3,4%

Вживані вироби –

Разом2529,47-3252,47 52...66,6%

від об’єму заготівлі

Таблиця 5

при формуванні килима . . . . . . . . . . . 1,0на форматний обріз . . . . . . . . . . . . . . . 1,0втрати на шліфування . . . . . . . . . . . . 8-13на фізико-механічні випробування 0,3-0,7на налагодження обладнання . 15 (10-16)Всього . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17-43

для виробництва продукції з дере-5. вини:Відходи у виробництві продукції з

масивної деревини представлені в таб-лиці 1.

Особливу групу відходів становлять вжи-вані (амортизовані) вироби, до яких можна віднести: столярно-будівельну продукцію, меблі, відходи на будівельних майданчи-ках, дерев’яну пакувальну тару, новорічні ялинки тощо. Сьогодні як в Україні, так і в Карпатському регіоні зокрема ще не нала-годжено їх збір та переробку, немає даних про кількість таких відходів, але вони пред-ставляють певний інтерес при визначенні балансу деревних відходів в регіоні.

Спеціального обліку деревних відходів немає майже ні в одній галузі народного господарства, які використовують дереви-ну або вироби з неї.

Дані про кількість різних видів відходів деревини можуть бути отримані тільки на основі деяких орієнтованих розрахунків.

Результати дослідженьОсновою для розрахунку кількості відхо-

дів, які можна отримати в Карпатському ре-гіоні, прийняли дані об’ємів заготівлі дере-вини та її експорту в 2007 році (табл. 2).

Стадія технологічного

процесу%

куск

и

тирс

а

стру

жка

- розкрій- перетворення чорнових заготовок в чистові- надання чистовим заготовкам форми деталі- технологічні втрати

8-6010-20

3-5

1-7

7510

10

100

2520

10

–

–70

80

–

Разом 22-90

Таблиця 1

Таблиця 2

Види деревини

Заго

товл

ено,

тис

м3

Експ

орто

вано

нео

броб

лено

ї де

реви

ни, т

ис м

3

Вик

орис

тано

для

вну

тріш

ніх

потр

еб, т

ис м

3

Кругла деревина

2215 454 1761

Технологічна сировина

1121 230 891

Дрова 1537 316 1219

Всього 4872,6 1000 3871

# 1 - 2 0 1 0

21


Обсяги лісоматеріалів, отриманих в резуль-таті первинної переробки деревини Карпат-ського регіону, представлено в таблиці 3.

Обсяги лісоматеріалів, що переробля-ються в процесі виготовлення продукції з деревини Карпатського регіону, представ-лені в таблиці 4.

Розрахункова кількість відходів з де-ревини у 2007 році представлена у та-блиці 5.

Загальна кількість відходів, що утворю-ються в результаті поводження з деревиною, становить 52-67% від об’єму заготовленої деревини. За цими відсотками і встановлю-ються планові показники заготівлі та про-водиться статистична звітність.

В деяких технологічних процесах вироб-ництва (деревного борошна, лісохімічного, целюлозно-паперового, плитного тощо) за-готовлену масивну деревину подрібнюють на невеликі за розміром (0,2-25 мм) по до-вжині частинки. З цією метою можна пере-робляти деревні відходи, замінивши таким чином масивну деревину як сировину для за-значених виробництв. Отже, деревні відхо-ди можуть бути сировиною для виготовлен-ня багатьох видів виробів з деревини, даючи можливість вивільнити потреби в масивній деревині, завдяки чому суттєво покращиться баланс потреб у масивній деревині.

Більшість відходів — 20-30% від об’єму заготівлі — утворюється у процесі лісови-рощування як результат вирубки для догля-ду за лісом у вигляді маломірних, пошко-джених, вибракуваних дерев.

Велика кількість відходів — 20% у вигля-ді вершин дерев, сухого гілля, пнів — утво-рюється на лісосіках під час лісозаготівлі.

