43 | february, 2021. - interconf2021/02/16 · 43 | february, 2021. the issue contains: proceedings...

№ 43 | February, 2021. THE ISSUE CONTAINS: Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference

GLOBAL AND REGIONAL ASPECTS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT

COPENHAGEN, DENMARK

26-28.02.2021

COPENHAGEN

2021

UDC 001.1

S 40 Scientific Collection «InterConf», (43): with the Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference «Global and Regional Aspects of Sustainable Development» (February 26-28, 2021). Copenhagen, Denmark: Berlitz Forlag, 2021. 723 p.

ISBN 978-87-615-0721-1

EDITOR COORDINATOR

Anna Svoboda Doctoral student University of Economics, Czech Republic [email protected]

Mariia Granko Coordination Director in Ukraine Scientific Publishing Center InterConf [email protected]

EDITORIAL BOARD

Temur Narbaev (PhD) Tashkent Pediatric Medical Institute, Republic of Uzbekistan;

Dan Goltsman (Doctoral student) Riga Stradiņš University, Republic of Latvia;

Katherine Richard (DSc in Law), Hasselt University, Kingdom of Belgium [email protected];

Richard Brouillet (LL.B.), University of Ottawa, Canada;

Stanyslav Novak (DSc in Engineering) University of Warsaw, Poland [email protected];

Mark Alexandr Wagner (DSc. in Psychology) University of Vienna, Austria [email protected];

Elise Bant (LL.D.), The University of Sydney, Australia;

Dmytro Marchenko (PhD in Engineering) Mykolayiv National Agrarian University (MNAU), Ukraine;

Dr. Albena Yaneva (DSc. in Sociology and Antropology), Manchester School of Architecture, UK;

Vera Gorak (PhD in Economics) Karlovarská Krajská Nemocnice, Czech Republic [email protected];

Polina Vuitsik (PhD in Economics) Jagiellonian University, Poland [email protected];

Kanako Tanaka (PhD in Engineering), Japan Science and Technology Agency, Japan;

George McGrown (PhD in Finance) University of Florida, USA [email protected];

Alexander Schieler (PhD in Sociology), Transilvania University of Brasov, Romania

If you have any questions or concerns, please contact a coordinator Mariia Granko.

The recommended styles of citation:

1. Surname N. (2021). Title of article or abstract. Scientific Collection «InterConf», (43): with the Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference «Global and Regional Aspects of Sustainable Development» (February 26-28, 2021) in Copenhagen, Denmark; pp. 21-27. Available at: https://interconf.top/...

2. Surname N. (2021). Title of article or abstract. InterConf, (43), 21-27. Retrieved from https://interconf.top/...

This issue of Scientific Collection «InterConf» contains the International Scientific and Practical Conference. The conference provides an interdisciplinary forum for researchers, practitioners and scholars to present and discuss the most recent innovations and developments in modern science. The aim of conference is to enable academics, researchers, practitioners and college students to publish their research findings, ideas, developments, and innovations.

©2021 Berlitz Forlag ©2021 Authors of the abstracts

©2021 Scientific Publishing Center «InterConf»

contact e-mail: [email protected] webpage: www.interconf.top

https://orcid.org/0000-0003-4923-7167

https://www.facebook.com/interconf.top/?eid=ARDIjXVL5hftVw4BXK5wG1wXvPc6I_ZuAgbvOpNK1xlT0VdOzZqXXrpG0kU8LMnuxAYTzqs5_dIRa5HG&timeline_context_item_type=intro_card_work&timeline_context_item_source=100043040874026&fref=tag

http://orcid.org/0000-0002-8743-2257

mailto:[email protected]

https://orcid.org/0000-0001-7339-1135



http://orcid.org/0000-0002-0808-2923


https://orcid.org/0000-0002-1905-6528



SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 43

3

TABLE OF CONTENTS

/PART I/ BUSINESS ECONOMICS Баходиржонова Р.Б. РОЛЬ КОРПОРАТИВНОЙ КУЛЬТУРЫ В ПОВЫШЕНИИ

ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОИЗВОДСТВА 10

Ergashov I.I. Teshaboyeva I.O.

ENTREPRENEURSHIP AND BUSINESS: TERMINOLOGICAL DIFFERENTIATION

15

Khankishiev F.Kh. ANALYSIS OF THE CURRENT SITUATION OF INDIVIDUAL ENTREPRENEURS OPERATING IN THE PETROCHEMICAL INDUSTRY IN THE REGIONS OF THE REPUBLIC OF AZERBAIJAN

21

REGIONAL ECONOMY Mazăre S. RURAL DEVELOPMENT THROUGH AGROTOURISM 30 Shermatov O. Tojiddinov S. Muhtorov M.

FACTORS THAT INCREASE PRODUCT COMPETITIVENESS IN AGRICULTURE 36

Косимов М.О. Рахмонов М.Р.

СВОБОДНЫЕ ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ЗОНЫ КАК МЕХАНИЗМ ПОВЫШЕНИЯ ИНВЕСТИЦИОННОЙ АКТИВНОСТИ

41

MANAGEMENT Duneva E. SKILLS TO NEGOTIATE BETWEEN STAKEHOLDERS IN REAL

ESTATE TRANSACTIONS 45

Lutay L. Baranets I.

DIRECTIONS OF INTERACTION OF EXECUTIVE BODIES OF UKRAINE WITH STAKEHOLDERS IN THE CONDITIONS OF INSTITUTIONAL TRANSFORMATIONS

55

FINANCE AND CREDIT Gordieieva T.A. LOCAL BORROWING AS A SOURCE OF REVENUES OF LOCAL

BUDGETS IN UKRAINE 64

Сукманюк В.М. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ НА ЗАСАДАХ ДЕРЖАВНО – ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

67

ACCOUNTING AND AUDITING Коротаев С.Л. ОПЕРАЦИОННЫЕ ЗАТРАТЫ, СВЯЗАННЫЕ С

ПРИОБРЕТЕНИЕМ ФИНАНСОВЫХ АКТИВОВ И ВОЗНИКНОВЕНИЕМ ФИНАНСОВЫХ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ: НАЦИОНАЛЬНОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО И МСФО

70

PEDAGOGY AND EDUCATION Zaure B. Abdullina T.T.

IMPLEMENTING INTERACTIVE METHODS OF TEACHING IN DISTANCE LEARNING

83

Bayjonov F.B. ISSUES OF GENDER EQUALITY IN UZBEKISTAN (IN ADOLESCENTS IN THE FAMILY)

90

Kuchkarova J. Djusipov M.

PAREMIA- A TYPE OF PAREMIOLOGICAL UNITS 97

Nazarova I.A. DIDACTIC GAMES IN TEACHING ENGLISH 100 Cамойлова І.В. ПІДГОТОВКА КОРЕКЦІЙНОГО ПЕДАГОГА В УМОВАХ

ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ 105

Антонець Н.Б. ДО ПИТАННЯ ПРО РОДОВІД СОФІЇ РУСОВОЇ 109 Батырова К.И. Ахметова А.Б.

АНАЛИЗ ИЛЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРИАЛА УЧЕБНИКА БИОЛОГИЯ

112

Благун С.С. ВИКОРИСТАННЯ SWOT-СТРАТЕГІЇ ПРИ НАВЧАННІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ, БОТАНІЧНОЇ ТА ХІМІЧНОЇ НОМЕНКЛАТУР ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

118


4

Василенко Т.К. ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО ФОЛЬКЛОРУ

121

Гулейкова І.О. БОЙЧУКІСТ МИКОЛА НІКОЛЕНКО: ЕМІГРАНТСЬКА ДОЛЯ РЕПРЕСОВАНОГО ІКОНОПИСЦЯ

131

Джеджера К.В. ФОРМУВАННЯ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

135

Дудніченко А.О. Калюга Є.В.

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ В СИСТЕМІ CRM 141

Єфименко Г.А. ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ

145

Кононец Н.В. ПРОФЕСІЙНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ МАГІСТРАНТАМИ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ «ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ» ПАКЕТУ ПРЕЗЕНТАЦІЙНОЇ ГРАФІКИ

149

Люлька Г.А. ГЕНДЕРНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ, ЯК ОСНОВОПОЛОЖНИЙ КОМПОНЕНТ ОСОБИСТОЇ КОМПЕНЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

155

Матвієнко М.І. Крик Т.М.

ВОДНИЙ ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ ФІЗИЧНОЇ РЕКРЕАЦІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ ОЗДОРОВЛЕННЯ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У ЛІТНІЙ ПЕРІОД

164

Шумаєва С.П. Щербань І.Ю.

РІЗНИЦЯ МІЖ ІНДИВІДУАЛЬНИМ ПЛАНОМ НАВЧАННЯ ТА ПЛАНОМ 504 В НАВЧАЛЬНІЙ ПРОГРАМІ АМЕРИКАНСЬКИХ СЕРЕДНІХ ШКІЛ

173

Юрковская О.А. Дюсупова А.А. Фаизова Р.И. Беляева Т.М. Терехова Т.И. Хисметова А.М. Амангалиева Г. Шавровский А.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВОЗМОЖНОСТЕЙ СИСТЕМЫ «MOODLЕ» В ПОДГОТОВКЕ ВРАЧЕЙ-СЛУШАТЕЛЕЙ ФАКУЛЬТЕТА ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ

178

PHILOSOPHY AND COGNITION Kurbaniyazova R.K. VIRTUES OF TOLERANCE AND SOLIDARITY IN THE UZBEK MENTALITY 182 Карабукаев К.Ш. РОЛЬ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ТРАДИЦИЙ В РАЗВИТИИ

ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ 188

POLITICAL SCIENCE AND PUBLIC ADMINISTRATION Кравець І.В. Заворотнюк О.Л.

ТЕОPЕТИЧHІ ТА ОPГАHІЗАЦІЙHО-ПPАВОВІ ЗАСАДИ ДЕPЖАВHОЇ (ПУБЛІЧHОЇ) СЛУЖБИ

193

/PART 2.

SOCIOLOGY AND SOCIETY

Бартош О.П. ОКРЕМІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ДІТИ ГРУПИ РИЗИКУ»

200

PSYCHOLOGY AND PSYCHIATRY Бапаева М.К. Бапаева С.Т. Куантканова Ф.М.

БЕЛГІСІЗДІК ЖАҒДАЙЫНДА ЕРТЕ ЖҮКТІЛІКТІҢ АЛДЫН -АЛУДЫҢ ПСИХОЛОГИЯЛЫҚ ЕРЕКШЕЛІКТЕРІ. 205


5

Мул С.А. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СУБЛІМАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ПЕРСОНАЛ В ПРИКОРДОННИХ (ВІЙСЬКОВИХ) ПІДРОЗДІЛАХ

220

Руденок А.І. Шістка О.С.

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

229

PHILOLOGY AND LINGUISTIC Burka N. MODELLING OF COGNITIVE PROCESSES OF THE CHILD’S

MANIPULATIVE COMMUNICATIVE ACTIVITIES 232

Hashimova N.P. ON THE HISTORY OF THE STUDY OF PROVERBS AND SAYINGS 235 Акматова А.А. СПОСОБЫ ПОСТРОЕНИЯ КОНЦЕПТА «КЫРГЫЗСКАЯ ЖЕНЩИНА»

В УСТНЫХ ВЫСКАЗЫВАНИЯХ И НАРРАТИВНЫХ ТЕКСТАХ 238

Ализаде А.У. СИЛА СЛОВА В «ИСКЕНДЕРНАМЕ» НИЗАМИ ГЯНДЖЕВИ 250 Жороева А.М. ЛИНГВИСТИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ КОНЦЕПТA

«КЫРГЫЗСКИЙ МУЖЧИНА» 256

Кармышева Б.Н. МОРАЛЬНО-ЭТИЧЕСКИЕ ЦЕННОСТИ ТАДЖИКСКИХ НАРОДНЫХ ЧЕТВЕРОСТИШИЙ И СКАЗОК

266

Колтунова О.І. FEATURES OF CONSTRUCTIVE AND DESTRUCTIVE CONFLICTS IN ENGLISH FAMILY COMMUNICATION

276

Левченко Т.М. ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗНЕВАЖЛИВОЇ ЛЕКСИКИ В УКРАЇНСЬКИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

284

Полякова І.В. Жиденко Т.О. Лакєєва В.В.

ФОРМУВАННЯ МЕНТАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ 289

Прокопчук М.М. Віннікова Л.Ф.

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАТФОРМ ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК ГОВОРІННЯ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ

299

Рахимбаева Г.К. Қайрат Аягөз

ҰЛЫҚБЕК ЕСДӘУЛЕТ ШЫҒАРМАЛАРЫНЫҢ ШЕТ ТІЛДЕРІНЕ АУДАРЫЛУЫ

302

LITERARY STUDIES Aghayeva N.A. A SYNTHESIS OF THE TRADITIONS OF UTOPIA AND DYSTOPIA

IN ARTHUR C. CLARKE’S CHILDHOOD’S END 309

JOURNALISM AND TELECOMMUNICATIONS Терещенко К.В. ОСОБЕННОСТИ СЕТЕВОЙ ЖУРНАЛИСТИКИ КИТАЯ 313

LAW AND INTERNATIONAL LAW Osoianu T.C. Pilat A.I.

UTILIZAREA CUNOȘTINLOR SPECIALE ÎN PROCESUL DE JUDECARE A CAUZELOR PENALE

316

ARTS, CULTURAL STUDIES AND ETHNOGRAPHY Dementjeva J. THE FLAMENCO ART AS A PHENOMENON OF GLOBAL

CREATIVE CAPITAL DURING THE PANDEMIC 327

Zeynalova L.M.ı MODERNİST VƏ MULTİKULTURAL CƏMİYYƏTDƏ EL MƏRASİMLƏRİ PRAKTİKASINA YENİ BAXIŞ

330

HISTORY AND ARCHEOLOGY, ARCHIVAL STUDIES Sharofuddinov S.S. Khojaev M.P.

THE HISTORY OF CREATION OF THE CENTRAL STATE ARCHIVE OF FILM-PHOTO-PHONODOCUMENTS OF THE REPUBLIC OF TAJIKISTAN

339

Абдуллаев А.К. ОПИСАНИЕ ГОРОДА НАХЧЫВАН (XIX ВЕК) 345 Голікова О.М. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМАЛІЗАЦІЇ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СПРАВИ ЯК САМОСТІЙНОЇ ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧОГО ЗНАННЯ

352


6

Федотова О.О. «ПОКЛОНІННЯ ПЕРЕД ЗАХОДОМ» ЯК МОТИВ ЦЕНЗУРУВАННЯ НАУКОВИХ ВИДАНЬ В УРСР У 1946–1953 РР.

361

BIOLOGY AND BIOTECHNOLOGY Hajiyeva. L.S. Abbasova. G.C Safarli G.R.

THE STUDY OF THE SPATIAL STRUCTURAL ORGANIZATION OF THE NONAPEPTIDES MOLECULE 366

Huseynova L.S. Haqverdiyeva R.R.

PATHOGENETIC POTENTIAL OF THE MUTATIONS OF MEFV GENE IN THE AZERBAIJAN POPULATION

372

Мадаминов А.А. Азимова Н.Т. Каюмов А.

ПРОДУКТИВНОСТЬ ЭФЕМЕРОВОЙ РАСТИТЕЛЬНОСТИ ЮЖНОГО ТАДЖИКИСТАНА 377

Сыроватский М.В. Топорова Л.В. Топорова И.В.

ОПЫТ КОРМЛЕНИЯ КОРОВ-ПЕРВОТЁЛОК РЫБНОЙ МУКОЙ 383

/PART 3. MEDICINE AND PHARMACY Azimov A.M. A NEW AWAKENING IN UZBEKISTAN - THE THIRD

RENAISSANCE 392

Badalova M.A. RESETTLEMENT POLICY IN UZBEKISTAN IN 1920-30S, DEVELOPMENT OF LANDS IN CENTRAL FERGANA

395

Botirova B.N. RESETTLEMENT OF THE POPULATION FOR THE DEVELOPMENT OF NEW LANDS IN THE SECOND QUARTER OF THE XX CENTURY

399

Daminova G.B. IMPROVING THE METHODOLOGICAL PREPARATION OF CHEMISTS ON THE BASIS OF AN INTEGRATIVE APPROACH

404

Gavriliuc A. Gușanu O.

PNEUMONIA COMUNITARĂ TRENANTĂ – CAUZE ȘI FACTORI DE RISC

407

Hozak S. Stankevych T. Yelizarova O.

CONNECTION BETWEEN SUBJECTIVE INDICATORS OF HAPPINESS AND PHYSICAL ACTIVITY OF SCHOOL-AGE CHILDREN

414

Ibragimov Sh.U. ВЛИЯНИЕ ФОРСКОЛИНА НА ОРГАНИЗМ ЧЕЛОВЕКА В ЦЕЛОМ

417

Khusainova M.A. Nazarov F.Y.

FEATURES OF THE CIRCADIAN RHYTHM BLOOD PRESSURE IN PATIENTS HEART FAILURE AND IMPAIRED RENAL FUNCTION

423

Kurbonova M.A. EPISTEMOLOGICAL APPROACHES IN WESTERN PHILOSOPHY 431 Kyrpychenko O. Plakhotnik A.

THE ESSENCE OF PHYSICAL THERAPY IN FRACTURE OF THE ELBOW JOINT: ETIOLOGY, METHODS OF TREATMENT

435

Maxmudov S.M. Mavlyanova Z.F. Jumanov J.A.

ANALYSIS BIOINDUSTRIES INDICATORS OF BODY COMPOSITION OF INDIVIDUALS AT A YOUNG AGE, NOT ENGAGED IN PHYSICAL CULTURE

444

Nurmatova N.N. THE CONSTITUTION OF THE REPUBLIC OF UZBEKISTAN IS AN IMPORTANT LEGAL BASIS FOR ENSURING HUMAN RIGHTS AND FREEDOMS

449

Sattarov A.M. RESETTLEMENT POLICY OF THE SOVIETS IN UZBEKISTAN 453 Shcherbina N.A. Shcherbina I.N. Naguta L.A.

THE EFFECTIVENESS OF PHYSIOTHERAPY EXERCISES IN WOMEN IN THE POSTOPERATIVE PERIOD WITH POLYCYSTIC OVARY SYNDROME

457

Togaeva B.M. Tashkenbaeva E. N. Pulatov Z.B. Xaydarova D.D.

OCCURRENCE OF SARS – COV-2 DISEASE (COVID-19) AND IN PATIENTS WITH CARDIOVASCULAR DISEASES

466


7

Артеменко Л.П. Чмельова Л.Д.

ДОСВІД ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО МАЙБУТНЬОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

471

Джумагулова А.Ш. Муканбеткеримова Г.М.

ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ КЛЕЩЕВЫХ ИНФЕКЦИЙ В НАРЫНСКОЙ ОБЛАСТИ

475

Джурабекова А.Т. Ниезов Ш.Т. Нигора Н.А.а

КЛИНИКО-НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ У ДЕТЕЙ НА ФОНЕ ПЕРЕНЕСЕННОЙ ГЕРПЕС-ВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИИ 478

Еспенбетова М.Ж. Ахметова В.Т. Заманбекова Ж.К. Бидахметова А.М. Никитенко Л.В. Уалиханов Ш.

СИНДРОМ ПЕРЕКРЕСТА (OVERLAP SYNDROME) ПРИ АУТОИММУННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

484

Ибрагимов Д.Д. Азаматов У.А. Суннатов Э.С.

ПРИМЕНЕНИЕ ТАНТУМ ВЕРДЕ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ГНОЙНО ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ

488

Истамова С.С. Ташкенбаева Э.Н. Хурсандов Г.З. Джумабоев Т.Ш.

ГЕМОДИНАМИЧЕСКИЕ ПАРАМЕТРЫ ИНФАРКТ МИОКАРДА В ПЕРВЫЕ СУТКИ ЗАБОЛЕВАНИЯ ПРИ КОМОРБИДНОМ СОСТОЯНИИ

492

Манучехр А.Т. АНАЛИЗ РАСПРОСТРАНЕННОСТИ СОМАТИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ, ВЛИЯЮЩЕЙ НА РЕПРОДУКТИВНУЮ ФУНКЦИЮ СТУДЕНТОВ КОЛЛЕДЖА г. АЛМАТЫ

502

Матназарова Г.С. Миртазаев О.М. Брянцева Е.В. Мустанов А.Ю.

ОБ ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОЙ СИТУАЦИИ ПО МЕНИНГОКОККОВОЙ ИНФЕКЦИИ В УЗБЕКИСТАНЕ

508

Расулов Ш.М. Матназарова Г.С.

РАСПРОСТРАНЕНИЕ, ПРОФИЛАКТИКА, ЭПИДЕМИО-ЛОГИЧЕСКИЙ НАДЗОР ЭХИНОКОККОЗА В УЗБЕКИСТАНЕ И СОСЕДНИХ СТРАНАХ

526

Файзуллаев Н.И. Бобомуродова С.Ю. Матчанова М.Б.

Мо-Zn-Zr/ ЮКЦ КАТАЛИЗАТОРЛАРИДА ПРОПАН-БУТАН ФРАКЦИЯСИНИ АРОМАТЛАШ 533

Ярмухамедова С.Х. Амирова Ш.А.

ПАРАМЕТРЫ ГЕОМЕТРИИ СЕРДЦА У БОЛЬНЫХ АГ ПО ДАННЫМ СТАНДАРТНОЙ ЭХОКАРДИОГРАФИЯ

541

ZOOLOGY AND VETERINARY MEDICINE Mukhtarova O.M. MILK PRODUCTIVITY OF COWS OF DIFFERENT GENOTYPES 545 Мкртчян Г.В. Бакай Ф.Р.

СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МОЛОЧНОГО СКОТОВОДСТВА ПУТЁМ УВЕЛИЧЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ БЕЛКА В МОЛОКЕ

549

Папакіна Н.С. ВПЛИВ АКТИВНОГО МОЦІОНУ НА ПОКАЗНИКИ

ВІДТВОРЕННЯ ОВЕЦЬ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ 552

GEOLOGY, MINERALOGY AND SOIL SCIENCE Мавлянов П.Н. Бакиев С.А. Мавлянов Г.Н.

ГЕОХИМИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНЫХ И ИСКУССТВЕННЫХ КРЕМНИСТЫХ ВОД (ПРИТАШКЕНТСКИЙ АРТЕЗИАНСКИЙ БАССЕЙН, УЗБЕКИСТАН)

557

/PART 4.

ENERGETICS Кадыров А.Л. Джавхарова Н.И.

РЕГИОНАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ В РЕСПУБЛИКЕ ТАДЖИКИСТАН

570


8

CHEMISTRY AND MATERIALS SCIENCE Gafurova D. Makhkamov B.

REMOVAL OF COPPER(II) IN VERMICULITE AND POLYACRYLONITRILE/VERMICULITE COMPOSITE

579

Аббасов А.Д. Керимова С.Ш. Мамедова Ф.С.

ПУТЕШЕСТВИЕ ВО ВНУТРЕННЫЙ МИР ПРИРОДЫ И ХИМИИ 587

Бадалов А. Исозода Д.Т. Мирсаидов У.М.

ТЕРМОДИНАМИЧЕСКИХ СВОЙСТВ БОРОГИДРИДОВ ЛАНТАНИДОВ 596

Рзаев Б.З. Гараев А.М. Рзаева А.Б.

ВОССТАНОВЛЕНИЕ ОКИС И ТИОСОЛИ МЫШЬЯКА В ВОДНОЙ СРЕДЕ 601

Самадов А.У. Носиров Н.И.

СПОСОБ ИЗВЛЕЧЕНИЯ ЦЕННЫХ КОМПОНЕНТОВ (ЗОЛОТО, СЕРЕБРО) ИЗ ХВОСТОВ ЗИФ

605

AGROTECHNOLOGIES AND AGRICULTURAL INDUSTRY Франчук М.О. Хаєцький Г.С.

МОНІТОРИНГ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ НА ТЕРИТОРІЇ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

613

GENERAL ENGINEERING AND MECHANICS Жураева К.К. Назирова З.Г.

МЕТОДЫ УМЕНЬШЕНИЯ ПОГРЕШНОСТЕЙ МАГНИТОУПРУГОГО ДАТЧИКА

618

Маммадова К.А. НЕЧЕТКОЕ УПРАВЛЕНИЕ И МОДЕЛИРОВАНИЕ ПАРОВОГО ГЕНЕРАТОРА ЭНЕРГОБЛОКА

622

RADIO ENGINEERING, ELECTRONICS AND ELECTRICAL ENGINEERING Надточій В.А. Михайлов Д.О.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПЕРЕМИКАЧА НА ПЕРЕХІДНІ ПРОЦЕСИ В НАВАНТАЖЕННІ

633

MODELING AND NANOTECHNOLOGY Садуллаева Ш.А. Далиев Ш.К. Собирова З.О.

РЕШЕНИЕ ЗАДАЧИ ДЕТЕРМИНИРОВАННОЙ МОДЕЛИ ГЕОФИЛЬТРАЦИИ ДЛЯ ГРУНТОВОГО ВОДОНОСНОГО ГОРИЗОНТА

638

INFORMATION AND WEB TECHNOLOGIES Quliyev N.A. Shamilov Z.A.

APPLİCATİONS OF 5G TECHNOLOGY İN AGRİCULTURE 642

Syzonets N. HIGH-FREQUENCY ALGORITHMIC TRADING 650 Абдуллаева М.И. СЕГМЕНТАЦИЯ РЕЧЕВОГО СИГНАЛА НА ФОНЕМНЫЕ

ЕДИНИЦЫ 653

Маҳкамова Н.Х. Райимов М.Ш.

АНАЛИЗ ВИДОВ И МЕТОДОВ АТАК ПРИ ОБЕСПЕЧЕНИИ БЕЗОПАСНОСТИ ВЕБ САЙТОВ

661

Мушеник І.М. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

665

Сєвєрінов О.В. Коломійцев О.В. Голубничий Д.Ю. Третяк В.Ф. Євстрат Д.І. Соловйова О.І. Семеренко Ю.О.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІНЦИДЕНТАМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

670

Шарифжанова Н.М. Кенесов Н.А. Якубов М.С.

ЭЛЕКТРОННОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ ГОСУДАРСТВА И БИЗНЕСА: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ 680


9

ARCHITECTURE, CONSTRUCTION AND DESIGN Унайбаев Б.Ж Ищанова А.Ш. Хамит Е.Ж. Рамазанов Г.Р. Геслер А.А.

ОСОБЕННОСТИ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ НА ЗАСОЛЕННЫХ ПЫЛЕВАТО-ГЛИНИСТЫХ ГРУНТАХ 691

PHYSICAL EDUCATION AND SPORTS Vorontsov A.I. CONCEPTUAL APPROACH TO GIRL BOXING TRAINING 699 Хасанов М.Х. Матвієнко М.І. Масенко Л.В.

БОРОТЬБА САМБО ТА ЗАСОБИ СПОРТИВНОЇ ПІДГОТОКИ ЄДИНОБОРСТВ В ОСОБЛИВОСТЯХ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ В ПРОЦЕСІ ОСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ САМОЗАХИСТУ»

706

Холмирзаева М.А. Саткулова Д.И. Абдухалимова Г.Н.

ХАРАКТЕРИСТИКА ДЛИНЫ ОКРУЖНОСТИ ГРУДНОЙ КЛЕТКИ И ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЖИВОГО ОБЪЕМА ЛЕГКИХ ПРИ ГЛУБОКОМ ВДОХЕ УЧАЩИХСЯ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ

712

MILITARY AFFAIRS AND NATIONAL SECURITY Гнатенко В.С. ТЕХНОЛОГІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУПРОВОДУ В

ЗАБЕЗПЕЧЕНІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ 717


10

BUSINESS ECONOMICS

Баходиржонова Рохилабону Боходиржон кизи

студентка 2 курса, Заочного отделения, Экономического направления

Ташкентский государственный университет транспорта,

Республика Узбекистан

РОЛЬ КОРПОРАТИВНОЙ КУЛЬТУРЫ В ПОВЫШЕНИИ

ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОИЗВОДСТВА

Аннотация. Основная тема данной научной статьи - научные исследования,

проводимые сегодня всеми учеными мира с целью повышения производственной

эффективности предприятий. Потому что этот вопрос - одна из самых актуальных

проблем, стоящих перед наукой управления. Корпоративная культура также имеет

место в этом процессе.

Ключевые слова: эффективное управление, уровень культуры, подсистема управления,

принятие, поощрение изменений, организационная культура.

Сегодня все ученые мира проводят научные исследования по повышению

производственной эффективности предприятий. Потому что этот вопрос -

один из самых актуальных на сегодняшний день. Исследования показывают,

что экономическая эффективность промышленных предприятий в XXI веке и

за его пределами зависит не только от эффективности основных фондов,

использования различных ресурсов, но и от «мягких» факторов – социальных

отношений между людьми, организационной культуры на предприятиях и

личности, культура лидеров косвенно связана.

В Послании Олий Мажлису Республики Узбекистан 29 декабря 2020 года

Президент Республики Узбекистан Шавкат Мирзиёев затронул этот вопрос,

отметив: «Наше радикальное изменение принципов и подходов в системе

корпоративного управления в 2021 году внесло значительный вклад в

обеспечение того, чтобы она имела реальные рыночные характеристики и

избавилась от консервативных взглядов» [1].


11

В каждой организации есть «корпоративная культура», состоящая из

системы ценностей с определенными характеристиками. Фирмы и компании в

развитых странах используют системы специального образования и обучения,

чтобы привить такие ценности в умах сотрудников.

Эффективное управление требует четкого понимания функций организации

по отношению к их частям и системам, которые сами по себе являются ее частью,

а также личных целей. Достижение максимальной последовательности в

действиях членов организации - необходимое условие эффективного управления.

Инструменты лидерства могут различаться в зависимости от культуры

организации и соответствующего метода управления. Другими словами,

эффективность организационной культуры проявляется непосредственно в

эффективности управления организационными подсистемами: чем выше уровень

организационной культуры (т. е. её эффективность), тем выше эффективность

управления подсистемами и эффективность организационной система в целом.

При этом эффективность подсистемы управления (органа управления

производством) - это соотношение между результатами ее деятельности по

достижению целей, объектом управления (производством) и стоимостью

ресурсов, связанных с осуществлением этих мероприятий.

Процесс изменения организационной культуры управления состоит из

следующих этапов:

I этап - это способность идентифицировать и преодолевать первичное

сопротивление и заставлять людей принимать новые идеи, которые

необходимы, чтобы изменить ситуацию;

II этап - внесение изменений требует очень тщательного планирования;

III этап - Обеспечение непрерывности изменений. Изменения должны быть

формальными и неформальными, то есть они должны приниматься

заинтересованными сторонами и должны стать частью организационной

культуры;

IV этап - оценка. Если цели четко определены и способы их достижения

четко определены, оценка будет возможной, даже если она будет достаточно

сложной.


12

В целях улучшения организационной культуры в организации

предлагается стратегия управления культурой. Это включает в себя:

– Включать культурный аудит в культурный анализ для оценки текущего

состояния культуры;

– Сравнение промежуточных ценностей предполагаемой (мечты)

культуры и ее элементов, требующих изменения;

– Разработка специальных предложений и мероприятий.

В целях повышения эффективности управления организационной

культурой даны следующие рекомендации:

1. Особое внимание следует уделять нематериальным аспектам

организационной среды, которые менее заметны извне. Глубоко

укоренившиеся в людях предположения требуют длительных и сложных

изменений в предположениях и ценностных ориентациях, системах и

структурах управления;

2. К культуре следует относиться с недоверием к призывам к быстрой

трансплантации или трансформации;

3. Понимать важность организационных знаков (символов);

4. Необходимо прислушиваться к историям из уст в уста в организации,

кто является героями этих историй и что эти истории отражают в

организационной культуре;

5. Время от времени вводите организационные традиции и используйте

их для укрепления основных идеалов и культуры и так далее.

Следующие методы используются для поддержки организационной

культуры: управленческое поведение, коммуникация, заявление руководства,

реакция руководства на поведение сотрудников в сложных ситуациях,

обучение персонала, система мотивации и многое другое.

Для успешной реализации запланированных организационных

изменений предлагается:

– Создать сильное и целенаправленное центральное руководство с

достаточными полномочиями для принятия решений;


13

– Ставить и формулировать цели, выделять различия между старым и

новым и описывать изменения;

– Оценка плановой экономики;

– Организовать своевременное обучение проектного персонала

(желательно обучать до начала проекта).

Предлагаемый механизм изменения организационной культуры

основан на наставничестве, мотивации людей и поощрении их улучшать

свое положение, повышать свой творческий потенциал, производить более

качественные продукты и получать более высокую прибыль.

В современном менеджменте организационная культура является

одним из ключевых факторов, обеспечивающих жизнеспособность и

конкурентоспособность организации. Он требует от организации разумной

организации и координации своей деятельности для достижения

наивысшей цели, которую она перед собой поставила. Эта задача

обеспечивается за счет реализации управленческих мероприятий.

Подводя итог вышесказанному, можно сказать, что формирование

«корпоративной культуры» в организациях и предприятиях, работающих в

нашей стране, остается важной и актуальной проблемой. Поэтому одна из

основных задач каждого руководителя - внедрение в деятельность

предприятий вышеперечисленных рекомендаций, разработанных на

основе зарубежного опыта.

Список источников:

1. Послание Президента Республики Узбекистан Шавката Мирзиёева Олий Мажлису.

www.turkiston.uz (дата последнего обращения - 20.02.2021)

2. Глухов В. В. Менеджмент: Учебник. 3- изд. - СПб Питер, 2009. - 608с.

3. Веснин В. Р. Менеджмент в схемах и определениях: Учебное пособие. - М.: Проспект,

2009. - 120 с.

4. Кане М. М., Иванов Б. В., Корешков В. Н, Чиртладзе А. Г. Системы, методы и

инструменты менеджмента качества: Учебник для вузов / Под ред. М. М. Кане. - СПб.

Питер, 2009. - 560 с.


14

5. Мескон М. Х. и др. Основы менеджмента. 3- е издание: Пер. с англ. - М. ЮОО «И. Д.

Вильямс», 2008. - 672 с.

6. www. gov. uz - O’zbekiston Respublikasi xukumat portali.

7. www. lex. uz- O’zbekiston Respublikasi Qonun xujjatlari ma’lumotlari milliy bazasi.

8. www. ifmr. uz

9. www. Lex. uz

10. www. ziyonet. uz


15

Ilhomjon Ikromovich Ergashov

аssistant professor, «Economy in agriculture» department,

Andijan institute agriculture and agrotechnologies, Republic of Uzbekistan

Teshaboyeva Ismigul Otabola qizi

the first course of Accounting specialty,

Andijan institute agriculture and agrotechnologies, Republic of Uzbekistan

ENTREPRENEURSHIP AND BUSINESS:

TERMINOLOGICAL DIFFERENTIATION

Abstract. In this article an attempt was made to differentiate the terms «entrepreneurship» and

«business». For this purpose, a theoretical study of the works of domestic and foreign scientists

on this problem, a content analysis of terms, is carried out.

Keywords: business, entrepreneurship, innovation, profit, economic activity, growth and

development of society, risk, responsibility.

The development of small business and private entrepreneurship is considered

significant as one of the main sources of the formation of the middle class in order to

create a competitive environment in the country, to be able to adapt quickly to various

changes in market conditions, to create additional jobs in the economy, to ensure the

social environment in the country. Small business is of great importance in the

stabilization of the economy in such developed countries as the United States,

Germany, China, France, Japan, Italy. «According to the International Small Business

Council (ICSB), small businesses account for more than 90% of all enterprises, 60-70%

of those employed, 50% of the gross domestic product». These enterprises form the

basis of the economy of the developed countries of the world, play an important role in

the promotion of economic development in the employment of women and young

entrepreneurs as well as low-income population groups.

Today, the opinions of many scientists about entrepreneurial activity and

business, its directions, principles, legal and economic aspects are widely discussed

in various scientific and theoretical literature. They are often interpreted as


16

entrepreneurial activity and business as a kind of concept. Indeed, the subjects of the

market economy are closely related to each other in the concepts of

«entrepreneurship» and «business» in economic activity, and in practical terms can

be used interchangeably. But when we look at the concept of» entrepreneurship

«and» business « from the point of view of the spheres of economic impact, it can

not be considered exactly the same concept.

In everyday life, in most cases, the word» business « is interpreted as a

synonym for such concepts as commercial. And in the vast majority of cases, we

will witness the notion of «entrepreneurship» and «business», «commercial» and

«marketing» as a kind of activity. In our opinion, in Uzbekistan and the CIS, articles

about business, literature appeared in the middle of the 60-ies. And private

ownership was something completely alien to the ideology of that time. The study

of business as a science begins only in the early 90s with a gradual transition to

market relations.

In our opinion, business can be understood as a sustainable economic activity

aimed at making profit and satisfying the exteriors of society. The peculiarities of

entrepreneurship are initiative, attention, profit making, taxonomy and personal

responsibility, satisfaction with activities, mobility, the ability to find professional

solutions in conditions, uncertainty, new ideas and ways of their implementation.

And the purpose of entrepreneurship is innovation, growth on the basis of

advanced ideas (economic, social, etc.) and development of society. Business is an

industry that has the purpose of filling the society with the necessary goods and

services and is understood as an activity designed to make a profit, entrepreneurship

is creativity, innovation and so on. Both concepts are characterized by risk and

personal responsibility, the general personal characteristics of the subjects of activity

(responsibility, self-motivation, ability to make decisions, etc.). And in relation to

entrepreneurial activity, it is worth noting various innovations.

In the study of terms, a number of modern scientists in their works drew

attention to this issue. So, N. Asaul argues that «entrepreneurship is an economic

activity, its main difference from business is innovation, which leads to a violation


17

of the balance of the market». An entrepreneur can earn extra income by taking

advantage of market equilibrium distortions. Over time, the transformation of capital

into such an industry, the spread of innovation will reduce the conditions for all

market participantstiradi, additional income in accordance with the law of

diminishing profitability will decrease. This helps to restore the market balance of

business entities, thereby motivating them to diversify production.

P. A. Guryanov believes that «the differences between business and

entrepreneurship, mainly foreign economists, are the same as they noted during the

Industrial Revolution». The classic argues that entrepreneurship is a specific type of

innovation production activity, which is associated with many risks and is aimed at

obtaining profit as well as increasing the value of the firm (to the maximum).

P. Druker distinguishes entrepreneurship from business and emphasizes that

attention is «not every new small business entity is an entrepreneur at the same

time». For example, for the absence of an innovative process by opening another

pisseria, cafe, etc., this behavior is attributed to not. Entrepreneurs are a minority in

a new business, characterized by attempts to create something new and existing,

thereby changing and updating the value of goods. According to P. Druker, the

entrepreneur determines the changes, adapts to them quickly, uses them as an

opportunity.

G. Stevenson filled the definition of entrepreneurship with ingenuity.

According to him, it is characterized by «chasing the opportunity without taking into

account the resources available at the moment». According to his research, the

activities of the entrepreneur are initially based on the ability to determine not only

the availability of opportunities, but also to limit the freedom of choice of resources.

R Chervitz proposed a concept of intellektual entrepreneurship. He wrote:

«creating material wealth is one of the manifestations of this entrepreneurship.

Entrepreneurship is not a business, it is an establishment to conquer the world, it

is a process of cultural innovation». In our opinion, at present, entrepreneurship

is defined by various activities: as a special activity aimed at maximizing income;

on the production of goods and services aimed at obtaining profit; entrepreneurial


18

activity; the function of selling property; the implementation of innovations for

obtaining profit; actions aimed at raising capital to maximize profit and so on.

Many people pay attention to profit taking as the main goal of their business

activities. However, A. N.Y. Asaul, G. L. According to Bagiev and others,

entrepreneurship does not have its ultimate goal, because it interprets itself as

an continuity of the reproductive process associated with the repetition of

demand and the satisfaction of the needs of a constantly changing, constantly

growing individual or social group. In this regard, the needs of the final

consumer's demand for production, sales, marketing, logistics, management,

organization, products and services, which is focused on the best news,

generating maximum revenue at each stage of the development process, at the

same time requires changes in the process to be defined as a continuous search

process.

In our opinion, the result of entrepreneurial activity is the organization

(development) of business, in turn, the purpose of business is to make a profit.

Thus, profit making is an intermediary purpose of entrepreneurship. The

economic essence of entrepreneurial activity is to find and implement a new

combination of factors of production (updating of products, technology,

organizational approaches) in order to meet social demand. Based on the results

obtained, the differences between entrepreneurship and business are divided

according to the approach used (Table 1).

Table 1

Differences between entrepreneurship and business

Approaches Entrepreneurship Business

Objective

Implementation of the idea for

the entrepreneur. For society-

growth and development.

Profit for the

entrepreneur.

Satisfaction of needs

for society.

As an economic activity It is a novelty that breaks the

balance of the market.

Using unbalanced

market opportunities

receive additional

benefits and stabilize

the market situation


19

Table continuation 1

As a talent - Use and develop their

abilities.

- Receive income on the basis

of the application of their

abilities.

- Search for a market in which

his skills are required to the

maximum.

- The basis of the

activity of the market

need.

- Get maximum profit

by meeting the needs of

the market.

- The method of

developing and

satisfying open social

needs izlash.

As a function - Create a new effective

structure.

- Personal participation in the

production process.

- Effective structure

restoration.

- Independent operation

of the structure, without

personal participation of

the entrepreneur.

As an option The desire to realize

opportunities without taking

into account the availability of

resources.

Implementation of

opportunities when

resources are available.

Attitude to freedom of

choice

The choice is not limited to

landkinligi resources.

The choice of land is

limited by resources.

Thus, in the table, the differences between entrepreneurship and business are

presented according to certain criteria. Business it is understood as a business

oriented activity, as profit – taking, entrepreneurship-creativity, innovation

(business, etc.). Both concepts are characterized by risk and personal responsibility,

the general personal characteristics of the subjects of activity (responsibility, self-

motivation, ability to make decisions, etc.).

Based on the above evidence, the main objective of entrepreneurship is an

activity based on growth (economic, social, etc.), development, innovation and

advanced ideas. For an entrepreneur if the business aims to fill the society with

the necessary goods and services, it involves obtaining profit and meeting the

needs for the society. The business process implies a positive quantitative

dynamics of production indicators. Because the market is saturated, growth stops,

but the business carries out its activities, correcting its quantitative indicators in

accordance with the needs of the market. This can lead to reduction of production,

achievement of stability of activity or reduction of project.


20

References:

1. Asaul A.N. The organization of business activity: tutorial / A.N. Asaul – SPb.: ANO IPEV,

2009. 336 p.

2. Bagiev G.L. The organization of business activity: tutorial / G.L. Bagiev, A.N. Asaul /

[pod obshh. red. G.L. Bagieva]. – SPb: Izd-vo SPbGUEF, 2001. 231 p.

3. Guryanov P.A. About entrepreneurship / P.A. Guryanov // Modern scientific researches and

innovations. http://web.snauka.ru/issues/2011/07/1453.

4. Druker P.F. Market: how to become a leader: Practice and principles / P.F. Druker: translate

of English. – M.: Book Chamber International, 1992. 352 p.

5. Ignatova I.V. Theoretical study of the concepts of entrepreneurship / I.V. Ignatova // European

Social Science Journal. 2011. № 8. P. 321 - 329.

6. Ignatova I.V. Economic aspects of entrepreneurship / I.V. Ignatova // Journal of scientific

publications of graduate students and doctoral candidates. 2010. № 4 (46). P. 11 – 17.

7. Cherwitz A.R. Intellectual Entrepreneurship. A vision for graduate education / A.R. Cherwitz,

Ch.A. Sullivan / Change. - November/December. 2002. P. 23 – 27. Режим доступа:

https://webspace.utexas.edu/cherwitz/www/ie/articles.html.

8. Stevenson H.H. The Entrepreneurial Venture / H.H. Stevenson, W.A. Sahlman, M.J. Roberts,

A. Bhide, 1999. 622 p.

9. I.Ergashev - Increasing innovation potential and investment activity in the development of

Effective Entrepreneurship. D.A.Tsenov Academy of Economics Svishtov. Economic archive

year LXXI, book 4-2018.

10. MSME Day 2019. http://www.intracen.org/MSME-day/2019


21

Khankishiev Farid Khanbaba

teacher, doctoral student of the Odlar Yurdu University

Economic and innovative management department,

Lankaran State University, Republic of Azerbaijan

ANALYSIS OF THE CURRENT SITUATION OF INDIVIDUAL

ENTREPRENEURS OPERATING IN THE PETROCHEMICAL

INDUSTRY IN THE REGIONS OF THE REPUBLIC OF AZERBAIJAN

Abstract. The article analyzes and assesses the state of the organization of individual

entrepreneurship in the petrochemical industry of Azerbaijan on the basis of long-term statistical

data. At the same time, the relevance of the topic is substantiated, the regulatory and legal

framework of entrepreneurship of the republic is given, the quantitative change in the structure of

micro and small businesses and petrochemical enterprises is analyzed; their impact on the

economy, the activities of petrochemical enterprises are assessed; indicators characterizing their

entrepreneurial activity, as well as the volume of production of the main types of petrochemical

products; identified reserves and offered practical recommendations for their rational use and

development prospects.

Keywords: petrochemistry, small business, individual entrepreneurship, regulatory framework,

structure.

Main Part

Individual entrepreneurship is the main driving force of small business. In

some sources, one of the most important branches of entrepreneurship, even the

first, is considered to be individual entrepreneurship. Individual entrepreneurship

- is a free economic management in various areas of activity (except for those

prohibited by law) carried out by the subjects of market relations in order to meet

the demand for goods (works, services) and obtain the necessary profit (income).

Individual entrepreneurship is carried out by one person. , he makes decisions

alone. This type of activity includes entities engaged in entrepreneurial activities

without establishing a legal entity. In other words, individual entrepreneurial

activity is an activity carried out by individuals for the purpose of earning income


22

on an individual basis, based on personal (private) property, assuming

responsibility and risk.

In all developed countries, without exception, individual entrepreneurship is

treated with care and attention, which is very natural. After all, small business

provides employment to the majority of the population, promotes the development

of innovation potential, and, as economists insist, promotes scientific and

technological progress. That is why in the West, «small» business is more important

than big business. In the West, individual entrepreneurship is characterized as a

special, innovative way of governing, constantly looking for new opportunities,

focusing on innovation, based on the ability to attract and use resources from

different sources to solve financial problems.

The reason for the growing interest in the development of individual

entrepreneurship in recent years is due to various conditions. This growth is more

pronounced in the fields of science and production. This type of entrepreneurship is

a major force in the development of individual entrepreneurship. Thus, although this

type is a type of small and medium enterprise, in general, its weight in the economy

is always given special attention.

In the Republic of Azerbaijan, as in any other country, the volume of products

produced by private entrepreneurs in different directions and in different regions

does not develop at the same level. Individual entrepreneurship in the petrochemical

industry is organized in 5 economic regions.

Ensuring economic sustainability for private enterprises, obtaining raw

materials, ensuring transportation costs, lack of qualified personnel, etc.

Shortcomings in these areas, such as reducing the balance of finished products,

ensuring the formation or increase of export potential, or increasing

competitiveness, have resulted in the organization of activities in only 5 economic

regions. At the same time, small enterprises in this area are targeted. they are not

able to implement investment and innovation projects freely.

The production volumes of private entrepreneurship entities in the

petrochemical industry by economic regions are as follows.


23

Table 1

Volume of products produced by individual entrepreneurs operating

in the petrochemical industry by economic regions, thous. manat. (3)

Production of

petrochemical

products

Production volume of individual

entrepreneurs by years

The rate of

change in

2019

compared to

2015

2015 2016 2017 2018 2019

Baku city 141,7 15,9 80,0 57,0 37,9 - 73,2%

Absheron

economic region 58,5 284,2 1720,0 1467,6 2238,1 + 3725,8%

Ganja-Gazakh

economic region - - - 28,4 21,3 -

Sheki-Zagatala


Lankaran


Guba-Khachmaz

economic region - - - - - -

Aran economic

region - - - - - -

Upper Karabakh


Kalbajar-Lachin


Shirvan economic

region - - - - 21,8 -

Nakhchivan


Based on the results of 2019, we can note that individual entrepreneurs

operating in the petrochemical industry are distributed in 6 economic regions.

Among these regions, Absheron economic region is in the leading position, 3.5 times

more than the nearest economic region Sheki-Zagatala in terms of production.

Compared to last year, the highest growth rate was recorded in Lankaran economic

region.

If the number of economic regions where individual entrepreneurs operate in

the production of petrochemical products was 5, in the production of rubber and


24

plastic products this figure is twice as much as 10. product volumes are shown in

the table below:

Table 2

Volume of products produced by individual entrepreneurs operating

in the production of rubber and plastic products by economic regions,

thous. manat. (4)

Manufacture of

rubber and plastic

products

Production volume of individual entrepreneurs by years

2015 2016 2017 2018 2019

The rate of

change in 2019

compared to

2015

Baku city 2203,3 2100,0 1050,0 3364,3 3975,7 + 80,4%

Absheron economic

region 8892,3 6557,7 1354,1 1742,7 3014,3 - 66,1%

Ganja-Gazakh

economic region 681,0 461,7 1207,1 1102,0 1426.1 + 109,4%

Sheki-Zagatala

economic region 1047,8 1292,7 911,7 1184,2 1582,8 + 51,1%

Lankaran economic

region 502,7 455,2 901,0 882,2 1197,2 + 138,2%

Guba-Khachmaz

economic region 985,2 698,9 500,0 720,3 1205,3 + 22,3%

Aran economic region 2862,6 1879,7 1229,4 2189,5 3203,7 + 11,9%

Upper Karabakh

economic region 41,2 36,0 45,8 87,6 92,8 + 125,2%

Kalbajar-Lachin


Shirvan economic

region 983,9 937,4 827,5 789,5 1234,7 + 25,5%

Nakhchivan economic

region 1700,0 2160,0 2736,2 6140,1 92,5 - 84,6%

The productivity of individual entrepreneurs engaged in the production of

rubber and plastic products varies by economic region. Thus, the highest production

in 2019 belongs to the Baku, Absheron and Aran economic regions. The lowest

production volumes are in the Upper Karabakh and Nakhchivan economic regions.

Compared to last year, the largest increase belongs to the Absheron economic

region, while the decline belongs to the Nakhchivan economic region.


25

State programs on socio-economic development of the regions, successfully

implemented in the Republic of Azerbaijan since 2004, increase the economic

potential of the regions, improve the quality of infrastructure, utilities, improve the

business and investment environment, the welfare of the population. makes a

significant contribution to the achievement of the set goals.

The substantial increase in the number of jobs in the private sector as a result

of the increase in the number of business entities over the past 15 years as a result

of state support measures for entrepreneurship once again confirms that this process

is irreversible.

Measures are being taken to develop entrepreneurship, which plays a very

important role in the sustainable development of the regions and employment. As a

result of successful implementation of State Programs on socio-economic

development of the regions, implementation of State Programs on socio-economic

development of Baku and its settlements, attention was paid to the development of

petrochemical industry, as well as other areas. Important measures have been taken

in the regions to modernize the activities of local enterprises based on local raw

materials and create new ones.

Azerbaijan Entrepreneurs (Employers) Organizations (AEC), in turn, fulfills

its mission with double responsibility in establishing a state-entrepreneur

dialogue, bringing the concerns of entrepreneurs to the attention of relevant

structures, improving the quality of consulting services for the development of

entrepreneurs. The National Confederation of Entrepreneurs (Employers) of

Azerbaijan supports the successful economic reforms carried out by the President

and is closely involved in increasing the number of business entities. The

confederation represents the interests of entrepreneurs in the bilateral commission

on the tax and customs system. At the same time, KOBIA is represented at a high

level by the Credit Guarantee Fund, as equal subjects of social dialogue, working

together to conclude collective agreements and contracts, make additions and

changes to them and ensure their implementation, address a number of labor and

socio-economic issues.


26

In order to ensure the development of entrepreneurship in the regions in the

coming years, the President of the Republic of Azerbaijan signed a decree on

January 29, 2019 approving the «State Program of socio-economic development of

the regions of the Republic of Azerbaijan in 2019-2023.»

Despite the above, there are still problems in terms of organization and

development of individual entrepreneurship. Some of the problems in this area are

the imperfection of the legal framework for entrepreneurship, the lack of financial

resources necessary for business activities, the violation of the principles of

competition among entrepreneurs in the domestic market, the widespread use of

unfair competition, the incomplete formation of market infrastructure. wide rooting

of monopolistic tendencies, existence of strict proportionality in the sectoral

structure of entrepreneurship, significantly lower social potential involved in the

entrepreneurial sector, outflow of a certain part of national capital without joining

business activities within the country, etc. includes.

At the same time, the high rate of depreciation and low pace of renewal of fixed

assets in private enterprises operating in the petrochemical industry, unsatisfactory

organization of innovation and diversification activities do not allow to produce high

quality and competitive, export-oriented products. Weak impact on the strengthening

of the domestic market, insufficient protection of the domestic market, high share of

petrochemical products in the structure of imported industrial products, slowness in the

formation of local production can be cited as other areas of existing problems.

Of course, many of the existing problems in the country are the low level of

maturity of the market economy, the initial stage of entrepreneurship, the

underdevelopment of the market and business infrastructure, the lack of experience

in state regulation of entrepreneurship and so on. should be coordinated with.

However, it is impossible to think that after the market economy reaches its peak in

our country, these problems will disappear and entrepreneurship will develop

without obstacles. In this case, the development of entrepreneurship in many

Western countries would not face any problems. It is just a matter of difficulties at

different stages of development. Undoubtedly, at a higher stage of market relations,

the economic opportunities of society to solve existing problems become wider.


27

All these facts urge the implementation of more effective measures for the

innovative development of the industry. At the same time, it is necessary to develop

and implement a targeted innovation program in the petrochemical industry. For this

purpose, the following practical, scientific and methodological approaches should

be preferred:

– Privatization of state property and achieving its necessary socio-economic

results;

– Formation of an effective legal framework and market infrastructure for

individual entrepreneurship;

– Reversible monopolization of the economy and creation of a healthy,

civilized competitive environment;

– Calculation of refining depth at oil refineries in accordance with

internationally accepted methodology;

– Study and justification of the application of advanced technological processes

and equipment to the production process;

– Increasing the opportunities to produce competitive and export-oriented

products by overhauling the active part of the production equipment and evaluating

the results with the help of modern indicators;

– Ensuring economic development by adapting the quality of oil refining and

chemical products to international standards on the basis of the application of new

technologies, increasing the range;

– Establishment of a competent marketing structure in individual

entrepreneurship enterprises and expansion of its functions and powers;

– Ensuring the increase of profits of enterprises from marketing activities, etc.

The development of the petrochemical industry will give an impetus to the

provision of the population of the country with cheap local products, as well as the

development of our sales opportunities in foreign markets. Sending raw materials to

any foreign country and re-importing them into the country in the form of finished

products is a very costly process. In order to prevent this, the state should be directly

interested in the development of private entrepreneurship in the petrochemical

industry. A clear example of this is that if we can bring the petrochemical industry


28

to a sufficient level, if we can develop it in terms of material and technical base,

level of professionalism, state support, benefits and quality, we will have directly

stimulated the development of the non-oil sector.

If we can create an abundance of local products with the help of individual

entrepreneurs in the country, if we can provide the population with at least a large

amount of local petrochemical products, it will lead to lower prices in this market,

as well as reduced dependence on foreign products. It is important to pay attention

not only to quantity but also to quality. Thus, if the product is produced at a lower

level than the quality of products from foreign countries, it will lead to a decrease in

interest and losses of the local population.

In addition to the above, we can say that the main problem in the regional

development of individual entrepreneurship in the petrochemical industry in our

country is the concentration of most individual entrepreneurs in Baku. Therefore,

the activities of cold business development centers in the regions must be

restructured. Employees of the Private Entrepreneurship Development Centers can

study the market and determine which products will be profitable in the coming year

and in which regions the production potential and level of demand for these

products. As all centers transfer their information to a single center in Baku, it will

be possible to consolidate all information. An important aspect in this regard is the

provision of information on market research to individual entrepreneurs operating

in the regions, the provision of consulting services, incentives to start a business, as

well as assistance in sales.

Finally, I would like to emphasize that individual entrepreneurs also have some

obligations that they must be more responsible for in terms of development. Thus,

our entrepreneurs must build their enterprises in accordance with modern

requirements, produce competitive products in export markets, increase their

professionalism in order to take advantage of the vast opportunities available in

foreign markets, and attract export managers.

Of course, the fact that all of the above, even at a sufficient level and the

creation of the necessary conditions for the organization and development of

individual entrepreneurship, does not mean that individual entrepreneurship should


29

develop equally in all sectors of the economy. Experience shows that in each country

is developing more in areas that are traditional for the country. Therefore, it is

expedient to create favorable and stimulating conditions for individual entrepreneurs

in specific traditional areas to make more effective use of the existing favorable

conditions, to strengthen their competitive advantage. Attention should be paid to

the development of the fields, assistance should be provided, and the opportunities

of the advanced fields should be used to bring them to the required level.

References:

1. Aliyev R.T. (2010). Socio-economic problems of entrepreneurship development in the oil and

gas industry. Baku: Science.

2. Aliyev T., Author.B. (2017). The main directions of the formation and sustainable

development of the business environment in the chemical industry of Azerbaijan Baku:

«Science and Knowledge».

3. Information on individual entrepreneurship in the petrochemical industry by economic

regions, State Statistics Committee of the Republic of Azerbaijan, Baku – 2020.

4. Information on individual entrepreneurship in the production of rubber and plastic products

by economic regions, State Statistics Committee of the Republic of Azerbaijan, Baku – 2020.

5. Strategic Roadmap for the production of consumer goods at the level of small and medium

enterprises in the Republic of Azerbaijan, Baku – 2006 - https://mida.gov.az/

documents/Ki%C3%A7ik_v%C9%99_orta_sahibkarl%C4%B1q_s%C9%99viyy%C9%99sind

%C9%99_istehlak_mallar%C4%B1n%C4%B1n_istehsal%C4%B1na_dair.


30

REGIONAL ECONOMY

Mazăre Silvia

Drd, University of Political and Economic Studies

«Constantin Stere» Chisinau, Republic of Moldova

RURAL DEVELOPMENT THROUGH AGROTOURISM

The development of human society has known under the influence of

geographical, historical, political, social, economic and environmental factors,

forms of organization that have evolved from simple to very complex and modern

structures. These have materialized through a multitude of human settlements with

an unequal concentration in the territory, characterized by multiple activities and

with infrastructure facilities.

At the basis of tourism development, as a strong point of support, is the

multitude of tourist destinations. Through their appearance and consolidation, a

wide range of tourist, natural and cultural resources are highlighted, which are part

of the tourist heritage of a country and implicitly of the world. Each destination

includes three essential elements:

– a geographical area that can have special landscape values;

– a valuable historical and cultural past, through which the spiritual materials

of the evolution of the human community were transmitted;

– a social structure that has preserved a certain lifestyle, customs and traditions

that through authenticity, originality, have become tourist attractions.

The exploitation and capitalization of the tourist resources, associated with an

increasing tourist demand leads to the appearance of a strong pressure in the territory

and of a greater demand of goods and services. The analysis of the new trends shows

that the tourism industry through the new orientations due to the performances in

technology, management, marketing, from other fields of economic activity can be

approached as an open system. Thus, tourism always receives the latest data and


31

information from management and marketing, which results in the full range of

tourist services.

Tourism is an important factor in the process of economic development. Starting

from these considerations, as well as from the fact that Romania has a rich and varied

natural environment, numerous primary and secondary tourist resources, tourism has

an important role in the economic and social development of the country, a special

emphasis being imposed. for the expansion of Romanian international tourism.

Romanian rural tourism is one of the offers that by launching the Romanian

«tourist village» on the national market, but especially on the world one, could create

tourist products of quality, with national and local specifics, diversified, thus

contributing to the personalization of the Romanian tourist product.

The notion of agrotourism brings to mind, first of all, agriculture, an «outdated»

form of tourism, which offers conditions that do not correspond to the expectations

of tourists. In recent years, agrotourism has become the most sought after form of

leisure and vacation.

Tourist pensions are tourist reception structures that have an accommodation

capacity of up to 10 rooms, totaling a maximum of 30 places, in rural areas, and up

to 20 rooms, in urban areas, operating in citizens' homes or buildings. independent,

providing tourists with accommodation and meals.

Agrotourism pensions are tourist pensions that can provide accommodation

and meals, with the specification that part of the food is provided to tourists from

their own production.

The agritourism farm is a reception structure for hosting and serving meals that

operates within a peasant household and provides food to tourists with fresh

products from their own and local sources.

Thanks to an almost unique relief structure in the world - a third mountain, a

third hill, a third plain - the tourist offer of our country is varied, from the top of the

Carpathians to the beaches of the Black Sea.

Farms and boarding houses presuppose and require a certain conduct, as well

as a closer relationship between host and guest, primarily based on an

interpersonal relationship.


32

From an architectural point of view, an agritourism farm or a boarding house

are nothing more special than a house. Accommodation capacity depends on the

ratio between the number of guest rooms and the capacity that the kitchen of a house

can have. Compromises of quality are easy to avoid, given that any exaggeration

inevitably leads to lack of profitability.

One can only say that such a business can be supported only by the hard work

of the owners, the staff that can be hired being small, and the key to success is an

intimate and family space, with decent prices.

As a functional scheme, compared to an ordinary house, a boarding house has

developed areas for food preparation and those for guests, but without approaching

the performance of a restaurant. The fixed or limited menu allows different types of

preparations, «clean» and «dirty» routes. Also, the personal relationship between the

host and the guest no longer requires strict separation of routes and areas dedicated

to staff and guests. This type of hosting is very similar to the usual hosting of a guest

at home. He has the freedom (almost total) to enter the whole house (respecting, of

course, certain privacy).

MINIMUM REQUIREMENTS FOR TOURIST PENSIONS

AND AGRO-TOURISM FARMS:

– The location of tourist farms, tourist pensions and agritourism pensions must

be done in places protected from sources of pollution and any other elements that

would endanger the health and life of tourists;

– The endowments in the rooms and in the sanitary groups destined for the

tourists will be made exclusively at their disposal;

– Inside the guest rooms, the personal belongings of the tenant are not

allowed (clothing and footwear, trinkets or other objects that could embarrass

tourists);

– Spaces for preparing and serving meals, if they are also intended for

household consumers, the number of seats at the tables must be higher than the

accommodation, but less than 20, according to the specific rules developed by the

National Authority for Tourism;


33

– The agrotourism pensions that have land for the provision of camping

services will respect for the installation of tents and caravans the criteria regarding

the sanitary equipment and the size of the plots according to the norms in force;

– In order to protect tourists, the activity of tourist boarding houses and

agritourism farms will be carried out in compliance with the normative acts that

regulate tourism in Romania;

– The economic agents that build or arrange tourist boarding houses and

agrotourism farms have the obligation to ensure from the design phase the

observance of the classification criteria provided in the present norms;

– The activities carried out within the tourist pensions and the agrotourism

farms (accommodation, food, leisure, entertainment) constitute a unitary whole,

being component parts of the tourist product. In this sense, it is mandatory to ensure

a proper relationship between the quality of endowments, equipment and the general

appearance of the accommodation spaces with those for food and leisure;

– In all tourist boarding houses and agrotourism farms, both in the

accommodation and in the food areas, it is mandatory to maintain order, public

peace, morality, cleanliness and strict observance of sanitary norms and those of fire

prevention and extinguishing;

– At tourist boarding houses and agritourism farms where the bathrooms of the

rooms or those of common use of the guests are not perfectly maintained (in terms

of hygiene, integrity and use of equipment), the classification certificate will be

lifted on the spot and the unit will be closed if the ascertaining agent is a

representative of the Ministry of Tourism, with attributions in this field.

Types of tourist facilities

From the international and domestic experience in the field of capitalizing on

the tourist potential, it resulted that the tourist arrangements are mainly focused on

the essential forms of tourism. In this context, several types of spatial planning were

determined:

• Arrangement for mountain tourism

The mountainous areas present their own particularities given by geographical

position, altitude, exposure of the slopes, slope, topoclimatic aspects, vegetation,


34

fauna and protected areas. The arrangement of the territory aims at the use of the

tourist resources from the mountain spaces throughout the year with the

diversification of the tourist activities and services offered.

• Arrangement for spa tourism

The spa potential includes a great diversity of natural resources with great

therapeutic value.

The capitalization of these spa resources implies much more complex tourist

arrangements, which require important financial funds. In this sense, it can be stated

that arrangements are needed for the exploitation of spa resources and arrangements

for serving tourists with accommodation, food, leisure and local transport.

• Arrangement for seaside tourism

The presence of the Black Sea coast has amplified Romania's tourist potential,

which has led it to currently hold about 42% of the existing accommodation capacity

nationwide. With a length of 245 km, the Romanian coast includes 13 tourist resorts

and two tourist localities (Vama Veche and 2 Mai).

The sea coast benefits from a specific climate, from the lack of strong currents

and tides, from a submerged area with a reduced slope, from a beach with a wide

opening to the sea, from the presence of mineral water hydro-deposits, salt water

lakes and sapropelic muds.

• Arrangement for tourism in protected areas

The more and more obvious influence of the human society on the environment

of nature has determined actions of safeguarding some important floristic and

faunistic species, of some areas with wild nature. Under these conditions, the first

national and natural parks, biosphere reserves and nature reserves appeared.

Through their natural beauty and biological values, they have become attractive

tourist destinations.

Protected areas that have important areas include three component areas: the

strictly protected area, the buffer zone with an intermediate role and the economic

area, which allows the controlled exploitation and exploitation of natural resources

for the benefit of local communities.

• Tourist arrangement for cultural tourism


35

Romania has a special cultural heritage that includes important and varied

cultural assets. At national level, they include movable and immovable property, of

which the latter are very valuable due to the status of monuments. Many localities

are identified by a strong concentration of such goods and only a small number of

villages and towns do not have such cultural values.

In order to obtain economic benefits, a permanent education is needed, in order

to be able to receive tourists in specially created conditions, which will determine

them to return.

Today it is understood that through agrotourism, the areas can become known

and thus increase the standard of living. It is very important, but not enough to have

wonderful landscapes, castles and countless other cultural and historical sites, you

must know how to capitalize on these natural and cultural treasures.

References:

1. Cândea, Melinda, Erdeli, G., Simon, Tamara (2003), Romania - tourist potential and tourist

arrangement of the territory, University of Bucharest Publishing House.

2. Ionaşcu, Gh. (2002), Landscaping, Romania of Tomorrow Foundation Publishing House,

Bucharest.

3. Petcu, Nicoleta (2000), Statistics in tourism, theory and applications, Blue Publishing House,

Cluj-Napoca.


36

Shermatov Odiljon

associate professor of the Department of economy in Agriculture,

Andijan Institute of Agriculture and agrotechnologies Republic of Uzbekistan

Tojiddinov Sardorbek

Student, Andijan Institute of Agriculture and agrotechnologies,

Republic of Uzbekistan

Muhtorov Ma’murbek

Student, Andijan Institute of Agriculture and agrotechnologies,


FACTORS THAT INCREASE PRODUCT

COMPETITIVENESS IN AGRICULTURE

Abstract. Provision of stabilized development of private farms and rising of economic efficiency

to optimal level required rising of compatibility of products on base of modernization of

production. Rising of compatibility is very deep concept and organizing material bases of

development.

Keywords: private farms, compatibility, modernization, economic efficiency.

Achieving the economic efficiency of crop production in agriculture is the

ultimate goal of this ongoing activity. In economy, many factors influence the

achievement of this goal. For example, human factor, land factor, Water factor,

natural factors, economic factors, legal factors, organizational factors and etc.

Among the above factors affecting economic efficiency in agriculture that

competitiveness has a special place.

Competitiveness, it is generally understood the ability of commodity producers

to produce for sale in the market at a price that provides minimal benefits. It should

be noted that competitiveness is not limited to the market of goods, but is considered

to have a macroeconomic description.

In particular, the competitiveness of the country, network competitiveness,

enterprise competitiveness and others. It should be noted that in the economic


37

literature, along with the concept of «Competitive», the concept of

«competitiveness» is also used. These two concepts represent practically the same

content. US scientist M. Porter said that «The level of competitiveness of the country

is ensured by the competitiveness of the products, firms, industries that its national

companies produce». Therefore, it is necessary to initially analyze not the

competitiveness of the country, but the competitiveness of national companies».

The positive development of Agriculture in the process of economic reforms

requires a sharp increase in its competitiveness on the basis of ensuring sustainable

development of agriculture, modernization of farmer farms, which are considered a

priority form of Economic Conduct in the sector. And the competitiveness of the existing

farmer Farms is based on the competitiveness of the primary agricultural products

produced by them. whose production is competitive, will also become a competitor.

Today, the products produced by farmer are usually divided into two main

groups, the number of factors that influence it in the analysis of its competitiveness.

They are the cost and quality of the products produced. On this basis, in order to

increase the competitiveness of products produced by farmer, it is necessary to

reduce the cost of products and improve their quality.

Among the factors that affect the competitiveness of the product, the cost

factors are the main ones. Because, the cheaper the cost of the product, the more its

buyer will be. In agriculture, production costs are formed on the account of the costs

incurred for each type of Agrotechnology in the process of production of products.

In its formation, of course, material costs occupy a special place.

As you know, resources with the possibility of holding by hand considered by

eye are material resources, and material costs account while the costs they are

formed on the account. In agriculture, these costs include the costs associated with

the use of fertilizers, fuels, lubricants, chemicals used to protect plants from diseases

and pests, and material resources used in other agrotechnological processes. In the

optimization of this type of costs, it is necessary to first develop a business plan of

the grower of the product. It is only in this way that the grower of the crop will know

what period of Agrotechnology it is costing, and in it there will be an opportunity to

optimize the costs. Studies have shown that reducing or increasing material costs


38

beyond the cost of raw materials ultimately has a negative impact on the cost and

quality of the products grown.

PRODUCT COMPETITIVENESS (1-picture)

Source:Based on the author's scientific research

A work permit is a fee paid to a job performed by an employee. We have proven

in studies that if we correctly determine the amount of Labor and pay it on time, the

increase in the productivity of cocktails performed by the employee. The importance

of the job satisfaction category is that it manifests itself as the main economic

motivation that stimulates Labour. On this basis, the more satisfying the task force

for the employee in agriculture, the better the labor force and its quality.

One of the factors that cause the increase in the cost of agricultural production

in market conditions is the cost of work and services. The reason for this is the

discrepancy between the prices of industrial products that are produced in the

industry and used in the process of growing products in agriculture with the prices

of agricultural products. For example, the equivalence of agricultural products

bug'doy, cotton, fruit, potatoes, onions and others grown in agriculture with the

prices of techniques, fertilizers and other industrial resources does not always

coincide. Therefore, in most cases, the cost of work and services performed in

agriculture exceeds the optimal condition. In this case, today it is convenient to

organize the implementation of some types of work and services directly by the

manufacturer of the product itself.

PRODUCT COMPETITIVENESS

PRODUCTION COST PRODUCT QUALITY

- MATERIAL COSTS

- SALARY

- WORK AND SERVICES

- OTHER COSTS

- QUALITY CHARACTERISTICS OF

THE PRODUCT

- EASE OF STORAGE

- EASE OF REPRODUCING

PROCESS AND OTHERS


39

In The Agrotechnology of the cultivation of products, the cost of other than the

above types of costs exceeds the cost of production of the products that we have

grown, if we do not use them in the investigation. For example, expenses related to

food supply, transportation costs, social necessity, and others. On the basis of the

above data, if the farmer in agriculture spends time on the basis of a preconfigured

perfect business plan, the distribution of costs and thus achieve the optimization of

the cost of production, as a result of which the product achieves the most basic

indicator, which has a positive impact on competitiveness.

Another of the main factors affecting the competitiveness of agricultural

products is the quality of this product. When it comes to the quality indicators of

agricultural products, first of all, the compatibility of the composition of the

products: the long or long fiber content in fiber plants, the amount of gluten in grain,

the ecological purity of melons, the convenience and sweetness of consumption in

vegetable production, the ease of consumption in fruit production, sweetness and

others. Quality indicators of products have a strong influence on the market price,

the formation of these characteristics is associated with seed production in

agriculture and a high level of Agrotechnology. Because agrotechnological

processes are conducted timely and qualitatively, especially works like fertilization,

irrigation are a guarantee of this quality product. Another of the quality indicators

of agricultural products is the convenience of storage. It is known that the cultivation

of agricultural products has a seasonal character.

That is, these products are grown in a certain period of the Year seasons. It is

necessary to provide the population with these products throughout the year.

Especially in the formation of the year-round supply of the population with fruits

and vegetable products, high-capacity refrigerators are now used, which give the

opportunity to store fruits and vegetables in a state that does not affect their quality.

In conclusion, the fact that the composition of product competitiveness in agriculture

is a complex and multifaceted process, based on many factors, the sharp increase of

which is first inextricably linked with the process of production of products with an

optimum level and high quality.


40

References:

1. Porter М. Competition. /Translated in English. - М.: Publishing House «Williams», 2002.

p. 176.

2. Problems of increasing competitiveness of the economy of Uzbekistan: theory and practice /

team of authors: R.О. Alimov, А.F. Rasulev, А.М. Qodirov and others // under the editorship

of S.S. Ғуломов. –Т.: Konsauditinform-Nashr, 2006. p 26

3. Shermatov O, Imomov R. Economic efficiency in agriculture and factors affecting it. Actual

science. International scientific journal. №10(29) 2019 page 21-22.


41

Косимов Мухиддин Одилович

Кандидат экономических наук, и.о. доцента кафедры

«Горное дело, металлургия и автоматизация»

Филиал ФГАОУВО «Национальный исследовательский технологический университет

«МИСиС» в г. Алмалык, Республика Узбекистан

Рахмонов Мирвохид Ражабович

Директор Научно-технического информационно-ресурсного центра

Филиал ФГАОУВО «Национальный исследовательский технологический университет

«МИСиС» в г. Алмалык, Республика Узбекистан

СВОБОДНЫЕ ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ЗОНЫ КАК МЕХАНИЗМ

ПОВЫШЕНИЯ ИНВЕСТИЦИОННОЙ АКТИВНОСТИ

В условиях глобализации для стабильного экономического роста

регионов и страны важную роль играет повышенная инвестиционная

активность на базе широкого привлечения отечественных и иностранных

инвесторов. Она достигается посредством роста объёмов реализуемых

инвестиционных ресурсов и наиболее эффективного их использования в

приоритетных сферах материального производства и социальной сферы.

Инвестиции играют важную роль в обеспечении высоких и устойчивых

темпов экономического роста как отдельного региона, так и всей страны.

Они определяют будущее страны в целом, отдельно взятого

хозяйствующего субъекта и являются необходимым условием для развития

экономики.

Большое значение для социально-экономического развития региона, и в

известной степени, народного хозяйства всей страны имеет создание

специальных экономических зон. СЭЗ является одним из эффективных форм

стимулирования инвестиционной активности. Наличие особых налоговых и

таможенных режимов (льгот), дешевизна рабочей силы, упрощённый порядок

ввоза и вывоза сырья и производимой продукции привлекают иностранных и

отечественных инвесторов.


42

В Узбекистане при создании СЭЗ приоритетное значение отдается

привлечению иностранного капитала и высокотехнологичных производств,

модернизацию национального производства, созданию новых рабочих мест и

превращению ранее отсталых регионов в динамично развивающиеся.

Специальные экономические зоны могут быть разными с точки зрения

секторов экономики, входящих в свободные экономические зоны, видов

производимых товаров и оказываемых услуг, характера льгот, экспортно-

импортной направленности, ориентации на инновации, широты

инвестиционных предложений, меры и характера заинтересованности

потенциальных инвесторов, видов и степени рисков, экономической

эффективности. Согласно Закону Республики Узбекистан «О специальных

экономических зонах» в Узбекистане СЭЗ могут создаваться в виде:

1) свободных экономических зон;

2) специальных научно-технологических зон;

3) туристско-рекреационных зон;

4) зон свободной торговли;

5)особых промышленных зон.

В целях создания благоприятных условий по привлечению иностранных

инвестиций, для организации современных высокотехнологичных

производств, и дальнейшему развитию промышленного, производственного,

транспортно-транзитного и социального потенциала Навоийской области в

2008 году в районе международного аэропорта г. Навои был создан первый в

истории Узбекистана СЭЗ «Навои».

В этих же целях в 2012 и 2013 годах были созданы СЭЗ «Ангрен» и СЭЗ

«Джизак». Также в последующие годы созданы ещё 18 новых СЭЗ и в

настоящее время их количество в Узбекистане достигло 21.

Так как многие свободные экономические зоны только разворачивают

свою деятельность, попробуем эмпирически проследить связь между

созданием СЭЗ «Навои» и динамикой освоения инвестиций в основной

капитал Навоийской области. Для этого рассмотрим таблицу 1 с данными

освоения инвестиций в основной капитал, освоения инвестиций в основной


43

капитал на душу населения и объёмом иностранных инвестиций и кредитов в

структуре освоенных инвестиций в основной капитал Навоийской области за

период с 2005 по 2020 год.

После подписания указа Президента Республики Узбекистан «О создании

свободной экономической зоны в Навоийской области» 2 декабря 2008 года,

приступили к исполнению этого указа и в довольно кратчайшие сроки были

выполнены организационные мероприятия (определение границ, разработка

плана застройки, разработки проектно-сметной документации и т.д.). Началом

деятельности СЭЗ «Навои» целесообразно считать 2010 год, так как все

вышеперечисленные работы были исполнены согласно плана практических

мер по выполнению данного указа.

Таблица 1

Освоение инвестиций в основной капитал Навоийской области

Год

Инвестиции в

основной капитал (в

фактических ценах),

млрд. сумов

Инвестиции в основной

капитал на душу

населения, тысяч сумов

Иностранные

инвестиции и кредиты (в

фактических ценах),

млрд. сумов*

2005 229,1 282,3 53,8

2006 354,3 434,2 6,0

2007 434,3 526,8 78,6

2008 499,3 598,6 63,9

2009 587,7 695,2 19,4

2010 1741,8 2031,0 438,9

2011 1421,9 1621,1 135,1

2012 1688,0 1907,8 405,1

2013 1696,9 1896,4 385,2

2014 1754,1 1933,5 180,7

2015 1809,1 1965,1 54,3

2016 2963,2 3168,1 151.1

2017 3977,9 4185,4 962,7

2018 10579,5 10892,1 3597,0

2019 17646,3 17855,2 7040,9

2020 16042,6 15954,9 11358,2 *Рассчитано авторами.

Как видно из таблицы 1, в 2010 году происходит резкое увеличение

темпов роста всех приведённых показателей, и такая динамика сохраняется.

Ещё такой же рост инвестиционной активности можно наблюдать в 2018 году.


44

В 2018 году в территорию СЭЗ «Навои» были включены 81,4 гектара

бездействующих производственных площадей в г. Навои. Таким образом

можно проследить тенденцию повышение инвестиционной активности

региона с параллельным созданием и расширением свободной

экономической зоны.

Свободные экономические зоны являются одним из важнейших

инструментов повышения инвестиционной активности для расширения

экспортного потенциала, внедрения инновационных идей, технологий, а

также развития отстающих регионов. Эффективное использование этого

механизма позволит обеспечить значительный рост социально-

экономического развития регионов и республики в целом.


