5№35—36 вересень 2010 св іт

видань із виноградарства та ви�норобства, інших напрямківсільського господарства — 246книг (XIX—початок XX ст.) з ко�лекції Терентія Івановича і 69книг періоду 1926—1957 років.Нині цих видань у фондах там�тешньої бібліотеки не виявлено,а їхня доля залишається невідо�мою.

Цікавий факт навколосвітньоїподорожі однієї з книг бібліотеки— «Двукратные изыскания в Юж�ном Ледовитом океане и плава�ние вокруг света, в продолжении1819, 20 и 21 годов...», автор —Бєллінсгаузен Ф. Ф., на палітурцізолотим тисненням виконано су�перекслібрис — «Т. В.» Експе�диція Бєллінсгаузена відкрилаАнтарктиду в 1820 р., а в 1982—83 рр. відбулася радянська навко�лосвітня антарктична експедиціясуден Чорноморського флоту,присвячена 200�річчю Севасто�поля та Чорноморського флоту.Науковий керівник експедиції,контр�адмірал Л. І. Мітін взявкнигу в далеку подорож. Виданняповернулося із 4 штампами спец�погашення: два присвячені ан�тарктичній станції Бєллінсгаузен,один — радянській антарктичнійекспедиції «Бєллінсгаузен», «го�ловний» штамп із надписом«СССР. Кругосветная антаркти�ческая экспедиция гидрографииЧФ 1982—1983 гг. Спецгащение вточке открытия Антарктиды в1820 г.»

Вікно у світ

Бібліотека В’яземського — товікно в індивідуальний, особли�вий світ її збирача, свідченняерудиції та багатосторонніх ін�тересів господаря. У ній зберег�лися рідкісні багатотомні видан�ня академій наук: «ИсторияФранцузской королевской ака�демии наук» у 92�х томах (1717—1793), «Сочинения Шведскойкоролевской академии наук»(1744—1776), «Бюллетень Бель�гийской королевской академиинаук» (1835—1850) та ін.

Велике зібрання російських(«Академические известия»,«Вестник Европы», «Варшав�ские университетские извес�тия», «Русская мысль» та ін.) таіноземних журналів («La Journaldes Savants», Amsterdam, 1684—1722; «La Nature», Paris; «Insect�life», Washington та ін.). У складібібліотечної колекції — працінаукових товариств при росій�ських, німецьких, швейцарсь�ких університетах; рідкісні кни�ги про культуру і побут народівЄгипту, Японії, Китаю та іншихкраїн світу; фоліанти звіту зна�менитої наукової експедиції зНаполеоном І в Єгипет; праці ізбірники наукових робіт багать�ох університетів та біологічнихстанцій світу; книги з астро�номії, географії, історії, архео�логії, океанографії, геології;комплекти творів Бюффона,Ліннея, Кюв’є, Ламарка, Сєче�нова, Павлова, Берга. Чималогеографічних описань подоро�жей та наукових експедицій: П.С. Палласа провінціями Ро�сійської держави (1768—1769);чотирикратна подорож у Пів�нічний Льодовитий океан(1823—1824) і подорож навколосвіту капітана Літке (1826—1829); подорож Пржевальськогов Тібет (1883); подорож Крузен�штерна (1874—1876).

Численні карти і схеми тежмають певний дослідницькийінтерес (карта південної та се�редньої Африки до подорожі Лі�

вінгстона, 1873; генеральна кар�та Хівинського ханства, 1873);найрідкісніші атласи — напри�клад, французький «Атлас бота�ники Редутэ (Redoute)», випу�щений в кінці 18 ст., другий ек�земпляр якого має бібліотекаПаризького університету (у світіїх всього два!); атлас рослин П. М. Гофмана «Собрание лю�бопытства достойных предметовиз царства произрастаний»(1801), в якому чимало зобра�жень присвячені державним дія�чам або знатним особам Ро�сійської держави.

Широкий «асортимент» до�даткових видань, багатотомнихенциклопедій та різноманітнихсловників: унікальний історич�ний словник «Dictionnare his�torigue et critigue» (Amsterdam,1734, t. 2; 1740, t. 4); один ізнайрідкісніших «Словарь Ака�демии российской по азбучномупорядку расположенный» в 6�титомах (1806—1822) — друге ви�дання знаменитого першого вРосії тлумачного і нормативногословника, що встановив лек�сичні норми російської літера�турної мови; словники Даля(1880—1882), Толля (1863—1864),Брокгауза і Єфрона (1890—1907)й багато інших російських та за�рубіжних видань. Збереглася ен�циклопедія під ред. С. Южакова(22 томи, 1907—1909).

У приватних книжкових ко�лекціях рідко зустрічаються цен�зурні екземпляри. Тому особли�во цінною є брошура Московсь�кого університету (1834) «Значе�ние и пределы химии в настоя�щее время. Публичная лекция,читанная 27�го мая 1833 года вИмператорской медико�хирур�гической академии ординарнымпрофессором химии РодиономГейманом» з підписом цензора«Печатать оное можно».

Перший крок у майбутнє

Особливий інтерес колекції Т. І. В’яземського мають книги«русской гражданской печати»(XVIII—першої чверті XIX ст.)— справжня бібліографічна рід�кість, яких виявлено понад 80видань. Зокрема, «Волфиянскаяэкспериментальная физика»(1760) — перший навчальнийпосібник російською мовою,перекладений з латині М. В. Ло�моносовим; «Ежемесячные со�чинения к пользе и увеселениюслужащие», 18 книг (1755—1756,1758—1764), «Дневные запискипутешествия доктора и Акаде�мии наук адъюнкта Ивана Лепе�хина по разным провинциямРоссийского государства...»(1771—1805) — перше в гео�графічній науці детальне опи�сання населених пунктів нашляху експедиції знаменитоговченого і мандрівника; «Собра�

ние разных достоверных хими�ческих книг» І. Голланда (1787);«Физиология или наука о есте�стве человеческом» М. Пекена(1788); «Созерцание природы» Г. Бонета (1804); «Философияботаники, изъясняющая первыяоной оснований» К. Ліннея(1800), «Описание растенийРоссийского государства с ихизображениями...» (1786) —праця академіка і мандрівникаП. С. Палласа. У книзі зображе�но гравюри, виконані за малюн�ками К. Ф. Кнаппе і розфарбо�вані аквареллю вручну.

