№35—36 вересень 2010 світ 5 - nas.gov.ua fileкнигу в далеку...

4
5 №35—36 вересень 2010 світ видань із виноградарства та ви норобства, інших напрямків сільського господарства — 246 книг (XIX—початок XX ст.) з ко лекції Терентія Івановича і 69 книг періоду 1926—1957 років. Нині цих видань у фондах там тешньої бібліотеки не виявлено, а їхня доля залишається невідо мою. Цікавий факт навколосвітньої подорожі однієї з книг бібліотеки — «Двукратные изыскания в Юж ном Ледовитом океане и плава ние вокруг света, в продолжении 1819, 20 и 21 годов...», автор — Бєллінсгаузен Ф. Ф., на палітурці золотим тисненням виконано су перекслібрис — «Т. В.» Експе диція Бєллінсгаузена відкрила Антарктиду в 1820 р., а в 1982— 83 рр. відбулася радянська навко лосвітня антарктична експедиція суден Чорноморського флоту, присвячена 200річчю Севасто поля та Чорноморського флоту. Науковий керівник експедиції, контрадмірал Л. І. Мітін взяв книгу в далеку подорож. Видання повернулося із 4 штампами спец погашення: два присвячені ан тарктичній станції Бєллінсгаузен, один — радянській антарктичній експедиції «Бєллінсгаузен», «го ловний» штамп із надписом «СССР. Кругосветная антаркти ческая экспедиция гидрографии ЧФ 1982—1983 гг. Спецгащение в точке открытия Антарктиды в 1820 г.» Вікно у світ Бібліотека В’яземського — то вікно в індивідуальний, особли вий світ її збирача, свідчення ерудиції та багатосторонніх ін тересів господаря. У ній зберег лися рідкісні багатотомні видан ня академій наук: «История Французской королевской ака демии наук» у 92х томах (1717— 1793), «Сочинения Шведской королевской академии наук» (1744—1776), «Бюллетень Бель гийской королевской академии наук» (1835—1850) та ін. Велике зібрання російських («Академические известия», «Вестник Европы», «Варшав ские университетские извес тия», «Русская мысль» та ін.) та іноземних журналів («La Journal des Savants», Amsterdam, 1684— 1722; «La Nature», Paris; «Insect life», Washington та ін.). У складі бібліотечної колекції — праці наукових товариств при росій ських, німецьких, швейцарсь ких університетах; рідкісні кни ги про культуру і побут народів Єгипту, Японії, Китаю та інших країн світу; фоліанти звіту зна менитої наукової експедиції з Наполеоном І в Єгипет; праці і збірники наукових робіт багать ох університетів та біологічних станцій світу; книги з астро номії, географії, історії, архео логії, океанографії, геології; комплекти творів Бюффона, Ліннея, Кюв’є, Ламарка, Сєче нова, Павлова, Берга. Чимало географічних описань подоро жей та наукових експедицій: П. С. Палласа провінціями Ро сійської держави (1768—1769); чотирикратна подорож у Пів нічний Льодовитий океан (1823—1824) і подорож навколо світу капітана Літке (1826— 1829); подорож Пржевальського в Тібет (1883); подорож Крузен штерна (1874—1876). Численні карти і схеми теж мають певний дослідницький інтерес (карта південної та се редньої Африки до подорожі Лі вінгстона, 1873; генеральна кар та Хівинського ханства, 1873); найрідкісніші атласи — напри клад, французький «Атлас бота ники Редутэ (Redoute)», випу щений в кінці 18 ст., другий ек земпляр якого має бібліотека Паризького університету (у світі їх всього два!); атлас рослин П. М. Гофмана «Собрание лю бопытства достойных предметов из царства произрастаний» (1801), в якому чимало зобра жень присвячені державним дія чам або знатним особам Ро сійської держави. Широкий «асортимент» до даткових видань, багатотомних енциклопедій та різноманітних словників: унікальний історич ний словник «Dictionnare his torigue et critigue» (Amsterdam, 1734, t. 2; 1740, t. 4); один із найрідкісніших «Словарь Ака демии российской по азбучному порядку расположенный» в 6ти томах (1806—1822) — друге ви дання знаменитого першого в Росії тлумачного і нормативного словника, що встановив лек сичні норми російської літера турної мови; словники Даля (1880—1882), Толля (1863—1864), Брокгауза і Єфрона (1890—1907) й багато інших російських та за рубіжних видань. Збереглася ен циклопедія під ред. С. Южакова (22 томи, 1907—1909). У приватних книжкових ко лекціях рідко зустрічаються цен зурні екземпляри. Тому особли во цінною є брошура Московсь кого університету (1834) «Значе ние и пределы химии в настоя щее время. Публичная лекция, читанная 27го мая 1833 года в Императорской медикохирур гической академии ординарным профессором химии Родионом Гейманом» з підписом цензора «Печатать оное можно». Перший крок у майбутнє Особливий інтерес колекції Т. І. В’яземського мають книги «русской гражданской печати» (XVIII—першої чверті XIX ст.) — справжня бібліографічна рід кість, яких виявлено понад 80 видань. Зокрема, «Волфиянская экспериментальная физика» (1760) — перший навчальний посібник російською мовою, перекладений з латині М. В. Ло моносовим; «Ежемесячные со чинения к пользе и увеселению служащие», 18 книг (1755—1756, 1758—1764), «Дневные записки путешествия доктора и Акаде мии наук адъюнкта Ивана Лепе хина по разным провинциям Российского государства...» (1771—1805) — перше в гео графічній науці детальне опи сання населених пунктів на шляху експедиції знаменитого вченого і мандрівника; «Собра ние разных достоверных хими ческих книг» І. Голланда (1787); «Физиология или наука о есте стве человеческом» М. Пекена (1788); «Созерцание природы» Г. Бонета (1804); «Философия ботаники, изъясняющая первыя оной оснований» К. Ліннея (1800), «Описание растений Российского государства с их изображениями...» (1786) праця академіка і мандрівника П. С. Палласа. У книзі зображе но гравюри, виконані за малюн ками К. Ф. Кнаппе і розфарбо вані аквареллю вручну. До речі, в бібліотеці Тав рійського національного універ ситету зберігається чудова книга з колекції В’яземського — «Опи сание всех в российском госу дарстве обитающих народов, так же их житейских обрядов, вер, обыкновений, жилищ, одежд и прочих достопамятностей» І. І. Георгі (1776—1777, у 3 части нах). Це перша монографічна праця російського етнографа про різних народів Росії, двічі видана російською мовою, а та кож французькою та німецькою. Завідувачка наукової бібліоте ки Карадазького природного за повідника НАН України Вален тина Лапченко розповіла про перший досвід індивідуального описування російських книг громадянського друку з особис тої колекції Т. І. В’яземського. — Це велика, кропітка, але надзвичайно цікава робота, яка тількино почата, — говорить вона. — Багато книг мають екслібриси, автографи і помітки господарів бібліотек, дарчі над писи, штемпелі, маргіналії. Ми натрапили на книгу із почерком самого В’яземського та на гуся че перо із слідами чорнила. Уяв ляєте, йому понад 100 років! Ма буть, для нас так і залишиться загадкою, кому воно належало... Як підтвердження цього, співрозмовниця «демонструє» історію потрапляння книги в бібліотеку: автор присвятив ви дання князю Долгорукому, по тім воно опинилося в бібліотеці Черноп’ятого, тоді — у В’я земського. І це — тільки за наяв ними штампами. Загалом, каже вона, кожна книга — це доля. Дуже вражає Атлас декора тивних рослин 1818 р., в якому малюнки виконані фарбами на основі яєчних жовтків. Вони до цих пір не тьмяніють, а всі деталі відтворені з такою майстерною досконалістю, що, за свідчен ням сучасних ботаніків, по дібних видань сьогодні не зу стріти. В іншому атласі — суку лентів (1831 р.) — застосовано техніку накату (малюнки ніби втиснуті в папір). Як меморіальна бібліотека Т. І. В’яземського ще не виділе на, хоча роботи в цьому напрям ку розпочаті. Сьогодні загальна кількість книг — близько 31000, з них російською — 18200, іно земними мовами (німецькою, французькою, англійською, іта лійською, латинською та ін.) — 12800. Атласів і карт, виданих у Росії й за кордоном, — 380 ек земплярів. У 1998 році на 5й Міжнародній бібліотечній кон ференції «Крим98» вперше публічно була оприлюднена інформація про бібліотеку та на дання їй статусу національного наукового надбання. Коли в Міністерство освіти і науки було подано обґрунтування щодо не обхідності надання такого стату су, несподівано постало питання про передачу всієї наукової бібліотеки Т. І. В’яземського в Київ, у Національну бібліотеку України ім. В. І. Вернадського. На щастя, розпочата процедура з визнання колекції книг на ціональним надбанням не дала змоги це зробити, хоча й затя глася на кілька років. Лише в 2001 році, завдяки активній участі в подальшій долі бібліоте ки академіка НАН України О. О. Созінова, фонд старо друків XVII—XIX століть біб ліотеки Карадазького природ ного заповідника згідно з По становою Кабінету Міністрів України №1709 від 19.12.2001 р. ввійшов до переліку наукових об’єктів, що становлять націо нальне надбання. Мрія спів робітників бібліотеки — надати цей статус усій колекції книг Т. І. В’яземського. Однак цей унікальний фонд бібліотеки недоступний широ кому колу читачів. Це й викли кало необхідність переведення колекції в електронний вигляд. Крім того, розпочато роботу зі створення її електронного ката логу. Що ж до друкованого ката логу стародруків (1760—1825), то таке видання, присвячене па м’яті Терентія Івановича В’я земського та з нагоди двох юві леїв — 95річчя Карадазької на укової станції та 30річчя Кара дазького природного заповідни ка, вже побачило світ. (До речі, його автори вважають, що рік народження бібліотеки Т. І. В’я земського — 1899й). На часі — підготовка каталогів картогра фічних та періодичних видань, російських книг та книг, видру куваних іноземними мовами. За словами завідувачки біб ліотеки, колекція В’яземського налічувала близько 60 тис. томів. Під час пожежі, що сталася у філіалі Археологічного інституту Сімферополя, багато видань зго ріло. Невідома доля книг, що за лишилися в Москві після смерті вченого та вже згадуваних скар бів, які опинилися в Німеччині, а також у приватних осіб як в Ук раїні, так і за кордоном. Спів робітники кажуть, що причини такого широкого розсіювання книг можуть стати темою окре мих досліджень, можливо, навіть детективних історій. — У сучасному світі особли вого значення набувають про блеми збереження та інформа ційної доступності рідкісних і цінних видань, на що й спрямо вана програма ЮНЕСКО «Me mory of the Word», — говорить Валентина Лапченко. — Ми вва жаємо, що в цій ситуації най більш доцільним є створення віртуальної бібліотеки, в якій змогли б об’єднати, відновити і описати увесь книжковий фонд колекції В’яземського. Коорди натором і натхненником цих робіт повинен стати Карадаг, ку ди надходитиме бібліографічна інформація про книги з Ук раїни, Росії, Німеччини, інших держав та приватних осіб. Ми розуміємо, що виникнуть певні труднощі, оскільки український варіант об’єднання торкнеться різних відомств, а міжнародний — країн. Тому без підтримки Президії НАН України та Уряду України нам не обійтися. ...Навряд чи справедливо стверджувати, що бібліотека Т. І. В’яземського — епілог його життя. Вона — світле продов ження цього життя, адже книги чекають, щоб їх відкрили і про читали, і не одному поколінню випаде щастя доторкнутися до радості творчості й відчути його дивну магічну силу, яка почи нається з Карадагу. У спогадах О. Ф. Слудського читаємо: «Со бирая свою замечательную библи отеку, Вяземский уже с первых шагов ставил себе определенную цель: он смотрел на свое собрание книг не как на свою личную соб ственность, а как на общенарод ное достояние, он искал тех пу тей, на которых его книжные бо гатства могли бы быть использо ваны наиболее широко и плодо творно, он мечтал о том, чтобы книга была доступна каждому ищущему знания независимо от состояния, сословия, рода заня тий». Його мрія про те, щоб уся колекція залишалася в Карадазі і була доступною всім, хто нама гається йти шляхом, освітленим знанням та наукою, збувається. У 1914 році унікальна біб ліотека В’яземського, не інвен таризована, не каталогізована, по суті, мала вигляд складу книг. Сьогодні для неї виділено додат кове приміщення, книги отри мують свою «реєстрацію» на де рев’яних стелажах (це обов’яз ково, каже завідувачка бібліоте ки: щоб «дихали») і «віртуальну реєстрацію» у світовій мережі. Співробітники нарікають: рук не вистачає. Вони, як ніколи, потребують фахівців, які б пра цювали з фондом В’яземського, створюючи його електронний варіант. Робота ця дуже вдячна, адже у різних куточках світу лю ди могли б отримувати видання, а Карадазька наукова бібліотека уже б працювала на міжнарод ному рівні. До речі, в Карадазь кому природному заповіднику НАН України радо зустрінуть і студентів, котрі візьмуться за це. А взамін — забезпечать їх жит лом і відпочинком... Ірина НІКОЛАЙЧУК Фото Євгена ЧОРНОГО Історія Королівської академії наук Нідерландів (1706 р.) Фрагмент колекції Т. І. В’яземського в бібліотеці Карадазького природного заповідника