1. Закон Республики Узбекистан от 17.02.2020 г. №604 «О специальных экономических

зонах».

2. Указ Президента Республики Узбекистан от 02.12.2008 г. №УП-4059 «О создании

свободной экономической зоны в Навоийской области».

3. ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ ПО СТАТИСТИКЕ www.stat.uz


45

MANAGEMENT

Duneva Emiliya

Assistant Professor PHD, Department of Management

University of National and World Economy, Bulgaria

SKILLS TO NEGOTIATE BETWEEN STAKEHOLDERS

IN REAL ESTATE TRANSACTIONS

Abstract. In the real estate business, negotiations occupy a particularly important place. The

quality exchange of information during business discussions, the ability to quickly orient in the

capabilities, attitudes and intentions of the negotiating parties, all this shows how important

negotiation skills are. For the purposes of this paper, we will consider the importance of

negotiation skills between stakeholders in real estate transactions.

Кeywords: skills to negotiate, stakeholders, real estate

There is no right model in the real estate business that is established and serves

as an example. Each type of negotiation is individual and specific. Each participant

involved in the negotiation process aims to reach the best possible deal from his

point of view. That is why it is extremely important to identify all stakeholders in

the process at the beginning of the negotiation negotiations. The participants in the

process of real estate transactions are usually: the buyer, the seller and the

intermediary. The real estate broker is the third party that acts as a mediator. Other

outsiders can also take part in the negotiation process. These can be: lawyers, jurists,

bankers, insurers and others. It is important for all participants in the negotiation

process to have one common goal, namely to agree on the necessary details in order

to achieve an option that satisfies everyone and the deal is concluded.

Literature review

Just as construction is an integral part of the national economy, so negotiations are

part of everyday human communication. It is claimed that nearly 80% of cases of

communication between two people can be considered as negotiations.(Jensen, 2006)


46

In addition, up to 80% of commercial transactions are negotiated.(Benyoucef

and Rinderle, 2006, pp. 449–467) Brokers spend about 20% of their working time

negotiating. (Lim, 2000, p.29-338)

Negotiations are a process of discussing a topic by two opposing parties who

are fighting for their interests and whose goal is to reach an agreement. The task of

this process is to reach a consensus on deadlines, opinions, etc.(Kurtus,2007) There

are many definitions in the literature about the nature of negotiations, but the key

words are most often «consent»,»discussion», «agreement» and «negotiation».

The knowledge and skills of the intermediary are key to the success of the

transaction, in order to direct the efforts of both parties to the implementation of the

purchase and sale. Each broker provides its clients with consultations and advice

related to the offered property. He assists in: legal and legal norms, administrative /

issuance of documents by the relevant institutions: cadastre, municipality, registry

agency, bank, etc./, additional consultations, if necessary with surveyors, architects,

engineers, bankers, etc. as well as psychological support if necessary. Because for

most people buying and selling a property is a serious decision in life. That is why

it is very important to have trust between the intermediary and the property owner.

Negotiation skills are one of the most important traits that characterize a good real

estate broker. This is a quality that distinguishes the successful from the

unsuccessful in the industry. Honesty, openness and restraint are essential to the

success of the negotiations. The broker must be honest and open.

The 1980s and 1990s led to the rapid development of negotiation research,

which adopted the Behavioral Decision Research (BDR) approach, as negotiation

skills were considered crucial in management (Lax and Sebenius, 1986) and social

sciences have tried to find possible ways for a negotiator to improve the efficiency

of negotiations.

The study of behavioral decisions determines how and why people have their

own specific way of thinking (Rubin and Brown, 1975). The main works analyzing

this approach in the field of behavioral decision research are «Judgment under

Uncertainty» (Kahneman et al., 1982) and «Social Psychology of Negotiation and

Negotiation» (Rubin and Brown, 1975).Recent research in the field of negotiation


47

most often examines the aforementioned insights of Bazerman et al. (2000); it also

focuses on ways to help negotiators exploit the integrative (winning) potential of

negotiations. Gulliver (1979) states that social scientists who analyzed negotiations

have adopted a more reality-oriented approach.

In negotiation tactics research, their approach is not as abstract as that of game

theory scholars.

Negotiation skills analysis

The broker must have good communication skills and teamwork skills. He must

also show tolerance to customers, listen carefully to their wishes. Must be

convincing and confident when presenting the property, to show entrepreneurial

skills, to present the positive aspects attractively, without hiding the risks of the

offered offers.(Димитрова, 2018, с. 265-275)

It is necessary to be organized, to be able to present his arguments correctly.

A transaction can be complicated, depending on the number of parties

involved. But, as Kennedy wrote in his book, «anything can be arranged.»

According to the author, negotiators obey certain characteristics and fall into one

of the following categories: Donkeys - «when they do not realize the

possibilities.», Sheep - «easily forced to make certain choices.», Foxes - «when

they really know what is happening.» and Owls - «when your choice in the

negotiations shows that you understand the long-term benefits of developing a

sincere relationship».(Кenedi, 2018)

In the negotiation process, it is important for the client to reach a certain choice

on his own. It is important that he is informed by the mediator in order to make the

right decision.

A number of business negotiation experts point to the key role of

communication in this process. Among them is John Patrick Dolan, who rightly

links proportional dependence to effective business communication and successful

negotiations. Among his six rules for effective communication is the requirement

not to think ABOUT something, but THROUGH something. According to him, if

the negotiator's thought is too closely tied to the specific goal, it can disrupt and

block the conversations about a deal.(Dolan, 2005)


48

One of the most serious factors in achieving successful negotiations is the

preparation for the meeting. In the initial stage, an in-depth research activity is

carried out. The broker must have research skills in relation to the subject of the

discussion, as well as in relation to the other party - the negotiator or the negotiator

on the other side. Skills for developing a psychological, cultural and communication

profile of the negotiator from the «opposing» side would be an effective method for

successful negotiation. What is the customer like? What are its strengths and

weaknesses? What are his interests and priorities? Is he compliant? What does he

know about us and our activities? Which stimulates it more - higher profit or better

image and prestige?Which is more important to him - the place or the price? These

and a number of other questions need to be answered before the meeting starts.

Serious preparation in all aspects of the deal will prevent many problems and

setbacks in the future. An important point is to organize your own thoughts and ideas

so that the negotiator is in a state of calm and confidence without unpleasant

surprises. Researchers in the field recommend keeping notes to help express

thoughts when negotiations begin, by highlighting in advance the main topics,

possible questions and answers. Others recommend that, if necessary, reorganize

thoughts before answering to remain silent. «Be sure that everything you say reflects

the true nature of your thoughts.

Example from practice

A client wants to buy a property on credit, using the services of a real estate

broker. The sellers are foreigners who also have a broker and a lawyer with a power

of attorney. The client is very skeptical and decides to hire a lawyer. The transaction

also includes a banker who negotiates the terms of the loan with the bank. The bank

also has a representative to oversee the transaction. After the client and the broker

inspected the property for a year, the client finally decided that he had found his

two-bedroom apartment in the center of Sofia with a garage at a really good market

price of 110,000 euros. A discount of five thousand euros from the purchase price is

agreed and a deposit of 1000 euros is left, which is deducted upon signing the

preliminary contract of sale.


49

Negotiations begin with determining the final price between the brokers. After

that, the lawyers prepare the preliminary contract, which turned out to be specific

and takes two months to prepare it (usually it takes no more than a few days). And

although the deal is going according to plan, a number of problems arise:

– Lack of a table with the area formation, which does not exist in the

municipality or in the builder who went bankrupt, but the bank requires them to

grant a loan.

– The status of the underground garage turns out to be an underground parking

lot, which the bank's appraiser did not take into account and the bank does not want

to finance it.

– In the tax assessment an error was made in the issuance and in the

municipality.

– In the certificate of encumbrances there is a credit to the sellers.

Meetings begin between all stakeholders and the negotiations include a notary

in front of whom to conclude the preliminary contract through a trust account to

keep the buyer calm. After a few months delay, the transaction may fail due to the

fault of the client, who is informed that the documents have been checked by the

agency, its lawyer, the notary and the bank's legal advisers, but days before the

notarization another person intervenes. an astrologer who states that it is currently

not appropriate to sign a contract because it was retrograde mercury and the deal

must be canceled in two weeks. After that there is a payment of a fee to the bank in

order to keep the agreed conditions until the date of the notarial confession. By day

X, the client begins to hesitate and additional conversations are needed to convince

him that he has made the right choice - he has chosen the property himself, no one

has manipulated him to buy it and despite the possibility of losing the deposit, he

leaves. again on view of the property.Separate inspection with an architect known

to the client, who will confirm what the seller and the broker have said. All

participants described above are present on the day of the transaction, but a new case

arises. A new person comes to the negotiations sent by the bank in the role of a legal

consultant and states that there will be no deal because the garage is not properly


50

described in the notary deed. Telephone negotiations followed and after an hour of

delay a decision was found to rearrange the sentence in the notary deed so as to

satisfy the representative of the bank.

As can be seen from the case, some negotiations are concluded when the

transaction is signed and when the money is transferred to the seller. Until then, an

outward-looking non-participant in the negotiations who does not participate

directly may fail a ready-made property purchase and sale transaction.

In real estate transactions, it is very important for the intermediary to have a

positive attitude. From the given example it is clear that during negotiations it is

important for the broker to have the necessary knowledge and skills how to

predispose the client so that the situation works in his favor. It is important that each

of the participants is ready to make discounts in the name of a good deal. In the

negotiation process, the broker will be successful if he follows certain principles:

– Orientation to future results - the broker strives to meet the needs of all

stakeholders in the negotiation process in order to complete the negotiation with the

transaction.

– Focus on the customer - the customer is the ultimate judge of service quality.

Therefore, attracting and retaining the client from the broker, ensuring his loyalty

are successfully optimized when the organization focuses on the needs of real and

potential clients and on the effective management of its relationship with them.

– Leadership and fidelity to the chosen direction - the behavior of the broker

during negotiations creates clarity and unity of goals and intentions within the

negotiation process.

– Process and fact-based management - the broker works more effectively

when all related activities are understood by people and managed as a system of

interrelated processes. Decisions are made on the basis of reliable information, also

taking into account the perceptions of stakeholders.

– Development and involvement of people - an important condition for

successful completion of a transaction is to take into account the potential of

negotiators, which is realized most fully in terms of shared values and organizational

culture built environment with the help of a mediator characterized by trust and


51

empowerment to stimulate the involvement and commitment of each of its members

until the covenant goal is achieved.

– Continuous learning, innovation and improvement - the broker achieves

maximum results or more trades and the implementation of its activities is based on

management and sharing of knowledge in the spirit of a culture of lifelong learning,

innovation and improvement that burnouts feel from the environment. in his

meetings with them.

– Building and developing partnerships - the broker works more effectively

when maintaining mutually beneficial relationships with its internal and external

clients / sellers, buyers, bankers, clerks, fellow brokers, managers, lawyers, notaries,

etc./, based on trust , sharing knowledge and combining activities until the

completion of the transaction, and beyond.

– Responsibility to the society - the long-term interests of the broker and the

people he works with are best served when an ethical approach and striving to

exceed the expectations and norms of the society as a whole is adopted. The

mediator to work as much as possible for the benefit of society and to add added

value constantly in their daily activities.

In order to reach a secure and secure deal, attention should be paid to these and

other details as early as possible in the negotiations:

– Specification of all deadlines.

– Specification of funding.

– Who will represent the buyer.

– How will the taxes and fees due upon confession of the transaction be

distributed.

– Specify the cost of confession - many buyers will want you to confess to a

tax assessment transaction.

– Specify the moment of receiving the sale price.

– Specification of the notary.

– Specify entry into possession.

– Currification of currency - often the difference in exchange rates spoil

transactions.


52

– Define the condition in which you will transfer the property.

– Specification of the clauses under the contracts.

– Others according to the specifics of the deal.

BROKER QUALIFICATION ASSESSMENT QUESTIONNAIRE

To help choose a secure real estate broker, we have developed a questionnaire

that can easily and quickly assess the skills and qualifications of the broker. The

interview takes no more than twenty minutes, which is the least that can be done to

optimize the sale of the most valuable financial asset - the property!

Table 1

Name of broker? Company he works for.

When the company was established, how

many brokers work under its name?

you will have information about the scale of

the business that the company is developing,

as well as a guarantee that if the broker stops

working in this company, there will be

someone to talk to.

What attracts you the most in this business? you will clarify the motivation of the broker.

How many properties do you offer in the

area?

will give you information about the broker's

market share, as well as the number of clients

who pass through it.

How many properties do you currently work

with?

will give you information whether the broker

will have enough time to service your

property. If the broker works with more than

twenty properties personally, it means that he

is already depriving some of his properties of

the necessary attention.

How do you serve them? will you understand the level of commitment

of the broker to each of his properties.

On average, how many hours do you spend on

a property from the beginning to the

notarization of the transaction?

a standard deal takes between 100 and 150

hours for the broker.

For how long do you sell your properties on

average?

currently, market conditions show a period of

20 to 70 days after signing a contract with the

broker.

What do you expect from me? will give you information about the level of

communication you can expect from the

broker, as well as the commitments you will

have during the sale process.

What are the tools you use to attract buyers to

your property? (types of advertising). Which

are the 5 most effective?

you will find out how effective the broker's

advertising tools are, how much they are and

to what extent they cover the groups of

potential buyers.

Do you have a Code of Ethics to follow? provides information about the organization

and serious intentions of the company for

which the broker works.


53


If you are my broker, what happens to the

client when you are not free or you are out of

town?

will give you information whether only the

broker, his assistant or the whole team of

the company will work on your property.

What would you advise me to do with the

property to make it more attractive?

will give you information whether the broker

knows the market requirements regarding the

condition of the properties.

How would you present my property to a

potential buyer?

you will find out if the broker has the ability to

present the positive features and benefits that

your property offers.

How will you and your company protect me

from unrealistic buyers and vain inspections?

you can never be sure whether every person

who enters your home is a buyer or an ill-

wisher. Ask the broker how he would resolve

this issue

Which advertising tool sold the last three

properties you worked with?

you will understand the real tools of the

broker, as well as their effectiveness.

How often will you be in touch with me and in

what way?

the goal is to receive information in a

maximum of two weeks about the ways in

which the property is advertised, about the

feedback from the clients and from the market.

It is important that the broker provides you

with information about the state of the market

(properties sold in the area, new offers on the

market, etc.)

What are my obligations to you under a

contract?

the important clauses are:

term of the contract (ask him to explain to you

what the respective term of the contract

requires - 3,4 or 6 months)

-commission - it is important that the -

commission is fixed in the contract so that the

broker does not change it during the

transaction. You would not want to have a

quarrel with someone who believed that he

was going to take money from you;

-the country with which you sign a contract -

request full details of the legal entity with

which you sign a contract;

How does your company differ from all others

on the market?

What makes you different from other brokers

on the market?

When interviewing a broker who should be responsible for the sale of a

property, we recommend paying special attention to the mediator's reaction during

the discussion about the property. Above all, special attention should be paid to the

tools that the broker would use to make sure that the property will reach every

potential buyer.


54

Conclusion

Today, negotiations are an important issue and are being analyzed by many

scholars in various fields. A review of scientific publications shows that the most

common cases are when a study occupies a narrow scientific field dealing with

negotiations. For the real estate business, the key capital is the people involved in

the process. The leading figures are real estate brokers who work in a competitive

environment. To be a successful competitive broker, he must have the necessary

knowledge and skills in the field. Building the right habits for success from the very

beginning in the broker is a reason for success. Then comes the formation of a

competitive team that is focused on finalizing deals. Underestimating the training

and neglecting it leads to an unprepared real estate broker and unfavorable results.

References:

1. Димитрова, М., Специфики на интервюто при подбор на брокери на недвижими имоти,

Сборник с доклади от 33-та международна научно-практическа конференция

«Строително предприемачество и недвижима собственост», Наука и икономика, Варна,

2018, с. 265-275

2. Кенеди, Г., Всичко може да се договори, 2018

3. НАРЕДБА № 21 от 09.01.2012 г. за придобиване на квалификация по професията

«Брокер

4. Benyoucef, M. and Rinderle, S.Modeling e-negotiation processes for a service oriented

architecture, Group Decision and Negotiation,2006, 15(5), pp. 449–467

5. Dolan, John P., How to Overcome the Top Ten Negotiating Tactics. Available from:

http://www.myarticlearchive.com/articles/5/025.htm

6. Dolan, John P. Simplify Negotiations with the Six Rules of Effective Communication.

Available from: http://www.myarticlearchive.com/articles/5/024.htm

7. Jensen, K., Derybų vadovas, Negotiation handbook, Vilnius: Verslo žinios. In Lithua-

nian,2006

8. Kurtus, Ron., Winning a Negotiation // School for Champions, 26 June 2007. Available from:

http://www.school-for-champions.com/competition/negotiation.htm

9. Lim, J., An experimental investigation of the impact of NSS and proximity on negotiation

outcomes, Behavior and Information Technology, 2000, 19(5), pp. 329–338.


55

Lutay Larysa

ORCID. ID 0000-0003-2335-4795

Doctor of Economics, Professor, Department of Management,

Institute of Personnel Training of the State Employment Service of Ukraine

Ukraine

Baranets Igor

ORCID. ID/0000-0002-0066-630X

Postgraduate, Department of Management,

Institute of Personnel Training of the State Employment Service of Ukraine,

Ukraine

DIRECTIONS OF INTERACTION OF EXECUTIVE BODIES

OF UKRAINE WITH STAKEHOLDERS IN THE CONDITIONS

OF INSTITUTIONAL TRANSFORMATIONS

Abstract. One of the most discussed topics in the last two decades is stakeholder models and

theories. The best results are shown by companies that in the process of their activities create

value for all stakeholders and individuals, not just for shareholders or business owners. This

article summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on the

management and legal basis of the activities and interaction of stakeholders in social and public

projects. Systematization of sources and approaches to solving problems showed that the problem

of project management in public and social organizations is still unsolved, the solution of which

requires the use of modern approaches based on European and American practices of public

project management. The authors note that in this case, the stakeholders themselves interact with

the executive branch through subordination, coordination, reordination to implement standards

for project management in the social and public spheres. The main purpose of the study is to form

the preconditions for effective management of stakeholders in social and public projects to

establish effective interaction of public authorities of Ukraine with stakeholders. The paper uses

scientific methods based on logical generalization and scientific abstraction to systematize the

process of subordination, coordination, reordination of managerial relations; methods of

managerial interaction of executive bodies to identify executors and representatives of public

groups in solving problems related to the development and implementation of local and regional

development projects; formal-logical method for determining the determinants and principles of

effective cooperation of stakeholders in the context of institutional transformation. To study the


56

areas of interaction between executive bodies and stakeholders, the article analyzes the

representation of stakeholders in Ukrainian legislation, establishes the correspondence between

the interaction of legislative and executive bodies in the process of project management in the

public and social spheres. The object of the study was the program of public administration of the

Volyn subregion «Improvement of the training system for the economy of the Volyn subregion»

under the European Union Program «Support to regional development policy in Ukraine», as it

provides a new quality of labor resources that can become a competitive advantage. struggle for

investment and new jobs and will reduce interregional economic disparities. The results of the

study create the preconditions for improving the system of interaction between executive bodies

and stakeholders in the conditions of institutional transformations.

Keywords: project, program, project management, interested parties, subordination,

coordination, reordination, the steak-squaters, the steak-makers, the steak-makers.

Analysis of recent research and publications.

Directions for determining the mutual influence of elements of systems of

different nature are being studied by many scientists. Among the main scientific

approaches in project and program management are the following: system and

program-target (V. Glushkov, B. Milner, R. Pospelov, A. Irikov, D. Cleland, etc.);

theory of complex systems management (E. Druzhinin, M. Mesarovich, I. Takahara,

N. Moiseev, Y. Germeyer, V. Volkovich, V. Mikhailovich), classical theory of

project management on the basis of the PMBOK standard and further consideration

of modern trends (V. Voropaev, S. Bushuyev, N. Bushuyeva, A. Belokon, V.Rach,

R. Tyan, V. Shapiro, I. Mazur, B. Demidov and others).

But the problem of project management in public and social organizations,

which require the use of modern approaches based on the achievement of the best

examples of European and American practices of public project / program

management, remains unresolved. the urgent need for their solution determines the

relevance of this study.

The purpose of the article is to investigate the theoretical aspects of project

management and its components, namely in the direction of stakeholder management

of projects / programs of social and public spheres of Ukrainian society, to

substantiate recommendations for improving the project management process.


57

Presentation of the main research material.

One of the most discussed topics in management in the last two decades has been

models and theories concerning stakeholders. This interest in this topic is due to the

fact that the best results show companies that in the process of their activities create

value for all stakeholders and individuals, not just shareholders or business owners.

Stakeholder theory is one of the latest trends in modern management, which forms and

explains the company's development strategy under the influence of the interests of

stakeholders, ie stakeholders (from the English. Stakeholder - «interest holder»). There

may be different relationships between stakeholders, which are not always cooperative,

coincident, and may even be competitive. From the point of view of a special

contribution to the development of stakeholder theory, the classification developed by

Professor of the University of Ghent Yves Fassin is also of interest. He suggests

considering a number of similar groups: steakwatchers,steakkipers and steaksykervs ,

which were first identified by B. Holzer [9].

All participants in the development, implementation and management of

projects have the right in accordance with the Law of Ukraine «On Information» to

obtain the necessary for them to perform their duties and implement roles in the

project for information defined by law as any information and / or data , which can

be stored on tangible media or displayed electronically [1]. Stakeholders have

different degrees of responsibility and authority that can change throughout the

project life cycle. Options for participation - from periodic participation in certain

issues to the provision of full sponsorship - financial, political or any other.

Stakeholders in their relationship operate on the basis of the Civil Code [2], the

Commercial Code [3], the project charter and various agreements that define the

limits of their powers and responsibilities. The parties are also guided by the relevant

departmental acts depending on the form of ownership and type of activity (orders,

statutes, regulations, various rules).

The Law of Ukraine «On Employment» [8] partially outlines the range of

stakeholders and such definitions as «employers», «employees», «self-employed

persons», «parties to social dialogue», «youth» and « non-formal vocational training

of employees «are used in the meaning given in the laws of Ukraine» On employers'


58

organizations «,» On collection and accounting of a single contribution to

compulsory state social insurance «,» On social dialogue in Ukraine «,» On

promoting social formation and development « Youth in Ukraine «and» On

Professional Development of Employees «. Relations in the field of employment are

regulated by the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine «On Employment»,

the Labor Code of Ukraine, Commercial and Civil Codes of Ukraine, the Law of

Ukraine «On Compulsory State Social Insurance in Unemployment», other

legislation. If an international treaty of Ukraine, approved by the Verkhovna Rada

of Ukraine, establishes rules other than those provided by the legislation of Ukraine

on employment, the rules of the international treaty are applied [5]. In case of non-

fulfillment of obligations by the parties, they may be prosecuted depending on the

nature of the offense in accordance with the current Civil Code [2], the Code of

Administrative Offenses [4] or the Criminal Code of Ukraine [6].

National employment policy needs to be prepared to take advantage of the

opportunities created by technological change and mitigate its negative effects.

Technological innovations open up new possibilities and push the limits of human

capabilities further than previously thought possible. In this regard, the General

Survey ILO examines the recommendations provided by Recommendation № 169,

which encourages technological innovation, emphasizing that technology should

help to improve working conditions, reduce working hours and avoid job losses [9].

Involvement of stakeholders in the decision-making process with a high degree

of probability affects such indicators of the project as efficiency, the degree of

receptivity to current social needs, effectiveness, transparency, objectivity,

responsibility on the part of all participants. At the same time, their active

participation in the project does not guarantee absolute success and achievement of

the set goals: a high probability of conflict of interest, as a result of which the process

of reaching a compromise can be time consuming and quite long.

In order for Ukrainian managers to master the theory and practice of social

project management, it is necessary to establish certain correspondences between

the interaction of executive bodies. It is the compliance of the interaction between


59

the executive and the legislature that will accelerate the implementation of project

management practices in the public and social spheres of Ukrainian society.

Dominant among the administrative relations of the executive branch are

subordination (Fig. 1), because in public administration only relying on power and

using its levers can exercise public administration influence.

Fig. 1. The process of subordinate management relations

report of the technical level

Subordination is based on the rules of service discipline. In the legal literature,

«subordination» is defined as «vertical» interaction of the parties, when one party is

subordinate to the other, as well as the existing powers at the highest level in the

management system relative to the lower. Subordination (subordination) is

inextricably linked to power. According to the authors of the Concept of

Administrative Reform in Ukraine, the subordination of executive bodies is, as a

rule, the highest organizational dependence of a lower level body on a higher level

body [1].

Recommendation № 198 defines the elements for identifying employment

relationships. The Recommendation offers a number of elements to determine

whether an employment relationship exists or not. Subordination and dependence

are given as examples of possible conditions that demonstrate the existence of labor

relations along with the performance of work and remuneration of the employee, as

well as a number of indicators that contribute to the demonstration of the existence

Уп

рав

лін

ня

(ad

msn

istr

atio

n)

Середня

ланка

(Middle

Management)

Технічна ланка

(Down

Management)

Технічна ланка

(Down

Management)

Уп

рав

лін

ня

(ad

msn

istr

atio

n)

1 1

Управління

вищої ланки

(Top

Management)


60

of such conditions. These are non-exhaustive lists that should be adapted to the

circumstances of each case to national conditions. In turn, developments in the world

of work can make some of these conditions and indicators obsolete and lead to the

emergence of new elements [9].

Coordination is the interaction of the parties, when they are equal participants

in the relationship and means coordination and unification of actions in order to most

quickly and correctly solve problems with the least effort, resources and material

values (Fig. 2). He identified two types of coordination : vertical and horizontal[7]:

– vertical coordination is a managerial relationship that arises between higher

and lower executive bodies.;

– horizontal coordination occurs between two or more bodies located at the

same organizational level of the system of bodies. [6].

Fig. 2. The process of coordination of managerial relations

If subordination is characterized by the presence of higher-level authority in a

relatively lower system of government, this does not mean that the lower level has

no authority over the higher. Sections that may arise in the process of exercising

such powers are relations of reordination (Fig. 3). The most common case is when

the managed entity announces its intentions or submits a request, and the managing

entity is obliged to respond to them in a certain way. In addition, reorganization links

Управління вищої ланки 1

(Top Management)

Технічна ланка 1

(Down Management)

Координиція

(coordination Координиція

(coordination)

Технічна ланка 2

(Down Management)

Управління вищої ланки 2

(Top Management)


61

are not necessarily a reaction to a managerial influence, but can arise independently

of them and are not just informational, but managerial in nature [7].

Fig. 3. The process of reorganization and management relations

There are inverse management relationships, which are characterized mainly as a

reaction of the lower body to a particular influence. Namely, two types of feedback:

objective and subjective, which is associated with the place of their origin and

implementation [6]. Objective feedback reflects the level, depth, adequacy of

perception of objects, which management, the impact of the components of the subject

of public administration, the true role of the latter in their functioning and development.

Subjective feedback characterizes the rationality of its own, internal organization and

activities of the subject of public administration in general, its subsystems, units and

individual components and provide an opportunity to understand and assess what

happens as a result of his own activity, what is his real attitude to higher level, etc.

European practice of implementing participatory public project management is

carried out by developing simple and developing complex methods of management

interaction, which include taking into account the views of the population in solving

its main problems and involving performers and representatives of various social

groups to participate in basic management tasks. with the development and

implementation of local and regional development projects [6]. Naturally, there are

Виконавча структура

(Executive structure)

Су

бо

рд

ин

ацій

не

уп

рав

лін

ня

(Su

bo

rdin

atio

n m

anag

emen

t)

Обєкт

управління

(Object of

management)

Рео

рд

ин

ацій

не

уп

рав

лін

ня

(Reo

rgan

izat

ion

man

agem

ent)

Управління вищої

ланки

(Top Management)


62

always individuals or organizations (project stakeholders) that are interested in

realizing new opportunities or solving certain problems (ISO 26000 standard

«Corporate Social Responsibility»).

One of the initiatives of cooperation with the European Union is the program

of the project «Improving the training system for the economy of the Volyn

subregion» under the European Union Program «Support to regional development

policy in Ukraine» (order of the head of the regional state administration from

12.02.2015 № 53, 06.03.2015 № 1436) provided for the study of the labor market,

work with the most problematic areas in the training of working professions,

creating access to tools for career guidance and choice of profession and the means

of forming active behavior in the labor market from job search to starting their own

business, promoting social dialogue and the state in matters of vocational training,

the formation of a new quality of labor resources, which can become a competitive

advantage of the subregion in the competition for investment and new jobs and will

reduce interregional economic disparities.

Conclusionc. Thus, in general, it can be concluded that the widespread

recognition that project management is gaining is an indication that the application

of relevant knowledge, processes, skills, tools and techniques can be critical to

project success. The methodology describes various tools and techniques, using

which in practice, the project manager (ProjectManager) or the responsible person

can increase the efficiency of the project, anticipate risks, calculate the optimal

routes of the project, soberly assess the situation and make the right decision, etc.

Purposeful public change management in society depends not only on the approval

of unifying and pragmatic goals, but also on the formation of existing social capital,

the integration of national mentality into economic policy, ie the constructive

cooperation of key stakeholders of any project / program.

Referenses:

1. The Law of Ukraine «On Information» of 02.10.1992 № 2658-XII. [Electronic resource] //

Access mode: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.

2. The Civil Code of Ukraine dated January 16, 2003 No. 435-IV [Electronic resource] // Access

mode: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12



63

3. Economic Code of Ukraine dated January 16, 2003 No. 436-IV [Electronic resource] // Access

mode: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

4. Code of Administrative Offenses of Ukraine of December 07, 1984, No. 8073Х [Electronic

resource] // Access mode: http: //zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-

5. The Law of Ukraine «Employment of the population» from 05.07.2012 р.№ 5067-VI.

[Electronic resource] // Access mode: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5067-12.

6. The Criminal Code of Ukraine from 05.04.2001 № 2341-ІІІ [Electronic resource] // Access

mode: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

7. Kopytko, O. (2010) . Management of changes in the implementation of project-oriented

management in organizations // Project management and production development: Sb.

sciences Ave, Lugansk: View of the SNU them. V. Dala, Vip. From (35) , 5-10

8. Tkachuk, A., Tolkovanov V., Markovsky S., [and others] (2011). Competitiveness of

territories: practical methods, Kiev: Legal status, 252 .

9. Buchanan, J.(2014) Politics without romance: a summary of the positive theory of public

choice and its regulatory conditions . Milestones of economic thought. T. 4., St. Petersburg:

School of Economics, 417-434.

10. Promoting employment and decent work in a changing landscape. (2020) International labour

conference, 109th Session, Geneva, 385





64

FINANCE AND CREDIT

Gordieieva Tetiana Anatoliyivna

senior lecturer of the finance, banking and insurance

department Khmelnytskyi national university, Ukraine

LOCAL BORROWING AS A SOURCE OF REVENUES

OF LOCAL BUDGETS IN UKRAINE

The question of how to provide revenue to local budgets is still relevant. Lack

of funds for current needs often does not allow forming a development budget.

However, without development, local budgets are doomed to a chronic shortage of

funds.

The legislation allows some local budgets to enter the market as a borrower, or

to act as guarantors in the process of obtaining loans, mainly by municipal

enterprises. Article 74 of the Budget Code of Ukraine regulates the peculiarities of

local borrowing and the issuance of local guarantees [1].

Local borrowings shall be made in order to finance the development budget of:

– the budget of the ARC and city budgets, and shall be used to create,

expand or upgrade strategically important objects of long-term use aimed at

meeting the interests of the population of the ARC or territorial communities of

the cities;

– the regional budgets and shall be used to create, expand or upgrade

strategically important objects of long-term use, as well as construction,

reconstruction, overhaul of public roads of state and local significance (as amended

by the Law № 2621-VIII on Nov.22.2018) [1].

The volumes and conditions of local borrowings and issuance of local

guarantees shall be agreed with the Ministry of Finance of Ukraine, which ensures

formulation of the State budget policy.

In order to assess the activity of local authorities in the borrowing market, we

will analyze the number of local borrowings and guarantees (table 1).


65

Table 1

Number of local borrowings and local guarantees in 2013-2020*

Indicators Years

2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020

Local borrowings, total 7 6 10 14 9 30 30 42

External borrowings, in terms of creditors 7 5 7 13 8 15 17 14

Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO) 7 5 7 13 8 14 16 14

International Finance Corporation (IFC) - - - - - - 1 -

PBR Kyiv Finance PLC - - - - - 1 - -

Domestic borrowings, in terms of creditors 0 0 0 1 1 10 10 19

PJSC JSB “UKRGASBANK” - - - - 1 5 5 5

JSC “State Export-Import Bank of Ukraine” & JSC “State Savings Bank of Ukraine”

- - - 1 - - - -

JSC “State Savings Bank of Ukraine” - - - - - 1 3 7

JSC “State Export-Import Bank of Ukraine” - - - - - - - 5

Ministry of Finance of Ukraine - - - - - 4 2 1

Alfa Bank JSC - - - - - - - 1

Bonds 0 1 3 0 0 5 3 9

PJSC JSB “UKRGASBANK” - - - - - 3 3 8

JSC “State Savings Bank of Ukraine” - - - - - 2 - -

Alfa Bank JSC - - - - - - - 1

JSC “State Export-Import Bank of Ukraine” - 1 3 - - - - -

Local guarantees, total 6 10 5 9 5 12 25 10

External 6 10 5 9 5 10 16 6

Domestic - - - - - 2 9 4

* Compiled based on [2]

As of April 2020 there were 8838 local budgets in Ukraine [3], of which about

335 have the right to make local borrowings according to the Budget Code,

therefore, we can draw a clear conclusion about the very low activity of local

authorities of cities and regions in order to enter the borrowing market. Although,

we saw that there is a distinct growing trend in the number of local borrowings.

The majority among local borrowings are external loans. Main creditor is

Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO), which is due to bilateral

cooperation between Ukraine and this corporation. NEFCO in Ukraine provides soft

loans, in particular, for the implementation of municipal investment projects in the

field of energy saving and energy efficiency.

Issue of domestic local bonds loans resumed in 2018. The issuers of municipal

bonds were: in 2018 Lviv and Ivano-Frankivsk City Council; in 2019 Kharkiv and

Lviv City Council; in 2020 Kharkiv, Lviv, Kyiv city councils.


66

Table 2 shows a significant increase in volumes of local loans and guarantees.

Table 2

Volumes of local borrowings and local guarantees in 2013-2020*

Indicators Years

2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020

Local borrowings,

in terms of currencies

thou UAH 14 521

2 635

540

5 203

228

2 021

637

1 075

039

2 957

551

4 040

761

8 259

472

thou EUR 258 3000 - 15 000 - 46 440 61 644

28

043

thou USD - - - - - 115 072 - -

Local guarantees,

in terms of currencies

thou EUR 14 018 69 027 39 881- 55 303 48 500 76 548 207 842

248

240

thou USD - - - - - 10 000 13 000 -

thou UAH - 2 132 - - - - - -

* Compiled based on [2]

In conclusion, it should be emphasized that world practice shows that the only

effective way to invest borrowed funds can be production projects that provide a

specific economic return and are important for socio-economic development of the

region. Thus, an important factor in promoting local loans could be the fact that citizens

see the results of their investment, as the city authorities attract investment for a

particular city development program. The analysis showed that Ukraine lags far behind

foreign countries in the formation of this market, which has a negative impact on the

socio-economic development of its cities and the financial system in general.

References:

1. Budget Code of Ukraine [Law of Ukraine 2456-VI, Jul. 08, 2010]. [Online]. Available:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#n1209

2. Debt Statistics. Local Debt and Local-guaranteed Debt. [Online]. Available:

https://mof.gov.ua/en/miscevij-borg-ta-miscevij-garantovanij-borg

3. State web portal of the budget for citizens. For the period: 2020. [Online]. Available:

https://openbudget.gov.ua/local-budget?id=26000000000


67

Сукманюк Вікторія Михайлівна

ORCID. ID: 0000-0003-4202-8960

асистент кафедри менеджменту

Національний транспортний університет, Україна

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ

НА ЗАСАДАХ ДЕРЖАВНО – ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

Державно-приватне партнерство (ДПП - далі) - один з ефективних

механізмів реалізації інфраструктурних проєктів у всьому світі. Важливим

питанням є питання фінансового забезпечення ДПП, що визначає рівень його

інвестиційного потенціалу та економічну ефективність. Оскільки будь-яке

вкладення капіталу вимагає умов раціонального, економічно прибуткового

інвестиційного розміщення, одним з найважливіших організаційно-

управлінських питань ДПП є пошук компромісних рішень, які забезпечать для

бізнесу прибутковість вкладеного капіталу при оптимальному розподілу

ризиків, а також максимально швидкого і якісного рішення актуальних

соціальних проблем і ефективного управління об'єктами державної власності.

Один з найбільш важливих аспектів державно – приватного партнерства

– це надання можливості приватному сектору приймати участь у відбудові

інфраструктури та наданні державних послуг, таким чином залучається

більше фінансів, досвіду та управлінських навичок. Державно-приватне

партнерство полягає у поєднанні зусиль держави та бізнесу у сферах, які

мають важливе значення, але при цьому несуть високі ризики, де велику

частину ризиків бере на себе приватний бізнес, але відшкодування частини

ризиків все одно залишається за державою. Прикладом таких ризиків

відповідно є: політичні ризики, ризики зміни законодавства, валютні ризики і

ризики інфляції.

У зв'язку з уповільненням економічного зростання і труднощами в

зовнішньоекономічних відносинах деякі фахівці не виключають

призупинення розвитку державно-приватного партнерства в нашій країні.


68

Проєкти ДПП мають соціально-значиму спрямованість, держава намагається

знизити ризики партнерів. Для досягнення такого результату розроблений

комплекс заходів: державна підтримка; субсидування капітальних витрат;

фіксовані платежі за доступність; надання реальних активів; гарантії держави:

мінімального рівня прибутковості, прибутковості на акціонерний капітал,

гарантії по облігаційних позиках і ін. Непрямої державної підтримки:

обмеження конкуренції; заборона змін в законодавстві; податкові пільги.

Державно-приватне партнерство розподіляє участь у фінансуванні та поділі

ризиків обох сторін контракту.

На сьогоднішній день спектр інструментів фінансування проєктів

державно - приватного партнерства досить широкий. Фінансування державно-

приватного партнерства може здійснюватися за рахунок: фінансових ресурсів

приватного партнера; фінансових ресурсів, запозичених в установленому

порядку; коштів державного та місцевих бюджетів; інших джерел, не

заборонених законодавством [1]. При реалізації проєктів ДПП можливо

використання різних джерел фінансування:

– акціонерний капітал: інженерні і будівельні компанії, банки та

спеціалізовані інвестиційні фонди;

– позикове (боргове) фінансування: кредитні ресурси приватних банків,

випуск облігацій, кредитування через міжнародні фінансові установи;

– державна підтримка: бюджетні інвестиції, включаючи гранти, державні

(муніципальні) гарантії для залучення кредитних ресурсів.

Комбінування різних джерел фінансування проєкту дозволяє органам

державної влади як поліпшити бюджетну і соціально-економічну ефективність

проєктів, так і залучити велику кількість потенційних інвесторів і кредиторів.

Для кожного конкретного проєкту держава може варіювати запропоновану

приватному сектору модель фінансування, що робить можливим управління

привабливістю проєкту одночасно суспільством і інвесторами. Основними

джерелами фінансування проєктів ДПП можуть виступати власний капітал

інвесторів в поєднанні з кредитними ресурсами приватних банків. Державна


69

підтримка може застосовуватися в якості держгарантій з метою стимулювання

зацікавленості інвесторів і розвитку ринку ДПП.

Підводячи підсумок, так як в рамках ДПП реалізуються інфраструктурні

проєкти, обсяги необхідного фінансування, як правило, досягають значних

розмірів. Крім внутрішніх джерел проєкту, головним з яких виступає

одержуваний прибуток, потрібні додаткові джерела залучення капіталу -

пайової, боргового та іншого фінансування. На різних етапах можуть

переважати певні види джерел. Так на початковому етапі - будівництво,

необхідно залучити великих інвесторів і кредиторів. Основною формою

залучення ресурсів виступає кредитування. У разі залучення позикового

капіталу важливу роль відіграють державні гарантії, які є якісним

забезпеченням для отримання позик. Надалі в ході реалізації проєкту, як

правило, вже не потрібно залучення коштів і проєкт може існувати за рахунок

внутрішніх джерел. Важливе місце в процесі фінансування займає держава:

воно і надає кошти для здійснення проєкту, і здійснює непряму підтримку

проєкту, і надає можливості залучити більшу кількість додаткових джерел

через систему гарантій. Для успішного здійснення ДПП-проєктів необхідно

ретельно вибирати джерела фінансування, проводячи детальний фінансовий

аналіз як компанії, що надає кошти, так і власних можливостей відповідати за

своїми зобов'язаннями, а також ефективно поєднувати різні види і напрямки

фінансування на кожному етапі реалізації.

Список джерел:

1. Про державно-приватне партнерство: закон України від 01.07.2010 № 2404-VI

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-

17#Text


70

ACCOUNTING AND AUDITING

Коротаев Сергей Леонидович

доктор экономических наук, профессор,

партнер аудиторской компании ЗАО «АудитКонсульт», Республика Беларусь

ОПЕРАЦИОННЫЕ ЗАТРАТЫ,

СВЯЗАННЫЕ С ПРИОБРЕТЕНИЕМ ФИНАНСОВЫХ АКТИВОВ

И ВОЗНИКНОВЕНИЕМ ФИНАНСОВЫХ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ:

НАЦИОНАЛЬНОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО И МСФО

Аннотация. В статье рассматриваются проблемные вопросы, связанные с практическим

применением введенного в Беларуси с 01.01.2019 года национального стандарта

бухгалтерского учета и отчетности «Финансовые инструменты». В частности,

исследуется содержание понятия «операционные затраты», применяемое при

приобретении финансовых активов и возникновении финансовых обязательств,

определяется перечень конкретных затрат, которые могут относиться к операционным

затратам, анализируется возможность и необходимость закрепления таких затрат в

учетной политике организации.

Ключевые слова: операционные затраты, финансовые активы, финансовые

обязательства, займы, кредиты, ценные бумаги, амортизированная стоимость,

справедливая стоимость, учетная политика.

Введение. С 1 января 2019 года в Беларуси действует НСБУиО № 74

«Финансовые инструменты» [1] (далее – Стандарт № 74), который с учетом

норм МСФО предусматривает принципиально новые подходы к

бухгалтерскому учету финансовых активов и обязательств.

В частности, Стандартом N 74 введено понятие операционных затрат,

однако конкретного их перечня законодательство не содержит.

Вместе с тем, как следует из Стандарта № 74, операционные затраты

самым прямым образом влияют на стоимость финансовых активов и

стоимость финансовых обязательств, учитываемых по амортизированной

стоимости, и, соответственно, на порядок списания (погашения) таких затрат.


71

Так, с учетом операционных затрат определяется первоначальная

стоимость финансовых активов (за исключением торговой дебиторской

задолженности) при их приобретении, безвозмездном получении, при

получении по договору, предусматривающему исполнение обязательств

векселями третьих лиц, при внесении собственником (учредителями,

участниками) имущества в счет вклада в уставный капитал организации, при

выдаче займа, не обеспеченного облигациями, векселями (подп. 13.1-13.5

п. 13 Стандарта № 74).

В свою очередь, первоначальная стоимость финансового обязательства,

учитываемого по амортизированной стоимости (за исключением торговой

кредиторской задолженности), принимается равной стоимости размещения

финансового обязательства, уменьшенной на сумму операционных затрат

(п. 19 Стандарта № 74).

Как видим, значимость операционных затрат существенна, однако какие

затраты могут относиться к операционным, законодательство не определяет.

В этой связи на практике по таким затратам возникает немало вопросов,

в частности:

Какие затраты, непосредственно связанные с приобретением

финансовых активов и возникновением финансовых обязательств, можно

отнести к операционным при осуществлении таких операций, как:

– выдача займов, не обеспеченных облигациями или векселями,

– приобретение ценных бумаг,

– безвозмездное получение финансового актива, учитываемого по

амортизированной стоимости (к примеру, облигаций),

- получение кредитов или займов?

Можно ли отнести к операционным затратам расходы на независимую

оценку стоимости здания для передачи его в залог с целью обеспечения

исполнения обязательства по кредиту?

Поскольку перечень операционных затрат законодательно не

установлен, нужно ли закреплять его в учетной политике?


72

Рассмотрим каждый из поставленных выше вопросов предметно и

выработаем конкретные подходы к их решению с учетом норм национального

законодательства и международного опыта.

Прежде всего отметим, что МСФО (IAS) 39 «Финансовые инструменты:

признание и оценка» [2] (далее - МСФО (IAS) 39), с учетом и на основе

которого осуществлялась разработка Стандарта № 74, в определениях,

связанных с признанием и оценкой финансовых активов и финансовых

обязательств (п. 9 МСФО (IAS) 39), содержит определение «затраты по

сделке». Под такими затратами понимаются дополнительные затраты,

непосредственно относящиеся к приобретению, выпуску или выбытию

финансового актива или финансового обязательства. То есть дополнительные

затраты – это те затраты, которые бы не возникли, если бы организация не

приобрела финансовый инструмент, не выпустила его или не произвела его

выбытие.

Согласно пункту AG13 приложения А к МСФО (IAS) 39 (Руководство по

применению) затраты по сделке включают в себя вознаграждения и

комиссионные, уплаченные агентам (включая работников, действующих в

качестве агентов по продаже), консультантам, брокерам и дилерам, сборы

регулирующих органов и фондовых бирж, а также налоги и сборы за перевод

средств. Затраты по сделке не включают в себя премии и скидки по долговым

инструментам, затраты на финансирование, внутренние административные

расходы или затраты на хранение.

По нашему мнению, применяемое в МСФО (IAS) 39 определение

«затраты по сделке» по сути и смыслу в целом соответствует определению

«операционные затраты», применяемому в Стандарте № 74:

операционные затраты – это затраты, непосредственно связанные с

приобретением финансового актива или возникновением финансового

обязательства (п. 1 гл. 1 Стандарта № 74).

То есть операционные затраты – это, в своей основе, затраты, которые бы

не возникли, если бы организация не приобрела финансовый инструмент, не

выпустила его или не произвела его выбытие.


73

С учетом указанного обстоятельства рассмотрим, какие операционные

затраты могут возникнуть по следующим операциям, связанным с

приобретением финансовых активов и возникновением финансовых

обязательств:

А. Выдача займов, не обеспеченных облигациями или векселями

С учетом п. 6 Стандарта № 74 выданные займы, не обеспеченные

облигациями или векселями, относятся к категории «Финансовые активы,

учитываемые по амортизированной стоимости».

Выдача займов, которые могут быть как в денежной, так и товарной

форме и которые относятся к финансовым активам, не связана с

приобретением этих активов. При выдаче займов происходит трансформация

одного вида активов в другой, в частности, применительно к рассматриваемой

ситуации - денежных средств или товарно-материальных ценностей,

выданных в качестве займов, в долгосрочные или краткосрочные финансовые

вложения, учет которых осуществляется соответственно на счетах

бухгалтерского учета 06 «Долгосрочные финансовые вложения» и 58

«Краткосрочные финансовые вложения» [3]. При этом валюта баланса

организации-заимодавца не меняется.

Согласно подп. 13.5 п. 13 Стандарта № 74 при выдаче займа, не

обеспеченного облигациями, векселями, первоначальная стоимость

финансового актива, относящегося к категории «Финансовые активы,

учитываемые по амортизированной стоимости», принимается равной сумме

выданного займа, увеличенной на сумму операционных затрат, т.е. такие

затраты могут иметь место, но конкретный их перечень не установлен.

Полагаем, что к операционным затратам при предоставлении займов могут

быть отнесены расходы на оплату консультационных и информационных услуг,

связанных с оценкой эффективности предоставляемого займа, оценкой угроз его

невозврата и т.п.

В силу того, что предоставляемые займы могут быть товарными, можем

предположить, что на увеличение стоимости выдаваемого товарного займа


74

может быть отнесена, например, сумма увеличения стоимости передаваемого

в заем товара (с учетом ее оценки привлеченным специалистом-оценщиком),

а также стоимость услуг такого оценщика.

Разница между балансовой стоимостью предоставляемого товарного

займа и его оценочной стоимостью должна, по нашему мнению, относиться на

счет 91 «Прочие доходы и расходы».

Особо отметим, что стоимостная оценка предметов займа не является

существенным условием договора займа. Вместе с тем стороны договора

вправе согласовать стоимость товарного займа и указать ее в

товаросопроводительных документах.

Б. Приобретение ценных бумаг

К операционным затратам по операциям, связанным с приобретением

ценных бумаг, которые как и предоставляемые займы являются финансовыми

активами (п. 6 Стандарта № 74), чья первоначальная стоимость формируется

с учетом операционных затрат (подп. 13.1 п. 13 Стандарта № 74), могут быть,

по нашему мнению, отнесены такие затраты, как оплата информационных,

консультационных, оценочных и иных услуг, связанных с приобретением

ценных бумаг.

То есть в целом операционные затраты по приобретенным ценным

бумагам соответствуют по своему составу операционным затратам по

выданным займам.

В. Безвозмездное получение финансового актива, учитываемого по

амортизированной стоимости

Что касается безвозмездно полученного финансового актива,

учитываемого по амортизированной стоимости (к примеру, облигаций), то с

учетом подп. 13.3 п. 13 Стандарта № 74 его первоначальная стоимость должна

приниматься равной справедливой стоимости безвозмездно полученного

финансового актива на дату принятия его к бухгалтерскому учету,

увеличенной на сумму операционных затрат, а при невозможности

достоверного ее определения - стоимости, по которой этот финансовый актив


75

числился в бухгалтерском учете передающей стороны на дату передачи,

увеличенной на сумму операционных затрат.

В силу того, что в рассматриваемом случае финансовый актив получен

безвозмездно и, соответственно, затрат, непосредственно связанных с его

приобретением, как правило, не возникает, говорить о конкретных

операционных расходах, связанных с приобретением такого актива

достаточно проблематично.

Вместе с тем, поскольку согласно п. 3 Стандарта № 74 справедливая

стоимость финансового инструмента определяется на основании его рыночной

цены, рассчитываемой в порядке, установленном законодательством, а при ее

отсутствии - с использованием методов, обеспечивающих надежность оценки

справедливой стоимости этого финансового инструмента, полагаем, что в

состав операционных затрат по безвозмездно полученным финансовым

активам возможно включать сумму оплаты услуг оценщиков по определению

справедливой стоимости таких финансовых активов.

Как видим, первоначальная стоимость рассмотренных нами выше

финансовых активов, учитываемых по амортизированной стоимости (п. А, Б,

В), увеличивается на сумму операционных затрат, к которым относятся

затраты, непосредственно связанные с приобретением (получением) такого

финансового актива, а именно:

– расходы на оплату консультационных и информационных услуг;

– расходы на оплату услуг по оценке финансовых активов (если такая

оценка необходима), по оценке эффективности операций, связанных с

движением финансовых активов, и т.п.

Г. Получение кредитов (займов)

Рассмотрим далее операции, связанные с получением кредитов или

займов. При этом отметим, что обязательства по кредитам и займам относятся

к категории «Финансовые обязательства, учитываемые по амортизированной

стоимости» (п. 9 Стандарта № 74).

В международной практике по затратам, связанным с такими

операциями, субъекты хозяйствования, применяющие международные


76

стандарты финансовой отчетности, руководствуются МСФО (IAS) 23

«Затраты по заимствованиям» [4] (далее – МСФО (IAS) 23).

К затратам по заимствованиям относятся процентные и другие затраты,

которые организация несет в связи с получением заемных средств.

Поскольку получение заемных средств обуславливает возникновение

финансовых обязательств, в отношении таких обязательств следует

руководствоваться, в частности, нормами МСФО (IAS) 39, в соответствии с

которыми у заемщика могут возникать затраты по сделке, трактуемые как

дополнительные затраты, непосредственно относящиеся к приобретению

финансового обязательства.

В Российской Федерации вопросы учета расходов по займам и кредитам

регулируются специальным ПБУ 15/2008 «Учет расходов по займам и

кредитам» [5] (далее – ПБУ 15/2008).

Согласно п. 3 ПБУ 15/2008 расходами, связанными с выполнением

обязательств по полученным займам и кредитам, являются:

проценты, причитающиеся к оплате заимодавцу (кредитору);

дополнительные расходы по займам.

При этом дополнительными расходами по займам являются:

суммы, уплачиваемые за информационные и консультационные услуги;

суммы, уплачиваемые за экспертизу договора займа (кредитного

договора);

иные расходы, непосредственно связанные с получением займов

(кредитов).

Расходы по займам отражаются в бухгалтерском учете обособленно от

основной суммы обязательства по полученному займу (кредиту) (п. 4

ПБУ 15/2008).

Дополнительные расходы по займам могут включаться равномерно в

состав прочих расходов в течение срока займа (кредитного договора) (абз. 2

п. 8 ПБУ 15/2008).

Полагаем, что в Беларуси с учетом национальных особенностей

бухгалтерского учета к операционным затратам по операциям, связанным с


77

получением кредитов и займов, возможно, по аналогии с Россией, относить

суммы оплаты заемщиком (кредитополучателем) за полученные

консультационные и информационные услуги, связанные с получением займа

(кредита), за экспертизу договора займа (кредитного договора), иные расходы.

Учитывая отсутствие национальных нормативных правовых актов,

регламентирующих вопросы учета расходов по займам и кредитам, в том

числе операционных расходов, представляется целесообразным, чтобы

Министерство финансов Республики Беларусь разработало и утвердило

соответствующий национальный стандарт по бухгалтерскому учету и

отчетности.

Рассмотрим далее вопрос о возможности отнесения к операционным

затратам расходов на независимую оценку стоимости здания для передачи его

в залог с целью обеспечения исполнения обязательства по кредиту.

Прежде всего отметим, что проведение оценки стоимости объектов

оценки при предоставлении в качестве обеспечения исполнения обязательств

по кредитному договору залога имущества, кроме денежных средств, является

обязательным. При этом оценивается стоимость имущества, передаваемого в

залог (абз. 3 ч. 1 п. 21 Положения об оценке стоимости объектов гражданских

прав в Республике Беларусь, утв. Указом Президента Республики Беларусь от

13.10.2006 № 615 «Об оценочной деятельности в Республике

Беларусь» - далее Указ № 615) [6].

Сделки с объектами гражданских прав, осуществленные без проведения

оценки их стоимости, обязательность которой установлена законодательством,

считаются недействительными (подп. 1.6 п. 1 Указа № 615).

С учетом норм Стандарта № 74 получаемые организацией займы и

кредиты относятся к финансовым обязательствам, операционные затраты –

это непосредственно затраты, связанные с возникновением финансовых

обязательств.

Очевидно, что расходы на независимую оценку стоимости здания для

передачи его в залог с целью обеспечения исполнения обязательства по

consultantplus://offline/ref=8BB756EFA1BC1B3630FF0460CA953C67BB6C9638329CC72C5BC7D290825FBD2E450932AF407E3E57AEC8A0BD3C673311E539E89ECC353537FE6D018400f81AI

consultantplus://offline/ref=8BB756EFA1BC1B3630FF0460CA953C67BB6C9638329CC72C5BC7D290825FBD2E450932AF407E3E57AEC8A0BE39653311E539E89ECC353537FE6D018400f81AI


78

кредиту являются затратами, которые обусловлены получением этого кредита

и, соответственно, возникновением финансовых обязательств у организации-

заемщика.

Соответственно такие затраты, как затраты, непосредственно связанные

с возникновением финансового обязательства у заемщика, могут, с нашей

точки зрения, признаваться операционными затратами.

В этой связи с учетом норм Стандарта № 74 такие расходы должны

относиться в дебет счета 66 «Расчеты по краткосрочным кредитам и займам»,

67 «Расчеты по долгосрочным кредитам и займам» в корреспонденции со

счетом 60 «Расчеты с поставщиками и подрядчиками» либо счета 76 «Расчеты

с разными дебиторами и кредиторами» (на сумму задолженности перед

оценщиком).

Впоследствии по мере погашения задолженности перед кредитором по

полученному кредиту и процентам по этому кредиту операционные затраты в

виде расходов организации на независимую оценку стоимости здания для

передачи его в залог с целью обеспечения исполнения обязательства по

кредиту должны списываться на счет 91 «Прочие доходы и расходы».

Отметим, что введение Стандарта № 74 принципиальным образом, с

нашей точки зрения, изменило ранее действовавший порядок бухгалтерского

учета расходов организации на независимую оценку стоимости активов для

передачи их в залог. Если ранее такие расходы было возможно отнести по

дебету счетов учета затрат на производство и расходов на реализацию, то

теперь, как уже отмечалось выше, для учета таких расходов должны

использоваться счета учета краткосрочных и долгосрочных кредитов и займов

с последующим их закрытием на счет 91 «Прочие доходы и расходы».

И, наконец, заключительный вопрос – о возможности закрепления

перечня операционных затрат в учетной политике организации.

Согласно ст. 1 Закона Республики Беларусь «О бухгалтерском учете и

отчетности» от 12.07.2013 г. № 57-З [7] (далее – Закон № 57-З) учетная

политика – это совокупность способов организации и ведения бухгалтерского

учета, принятая организацией.


79

В свою очередь, согласно п. 2 Национального стандарта бухгалтерского

учета и отчетности «Учетная политика организации, изменения в учетных

оценках, ошибки», утв. постановлением Министерства финансов Республики

Беларусь от 10.12.2013 № 80 [8], способы ведения бухгалтерского учета – это

применяемые при ведении бухгалтерского учета и (или) составлении

бухгалтерской отчетности способы первичного наблюдения, виды учетной

оценки, способы группировки и обобщения хозяйственных операций.

Таким образом, формирование учетной политики – это выбор

организацией одного из предусмотренных законодательством способов

организации и ведения бухгалтерского учета и закрепление этого выбора в

учетной политике организации.

Отметим также, что согласно п. 4 ст. 9 Закона № 57-З учетная политика

организации включает:

применяемые организацией виды учетной оценки;

план счетов бухгалтерского учета организации;

разработанные организацией для применения формы первичных учетных

документов;

применяемую организацией форму бухгалтерского учета;

порядок проведения инвентаризации активов и обязательств

организации;

иные способы организации и ведения бухгалтерского учета.

Очевидно, что определение организацией перечня операционных затрат

не связано с выбором ею одного из возможных способов организации и

ведения учета. Кроме того, перечень операционных затрат, устанавливаемый

самой организацией, не является элементом учетной политики и,

соответственно, не может определяться самой организацией и включаться ею

в свою учетную политику.

Такой перечень затрат, по нашему мнению, должен определяться

Министерством финансов Республики Беларусь совместно с Министерством

по налогам и сборам Республики Беларусь и закрепляться в соответствующем

consultantplus://offline/ref=A6CE5C39A5DA0D74BC7538B4E743568A1CBB77A8FF1E773A49557373A94C53A70B3A01CB9B4CA4C9C2FAA93AF8C163B42911AA19D3CCC8F6ED1A2CD094pDYFH

consultantplus://offline/ref=B8B65091285DD7C872217D252D84E46A030FA99093766A41BDF6FF494E13E9AE9A8D29CD16939CACDB64415F5935503553FD6FED82A41B05F95B778EC4MDhDH


80

нормативном правовом акте, как это, например, имеет место в отношении

дополнительных затрат по сделкам в МСФО (IAS) 39 и в отношении

дополнительных расходов по займам в российском ПБУ 15/2008.

Вместе с тем, несмотря на то, что перечень операционных затрат

законодательно не установлен и их самостоятельное определение не связано с

выбором организацией одного из возможных способов организации и ведения

учета, главный бухгалтер, по нашему мнению, на основании своего

профессионального суждения может, с учетом норм ст. 1 Закона № 57-З,

изложить в положении об учетной политике и в примечаниях к отчетности

информацию о том, какие затраты он отнес к операционным расходам,

непосредственно связанным с приобретением финансовых активов и

возникновением финансовых обязательств.

По результатам проведенного исследования полагаем возможным

констатировать следующее:

1. Операционные затраты – это затраты, непосредственно связанные с

приобретением финансового актива или возникновением финансового

обязательства.

Конкретный перечень операционных затрат действующим

законодательством не установлен.

Операционные затраты – это, в своей основе, затраты, которые бы не

возникли, если бы организация не приобрела финансовый инструмент, не

выпустила его или не произвела его выбытие.

2. К операционным затратам при предоставлении займов могут быть

отнесены расходы на оплату консультационных и информационных услуг,

связанных с оценкой эффективности предоставляемого займа, оценкой угроз

его невозврата и т.п.

В силу того, что предоставляемые займы могут быть товарными,

полагаем, что на увеличение стоимости выдаваемого товарного займа может

быть отнесена сумма увеличения стоимости передаваемого в заем товара (с

учетом ее оценки привлеченным специалистом-оценщиком), а также

стоимость услуг такого оценщика.


81

3. Операционные затраты по приобретенным ценным бумагам в целом

соответствуют по своему составу операционным затратам по выданным

займам.

4. В состав операционных затрат по безвозмездно полученным

финансовым активам возможно включать сумму оплаты услуг оценщиков по

определению справедливой стоимости таких финансовых активов.

5. С учетом национальных особенностей бухгалтерского учета к

операционным затратам по операциям, связанным с получением кредитов и

займов, возможно относить суммы оплаты заемщиком (кредитополучателем)

за полученные консультационные и информационные услуги, связанные с

получением займа (кредита), за экспертизу договора займа (кредитного

договора), иные расходы.

6. Расходы на независимую оценку стоимости здания для передачи его в

залог с целью обеспечения исполнения обязательства по кредиту обусловлены

получением этого кредита и, соответственно, возникновением финансовых

обязательств у организации-заемщика, в связи с чем такие затраты могут

признаваться операционными затратами.

7. Перечень операционных затрат, устанавливаемый самой организацией,

не является элементом учетной политики и, соответственно, не может

определяться самой организацией и включаться ею в свою учетную политику.

8. Перечень операционных затрат по операциям, связанным с

приобретением финансовых активов и возникновением финансовых

обязательств должен определяться Министерством финансов Республики

Беларусь совместно с Министерством по налогам и сборам Республики

Беларусь и закрепляться в соответствующем нормативном правовом акте.

До принятия такого нормативного правового акта главный бухгалтер, по

нашему мнению, на основании своего профессионального суждения может

изложить в положении об учетной политике и в примечаниях к отчетности

информацию о том, какие затраты он отнес к операционным расходам,

непосредственно связанным с приобретением финансовых активов и

возникновением финансовых обязательств.


82


1. Национальный стандарт бухгалтерского учета и отчетности «Финансовые

инструменты» : утв. постановлением Мин-ва финансов Респ. Беларусь, 22.12.2018,

№ 74.

2. МСФО (IAS) 39 «Финансовые инструменты: признание и оценка» : введен в действие

на территории Респ. Беларусь в качестве технического нормативного правового акта

постановлением Совета Министров Респ. Беларусь и Нац. банка Респ. Беларусь,

19.8.2016, № 657/20 (приложение 26 к постановлению).

3. Инструкция о порядке применения типового плана счетов бухгалтерского учета: утв.

постановлением Мин-ва финансов Респ. Беларусь, 29.06.2011, № 50.

4. МСФО (IAS) 23 «Затраты по заимствованиям» : введен в действие на территории Респ.

Беларусь в качестве технического нормативного правового акта постановлением

Совета Министров Респ. Беларусь и Нац. банка Респ. Беларусь, 19.8.2016, № 657/20

(приложение 14 к постановлению).

5. Положение по бухгалтерскому учету «Учет расходов по займам и кредитам» (ПБУ

15/2008): утв. приказом Мин-ва финансов Рос. Федерации, 06.10.2008, № 107н (в ред.

06.04.2015).

6. Положение об оценке стоимости объектов гражданских прав в Республике Беларусь:

утв. Указом Президента Респ. Беларусь, 13.10.2006, № 615.

7. О бухгалтерском учете и отчетности: Закон Респ. Беларусь, 12.07.2013, № 57-З.

8. Национальный стандарт бухгалтерского учета и отчетности «Учетная политика

организации, изменения в учетных оценках, ошибки» : утв. постановлением Мин-ва

финансов Респ. Беларусь, 10.12.2013, № 80.

consultantplus://offline/ref=A6CE5C39A5DA0D74BC7538B4E743568A1CBB77A8FF1E773A49557373A94C53A70B3A01CB9B4CA4C9C2FAA93AF8C163B42911AA19D3CCC8F6ED1A2CD094pDYFH


83

PEDAGOGY AND EDUCATION

Badanbekkyzy Zaure

Civil Aviation Academy, Professor, Republic of Kazakhstan

Abdullina T. T.

Abai KazNPU, 1st year master's degree, Republic of Kazakhstan

IMPLEMENTING INTERACTIVE METHODS

OF TEACHING IN DISTANCE LEARNING

Abstract. The paper is devoted to modern teaching methods, namely interactive ones, which have

long been a part of our educational process. Interactive methods in themselves are aimed at

developing and improving the quality of communication and interaction between teachers and

students. They are innovative in that they enable students to think critically, solve and find a

problem, communicate in society, as well as creative development. However, the problem of

integrating and using these methods in online education has come up with the times. There are a

lot of questions, for example, the organization of training, methods corresponding to new

technologies, the possibility of achieving the goal without direct interaction in the classroom,

preparation for the educational process, difficulties and errors in the implementation of these

methods. This article covers all the issues and provides strategies for using interactive methods in

online learning.

Keywords: distance learning, interactive methods, communication, implementation.

Interactive teaching methods have long replaced traditional teaching in

education. One of the hallmarks of interactive learning is the form of

communication. In the traditional form, a passive form is used, when the student

plays the role of a listener, most of the time he is engaged in self-study by reading

books, practical work, as well as other independent work. In an interactive form, the

participants have a multilateral communication, that is, interaction both between the

accountant and the students, as well as between the students themselves. Interactive

learning is a special form of organization of cognitive activity in which all

participants of the learning process participate, creating favorable conditions for


84

learning [1, p. 135]. This form allows you to work in groups, solve problems

together, as well as develop qualities that help in communication, for example, such

as respect, tolerance, friendliness, openness. In training, the interests and

motivations of students are put in the first place, as well as age and other

characteristics of each student are taken into account.

Interactive methods consist of several principles:

1) as mentioned at the very beginning, communication is an important feature

in learning;

2) tasks and methods aimed at group performance, that is, students must

complete them together, thereby working in collaboration with others;

3) the teacher prepares for the lesson in advance, as well as creates an easy

atmosphere and conditions for conducting the lesson and using the methods;

4) the lesson should be held in accordance with certain norms and rules in order

to use time more effectively and teach discipline to students;

5) students should be able to freely express their opinions, as well as perform

in different roles, using their imagination, as well as improvise in different

situations;

6) the teacher always reflects, and also, before the beginning of each lesson, always

analyses the knowledge and preparation of students. For example, is the topic of the

lesson familiar, what knowledge they have on it, and what they would like to know.

7) the lesson should be held in a simple form that will be understandable to

both students and any teacher. That is why the methods used should not be difficult

to implement.

In this training, the teacher supervises the entire process from start to finish,

but the peculiarity is that he also plays the role of a mentor and also participates in

all learning processes. At the beginning of the lesson, the teacher introduces the topic

and purpose, prepares assignments and creates conditions for the lesson. While

students are required only to actively participate in the lesson, as well as interact

with others.

As a rule, the lesson itself takes place in 3 stages: introduction, main part

and conclusion. In the introduction, the teacher introduces the topic, the goal,


85

introduces the incomprehensible words that can complicate the concept of the topic and

the lesson, shows the basic rules and regulations. In the main part, the students are

divided into small or large subgroups, in which they will work in the future, as well as

enter into a certain dialogue, express their opinion, and actively participate during the

lesson. In the final part, the students share their emotions and knowledge, ask the

questions that interested them the most and receive feedback from the teacher.

The process of the lesson itself is quite easy to implement both with teachers

and with students, but the question arises whether there are any peculiarities in using

the same methods in distance learning. In the case of distance learning, interaction

takes place, not only between the teacher and the student, as well as between the

students, but also between teaching aids, technologies that make it possible to

implement interactive learning.

It seems that it is the integration of full-time and distance learning with the

introduction of interactive methods and technologies into them that is the most

promising model of education in the modern world. The combination of full-time

and distance learning requires painstaking and time-consuming preparatory work at

the stage of pedagogical design [2, p. 375].

A.E. Tokanyazova, researching the use of new information technologies in the

process of teaching foreign languages, pays special attention to teaching a foreign

language using Internet resources. The Internet is no longer a source of knowledge

for students, but an organizer of the process of research, search, analysis of

information, creation of creative projects in the implementation of an activity-based

approach to education [3, p. 200].

Distance learning involves the use of new methods by teachers, as well as

knowledge in information technology, the following list shows the most important

points for effective implementation of distance learning:

1) the teacher must have knowledge in the use of new technologies, and know

the psychological aspects of communication in a distance space;

2) the correct choice of the platform with which students and teachers will

work, since they should be convenient and easy to use, as well as help in the

implementation of interactive methods, and not create problems;


86

3) all opportunities for assessing students should be provided;

4) students are competent in online communication, as well as adhere to

cultural norms, for example, do not speak loudly into a microphone, do not chew,

have a neat appearance, etc.

5) the ability to use Internet resources as an auxiliary component for the

implementation of distance learning [4, p. 80].

Many people are mistaken that there is no communication in distance learning,

and there is also no control over students. However, new resources, programs and sites

allow full control over students, as well as new methods help to teach lessons while

developing communication skills, work in groups. The following Table 1 shows the

most common interactive methods, as well as the skills that develop as you use them.

Table 1

Interactive methods for distance learning

Name of

interactive

methods

Process Skills

Webinar

(lecture)

This method is used by various video platforms.

The teacher speaks with a certain topic, using

different diagrams, pictures, videos, in the

process can give small tasks for the students, and

also necessarily interact using the "question-

answer" method.

Students learn the topic

efficiently through

simplicity and visualisation.

They ask questions and can

participate in small

discussions that improve

speaking.

Group

discussion

Students are divided into several subgroups and

discuss a specific topic, questions, and

problems, sometimes a broad topic can be

divided into different questions. Sometimes

students can come up with specific reports,

analyzes or information that they have learned

in the preparation process.

Students are in constant

communication, share

their thoughts, analyse

various issues.

Debate Students are divided into two groups and each

proves the correctness of its side. In most cases,

especially on an online platform, the debate

should take place with the help of the monitor.

Students develop critical

thinking, and they also

learn to give certain

arguments.

Interview Interview is one of the interactive methods

where both the teacher himself and the students

can participate as the main guest. A feature of

this method in online training may be the

possibility of inviting guests from different

countries. For example, university professors,

movie and theater stars, etc.

This method helps to

develop students' interest,

as well as speaking skills,

the ability to ask the right

questions.


87


Case study This method presents students with a problem in

a specific situation. And students must find

solutions to this problem through discussion or

their own personal arguments.

This method helps students

to solve problems, analyse,

work in groups.

Working in

pairs

Students work in pairs on specific assignments

and projects provided by the instructor. This

helps to improve the competitive process

between students.

Students learn to work in

pairs, they are in constant

communication, solve

problems, as well as

achieve goals, and work in a

tense situation.

Brainstorming Students are faced with a specific problem and

they must quickly give different answers.

Answers can be of different forms, sometimes

even impossible. The meaning of this method is

that students rely on all their creativity, freely

express their opinions.

Students freely share their

ideas, thoughts. Analyse the

answers and find the best

options.

Socrates

method

This method describes solving problems or

finding the truth with the help of tricky, difficult

questions that are asked by students in the course

of a dispute or discussion.

Students in the process of

this method learn to ask

questions, share their ideas,

reveal a topic, as well as

discuss and work in groups.

Watching

educational

videos

The teacher shows students different video

materials, in the process he can ask questions

about the video, and at the end certain

conclusions and discussion are made.

In this method, students

master the topic better and

faster thanks to

visualization. They also

draw their own conclusions

about the video and answer

questions.

Presentation

(project work)

Students are given a specific project topic for

which they must prepare in pairs or groups. For

this they can use various video-photo materials,

maps, diagrams, as well as other forms of

visualization. Each project has a conclusion.

Students work in groups

and use their creative

thinking. This method helps

to deeply study the topic.

Role play The teacher gives students different roles. In

this situation, it is necessary to take into

account the characteristics of the students, their

character and their positions. Students are

embodied in these roles and arrange mini-

scenes.

Students improvise,

develop their creativity,

improve their speaking

skills, use and learn to play

different roles.

This table shows that there are many methods that can be integrated into

distance learning. With good competence of the teacher and students, knowledge

of technology and willingness to learn, these methods are very easy to implement.

In this table, you can also notice that for most of the methods, it is enough only

to use programs that provide video conferencing. In this case, the most popular

programs are the following:


88

1) Skype is one of the oldest programs, easy to use. However, it only allows a

conference for 50 people, which complicates the process.

2) Zoom is currently a popular platform in Kazakhstan, the number of

participants reaches 100 people. One of the advantages of video can be recorded and

saved in the cloud.

3) Google Hangouts is a platform in which the number of participants reaches

250 people and the peculiarity is that it is synchronized with all Google accounts.

However, of course, we should not rule out that such training may have

disadvantages in training, sometimes bring difficulties. The following table 2

describes the main ones, as well as the arguments.

Table 2

Advantages and disadvantages of distance learning

Advantages Disadvantages Quick feedback Students have the opportunity

at any time to get answers to

possible questions using e-

mail, as well as special

resources for the exchange of

feedback and comments. They

can send their assignments at

any time to the teacher and

receive a response from the

teacher immediately after

verification.

Technical

problems

With distance learning,

technical problems can

arise: lack of Internet,

poor communication,

some educators cannot

afford suitable

equipment, for example,

headphones, a computer,

a video camera, and

sometimes have problems

with them.

Full access Most often, students have full

access to lectures,

assignments, as well as to the

syllabus, which helps them to

prepare for classes in a timely

manner.

Psychological

readiness

Unconfident person may

not be ready for distance

learning due to self-

doubt, as well as shyness,

some people find it

difficult to listen to their

voice recordings, they are

afraid of the camera. Such

problems bring learning

difficulties.

Diversity The used interactive methods

acquire new possibilities, as

well as, with the help of

various resources, help to

diversify the content and

conduct the lesson more

efficiently.

Virtuality Distance learning can be

difficult for primary

classes, as well as in the

case of practical and

laboratory work, in

which it is very important

for us to feel with our

own hands, to see it live.


89


Visualiation One of the important

possibilities of distance

learning is the simultaneous

use of visual materials, such as

video and photo resources, that

improve the assimilation of the

material.

Lack of

knowledge

If students and teachers

do not have the

appropriate knowledge to

use new technologies, it

becomes more difficult to

implement the classes.

The choice of using new

resources is also reduced.

Synchronisation New interactive technologies

allow the simultaneous use of

Internet resources, and also

have a synchronization

function, which allows

students to work together on

assignments and projects.

Lack of

fairness

This training introduces

the difficulty of

controlling students.

Access to extensive

resources can also be a

disadvantage for learning,

as students can use them

to get good grades.

In conclusion, distance learning in our modern world has become a very

important change to which we all had to come sooner or later. Since, it not only

saves time and allows you to maintain health, but improves and makes the

assimilation of knowledge and topics more efficient. New educational methods,

especially interactive ones, can be easily used both in the traditional space and in

online learning. It all depends only on the readiness and knowledge of teachers and

students in the field of information technology, as well as a good command of the

equipment. However, in spite of this new generation, which has experienced these

changes, it will be able not only to improve the process, but will also be ready to

learn both the older and the new generation.

References:

1. Kashlev, S.S., Interactive learning technology / S.S.Kashlev. - Mn., 2005.

2. Methods of teaching foreign languages: traditions and modernity / Ed. A. A. Mirolyubova.

Obninsk: Title, 2012.464 p.

3. Toktanyazova, A.E. (2007) Project «Internet in teaching a foreign language» // New

technologies. No. 3. P. 200–202.

4. Runova A.A. Application of interactive methods and technologies in distance learning //

Actual research. 2020. No. 7 (10). S. 78-81.


90

Bayjonov Furqat Bakhramovich

Junior researcher at the Mahalla and Family Research Institute,


ISSUES OF GENDER EQUALITY IN UZBEKISTAN

(IN ADOLESCENTS IN THE FAMILY)

Abstract. This article focuses on gender equality among adolescents in the family. Gender equality

is a human right, but adolescents face a constant gap in the use of gender and gender decision-

making processes. Which is one of the most pressing issues today.

Keywords: gender equality, adolescent children, feminism, puberty.

The spread of globalization and integration in society is leading to new

research. In particular, the issues of the mahalla and the family are complete. It is

known that the President of the Republic of Uzbekistan on February 18, 2020 «On

measures to improve the socio-spiritual atmosphere in society, further support the

institution of the community and bring the system of work with families and women

to a new level». In order to ensure the implementation of the main tasks assigned to

the institute in the Decree and program PF-5938 «On measures to further develop

the Institute of Family and prepare young people for family life» Resolution No. 820

«On Measures» defines the urgency of the problem. At the same time, the issue of

gender equality in adolescents can be included in the list of problems that need to be

studied consistently and in depth by researchers and sociologists. Adolescence is a

period of intense physical activity, psychosocial development and various changes

in the body. It starts at 10 years old for girls and 12 years old for boys. The end of

puberty depends on the physical, mental, and emotional characteristics of an adult.

At the same time, adolescents' sense of independence prevails during this period,

mental development accelerates, they begin to think about the future and make

different plans. Adolescents begin to think more about their future education and

employment during this time. Most teenagers have confidence in their own code of

ethics and sexual maturity. At the age of 13-14, children learn everything by


91

comparison. At this time, peers play a more important role in a child's life. He often

compares his success to that of other children. This is a prelude to gender equality

in adolescence. Sociologists pay close attention to the difference between the results

of actions, that is, the unexpected results that result from these actions.. Of course,

in raising this issue, we must first emphasize the issue of gender equality. Although

the issue of gender equality is not as controversial today as it was in the late twentieth

century, it does provide a scientific analysis of the social aspects of the issue in the

social system and their way of life.

The key point in the concept of gender is the difference between the two

concepts, gender and gender. In some cases, these categories (gender - male, female;

and gender - masculine, feminine) are reflected in the same sense. Gender equality

is a human right, but adolescents face a constant gap in the use of gender and gender

decision-making processes. In society, girls have fewer opportunities for social and

economic activity than boys, and girls have fewer opportunities for primary and

higher education, both in terms of health and safety. Ensuring the rights of girls and

giving them the opportunity to reach their full potential is important not only for

achieving gender equality, but also for achieving broader stages of development. It

is no secret that women and girls with equal opportunities can contribute to the

health and well-being of their families, peoples and countries and create a force that

benefits everyone. The concept of gender describes social roles and responsibilities

that are generally considered appropriate for both men and women in society.

Gender equality means that in every society, men and women should have equal

power for financial independence, education and personal development.