До речі, в бібліотеці Тав�рійського національного універ�ситету зберігається чудова книгаз колекції В’яземського — «Опи�сание всех в российском госу�дарстве обитающих народов, также их житейских обрядов, вер,обыкновений, жилищ, одежд и прочих достопамятностей» І. І. Георгі (1776—1777, у 3 части�нах). Це перша монографічнапраця російського етнографапро різних народів Росії, двічівидана російською мовою, а та�кож французькою та німецькою.

Завідувачка наукової бібліоте�ки Карадазького природного за�повідника НАН України Вален�тина Лапченко розповіла проперший досвід індивідуальногоописування російських книггромадянського друку з особис�тої колекції Т. І. В’яземського.

— Це велика, кропітка, аленадзвичайно цікава робота, якатільки�но почата, — говоритьвона. — Багато книг маютьекслібриси, автографи і поміткигосподарів бібліотек, дарчі над�писи, штемпелі, маргіналії. Минатрапили на книгу із почеркомсамого В’яземського та на гуся�че перо із слідами чорнила. Уяв�ляєте, йому понад 100 років! Ма�буть, для нас так і залишитьсязагадкою, кому воно належало...

Як підтвердження цього,співрозмовниця «демонструє»історію потрапляння книги вбібліотеку: автор присвятив ви�дання князю Долгорукому, по�тім воно опинилося в бібліотеціЧерноп’ятого, тоді — у В’я�земського. І це — тільки за наяв�ними штампами. Загалом, кажевона, кожна книга — це доля.

Дуже вражає Атлас декора�тивних рослин 1818 р., в якомумалюнки виконані фарбами наоснові яєчних жовтків. Вони доцих пір не тьмяніють, а всі деталівідтворені з такою майстерноюдосконалістю, що, за свідчен�ням сучасних ботаніків, по�дібних видань сьогодні не зу�стріти. В іншому атласі — суку�лентів (1831 р.) — застосованотехніку накату (малюнки нібивтиснуті в папір).

Як меморіальна бібліотека Т. І. В’яземського ще не виділе�на, хоча роботи в цьому напрям�ку розпочаті. Сьогодні загальнакількість книг — близько 31000,з них російською — 18200, іно�земними мовами (німецькою,французькою, англійською, іта�лійською, латинською та ін.) —12800. Атласів і карт, виданих уРосії й за кордоном, — 380 ек�земплярів. У 1998 році на 5�йМіжнародній бібліотечній кон�ференції «Крим�98» впершепублічно була оприлюдненаінформація про бібліотеку та на�дання їй статусу національногонаукового надбання. Коли вМіністерство освіти і науки булоподано обґрунтування щодо не�обхідності надання такого стату�су, несподівано постало питання

про передачу всієї науковоїбібліотеки Т. І. В’яземського вКиїв, у Національну бібліотекуУкраїни ім. В. І. Вернадського.На щастя, розпочата процедураз визнання колекції книг на�ціональним надбанням не далазмоги це зробити, хоча й затя�глася на кілька років. Лише в2001 році, завдяки активнійучасті в подальшій долі бібліоте�ки академіка НАН України О. О. Созінова, фонд старо�друків XVII—XIX століть біб�ліотеки Карадазького природ�ного заповідника згідно з По�становою Кабінету МіністрівУкраїни №1709 від 19.12.2001 р.ввійшов до переліку науковихоб’єктів, що становлять націо�нальне надбання. Мрія спів�робітників бібліотеки — надатицей статус усій колекції книг Т. І. В’яземського.

Однак цей унікальний фондбібліотеки недоступний широ�кому колу читачів. Це й викли�кало необхідність переведенняколекції в електронний вигляд.Крім того, розпочато роботу зістворення її електронного ката�логу. Що ж до друкованого ката�логу стародруків (1760—1825),то таке видання, присвячене па�м’яті Терентія Івановича В’я�земського та з нагоди двох юві�леїв — 95�річчя Карадазької на�укової станції та 30�річчя Кара�дазького природного заповідни�ка, вже побачило світ. (До речі,його автори вважають, що рікнародження бібліотеки Т. І. В’я�земського — 1899�й). На часі —підготовка каталогів картогра�фічних та періодичних видань,російських книг та книг, видру�куваних іноземними мовами.

За словами завідувачки біб�ліотеки, колекція В’яземськогоналічувала близько 60 тис. томів.Під час пожежі, що сталася уфіліалі Археологічного інститутуСімферополя, багато видань зго�ріло. Невідома доля книг, що за�лишилися в Москві після смертівченого та вже згадуваних скар�бів, які опинилися в Німеччині, атакож у приватних осіб як в Ук�раїні, так і за кордоном. Спів�робітники кажуть, що причинитакого широкого розсіюваннякниг можуть стати темою окре�мих досліджень, можливо, навітьдетективних історій.