Upload: others

Post on 30-Aug-2019

10 views

Category:

Documents


0 download

TRANSCRIPT

Page 1: №35—36 вересень 2010 світ 5 - nas.gov.ua fileкнигу в далеку подорож. Видання повернулося із 4 штампами спец погашення:

5№35—36 вересень 2010 св іт

видань із виноградарства та ви�норобства, інших напрямківсільського господарства — 246книг (XIX—початок XX ст.) з ко�лекції Терентія Івановича і 69книг періоду 1926—1957 років.Нині цих видань у фондах там�тешньої бібліотеки не виявлено,а їхня доля залишається невідо�мою.

Цікавий факт навколосвітньоїподорожі однієї з книг бібліотеки— «Двукратные изыскания в Юж�ном Ледовитом океане и плава�ние вокруг света, в продолжении1819, 20 и 21 годов...», автор —Бєллінсгаузен Ф. Ф., на палітурцізолотим тисненням виконано су�перекслібрис — «Т. В.» Експе�диція Бєллінсгаузена відкрилаАнтарктиду в 1820 р., а в 1982—83 рр. відбулася радянська навко�лосвітня антарктична експедиціясуден Чорноморського флоту,присвячена 200�річчю Севасто�поля та Чорноморського флоту.Науковий керівник експедиції,контр�адмірал Л. І. Мітін взявкнигу в далеку подорож. Виданняповернулося із 4 штампами спец�погашення: два присвячені ан�тарктичній станції Бєллінсгаузен,один — радянській антарктичнійекспедиції «Бєллінсгаузен», «го�ловний» штамп із надписом«СССР. Кругосветная антаркти�ческая экспедиция гидрографииЧФ 1982—1983 гг. Спецгащение вточке открытия Антарктиды в1820 г.»