Відходи на підприємствах з первинної переробки деревини та виробництва про-дукції з деревини — 8,6-13% та 3,4% від-повідно від об’єму заготівлі — зосереджені на вказаних підприємствах у вигляді суміші кусків, стружки, тирси, інколи шліфуваль-ного пороху та механічних домішок і буді-вельного сміття.

Істотно збільшити наведену вище за-гальну кількість деревних відходів можна за рахунок відходів, що утворюються в ре-зультаті вирощування, догляду та утилізації садово-паркових, придорожніх насаджень, лісосмуг та окремих дерев у сільськогоспо-дарському секторі. Хоча методики їх обліку, як і промислових способів переробки, у нас немає, їх деревну масу можна і слід вико-ристовувати для виробничих потреб.

Ще одним способом збільшення загаль-ної кількості відходів є використання вжи-ваних та амортизованих виробів, але їх зби-рання в регіоні не налагоджено і загальний об’єм можна встановити лише за даними експертів. У зв’язку з цим об’єм таких від-ходів як і садово-паркові в загальному ба-лансі не відображено.

ВисновкиВідходи деревини в багатьох сучасних • технологіях їх переробки є “вторинною сировиною”, якою можна замінити ма-сивну деревину і завдяки цьому змен-шити гостроту проблеми з нестачею де-ревних ресурсів. Кількість заготовленої та переробленої деревини є тим факто-ром, за яким можна визначити загальну кількість таких відходів і планувати спо-соби їх переробки.В процесі поводження з лісом та з де-• ревиною утворюється більше половини (52-65%) відходів порівняно з обсягом лісозаготівлі у регіоні.Відходи садово-паркових насаджень мо-• жуть суттєво доповнити баланс відходів деревини.Значна кількість відходів деревини утво-• рюється в процесі життєдіяльності люди-ни (ремонтно-будівельні, господарські, побутові відходи, тара для пакування, вживані вироби з деревини тощо).В Карпатському регіоні, як і в Україні в • цілому, немає відповідної техніки і тех-нологій повного збору та переробки від-ходів при лісовирощуванні та лісозаго-тівлі.В деревообробці деревні відходи розпо-• рошені по тих підприємствах, які займа-ються переробкою деревини. Їхня кіль-кість часто залишається недостатньою для організації переробки таких відхо-дів на цих підприємствах.Для централізованої переробки де-• ревних відходів слід організовува-ти їх збір та доставку до відповідних пунктів, де відходи матимуть відповід-ну ціну (як при збиранні металобрухту та макулатури).Підприємствам з лісовирощування, лі-• созаготівлі та переробки деревини слід запровадити обов’язкову статистичну звітність — кількість зібраних та пере-роблених (реалізованих) відходів.Для великих споживачів деревини • (целюлозно-паперових, плитних під-приємств) слід обов’язково вказувати частку відходів, задіяних в основному виробництві.Для правильного і повного збору дерев-• них відходів необхідно залучати адміні-страцію, бізнес та місцеві громади.

ЛІТЕРАТУРАСтатистичні дані. Державний комітет лісового го-1. сподарства України. 2008 р.Кійко О.А. та ін. Кластерний аналіз лісового сек-2. тору Карпатського регіону України та рекомендації для кластерного менеджменту: Заключний звіт. – Львів: НЛТУ України, 2008. – 312 с.Власов Г.Д. и др. Технология деревообрабатывающих 3. производств. – М-Л.: Гослесбумиздат, 1960. – 566 с.Михайлов Г.М., Серов Н.А. Пути улучшения исполь-4. зования вторичного деревесного сырья. – М.: Лес-ная промышленность, 1988. – 224 с.