— У сучасному світі особли�вого значення набувають про�блеми збереження та інформа�ційної доступності рідкісних іцінних видань, на що й спрямо�вана програма ЮНЕСКО «Me�mory of the Word», — говоритьВалентина Лапченко. — Ми вва�жаємо, що в цій ситуації най�більш доцільним є створеннявіртуальної бібліотеки, в якійзмогли б об’єднати, відновити і

описати увесь книжковий фондколекції В’яземського. Коорди�натором і натхненником цихробіт повинен стати Карадаг, ку�ди надходитиме бібліографічнаінформація про книги з Ук�раїни, Росії, Німеччини, іншихдержав та приватних осіб. Мирозуміємо, що виникнуть певнітруднощі, оскільки українськийваріант об’єднання торкнетьсярізних відомств, а міжнародний— країн. Тому без підтримкиПрезидії НАН України та УрядуУкраїни нам не обійтися.

...Навряд чи справедливостверджувати, що бібліотека Т. І.В’яземського — епілог йогожиття. Вона — світле продов�ження цього життя, адже книгичекають, щоб їх відкрили і про�читали, і не одному поколіннювипаде щастя доторкнутися дорадості творчості й відчути йогодивну магічну силу, яка почи�нається з Карадагу. У спогадахО. Ф. Слудського читаємо: «Со�бирая свою замечательную библи�отеку, Вяземский уже с первыхшагов ставил себе определеннуюцель: он смотрел на свое собраниекниг не как на свою личную соб�ственность, а как на общенарод�ное достояние, он искал тех пу�тей, на которых его книжные бо�гатства могли бы быть использо�ваны наиболее широко и плодо�творно, он мечтал о том, чтобыкнига была доступна каждомуищущему знания независимо отсостояния, сословия, рода заня�тий». Його мрія про те, щоб усяколекція залишалася в Карадазіі була доступною всім, хто нама�гається йти шляхом, освітленимзнанням та наукою, збувається.

У 1914 році унікальна біб�ліотека В’яземського, не інвен�таризована, не каталогізована,по суті, мала вигляд складу книг.Сьогодні для неї виділено додат�кове приміщення, книги отри�мують свою «реєстрацію» на де�рев’яних стелажах (це обов’яз�ково, каже завідувачка бібліоте�ки: щоб «дихали») і «віртуальнуреєстрацію» у світовій мережі.Співробітники нарікають: рукне вистачає. Вони, як ніколи,потребують фахівців, які б пра�цювали з фондом В’яземського,створюючи його електроннийваріант. Робота ця дуже вдячна,адже у різних куточках світу лю�ди могли б отримувати видання,а Карадазька наукова бібліотекауже б працювала на міжнарод�ному рівні. До речі, в Карадазь�кому природному заповідникуНАН України радо зустрінуть істудентів, котрі візьмуться за це.А взамін — забезпечать їх жит�лом і відпочинком...

Ірина НІКОЛАЙЧУКФото Євгена ЧОРНОГО

Історія Королівської академії наукНідерландів (1706 р.)

Фрагмент колекції Т. І. В’яземського в бібліотеці Карадазького природного заповідника

6 №35—36 вересень 2010св іт

Нові можливості науково�технічної співпраці

Перший заступник головиДержавного комітету Україниз питань науки, інновацій таінформатизації Борис Гриньоввзяв участь в Європейськійконференції у сфері промис�лових технологій, що відбула�ся в Брюсселі.

Він інформував про стан іперспективи науково�техніч�ного співробітництва між Ук�раїною та ЄС, а також запро�понував для спільної реалі�зації низку проектів із мате�ріалознавства й нанотехно�логій. Було проведено двосто�ронні зустрічі з представника�ми науково�дослідних та про�мислових кіл країн Євросою�зу. Зокрема, відбулися перего�вори з керівником Директора�ту «Промислові технології» Ге�нерального директорату Євро�комісії «Дослідження» Хер�бертом фон Бозе. Сторони об�говорили можливості застосу�вання в 2011 році Спеціально�го інструменту міжнародногоспівробітництва (SICA) докраїн ініціативи ЄС «Східнепартнерство».

Європейська сторона заці�кавлена у започаткуванні про�ектів за тематикою «Сучаснівисокотемпературні конст�рукційні матеріали для енер�гетики (включаючи вогнет�ривку кераміку та тугоплавкіметали)». Згідно із загальнимиправилами для програми SICAмінімальна кількість учас�ників проекту становить 4, зяких 2 повинні бути з країнЄС, а 2 — з країн Східногопартнерства. ПредставникиЄК поінформували про знач�не фінансування цього на�прямку досліджень Польщею,Францією та Німеччиною.

Під час візиту відбуласязустріч першого заступникаголови ДержкомінформнаукиБ. В. Гриньова та представни�ка України при ЄС К. П. Єлі�сєєва. Вони обговорили акту�альні питання організації сис�теми супроводження науково�технічного співробітництва взакордонних представництвахУкраїни, окреслили перспек�тиви посилення науково�тех�нічного та інноваційногоспівробітництва з ЄС, визна�чили необхідність пошуку тавикористання нових інстру�ментів співпраці, які б забез�печили доступ вітчизняноїнауки до фінансових та інте�лектуальних ресурсів програмЄвросоюзу.

Було зазначено, що середактуальних напрямків, які по�требують підтримки та ре�тельного супроводження унайближчій перспективі, —матеріалознавство (нові ма�теріали в енергетиці, аеро�космічній галузі, медицині,нанотехнології), інформацій�ні технології (розвиток на�ціонального сегменту GRID�інфраструктури, програмаелектронного уряду), ядернафізика та енергетика (участь упроектах створення новітніхядерно�паливних циклів тапобудови реакторних устано�вок 4 покоління).

Вл. інф.