Вікно у світ

Бібліотека В’яземського — товікно в індивідуальний, особли�вий світ її збирача, свідченняерудиції та багатосторонніх ін�тересів господаря. У ній зберег�лися рідкісні багатотомні видан�ня академій наук: «ИсторияФранцузской королевской ака�демии наук» у 92�х томах (1717—1793), «Сочинения Шведскойкоролевской академии наук»(1744—1776), «Бюллетень Бель�гийской королевской академиинаук» (1835—1850) та ін.

Велике зібрання російських(«Академические известия»,«Вестник Европы», «Варшав�ские университетские извес�тия», «Русская мысль» та ін.) таіноземних журналів («La Journaldes Savants», Amsterdam, 1684—1722; «La Nature», Paris; «Insect�life», Washington та ін.). У складібібліотечної колекції — працінаукових товариств при росій�ських, німецьких, швейцарсь�ких університетах; рідкісні кни�ги про культуру і побут народівЄгипту, Японії, Китаю та іншихкраїн світу; фоліанти звіту зна�менитої наукової експедиції зНаполеоном І в Єгипет; праці ізбірники наукових робіт багать�ох університетів та біологічнихстанцій світу; книги з астро�номії, географії, історії, архео�логії, океанографії, геології;комплекти творів Бюффона,Ліннея, Кюв’є, Ламарка, Сєче�нова, Павлова, Берга. Чималогеографічних описань подоро�жей та наукових експедицій: П.С. Палласа провінціями Ро�сійської держави (1768—1769);чотирикратна подорож у Пів�нічний Льодовитий океан(1823—1824) і подорож навколосвіту капітана Літке (1826—1829); подорож Пржевальськогов Тібет (1883); подорож Крузен�штерна (1874—1876).

Численні карти і схеми тежмають певний дослідницькийінтерес (карта південної та се�редньої Африки до подорожі Лі�

вінгстона, 1873; генеральна кар�та Хівинського ханства, 1873);найрідкісніші атласи — напри�клад, французький «Атлас бота�ники Редутэ (Redoute)», випу�щений в кінці 18 ст., другий ек�земпляр якого має бібліотекаПаризького університету (у світіїх всього два!); атлас рослин П. М. Гофмана «Собрание лю�бопытства достойных предметовиз царства произрастаний»(1801), в якому чимало зобра�жень присвячені державним дія�чам або знатним особам Ро�сійської держави.

Широкий «асортимент» до�даткових видань, багатотомнихенциклопедій та різноманітнихсловників: унікальний історич�ний словник «Dictionnare his�torigue et critigue» (Amsterdam,1734, t. 2; 1740, t. 4); один ізнайрідкісніших «Словарь Ака�демии российской по азбучномупорядку расположенный» в 6�титомах (1806—1822) — друге ви�дання знаменитого першого вРосії тлумачного і нормативногословника, що встановив лек�сичні норми російської літера�турної мови; словники Даля(1880—1882), Толля (1863—1864),Брокгауза і Єфрона (1890—1907)й багато інших російських та за�рубіжних видань. Збереглася ен�циклопедія під ред. С. Южакова(22 томи, 1907—1909).

У приватних книжкових ко�лекціях рідко зустрічаються цен�зурні екземпляри. Тому особли�во цінною є брошура Московсь�кого університету (1834) «Значе�ние и пределы химии в настоя�щее время. Публичная лекция,читанная 27�го мая 1833 года вИмператорской медико�хирур�гической академии ординарнымпрофессором химии РодиономГейманом» з підписом цензора«Печатать оное можно».

Перший крок у майбутнє

Особливий інтерес колекції Т. І. В’яземського мають книги«русской гражданской печати»(XVIII—першої чверті XIX ст.)— справжня бібліографічна рід�кість, яких виявлено понад 80видань. Зокрема, «Волфиянскаяэкспериментальная физика»(1760) — перший навчальнийпосібник російською мовою,перекладений з латині М. В. Ло�моносовим; «Ежемесячные со�чинения к пользе и увеселениюслужащие», 18 книг (1755—1756,1758—1764), «Дневные запискипутешествия доктора и Акаде�мии наук адъюнкта Ивана Лепе�хина по разным провинциямРоссийского государства...»(1771—1805) — перше в гео�графічній науці детальне опи�сання населених пунктів нашляху експедиції знаменитоговченого і мандрівника; «Собра�

ние разных достоверных хими�ческих книг» І. Голланда (1787);«Физиология или наука о есте�стве человеческом» М. Пекена(1788); «Созерцание природы» Г. Бонета (1804); «Философияботаники, изъясняющая первыяоной оснований» К. Ліннея(1800), «Описание растенийРоссийского государства с ихизображениями...» (1786) —праця академіка і мандрівникаП. С. Палласа. У книзі зображе�но гравюри, виконані за малюн�ками К. Ф. Кнаппе і розфарбо�вані аквареллю вручну.

До речі, в бібліотеці Тав�рійського національного універ�ситету зберігається чудова книгаз колекції В’яземського — «Опи�сание всех в российском госу�дарстве обитающих народов, также их житейских обрядов, вер,обыкновений, жилищ, одежд и прочих достопамятностей» І. І. Георгі (1776—1777, у 3 части�нах). Це перша монографічнапраця російського етнографапро різних народів Росії, двічівидана російською мовою, а та�кож французькою та німецькою.

Завідувачка наукової бібліоте�ки Карадазького природного за�повідника НАН України Вален�тина Лапченко розповіла проперший досвід індивідуальногоописування російських книггромадянського друку з особис�тої колекції Т. І. В’яземського.

— Це велика, кропітка, аленадзвичайно цікава робота, якатільки�но почата, — говоритьвона. — Багато книг маютьекслібриси, автографи і поміткигосподарів бібліотек, дарчі над�писи, штемпелі, маргіналії. Минатрапили на книгу із почеркомсамого В’яземського та на гуся�че перо із слідами чорнила. Уяв�ляєте, йому понад 100 років! Ма�буть, для нас так і залишитьсязагадкою, кому воно належало...

Як підтвердження цього,співрозмовниця «демонструє»історію потрапляння книги вбібліотеку: автор присвятив ви�дання князю Долгорукому, по�тім воно опинилося в бібліотеціЧерноп’ятого, тоді — у В’я�земського. І це — тільки за наяв�ними штампами. Загалом, кажевона, кожна книга — це доля.

Дуже вражає Атлас декора�тивних рослин 1818 р., в якомумалюнки виконані фарбами наоснові яєчних жовтків. Вони доцих пір не тьмяніють, а всі деталівідтворені з такою майстерноюдосконалістю, що, за свідчен�ням сучасних ботаніків, по�дібних видань сьогодні не зу�стріти. В іншому атласі — суку�лентів (1831 р.) — застосованотехніку накату (малюнки нібивтиснуті в папір).