Expanding the rights and opportunities of women is one of the important

aspects of achieving gender equality. This includes developing girls ’self-esteem,

decision-making skills, access to opportunities and resources, and the ability to make

changes. However, gender issues focus not only on gender equality, but also on the

relationship between men and women in society. Admittedly, the recognition of

women's rights in society depends on the decision of the men who rule in that

society. If we look at the educational process in the world, although the world is


92

making progress in achieving gender equality in education, girls ’access to education

is higher than that of boys. In developing countries, about a quarter of girls do not

go to school. Usually, families with disabilities who cannot afford to pay for school

and clothing for their children pay as much attention to their son's education as

possible n families, girls can use their labor for housework, fetching water, and

caring for children, leaving them with very little time to study. However, a greater

focus on girls' education will ensure higher returns on investment in developing

countries. An educated girl is more likely to delay marriage (preventing a young

marriage), thereby providing for a smaller family, giving birth to healthy children,

and sending her children to school. She will have more opportunities to earn money

and participate in political and social processes. The World Health Organization

(WHO) annually assesses inequality between women and men in the world in terms

of economic opportunities, access to education, health care, and other opportunities.

According to their most recent report, gender inequality remains a problem and there

is a gender gap in access to vital opportunities; this is especially true in the areas of

health care and higher education4.

In contrast to the physiological nature of gender, social and cultural symbolism

is embodied in all concepts that are considered «masculine» or similar, defined as

positive, significant, and priority. Features that are considered «feminine» are seen

as negative, secondary, and submissive. In our daily lives, many non-gender

concepts are considered «masculine» or «feminine». That is, it has a specific

«sexual» gender. The concepts of «femininity» and «masculinity» have been

adopted to clearly distinguish between the concepts of «masculine» or «feminine».

In the science of gender, the formation of gender differences is usually associated

with the process of socialization5. Socialization is the process by which an

individual acquires knowledge, norms, and values that enable him or her to function

as a full member of society. Socialization involves socially controlled processes of

targeted influence. For example, the natural processes that influence upbringing or

its formation. The main institutions and agents of socialization include the family,

school, neighborhood, peer group, others, including neighbors, acquaintances,


93

friends, parents, etc., and the media at the same time. In general, it is an environment

in which the process of assimilation, acceptance, and expression of relevant cultural

norms takes place. In particular, in the process of gender socialization, the formation

of male or female gender identity occurs in accordance with the cultural norms

accepted in society. Different aspects of socialization are studied by psychology,

social psychology, sociology, history and ethnography, and pedagogy.

Gender similarity is the understanding of the relationship between masculinity

and femininity in a particular culture. Identifying oneself as a man or a woman

means adopting a model of psychological qualities and behaviors that are defined

by society based on their physiological and biological gender. Traditional views on

the roles of men and women stem from the idea that their social behavior is based

on biological differences. Raising boys has traditionally been a challenge because

men need to be stronger and more determined than women. Men are given the role

of creators of history and culture. Girls are taught from an early age the role of a

mother-to-be, that she should not have personal interests and should dedicate her life

to her family - her future husband and children. Girls are taught from an early age

the role of a mother-to-be, that she should not have personal interests and should

dedicate her life to her family - her future husband and children. Girls are brought

up vulnerable, both physically and psychologically. This provides a good basis for

accepting violence. Women are assigned the role of housewives entrusted with

housework and child rearing Such a biologically oriented approach to the role of

men and women is being criticized today by proponents of gender-based

socialization. It should be noted that biological determinism as an approach not only

assumes the existence of gender inequality by nature, but also advocates the

inequality that has developed over the centuries between different social groups.

Hierarchical stratification would occur in the process of social stratification.

However, the universal model of stratification inherent in any society is gender

stratification, in which the hierarchy is determined by gender and has always been

male-dominated. History has shown that real power has always been in the hands of

men, and from the very beginning of the patriarchal period they considered it useful


94

to count women as dependent. In Uzbekistan, the gender situation in the new

political system of the country takes precedence over the relationship between the

individual and the state, and they are closely linked through rights and obligations.

The main mechanism of balancing socio-political and legal relations is democracy,

aimed at guaranteeing the rights of all citizens and the population living in the

territory of Uzbekistan, that is, women and men have equal rights6. This issue is

being addressed in Uzbekistan, taking into account the scientific level of the

problems of democratization of human rights, the historical traditions, customs and

spiritual values of the people. The country is on the path to building a civil state

governed by the rule of law, focusing on the interests of the people, society and the

individual. After Independence, Uzbekistan has done a lot to achieve gender

equality7. The Republic of Uzbekistan has ratified a number of international

treaties to combat all forms and manifestations of violence against women. These

include the Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against

Women, the Convention on the Rights of the Child and other international

instruments. Of course, to prevent domestic violence the international legal action

is not enough. The solution to this problem lies in the elimination of all forms of

discrimination against women by the Women's Committee, as well as the Ministry

of Foreign Affairs and the National Center for Human Rights, which are largely

dependent on effective law enforcement activities strengthened at the legislative

level. It is cooperating closely with the State Statistics Committee in the

implementation of the Beijing Action Plan in compliance with the terms of the

Convention and in the implementation of international commitments to the

Millennium Development Goals. Changes in the role of women in politics have also

affected the political sphere. In particular, according to Article 22 of the Law «On

Elections to the Oliy Majlis of the Republic of Uzbekistan», political parties are

nominated by the Legislative Chamber to improve the organizational and legal

framework for ensuring women's rights in Uzbekistan. A quota of 30 percent has

been set. (Article 22 of the Law on Elections to the Oliy Majlis of the Republic of

Uzbekistan).


95

In short, much remains to be done today in the field of women's equality, not

only in Central Asia or Uzbekistan, but in almost every country in the world. Women

make up more than half of the population in almost all countries, so when the rights

of half of the population are violated, it is difficult to speak of a de facto democratic

society. The problem of violence against women is a sign of the unhealthy socio-

emotional environment in the country and the backwardness in creating new social

relations. While all forms of violence and discrimination against women are

required, violence against women is of particular importance because it affects

society as a whole.

Adabiyotlar ro‘yhati:

1. O‘zbekiston Respublikasi Prezidentining 2020-yil 18-fevraldagi «Jamiyatda ijtimoiy-

ma’naviy muhitni sog‘lomlashtirish, mahalla institutini yanada qo‘llab-quvvatlash hamda oila

va xotin-qizlar bilan ishlash tizimini yangi darajaga olib chiqish chora-tadbirlari to‘g‘risida»gi

PF-5938-sonli Farmoni. [Electronic resource]. - Access mode: https://lex.uz/docs/-4740345

(16.02.2021)

2. O‘zbekiston Respublikasi Vazirlar Mahkamasining 2020-yil 31-dekabrdagi «Oila institutini

yanada rivojlantirish va yoshlarni oilaviy hayotga tayyorlash chora-tadbirlari to‘g‘risida»gi

820-sonli Qarori. [Electronic resource]. - Access mode: https://iiv.uz/uz/pages/ozbekiston-

respublikasi-vazirlar-mahkamasining-qarorlari (17.02.2021)

3. O‘zbek tilining izohli lug‘ati. – Toshkent: O‘zbekiston milliy ensiklopediyasi, 2008. – B.

4. Gender and health. [Electronic resource]. - Access mode: www.who.int/health-topics/gender

(15.02.2021)

5. Emma S. Gender gaps in higher education across Central Asia. [Electronic resource]. - Access

mode: https://www.universityworldnews.com (13.02.2021)

6. O‘zbekiston Respublikasining Konistitutsiyasi. X bob, 46-modda. [Electronic resource]. -

Access mode: https://constitution.uz/oz/clause/index (12.02.2021)

7. O‘zbekiston Respublikasining 2019-yil 2-sentabrdagi «Xotin-qizlar va erkaklar uchun teng

huquq hamda imkoniyatlar kafolatlari to‘g‘risida»gi O‘RQ-562-sonli Qonuni. [Electronic

resource]. - Access mode: https://lex.uz/docs/-4494849 (10.02.2021)

8. R.Atamuratov. Internet olamining yoshlar mafkuraviy immunitetiga ta’siri. Bolalarning

ma’naviy va jismoniy rivojlanishida axborot xavfsizligini ta’minlashning dolzarb

masalalari. Respublika ilmiy-amaliy konferensiyasi. Tashkent, Uzbekistan. 12-aprel

2017-yil.

https://lex.uz/docs/-4740345


96

9. Atamuratov, R. K. The importance of the virtual museums in the educational process.

European Journal of Research and Reflection in Educational Sciences, Vol. 8 No. 2, 2020.

Part II, 89-93.

10. R.Atamuratov. Imkoniyati cheklangan bolalarga ta’lim berishda masofali o’qitish

texnologiyalaridan foydalanish masalalari. Kadrlar tayyorlash milliy dasturi – «O’zbek

modeli» ning ajralmas qismi. Yosh olimlar va talabalar ilmiy –amaliy konferensiyasi.

Tashkent, Uzbekistan 15-mart 2016-yil.

11. Mavlonov B.B. On social pedagogical mechanisms of ensuring information psychological

security of students on the basis of neuro linguistic programming technologies / Proceedings

of the 7th International Scientific and Practical Conference SCIENTIFIC HORIZON IN THE

CONTEXT OF SOCIAL CRISES. TOKYO, JAPAN 6-8.02.2021. - P. 262-265.


97

Kuchkarova Janar

Master's student

Uzbek State University of World Languages, Republic of Uzbekistan

Djusipov Maxanbet [Supervisor]

Professor

Uzbek State University of World Languages, Republic of Uzbekistan

PAREMIA- A TYPE OF PAREMIOLOGICAL UNITS

Abstract. In this article discusses about proverbs, which are considered to be one of the oldest

examples of folklore, we will see that they are based on Paremia and Paremiology. Paremia- (from

the Greek «proverb», «parable», «proverb») - is a stable phraseological unit, characterized by

the integrity and didactic content of the content. Even before Aristotle, the word Paremiology was

used (Greek karyomics - paroimía, «proverb»), and with it the study of wise words, riddles,

aphorisms, proverbs and sayings in all languages.

Keywords: folklore, Paremia, Paremialogy, proverbs, sayings.

Paremia is studied by means of comparative-historical analysis of who studied

the concepts of Paremia, how and in what way. Comparative-historical approaches

examine the relevance of the topic to scientific views on paremiology.

Paremiology is a «branch of phraseology, linguistics focused on the study

and classification of parems (proverbs, sayings, antiphysiologies, words,

velerisms, slogans, slogans, aphorisms, maxima, riddles, signs and other stable

expressions). department). function is the bright verbal formation of traditions

and the constant life experience of society) «The prime ministers of the peoples

of the world convey ordinary situations, with similar logical content, meaning,

only with images (details, realities) are separated. help in which logical content

is transmitted (Zhukov 2000: 9-10).

Literature review. «Paremiology is very closely related to paremiography - the

science responsible for collecting, storing, and processing materials for the research

of paremiologists» (Zhukov 2000: 9-10).


98

Parems are interesting not only as a means of communication, but also as an

understanding of the national characteristics of a nation, its penetration into its value

system, and its repository of various cultural information. Exactly paremias are a

collection of ideas developed by people as a lingvocultural community that allow

them to explore the most important values formed in the ethnic consciousness that

reflect people’s philosophy and psychology.

Following VM Mokienko, we follow a perspective that reflects generalized

cultural significance data and stereotypical ideas about the world in paremiology.

Paremiology is the science that studies paremia, a general term for proverbs and

sayings. Paremia can have several distinct functions. «Proverbs and parables are one

of the main types of paremies, which are short, stable folk proverbs that generalize

the socio-historical experience of a people and are incorporated into their speech»

(Jigulev 1969: 298).

In the context of paremiology, folklorists study proverbs, anecdotes, proverbs,

language curves, riddles, small songs, i.e. small folk genres. Proverbs are a genre of

folklore, compressed in an aphoristic way, in a figurative, grammatical, and logically

exemplary sense, in a rhythmically organized form («You reap what you sow»). The

proverb is «a short parable, a judgment, a judgment, a speech, treated with open

wrath under the blow of the nation.» «A proverb is a flower, a proverb is a berry»

[Dal 2000]. The proverb is described by Lord Russell as «the wisdom of many, the

minds of one» and as «short sentences from long experience» by Cervantes. Ibn Ezra

describes the proverb as having «three qualities: less words, better meaning, and a

more beautiful image.»

The world’s leading paremiologist, Wolfgang Mayder (1985), described the

article as «a short, well-known sentence that contains the wisdom, truth, morals, and

traditional views of the people, in a metaphorical, language-ready, and memorable

form» 'riflagan. He also refers to some articles relating to the definition of proverbs;

«We will look at similar articles in English, Uzbek and Russian.

Many a true word is spoken in gesture.

If he knows, it's a joke, if he doesn't know, it's true.


99

This proverb shows the secrecy of an idea, of what you want to do. The idea is

that one should think for oneself and not for others. At the present stage of

development, the science of linguistics is the definition of proverbs and

phraseological units. They are a branch of paremiology. When the paremy was

created, it was discussed on the basis of which popular language was ready to enter,

such as proverbs, metal, phrases, sayings, etc.

References:

1. «Proverb, Proverbs, Proverbs, quick sayings» - Karamatova, KM Karamatov - Tashkent-

Mehnat-2000

2. «Paremiological collection - Proverbs, riddles» - (Text, structure, meaning) 1978

3. Permikov - «From quick sayings to proverbs», 1978

4. Permikov «The structure of basic paremiology» 1988

5. Zhukov «Russian folk proverbs and sayings» - Russian - 2002

6. Dal.V.I «Proverbs of the Russian people» Collection of quick sayings, proverbs, riddles -

1862


100

Nazarova Iroda Abdufattoyevna

an English teacher of Namangan region,

Сhust specialized boarding school № 7, Republic of Uzbekistan

DIDACTIC GAMES IN TEACHING ENGLISH

Abstract. This article is devoted to didactic games, as an indispensable companion of childhood

in the life of younger schoolchildren and the world around them. The author shows that the game

is both a method of environmental education and a means of environmental education. It also

refers to the opinions and statements of various scientists and researchers, how they studied and

the methodology of conducting didactic games for children of primary school age.

Keywords: game, mental, improve, didactic, aim, intellectual, education.

The didactic game is a single system of influence, which is aimed at arousing

interest in knowledge, activating the child’s cognitive process, improving

intellectual skills, and raising conscious behavior. Didactic game is a peculiar way

of learning. Toys used in the classroom are intended for the development of mental

functions and qualities, for the upbringing of an integral personality. A didactic

game is a type of training session in the form of a training game in which the

principles of active learning are implemented. In a didactic game, there are certain

rules, its structure and a system for assessing children. It presupposes collective

educational activity when individual students or groups of students are engaged in

the search for a solution to an educational issue or a solution to a problem posed by

a teacher. Such a game requires a team or group of participants. The educational

process involves the presence of a task or several interrelated tasks that must be

solved by resorting to a variety of tasks. An example of such a game can be called

intra-class competitions. The teacher prepares an interesting and fascinating game

scenario in advance, compiles a list of tasks and generates the final goal. Children

should be divided into small groups, each of which, interacting within their team,

must solve each problem and move forward in solving the final question. It is quite

realistic to think of a didactic game for a teacher or teacher based on the task that

needs to be conveyed to the children.


101

One of the components of the educational process can be considered didactic

exercises. This is a type of exercise, the purpose of which is training, they contain

the fulfilment of one task or one action. They can take place separately from the

main learning process, they can be duplicated and repeated depending on the

situation to consolidate this or that knowledge.

I believe that early childhood has always been considered the best for the

development of all kinds of positive qualities in children. After all, kids believe in

everything that their elders tell them, especially if you present information in the

form of a game. The game, as a method of environmental education and a means of

environmental education, is the best way to introduce a child to the world around

him, to activate his vocabulary on this topic, however, it’s much more intensive to

compare and generalize the observed phenomena, to establish relationships between

them, children learn in the process of real work on the site, as well as caring for

houseplants at school.

The analysis of pedagogical literature shows that researchers subdivide all

currently existing didactic games into such three types as:

– Games with objects (toys, natural materials);

– Desktop-printed games;

– Word games.

Didactic games contribute to the development of cognitive and mental abilities:

the acquisition of new knowledge, their generalization and consolidation, expansion

of their ideas about objects and phenomena of nature, plants, animals; the

development of memory, attention, observation; development of the ability to

express opinions, make conclusions.

Didactic games used in English lessons to enhance students' mental activity

(from work experience):

Activity 1.»Look and remember.» Items are laid out on the table; the

summoned child carefully examines what lies on the table, then turns away from the

table and recalls ace objects from memory; the teacher changes the set of items and

calls the next child.


102

Activity 2.»What season?» The teacher distributes to children 2-3 pictures

with the image of characteristic signs of a particular season (for example, children

make a snowman, trees in the snow, the janitor clears the paths).»Guys, don’t show

anyone your pictures. We will guess what is depicted in them. « Turning to the baby

asks to describe him what is painted on the first card. Who guessed, calls the time

of year. The one who made a prediction shows a picture to make sure that the season

is correctly guessed.

Activity 3.» Verbal volleyball». In this game, the participants, standing in a

circle, throw each other a ball or balloon. At the same time, the player who throws

calls any noun, and the player who catches the ball needs to have a meaningful verb,

for example, the sun shines, the dog barks, etc. If the player calls an inappropriate

verb, he drops out from the game.

Activity 4.Grammar game «Guess the Question»

Call two children and put them so that they do not see the board and write on

the board the question «What did you do last weekend?» Ask the rest of the children

to make suggestions and answers to your question. Children sitting with their backs

to the blackboard call one student each, listen to the sentence and try to guess what

question is written on the blackboard. This game helps children learn to hear and

extract grammar information from the affirmative sentence to ask a question. You

can choose the degree of difficulty of the question based on the level of children, for

example: How do you come to school? / Where are you going for holiday?

The role of the game in English classes is huge. It is a good means of enhancing

vocabulary, grammar, working out pronunciation, developing oral speech skills. You

can play not only at lessons, but also at recesses, evenings, matinees, English clubs.

Activity 5.Grammar game «Guess the Question»

Call two children and put them so that they do not see the board and write on

the board the question «What did you do last weekend?» Ask the rest of the children

to make suggestions and answers to your question. Children sitting with their backs

to the blackboard call one student each, listen to the sentence and try to guess what

question is written on the blackboard. This game helps children learn to hear and


103

extract grammar information from the affirmative sentence to ask a question. You

can choose the degree of difficulty of the question based on the level of children, for

example: How do you come to school? / Where are you going for holiday?

Activity 6. The game «Lotto».

Purpose: to teach to accurately use the verb to be (am, is, are) in sentences with

personal pronouns.

You can use the «grammar word».

Each student receives a large card in which personal pronouns, nouns or proper

nouns substituting them are selectively entered. Students «fill in the lotto», put small

cards on the empty cells of the big card (in the correct order).

Grammar game 7.» Grammar poems».

Instruction: In the poem, you must open the brackets and use the correct form

of the verb. For instance,

In the evening my telephone is ringing. And my friends are asking me,

‘‘ ... you ... (watch TV) _? ... you ... (dance)? ... you ... (read)?

... you ... (eat)? ... you ... (sleep)? ’’ – ‘‘ No, I’m not.

These and many other didactic games allow me to intensify the cognitive and

cognitive activities of students in English language lessons. So the following main

conclusions are obtained: The use of grammar games contribute to the creation of

an emotional atmosphere, greater activity of children, even those who have poor

ability to learn the language. Throughout the lesson, good discipline are maintained

and students are actively involved in activities.

Thus, an educational game is such a type of activity of students in a lesson

during which educational tasks are solved in a playful way. The game arouses

interest and activity of children and gives them the opportunity to prove themselves

in activities fascinating for them, contributes to faster and more durable

memorization of foreign words and sentences.

So, didactic games affect the development of cognitive interest of younger

students, the level of knowledge in the subject, the level of intellectual activity.

Games makes the process of mastering a foreign language joyful, creative and

collective. Using games and the ability to create speech situations cause students to


104

be ready and willing to play and communicate. There is no doubt that the list of

lexical games I use in my lessons does not end there. You need to create an exciting

atmosphere in the classroom, try to organize conditions that would be as close as

possible to the environment in which native speakers of a foreign language

communicate.

References:

1. Sugar, S., Sugar, K. (2002) Primary games: Experiential Learning Activities for Teaching

Children, San Francisco, Editura John Wiley & Sons, Inc.

2. Cameron, Lynne, 2001. Teaching Languages to Young Learners. Cambridge: Cambridge

University Press

3. Greenall. S. 1990, Language games and activities. Hulton educational publications Ltd,

Britain.

4. Lewis, Gordon and Bedson, Gunther. 1999. Games for Children. Oxford: OUP.


105

Cамойлова Ірина Володимирівна

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри корекційної освіти та спеціальної психології

Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Харківської обласної ради, Україна

ПІДГОТОВКА КОРЕКЦІЙНОГО ПЕДАГОГА В УМОВАХ

ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

У сучасних умовах реформування у закладах вищої освіти особливого

значення набуває поширення інклюзивної освіти, надає зумовлює потребу у

підготовці майбутніх фахівців в умовах інклюзивної освіти. На сьогодні

особливо гостро є проблема закладів вищої освіти щодо підготовки майбутніх

корекційних педагогів до інклюзивного навчання дітей з особливими

освітніми потребами (ООП). Сучасні вимоги потребують професійного

становлення майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та вчителів

початкової школи закладів загальної середньої освіти.

Організація інклюзивної освіти в освітньому просторі включає створення

інклюзивного освітнього середовища, забезпечення індивідуальної освітньої

траєкторії навчання, оцінка спеціальних освітніх потреб дитини, робота у

команді, взаємодія з батьками дітей з ООП. Тому, усе це потребує під час

підготовки здобувачів освіти до професійної діяльності в умовах

інклюзивного освітнього середовища.

Аналіз науково-педагогічної та спеціальної літератури показав, що

проблемою навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку

присвячені дослідження вчених: В. Засенко, А. Колупаєва, С. Конопляста,

В. Липа, С.Миронова, Н. Савінова, Т. Сак, В. Синьов, Є. Синьова,

Н. Пахомова, В.Тарасун, Л. Фомічова, М. Шеремет.

Але ми вважаємо, що професійна підготовка майбутніх корекційних

педагогів недостатньо забезпечує якісну підготовку фахівців закладів

дошкільної освіти, загальноосвітньої школи та спеціальної освіти до

професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти.


106

Вимоги сьогодення потребують фахівця спеціальної освіти, здатного

надавати психолого-педагогічну підтримку різним категоріям дітей, які

найчастіше зустрічаються у загальноосвітньому просторі: дітям з труднощами

у навчанні, порушеннями писемного мовлення, незначними сенсорними

порушеннями, розладами аутистичного спектра. Тому необхідно вважати, що

процес підготовки фахівців спеціальної освіти до інклюзивного навчання дітей

з особливими освітніми потребами полягає у розробленні методологічних,

методичних і технологічних підходів до підготовки спеціального педагога

інклюзивного закладу освіти.

Г. Давиденко у наукових працях відмічає, що інклюзія – це нова

філософія не тільки освітньої сфери, а й системи суспільства загалом, яке,

може забезпечити повноцінну взаємодію усіх членів незалежно від їхніх

можливостей у соціальному й культурному житті, комунікативному діалозі й

усебічній реалізованості, гнучкості прийняття рішень, оцінювати соціальні

звички, пов'язані із здоров’ям, споживанням, а також з оточенням

навколишнім середовищем [2].

У своїх дослідженнях С. Миронова запропонувала до розгляду поняття

інклюзії, що включає можливість усім дітям брати участь у різноманітних

освітніх та розвивальних програмах, заходах. Вона підкреслює, що поняття

«інклюзія», потребує від педагогів вміння на зміщення акцентів у корекційно-

розвитковій та навчально-виховній роботі з дітьми. Головний об’єкт впливу

стає не порушення, а особистість дитини. Тому майбутній фахівець повинен

розвивати уміння створити сприятливий психологічний клімат в колективі,

участь в суспільному житті [4].

Аналізуючи дослідження українських вчених (В. Бондар, Л. Будяк,

В. Засенко, А. Колупаєва, Ю. Найда, Т. Сак, В. Синьов, Л. Фомічова та ін.)

можна відмітити, що науковці розкривають інклюзивну освіту як процес

розвитку загальної освіти, що передбачає її доступність для всіх дітей,

включаючи категорію дітей з особливостями психофізичного розвитку, так і

дітей з нормальним розвитком.


107

Таким чином запровадження системи інклюзивної освіти вимагає

використання у системі освітнього інклюзивного простору оновлених

технологій, форм, методів, засобів навчання.

Проаналізувавши педагогічну та спеціальну літературу, результати

наукових досліджень вчених щодо удосконалення підготовки майбутніх

вчителів-логопедів, вчителів-дефектологів, корекційних педагогів не

відповідає сучасним реаліям реформування системи освіти.

М. Шеремет зазначає, що у підготовці корекційних педагогів

визначальною і провідною має бути роль науки. Педагоги закладу вищої

освіти мають здійснювати цілеспрямовану підготовку висококваліфікованих

кадрів за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями і випускати корекційних

педагогів конкурентноспроможних у світовій системі спеціальної освіти [5].

Розкриваючи проблему професійної підготовки корекційних педагогів

В. Синьов та М. Шеремет вважають що питання вивчення специфічних

особливостей у розвитку дітей з порушеннями різних категорій надає

можливість створення моделі індивідуального розвитку дитини, визначивши

при цьому всі можливості для кожної конкретної категорії.

Л. Будяк розкрила умови організації навчання дітей з ООП в

інклюзивному просторі, а саме:

1. Створення психолого-педагогічних умов організації

загальноосвітнього та корекційно-розвиткового навчального процесу в

освітньому просторі, що надає можливість дитині розвитку індивідуальних

здібностей учнів, які мають особливості психофізичного розвитку.

2. Створення команди психолого-педагогічного супроводу, яка

проводить діагностування порушень розвитку у дітей.

3. Розробка та впровадження індивідуальних навчальних і корекційно-

розвиткових програм, для дітей з особливими освітніми потребами.

4. Впровадження в освітній простір принципу систематичності,

індивідуальної освітньої траєкторії та індивідуального освітнього маршруту,

диференційованого підходу до навчання дітей з ООП [1].


108

Фахова готовність корекційних педагогів до роботи в умовах

інклюзивного освітнього простору включає систему знань із теорії методології

організації інклюзивної освіти, основ загальної, корекційної педагогіки і

психології, індивідуальних відмінностей і врахування вікових особливостей

дітей з різними порушеннями психофізичного розвитку, а також володіння

високим рівнем практичної підготовки до роботи.

Отже, ефективність навчання дітей з особливими освітніми потребами в

умовах інклюзивного освітнього простору значною мірою залежить від якості

підготовки майбутнього корекційного педагога до роботи в зазначених умовах

та потребує розробку нових досліджень у теорії та практичного їх

використання.


1. Будяк Л. В. Основи інклюзивної освіти: навчально-методичний посібник. Черкаси :

Вид. ЧНУ, 2009. – 90 с.

2. Давиденко Г. В. Інклюзія у вищих навчальних закладах Європейського Союзу:

монографія. Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. 314 с. 58

3. Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально-методичний

посібник. Київ: СПД-ФО І. С. Парашин, 2010. 128 с

4. Миронова С. П. Погляди педагогів спеціальних закладів на проблеми інклюзивної

освіти. Збірник наукових праць Кам’янець Подільського національного університету

імені Івана Огієнка. Вип. XХІІІ в трьох частинах, частина 2. Серія : соціально-

педагогічна. Кам’янець-Подільський: Медобори. 2006, С. 16–23.

5. Шеремет М. К. Основні тенденції модернізації підготовки корекційних педагогів в

умовах реформування освітньої галузі. Логопедія. №1. 2011. С. 3–5


109

Антонець Наталія Борисівна

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник,

старший науковий співробітник відділу історії та філософії освіти

Інститут педагогіки НАПН України

ДО ПИТАННЯ ПРО РОДОВІД СОФІЇ РУСОВОЇ

Педагогічний календар 2021 р. засвідчує 165-річчя з дня народження

українського педагога, громадсько-освітньої діячки, однієї з організаторок

українського жіночого руху Софії Федорівни Русової. Майже всі сучасні

статті, де так чи інакше висвітлюється біографія цієї діячки, котра вклала

багато своєї душі, праці, енергії у створення національної системи освіти в

Україні, починаються із згадки про те, що її батько був шведського

походження, а мати – французького. Адже так написала у своїх споминах сама

Софія Федорівна [1, с. 4]. Правда, досить часто слово «походження»

скорочують і пишуть просто: батько – швед, мати – француженка. А потім такі

автори публікацій настільки захоплюються цим фактом, що з їхніх коментарів

у читача складається враження, що батьки С. Русової прямо напередодні свого

весілля приїхали у Російську імперію відповідно із Стокгольма та Парижа.

Проте той самий абзац у споминах, де діячка писала про походження

своїх батьків, вона почала із фрази «Народилась я в сім’ї російській». Крім

того, у споминах С. Русова згадує стільки своїх родичів, які проживали в

Російській імперії, що кожний, хто читав її мемуари, чудово розуміє – предки

Софії Федорівна були в Росії, так би мовити, своїми людьми. Недаремно

діячка, характеризуючи свого батька, зазначила, що він був палким

російським патріотом [там само, с. 6]. Що ж можуть розказати про генеалогію

С. Русової доступні нам джерела.

Як відомо, до одруження Софія Федорівна мала прізвище Ліндфорс. Її дід

по батьковій лінії Федір Андрійович (Аксель Фрідріх) Ліндфорс (1760–1813)

народився в дворянській сім’ї у місті Ревель (нині Таллінн; у 1561–1710 рр.

Ревель входив у склад Швеції, в 1710 р. у ході Північної війни місто було


110

завойовано Московським царством). Фактично все життя Ф. А. Ліндфорса

пройшло у походах російської армії. Розпочавши військову службу в 17 років

простим рядовим лейб-гвардії Семенівського полку, в 45 років він уже

отримав чин генерал-майора [2]. Помер дід С. Русової від тяжких ран, які він

отримав під час битви союзних армій Росії, Австрії, Пруссії та Швеції проти

війська Наполеона І Бонапарта під Лейпцигом у жовтні 1813 р. Його портрет

входить до числа 332 портретів російських генералів – учасників війни 1812 р.

та закордонних походів 1813–1814 рр., що складають Військову галерею

Зимового палацу в Санкт-Петербурзі [3].

Старший син Ф. А. Ліндфорса Федір (майбутній батько С. Русової),

народившись у 1807 р. у сім’ї генерала російської армії, отримав можливість

здобути освіту у самому елітному військовому навчальному закладі

імперської Росії – Санкт-Петербурзькому Пажеському корпусі, після

закінчення якого у 1826 р. почав службу прапорщиком Єгерського полку [4].

Невдовзі молодому офіцеру довелося брати участь у російсько-турецькій війні

1828–1829 рр., придушенні Польського повстання 1831 р. та зрештою

отримати службове призначення у Сибір. Тут Федір Федорович одружився з

Ганною Жерве (1816–1859), яка була дочкою коменданта міста Тобольська

генерал-лейтенанта Олександра Карловича Жерве (1779–1858).

У своїх споминах С. Русова писала, що «родина Жерве емігрувала з

Франції… в ХVІ стол., як гугеноти» [1, с. 4]. Емігрувала, мабуть, спочатку у

Пруссію, оскільки у відповідному томі «Русского биографического словаря»

(1916) про прадіда Софії Федорівни Карла (Ганнибала) Єремійовича Жерве

(1755–1818) читаємо, що він походив із дворян прусської нації і прибув у

Росію біля 1760 р. Почавши свою службу в 1772 р. кадетом лейб-гвардії

Ізмайлівського полку, він завершив її у чині генерал-майора на посаді

коменданта Виборгу [5].

Син Карла Єремійовича Олександр Карлович Жерве (1779–1858) – дід

С. Русової – після завершення навчання у 2-му кадетському корпусі

продовжив сімейну традицію військової служби [6]. Зокрема, він також

відзначився під час битви з Наполеоном під Лейпцигом у жовтні 1813 р. Події,


111

учасником яких був тоді ще полковник О. К. Жерве, відображені на картині

П. Бабаєва «Подвиг гренадёра лейб-гвардии Финляндского полка Леонтия

Коренного в битве под Лейпцигом 1813 года» (нині зберігається у Санкт-

Петербурзі в Державному Російському музеї) [7]. Посада коменданта

Тобольська була останнім призначенням генерал-лейтенанта О. К. Жерве. У

1839 р. він вийшов у відставку і надалі здебільшого проживав у Парижі.

Що ж стосується батьків С. Русової, то у них у Тобольську народився син

Олександр (1837–1890) та дочка Марія (1844–1876). У середині 40-х рр. ХІХ ст.

полковник Ф. Ф. Ліндфорс за станом здоров’я був звільнений у відставку з

наданням йому чину генерал-майора. Родина переїхала із Сибіру на

Чернігівщину, де біля села Олешня купила садибу та 1000 десятин землі. Тут у

сім’ї народилися Наталя (1846–1859), Володимир (1847–1859) та остання, п’ята

дитина подружжя – Софія (1856–1940). З народження Софії почалася нова

історія, що стала значною сторінкою в літописі української освіти.


1. Русова Софія. Мої спомини. Київ: Україна – Віта, 1996. 208 с.

2. Линдфорс Фёдор Андреевич (Аксель Фридрих). Отечественная война 1812 года.

Биографический справочник. Российский генералитет эпохи 1812 года. URL:

http://www.brdn.ru/person/303.html

3. Военная галерея 1812 года. URL: https://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/

hermitage/explore/buildings/locations/room/B10_F2_H197?lng=ru

4. Жданович Я. Линдфорс, Фёдор Фёдорович. Русский биографический словарь,

издаваемый Императорским Русским историческим обществом. Санкт-Петербург,

1914. Т. Х. С. 444–445.

5. Жерве В. Жерве, Карл (Ганнибал) Еремеевич. Русский биографический словарь,

издаваемый Императорским Русским историческим обществом. Петроград,

1916. Т. VІІ. С. 35–36.

6. Жерве В. Жерве, Александр Карлович. Русский биографический словарь, издаваемый

Императорским Русским историческим обществом. Петроград, 1916. Т. VІІ. С. 33–35.

7. Коллекция Государственного Русского музея. URL:https://rusmuseumvrm.ru/data/

collections/painting/17_19/babaev_pi_podvig_grenadera_l_korennogo_v_bitve_pod_leypci

gom_v_1813_g_1846_zh_3561/index.php

http://www.brdn.ru/person/303.html

https://rusmuseumvrm.ru/data/%20collections/painting/17_19/babaev_pi_podvig_grenadera_l_korennogo_v_bitve_pod_leypcigom_v_1813_g_1846_zh_3561/index.php




112

Батырова Комус Ислямовна

кандидат биологических наук, доцент кафедры биологии

Казахский национальный педагогический университет им.Абая,

Республика Казахстан

Ахметова Айжанат Бейсекадрқызы

магистр биологии, Казахский национальный педагогический университет им.Абая,


АНАЛИЗ ИЛЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРИАЛА

УЧЕБНИКА БИОЛОГИЯ

Аннотация. Иллюстрации в учебниках, особенно по биологии являются важным

элементом дополнения текстового материала. На основе анализа авторы делают выводы,

что некоторые иллюстрации «пустые», другие же вводят учащихся в заблуждение.

«Пустые рисунки» например, не раскрывают содержание, на которое ссылаются авторы

учебника. Качественно подобранные иллюстрации к тексту позволили бы сделать рисунки

наглядным сопровождением текста.

Ключевые слова: учебник, иллюстрации, тестирование

Иллюстративный материал традиционно считается важным компонентом

любого школьного учебника, который органично дополняет текстовой

материал, создает наглядную подсказку учащимся для восприятия учебного

материала, фиксирует в виде зрительного образа биологические явления,

понятия. Однако ресурсы иллюстративного материала, представленного чаще

всего в виде предметных рисунков, которые отображают суть того или иного

процесса, понятия [1Поздеева].

Основные дидактические функции учебных иллюстраций:

– иллюстрация может работать как пояснение текста;

– иллюстрация может заменить основной текст, самостоятельно раскрыть

содержание учебного материала;

– иллюстрация призвана помочь выразить мысль, компенсировать то, что

трудно выразить словами;


113

– иллюстрация может помочь понять неизвестные слова, обозначающие

предметы и явления.

– учебная иллюстрация должна воспитывать позитивное отношение к

окружающей действительности.

Учебные иллюстрации, приведенные в учебниках позволяют:

– развивать у учащихся наглядно-образное мышление;

– способствуют развитию коммуникативных умений, совершенствованию

речи школьников;

– раскрывают (расширяют, уточняют) содержание текста;

– помогают понимать и запоминать теоретические сведения;

– раскрывают познавательные и воспитательные функции текста;

– помогают осваивать практические навыки.

Подход к иллюстрированию и к выбору вида (типа) иллюстраций

определяется

– содержанием учебного материала;

– доминирующими образовательными целями и педагогическими

функциями данной иллюстрации;

– необходимостью использования научно обоснованной системы

заданий, позволяющей обеспечить оптимальную реализацию педагогических

возможностей иллюстраций.

Кроме того иллюстрация является важным компонентом

биологических исследований. И сопровождение научной публикации, в

частности в биологии, оригинальными иллюстрациями, является важным и

актуальным.

Актуальность данной статьи также вызвана тем, что авторы тестовых

заданий вводят в вопросы ЕНТ иллюстрации биологических процессов,

например, фотосинтез, биосинтез белка, деление клетки, жизненный цикл

развития папоротника, строение органоидов и другие. Конечно, данные

иллюстрации взяты из учебников по биологии, рекомендованные МОН РК.

Следовательно, учителя объясняя материал, ссылаются на рисунки,

приведенные в учебниках.


114

Рассмотрим иллюстрации, приведенные в учебниках по биологии, и в

качестве объекта возьмем учебник Биология, 2019 (10 класс), авторы

Асанов Н.Г., Соловьева А.Р., Ибраимова В.Т. В учебнике Биология (10 класс)

приводится более 90 рисунков, которые должны дополнять, подтверждать

содержание текста, учить учащихся описывать явление, строение

жиаогоорганизма.

Анализируя иллюстрации к учебнику, мы выделили следующее: есть

рисунки, которые ни о чем, например рисунок 1 на странице 19.

Рис. 1. Поведение липидов в водных растворах

При этом в тексте «….Наружная клеточная мембрана – барьер,

отделяющий живую клетку от окружающей среды. Таким образом, название

и содержание рисунка не соответствует тексту.

Как правило, при изложении материала, автор ссылается на рисунок,

указывая только суть, но не раскрывают содержание рисунка, т.е. описание

рисунка приводится в тексте. Однако, например в рис.7, авторы подробно

описывают не образование фосфолипидов, как указано в названии рисунка, а

строение молекулы фосфолипида (гидрофобность и гидрофильность). Авторы

на наш взгляд совершили три недочета:


115

1 – в тексте подробно рассматривается вопрос строение фосфолипида,

однако дается еще раз пояснение непосредственно к рисунку;

2- не соответствие названия рисунка и приведенного текста;

3- обычно иллюстрации кратко и лаконично обозначают, но не приводят

повторно текст с названием рисунка.

Объем некоторых таблиц скорее можно было привести как справочный

материал в приложении учебника, а не по ходу изложения материала, например

таблица 4, стр.32. Причем ссылка на таблицу подчеркивает только процентное

содержание белков, в таблице же приводится содержание также жиров,

углеводов в некоторых продуктах питания на 100 гр. Зачем приводить таблицу

на трех страницах, где можно было ограничиться выпиской отдельных

продуктов с низким или высоким содержание белков в продуктах питания для

сравнения, например, назвать продукты с высоким или низким содержанием

белка, или содержание белков в повседневно употребляемых продуктах. Что

заострит внимание у учащихся, и позволит запомнить изучаемый материал.

Однако авторы ограничились просто ссылкой на таблицу.

Одна из сложных тем в биологии это формы репликации ДНК. И вероятно

авторы решили упростить или наоборот усложнить изложение материала,

приведя три рисунка по репликации ДНК (рис.2, 3, 4).

Рис. 2. Модель

полуконсервативной

репликации ДНК

Рис. 3. Модель


Рис. 4. Схема опытов


Мезельсона-Сталя

И так описание полуконсервативной репликации ДНК приводится в

тексте, при этом ссылаются на то, что для школьного курса гуманитарного


116

направления достаточно знания одного фермента ДНК-полимераза. Но при

этом подробно описывают сложный опыт репликации ДНК Мезельсона-Сталя

(рис.2. «Модель полуконсервативной репликации ДНК»). А также чем можно

объяснить приведение в учебнике рис. 3. «Модель репликации ДНК: а-

полуконсервативная, б-консервативная, с-дисперсная», разве недостаточно

было рис.2. и при это не описывают в тексте консервативную и дисперсную

формы репликации ДНК.

Одновременное сочетание простых и сложных рисунков также сложно

для восприятия учащимися. Например, рис. 15 и 16, где рассматривается

вопрос строения и работы рибосом и процесс транскрипции - синтез иРНК. И

еще раз о сложных рисунках, например рис.22 «Строение мембраны». Рисунок

очень сложный, очень много информации в самом рисунке, что вызывает

путаницу у учащихся. И если учесть, что учебник Биология гуманитарного

направления, то данный рисунок имеет избыточную трудно усвояемую

информацию.

Избыточное количество иллюстраций также не оказывает помощь

учащимся в изучении материала. Например, в параграфе 10 приводится

рисунок 19 «Синтез РНК» и в тексте авторы ссылаются на рис.19., тогда зачем

приводятся иллюстрации 19 а, 19b, если в тексте нет ссылки на данные

рисунки.

Использование рисунков предполагает раскрытие их в тексте, однако не

всегда авторы используют данный метод. Например, рис.27. «Биосферная

взаимосвязь организмов с разными типами получения энергии», приведение

таких терминов как консументы, продуценты, редуценты в иллюстрации,

должно быть определение данных терминов в тексте. Однако авторы

подробно описали фототрофы-фотосинтетики, хемотрофы – хемосинтетики,

при этом не дали определение перечисленных терминов.

Раскрывая текст, авторы ссылаются на рисунки, тем самым подтверждая

смысл темы. Однако не всегда получается у авторов, например «….Каждое

живое существо дает потомков больше, чем способно прокормиться на данной

территории (рис.48 «Соотношение массы птиц и их пищи»). При этом


117

приводится не количество потомства, дающее определенным видом

животного, а количество пищи, съедаемое им. Однако данный рисунок

приводится как явление избыточной численности.

Использование иллюстративного материала играет особую роль в

обучении учащихся, т.к. соответствует особенностям их восприятия и

усвоения знаний. Работа с иллюстративным материалом содействует

выработке у учащихся эмоционально – оценочного отношения к сообщаемым

знаниям, повышает интерес к изучаемому материалу, делает более легким

процесс его усвоения, поддерживает внимание ученика

Кроме того, не стоит забывать о том, что иллюстративный материал как

дидактическое средство обучения, развития и воспитания учащегося является

частью изучаемого учебного материала и его использование создаёт условия

для самостоятельной работы.


1. Поздеева С.И. Иллюстративный материал школьного учебника как средство

визуализации и коммуникации//Научно-педагогическое обозрение. Pedagogical

Review, 2016, 4. С.27-32

2. Сивоглазов В. И. Педагогические условия использования иллюстраций учебника для

развития мышления учащихся 5-8 классов: На материале биологии и естествознания

:Дис.канд.пед.наук.-М., 2000.140с.

3. Асанов Н.Г., Соловьева А.Р., Ибраимова В.Т. Биология (учебник), 2019 (10 класс).-

286с.


118

Благун Софія Сергіївна

аспірант кафедри медичної та біологічної фізики та інформатики,

викладач кафедри латинської мови,

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна

ВИКОРИСТАННЯ SWOT-СТРАТЕГІЇ ПРИ НАВЧАННІ

ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ, БОТАНІЧНОЇ ТА ХІМІЧНОЇ НОМЕНКЛАТУР

ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У нашому дослідженні ми використовуємо SWOT-стратегію, для того

щоб показати, які сильні сторони використання інтерактивних технологій на

заняттях з латинської мови слід розвивати, які слабкі сторони слід

мінімізувати, як скористатися усім дидактичним потенціалом інтерактивних

технологій для формування професійної термінологічної компетентності

майбутнього магістра фармації та як уникнути можливих ризиків внаслідок їх

використання. В арсеналі стратегії є чотири інструменти: strengths (сильні

сторони), weaknesses (слабкі сторони), opportunities (можливості) і threats

(загрози) (рис. 1.).

Рис. 1. Інструменти SWOT-стратегії

SWOT

weaknesses

threats

opportunities

strengths


119

До сильних сторін використання інтерактивних технологій відносимо:

інтенсифікація процесу розуміння, творчий підхід до застосування засвоєних

знань під час вирішення практичних завдань; підвищення мотивації до участі

в навчальному процесі, його краще осмислення; креативний підхід до бачення

проблемної ситуації та її вирішення; уміння обґрунтовувати свою точку зору

та бути толерантним, доброзичливим.

До слабких сторін: застосування одних і тих інтерактивних технологій у

різних групах може мати протилежні результати; необхідна ретельна розробка

інтерактивних технологій, на що може бути витрачено велику кількість часу.

До можливостей: контроль засвоєних та отриманих знань, умінь, навичок

під час інтерактивних технологій навчання стає більш гнучким; студенти

мають можливість формувати навички ефективної самостійної роботи,

інтерактивні технології результативні під час «змішаного навчання»,

«перевернутого навчання», а також дистанційного навчання.

До загроз: щоб використання інтерактивних технологій навчання

виявилося ефективним, потрібно чітко планувати результат, адже він повинен

бути конкретним, вимірюваним, узгодженим, реалістичним та визначеним у

часі.

Таким чином, проведений аналіз використання інтерактивних технологій

на занятті з латинської мови при навчанні фармацевтичної термінології,

ботанічної та хімічної номенклатур майбутніх магістрів фармації за

допомогою стратегії SWOT засвідчує, що сильні сторони переважають над

слабкими. Слабкі сторони можуть бути мінімізовані при ретельному

плануванні такого заняття, а саме створенні банку інтерактивних технологій;

а також через домінування можливостей: використання під час «змішаного

навчання», «перевернутого навчання», а також дистанційного навчання. Отже,

впровадження інтерактивних технологій на заняттях із латинської мови є

перспективним для удосконалення педагогічних методик. Перспективи

подальших досліджень вбачаємо у розробці банку інтерактивних технологій із

врахуванням специфіки навчального середовища.


120


1. Благун С. С. Технологія «перевернутого навчання» у викладанні латинської мови.

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Стан та перспективи

розвитку педагогіки та психології в Україні та світі», 4–5 вересня 2020 р. Київ:

ГО «Київська наукова організація педагогіки та психології», 2020. С. 36–38.

2. Благун С. С. Модель використання iнтерактивних технологiй у процесi навчання

фармацевтичної термінології, ботанічної і хімічної номенклатур майбутніх магістрів

фармації. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені

М. П. Драгоманова. Педагогічні науки: реалії та перспективи (зб. наук. праць). Київ:

«Гельветика», 2019. Вип. 71. C. 12–16.

3. Благун С. С. Особливості використання елементів «змішаного навчання» у процесі

навчання фармацевтичної термінології, ботанічної і хімічної номенклатур. Науковий

вісник Херсонського державного університету. Педагогічні науки (зб. наук. праць).

Херсон: «Гельветика», 2020. Вип. 90. С. 130–134.


121

Василенко Тамара Костянтинівна

Музичний керівник

Дошкільний навчальний заклад № 19 «Світлячок» (ясла-садок) комбінованого типу

Смілянської міської ради Черкаської області, Україна

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО ФОЛЬКЛОРУ

Анотація. Праця містить теоретичне обґрунтування роботи музичного керівника щодо

формування національної свідомості у дітей дошкільного віку засобами українського

музичного фольклору. Пропонуються розробки тематичного заняття, свят та розваг, які

спрямовані на формування національної свідомості, виховання моральних норм та

цінностей дітей дошкільного віку, удосконалення знань народної творчості (пісень, танків,

ігор, закличок тощо).

Ключові слова: дошкільне виховання, національна свідомість.

Формування національної свідомості – тривалий процес, в якому дитячий

садок є дуже важливою ланкою.

Національно-свідоме виховання – частина загального процесу виховання

й мета його – усвідомлення й засвоєння дитиною моральних, етичних,

філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій,

ціннісних орієнтацій та ідеалів, в яких виявляються особливості

життєдіяльності націй та етносів рідної країни, нації, рідної землі. [vikip.7]

Н.І.Стефаненко етнопсихолог: «Діти не просто базова цінність українців.

У дітях збираються національні коди. Це їм через колискові пісні

закладаються цінності, які залишаються в підсвідомості на все життя. Це їхні

гени допомагають сприйняти все те, що є для українців святим. Це в їхніх

головах звучання української мови активує щось таємниче і важливе, чого ми

поки що не розуміємо, але головне – саме через особливе ставлення до дітей

українці стали таким народом, яким вони є.»[5.-c.12]

Різноманітні напрямки у вихованні національної свідомості дітей

нерозривно пов'язані між собою і повинні бути присутніми в нашій


122

педагогічній діяльності кожен день. Не можливо уявити собі національно

свідому людину аморальною, яка не знає історії і культури свого народу.

Поняття національної свідомості різноманітне за своїм змістом - це і повага до

культури своєї країни, і відчуття нерозривності з навколишнім світом, і

гордість за свій народ і свою Батьківщину.

Дитина з перших років життя повинна серцем і душею полюбити свій

рідний край, його культуру, а педагоги і батьки викликати почуття

національної гордості, допомогти усвідомити себе причетним до українського

народу, що називається «пустити коріння в рідну землю». Дошкільний вік, за

твердженням психологів - кращий період для формування любові до

батьківщини. «В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім –

Батьківщина.» Л. Костенко.

Дошкільне дитинство - найважливіший період в моральному становленні

особистості. Моральне виховання в дошкільному закладі відбувається завдяки

цілеспрямованим педагогічним впливам, ознайомленню дитини з моральними

нормами поведінки в процесі різних видів діяльності (ігровий,

комунікативної, трудової, пізнавально-дослідницької, продуктивної, музично-

художньої, художньо-літературної). Все це є для дитини своєрідною школою,

де вона набуває досвід моральних відносин, засвоює правила поведінки,

елементарну культуру мовлення, в неї формується емоційно-моральне

ставлення до навколишнього світу.

Головною метою педагога в процесі формування національної свідомості

дошкільників є створення оптимальних умов для всебічного розвитку

патріотичного потенціалу дошкільника через грамотну побудова цілісного

педагогічного процесу в дошкільному закладі на основі синтезу досвіду

традиційної системи дошкільної освіти і інтеграції принципів народної

педагогіки.

Сучасне розуміння виховання національної свідомості характеризується

різноманітністю і неоднозначністю. Багато в чому воно пояснюється

складною природою даного явища, багатим його змістом і різноманіттям форм

прояву. Крім того, явище національної свідомості розглядається різними


123

дослідниками в різних історичних, соціально-економічних і політичних

умовах, в залежності від особистої громадянської позиції, ставлення до своєї

Батьківщини. Усвідомлення себе українцем - це не тільки почуття любові до

національних традицій і звичаїв, а й дотримання моральних, етичних норм,

філософських поглядів, в яких виявляються особливості нації.

Україна - батьківщина для багатьох. Але для того, щоб вважати себе

українцем, необхідно відчути духовне життя свого народу, прийняти історію і

культуру, мову країни, як свої власні. Однак - ми не повинні забувати про своє

культурне духовне минуле, про наші пам'ятки, літературу, мову, живопис,

музику. Саме тому рідна культура, як батько і мати, повинна стати

невід'ємною частиною душі дитини, початком, що породжує особистість.

Надзвичайно важливим в аспекті проблеми національно-свідомого,

патріотичного і культурного виховання є загальноприйнята думка про те, що

цей процес необхідно починати в дошкільному віці. У цей період відбувається

формування духовно-моральної основи дитини, емоцій, почуттів, мислення,

механізмів соціальної адаптації в суспільстві, починається процес

усвідомлення себе в навколишньому світі. Даний відрізок життя людини є

найбільш сенситивним для емоційно-психологічного впливу на дитину, тому

що його образне сприйняття дуже яскраве і сильне, залишається в пам'яті

надовго, а іноді і на все життя, що дуже важливо. У педагогів-практиків

виникає чимало питань з приводу формування національної свідомості й

патріотизму, в тому числі: що входить сьогодні в зміст виховання національно

свідомої особистості, якими засобами слід його здійснювати.

Мета виховання національної свідомості у дітей дошкільного віку -

формування у них потреби робити добрі справи і вчинки, почуття причетності

до навколишнього і розвиток таких якостей, як співчуття, допитливість.

Завдання виховання національної свідомості полягає у формуванні

духовно-морального ставлення і почуття причетності до рідного дому, сім'ї,

дитячого садка, міста, села, до культурної спадщини свого народу, його

релігійних поглядів, етичних ідеалів, природи рідного краю і почуття

причетності до неї, виховання любові, поваги до своєї нації, розуміння своїх


124

національних особливостей, почуття власної гідності, як представника свого

народу, і толерантного ставлення до представників інших національностей

(однолітків і їх батьків, сусідів і інших людей.)

Зміст виховання національної свідомості дітей дошкільного віку

включає:

– залучення дітей до культурної спадщини, свят, традицій, народно-

прикладного мистецтва, усної народної творчості, музичного фольклору,

народних ігор.

– знайомство з сім'єю, історією, членами сім'ї, родичами, предками,

родоводом, сімейними традиціями; з іграми, іграшками, традиціями дитячого

садка; з містом, селом, його історією, гербом, традиціями, видатними

городянами, селянами минулого і теперішнього часу, пам'ятками;

– проведення цільових спостережень за станом об'єктів в різні сезони

року, організація сезонної хліборобської праці в природі, посів квітів, овочів,

посадка кущів, дерев тощо;

– організація творчої продуктивної, ігрової діяльності дітей, в якій дитина

проявляє співчуття, турботу про людину, рослини, тварин в різні сезони року

в зв'язку з пристосуванням до нових життєвих умов.

Критерії і показники національної свідомості дошкільників:

– емоційно чуттєвий (вираз співпереживання рідного дому, культурній

спадщині, природі Батьківщини);

– когнітивний (наявність уявлення про рідну домівку, культурну

спадщину, природу Батьківщини, прояв допитливості);

– мотиваційний (бажання і прагнення до пізнавальної та інших видів

діяльності);

– практичний (уміння піклуватися про ближнього, надавати допомогу

оточуючим).

Завдання педагогів і батьків - якомога раніше пробудити в дітях любов до

рідної землі, формувати у них такі риси характеру, які допоможуть стати гідною

людиною, виховувати любов і повагу до рідного дому, дитячого садка, рідної

вулиці, міста, формувати почуття гордості за досягнення країни, поваги до людей


125

інших віросповідань і національностей, повагу до воїнів, що захищають країну,

розвивати інтерес до доступних дитині явищ суспільного життя.

Світогляд педагога, його особистий приклад, погляди, судження, активна

життєва позиція - найефективніші чинники виховання. Якщо ми хочемо, щоб

наші діти полюбили свою країну, своє місто, нам потрібно показувати їх з

привабливого боку. «Багатогранна за змістом і формою духовна культура є

могутнім джерелом поповнення методів і прийомів, ідей самобутнього

національного виховання, доводячи, що міцна та нація, яка краще від інших

використала глибокі національні і духовні скарби» (С. Русова) Але ніякі

знання вихователя не дадуть ефекту, якщо сам він не буде любити свою країну,

своє місто, свій народ. У вихованні все повинно грунтуватися на особистості

вихователя.

Маленьким дітям ще не в повному обсязі зрозумілі поняття про

Батьківщину, але ми знаємо, що саме в ранньому дитинстві зароджується

любов до неї. Для дитини Батьківщина - це мама, близькі і рідні люди, що

оточують її. Це будинок, де вона живе, двір, де грає, це дитячий садочок з його

вихователями та друзями. Від того, що бачить і чує дитина з дитинства,

залежить формування її свідомості і ставлення до навколишнього.

Музична діяльність, музичне мистецтво сприяє моральному і

патріотичному становленню людини, формуванню його національної

свідомості, формуванню особистості дитини. Музичне мистецтво дуже

широко і глибоко захоплює найрізноманітніші аспекти людини - не тільки

уяву і почуття, а й думку і волю.

Виховання національної свідомості на музичних заняттях має величезне

значення, тому що мова йде про долю нинішнього і майбутніх поколінь, вони

повинні стати зрілими духовно і інтелектуально.

Культ матеріальних цінностей продовжує все більше тяжіти над

суспільством і людиною, витискаючи найважливіші проблеми виховання, що

призводить до життєвих негараздів, емоційної незрілості особистості. Звідси -

гостра необхідність у вихованні національної свідомості дошкільнят на

музичних заняттях. На основі вітчизняних творів, українських пісень,


126

співанок, народних мелодій, обрядових ігор виховуються в молодому

поколінні якості, які в усі часи відрізняли український характер: доброта,

відвертість, гідність, співчуття, благородство, толерантність, готовність

захищати рідну землю.

Актуальність такої роботи на музичних заняттях полягає в тому, що

природне прагнення дітей знати культуру свого народу, володіти її

досягненнями стикається з обмеженим освоєнням музичного фольклору. Саме

цей фактор вимагає від нас посиленої і систематична роботи з виховання

національної свідомості дошкільнят засобами музичного фольклору, а не

поверхневої, епізодичної роботи. Музичний фольклор, що володіє головною

виховною функцією - формуванням морально-поведінкових культурних норм

людини, виявляється поза увагою педагогів.

Який же внесок ми можемо внести в цей процес в дитячому садку,

зокрема, на музичних заняттях?

Всю роботу в цьому напрямку можна розбити на чотири блоки:

а) знайомство дітей з народними обрядовими піснями («Щедрик-ведрик»

в обр. Я. Степового, «По дорозі жук, жук», «Щедрий вечір, добрий вечір»,

«Ку-ку,ку-ку, чути в ліску» та ін.)

б) музичними народними іграми («Галя по садочку ходила», «Пішли діти

в поле», «Журавель», «Яструб і курчата», «Ой, єсть в лісі калина», «Чий буде

вінок», «Ой на Івана, та й на Купала» та ін.)

в) народними танцями («Український танець», «Танець хлопців-

козачків», «Топчу ряску», «Українська полька», тощо.)

г) народними інструментами (бандура, сопілка, бубон, кобза та ін..)

[прогр.]

При підготовці занять, спрямованих на формування національної

свідомості малюків, основним засобом виступає музичний фольклор.

Вивчення календарних свят, обрядів, які передавалися в кожній родині з

покоління в покоління, пов'язаних з ними пісень, я розглядаю як базу, як

основу формування національної свідомості дошкільнят. І як новий рівень,

більш складний - через історичні, козацькі, обрядові пісні, героїчний епос


127

намагаюсь сприяти усвідомленню й розумінню старшими дошкільниками

історичного минулого нашого народу.

Під час роботи над конспектом заняття я дотримуюсь такої позиції:

пізнання дітьми народної культури не повинно зводитися до суми розучених

музичних творів, а має передбачати створення такої атмосфери, в якій ці твори

можуть виникати і існувати, коли народна мудрість глибоко проникає в

свідомість. Тому, поряд з музичним фольклором, я включаю в заняття твори

усної народної творчості (прислів'я, приказки, загадки, лічилки), народні

промисли (гончарство, ткацтво, вишивку, мистецькі твори). Це сприяє

найбільш яскравому й повному сприйняттю музичних образів. Заняття містять

матеріал зрозумілий, доступний, розрахований на вікові особливості.

Музично-фольклорні ігри також допомагають дітям зрозуміти значення і сенс

народних обрядів та звичаїв, поринути в світ музичних образів.

Музичний матеріал має бути різноманітний. Одна тема логічно

переходить в іншу і зачіпає життєво важливі аспекти людського життя - від

предметного бачення світу до проблем Батьківщини.

Заняття включають в себе певний зміст:

* народний календар, народні звичаї і обряди;

* побут, уклад життя;

* різні жанри народного фольклору.

І види музичної діяльності:

* слухання, музичне сприйняття;

* спів;

* народна хореографія;

* музично-фольклорні ігри;

* театралізація;

* гра на народних інструментах.

Вивчення національно-культурних традицій я розбила на три частини.

Оскільки початок занять традиційно припадає на вересень місяць, то і

знайомство з календарно-землеробськими піснями і святами починається з


128

осінніх обрядів і традицій України. Друга частина - це цикл зимових свят і

третя - свята весняно-літнього періоду.

У дитячому садку з боку педагогів відводиться не мало часу на моральне,

патріотичне та культурне виховання дітей: це і бесіди про рідну країну, і

спостереження за природою рідного міста, і читання казок і розучування

прислів'їв і приказок українського народу, і залучення дітей до суспільно-

корисної праці. Але показовим моментом формування особистості дитини, що

усвідомлює себе причетною до рідної країни - є свято.

Дітям приносить радість не тільки свято, як таке, а й підготовка до нього, в

ході якої вони знайомляться з музичним матеріалом, історією, звичаями,

побутом, костюмами, усною народною творчістю. В народних святах, обрядах,

іграх немає глядачів: різноманітність ролей дозволяє кожному стати дійовою

особою у відповідності зі своїми вподобаннями й здібностями: хтось кращий

танцюрист, і він перший в танці, хтось знає і з задоволенням виконує народні

пісні, а в когось чудові акторські здібності і він виконує ролі головних героїв.

У дитячому садку проводиться безліч свят, але хочеться виділити саме ті,

які допомагають у формуванні саме національної свідомості малюків. Це

обжинки та осінній ярмарок, під час яких малюки вивчають та співають

хліборобські, козацькі, побутові пісні; цілий цикл зимових свят: від св.

Миколая, коли всі в очікуванні подарунків, до Різдва, Маланки й Василя, коли

діти із задоволенням щедрують і колядують, Андрія – калита, Стрітення, коли

кожен вже чекає перемоги весни над зимою; весняні та літні свята, такі як

Вербна неділя, Великдень,під час яких підсвідомо виникає почуття радості,

бажання дарувати цю радість ближнім; Івана Купала, коли діти знайомляться

з доступними їх віку піснями, обрядами та міфами пов’язаними з цим святом.

Під час підготовки до свят і розваг, їхнього проведення, розвиваються

почуття, риси характеру, які на підсвідомому рівні зв'язують дитину зі своїм

народом. Використовуються народні пісні, танці, хороводи, обрядові ігри,

яскраві народні іграшки, народні інструменти, барвисті предмети

декоративно-прикладного мистецтва, національний одяг. На музичних

заняттях проходить знайомство дітей з народними музичними інструментами,


129

розповідається про те, що за старих часів народні інструменти люди

виготовляли своїми руками.

Дітям дуже подобається влаштовувати народний оркестр, особливо під

українські народні мелодії, де присутні різні темпи музики, яких необхідно

додержуватись, кожен інструмент вступає та зупиняється в потрібний час.

Також розповідається про те, що пісні, потішки, примовки люди почали

складати дуже давно, але не вміли їх записувати. І так вони передавалися з

покоління в покоління, хто їх склав - невідомо. Кажуть - народ склав, тому їх

і називають народними.

Звичайно, робота з формування національної свідомості дошкільнят не

залишає без уваги такий розділ музичної діяльності, як знайомство дітей з

великими класиками української музики. Діти знайомляться з творами М.

Леонтовича «Щедрик»; Я. Степового «Танцювала риба з раком», «Іди, іди

дощику», «Павочка ходить», «Гопак»; М. Лисенка «Пісенька»; А. Філіпенка

«Ой,хто, хто Миколая любить», «Зацвіла в долині», «Тече вода з-під явора»;

Ф. Колесси «Обжинкова», В.Уманця «Веснянка і іншими творами

народознавчого характеру. Уваги заслуговує і творчість таких українських

композиторів як Н. Петраш, А. Демиденко, А. Морозов та інші. Це пісні про

рідний край та рідну природу, про Батьківщину та звичаї українського народу,

про захисників вітчизни, тощо.

Робота музичного керівника багатогранна. У процесі роботи з дітьми

музичний керівник використовує різні форми, види роботи, але вся його

діяльність (тут мається на увазі саме роль і місце музичного керівника в

системі взаємодії профільних фахівців і як учасника освітнього процесу в

цілому) спрямована на всебічний і гармонійний розвиток дітей. Заняття

музикою впливають на загальну культуру поведінки дошкільника. Чергування

різних завдань, видів діяльності (співу, слухання музики, гри на дитячих

інструментах, рухи під музику) вимагає від дітей уваги, кмітливості,

швидкості реакції, організованості, прояву вольових зусиль: виконуючи пісню

- вчасно почати і закінчити її, в танцях, іграх - уміти діяти, підкоряючись

музиці, утримуючись від бажання швидше побігти, когось перегнати.


130

Все це удосконалює вольові процеси. Таким чином, музична діяльність

створює необхідні умови для формування моральних якостей особистості

дитини, закладає початкові основи загальної культури майбутньої дорослої

людини. На музичних заняттях поряд із завданнями естетичного розвитку

вирішуються і завдання формування національно свідомої особистості. Діти

слухають українську народну музику, співають українські пісні, грають у

народні ігри.

У нашому дитсадку я намагаюся на музичних заняттях привчати дітей

слухати, відчувати і любити мелодії свого народу, пишатися своєю

приналежністю до нашої батьківщини України, усвідомлювати себе частиною

рідного народу, країни. З улюбленими українськими народними піснями,

танцями, іграми діти беруть участь в тематичних святах для малюків, батьків

та однолітків, що сприяє поглибленому засвоєнню норм поведінки, звичаїв і

традицій, ціннісних орієнтацій в яких виявляються особливості Українців, як

нації.


1. Гурінович Н. Макаренко об игре как средстве воспитания детей // Імідж сучасного

педагога. – № 4 – 5. – 2002. – С. 42-43.

2. Макаренко A.C. Педагогічна поема. – К., 1973.

3. Макаренко A.C. Методика виховної роботи. – К., 1990.

4. Семерей Н. Культурно-мистецькі домінанти в життєвих реаліях Антона Макаренка //

Імідж сучасного педагога, 2002. – № 4–5. – С.62-65.

5. Стефаненко Н.І. Динаміка форми гармонізації переживань Українців / Н.І.Стефаненко

//Вісник КНТШ. – К.:2008.

6. bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=6614&chapter=1

7. https://uk.wikipedia.org/wiki/Національна_свідомість

8. http://osvita.ua/vnz/reports/culture/10433/

9. lina30091992.blogspot.com/p/blog-page_685.html

http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=6614&chapter=1

http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=6614&chapter=1

http://lina30091992.blogspot.com/p/blog-page_685.html

http://lina30091992.blogspot.com/p/blog-page_685.html


131

Гулейкова Ірина Олександрівна

завідувач науково-дослідного відділу з історії книги та друкарства Х – ХХІ ст.

Музею книги і друкарства України (м. Київ), Україна

БОЙЧУКІСТ МИКОЛА НІКОЛЕНКО: ЕМІГРАНТСЬКА

ДОЛЯ РЕПРЕСОВАНОГО ІКОНОПИСЦЯ

Анотація. У статті розглянуто життєвий та творчій шлях українського живописця,

іконописця, театрального художника, ілюстратора книг реставратора, галериста і

педагога М. Ніколенка, який у свій час входив до кола художників, так званих

«бойчуківстів» і як одному з них йому із небагатьох вдалося продовжити свій творчий

шлях в еміграції.

Ключові слова: Бойчукісти, художник-педагог, Єлисаветград, іконопис, художньо-

промислова школа, виставки.

Даючи інтерв’ю кореспонденту нью-йорскої газети про художників, які

входили до кола «Бочукістів» Микола Йосипович Ніколенко висловився так:

«Вони живуть у постійному страху від стуку у двері дому, що означає таємна

поліція прибула» [1]. Це саме стосувалося і його – забороненого на своїй

Батьківщині митця, який був арештований у свої майстерні через релігійний

іконопис та принципи який він прагнув з'єднати з тогочасними темами [ 2].

М. Ніколенко народився 10 вересня 1912 року в селі Олексіївка,

Єлисаветградського повіту, Херсонської губернії (нині – Кіровоградська обл.,

Україна) в родині сільського учителя, який у 20-х роках став священиком. З

Єлисаветградщини родина переїхала спочатку до Херсону, а потім жила по

різним маленьким містам.

Закінчивши середню школу М. Ніколенко вирішив поїхати навчатись до

Києва. В інститут його відразу не прийняли через його соціальний стан, тому

він спочатку навчався в художній студії проф. А. Крюгер-Прахової. До

Київського художнього інституту йому все ж вдалося вступити, де він

навчався в майстерні проф. М. Бойчука. Згодом М. Бойчук за те що прагнув

відродити традиції візантійского монументального мистецтва в тогочасному


132

живописі, був знищений радянською владою, його фрески були зруйновані, а

школа, як мистецький напрям, заборонена[3].

У зо-х р. За релігійну діяльність був заарештований і відправлений в

ГУЛАГ батько художника Йосип, де і загинув. За «зв'язок з ворогом народу»

(тобто зі своїм чоловіком) була репресована і його мати. Коли почалися

переслідування «бойчукістів» один з професорів порадив М. Ніколенку

поїхати з Києва Що він і зробив. Спочатку в Одесу, потім до Мурманська,

потім на Кавказ [4, С. 368]. Переховуючись художник, поневірявся по Кавказу,

потім влаштувався матросом на торгове судно, потрапивши до Стамбулу він

намагався там залишитись, але йому було відмовлено [5, с. 6].

Заарештований М. Ніколенко був на Кавказі у 1933 р. до 5 років

ув'язнення. Покарання відбував спочатку на Далекому Сході, а потім на

Колимі, де він перебував з 1934 р. і до 1939 р. Після звільнення, перебуваючи

у Магадані (Росія), працював Головним художником в театрі, згодом поїхавши

на Донбасе працював в донбаському пересувному театрі теж головним

художником [6].

З початком Другої світової війни, потрапивши до німецького полону

М. Ніколенка відправили в робочий табір на боєприпасному заводі під

Дрезденом. Уникнувши після війни примусової репатріації художник

оселився в Гамбурзі, де займався станковим живописом та викладацькою

діяльністю в художньо-промисловій школі організованою групою художників

серед яких були Г. Ківеров і А. Абрамов. Сам художник говорив: «завдання

мені здалися дуже близькими до моїх прагнень в живопису, і я до цієї групи

приєднався…». Основними цілями в цій школі було відродження давніх

традицій в живописі, а саме розробка стилістики і техніки візантійського і

давньоруського іконопису та фресок, завдання її були дуже близькими до

завдань осередку М. Бойчука в Україні [7].

Залишивши Німеччину і переїхавши до Переїхавши до США.

М. Ніколенко у Нью-Йорку працював, як реставратор та продовжував

займатись творчістю, беручи участь у художніх виставках. У 1951 провів

персональну виставку в Фордемском університеті в Нью-Йорку, 1961 - в музеї


133

м Атланта. Його роботи були представлені на Виставці візантійського

мистецтва у Вашингтоні (1956) і «Мистецтво США в 1958 році» (1958).

В галереї Janet Nessler на Медісон авеню у 1963 р. відбулася виставка ікон

М. Ніколенка. Художній критик В. Завалішин у своємо огляді писав про цю

виставку наступне: «Виставка ця відрізняється різнобічністю: експонується

близько п'ятдесяти ікон, і чи не кожна – результат формальних або релігійних

пошуків художника… Ніколенко глибоко проник в сакральність

давньоруського іконопису. Він може бути хорошим провідником по історії

релігійного живопису ХІ – XVII століть. Вільно орієнтується він і в

візантійському і в балканському іконописі...» [8].

М. Ніколенко був одружений на Ладі Ростиславівні (уродженої

Воїновою), вона була доктором історії та мистецтвознавцем Вивчала історію

мистецтва в США і в Англії. Автор численних праць про мистецтво і

автобіографічного роману «Як пил зі степу». У їхньому нью-йоркському

будинку бували поети О. Анстейн, І. Єлагін, В. Синкевич; художники

Ю. Бобрицький, С. Голлербах, А. Гороховець, А. Дараган, С. Іванов,

В. Шаталов та ін. [9].

Переїхавши разом з дружиною у 1970 р. до Німеччини М. Ніколенко

співпрацював у видавництві «Посів», де ілюстрував книги та оформлював

стенди видавництва на Міжнародному книжковому ярмарку у Франкфурті-на-

Майні. У 1972 тримав галерею в Парижі, де проводив виставки старовинних

ікон. Помер від важкої хвороби серця, яка в останні роки все сильніше і

сильніше підривала його здоров'я [10].

Нині, за межами наукових досліджень про художників-бойчукістів все ще

залишаєтья вагомий пласт інформації без вивчення якого, загальна картина

є неповною і недостатньо об’єктивною. Тож у даному контексті дослідження

інформація про художників які працювали закордоном стане одним із кроків

на шляху до створення цілісної картини розвитку українського мистецтва.


1. Ferguson E. Nikolai Nikolenko // The New York Daily News. 1957. 12 october.


134

2. Soviet painters work on sly, for art's sake // Svoboda, Ukrainian Weekly. 1958, 18 october .

3. Соколюк Л. Михайло Бойчук та його школа. Харків : Видавець Савчук О. О., 2014.

386 с.

4. Александров Е.А. Русские в Северной Америке: Биографический словарь. СПб.,

2005. – 599 с.

5. Abstracts of Soviet and East European Emigrе Periodical Literature. Berkeley, 1982. s. 6.

6. Интервью Николая Николенко на Радио Свобода 1962 г. Режим доступу:

https://archive.svoboda.org/programs/cicles/rl50/rl50-1962.asp

7. Зорин Ю. Николай Николенко // Новое русское слово. 1975. 1 июня.

8. Завалишин В. Иконы работы Николая Николенко // Новое русское слово. 1963. 26 дек.

9. Голлербах С. [Некролог на смерть Л.Р. Николенко] // Новое русское слово. 1996. 9 окт.

10. Посев (Франкфурт-на-Майне). 1976. № 7 (11218).

http://archive.svoboda.org/programs/cicles/rl50/rl50-1962.asp


135

Джеджера Клавдія Віталіївна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології

(дошкільної та корекційної) імені проф. Т. І. Поніманської

Рівненський державний гуманітарний університет, Україна

ФОРМУВАННЯ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація. Автор розглядає проблему формування конфліктологічної культури як завдання

професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти і пропонує

здійснювати її формування шляхом інтегрування педагогічних можливостей наявних в

освітніх програмах навчальних дисциплін та навчального курсу «Педагогічна

конфліктологія», спрямованого на формування системи знань, особистісних якостей та

засвоєння техніки конфліктологічної поведінки.

Ключові слова: конфліктологічна культура, професійна підготовка, майбутній

вихователь, педагогічна кофліктологія.

У сучасних соціокультурних умовах набуває актуальності проблема

зростання конфліктогенності міжособистісних відносин у формальному та

неформальному спілкуванні. У зв’язку з цим посилюється суспільна потреба

в підготовці особистості до безконфліктної взаємодії в сімейному,

професійно-трудовому та інших видах соціального оточення. Зазначена

потреба може бути забезпечена шляхом формування конфліктологічної

культури, пов’язаної із засвоєнням досвіду сприйняття, аналізу та оцінки

конфліктних ситуацій, конструктивної поведінки у конфлікті, попередження

та оптимального розв’язання конфліктних проблем.

Важливість формування такого досвіду під час підготовки вихователів

закладів дошкільної освіти у вищій школі не викликає сумнівів. Адже їхня

майбутня професійна діяльність реалізується в соціономічній сфері відносин

із суб’єктами освітнього процесу, в якій саме вихователі здебільшого є

ініціаторами і координаторами спілкування. У такій ситуації від якості цих

відносин залежить не лише особистісний успіх і психологічний комфорт


136

педагогів, але й (що є надзвичайно важливим) результат їхньої діяльності –

досягнення вихованцями достатніх рівнів вихованості, вироблення у них

готовності у них готовності прийняти та застосовувати суспільні регулятиви у

тому числі в напрямі засвоєння конфліктологічного досвіду.

Зазначене завдання професійної підготовки майбутніх вихователів

отримало відображення у Стандарті вищої освіти України, розробленого для

спеціальності «Дошкільна освіта». Згідно з цим документом фахівці

бакалаврського рівня мають оволодіти загальною компетентністю щодо

міжособистісної взаємодії та зокрема спеціальними (фаховими)

компетентностями стосовно комунікативної взаємодії з усіма учасниками

освітнього процесу, керівництва різними видами діяльності вихованців,

«виховання в дітей раннього і дошкільного віку навичок свідомого

дотримання суспільно визнаних морально-етичних норм і правил поведінки

… толерантного ставлення та поваги до інших, попередження та протидії

булінгу» [3]. Підготовка випускників магістерського рівня передбачає

вироблення здатностей організації партнерських відносин (працювати в

команді, підвищувати психолого-педагогічну компетентність учасників

освітнього процесу і співпрацювати з ними) та «конкурентної спроможності

на ринку праці» [4], що вимагає належного оволодіння комунікативним

досвідом, у тому числі конфліктологічною культурою.

Теоретичним підґрунтям для розв’язання цих завдань є висновки

дослідників щодо сутності конфліктологічної культури (С. Александрова,

Т. Браніцька, Ж. Богдан, С. Гіренко, О. Гречановська, І. Гузар, О. Дзяна,

С. Калаур, Н. Підбуцька, Т. Солодовник, Н. Чорногор, Б. Якимчук) та шляхів

її формування у ході професійної підготовки педагогів (І. Агалець, О. Батків,

О. Гомонюк, О. Зайцева, І. Козич, Н. Кошечко, А. Левкович, Л. Мухіна,

Н. Султанова, О. Темченко, Т. Черняєва), зокрема фахівців у сфері дошкільної

освіти (Н. Руденко).

Аналіз наукових праць дає змогу тлумачити конфліктологічну культуру

в міжособистісному спілкуванні як комплексну якість особистості, наявність


137

якої уможливлює конструктивне розв’язання проблем, що мають місце у

процесі її взаємодії з іншими [5, с. 252].

Оскільки структура згаданого явища представлена комплексом

компонентів («культури ціннісної сфери особистості; культури мислення;

культури почуттів; комунікативної культури; поведінкової культури»

[5, с. 252], то варто погодитись з тими дослідниками, зокрема з Т. Браніцькою [1]

та Н. Руденко [5], котрі вважають необхідним інтегрувати у процесі формування

конфліктологічної культури студентів можливості навчальних дисциплін, які

входять до змісту професійної підготовки і впливають на вдосконалення

зазначених компонентів соціокультурного досвіду, та спеціальної дисципліни,

призначеної суто для вдосконалення досліджуваної якості.

Аналіз змісту освітніх програм закладів вищої освіти, дає змогу виявити

такий його потенціал. Так, не викликає сумнівів, що ним володіють навчальні

дисципліни, «Психологія» і «Педагогіка» (загальна, дошкільна та вищої

школи). У ході їх вивчення студенти дізнаються про закономірності,

принципи, механізми та способи розвитку і формування особистості, що у

контексті гуманістичної парадигми висвітлюються у сенсі забезпечення

комфортної психологічної атмосфери освітнього процесу, використання

«інтегруючих стратегій взаємодії, які сприяють конструктивному розв’язанню

конфліктів, самоактуалізації та позитивному розвитку дитини» [2, с. 250].