П І Д С У М О К

Стрибок із Землі на Місяць

Олена КУЧЕРЕНКО, началь�ник відділу хімії та металургії:

— Утворенню Держдепарта�менту інтелектуальної власностіта Українського інституту про�мислової власності передувалочимало сторінок історії, перши�ми з яких стали розпад СРСР,незалежність України й дужескладні роки створення неювласної державної системи пра�вової охорони інтелектуальноївласності. Потрібні були норма�тивно�правові документи. Зок�рема, мені разом з колегою булодоручено розробити варіантправил складання заявки. Мивідчували себе «сліпими коше�нятами», які, проте, швидкоросли та розумнішали. Ось такусе й почалося. Найбільшаскладність полягала в тому, щоми спиралися лише на власнізнання й досвід. Адже спільнасистема була зруйнована, а те,що від неї залишилося, нам неналежало — усе привласнилаМосква.

Не можу не сказати про тойшлях розвитку системи правовоїохорони інтелектуальної влас�ності, який ми пройшли, пра�цюючи із заявниками. У 90�х ро�ках минулого століття запити йрішення писали через копірку —молодь, напевне, взагалі незнає, що це таке. Комп’ютериз’явилися пізніше, і щоб на нихпрацювати, ми займали чергу,але це вже був крок уперед.

А тепер погляньмо, що має�мо сьогодні, і стане зрозуміло,як суттєво змінився Інститут. Заостанні 10 років — я вважаю,визначальних у нашому розвит�ку — ми зробили стрибок, якийможна порівняти зі стрибком ізЗемлі на Місяць. Процедура ек�спертизи набула сучасного ха�рактеру завдяки вдалій ор�ганізаційній діяльності керів�ництва, навчанню експертногоскладу, комп’ютеризації тастворенню сприятливих умовроботи.

У моєму житті стався випа�док, який допоміг зробити ус�відомлений вибір професії. Тожте, чим займаюся, — моє, і я ра�

да, що за всі роки роботи в ційгалузі жодного разу не пошкоду�вала про обраний шлях. Для ме�не ця сфера передусім цікаватим, що вимагає знань основноїспеціальності. Але знаннями не�обхідно навчитися володіти вправовому полі — це трішечки ймистецтво. Наша робота не ру�тинна, вона вимагає бути завж�ди в гарній формі — непоганийстимул для життя.

Щиро бажаю молодим екс�пертам ніколи не опускатипланку у своїй роботі й обов’яз�ково думати про завтрашнійдень, а сьогоднішній сприйматияк сходинку до майбутніх ус�піхів. І ще хочу додати, що ко�лектив — моя друга родина. Ро�дина, яку я люблю, бо саме в нійреалізувала власні інтереси йпринципи, у ній завжди знахо�дила підтримку. З іншого боку,бачу ще багато потенційнихможливостей зміцнити її — ро�дину з уже усталеними тра�диціями, які всіх нас пов’язу�ють.

Бажаю Інституту та всьомуколективу, щоб на наступнийювілей (нехай це буде 15�річчя)ми були впевнені в тому, що на�ша національна система право�вої охорони інтелектуальноївласності — найкраща у світі, тапишалися нею.

Становлення системи патентно�інформаційного

забезпечення

Тетяна КРАЩЕНКО, голо�вний спеціаліст відділу патентноїінформації відділення патентно�інформаційного забезпечення:

— Працюю в системі інтелек�туальної власності з вересня1992 року — на той час місцеммоєї роботи був Держпатент Ук�раїни. Свої перші професійнікроки починала на посаді голо�вного спеціаліста редакційноговідділу. Працювати у сфері інте�лектуальної власності на пер�ших етапах її становлення булодуже цікаво, бо все робилосявперше. Надзвичайно відпові�дальною була робота над нашимпершим офіційним бюлетенем.Не менш важливою — розробка

офіційних бланків на видачуперших національних патентів.Результатом тривалої кропіткоїпраці став перший номер офі�ційного бюлетеня «Промисловавласність», який вийшов друкому 1993 році.

Мушу сказати, що умови дляроботи на ту пору були жахливи�ми: ані приміщення, ані ком�п’ютерів, навіть хімічні формулисполук для перших номерів бю�летеня креслила від руки. Томуколи вперше сіла за комп’ютер,радощам та захопленню не буломеж.

Із 1995 року працюю голо�вним спеціалістом у відділі па�тентної інформації відділенняпатентно�інформаційного за�безпечення. Було цікаво нала�годжувати роботу з комплекту�вання: спочатку — у рамкахміжнародного обміну зарубіж�ною патентною документацієюна папері, пізніше — на CD�ROM та DVD. Приємно усвідо�млювати свою причетність достворення та розширення па�тентно�інформаційної бази екс�пертизи, яка постійно попов�нюється новою патентною до�кументацією багатьох зарубіж�них відомств та міжнароднихорганізацій.

Ще одним із важливих етапіврозвитку системи, до якого при�четна і я, було створення тавідкриття в 1998 році Фонду па�тентної документації громадсь�кого користування. Він надаєвсім бажаючим доступ до на�ціональної та зарубіжної патент�ної документації. Фонд пос�тійно поповнюється, і кожназацікавлена особа може ознайо�митися з новими його надход�женнями на сайті Інституту тана веб�порталі Держдепарта�менту.

Зараз працювати — одне за�доволення, особливо в такомучудовому новому приміщенні, вкомфортних умовах.

Хочеться побажати всім здо�ров’я, стабільних статків, успі�хів, гарного настрою та оп�тимізму!

Від першопрохідців — до професіоналів

Катерина ЖДАНЕНКО, на�чальник відділу експертизи за�явок на винаходи загального ма�шинобудування, обробки металівта зварювання:

— Пригадуючи десять непро�стих, але прекрасних років жит�тя нашого Інституту, скажу пе�редусім про те, що мені найб�лижче, — про становлення екс�пертизи заявок на винаходи. Всевибудовувалося, як�то кажуть,«з нуля»: без національного за�конодавства у сфері інтелекту�альної власності, без будь�якої

технічної підтримки, а патен�тознавці, які стали «першо�прохідцями», — працівникиКиївського філіалу Центру па�тентних послуг та патентнихвідділів різних підприємств таінститутів — зовсім не мали не�обхідного досвіду.