Як меморіальна бібліотека Т. І. В’яземського ще не виділе�на, хоча роботи в цьому напрям�ку розпочаті. Сьогодні загальнакількість книг — близько 31000,з них російською — 18200, іно�земними мовами (німецькою,французькою, англійською, іта�лійською, латинською та ін.) —12800. Атласів і карт, виданих уРосії й за кордоном, — 380 ек�земплярів. У 1998 році на 5�йМіжнародній бібліотечній кон�ференції «Крим�98» впершепублічно була оприлюдненаінформація про бібліотеку та на�дання їй статусу національногонаукового надбання. Коли вМіністерство освіти і науки булоподано обґрунтування щодо не�обхідності надання такого стату�су, несподівано постало питання

про передачу всієї науковоїбібліотеки Т. І. В’яземського вКиїв, у Національну бібліотекуУкраїни ім. В. І. Вернадського.На щастя, розпочата процедураз визнання колекції книг на�ціональним надбанням не далазмоги це зробити, хоча й затя�глася на кілька років. Лише в2001 році, завдяки активнійучасті в подальшій долі бібліоте�ки академіка НАН України О. О. Созінова, фонд старо�друків XVII—XIX століть біб�ліотеки Карадазького природ�ного заповідника згідно з По�становою Кабінету МіністрівУкраїни №1709 від 19.12.2001 р.ввійшов до переліку науковихоб’єктів, що становлять націо�нальне надбання. Мрія спів�робітників бібліотеки — надатицей статус усій колекції книг Т. І. В’яземського.

Однак цей унікальний фондбібліотеки недоступний широ�кому колу читачів. Це й викли�кало необхідність переведенняколекції в електронний вигляд.Крім того, розпочато роботу зістворення її електронного ката�логу. Що ж до друкованого ката�логу стародруків (1760—1825),то таке видання, присвячене па�м’яті Терентія Івановича В’я�земського та з нагоди двох юві�леїв — 95�річчя Карадазької на�укової станції та 30�річчя Кара�дазького природного заповідни�ка, вже побачило світ. (До речі,його автори вважають, що рікнародження бібліотеки Т. І. В’я�земського — 1899�й). На часі —підготовка каталогів картогра�фічних та періодичних видань,російських книг та книг, видру�куваних іноземними мовами.

За словами завідувачки біб�ліотеки, колекція В’яземськогоналічувала близько 60 тис. томів.Під час пожежі, що сталася уфіліалі Археологічного інститутуСімферополя, багато видань зго�ріло. Невідома доля книг, що за�лишилися в Москві після смертівченого та вже згадуваних скар�бів, які опинилися в Німеччині, атакож у приватних осіб як в Ук�раїні, так і за кордоном. Спів�робітники кажуть, що причинитакого широкого розсіюваннякниг можуть стати темою окре�мих досліджень, можливо, навітьдетективних історій.

— У сучасному світі особли�вого значення набувають про�блеми збереження та інформа�ційної доступності рідкісних іцінних видань, на що й спрямо�вана програма ЮНЕСКО «Me�mory of the Word», — говоритьВалентина Лапченко. — Ми вва�жаємо, що в цій ситуації най�більш доцільним є створеннявіртуальної бібліотеки, в якійзмогли б об’єднати, відновити і

описати увесь книжковий фондколекції В’яземського. Коорди�натором і натхненником цихробіт повинен стати Карадаг, ку�ди надходитиме бібліографічнаінформація про книги з Ук�раїни, Росії, Німеччини, іншихдержав та приватних осіб. Мирозуміємо, що виникнуть певнітруднощі, оскільки українськийваріант об’єднання торкнетьсярізних відомств, а міжнародний— країн. Тому без підтримкиПрезидії НАН України та УрядуУкраїни нам не обійтися.

...Навряд чи справедливостверджувати, що бібліотека Т. І.В’яземського — епілог йогожиття. Вона — світле продов�ження цього життя, адже книгичекають, щоб їх відкрили і про�читали, і не одному поколіннювипаде щастя доторкнутися дорадості творчості й відчути йогодивну магічну силу, яка почи�нається з Карадагу. У спогадахО. Ф. Слудського читаємо: «Со�бирая свою замечательную библи�отеку, Вяземский уже с первыхшагов ставил себе определеннуюцель: он смотрел на свое собраниекниг не как на свою личную соб�ственность, а как на общенарод�ное достояние, он искал тех пу�тей, на которых его книжные бо�гатства могли бы быть использо�ваны наиболее широко и плодо�творно, он мечтал о том, чтобыкнига была доступна каждомуищущему знания независимо отсостояния, сословия, рода заня�тий». Його мрія про те, щоб усяколекція залишалася в Карадазіі була доступною всім, хто нама�гається йти шляхом, освітленимзнанням та наукою, збувається.

У 1914 році унікальна біб�ліотека В’яземського, не інвен�таризована, не каталогізована,по суті, мала вигляд складу книг.Сьогодні для неї виділено додат�кове приміщення, книги отри�мують свою «реєстрацію» на де�рев’яних стелажах (це обов’яз�ково, каже завідувачка бібліоте�ки: щоб «дихали») і «віртуальнуреєстрацію» у світовій мережі.Співробітники нарікають: рукне вистачає. Вони, як ніколи,потребують фахівців, які б пра�цювали з фондом В’яземського,створюючи його електроннийваріант. Робота ця дуже вдячна,адже у різних куточках світу лю�ди могли б отримувати видання,а Карадазька наукова бібліотекауже б працювала на міжнарод�ному рівні. До речі, в Карадазь�кому природному заповідникуНАН України радо зустрінуть істудентів, котрі візьмуться за це.А взамін — забезпечать їх жит�лом і відпочинком...

Ірина НІКОЛАЙЧУКФото Євгена ЧОРНОГО

Історія Королівської академії наукНідерландів (1706 р.)

Фрагмент колекції Т. І. В’яземського в бібліотеці Карадазького природного заповідника

Page 2: №35—36 вересень 2010 світ 5 - nas.gov.ua fileкнигу в далеку подорож. Видання повернулося із 4 штампами спец погашення:

6 №35—36 вересень 2010св іт

Нові можливості науково�технічної співпраці

Перший заступник головиДержавного комітету Україниз питань науки, інновацій таінформатизації Борис Гриньоввзяв участь в Європейськійконференції у сфері промис�лових технологій, що відбула�ся в Брюсселі.

Він інформував про стан іперспективи науково�техніч�ного співробітництва між Ук�раїною та ЄС, а також запро�понував для спільної реалі�зації низку проектів із мате�ріалознавства й нанотехно�логій. Було проведено двосто�ронні зустрічі з представника�ми науково�дослідних та про�мислових кіл країн Євросою�зу. Зокрема, відбулися перего�вори з керівником Директора�ту «Промислові технології» Ге�нерального директорату Євро�комісії «Дослідження» Хер�бертом фон Бозе. Сторони об�говорили можливості застосу�вання в 2011 році Спеціально�го інструменту міжнародногоспівробітництва (SICA) докраїн ініціативи ЄС «Східнепартнерство».

Європейська сторона заці�кавлена у започаткуванні про�ектів за тематикою «Сучаснівисокотемпературні конст�рукційні матеріали для енер�гетики (включаючи вогнет�ривку кераміку та тугоплавкіметали)». Згідно із загальнимиправилами для програми SICAмінімальна кількість учас�ників проекту становить 4, зяких 2 повинні бути з країнЄС, а 2 — з країн Східногопартнерства. ПредставникиЄК поінформували про знач�не фінансування цього на�прямку досліджень Польщею,Францією та Німеччиною.

Під час візиту відбуласязустріч першого заступникаголови ДержкомінформнаукиБ. В. Гриньова та представни�ка України при ЄС К. П. Єлі�сєєва. Вони обговорили акту�альні питання організації сис�теми супроводження науково�технічного співробітництва взакордонних представництвахУкраїни, окреслили перспек�тиви посилення науково�тех�нічного та інноваційногоспівробітництва з ЄС, визна�чили необхідність пошуку тавикористання нових інстру�ментів співпраці, які б забез�печили доступ вітчизняноїнауки до фінансових та інте�лектуальних ресурсів програмЄвросоюзу.