Заклади вищої освіти нерідко пропонують у своїх освітніх програмах

курси «Психології професійного спілкування» та «Педагогічної етика», які

забезпечують вагомі можливості для засвоєння студентами досвіду

попередження та подолання конфліктів завдяки ознайомленню з теоретико-

практичними засадами професійного спілкування педагога (у тому числі в

аспекті управління конфліктами), засвоєнню моральних цінностей

педагогічної професії, виробленню деонтологічної готовності до виконання

педагогічного обов’язку, що призводить до усвідомлення майбутніми

вихователями особистої відповідальності за якість спілкування з

вихованцями, їхніми батьками, колегами та, відповідно, налаштовує їх на

подолання труднощів, пов’язаних з конфліктними ситуаціями.


138

Формуванню конфліктологічної культури можуть сприяти й такі

навчальні курси, як «Правознавство», «Освітній менеджмент», «Педагогічний

менеджмент», «Теорія та методика співпраці з родинами». Перший з них

орієнтує здобувачів освіти на дотримання нормативно-правової дисципліни;

другий – націлює на оптимальне управління освітніми системами на

принципах справедливості, колегіальності та поваги до іншого; третій і

четвертий – спрямовують на гуманістичні засади управління освітнім

процесом, створення ефективного освітнього середовища, толерантну

взаємодію педагогів з усіма учасниками освітнього процесу.

У результаті осягнення студентами цих важливих аспектів педагогічної

діяльності стає можливим вироблення у них готовності співпрацювати з ними в

межах правових та моральних норм, зважаючи на їхні думки і почуття, плани і

задуми, цивілізовано захищати власні інтереси, не зачіпаючи людських прав,

честі і гідності особистості. Однак окреслений комплекс навчальних дисциплін

уможливлює ознайомлення лише із загальними теоретичними характеристиками

феномена конфлікту або окремими його сторонами і не дає змоги

систематизувати отримані знання та сформувати інструментарій спілкування

педагога, достатній для ефективного попередження та розв’язання конфліктів.

Підвищенню ефективності професійної підготовки майбутніх вихователів в

напрямі формування конфліктологічної культури може сприяти навчальний курс

«Педагогічна конфліктологія», який забезпечує ознайомлення з:

а) основами загальної теорії конфлікту: сутністю конфлікту, його

причинами, різновидами та функціями, динамікою перебігу, способами

управління цим явищем;

б) конфліктогенами в освітньому середовищі та особливостями

педагогічних конфліктів;

в) шляхами запобігання педагогічним конфліктам, способами їх

розв’язання, стратегіями поведінки педагога у конфліктних ситуаціях;

г) роллю педагогів і керівників освітніх закладів в управлінні

конфліктами та створенні ними сприятливої атмосфери у системі професійно-

педагогічних комунікацій суб’єктів освітнього процесу.


139

Як видно зі змісту проблематики запропонованого курсу, він дає змогу не

лише засвоїти знання про конфлікт загалом та педагогічний конфлікт зокрема,

але й оволодіти здатністю до аналізу конфліктних ситуацій, осягнути їх ціннісно-

моральний зміст, опанувати технологічнами аспектами конфліктологічної

поведінки в освітньому середовищі.

Останнє стає можливим за умови поєднання теоретичної і прикладної

сторін педагогічної конфліктології, дотримання практико-орієнтованого

підходу до навчання майбутніх вихователів, що передбачає використання

широкого спектру максимально наближених до педагогічної реальності

кейсів, вправ, рольових ігор, проєктів як під час навчальних занять, так і в

системі завдань педагогічної практики.

Водночас ми погоджуємось із думкою Н. Руденко, котра вважає

необхідним застосування у процесі формування конфліктологічної культури

майбутніх вихователів соціально-психологічного тренінгу, з допомогою якого

можна навчити студентів безконфліктному і ненасильницькому вираженню

власних думок і почуттів, вдосконалити їх комунікативні навички та зміцнити

комунікативні зв’язки між ними, забезпечити «розвиток соціальної

сприйнятливості, соціальної уяви, довіри, уміння вислуховувати іншу людину,

здатність до емпатії, співпереживання» [5, с. 254]. Запровадження такої

методичної конструкції уможливлює досягнення здобувачами освіти

глибшого розуміння психіки (власної та інших людей); спрямовує на

виявлення суб’єктивних і об’єктивних причин конфлікту, діагностування,

попередження та конструктивне вирішення конфліктних проблем; спонукає

до самовдосконалення в напрямі засвоєння способів забезпечення

безконфліктної взаємодії.

Таким чином, упровадження до змісту освіти майбутніх вихователів

навчального курсу «Педагогічна конфліктологія» дасть змогу

систематизувати та інтегрувати педагогічні можливості наявних навчальних

дисциплін в напрямі формування кофліктологічної культури майбутніх

вихователів, що є одним із продуктивних шляхів удосконалення професійної


140

підготовки в аспекті підвищення успішності їхньої взаємодії з учасниками

освітнього процесу, подолання труднощів і перешкод міжособистісного

спілкування, професійного та особистісного становлення.


1. Браніцька Т. Формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців

соціономічних професій. Особистісно-професійний розвиток майбутнього вчителя :

монографія. Вінниця : ТОВ «Нілн-ЛТД», 2014. С. 81–104.

2. Костюшко Ю.О. Засади недирективної педагогіки як необхідна умова розв’язування

міжособистісних конфліктів між учителем та учнями. Вісн. Житомир. держ. пед. ун-

ту ім. І. Франка. 2000. Вип. 6. С. 249–251.

3. Про затвердження стандарту вищої освіти на спеціальність 012 «Дошкільна освіта» для

першого (бакалаврського) рівня вищої освіти: наказ Міністерства освіти і науки від

21.11.2019 р. № 1456. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/

zatverdzeni%20standarty/2019/11/22/2019-11-22-012doshkilna-B.pdf (дата звернення:

21.02.2021 р.).

4. Про затвердження стандарту вищої освіти на спеціальність 012 «Дошкільна освіта» для

другого (магістерського) рівня вищої освіти: наказ Міністерства освіти і науки від

29.04.2020 р. № 572. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vyshcha/standarty/

2020/05/2020-zatverd-standart-012-m.pdf (дата звернення: 21.02.2021 р.).

5. Руденко Н. М. Формування конфліктологічної культури студентів на заняттях

спецкурсу «Конфлікти в дитячому віці». Оновлення змісту, форм та методів навчання

і виховання в закладах освіти. 2017. Вип. 17. С. 252–255.


141

Дудніченко Артур Олегович

аспірант 2 року навчання

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Калюга Євгенія Василівна

д.е.н., професор, завідувач кафедри обліку та оподаткування

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ В СИСТЕМІ CRM

У науковому і практичному вимірах розроблення правових основ,

механізмів, інструментів оцінювання якості вищої освіти є актуальною

проблемою. Доказом цього є дослідження вітчизняних науковців Діденко

Н.Г., Зіньковського Ю.Ф., Калашнікової С.А., Лугового В.І., Лукіної Т.О.,

Огаренка В.М., Мещанінова О.П., Рашкевича Ю.М., Таланової Ж.В.,

Степка М.Ф. та ін. У ряді їх публікацій висвітлено компетентний, системно-

та особистісно-діяльнісний, ціннісний підходи до управління якістю вищої

освіти.

Аналіз останніх вітчизняних і зарубіжних джерел дає всі підстави

стверджувати, що в практиці управління закладів вищої освіти спостерігається

низка значних недоліків, що знецінюють його бренд: атавізми радянської

адміністративно-командної системи (надмірна забюрократизованість процесу

управління, непотизм, часто-густо конфлікти інтересів через зв’язки близьких

осіб), критичне ставлення керівництва та співробітників до інновацій,

відсутність налагодженого стратегічного планування діяльності, ізольований

розгляд процесів і тенденцій розвитку вищої школи без урахування

міжнародної практики.

Серед основних проблем, з якими стикається будь-який вищий освітній

заклад, є такі:

– організація та поліпшення колективної роботи студентів та

співробітників з базами даних і системами дистанційного, корпоративного й

змішаного навчання [2, c. 121];


142

– оптимізація роботи та своєчасне наповнення офіційного

інформаційного сайту;

спроможність формувати та зберігати інформацію щодо успішності та

науково-соціальної активності студентів і аспірантів, щоб мати змогу

оперативно аналізувати дані про подальший розвиток кар’єри випускників і

робити висновки про відповідність поточних освітніх програм вимогам

роботодавців на вітчизняному та зарубіжному ринках праці; оптимізація

збору, обробки та подальшої роботи з анкетами абітурієнтів; централізований

контроль своєчасної оплати за надання освітніх послуг; забезпечення

безперешкодного доступу до публічної інформації для співробітників закладів

вищої освіти та споживачів освітніх послуг [1, c. 475–476].

Запорукою успіху у підвищенні якості освітніх послуг є впровадження на

практиці ідеології загального управління якістю та заснованих на ній

стандартів, за якими більш ніж п’ять тисяч навчальних закладів вже

сертифікували свої системи управління якістю відповідно до вимог

національних та міжнародних стандартів. До їх числа відносяться провідні

виші Китаю, Тайваню, Таїланду, Сінгапуру, Кореї, Австралії, Нової Зеландії,

Марокко, ОАЕ та багатьох країн Європейського союзу і Північної Америки.

Досвід провідних університетів світу доводить, що інструментом, який

здатний забезпечити реалізацію сучасної моделі якості підготовки випускника

закладів вищої освіти, є повністю автоматизована система управління якістю,

розроблена на основі CRM – найбільш ефективного інструменту для

управління освітньою діяльністю, документообігом та маркетингом [1, c. 416].

Цей інструмент дозволяє: оперативно та швидко корегувати розклад

навчальних занять; повністю відмовитися від низки процедур, які пов’язані зі

зберіганням, обробкою, обліком та аналізом поточної документації; зберігати

бази даних по замовниках освітніх послуг, контрагентів та партнерів; швидко

отримувати доступ до фінансової історії кожного замовника освітніх послуг;

швидко формувати звіти щодо основних показників функціонування та стану

закладів вищої освіти; формувати та контролювати виконання завдань з

визначенням відповідних виконавців; проводити ефективні та цільові


143

маркетингові кампанії. CRM систему використовують провідні інноваційні

виші, такі як: Iillinois State University та Arizona State University (США),

University of Bradford та Westminster University of (Велика Британія), University

of Amsterdam (Нідерланди).

Джерело: сформовано на підставі [1].

Рис. 1. Характеристика функціональних можливостей

CRM системи на прикладі Бітрікс 24

Найпопулярнішою у світі бізнесу є CRM система Бiтрiкс24, яку

застосовують на даний час понад сто тисяч світових компаній та установ.

Популярність платформи виникла через широке коло її функціональних

можливостей та спроможністю поєднувати у собі велику кількість

інструментів для успішного управління організацією, а також малими у

порівнянні з конкуруючими аналогами затратами фінансових ресурсів на її

впровадження та обслуговування. Тобто, Бітрікс 24 – це не лише CRM

система, а єдиний інтерфейс, у якому відображена повна інформація щодо

функціонування закладів вищої освіти. Впровадження такої системи у виші


144

сприятиме виконанню вимог стандарту ISO 9001:2015, зокрема його розділу

«Контекст діяльності підприємства», що визначає вплив зовнішніх факторів

на результати діяльності вищого освітнього закладу та задоволення

зацікавлених груп споживачів освітніх послуг – абітурієнтів і роботодавців.

Останні досягнення розвитку системи вищої освіти України мають на

меті перехід вищих навчальних закладів на стале стратегічне планування,

тобто завпровадження принципів ризикорієнтованого менеджменту. Для чого

новим стандартом передбачено постійне та системне проведення оцінки

ризиків та прийняття управлінських рішень, грунтуються на результатах їх

комплексної оцінки.

Отже, цей стандарт містить поняття «організаційне середовище», яким є

навколишнє ділове оточення, що включає сукупність внутрішніх і зовнішніх

факторів, які враховуються під час стратегічного планування. Провідна роль

закладів вищої освіти – генерація, систематизація та розповсюдження знань,

які формують ефективне середовище для науково-технічного прогресу і

соціально-економічного розвитку освітнього закладу й країни в цілому.


1. Buttle F. Customer Relationship Management: concepts and technologies. Oxford:

Routledge, 2009. 500 p.

2. Bentham K., Briganti A., Forconi S. and others. Digital Universities International best

practices and applications. V. 1(2014). Roma: Gangemi Editore Spa, 2014. 130 p.


145

Єфименко Ганна Адамівна

молодший науковий співробітник науково-організаційного відділу

Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України

імені Івана Черняховського, Україна

ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ

Сучасна вища військова школа України зазнає суттєвих трансформаційних

змін, які проявляються в організації освітнього процесу, у використанні новітніх

педагогічних технологій, у специфіці взаємодії її основних акторів (слухачів та

викладачів).

Зауважимо, що викладач вищої військової школи представляє собою

високо розвинуту особистість, яка, постійно працює над підвищенням

власного інтелектуального та професійного рівня. Відомо, що однією з

центральних проблем в педагогічній практиці є особливості формування

готовності і сприйняття педагогом сучасних педагогічних новацій. Як і будь-

яка діяльність, самоосвітня діяльність викладача вищої військової школи має

мотиваційну складову. Традиційно у літературі виокремлюють зовнішню та

внутрішню мотивацію [2, 4, 5].

Так, досліджуючи особливості психологічної підготовки педагогів,

Л.М. Захарова, виокремлює наступні види професійних мотивів: матеріальні

мотиви, мотиви самоствердження, професійні мотиви та мотиви

особистісної самореалізації [3].

Розглянемо ці чотири групи мотивів. Так, до зовнішніх мотивів

самоосвітньої діяльності викладача вищої школи відносяться матеріальні

мотиви, що пов’язані з матеріальною винагородою. Це може бути фінансова

винагорода, призначення на вищу посаду тощо. Якщо характеризувати

загалом діяльність викладача, який мотивований лише матеріально, то треба

зазначити, що він зорієнтований переважно на зовнішні показники своєї

викладацької діяльності та не прагне підвищити кваліфікацію, а відповідно і


146

не прагне самоосвіти. В його викладацькій діяльності простежується

прихильність до старих, популярних у минулому, методів та прийомів

викладання, зміст його занять застарілий.

До зовнішніх мотивів можна віднести мотиви зовнішнього

самоствердження викладача. Фактично це мотиви престижу, адже викладач

прагне отримати зовнішню позитивну оцінку оточуючих, він працює заради

позитивної громадської думки. Такі мотиви можуть бути як усвідомленими, так

і неусвідомленими. Проте в обох випадках вони мають значну спонукальну силу.

Так, може мати місце ситуація, коли викладач усвідомлює залежність між

особистим вкладом в успішність діяльності і зовнішньою оцінкою цього вкладу.

Діяльність в цьому випадку детермінується пошуком шляхів підвищення її

ефективності. Недоліком цього підходу є те, що обираючи засоби, які

сприятимуть отриманню швидкого результату (зовнішньої оцінки), викладач не

буде хвилюватись про ретельний підбір та застосування нових методик

викладання та виховання. А якщо він буде змушений оновити арсенал методів

навчання та виховання, то скоріш за все не стане їх адаптовувати під власний

індивідуальний стиль викладацької та виховної діяльності.

Можливий і інший варіант: викладач фіксує безпосередній зв’язок між

особистим вкладом в професійну діяльність та позитивною оцінкою цього

вкладу оточуючими – основою вищого самоствердження особистості. В цьому

випадку для викладача, який мотивований на самоствердження, його

викладацька діяльність є засобом досягнення мети, до тих пір поки він не

знайде новий, більш ефективний для реалізації зазначеного мотиву.

Зауважимо, що сформованість навчально-пізнавальної діяльності тих хто

навчається, глибоке засвоєння ними знань не є для такого педагога головним

результатом. Для нього важливим є позитивна оцінка його роботи. В цьому

випадку спостерігається тенденція до перетворення нових методик у засіб

особистого успіху, а не у засіб реалізації мети освітнього процесу у вищій

військовій школі.

Психологічна природа матеріальних мотивів пов’язана із задоволенням

непрофесійних потреб, а мотиви зовнішнього самоствердження спрямовані


147

на підвищення самооцінки, що, в кінцевому рахунку, є необхідною умовою

для комфортного психологічного стану особистості викладача вищої

військової школи.

Наступним кроком в аналізі проблеми мотивації самоосвітньої діяльності

викладача вищої військової школи є професійні мотиви, які, на нашу думку,

носять переважно внутрішній характер. В загальному вигляді ці мотиви

виглядають як бажання передати соціальний досвід. Тому професійно

мотивовані викладачі вищої школи є більш адекватними, послідовними та

наполегливими. Зазвичай професійні мотиви поєднані з високим рівнем

креативності, забезпечують оптимальний результат викладацької діяльності.

Такі викладачі повсякчас шукають інноваційні методи та способи

викладацької діяльності. Часто вони розробляють свою унікальну концепцію

навчання та виховання тих хто навчається.

Якщо у такого викладача вищої військової школи запитати: «Що

спонукає Вас займатись самоосвітою?», то скоріш за все він зазначить, що у

нього є прагнення, на власному прикладі, стимулювати тих хто навчається до

більшої активності; це мотивує його до вивчення індивідуальних

особливостей та розвитку творчих здібностей тих то навчається. Заняття

такого викладача насичені елементами особистісно-орієнованого навчання.

Останнім етапом нашого дослідження є аналіз впливу мотивів

особистісної самореалізації на самоосвітню діяльність викладача вищої

військової школи. Так, на думку ряду науковців, потреба в самоактуалізації,

яка полягає у прагненні людини «бути тим ким вона може бути» потенційно

існує у всіх людей, проте не у всіх вона проявляється в професійній діяльності.

Викладач, в основі діяльності якого лежить мотив особистісної

самореалізації, підходить до організації навчання і виховання тих хто

навчається творчо, креативно. Кожне його заняття – це можливість

реалізувати себе як особистість і як професіонал. Такий педагог постійно

працює над підвищенням професійної та педагогічної майстерності. З поміж

інших колег його вирізняє високий рівень сприйняття нового, постійний

пошук себе в цьому новому, потреба у створенні оригінального, бачення


148

різноманітних форм педагогічної дійсності і, відповідно, прагнення до

безперервної самоосвіти.

Викладач, який прямує таким шляхом, це, в першу чергу, людина з

творчим потенціалом, що проявляється в прагненні досягти результату не

залежно від прагматичної мотивації. Такий викладач отримує задоволення від

самоосвітньої діяльності. Його вирізняє створення нових концептуальних

підходів, високий рівень рефлексії і психологічної готовності до сприйняття

нового, до самостійної роботи.

Аналіз особливостей мотиваційної сфери самоосвітньої діяльності викладача

вищої військової школи передбачає розгляд інших компонентів. Зокрема такого

провідного регулятора будь-якої діяльності – вектора «мотив-мета» [1].

Відомо, що формування діяльності починається з прийняття суб’єктом

мети. Остання формується самою людиною, вона є результатом складної

внутрішньої роботи. Процес цілеформування є глибоко особистісним, проте

він не є результатом спонтанного розвитку індивіда. Мета формується під

впливом об’єктивних умов реалізації діяльності та особистих можливостей.

Формування особистості викладача вищої військової школи, в більшості

випадків визначається його соціальним оточенням, творчим колективом його

колег, педагогічною спільнотою. Одним з основних факторів інованційної

діяльності є креативність викладача, яка необхідна для створення нового

погляду, програми, підручника, а також для модифікації новацій на рівні

практичного застосування.


1. Вишнякова Н.В. Креативная психопедагогика. Минск, 1995.

2. Занюк С.С. Психологія мотивації: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ : Либідь,

2002. 303 с.

3. Захарова Л.Н. Психологическая подготовка педагога. Н. Новгород, 1993.

4. Кудрина Т.С. Психологія мотивації: підруч. для студ. вищ. навч. закл. Київ : ВПЦ

«Київський університет», 2008. 239 с.

5. Павлюк М.М. Психологія мотивації : навч.-метод. посіб. Житомир : Вид-во ЖДУ

ім. І. Франка, 2016. 265 с.


149

Кононец Наталія Василівна

ORCID ID 0000-0002-4384-1198

доктор педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки

та суспільних наук ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет

економіки і торгівлі», Україна

ПРОФЕСІЙНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ МАГІСТРАНТАМИ

ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ «ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ»

ПАКЕТУ ПРЕЗЕНТАЦІЙНОЇ ГРАФІКИ

Анотація: Робота присвячена розкриттю суті професійного аспекту вивчення

магістрантами освітньої програми «Педагогіка вищої школи» пакету презентаційної

графіки. Схарактеризовано види завдань (у явній, явній (деталізованій) та неявній

формах), які передбачають створення презентацій.

Ключові слова: магістрант, педагогіка вищої школи, презентація, пакет презентаційної

графіки, освітня програма.

Магістранти освітньої програми «Педагогіка вищої школи», вивчаючи

зміст низки дисциплін, зокрема, «Цифровізація освітнього процесу у вищій

школі» (авторська освітня програма ВНЗ Укоопспілки «Полтавський

університет економіки і торгівлі»), особливу увагу звертають на опанування

прийомів створення сучасних презентацій, оскільки презентації є найбільш

усталеним засобом візуалізації інформації під час організації процесу

навчання. Професійний аспект вивчення магістрантами освітньої програми

«Педагогіка вищої школи» пакету презентаційної графіки проявляється у

виборі спеціальних тем професійного характеру, що тісно взаємопов’язано

із самостійним пошуком інформації в Інтернеті (соціально-педагогічні

комунікації), а також з аналізом власного практичного досвіду магістрантів

(практика проведення занять у навчальних закладах). Таке поєднання є

механізмом розвитку позитивної мотивації до майбутньої професійно-

педагогічної діяльності, реалізації концепції ресурсно-орієнтованого

навчання, а також посилення професійної спрямованості навчання

https://orcid.org/0000-0002-4384-1198


150

магістрантів-майбутніх педагогів в університеті (Kononets, Ilchenko,

Mokliak, 2020).

У процесі здобуття професійних знань майбутні фахівці зі спеціальності

011 Освітні, педагогічні науки мають чітко усвідомлювати призначення

презентації – надання інформації (основна мета її створення), оскільки вона

дозволяє зробити інформаційне повідомлення зрозумілішим та простішим для

сприйняття (використання засобів мультимедіа: мова, графіка, форма, колір,

звук тощо). Магістрантам пропонується створення презентацій двох видів:

1) презентація – супровід доповіді; 2) презентація – відеокліп.

1. Презентація – супровід доповіді. Результати наукових досліджень

підтвердили той факт, що наочність подачі матеріалу і використання

кольорових схем презентації значно збільшує об'єм інформації, яку студент

зрозуміє та запам’ятає, а мультимедійні ефекти підсилюють інформаційну дію

на слухачів, переконуючи погодитися з доповідачем. Для створення таких

презентацій доцільно використовувати MS PowerPoint, MS Visio, Google

презентації, Crello, Venngage тощо. На нашу думку, серед цього переліку слід

віддати перевагу MS Power Point завдяки широкому спектру засобів (шаблони,

об’єкти, дизайн, анімаційні ефекти, засоби редагування та форматування,

настройки показу, збереження тощо), або онлайновим сервісам типу Crello,

Venngage та ін.

2. Презентація – відеокліп застосовується більше для фрагменту

відеоуроку, для реклами предмета, актуальності окремої теми тощо.

Для обох видів презентацій використовується один алгоритм їх створення

(Лапінський, 2000):

1. Визначення мети презентації.

2. Збір і аналіз матеріалу.

3. Розробка концепції і структури презентації, її візуалізація.

4. Наповнення слайдів.

5. Текстова і графічна оптимізація.

6. Дизайн.

7. Верстка.


151

8. Перегляд та тестування презентації.

9. Запуск.

Досвід засвідчує, що при створенні презентацій слід звернути увагу на

недопущення помилок, які мають місце у візуальній складовій

мультимедійних презентацій – концептуальних та технічних. Концептуальні

помилки у презентації виникають за умови недоречного вибору зображення

для ілюстрування слайду:

1) дублювання тексту підручника (посібника), зловживання банальним,

не оригінальними зображеннями, що призводить до втрати візуального ефекту

від їх використання;

2) відібране зображення не співвідноситься або мало співвідноситься з

інформаційним контекстом;

3) перевантаження ілюстраційним матеріалом, анімаційними ефектами.

Технічні помилки у презентації виникають за умови використання:

фотозображень низької розподільчої здатності, що при порушенні чіткості

зображення створить некомфортні умови перегляду та зорового сприйняття у

цілому; послідовного виведення на екран переліків списку замість

використання маркерів списку з метою запобігання «пересмикування»

зображення в процесі змінювання слайдів; невідповідності кольорового

оформлення букв і фону, розмірів шрифту, нечитабельності тексту тощо

(Кононец, 2016).

Завдання для студентів, які передбачають створення проєктів-

презентацій та забезпечують позитивну мотивацію до професійного навчання,

може бути сформульоване у таких формах: явній, явній (деталізованій) та

неявній.

Завдання (явна форма). Створити презентацію на одну з тем:

«Презентувати себе як майбутнього педагога», «Презентувати дисципліну»,

«Презентувати виховний івент» тощо.

У явній формі завдання можуть бути певні вказівки (але це не

обов’язково, тому подаються не завжди). Наприклад, у презентації

використати наступні автомакети: Титульний слайд – заголовок презентації;


152

Маркірований список – питання, які розглядаються у презентації; Текст у дві

колонки – інформація про об’єкт презентації; Діаграма і текст – про об’єкт;

Таблиця – дані про об’єкт; Діаграма – діаграма до таблиці MS Excel; Текст і

графіка – на вибір студента; Текст і кліп – на вибір студента; Об’єкт після

тексту – на вибір студента; Тільки заголовок –повідомлення про завершення

презентації; Пустий слайд – закінчення показу.

Завдання (явна деталізована форма). Завантажити MS Power Point та

створити презентацію «Виховний захід» у папці Практична робота_Група

_Прізвище студента за допомогою Шаблону: Вид презентації – «Презентація

STEM»; Параметри презентації: заголовок «Назва виховного заходу»; Нижній

колонтитул: «Дата проведення, керівник виховного заходу»; включити до

кожного із слайдів дату останньої зміни та номер слайду.

На слайдах повинна міститись наступна інформація:

1. На першому слайді: заголовок: «Виховний захід», підзаголовок:

«Виконавці: ПІБ», де ПІБ – прізвища студентів, які виконують роботу.

2. На другому слайді: заголовок: «План проведення виховного заходу».

Нижче на цьому ж слайді розмістити текстову та графічну інформацію (про

особливості заходу, девіз, мета тощо).

3. На третьому та четвертому слайдах розмістити деякі фрагменти

тексту (об’єкти WordArt, автофігури, рисунок тощо), який містить інформацію

про проведення виховного заходу (вид та суть діяльності кожного з учасників,

особливості реалізації сценарію тощо).

4. На п’ятому слайді: заголовок «Чому я навчився у процесі розробки

виховного заходу». Нижче на цьому ж слайді написати висновок з проведення

виховного заходу.

5. На шостому-дев’ятому слайдах розмістити деякі фрагменти реалізації

сценарію виховного заходу (рисунки чи інші засоби інфографіки, посилання

на ресурси тощо).

6. На десятому слайді заголовок: «Які проблеми професійного характеру

виникали» розмістити деякі об’єкти (маркірований список, таблиці).


153

7. Одинадцятий слайд зробити підсумковим, включивши до нього

заголовки першого, другого, п’ятого, десятого слайдів.

8. Запитання для самоперевірки: «Для чого призначений PowerPoint?», «Як

здійснюється завантаження PowerPoint?», «Як створити нову презентацію?», «Які

способи створення презентацій ви знаєте?», «Як змінити розміри та положення

місцезаповнювачів?», «Як зберегти презентацію у форматі .ppt?», «Як

здійснюється копіювання фрагментів з Word?», «Як здійснюється додавання

таблиць до презентації?», «Як створити підсумковий слайд?».

У результаті виконання цього завдання студент повинен знати:

призначення та функціональні можливості програми MS Power Point;

методику створення презентацій, їх редагування та форматування; основні

прийоми редагування та форматування об’єктів; додавання та видалення

слайдів з презентації; режими перегляду слайдів. Крім того, студент повинен

вміти: завантажувати MS Power Point; здійснювати перше і повторне

збереження файлів; створювати, редагувати та форматувати об’єктів;

завершувати роботу з MS Power Point.

Завдання 1 (неявна форма). Ви – керівник групи, яка займається

розробкою сайту кафедри. Після 2-х днів роботи з’ясувалось, що група не

може виконати завдання, оскільки технічні характеристики їх комп’ютерної

техніки не відповідають вимогам. Як з’ясувалось згодом, завдання (проєкти)

такого змісту виконувались верше. Ваші дії як керівника групи під час такої

ситуації. Яку помилку допустив керівник групи при організації оформлення

замовлення на виконання проєкту? Відповідь обґрунтуйте. Охарактеризуйте

етапи та особливості розробки подібного проєкту.

Завдання 2 (неявна форма). Ви працюєте у закладі вищої освіти і маєте

відкрити на кафедрі нову освітню програму у межах спеціальності 011 Освітні,

педагогічні науки. Яка буде спрямованість вашої освітньої програми?

Схарактеризуйте складники вашої освітньої програми. Визначте

компетентності та програмні результати навчання. За рахунок чого збираєтесь

конкурувати на ринку освітніх послуг? Відповіді обґрунтуйте.


154

Слід зазначити, що в останніх двох завданнях студентам надається

можливість повністю проявити своє самостійне креативне мислення, творчий

підхід до розв’язання ситуаційного завдання, презентації результатів роботи.

Створення презентації ситуаційного завдання (неявна форма завдань 1 та

2) може структуруватися за такими компонентами: «Оголошення основної

теми»; «Роз'яснення поточної ситуації»; «Список можливих шляхів вирішення

проблеми»; «Визначення переваг і недоліків кожної стратегії»; «Вибір однієї

або декількох стратегій»; «Пропозиція конкретних кроків для здійснення

вибраної стратегії», «Результат».

Ще одним із різновидів завдання у неявній формі є завдання типу

«Створіть презентацію на довільну тему (професійний аспект). Інформацію

знайдіть в Інтернеті», яке реалізує один із надважливих дидактичних

принципів – принцип свободи вибору, адже сама думка про свободу вибору

породжує у студента почуття відповідальності, примушує його зважати на

наслідки своїх вчинків, дивитися на себе очами інших, брати відповідальність

за своє навчання на себе (Kononets N., Ilchenko O., Mokliak, 2020).


1. Кононец Н. В. (2016). Основи ресурсно-орієнтованого навчання дисциплін

комп’ютерного циклу (з досвіду аграрних коледжів) : монографія. Полтава : ПУЕТ.

506 с.

2. Лапінський, В. В. (2000). Багатомодальність навчальних впливів та її реалізація

засобами мультимедіа. Зміст і технології шкільної освіти: матер. звітної конф. Інст.

педагогіки АПН України. К.: Пед. думка. С. 83-85.

3. Kononets N., Ilchenko O., Mokliak V. (2020). Future teachers resource-based learning

system: experience of higher education institutions in Poltava city, Ukraine. Turkish Online

Journal of Distance Education-TOJDE. July 2020. ISSN 1302-6488 Volume: 21 Number: 3

Article 14. Р. 199–220.


155

Люлька Ганна Андріївна

аспірантка кафедри загальної педагогіки та андрагогіки

Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Україна

ГЕНДЕРНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ, ЯК ОСНОВОПОЛОЖНИЙ

КОМПОНЕНТ ОСОБИСТОЇ КОМПЕНЦІЇ МАЙБУТНЬОГО

ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Анотація. У статті висвітлено та виокремлено основні аспекти гендерної

толерантності, яка створює сприятливе педагогічне підґрунтя для виховання та

становлення молодших школярів. Серед особливостей підготовки учителів до

толерантного виховання молодших школярів виокремлено врахування специфіки

освітнього середовища початкової школи та формування вмінь учителів-початківців

наповнювати його толерантним змістом; орієнтація учителів на підтримку соціального

статусу учнів та розвиток навичок вчителів усвідомлювати свою роль у толерантному

вихованні; формування здатності позитивно, емоційно взаємодіяти в освітньому процесі

початкової школи тощо. Окреслені вагомі моральні цінності гендерної толерантності,

такі як: свобода, рівність, людяність. Охарактеризовані та роз’яснені компоненти ГТ:

емоційний. поведінковий, когнітивний. Результати дослідження можуть бути

використані при розробці освітньо-професійних програм; удосконаленні методики

організації практичних занять та педагогічної практики в умовах педагогічного коледжу;

у системі післядипломної педагогічної освіти при організації курсів підвищення кваліфікації

вчителів початкової школи; при укладанні навчальних посібників та методичних

рекомендацій з проблеми формування готовності учителів до толерантного виховання

учнів. Викладачі та дослідники різних рівнів зустрічають проблему невизначеності

поняття гендерної толерантності, а отже і вибір ефективних форм та методів роботи

з дітьми, визначення рівнів утворення толерантності, що пов’язано з висвітленням цього

питання в науково-педагогічній літературі та недостатньої уваги до проблеми гендерної

толерантності в освітній діяльності. Сформульовані найважливіші принципи

толерантності у стосунках між статями або принципи ГТ: повага людської гідності,

незалежно від біологічної чи соціально-культурної статі, прийняття партнера

протилежної статі таким, який він є, не надаючи йому заздалегідь стереотипних вад;

повага до права бути іншим; готовність прийняти думку партнера протилежної статі

або партнера, який по-іншому ставиться до гендерних рольових установок ;визнання

рівності, співпраці, духу партнерства між представниками обох статей, груп.


156

Ключові слова: гендерна толерантність, глобалізація, толерантне виховання, діалог,

компоненти толерантного виховання, принципи та модель гендерної толерантності,

ксенофобія, дискримінація, інтолерантність, дитиноцентризм.

Актуальність даної теми дослідження полягає у тому, що сучасна

початкова школа має великий потенціал для формування толерантної

поведінки у молодших школярів, реалізація якої в початковій школі може

призвести до реальної зміни поведінки дитини, розвитку та закріплення

навички толерантної поведінки. Наростання негативних факторів в соціальній

сфері набуло системного характеру і є на сьогоднішній день головним

деструктивним механізмом в освіті.

Процеси глобалізації, євроінтеграції та реформування сучасної

початкової школи окреслюють рамки освітнього простору, побудованого на

утвердженні людини, як найбільшої соціальної цінності, на засадах гуманізму,

дитиноцентризму та толерантності, й вимагають від педагога готовності до

діалогу шляхом встановлення з молодшими школярами відносин довіри,

співпраці, компромісу, радості, товариськості, емпатії та психологічного

комфорту.

«Толерантність» походить від латинського «tolerantia» і означає терпіння,

терпимість. Це поняття торкається сприйняття та роз’яснення розмаїття

культур світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості.

Це необхідна якість суспільних відносин, що дозволяє запобігти насильству,

досягти плюралізму думок і дій. Але толерантність не можна ототожнювати з

уседозволеністю, безпринципністю щодо протиправних дій, порушенням

законів. Толерантність у педагогічному сенсі – це вміння краще розуміти себе

та інших людей, вступати з ними в контакт, взаємодіяти без примусу, виявляти

повагу й довіру.

Свого часу англійський філософі педагог Дж. Локк стверджував, що від

правильного виховання дітей найбільше залежить добробут народу[1, c.35].

О. В. Сухомлинський зазначав, що «Духовний розвиток людини починається

з розвитком у неї різноманітних почуттів. Вони зміцнюють волю і розум,


157

визначають ставлення людини до себе, природи, праці, інших людей, роблять

людину більш цікавою та оригінальною. А тому треба вчити дітей любити,

поважати, співчувати й уміти висловлювати ці почуття. Це не менш важливо,

ніж учити грамоти, письма і лічби»[2,c. 231].

Професійно компетентний вчитель початкових класів сприймається у

суспільстві як людина, яка може встановити контакти з усіма учасниками

навчального процесу (учнями, батьками, колегами), незалежно від віку,

національності, соціального статусу, належності до різних культур тощо,

таким чином стверджуючи власну толерантну позицію. Тому майбутній

педагог повинен бути носієм гуманістичних цінностей, здатним проявляти

толерантну поведінку та виховувати її у наймолодших учнів.

Рівень толерантності кожної людини характеризується його

особистими якостями, соціальною зрілістю, моральністю, культурою.

Толерантність, в силу органічно властивих їй ознак (допущення іншого,

плюралістичність, багатоаспектність), іманентна і утворена полісуб'єктивною

та диференційованою сферами, має комунікативний характер та поєднує

індивідуальні та групові інтереси [3, с. 29].

Толерантність (і як ідея, і як принцип) виникає, по-перше, як показник

диференційованого різнорідного характеру як громадянського суспільства,

так і освітнього простору; по-друге, як відповідь на нетолерантні педагогічні

практики. Полісуб'єктність педагогічного процесу передбачає такий принцип

його ефективної організації, який безпосередньо співвідноситься з

плюралістичністю думок та інтересів. Саме толерантність є такою

характеристикою. Вона є результатом і умовою не монологічного, а

діалогічного дискурсу, що значно розширює горизонти і можливості

розуміння світу іншого і самого себе.

Визначено, що готовність учителів до толерантного виховання молодших

школярів складається з когнітивного (теоретичне знання основ толерантного

виховання, полікультурний світогляд і критичне мислення), емоційно-ціннісного

(толерантна позиція як установка на толерантне виховання, створення

позитивного емоційного насичення освітнього процесу, усвідомлення


158

самоцінності кожної особистості в різноманітних її проявах), діяльнісно-

комунікативного (здатність наповнювати освітнє середовище толерантним

змістом з урахуванням індивідуальних потреб учнів, реалізовувати педагогіку

партнерства, аналізувати власну діяльність) компонентів.

Дослідниками та викладачами розроблено спеціальні методи, проблемну

технологію навчання толерантності, як особистісної якості учасників

тренувального процесу та організації виховання на основі гуманізму, згоди,

взаєморозуміння. Але питання, пов'язані з вивченням формування дитини, яка

розуміє, цінності і тих, хто поважає людей протилежної статі, тобто гендерної

толерантності, мало вивченої у системі освіти. Визнання та врахування

гендерних відмінностей у дітей в навчальному процесі основний принцип її

організації, наявність великої кількості робіт з різних аспектів соціалізації

гендерних ролей дітей не призвели щодо вирішення проблеми формування

фундаментів гендерної толерантності дітей молодшого шкільного віку.

Викладачі та дослідники різних рівнів зустрічають проблему

невизначеності поняття гендерної толерантності, а отже і вибір ефективних

форм та методів роботи з дітьми, визначення рівнів утворення толерантності,

що пов’язано з висвітленням цього питання в науково-педагогічній літературі

та недостатньої уваги до проблеми гендерної толерантності в освітній

діяльності. Гендерна толерантність (далі ГТ) передбачає визнання

рівноправних юридичних та моральних умов представників різних статей,

розуміння і прийняття зовнішньої і внутрішньої характеристики людини

протилежної статі, здатність встановлювати з ним суб’єктивні відносини. Слід

зазначити, що дослідники розробляють кілька альтернатив інтерпретації

концепції ГT Л. Шустова оцінює гендерну толерантність, як бажання

зрозуміти, прийняття та визнання різних типів гендерної ідентичності,

різноманітності проявів гендерної поведінки, уявлень про гендерну рівність у

суспільстві. Дослідник вважає, що ГT виступає як активна життєва позиція,

яка вона проявляється в різних процесах: розпізнаванні та визнанні свого «Я»

та своїх позицій й визначає тактику поведінки та діалогу з іншими.


159

На думку Г. Солдатової, ГТ–це можливість одночасного існування різних

форм прояву гендерних практик і права на вільний та необмежений вибір та

визначення своєї приналежності у суспільстві [4]. М. Мацковський виділяє

поняттям ГТ оцінний компонент (чесне ставлення до представників

протилежної статі, неприпустимість апріорне приписування людині недолікі

впротилежної статі, відмова від ідеї на перевагу однієї статі над іншою)

[5, с. 145]. А. Молчанова визначає ГТ як «готовність прийняти на рівні

індивідуального та соціального усвідомлення гендерних відмінностей

принципів рівних прав, можливостей та особистого самовираження чоловічої

та жіночої статі через систему всіх символів, цінностей, соціальних норм і

організації соціальних інститутів загалом [6, с. 188]. На думку

Л. Федорченко, ГT проявляється у господаря, розумінням порівняно з

представниками своєї статі та протилежноїстаті. Параметричніхарактеристики

людини відносяться до властивостей (показників), за їх ступенем прояву,

критеріями оцінки та рівнем підготовкицього типу толерантності.

Гендерна толерантність – це моральна позиція, оскільки особистість є

носієм певних моральних цінностей, найважливішими з яких є наступні:

свобода, рівність, людяність.

Гендерна толерантність – це особиста позиція, в якій відносини, цінності,

мотивації особистостістаютьусвідомленим, значущим і відповідальним

вибором [7, с. 92].

На основі вищесказаного ми можемо виділити три компоненти гендерної

толератності (табл.1.1).

Таблиця 1

Компоненти гендерної толератності

Емоційний здатність до співпереживання (емпатії), стриманість; доброзичливість,

емоційна стійкість

Поведінковий Володіння засобами надання допомоги у реальній конфліктній ситуації;

відмова від насильства та дискримінації за ґендерними ознаками

Когнітивний поняття про ҐТ, якості толерантної особистості; уявлення про

гендернуідентичність;

визнання принципу ґендерної рівності


160

У соціологічних, психолого-педагогічних дослідженнях обов'язково

звертають увагу на рівень сформованості толерантності особистості.

Виокремлюють як толерантну/інтолерантну особистість, толерантні/

інтолерантні стосунки. Інтолерантність проявляється в ксенофобії,

різноманітній дискримінаційній практиці. Поняття інтолерантності (ІТ.)

засноване на довірі до справедливої думки іншого з одночасним

неприйняттям, відчуженням і приниження іншої точки зору толерантної

особистості, ґрунтуючись на переконанні, що своє оточення, система думок,

спосіб життя вищі за інших. Часто це не просто відсутність солідарності – це

відмова іншої людини через те, на що вона дивиться, думає, робить інакше,

іноді саме для того. Це шлях панування та знищення, заперечення права на

існування інших думок. На основі моделі толерантності (на основі рівня

підготовки) В. Лекторського, визначаємо можливі рівні моделі ГТ/IT.

(табл.1.2):

Таблиця 2

Моделі гендерної толерантності\інтолерантності

Модель гендерної

толерантності Особливості

ГТ, як неможливість

взаєморозуміння

Повага до представників протилежної біологічної чи соціально-

культурної статі, яких не можемо розуміти і з якими не

можемо взаємодіяти.

ГТ, як байдужість Байдужість до існування різних типів гендерної ідентичності,

оскільки останні розглядаються як неважливі перед обличчям

основних проблем, з якими має справу суспільство.

ГТ, як розширення

власного досвіду і

критичний діалог

Повага до представників протилежної біологічної чи соціально-

культурної статі, у поєднанні з установкою на взаємну зміну

позицій у результаті критичного діалогу.

ГТ, як поблажливість Поблажливість до слабкості представників протилежної

біологічної чи соціально-культурної статі, що поєднуються з

деякою часткою презирства до них.

З цього типу лише передостання модель забезпечує активне ставлення до

представників інших груп. Тут ми більше не залишаємо прихильників інших

переконань: ми повинні спробувати порівняти свою позицію з чужою

позицією, зрозуміти причини кожного з них і, можливо, завдяки цій взаємодії

адаптувати свої погляди. Цей тип гендерної толерантності ми вважаємо


161

найбільш перспективним, оскільки він повністю відображає це

явище.Враховуючи основні методи інтерпретації явища ГТ, його основні

компоненти та моделі, ми можемо сформулювати найважливіші принципи

толерантності у стосунках між статями або принципи ГТ:

– повага людської гідності, незалежно від біологічної чи соціально-

культурної статі,

– прийняття партнера протилежної статі таким, який він є, не надаючи

йому заздалегідь стереотипних вад;

– повага до права бути іншим;

– готовність прийняти думку партнера протилежної статі або партнера,

який по-іншому ставиться до гендерних рольових установок;

– визнання рівності, співпраці, духу партнерства між представниками

обох статей, груп;

– відмова від домінування, шкоди та насильства.

Окрім гендерної толерантності ми охарактеризуємо інші типи

толерантності.

Зокрема, міжнаціональна (міжетнічна) толерантність – ставлення до

представників різних націй, здатність не переносити недоліки і негативні

вчинки окремих представників національності на інших людей. Міжетнічна

толерантність визначається А. І. Альошиним як професійна та особистісна

якість, що характеризується активною позицією особистості в позитивній

взаємодії з людьми інших національностей, існуванням конкретних цінностей,

набором знань та вмінь професійного розвитку, спрямований на досягнення

взаєморозуміння [8, с. 37]. Відповідно до характеристик концепції,

Н. Г. Марков розуміє «міжетнічну толерантність» як цінне ставлення

особистості до менталітету «іншого», що розглядається в діалозі взаємодії у

процесі педагогічного формування моральної зрілості особистості [9, с. 53].

Ми дотримуємось думок дослідників, які розглядають міжетнічну

толерантність як інтегративну рису особистості, що включає знання, необхідні

людині для здійснення толерантної міжетнічної взаємодії, позитивне емоційне

сприйняття культури «іншого» як рівного, бажання і здатність спілкуватися з


162

представниками інших культур на толерантній основі для взаємного

збагачення; вміння йти на компроміси, долати суперечності, вміння знаходити

спільну мову, стримуватись, поважати мовні та культурні відмінності

мовознавця.

На основі стандартного переліку змінних для соціологічного аналізу

виділяємо наступні сфери толерантності: вікова толерантність –

неупередженість у відношенні людей різного віку; расова – відсутність

упередження щодо представників іншої раси; релігійна – ставлення до різних

конфесій, релігій, характеристик літургії, невіруючих, представників різних

конфесій; географічна – неупередженість щодо жителів малих міст або

провінційних містечок, сіл та інших регіонів столичного району і навпаки;

міжкласова– толерантне ставлення до представників різних груп власності;

фізіологічна– ставлення до хворих, інвалідів, людей з обмеженими фізичними

можливостями тощо; політична– ставлення до різних видів діяльності партій

та асоціацій, заяви їх членів тощо; маргінальна– ставлення до бездомних,

наркоманів тощо [10].

Найважливішими критеріями толерантності є: толерантність

співпереживання, товариські стосунки; соціальна активність; соціальна

відповідальність за свої слова та вчинки; подолання негативних стереотипів,

заборон, агресії тощо.

Тому толерантність–це основна цінність громадянського суспільства, яка

характеризується відкритістю до інших культурних норм та принципів. Це

критичне мислення, свобода та відповідальність, які взаємопов’язані,

складають основу демократії та створюють умови для розвитку та прогресу

суспільства. Виникнення та використання поняття «толерантність» через його

правовий, суспільно-політичний, моральний характер. Саме толерантність як

соціальне явище визначає

Соціокультурний рівень міжособистісної взаємодії у суспільстві.

Прикладами у цьому контексті можуть бути сімейні, виробничі, дружні,

близькі стосунки. Виховання особистості в дусі толерантності дає змогу


163

розкрити важливість існування людини у світі через розуміння природи та

шляхів її взаємодії із сучасним світом ідей, цінностей та стратегій.


1. Артеменко Н. Ф. Управління професіоналізацією кадрів державної служби України:

форми, методи, технології: монографія. Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2012. 352 с.

2. Сухомлинский В. А. Мудрая власть коллектива. Москва : Молодая гвардия, 1975. 239 с.

3. Безюлева Г. В. Толерантность в педагогике. Москва : Издательский центр АПО,

2002. 54 с.

4. Солдатова Г. У. Как стать великодушным, тренинги толерантности для подростков.

Москва : МГУ, 2003. С. 184.

5. Мацковский М. С. Толерантность как обьект социологического исследования //

Межкультурный диалог: исследования и практика. Москва : Центр СМИ МГУ,

2004. С. 145.

6. Молчанова А. О. Толерантність як ціннісна основа професійної діяльності педагога.

Київ: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 2013. С. 188.

7. Федоренко Л. Г. Толерантность в общеобразовательной школе. СПб: КАРО, 2006.

С. 128.

8. Аметова Є. Р. Про значення сім'ї у формуванні вільної особистості дитини. Педагогіка

і психологія. 2006. №2. С. 36–43.

9. Демиденко М. Воспитываем терпимость. Москва : МГУ, 2002. 96 с.

10. Біланюк П. Де шукати джерел внутрішньої карності. Шлях виховання та

навчання,1930. С. 118.


164

Матвієнко Михайло Іванович

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біологічних основ

фізичного виховання і спортивних дисциплін.

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Україна

Крик Тамара Михайлівна

Директор середньої спеціалізованої школи № 91 м. Києва, Україна

ВОДНИЙ ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ ФІЗИЧНОЇ РЕКРЕАЦІЇ

В ОРГАНІЗАЦІЇ ОЗДОРОВЛЕННЯ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ

СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У ЛІТНІЙ ПЕРІОД

Анотація. У статті освітлено аспекти можливості використання засобів рекреаційного

туризму та їх значення щодо оздоровчих процесів для учнів в період літніх канікул. Автори

розкрили зміст тлумачень термінів водного туризму та описали особливості байдарочник

сплавів річками України.

Ключові слова: фізична рекреація 1, рекреаційний туризм 2, спортивний туризм 3,

оздоровчий туризм 4, туризм 5, виховання 6, фізичне виховання 7.

В сучасних умовах зменшення ролі фізичних зусиль на результат

виготовлення продукту праці людини [3, с. 275], в умовах негативного впливу

екологічних факторів на здоров’я, вимушених обмежень соціального

спілкування, які пов’язані з проблемами боротьби з вірусними інфекціями,

актуальними аспектами виступають використання засобів фізичної культури як

засоби здорового способу життя та формування гармонійно розвиненої особи.

«Питання формування в свідомості людини актуальності високого рівня

фізичної підготовленості, усвідомлення нею необхідності підтримання

систематичної та регулярної фізичної активності є актуальною проблемою

суспільства» [3, с. 276]. Розв’язання цих зазначених аспектів, в баченні і

прогнозуванні майбутніх мотиваційних характеристик особи, найбільш

ефективно слід починати з раннього віку. Формування позитивного ставлення

до занять фізичними вправами, інтересу до широкого спектру різноманіття


165

засобів і методів фізичної культури, створення стійких мотиваційних

характеристик до здорового способу життя починаються з дитячих років.

Позитивним результатом таких формуючих процесів є планомірна, системна,

науково обґрунтована робота дошкільної і середньої освіти у взаємодії та

підтримкою сім'ї. Перед дитиною постійно має презентуватись задоволення,

позитив від використання засобів фізичної культури в дошкільних закладах, у

закладах середньої освіти, в сім'ї. З цією метою в цих соціальних середовищах

мають регулярно демонструватись різні форми, види, методи та засоби

досягнення належного рівня здоров’я. Позитивною перспективою результату

цього - є вибір дорослою особою того стилю життя, який їй презентовано у

ранньому віці і цей стиль належить до здорового способу життя.

Туризм, у великому спектрі вибору форм, засобів та методів фізичної

культури, які доступні для реалізації вищеозначених цілей з раннього

дитинства, є ефективною формою, засобом фізичної рекреації. «Туристична

діяльність здатна мобілізувати особистісні природно-біологічні та психічні

ресурси людини, спонукати її до фізичних активних дій щодо забезпечення

власної життєдіяльності, мобілізувати розвиток пізнавальної активності» [3,

с. 276]. Однією з ефективних шляхів досягнення вищеозначеної мети є водний

туризм. А однією з найдоступніших його видів, що призводить до отримання

великої кількості позитивних вражень, задоволення від посильної

рекреаційної фізичної активності є сплав на байдарках.

О.Ю.Каширіна, Д.Г. Луценко, О.П. Ільченко, Г.Г. Жемерова

підкреслюють [7, с. 363]: «Сплав на байдарках – захопливий вид відпочинку,

який у цілому не вимагає від учасників серйозної фізичної підготовки, якщо,

звичайно не йдеться про маршрути високого рівня складності, яких у

Центральній Україні немає».

Вищеозначені аспекти підкреслюють актуальність використання засобів

водного туризму як засобів фізичної рекреації для фізичного виховання учнів

закладів середньої освіти, у різних формах шкільних, позашкільних заходів та

використанням взаємозв’язків з силами сімейного виховання.


166

Дана робота належить до першого етапу теоретичного обґрунтування

методичних аспектів та особливостей авторського бачення, які плануються

освітити в подальших публікаціях.

Метою дослідження було освітлення поглядів авторів педагогічної

літератури, літератури з фізичної рекреації, фахівців туристичної діяльності

на рекреаційний туризм для теоретичного обґрунтування подальших

методичних розробок щодо диференційованого використання форм, засобів та

методів фізичної культури у роботі з учнями закладів середньої освіти.

Досвід, який надає можливість отримати туристична подорож

надзвичайно цінний для учнів шкільного віку. Як підкреслюють В.Д. Дехтяр і

Л.П. Сущенко : «Туризм – це різноманітний активний відпочинок, раціональне

використання вільного часу, зміцнення здоров’я, підвищення культурного

рівня; це один із важливих засобів гармонійного розвитку розширення

світогляду, залучення широких мас населення до занять фізичною культурою,

спортом. Орієнтування на місцевості, користування картою та компасом,

пересування в різних погодних умовах та на складній місцевості, вміння

переборювати природні й штучні перешкоди, влаштовувати привали, готувати

їжу, надавати першу долікарську допомогу – складові частини туристських

мандрівок. Особливе значення туризм має для загартування організму,

виховання такої важливої якості, як витривалість та формування необхідних в

житті навичок та вмінь» [2], [5, с. 104].

Ефективним формуючим впливом на досягнення зазначених виховних

результатів є організація сплавів річками центральної частини України як

активних заходів водного туризму. Як зазначають О.Ю.Каширіна, Д.Г. Луценко,

О.П. Ільченко, Г.Г. Жемерова : «Для річок Центральної України характерні

достатньо повільна течія (0,5 м/с) і невеликий (до 10 м/км) ухил, заболочені

береги, пологі схили, піщане чи мулисте русло. В основному це притоки Дніпра.

Розвинена система транспорту істотно полегшує доставку на маршрути, а отже,

дозволяє планувати як тривалі (місткість човнів припускає автономне плавання

тривалістю до 4 тижнів), так і дуже короткі поїздки «вихідного дня» [7, с. 364].


167

Слід наголосити, шо предметом нашого обговорення є не особливості

сплаву на байдарках як спортивної діяльності, а як засіб фізичної рекреації,

оздоровлення. Хоча в цих видах діяльності є багато спільного і у фізичній

рекреації ефективно використовується принцип змагальності, але виховні цілі

часто відрізняються.

Так, для прикладу, слід навести визначення змісту поняття «Змагання

з техніки водного туризму». Сутність полягає у «подоланні ділянки

водного потоку (дистанції) з природними або штучними перешкодами та

виконанні спеціальних завдань із загальної туристичної підготовки» [6,

с. 62]. І.М. Рудєв освітлює класифікацію видів дистанцій для спортивних

змагань з водного туризму: «1) слалом – коротка гонка з подоланням

перешкод – воріт; 2) спринт – коротка гонка; 3) ралі – довга гонка;

4) рятувальні роботи; 5) естафета» [6, с. 62]. У класифікації суден, які

використовуються у спортивних змаганнях водного туризму відрізняють :

1) каяк; 2) байдарка; 3) катамаран двомісний; 4) катамаран чотиримісний;

5) рафт; 6) каное; інші… [6, с. 64].

У водному туризмі як спорті, для фіксації результату передбачається

категорія складності маршруту. Вони залежать : від кількості і складності

визначальних перешкод і зумовлюючих перешкод, а також від визначальних

факторів, що впливають на напруженість сплаву ( автономність, наявність між

перешкодами спокійних ділянок, сплав по високій воді, можливість і

складність проведення страховки і ін..) [6, с. 82]. Фахівці зазначають, що

категорія складності перешкод може змінюватись залежно від рівня води. Як

тут не згадати зауваження мудрих про те, що неможливо ступити у одну і ту

ж річку двічі. Але розвиток туризму як спорту, вивчення та узагальнення

досвіду туристичної діяльності дозволяє фахівцям здійснювати оцінку

складності водних перешкод:

1) «Легка» перешкода (доступна для проходження туристів, які не мають

туристичного досвіду);

2) «Проста» перешкода (вали, нескладна шивера, поріг, притиск,

швидкість води і ухил невеликі;


168

3) Перешкода «середньої» складності – визначальна перешкода

маршрутів ІІІ к.с. (локальний поріг з спокійною ділянкою на виході, шивера,

окремі камені в руслі, завали. Лінію руху видно з води);

4) «Складна» перешкода – визначальна перешкода маршрутів ІV к.с.

(протяжна шивера, або поріг з великою кількістю каміння і зливами. У кінці

перешкоди є досить протяжні відносно спокійні ділянки річки. Бажана

розвідка, елементи страховки, лінію руху з води не видно або вона неясно

виражена);

5) «Важка» перешкода – визначальна перешкода ІV к.с. (технічно важкий

протяжний поріг або шивера на ділянках з великим ухилом і витратою води,

великі «бочки» і вали, складна лінія руху. Перешкоди слідують одна за одною.

В кінці перешкоди коротка ділянка швидкотоку, але можливе швартування.

Каньйон з перешкодами VІ к.с. Сильний притиск. Обов’язкова розвідка і

страховка, можлива аварійна ситуація);

6) «Дуже важка» - небезпечна перешкода. Небезпечний складний каскад

перешкод або каньйон з набором найнебезпечніших перешкод. Окремі

перешкоди переходять з однієї в іншу, швартування і страховки ускладнені

або неможливі. Небезпечна локальна перешкода на ділянках з високим

похилом і витратою води. Проходиться після ретельної розвідки і страховкою.

Долається на межі можливостей суден»;

7) «Надважка» перешкода – характерна для маршрутів-

першопроходжень VI к.с. (важко прохідна для будь-якого класу суден. Раніше

не пройдена або поодинокі випадки проходження, вкрай небезпечна для життя

членів екіпажів (завали, водоспади, ущелини)) [6, с. 83].

Такі оціночні характеристики використовуються у визначенні категорій

складності найпоширеніших водних туристичних маршрутів. На основі

порівняльних характеристик фахівці створюють еталонні маршрути, в яких

визначається мінімальна необхідна кількість перешкод для кожного регіону.

В порівняльній характеристиці складності окремого маршруту та еталонного

здійснюється визначення категорії маршруту [6, с. 82].


169

У розкритті змісту теми туризму як фізичної рекреації, в плануванні

подальших публікацій з описом особливостей організації заходів

рекреаційного туризму для учнів закладів середньої освіти та студентської

молоді до змісту матеріалів, що нами опубліковано [1], [3], [5], необхідно

доповнити уточнення ряду термінів та понять водного туризму, розуміння

змісту яких дозволить повноцінно усвідомити логічні зв’язки дослідження.

Термін «пороги» тлумачиться як «мілководні кам’яні або скельні ділянки

русла зі значним нахилом і швидкістю течії [6, с. 84]. Пороги «виникають

внаслідок нагромадження валунів або виходу корінних порід, стійких до

ерозії. Деякі пороги є залишками водоспадів або виникають внаслідок

гірських обвалів».

«Шивера – кам’яний перекат на річці, мілководна ділянка річки.

Діжка – (річкова) водна перешкода, яка виникає внаслідок нерівності

грунта, як правило має місце в порогах з великим водоскидом. Представляє

собою камінь або плиту, що обливається сильним потоком, в наслідок чого

досягається картина падіння або зливу води з невеликої висоти.

Вал – (річкова) водна перешкода, яка має вигляд стоячої хвилі. Вали

можуть бути пологими, косими, похилими і т.д.

Прижим – (річк.) місце в порозі, де основний потік помітно

притискається до одного з берегів. Зазвичай прижими знаходяться на

поворотах річки з сильною течією.

Бистринка – (річк.) частина річки, яка має бистру течію, але не має ніяких

водних перешкод.

Водоспад – вертикальний вигин річки, з характерним різким перепадом

висот, злив у вигляді крутого, різкого обриву.

Перекат – мілководна ділянка річища, яка має вигляд валу, що перетинає

річище під кутом 20-30 градусів, з пологим схилом, обернений проти течії, та

крутим – за течією. Утворюється у результаті нерівномірного розмивання

річища водним потоком і акумуляції наносів. Підвищені ділянки перекату, які

прилягають до берегів, називається побочнями (верхнім та нижнім), глибокі

частини річища біля протилежних побочням берегів – плесовими лощинами


170

(верхньою і нижньою). Найглибша частина сідловини між побочнями, якій

концентрується стік води у межень, називається коритом перекату. Воно

орієнтоване переважно під кутом 20 - 50ᵒ до осі річища. Потік води в межень

переміщується від одного берега до другого, огинаючи нижній побочень і

підминаючи протилежний крутий берег. Висота гребеня перекату. у повінь

зростає, в межень зменшується. Більшість перекату переміщується вниз за

течією, переважно під час повеней і паводків. Швидкість переміщення

змінюється від десятків сантиметрів до кількості сотень метрів за рік. П.

характерні для мандруючих річок, часто трапляються у місцях розширення

заплави, поблизу гирл приток. Утруднюють судноплавство. В Україні П.

спостерігаються на багатьох передгірних та рівнинних річках» [6, с. 85].

Умови участі дітей шкільного віку і студентської молоді в туристичних

сплавах по річкам центральної частини України прийнятні як і за рівнем

безпеки так і можливістю участі в них осіб без високого рівня фізичних

кондицій. Але успішність навчально-виховних, оздоровчих, позитивних

психоемоційних результатів залежить від чіткої організації заходів, високого

фахового рівня інструкторів, дисципліни в додержанні техніки безпеки,

ретельної попередньої підготовки до сплаву.

Описання особливостей туристичних сплавів по річкам центральної

частини України, характеристики маршрутів, їх переваги і недоліки широко

представлені в туристичній літературі та мережі інтернет.

Так, наприклад, О.Ю.Каширіна, Д.Г. Луценко, О.П. Ільченко,

Г.Г. Жемерова надають описові характеристики мандрів по ряду річок:

1) Тетеревом від Чуднова до Житомира; Тетеревом від Коростишева до

ст.. Тетерів; Десною від Новгород-Сіверського до Чернігова; Сеймом від ст.

Ворожба до Батурина; Сулою від Ромнів до Кременчуцького водосховища;

річкою Псьол від Сум до Яреськів; Ворсклою від Піонерського до Полтави. В

туристичному атласі подається схема маршруту, характеристика річки,

характеристики маршруту, переваги і недоліки, відомості про місце збору і

від’їзду[7, 364 – 373 С.].


171

Така інформація дуже важлива для розробки планів туристичного походу.

Але її не достатньо для створення проектів педагогічних виховних заходів в

реалізації оздоровчих та навчально-виховних завдань. Розкриття тем досліджень

з нашого практичного досвіду зі спробою теоретичного і методичного

обґрунтування педагогічних заходів для учнів закладів середньої освіти і

студентської молоді з водного туризму планується нами у наступних

публікаціях.

Таким чином, аналіз змісту поданого матеріалу у педагогічній літературі,

літературі з рекреаційного туризму та мережі інтернет дає можливість прийти до

висновку, що тему водного туризму, особливостей реалізації завдань фізичної

рекреації розкрито у багатьох публікаціях. Але матеріал зазвичай подано в

узагальненому виді, а описи туристичних маршрутів в мережі інтернет подані у

вигляді маркетингових технологій збуту організаційних послуг як комерційного

продукту. З цієї причини, подальше планування публікацій з деталізацією

методичних особливостей педагогічних, оздоровчих, психологічних впливів на

учасників туристичних сплавів по річкам центральної частини України

набувають перспективних ознак новизни та актуальності.

Організація участі учнів та студентів у рекреаційному туризмі, при

оптимальному розрахунку педагогічних впливів може мати результат

позитивного досягнення у формуванні мотивів до здорового способу життя,

набуття краєзнавчих знань, практичних знань поведінки з природою,

формуванню самостійності у побуті.


1. Вербицький С.О. Туризм як засіб фізичної рекреації для спортсменів єдиноборців,

студентів аграрних університетів /С. Вербицький, М.І. Матвієнко// Науковий часопис

Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія № 15.

Науковопедагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб.

наукових праць / За ред. О. В. Тимошенка. – Київ : Видавництво НПУ імені

М.П. Драгоманова, 2020. – Випуск 3 К (123) 20. – с. 517

2. Дегтяр В.Д., Сущенко Л.П. Фізичне виховання студентів вищих навчальних закладів. –

К.: Видавництво ПП «Екмо», 2005. – 214 с.


172

3. Кондес Т.В. Погляди на навчальні напрями та особливості підготовки учнів до

самостійної туристської діяльності /Т.В. Кондес, М.І. Матвієнко // Науковий часопис

Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 15.

Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт):

зб.наукових праць /За ред. О.В. Тимошенка. – К.: Видавництво НПУ імені

М.П. Драгоманова, 2019 – Випуск 3 К(110)19. – с.622

4. Лущик І.В. З класом на природу! Командні ігри та конкурси. – Х. : Вид. група «Основа»,

2011. – 207, [1] с. – (Серія «Позакласні заходи»).

5. Отрошко О.В. Рекреаційний туризм як засіб фізичного виховання студентів-аграрників

віднесених до спеціальної медичної групи / О.В. Отрошко, М.І. Матвієнко// Науковий

часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія

№ 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) :

зб.наукових праць /За ред.. О.В. Тимошенка. – К.: Видавництво НПУ імені

М.П. Драгоманова, 2019 – Випуск 4 (112)19 – с. 178.

6. Рудєв І.М. Діяльність туристської самодіяльної організації [Навчальний посібник] /для

студентів, магістрів, аспірантів, молодих викладачів, практиків туризму. – Київ.:

Вид-во «Кутеп», 2009. – 356 с.

7. Україна. Відпочивай активно / О.Ю. Каширіна, Д.Г. Луценко, О.П. Ільченко,

Г.Г. Жемерова. – 2-е вид., перероб. та доп. – Х.: АССА, 2011. – 480 с., іл.


173

Шумаєва Світлана Петрівна

канд. пед. наук, доцент кафедри іноземних мов Уманського державного

педагогічного університета імені Павла Тичини, Україна

Щербань Ірина Юріївна

канд. пед. наук, доцент кафедри іноземних мов Уманського

державного педагогічного університета імені Павла Тичини, Україна

РІЗНИЦЯ МІЖ ІНДИВІДУАЛЬНИМ ПЛАНОМ НАВЧАННЯ

ТА ПЛАНОМ 504 В НАВЧАЛЬНІЙ ПРОГРАМІ

АМЕРИКАНСЬКИХ СЕРЕДНІХ ШКІЛ

Анотація. В статті розглянуто різницю між Індивідуальним планом навчання і Планом

504, як основних документів, запропонованих державою для підтримки дітей з особливими

освітніми потребами у закладах середньої освіти США. Встановлено спільні та відмінні

характеристики цих планів і проаналізовано процедуру надання того, чи іншого плану

відповідно до індивідуальних особливостей дітей.

Ключові слова: Індивідуальний план навчання, План 504, навчальна програма,

американська середня школа, діти з особливими освітніми потребами.

І Індивідуальний план навчання (Individualized Education Programs

(IEPs)), і План 504 ( 504 plan) пропонують формальну допомогу учням

американських середніх шкіл, які мають проблеми з навчанням. Вони мають і

спільні і відмінні характеристики. Базові відмінності полягають у тому, що

Індивідуальний навчальний план (ІНП) розроблений для дітей з особливими

освітніми потребами як навчальний план для тих, у кого в результаті медичних

та педагогічних спостережень був встановлений певний діагноз, який вимагає

особливих освітніх підходів до навчального процесу, у той час як План 504

розроблений з метою забезпечення підтримки та усунення бар’єрів для дітей,

які мають певні труднощі у навчанні. ІНП спрямований на реалізацію

індивідуального спеціального навчання і всіх пов’язаних з цим сервісів для

забезпечення особистих потреб учнів. План 504 також покликаний


174

забезпечувати всі сервіси і необхідні зміни в навчальному середовищі, проте

його завдання полягає у тому, щоб надати учням з особливими освітніми

потребами можливість навчатися разом зі своїми однолітками. Обидва ці

сервіси є безкоштовними для батьків.

При ІНП засадничим є Акт про осіб з особливими освітніми потребами

(The Individuals with Disabilities Education Act (IDEA)). Це спеціальний

освітній федеральний закон для дітей з особливими освітніми потребами.

План 504 підпорядкований здебільшого Секції 504 Акту про реабілітацію 1097

року (Section 504 of the Rehabilitation Act of 1973) [1]. Це федеральний закон

про цивільні права, що передбачає усунення дискримінації дітей, які мають

особливі освітні потреби. Існують дві вимоги для отримання дозволу на

навчання за індивідуальним планом: 1. Дитина повинна мати одне або

більше із 13 встановлених захворювань, прописаних в Акті про осіб з

індивідуальними освітніми потребами (IDEA). Закон передбачає наявність

таких захворювань, як аутизм, дефіцит уваги, гіперактивність, тощо. Ці

захворювання повинні бути причинами, які унеможливлюють навчання

дитини за загальним навчальним планом і потребують спеціальних інструкцій

задля досягнення дитиною успіхів у навчальній діяльності. Для отримання

Плану 504 також існують дві умови: Дитина може мати будь-яке відхилення

У секції 504 прописані всі можливі труднощі, з якими дитина може стикнутися

в школі. Ці труднощі також унеможливлюють навчання за загальним

навчальним планом, проте Секція 504 містить ширше тлумачення особливих

освітніх потреб, ніж індивідуальний план навчання. Вона стосується будь якої

здатності, пов’язаної з навчанням (засвоєння матеріалу, читання, комунікації,

мислення). Тому учні, які не отримують дозвіл на навчання за Індивідуальним

планом навчання, можуть претендувати на отримання Плану 504.

У випадку потреби отримання ІНП сім’ї можуть звернутися до шкільного

округа з проханням самостійно оплатити незалежного експерта з метою

оцінювання навчальних можливостей (independent educational evaluation

(IEE)), проте, їм може бути відмовлено або результати оцінювання можуть


175

бути не прийняті до уваги. Стосовно ж Плану 504 сім’ям не дозволяється

звертатися з проханням про проведення незалежного навчального

оцінювання, проте вони можуть самостійно оплатити роботу зовнішнього

експерта. Існують чіткі юридичні вимоги щодо учасників команди, яка

призначає індивідуальний план навчання, до якої входять: батьки або опікуни,

принаймні один вчитель загального навчання, принаймні один вчитель

спеціального навчання, шкільний психолог або інший спеціаліст, який може

дати оцінку результатам, представник округа та органи влади, що

відповідають за надання спеціального сервісу. За можливих певних нюансів,

команда у повному обсязі повинна бути представлена на засіданні. Правила

для надання плану 504 не такі суворі. До команди, яка може призначити план

504 входять люди, які тісно знають дитину і при цьому розуміють оціночні

дані та спеціальні потреби, які необхідні тій чи іншій дитині. Це батьки або

опікуни, вчитель загального навчання та вчитель спеціального навчання,

директор школи.

Індивідуальний план навчання визначає навчальні цілі і окреслює

сервіси, які може надати школа. Це прописано в документі, який визначає

поточний рівень академічних і функціональних досягнень учнів, навчальні

цілі на рік, план відслідковування учнівських досягнень, основні та додаткові

сервіси, які може дитина отримати протягом року, часові межі (коли, як часто,

впродовж якого часу можна отримати ці сервіси), будь-які зміни чи

модифікації в начальному середовищі, план здачі стандартизованих тестів та

залучення до навчальної та поза навчальної діяльності. Не існує чіткого

стандарту Плану 504, це не прописаний документ, який, зазвичай, передбачає

надання спеціальних пристосувань, підтримки чи послуг для дітей, що їх

потребують із зазначенням відповідальних за виконання осіб. У разі, коли

школа хоче змінити надання певних послуг, що стосуються ІНП, батьків

попередньо повідомляють про це у письмовій формі. Це називається

«попередні письмові попередження». У разі необхідності проводять додаткові

зібрання комісії. У випадку Плану 504 батьків попередньо усно або в


176

письмовій формі оповіщають про це. В обох випадках батьки чи опікуни

повинні надати письмову згоду на проведення школою експертної оцінки

щодо надання їх дітям індивідуального плану навчання або ж Плану 504.

Комісія з надання експертної оцінки щодо ІНП засідає принаймні раз на рік.

Дитина, яка отримала дозвіл на навчання за індивідуальним планом,

переатестовується що три роки. Правила можуть змінюватися залежно від

штату, але зазвичай комісія з надання експертної оцінки засідає раз на рік, що

три роки, або за нагальної потреби проходить переатестація учнів.

У разу необхідності вирішення спірних питань Акт про осіб з особливими

освітніми потребами передбачає надання сім’ям декількох варіантів

вирішення спірних питань: посередництво; подання скарги про невдоволення

перебігом справи; цивільний позов; державна скарга; позов. Секція 504

передбачає надання сім’ям декілька варіантів вирішення спірних питань:

посередництво; альтернативне вирішення спорів; незалежне слухання справи;

скарга на Управління з питань цивільних прав (OCR); позов.

Учні отримують підтримку безкоштовно, а державна отримує додаткове

фінансування від держави на надання індивідуального плану навчання. Для

надання учням Плану 504 штати не отримують додаткового фінансування від

держави, крім того, федеральний уряд може відхилити фінансування будь-

яких програм, які не відповідають прямому закону про обслуговування дітей

з обмеженими можливостями. Кошти, виділені державою на індивідуальний

план навчання не можуть бути використані на покриття витрат, пов’язаних з

планом 504 [2].

Отже, як бачимо, обидва плани підтримки осіб з особливими освітніми

потребами мають єдину мету – надавати якомога ширшу, кваліфіковану та

вчасну медико-педагогічну підтримку тим категоріям учнів, які мають у цьому

потребу. Проте кожен із підходів має свої особливості. Тому завдання і

вчителів-предметників, і соціальних педагогів, і батьків, і психологів полягає

у правильному виборі навчального плану, який би максимально відповідав

потребам кожного учня.


177


1. New Jersey Department of Education New Jersey Professional Standards for Teachers and

School Leaders, 2004. April 17, pp. 9-18. URL: http://www.state.nj.us/education/

profdev/profstand/standards.pdf. (Last accessed: 25.09.2020).

2. David G. World language teacher preparation and special education: a case study. URL:

https://www.google.com/search?q=59.+David+G.+World+language+teacher+preparation+a

nd+special+education%3A+a+case+study&oq=59.%09David+G.+World+language+teacher

+preparation+and+special+education%3A+a+case+study&aqs=chrome..69i57.1651j0j15&s

ourceid=chrome&ie=UTF-8(Last accessed: 30.10.2020).


178

Юрковская Оксана Александровна

кандидат медицинских наук, доцент кафедры персонизированной медицины;

Некоммерческое акционерное общество «Медицинский университет Семей»,


Дюсупова Ажар Ахметкалиевна

доктор медицинских наук, доцент, заведующая кафедрой персонизированной медицины;



Фаизова Раида Ильдусовна

кандидат медицинских наук, завуч кафедры персонизированной медицины;



Беляева Татьяна Михайловна

кандидат медицинских наук, доцент, доцент кафедры персонизированной медицины;



Терехова Татьяна Ивановна

ассистент кафедры персонизированной медицины; Некоммерческое акционерное

общество «Медицинский университет Семей», Республика Казахстан

Хисметова Амина Мухамедоллаевна

завуч кафедры персонизированной медицины; Некоммерческое акционерное общество

«Медицинский университет Семей», Республика Казахстан

Амангалиева Гульдана

Резидент 2-го года обучения по специальности «Семейная медицина»;


Шавровский Алексей

Врач интерн 7 курса по специальности «Врач общей практики»; Некоммерческое

акционерное общество «Медицинский университет Семей», Республика Казахстан


179

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВОЗМОЖНОСТЕЙ СИСТЕМЫ «MOODLЕ»

В ПОДГОТОВКЕ ВРАЧЕЙ-СЛУШАТЕЛЕЙ ФАКУЛЬТЕТА

ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ

Актуальность. В период пандемии вызванной, коронавирусной

инфекцией, особое значение приобретает система дистанционного обучения,

предполагающего образование с помощью интернета и современных

информационных и телекоммуникационных технологий. К сожалению,

профессиональные знания стареют очень быстро, и возникает необходимость

их постоянного совершенствования, и именно дистанционная форма обучения

дает сегодня возможность создания систем массового непрерывного

самообучения, всеобщего обмена информацией, независимо от наличия

временных и пространственных поясов.

Особое место занимает медицинское образование, требующее

значительных усилий и затрат времени со стороны обучающихся, большая

часть которого отводится на освоение практических навыков, поэтому

возможности электронного обучения используются с ограничениями [1]. В

этой сфере технологии электронного обучения получили широкое

применение, прежде всего, как средство для оперативной доставки основной

и дополнительной учебной информации, организации самостоятельной

работы студентов (СРС), для самоконтроля полученных знаний [2].

Одним из важных моментов дистанционного обучения в системе

«MOODLE» является возможность обучения слушателя в индивидуальном

темпе, в котором он может пропускать «знакомые» темы или возвращаться к

вопросам, которые вызвали затруднения, повторно просматривая обучающий

материал. Кроме того, системы дистанционного обучения позволяют

проверить знания обучающихся по изученному материалу удаленно и

мгновенно и получить актуальную статистику учебного процесса, отслеживая

успеваемость слушателей и качество преподавания.

Учебный модуль постоянно обновляется, что позволяет использовать

новейшие достижения науки и доносить современную и важную информацию;


180

преподаватель имеет возможность видоизменить отдельные части учебного

курса в соответствии со своими, авторскими представлениями о характере

материала и его актуальности. Достоинством системы является возможность

осваивать образовательную программу, не выходя из дома, что представляет

для врачей-курсантов возможность обучения на факультете повышения

квалификации без отрыва от производства. Для контроля эффективности

усвоения нового материала предусмотрена поэтапная рубежная проверка

полученных знаний.

В полном объеме новый формат обучения востребован в системе

повышения квалификации и переподготовки кадров в области медицины [3].

Для ее организации используется система управления обучением Learning

Management System (LMS) Moodle, спроектированная в соответствии с

требованиями современной педагогики, которая одновременно обеспечивает

организацию доступа к электронным образовательным ресурсам, а также

интерактивное взаимодействие участников образовательного процесса

(преподавателей и студентов/слушателей).

Цель работы: оценить эффективность использования системы

«MOODLE» в образовательном процессе подготовки врачей-курсантов

факультета повышения квалификации.