У 1992 році було розробленоТимчасове положення про пра�вову охорону об’єктів промис�лової власності та раціоналіза�торських пропозицій в Україні,на базі якого й розпочався про�цес експертизи. Завдяки ен�тузіазму, професіоналізму тазнанням співробітників держав�ної системи правової охорониінтелектуальної власності екс�пертизу заявок на винаходи булонапрочуд швидко виведено нависокий рівень, яким, на моюдумку, ми можемо зараз по пра�ву пишатися. Це підтверд�жується й схвальною оцінкоюнашої роботи з боку ВОІВ таЄПВ.

За 10 років діяльності Інсти�туту одним з його основних до�сягнень вважаю забезпеченняповної автоматизації як процесуекспертизи (створення бази АС«Винаходи», що перебуває впроцесі постійного вдоскона�лення), так і всього діловодстваза заявками. Це великою міроюсприяло скороченню строків тапідвищенню якості експертизи.

Слід зазначити, що керів�ництво установи приділяє знач�ну увагу підвищенню профе�сійного рівня експертів, сприя�ючи їх подальшому навчанню,стажуванню в провідних патент�них відомствах світу. Доброзич�ливі стосунки в колективі, кон�структивна взаємодія між під�розділами та гарні побутові умо�ви також є здобутком цих років.Не випадково ж до нас на робо�ту почали приходити молодіенергійні спеціалісти, які маютьвисокий професійний рівень,володіють іноземними мовамита окрилені бажанням кар’єрно�го зросту.

Сфера інтелектуальної влас�ності, зокрема експертиза заявокна винаходи, дуже приваблюєлюдей мислячих, які не люблятьсидіти на місці, а хочуть постійнорозвиватися та набувати новихзнань. І саме тут, у нашомуІнституті, вони мають справу знайновітнішими досягненняминауково�технічного прогресу, ащоб бути постійно «на рівні», ма�ють зростати й самі.

Я працюю у сфері інтелекту�альної власності понад тридцятьроків, прийшла на роботу зарозподілом після закінченнявищого навчального закладу.Але можу сказати чесно, щожодного дня не шкодувала, бомені завжди було цікаво працю�вати. Ця робота не дає засихатимозку, її результати видно, а то�му очевидно, що справа кожно�го з нас дуже потрібна людям ікраїні.

Молодим працівникам зичу,щоб наш чудовий колектив ставдля них другою сім’єю, а інте�лектуальна власність — спра�вою на все життя, яка приноси�тиме моральне задоволення тафінансовий статок. Вітаю колегз ювілеєм і бажаю всім здо�ров’я, спокійної плідної праціта процвітання разом з Інсти�тутом.

Десять років — десять сторінок нашої історіїКолективу Українського інституту промислової власності — а це

700 кваліфікованих співробітників, фахівців у сфері інтелектуальноївласності — є чим пишатися. За 10 років діяльності він досягнув висо4кого професійного рівня у проведенні експертизи заявок на об’єкти про4мислової власності, здобувши визнання з боку авторитетних міжна4родних організацій — Всесвітньої організації інтелектуальної влас4ності (ВОІВ) та Європейського патентного відомства (ЄПВ).

Фахівці Інституту, які докладали чимало зусиль для зміцнення ав4торитету вітчизняної сфери інтелектуальної власності, підвищувалисвій професійний рівень, вивчали досвід колег і передавали власний, на4вчаючи молоде покоління послідовників, — не зупиняються на досяг4нутому. Вони й сьогодні вдосконалюють знання та відшліфовуютьпрофесіоналізм. А ще — пригадують минуле, аналізують сьогодення,планують майбутнє...

У К Р А Ї Н А — Є С

7№35—36 вересень 2010 св іт

— Триконтурний двигун,який ми запропонували, відріз�няється тим, що до газогенера�тора двоконтурного двигуна зза�ду, на виході, додається турбо�вентиляторна приставка, — роз�повідає професор Терещенко. —Таким чином, температура газівна виході з турбіни, після камеризмішування, становить близько450—500 градусів. У результаті —менша температурна напруга налопатках турбовентиляційноїприставки, вища надійність ібільша економічність виробу.

Автори винаходу назвалисвоє дітище двигуном ХХІ сто�ліття. І це не гучні слова.

— Такий двигун має модульнуконструкцію, що надзвичайноважливо при експлуатації, —продовжує вчений. — Якщо ви�ходить із ладу газогенератор, мийого від’єднуємо, приєднуючидо турбовентиляторної пристав�ки інший газогенератор. І — на�впаки.

За словами розробника, внаш час дуже актуальним є пи�тання інтеграції силової уста�

новки та літального апарата.Йдеться про те, що новий літакобов’язково повинен мати і но�вий двигун. Якраз створеннямодульного двигуна і забезпечуєузгодження параметрів турбо�вентиляторної приставки тадвигуна в цілому щодо новоголітака.

До речі, принцип модуль�ності реалізується і на сучаснихдвоконтурних двигунах, але тамдо газогенератора ставитьсявентилятор попереду двигуна. Уцьому випадку суттєво усклад�нюється проблема технології,конструкція двигуна, а встанов�лення вентилятора перед ком�пресором призводить до змінипараметрів газогенератора.

Газогенераторна частина роз�робки науковців з НАУ набли�жена до оптимальної: до дво�контурного газогенератора вста�новлюється турбовентиляторнаприставка, яка, у свою чергу, оп�тимально узгоджується з харак�теристиками літального апарату.Саме в цьому основна ідея вина�ходу. Його автори пишаютьсятим, що триконтурний двигун

зроблено саме в Україні. Ка�жуть, що для нашої держави, якавизначила авіакосмічну галузьодним із пріоритетів, це дужепрестижно. Сьогодні вони ве�дуть перемовини із ЗапорізькимКБ «Прогрес».