Було зазначено, що середактуальних напрямків, які по�требують підтримки та ре�тельного супроводження унайближчій перспективі, —матеріалознавство (нові ма�теріали в енергетиці, аеро�космічній галузі, медицині,нанотехнології), інформацій�ні технології (розвиток на�ціонального сегменту GRID�інфраструктури, програмаелектронного уряду), ядернафізика та енергетика (участь упроектах створення новітніхядерно�паливних циклів тапобудови реакторних устано�вок 4 покоління).

Вл. інф.

П І Д С У М О К

Стрибок із Землі на Місяць

Олена КУЧЕРЕНКО, началь�ник відділу хімії та металургії:

— Утворенню Держдепарта�менту інтелектуальної власностіта Українського інституту про�мислової власності передувалочимало сторінок історії, перши�ми з яких стали розпад СРСР,незалежність України й дужескладні роки створення неювласної державної системи пра�вової охорони інтелектуальноївласності. Потрібні були норма�тивно�правові документи. Зок�рема, мені разом з колегою булодоручено розробити варіантправил складання заявки. Мивідчували себе «сліпими коше�нятами», які, проте, швидкоросли та розумнішали. Ось такусе й почалося. Найбільшаскладність полягала в тому, щоми спиралися лише на власнізнання й досвід. Адже спільнасистема була зруйнована, а те,що від неї залишилося, нам неналежало — усе привласнилаМосква.

Не можу не сказати про тойшлях розвитку системи правовоїохорони інтелектуальної влас�ності, який ми пройшли, пра�цюючи із заявниками. У 90�х ро�ках минулого століття запити йрішення писали через копірку —молодь, напевне, взагалі незнає, що це таке. Комп’ютериз’явилися пізніше, і щоб на нихпрацювати, ми займали чергу,але це вже був крок уперед.

А тепер погляньмо, що має�мо сьогодні, і стане зрозуміло,як суттєво змінився Інститут. Заостанні 10 років — я вважаю,визначальних у нашому розвит�ку — ми зробили стрибок, якийможна порівняти зі стрибком ізЗемлі на Місяць. Процедура ек�спертизи набула сучасного ха�рактеру завдяки вдалій ор�ганізаційній діяльності керів�ництва, навчанню експертногоскладу, комп’ютеризації тастворенню сприятливих умовроботи.

У моєму житті стався випа�док, який допоміг зробити ус�відомлений вибір професії. Тожте, чим займаюся, — моє, і я ра�

да, що за всі роки роботи в ційгалузі жодного разу не пошкоду�вала про обраний шлях. Для ме�не ця сфера передусім цікаватим, що вимагає знань основноїспеціальності. Але знаннями не�обхідно навчитися володіти вправовому полі — це трішечки ймистецтво. Наша робота не ру�тинна, вона вимагає бути завж�ди в гарній формі — непоганийстимул для життя.

Щиро бажаю молодим екс�пертам ніколи не опускатипланку у своїй роботі й обов’яз�ково думати про завтрашнійдень, а сьогоднішній сприйматияк сходинку до майбутніх ус�піхів. І ще хочу додати, що ко�лектив — моя друга родина. Ро�дина, яку я люблю, бо саме в нійреалізувала власні інтереси йпринципи, у ній завжди знахо�дила підтримку. З іншого боку,бачу ще багато потенційнихможливостей зміцнити її — ро�дину з уже усталеними тра�диціями, які всіх нас пов’язу�ють.

Бажаю Інституту та всьомуколективу, щоб на наступнийювілей (нехай це буде 15�річчя)ми були впевнені в тому, що на�ша національна система право�вої охорони інтелектуальноївласності — найкраща у світі, тапишалися нею.

Становлення системи патентно�інформаційного

забезпечення

Тетяна КРАЩЕНКО, голо�вний спеціаліст відділу патентноїінформації відділення патентно�інформаційного забезпечення:

— Працюю в системі інтелек�туальної власності з вересня1992 року — на той час місцеммоєї роботи був Держпатент Ук�раїни. Свої перші професійнікроки починала на посаді голо�вного спеціаліста редакційноговідділу. Працювати у сфері інте�лектуальної власності на пер�ших етапах її становлення булодуже цікаво, бо все робилосявперше. Надзвичайно відпові�дальною була робота над нашимпершим офіційним бюлетенем.Не менш важливою — розробка

офіційних бланків на видачуперших національних патентів.Результатом тривалої кропіткоїпраці став перший номер офі�ційного бюлетеня «Промисловавласність», який вийшов друкому 1993 році.

Мушу сказати, що умови дляроботи на ту пору були жахливи�ми: ані приміщення, ані ком�п’ютерів, навіть хімічні формулисполук для перших номерів бю�летеня креслила від руки. Томуколи вперше сіла за комп’ютер,радощам та захопленню не буломеж.

Із 1995 року працюю голо�вним спеціалістом у відділі па�тентної інформації відділенняпатентно�інформаційного за�безпечення. Було цікаво нала�годжувати роботу з комплекту�вання: спочатку — у рамкахміжнародного обміну зарубіж�ною патентною документацієюна папері, пізніше — на CD�ROM та DVD. Приємно усвідо�млювати свою причетність достворення та розширення па�тентно�інформаційної бази екс�пертизи, яка постійно попов�нюється новою патентною до�кументацією багатьох зарубіж�них відомств та міжнароднихорганізацій.

Ще одним із важливих етапіврозвитку системи, до якого при�четна і я, було створення тавідкриття в 1998 році Фонду па�тентної документації громадсь�кого користування. Він надаєвсім бажаючим доступ до на�ціональної та зарубіжної патент�ної документації. Фонд пос�тійно поповнюється, і кожназацікавлена особа може ознайо�митися з новими його надход�женнями на сайті Інституту тана веб�порталі Держдепарта�менту.

Зараз працювати — одне за�доволення, особливо в такомучудовому новому приміщенні, вкомфортних умовах.

Хочеться побажати всім здо�ров’я, стабільних статків, успі�хів, гарного настрою та оп�тимізму!

Від першопрохідців — до професіоналів

Катерина ЖДАНЕНКО, на�чальник відділу експертизи за�явок на винаходи загального ма�шинобудування, обробки металівта зварювання:

— Пригадуючи десять непро�стих, але прекрасних років жит�тя нашого Інституту, скажу пе�редусім про те, що мені найб�лижче, — про становлення екс�пертизи заявок на винаходи. Всевибудовувалося, як�то кажуть,«з нуля»: без національного за�конодавства у сфері інтелекту�альної власності, без будь�якої

технічної підтримки, а патен�тознавці, які стали «першо�прохідцями», — працівникиКиївського філіалу Центру па�тентних послуг та патентнихвідділів різних підприємств таінститутів — зовсім не мали не�обхідного досвіду.

У 1992 році було розробленоТимчасове положення про пра�вову охорону об’єктів промис�лової власності та раціоналіза�торських пропозицій в Україні,на базі якого й розпочався про�цес експертизи. Завдяки ен�тузіазму, професіоналізму тазнанням співробітників держав�ної системи правової охорониінтелектуальної власності екс�пертизу заявок на винаходи булонапрочуд швидко виведено нависокий рівень, яким, на моюдумку, ми можемо зараз по пра�ву пишатися. Це підтверд�жується й схвальною оцінкоюнашої роботи з боку ВОІВ таЄПВ.