Материалы и методы. Кафедра персонизированной медицины

использует технологии дистанционного образования системы «MOODLE»

при подготовке врачей-курсантов факультета повышения квалификации. Этот

метод обучения зарекомендовал себя как прогрессивная информационная

форма с использованием Интернет-ресурсов. По окончании циклов обучения

проводился опрос 167 слушателей об их опыте обучения в среде Moodle.

Результаты. Среди плюсов использования системы дистанционного

обучения они отметили: гибкий учебный график, возможность совмещать

работу и учебу (100%), использовать электронную библиотеку (100%),

многократно контролировать полученные знания с помощью тестирования

(133 - 79,6%), удобную самостоятельную работу (141 - 84,4%), общение с

другими слушателями и преподавателем через форумы, чаты, групповые и


181

индивидуальные консультации (137 - 82%). Средний процент успешной сдачи

тестов по курсу составил 83,2% (139 слушателей).

Выводы.

1. Систему Moodle можно рассматривать как специально организованную

учебную деятельность, способствующую развитию компетенций врачей-

слушателей факультета повышения квалификации.

2. Moodle располагает широким спектром средств для разработки

дистанционных учебных курсов, что обеспечивается различными инструментами

для создания и размещения учебно-методических материалов в разных форматах.


1. Иванова П.О. Позитивные и негативные стороны использования LMS Moodle в

учебном процессе Научно-технические ведомости СПбГПУ. Гуманитарные и

общественные науки. St. Petersburg State Polytechnical niversity Journal. Humanities and

Social Sciences. 2015, 2 (220); СПб. С. 159–166.

2. Баринов Э.Ф., Николенко О.И., Балыкина А.О., Твердохлеб Т.А. спользование

платформ электронного обучения для управления внеаудиторной самостоятельной

работой студентов в медицинских университетах // Непрерывное образование: XXI век.

2015. Вып. 3 (11). [Электронный ресурс]. URL: http://lll21.petrsu.ru/journal/article.

php?id=2930

3. Авачева Т.Г., Кадырова Э.А. Развитие дистанционных образовательных технологий

для формирования информационно-образовательной среды вмедицинском вузе //

Современные технологии в науке и образовании – СТНО-2018 [текст]: сб. трудов

Междунар. науч.-техн. форума: в 10 т., Т. 9 / под общ.ред. О.В. Миловзорова. Рязань:

Рязан. гос. радиотехн. ун-т, 2018; С. 18–22.


182

PHILOSOPHY AND COGNITION

Kurbaniyazova Raushana Kurbanbayevna

Doctor of Philosophy (PhD) on Philosophical Science,

Senior Teacher of the Department of ‘‘Social Science’’

Urgench branch Tashkent Medical Academy, Republic of Uzbekistan

VIRTUES OF TOLERANCE AND SOLIDARITY

IN THE UZBEK MENTALITY

Abstract. This article describes the state reforms carried out in our country to ensure the qualities

of tolerance and solidarity, inter-religious relations, interethnic harmony, equality of citizens,

human rights and freedoms inherent in our national mentality.

Keywords: National mentality, tolerance, solidarity, interreligious relations, interethnic harmony,

civil equality, human rights and freedom

Introduction. The state principle of tolerance and solidarity, which is one of

the positive qualities inherent in the mentality of our people, plays an important role

in ensuring interethnic harmony and interreligious relations in our multinational

country.

Materials and methods. Tolerance means respecting, accepting, and

correctly understanding the different rich cultures in our world, the different ways

of expressing oneself and one’s individuality. It is formed by knowledge,

sincerity, open communication, as well as wisdom, conscience and faith.

Tolerance is a unit of diversity. This is not only a moral duty, but also a political

and legal need. Tolerance is the pursuit of equality and the transition from the

illculture of war to a culture of peace[1]. The legal and moral basis for the

sustainable maintenance and development of an environment of tolerance has been

created in our country. These are:

1. The Constitution and laws of the Republic of Uzbekistan.

2. Declaration of Principles of Tolerance, adopted by UNESCO on

16 November 1995.


183

3. Action Strategy for the five priority areas of development of the Republic of

Uzbekistan aimed for 2017-2021.

4. Decrees and resolutions of the President, talks and speeches.

«For the first time in human life, the Constitution has raised to the highest level

the rights of man to live freely and in liberty, to own property, to receive education,

to work, to vote and to be elected, and to the freedom of speech and religion. Our

Constitution recognizes the guarantee of equality of citizens of our country,

regardless of gender, race, nationality, language, religion, social origin, and has laid

the foundation for modern democratic development «[4].

It is worth to note that representatives of 138 nationalities and ethnic groups

live in peace and 16 religious denominations and 2274 religious organizations

operate freely in Uzbekistan. The second section of the Constitution of the Republic

of Uzbekistan defines the rights aimed at ensuring human rights and freedoms.

«Everyone is guaranteed freedom of conscience. Everyone has the right to believe

in any religion or not to believe in any religion. Forced assimilation of religious

views is not allowed» [2]. There are no restrictions on the number of religious

organizations and the number of their activities in Uzbekistan.

In recent years, in Uzbekistan, «... the opportunities for our citizens to perform

sacred pilgrimages have been significantly expanded. In particular, the number of

pilgrims has increased from 10,000 to 30,000, the number of pilgrims from 5,000 to

7,200, and travel expenses have been reduced» [4].

The 5th direction of the priority routes of «The Action Strategy for the five

priority areas of development of the Republic of Uzbekistan for 2017-2021»,

adopted by Decree No. PF-4947 of the President of the Republic of Uzbekistan dated

February 7, 2017 and its first paragraph entitled (5.1) - «Priorities in ensuring

security, religious tolerance and interethnic harmony» is targeted to ensure security,

interethnic harmony and religious tolerance and a well-thought-out, mutually

beneficial and practical foreign policy [3]. One of the urgent tasks of the period is

to maintain the interethnic relations, the harmony of national and universal values,

strengthening interethnic harmony on the basis of the implementation of the State

Program for the implementation of the «Strategy of Action».


184

To date, a number of normative and legal acts have been adopted in this regard.

For the last three years, the state has issued Decree No. PF-5046 of the President of

the Republic of Uzbekistan dated May 19, 2017 «On measures to further improve

interethnic relations and friendly relations with foreign countries», the Resolution

of the Cabinet of Ministers of the Republic of Uzbekistan dated May 23, 2017

No PP-2993 «On the organization of the Committee on Interethnic Relations and

Friendship with Foreign Countries under the Cabinet of Ministers of the Republic

of Uzbekistan», the Decree of the President of the Republic of Uzbekistan dated

November 15, 2019 No PF-5876 «On approval of the Concept of state policy of the

Republic of Uzbekistan in the field of interethnic relations», and the adoption of a

number of other legal instruments was of great significance. Basing on these

documents, the Republican Committee for International Relations and Friendship

with Foreign Countries under the Cabinet of Ministers of the Republic of Uzbekistan

was established on the basis of the Republican International Cultural Center and the

Council of Societies of Friendship and Cultural and Enlightenment Relations of

Uzbekistan. It was an important step in the development of interethnic relations, the

harmonization of national and universal values and the strengthening of interethnic

harmony.

Implementation of the above-mentioned normative legal acts will develop an

integrated system to ensure interethnic and interfaith harmony, peace and stability

in the country, create more favorable and wide opportunities for national cultural

centers, support their creative initiatives and aspirations, raise their activities to a

qualitatively new level. , further development of friendly and cultural-enlightenment

relations with foreign countries, expansion of relations with compatriots abroad

through «national diplomacy».

The harmony of national and universal values, the principles of interethnic

tolerance and harmony are among the basic democratic principles, which are

inextricably linked with the principles of pluralism, social freedom and human

rights. The participation of all social, ethnic, confessional and age groups is

important in increasing the effectiveness of reforms in society during the period of


185

in-depth renewal. Therefore, it is important to raise the formation of the principles

of harmony of national and universal values, the principles of interethnic tolerance

and harmony in the minds of every citizen in the life of society to the level of public

policy in the country. «A new stage in the development of interethnic relations has

begun in our country during the years of independence. The development of a culture

of tolerance and humanity, strengthening interethnic and inter-citizen harmony and

tolerance, educating the younger generation on this basis, in the spirit of love and

devotion to the Motherland has been identified as one of the most important

priorities of state policy in Uzbekistan « [5].

The Declaration of the Principles of Tolerance as one of the key factors in

development was adopted on November 16, 1995 at the 28th session of the General

Conference of the United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization

(UNESCO) on tolerance.

Every year since 1995, November 16 has been declared as the Day of adoption

of the Declaration of Principles of Tolerance in Paris with the participation of 185

UNESCO member states. This historic document has played an important role in

ensuring inter-religious tolerance in the lives of the peoples of the world.

The principle of tolerance and solidarity stems from the essence of the original

nature, character, national mentality of our people. This principle, which accurately

reflects the national spirit and psychology of our people, has served as a spiritual

basis to maintain stability in the society in difficult situations.

The tolerance of our people has determined the spirit of national unity in

Uzbekistan. Representatives of different nationalities began to feel Uzbekistan as

their homeland and had ample opportunities to demonstrate their national culture,

art, religion and beliefs. This is evidenced by the national and cultural centers

functioning in Uzbekistan and their activities. The development of different national

cultures in our country not only allows to preserve and improve the ethnic identity

of different peoples, but also creates the spiritual conditions for them to feel the unity

of the homeland, and shapes the internal integrity of society. Uzbekistan is one of

the countries with rich experience in establishing the principles of tolerance and


186

solidarity, and for centuries has been a sacred place where different cultures, national

traditions and religious beliefs have come into relation.

At present, all above mentioned points are very important for the independent

Uzbekistan. As the President of the Republic of Uzbekistan Sh.M.Mirziyoev noted:

«The Representatives of different nations and ethnic groups, cultures and religions

have been living in peace on our ancient and generous land for many centuries.

Hospitality, kindness, generosity of heart and true tolerance have always been

characteristic of our people and form the basis of the mentality.

Today, more than 130 nationalities and ethnic groups live in our country as

children of one family. They are united to develop our common home - Uzbekistan,

selflessly working in all areas and sectors, making a worthy contribution to

strengthen the democratic state based on the rule of law with a developed market

economy and a strong civil society « [5].

Conclusion. The traditions of tolerance and solidarity, as well as high

knowledge and enlightenment, formed in the minds of our people over thousands of

years, today serve as a solid basis for stabilizing healthy interfaith relation, ensuring

the balance of religion and secularism, interethnic harmony.

In short, the philosophical analysis of the principles of tolerance and solidarity

inherent in our national mentality, the scientific basis of its content, is that the right

approach to these concepts from the main components of people's worldview and

the right direction play an important role in personal and social development.

References:

1. (In Uzbek) Бағрикенглик тамойиллари Декларацияси. -Тошкент: 2002.-Б.9./ The

Declaration of the Principles of Tolerance. -Tashkent: 2002. - P.9.

2. (In Uzbek) Ўзбекистон Республикаси Конституцияси. -Тошкент: «Ўзбекистон», 2019. //

The Constitution of the Republic of Uzbekistan. -Tashkent: «Uzbekistan», 2019.

3. (In Uzbek) Ўзбекистон Республикаси Президентининг 2017 йил 7 февралдаги

«Ўзбекистон Республикасини янада ривожлантириш бўйича Ҳаракатлар стратегияси

тўғрисида» ПФ-4947-сонли Фармони. Ўзбекистон Республикаси Қонун ҳужжатлари

тўплами, 2017 йил. // Decree of the President of the Republic of Uzbekistan No. PF-4947,


187

dated February 7, 2017 «On the Action Strategy for the further development of the Republic

of Uzbekistan.» Collection of Legislation of the Republic of Uzbekistan, 2017.

4. (In Uzbek) Президент Шавкат Мирзиёевнинг Ўзбекистон Республикаси Конституцияси

қабул қилинганининг 27 йиллигига бағишланган тантанали маросимдаги маърузаси. //

A Speech by President Sh. Mirziyoyev at the solemn ceremony dedicated to the 27th

anniversary of the adoption of the Constitution of the Republic of Uzbekistan. //

https://president.uz/uz/lists/view/3119.

5. (In Uzbek) Мирзиёев Ш.М. Миллий тараққиёт йўлимизни қатъият билан давом эттириб,

янги босқичга кўтарамиз. - Тошкент: «Ўзбекистон», 2017. - Б.295-296. // Mirziyoev

Sh.M. We will Resolutely Continue Our Path of National Development and Raise it to a New

Level. - Tashkent: «Uzbekistan», 2017. - P. 295-296.


188

Карабукаев Кадыркул Шаршеевич

Институт философии

Национальной академии наук Кыргызской Республики

РОЛЬ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ТРАДИЦИЙ В РАЗВИТИИ

ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ

Аннотация: В данной статье рассматривается осмысление философского аспекта

экологической культуры с учетом экологических традиций. Указывается роль

экологических традиций в развитии экологической культуры общества, внося

существенные коррективы в осмысление ее сущности.

Ключевые слова: экологические традиции, экологическая культура, общество, природа.

В современном реальном мире в условиях глобализации экологическая

проблематика, ее философское осмысление является актуальным. Как

отмечает академик Н. Н. Моисеев, в своем обращении по книге «Быть или не

быть…человечеству?..», современная экологическая ситуация требует

создания, нового... «нравственного императива - нового характера

взаимоотношений людей между собой и природой» [1, с. 11]. В этом аспекте

рассмотрение экологической культуры позволяет выявить и раскрыть те

процессы, которые происходят в социоприроде. Она, как индикатор

взаимодействия человека, общества с природой и специфический способ

организации и развития экологической деятельности людей может являться

основой формирования устойчивого развития общества и природы, которая

имеет регулирующее свойство и балансирующую функцию. При этом она в

процессе своего развития требует кардинального изменения системы

ценностей, обогащая, обновляя духовно-нравственные стороны

взаимодействия людей и природной целостности.

В этом контексте в процессе формирования и развития экологической

культуры важны актуализация и переосмысление народных традиций и

ценностей, выработанные во взаимосвязях людей с природной средой.

Действительно, использование их ценности в формировании экологической


189

культуры способствуют реально понимать роль природы в жизни людей и

разработке концепции коэволюции общества и природы. Они являются

необходимым духовно-нравственным, экологическим механизмом, которые

способствуют накоплению знаний и опыта общения с природой,

эффективного, рационального природопользования, приучают поступать

гуманно по отношению к природе, оказывают влияние на трансформацию

традиционной культуры на новую культуру - экологическую культуру.

Соответственно, экологические функции социокультурных традиций должны

переходить к новым надэтническим культурам, характеризующимся

тенденцией к унификации, т.е. к экологической культуре, которая должна

выступать как духовный регулятор отношений человека, людей с реальным

миром. При этом важно отметить, что духовно-практический потенциал

экологических традиций народа сложившиеся веками, позволяет выявить

взаимосвязи общества с природной средой, их закономерности и способствует

разрешению противоречий в системе «общество-природа», тем самым

открывая возможности реально остановить углубление экологического

кризиса на нашей планете.

Важно отметить, что благодаря обращениям к традиционной культуре,

как источнику представлений об естественной природной среде и духовно-

нравственного отношения людей к окружающей среде, как механизм

социокультурного наследования, передачи и сохранения духовной культуры

позволяет новому поколению познавать мудрость своих предков, понимать

взаимосвязь их жизнь с развитием и изменением, преобразованием природной

среды. Они определяют чувство ответственности индивидов перед прошлыми

и будущими поколениями, т.к. нынешний этап развития общечеловеческой

культуры, в частности экологической культуры характеризуется поиском

своего рода равновесия в отношениях людей с природной средой, меры

следования традициям и их непрерывного обновления, преобразования,

поскольку только на такой основе может быть достигнута оптимальная,

стабильная эволюция системы «общество-природа». В этом прав

В.Н. Мангасарян, справедливо отмечая, что процесс формирования каждого


190

индивида осуществляется на основе ее приобщения к выработанным в

истории общества традициям, в том числе традициям взаимодействия с

природой (экологическим традициям). В конечном счете, общие традиции

социальной жизни и культуры, как одного из важнейших универсальных

механизмов, благодаря которой осуществляется закрепление, хранение,

трансляция и трансформация социокультурного, в том числе и экологического

опыта, реализуются через действия конкретных людей, которые становятся

носителями традиций, и они же эти традиции меняют, обновляют или

разрушают» [2, с.47]. В этом процессе следует, подчеркнуть, что

экологические традиции являются необходимой, структурообразующей

стороной развития духовной культуры, которые определяют не только

последовательный ритм, динамичность, диалогичность культуры в процессе

взаимодействия людей с окружающей природной средой, но и задают ее

направление и общий характер развития. В этом аспекте отражение в

экологических традициях взаимосвязи людей с природной средой показывают

духовное освоение пространства, выраженное в познании и одухотворении

его объектов, явлений и включение их в систему мировоззрения людей. При

этом необходимо отметить, что в системе социоприродной целостности

природа является онтологическим основанием любого эволюционного

процесса и предопределяет развитие не только материальной, но и духовной

культуры людей. [3] Следует констатировать, что экологическая

составляющая культуры по своей сути есть способ бытия человека, людей и

социумов во взаимодействии социоприроды и сущностно-содержательная

определенность традиционных ценностей прежде всего характеризуется

преемственностью поколений, передачей социокультурного опыта освоения

действительности, т.к. единство и преемственность поколений представляют

собой определяющий способ передачи традиций, которое имеют тенденцию

сохранять приверженность к экологическим традициям. Эти установки

порождают новую парадигму, позволяющую осмыслить взаимоотношения

человека, людей и природной среды, т.е. они являются основанием

формирования новой экологической культуры. При этом они открывают


191

возможности понимания онтологической сопряженности, события,

сотворчество природной среды и общества, которые имеют важное значение

для комплексного, системного осмысления формирования и развития

экологической культуры.

Необходимо отметить, что выявление исторических, социокультурных

контекстов формирования и развития экологических традиций показывают,

что они в совокупности есть не только органическая часть общей культуры,

но и развивающееся бытие духовно-нравственных, социокультурных,

экологических ценностей. Эти ценности формируются у людей в процессе

взаимосвязи с природной средой и относятся к духовному феномену, который

способствуют экологически целесообразному бережному отношению и

регулирующий действия человека к окружающей природной среде. Очевидно,

что в своем развитии на протяжении тысячелетий народ в взаимодействиях с

природной средой накапливал эмпирические знания в повседневной жизни в

виде традиций, обрядов и т.д., передавали из поколения в поколение

общественно-исторический, экологический опыт, своё духовно-практическое

богатство. Этому содействовали наличие норм, морали, правила их отношения

с окружающей средой, рациональные способы и методы организации

деятельности, отношения к природной среде и их социокультурные ценности,

которые оформлялись и закреплялись в форме традиций, обычай и. т.д. Они,

являясь основой формирования общей культуры и мировоззренческих устоев

народа, отражали неповторимые особенности, характеризуя аксиологический

аспект взаимосвязи людей с обитаемой средой. Поэтому выявление

экологического потенциала духовного наследия культуры народов

необходимо для целенаправленного развития экологического мышления,

экологического сознания, где должно реализоваться во взаимоотношениях

субъекта (человек, общества) и объекта (природа) в целях их устойчивого

развития.

Вышеуказанное свидетельствует, что формирование новых

общечеловеческих мировоззренческих ориентиров, направленных на

гармоничное развитие системы «общество-природа», сохранение и


192

поддержание окружающей среды в целом с использованием ценностей

традиционной экологической традиции - одна из важнейших задач

современной экологической культуры. Таким образом, на формирование

экологической культуры непосредственно влияют принципы и нормы

экологических традиций и стоит ее рассматривать как систему знаний о

взаимодействии общества и природы с ценностными духовно-нравственными

экологическими ориентациями.


1. Моисеев H.H. Сохранить человечество на Земле / Обращение к участникам кругл, стола

по книге «Быть или не быть... человечеству?» //

2. Экология и жизнь. - 2000.- №1 (13). - С.11-12.

3. Мангасарян В.Н. Экологическая культура общества.– СПб.: Балт. гос. техн. ун-т,

2009. – 112 с.

4. Жумагулов М.Ж. Онтология экологической этики. – Бишкек: Илим, 2010. – 154 с.


193

POLITICAL SCIENCE AND PUBLIC ADMINISTRATION

Кравець Ірина Вікторівна

кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії,

інтелектуальної власності та публічного управління,

Поліський національний університет, Україна

Заворотнюк Олександр Леонідович

магістрант кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності

та публічного управління, Поліський національний університет, Україна

ТЕОPЕТИЧHІ ТА ОPГАHІЗАЦІЙHО-ПPАВОВІ ЗАСАДИ

ДЕPЖАВHОЇ (ПУБЛІЧHОЇ) СЛУЖБИ

Анотація. В результаті дослідження розкрито теоретичні аспекти державної (публічної)

служби. Встановлено, що державна служба – це основний чинник розбудови державності, від

того наскільки вона якісно і ефективно буде виконувати свої функції у сфері формування та

розкриття кадрового потенціалу та надання послуг громадянам, залежатимуть рівень

демократії, показники соціально-економічного розвитку держави та позиціювання її в світі.

Працівники державної служби мають сприяти забезпеченню соціально-політичних і правових

передумов щодо ефективної взаємодії громадян на інститутів державної влади. Виокремлено

види державної (публічної) служби, серед яких: служба в оpганах законодавчої, виконавчої та

судової влади; цивільна та мілітаризована (воєнна) службу; цивільна (в оpганах законодавчої,

виконавчої влади) та спеціалізована (військова, дипломатична, митна, в пpавоохоpонних

оpганах та ін.). Визначено основні завдання та функції державної служби.

Ключові слова: державна (публічна) служба, державний службовець, кадровий потенціал

державної служби.

З давніх часів поняття державної служби асоціювалося у громадян з

наданням послуг. Раніше, приблизно чотири тисячі років тому, державна служба

полягала переважним чином у збереженні безпеки громадян шляхом

організованої військової оборони [1]. Підтримка порядку через місцеві

делеговані повноваження виникли щонайменше ще в період V ‒ ІІІ ст. до н. е. у


194

стародавньому Китаї з інститутом префектур під контролем префекта,

призначеного центральним сектором влади. Історичні докази долання державою

суперечок через систему правової системи сягають, щонайменше, часів

Стародавнього Єгипту, а основна державна служба в давній істоpії передбачала

загальну прихильність богів через теологічно та церемоніально правильну

державну релігію [2, 3]. Пізніше, починаючи з кінця ХІХ століття державна

служба починає асоціюватися з наданням послуг: газозабезпечення,

водопостачання, тощо. Згодом уряди почали надавати інші послуги, такі як

електpоенеpгія та охорона здоров’я.

В умовах сьогодення державна служба – це механізм забезпечення

стабільності, надійності конституційного устрою та надання державному

управлінню організованості, компетентності і професіоналізму [4]. Державна

служба – це основний чинник формування державності, від того наскільки вона

якісно і ефективно буде виконувати свої функції у сфері формування кадрового

потенціалу і надання послуг громадянам залежатимуть рівень демократії,

показники соціально-економічного розвитку держави та позиціювання її в світі.

Працівники державної служби мають сприяти забезпеченню соціально-

політичних і правових передумов щодо ефективної взаємодії громадян на

інститутів державної влади.

Центральним органом виконавчої влади є Національне агентство України з

питань державної служби (НАДС). Агентство здійснює pозpобку, формує та

реалізує державну політику у сфері державної служби України, здійснює

керуючу, контрольну та коpегуючу функцію в управлінні державною службою в

державних органах влади. Агентство було створене Указом Президента України

№ 769 від 18 липня 2011 pоку в результаті pеоpганізації Головдеpжслужби

України, яке функціонувало з 1994 pоку. Основні завдання НАДС наведено на

рисунку 1.

Функції НАДС полягають у наступному:

– розвивати державну (публічну) службу на засадах професіоналізму,

ефективності, стабільності, політичної неупередженості, що відповідає

принципам незалежного урядування;


195

– забезпечувати якісне та ефективне управління державною

службою в органах державної та місцевої влади.

Джерело: авторська розробка

Pис. 1. Основні завдання Національного агентства України

з питань державної служби

Вітчизняний дослідник Ю. Битяк визначає у своїх дослідженнях

державну службу як діяльність з формування апарату державних органів, яка

здійснюється на основі законодавства та Конституції України за допомогою

осіб, які обіймають посади в державних оpганах, що полягає в практичному

виконанні функцій держави і в забезпеченні прав та свобод людини і

громадянина та оплачується з коштів державного бюджету 5, с. 88-89.

Згідно Концепції адаптації функціонування органів влади в Україні до

стандартів Європейського Союзу державна служба ‒ це професійна діяльність,

яка виконує функції держави, є учасником формування та реалізації державної

політики, надання державних послуг, діє на принципах пpозоpості, відкритості

та підзвітності.

Виокремлюють наступні види державної служби: службу в оpганах

законодавчої, виконавчої та судової влади; цивільну та мілітаризовану

(воєнну) службу; цивільну (в оpганах законодавчої, виконавчої влади) та

спеціалізовану (військову, дипломатичну, митну, в пpавоохоpонних оpганах

та ін.), (pис. 2.)

Основні завдання НАДС

забезпеченняформування і реалізаціядержавної політики усфері державної службита з питань управлінняперсоналом удержавних органах

здійснення функціональногоуправління державноюслужбою

участь у формуваннідержавної політикиу сфері служби ворганах місцевогосамоврядування


196

Джерело: авторська розробка на основі [6].

Pис. 2. Державна (публічна) служба та її види

Державна служба поділяється за формою діяльності органів управління

на наступні види служб (залежно від гілки влади):

– апарат органу законодавчої влади;

– органи виконавчої влади;

– судові органи та оpганах пpокуpатуpи.

Кожен вид державної служби має своє законодавче та правове поле

функціонування та регулювання, хаpактеpні ознаки та спеціальний правовий

статус.

За специфікою компетенції органів державної (публічної) служби,

державна служба поділяється на цивільну та мілітаризовану. Цивільну службу

поділяють на: а) цивільну загальну службу ‒ виконує стандартні функції,

характерні будь-якому виду публічної служби; б) цивільна спеціальна служба

‒ виконує функції згідно з особливими правовими актами, на основі яких

державні службовці займають посади в державних оpганах спеціальної

Публічна (державна) служба

Державний служба

(державний рівень)

за формою діяльності органів влади

органи законодавчо

ї влади

органи виконавчої

влади

органи судової влади

за специфікою компетенції органів державної служби

цивільна служба

загальна спеціальна

мілітарізована служба

Муніципальна служба

(локальний, місцевий рівень)


197

компетенції (суддівська, залізнична, нотаріальна, дипломатична служба та

ін.). Для мілітаризованої служби характерними рисами є захист життя та

здоров’я людей, забезпечення внутрішньої на зовнішньої безпеки громадян,

охорона порядку управління, контроль за дотриманням основних прав

громадян.

Основні функції державної служби полягають у наступному:

– розробка та реалізація державної політики в управлінні суспільним

розвитком;

– формування якісного кадрового потенціалу для роботи в оpганах

державної влади;

– заохочення службовців до зростання по службі, сприяти розвитку їх

професіоналізму, оцінювати службу державних службовців,

– забезпечення професійної підготовки, стажування та підвищення

кваліфікації персоналу державної служби;

– здійснення стратегічного та ефективного управління державною

службою;

– забезпечення двостороннього діалогу «влада ↔ громадськість».

Провідним завданням державної служби є стійкість основ та цілісність

держави. Інші, вихідні із основного, завдання державної служби полягають в

захисті прав і свобод громадян; охороні державного конституційного ладу;

забезпеченні умов для сталого розвитку країни; формуванні правового,

політичного та громадського комфортного середовища для практичного

досягнення мети державного та муніципального управління; забезпечення

безперебійної ефективної та раціональної роботи державної служби та

механізму публічного управління; проведенні ефективної кадрової політики в

оpганах державного управління; модернізація умов та методів професійної

діяльності державних службовців; дотриманні у діяльності державного

апарату принципу пpозоpості та законності, усунення негативних явищ у

державній службі (корупція, надмірний бюрократизм, протекціонізм та ін..);

забезпечення професійного зростання та розкриття потенціалу державних


198

службовців (організація стажування, обмін досвідом з суміжними службами

державних органів влади на круглих столах, брифінгах, діалоги з

громадкістю).

З наведених вище теоретичних основ та організаційно-правових аспектів

функціонування державної служби, можна зробити висновок щодо основних

властивостей їй притаманних. Державна служба ‒ це діяльність щодо

виконання завдань і функцій держави; дана діяльність професійна, публічна,

політично незаангажована і здійснюється за рахунок коштів державного

бюджету. А також, державна служба – це діяльність, спрямована на надання

послуг громадянам у різних сферах їхнього буття: надання інформації,

медичних послуг, освітніх послуг, соціального забезпечення, охорони, захисту

за рахунок (переважним чином) за державний кошт (видатки державного

бюджету).

Державні послуги підлягають регулюванню і в деяких сферах

представлені не тільки державним, а й приватним сектором (медичні послуги,

освіта). Навіть тоді, коли державні послуги ні публічно не надаються, ні

публічно фінансуються, з соціальних та політичних причин вони, як правило,

підлягають регулюванню, що виходить за рамки норм, що застосовуються до

більшості секторів економіки. В умовах триваючої реформи уряд

реорганізував низку міністерств з метою оптимізації їх роботи. Дані

трансформаційні зміни передбачали скорочення кількості державних

службовців на основі впровадження новітніх методів надання та отримання

адміністративних послуг (впровадження електронного врядування). Проте, з

урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від

14.03.2018 № 235, вимоги щодо скорочення чисельності було вилучено, а

покладене на НАДС завдання не виконано.


1. Rice, Michael (1998). The Power of the Bull. London: Routledge. p. 13.

2. Haley, John O. (2016). Law's Political Foundations: Rivers, Rifles, Rice, and Religion.

Cheltemham, Gloucestershire: Edward Elgar Publishing. pp. 43–44.


199

3. Hovey, Craig; Phillips, Elizabeth (2015). The Cambridge Companion to Political Theology.

New York: Cambridge University Press. p. 4–5.

4. Про НАДС. Національне агентство України з питань державної служби.URL:

https://old.nads.gov.ua/pro-nads/

5. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади / Ю. П. Битяк. ‒

Х.: Право, 2005. ‒ 304 с.

6. Ботвінов Р.Г. Підходи до класифікації видів державної служби / Р.Г. Ботвінов //

Державне управління та місцеве самоврядування, 2016. Вип. 3 (30), с. 114-119.


200

SOCIOLOGY AND SOCIETY

Бартош Олена Павлівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи,

Ужгородський національний університет, Україна

ОКРЕМІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ

«ДІТИ ГРУПИ РИЗИКУ»

Захист дітей є спільною цінністю для всіх культур та суспільства у всьому

світі. Але, незважаючи на те, що сім’я є вкрай необхідною для фізичного,

емоційного та пізнавального росту дитини і саме в сім’ї дитина отримує

знання про взаємовідносини, норми і правила поведінки, духовні цінності

тощо майже у всіх суспільствах відповідальність за правильне виховання дітей

та їх підготовку до дорослого життя виходить за межі повноважень батьків і є

відповідальністю суспільства в цілому.

Соціальна, економічна та політична криза, що охопила все сучасне

суспільство, для різних країн має спільні характерні риси − посилення

соціальної відчуженості серед молоді, значне поширення серед дітей

поведінки, що призводить до зростання злочинності, проституції, наркоманії,

жебрацтва, безпритульності та інших негативних явищ. Сім’я стає все менше

здатною до піклування про дітей, до виконання батьківських обов’язків,

нерідко створюючи умови, які є небезпечними для життя і розвитку дітей.

Більша частина цих дітей мають проблеми фізичного, психічного та

соціального характеру (проблеми зі здоров’ям, відхилення у поведінці,

труднощі з навчанням, обмежені можливості фізичного розвитку, є сиротами

тощо). До вищезгаданого додається і різке погіршення екології, війни,

міграція та безліч інших чинників, що в свою чергу зумовлює зростання

кількості дітей, яких відносять до групи «ризику».

В Україні захист прав та забезпечення потреб дітей групи «ризику»

становить собою комплексну міжгалузеву проблему і тому на її врегулювання


201

спрямований широких перелік законодавчих актів, які відносяться до

конституційного, сімейного, адміністративного, кримінального-процесуального,

кримінально-виконавчого та інших галузей законодавства. Через це в сучасних

соціокультурних умовах вирішення проблем виховання дітей групи «ризику»

стає можливим лише за умов використання інтеграційного підходу та

узгоджених зусиль соціальних працівників, соціальних педагогів та фахівців

дотичних професій та різних спеціалізацій, що базуються на фундаментальних

положеннях педагогіки, соціальної педагогіки, соціальної роботи, загальної й

спеціальної психології, медицини та інших наук.

«Діти групи ризику» − категорія дітей, яка через певні обставини у

своєму житті більше за інші категорії схильна до негативних зовнішніх

суспільних впливів, які стають причиною їх дезадаптації. Ця категорія дітей

вимагає особливої уваги з боку педагогів, вихователів, соціальних

педагогів, соціальних працівників та інших фахівців. Проблемні діти без

класичних форм аномалій розвитку відчувають труднощі в навчанні,

зазнають підвищеного ризику соціальної дезадаптації, є потенційними

порушниками громадського спокою, що спричинює соціально-правові

проблеми.

Аналіз наукових досліджень феномену «діти групи ризику»

вітчизняних [1−3], а також зарубіжних вчених [4−7] дав змогу з’ясувати, що

до групи ризику відносять дітей:

1) з проблемами у розвитку без різко вираженої клініко-патологічної

характеристики;

2) з вираженими відхиленнями в характері та психо-пато-подібною

поведінкою, з емоційними порушеннями;

3) з проявами соціальної й психолого-педагогічної дезадаптації;

4) які залишилися без опіки батьків через різні обставини (діти

вимушених переселенців, мігрантів; діти осіб, які потерпають від воєнних

дій; діти вулиці; діти, які втратили близьких включно);

5) педагогічно занедбаних, з неблагополучних, конфліктуючих,

асоціальних, потребуючих соціально-економічної і соціально-психологічної


202

підтримки сімей (з обтяженою спадковістю в плані алкоголізації, наркотизації,

психічних захворювань тощо);

6) які перебувають в умовах депривації;

7) з гіпердинамічним синдромом;

8) які перебувають під гіперопікою;

9) обдарованих; 10) які пережили різного виду насильство.

Загалом, дослідники [8] виокремлюють серед інших наступні фактори

через які діти потрапляють до групи ризику:

– медико-біологічні (поганий стан здоров’я та наявність спадкових чи

вроджених проблем; є ознаки порушень у психічному та фізичному розвитку;

дитину оточує шкідливе середовище і т.д.);

– психологічні (у дитини є ознаки: неприйняття себе, невротичних

реакцій, емоційної нестійкості; дитина має труднощі у спілкуванні, у взаємодії

з однолітками та дорослими і т.д.);

– соціально-економічні (життєво необхідні потреби дитини є

невирішеними; сім’я має матеріальні проблеми; в сім’ї панує несприятливий

психологічний клімат; батьки ведуть аморальний спосіб життя; члени сім’ї

непристосовані до життя в суспільстві; дитину оточує антисоціальне та

девіантне середовище і т.д.);

– педагогічні (дитина не отримує достатнього виховання; зміст програм

освітніх закладів та умови навчання дітей не відповідають їх

психофізіологічним особливостям, а також темпу психічного розвитку та

навчання дітей; відсутність зацікавленості учнів до навчання, закритість для

позитивного досвіду і т.д.).

Як відомо, багатьом дітям можуть бути властиві тимчасові відхилення у

поведінці. Зазвичай, вони легко долаються зусиллями батьків, вчителів,

вихователів. Але поведінка певної частини дітей виходить за рамки

допустимих пустощів і проступків, і виховна робота з ними відбувається з

труднощами, не приносить бажаного успіху. Таких дітей відносять до

категорії «ризику», називають «важковиховуваними» або «важкими». Вони не

тільки не мають інтересу до навчання, школи, не знаходять спільної мови з


203

оточуючими, але й систематично здійснюють різні хуліганські вчинки,

правопорушення, не реагують на зауваження. Ці діти здебільшого не

приховують антисоціальної спрямованості своєї поведінки (паління, вживання

алкогольних напоїв, дрібні крадіжки, зухвалість, жорстокість тощо).

Вважається, що більшість неповнолітніх правопорушників були в минулому

«важкими» дітьми. Спираючись на дані досліджень [4; 9], ми дійшли

висновку, що різні назви висвітлюють різні точки зору на цю категорію дітей,

що обумовлює і різні методи роботи з ними.

На підставі аналізу науково-педагогічної літератури [10] можна виділити

три істотні ознаки, що розкривають зміст поняття «важкі діти»:

1) наявність у дітей або підлітків поведінки, яка відхиляється від норми;

2) під «важкими» дітьми розуміють, таких, порушення поведінки яких

нелегко коригується. У зв’язку з цим слід розрізняти терміни «важкі діти» і

«педагогічно занедбані діти». Всі «важкі» діти є педагогічно занедбаними, але

не все педагогічно занедбані діти є «важкими»: деякі відносно легко

піддаються перевихованню;

3) »важкі» діти особливо потребують індивідуального підходу з боку

вихователів, фахівців соціальної сфери і колективу однолітків. Це − не погані,

безнадійно зіпсовані діти, як неправильно вважають деякі дорослі, а ті, які

потребують особливої уваги та участі оточуючих.

Виходячи з висловлених міркувань, можна стверджувати, що, коли

говорять про «важких» дітей, зазвичай мають на увазі педагогічні труднощі.

При цьому найчастіше береться за основу одна сторона явища − труднощі

роботи з цими дітьми і не розглядається інша − труднощі життя цих дітей,

труднощі їх взаємовідносин з батьками, вчителями, товаришами, однолітками,

дорослими. «Важкі» діти часто не стільки не хочуть, скільки не можуть добре

вчитися і вести себе належним чином. Таким чином, ризик – це ситуативна

характеристика проблемної діяльності, що означає невизначеність її наслідків,

за якої можливі альтернативні варіанти помилки або успіху. На основі поняття

«ризику» виникає поняття «група ризику». «Діти групи ризику» – це збірне


204

поняття, яке позначає категорію дітей, соціальний стан яких за певними

ознаками не має стабільності, які не можуть самостійно перебороти труднощі,

які виникли в їх житті в результаті впливу негативних зовнішніх факторів.


1. Бартош О.П. Підготовка соціальних працівників у навчальних закладах вищої освіти

Великої Британії до роботи з дітьми, схильними до девіантної поведінки // Теорія та

практика профілактичної роботи з дітьми, схильними до девіантної поведінки:

український і міжнародний досвід: монографія / О. Янкович, О. Кікінежді,

І. Козубовська, В. Поліщук, Г. Радчук та ін. Тернопіль: Осадца Ю.В., 2018. С.263−284.

2. Оржеховська В.М., Федорченко Т.Є. Профілактика девіантної поведінки

неповнолітніх: навчальний посібник. Черкаси: Чабаненко Ю., 2008. 375 с.

3. Харченко С.Я., Кальченко Л.В., Золотова Г.Д., Горенко С.В. Соціально-педагогічна

робота з дітьми групи ризику: Монографія. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ

ім.Т.Шевченка», 2009. 145 с.

4. Олифиренко Л.Я., Шульга Т.И., Дементьева И.Ф. Социально-педагогическая

поддержка детей группы риска: учебное пособие для студентов высших

педагогических учебных заведений. 2 изд. М.: Академия, 2004. 256 с.

5. Рычкова Н.А. Дезадаптированное поведение детей: Диагностика, корекция,

психопрофилактика. М.: Академия, 2000. 232 с.

6. Coleman J., Hagell A. Adolescence, Risk and Resilience: Against the Odds. Chichester, the

UK: John Wiley and Sons, 2007. 205 p.

7. McWhirter J.J., McWhirter B.T., McWhirter E.H., McWhirter R.J. At Risk Youth. 5th ed.

Belmont: Brooks/Cole, 2013. 448 p.

8. Алмазов Б.Н., Беляева М.А., Бессонова Н.Н. и др. Методика и технологии работы

социального педагога: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. М.:

Издательский центр «Академия», 2002. 192 с.

9. Corrado R.R., Roesch R., Hart S.D., Gierowski J.K. Multi-problem violent youth: a

foundation for comparative research on needs, interventions, and outcomes. Proceedings of

the NATO advanced research workshop (Cracow, 31 August – 3 September 2000).

Amsterdam: IOS Press, 2002. XIV, 337 p.

10. Козубовська І.В., Бартош О.П., Досін А.Р., Козубовський Р.В. Профілактика девіантної

поведінки неповнолітніх у Великій Британії: монографія. Ужгород: УжНУ, 2007. 247 с.


205

PSYCHOLOGY AND PSYCHIATRY

Бапаева Мариям Курмангалиевна

психология ғылымдарының кандидаты, профессор м.а.

Қазақ ұлттық қыздар педагогикалық университеті, Қазақстан Республикасы

Бапаева Сая Тлектескызы

Әлеуметтік ғылымдар магистрі. Психология мамандығының 1- курс докторанты,

Туран университеті, Қазақстан Республикасы

Куантканова Фарида Маратовна

Психология мамандығының 1-курс магистранты.

Қазақ ұлттық қыздар педагогикалық университеті, Қазақстан Республикасы

БЕЛГІСІЗДІК ЖАҒДАЙЫНДА ЕРТЕ ЖҮКТІЛІКТІҢ АЛДЫН -

АЛУДЫҢ ПСИХОЛОГИЯЛЫҚ ЕРЕКШЕЛІКТЕРІ

Түйіндеме. Мақалада жасөспірімдік шақта жыныстық қатынастардың ерте басталуы, оның

себептері, алдын алудың психологиялық шарттары қарастырылдған. Сонымен бірге,

мақалада ерте жүктілік мәселесінің ТМД және Қазақстандағы жағдайы баяндалған.

Авторлар барлық деңгейлерде жасөспірімдердің жыныстық сауаттылығы мәселелеріне

тиісті назар аударылу қажеттігін баса айтады.

Түйін сөздер: жасөспірім, ерте жүктілік, контрацепция, түсік тастау.

Жасөспірімдік шақта жыныстық қатынастардың ерте басталуы, оларда

осы мәселе тұрғысында білімнің төмен деңгейімен және контрацепция туралы

нашар білімнің салдарынан, қаламаған ерте ана атану сияқты құбылысқа

әкеліп соғады.

Жыл сайын 15-19 жас аралығындағы қыздардың 16 миллионға жүктілігі

жуық тіркеледі және олардың барлығы дерлік дамушы елдерде кездеседі.

Жасөспірімдердің жүктілігі әлемдік деңгейде төмендегенімен, аймақтық және

ұлттық деңгейде айтарлықтай айырмашылық бар. Ерте жүктілік жағдайлары


206

жағдайлық тұрғыдан қамтамасыз етілмеген және аз білімді жасөспірімдер

арасында жиі кездеседі.

Ерте жүктілік жеке, әлеуметтік, құқықтық және денсаулық сақтау

сипатындағы көптеген факторлардың әсерінен болады. Жасөспірімдердің

денсаулық жағдайын жақсарту үшін біз жастардың өздерінің белсенді

қатысуымен осы деңгейлердің бәрінде әрекет етуіміз керек.

Бұл ақпараттық жадынама Дүниежүзілік денсаулық сақтау ұйымының

дамушы елдердегі жасөспірімдер арасында ерте жүктіліктің алдын алу және

репродуктивті денсаулықтың бұзылуының алдын алу жөніндегі

басшылығының негізінде құрастырылған. Саясатты айқындайтын адамдарға,

сондай-ақ азаматтық қоғамның топтары мен белсенділеріне арналған бұл

нұсқаулықта денсаулығын сақтау саласындағы мемлекеттік саясаттың тиімді

ұлттық шаралары мен бағдарламаларын әзірлеу бойынша ғылыми негізделген

ұсынымдар бар [1].

Қазақстандағы жасөспірімдер жүктілігі және ерте ана болу мәселелері әлі

күнге дейін аз зерттелген. Әйелдердің шығармашылық бастама лигасының

талдауы статистикалық ақпараттың және осы проблеманың деңгейін

сипаттайтын басқа да арнайы деректердің жетіспеушілігін көрсетті. Мүмкін,

сондықтан ол қоғам мен мемлекеттің назарынан тыс қалады. Сонымен қатар,

жасөспірімдер арасындағы түсіктердің, жасөспірім ана болу және ерте неке

жағдайларының өсуінің көп саны, жаңа туған нәрестелерден жас аналармен

бас тарту саны, аналар мен балалар арасындағы суицидтер мен өлім-жітім

саны және тұтастай алғанда Қазақстандағы демографиялық жағдайға

деструктивті әсер етеді.

Мұндай деректер Қазақстанның ресми статистикасы мен бұқаралық

ақпарат құралдарында көрсетілген. Алайда, жүктіліктің нақты саны,

жасөспірімдер арасындағы қылмыстық түсік түсіру және босану саны, біздің

ойымызша, ешқандай ресми дереккөзде көрсетілмеген және ресми

көрсеткіштерден бірнеше есе көп.

Психологиялық жетілмегендік, дәрменсіздік, сотталудан қорқу, қоғамнан

және жақын, қол жетімді арналардан сенімсіздік, жүктілік және ана болу


207

проблемаларына тап болған жасөспірім қыздарға қажетті көмек пен ақпарат

алу оларды анықтауға кедергі боады. Сенімді деректердің болмауы бізді

оқиғалардың дамуына әсер ету мүмкіндігінен айырады. Жасөспірімдердің

жүктілігі мен ерте ана болу проблемаларын көтере отырып, біз оларды

насихаттаудың негізгі міндетін қоймадық, ал қиын жағдайға тап болған

қыздарға көмек көрсету мен оларды қолдауды қамтамасыз ету мүмкіндіктерін

іздедік. Сорос– Қазақстан қорының «құқықтық реформа» бағдарламасының,

ҚР Президенті жанындағы Әйелдер істері және отбасылық-демографиялық

саясат жөніндегі ұлттық комиссияның және ҚР БҒМ Балалар құқықтарын

қорғау Комитетінің қолдауымен шығармашылық бастамадағы әйелдер

Лигасы жүзеге асырған зерттеу мамандар мен мүдделі тұлғаларға ерте ана

болу және жасөспірімдер жүктілігі проблемасының барлық аспектілерін

егжей-тегжейлі қарастыруға, осы жайттқа тап болған көптеген жасөспірім

қыздардың тағдыры шешілуіне байланысты мәселелер бойынша маңызды

ақпарат алуға мүмкіндік береді.

Жас аналар қазіргі уақытта жастардың қауіпті топтарының бірін құрайды.

Қазақстанда неке жасы орта есеппен 24 жасты құрайтынына қарамастан,

жасөспірімдердің жыныстық өмірінің басталу жасы төмендеуде, бұл 14-15

жастағы қыздар арасында анағұрлым қарқынды болып отыр. Мұндай

«жасөспірімдер белсенділігінің» нәтижесі, ең алдымен, жоспарланбаған

жүктілік болып табылады, олардың нәтижелері әрдайым проблемалы:

нулипарлы түсік түсіру, ерте ана болу, ерте некеге тұру, баладан бас тарту, ана

мен бала өлімі.

Мәселенің өзектілігі Қазақстандағы жасөспірімдер жүктілігі және ерте ана

болу мәселелері әлі күнге дейін аз зерттелген. Лиганың талдауы статистикалық

ақпараттың және осы проблеманың деңгейін сипаттайтын басқа да арнайы

деректердің жетіспеушілігін көрсетті. Сонымен қатар, жасөспірімдер

арасындағы түсіктердің, жасөспірім ана болу және ерте неке жағдайларының,

жаңа туған нәрестелерден жас аналардың бас тарту санының, аналар мен балалар

арасындағы суицидтер мен өлім-жітімнің көп өсуі және тұтастай алғанда

Қазақстандағы демографиялық жағдайға деструктивті әсер етеді.


208

Мұндай деректер Қазақстанның ресми статистикасы мен бұқаралық

ақпарат құралдарында көрсетілген. Алайда, жүктіліктің нақты саны,

жасөспірімдер арасындағы қылмыстық түсік түсіру және босану саны, біздің

ойымызша, ешқандай ресми дереккөзде көрсетілмеген және ресми

көрсеткіштерден бірнеше есе көп.

Айта кету керек, Қазақстанның жаңа болмысы кеңестік кезеңнің

ықпалымен және кенттенумен байланысты, ол қазақ отбасының өмір салтына:

дәстүрлі тұрмыстың, бірегей отбасылық дәстүрлер мен құндылықтардың

жойылуына қатты әсер етті. Саяси ықпалдар, коммунистік партия мен

Үкіметтің көзқарастары ерте ана болуды тым азғындықтың көрінісі ретінде

қарастыруға және қоғамның жүкті болған кәмелетке толмаған қыздарға деген

жеккөрінішті көзқарасын қалыптастыруға дейін жеткізді.

ТМД елдері мен Қазақстанда ерте ана болу тақырыбы талқыланғанына

қарамастан, жасөспірім аналарға деген төзімділік және оларға ерекше

қамқорлық қосылмады, дегенмен ресми деректер ерте ана болу проблемасын

бірқатар ұлттық проблемаларға алып келді [2].

Жасөспірімдік жас – балалық шақтан жастық шаққа ауысатын жас кезеңі.

Жасөспірім кезеңі дененің қарқынды және біркелкі емес өсуі мен даму

кезеңімен, дененің қарқынды өсуімен және бұлшықет аппаратының

жетілуімен, қаңқаның оссификация процесімен сипатталады.

З. Фрейд пен А. Фрейд жасөспірімдердің тұлғалық дамуын

психоаналитикалық тұрғыда талдады. Жасөспірім кезеңінде жыныстық

жетілу, жыныстық энергияның күшеюі тұлғалық құрылымдар арасындағы

тепе-теңдікті бұзады, ал балалық қақтығыстар жаңа күшпен қайта туындай

бастайды.

Э. Эриксон жасөспірімдік мен жастық кезеңді тұлғалық өзін-өзі анықтау

мәселесін шешудің, жетістікке жетудің орталық кезеңі ретінде қарастырды.

Жасөспірімдіктегі даму заңдылықтарын түсінудің негіздері

Л.С. Выготскийдің, Д. Б. Элькониннің, Т. В. Драгунованың, Л.И. Божовичтің,

Д. И. Фельдштейннің, Г. А. Цукерманның және т. б. еңбектерінде кездеседі.


209

Жасөспірім кезіндегі физикалық дамуындағы маңызды сәт жыныстық

жетілу, бұл ішкі ағзалардың жұмысына айтарлықтай әсер етеді. Көбінесе жиі

ойланбай жасалынатын жыныстық қатынаспен байланысты қобалжулар мен

тосын ойлар пайда болады.

Жасөспірімнің физикалық дамуындағы жыныстық пісіп жетілу мен

өзгерістер жаңа психологиялық қайта құрылымдардың пайда болуында өте

маңызды. Біріншіден, жасөспірімнің өзі үшін өте маңызды болып табылатын

бұл өзгерістер оны объективті түрде есейтеді және ересек болу сезімінің

қайнар көздерінің бірінен саналады ( өзінің ересектермен ұқсастығы туралы

идея негізінде).

Есею сезімі-бұл жасөспірімдік шақтың басталуының психологиялық

белгісі. Д. Б. Элькониннің анықтамасы бойынша, есею сезімі-бұл сананың

жаңа құрылымы, осы арқылы жасөспірім өзін басқалармен (ересектермен

немесе жолдастарымен) салыстырады, басқа адамдармен қарым-қатынас

орнатады, өзінің әрекетін жаңаша құрылымдай бастайды.

Жасөспірімнің шаққа өту, әрине биологиялық аспектіні қамтиды.

Жыныстық жетілу кезеңі, оның қарқындылығы гормоналды дауыл ұғымымен

ерекшеленеді. Физикалық, физиологиялық, психологиялық өзгерістер,

жыныстық құмарлықтың пайда болуы бұл жас кезеңін әсіресе барлық жағынан

тез өсетін жасөспірім үшін өте күрделі.

Жасөспірімнің басты алаңдаушылығы-ол енді бала емес екенін бәріне

дәлелдеуге деген ұмтылыс және оған оның ойынша ересек адамға қол жетімді

барлық нәрсе рұқсат етілуі керек. Бұл жастағы қыздарда жақын достыққа

деген қажеттілік бар, бұл қажеттілік психологиялық жақындықты дамытады,

сезімталдық кейінірек пайда болады. Ер баламен дос болу жасөспірім қыздар

үшін белгілі бір дәрежедегі мәртебе сияқты. Ерте жыныстық өмірдің

мотивтері әртүрлі-қызығушылық, қиял, жаңа сезімдер [3].

Ересектермен қарым-қатынаста жасөспірімде баланың позициясын

объективті түрде қабылдамайтын, жұмысқа қатысатын және маңызды

міндеттері бар жағдайларда ересек болу сезімі пайда болуы мүмкін. Ерте


210

тәуелсіздік пен басқалардың сенімі баланы тек әлеуметтік жағынан ғана емес,

субъективті жағынан да ересек етеді.

Ересектік сезімі жасөспірімде өзінен әлдеқайда үлкен деп санайтын

жолдастарымен тең болған кезде пайда болады. Ересек адамның сенімі

жасөспірімге өте ұнайды, өйткені бұл жағдайда оның ересек болу және көріну

қажеттілігі қанағаттандырылады. Әдетте жасөспірім өзіне деген сенімді

ақтауға тырысады. Жалпы, жасөспірімдер, егер бұл нұсқаулық тең, құрметпен

немесе ақылға қонымды қамқорлыққа негізделген болса, ересектер тарапынан

олардың қызметін басқаруға оң көзқараспен қарайды.

Ересек адамдар тарапынан болатын озбырлық және ересек адамның өз

билігін көрсетуге деген ықыласына негізделген деспотикалық басқаруды

балалар қабылдамайды. Ересек адамның мұндай әрекеттері көбінесе оларда

қатты наразылық тудырады, ал егер бұл наразылық оң нәтиже бермесе, онда

депрессия жағдайына ұшырайды. Екіншіден, жыныстық жетілу басқа

жынысқа деген қызығушылықтың дамуын, жаңа сезімдердің, тәжірибелердің

пайда болуын ынталандырады.

Жасөспірімнің өзіндік іштей қамтылу дәрежесі және жаңа сезімдер мен

тәжірибелерге шоғырлануы, олардың өміріндегі орны кең әлеуметтік

жағдайлармен де, жасөспірімнің өмірі мен тәрбиесінің нақты жеке даралық

жағдайларымен, қарым-қатынас ерекшеліктерімен де анықталады. Теріс

әсерлердің көрініс беруі жасына сәйкес келмейтін әдеби шығармаларды оқу,

ересектерге арналған фильмдермен танысу болуы да мүмкін. Мұның бәрі,

махаббат пен әртүрлі жыныстық қатынас жайлы жолдастарымен әңгімелесу

эротикалық үрдістер мен ерте сексуалдылық арасындағы адами қарым-

қатынастың жыныстық жағына деген қызығушылықтың артуына себеп

болады. Қарама-қарсы жыныстағы жасөспірімдер үшін норма - алғашқы

романтикалық сезімдерді ояту.

«Жыныстық жетілу» терминін адам физикалық тұрғыдан балалы бола

алатын жасқа қатысты өте тар мағынада қолдануға болады. Ал кең мағынада

жыныстық даму - жыныстық пісіп жетілуді қамтиды. Бұл кезең шамамен


211

10 жылға созылады (7-8-ден 17-18-ге дейін). Жыныстық пісіп жетілу кезінде

репродуктивті жүйенің жетілуінен басқа, қыз баланың денесінің физикалық

дамуы аяқталады: бойының өсіп, дене бітімі қалыптасады, май мен бұлшықет

тіндерінің таралуы орын алады [4].

Жыныстық жетілу қатаң белгіленген ретпен жүреді:

– 7-9 жастан бастап өсудің «секірісі» басталады, әйелдіктің алғашқы

белгілері пайда болады: жамбас май тіндерінің көбеюіне байланысты

дөңгелектенеді, жамбас белдеуі қалыптаса бастайды.

– 10-13 жаста сүт бездерінің ұлғаюы және жыныстық түктердің өсуі

басталады. Бұл кезең алғашқы етеккірдің басталуымен (менархе) және дененің

жылдам өсуінің аяқталуымен аяқталады.

– 13 жастан бастап қолтық асты түктері пайда болады.

– 14-17 жас аралығында сүт бездерінің қалыптасуы аяқталады, етеккір

циклі овуляциялық сипатқа ие болады, бойдың ұзындығының өсуі тоқтайды

және әйел жамбас қуысының дамуы толық қалыптасады.

Жыныстық пісіп жетілу кезеңінің басталу уақыты мен сипатына ішкі

және сыртқы факторлар әсер етеді. Ішкі факторларға тұқым қуалайтын және

конституциялық ерекшеліктер, денсаулық жағдайы мен дене салмағы жатады.

Сыртқы факторларға климаттық әсерлер мен тамақтану үрдісі жатады.

Созылмалы инфекциялар, жүрек жеткіліксіздігі, асқазан-ішек жолдарының

аурулары және басқа аурулар жыныстық жетілуге кедергі келтіруі мүмкін [5].

Жоғарыда айтылған ғылыми ой пікірлерге сүйене отырып, жасөспірімдік

кезеңді адам өміріндегі ең қиын шақ деп тұжырымдаймыз. Дәл осы кезеңде

кішкентай қыз нағыз жасөспірім, жетілген қызға айналады, онымен қоса

жыныстық жетілудің нәтижесінде физикалық, физиологиялық және

психикалық өзгерістер пайда болады, бұл қыздардың сыртқы келбетіне әсер

етіп, өзін ересектер сияқты сезінеді, бұл жыныстық өмірдің ерте басталуы ерте

жүктілікке әкелуі де мүмкін.

Жасөспірімдердің ерте жүктілігінің алдын-алу үшін, жыныстық қатынастар

туралы біліммен қамтамасыз ететіндей ағарту шараларын, мәселен ұрықтану


212

процесіне қатысты, репродуктивті денсаулық және ұсынылатын көптеген

контрацепция әдістері туралы ақпараттар жүйесімен таныстыру аса қажет.

Жас ананың әлеуметтік ортасы оның болашақ жағдайына әсер етеді.

Әлеуметтік ортаға біз жас ананың ата-анасын, құрдастарын, мектеп және т.б.

қарым-қатынас ортасын жатқызамыз.

Ата-аналары. Кәмелетке толмаған аналар көбінесе ата-аналары мен

туыстарының түсінігі мен көмегіне зәру. Қолдау мен көмек көрсетудің

орнына, отбасы мүшелері жүкті қызды айыптайды, баласын қабылдаудан бас

тартады, отбасын асырау қаупімен одан бас тартады. Отбасын айыптаудан

қорқып, қыздар үйден қашып кетеді, туылған баланы балалар үйінде

қалдырады, ал нашар жағдайда олар заңсыз түсік түсіру арқылы қажетсіз

жүктіліктен арылуға тырысады, бұл денсаулықтың айтарлықтай

нашарлауына, кейде өлімге әкеледі.

Құрдастары. Достардан оқшаулану, жалғыздық – кәмелетке толмаған

аналардың тағы бір проблемасы. Кәмелетке толмаған ананың әлеуметтік

шеңбері күрт тарылады. Егер оның құрдастарының арасында айыптау болмаса

да, олар жасөспірім ана үшін мүмкін емес әдеттегі өмір салтын ұстануды

жалғастыруда. Құрдастарымен достықтың болмауы көбінесе балалармен

қарым-қатынастың нашарлауына немесе олардан бас тартуға әкеледі. Бұл

мәселе бойынша тіркелген түсік саны 15 жастан 18 жасқа дейінгі қыздарда 4

мыңнан астам, яғни 48%. 15, 14, 13 жасқа жетпей қанша жасөспірім жүкті

болғанын айта алмаймыз. Бізде мұндай мониторинг жоқ. Есепке алу жоқ,

сенімді ақпарат жоқ, сондықтан әлеуметтік категория ретінде кәмелетке

толмаған аналардың болуына байланысты проблемалар мен бағдарламалар

жоқ. Кәмелетке толмаған аналардың мысалында біздің елімізде халықтың осы

санаты үшін өте аз жұмыс жасайтындығы ерекше байқалады.

Қоғамдастық, көршілер. Жүкті және босанған жасөспірім қыздың

көршілері мен таныстары көп жағдайда оны айыптайды.

Дәл осы себептерге көз жүгірте отырып, әлеуметтік жағынан да, заңды

түрде де жас ана қорғалмағаны белгілі болды. «Арнаулы әлеуметтік қызметтер


213

туралы» ҚР Заңының талаптарын негізге ала отырып, кәмелетке толмаған

аналарды/ата-аналарды өмірлік қиын жағдайда жүрген адамдар/отбасылар деп

тануға негіз болып табылатын және тиісінше бұл топ арнаулы әлеуметтік

қызметтер мен көмектің барлық спектрімен қамтамасыз етілуге тиіс әлеуметтік

депривация факторы ретінде айқын көрініп тұр. Осылайша, мұндай қыздарға

мемлекет тарапынан ғана емес, қоғам тарапынан да құқықтық, психологиялық,

әлеуметтік қолдау қажет. Экономикалық жағдай, тұрмыстық мәселелерді

шешуге көмектесу жүктіліктің, босанудың және жаңа туған нәрестенің

жағдайына әсер етеді. Жас аналардан туылған сәбилердің денсаулығы мен өмір

сүру деңгейі көбінесе ананың жағдайына байланысты [2].

Ерте жүктілік - қазіргі қоғамның медициналық, психологиялық және

әлеуметтік мәселесі. Физикалық және психикалық тұрғыдан дайын емес

қыздардың ерте жүктілігі кейде жыныстық жолмен берілетін жұқпалы

ауруларға ұшыратады, бұл өз кезегінде сауатсыздығының нәтижесінен де

болады. Жасөспірім аналардың көбі балаларынан бас тартып жатады.

Статистика бойынша бұл 15 - 19 жас аралығындағы қыздар. Мамандардың

айтуынша ата-аналар тарапынан мұндай жас аналарға қысым жасалады және

жүктілікті үзуге мәжбүрлейді.

Жасөспірім ерте өзгеру жағдайында кездесетін мәселелерді қарастырмас

бұрын, оған әкелетін факторларға назар аударған жөн. Н.Ю. Масоликова ерте

жыныстық өмірдің келесі себептерін анықтайды:

– жасөспірім кезіндегі физиологиялық ерекшеліктерге байланысты:

гормоналды қайта құру, гиперсексуализм;

– жасөспірім кезіндегі психологиялық ерекшеліктермен байланысты:

өзінің субмәдениетінің нормаларына сәйкес келу, қызығушылық, ересек

болуға ұмтылу;

– теріс сипаттағы себептердің құрылымы: зорлық-зомбылық, ақша табу

тәсілі [6].

Көптеген авторлар жасөспірімдердің жүктілік деңгейіне әсер ететін

келесі факторларды анықтайды:

– жыныстық белсенділіктің жоғары деңгейі;


214

– жыныстық немесе физикалық зорлық-зомбылық, отбасындағы зорлық-

зомбылық;

– кедейлік;

– психологиялық және мінез-құлық факторлары, танымдық қабілеттің

төмендеуі, болашақты жоспарлау немесе оның іс-әрекетінің салдарын алдын-

ала болжау қабілетінің шектелуі;

– контрацептивтерді қолданудан бас тарту (тұлғалық мотивтер немесе

жыныстық серіктеспен байланысты себептер);

– ересектерге ауысудың жалғыз рәсімі ретінде әдейі жүктілік,

– отбасын жоспарлау саласындағы медициналық көмектің қол

жетімсіздігі немесе сапасының төмендігі [7].

А.А. Барановтың пікірінше болашақ жас аналардың көпшілігі білімі

төмен, психологиялық климаты қолайсыз, толық емес отбасыларда

тәрбиеленетінін, бұл олардың дұрыс емес репродуктивті мінез-құлқына ықпал

етуі мүмкін[3].

Бойжеткендердің ерте жүктіліке ұшырауының басты себебі – жыныстық

тәрбиенің жетіспеушілігіне немесе оның олқылығына байланысты болуы

мүмкін екендігін айта кету керек [6]. Қазіргі әлемді жайлаған пандемияның

әсерінен қалыптасқан белгісіздік жағдайында бұл мәселе тіптен ұшығуда деп

айтсақ қателеспеген болармыз.

Жасөспірімдік жүктілік мәселесі, әдетте, бір мезгілде бірнеше себептерге

байланысты туындайды. Жасөспірімдер арасындағы ерте жүктіліктің негізгі

себептерінің тізімі:

• Баланың жыныстық тәрбиесі, дәлірек айтқанда, оның болмауы. Қазіргі

жасөспірімдерде жыныстық жетілу 12 жастан басталады және олардың

жыныстық қызығушылығы ертерек пайда болады. Баланы жақын өміріндегі

алдағы өзгерістерге психологиялық тұрғыдан дайындау және оны толық

орнатқанға дейін жыныстық тәрбиемен айналысуды жалғастыру өте маңызды.

Көбінесе ата-аналардың бұл тақырыпта баламен сөйлесуге уақыты жоқ, бұл

мүмкін инфекциялар немесе жыныстық жолмен берілетін аурулар сияқты

жағымсыз салдарға әкелуі мүмкін. Жасөспірімдерде жыныстық өмір туралы


215

жеткілікті ақпарат жоқ. Статистикаға сәйкес, акушер-гинекологтың

қабылдауында жас аналар алғашқы жыныстық қатынас жүктілік сияқты

салдарға әкелуі мүмкін екендігінен бейхабар болатыны анықталған.

• Жыныстық бейберекетсіздік. Бұл фактор мектептен тыс пайдалы

хоббиі, міндеттері жоқ балалар жиналатын «жаман компанияларда» жиі

кездеседі. Жасөспірім «нашар орта» достарына өзінің құрдастарына қарағанда

ересек және тәжірибелі екенін дәлелдегісі келеді. Мұндай әрекеттерді жүзеге

асыруда көбінесе алкоголь немесе есірткінің әсерінен болатын сәтті жіберіп

алмау керек. Психологтар осындай белсенді және агрессивті балалар ерте

жүктілікке жиі кездеседі дейді.

• Контрацептивтер туралы білімнің болмауы немесе оларды сатып алуға

қаражаттың болмауы. Контрацепция туралы білімнің болмауы, сатып алудан

қорқу, оларды қолдана алмау немесе үйде сақтау кезінде ұялу да осындай ауыр

зардаптарға әкеледі. Егер жасөспірім дәріханада өнімді сатып алудан ұялса,

ата-аналар пакетті өз бетінше сатып алып, бұл туралы ұлына немесе қызына

түсіндіруіне болады.

• Зорлық-зомбылық. Көбінесе зорлық-зомбылық жыныстық актілер

дисфункционалды отбасыларда орын алады, онда еркек туысы зорлаушы

ретінде әрекет етеді. Бұл ақпаратты туыстарынан жасырудың себебі-

қорқыныш пен ұят. Бірақ көшедегі зорлаудан, өкінішке орай, ешкім сақтанған

емес. Қараңғы көшелерден аулақ болу, қараңғыда жалғыз қалмауға тырысу,

шабуылдаушының қорғаныс құралдарына аса назар аудару керектігі жайлы

қызын құлаққағыс ету артық емес(мысалы, газ балонын сатып алу).

• Жоспарланған жүктілік. Сезімге бой ұрған жасөспірімдер бұл әрекетті

14-17 жаста саналы түрде жүзеге асырады. Осылайша, жасөспірім қыз ұнатқан

жас жігітті ұстауға, ересектерге тәуелсіз өмірге дайын екенін дәлелдеуге,

бәріне ана бола алатын жас келді деген сенімін көрсетуге тырысады. Бұл

жағдайда ата-аналар өздерінің ғашықтық сезімге толы балаларына мұқият

болу керек, ерте жүктілік болашақ ананың немесе баланың денсаулығындағы

асқынулардың дамуына, гинекологиялық ауруларға және одан әрі бедеулікке

әкелуі мүмкін екендігі туралы уақтылы айту керек.


216

• Қаржылық себеп. Кейбір елдерде жас кезіндегі жүктілік мемлекеттен

қаржылық жәрдемақы алуға мүмкіндік береді [8].

Көптеген жас қыздар организмнің жас кезінде бала көтеру оңай деп

ойлайды. Шынайы өмірде жасөспірім қыз күрделі проблемаларға тап болады.

Әлі жетілмеген жас организм үшін жүктілік – бұл көптеген асқынуларға, түсік

тастауға әкелуі мүмкін ауыр жүктеме:

– анемияның ауыр түрі;

– бірінші триместрдегі токсикоз;

– ұрықтың дамуына байланысты проблемалар;

– ерте сатылардағы босану;

– кейінгі патологиялары бар босану;

– кенеттен сәби өлімі синдромы (ықтималдығы 50%) немесе өлі туылу;

– босанғаннан кейінгі қан кету;

– ата-анасынан қорыққаннан жүктілікті бақылаудың болмауы;

Жасөспірім ананың депрессия және өз-өзіне қол жұмсау әрекеттері:

– қоғам тарапынан айыптау;

– болашаққа жоспарлардың бұзылуы;

– тұрақты материалдық қиындықтар;

– жатырдың дамымауы көбінесе өздігінен жүреді

– түсік тастау.

Сондай-ақ, егер жүктілік зорлау салдарынан болса, онда бұл болашақта

қыздың бүкіл жыныстық және отбасылық өміріне теріс әсер ететін

психологиялық із қалдырады.

Жүктілікті тоқтату немесе оны көтеру туралы шешімді болашақ ана тек

жақсы және жаман жақтарын өлшеп қабылдауы керек. Жүктілікті үзбеу

туралы шешім қабылдағаннан кейін, қыз ерте жүктіліктің ықтимал салдарына

психологиялық тұрғыдан дайындалуы керек. Оларға мыналар жатады:

– өмір салтындағы түбегейлі өзгерістер. Бұл басқалардың қиғаш

көзқарастары, сыныптастарының пікірлері, құрдастарымен жиі қарым-

қатынас жасау мүмкін еместігі және мүлдем басқа да алаңдаушылықтар;


217

– депрессиямен немесе психозбен бірге жүретін психологиялық

дайындық; баланың әкесімен қоштасу;

– қаржылық қиындықтар бар. Жас ана әрқашан баланың әкесінің көмегіне

сене алмайды, ал мемлекеттен жәрдемақы мөлшері көп нәрсені шешпейді;

– ана міндеттеріне жауапсыздықпен қарау. Осы кезеңде қыздың

дайындалмауына байланысты, ол өз өміріне қанағаттанбаудың барлық

жағымсыз жақтарын балаға аударуы мүмкін [8].

Жоғарыда айтылғандардың ешқайсысы болмауы үшін болашақ анаға ата-

аналар, психолог және жақын адамдар тарапынан үнемі қолдау қажет.

Ерте жүктілік бала мен ананың денсаулығына қауіп төндіреді.

Жасөспірім кезінде қызда етеккір циклі енді ғана қалыптаса бастайды,

репродуктивті және сүйек (жамбас әлі де тар) жүйелер пайда болады.

Дененің мұндай күрт өзгеруі мен қайта құрылуы тек жас ағзаға теріс әсер

етеді. Кальцийдің болмауына байланысты сүйектердің құрылымы

бұзылады. Прогестеронның болмауы ұрықтың гипоксиясы мен

гипотрофиясына әкеледі [9].

Көбінесе ерте жүктілік ананың өтпелі кезеңіне түседі, психологтың

кәсіби көмегінсіз қыз ауыр психологиялық жарақат алуы немесе импульсивті

бөртпе әрекеттерін жүзеге асыруы мүмкін. Бұл жастағы қыздарда жүктілік

кезінде асқынулар жиі кездеседі, ал босану кесарево бөлімімен жүзеге

асырылады.

Баланың жыныстық тәрбиесі тек ата-аналарға, жасөспіріммен ортақ тіл

таба білуге, тыңдай білуге байланысты. Баламен жақын өмір туралы

сөйлесуден ұялудың қажеті жоқ. Алыстан келіп, баланың көкжиегін біртіндеп

фильмдермен, кітаптармен немесе презентациялармен кеңейту керек.

Жасөспіріммен контрацепция және жыныстық қатынастың салдары туралы

сөйлесуден ұялмаңыз.

Жеке өміріндегі өзгерістер туралы хабардар болу үшін және қажет болған

жағдайда ақылмен кеңес беру немесе ақыл-ойды қолдау үшін әрдайым

баламен достық қарым-қатынас орнатуға тырысқан дұрыс. Әдетте жас аналар

мектептегі сабақтарын мерзімінен бұрын тоқтатады; олар, әдетте, ең төменгі


218

жалақы төленетін жерлерде жұмыс істейді және олардың тарапына үлкен

наразылықты сезінеді. Олар көбінесе мемлекеттік қолдауға тәуелді болады.

Жас аналар өздерінің жеке және әлеуметтік дамуын жалғастыруы керек,

сонымен бірге ауыр баланың тәулік бойғы қажеттіліктеріне бейімделуге

тырысады [6].

Ерте жүктіліктің алдын-алу-бұл жасөспірімдерде қажетсіз жүктіліктің

себептерін болдырмауға бағытталған шаралар кешені.

Ерте жүктіліктің алдын – алу міндеті-жасөспірімдердің жүктілік деңгейін

төмендету, жасөспірімдерді мүмкіндігінше қорғау.

Ол үшін келесі әдістер қолданылады:

– жасөспірімдердің контрацепция құралдарын пайдалануға сендіруі;

жасөспірімдердің ерте жыныстық өмірдің басталуына қатынасын өзгерту;

– жасөспірімдердің түсік жасатуға теріс қатынасын дамыту;

– жасөспірімдердің репродуктивті денсаулығы үшін жауапкершілік

сезімін қалыптастыру;

– салауатты өмір салтын насихаттау.

Бастапқы алдын-алу қауіпсіз жыныстық мінез-құлықты оқытуға, «жоқ»

деп айтуға, контрацептивтерге қол жетімділікті арттыруға бағытталған

қыздарда жыныстық өмірдің басталуын кешіктірудің тиімді бағдарламаларын

құруды қамтиды.

Екіншілік алдын-алу – бұл контрацепцияның тиісті әдістерін жеке таңдай

отырып, жас аналарды ұзақ 1-2 жылға дейін бақылау арқылы жасөспірімдерде

кейінгі жүктілік пен босанудың алдын алу [10].

Барлық деңгейлерде жасөспірімдердің жыныстық сауаттылығы

мәселелеріне тиісті назар аударылу қажет. Тек бірлескен күш-жігермен ғана

маңызды нәтижелерге қол жеткізуге және болашақта проблемалардың алдын

алуға болады. Тек дұрыс түсіндірілген ақпарат, сондай-ақ ата-аналар мен

жасөспірімдер арасындағы сенім мен ашықтық ерте жүктілік сияқты күрделі

мәселелерден аулақ болуға көмектеседі. Жасөспірімдермен отбасын

жоспарлау бойынша жақсы жұмыс ана ауруы мен өлім-жітімнің төмендеуіне,

жасанды түсік түсірудің алдын алуға, жыныстық өмірдің ерте басталуымен


219

байланысты аурулардың алдын алуға, СПИД пен жыныстық жолмен берілетін

аурулардың алдын алуға әкеледі.

Әдебиеттер:

1. Предупреждение ранней беременности и профилактика нарушений репродуктивного

здоровья среди подростков в развивающихся странах. 2014.

2. Анализ проблемы раннего материнства в Казахстане. ОО «Лига женщин творческой

инициативы» при финансовой поддержке Фонда «Сорос-Казахстан». 2010.

3. Баранов, А. А., Кучма, В. Р. Современный подросток. - М.: Изд-во НЦЗД РАМН, 2013

4. Брутман В.И., Радионова М.С. Формирование привязанности матери к ребенку в

период беременности // Вопросы психологии. 2013

5. Абрамова, Г.С. Возрастная психология: Учеб. Пособие для студ. Вузов./ Г.С. Абрамова

– 8-е изд., стереотип. – М.: Издательский центр «Академия», 2012

6. Евдокимова, И. Секс и молодежь - представления и связанное с этим поведение риска

// Вестник Акушерства и Гинекологии. - 2012. - №3

7. Беременность и аборт у подростков: Доклады совещания ВОЗ. - М., 2016

8. Красноярова, М.В. Педагогика и раннее материнство: проблемы и решения /

М.В. Красноярова // Педагогика – ХХI: материалы междунар. науч. конф. – Караганда:

Центр гуманитарных исследований, 2016

9. Ланцбург М.Е. Психологическая поддержка матерей группы риска как профилактика

социального сиротства // Современные подходы к ранней профилактике социального

сиротства и семейного неблагополучия. Опыт работы по реализации мероприятий

Комплекса мер по преодолению социального сиротства в городе Москве на 2009-

2011 гг. / Научн. ред. Н.Ю. Грачева. М.: Старполиграф, 2014

10. Скутнева А.В. Раннее материнство // Социологические исследования. 2009. №7


220

Мул Сергій Анатолійович

доктор психологічних наук, начальник регіонального управління

Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України, Україна

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СУБЛІМАТИВНОГО ВПЛИВУ

НА ПЕРСОНАЛ В ПРИКОРДОННИХ (ВІЙСЬКОВИХ) ПІДРОЗДІЛАХ

Анотація. В статті продовжується дослідження сублімацій. Розроблені автором засоби

сублімативного впливу на персонал націлені на виконання таких завдань, як формування

неусвідомленого негативного відношення до вживання спиртних напоїв, наркотиків;

застосування психокорекційних впливів (вербальних, невербальних) на окремих

військовослужбовців, спрямованих на зміну поведінки та розвиток особистості;

формування професійної компетентності офіцерського складу в організації і проведення

особливого виду групових форм впливу. Автором визначена тривалість застосування

комплексу засобів від 3 до 6 місяців.Комлекс засобів візуалізований графічними

зображеннями: «Абстракція щастя і нещастя», «Асоціація смерті і життя», «Асиметрія

неможливого». Крім того, автор акцентує увагу і на необхідності психологічної корекції

патріотичної складової в діяльності сучасного військового. В запропонований комплекс

включена така методика, яка полягає у звуковому, візуальному телекомунікаційному

зануренні особистості при його повсякденній діяльності (дзвінки телефоном,

використання комп’ютера). Запропонований комплекс потребує практичного

застосування і перевірки його ефекту.

Ключові слова: сублімація, прикордонник, спиртні напої, наркотики,дисципліна, вплив,

підрозділ, усвідомлення, кар’єра, психіка.

Постановка проблеми у загальномувигляді .Системна психологічна

діяльність так само, як психодіагностична, консультаційна і психокорекційна,

належить до основних сфер діяльностіофіцера-керівника.

Змушені констактувати, що незважаючи на вжитий комплекс

психопрофілактичних заходів проблема вживання спиртних напоїв та

наркотичних речовин залишається не вирішеною. Враховуючи зростання

статистичних показників, та те, що з особами проводяться відповідні заходи і,

при цьому вони не впливають на зниження рівня вживання спиртних напоїв та

наркотиків існує актуальна проблема пошуку сучасних психологічних


221

механізмів впливу на свідомість та поведінку різних категорій

військовослужбовців з метою формування підсвідомого негативного

відношення до зазначених явищ.