Міжнародна виставка ІНТЕРСОЛАР 2010, яка проводиться з 1991 року, постійно розширюючи коло учасни-ків та зацікавлених людей, набирає ваги в цілому світі. Вже проводять-ся виставки ІНТЕРСОЛАР – Північна Америка, ІНТЕРСОЛАР – Індія, ІН-ТЕРСОЛАР – Азія. Починаючи з цьо-го року, виставка, яка відкриється 9 червня у Мюнхені на рекордній пло-щі 120 000 м2 називатиметься ІНТЕР-СОЛАР – Європа.

ІНТЕРСОЛАР 2010\\\\\\\\\\\\\\\\\

Організатор поїздки:ЛЬВІВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТАтел./факс: (032) 2764613, 2256913, 2970749 (контактна особа – Віктор Кладов)Умови і програма на www.lcci.com.ua/Intersolar_2010.html

Незважаючи на економічну кри-зу, виставка динамічно розвивається, відображаючи динамічний розвиток сонячної енергетики — як фотоволь-таїки, так і теплових сонячних колек-торів. В 2008 році вона налічувала 1200 учасників, у кризовому 2009 році — 1400 учасників, цьогоріч у ній експонуватимуться понад 1500 фірм та підприємств зі 145, які вже заявили про свою участь у вистав-ці. Передбачається, що відвідувачів з усього світу прибуде близько 60 000. Для довідки: минулоріч 50% учасни-ків і 39% відвідувачів прибули з-поза меж Німеччини.

На виставці традиційно буде про-водитись конкурс інновацій у трьох категоріях: “Фотовольтаїка“, “Со-нячні колектори“ і вперше цього року — “Виробництво обладнання для фотовольтаїки“. Нагородження переможців відбудеться 9 червня в рамках загальної офіційної церемо-нії на “Біржі інновацій“. Термін пода-чі заявок — до 16 квітня 2010 року.

22

НАШІ ПРЕДСТАВНИКИ:ЗЕЛЕНА БІБЛІОТЕКА

ЗЕЛЕНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

ВінницяЛюдмила Волковська

тел. 8 (097) 368-10-71, e-mail: [email protected]Дніпропетровськ Олена Сильвестрова

тел. (095) 230-59-11, e-mail: [email protected]ДонецькНаталія Локайчук

тел. 8 (099) 759-85-78, e-mail: [email protected]Житомир Богдан Йосава

тел. (063) 180-77-77, e-mail: [email protected]КиївАнна Басова

тел. (067) 946-40-60, e-mail: [email protected]КиївТетяна Ковальова

тел. (095) 021-83-47КиївІлля Гурін

тел. (050) 357-33-69, (044) 223-51-72, e-mail: [email protected]КиївТамара Сідаш

тел. (066) 741-39-66Київ Ольга Прохач

тел. (096) 357-61-63, e-mail: [email protected]Кривий РігЛюдмила Турчанінова

тел. (097) 676-18-70, (0564) 40-81-08 ЛуганськОлексій Кологрімов

тел. (064) 232-33-91, (050) 328-81-34, e-mail: [email protected]ЛуцькІван і Леонід Гловінські

тел. (0332) 78-83-60, (097) 949-61-22, e-mail: [email protected]МиколаївІрина Мигунова

тел. (050) 318-14-95, e-mail: [email protected]ОдесаІрина Волохонська

тел. (050) 336-53-22, e-mail: [email protected]РівнеАнатолій Карпюк

тел. (063) 191-56-39, e-mail: [email protected]Сєверодонецьк, Луганська обл.Костянтин Черкас

тел. (050) 347-27-73, e-mail: [email protected], [email protected]КримЛюдмила Золотарьова

тел. (0652) 70-60-08, (098) 233-49-93 e-mail: [email protected]умиЛюдмила Слута

тел. (050)809-63-65, (0542) 65-52-51, e-mail: [email protected]ТернопільВолодимир Ковалюк

тел. (050) 437-02-88, e-mail: kovaliuk5@gmail.сомУжгородОлена Бойчук

тел. (097) 63-63-176, e-mail: [email protected]ХарківАнтоніна Міллєр

тел. (095) 148-98-57, e-mail: [email protected]ХерсонГеннадій Крапивкотел. (050) 519-92-61, e-mail: [email protected], [email protected]