— На жаль, чи то на щастя,

але тепер усі навчилися рахуватигроші, — говорить професорЮрій Терещенко. — Аби щосьробити, потрібен замовник.Іншими словами — двигун виго�товляється під літак. На моюдумку, вчені опинилися в доситьделікатному становищі. З одно�

го боку, вони займаються науко�вими розробками, з другого —вони повинні бути хорошимименеджерами. Нам конче не�обхідна школа учених�менед�жерів, які й будуть реалізовуватинаші ідеї.

...Серед авторів триконтурно�го турбореактивного двигуна —сімейні династії — Терещенків іПаніних. На переконання Тере�щенка�старшого, дітей ще зішколи треба вести в науку, поприте, що часом вони опираються.Хоча, зізнається, сьогодні спіл�куватися з молоддю набагатоважче, ніж було раніше. У моло�дих принципово інший підхід дожиття. «Наше завдання — збе�регти в дітях (маю на увазі всіхстудентів) потребу займатися на�укою — не лише як способом до�сягнення матеріальних благ, але іяк способом отримання справж�ньої насолоди, коли результатоцінюється не лише в гривнях,доларах і євро, а, насамперед, ко�ристю для суспільства.

Марія ВОЛИНСЬКАФото Володимира ЗАЇКИ

Авіадвигун ХХІ століття запропонували київські вчені

З І Б Р А Н Н Я

Нещодавно в Ялті (АР Крим)завершила свою роботу XVI

міжнародна науково�практичнаконференція «Актуальні пробле�ми інтелектуальної власності».Організаторами заходу виступи�ли Державний департамент інте�лектуальної власності, Всесвітняорганізація інтелектуальноївласності, Європейське патент�не відомство та Рада міністрівАвтономної Республіки Крим.

Відкриваючи захід, головаДерждепартаменту Микола Па�ладій привітав учасників конфе�ренції та передав їм побажанняплідної праці від міністра освітиі науки України Дмитра Табач�ника. За словами міністра, УрядУкраїни підтримує міжнароднізаходи на таку актуальну тема�тику і такого високого рівня, яківже стали традиційними. Мико�ла Паладій висловив такожвдячність Уряду Кримської АРза співпрацю й теплий прийом.

Учасники конференції малиможливість поспілкуватися зміжнародними експертами, по�ділитися досвідом та обговоритиплани на майбутнє щодо вдос�коналення роботи у багатосек�торній галузі, якою є інтелекту�альна власність.

Під час роботи секції, присвя�ченої питанням судової практи�ки, заступник голови Вищогогосподарського суду УкраїниВіктор Москаленко, зокрема, за�значив, що судові справи щодопорушення прав на об’єкти інте�лектуальної власності вирізня�ються своєю складністю. Вінвважає доречним те, що свогочасу було розпочато навчаннясуддів в Інституті інтелектуаль�ної власності, які отрималивідповідну освіту й підвищилирівень обізнаності у сфері інте�лектуальної власності.

У межах роботи круглого сто�лу секції відбулося обговоренняпроекту рекомендацій Вищогогосподарського суду Українищодо практики правозастосу�вання законодавства у сферіінтелектуальної власності за уча�стю суддів Вищого господарсь�

кого, Окружного адміністратив�ного та Конституційного судівУкраїни. Необхідність у такомудокументі безсумнівна, аджекількість спорів у сфері захиступрав на об’єкти інтелектуальноївласності щороку зростає.

Не менш актуальною сталасекція, на якій досвідом про вико�ристання об’єктів авторського ісуміжних прав у сфері публічноговиконання поділилися спеціа�лісти з різних країн. Так, директорОрганізації колективного уп�равління ZPAV Республіки Поль�ща Богуслав Плута прокоменту�вав важливість визначення та�рифів винагороди за використан�ня авторського права. На йогодумку, у вирішенні цього питанняслід спиратися на економічні до�слідження, які дадуть інформаціюпро реальну цінність музичнихтворів для користувачів.

Цікавою та гострою в обгово�ренні була секція «Боротьба зправопорушеннями у сфері ін�телектуальної власності». На нійз доповіддю «Актуальні пробле�ми та особливості боротьби з по�рушенням прав інтелектуальноївласності в мережі Інтернет підчас використання програмнихпродуктів, несанкціонованогозапису фільмів (комкордингу) тапублічного використання музич�них творів у закладах громадсь�кого харчування, побутового об�

слуговування» виступив началь�ник управління контролю за ви�конанням законодавства у сферіінтелектуальної власності Держ�департаменту інтелектуальноївласності Сергій Нікулеско. Засловами доповідача, XXI сто�ліття справедливо називаютьстоліттям інтелектуальної влас�ності. Постає питання ефектив�ної правової охорони авторсько�го і суміжних прав. Саме тому не�обхідно зобов’язати провайдерівІнтернет�послуг не надаватимісце незаконному контенту. АІнтернет�провайдери повинніспівпрацювати з урядовими по�садовцями та правоохороннимиорганами й повідомляти їм прозловживання.

Посилення адміністративної ікримінальної відповідальностіосіб, причетних до «піратськогобізнесу», продовження заходів що�до внесення змін до законодавствастосовно заборони несанкціоно�ваного запису фільмів під час їхпублічного показу в кінотеатрах —таких заходів, на його переконан�ня, потребує розв’язання пробле�ми комкордингу.

Фахівці вважають, що вирі�шення вищезазначених питань єнайбільш актуальним та необ�хідним для правозахисної прак�тики. Покращення стану захиступрав інтелектуальної власностістворить сприятливі інвестиційні

умови, розширить перспективистворення робочих місць у новихгалузях, які визначають обличчясвітової економіки XXI століття,та забезпечить поступове вход�ження України в Європейськеспівтовариство.