За 10 років діяльності Інсти�туту одним з його основних до�сягнень вважаю забезпеченняповної автоматизації як процесуекспертизи (створення бази АС«Винаходи», що перебуває впроцесі постійного вдоскона�лення), так і всього діловодстваза заявками. Це великою міроюсприяло скороченню строків тапідвищенню якості експертизи.

Слід зазначити, що керів�ництво установи приділяє знач�ну увагу підвищенню профе�сійного рівня експертів, сприя�ючи їх подальшому навчанню,стажуванню в провідних патент�них відомствах світу. Доброзич�ливі стосунки в колективі, кон�структивна взаємодія між під�розділами та гарні побутові умо�ви також є здобутком цих років.Не випадково ж до нас на робо�ту почали приходити молодіенергійні спеціалісти, які маютьвисокий професійний рівень,володіють іноземними мовамита окрилені бажанням кар’єрно�го зросту.

Сфера інтелектуальної влас�ності, зокрема експертиза заявокна винаходи, дуже приваблюєлюдей мислячих, які не люблятьсидіти на місці, а хочуть постійнорозвиватися та набувати новихзнань. І саме тут, у нашомуІнституті, вони мають справу знайновітнішими досягненняминауково�технічного прогресу, ащоб бути постійно «на рівні», ма�ють зростати й самі.

Я працюю у сфері інтелекту�альної власності понад тридцятьроків, прийшла на роботу зарозподілом після закінченнявищого навчального закладу.Але можу сказати чесно, щожодного дня не шкодувала, бомені завжди було цікаво працю�вати. Ця робота не дає засихатимозку, її результати видно, а то�му очевидно, що справа кожно�го з нас дуже потрібна людям ікраїні.

Молодим працівникам зичу,щоб наш чудовий колектив ставдля них другою сім’єю, а інте�лектуальна власність — спра�вою на все життя, яка приноси�тиме моральне задоволення тафінансовий статок. Вітаю колегз ювілеєм і бажаю всім здо�ров’я, спокійної плідної праціта процвітання разом з Інсти�тутом.

Десять років — десять сторінок нашої історіїКолективу Українського інституту промислової власності — а це

700 кваліфікованих співробітників, фахівців у сфері інтелектуальноївласності — є чим пишатися. За 10 років діяльності він досягнув висо4кого професійного рівня у проведенні експертизи заявок на об’єкти про4мислової власності, здобувши визнання з боку авторитетних міжна4родних організацій — Всесвітньої організації інтелектуальної влас4ності (ВОІВ) та Європейського патентного відомства (ЄПВ).

Фахівці Інституту, які докладали чимало зусиль для зміцнення ав4торитету вітчизняної сфери інтелектуальної власності, підвищувалисвій професійний рівень, вивчали досвід колег і передавали власний, на4вчаючи молоде покоління послідовників, — не зупиняються на досяг4нутому. Вони й сьогодні вдосконалюють знання та відшліфовуютьпрофесіоналізм. А ще — пригадують минуле, аналізують сьогодення,планують майбутнє...

У К Р А Ї Н А — Є С

Page 3: №35—36 вересень 2010 світ 5 - nas.gov.ua fileкнигу в далеку подорож. Видання повернулося із 4 штампами спец погашення:

7№35—36 вересень 2010 св іт

— Триконтурний двигун,який ми запропонували, відріз�няється тим, що до газогенера�тора двоконтурного двигуна зза�ду, на виході, додається турбо�вентиляторна приставка, — роз�повідає професор Терещенко. —Таким чином, температура газівна виході з турбіни, після камеризмішування, становить близько450—500 градусів. У результаті —менша температурна напруга налопатках турбовентиляційноїприставки, вища надійність ібільша економічність виробу.

Автори винаходу назвалисвоє дітище двигуном ХХІ сто�ліття. І це не гучні слова.

— Такий двигун має модульнуконструкцію, що надзвичайноважливо при експлуатації, —продовжує вчений. — Якщо ви�ходить із ладу газогенератор, мийого від’єднуємо, приєднуючидо турбовентиляторної пристав�ки інший газогенератор. І — на�впаки.

За словами розробника, внаш час дуже актуальним є пи�тання інтеграції силової уста�

новки та літального апарата.Йдеться про те, що новий літакобов’язково повинен мати і но�вий двигун. Якраз створеннямодульного двигуна і забезпечуєузгодження параметрів турбо�вентиляторної приставки тадвигуна в цілому щодо новоголітака.

До речі, принцип модуль�ності реалізується і на сучаснихдвоконтурних двигунах, але тамдо газогенератора ставитьсявентилятор попереду двигуна. Уцьому випадку суттєво усклад�нюється проблема технології,конструкція двигуна, а встанов�лення вентилятора перед ком�пресором призводить до змінипараметрів газогенератора.

Газогенераторна частина роз�робки науковців з НАУ набли�жена до оптимальної: до дво�контурного газогенератора вста�новлюється турбовентиляторнаприставка, яка, у свою чергу, оп�тимально узгоджується з харак�теристиками літального апарату.Саме в цьому основна ідея вина�ходу. Його автори пишаютьсятим, що триконтурний двигун

зроблено саме в Україні. Ка�жуть, що для нашої держави, якавизначила авіакосмічну галузьодним із пріоритетів, це дужепрестижно. Сьогодні вони ве�дуть перемовини із ЗапорізькимКБ «Прогрес».

— На жаль, чи то на щастя,

але тепер усі навчилися рахуватигроші, — говорить професорЮрій Терещенко. — Аби щосьробити, потрібен замовник.Іншими словами — двигун виго�товляється під літак. На моюдумку, вчені опинилися в доситьделікатному становищі. З одно�

го боку, вони займаються науко�вими розробками, з другого —вони повинні бути хорошимименеджерами. Нам конче не�обхідна школа учених�менед�жерів, які й будуть реалізовуватинаші ідеї.

...Серед авторів триконтурно�го турбореактивного двигуна —сімейні династії — Терещенків іПаніних. На переконання Тере�щенка�старшого, дітей ще зішколи треба вести в науку, поприте, що часом вони опираються.Хоча, зізнається, сьогодні спіл�куватися з молоддю набагатоважче, ніж було раніше. У моло�дих принципово інший підхід дожиття. «Наше завдання — збе�регти в дітях (маю на увазі всіхстудентів) потребу займатися на�укою — не лише як способом до�сягнення матеріальних благ, але іяк способом отримання справж�ньої насолоди, коли результатоцінюється не лише в гривнях,доларах і євро, а, насамперед, ко�ристю для суспільства.

Марія ВОЛИНСЬКАФото Володимира ЗАЇКИ

Авіадвигун ХХІ століття запропонували київські вчені

З І Б Р А Н Н Я

Нещодавно в Ялті (АР Крим)завершила свою роботу XVI

міжнародна науково�практичнаконференція «Актуальні пробле�ми інтелектуальної власності».Організаторами заходу виступи�ли Державний департамент інте�лектуальної власності, Всесвітняорганізація інтелектуальноївласності, Європейське патент�не відомство та Рада міністрівАвтономної Республіки Крим.

Відкриваючи захід, головаДерждепартаменту Микола Па�ладій привітав учасників конфе�ренції та передав їм побажанняплідної праці від міністра освітиі науки України Дмитра Табач�ника. За словами міністра, УрядУкраїни підтримує міжнароднізаходи на таку актуальну тема�тику і такого високого рівня, яківже стали традиційними. Мико�ла Паладій висловив такожвдячність Уряду Кримської АРза співпрацю й теплий прийом.