ПОЛЬЩАЛюблінІнна Сіренко

тел./факс +48-817-435-758, e-mail: [email protected]

ІТАЛІЯМонсаноАндрій Подольський

тел. +393-409-696-666, e-mail: [email protected]

РОСІЯМоскваАркадій Лігерман


НІМЕЧЧИНАБернд Хартманн


1. Будинок “нуль” енергії… тому що Земля і Сонце не виставляють рахунків: Зб. статей / Укладач О.Б. Денис. – Львів: ЕКОінформ, 2009. – 332 с.Книга містить вибрані статті з журналів “Ринок інсталяцій” та “ЕЛЕКТРО-інформ”, які випускає видавництво “ЕКОінформ”. Головна тема збірки — енергоощадне будівництво, мінімізація енергоспоживання.

2. Даковскі М., Вянцковскі С. К. Про енергетику для споживачів та скептиків. – Львів: ЕКОінформ, 2007. – 212 с.У книзі цікаво й нестандартно доведено беззмістовність так званих “енер-гетичних воєн”, розповідається про закулісні інтриги, крок за кроком прослідковується ситуація в галузі викопних джерел енергії.

3. Енергія для всіх: Технічний довідник з енергоощадності та віднов-люваних джерел енергії. – Вид. 4-е, допов. і перероб. – Ужгород: Вид- во В. Падяка, 2007. – 340 с.: іл.Книга містить корисні поради, методи та технології практичного застосу-вання відновлюваних джерел енергії, захисту довкілля, енергоощадності. Видання розраховане на широке коло читачів.

4. Відновлювана енергетикаНауково-прикладний журнал, заснований у 2004 році. Видається щоквар-тально Інститутом відновлюваної енергетики НАНУ. Видання висвітлює можливості та особливості використання відновлюваних і альтернативних джерел енергії (геотермальних, водних, вітру, сонця, органіки тощо).

5. Вольфганг Файст. Основные положения по проектированию пас-сивных домов. М.: издательство Ассоциации строительных вузов, 2008.-144 с.Книга містить матеріали про принципи проектування будинків з низьким енергоспоживанням та пасивних будинках, а також основні вимоги до різних конструкційних елементів та інженерних систем пасивних будинків.

6. Капранов С.В.,Титамир О.Н. Вода и здоровье. – Луганськ: Янтар,2006.-184с.: табл.,іл.У книзі відображено сучасний стан проблеми забезпечення населення доброякісною питною водою. Описано основні засоби обробки води. Наведено порівняльний аналіз стандартів якості води в Україні та США.

Про підписання Угоди про фінансування програми “Підтримка виконання Енергетич-• ної стратегії України в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енер-гії: Розпорядження Кабінету Міністрів України №1524-р вiд 16.12.2009.Про погодження пропозиції щодо надання НАК “Нафтогаз України” спеціального до-• зволу на користування надрами: Розпорядження Кабінету Міністрів України №11- р вiд 06.01.2010.Питання утворення Державного центру інноваційних біотехнологій: Постанова Ка-• бінету Міністрів України №27 вiд 06.01.2010. Про розроблення Загальнодержавної програми попередження та ліквідації негатив-• них техногенних та екологічних ситуацій на території України на період до 2025 року: Постанова Верховної Ради України №1925-VI вiд 02.03.2010.Про виділення коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення діяльності Дер-• жавного центру інноваційних біотехнологій: Постанова Кабінету Міністрів України № 237 вiд 02.03.2010.Про звільнення Бєляєва О.А. з посади заступника Голови Національного агентства • України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів: Розпорядження Кабінет Міністрів України № 555-р вiд 17.03.2010.

ze01

Technology

ukrainian business

prospects of renewable

green energy

energy efficiency

obiconsulting llc

global challenges

bln uah loss

new strategies