Під час конференції під егідоюВОІВ було проведено нараду екс�пертів, присвячену національно�му брендингу в країнах з пе�рехідною економікою. Націо�нальний брендинг, імідж країни,репутація сьогодні є надзвичайноактуальними. І країни, і комер�ційні компанії конкурують міжсобою на світовому економічно�му ринку. А щоб мати перевагиперед конкурентом, достатньозробити дві речі: продемонструва�ти світові, чим країна вирізняєть�ся серед інших, і що саме може за�пропонувати. Вирізнятися ж важ�ливо не лише рівнем якості, але йпоказниками цін.

Фахівці ВОІВ, працюючи надпроектом, присвяченим націо�нальному брендингу, намага�ються з’ясувати, яким чиномінтелектуальна власність, зокре�ма в галузі знаків для товарів тапослуг і географічних зазначень,може бути корисною для проце�су національного брендингу.Особливо це стосується країн зперехідною економікою.

Загалом міжнародний діалог зактуальних питань інтелекту�

альної власності був цікавим,змістовним і корисним. Про цезазначила, підбиваючи підсумкироботи конференції, директорУкраїнського інституту промис�лової власності Алла Жарінова:

— Ми спільно обговорилиширокий спектр питань промис�лової власності й авторськогоправа, висловили власні думкищодо ролі інтелектуальної влас�ності у формуванні національно�го брендингу. Особливістю нашоїконференції стала участь у нійпредставників 16 держав: Казах�стану, Туреччини, Ізраїлю, Мол�дови, Польщі, Російської Феде�рації, Словенії, Грузії, Швей�царії, Киргизстану, Угорщини,Македонії, Великої Британії, Уз�бекистану, Білорусі та США. Це— своєрідний рекорд в історіїпроведення конференцій з пи�тань інтелектуальної власності вУкраїні. Він свідчить про те, щогостинна кримська земля сталасправді тим міжнародним май�данчиком, де дискусія з проблемінтелектуальної власності носитьне суто внутрішньодержавний, аміжнародний характер. Переко�нана, що доповіді та обмін дум�ками під час зустрічей такогорівня можуть слугувати учасни�кам хорошою базою для власноїдискусії в межах національнихсистем правової охорони інте�лектуальної власності.

Питання інтелектуальної власності — на порядку денному

Під час відкриття конференції «Актуальні проблеми інтелектуальної власності». Фото Ірини ГАРМАТЮК

У навчальній аудиторії кафедри авіаційних двигунів НАУ

Закінчення. Початок на 1 стор.

8 №35—36 вересень 2010св іт

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки УкраїниНаціональна академія наук УкраїниДержавний комітет України з питань науки,інновацій та інформатизаціїГолова наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Головний редактор Людмила ФІСЮН

Індекс газети «Світ» — 40744Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ�601, бульв. Т. Шевченка, 16, к. 111�а

Телефон/ факс 246�39�15

E!mail: svit@mon.gov.ua

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 18

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

Моя перша розробка. Фото Євгена ЧОРНОГО

 îᑺêòèâ³îñòàííüî¿ñòîð³íêè

 îîáá‘‘ººêêòòèèââ³³îîññòòààííííüüîî¿¿ññòòîîðð³³ííêêèè

св іт

Аерозольний одяг незабаромз’явиться в крамницях

З А Р У Б І Ж Н І Т Е Х Н О Л О Г І Ї

Інженер�хімік, професор ПолЛакхем і вчений�модельєр Ману�ель Торрес із Лондонського ім�перського коледжу створили рідкусубстанцію, яка після розпиленняз допомогою аерозолю стаєсправжньою тканиною. Сама жсубстанція складається з бавовня�них волокон, полімерів і розчин�ника. Матеріал наноситься вкілька шарів — поки ви не скаже�те «вистачить», відчувши, що васвлаштовує товщина «обновки»,повідомляє MIGnews.com.

Ідея створення диво�матеріалу

з’явилася в Мануеля Торреса в1995—97 роках, коли він навчавсяв Королівському коледжі мис�тецтв у Лондоні. У 2001�му вченийзахистив дисертацію за цією те�мою і запатентував технологіюSpray�on Fabric. Дослідження ве�лися під керівництвом доктораПола Лакхема і професора Сю�занни Хендлі з Коледжу мистецтв.У 2003 році Мануель і професорЛакхем заснували компанію аеро�зольного одягу Fabrican Ltd.

Шановні винахідники та власники прав на винаходи і корисні моделі!

Державний департамент інте�лектуальної власності оголосивпро прийом матеріалів на Всеук�раїнський конкурс «Винахід�2010»,який розпочався 1 серпня 2010 року.

До участі в конкурсі запрошу�ються підприємства, установи, ор�ганізації, дослідницькі групи неза�лежно від їх відомчої підпорядко�ваності та місцезнаходження, а та�кож індивідуальні винахідники йрозробники. У ході конкурсу бу�дуть розглянуті винаходи та ко�рисні моделі, які захищені чинни�ми патентами України.

Мета конкурсу — популяри�зація винахідницької діяльностісеред широких верств вітчизня�ної науково�технічної громад�ськості, а також виявлення най�талановитіших і найперспек�тивніших розробок для привер�нення до них уваги вітчизнянихі закордонних інвесторів та ви�робників. Найцікавіші розроб�ки будуть занесені до бази да�них «Перспективні винаходиУкраїни».

Детальну інформацію проумови участі в конкурсі, правилапідготовки матеріалів, критерії

оцінки викладено в Положенніпро конкурс. Прийом матеріалівтриватиме до 1 листопада цьогороку.

Оргкомітет — філія «Україн�ський центр інноватики та па�тентно�інформаційних послуг»Державного підприємства «Ук�раїнський інститут промисловоївласності».