Виходячи з цього, нами розроблено комплекс технологій сублімативного

впливу на підсвідомість військовослужбовця в процесі його життєдіяльності у

військовому підрозділі.

Запропоновані технології несвідомого впливу на особистість

військовослужбовців можуть застосовуватися в роботі, як з

військовослужбовцями, які прибули у підрозділ (строкова служба), так і з

такими, які проходять службу тривалий час (служба за контрактом). У

дослідженні ми виокремлюємо категорії осіб з різноманітними

залежностями. Такі категорії осіб виділяються, як правило, на стадії

вивчення кандидатів для військової служби. Існуюча система відбору не

дозволяє комплектувати залежними (хворими) кандидатами, і відповідно

комплекс технологій сублімативного впливу з залежними особами

застосовувати не доцільно.

До залежностей, які впливають в своїй основі на поведінку людини, яка

вживає спиртні напої та наркотики ми відносимо алкогольну, наркотичну та

психічну залежність, тобто стани особистості, при яких виконувати обов’язки

військовослужбовець не може.

Мета статті – характеристика психологічних засобів сублімативного

впливу на військовий персонал.

Теоретико-методологічна основа дослідження. Поняття «сублімація» в

психології введено ще на початку минулого століття З.Фрейдом. Вчений

вважав, що це один з видів трансформації потягу, протилежний витісненню.

Незважаючи на те, що вчений був основоположником теорії про сублімацію,

її технологію він описати практично не зміг[5].

Крім того, дослідження про природу, форми і механізми сублімацій

здійснювали К. Юнг, Ж.Лакон та І.Смирнов. Нейропсихологічні концепції

розвитку вищих психічних функцій (А.Лурія, Ю.Мікадзе, А. Семенович) дали

новий поштовх у дослідженні поняття «сублімацій» [3,4].


222

На думку О.Кульчицького властивість людського буття – це, насамперед,

мислення у розумінні усвідомлення змісту життя, то змістом усвідомленого

життя стають людські оцінки і життєві цінності[1].

Нами вже теж розглядалась проблема сублімацій, результати досліджень

висвітлювались на міжнародній конференції. Запропонований психологічний

комплекс є логічним продовженням попередніх досліджень та розроблення

психологічних технологій [2].

Таким чином, механізми виникнення проблем вживання спиртних напоїв,

наркотиків військовослужбовцями є неспицифічними в системі роботи з

персоналом підрозділів і вимагають для їх усунення організованого

психокорекційного втручання.

Виклад основного матеріалу. Військовий підрозділ живий організм,

частинка військової організації. Основу життєдіяльності військового

підрозділу складають його члени – військовослужбовці. За категоріями

військовослужбовці поділяються на рядовий, сержантський та офіцерський

склад. Кожна категорія військовослужбовців унікальна. Через наявність

проблем з вживанням спиртних напоїв, наркотиків саме рядовим і

сержантським складом, непередбачуваність наслідків такої поведінки нами і

розроблено психологічні технології сублімативного впливу в підрозділах.

Метою запропонованих методик є:

– формування неусвідомленого негативного відношення до вживання

спиртних напоїв, наркотиків;

– застосування психокорекційних впливів (вербальних, невербальних) на

окремих військовослужбовців, спрямованих на зміну поведінки та розвиток

особистості;

– через невербальне навіювання людських цінностей вироблення

подразників зневаги до ганебних явищ пов’язаних з вживанням спиртних

напоїв, наркотиків заснованих на застосуванні невербальних форматів;

– формування професійної компетентності офіцерського складу в

організації і проведення особливого виду групових форм впливу.

Тривалість застосування комплексу складає від 3 до 6 місяців.


223

Висновок про припинення чи продовження його застосування

приймається командиром військової частини за рекомендацією психолога.

Застосування розробленого комплексу технологій психологічної роботи з

персоналом прикордонних підрозділів щодо упередження впливу негативним

явищам (вживання спиртних напоїв, наркотиків), корекції патріотичного

виховання зумовлено наявністю проявів вживання спиртних напоїв,

наркотиків, необхідністю корекції патріотичного виховання і впливу на його

стан в підрозділах, де проходять службу військовослужбовці строкової

служби та за контрактом.

Комплекс включає в себе:

– технологію «візуалізований вплив через подачу зорових невербальних

сигналів»;

– технологію «вплив через звукове інформаційне середовище»;

– тренінг з розвитку саморегуляції.

Технологія «візуалізований вплив через подачу зорових

невербальних сигналів»

Методика застосовується у підрозділі для профілактики вживання

спиртних напоїв, наркотиків, корекції особистості військовослужбовця на

цінності сім’ї, шлюбу, дітей, майбутнього щасливого життя, порівняння

минулого і майбутнього, вибудовування власного шляху на досягнення

життєвих орієнтирів.

Методика включає в себе набір (3) двохформатнихмалюнків:

Рис. 1. Абстракція щастя і нещастя


224

Абстракція щастя відтворює злівої сторони рис.1 уявлений образ

майбутнього життя: наявність закоханого подружжя (схрещені руки чоловіка,

жінки), гармонійний рух сім’ї до світлого кольору, в руках у дівчинки

повітряні кульки, як символ щасливого дитинства. Сім’я у складі чотирьох

членів символізує уявний образ достатку, рівноваги, впевненості і щастя.

Абстракція нещастя правої сторони рис.1 асоціюється з тюремними

гратами, сірістю та повною відірваністю від основних людських цінностей:

свободи, здоров’я, перспективи щасливого майбутнього. В центрі уваги

червоним колом виділена кульмінаційна частина нещастя: горілка,

наркотичний шприц та пігулки.

Рис. 2. Асоціація смерті і життя

Малосиметричний малюнок зліва рис.2 навіює спостерігачеві кінець

життєвого циклу людини, зображення ємності для спиртних напоїв, шприц

підводить свідомість до думки про взаємозв’язок смерті, як припинення

фізичного існування людини, з наявністю в життєвому циклі спиртних напоїв

та наркотиків. Перевернутий кут рис.2 стверджує про втрату ціннісного

орієнтира особистості військовослужбовця.

Більш форматний розмір правої сторони рис.2 відтворює розуміння і

сприйняття теплоти (сонце, вода), гармонії (діти, подружжя, відпочинок),

захисту (маяк), стабільності (чайки у голубому небі). Домінує над малюнком

напис «Моя сім’я», який повертає пам'ять особистості військовослужбовця до


225

сім’ї в якій він зростав, до тих відношень які були, або можуть бути в людських

стосунках в майбутньому. Корекційний стимул (при умові, що особистість не

відчувала в минулому приємних почуттів) навіює бажання мати і створювати

такі цінності у майбутньому.

Рис. 3. Асиметрія неможливого

Рис.3 відтворює сцени не поєднанні в реальному житті людини, адже

наявність елементів на нижній частині малюнка наркотичної залежності (шприц,

пігулки, листя марихуани) не може гарантувати наміри людини в реалізації

сюжету верхньої частини малюнка: сімейна, щаслива прогулянка на

велосипедах. Автор виділив на сірому фоні і цигарку, як спосіб вживання

наркотиків. Атрибути негативізму наркотичної залежності змонтовані навколо

людського черепа, як символу неодмінності смерті при вживанні наркотиків.

Сюжет малюнка скоректовує свідомість здорової (не залежної від

наркотиків) людини до прагнення мати щасливе майбутнє.

Інструкція: Набір роздрукованих малюнків подається до підрозділу

централізовано. Командир підрозділу розміщує малюнки окремо один від одного:

Рис.1: Абстракція щастя і нещастя – по центру стіни у спальному

приміщені, щоб забезпечувався огляд;

Рис.2: Асоціація смерті і життя – з правої (лівої) сторони від входу до

ЦУС підрозділу;


226

Рис.3: Асиметрія неможливого – в їдальні підрозділу на видній стороні

стіни по її центру.

Висота нижнього краю малюнка від підлоги – 1 м 75 см. Допускається

зміна висоти і підгін малюнка до предметів інтер’єру приміщення (картини,

годинники, герб тощо).

Обробка результатів: Результативність застосування методики

оцінюється військовим психологом (відділом персоналу) на основі

індивідуальних співбесід з військовослужбовцями підрозділу шляхом

порівняння відношення до непритаманних явищ (спиртним напоям,

наркотикам), статистичних показників, тестуванням.

Технологія «вплив через звукове інформаційне середовище»

Технологія застосовується у військовослужбовця підрозділі для корекції

патріотичного стану особистості. Сутність методики полягає у звуковому,

візуальному телекомунікаційному зануренні особистості при його

повсякденній діяльності (дзвінки телефоном, використання комп’ютера).

Методика включає в себе два напрямки:

Патріотичний колаж робочого стола комп’ютера:

Централізовано уся наявна у військовому підрозділі комп’ютерна техніка

обладнується патріотичним колажем рис. 4,5,6 шляхом копіювання на

файловий сервер військового підрозділу (частини).

Рис .4. Колаж-лозунг


227

Рис. 5. Колаж: Ти прикордонник!

Завантаження патріотичного колажу на робочий стіл АРМ здійснюється

дистанційно, шляхом застосування політики доменного серверу, заданою

адміністратором періодичністю їх зміни. Налаштування діють після

перезавантаження АРМ користувача локальної мережі.

Тренінг з розвитку саморегуляції

Тренінг з розвитку саморегуляції проводиться у підрозділі.

Склад учасників тренінгової групи від 3 до 20.

Метою тренінгу є розвиток саморегуляції особистості

військовослужбовця , спілкування та міжособистісна взаємодія.

На початку тренінгу керівник пропонує розминку.

Тренінгова група встає та по команді керівника тренінгу:

здійснює кругові оберти голови, спочатку 10 обертів вліву сторону, по

закінченні 10 обертів вправу сторону, час 40 с;

кожен учасник торкається пальцем правої (лівої) руки кінчика свого носа,

час 10 с;

кожен учасник витягує руки вперед, закриває очі, керівник пропонує

уявити власне життя, яке фокусується між руками, і пропонує поступово

розширювати руки в різні сторони уявляючи, що кожен має спокійне життя.

Руки розширюються і зупиняються на горизонтальній плечовій лінії,

поступово підіймаючись до гори утворюють вертикальну лінію тіла. Керівник


228

пропонує відчути крайню точку пальців витягнутих рук і уявити що це

індивідуальний підсумок життя. Це і є відчутна гармонія.

Як висновок, можна стверджувати, що психологічні засоби

сублімативного впливу на персонал у військових підрозділах є сучасними

новаційними психологічними технологіями.

Явище сублімації надає можливості підрозділам по роботі з персоналом

змінити ракурс правопорядку та дисципліни в прогнозований напрямок через

зміну індивідуальних проблем персоналу. Існує потреба переосмислити

здобутки психоаналізу та, зокрема, можливостей сублімації і окреслити нові

перспективні напрями щодо психологічної корекції поведінки

військовослужбовців різних категорій.


1. Кульчицький О. Риси характерології українського народу/Олександр Кульчицький //

Енциклопедія українознавства. – Мюнхен – Нью-Йорк.1949. – Т.І., Кн. 2. – С.708-718.

2. Мул С. Підвищення морально-психологічної відповідальності персоналу технологіями

сублімінального впливу /Сергій Мул// Психологічні виміри особистісної взаємодії

суб’єктів освітнього простору в контексті гуманістичної парадигми/ Всеукраїнська

конференція з міжнародною участю31 травня 2018 року м.Київ – С.155-157.

3. Смирнов И. Психотехнологии: Компьютерный психосемантический анализ и

психокорекция на неосознаваемом уровне / Смирнов И., Безносюк Е., Журавлѐв А. –

М.: Издательскаягруппа «Прогресс-Культура», 1995. – 416 с.

4. Собчик Л. Н. Метод портретных выборов / Адаптированый тест восьми влечений

Сонди / Собчик Л. Н. – М.: Ин-тприкладной психологии РФ, 1993. – 133 с.

5. Фрейд, З. Табу девственности [Текст] / З.Фрейд // Очерки по психологии

сексуальности. – М.: 1990. – С. 155-172.


229

Руденок Алла Іванівна

кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки

Хмельницького національного університету, Україна

Шістка Олена Сергіївна

здобувач вищої освіти гуманітарно-педагогічного факультету

Хмельницького національного університету, Україна

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ

З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Проблема соціалізації дітей гостро постає в сьогоденні. Соціалізація

нормо типових дітей не завжди проходить успішно, а для дітей з особливими

освітніми потребами (далі ООП) цей процес проходить важче. З ними не

хочуть спілкуватися однолітки, навіть дорослі, їм важко сприймати матеріал,

що подається педагогами. Для цього в Україні реформувалися галузі освіти,

тому нових підходів та змін вимагають форми та методи навчання. Для

формування правильного світогляду, громадської свідомості, цінностей,

патріотизму, якісної освіти дітей з ООП потрібна плідна співпраця фахівці

разом з політикою держави, що відповідає за забезпечення прав дітей.

Це питання є досить актуальним, адже за останні роки збільшилася

кількість дітей, яким потрібна додаткова увага від суспільства, через серйозні

порушення у психологічному чи фізичному розвитку. Не так давно в Україні

почали відкриватися інклюзивно-ресурсні, реабілітаційні центри, що мають на

меті реалізацію прав дітей з ООП та доводять можливість повноцінних

взаємовідносин таких дітей з нормо типовими однолітками, і є основою

соціальної адаптації дітей до самостійного життя.

Визначення «Інклюзивне навчання» поєднує в собі всі освітні послуги,

що надаються державою та ґрунтуються на ефективному залучені до

освітнього процесу всіх хто потребує [1].

Аналізуючи дослідження вітчизняних вчених таких, як: А. Шведов,

І. Іванова, К. Щербаков, Л. Каган, А. Капська, Ж. Петрочко, О. Столяренко,


230

А. Шевчук, О. Савченко ми визначили, що вони звертали особливу увагу саме

на питання соціалізації дітей з особливими освітніми потребами. А зарубіжні

дослідники такі як: Дж. Мід, Г. Тард, Т. Парсонс, в свою чергу, визначали

фактори покращення соціалізації особистості.

Згідно бачення Джорджа Герберта Міда соціалізація особистості

проходить у три стадії:

Перше – це стадія імітації. Діти не розуміючи поведінки дорослого

копіюють її. Але роблять це в своїй ігровій формі.

Друге – це ігрова стадія. Дитина розуміє поведінку та дії дорослого і

виконує певні ролі. Наприклад грається з ляльками і в процесі цього наділяють

їх ролями: батька, мати, лікаря тощо. Також вони імітують інтонації які чують

від дорослих. Тобто переходячи з однієї ролі в іншу в дітей розвивається

здатність надавати своїм вчинкам та думкам зміст, що формують інші члени

суспільства.

Третє – це стадія колективних ігор. Діти навчаються бути в колективі і

дотримуватися правил, що в свій час дає початок почуттю соціальної

ідентичності [2].

Головним у соціалізації дітей з ООП виступає саме сім’я, яка і виконує

роль соціального інституту. В першу чергу соціалізація дітей з особливими

освітніми потребами проходить в три основні етапи:

Перший етап – для успішного входження у соціум дитині потрібно

адаптуватися в сім’ї. Адекватна реакція сім’ї на проблему дитини запорука

успішного процесу. Без правильної позиції насамперед батьків не буде

позитивного результату.

Другий етап – відвідування спеціального закладу дитиною, де працюють

тактовні педагоги, що з повагою та підтримкою відносяться до дитини. Але

налаштовувати дитину на перебування в закладі та череду змін в житті повинні

батьки.

Третій етап – адаптація у суспільстві. Цьому сприяє налагодження нових

контактів з сім’ями із подібними проблемами [3].


231

Задля позитивного результату на всіх етапах соціалізації дитини з ООП

необхідна діяльність соціальних та психологічних служб.

Висновок. На основі аналізу літературних джерел можна зробити

висновок, що процес розвитку та виховання дітей з ООП відбувається за

деяких умов та під впливом соціуму. Адже, кожному, хто виховує таку дитину

потрібно пам’ятати, що за допомогою плідної співпраці із спеціалістами та

власне дитиною можна все змінити на краще, потрібно лише створити умови

для цього.


1. Інклюзивне навчання [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

https://mon.gov.ua/ua/tag/inklyuzivne-navchannya.

2. Соціалізація особистості. Життєвий шлях та життєва стратегія особистості

[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://studfile.net/preview/

4531437/page:2/.

3. Поради батькам з ООП [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

http://ippo.if.ua/uprav/files/poradu_batkam.doc.


232

PHILOLOGY AND LINGUISTIC

Burka Nataliia

PhD, Associate Professor,

Kyiv National Linguistic University, Ukraine

MODELLING OF COGNITIVE PROCESSES OF THE CHILD’S

MANIPULATIVE COMMUNICATIVE ACTIVITIES

Among the varieties of theoretical and practical issues that concern the

prosodic organization of the child’s speech, the problem of modelling cognitive

process and acts occurring in the child’s spiritual sphere while producing

manipulative speech poses a considerable importance.

As is known, not only the consciousness, but also the unconscious and

subconscious beginnings of the child’s psyche are involved into the cognitive

processes of his/her communicative activities. The results of these processes are

caused by the ambivalent interaction of the child’s emotional and rational types of

thinking, being partly or fully controlled by the child’s consciousness. In addition,

emotional, emo-rational, rational and logical types of thinking inherent in a person

(Klymenyuk 2010, pp. 208-213), realize their flow in different areas of his/her

spiritual sphere.

In view of this, it seems rather expedient to model cognitive processes and acts

occurring in the child’s spiritual sphere in the form of a well-known Klymenyuk’s

pyramid (Taranenko 2019, pp. 123-131). The effectiveness of appealing to this

model is confirmed by the fact that it opens the possibility of a thorough

simultaneous consideration of the specificity of self-developing processes of

children’s manipulative speech from the standpoint of linguistics, psychology and

physiology at the same time.

The application of this model makes it possible to analyze the course of

cognitive processes in the existential sphere of the child’s spiritual being, which are

solely based on the emotional type of thinking and serve to create the substance


233

commonly defined in psychology as the unconscious. The results of cognitive

activities taking place in the unconscious shift onto the subconscious, located in the

individual’s mental sphere with the inherent emo-rational type of thinking. Having

completed their development in the mental sphere, the cognitive processes, that

ensure the self-development of the child’s speaking-and-thinking activities, are

localized in the transcendental sphere of his/her spiritual being, where their flow

occurs due to the rational type of thinking. The child’s consciousness, on the grounds

of tabooing certain results and subsequent logical thinking, completes the formation

and pronunciation of the utterance and the actions accompanying its actualization.

It is clear that this model is able to accumulate any amount of scientific knowledge

of the three mentioned sciences (psychology, sociology and physiology) adjacent to

phonetics.

We also believe that a researcher should consider the two groups of the means

the child can use in communication to produce the manipulative effect, namely: the

means used unconsciously (facial expressions, gestures, body posture, etc.) as well

as the lingual means, used by a child purposefully and consciously.

After differentiating the lingual and extra-lingual means of creating the

subliminal effect, it is expedient to make a quantitative assessment of the distribution

of emotional-and-pragmatic potential of the utterances actualized by the child in

communication. The formula for calculating the quantitative criterion defining the

level of the utterance emotional-pragmatic potential is theoretically substantiated in

the paper (Kalyta 2016) and has been widely tested by linguists in their phonetic

experimental studies. This is the very formula applied for defining emotional and

pragmatic potentials, whose quantitative values are used in the model of the above-

mentioned Klymenyuk’s pyramid.

The advanced methodology of the application of Klymenyuk’s pyramid as a

model for representing cognitive acts that occur in the processes of the child’s

manipulative communicative activities makes it possible to perform a complex

qualitative and quantitative assessment of emotional and pragmatic potentials’

functioning in any manipulative communicative processes.


234

References:

1. Klymenyuk, A. (2010). Knowledge, learning, cognition. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky.

2. Taranenko, L. (2019). Klymenyuk’s pyramid as a universal methodological tool of cognitive

studies. Topical issues of foreign philology. Lutsk. 11, 123-131.

3. Kalyta, A. (2016). Speech energetics. Kyiv: Kafedra.

4. Kalyta, A. & Burka, N. (2019). Methodological background of studying the cognitive

specificity of prosodic organization of child’s manipulative speech. Scientific notes of the

National university of Ostroh Academy, 7 (75), 69-73.

5. Kalyta, A. & Klymenyuk, A. (2019). Theoretical-and-methodological grounds of studying

fluctuations of emotional-and-pragmatic potential of the individual’s speaking-and-thinking

and thinking-and-acting processes. Odessa linguistic journal. 13, 116-124.

https://www.oa.edu.ua/en/

https://www.oa.edu.ua/en/


235

Hashimova Nargiz Polad

PhD Student of Azerbaijan University, Republic of Azerbaijan

ON THE HISTORY OF THE STUDY OF PROVERBS AND SAYINGS

Phraseology is not limited to idioms, but can also combine proverbs and

sayings into its system. If it is necessary to define proverbs and sayings, it should be

noted that proverbs and sayings form a special layer in the system of phraseology

and are called sentence expressions that express the finished idea. Proverbs are

expressions created by our ancestors and remain unchanged. The characteristics of

proverbs can be summarized as follows:

1) Proverbs, as well as sayings, are almost identical to phraseological units in

that they are largely invariant, that is, ready-made as phraseological units in the

language. However, unlike phraseological units, they have a sentence structure.

Structured proverbs and sayings express a finished idea.

2) Proverbs and sayings are used to pass on the results of the previous

generations' multifaceted activities to the new generation. Sometimes it makes no

sense to include proverbs and sayings in phraseology. Because in proverbs and

sayings, figurativeness is stronger.

3) A small number of proverbs and sayings of the Azerbaijani language were

changed in meaning and structure and became a unit of speech or language.

Therefore, they play an important role in enriching the phraseological system of our

language. In general, proverbs refer to science, homeland, art, labor, knowledge,

reason, desire, children and parents, friendship and unity, and so on.

Proverbs, the most concise form of the folklore genre, have lived in the

language of the people as the oldest and wisest expressions throughout history and

have been widely used. Proverbs and sayings are especially distinguished in the rich

folklore sources of the Azerbaijani language. The main reason for this is that

language is the product of a long period of development. It has lived and developed

for centuries. At the same time, it reflects the people of its product as a mirror.

Historical figures, writers and poets who speak this language make the most of the


236

language, exploring its miraculous abilities and colorful style of expression.

Azerbaijani geniuses have always used in their works various forms of wise

expressions and proverbs that have always existed in the vernacular.

While writing about the pearls of the vernacular, the great writer F. Kocharli

noted about the famous Turkic nation that the Turks wrote a large number of tales

and stories, bayats, wise sayings, proverbs, riddles and so on about their life and

traditions [2]. All of this has stood the test of time: the nation has created words that

are short-spoken but profound, suitable for every union (situation).

S.Jafarov started the linguistic analysis of proverbs and sayings in Azerbaijani

linguistics for the first time with his work «Vocabulary of modern Azerbaijani

language» published in 1958. This work is intended as a textbook. Folklorist

V.Valiyev in his monograph «Genres of Azerbaijani oral literature» studied

proverbs and sayings, called them a category and noted that if you carefully study

proverbs and sayings, you can see the historical pages of our people. In his work

«Modern Azerbaijani language» (lexicon) written in 1970, he described the detailed

information about formation of proverbs, their attitude to phraseology, syntactic

features and so on. [4].

In his dissertation «Lexical and stylistic features of Azerbaijani proverbs»

published by G. Yusifov in 1960, he studied proverbs and sayings as an integral part

of phraseology, where he spoke about the history of proverbs, their differences from

misconceptions, wise words and idioms.

The role of K. Sersenbayev in the study of proverbs and sayings in Turkish

languages is undeniable. In 1962, he published a work entitled «Kazakh proverbs

and riddles - lexical and stylistic features of proverbs.» At the same time,

Kh. Abdurokhmanov, R. Muzaffarov, V. Zhukov and others. There is relevant

research in the field. Belinsky considers oral folklore to be the most reliable source

for the enrichment of literary language, noting that in order to express a good idea,

it is necessary to refer to proverbs and sayings in the vernacular, rather than to

famous writers [1]. According to the great critic, the greatness of A.S. Pushkin was

that he further developed and enriched the Russian language semantically [3].


237

Proverbs and sayings in Azerbaijani linguistics were extensively studied by

Z.Alizadeh and in 1985 he published a monograph entitled «Life of Azerbaijani

proverbs». In addition, Mirzaliyeva wrote a monograph entitled «Theoretical

problems of phraseology in Turkic languages» as a result of her research on Turkic

languages, especially the Oghuz group of languages, where she gave a scientific

analysis of proverbs and sayings in those languages.

Medieval Azerbaijani poets and writers, based on the vocabulary of the

vernacular, made extensive use of wise sayings, proverbs and sayings that are often

used in everyday life, with rich and colorful meanings.

References:

1. Akhundov A.A. Aesthetics of language. Baku: «Writer», 1985

2. Alizadeh S.,Seyidov Y. Classical Azerbaijani poets on word. Bakı: «Youth», 1977

3. Mehdiyeva K . What is phraseology talking about? Bakı: «Science and life» Journal,

1987, №2,

4. Seyidov Y.M. Nasimi's language. Bakı: «Azerbaijan» publishing, Bakı: 1996


238

Акматова Айниса Абдибаитовна

и.о. доцента, зав. кафедрой фонетики и грамматики английского языка

факультета мировых языков и культур ОшГУ,

Ошский государственный университет, Киргизская Республика

СПОСОБЫ ПОСТРОЕНИЯ КОНЦЕПТА «КЫРГЫЗСКАЯ

ЖЕНЩИНА» В УСТНЫХ ВЫСКАЗЫВАНИЯХ

И НАРРАТИВНЫХ ТЕКСТАХ

Аннотация. Статья посвящена актуальной научной проблеме и имеет целью выявить

итоги аналитического обзора наполнения концепта «кыргызская женщина». Содержание

статьи основано на материале различных словарей и нарративных текстов в виде устных

высказываний и постов юзеров Кыргызстана, обитающих на самых различных

информационных порталах, предназначенных для широких слоев общественности.

Ключевые слова: женщина, концепт, кыргызка, публицистика, текст, юзер.

Введение. Концепт «женщина» является одним из самых наиболее часто

встречаемых слов в языковой картине мира любого этноса. Его особое место

обусловлено еще и тем, что как один из основополагающих феноменов

этнического сознания, оно касается каждого человека. Если этот человек по

своей половой или гендерной принадлежности - женщина, то это касается ее

человеческой биологической сути. Если же человек принадлежит

противоположному полу, то одним из его родителей на этот свет является

женщина, его мать, большую часть клеток которой он наследует по существу.

Не будем расширять свой дискурс за счет гендерных трансформаций и

предпочтений, а также иные направления мысли, нас интересует языковое

наполнение данного концепта [1, с. 204].

Поскольку за понятие «концепт» в современной науке еще не

утвердилось единого и однозначного термина, но все же ученые сошлись на

том, что концепт является сложным, многослойным и разноаспектным

понятием. Если быть точнее, то сторонники волгоградской школы считают,

что важны лингвокультурыне характеристики, где понятийный, образный и


239

ценностный компоненты отличают его от когнитивной школы, еоьлоую

развивают представители воронежской школы. Последние считают, что

концептуальная структура образуется когнитивными классификаторами

(признаками) и состоят из несколько слоев: семасиологического и

лингвокогнитивного. Сторонники краснодарской школы развивают

лингвокультурную концептологию с целью изучения разнокультурных

концептов и межкультурные коммуникации разных социумов [2, c. 5].

Наше исследование соответствует основным положениям Кемеровской

школы исследований концептов в области построения языковых картин мира

(ЯКМ). И все же, поскольку в человеческом сознании все стремится к

упрощению, мы постраемся выбрать наиболее простое и емкое рабочее

определение концепта. Наиболее просто об этом понятии сказала И. Б.

Левонтина, заявив в рецензии на серию антологий концептологических

исследований, что концепт – это смыслы, «выражаемые языковыми

единицами» [3, с. 122].

Концепт «кыргызская женщина» представляется как своеобразная

проекция стереотипных представлений о женщине как носителе социально

предписанных качеств и верт. Эти свойства сформированы на основе

гендерных, культурных, общественных, половых, семейных, этических,

эстетических и других функций, выполняемых женщинами, в частности,

кыргызскими женщинами.

Предметом исследования является кыргызская и русская языковые

картины мира и их определенный фрагмент - концепт «кыргызская женщина»

на фоне английской языковой картины мира. Объект исследования - комплекс

языковых единиц разных уровней, репрезентирующих концепт «кыргызская

женщина» в кыргызском, русском и английском языках на фоне друг на друга

и их смысловое содержание.

Источниками и экспериментальной базой исследования послужили

словари русского, кыргызского и английского языков разных типов (толковые,

семантические, лингвострановедческие, ассоциативные, сочетаемости,

синонимов, фразеологизмов и др.), художественные тексты современных


240

русскоязычных и кыргызскоязычных пользователей интернерт-порталов, а

также данные проведенного ассоциативного эксперимента.

Был проведен компонентный анализ словосочетания «кыргызская

женщина» в толковых словарях, мы рассмотрели, как представлен

исследуемый концепт в русском семантическом, русском ассоциативном

словаре и аналогичных кыргызских словарях, с оглядкой на английские

словари,и выполнили анализ экспериментальных данных.

Анализ словарных дефиниций номинантов концепта «кыргызская

женщина» в толковых словарях русского, кыргызского и английского языков

методом компонентного анализа позволил обнаружить как сходства, так и

различия в семантической структуре базовой части словосоветания

«кыргызская женщина».

В числе первоочередных задач быловыделение в лексических значениях

слов «кыргызская женщина» общихэлементов «лицо», которое обозначает

человека, и «женский пол», определенные нами как ядерные компоненты. Был

выявлен ряд дополнительных признаков, включающихся в значения тех или

иных единиц, номинирующих кыргызскую женщину, но не являющихся

обязательными: «взаимоотношения с лицами мужского пола», «возраст»,

«положение в обществе», «род деятельности», «родственные

отношения/семейное положение», «характер/поведение».

Затем были рассмотрены дефиниции лексических значений

словосочетания «кыргызская женщина» в русском, кыргызском и английском

словарях. Общими для трех языков в рассматриваемых лексемах оказались

четыре основных компонента: «женский пол», «лицо», «родственница (мать,

дочь, сестра)», «рожает детей», «противоположное мужскому». Анализ

показал и весьма существенные различия. Прямо противоположными

являются смыслы: «вступившая в брачные отношения» (рус.), «нике

кыйдырган»(кырг) и «не вступившая в брачные отношения / unmarried»

(англ.). Кроме того, в русском языке лексема «кыргызская женщина»

употребляется в значениях, не отмеченных у лексемы «кыргыз аялы» на

кыргызском языке или «Kyrgyz woman» на английском языке. В свою очередь,


241

словари русского языка выделяют дополнительное значение «воплощение

определенных свойств и качеств», представляя его в отвлеченном виде. В

английских словарях отмечены конкретные свойства: красота/ beauty,

малютка / small, мягкость / softness, нежность / tenderness, слабость / weakness,

хрупкость / fragility и др.

В толковом словаре открывается исторически сложившаяся языковая

картина мира, здесь уже выявляются существенные различия в ЯКМ трех

сторон, касающиеся ядерной основы главного концепта, взятого нами в

качестве объекта исследования.

Концепт «кыргызская женщина» репрезентирован в кыргызском и

русском языках большим количеством номинативных единиц, что

свидетельствует о важности данного концепта для носителей кыргызского и

русского языков в современный период. Общественное мнение о женщине

стало стереотипным, иданный эффект достигается использованием

оценочных номинаций в аспекте нравственных, этико-моральных,

психологических оценок, отражением в номинациях гендерной асимметрии.

Очевидно, что наличие в кыргызском и русском языках, еще треть века

назад, развивавшихся в унисон в рамках существования единого советского

ментального пространта, достаточно близки. Однако в кыргызскоязычном

общстве отношение к женщине мягче, традиционное и уважительнее, нежели

в русскоязычном пространтве. И все же в обоих языкахнемало слов, негативно

оценивающих определенные свойства и поведение женщин, свидетельствует

о высоких требованиях, предъявляемых к кыргызской женщине в обществе, и

резком осуждении отклонений от принятых правил.

В качестве данных, касающихся русской специфики исследуемого

концепта, были использованы материалы «Русского ассоциативного словаря»

(РАС) и проведенного нами свободного ассоциативного эксперимента -

опроса современных носителей русского, кыргызского и английского языков,

студентов факультета нашего вуза. Всего было опрошено 345 человек,

получено 2847 реакций на стимул «кыргызская женщина». Проведенный

эксперимент с носителями русского, кыргызского и английского языков


242

позволил видеть специфическое этническое видение мира на разном

культурном фоне.

Полученный анализ показал, что наиболее частотными (первые пять

реакций) в ассоциативных полях данного концепта в трех языковых картинах

мира являются: мать, жена, в белом(одежда), красивая, молодая (кырг.);

любовь, дети, красивая (красота), мать, супруга (рус); красивая, нежная, мать,

супруга, секс (англ.). В первых пяти реакциях всех трех экспериментальных

вариантов найдены слова –мать, красивая (красота) и жена (супруга). Кроме

того, в ряду частотных у кыргызскоязычных студентов оказалась реакция

мать, тот человек, кторый подарил жизнь, у русскоязычных студентов –

реакция дети как родственники и женская функция деторождение, у

англоязычных студентов на первом месте оказалась ракция на внешние черты

денщины «красивая».

Интересно отметить, что в русскоязычном контенте информанты

мужского пола, составляющие 46% общих информантов, дают первые пять

реакций в следующем порядке: любовь, красота, дети, мать,секс. Первые три

места в соответствии с частотностью занимают реакции, отражающие

гендерно детерминированные признаки. У информантов женского пола другая

последовательность ассоциатов: красивая, любовь, мать, дети, жена. Как бы

то ни было, все же многие реакции совпадают.

Это сравнение показывает специфику данного фрагмента в языковой

картине мира рассматриваемой социальной группы – русскоязычной,

кыргызскоязычной и англоязычной студенческой молодёжи на фоне друг

друга, и в то же время отличия от реакций, зафиксированных в ассоциативном

и толковом словарях, в которых отражена языковая картина мира разных

поколений людей.

Также надо отметить, что полученные в ходе эксперимента реакции,

характеризующие кыргызскую женщину, рассматривались по смысловым

областям в трех аспектах: социальном, физическом, личностном. В

социальных характеристиках языковые данные эксперимента отражают

реализацию женщины в социуме, ее общественное положение по таким


243

смысловым областям: гендерной оппозиции, профессии,репродуктивной

функции,роду деятельности и родственным отношениям.

В ассоциациях информантов треих сторон обнаруживаются основные

дефиниции словосочетания «кыргызская женщина»: человек (т.е. лицо) и

женский пол (рус., кырг. -это женщина, человек женского пола, человек; англ.

- пол, женский пол) и слова-реакции, выявляющие гендерную оппозицию: «в

соотношении с мужчиной» (кырг. – Катын жакшы – эр жакшы, катын жаман

– эр жаман (хорошая жена – муж хорош, плохая жена и муж плох); «Эрлуу

катын – бир таман, калгандарын – ким тапкан» (Муж с женой – по одну

сторону, все остальные - кому они нужны?); рус. ~ прекрасная половина

человечества, половинка целого, сущности семьи; Муж и жена – одна сатана;

Где есть женщины, там всегда найдутся и мужчины; лучшая половина

человечества, прекрасный пол (положительная оценка) и слабый пол

(отрицательная оценка); англ. - половина на Земле, равноправие с мужчиной,

с другой стороны, полнеба, небо) и «в противоположность мужчине» (англ. -

не мужчина), в русском и кыргызском вовсе отсутствует такое).

В ассоциациях русскоязычных студентов представлена лексика,

выявляющая достаточно высокий уровень осознания идеи равноправия с

мужчиной, равных гражданских прав: государство, гражданка, родина,

равенство, свобода, независимость, независимая, самодостаточная,

самостоятельная, права, спасет мир, феминизм. В английских ассоциациях

также акцентирован новый взгляд на положение женщины в обществе:

женские права, равноправие с мужчиной, цивилизация, свобода, дело,

успешная, профессиональная женщина.

Перечень наименований рода занятий и профессий в ассоциациях

русскоязычных и кыргызскоязычных студентов оказался шире, чем в

словарях. В современном языковом сознании кыргызскоязычных,

русскоязычных и англоязычных студентов существует представление об

успешной деловой женщине. В русскоязычном и кыргызскоязычном

эксперименте: бизнес-леди, успешная, деловая, состоявшаяся, карьера,

работа. Такие реакции, как успешная, профессиональная женщина, белый


244

воротник, женщина-коллега, женщина - доктор наук показывают, что в

современном обществе появилось понятие «сильная женщина» - умная,

образованная, способная составить реальную конкуренцию мужчине. Но есть

и реакция «занимается не своим делом»- у англоязычных людей.

В трех языках обнаруживаются одни и те же слова-реакции,

указывающие на родственные связи: жена, муж, мама, мать, бабушка. В

отличие от словарей, русскоязычногои англоязычного экспериментов,

включающих слово «сестра» / «sister», кыргызские студенты употребили

дифференцирующие традиционные названия «эже» / «старшая сестра», «сиңди»

/ «младшая сестра». Женщина в Кыргызстане особенно тесно связана со всеми

членами семьи, что показывает ассоциаты «любовь к родным»,»чувство к

родным», «хранительница очага». Вполне закономерно появление реакции на

стимул женщина реакции «главный хозяин в доме», что соответствует

новомодной модели (в ущерб многовековой патриархатной традиции),

появившейся в постсоветское время. Среди реакций русскоязычных и

кыргызскоязычных студентов есть близкое понятие «глава семейства», которое

отражает новое время, сдвиг в ролевой системе семейных отношений, когда

женщина становится главным добытчиком средств для семьи.

Рождение детей или репродуктивная функция не ограничивается только

лишь деторождением, поскольку не менее важны воспитание и проявление

материнских качеств: воспитатель, воспитание детей, заботливая мать,

материнство, мать детей, материнские руки, родители, материнская любовь и

др.В экспериментах в трех языках выявились многочисленные сходства: во-

первых, в описании лиц женского пола определенного возраста: девушка,

молодая = молодая женщина, дама- старая (пожилая, в возрасте) старушка -

старость: во-вторых, в выделении временного отрезка, характеризующего

возраст женщины. Для современного сознания русскоязычных,

кыргызскоязычных и англоязычных студентов женщина ассоциируется с

возрастом старше 30 лет (в русскоязычном контенте -леди старше 30 лет,

бальзаковский возраст, по сравнению сассоциативным словарем, где старше

25 лет).


245

Эксперимент дал множественные ассоциации, характеризующие

женскую внешность: материалы проведенного среди современных

русскоязычных и кыргызскоязычных студентов ассоциативного эксперимента

свидетельствуют об изменении ценностной значимости параметра

«внешность».Физический облик человека, общий внешний вид

воспринимается по первому эмоциональному впечатлению и оценивается с

точки зрения красоты: оценка внешности стала эстетической.

В экспериментальных вариантах представлен многочисленный ряд слов-

реакций по признаку «внешность». Это слова-реакции, включающие

компонент значения «красивая женщина»: красивая, красота, красива,

красавица, прекрасная, прекрасное создание, великолепная, ослепительная,

прелесть, очарование, очаровательная, восхищение, восторг и др. Между

словами-реакциями в трех языках существует сходство.Зрительные

впечатления от восприятиясодержат метафорические реакции: солнечная, луч

солнца, солнце, солнышко, игра красок, рассвет, праздник, молния, гармония.

Особенности женской фигуры получают в трех языках обозначение с

указанием на противоположные качества «полный» - «стройный». Очевидна

актуализация признака стройная в экспериментальных данных молодежи:

сбавление веса (англ.), лишний вес, следит за фигурой (рус.), соблюдает

фигуру, худеет (кырг.).

В языковых репрезентациях трех языков отражены реакции по признаку

«части тела»: лицо, глаза, волосы, ноги (рус); голова, руки, тело,

пальцы(кырг.); губы, руки, ногти, ресницы (англ.). В сознании русскоязычных

информантов мужского пола фигурируют бедра, грудь, губы [4].

Длинные волосы как стереотип женской красоты представлен во всех

трех экспериментах.Только в русскоязычном эксперименте отмечены улыбка,

взгляд и голос: всегда улыбается, улыбающаяся, женский взгляд, томный

взгляд, добрый взгляд; мелодичность, приятный голос, громкий и неприятный

голос немного низкий голос.

В трех экспериментах выявляются слова-реакции, отражающие

психофизические характеристики, связанные с проявлением сексуальности:


246

страсть, чувственная (кырг.), прелестница, желанная (рус); секс, сексуальная

(англ.). В них отражается,как правило, мужской взгляд на женщину с позиций

сексуальной привлекательности[5].

Вещная характеристика представлена в ответах русскоязычных

студентов намного шире, чем в словарях и ответах кыргызскоязычных

студентов. Особенно широко в экспериментах представлены названия

косметических принадлежностей и процедур: тушь, лак, краска, маска, помада

и т.д. (рус.), отбеливать зубы, наращивание ногтей, которые отсутствуют в

РАС; косметика, помада, духи (кырг.).

Личностная характеристика. В ходе экспериментов материал были

выделены смысловые зоны, в которых представлены качества и свойства:

интеллект и воображение, воля, чувства и эмоции, отношения, мораль,

нравственность, этика, поведение.Женщина идентифицирована как личность

в реакциях индивидуальность, неповторимость (рус.). Личностная

характеристика женщины в совокупности свойств, в её целостности

представлена обще оценочной лексикой с позиций ценности. В словарях,

русскоязычном, кыргызскоязычном и английском экспериментах дана

положительная оценка на стимул «женщина» в реакции «хорошая».

Значение типичности, стереотипности закрепилось в лексеме

женственность и сочетаниях «женская логика», «женская доля», «женское

счастье», «женское лицо», представленных в реакциях русскоязычных и

кыргызскоязычных студентов. Значение национальной специфичности есть в

сочетании «кыргызская женщина», представленном в русскоязычном и

кыргызскоязычном экспериментах, а в ассоциативном словаре - нет.

Ядро группы слов смысловой области «интеллект и воображение»

составляют рациональные оценки качеств со стороны воспринимающего

субъекта: интеллект (рус., кырг.), ум, умная (рус, кырг.,), способная (рус,

англ.).Слово «ум» в русскоязычном эксперименте оказалось

высокочастотным. Этому ряду слов противостоят единичные реакции с

отрицательной оценочностью: глупая (рус, кырг.,), все глупы (РАС), не умная,

плохая мысль (кырг, англ.), дура, нелогичность, отсутствие логики, тупые


247

(рус). Соотношение по частотности слов с положительно и отрицательной

окраской свидетельствуете высокой оценке интеллекта женщины

современными людьми и высокой значимости для современных молодых

людей по сравнению с другими поколениями.

Коммуникативные качества, которые проявляются в общении,

оцениваются с позиций норм поведения, правил приличия, т.е. этических. В

языковом сознании русскоязычных и кыргызскоязычных студентов

присутствует представление об этических нормах. На стимул женщина даны

реакции: «вежливая»,»находящая компромиссы»,»чуткая». Из отрицательных

характеристик названы: «нахальная», «наглая»,»без комплексов».

Англоязычные студенты отметили только «надоедливая», «гибкая»[6].

Есть ряд реакций, характеризующих речевую сторону общения: разговор,

разговорчивая, болтушка, хорошая правильная речь (рус), болтовня (кырг.),

лает (англ.). В ассоциациях англоязычных студентов слова с негативной

окраской: болтает, ворчит, сварливая (англ). Понятие общения и его

значимость для женщин выражено в оценочном суждении русскоязычных

студентов: «ничто не увлекает женщину как общение, женщины - хорошие

собеседники».

Во все времена в каждом обществе складывались представления о

моральных и нравственных нормах. Также и в языке отражаются оценки

поведения с точки зрения этих норм и общепринятых правил поведения.

Они складываются под влиянием культурно-исторических процессов,

религии и обладают признаками универсальными и национально-

специфичными.

Положительную зону личностной характеристики женщины, полученные

в ходе экспериментов, составили следующие реакции: добрая, порядочная

(кырг.), искренняя, открытая (рус). Отрицательно оцениваются

противоположные качества: подлая, обманщица (кырг.), лживая, хитрая (рус),

экспрессивная оценка дана в реакциях: стерва (англ.), тварь (рус.). Фактически

все слова с отрицательной оценкой передают значение одного плана:

«скрывающий истинные намерения, идущий обманным путем к достижению


248

своей цели». Совпадение лексем может свидетельствовать об

универсальности данного свойства как типично женского начала.

Оценочная лексика, содержащая оценку по отношению к материальным

и духовным ценностям в русском, кыргызском и английском вариантах

однотипна: деньги, прибыль (кырг.), хищница, корысть (рус); жадная, скупая

(англ.). Основные смыслы - обогащение, нажива, непозволительные средства

получения, личная выгода. Противоположный позитивный смысл в

представлении людей связан со смыслами слов романтика, дух, душа, доброта,

святость, религия, касающимися духовной стороны.

Сравнение гендерно релевантных образов дает основания видеть как

сходства, так и различия в картинах мира русского, кыргызского и

английского языкового сообщества. Смысловая область - родственные

отношения и репродуктивная функция реализуются в лексико-семантических

полях «Мать», «Дочь», «Жена», «Бабушка», «Свекровь» / «Теща», в

отдельных употреблениях «Сестра», «Племянница», «Родственница», «Тетя».

Слова, называющие женщину, состоящую в любовных или внебрачных

отношениях с мужчиной или во втором для него браке, - другая жена, новая

жена, любовница, другая (у кого), другая женщина (у кого), женщина (у кого)

(какая), баба (чья, у кого), баб (сколько у кого), девушка (чья), кого себе нашел,

блондинка (у кого) и др. - лексически связаны или конструктивно

обусловлены, что говорит обих несамостоятельности, «вторичности»,

меньшей степени важности для мужчины, чем жена или супруга.

Физический аспект описания концепта «кыргызская женщина»

реализуется в смысловых зонах «возраст», внешность (общий вид, фигура,

тело). Смысловая область возраст представлена лексико-семантическими

полями «номинаций по возрасту женщина - девочка - девушка ~ старуха»,

«возраст - время - память». Это смысловая область центральная в тексте. Она

связана с моральными категориями и чертами.

Единицы этого поля аккумулируют все отнесенное русским языковым

сознанием к сфере реализации концепта «кыргызская женщина», тем самым

проясняя и усиливая общие смыслы и добавляя к ним авторское неповторимое


249

видение, что и составляет основную специфику представления «кыргызской

женщины» художественным сознанием в отличие от общеязыкового.

Заключение. Таким образом, исследование концепта «кыргызская

женщина» в качестве фрагмента русской и кыргызской языковой картины

мира на фоне английской позволяет охарактеризовать его как имеющего

универсальные и национально-культурные специфические свойства. Данный

концепт относится к ядру языкового сознания всех трех народов,

структурируется по одним и тем же смысловым областям и имеет

отличительные содержательные признаки. Все они связаны с различием

культур, при этом совпадений больше, чем различий в трех разных языковых

картинах мира.


1. Антология концептов. Лю Бо. Женщина. Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. Том

8. Волгоград: Парадигма, 2011. – 328 с. – с. 204-225.

2. 2.Гольдберг В.Б. Дискуссионные проблемы современной лингвоконцептологии.

Антология концептов. Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. Том 6. Волгоград:

Парадигма, 2007. – 332 с. – с. 4-17.

3. Левонтина И.Б. Антология концептологии. Рецензия на книгу: «Антология концептов»

/ Под ред.В.И. Карасика, И. А. Стернина. – М., Гнозис, 2007. // «Вопросы языкознания»,

2008, № 4, с. 122-126.

4. Лю Бо. Категоризация концепта «Женщина» в русской и китайской языковых картинах

мира (на основе данных словарей и эксперимента) / Вестник Помор. ун-та, 2009,

с.179-182.

5. Пименова М.В. Женственность: стереотипы русской лингвокультуры // Мир человека

в пространстве языка / отв. соред. М. В. Пименова, О. Н. Морозова, К. Т. Утегенова. -

Санкт-Петербург: Изд. СПбГЭУ, 2017. – 368 с. – С. 19-28. (Серия «Концептуальный и

лингвальный миры». Вып. 13).

6. См. Лю Бо. Национально-культурная специфика концепта «Женщина» в русской

языковой картине мира на фоне китайской (по данным ассоциативного эксперимента)

//1 Межд. НПК «Русский язык. Литература, Культура: актуальные проблемы изучения

и преподавания в России и за рубежом»: С. 2. Проблемы межкультурной

коммуникации. Языковая картина мира. [Эл.ресурс] http:// world.

russianforallrii/conf/report.php?7P=17774


250

Ализаде Алия Умран Алиага гызы

преподаватель кафедры азербайджанского языка и методики его обучения,

Бакинский славянский университет, Азербайджанская Республика

Посвящается 880-летию

со дня рождения великого

Азербайджанского поэта

Низами Гянджеви

СИЛА СЛОВА В «ИСКЕНДЕРНАМЕ» НИЗАМИ ГЯНДЖЕВИ

Аннотация. Искусство Низами Гянджеви, создавшего редкие жемчужины мировой

поэзии, навсегда вошло в историю человечества, оставив позади века и достигнув нашего

времени. Низами Гянджеви, который сформировал уникальный и оригинальный этап в

развитии общественной художественной мысли Азербайджана, продолжает жить и

быть любимым как наш духовный современник, освещая развитие искусства в

ближневосточной литературе своими гениальными поэтическими открытиями.

Ключевые слова: язык, творчество, сила слова, художественная мысль.

Несмотря на то, что гуманистическая концепция, обернувшаяся против

теоцентрической теории, составляющей смысл и содержание поэзии Низами,

формировалась на классических примерах мировой ренессансной жизни в

форме «человек и природа», «автономия личности».

Если социально-философские научные идеи мыслителей Востока эпохи

Возрождения, таких как Омар Хайям, Ибн Сина, Аль Фараби, Ибн Рошд,

Аль Бируни, Аль Марри, сочетаются с художественным наследием поэта, их

духовной связью, единством цели.

Человеческие идеи, гуманистические взгляды, нравственные мысли,

блестящее выражение возвышенных желаний и стремлений, отражающих

жизнь, вдохновлены произведениями поэта, которые помогли улучшить и

интегрировать человеческий характер, подняли величие и эстетическую силу

его вечного, несравненного наследие наивысшей вершины искусства речи.


251

Величие человеческой личности и гордость, воля человека, его интеллект,

его неиссякаемый талант подтверждаются в единстве с жизнью и творчеством

Низами.

В поэзии Низами есть моменты, перекликающиеся с идеалами ведущих

представителей искусства европейского Возрождения XV-XVI веков.

В своем последнем великом произведении «Искендернаме», который

отражает античный исторический период в эпических произведениях поэта о

языках, его связь с мировоззрением эпохи Возрождения и взгляды на жизнь,

относящиеся к эллинской культуре, такой как Фалес, Гермес, Сократ, Платон,

Аристотель относится к греческим философам и мыслителям.

Его «Искендернаме», состоящее из двух книг - «Шарафнаме» и

«Игбалнаме», представляет собой несравненное произведение искусства,

которое имеет дело с социальным и духовным Светом, Добротой, Красотой и

Славой и ценит силу слова.

Оценку Низами роли слова в сотворении жизни можно увидеть на

примере, приведенном в разделе о причинах написания этой работы:

Oturdum sınanmış kәslәrlә bir an,

Böyüklәr adından yazdım bir dastan.

Beynimin, qanımın çeşmәlәrindәn

Bu qәdәr inci söz sıxıb düzdüm mәn.

Nә qәdәr dәyәrli xәzinә qurdum,

Hәr birinә yeni nüktәlәr vurdum.

Yorulmaq bilmәdәn gündüz vә gecә,

«Mәxzәnül әsrar»ı yazdım әvvәlcә.

İncәlik, şirinlik yığaraq ondan,

«Xosrov vә Şirin»çin düzdüm bir dastan.

Sonra başqa yerdә çadırı vurdum,

«Leyli vә Mәcnun»un eşqini qurdum.

Bitirdim dastanı, bir nәşә tapdım,

Atımı «Hәft peykәr» üstünә çapdım.


252

İndi söz mülkündә büsat quraram,

İsgәndәr dövründәn tәbil vuraram.

Yazaram mәn onun şan-şöhrәtindәn,

Taxtının-tacının әzәmәtindәn.

İsgәndәr çox böyük yol tәqib etdi,

Dirilik suyunun dalınca getdi.

Dirilik suyunun olmadı sonu,

Ancaq indi tapdı hәyat suyunu.

Sözlәr padşahının bir mәsәli var,

Nә gözәl söylәmiş: «Axtaran tapar!» [1, с. 406]. Поэт говорит о силе слова,

силе влияния:

«Sözün dә su kimi lәtafәti var,

Qәlәm sözün qüdrәtindәn xәbәr tutmayıb hәlә» – воспевает такие качества,

как так называемая тонкость, резкость, обаяние и сила.

Yeniliklәr törәdәn bu qoca kainatda

Sözdәn kәskin vә incә bir şey tapılmaz hәtta – ему удается поднять слово на

вершину. В связи с этими идеями следующие стихи также оценивают роль

слова в жизни:

Sözlә әldә edilmiş tәbin bütün qüdrәti,

Sözlә yaranmış şәriәtin hörmәti.

Onda ki bayraq açıq söz ürәkdә, könüldә,

Artıqdır vә yersizdir, orda qәlәm dә dil dә.

In confirmation of these views

«Söz bayraqdan daha çox әldә eylәyir zәfәr,

Qılıncdan daha artıq qalxıb alar ölkәlәr»

– Поэт, который в своих стихах предпочел силу слова знамени победы и

меча, пишет в «Искендернаме», что использование силы слова как особого

средства борьбы является ценным оружием. Низами считает слово более

надежным в своем произведении, считая, что сила золота, сила меча, даже если

маги не смогут ее разгадать, окажут более сильное воздействие, чем все эти

средства [2, с. 20]:


253

Ona rast gәlәndә bir qatı düşmәn,

Vuruşda işlәri bәrkә düşәrkәn,

Әvvәlcә qızılı iş salardı

Qızıl tәk işlәri tez hәll olardı.

Qızıl iş görmәsә, iş olsa mahal,

Qılınca atardı әlini dәrhal.

Qılınc etmәsәydi bu işә çarә,

İşi tapşırardı әfsunçulara.

Bir işi dә görmәsәydi onlar da әgәr,

Kömәyә gәlәrdi onda natiqlәr [1, с. 524].

Александр, любимый герой поэта, держит с собой «шесть групп» людей.

В числе лидеров этой группы - «умные люди», «огонь языков», «мудрецы

предвидения». То, чего не могут достичь другие группы, делают ораторы в

этой группе:

Deyirlәr getsәydi o bir yer üstә,

Yanında hazırdı bu altı dәstә:

Minlәrcә әn möhkәm, mәrd qılınc vuran

Durardı әmrindә onun hәr zaman,

Әfsunda Harutu vurub keçәnlәr [1, с. 522].

(Харут – это имя одного из ангелов, посланных Богом. В поэзии он

изображается как чародей, колдун - А.А.).

Neçә әfsun quran, neçә cadugәr

Elә natiqlәr ki, dillәri atәş

Heyrәtdi onlara sәmada günәş.

Alim, uzaqgörәn hikmәtşünaslar

Saysız-hesabsızdır qiymәtşünaslar.

Qoca zahidlәr dә vardı bir qәdәr

Dua edәrdilәr onlar gecәlәr.

Bir işi düyünә düşsә hәr zaman

Kömәk istәyirdi daim bunlardan.


254

Bu altı dәstәdәn mәclis qurardı,

Onlardan iş üçün tәdbir sorardı [1, с. 522].

Низами, всегда приверженный верховенству силы божественного

существа, связывает победу Александра в начале второй книги произведения

«Игбалнаме» со счастьем, дарованным ему Всемогущим Богом:

Sözdә etmәsәydi düşmәnә tәsir,

Alimlәr yığışıb görәrdi tәdbir.

Onlar da qalsaydı tәdbirdә naçar,

Zahidlәr Allaha yalvarardılar.

İşә gәlmәsәydi hәr biri hәrgah,

Haqqa gәtirәrdi axırda pәnah.

Bәxti yar olardı o şaha müdam,

İşinә verәrdi xeyir ilә әncam [1, с. 524].

По словам Низами, такие характеристики были важны для Александра,

который дослужился до ранга пророка и был окружен учеными.

Ömründәn keçirkәn tam iyirmi il,

Şahlığa ucadan vururdu tәbil.

İyirmi yeddiyә çatınca yaşı,

Peyğәmbәr olaraq ucaldı başı [1, с. 405].

Низами с любовью описал и представил образ Тутиянуш, умело

использовавшего силу слова и чудодейственную силу воздействия:

Bir rumlu var idi olduqca insan,

Natiqdi bir neçә dildә danışan.

Alimdi hәr fikri, sözü qurmaqda,

Mahirdi ox atıb qılınc vurmaqda.

Söhbәti tutini kәmәndә salmış,

Özü Tutiyanuş adını almış.

O qәdәr kәskindi sözü, hünәri,

Özünә çәkәrdi dinlәyәnlәri [1, с. 413].


255

Взгляд Низами на силу слова как средства борьбы – это не только

фантазия поэта, но, прежде всего, его художественное отношение к слову, а

также художественное выражение исторической правды через творческое

воображение Низами.


1. Klassik Azәrbaycan әdәbiyyat kitabxanası. XX cilddә. IV cild. Bakı, 1962

2. Hüseynoğlu S. İfadәli oxunun әsasları. Bakı, 2010, s. 20-21.


256

Жороева Айгул Митаевна

и.о. доцента кафедры фонетики и грамматики английского языка

факультета мировых языков и культур ОшГУ,

Ошский государственный университет, Киргизская Респуублика

ЛИНГВИСТИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ

КОНЦЕПТA «КЫРГЫЗСКИЙ МУЖЧИНА»

Аннотация. Статья содержит анализ основных результатов проведенных исследований

сконструированных слоев концепта «кыргызский мужчина» как актуальная научная

проблема. Целью научной статьи является разработка понятия «концепт», который

представляется сложной многоуровневой системой. Материалы данной статьи как раз

демонстрируют одну из граней данной научной дефиниции.

Ключевые слова: концепт, кыргызский, конструирование, мужчина, структура.

Введение. Современная лингвистика переживает некий ренессанс,

выраженный в расцвете лингвоконцептологии, лингвометодологии,

лингвоэтнологии, лингвокультурологии, лингвопсихоэтнологии,

лингвоэтнокультурологии, этнопсихолингвистики, этнолингвосоциологии,

этнолингвопсихологии, этнолингвоэтимологии и др. подобных

междисциплинарных наук и их многообразных сложных образований. На

пороге XXI века термин «концепт» довольно крепко установился в активном

научном дискурсе, касающемся тезауруса лингвистики [4, c. 6].

Однако до сих пор идут полемические споры относительно сколько-

нибудь единообразного и однозначного определенного термина. Дефиниция

«концепт» на сегодня являет собой общий свод совпадающих сфер знаний в

рамках 4-ех лингвистических школ: Волгоградской (С. Г. Воркачев),

Воронежской (З. Д. Попова, И. А. Стернин), Кемеровской (М. В. Пименова и

др.) и Краснодарской (В. И. Карасик, Г. Г. Слышкин). И если представители

первой делают упор на ценностный момент, наряду с образным и понятийным

компонентами в концепте, который является ядром концепта, различая

когнитивность, понятие, фрейм и другие единицы ментальности, то


257

представители второй школы выделяют в когнитивной лингвистике

семасиологию и концептологию и когнитивные слои. Третья школа обращает

внимание на методологические аспекты в структуре языковых картин мира, а

в четвертой – все внимание обращено на концептологическую цель, суть

которой состоит в изучении культурных концептов, предметно-языковой и

межкультурной коммуникации языковых личностей из разных культурных

обществ [3, с. 4].

Обратим внимание на то, что с точки зрения когнитивной лингвистики

концепты являются абстрактными единицами, которые могут отражать

обретенные знания, умения, навыки, опыт, результаты и тренды любой

человеческой деятельности и обобщать полученные сведения об окружающей

среде в определенном виде единиц языка. Видный ученый, исследователь

концептов, Ю. С. Степанов определил концепт в виде культурного сгустка в

человеческом сознании, культурный код, который входит в мир человеческой

ментальности. В то же время концепт выступает в то, посредством чего

рядовой обыкновенный человек, не просто «творец культурных ценностей», а

объект вхождения и влияния на культуру [6, с. 43].

Ряды когнитивистов не однородны, они вроде как из одного рога трубят

о конструкциях концептов, но каждый из них совсем по-разному. Однако

большинство все же находят единые принципы, что и позволяет их объединять

в представителей одной, воронежской школы: они едины во мнении о том, что

концепт является неоднородным, разносторонним и многослойным

образованием. При сравнительном анализе соединяются разные концепты в

единообразный процесс мыслительной деятельности человека, когда он

формирует новые концепты, которые в совокупности составляют одну

языковую мировую картину. Права В. А. Маслова, считая структуру концепта

таким конструктом, в котором включены кроме безусловной основы понятия,

его социо-психо-культурную часть, которая не мыслится, а проживается

носителемязыка в подсознательном мышлении, включая ассоциации,

коннотации, оценки, присущие данной культуре, эмоции, этнические образы

и мн. др.» [5, с. 36].


258

Признано большинством ученых то, что основной анализ главных

результатов когнитивной деятельности человека происходит путем изучения

отдельного концепта или же всей областью концепций. В основном ряду

реконструкционных методов в языковом сознании занимает особое место

ассоциативный эксперимент как средство, которое позволяет быть

максимально близким к стереотипам мышления у разных представителей

изучаемого языка или сравниваемых и исследуемых языков.

Взятый во внимание в данной статье ассоциативный эксперимент

является методом, который направлен на поиск и нахождение любых

ассоциаций, клише в языке, которые сложились в процессе осознания своей

жизнедеятельности у испытуемого человека. Наибольшая ценность

ассоциативного эксперимента состоит в том, что он позволяет определить

концептуальное содержание в человеческом когнитивном сознании, а

носителям языка остается распределять образующие концепт признаки и

выстраивать ассоциативный слой концепта.

Из этого следует, что этот прием стал эффективным способом

приближения к языковому индивидуальному сознанию. Выбранное ядро

языкового сознания испытуемых людей в целом составляют наиболее

частотные ассоциации, которые имеют большее число когнитивных связей.

Н. В. Уфимцева считает, что ассоциативный эксперимент стал сегодня стал

наиболее ценным, поэтому при понимании различной индивидуальной

специфики разных культур, потому что при помощи этого приема

исследования можно судить о том, какими особенностями при

функционировании данных обладает языковое человеческое сознание [7,

с. 139-162].

Некоторые ученые вполне обоснованно считают, что также уместно

ассоциативный метод рассмотреть как специфичный для данной языковой

культуры профиль ассоциаций, включающий сознательные образы, которые

интегрируются как «умственные и чувственные знания» того или иного

конкретного этноса [4, с. 67]. В качестве примера можно привести такие

понятия как черты менталитета, национальный характер, картина мира и т.п.,


259

феномен существования которых нельзя голословно и необоснованно

отрицать совсем, иначе говоря, на них и строятся отдельные теоретические

выкладки целых концептуальных парадигм и школ.

По мнению Л. Е. Бессонова, который полагает, что можно построить

новую парадигму ассоциаций в целостной концептуальной теории, что

позволяет получить научно ценную информацию о разных способах языковой

концептуализации в человеческом мире вокруг его окружения. Это позволяет

видеть концептуальную содержательную структуру как комплекс единиц

мышления, выявления не только концептуально значимых признаков

когниции, но и «образных, ценностных составляющих концептов» [1, с. 148].

В научной концептологии есть ряд самых разных видов ассоциативного

эксперимента, они обычно используются для того, чтобы проанализировать

содержание концептуальной стороны с целью выделения структурно

образующих черт когниции. Свободный ассоциативный эксперимент признан

быстрой, моментальной и скоростной реакцией на слово-стимул. А

направленный ассоциативный эксперимент от него отличается тем, что

испытуемый репрезентант на слова-стимулы ответит не любым сразу

пришедшим в его голову словом, а по требованиям экспериментаторской

инструкции. К примеру, слово-реакция должно стать какой-то определенной

частью речи или же являться либо синонимом, либо антонимом названного

слова-стимула. Итак, в единой цепи ассоциативного эксперимента

испытуемые репрезентаторы должны выдавать за ограниченный по сроку

времени промежуток любое, ничем другим не ограниченное число реакций.

Итак, во всех разновидностях ассоциативного эксперимента, кроме разве

что свободного, для анализа языковых единиц привлекаются ассоциации,

которые следуют за первой мыслью-ассоциацией. Этот метод помогает сразу

получить очень большой и по-разному собранный материал языка, который

является самым необходимым при построения ассоциативного

концептуального слоя. Ассоциативные поля концептов у представителей

молодого и старшего поколений довольно сильно различаются, также

разительно отличаются они у мужчин и женщин по признаку гендера,


260

совершенно разнятся они у представителей различных профессий,

социального статуса испытуемых и т. д. Поэтому неудивительно, что набор

ассоциаций у каждого человека будет свой, но этим и интересен сам

эксперимент и результаты его анализа. Затем полученные реакции в своей

совокупности могут дать широкую возможность составлять подробные

исследования и создавать представления о том, что лежит в языковом

сознании каждого испытуемого человека как за любым из его культурных

концептов.

Чтобы изучить наполнение смыслом концепта «кыргызский мужчина»,

который вербализован в современной практике русской речи у двух

возрастных групп, был проведен цепной ассоциативный эксперимент. В нем

принимали участие 50 студентов и 50 преподавателей факультета мировых

языков и культур Ошского государственного университета. В процессе

эксперимента использовался прием письменного опроса на кыргызском и

русском языках. Всем информантам предъявили лист опроса, где нужно было

записать 10-15 ассоциаций на конкретное слово-стимул. В итоге эксперимента

получили 869 реакций на слово-стимул «кыргызский мужчина». На этапе

трактовки и статистической обработки ассоциативных реакций были

установлены признаки ассоциативного поля концепта «кыргызский

мужчина», это позволило нам предпринять серьезную попытку для

конструирования этого концепта.

Нами были подсчитаны проценты позитивных и негативных реакций на

слово-стимул в опросных листах молодого и среднего поколений студентов и

молодых преподавателей, часть которых была ненамнгого только старше

первой группы информаторов. В первой возрастной группе, представляющей

в языковом сознании молодое и юное поколение XXI века, понятие

«кыргызский мужчина» вызывает следующие ассоциативные реакции:

сильный, спортивного и крепкого телосложения (31 реакция); имеющий и

умеющих зарабатывать деньги (29 реакций); имеющий работу как трудовую

повинность (25 реакций); автомобиль / машина / иномарка, как непременный

атрибут мужчины (20 реакций); есть свое дело или бизнес (16 реакций);


261

выдерживающий конкуренцию и имеющий деловые, партнерские связи (14

реакций); с успешной карьерой (12 реакций); имеет деловой офис или контору

(11 реакций).

Также кроме этого, в половине (50 %) студенческих опросных листов

встречаются негативные реакции на слово «кыргызский мужчина». У

четырнадцати студентов из пятидесяти возникла ассоциация «альфонс,

приживала, паразит», у семи – требующий или дающий взятки, у шести крепко

сидит в голове стимул-ассоциация «рэкет и грабеж», у пяти – «преступность,

хулиганство, наезд, драка». Средняя доля отрицательных реакций в этой

возрастной группе не большая, по совокупности и сравнению с

положительными, она не велика и составляет 7,4 %.

Значит, отсюда следует, что подавляющая часть большинства

опрошенных студентов относится к понятию «кыргызский мужчина»

положительно, как к обязательной сфере современной жизни, которая

способна помочь заработать деньги, получить работу, сделать карьеру. Но

наряду с положительными, в половине опросных листов еще встречаются

отрицательные ассоциации на интересующую нас лексему, организовать свое

дело, и осуществить все, что нужно для получения признания и успешности в

своей жизни применительно к молодому возрасту деятельности.

Как было замечено, общим для языкового сознания старшего поколения

репрезентаторов понятие «кыргызский мужчина» связано со такими

ассоциативными реакциями: имеет деньги (25 реакций); высокие доходы (15

реакций); платит налоги (13 реакций); предприниматель и предприимчивый

(10 реакций); получает и платит кредиты (9 реакций). В 75 % опросных листов

сотрудников ОшГУ старше 35 лет, наряду с устоявшимися на сейчас

нейтральными реакциями, присутствуют негативные ассоциации на слово-

стимул «кыргызский мужчина».

Старшее поколение испытуемых сформировало свое языковое сознание

на стыке двух эпох - советской и новой - словосочетание «кыргызский

мужчина» ассоциируется с риском (15 реакций), проблемами (13 реакций),

криминалом, преступностью (8 реакций), обманом (7 реакции), долгами


262

(5 реакций), банкротством (4 реакции). Порой встречаются в опросных листах

такие единичные ассоциации, как «алкоголик», «интриган», «крышеватель»,

«мошенник», «нечистоплотен», «откатчик», «стяжатель», «угнетатель»,

«франт», «хулиган» и др. Вполне возможно, что эти реакции стали ответом на

проблемы в политике, бизнесе и гражданском обществе, существующие на

современном этапе развития общества. Средняя доля негативных реакций во

второй возрастной группе несколько выше, чем в первой, она составляет

17,2%.

Отсюда следует, что в сознании людей старшего поколения, выросшего и

прожившего большую часть жизни в советскую эпоху, не имеющего

отношения к занятию бизнесом, наряду с нейтральными и позитивными

ассоциациями на слово-стимул «кыргызский мужчина», все еще

присутствуют ассоциации резко отрицательные, которые сохранились еще с

советского прошлого и с периода становления новой России, когда способы

введения бизнеса не были цивилизованными. Не зря эпоха становления

рыночных отношений называется «дикий капитализм», когда не соблюдаются

человеческие законы, а вступают в силу законы дикой природы, суть которых

ясно сформулировал Чарльз Дарвин: борьба за сущсетвование и естественный

отбор», проще говоря, когда каждый отвечает сам за себя и нет выхода для

таких норм человеческого общежития, как «Помоги ближнему своему» и

«Возлюби ближнего, как себя». Возможно, что в подобных реакциях-стимулах

нашли отражения сегодняшние экономические и политические проблемы.

Очень примечателен тот факт, что ядро ассоциативного слоя концепта

«кыргызский мужчина» в сознании информантов разных возрастных групп во

многом совпадает.

Для носителей русского языка обеих групп в ядро входят лексемы «иметь

и зарабатывать деньги», «иметь высокие доходы, престижную работу,

служить своему делу», «строить карьеру», «платить налоги». Выявлены были

также негативные реакции, но по причине их небольшой средней доли они

отходят на периферию номинативного поля изучаемого концепта, и их

вербализация различна в первой и второй возрастных группах: в первой


263

группе есть слова: «взятки», «коррупция», «преступность», «рэкет» и во

второй группе: «долг», «криминал», «обман», «проблемы», «риск». В том

факте, что ассоциаты с отрицательной коннотацией в группах опрошенных

разнятся, отражаются возрастные особенности поколения старших.

Можно сразу отметить, что взрослые люди с очень большей

осторожностью и серьезностью относятся к занятиям бизнесом, поскольку

связывают их с болезнями и проблемами (бюрократ, депутат, дефолт, долги,

инсульт, инфаркт, кошмар, министр, обман, откат, проблемы, стресс, тендер,

фракция, фрустрация, чиновник и т. п.), тогда как молодое поколение во

многом руководствуется взятыми из прессы, кино- и телефильмов, интернета

примерами успешности в политике и бизнесе (банк, бандиты, бизнес, власть,

крыша, машина, коррупция, особняк, рэкет, преступность, франт).

Отмечая общую закрученность слов-асоциаций вокруг центрального

концепта «кыргызский мужчина» можно отметить, что сейчас очень модны

такие тренды в образе жизни кыргызских мужчин, как «здоровое тело»,

«высокий рост», «загорелое лицо», «спокойный характер», «умение

заработать на жизнь», «знания в области информационных технологий»,

«умение ухаживать за женщиной, пожилыми и детьми», «сохранение

национальных обычаев и традиций», «продолжатель рода Манаса» и т.п.

Итак, полученные в результате ассоциативного эксперимента на слово-

стимул «кыргызский мужчина» на современном этапе развития языка имели в

основе своей больше нейтральные и положительные реакции. Они являются

многочисленными и устойчивыми ассоциациями и составляют инвариантную

часть ассоциативного слоя исследуемого концепта «кыргызский мужчина».

Отрицательные реакции представлены в гораздо меньшем процентном

соотношении, чем позитивные, и входят в вариативную часть концепта

«кыргызский мужчина». Большая часть полученных в ходе проведенного

эксперимента ассоциаций вербализована обычными и достаточно

привычными для слуха речевыми штампами, клише, новациями, языковыми

стереотипами настоящего времени, а также другими иностранными словами,

заимствованными в постсоветское время.


264

Известная исследовательница концептов О. Г. Щитова обозначает

подобные слова как ксенолексемы, понимая под ними «слова иноязычного

происхождения, проникшие в русский язык начиная с конца 80-х гг. XX в. по

настоящее время» [9, с. 27]. Иноязычные замствования или ксенолексика

явилась широким спектром новых слов, зачастую обретших в русском языке

себе места на долгое время. Относительно содержания данного понятия,

можно утверждать, что туда «входят слова иноязычного происхождения,

находящиеся как на самых ранних, так и на поздних этапах ассимиляции в

языке-реципиенте (принимающем языке): иноязычные вкрапления,

иностранные слова (варваризмы), экзотизмы, заимствованные слова» [10,

с. 279].

Заключение. Таким образом, вся выявленная и взятая для анализа

совокупность полученных реакций-стимулов на слова для вызова

ассциативного ряда помогает составить общее представление о том, какие

смыслы лежат за этим концептом для современных носителей языковой

культуры. Ассоциативное поле полученных в ходе проведенного

эксперимента реакций стало богатым по содержанию, разнообразным по

семантике и грамматическим признакам: здесь есть и слова, и словосочетания,

и устойчивые выражения. Обозначенные слова-реакции в ответах

информантов преобладают над реакциями-словосочетаниями и реакциями в

виде устойчивых выражений. Самым распространённым видом реакций (775

реакции - 86,5%) явилось имя существительное.

Итак, менее частотными стали имена прилагательные (79 реакций - 8,9%)

и несогласованные определения (28 реакций - 3,2%). Меньше всего

испытуемые отвечали с использованием устойчивых выражений (8 реакций -

0,9%) и глаголов (4 реакции - 0,5%). Проведенный нами тщательный анализ

позволяет сделать заключение о том, что ассоциативное поле концепта

«кыргызский мужчина» в сознании представителей современной культуры

является неоднородным и обладает набором отличительных признаков. При

наличии позитивных и негативных реакций, слой ассоциаций взятого для

исследования концепта положительно окрашен и многообразно представлен.


265


1. Бессонова Л. Е., Зелинская А. Ю. Структурно-семантическое содержание

ассоциативного поля концепта образование (из опыта проведения экспериментальных

методик) // Учёные записки ТНУ, Т. 17 (56). - 1: Филологические науки. - Симферополь,

2004. - С. 142-150.

2. Воркачев С. Г. Концептуальный аспект в изучении языковых единиц. М.: Прогресс,

2001.

3. Гольдберг В.Г. Антология концептов»: рецензия. Антология концептов. Под ред.

В.И. Карасика, И.А. Стернина. Том 6. Волгоград: Парадигма, 2007. – 332 с.

4. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика. - М.: Тетра Системс, 2004. - 256 с.

5. Митяева А. П. Ассоциативный эксперимент как способ конструирования концепта

«бизнес» // Молодой ученый. – 2015. – №11. – С. 1651-1653. – URL

https://moluch.ru/archive/91/19444/ (дата обращения: 25.01.2020).

6. Степанов Ю. С. Константы: Словарь русской культуры. - М.: Академический проект,

2001. – 590 с.

7. Уфимцева Н. В. Русские: опыт еще одного самопознания // Этнокультурная специфика

языкового сознания. Сборник статей. - М., 1996. - С.139-162.

8. Швецова, В.М. Экспериментальное исследование содержания концепта «вера» (на

примере словарных дефиниций) [Текст] / В. М. Швецова // Вопр.современной науки и

практики. – 2006. – № 4 (5). – С. 117-120.

9. Щитова О. Г. Лексикографические источники изучения функциональной

эквивалентности иноязычных новаций в русском языке начала XXI в. // Вестник

Томского государственного университета. - 2012. - № 355. - С. 27–30 [Электронный

ресурс]. URL: http://sun.tsu.ru/mminfo/000063105/355/image/355–027.pdf (дата

обращения: 12.03.2019).

10. Щитова О. Г. Новейшая ксенолексика в русской речи XXI века: к определению объема

понятия // Вестник науки Сибири. Серия 9. Филология. Педагогика. – Томск: Изд-во

Том. политех. ун-та, 2012. – № 1(2). – С. 278–286 [Электронный ресурс]. URL:

http://sjs.tpu.ru/journal/article/view/237/234 (дата обращения 26.04.2019). 292 с.

11. Юдахин, К.К. Киргизско-русский словарь [Текст]: в 2-х кн.: около 40 000 слов /

К.К. Юдахин. – Фрунзе: КСЭ, 1985.


266

Кармышева Бунавша Назруллоевна

к.п.н., старший преподаватель кафедры иностранных языков, факультета

дипломатии и политики, Академии государственного управления

при Президенте республики Таджикистан

МОРАЛЬНО-ЭТИЧЕСКИЕ ЦЕННОСТИ ТАДЖИКСКИХ

НАРОДНЫХ ЧЕТВЕРОСТИШИЙ И СКАЗОК

Аннотация. В данной статье автор отмечает, что первоначальная основа проблемы

воспитания в народно-педагогическом творчестве заложена в мифах, преданиях и

«подражании природы». В прошлые историко-культурные периоды проблема воспитания

таджикской народной педагогики ставилась вполне осознанно и целеустремленно, это

имеет место, например, в народных четверостишиях и таджикских сказках, где человек

назван главным объектом воспитания, так как он занимает центральное место в этом

художественно-нравственном произведении, играет ведущую роль. В статье также

подчеркнуто об «Авесто» как и всех известных религиозных книгах (Библия, Коран,

древнеиндийская Ригведа, Шастры и т.д.), которые в течение веков служили учебным

пособием для учащихся. Именно в этом жанре сильнее всего сказывалось влияние

письменной литературы на устное поэтическое творчество таджикского народа.

В различных жанрах народно-педагогического творчества таджикского

народа, в качестве главного предмета и главной цели выступает человек

созидательный, преобразующий и человек величайшей творческой

активности. Первоначальная основа проблемы воспитания в народно-

педагогическом творчестве заложена в мифах, преданиях и «подражании

природы». В загадочной форме это было зерно, из которого впоследствии

вырастает необходимость эстетического и нравственного воспитания. Позже,

именно такое понимание в таджикской народной педагогике способствует

очищению, т.е. «очеловечивания» человеческих чувств.