Учасники конференції малиможливість поспілкуватися зміжнародними експертами, по�ділитися досвідом та обговоритиплани на майбутнє щодо вдос�коналення роботи у багатосек�торній галузі, якою є інтелекту�альна власність.

Під час роботи секції, присвя�ченої питанням судової практи�ки, заступник голови Вищогогосподарського суду УкраїниВіктор Москаленко, зокрема, за�значив, що судові справи щодопорушення прав на об’єкти інте�лектуальної власності вирізня�ються своєю складністю. Вінвважає доречним те, що свогочасу було розпочато навчаннясуддів в Інституті інтелектуаль�ної власності, які отрималивідповідну освіту й підвищилирівень обізнаності у сфері інте�лектуальної власності.

У межах роботи круглого сто�лу секції відбулося обговоренняпроекту рекомендацій Вищогогосподарського суду Українищодо практики правозастосу�вання законодавства у сферіінтелектуальної власності за уча�стю суддів Вищого господарсь�

кого, Окружного адміністратив�ного та Конституційного судівУкраїни. Необхідність у такомудокументі безсумнівна, аджекількість спорів у сфері захиступрав на об’єкти інтелектуальноївласності щороку зростає.

Не менш актуальною сталасекція, на якій досвідом про вико�ристання об’єктів авторського ісуміжних прав у сфері публічноговиконання поділилися спеціа�лісти з різних країн. Так, директорОрганізації колективного уп�равління ZPAV Республіки Поль�ща Богуслав Плута прокоменту�вав важливість визначення та�рифів винагороди за використан�ня авторського права. На йогодумку, у вирішенні цього питанняслід спиратися на економічні до�слідження, які дадуть інформаціюпро реальну цінність музичнихтворів для користувачів.

Цікавою та гострою в обгово�ренні була секція «Боротьба зправопорушеннями у сфері ін�телектуальної власності». На нійз доповіддю «Актуальні пробле�ми та особливості боротьби з по�рушенням прав інтелектуальноївласності в мережі Інтернет підчас використання програмнихпродуктів, несанкціонованогозапису фільмів (комкордингу) тапублічного використання музич�них творів у закладах громадсь�кого харчування, побутового об�

слуговування» виступив началь�ник управління контролю за ви�конанням законодавства у сферіінтелектуальної власності Держ�департаменту інтелектуальноївласності Сергій Нікулеско. Засловами доповідача, XXI сто�ліття справедливо називаютьстоліттям інтелектуальної влас�ності. Постає питання ефектив�ної правової охорони авторсько�го і суміжних прав. Саме тому не�обхідно зобов’язати провайдерівІнтернет�послуг не надаватимісце незаконному контенту. АІнтернет�провайдери повинніспівпрацювати з урядовими по�садовцями та правоохороннимиорганами й повідомляти їм прозловживання.

Посилення адміністративної ікримінальної відповідальностіосіб, причетних до «піратськогобізнесу», продовження заходів що�до внесення змін до законодавствастосовно заборони несанкціоно�ваного запису фільмів під час їхпублічного показу в кінотеатрах —таких заходів, на його переконан�ня, потребує розв’язання пробле�ми комкордингу.

Фахівці вважають, що вирі�шення вищезазначених питань єнайбільш актуальним та необ�хідним для правозахисної прак�тики. Покращення стану захиступрав інтелектуальної власностістворить сприятливі інвестиційні

умови, розширить перспективистворення робочих місць у новихгалузях, які визначають обличчясвітової економіки XXI століття,та забезпечить поступове вход�ження України в Європейськеспівтовариство.

Під час конференції під егідоюВОІВ було проведено нараду екс�пертів, присвячену національно�му брендингу в країнах з пе�рехідною економікою. Націо�нальний брендинг, імідж країни,репутація сьогодні є надзвичайноактуальними. І країни, і комер�ційні компанії конкурують міжсобою на світовому економічно�му ринку. А щоб мати перевагиперед конкурентом, достатньозробити дві речі: продемонструва�ти світові, чим країна вирізняєть�ся серед інших, і що саме може за�пропонувати. Вирізнятися ж важ�ливо не лише рівнем якості, але йпоказниками цін.

Фахівці ВОІВ, працюючи надпроектом, присвяченим націо�нальному брендингу, намага�ються з’ясувати, яким чиномінтелектуальна власність, зокре�ма в галузі знаків для товарів тапослуг і географічних зазначень,може бути корисною для проце�су національного брендингу.Особливо це стосується країн зперехідною економікою.

Загалом міжнародний діалог зактуальних питань інтелекту�

альної власності був цікавим,змістовним і корисним. Про цезазначила, підбиваючи підсумкироботи конференції, директорУкраїнського інституту промис�лової власності Алла Жарінова:

— Ми спільно обговорилиширокий спектр питань промис�лової власності й авторськогоправа, висловили власні думкищодо ролі інтелектуальної влас�ності у формуванні національно�го брендингу. Особливістю нашоїконференції стала участь у нійпредставників 16 держав: Казах�стану, Туреччини, Ізраїлю, Мол�дови, Польщі, Російської Феде�рації, Словенії, Грузії, Швей�царії, Киргизстану, Угорщини,Македонії, Великої Британії, Уз�бекистану, Білорусі та США. Це— своєрідний рекорд в історіїпроведення конференцій з пи�тань інтелектуальної власності вУкраїні. Він свідчить про те, щогостинна кримська земля сталасправді тим міжнародним май�данчиком, де дискусія з проблемінтелектуальної власності носитьне суто внутрішньодержавний, аміжнародний характер. Переко�нана, що доповіді та обмін дум�ками під час зустрічей такогорівня можуть слугувати учасни�кам хорошою базою для власноїдискусії в межах національнихсистем правової охорони інте�лектуальної власності.

Питання інтелектуальної власності — на порядку денному

Під час відкриття конференції «Актуальні проблеми інтелектуальної власності». Фото Ірини ГАРМАТЮК

У навчальній аудиторії кафедри авіаційних двигунів НАУ

Закінчення. Початок на 1 стор.

Page 4: №35—36 вересень 2010 світ 5 - nas.gov.ua fileкнигу в далеку подорож. Видання повернулося із 4 штампами спец погашення:

8 №35—36 вересень 2010св іт

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки УкраїниНаціональна академія наук УкраїниДержавний комітет України з питань науки,інновацій та інформатизаціїГолова наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Головний редактор Людмила ФІСЮН

Індекс газети «Світ» — 40744Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ�601, бульв. Т. Шевченка, 16, к. 111�а

Телефон/ факс 246�39�15

E!mail: [email protected]

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 18

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

Моя перша розробка. Фото Євгена ЧОРНОГО

 îᑺêòèâ³îñòàííüî¿ñòîð³íêè

 îîáá‘‘ººêêòòèèââ³³îîññòòààííííüüîî¿¿ññòòîîðð³³ííêêèè

св іт

Аерозольний одяг незабаромз’явиться в крамницях

З А Р У Б І Ж Н І Т Е Х Н О Л О Г І Ї

Інженер�хімік, професор ПолЛакхем і вчений�модельєр Ману�ель Торрес із Лондонського ім�перського коледжу створили рідкусубстанцію, яка після розпиленняз допомогою аерозолю стаєсправжньою тканиною. Сама жсубстанція складається з бавовня�них волокон, полімерів і розчин�ника. Матеріал наноситься вкілька шарів — поки ви не скаже�те «вистачить», відчувши, що васвлаштовує товщина «обновки»,повідомляє MIGnews.com.