Адреса: бульвар Лесі Ук�раїнки, 26, м. Київ, 01133. Контактна особа — Мартиненко Ганна Яківна; тел.: (044) 285�82�40, e�mail: a.marty@ip�centr.kiev.ua.

Державний фонд фундаменталь�них досліджень України (ДФФД),Російський фонд фундаментальнихдосліджень (РФФД) і Білоруськийреспубліканський фонд фундамен�тальних досліджень (БРФФД)відповідно до угод про співробіт�ництво оголошують другий три�сторонній міжрегіональний кон�курс проектів фундаментальнихнаукових досліджень Ф43 дляфінансової підтримки дослідженьз актуальних проблем природоко�ристування та екології, що вико�нуються спільно науковцями Чер�нігівської, Брянської та Гомельсь�кої областей, на 2011—2012 рокиз можливим залученням фахівців зінших регіонів.

Конкурс проводиться за на�ступною тематикою:

• проблеми міграції й нако�пичення забруднюючих речовину ландшафтних та трофічнихланцюгах;

• антропогенні й техногенніфактори та стійкий розвиток аг�роекосистем;

• лісні, водні, грунтові еко�системи в умовах антропоген�ного і техногенного впливу,проблеми відновлення і вико�ристання порушених природ�них екосистем;

• питання моніторингу таінформаційно�аналітичні систе�ми прогнозування стану при�родного середовища внаслідокгосподарської діяльності і над�звичайних ситуацій, дистан�ційне зондування поверхні Зем�лі з метою екологічної безпеки.

На конкурс приймаються на�укові дослідницькі проекти, щобудуть виконуватися невелики�ми науковими колективами.

Запити на конкурс подаютьсяодночасно у Фонди трьох країнвідповідно до встановленихформ, при цьому українськівчені подають запити до ДФФД,російські — до РФФД, біло�руські — до БРФФД.

Учений може бути керівни�ком тільки одного проекту.

Назва проекту, ключові слова,основні формулювання у трьохзаявках повинні бути ідентич�ними, а програма досліджень —

взаємно погоджена за змістом ітермінами. У програмі дослід�жень повинно бути чітко зазна�чено, які завдання виконує кож�на сторона.

ДФФД України приймає за�пити наукових колективів та ок�ремих учених України, якіпостійно проживають і працю�ють в Україні.

За результатами конкурсуздійснюється цільове фінансу�вання проектів, що пройшливідбір у трьох Фондах, при цьо�му кожна сторона фінансуєсвою частину досліджень. ВідДФФД передбачається фінансу�вання у розмірі 160,0 тис. грн. надворічний проект.

Фінансування робіт за спіль�ними проектами здійснюєтьсякоштами ДФФД на основі дого�ворів між Фондом і організа�ціями�виконавцями проектів зукраїнської сторони.

У річному й підсумковомузвітах повинні бути відображанідосягнення, отримані російськи�ми і білоруськими партнерами.

Необхідною умовою наданнягрантів є зобов’язання вченихзробити результати дослідженьсуспільним надбанням, опуб�лікувавши їх у наукових видан�нях із зазначенням про їхнюпідтримку Фондами.

На конкурс подаються на�укові проекти, здатні внестиістотний вклад у розширення йпоглиблення наукових знань,відрізняються новизною в по�становці й методах проведеннядосліджень і мають значну на�укову й практичну значимість.

При розгляді проектів оціню�ються:

• актуальність тематики;• оригінальність наукової

ідеї;• наукова й практична зна�

чимість очікуваних результатів;• наукова кваліфікація керів�

ника проекту й усього науковогоколективу;

• забезпеченість необхідноюматеріально�технічною базою.

Керівник проекту повиненмати не менше 3 статей в авто�ритетних наукових журналах або

монографію за тематикою про�екту, що опубліковані за останнітри роки.

Термін виконання проекту неповинен перевищувати двох ро�ків.

Запит на конкурс подаєтьсяза підготовленими програмоюпідготовки заявки формами удвох окремо скріплених примір�никах. Обов’язково подаєтьсяфайл dffd_zapyt_43.z43, сформо�ваний програмою підготовки за�явки. Обов’язкова відповідністьелектронного варіанту запитуйого паперовому варіанту.

До матеріалів запиту дода�ються два примірники копійопублікованих наукових працьза тематикою проекту (до п’ятинайменувань).

Запити на конкурс у ДФФДподаються до 3 листопада 2010року включно. При поштовомувідправленні дата визначаєтьсяза штемпелем.

Запити, що оформлені звідхиленнями від правил або по�дані після оголошеного терміну,до конкурсу не допускаються.

Фонди повідомляють тількиостаточні підсумки конкурсу,сповіщаючи їх керівникам про�ектів упродовж місяця після йо�го завершення і публікуючисписки проектів�переможців.

Апеляції на рішення рад і ро�бочих органів Фондів не прий�маються і не розглядаються.Інформація про хід розгляду за�явок, включаючи їх експертизу,є конфіденційною.

Подані на конкурс матеріалине повертаються.

Матеріали українських уче�них на електронних і паперовихносіях направляються до Дер�жавного фонду фундаменталь�них досліджень за адресою:01601, МСП, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 16, к. 404, телефондля довідок: 246�39�30 (коорди�натор конкурсу — Токар Олек�сандр Петрович).

Програма підготовки запитурозміщена на сайті ДФФД(www.dffd.gov.ua), а також можебути скопійована в дирекціїФонду.

Другий тристоронній конкурс регіональнихтематичних проектів

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на рік — 55 грн. 32 коп.

на півроку — 27 грн. 66 коп.

на три місяці — 13 грн. 83 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2011 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001111 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

У В А Г А ! О Г О Л О Ш Е Н О К О Н К У Р С И