В мифах – преданиях рассказывается о подвигах мифических и

исторических героев. В образе духов-героев, в мифах оформлены и

запечатлены воспитательные цели. Единственный, дошедший до нас из этих

памятников, является священная книга «Авеста». В этой своеобразной


267

энциклопедии таджикского народного творчества сохранились представления

взглядов и норм воспитания. Именно на основе этого памятника, прежде всего

«Гат Заратуштры» отражались формирование морально-этических

представлений у древних таджиков. В гимнах «Авесты» обнаруживаются

первоначальное представление о человеческом облике.

Проблемы роста личности, обогащения духовного облика человека стоит

в центре внимания таджикской народной педагогики. В прошлые историко-

культурные периоды проблема воспитания таджикской народной педагогики

ставилась вполне осознанно и целеустремленно, это имеет место, например, в

народных четверостишиях и таджикских сказках.

Проблема воспитания и самовоспитания, играющая огромную роль в

народных четверостишиях и таджикских сказках открывает перед нами новые

воспитательные возможности – так с точки зрения народного начала, так и

охвата различных идейно-художественных пластов, осмысливающих в

простых и сложных сопоставлениях эстетико-нравственных идеалов.

Изображаемые в таджикских сказках различные силы, сталкивающиеся

друг с другом, отмечены печатью идеала, имеют разумность и оправдание.

Герой – носящий идеальный характер, как сила выступает против негативной

силы. У героя такие интересы являются и нравственным отношением (семья,

отечество, государство, слава, дружба, достоинство, честь, любовь) и т.п.

Общепедагогическое органически связано также в народных

четверостишиях с положением о человеке как главном предмете воспитания.

Человек в народных четверостишиях и таджикских сказках назван главным

объектом воспитания, так как он занимает центральное место в этом

художественно-нравственном произведении, играет ведущую роль. Такое

понимание воспитательной цели народных четверостиший и таджикских

сказок – мысль о моральном исправлении является весьма важной для

современной педагогики и представляется как одна из возможных форм

умственного и нравственного воспитания. Конечно, нравственная сторона

народных четверостиший и таджикских сказок является важной, и не может

быть оторвана от другой стороны, связанной с эстетическим наслаждением.


268

В.А. Иванов впервые дал обстоятельную характеристику содержания и

воспитательной тематики народных рубаи (четверостиший). При этом он

подчеркивает необходимость четкого разграничения сельской и городской

народной рубаи (четверостиший), так как «само собой понятно, что многие

воспитательные темы возможны только в деревне, хотя, с другой стороны,

обычное для города явление бывает крайне редким в сельской местности».

Рассматривая тематику сельской народной рубаи (четверостиший),

В.А. Иванов указал на преобладание в ней морально-этической лирики. Кроме

того, он первый обратил внимание на отсутствие фантастического элемента в

народной рубаи (четверостиший), отметив, что фантастика имеет

«единственную область применения – в сказках».

Существует тесная и глубокая связь между народной педагогикой,

поэтами и певцами, вышедшими из недр народных масс. Классическим

примером такой поэзии являются народные поэты. Древнейшим

образчиком таких народных рубаи (четверостиший) служат рубаи

(четверостишия) Бобо Тахира, жившего в XI веке. Подобная взаимосвязь

обусловлена тем, что часто трудно провести грань между педагогическим

творчеством народа и отдельными его певцами. Рубаи создаются поэтами,

подлинными выразителями дум и чаяний народа и получают широкое

распространение.

Таким образом, стремление народа облечь свою речь в более изысканный

наряд действительно существует в современном Таджикистане и неизбежно в

какой-то степени сказывается на его народном творчестве.

Говоря о «певцах» или сказателях, следует раскрыть ту важную роль,

которую они играют в создании новых рубаи (четверостиший), песен, газелей

и т.д. Процесс превращения рубаи (четверостиший) в песню А.А. Ромаскович

объясняет так: «При пении певец выбирает рубаи (четверостишия), наиболее

подходящие к его настроению... Спетые им четверостишия, как сходные по

настроению, а иногда по содержанию и в выражениях, часто оседают в памяти

его в порядке пения и в этом же порядке передаются другим, являя собою

образчик строфической песни».


269

Общепедагогические и общедидактические тематики таджикских

народных песен стали привлекать к себе внимание исследователей с первых

же дней их изучения. Уже в первых экскурсах в области таджикской народной

поэзии, которые первоначально предпринимались в работах, носивших,

прежде всего, лингвистический характер и служивших целям изучения живого

таджикского языка, ученые обратили внимание на то, что в ней существуют

общие по форме произведения, составляющие отдельные виды или типы

воспитания. Первые же наблюдения показали, что среди множества жанров,

составляющих таджикскую народную поэзию, больше всего распространен и

пользуется широкой популярностью жанр рубаи, берущий свое начало в

далеком прошлом, со времен Авесты. Следует отметить, что «Авесто» как и

все известные религиозные книги (Библия, Коран, древнеиндийская Ригведа,

Шастры и т.д.), очевидно, в течение веков служила учебным пособием для

учащихся. Этот памятник цивилизации имеет огромную педагогическую

ценность. Посредством этого памятника традиционно передаются

религиозные идеи и нравственные нормы в систематизированной форме от

одного поколения к другому поколению: «Воспитание должно считаться

важнейшим столпом жизни. Каждого необходимо воспитать так, чтобы он,

научившись читать и писать, поднялся на высокую ступень».

Согласно требованиям «Авесто» воспитание и обучение детей и

молодежи включало в себя:

а) религиозное и нравственное воспитание;

б) физическое воспитание;

в) обучение чтению и письму.

Дальнейшие наблюдения в этой области дали возможность выделить

цели основных тем в этих песнях таджикского народа, такие, например, как

жалобы на тяжелую жизнь, принудительный брак, любовь бедняков, «ѓарибї»

- так называемый «чужбинный» цикл и т.д.

Характерной чертой народной рубаи (четверостишия) является ее

бесхитростность, безыскусность, правдивое отображение переживаний героя,

описание природы и т. п.


270

Рассматривая тематику таджикских народных рубаи (четверостиший)

отмечаем, что в этом жанре таджикского фольклора находят свое отражение

все стороны многогранной жизни человека. Во многих рубаи

(четверостишиях) рассказывается о важнейших моментах человеческой

жизни, о людских мечтах и страданиях. Рубаи (четверостишия) всегда были

связующим звеном между народной педагогикой и фольклором. Именно в

этом жанре сильнее всего сказывалось влияние письменной литературы на

устное поэтическое творчество таджикского народа. Это влияние проявилось

в прославлении любви и красоты, чистоты и добра. Оно ощущается и в

нравственном стиле народных рубаи (четверостишия).

По определению Э.А. Шварца, «народная песня есть верное, самобытное

и непринужденное выражение народной души, её спутница в радости и горе,

энциклопедия ее знаний, ее религии, философии, сокровищница, которой он

доверяет свою веру, свои сомнения и национальную историю».

Таким образом, (рубаи) четверостишие, органическое дитя таджикской

народной педагогики, исполнялось устно, вероятно, пелось. Его нельзя было,

невозможно было не запомнить. Оно было неистребимо, как самый дух

человеческий. Факт составления Хайямом «хайямовских четверостиший»,

которых ни с чем не смешаешь, - это факт неоспоримый. При анализе этих

четверостиший мы обнаружим: высказанное – хайямовское мироощущение,

недосказанное – его тайну и невысказанное – результат ограниченности его,

как сына своего времени.

Каково же оно, мироощущение поэта в четверостишии?

Это, прежде всего выражение его «Я», его творческой личности:

Если скажут, будто я пьян, - я таков!

Если «безбожник», скажут, «буян», - я таков!

Для этих - мудрец, для тех - отшельник, безумец,

А я такой, каким я дан. Я таков!

В (рубаи) четверостишии он мечется между радостью и скорбью, и

стремлением познать божество, но побеждает в нем не горе, а радость:

Не дай тискам печали себя зажать, Хайям!


271

Ни дня в пустых заботах нельзя терять, Хайям!

Впаивай же свежесть луга, стихов и милых губ,

Потом в могиле душной ты будешь спать, Хайям!

Таким и предстает Омар Хайям перед нашим мысленным взором. Это не

замкнутый лишь в кругу своих научных интересов, бесстрастный ученый. В

стихах, а так оно было, вероятно, и в жизни, мы находим его в веселом кругу

друзей, на лоне природы, наслаждающимся жизнью во всех ее проявлениях.

Таким образом, четверостишия (рубаи) принадлежат к исконно

народным, старейшим формам народной педагогики, по популярности и

жизнеспособности не имеющим себе равных.

Омар Хайям даёт советы молодёжи: не проводите своё время попусту,

отберите всех полезных вещей из этой жизни, увлекайтесь только разумными

делами, выбирайте умных друзей, отвергайте невежд, прислушивайтесь к

мудрецам.

Общаясь с дураком, не оберешься срама,

Поэтому совет ты выслушай Хайяма:

Яд, мудрецом тебе предложенный, прими.

Из рук же дурака не принимай бальзама.

От великого Саади родители получили ряд поучительных советов о

воспитании сыновей. У сыновей должна быть своя определенная профессия и

их нужно готовит к честному труду и гуманизму: «Если хочешь оставить

добрую память о себе, сыновей воспитывай добрыми и благонравными»; будь

справедлив и требователен к ним. Саади считает, что поощрение лучше

наказания: «...того, кто начинает учёбу, вначале поощряй словами».

Саади предлагает своеобразные нравственные добродетели: «Лучше

сказать правду и оказаться в оковах, чем лгать и не оказаться в оковах», «Не

говори необдуманно, братец! Семь раз примерь, один раз отрежь». В разделе

«О правилах общения с людьми» «Гулистана» (Розового сада) Саади

приводятся поучительные рекомендации: с терпением слушайте

собеседников, не мешайте, когда говорят другие, будьте вежливы, ведите себя

прилично в обществе и др.


272

Таджикская сказка живет, и не потеряла своей популярности в народе и

по сей день. Среди великолепных памятников устного народного творчество

«Сказки Шахрзады» «Тысяча и одна ночь» - это педагогические памятники.

В таджикских семьях в соответствии со своими жанровыми особенностями

функцию первых учебников жизни выполняли народные сказки. История

возникновения, эволюция развития идейного содержания сказки

А.Ф. Назаревичем рассматривается как сознательное воспитательное народное

творение. «Зародившись в глубокой древности на основе трудового опыта горца,

- пишет он, - сказка прошла долгий путь своего исторического развития, отразила

сходные общественные отношения, выражала чаяния и ожидания народа,

служила его эстетическим потребностям, художественно обогащалась,

совершенствовалась, сверкала самобытными национальными красками,

способствовала зарождению первых ростков народной литературы».

Таджикская народная педагогика, вероятнее всего, возникла, опираясь на

ряд характерных особенностей сказок, в частности, народности. Во многих

сказках воплощаются народные черты характера. В них рассказывается о

любви к Отечеству и его защите, о беспредельной отваге, о борьбе со злом, о

трудолюбии и мастерстве, о справедливости, верности в дружбе и любви и др.

Сказками выражаются черты характера таджиков, их психология, жизненная

позиция. Посредством сказок у слушателя пробуждается ощущение веселья,

юмора, радости, смеха, нежности и одновременно ощущение ужаса, жалости

и горя. В них истина синоним добра, так как в представлении народа добро

считается разумным, зло - глупостью.

Сказки отличаются ярко выраженным дидактическим характером. Любая

таджикская сказка поучительна, назидательна и обычно в ней утверждается

моральная истина. Некоторые таджикские сказки являются сильными

выразителями нравственных идеалов. Слушателю важно как действуют и

поступают персонажи. Он меньше внимания уделяет художественному идеалу

сказок.

Многие таджикские народные сказки представлены животными –

лошадьми, верблюдами, козлятами, овцами, беркутами. Это связано с


273

материальной жизнью. Домашние животные в сказках очеловечиваются, с их

помощью народом подвергается аллегорическому высмеиванию и осуждению

ряд людских пороков и недостатков, так как животные являются

помощниками людей.

Сказка имеет воспитательное воздействие не только на детей, но и на

нравственные качества, жизненную позицию, взглядов и убеждений

родителей. К.Д. Ушинским отмечается следующее: «В народной сказке

великие и исполненные позиции дитя-народ рассказывает детям свои грезы и,

по крайней мере, на половину сам верит в эти грезы».

В устном народном творчестве большая роль отводилась умственному

воспитанию детей. Во многих сказках мудрая девушка испытывает разум

юноши, который должен стать ее мужем («Тысяча и одна ночь»).

К жанру сказок относятся и анекдоты – короткие точные рассказы о

смешном, забавном или любопытном происшествии, хотя по некоторым

особенностям анекдоты отличаются от сказок. Определенная часть таджикских

анекдотов связана с именем Мушфики, а другая часть – с именем Афанди. В

большинстве анекдотов, особенно связанных с именем Мушфики, превалируют

наставления, дидактика. Образные, лаконичные и краткие анекдоты –

прекрасное средство развития у детей критического мышления. Как считает

А.З. Розенфельд, «широкая популярность таджикских сказок объясняется в

первую очередь тем, что в них нашли отражение различные стороны жизни

народа, его надежды и чаяния, стремление к лучшему будущему».

Таджикские сказки сыграли важную роль в развитии народной

педагогики. Связь таджикских сказок с народной педагогикой характерна, ибо

это явление свойственно народному творчеству, но у таджиков эта связь

всегда была глубже. Из проведенных исследований таджикских сказок видно,

что «известный круговорот – фольклор – народная педагогика – фольклор» у

таджиков начался очень давно. В средние века они были использованы

великими поэтами Фирдоуси, Саади, Омаром Хайямом и др.: переработанные

этими мыслителями народные мотивы снова вернулись в народ, став

настолько обычными и общеупотребительными в его повседневной жизни.


274

В сказках можно наблюдать выражение народной тенденции

(общечеловеческой морали, нравственных норм, народных чаяний и идей) и

народно-гуманистической концепции личности. Таковыми являются

фантастические сказки, собранные в сборнике «Сказочная энциклопедия».

Эти сказки педагогичны и никогда не имели письменную форму.

В качестве образца такой прозы приводят переведённую на русский язык

«Таджикскую сказочную энциклопедию», которая представлена как сказочно-

педагогическая энциклопедия и имеет назидательную форму романа («Семь

приключений Хатема») и повести («Пять любовных повестей»). «Семь

приключений Хатема» - это сказочный роман, так как он имеет большой объем

и отражает социальную жизнь людей: изображается человеческая личность, ее

помысли и активность; имеется занимательная интрига, и развертываются, как

пружина, сюжетные линии.

В разных жанрах таджикского фольклора существует образы-сравнения,

образы-символы, образы-метафоры, перерастающие в психолого-

педагогический параллелизм, аллегории, притчи и другие все более сложные

формы образного мышления, наделенными воспитательным содержанием.

Образ-сравнение в таджикском фольклоре возникает на стадии одухотворения

человеком природы, наделения растений и животных силами и свойствами,

присущими вовсе не им, а человеческой натуре. Животные (в основном,

лошади) и растения чувствуют, думают и поступают как люди. В подпочву

психолого-педагогического параллелизма уходят корнями эпос о животных,

аллегорические притчи и сказки. В таджикском фольклоре образы-символы,

идентичны по силу и разные по облику (власть и силу) и, наоборот, один же

конкретный образ становится носителем неодинаковых, а то и совершенно

различных функциональных значений. Таким образом, в народной педагогике

отражается важнейшая сторона развития человеческой цивилизации.

Народная педагогика в течение веков сформировалась и утверждалась на

основе народных взглядов на воспитание. В народной педагогике накоплены

эмпирические знания, сведения, умения, навыки, которые устно передавались

от одного поколения в другое.


275

Таким образом, народное устно-поэтическое творчество таджикского

народа всегда воспитывало, сохраняло и пропагандировало идеи воспитания.

Знание народного устно-поэтического творчества позволяет понять

особенности психологического склада таджиков, жизненной ценности,

мировоззрения, веры, культуры, обрядов и обычаев. Педагогические взгляды

таджикского народа способствуют национальному развитию, этническому

самовоспитанию, формируют у личности патриотические чувства и

национальную гордость.

Список литературы:

1. Шварц, Э.А. К истории изучения фольклора Ирана [Текст] / Э.А. Шварц. – Душанбе:

Дониш, 1974. – 204 с.

2. Бобо Тохир. Четверостишия [Текст] / Бобо Тохир. – Душанбе, 1965. – 164 с.

3. Иванов, В.А. Несколько образов персидской народной поэзии [Текст] / В.А. Иванов. –

СПб., 1915. – 211 с.

4. Кодиров, К.Б. История педагогической мысли таджикского народа (с древнейших

времен до возникновения ислама) [Текст] / К.Б. Кодиров. – Душанбе, 2000. – 237 с.

5. Кулматов, Н. Этические взгляды Саади [Текст] / Н.Кулматов. – Душанбе, 1968. – 98 с.

6. Назаревич, А.Ф. В мире городской народной сказки [Текст] / А.Ф. Назаревич. –

Махачкала, 1962. – 372 с.

7. Ромаскевич, А.А. Персидские народные четверостишия [Текст] / А.А. Ромаскович. –

СПб., 1915. – 301 с.

8. Розенфельд, А.З. Из области таджикско-персидских фольклорных связей [Текст] /

Советская этнография. № 3 // А.З. Розенфельд. – М., 1948. – С. 200-209.

9. Саади. «Гулистон» («Весенний сад») [Текст] / Саади. – М.: Наука, 1959. – 276 с.


276

Колтунова Олена Ігорівна

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри методики та практики викладання англійської мови

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна

FEATURES OF CONSTRUCTIVE AND DESTRUCTIVE

CONFLICTS IN ENGLISH FAMILY COMMUNICATION

Abstract. Features of constructive and destructive conflicts in English-speaking family

communication. The article focuses on different types of conflicts in family communication in

English. Conflict family dialogues are subjected to analysis in terms of their conversational units –

act, move, exchange. The commonly shared idea is that in conflict communication the speech norms

are not observed and the dialogical interaction is interrupted. Another important issue is that a

considerable difference is argued to be observed between conflict communications of constructive

and destructive types. The results of this study, however, show that (1) conflict family dialogues do

not necessarily involve violations of conversational norms; (2) the violations of conversational

norms are mainly registered in case communicants chose to act differently (constructively /

destructively). The article also concludes that constructive conflict family dialogues tend to

transform into cooperative ones, while destructive family dialogues can develop as such.

Keywords: conflict family discourse, constructive / destructive conflict, dialogue, conversational

norms.

Understanding linguistics not as a «science of language» but as a «science of

language use», i.e. verbal communication, is now generally accepted and does not

require proof.

One of the types of communication is the conflict in speech interaction – a

phenomenon quite common, multifaceted and, of course, interesting for scientific

analysis.

In the humanities, much attention is paid to the socio-psychological features of

conflicts, linguistics also does not stand aside from this issue, in particular, studying

conflicts in different types of discourse, including family one.

It should be noted that some linguistic-conflictological works defend the idea

that speech norms are violated in conflict communication, and the position that


277

dialogic interaction does not develop, but is usually interrupted in conflict

communication, is quite specific. Thus, it is said that the units of dialogic discourse

show a certain deviation from the norm [1].

Such units are considered to be a speech act, a speech course consisting of one

or more speech acts, and a transaction or microdialogue [2, pp. 117-118]. These

units correspond to the analysis of discourses of dialogic form and coincide to some

extent with the units of analysis of dialogue in terms of such a direction of

communicative linguistic studies as conversational analysis.

Conversational analysis, i.e. the study of the structures and formal qualities of

the language, primarily means the study of the social structure of «conversation», or

«language-in-interaction». The main idea of conversational analysis is to identify

the constructs of social action, and its main task is the ability to identify the structure

at all levels of verbal interaction [3].

Given the growing conflict in the modern world and the importance of

maintaining harmony in the family, which is largely ensured by communication

between family members, we consider it appropriate to study the conversational

characteristics of constructive and destructive family conflict communication, which

is relevant for many humanities.

Unit of analysis of English-language conflicting family interaction corresponds to

the predicative unit or sentence. The term «predicative unit» in linguistics collectively

refers to speech units, which are traditionally called conjunctive and subordinate

clauses, as well as the main sentences within the complex one. In most cases, speech

act corresponds to the minimum independent unit of speech – a simple sentence, which

is traditionally distinguished in the theory of speech act as its speech counterpart [4].

Speech move is defined as a fragment of dialogue, where the speaker is one of

the participants, and therefore the limit of the speech move is fixed by changing the

role of the speaker [5].

A detailed look at the units of dialogue / dialogue discourse analysis makes it

possible to identify their essential features.

The speech act is modeled in three blocks: anthropocentric, the block of

conditions and methods of speech act, combining contextual, situational and


278

metacommunicative aspects, and the central speech act, combining the two previous

and includes denotative, locative and illocutionary aspects, which corresponds to the

plan of content, plan of expression and actualization of utterance in speech [2, p. 117].

The speech move in the dialogue mostly corresponds to the completed

sequence of sentences, in the written text – a paragraph, and in the system of oral

speech – a cue [4].

Speech exchange, according to the scientists, is not just the sum of moves, but

a structure that dynamically organizes their unity [5, p. 188]. Speech exchange is a

stereotypical exchange of speech moves. The structure of exchanges is divided into

elementary, or simple (two-component, two-step exchanges such as question –

answer, request – promise, greeting – greeting, etc.), and complex (typical structures

that combine three, four or more ques, for example, question - answer - confirmation

or question – repeated question – clarification – answer) [4, p. 61-62].

It is logical to assume that in the conflicting speech interaction, which is the

anti-norm in English-speaking linguistics, the organization of dialogue has its own

specifics. The analysis of such specifics takes into account the types of conflicts.

Social life is impossible without contradictions. Civilized communication

requires the preservation of interaction in the framework of cooperation and

competition. Struggle means the transition of conflict interaction into an uncivilized

framework. Hence the division of conflict communication into constructive and

destructive. The concept of conflict verbal interaction and the concept of destructive

communication are not identical: conflict interaction can be both constructive and

destructive, while destructive communication is one of the ways of communicative

behavior in a conflict situation.

Researchers of family conflict / family conflict communication argue that there is

a certain norm within which conflict communication has a constructive meaning. Going

beyond this framework leads to the pathological degeneration of constructive conflict

communication into destructive. Family conflicts have many different typologies.

Among the most common are also the division into constructive and destructive ones.

Signs of constructive conflict are considered to be the emergence of a mutually

acceptable solution and a sense of satisfaction as a result of the conflict.


279

Constructiveness persists even when family members do not go beyond ethical

norms and reasonable arguments. As a rule, constructiveness is narrowed to the

concept of «social norm» [6].

However, when assessing the constructiveness and destructiveness of the

functions of the conflict, it is necessary to keep in mind the following: the lack of

clear criteria for distinguishing between constructive and destructive conflicts. The

line between constructive and destructive functions is sometimes lost when it comes

to assessing the consequences of a particular conflict; the vast majority of conflicts

have both constructive and destructive functions; the degree of constructiveness and

destructiveness of a particular conflict may change at different stages of its

development; it should be taken into account for which of the parties to the conflict

it is constructive, and for whom – destructive [6].

Thus, it follows that the interpretation of the conflict as a communicative anti-

norm applies only to destructive conflicts, including family ones. This gives reason

to believe that in different types of family conflicts, the units of dialogue (act, course,

exchange) will have different characteristics.

Consider the features of the conversational organization of constructive and

destructive family conflict dialogues.

Some examples of conflicting family dialogues of a constructive type:

In situation (1), the interaction takes place between the boy and his mother,

who was late for a meeting with him, which infuriated the boy. The boy was waiting

for his mother at home, but when he realized that she was very late and it disrupted

all their plans, he locked himself in his room and did not want to let his mother, but

the cooperative behavior of the mother encourages the boy to get out of the conflict

constructively:

(1) – Sammy, can I come in? I was only 20 minutes late. Don’t freak.

– Yeah, right.

– What that is supposed to mean?

– Nothing.

– Jesus, I'm just trying here, you know. It was something we could do together.

You love hockey…


280

– Ok, Mum, let’s talk… I quit the team [7].

Despite the hierarchically higher position, the mother, relying on the

democratic norms adopted in English-speaking society, tries to put the conflict into

a constructive plane. The boy initially behaves destructively, his speech

«Nothing…» corresponds to the conversational norm only formally, being the

answer to the mother's question «What that is supposed to mean? ...». However, in

terms of the content and functionality, this speech is a violation of the norm, it does

not provide information and does not contribute to the further promotion of dialogue.

The guy's next speech moves, on the other hand, are no longer conflictive, he moves

to a non-conflicting behavior «Ok, Mum, let's talk…» and announces that he has left

the team «I quit the team», so in this case during the speech exchange the transition

from conflict to non-conflict behavior, which corresponds to the violation of the

speech conversational norms.

Signs of constructive conflict interaction are also present in example (2): the

family is in a difficult situation, the couple has two children and there is not enough

money, which is the cause of the conflict:

(2) – We didn't have the money to pay them. What do you expect? No kidding.

– We have to do a little belt-tightening. We have to do more than that. We'll do

less entertaining. There's no reason in God's green earth ... we have to have

chocolate milk at all times or French goddamn roast goddamn coffee with goddamn

cinnamon!

– All right, honey, let’s try… We’ll do our best! [7].

In the course of speech exchange there is a change of situation from conflict to

non-conflict. In response to his wife's confrontational speech, «What do you expect?

No kidding ...», the man makes a speech move without going beyond reasonable

arguments: «We have to do a little belt-tightening. We have to do more than that…»,

emphasizing that they need to turn on the economy mode, but at the same time does

not restrain negative emotions:»goddamn roast goddamn coffee with goddamn

cinnamon! ...». His interlocutor has a choice of what she considers necessary to react

to: rational arguments or negative emotions; she chooses reconciliation by changing

her behavior to a non-conflicting «All right, honey, let’s try…», that is, she produces


281

consent and thus supports the man and in a cooperative manner constructively

concludes the dialogue.

Thus, in family conflict dialogues of a constructive type, either observance of

conversational norms is observed (example 2), or there is a gradual transition from

violation to observance of such norms. In both cases, the dialogue develops and

changes from conflict to cooperative.

Dissatisfaction with the result of conflict clashes, emotional tension is

considered a sign of destructive conflict. Such conflicts reduce the level of

satisfaction with marriage, the couple causes feelings of misunderstanding, tension

and irritation. Repeated conflicts can consolidate these feelings, develop them into

rejection and alienation, when the very existence of marriage between spouses

seems burdensome.

Destructive conflict arises in two cases: when one of the parties insists on

his/her position and does not want to take into account the interests of the other

party; when one of the opponents resorts to morally condemned methods of struggle,

seeks to psychologically suppress the partner, discrediting and humiliating him.

Let's illustrate destructive family conflict dialogues with examples and find out

their conversational characteristics. In examples (3), (4) the couple is unhappy in

marriage, constant emotional tension has led to a sense of misunderstanding and

unwillingness to listen and understand the partner, the actions and statements of the

spouses have a high degree of emotional negativity, particularly in example (3), one

of the spouses generally wants to dissolve the marriage and seeks a divorce by

making such a speech move as «I want a divorce», and in situations (4) and constant

conflicts reinforce feelings of dissatisfaction. «I want anything from you… «, tension

and irritation developed them to rejection. When the very existence of a marriage

between spouses seems burdensome. In example (3) there is a violation of such a

conversational norm as the transmission of the move: the communicants interrupt

each other, but this is due to the desire of one of them to resolve the conflict «We'll

work it out. There's a lot of stuff. We said that once…». At the same time, in

examples (4) there is full compliance with the rules of conversation and the dialogue

develops in a destructive conflict direction. This means that communicators do not


282

violate the rules of conversation in order to develop a dialogue in which they seek

to annoy each other as much as possible, to bring family conflict to the highest point

of escalation:

(3) – I'm not happy.

– You're not happy. You don't come home. When you do come home…

– We'll work it out. There's a lot of stuff. We said that once…

– I want a divorce [8];

(4) – Matt… would you hate having dinner with me tonight? I don’t want

anything from you.

– I don’t think dinner is a good idea. There is no point. Let sleeping dogs lie.

We don’t really have anything to say to each other [9, p. 259];

In a constructive conflicting family interaction within the speech exchange,

one of the communicators performs confrontational speech actions, unlike the

other communicator, while the conversational norms are not violated, or are

violated only in separate moves, the conversation continues and goes from

confrontational to non-confrontational type, or ends, but on a positive note, i.e.

the relationship does not deteriorate and communicators constructively complete

the dialogue.

Destructive confrontational interaction involves the implementation within the

speech exchange of speech moves in a confrontational manner, but, as a rule, without

violating the rules of conversation. These moves have a high degree of negative and

emotional coloration, as a result of the dialogue develops or ends unconstructively,

the relationship of communicators deteriorates.

The obtained data, thus, show that fragmentary and even prolonged

confrontation in family speech interaction mainly occurs within the norms of

conversation, and therefore does not hinder the development of conversation

(dialogue).

References:

1. Фролова І. Є. Стратегія конфронтації в англомовному дискурсі [монографія] Харків.

ХНУ імені В.Н. Каразіна. 2009. 344 с.


283

2. Как нарисовать портрет птицы: методология когнитивно-комуникативного анализа

языка : кол. монография [Бондаренко Е.В., Мартынюк А.П., Фролова И.Е.,

Шевченко И.С.]; Харків. ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017. 246 с.

3. Have P. ten Doing Conversation Analysis: A Practical Guide. SAGE Publications London,

Thousand Oaks, New Delhi. 2000. 240 p.

4. Куранова С. І. Основи психолінгвістики : навч. посіб. Київ. 2012. 208 с.

5. Sacks H. Lectures on conversation. Oxford. Blackwell. 1992.Vol. 2. 580 p.

6. Макаров М. Л. Основы теории дискурса. М. Гнозис. 2003. 280 с.

7. Mr. and Mrs. Smith, by Simon Kinberg [Electronic resource]. 2005. – Режим доступу :

http://www.awesomefilm.com/script/mr_and_mrs_smith.pdf.

8. North Country, by Michael Seltzman [Electronic resource].Одеса. 2006. – DVD диск, цв. –

назва з титул. екрану.

9. Steel D. Safe Harbour. London. The Random House Group Ltd. 2003. 322 p.


284

Левченко Тетяна Миколаївна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української лінгвістики

та методики навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний

педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗНЕВАЖЛИВОЇ ЛЕКСИКИ

В УКРАЇНСЬКИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

У сучасних умовах демократизації суспільно-політичного життя та

лібералізації соціальних засад і моральних принципів український

інформаційний простір зазнає постійних змін. Це своєю чергою впливає на

розвиток мови, зокрема її лексичної системи. У засобах масової комунікації

відбуваються такі процеси: урізноманітнення стилістичних засобів, поява

нових лексем, збільшення варіантності мовних одиниць, запозичення слів з

інших мов, і водночас – використання стилістично зниженої лексики, що

розхитує норми української мови.

У мові засобів масової комунікації логічний спосіб переконання

взаємодіє з експресивними мовними засобами. Як зазначено у виданні

«Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови», «у

системі засобів посилення експресії чимала роль належить елементам

розмовного мовлення. Серед них бачимо значну кількість експресем – мовних

одиниць, здатних створювати виразність» [1, с. 172]. Ці експресивні засоби і є

власне засобами розмовної мови [3, с. 36]. Тому автори публікацій часто

обирають лексику розмовної мови через великий потенціал виражальних

засобів. Звісно, найбільше емоційно забарвлених слів, зокрема зневажливих, у

статтях політичної тематики, у яких дається оцінка роботі високо посадовців

та політичних діячів і часто вона є негативною. Проте, за нашими

спостереженнями немало цих лексем у статтях інших тематичних груп,

зокрема в публікаціях про військову службу та війну на Сході України.

Серед зневажливої лексики у мові ЗМК у текстах про війну на Донбасі

активно функціонують мовні одиниці шантрапа: «зневажл.


285

1. Пуста, нікчемна людина.

2. Пусті, нікчемні люди» [4, XI, с. 405]; холуй: «1. заст., зневажл. Лакей,

слуга. 2. перен., розм. Той, хто запопадливо прислужується кому-небудь,

плазує перед кимсь» [4, XI, с. 123], напр.: «У «Десні» його вивчили на водія

БТР. Є і бізнесмени, і юристи, і лікарі, і учителі та викладачі вузів.

Тож це люди адекватні і шантрапи немає» («Газета по-українськи»,

18.01.2015); «А якась шантрапа кричала: «Довоювалися?» («Газета по-

українськи», 11.07.2018); «Одержавши від свого пана відзнаку, холуй із шкіри

пнеться, намагаючись вислужитися, довести свою відданість» («Голос

України», 11.11.2015). Уважаємо, що лексеми шантрапа, холуй мають

негативно-оцінне значення, виражаючи зневажливе ставлення автора до

конкретних осіб.

Спостерігаємо активне проникнення лексем і в інші тематичні групи,

наприклад, у статтях про культуру натрапляємо на зневажливе слово холуй,

наприклад: «Знову українському глядачеві нав’язується мудрий і

симпатичний, хоча й грізний, мов бог-громовержець, товариш Сталін. А ще –

його кінематографічний холуй Александров» («День», 03.04.2015). За

допомогою слова автор висловлює презирство та зневагу до описуваних осіб.

У текстах військової тематики широко вживаними є слова солдафон

«розм., зневажл. Обмежений, некультурний, грубий військовий, інтереси

якого не виходять за межі вузькопрофесійних занять і знань» [4, IX, с. 442]; а

також похідні від нього солдафонство «розм., зневажл. Поведінка, спосіб дій

солдафона; обмеженість, грубість, безкультур’я» [4, IX, с. 442];

солдафонський «розм., зневажл. Прикм. до солдафон; // Власт. солдафонові»

[4, IX, с. 442], напр.: «Савченко – людина недалекоглядна, неглибокого

розуму, такий собі типовий солдафон» («Високий Замок», 14.04.2018); «З

літератрознавчої точки зору, це солдафонська графоманія, І водночас в ній

використано технологію пропаганди – вербування, агітацію воювати на

Донбасі» («Україна молода», 06.02.2018). Лексеми солдафон, солдафонство

та солдафонський характеризують обмежену людину, дії якої викликають осуд

і зневагу.


286

Подекуди зневажлива лексика вживається з метою створення

невимушеності розповіді. Серед таких слів виокремлюємо дієслово

теревенити «зневажл. Говорити дурниці, нісенітниці. // Говорити що-небудь

незначне, несерйозне, пусте» [4, X с. 84], напр.: «Був вечір, ми пили чай із

печивом та теревенили про життя. І тут хтось із хлопців каже: «Мала, а чого

ти катаєшся? Давай до нас на контракт!» («Вечірня Полтава», 06.06.2019);

«Присьорбуючи пивасики, а то й щось міцніше, теревенили годинами,

ображаючись, що не перериваю заради них роботу» («Кримська Світлиця»,

20.03.2020). Приклади демонструють не лише невимушену, задушевну

розмову, а й надають текстові ефекту близькості з читачем.

Натомість зневажливе дієслово драпати «2. зневажл. Швидко відступати,

залишати яку-небудь територію» [4, II, с. 407] у публікаціях військової

тематики мають більш негативну оцінку, напр.: «А також, бувало, і «драпали»

разом. Потім знову наступали...» («Високий Замок», 22.06.2014); «Гармати,

БТР, повний боєкомплект, а драпали… і казали, що в них наказ»

(«Український тиждень», 20.04.2017). Нерідко від слова драпати утворюється

лексема з тим самим значенням, але з більш зниженим забарвленням, –

драпанути, наприклад: «Якби він не драпанув, оточення б ніякого не було.

Нас взяла у потрійне кільце російська регулярна армія» («Високий Замок»,

13.10.2014); «Коли зрозумів, куди попав, знову «драпанув», але куля

виявилась швидшою» («Газета по-українськи», 30.07.2018). Якщо

порівнювати лексеми драпати і драпанути, то більш емоційно насиченим є

останнє, більше того, його можна зарахувати до жаргонних елементів.

Стилістично марковані грубі лексеми шантрапа, холуй, солдафон,

солдафонство, солдафонський, теревенити, драпати, драпанути викликають

негативні конотації, проте часом вони надають текстові неформальної,

дружньої тональності.

Як наголошує Н. І. Зикун, «ніхто не береться спростовувати

загальноприйняту думку про особливий характер друкованого слова, його

високий авторитет і впливовість на адресата. Пізніше такого авторитету

починає набувати слова на радіо й телебаченні» [2, с. 65]. Мова сучасної преси


287

завжди сприймалися як офіційне джерело, тому й інформацію вважали за

перевірену й доведену, таку, що не підлягає сумнівам і спростуванню. Проте

останнім часом все більшого обговорення набуває той факт, що журналісти

допускають недбалість у формулювання мовних зворотів, у вживанні

штампованих фраз, невиправданості запозичень, а також у наявності явних

помилок та відхилень від мовних норм.

На нашу думку, вживання стилістично зниженої лексики у сучасній пресі

можна вважати виправданим лише тоді, коли воно доцільне та зрозуміле

читачам, а також є стилістично вмотивованим, зокрема виступає як

стилістичний прийом для мовленнєвої характеристики героїв публікації.

Найчастіше стилістично знижену лексику, зокрема зневажливу,

вживають для максимально повного відображення мови головних героїв, щоб

підкреслити особливості індивідуального мовного стилю, їхньої соціальної

належності, мовної етики. Крім того, використовуючи слова зниженої

лексики, автор публікації демонструє власне ставлення до описуваного явища,

події чи особи, адже зневажливі та лайливі слова несуть у собі певну оцінку,

переважно негативну.

Сучасні журналісти мають можливість не лише вільно критикувати,

висміювати, а навіть викривати будь-кого і будь-що, користуючись при цьому

різними мовними засобами, тому стилістично знижену лексику вживають не

тільки в статтях на суспільно-політичну та військову тематику , а й у

публікаціях культурної, соціальної, спортивної та кримінальної тематик.

Так, у публікаціях про культуру активно вживаною є лексема альфонс

«зневажл. Коханець, що перебуває на утриманні жінки» [4, XI, с. 37], напр.:

«У програмі Зірковий шлях на каналі Україна з ведучими Олександром Скічко

та Альоною Вінницькою український співак Олександр Пономарьов не тільки

розповів про своє особисте життя, а й прокоментував чутки про те, що він

альфонс» («Високий Замок», 01.06.2016); «Альфонс, який не соромиться

друкувати інформацію про свої послуги в газеті, має скрасити самотність

вчительки з англійської мови Вікторії (актриса Анжеліка Гирич)» («День»,

22.01.2014); «Тож оповідача, прототипу самого Трумена Капоте, з


288

гомосексуаліста зробили альфонсом, якого утримує старша заможна жінка»

(«Український тиждень», 15.05.2013). Лексемою альфонс позначають

чоловіків, які є фінансово залежними від жінок, що в нинішньому суспільстві

викликає не лише зневагу, а й осуд.

Отже, вживання стилістично зниженої лексики, зокрема зневажливої, у

мові засобів масової комунікації початку ХХІ століття є одним із важливих її

компонентів. Ці лексичні одиниці виконують, передусім, оцінну та

експресивну функції. Крім того, зневажливі слова, функціонуючи у статтях

різної тематики (культура, кримінал, спорт, соціальні відносини і процеси

тощо), допомагають у реалізації принципу діалогічного мовлення, що є

важливим для встановлення контакту з читачем.


1. Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови / Пилинський М. М.,

Дзюбишина-Мельник Н. Я., Ленець К. В. та ін. Київ : Наукова думка, 1990. 216 с.

2. Зикун Н. І. Культура мови ЗМІ і рівень довіри до медіа текстів. Наукові праці

Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Філологічні науки.

2012. Вип. 31. С. 63 – 66.

3. Пилинський М. М. Експресивність стилю масової політичної інформації.

Мовознавство. 1977. № 5. С. 35–46.

4. Словник української мови в 11 т. К.: Наук. думка, 1970-1980. Т. 1-11.


289

Полякова Ірина Вікторівна

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри української лінгвістики, літератури та методики викладання,

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»


Жиденко Тетяна Олександрівна

здобувач освіти 5 курсу Комунального закладу

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»


Лакєєва Валерія Валентинівна

здобувач освіти 2 курсу Комунального закладу

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»


ФОРМУВАННЯ МЕНТАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ

ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Анотація. У статті висвітлено основні аспекти вияву ментальності через художню

літературу, вплив ментальності на розвиток літературної компетентності школярів.

Через аналіз конкретних ситуацій у дитячому оповіданні розкрито сутність виховної

мети автора щодо ментальної культури та формування цінностей.

Ключові слова: ментальність, виховання, цінності, культура.

Сучасні світові реалії накладають свій відбиток на шляхи розвитку і

становлення нашої держави. Будь-яке суспільство не матиме майбутнього,

коли немає чіткої стратегії розвитку освіти. Тому осягнути сьогодення,

напрацювати узагальнені висновки стосовно різнобічних процесів, що

розгортаються в просторі світової й української освітньої культури, дуже

складно. Новітні технології, революція в інформаційному просторі мають

надзвичайну силу впливу на економічне, політичне, мистецьке життя людини.

А це, у свою чергу, формує побутові процеси й міжособистісні відносини.


290

Водночас під вплив потрапляє й освіта, що потребує глобальних змін, так як

суспільство формується на основі трансформації особистісних стосунків у

соціально-культурні відносини між громадянами держави.

У час становлення держави кожна нація прагне виявити та упорядкувати

свої ментальні етнічні ознаки. Тому більше уваги приділяється виявленню

ключових особливостей духовності та культурності людини, її цінностей і

традицій. Ідучи в ногу з сучасними технологіями, ми самі стаємо заручниками

інформаційних і глобалізаційних процесів, що відбуваються сьогодні у

нашому суспільстві. Людина сьогодення, опанувавши технікою сучасності,

рухається вперед для того, щоб долати нові вершини. Вона охоплена

вчинками, які змушують її боротися, виживати, конкурувати в цьому світі.

Прикро, що ми сьогодні забуваємо про найголовніше – про свою особистість,

пізнання самого себе.

Оскільки сучасне суспільство має потяг до інтеграції з іншими

культурами, то виникає потреба у якісному розмежуванні ментальностей.

Світогляд народу, або ментальність, можна досліджувати з різних аспектів:

історія, мистецтво, культура, філософія, література, мова, географія тощо.

Одним із джерел для виявлення ментальності народу є вивчення здобутків

культури у сталому аспекті, зокрема художньої літератури. Тому постає

питання організації освітнього процесу таким чином, щоб виховати

компетентну особистість, яка здатна застосовувати власні знання та уміння у

будь-якій сфері діяльності. А отже, і проблема формування літературної

компетентності одна з важливих складових становлення всебічно

компетентнісної особистості. Сучасна система освіти спрямована на подальше

удосконалення системи вивчення української літератури на пошук шляхів

формування й розвитку компетентностей.

Спираючись на актуальність дослідження метою висвітлення проблеми є

розкриття способів формування ментальності українського школяра засобами

вивчення художньої літератури через залучення особистості до сприйняття

прочитаного та інтеграції в сучасне життя, простежити вплив

загальнодержавних традицій та звичаїв у літературі на світогляд дітей.


291

Відповідно до навчальних програм з української літератури літературна

компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом

взаємодії знань, умінь, навичок, індивідуального досвіду та ціннісних

ставлень учнів, що набуваються у процесі реалізації усіх змістових ліній

предмета. У процесі навчання відбувається становлення і розвиток якостей

дитини-читача, здатної до самостійної читацької, комунікативної, творчої

діяльності; здійснюється її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний

розвиток; формуються морально-естетичні, громадянські уявлення і поняття,

збагачуються почуття, виховується любов до мистецтва слова, потреба в

систематичному читанні [2].

Отже, головна мета вивчення української літератури в школі –

формування компетентного читача; підвищення загальної освіченості

молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості

вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних

цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів школярів;

сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному

становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; виховання

національно свідомого громадянина України; формування і ствердження

гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських

цінностей [1].

У будь-якому суспільстві для кожної конкретної ситуації існують свої

правила, що встановлені законом чи традицією, знання, що допомагають

визначитись із своїми діями для вирішення ситуацій.

Через художнє слово людина пізнає світ, людей і своє місце в світі,

вчиться взаємодіяти, аналізує людські відносини, емоційно сприймає світ,

вчиться та виправляє свої помилки разом із героями творів. Іншими словами,

розвивається, виховується, формується як особистість. В.О. Сухомлинський

підкреслював, що «школа стає справжнім вогнищем культури лише тоді, коли

в ній панує чотири культи: культ Батьківщини, культ Людини, культ Книги,

культ Рідного Слова». Художня література через слово виховує справжній

потенціал особистості. Відповідно, художнє слово допомагає читачам


292

самостійно осягати світ, аналізувати вчинки героїв, зіставляти їх зі своєю

поведінкою, тобто в образній формі пізнавати людей, світ та себе. «За великим

рахунком, художня література – це виховання культурою і в культурі, а тип

культури – це тип людини» [10].

Отже, через художню літературу здійснюється не тільки становлення

особистості, а й з’являється можливість виявити сталі риси ментальності

народу. Сьогодення висуває актуальність теми розвитку сталості менталітету

як проблему наукового дослідження, не лише у філософії, а й культурології,

політиці, філології та інших науках. Незважаючи на те, що термін

«ментальність» уже порівняно давно використовують у понятійно-

категоріальній системі знань, він ще не повністю досліджений і тому потребує

подальшого вивчення.

Сьогодні менталітет в різних контекстах визначають як національний

характер, психологічний склад спільноти, як головний чинник ціннісного

змісту культури. У ментальності перетинаються природна і культурно-

історична зумовленість, раціональне і чуттєво-емоційне. Ментальність теж

пов’язана із характером діяльних настанов, способів дії людини і спільноти.

Ментальність визначає загальний малюнок поведінки суб’єктів в тих чи інших

умовах, формує усталені моделі реакцій на стандартні ситуації. Беручи за

основу загальне положення, що менталітет визначає унікальність певної

культури, можна визначити, як ментальність впливає на виявлення типових

рис української національної культури. Константною національно-

культурною парадигмою української культури є її дуальність, яка розкриває

загальну ментально визначену схильність українців поєднувати непоєднуване,

відкритість українського культурного простору до впливів ззовні і

одночасному відстоюванні своєї культурної самостійності [3].

Ментальність не тільки зберігає генетичний код народу, а й допомагає

зрозуміти закономірності розвитку культури. На її основі відбувається

становлення національної ідентичності. Дослідник Є. Чорний запропонував як

модель єдності ментальності й ідентичності – айсберг, де ментальність –

підводна частина, замість суспільства, а над водою – здійснена у виборі


293

ідентифікація. Весь айсберг, у такий спосіб, це унікальність, оригінальність

суспільства [5]. А ментальність українського суспільства особливо унікальна

та дивовижна.

Саме літературі належить важлива роль у становленні духовних

принципів, переконань, любові до рідної мови, звичаїв, традицій, обрядів.

Саме традиції мають надзвичайно важливе значення у формуванні стійких

моральних норм, культури поведінки майбутнього покоління. Виховний

аспект через художні твори універсально насичується духовним досвідом

попередніх поколінь і, таким чином, цей досвід трансформується в особистий

досвід кожної людини. Через звичаї, обряди і традиції, відображені в художніх

творах, формується в учнів почуття національної гідності, турботи за людей,

милосердя, прагнення до доброчинності. Практично прилучаючись до

народознавства, учнівська молодь вбирає в себе його філософський, ідейно-

моральний, психологічний і естетичний зміст, поступово стаючи невід’ємною

частиною рідного народу, нації.

На сьогодні актуальним у педагогіці та літературознавстві є проблема

виховання молоді на загальнолюдських цінностях. Досвідчені методисти та

практики намагаються знайти джерело виховних мотивів, що зможе

реалізувати більшість освітніх вимог. Дитинство є періодом становлення

особистості, формуванням моральних норм поведінки та характеру. Оскільки

одним із доступних освітніх джерел є книга, то доречно розглянути її вплив на

формування загальнолюдських цінностей, тобто через дитяче сприйняття.

Через характер, вчинки персонажів у дітей формується власне ставлення не

тільки до художнього твору, а й до себе, як читача та людини.

Формування цінностей різного віку дітей засобами художньої літератури

залишається об’єктом дослідження літературознавців: Л. Кулакова,

С. Мірошник, С. Гуров, С. Пенькова та інших. Значне місце серед дитячих

письменників посідає творчість М. Трублаїні, який і досі є улюбленцем дітей.

Літературознавці досліджують його творчість з різних аспектів. Проте творча

діяльність поета мало досліджена, що дає право продовжувати аналізувати


294

його твори. Важливе місце займає оповідання «Волохан» із циклу «Північні

оповідання», що став об’єктом досліджень таких літературознавців: О. Чорна,

О. Плетньова, В. Резживін, А. Плис та інші.

Отже, дослідження творів М. Трублаїні залишається й досі актуальним та

потребує більш глибокого різнобічного аналізу. Метою дослідження є

визначення виховного впливу оповідання «Волохан» М. Трублаїні шляхом

висвітлення виховної мети через вчинки персонажів та вияву ментальних

особливостей.

Відповідно до поставленої мети доречно виділити завдання дослідження:

проаналізувати вчинки персонажів у конкретних ситуаціях, виявити їх

виховний вплив на читачів та відповідно через творчість письменника

формувати ментальну культуру школярів.

Микола Трублаїні не просто автор оповідань і повістей, а й науковець, що

приділяв значну увагу відкриттям та експедиціям. Саме під час подорожей

Північчю з’являються твори, що розкривають незвіданий далекий світ

читачам. Щоб створити максимально правдоподібний сюжет, автор добре

ознайомився з життям мешканців Півночі. Дослідив їх поведінку та діяльність,

їх пригоди та розваги. «Його проза, зокрема оповідання «Волохан», це не лише

пригодницько-розважальна оповідь, це науково-пізнавальний екскурс у

невідомий, непізнаний, незнаний дитячій уяві світ далекої Арктики» [13,

с.202].М. Трублаїні став посередником між побаченим життям у далекій

Півночі та читачем із України. Саме тому розповідь ведеться від автора.

Письменник вдало враховує вікові потреби читачів, тому зміг цікаво

висловити власне бачення подій через вчинки персонажів, одночасно

зацікавити та змусити хвилюватися. У молодшому шкільному віці

починаються формуватися особистісні стосунки, власні правила дружби. Саме

на них і спрямоване оповідання «Волохан». М. Трублаїні порушує тему

служіння собаки людині в складних умовах Півночі. Волохан не тільки пес,

домашня тварина, а й помічник, друг. Його слід сприймати як уособлений

людський образ, що має всі ті ж людські якості.


295

Із першого розділу «Тико і Волохан» уже з’являється уявлення про

людські риси, що притаманні Волохану. Поведінка цуценяти здалась Умкові

дивною, що він, «то ухопить Умка за ногу, то потягне, відбіжить, загавкає і

замотає головою, наче запрошує кудись» [12, с.25]. Проте по-іншому пес не

може повідомити людині про свої тривоги. Саме звертаючись до Умка, аби

врятувати трирічного малюка, проявляється «людяність» та «турбота» до ще

незнайомих йому людей. Допомогти незнайомцю, проявити безкорисливість

– справжня сила духу.

Під час боротьби з «хвилею-напасницею» Волохан демонструє свою

вірність другові Тико. Саме так хоробро та безстрашно кинутися на порятунок

друга, ризикуючи власним життям, може лише відданий волохатий друг: «В

зубах він держав Тико. Перемагаючи прибійну хвилю, собака наближався до

берега. Хвиля кидала його разом із Тико на пісок, а потім хапала і несла назад

у море» [12, с.26]. Відданість Волохана справді незвичайна. Чотириногий друг

захищає Тико від пащі хижого ведмедя:»Відважний собака кинувся на

ведмедя ззаду і схопив його за задні ноги». В уяві читачів легко з’являється

образ справжніх друзів, що не залишають один одного в біді. Ще одним

другом Волохана став олень, якого він врятував від мисливця Гана. Чуйність

та доброта до скривдженого оленя зображена автором, коли пес «підійшов до

побитого оленя і ніжно його лизнув» [12, с.28]. Одночасно це засудження

насилля, нетерпимість до безкарності.

Волохан демонструє справжню відповідальність, коли він допомагає

мисливцям впіймати білух, коли повертає Тико додому попри сильну заметіль,

коли приніс рукавицю Умка, подарувавши його родині надію, що він живий.

Автор звертає увагу на потребу діяти в команді, бути завжди готовим до

перешкод чи непередбачуваних ситуацій. М. Трублаїні зображує

безкорисливість вчинків собаки. Допомога іншим приносить йому лише

задоволення. Така, дещо дитяча, поведінка робить Волохана близьким для

дітей, то він «бігав сюди й туди, і вищав з задоволення», то «з радісним

гавканням плигав» [12, с.26-27]. Саме образ маленького друга уособлює безліч


296

моральних цінностей: чуйність, доброту, відповідальність, відданість, віру. Із

кожною новою подією в оповіданні розкривається його характер та переваги

в житті.

Одночасно, майже паралельно дорослішає з Волоханом і Тико. Проте

дорослішати йому довелося швидше за своїх однолітків. Уже змалечку він мав

свої нарти, аби допомагати рідним перевозити вантаж та збирати тварин за

пастками. І все ж Тико не боїться потрапити й у світ дорослих, він не чужий

для нього, необхідність розв’язання проблем якого не формує в ньому якийсь

штучний, протиприродний, відчужений стан. Умк також демонструє

відповідальність за свого молодшого брата Тико, коли допомагає витягти з

холодної води його із собакою чи застреливши ведмедя. Зв’язок братів можна

відчути в усьому оповіданні. Сімейні відносини посідають важливе місце у

становленні особистості. Турбота, захист, любов – цеглини міцної родини.

Письменник завжди наголошує на тому, що, незважаючи на складні

ситуації, внутрішній світ людини залишається поза межами цих обставин.

Автор недаремно протиставляє сім’ї Тико і лихого мисливця Гана, котрий «не

жалів своїх оленів. Він їх нещадно бив. Надто сердитий він був на одного

оленя. Той олень посковзнувся, розбив собі ногу і тепер не міг добре бігти. Це

дратувало Гана. Він вважав, що олень це зробив умисне, щоб гірше його

везти» [12, с.28].

Лаконічне подання змісту оповідання допомагає зосередити увагу

читачів на головному, на вчинках персонажів. Кожна дитина, яка читала

оповідання письменника, може легко перенести себе на місце тих чи інших

персонажів, прожити їхнім життям. Тобто мала змогу відчути ту енергію,

хвилювання, турботу та зрозуміти мотивацію дій хлопчиків та Волохана. У

кожній ситуації можна знайти підґрунтя цінностей, що будуть формуватися

паралельно із становленням людини. Загальнолюдські цінності завжди будуть

актуальними. Персонажі оповідання, як маленькі читачі, відкривають у собі

доброту, відповідальність та чуйність, відданість та безстрашність.

Саме художній твір, як образне відображення дійсності впливає на думки,

почуття, уяву дітей, зосереджує увагу на поведінки героїв. Дуже важливо


297

звернути увагу дітей на прояв не тільки добра, але й зла, виховувати в них

бажання виступати проти несправедливості, жорстокості, нечесності. Отже,

вивчення творів українських письменників сприяє формуванні моральних

цінностей учнів. Оскільки під час читання творів школярі аналізуючи

поведінку, мотиви і вчинки героїв, відчувають красу добра, виокремлюють

потворне, зле. Відповідно шляхом аналізу художніх творів формується й

ментальна культура школярів.

Таким чином, не варто забувати про один із основних чинників розвитку

дитини: виховання, у процесі вивчення літератури, бо воно відіграє важливу

роль у подальшому формуванні ментальності школяра. У якому дусі ми

виховуємо наступне покоління, як підготуємо його до життя в суспільстві,

наскільки глибокі знання і досвід зможемо передати їм, таке й отримаємо

майбутнє. Прочитана казка чи проспівана колискова набагато більше користі

принесуть дитині, ніж час, проведений за комп’ютером, бо спілкування з

технікою, хоч і розвиває дитину, але не вчить високому, духовному.


1. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх закладів 2-4 класів.

2. Бабина Т.Г. Ментально-культурні аспекти глобалізаційних трансформацій.

3. Бондаренко О. Ментальність як фактор освітньої культури. Соціокультурний вимір

філософії освіти. Філософія освіти. Вип. 1-2 (8). 2009. С. 118-125.

4. Власевич Т. Ментальність як вихідний вимір народного світобачення.

5. Грабовська І.М., Грабовський С.І. Ментальність. Енциклопедія сучасної України.

6. Кулакова Л.М. Моральний розвиток особистості засобами художньої літератури як

підгрунтя формування почуття власної гідності у молодших школярів: Психологія:

реальність і перспективи/ зб. наук. праць РДГУ. 2015. № 4. С. 140-144.

7. Плетньова О.Ю. Українська літературна критика про твори Миколи Трублаїні.

8. Разживін В.М. Структура основних опозиційних пар у моделюванні образів героїв

творів М. Трублаїні. Перспективні напрямки сучасної науки та освіти: матеріали

Всеукр. наук.-прак. конф. (Слов’янськ, 19-20 травня 2016 р.)/ уклад. Н. М. Маторіна.

Слов’янськ : ДДПУ, 2016. Вип. 8. Ч. 2.С. 159-136.

9. Рашидова С.С. Художня література як мистецтво виховання і формування людини.

Духовність особистості: методологія, теорія і практика.


298

10. Руденко О.О. Виховання культури спілкування молоді в працях відомих педагогів та

психологів / зб. наук. праць Хмельницького інституту соціальних технологій

Університету «Україна». 2019. № 2. С.37- 41 Трублаїні М. Оповідання про далеку

Північ: https://library.vspu.edu.ua/polki/trublaini/dit/opovidannja_pro_veliky_pivnich.pdf

(дата звернення: 08.02.2021).

11. Чорна О.Ю. Концепт дитинства в мариністичному контексті (на матеріалі оповідання

М. Трублаїні «Волохан»). Актуальні проблеми слов'янської філології. 2011. Вип. XXІV.

Ч.2. С. 198-206.

https://library.vspu.edu.ua/polki/trublaini/dit/opovidannja_pro_veliky_pivnich.pdf


299

Прокопчук Марія Миколаївна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської філології та перекладу

Інституту філології Київського Університету імені Бориса Грінченка, Україна

Віннікова Лілія Федорівна

Старший викладач кафедри англійської філології та перекладу Інституту філології

Київського Університету імені Бориса Грінченка, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАТФОРМ

ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК ГОВОРІННЯ

СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ

Важливим елементом сучасного програмного забезпечення

інтерактивних навчальних платформ (ІНП) є надання інформації про цілі та

результати навчання як для окремої вправи, так і навчальних модулів, тим

самим, створюючи підґрунтя для розвитку навчальної автономії студентів.

Імплементація ІНП до процесу формування граматичних навичок

говоріння надає можливість викладачу здійснювати контроль над навчальним

процесом не лише в урочний час, але й за межами аудиторних занять завдяки

доступу до широкого набору діагностичних інструментів. В свою чергу, петля

зворотного зв’язку забезпечується:

а) програмним забезпеченням, яке перевіряє правильність виконання

кожного завдання, надаючи підказки та посилання на навчальний матеріал,

який потрібно повторити для успішного виконання завдання;

б) викладачем, який відправляє повідомлення студентам та нагадує про

завдання, що необхідно виконати, встановлюючи кінцевий термін виконання

та кількість можливих спроб.

ІНП мають інтегрований комплексний журнал успішності та вбудовані

тести, результати виконання яких можуть враховуватись при нарахуванні балів

студентам як за роботу, виконану на платформі, так і за самостійну роботу.

Змістовний та процесуальний компоненти навчальних матеріалів для

формування із залученням ІНП реалізуються за допомогою:


300

1) навчального мультимедійного контенту (відео, аудіо, опції запису та

прослуховування власного мовлення, оптимізованої системи вправ для

формування граматичних навичок, які входять до складу комунікативних

умінь);

2) перспективного планування занять (викладач може гнучко

використовувати запропонований контент, обирати необхідні складові

предметного та процесуального аспектів вивчення мови);

- педагогічних інструментів контролю навчального процесу в межах

частини заняття / всього заняття / навчального модуля / навчального курсу,

що, в свою чергу, передбачає гнучкість у доборі викладачем не лише змісту,

форм навчання, але й і контролю, оскільки викладач має змогу:

– встановлювати темпоральні обмеження (час, передбачений на

виконання конкретного завдання), кількість спроб виконання як для окремого

студента, так і всієї групи;

– обирати завдання для роботи в класі та /або для самостійного

опанування;

– здійснювати постійний моніторинг за навчальною діяльністю

студентів;

– об’єктивну картину рівня навчальних досягнень студентів;

3) інструментів зв’язку, що озброюють всіх учасників навчального

процесу додатковими можливостями для комунікації як із групою, так і

індивідуально (відправлення повідомлень, нагадувань про завдання для

самостійного/домашнього виконання);

4) палітри діагностичних інструментів, яка акумулює інформацію про

кількість часу, витраченого слухачем на виконання окремого завдання в межах

кожного модуля, здійснюють оцінювання рівня сформованості мовних та

мовленнєвих навичок, кількість зроблених спроб (помилок);

5) вбудованих тестових завдань, що дозволяють здійснювати поточний

та кінцевий контроль рівнів навчальних досягнень студентів, результати якого

можуть враховуватись при нарахуванні балів студентам як за роботу,

виконану на платформі, так і за самостійну роботу;


301

6) гнучкої системи вправ і завдань, які допомагає оптимально

розподіляти аудиторні години та години для самостійної роботи, надаютчи

студентам спеціальні навчальні засоби для формування умінь визначати

власні цілі, ставити перед собою конкретні завдання, обирати шляхи і способи

їх реалізації під час самостійної роботи,

7) петлі зворотного зв’язку;

8) можливості для вдосконалення навчальної автономії слухача,

оскільки ІНП презентує інформацію про цілі та результати навчання як для

окремої вправи, так і навчальних модулів.

Відповідно, ІНП використовуються як інструмент:

1) ефективного формування та вдосконалення граматичних навичок

говоріння;

2) вдосконалення навчальної автономії слухачів,

3) моніторингу за навчальною діяльністю, надаючи викладачеві

можливість отримати об’єктивну картину формування і вдосконалення

граматичної компетентністю студентів;

4) реалізації студент-орієнтованої моделі навчання.


302

Рахимбаева Гаухар Кинаятовна

«Тұран-Астана» университетінің доценті, филология ғылымдарының кандидаты,

Қазақстан Республикасы

Қайрат Аягөз

«Тұран-Астана» университеті «Аударма ісі» мамандығының 1-курс студенті,

Қазақстан Республикасы

ҰЛЫҚБЕК ЕСДӘУЛЕТ ШЫҒАРМАЛАРЫНЫҢ

ШЕТ ТІЛДЕРІНЕ АУДАРЫЛУЫ

Аннотация. Мақалада қазіргі қазақ поэзиясының көрнекті өкілі Ұлықбек

Есдәулетов поэзиясының шет тілдеріне аударылу мәселелеріне, оның өзіндік

ерекшеліктеріне талдау жасалды. Ақынның орыс, түрік, ағылшын, жапон тілдеріне

аударылған өлеңдеріне тоқталып, өзіндік ой айтылды.

Түйінді сөздер: автор, аударма, ерекшелік т.б

Қазіргі қазақ әдебиетінің көрнекті өкілі, өлең-сөздің хас шебері,

Мемлекеттік және халықаралық «Алаш» сыйлықтарының иегері,

ақын Ұлықбек Есдәулет қазақ, орыс,түрік тілдерін жетік меңгере отырып, шет

ел тіліндегі әдеби шығармаларды ана тілімізге аударумен шұғылданатын

бірегей ақын.1984 жылы жарыққа шыққан «Дос жүрегі» шығармасында ақын

моңғол тіліндегі өлеңдерді аударған болса, одан бөлек ақын үнді, фин, алжир,

украин, әзірбайжан, қырғыз ақындары өлеңдерінде ана тілімізге аударған.

Сондай-ақ ақын орыстың атақты ақын-жазушылары М.Лермонтовты,

Д.Кедринді, Н.Рубцовты қазақ тілінде сөйлетті.

Ұ.Есдәулетов «Қанат қақты» (1974), «Көздеріңе ғашықпын» (1974),

«Жұлдыз жарығы» (1977), «Алтайдың алтын тамыры» (1979), «Ұлыстың ұлы

күні» (1982), «Ақ керуен» (1985), «Жаратылыс» (1989), «Жүректегі

жарылыстар» (1995), «Алтай асулары» (1998), «Заман-ай» (1999) және де

«Киіз кітап» (2001) кітаптарының, «Ахиллестің өкшесі» өлеңдер жинағының

(2003), қазақ тіліндегі бес томдық шығармалар жинағының (2006), «Ынтық


303

зар» (2009), «Әбілхаят» (2009) өлеңдер жинағының және «Семей-Невада»

қозғалысының әнұраны «Заман- ай» әнінің авторы.

Ұлықбек Есдәулеттің шығармалары өзіндік стиль және көркем тілімен

танымал. Сонымен қатар ақын шығармалары шетелдерде сұранысқа ие. Үнді,

түрік, фин, африка, алжир, украин, әзәрбайжан, қырғыз, авхаз, моңғол және

басқа да халықтардың шығармаларын қазақ тіліне аударған болатын. Орыс

және де түрік тілдерін жақсы меңгерген. Осының ішінде түрік тіліне «Siirler»

(«Жырлар») деген атпен аударылған жыр жинағы түрік бауырластарымызды

өзінің тіл байлылығы мен әсем лирикасы арқылы баурап алды. Жинақтағы

ақын өлеңдері жоғары деңгейде аударылған. Ақынның туған жеріндегі арналы

өзенге арнаған өлеңінен үзінді келтірсек:

Тисе де таудың тасына басың,

Жеменей, неге тасып ағасың?

Біз ашулансақ басыламыз ғой,

Сен осы қашан басыла аласың?

Сұмдарға жақпас сөзіне орай,

Соққы жеп елдің езінен Абай,

Сонау бір жылы жол тартқан еді,

Зайсанға қарай – өзіңе қарай…

Наданға налып – Сөзін ұқпаған,

Бишікештерден безініп бабам,

Атының басын Зайсанға бұрып,

Мұң шақпақ болды кезігіп саған.

Жібермей жылап, Жанкешті халық,

Алдынан шығып жол кесті барып…

Абайды күтіп, Келер деп бір күн,

Жатырсың ба әлі дөңбекшіп ағып?

Абайдың мұңын-даламның мұңын,

Абайдың жырын-ғаламның жырын.

Мен оқып берсем қайтеді саған,

Жаңғыртып тұрып жағаңды бүгін?


304

Жеменейім-ау, жебедей жүйрік,

Өтсе де ғасыр кемедей құйғып,

Абаймен сені табыстырар ем,

Қолымда болса зәредей билік…[1, 23-б.].

Жинақта бұл өлеңнің аты «Jemeney Nehri» деп беріліп, төмендегіше

аударылған:

Vursadadağıntaşınabaşın,

Jemeney , nedencoşarakakarsın?

Bizler öfkeyiyutariz,

Sen ne zaman öfkeni yutarsın?

Kötülere yaramayan sözünden,

Vuruldu yere halkından Abay

Ta o yıllarda sefere çıktı,

Zaysan'a doğru , Sana giderek.

Cahile şikayet edip,

Sözünü anlamayan.

İdareciden bezerek dedem.

Yolunu Zaysan’a çevirip,

Dertleşmek istedi seninle buluşarak.

Bırakmadı ağladı

Fedakar millet,

Önüne çıkıp yolu keserek,

Abay’ı bekleyerek,

Gelir bir gün,

Akıyor musun çağlayarak?

Abay'ın derdini , Bozkırımın derdini,

Abay'ın şiirini, Kainatın şiirini

Ben bir okusam ne olur

Yankılanarak yakayı bugün ?

Jemeney’im benim,

Ok gibi hızlı olan,


305

Geçse de devir gemi gibi yüzerek,

Abay ile seni barıştırabilirdim,

Elimde olsaydı zerre kadar güç...[2,13-б.].

Ақынның бұл туындысы ерекше көзге түскен өлеңдерінің бірі, түрік

тіліне өте сәтті аударылған, оқырманға бір ерекше сезім сыйлайды, осындай

сипаттаулар біздің жан-дүниемізді баурап алды.

Жинақ Анкара қаласындағы «BENGU» баспасынан шықты. Өлеңдерді

түрік тіліне аударған «ДА» платформасының Қазақстандағы өкілі, қаламгер,

«Серпер» жастар сыйлығының лауреаты Мәлік Отарбаев болса, тәржімасын

редакциялаған белгілі түрік ақыны Метин Өзарыслан. Жыр жинақтың алғы

сөзін Еуразия Жазушылар Одағының төрағасы, белгілі түрік прозашысы Якуб

Омероғлы жазған. Ақын жаңа кітабы жөнінде фейсбуктегі жеке

парақшасында: «Менің жылқы жылы туғанымды ескеріп, кітап мұқабасын

арғымақтардың суретімен безендіріпті. Кеше Бакуден телефон шалған ақын

досым Акиф Ахмедгил осы кітаптың шыққанын естіп, электронды нұсқасын

сұратты. Түрік тіліндегі тәржіманы ешқандай өзгертусіз Әзірбайжанда

басқылары келетінін айтты» дейді[3,1-б.].

Лондонда жылына 2-ақ рет шығатын «Long Poem Magazine» журналы

белгілі ақын Ұлықбек Есдәулеттің «Натюрморт» атты поэмасын ағылшын

тілінде жарияланған.Аталған шығарма суретші Еркін Нұразхановтың

картинасының әсерімен жазылып, авторға арналған. Ағылшын тіліне жолма-

жол аудармасын жасаған «Назарбаев зияткерлік мектебінің» ғалым-ұстазы

Гаухар Халық, көркем тәржімалаған белгілі ирландық ақын Джон Глендэй.

Одан тыс Ұлықбек Есдәулеттің өлеңдері Болгар тілінде «Долгий свет»

жинағында аударылса (1983), «Рост» жинағында шығармалары ағылшын

тілінде (1986) жарық көрген. Орыс тіліне аударылған өлеңдер жинағы да бар,

олар «Перевалы Алтая» (1988), «Ахиллесова пята» (2002) деген атпен

жарыққа шыққан.

«Перевалы Алтая» жинағында ерекше көзге түсетін өлеңнің бірі –

«Скорость, или двое на мотоцикле» өлеңі. Өлең түпнұсқасынан үзінді

келтірсек:


306

Үш аяқ мотоциклдің

Көсігінде бала отыр,

Бесігінде шал отыр.

Тізгіндегі ұлы мәз,

Шалдың шыбын жаны отыр.

Мотоцикл зулайды,

Жел құлақта шулайды.

Долы желдің екпіні

Шалдың көзін сулайды.

Өлтіремісің , апыр - рым,

Ақырын жүр, ақырын !

- Ақырын жүріп келеміз,

Жылдамдық – жүз-ақ шақырым! [4, 35-б.].

Жастық энтузиазм мен бостандық сезіміне толы бұл өлеңді орыс тіліне

М.Кабакова былайша аударады:

…Трехколесный мотоцикл,

Парень за рулем.

А старик сидит в коляске,

Голова трясется в каске.

Ох , не доживем!

Қак несется мотоцикл!

Только ветра свист,

Только слезы даль закрыли,

и навстречу в клубах пыли

Пролетает лист.

–Ты убить меня решил ?!

Скорость сбавь скорей!

–Это все причуды ветра,

Девяносто километров –

Пустяки , ей-ей…[5, 46-б.].


307

Ақынның бұл өлеңі өте сауатты аударылған,көркемдігі, ұйқасы бәрі

үйлесіп тұр,оқырман бұл өлеңді бір оқыса қайтадан оқи бергісі келеді.

Ақынның Жапон тілінде «Заман-ай» жинағы жарық көрсе (2011),

«Жүрегім–махаббаттың астанасы» шығармасы қырғыз тіліне аударылған

(2011). «Заман-ай» өлеңінің түпнұсқасынан үзінді келтірсек:

Ұлдарыңның қайда кеткен құрығы,

Қыздарыңның қайда кеткен бұрымы?

Мейiрiмге зарықтырған заман-ай,

Заман-ай, заман-ай,

Туған жердiң лайланды-ау тұнығы.

Қайран елiм, қайран жерiм қор болған,

Жомарттығы сор болған-ай,

Жарылыстан көз ашпаған далам-ай... [4, 85-б.].

Тұтас халықтың санасын сілкіткен бұл өлеңнің жапон тіліндегі

аудармасынан үзінді келтірсек:

ザマナイ～

子らはなぜ消えた

風になびく髪はなぜ消えた

心ないしうちよザマナイ

ザマナイザマナイ

清き故郷はなぜ消えた

哀れなるわが大地

数え切れぬ爆発閃光に

引き裂かれたわが心よ [6, 3-б.].

Өлеңнің жапон тіліне аударылуы бұл халықтың өткен тарихын еске

салғандай, өлеңнің сәтті аударылуының өзі осындай себептерден де туындаса

керек.

Қорыта келсек, Ұлықбек Есдәулеттің шығармалары өзектілігін

жоғалтпайды және де шет ел тілінде аударылған шығармалары халық


308

ықыласына ерекше бөленуде. Ұлықбек ақынның ерке назды, сылқым сазды,

жан жадыратып, қайта оралмас өмір өткелдерін есімізге түсіретін нәзік сезімге

толы лирикалары керемет жазылған. Ақынның поэзия саласындағы орны мен

өзіндік қолтаңбасы ерекше болып табылады. Ұлықбек ақын жаңаша жол іздеп,

соны соқпағын тауып, қазақ әдебиетінің сарынын жаңартты. Ақын

атамекенінің өзен, көл, тау, тіпті шөптерінің иісін есіне алады, мұны біз

өлеңдерін оқи отырып, сол табиғаттың ортасында жүргендей сезінеміз.

Сонымен қатар ақынның шығармашылығы арқылы азаматтық әуен мен

ұлттық болмыстың өзара қатынасын көре аламыз. Ақынның лирикасы –

ұлттық әдебиетімізде өзіндік орны бар сыршыл да нәзік әрі қоғамдық-

әлеуметтік мәселелерді көтере алатын поэзия. Түпнұсқадағы ақын ойы

аудармаларында сақталып, оқырманына ойдағыдай жеткізілген. Ақын

шығармалары ары қарай да шетел тілдеріне аударылып, оқырмандардың зор

қуанышына айнала беретіні сөзсіз.

Пайдаланылған әдебиеттер тізімі:

1. Есдәулет Ұ. Ғұмыр жас.-Алматы: Раритет, 2012.-295 б.

2. Ulugbeg Esdevlet. Şiirler- Türkiye «Bengü Yayınları», 2014.-256 б.

3. Есдәулет Ұ. https://massaget.kz/layfstayl/debiet/zhaaly/2029 0/

4. Есдәулет Ұ. Үш томдық шығармалар жинағы.Т.1.-Алматы: Қазығұрт, 2014.- 384-бет

5. Есдаулет У. Перевалы Алтая.- Алма-ата: Жалын,1987.-185 с.

6. http://www.utagoekissa.com/utagoe.php?title=zamannai


309

LITERARY STUDIES

Nigar Aghayeva Agha

PhD Student of Azerbaijan University of Languages

Republic of Azerbaijan

A SYNTHESIS OF THE TRADITIONS OF UTOPIA AND DYSTOPIA

IN ARTHUR C. CLARKE’S CHILDHOOD’S END

The twentieth century, aside from being the time in which two World Wars are

fought, is also the era of the Cold War which paved the way for the space race, the

nuclear armament, the militarization of society and science, as well as the rise of

paranoia and xenophobia. As Andrew Hammond writes, «critics have argued that

the Cold War was the guiding influence on all major forms of cultural and

philosophical expression in the period» (662). As expressed in the introduction Cold

War has been the political stand-off between the United States of America and the

Soviet Union on a series of technological races as a means of emphasizing their

supposed cultural, political and military superiority, specifically after the destruction

and horror of the World Wars. Europe was forced to rebuild itself with the prospect

of a renewed and greater destruction, and in this respect, two different utopian

ideologies emerged –utopian in the sense that they aimed to re-formulate the existing

system for a better alternative; in the case of America it was capitalism, whereas for

the USSR it was communism. And this period the term cold was used to define the

war, because there was no large-scale fighting directly between the two sides.

Instead, the challenges took the mode of technological, intellectual, and

psychological perspectives.

In contrast to the nostalgic, more optimist perspective of the 1940s, in the 50s

Britain was seeking to negotiate the divergences between its wartime identity and

the realities and reorganisations of the post-war world. Partly, the reliance on

American strength indicated Britain’s decline from great power status. A series of

economic crises meant reduced defence budgets, outmoded military resources, and


310

ongoing fears of Soviet encroachment on colonial territories. In this century, just as

Britain helped to shape the course of global events, so those events shaped aspects

of British life, from the Welfare State and the peace movement, through

nuclearization, decolonization, unionism, and recession, to Labour’s retreat from

socialism and the quandaries of post-imperial nationhood. However, these broad

definitions have often led to the Cold War being subsumed within wider historical

accounts of post-war Britain, which emphasise the declining status of the nation as

a global force.

The rational re-planning of the society so as to ensure better conditions for the

subjects is one of the essential motives behind utopias. However, utopian premises

hide the fact that any utopian project and any extremity in utopian ideals contain the

seed of its own destruction, whether in violent revolution, totalitarianism, or mere

intolerance, which is the paradox inherent in the search for the perfect world. As it

is the transformation of the place/state/form of existence we live in, utopias aim to

fix the current conditions people exist in so as to avoid a catastrophe; yet the

extremities that take place for the purpose of fixing the society results in the

deterioration of idealism.

M. Keith Booker adds to this spectrum of the reasons for a dystopian shift and

contends that the new technological advances of the nineteenth and twentieth

centuries also contributed to the emergence of dystopian thought. According to

Booker, many of the «technological achievements predicted by early scientists like

Bacon were being realized» in the nineteenth century, and they already «offered

hints that science would not have an entirely emancipatory effect on humanity» (6),

as science in general goes against human nature and thus becomes a source of its

suppression and control. Lastly, the discovery in psychology and philosophy in the

nineteenth century that human nature is not as perfect and morally good as it was

believed to be greatly undermined utopian thinking. Walsh claims that the

discoveries of Freud in psychology had a tremendous effect on utopian dreaming

and established the framework for the emergence of an inverted utopia, «as they

proved that humans are not entirely rational beings: they have instincts and are

driven by passions and desires» (125).


311

In the light of the argument given above, Arthur C. Clarke’s Childhood’s End

(1953) is one of the most important science fiction novels that act as a critical utopia

in the post-war time so as to criticise the extremities in utopias and their dangerous

consequences. Through science fiction conventions such as alien invasions, space

travel and apocalyptic futures, he is one of the authors who argued that in terms of

their establishment and maintenance, utopian states are formed as totalitarian

systems that operate on the idea of submission, discipline and control to a chieve

ideal form of rule under the appearance of freedom and happiness.