Ідея створення диво�матеріалу

з’явилася в Мануеля Торреса в1995—97 роках, коли він навчавсяв Королівському коледжі мис�тецтв у Лондоні. У 2001�му вченийзахистив дисертацію за цією те�мою і запатентував технологіюSpray�on Fabric. Дослідження ве�лися під керівництвом доктораПола Лакхема і професора Сю�занни Хендлі з Коледжу мистецтв.У 2003 році Мануель і професорЛакхем заснували компанію аеро�зольного одягу Fabrican Ltd.

Шановні винахідники та власники прав на винаходи і корисні моделі!

Державний департамент інте�лектуальної власності оголосивпро прийом матеріалів на Всеук�раїнський конкурс «Винахід�2010»,який розпочався 1 серпня 2010 року.

До участі в конкурсі запрошу�ються підприємства, установи, ор�ганізації, дослідницькі групи неза�лежно від їх відомчої підпорядко�ваності та місцезнаходження, а та�кож індивідуальні винахідники йрозробники. У ході конкурсу бу�дуть розглянуті винаходи та ко�рисні моделі, які захищені чинни�ми патентами України.

Мета конкурсу — популяри�зація винахідницької діяльностісеред широких верств вітчизня�ної науково�технічної громад�ськості, а також виявлення най�талановитіших і найперспек�тивніших розробок для привер�нення до них уваги вітчизнянихі закордонних інвесторів та ви�робників. Найцікавіші розроб�ки будуть занесені до бази да�них «Перспективні винаходиУкраїни».

Детальну інформацію проумови участі в конкурсі, правилапідготовки матеріалів, критерії

оцінки викладено в Положенніпро конкурс. Прийом матеріалівтриватиме до 1 листопада цьогороку.

Оргкомітет — філія «Україн�ський центр інноватики та па�тентно�інформаційних послуг»Державного підприємства «Ук�раїнський інститут промисловоївласності».

Адреса: бульвар Лесі Ук�раїнки, 26, м. Київ, 01133. Контактна особа — Мартиненко Ганна Яківна; тел.: (044) 285�82�40, e�mail: a.marty@ip�centr.kiev.ua.

Державний фонд фундаменталь�них досліджень України (ДФФД),Російський фонд фундаментальнихдосліджень (РФФД) і Білоруськийреспубліканський фонд фундамен�тальних досліджень (БРФФД)відповідно до угод про співробіт�ництво оголошують другий три�сторонній міжрегіональний кон�курс проектів фундаментальнихнаукових досліджень Ф43 дляфінансової підтримки дослідженьз актуальних проблем природоко�ристування та екології, що вико�нуються спільно науковцями Чер�нігівської, Брянської та Гомельсь�кої областей, на 2011—2012 рокиз можливим залученням фахівців зінших регіонів.

Конкурс проводиться за на�ступною тематикою:

• проблеми міграції й нако�пичення забруднюючих речовину ландшафтних та трофічнихланцюгах;

• антропогенні й техногенніфактори та стійкий розвиток аг�роекосистем;

• лісні, водні, грунтові еко�системи в умовах антропоген�ного і техногенного впливу,проблеми відновлення і вико�ристання порушених природ�них екосистем;

• питання моніторингу таінформаційно�аналітичні систе�ми прогнозування стану при�родного середовища внаслідокгосподарської діяльності і над�звичайних ситуацій, дистан�ційне зондування поверхні Зем�лі з метою екологічної безпеки.

На конкурс приймаються на�укові дослідницькі проекти, щобудуть виконуватися невелики�ми науковими колективами.

Запити на конкурс подаютьсяодночасно у Фонди трьох країнвідповідно до встановленихформ, при цьому українськівчені подають запити до ДФФД,російські — до РФФД, біло�руські — до БРФФД.

Учений може бути керівни�ком тільки одного проекту.

Назва проекту, ключові слова,основні формулювання у трьохзаявках повинні бути ідентич�ними, а програма досліджень —

взаємно погоджена за змістом ітермінами. У програмі дослід�жень повинно бути чітко зазна�чено, які завдання виконує кож�на сторона.

ДФФД України приймає за�пити наукових колективів та ок�ремих учених України, якіпостійно проживають і працю�ють в Україні.

За результатами конкурсуздійснюється цільове фінансу�вання проектів, що пройшливідбір у трьох Фондах, при цьо�му кожна сторона фінансуєсвою частину досліджень. ВідДФФД передбачається фінансу�вання у розмірі 160,0 тис. грн. надворічний проект.

Фінансування робіт за спіль�ними проектами здійснюєтьсякоштами ДФФД на основі дого�ворів між Фондом і організа�ціями�виконавцями проектів зукраїнської сторони.

У річному й підсумковомузвітах повинні бути відображанідосягнення, отримані російськи�ми і білоруськими партнерами.

Необхідною умовою наданнягрантів є зобов’язання вченихзробити результати дослідженьсуспільним надбанням, опуб�лікувавши їх у наукових видан�нях із зазначенням про їхнюпідтримку Фондами.

На конкурс подаються на�укові проекти, здатні внестиістотний вклад у розширення йпоглиблення наукових знань,відрізняються новизною в по�становці й методах проведеннядосліджень і мають значну на�укову й практичну значимість.

При розгляді проектів оціню�ються:

• актуальність тематики;• оригінальність наукової

ідеї;• наукова й практична зна�

чимість очікуваних результатів;• наукова кваліфікація керів�

ника проекту й усього науковогоколективу;

• забезпеченість необхідноюматеріально�технічною базою.

Керівник проекту повиненмати не менше 3 статей в авто�ритетних наукових журналах або

монографію за тематикою про�екту, що опубліковані за останнітри роки.

Термін виконання проекту неповинен перевищувати двох ро�ків.

Запит на конкурс подаєтьсяза підготовленими програмоюпідготовки заявки формами удвох окремо скріплених примір�никах. Обов’язково подаєтьсяфайл dffd_zapyt_43.z43, сформо�ваний програмою підготовки за�явки. Обов’язкова відповідністьелектронного варіанту запитуйого паперовому варіанту.

До матеріалів запиту дода�ються два примірники копійопублікованих наукових працьза тематикою проекту (до п’ятинайменувань).

Запити на конкурс у ДФФДподаються до 3 листопада 2010року включно. При поштовомувідправленні дата визначаєтьсяза штемпелем.

Запити, що оформлені звідхиленнями від правил або по�дані після оголошеного терміну,до конкурсу не допускаються.

Фонди повідомляють тількиостаточні підсумки конкурсу,сповіщаючи їх керівникам про�ектів упродовж місяця після йо�го завершення і публікуючисписки проектів�переможців.

Апеляції на рішення рад і ро�бочих органів Фондів не прий�маються і не розглядаються.Інформація про хід розгляду за�явок, включаючи їх експертизу,є конфіденційною.

Подані на конкурс матеріалине повертаються.

Матеріали українських уче�них на електронних і паперовихносіях направляються до Дер�жавного фонду фундаменталь�них досліджень за адресою:01601, МСП, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 16, к. 404, телефондля довідок: 246�39�30 (коорди�натор конкурсу — Токар Олек�сандр Петрович).

Програма підготовки запитурозміщена на сайті ДФФД(www.dffd.gov.ua), а також можебути скопійована в дирекціїФонду.

Другий тристоронній конкурс регіональнихтематичних проектів

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на рік — 55 грн. 32 коп.

на півроку — 27 грн. 66 коп.

на три місяці — 13 грн. 83 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2011 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001111 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

У В А Г А ! О Г О Л О Ш Е Н О К О Н К У Р С И