Childhood’s End tells the story of benevolent, supremely intelligent alien

Overlords who visit and invade the Earth so as to bring an end to poverty and war

by forming a utopian Golden Age – only to reveal in the end that they are in the

service of an even higher intelligence, and that they led the human children to give

up their individual souls and personas to merge with this superior Overmind; thus,

bringing forward the end of humanity. In this science fiction dystopia, Clarke

portrays the utopian formation with its initial undertaking, gradual progress, and

with its eventual dystopian aftermath through the stories of a number of protagonists

and time leaps. As the text ponders the stages of utopian configuration by showing

the existing conditions of the social and political order in different times, in this

novel, Clarke offers not only a dramatized report of the emergence of man’s ultimate

utopia, but he shows how man passes to that utopia through a series of temporary

utopias. As Rabkin and Scholes point out, «of all utopian science fiction, the most

widely respected and enthusiastically read is Childhood’s End . . . it is both a

particular story and a survey of the development of utopian thought, thereby defining

a substantial portion of the range of science fiction» (216).

Clarke gives a different picture as he portrays the apocalyptic ending of the

recreation of the Golden Age, which is not necessarily a dystopia in its premise –

the humanity has come to an end but the children are still living, albeit in a different

form. Hence, in this thesis it is argued and proven that the utopian ideals that reveal

dystopian worlds when put into practice are the underlining political message in the

science fiction narratives of the Cold War period. In an academic study, both novels

analysed in this thesis prove essential for the understanding of the two sides of


312

utopia, and the evolution of ideal into nightmare, specifically in the context of Cold

War. Furthermore, as discussed throughout the thesis, since novel has received

relatively little attention from utopian and literary scholars since its publication

although being important critical literary work, this thesis proves the necessity of

closely analysing science fiction texts, specifically the Cold War British science

fiction texts as they are beneficial in the understanding of the political, social, and

cultural state of the period.

References:

1. Booker, Keith M. The Dystopian Impulse in Modern Literature: Fiction as Social Criticism.

Westport: Greenwood, 1994. Print.

2. 2.Clarke, Arthur C. Childhood’s End. New York: Ballantine, 1953. Print.

3. Hammond, Andrew. «‘The Twilight of Utopia’: British Dystopian Fiction and the Cold War.»

The Modern Language Review 106.3 (2011): 662-681. JSTOR. Web. 30 Nov 2015.

4. Scholes, Robert, and Eric S. Rabkin. Science Fiction: History, Science, Vision. New York:

Oxford UP, 1977. Print.

5. Walsh, Chad. From Utopia to Nightmare. Connecticut: Greenwood Press, 1972. Print.


313

JOURNALISM AND TELECOMMUNICATIONS

Терещенко Камилла Владимировна

студентка III курса

«Крымский инженерно-педагогический университет имени Февзи Якубова», Крым

ОСОБЕННОСТИ СЕТЕВОЙ ЖУРНАЛИСТИКИ КИТАЯ

Вследствие быстрого развития цифровых технологий Интернет стал

важнейшим инструментом распространения информации в современных

условиях. Сетевая журналистика на том же основании выступает

необходимым для аудитории средством приема и распространения новостей

[1; с. 43]. Интернет-сеть была создана в Китайской Народной Республике в мае

1994 года для общественного обмена информации и предоставления разного

рода услуг, которая через три года была названа «четвертым видом СМИ».

Улучшение мультимедийного способа вещания в Интернете

принципиально важно для полноценного становления китайских сетевых СМИ.

Одновременное использование графических изображений, текста, видео и звука

в публикациях соответствует культурному наследию Китая, в котором картинки,

музыкальное сопровождение и иероглифическое написание образуют

оригинальные, наполненные неповторимым смыслом материалы.

Основной акцент китайские Интернет-СМИ делают на взаимоотношениях

между людьми, которые способствуют развитию гуманистической значимости и

гуманитарной привлекательности.

Благодаря своим преимуществам, Интернет в КНР стал быстро

развивающимся средством массовой информации, оперативно реагирующим

на важные общественные события и чрезвычайные ситуации.

Наличие различных видов СМИ оказало существенное влияние на

становление плюрализма в Китайской Народной Республике. В сетевом

пространстве китайские средства массовой информации, с одной стороны,

поддерживает свои оригинальность и стабильность в новом онлайн-формате,


314

а с другой, – образует целостную систему, старающуюся удовлетворить

запросы общества в получении и распространении актуальной, оперативной,

а главное – полезной информации [2; с. 5].

Активное становление Интернета воздействовало и на представления о

времени. Касательно периодичности, публикации в китайской Сети прошли

путь от выпуска новостей в определенное время до оперативного в режиме

реального времени. Подобный формат трансформирует уже сложившиеся

традиции в более современную их форму.

Наиболее действенным методом выпуска интернет-новостей в Китайской

Народной Республике является их беспрерывный поток. Ведущими

качествами данного формата считаются текучесть, сжатость, непрерывность,

актуальность, минимальное использование тропов и императивность [3;

с. 157].

Вхождение китайской журналистики в сетевое пространство коренным

образом поменяло представление о профессиональном редактировании,

которое из простого копирования новостей перешло в модель тщательной

обработки поступающей информации на ее достоверность, актуальность и

пользу для общества.

Очевидными достоинствами сетевых каналов связи китайских онлайн-

СМИ, которые объединены с мировой Интернет-журналистикой, являются

следующие:

– Преодоление ограничений в себестоимости распространения

информации и интерактивности;

– Преодоление временных и территориальных границ:

– Преодоление ограничений распространения получаемой информации,

накладываемых на традиционные виды СМИ.

В последнее время в аудитории китайских сетевых средствах массовой

информации наметились такие тенденции, как:

– Переориентировка на широкий целевой сегмент;

– Переход от пассивного восприятия информации к активному;

– Акцент на предпочтениях пользователей;


315

– Улучшение вкуса и внутреннего мира общества;

– Создание морально-нравственного ощущения Интернета.

На данный момент цифровая информационная среда КНР стала одной из

наиболее влиятельных и устойчивых на мировом медиарынке. Углубление

оригинальности контента, опирающееся на личную уникальность,

содействует благоприятному формированию Сети как способа передачи

актуальной и оперативной информации. Улучшение мультимедийного метода

вещания в онлайн-пространстве способствует полноценному развитию

китайских средств массовой информации.


1. Акопов А.И. Электронные сети как новый вид СМИ // Филологический вестник

Ростовского государственного университета. 2008, №3. – с. 43

2. Су Юйфан. Интернет-журналистика КНР в контексте глобализации медиасреды:

Авто-реф. дисс. канд. филол. наук. – М.: Изд-во РУДН, 2013. – с. 5

3. Учебное пособие по журналистике 21 века. История китайской журналистики и

коммуникации. Редакционная коллегия: главный редактор: Фан Ханьцзи, заместитель

главного редактора: Дин Ганьлинь, Хо Шихуа, Чжэн Синдун, Чжоу Жоуцзин,

Чжао Юмин – Пекин: Университет «Жэньминь», 2010. – с. 157


316

LAW AND INTERNATIONAL LAW

Osoianu Tudor Constantin

Profesor universitar al catedrei «Procedură penală, Criminalistică și Securitate informațională»

a Academiei «Ştefan cel Mare» a MAI al Republicii Moldova

Pilat Artiom Iuri

Asistent universitar al catedrei «Procedură penală, Criminalistică și Securitate informațională»

a Academiei «Ştefan cel Mare» a MAI al Republicii Moldova

UTILIZAREA CUNOȘTINLOR SPECIALE ÎN PROCESUL

DE JUDECARE A CAUZELOR PENALE

Adnotare. În esenţă, funcţia de judecată constă în administrarea probatoriului, evaluarea

probatoriului administrat în vederea pronunţării unei hotărâri cu privire la temeinicia

acuzaţiei penale formulate de procuror împotriva inculpatului, precum şi pronunţarea une i

hotărâri judecătoreşti prin care să fie rezolvat conflictul de drept penal dedus judecăţii fiind

garantate părţilor şi subiecţilor procesuali plenitudinea drepturilor prevăzute de art. 6

CEDO. În procesul examinării cauzei în faza de judecată, judecătorul în unele cazuri la

solicitarea părților solicită efectuarea unor cercetări metodice cu aplicarea cunoștințelor

speciale în scopul clarificării unor circumstanțe care au importanță pentru soluționarea justă

a cauzei.

Cuvinte cheie: expertiza judiciară, expertul judiciar, dispunere, încheiere, cererea părților,

cercetarea judecătorească, instanța de judecată.

Importanța deosebită pe care o are faza de judecată în desfășurarea procesului

penal a fost remarcată demai mulți autori de specialitate care, fără echivoc, au

recunoscut judecății rolul central pe care îl deține în înfăptuirea justiției penale. În

cursul judecăţii, instanţa verifică legalitatea şi temeinicia acuzaţiei penale formulate

de procuror, precum şi a pretenţiei civile formulate de partea civilă, adoptând o

hotărâre prin care se soluţionează latura penală şi civilă a cauzei; hotărârea instanţei

poate fi supusă controlului judiciar prin exercitarea căilor de atac de procuror,

persoana vătămată sau de părţi [18, p. 236]


317

Dispunerea și efectuarea expertizei judiciare în faza de judecată are loc în

condițiile respectării principiului oralității, nemijlocirii, publicității și

contradictorialității. Aceste principii care stau la baza judecării cauzei, diferențiază

procedura de dispunere expertizei judiciare în faza de judecată de procedura de

dispunerii expertizei în faza de urmărire penală.

Scopul acestui procedeu probatoriu în faza de judecată constă în soluționarea

de către expert a unor neclarități constatate de către judecător, soluționarea cărora

necesită aplicarea cunoștințelor speciale din diferite domenii ale științei, artei,

tehnicii sau a meșteșugului, care i-au nașterea în procesul examinării cauzei penale.

Atunci când este oportun pentru a elucida esența raportului de expertiză, pot fi

audiați de instanță experții.

CSJ a agreat poziția instanțelor ierarhic inferioare, atunci când respins cererea

de audiere suplimnetară a unui expert, care anterior a fost deja audiat în cadrul

aceluiași proces. De asemenea și audierea suplimentară a expertului Cozlovschi

Gh., întemeiat a fost respinsă de către instanța de apel și recurs ordinar, dat fiind

faptul că fiind audiat în instanța de apel în urma dispunerii rejudecării cauzei de

către instanța supremă, acesta a confirmat concluziile expuse în raportul de

expertiză auto-tehnică efectuată la caz (f.d. 159, v. 3) [6].

CSJ a criticat decizia Curții de apel deoarece, ...nu a soluționat în nici un fel

apelul asupra încheierii instanței de fond din 21 decembrie 2016 (f.d. 98 v. 6), prin

care s-a dispus: «se respinge cererea lui Donos T., cu privire la dispunerea unei

expertize complexe psihiatrico-psihologice-medicale în privința părții vătămate

Rusu V., ca fiind neîntemeiată», contestată de apărare în apelurile declarate (pct.

3. - 4. din decizie) [9].

În unele cazuri experții audiați deviază simțitor de la opinia experimată în

raportul de expertiză, deși audierea acestora se face anume întru a elucida aspectele

neclare din raportul de expertiză. În atare situații organul de urmărire penală sau

instanțele, trebuie să verifice motivele care au determinat divergențe dintre cele

indicate în raportul de expertiză și declarațiile expertului audiat [13].

Probele prezentate de către părți sunt examinate în cadrul cercetării

judecătorești, și în urma cercetării cărora se constată temeiul de fapt de dispunere a


318

expertizei judiciare, în urma căreia se înaintează cerere privind dispunerea expertizei

judiciare, la fel și instanța de judecată este în posibilitate să examineze cererile

înaintate de către părți cu privire la dispunerea expertizei judiciare doar după

cercetarea unor probe prezentate de către părți.

Legiuitorul obligă părţile la proces să prezinte lista de probe pe care

intenţionează să le cerceteze în cadrul judecării cauzei, inclusiv cele care nu au fost

examinate în cadrul urmăririi penale. Astfel, părţile vor indica lista probelor pe care

le intenţionează să le cerceteze în cadrul cercetării judecătoreşti: procesul verbal de

audierea expertului judiciar, raportul de expertiză judiciară etc.

Neprezentarea listei probelor va face imposibilă examinarea probei în cadrul

cercetării judecătoreşti. Totuşi dacă partea care va invoca faptul descoperirii după

etapa punerii pe rol a cauzei penale, nu va exista vreun impediment de a examina

proba dată [12].

În partea pregătitoare a şedinţei de judecată, preşedintele şedinţei de judecată

stabileşte identitatea şi competenţa expertului judiciar, explică drepturile şi

obligaţiile ale acestuia, precum şi previne expertul judiciar pentru răspunderea

penală pe care o poartă pentru declaraţii intenţionat false. În conformitate cu

prevederile art. 363 C. proc. pen., preşedintele şedinţei de judecată stabileşte doar

identitate şi competenţa expertului judiciar, însă, în partea pregătitoare a şedinţei de

judecată preşedintele şedinţei de judecată va explica dreptul de recuzare a expertului

judiciar, dar pentru realizarea acestui drept este necesar să fie adusă la cunoştinţă şi

altă informaţie referitoare la activitatea expertului.

În acest sens, susţinem poziţia autorului A.Ia. Paliaşvili care afirmă nu este

suficient ca părţilor să fie adusă la cunoştinţe doar identitate şi competenţa expertului

judiciar, dar şi informaţia cu privire la locul de muncă a acestuia (cauza Sara Lind

Eggertsdottir c. Iсeland [2]), funcţia acestuia, gradul special, titlul ştiinţific, studii

etc [19, p. 73].

În cauza Mirilashvili c. Federației Ruse, Curtea Europeană a Drepturilor

Omului a constata că în faza de urmărire penală a fost dispusă efectuarea expertizei

judiciare în comisie fonoscopice. Grupa, formată din trei experți judiciari, i-a fost

pusă la dispoziție mostrele vocei în limba rusă reclamantului. Experții au cercetat


319

înregistrările audio, în care au fost înregistrate discuții în limba georgiană. Doi din

cei trei experți incluși în comisie, care nu cunoșteau limba georgiană au constatat că

vocea îi aparține reclamantului, la rândul său expertul judiciar, vorbitor de limba

georgiană inclus în comisia de experți a concluzionat că vocea nu îi aparține

reclamantului.

Pentru a contrazice concluziile raportului de expertiză judiciară care indică că

vocea îi aparține reclamantului, partea apărării a solicitat de la instanță ca în calitate

de specialist să fie citat cet. Rosinskaia E.R. și Galeașina E. I., la 29 ianuarie 2003,

acește persoane au fost audiate și au menționat că metodele prin care a fost stabilit

că vocea îi aparține reclamantului nu sunt siguri, și concluziile acestora sunt

nesigure. Rosinskaia E.R. și Galeașina E. I., au prezentat concluziile sale instanței

de judecată [1], concluziile prezentate au contribuit la dispunerea unei expertize

repetate pe marginea acestuia caz.

Susținem părerea că instanța de judecată era obligată să comunice părților

despre faptul că doi din cei trei experți judiciari incluși în comisia de experți nu

cunoșteau limba de comunicare după care a fost identificată persoana.

La fel, susţinem părerea că în momentul explicării expertului a drepturilor şi

obligaţiilor sale, acestuia trebuie să fie explicat motivul citării precum şi la iniţiativa

căreia dintre părţi a fost citat expertul judiciar.

Legiuitorul autohton nu a reglementat procedura de înlăturare sau eliberare

expertului judiciar din sala şedinţei de judecată, însă, din punct de vedere practic o

reglementare legală a eliberării sau înlăturării expertului din sala şedinţei de judecată

ar contribui la o bună desfăşurare a procesului de judecată.

Cu privire la această întrebare s-au expus autorii M.A. Celiţov şi N.V. Celiţova,

potrivit cărora în partea pregătitoare a şedinţei de judecată, preşedintele şedinţei de

judecată va soluţiona întrebarea cu privire la înlăturarea expertului judiciar din sala

şedinţei de judecată până ca acesta să fie audiat [20, p. 207].

Aşadar, susţinem părerea că expertul judiciar poate fi eliberat din sala şedinţei

de judecată la cererea părţilor sau în baza inițiativei proprii. În ambele cazuri instanţa

de judecată va examina argumentele participanţilor la proces şi va lua a decizia


320

motivată din ce moment expertul judiciar va fi eliberat sau înlăturat din sala şedinţei

de judecată.

Eficacitatea expertizei judiciare dispuse în faza de judecată, este direct

proporțională de capacitatea președintelui ședinței de judecată de a percepe nu

numai scopul acestui procedeu probatoriu, dar și de a înțelege specificul acestui

mijloc de probă, în comparație cu alte mijloace de probă examinate în cadrul

cercetării judecătorești.

În cadrul cercetării judecătorești, instanța de judecată va cerceta toate probele

prezentate de către părți la proces. Însă, datorită rolului său pasiv, instanța de

judecată nu este în drept din oficiu să dispună efectuarea expertizei judiciare, sau să

se expună anticipat asupra admisibilității asupra raportului de expertiză judiciară

efectuată în faza de urmărire penală.

În acest sens, ne vom referi la încheierea emisă de Judecătoria Chișinău, sediul la

Buiucani cu privire la cererea de recuzare a judecătorului care după retragerea în

camera de deliberare în vederea pronunțării sentinței, a reluat cercetarea judecătorească,

expunându-se asupra încălcării procedurii de dispunere a expertizei judiciare, care a

fost dispusă și realizată până la începerea urmăririi penale. În acest caz judecătorul a

pus în discuție din oficiu oprtunitatea efecturării expertizei reptate pe motivul vicilor de

procedură care a afectat raportul de expertiză primare, expunându-se anticipat asupra

admisibilității acestui mijloc de probă, calificându-l lipsit de valoare probantă [14].

În cadrul cercetării judecătorești, fiecare parte la proces este în drept să

înainteze cererea de a solicitarea efectuării expertizei judiciare. Cererea de solicitare

privind efectuării expertizei judiciare se formulează în scris, cu indicarea faptelor şi

împrejurărilor supuse constatării şi a obiectelor, materialelor care trebuie investigate

de expert [4].

Cererile formulate vor fi argumentate, iar dacă se solicită administrarea unor

probe noi, se vor indica faptele şi circumstanţele ce urmează a fi dovedite, mijloacele

prin care pot fi administrate aceste probe, locul unde se află acestea, iar în privinţa

experţilor se va indica identitatea şi adresa lor în cazul în care partea nu poate asigura

prezenţa lor în instanţa de judecată [4].


321

Cererile înaintate se soluționează de către instanța de judecată în urma audierii

opiniilor a celorlalte părți la proces cu privire la cererea înaintată.

În hot. Mantovanelli c. Franţei (Hot.din 18.03.1997) CtEDO a reiterat că,

respectarea dreptului la un proces echitabil presupune dreptul părţilor de a-şi putea

exprima punctul de vedere înainte de formularea raportului de expertiză, simpla

posibilitate acordată de a discuta concluziile expertizei nefiind suficientă pentru a

satisface exigenţele art. 6 CEDO [3]. În faza judecății, nici un act procesual nu poate

fi efectuat decât cu aprobarea și sub controlul instanței. Dispoziția menționată este

aplicabilă oricărui mijloc de probă a cărui administrare a fost anterior admisă de

instant [8, p. 686].

Autorul Igor Dolea reiterează că la examinarea cauzei în fond sau în apel, instanța

poate dispune efectuarea expertizei, dacă, în urma unei cereri sau demers al părților, se

va constata că anumite circumstanțe nu au fost stabilite la urmărirea penală, iar fără

constatarea acestora este imposibilă justă soluționare a cauzei [12, p. 1015].

Așadar, dacă în procesul judecării cauzei se constată careva circumstanțe,

soluționarea cărora necesită aplicare cunoștințelor speciale, fiecare parte la proces,

atât partea acuzării cât și partea apărării vor înainta cerere privind dispunerea

expertizei judiciare. Cererea de solicitare a efectuării expertizei judiciare se

formulează în scris, cu indicarea faptelor şi împrejurărilor supuse constatării şi a

obiectelor, materialelor care trebuie investigate de expert [4].

În urma înaintării cererii de dispunere a expertizei judiciare, judecătorul ascultă

opinia părților cu privire la necesitatea efectuării expertizei judiciare. Partea opusă,

în mod obligatoriu va face cunoștință cu cererea privind dispunerea și efectuarea

expertizei judiciare, și se va expune asupra temeineciei acesteia.

La dispunerea expertizei judiciare este important să se acorde atenție modului

de formulare a întrebărilor la care va răspunde expertul. Una dintre cauzele

principale ale ajungerii la concluzii eronate sau nefundamentate științific o

reprezintă superficialitatea în fixarea obiectivelor expertizei, fără a mai menționa

situațiile în care aceste obiective sunt lăsate la aprecierea expertului [17, p. 116].

Pentru soluționarea unor cereri înaintate de către părți în procesul de judecată,

judecătorul sau după caz completul de judecată deliberează pe loc, fără a se retrage


322

în camera de deliberare. Însă, în urma consultării părților, cu privire la cererea de

dispunere și efectuare a expertizei judiciare, judecătorul după caz completul de

judecată după caz se va retrage pentru deliberare.

Necesitatea de a se retrage în camera de deliberare, rezultă din necesitatea

constatării temeiurilor de fapt privind dispunere expertizei judiciare precum și de a

exclude intenția părții care a solicitat efectuarea expertizei judiciare de a tergeversa

termenul judecării cauzei.

Legislatorul nostru a prevăzut emiterea acestor acte procedural ca documente

distincte, pronunțate numai după retragerea completului de judecată în camera de

consiliu și care se anexează la procesul verbal al ședinței de judecată. În baza

prevederilor art.144 alin. (1) CPP RM (privind dispunerea expertizelor de către

instanța de judecată), înțelegem că încheierile prevăzute expres și exhaustiv în

art.342 alin. (2) CPP RM trebuie să fie motivate, iar o expunere a motivelor de fapt

și de drept privind oportunitatea unor cunoștințe de specialitate întru soluționarea

corectă a cauzei, fără deliberare este practic dificilă.

Dincolo de diferența stabilită de legislator între încheierile separate și

încheierile care se includ în procesul-verbal al şedinţei de judecată, Curtea reține că

articolul 20 din Constituție stabilește o cerință de bază pentru respectarea garanțiilor

dreptului la un proces echitabil - cea cu privire la motivarea oricărui act

judecătoresc prin care se soluționează chestiunile apărute în timpul judecării

cauzei [7].

Autorul Mihail Udroiu, menționează că deliberarea este activitatea desfăşurată

de completul de judecată în vederea stabilirii soluţiei ce urmează a fi pronunţată în

cauza penală; tot o activitatea de deliberare are loc şi atunci când instanţa se pronunţă

pe diferite cereri formulate de procuror, persoana vătămată sau de părţi (de pildă,

deliberarea cu privire la probelor solicitate a fi administrate în cercetarea

judecătorească) [18, p. 278].

Profesorul Igor Dolea reiterează că în cadrul deliberării se verifică și se

evaluează materialul probator și alt material procedural în vederea aprecierii

acestuia și determinării următoarei soluții. Procedura deliberării este nepublică, după


323

cum e și firesc, pentru a asigura independența judecătorilor în materializarea propriei

convingeri asupra cauzei examinate [12, p. 944].

Deliberarea trebuie să se desfășoare în camera de consiliu, unde este interzis

accesul altor persoane. În situația în care cauza penală a fost judecată de către un

complet de judecată, deliberarea are loc sub conducerea președintelui ședinței de

judecată [12, p. 944].

În urma delibirării, instanța se va expune referitor la cererile înaintate de către

părți printr-o încheiere.

Autorul Igor Dolea clasifică încheierile emise de către instanțele judecătorești

în două categorii: încheierile emise ca document separat și încheierile incluse în

procesul verbal al ședinței de judecată [12, p. 946].

În urma deliberării, judecător sau președintele completului de judecată va

anunța, dacă cererea este admisă sau respinsă. Indiferent de faptul dacă aceasta a

fost admisă sau respinsă, judecătorul va argumenta decizia luată. În cazul admiterii

cererii, judecătorul în urma informării părților va expedia încheierea de dispunere a

expertizei și obiectile care urmează a fi supuse cercetării către instituția de expertiză.

Cu privire la argumentarea încheierilor judecătorești s-a expus Curtea

Constituțională a Republicii Moldova. Curtea Constituțională a menționat în

paragraful 15, că dincolo de diferența stabilită de legislator între încheierile separate

și încheierile care se includ în procesul-verbal al şedinţei de judecată, Curtea reține

că articolul 20 din Constituție [5], stabilește o cerință de bază pentru respectarea

garanțiilor dreptului la un proces echitabil – cea cu privire la motivarea oricărui act

judecătoresc prin care se soluționează chestiunile apărute în timpul judecării cauzei

[10]. Așadar, prevederile articolului 20 din Constituție nu le eliberează de obligația

prezentării unor motive suficiente în cazul respingerii cererii privind efectuarea

expertizei judiciare.

Raportul de expertiză judiciară se aduce la cunoștință părților public, care poate

fi citit parțial sau integral.

De regulă, instanța de judecată, dă citirii doar concluziile raportului de

expertiză, însă părțile la proces pot solicita de la instanță de judecată să facă

cunoaștință cu celelalte părți a raportului de expertiză.


324

În acest context, menționăm că Convenția Europeană a Drepturilor Omului în

art. 6 par. 3 lit. b, prevede posibiltatea unei persoane de a dispune de un timp

suficient pentru a face cunoștință cu material probator în scopul de a-și asigura

apărarea.

Așadar, cererea părților de a oferi un timp necesar pentru a face cunoștință cu

raportul de expertiză judiciară este una obligatorie pentru instanță de judecată..

Concluzii.

Dispunerea expertizei judiciare în faza de judecată poate avea loc doar în baza

cererii părților. Instanța de judecată la rându său, examinând cererea și ascultând

opinia celelalte părți va emite o încheiere prin care va admite sau va respinge cererea

înaintată. Reieșind din practica CtEDO, încheierea urmează a fi motivată, chiar dacă

cererea uneia dintre părți a fost respinsă. Respectarea în ansamblu al exigențelor

legale cu privire la dispunerea expertizei judiciare, va contribui esențial la

respectarea garanțiilor procesuale a părților la proces.

Bibliografia:

1. Cauza Miralashvile c. Russia. Hotărârea CtEDO [Citat la 29.01.2021]. Disponibil:

http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-90099

2. Cauza Sara Lind Eggertsdottir c. Iсeland. Hotărârea CtEDO [Citat la 21.08.2020]. Disponibil:


3. Cauza Mantovanelli c. Franţei. Hotărârea CtEDO [Citat la 29.01.2021] Disponibil:


4. Cod de procedură penală al Republicii Moldova: nr. 122 din 14 martie 2003. În: Monitorul

Oficial al Republicii Moldova, 2003, nr. 104 – 110.

5. Constituţia Republicii Moldova din 29.07.1994. În: Monitorul Oficial al Republicii Moldova,

nr. 1 din 12.08.1994.

6. DCP din 22. 10. 2019. Dosarul nr. 4-1re-118/2019. Disponibil: http://jurisprudenta.csj.md/

search_plen_penal.php?id=1919

7. Decizia Curții Constituționale a Republicii Moldova nr. 123 din 25.11.2019 de

inadmisibilitate a sesizării nr. 129g/2019 privind excepția de neconstituționalitate a articolului

342 alineatele (2) și (3) din Codul de procedură penală (pct.15)

8. Dolea, I., Roman, D., Sedlețchi I.,Vizdoagă, T. Drept procesual penal. Ch. Cartier Juridic,

2005. 641. 960 p. ISBN 9975-79-343-6


325

9. Extras din DCP CSJ din 17.04.2018. Dosarul nr. 1ra-642/2018. Disponibilă:

file:///C:/Users/User/Desktop/393374218-donos-csj.pdf)

10. Hotărârea Curţii Constituţionale a Republicii Moldova nr. 123 din 25.11.2019 privind

excepţia de neconstituţionalitate a unor prevederi din Codul de procedură penală (articolul

342 alineatele (2) și (3) din Codul de procedură penală (motivarea încheierii de refuz privind

audierea martorilor apărării)). (Sesizarea nr. 129g/2019).

11. Hotărârea Curţii Constituţionale a Republicii Moldova nr. 38 din 14.03.2019 privind excepţia

de neconstituţionalitate a unor prevederi din Codul de procedură penală (invocarea nulității

probelor la ședința preliminară). (Sesizarea nr. 50g/2019).

12. Igor, Dolea. Cod de procedură penală. Comentariu aplicativ. Ediția II. Chișinău, «Cartea

Juridică», 2020. P. 944 1408 p. ISBN 978-9975-3418-0-6

13. În Cauza Ghimp şi alţii c. Republicii Moldova (Hot. CtEDO 30.10. 2012) CtEDO

menţionează că medicul-legist I.C. a făcut parte din prima comisie de experţi medici-legişti,

care după ce au examinat cadavrul victimei, au ajuns la o concluzie cu privire la posibila oră

la care i-a fost cauzată leziunea fatală. Cu doi ani mai târziu, din motive bine – cunoscute

doar pentru el, medicul-legist I.C. s-a înfăţişat la Curtea de Apel şi a exprimat o opinie care

a atras după sine o un alt efect asupra acuzării celor trei colaboratori de poliţie. Noua sa

opinie a fost acceptată de Curtea de Apel fără a fi înaintate întrebări despre motivele care l-

au determinat pe medicul I.C. să-şi schimbe părerea după o perioadă atât de îndelungată.

Mai mult, judecătorii care au admis noua opinie a lui I.C. nu au considerat necesar să explice

de ce ei au preferat această nouă viziune, şi nu raportul de autopsie şi concluzia comisiei

experţilor medici-legişti care au avut sarcina de a examina cadavrul victimei (paragr.50).

Disponibilă: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-124597

14. Încheierii din 17.02.2020 (dosar 1-154/18) emisă de Judecătoria Chișinău, sediul

Buiucani.

15. Mai mult, eventualul refuz al instanței de apel poate fi contestat odată cu fondul cauzei. Toate

acestea au ca scop, pe de o parte, asigurarea dreptului la un proces echitabil, iar, pe de altă

parte, soluționarea cu celeritate a cauzei, întrucât, în caz contrar, s-ar permite prelungirea

nejustificată a soluționării acesteia printr-o cerere de readministrare/administrare a

probelor, cu toate că dispunerea lor nu este pertinentă cauzei. Pct.50 Decizia Curții

Constituționale a Republicii Moldova nr. 74 din 02.07.2020 de inadmisibilitate a sesizării nr.

1g/2020 privind excepția de neconstituționalitate a unor prevederi din articolele 251 alin. (2)

ș alin. (4), 325 alin. (2), 413 alin. (3) ș 414 alin. (2) din Codul de procedură penală.

16. Poalelungi, M., Dolea, Ig., Gurschi, C., Vîzdoagă, T. ş.a. Manualul judecătorului pe cauze

penale. Chişinău, «Tipografie Centrală». p. 37. 1192 p. ISBN 978-9975-53-231-0.

../393374218-donos-csj.pdf


326

17. Stancu Emilian, Manea Teodor. Tactică criminalistică (I). Curs universitar. Ed. Universul

juridic. București, 2017. P. 116 224 p. ISBN 978-606-39-0115-7

18. Udroiu, Mihail. Procedura penală. Partea Specială. Ediția 5. Revizuită și adăugită. București,

Editura «C.H. Beck», 2018. P. 236. 871 p. ISBN 978-606-18-0766-6

19. Палиашвили А.Я. Экспертиза в суде по уголовным делам. Москва: Юрид. Лит., 1973.

C. 73. 144 с.

20. Чельцов М.А., Чельцова Н.В. Проведение экспертизы в советском уголовном процессе.

Москва,1954. p.207 278 p.


327

ARTS, CULTURAL STUDIES AND ETHNOGRAPHY

Dementjeva Jelena

PhD of Social Sciences, Founder of the EFA Associated Center in Lithuania

International Flamenco and Spanish Dance Association

«Escuela de Flamenco de Andalucía» (EFA), Spain

Lithuanian Academy of Music and Theater, Republic of Lithuania

THE FLAMENCO ART AS A PHENOMENON OF GLOBAL

CREATIVE CAPITAL DURING THE PANDEMIC

On the 16th of November 2010 years UNESCO inscribed flamenco on the

Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity. It is a unique

and diverse cultural expression, a symbol of the identity of the southern region of

Spain. However, flamenco also has roots in other regions such as Murcia and

Extremadura [5]. The cradle of flamenco is Seville, the capital and largest city of

the autonomous region of Spain – Andalusia.

Flamenco is a performing arts that emerged from the fusion of Moorish,

Sephardic, Castilian, Indian and African cultures. It’s a synthesis of vocal music, dance

art and musical accompaniment (cante, baile, toque). Flamenco is a sign of the identity

of many groups and communities, especially the ethnic Roma community (étnica

gitana), which played an important role in its development. The transfer of flamenco

art is carried out within the framework of dynasties of artists, families, flamenco clubs

(las peñas flamencas), flamenco schools or studios and social groups that play an

important role in the preservation and dissemination of this art [3].

The flamenco phenomenon includes many manifestations and aspects. This is

not only a phenomenon in art, culture, but also it‘s socio-economic derivative – the

flamenco industry as a certain form of the creative industry. It generates

considerable economic capital through the cultivation of the arts and traditions of

flamenco locally and globally. Cultural tourism attracts 7.5 million foreign tourists

every year [6].


328

The following socio-economic aspects associated with the phenomenon of

flamenco can be distinguished:

– tourism sector – flamenco has become part of the brand of Spain, so tourists

go to flamenco performances in taverns (el tablao), buy thematic souvenirs,

paraphernalia, multimedia products, etc.;

– studies of flamenco – amateurs and representatives of flamenco from all over

the world come to Spain, and especially to Andalusia, for festivals and master

classes in various flamenco schools. Of course, the first two aspects affect the entire

tourist infrastructure of Spain (airlines, transport, catering, etc.);

– using of information technologies (IT), online platforms – modern

technologies have opened up opportunities not only to sell professional flamenco

products (musical instruments, costumes, special shoes for dancing, etc.), but also

to organize cultural events, carry out the processes of learning flamenco).

And if the global crisis associated with the COVID-19 pandemic negatively

affects the first two aspects [2], then the third aspect (using of IT, online platforms)

gave a new round in the global distribution and academic systematization of the art

of flamenco.

The Ministry of Culture and Historical Heritage of the Andalusian region has

taken on the task of ensuring the professionalization of the flamenco sector in order

to preserve its history, strengthen the activities of the associative sphere, spread the

ingrained canons of flamenco, and support festivals and other meetings at the local

and international level [4].

For example, the specially created International Association of Flamenco and

Spanish Dance «Escuela de Flamenco de Andalucía» (EFA) is focused on the

protection and cultivation of the artistic projection of the flamenco world at the

regional and global level. It brings together representatives of flamenco art from

more than 25 countries in Europe, Asia, Oceania, America. EFA develops flamenco

culture pedagogically and anthropologically with a series of training modules on

subjects such as flamenco singing, flamenco dance, Spanish dance, flamenco guitar

and flamenco percussion [1].


329

Summing up, it can be argued that the art of flamenco today is not only a

cultural heritage, but also a socio-economic phenomenon that generates creative and

social capital in the context of globalization. On the one hand, the pandemic

contributed to a major economic downturn in flamenco tourism, but on the other

hand, it is contributing to a more intense and widespread diffusion of the flamenco

art from an academic perspective thanks to modern information technologies.

References:

1. Escuela de Flamenco de Andalucía, (2021). [Electronic source]. Available at:

<https://www.escueladeflamencode andalucia.es/presentacion/> (Accessed on 2021.02.20.)

2. Informe mensual de coyuntura del movimiento reglado de Andalucía (2020). Publicaciôn

Oficial de la Consejerîa de Turismo, Regeneraciôn, Justicia y Administraciôn Local. Num. 84,

Octubre 20. [Electronic source]. Available at: <https://multimedia.andalucia.org

/saeta/bata_2019.pdf > (Accessed on 2021.02.21.)

3. Instituto Andaluz del Flamenco (2021). [Electronic source]. Available at:

<https://artsandculture.google.com/ exhibit/gQRw4opa?hl=es> (Accessed on 2021.02.21.)

4. Junta de Andalucía (2021). Flamenco, Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad.

[Electronic source]. Available at: <https://www.juntadeandalucia.es/organismos/culturay

patrimoniohistorico/areas/flamenco/patimonio-cultural-inmaterial.html> (Accessed on

2021.02. 21.)

5. UNESCO, (2021). El Flamenco. [Electronic source]. Available at: <https://ich.unesco.org/

es/RL/el-flamenco-00363> (Accessed on 2021.02. 20.)

6. Vizcaíno, M. (2015). Evolucion del turismo en Espana: el turismo cultural. International

Journal of Scientific Management and Tourism, Vol. 4 pp 75-95.


330

Zeynalova Leyla Mikayıl qızı

müәllim

Azәrbaycan Milli Konservatoriyası nәzdindә Musiqi Kolleci, Azәrbaycan Respublikası

MODERNİST VӘ MULTİKULTURAL CӘMİYYӘTDӘ

EL MӘRASİMLӘRİ PRAKTİKASINA YENİ BAXIŞ

Xülasə. Mәqalәdә göstәrilir ki, multikultural cәmiyyәtin şәrtlәrini özündә ehtiva edәn

azәrbaycançılıq yüksәk әxlaqi normalarla yanaşı yeni dünyәvi dәyәrlәri dә özündә birlәşdirir.

Azәrbaycanlıların әnәnәvi el mәrasimlәri tarixәn müәyyәn dәyişikliklәrә uğrasa da, bütün

dövrlәrdә öz mahiyyәtini vә gözәlliyini saxlamışdır. Toy vә yas mәrasimlәrinin tәnzimlәnmәsi

mәsәlәsi son illәrdә cәmiyyәtin, elәcә dә dövlәt strukturlarının gündәmindә olmuşdur. Böyük

әksәriyyәt mәnәviyyatın vә ictimai tәfәkkürün bir göstәricisi olan bu mәrasimlәrin

tәnzimlәnmәsinin tәrәfdarı kimi çıxış edir. El mәrasimlәrinin hazırkı vәziyyәti әksәr insanları

narahat etsә dә, ümid edilir ki, postpandemiya dövründә el şәnliklәri zamanı adәt-әnәnәlәrә

yabançı olan, el mәrasimlәrini gözdәn salan halların aradan qaldırılması üçün ictimai qınaq vә

tәşәbbüslәr öz müsbәt nәticәsini verәcәkdir.

Açar sözlər: cәmiyyәt, toy, yas, mәrasim, multikulturalizm.

Tarixin әn erkәn mәrhәlәlәrindә meydana gәlәn qәdim dünyagörüşlәri әsrlәrin

süzgәcindәn keçәrәk xalqın el mәrasimlәrindә öz izlәrini qoruya bilmiş xalq

inancları etnosun kimliyinin tәyinedici amillәrindәn biri olub, hәr bir etnosa

spesifiklik qazandırır. Minilliklәr boyu xalqın ictimai-fәlsәfi tәfәkkürünün, mәnәvi

dünyagörüşünün formalaşmasının әn erkәn vә әn zәngin mәrhәlәsini tәşkil edәn

qәdim inanclar sistemi azәrbaycanlıların yaddaşında hәkk olunaraq onların mәnәvi

dünyasında o qәdәr güclü tәmәl atmışdır ki, «bu gün belә islam ideologiyasının

tәrkibindә öz varlıqlarını qoruyub saxlayaraq özünәmәxsus sintezin ortaya

çıxmasına sәbәb olmuşdur»[1, s.34-35].

Apardığımız araşdırmalar tәsdiqlәyir ki, azәrbaycanlıların toy, doğum, ölüm

mәrasimlәri ilә bağlı ayinlәrindә qәdim mifoloji dünyagörüşlәrinin izlәri bu gün dә

özünü göstәrir. Tәbii ki, tәqvim dәyişir, әsrlәr ötür, nәsillәr bir-birini ardıcıl surәtdә

әvәz edir. Hәr yeni gәlәn nәsil özündәn әvvәlki nәslin qurub-yaratdığını dәyişir,

daha da tәkmillәşdirir. Sürәtlә dәyişәn zaman axarında yalnız irsilik vә әnәnәvilik


331

xüsusiyyәti sayәsindә adәt vә әnәnәlәr bütün dövrlәrdә öz әhәmiyyәtini, tәsir

gücünü saxlaya bilib [2].

Eyni zamanda hәr bir cәmiyyәtin özünәmәxsus xarakterik xüsusiyyәtlәri bәdii

emosional vasitәlәrin ideya vә mәzmununa әsaslı şәkildә tәsir edir. Bu baxımdan

keçmiş Sovetlәr İttifaqında dinin vә onun emosional vasitәlәrinin mahiyyәti ateist

baxışlar zәminindәn şәrh edilmişdir. Eyni zamanda xalqın әsrlәr boyu qoruyub

saxlaya bildiyi dini adәt vә vәrdişlәrә radikal formada müdaxilә edilmişdir.

İnsanların ailә vә mәişәt әnәnәlәrini zorla dәyişdirmәk cәhdi qabarıq şәkildә nәzәrә

çarpmışdır [3, s.119; 4, s.118]. Lakin bütün tәzyiqlәrә baxmayaraq xalq özünün

әsrlәr boyu icra etdiyi adәt vә әnәnәlәrindәn, islami dәyәrlәrindәn uzaqlaşdırıla

bilmәmişdir.

Azәrbaycanın әldә etdiyi müstәqil dövlәtçilik statusu bu gün elm vә

mәdәniyyәtdә gedәn proseslәrin fәallaşdırılmasını vә tәdqiqatların

dәrinlәşdirilmәsini tәlәb edir. Bu mәnada, müasir Azәrbaycan kulturoloji fikrinin

aktual problemlәrindәn biri kimi xalq mәdәniyyәtinin, el mәrasimlәrinin kompleks

halda öyrәnilmәsi qanunauyğundur. «Milli mәdәniyyәt, mәnәvi dәyәrlәr statik,

stabil vә doqmatik ola bilmәdiyindәn, o, daim inkişaf etdiyindәn vә digәr

mәdәniyyәtlәrlә әlaqәyә girәrәk yeni dәyәrlәr kәsb etdiyindәn, onun әsas tәmәl

prinsiplәrinin qorunub saxlanmasında, cәmiyyәtin yüz illәrlә formalaşmış әxlaqi-

mәnәvi dәyәrlәrinin yeni nәslә çatdırılması vә tәrbiyәsindә dinin özünәmәxsus yeri

vardır vә bir çox hallarda mәnәvi dәyәrlәrә yeni süni çalarlar, qondarma dәyәrlәr

gәtirmәk bütün dünyada әks nәticәlәr vermişdir» [5, s.4]. Milli mәdәniyyәtdә

deqradasiya prosesinin dә şahidi oluruq. Bunun da bir çox sәbәblәri içәrisindә biri

dә budur ki, «bu işlә elmi şәkildә mәşğul olan elә bir ciddi qurum yoxdur. Hәtta

«Müasir xaotik proseslәr girdabında bәzәn yaşlı adamlar da özlәrini itirirlәr. Elә olur

ki, nәyinsә xәtrinә insanlar asanlıqla dәyәrlәri qurban verir, kosmopolitlәşirlәr. Yәni

özünәmәxsusluqlarını, köhnәliklәrini qoruya bilmirlәr» [6]. Bu mәnada Azәrbaycan

reallığında mәdәni irsin mühafizәsi, xalqımızın, habelә dünyanın mütәrәqqi mәnәvi

dәyәrlәrindәn lazımınca yararlanaraq gәnc nәslin daha da sağlam әhval-ruhiyyәdә,

saf әxlaqi ruhda tәrbiyәlәndirilmәsi mәdәniyyәt siyasәtimizdә varislik prinsipinin

әn zәruri vәzifәlәrindәndir[7, s.76].


332

Azәrbaycanda dini vә etnik xәritә üst-üstә düşmәsә dә azsaylı xalqların, milli

vә dini azlıqların bir vәtәndaş kimi haqq vә hüquqlarının qorunması Azәrbaycan

dövlәtinin, cәmiyyәtinin diqqәt mәrkәzindә olmuşdur, fәrqliliklәrә ölkәmizin, milli

mәdәniyyәtimizin tәrkib hissәsi kimi baxılmışdır [5, s.14-15]. Cәmiyyәtdәki siyasi-

iqtisadi dәyişikliklәrә baxmayaraq, Azәrbaycan xalqının ailә mәişәtindә әnәnәvi

olaraq milli-dini adәt-әnәnәlәr hәlә dә güclüdür.

Azәrbaycanda müsәlman, xristian, yәhudi әhalisinin ailә mәişәtindә dini

dәyәrlәrin yeri vә rolu cәmiyyәtdәki azadlıqların artması ilә daha geniş miqyas

almışdır. Multikultural cәmiyyәtdәki siyasi, sosial, iqtisadi (xüsusilә mülkiyyәt)

münasibәtlәrinin ciddi şәkildә yenilәnmәsi, hәyatın bütün sahәlәrindә hәyata

keçirilәn islahatlar özünü ailәdә dә göstәrir. Azәrbaycana son 20 ildә gәlmiş (vә ya

gәtirilmiş) dini icmaların ilk növbәdә mәhz qadınları vә gәnclәri hәdәf götürmәsini

özlәrinә gәlәcәk dini vә siyasi-sosial baza yaratmaq cәhdinin tәrkib hissәsi kimi

qiymәtlәndirmәk vacibdir [8, s.132].

Kәnd hәyat tәrzi ilә şәhәr hәyat tәrzi arasındakı fәrqlәrә gәldikdә isә, qeyd

edilmәlidir ki, kәnddә dini-mәdәni dәyәrlәrin qorunması daha sabit olduğu vә

mühafizәkarlıq saxlanıldığı halda, şәhәrdә «yeni mәdәnilәşmә» – müasirlәşmә, yad

mәdәniyyәtlәrin elementlәrinin doğma mәdәniyyәtә sürәtlә daxil olması –

akkulturasiya prosesi gedir, mәdәni şok adlanan xüsusi bir vәziyyәt yaranır. Öz

mahiyyәtinә vә ifadә formalarına görә bu mәdәniyyәt tipi mәnәvi vә maddi

dәyәrlәrin kütlәvi istifadәsinin orta sәviyyәsinә uyğunlaşıb [9, s.12].

Bakıda vә bütövlükdә Azәrbaycanda yayılan kütlәvi mәdәniyyәt әsasәn Qәrb

hәyat tәrzinin vә müasir әnәnәlәrin yayılmasına xidmәt edir. Azәrbaycanın yeni

ictimai-siyasi sistemә yön alması nәticәsindә «müasirlәşmә» düşüncәsi sosial şüurda

özünә xüsusi yer almışdır. Müşahidәlәr göstәrir ki, Qәrb hәyat tәrzi şәhәrli gәnclәrin

müәyyәn hissәsi üçün daha cәlbedici görünür vә onların bir çoxu buna can atırlar [10].

Şәxsi azadlıq, valideynlәrdәn qeyri-asılılıq, tәşәbbüskarlıq hisslәri gәnclәrin

bir hissәsini milli adәtlәrdәn uzaqlaşmağa, digәr mәdәniyyәtlәrә meyl etmәyә sövq

edir. Professor Sәlahәddin Xәlilov problemlә bağlı yazır: «Gәnclәrimizin tәlim-

tәrbiyәsini mәnәvi tәkmillәşmә istiqamәtindә necә yenidәn qura bilәrik? Min illәr

boyu ata-babalarımızdan bizә hәm dә genetik olaraq miras qalmış böyük mәnәvi


333

sәrvәtlәri kәnardan öyrәnmәklә yanaşı, öz daxilimizdә necә aşkar edә bilәrik?

Özümüz mәnәn yüksәlmәdәn, övladlarımızın tәrbiyәsini «müasir tәlәblәr

sәviyyәsindә» necә qura bilәrik?» [9, s.13; 11, s.300].

Azәrbaycan Respublikasının Prezidenti İlham Әliyev tolerantlığın, dini, milli

dözümlülüyün milli mentalitetimizin ayrılmaz cәhәtlәrindәn olduğunu dәfәlәrlә

qeyd edәrәk bildirmişdir ki, yüzilliklәr boyunca Azәrbaycanda xalqlar vahid vә

mehriban bir ailә kimi yaşamış, etnik vә dini icmalar arasında dözümlülük әlaqәlәri

formalaşmış, milli, irqi, dini ayrı-seçkiliyә yol verilmәmiş, müxtәlif dinlәrә mәnsub

insanlar sülh vә әmin-amanlıq şәraitindә dinc-yanaşı fәaliyyәt göstәrmişlәr [12].

Respublikamız dünyada әnәnәvi dinlәr olan islamın, xristianlığın vә iudaizmin –

mәscidin, kilsәnin vә sinaqoqun dinc yanaşı fәaliyyәt göstәrdiyi, tolerantlığın

mövcud olduğu nadir ölkәlәr sırasındadır.

Azәrbaycanlıların әnәnәvi toy mәrasimlәri tarixәn müәyyәn dәyişikliklәrә

uğrasa da, bütün dövrlәrdә öz mahiyyәtini vә gözәlliyini saxlamışdır. Silsilәvi

ardıcıllığı gözlәnilәn milli toy mәrasimlәri bu gün dә әsasәn adәt-әnәnәni vә dövrün

mәnәvi-etik tәlәblәrini gözlәmәklә hәyata keçirilir. Toy mәrasimi müәyyәn sistemә

salınmış bәdii әsәrdir, xalqın uzun әsrlәr boyu yaratmış olduğu böyük xalq

yaradıcılığı abidәsidir [13; 14, s.205-207]. Xalqımızın әnәnәvi toy adәtlәri bәzi

dәyişikliklәrә uğrasa da, bütün dövrlәrdә öz mahiyyәtini, gözәlliyini vә tәntәnәsini

qoruyub saxlamışdır.

Әnәnәvi toy mәrasimlәrinin bugünkü halına gәlib çatmasında dini amillәrin

rolu inkaredilmәzdir. Bu mәnada İslam dini dә müsәlmana gәlәcәk hәyat yoldaşının

düzgün seçilmәsi üçün aydın meyarlar tәklif edir. Azәrbaycanda da adәtәn әnәnәvi

olaraq gәlini valideynlәr seçirlәr. «Әlbәttә, müasir dövrdә gәnclәr belә işlәri әksәr

hallarda öz öhdәlәrinә götürürlәr, lakin hәr bir halda әnәnә gözlәnilir, yәni

valideynlәrin razılığı olmalıdır» [15, s.87]. Aparılan araşdırmalardan göründüyü

kimi, «toy adәtlәri eldәn-elә, ölkәdәn-ölkәyә, fәrqlәnir. Lakin bu adәtlәr nә qәdәr

fәrqli görünsә dә, onları ümumi bir cәhәt birlәşdirir ki, toydan sonra yeni qurulmuş

müsәlman ailәsi yaşamaq üçün zәruri olan әsas şeylәrlә tәmin edilmiş olur. Mәhz

bu cәhәt әrlә-arvad arasındakı münasibәtlәrin möhkәm tәmәl üzәrindә qurulmasına


334

şәrait yaradır. Qohum-qardaşın toyda yaxın iştirakı da bәylә gәlinin fәrdi

mәsuliyyәtini, demәli, ailәnin dә möhkәmliyini artırır [15, s.113].

Professor Şahlar Әsgәrov Pifaqora istinadәn yazır ki, «xoşbәxtlik tәk adam işi

deyil». Demәk, xoşbәxt hәyatın zәruri şәrti ailә qurmaqdır. Ailә cәmiyyәtin

elementar әsasını (qәfәsini) tәşkil edir. Ailәsiz yer kürәsi bәrbad halda olardı [16].

Demәli, insanların xoşbәxtlik anlayışında da müsbәt dinamikaya ehtiyac

vardır. Bu, özünü el mәrasimlәrdәn hәm müsbәt, hәm dә mәnfi çalarları ilә әks

etdirir. Mәsәlәn, әvvәllәr gәlin gәtirmәk üçün bәzәdilmiş atlardan vә faytonlardan

istifadә olunurdusa, indi maşınlar bәzәdilir. Mәhz elmi-texniki tәrәqqi uzun әsrlәr

boyu el şәnliyinin әn maraqlı anlarından biri olan cıdır tamaşalarını sıxışdırıb

meydandan çıxarmışdır. Yaxud, toylarda vә ya başqa el şәnliklәrindә ifa olunan

nәğmәlәr yenisi ilә әvәz olunmuşdur. Lakin onların milli ritmlәri dәyişmәmişdir.

Nişantaxtı, paltarksdi, xınayaxdı, ayaqaçdı vә s. әnәnәvi cәhәtlәr müasir toyun da

ayrılmaz hissәlәridir. Әn maraqlı cәhәt odur ki, toyun hәr bir mәrhәlәsinin

özünәmәxsus bәdii ifadә vasitәlәri әsasәn bu gün dә qorunur. Bu ifadә vasitәlәri

toyda cәmlәşәn müxtәlif ayin, etiqad vә görüşlәr sisteminin mәzmununa uyğun

şәkildә icra olunur [3, s.102].

Toy mәrasimlәrindә dini dәyәrlәrә daha çox hörmәt göstәrilmәsini biz müasir

dövrün «dәrviş toyları»nda da görürük. Bu, heç dә sufi tәriqәt nümayәndәlәri olan

dәrvişlәrin müşayiәti ilә icra olunan toy mәrasimi demәk deyildir. Әslinә qalsa, belә

mәclislәrdә adi toylardan fәrqli bir mühit nümayiş etdirilir. Dәrviş dini mövzularla

yanaşı, cavanlara böyüklәrә hörmәt edilmәsi haqqında nәsihәtlәr dә verilir. Bu cür

şeirlәr ibrәtnamә adlanır [17, s.109-111]. Oğlan toyu ilә qız toyu ayrılıqda keçirilir.

Oğlan toyunda kişilәr iştirak etdiyi kimi qız toyunda da yalnız qadınlar olurlar [17,

s.111; 18, s.31].

Dünyәvi dәyәrlәri özündә yaşadan milli Azәrbaycan toyları daha çox

rәngarәng növdәdir: «şәhәr toyu, kәnd toyu, rayon toyu, kiçik toy, böyük toy, aşıqlı

toy, xanәndәli toy. Dәdә-babadan toy – ailә saflığının, etibarın, sәdaqәtin rәmzidir.

Toyda sağdış, soldış, yengә funksiyasını yerinә yetirәnlәrin xüsusilә seçilmәsi, bәyә

tәrif deyilmәsi, şabaş yığılması, tamadanın aparıcılıq qabiliyyәti köhnә vaxtlarda

olduğu kimi» [2] bu gün dә bir çox bölgәlәrimizdә saxlanılmaqdadır.


335

Toy vә yas mәrasimlәrinin tәnzimlәnmәsi mәsәlәsi son illәrdә cәmiyyәtin,

elәcә dә parlamentin müvafiq komitәlәrinin gündәmindә olmuşdur. Böyük

әksәriyyәt bu mәsәlәnin qanunla tәnzimlәnmәsinin, yәni, bütün әndazәlәri aşmış toy

vә yas mәrasimlәrimizdә qayda-qanun yaradılmasının tәrәfdarı kimi çıxış edir.

Mütәxәssislәr belә bir praktik tәkliflә çıxış edilәr ki, toy mәrasiminin menyusu

hәr kәsin öz şәxsi imkan vә zövqünә görә hazırlansa yaxşıdır. Toyda çoxlu yemәk

vermәk vә çox yemәk, çox içmәk adәti aradan qalxsa, toy sahibi israfçı mәsrәflәrdәn

xilas olar. Menyunun uyğun standartlar çәrçivәsindә iştirakçıların istәyi üzrә tәrtibi

daha praktik olar. Menyu uyğun olaraq xidmәtçi vasitәsilә sifariş edilsә israfçı vә

narahat edici bir çox problemlәr dә hәll olunmuş olar [19, s.147].

Müasir elmi әdәbiyyatda dini dünyagörüşün insanların hәyatına tәsiri, şәhәr vә

kәnd hәyat tәrzi, ayrı-ayrı qrup vә birliklәrin hәyat tәrzi, «kütlәvi mәdәniyyәt»in

ümumi mәdәniyyәtә tәsiri, cәmiyyәtdә «mәdәni şok» vәziyyәti öyrәnilir, müxtәlif

alim vә tәdqiqatçıların bu mәsәlәlәrә münasibәti incәlәnir.

Müvәffәqiyyәt vә uğurun әsasını zamana sahib çıxmaqda görәn müasir

amerikan filosofu Brayan Treysinin fikrincә, vaxt – müasir biznesin valyutasıdır vә

bilik qәdәr dәyәrli hesab edilir. Bu yanaşmadan çıxış edәn professor Şahlar Әsgәrov

da Allah tәrәfindәn insana verilmiş iki qiymәtli potensialdan birini sağlam bәdәn,

digәrini isә zaman-vaxt hesab edir. Fikrini belә әsaslandırır ki, әgәr sağlamlıq

Allahın vә insanın ixtiyarındadırsa, zaman yalnız insanın öz nәzarәtindәdir [16].

XXI әsrin sәrt tәlәblәrindәn biri dә mәhz zamanı illәrlә, günlәrlә, saatlarla yox,

dәqiqәlәrlә nәzarәtә götürülmәsidir. Demәli, zamana hörmәt hissinin aşılanması

böyük mәdәniyyәtdir. Bu mәnada daha çox geriyә deyil, irәliyә baxmaq qlobal

düşüncәnin әsas şәrtlәrindәndir ki, diqqәt yetirdikdә biz bunu folklor

nümunәlәrimizdә, o cümlәdәn nağıllarımızda da görә bilәrik.

Yas mәrasimlәrin bәzi tәrәflәri dә düşünәn insanları narahat edir. Hәtta Dini

İşlәr üzrә Dövlәt Komitәsinin yas mәrasimlәrinin keçirilmәsinin tәnzimlәnmәsi ilә

bağlı qәrarı belә әhali tәrәfindәn birmәnalı qarşılanmır. Halbuki, yas mәrasimlәri

artıq öz ictimai mәzmununu, hәqiqi sosial mahiyyәtini itirmәk üzrәdir [20].

Göründüyü kimi, xeyir-şәr mәclislәrinin keçirilmәsi ilә bağlı problemlәr hәlә

dә hәllini gözlәyir.


336

Sabir Rüstәmxanlı da әndazәdәn çıxmış toy vә yas mәrasimlәri ilә bağlı

narahatlığını bildirir: «Millәtin hәssaslığı, qüruru, mәrhәmәti ilә oynamaq mәsәlәsi,

ikili standart hәr yerә kök atıb. Hәr şeyin bir әndazәsi var. Yemәk-içmәk dә bir әdәb,

ölçü, öz sağlamlığını qorumaq işidir» [21].

Azәrbaycanda el vә ailә şәnliklәri mәdәniyyәti yüksәldilmәsinin vacibliyini

önә sürәn mütәxәssislәrin әksәriyyәti mövcud vәziyyәtdәn narahatlıqlarını

bildirirlәr. Etiraz edәnlәr әn çox el mәrasimlәrindәki israfçılıq vә sәs-küydәn

şikayәtlәnirlәr. Çünki «bu mәrasimlәrdә insanlar istirahәt etmәk әvәzinә, sәs-küy vә

israfçılıqla qarşılaşırlar. Bütün bunların әsas sәbәbi isә insanlarda bir-birinә bәhsin

olmasıdır. Ziyalılarımız vә tanınmış insanlar Azәrbaycanın mәrasimlәri ilә bağlı

hamıya örnәk olmalıdırlar.

Demәli, mәsәlәnin kökü mәdәni vә ictimai sәviyyәdә, qanuna, insana, o

cümlәdәn hәr kәsin özünә hörmәtindәdir. Problemin kökü, tәrbiyә, әxlaq vә

mәdәniyyәt sәviyyәsindә axtarılmalıdır.

El mәrasimlәrindәki israfçılığın әleyhinә çıxan Qafqaz Müsәlmanları

İdarәsinin Qazılar vә Elmi-Dini Şuralarının hazırladığı Müraciәtdә deyilir ki, toy vә

ehsan verilmәsi dini baxımdan bәyәnilәn vә tәqdir olunan әmәldir, o halda ki,

israfçılığa yol verilmir. Qafqaz Müsәlmanları İdarәsi mәrasimlәrdәki israfçılığın bir

sıra fәsadlarına toxunur. «Әvvәla, bu mәclislәr sosial bәrabәrsizliyi

dәrinlәşdirmәklә cәmiyyәtdә tәbәqәlәşmә yaradır. Verilәn yemәk vә başqa mәhsul

çeşidlәrinin ifrat dәrәcәdә çoxluğu Allahın haram buyurduğu israfa sәbәb olur,

maddi vә mәnәvi balansı pozur» [6].

Tәәssüflәr olsun ki, toy vә yas mәrasimlәrimizin hazırkı vәziyyәti әksәr

insanların narahat etsә dә, xoşagәlmәz, adәt-әnәnәlәrimizә yabançı olan,

mәrasimlәrimizi gözdәn salan halların aradan qaldırılması üçün ictimai qınaq vә

tәşәbbüslәr lazımi nәticәni vermir. Çoxları hәlә dә bu acı reallığa qarşı şәxsi

nümunәsi ilә etiraz etmә düşüncәsindә deyildir.

Mütәxәssislәrin qәnaәti dә bu fikri demәyә әsas verir ki, toy vә yas

mәrasimlәrini nizamlamaq üçün qanunlar qәbul etmәk lazımdır. Dini Qurumlarla İş

üzrә Dövlәt Komitәsi yas mәrasimlәrinin sadә qaydada keçirilmәsi üçün bir sıra

ciddi addımlar atsa da, әhalinin tövsiyәlәrә lazımi reaksiya vermәmәsi narahatlıq


337

doğurur. Bu sәbәbdәn dә hәr şeydәn әvvәl vә hәr sahәdә mәdәniyyәtdә varisliyin

qorunması, tәdqiqi vә tәbliği mövzusuna üstünlük verilmәlidir. Milli mәdәniyyәt

gәlәcәk nәsillәrә daha da zәnginlәşdirilmiş halda ötürülmәlidir [7, s.77-78].

Çünki kütlәvi axının, gözqamaşdırıcı reklamların, «el qınağına tuş gәlmәk»

qorxusunun tәsiri ilә yas vә toy mәrasimlәrimizin ucuzlaşdırılması cәmiyyәti

getdikcә daha çox mәnәvi-psixoloji deqradasiyaya uğradır. Bundan tәkcә әziyyәtә

vә xәrcә düşәnlәr deyil, zәncirvari reaksiya kimi bütün cәmiyyәt tәsirlәnir.

El mәrasimlәrinin tәmtәraqlı keçirilmәsi adәtәn insanların öz istәk vә

arzularına bağlıdır. Rәsmi qurumlar dәyәrlәrimizi әks etdirmәyәn, müasir dövrün

tәlәblәrinә uyğun gәlmәyәn vә çox vaxt da qeyri-mütәrәqqi әsaslar üzәrindә

formalaşdırılan el mәrasimlәrinin tәnzimlәnmәsinә dair bәzi tәdbirlәr hәyata

keçirmәyә çalışsa da, cәmiyyәt hәlәlik bunu adekvat reaksiya ilә

cavablandırmamışdır. Demәli, әnәnәvi toy vә yas mәrasimlәrinin әsrlәrdәn bәri

dәyәr statusu qazanmış xüsusiyyәtlәrini qoruyub saxlayaraq gәlәcәk nәsillәrә

ötürmәyimiz üçün qanunlara hörmәt hissi ilә yanaşı ictimai rәy vә qınağı, bәşәri

dәyәrlәrә adekvat olan milli etik-әxlaqi xüsusiyyәtlәri mühafizә etmәk

mәcburiyyәtindәyik. Ümidvarıq ki, postpandemiya dövründә bәrpa olunacaq el

şәnliklәri, xüsusilә toy mәrasimlәri zamanı adәt-әnәnәlәrә yabançı olan, el

mәrasimlәrini gözdәn salan halların aradan qaldırılması üçün ictimai qınaq vә

tәşәbbüslәr öz müsbәt nәticәsini verәcәkdir.

Әdәbiyyat:

1. Paşayeva M.T. Azәrbaycanlıların adәt vә inancları. Tarix üz. elmlәr dok. ... dis. avtoreferatı.

Bakı, AMEA Arxeologiya vә Etnoqrafiya İnstitutu, 2013, 50 s.

2. Müasir dövrdә yas vә toy mәrasimlәri. 7 dekabr 2013-cü il. http://www.tehsilproblemleri.

com/?p=3210 Hüseynova Sәidә Bahadur qızı, Azәrbaycan Jurnalistlәr Birliyinin üzvü.

3. Hüseynova T.Y. Milli-kulturoloji dәyәrlәr sistemindә xalq tamaşaları. Kult. üzrә fәl. dok. ...

dissertasiya. Bakı, ADMİU, 2008, 132 s.

4. Alışanov Ş. Sözün estetik yaddaşı. Bakı: Elm, 1994, 228 s.

5. İsayev R.N. Azәrbaycan Respublikasında etno-konfessional durum (1991-2010-cu illәr).

AMEA Arxeologiya vә Etnoqrafiya İnstitutu. Tarix üzrә fәl. dok. ... dis. avtoreferatı. Bakı,

2012, 24 s.


338

6. Köhnә kişilәr övladlarına halal çörәk yedirәrdi... Şahlar Әsgәrovla müsahibә.

http://moderator.az/?xeber=61318#.VGSY-CBsCPY.facebook

7. Süleymanlı M.A. Mәdәniyyәtdә müasirlәşmә probleminә tarixi bir baxış. «Simurq»

kulturoloji jurnalı, 2010, № 2, s.68-78.

8. Mәmmәdova İ. G. Azәrbaycanda qarşılıqlı yardım formaları (tarixi-etnoqrafik tәdqiqat).

Bakı: Elm, 2011, 216 s.

9. Hәsәnli A.V. Qloballaşma şәraitindә Azәrbaycanda dini-mәdәni dәyәrlәrin inkişaf

tendensiyaları. Fәl. üzrә fәl. dok. … dis. avtoreferatı. AMEA Mәhәmmәd Füzuli adına

Әlyazmalar İnstitutu. Bakı, 2013, 26 s.

10. Azәrbaycanda siyasi İslam: sosioloji sorğu vasitәsilә problemi öyrәnmә cәhdi. Azәrbaycan

Araşdırmaları Vәqfinin nәşri. Әlyazması. Bakı, 2004.

11. Xәlilov S.S. Mәnәviyyat fәlsәfәsi. Bakı: Azәrbaycan Universiteti, 2007, 520s.

12. Azәrbaycan Respublikası Prezidentinin çıxışı / «Azәrbaycan» qәzeti, 4 dekabr 2008-ci il.

13. Köçәrli F. Toy adәtlәrimiz haqqında. Kommunist qәzeti, 18-19 yanvar, 1972.

14. Zahidova H. Azәrbaycanın toy adәtlәri Cәfәr Cabbarlı yaradıcılığında. «Azәrbaycan

arxeologiyası vә etnoqrafiyası» jurnalı, 2010, №1, s.205-210.

15. Әliyev R.Y. İslamda ailә vә nikah münasibәtlәri. Üçüncü nәşr. Bakı: Apostroff, 2015, 192 s.

16. Şahlar Әsgәrov. Fәlsәfәyә bağlı olmayan nәsnәnin әbәdiliyinә heç bir varlıq zamin dura

bilmәz. Moderator.az-a müsahibәsi. 05 sentyabr 2015-ci il. http://moderator.az/

index.php?xeber=93903#.VeqnVJqsoTQ.facebook

17. Bünyadova Ş.T. Orta әsr Azәrbaycan ailәsi. Bakı: Elm, 2012, 384 s.

18. Quliyeva N.M. XIX-XX әsrlәrdә Bakı şәhәr әhalisinin ailә vә ailә mәişәti. Bakı, «Elm», 2011,

240 s.

19. Mehdi Tofiq. Rasional cәmiyyәtә doğru (Rasionallaşma strategiyaları. Gәlәcәk araşdırmaları

elmi mövqeyindәn futuroloqun baxışı). Bakı: «Sәda» nәşriyyatı, 2009, 248 s.

20. Yas mәrasimlәri әndazәdәn çıxıb. Muradlı Elmәddinin millәt vәkili Mәlahәt İbrahimqızı ilә

müsahibәsi. 18 may 2013-cü il. http://teleqraf.com/news.php?id=21720

21. Sabir Rüstәmxanlı. Canımız hesabına pul qazanırlar. 11 may 2016-cı il.

http://vhp.az/2016/05/11/canimiz-hesabina-pul-qazanirlar/

http://moderator.az/?xeber=61318#.VGSY-CBsCPY.facebook

http://moderator.az/

http://teleqraf.com/news.php?id=21720




339

HISTORY AND ARCHEOLOGY, ARCHIVAL STUDIES

Sharofuddinov Suhrob Salomovich

Candidate of Historical Sciences, docent of the Department of Historiography

and Archival Studies, Tajik National University, Republic of Tajikistan

Khojaev Mehrovar Pardalievich

Candidate of Historical Sciences, docent, Head of the Department of History

of the ancient world, middle ages and archeology, Tajik National University,

Republic of Tajikistan

THE HISTORY OF CREATION OF THE CENTRAL STATE

ARCHIVE OF FILM-PHOTO-PHONODOCUMENTS

OF THE REPUBLIC OF TAJIKISTAN

Abstract. The article examines the history of the creation of the Central State Archive of cinema,

photo documents of the Republic of Tajikistan The Central State archive of cinema, photo, phono

documents of the Republic of Tajikistan is one of the largest repositories of cinema and photo

documents. Due to historical conditions, archival construction in Tajikistan began somewhat later

than in other republics. The formation of the first archives dates back to the mid-1920s, when the

Dushanbe archives and archives at the Khujand district executive committee began to function.

The importance of cinema-photo-phono-documents is increasing especially in our days, when

ideological work and ideological struggle are becoming relevant and intense. In these conditions,

the documents of the archive, in particular, cinema-photo-phono-documents can be bright,

convincing documents revealing the meaning of our life.

Keywords: Tajik SSR, cine-photo-phono-documents, repositories, archival business, photo

documents, fund, background-documents, photo-documents, cine-documents, documents, archival

science, Council of People's Commissars of the USSR, researcher, Council of Ministers of the

Tajik SSR.

Archival science is a complex science of archives, which develops theoretical,

legal, methodological issues of archiving. One of the main scientific disciplines of

the industry is the theory and methodology of archival science. She studies text


340

documents, film documents, sound recordings, determines the methods for selecting

documents, ways of storing them. [1, 3]

The Central State Archive of Film and Photo Documents of the Tajik Republic

is one of the largest repositories of film and photo documents.

After the Great October Socialist Revolution, cameramen and photo reporters

began to create a chronicle of the world's first state of workers and peasants. During

its creation, the Soviet government attached great importance to documentary

cinematography and sound recording. The word of V.I. Lenin, which he said in an

interview with A. Lunacharsky: «... the production of new films - reflecting Soviet

reality must begin with the chronicle.» [2]

In 1920, in a circular address of the Central Committee of the Communist Party

«To all provincial committees and district committees of the RCP (b) about agitation

centers» it was said «It is necessary to ensure that ... every ... peasant from a remote

village could sweeten the speeches of the great leaders of the proletarian revolution

on a record.» [3, 65]

All these instructions were made at the dawn of the Soviet state. And now it is

even difficult for us to imagine our life without cinema, radio, television, richly

illustrated newspapers and magazines. Movies, radio and television reports,

photographs in newspapers and magazines are the most valuable figurative

documents for historians of future times. But a newsreel runs on screens for a week,

a newspaper lives for one day, and a television or radio broadcast only for one hour.

And hardly anyone thought about such a question: whether the negative of an

interesting photo published in yesterday's issue of the newspaper has survived, what

happened to the newsreel that we saw on the screen a week ago, whether the speech

in front of the microphone of a prominent public figure or scientist whom we heard

was recorded on the radio? As you know, in pre-revolutionary Central Asia and in

Russia in general there were no institutions that would systematically collect and

store film and photographic documents. Carrying out the broad measures outlined

by the decree of June 1, 1918 «On the reorganization and centralization of archival

affairs,» Soviet archivists could not help but pay attention to such valuable


341

documents as filming, photographs and sound recordings. And this is how the

archives of film and photo documents were created. But the history of the creation

of the archive of our republic, as well as the history of the organization of archives

of other republics, is different.

Due to historical conditions, archival construction in Tajikistan began

somewhat later than in other republics. The formation of the first archives dates back

to the mid-20s, when the Dushanbe archives and the archives at the Khujand district

executive committee began to function. In 1928, the Central Archives

Administration was created under the Central Executive Committee of the Tajik

ASSR. In 1928-1932 branches of the Central Archives Administration were

organized in Khujand, Khorog and Kurgan-Tyube (Bokhtar). On March 20, 1931,

the Central Executive Committee and the Council of People's Commissars of

Tajikistan approved the «Regulations on the organization of archival affairs in the

Tajik SSR.» According to the «Regulations», the Unified State Archive Fund of the

Tajik SSR was created, which was in charge of the Central Archival Department of

the republic.

For the storage of the State Archive Fund, the Central Historical Archives and

the Central Archives of the October Revolution were created in Dushanbe with

branches in the cities of Khujand and Khorog.

On March 29, 1941, the Council of People's Commissars of the USSR approved

a new regulation on the State Archive Fund of the USSR and the network of state

archives, according to which both Central archives of the republic were merged into

a single Central State Archive of the Tajik SSR.

With the development and improvement of the state apparatus and its

individual links, changes in the administrative-territorial division, the management

of archives was also improved. The formation in 1960 of the Archives Department

under the Council of Ministers of the Tajik SSR had a beneficial effect on the

activities of state archives. The consequence of the activities of this department was

that on the basis of the order of the Council of Ministers of the Tajik SSR No. 88

dated February 4, 1966, on the basis of the department of film and photo documents


342

of the Central State Archives of the Tajik SSR, the Central State Archives of Film

and Photo Documents of the Tajik SSR was created. To function independently

starting from August 1, 1971 in accordance with the order of the head of the

Archives Department under the Council of Ministers of the Tajik SSR No. 6 dated

July 14, 1971. [4, Ф. 882, оп. 15, д. 93, л. 7-8.]

Thus, the foundation was laid for the republic's only large archive of film and

photo documents. And although the archive began to function on its own, all the

departments of film and photo documents were located in one room at the Central

State Archives of the Tajik SSR.

The first director of the archive Hertsman Ninel Izrailovna was appointed.

From its temporary work in this position, she spent organized moments to prepare

the archive for normal activities. Provided the archive with new personnel.

In 1972 the archive object was put into operation. This two-storey building was

built specifically for the archive of stored film and photo documents.

On the ground floor, there were 3 storage rooms, boxes and an air-conditioning

unit that is cooled, preserves the temperature and humidity conditions of storage

facilities and boxes. There was also a sector of the department of phono documents.

The second floor houses the departments of film documents and photographic

documents. Each department had its own repositories according to its profile. The

staff of the archive carried out the acquisition, description, examination of

documents, accounting, were engaged in ensuring the safety of documents, carried

out scientific and technical processing, made cards, then indexing and pouring cards

into the catalog. We were engaged in the reception of researchers.

Among the small team of the newly created archive, it is worth mentioning the

names of the very first ones who, with their work, made a significant contribution

to the development of archival work in our republic. This is Taraskova N.Z. Head

of the Department of Photo Documents Gotsevskaya M.M. - Senior Researcher of

the Department of Photo Documents; Bukhtoyarova I.V. - Junior Researcher of the

Department of Photo Documents; Kriklivaya A.S. - photographer - restorer;

Smirnova O.V. - Junior Researcher of the Department of Photo Documents;


343

G.V. Nabieva - Head of the Film Documents Department; Mikhalkina L.L. - Senior

Researcher of the Film Documents Department; Berul I.M. - junior researcher;

Musieva S.M. –Junior Researcher of the Film Documents Department;

A.V. Bolshakova - Head of the phonodocuments sector; Mamurova R.M. - Senior

Researcher, Phonodocument Sector, etc. [4, Ф.882, оп. 20, д.13, л. 8.]

On May 3, 1972, A.D. Khusaynov was appointed in the place of the first

director. This year, the State Archives approved a resolution:

«Documents of the USSR state archival fund - originals or copies replacing

them, regardless of departmental affiliation, time of origin, storage location,

technique and method of securing information, are subject to permanent state

storage in state archives, sectoral state funds and other departmental archives in

accordance with this resolution.»

In this regard, the institutions of cinema, photo and audio documents had to

submit documents for state storage to the archive. From that moment on, these

documents are included in the state fund of the republic and are the common

property of the entire people and are protected by the state. [4, Ф.882, оп. 15,

д. 93, л.17]

The importance of cine-photo-phono-documents is increasing especially in our

days, when ideological work and ideological struggle are becoming urgent and

intense. In these conditions, the documents of the archive, in particular, cinema-

photo-phonodocuments can be vivid, convincing documents revealing the meaning

of our life. And it is not surprising that even today historians study films and

photographic documents here as sources, select illustrations for their works.

Veterans of the revolution and war, of labor, although there are so few of them left,

are looking for photographs and film frames that will make their memoirs complete

and brighter in content. Museum workers select exhibits in the reading room of the

archive for replenishment and renewal of the exposition. Writers and journalists,

painters and sculptors, actors and directors are looking for material for their works

in the archive documents, they want to imagine the appearance of a particular era,

to see what the heroes of their works were like, how they lived and worked.


344

References:

1. Levkovsky I.D. Fundamentals of archival science. Vladimir [Левковский И.Д. Основы

архивоведения. Владимир]-, 2006.-p. 3.

2. Lenin V.I.On proletarian culture // Complete works. [Ленин В. И. О пролетарской культуре

// Полное собрание сочинения.]. –V.31.

3. Party Worker's Handbook [Справочник партийного работника]. -М., 1921.-p.65

4. Central State Archive of the Republic of Tajikistan. Order No. 6 from the GAU of the Tajik

SSR dated July 14, 1971 [ЦГА Республики Таджикистан. Приказ №6 от ГАУ

Таджикской ССР от 14 июля 1971 г.] // Ф. 882, оп. 15, д. 93.


345

Абдуллаев Арзу Камал оглу

Нахчыванский Государственный университет Преподаватель НГУ,

Азербайджанская Республика

ОПИСАНИЕ ГОРОДА НАХЧЫВАН (XIX ВЕК)

Аннотация. Источники исторических сведений девятнадцатого века дали городу

Нахчыван картину соседства кварталов и сохранили массу информаций о структуре

города. Прежде всего, следует отметить, что город Нахчыван был укрепленным городом,

а основная часть города была окружена крепостными стенами. Из архивных документов

видно, что в начале девятнадцатого века в городе Нахчыван было 13 кварталов. Здесь

реализованы большинство управленческих, экономических, социальных и культурных

функций города. Центральная площадь города Нахчыван была окружена множеством

комплексов, характерных для средневековых городов.

Ключевые слова: квартал, крепость, гробница, ремесло, профессия, XIX век, город,

культура.

В течение этого периода был распространен опыт российской

городской культуры в Северном Азербайджане. Исследователи заключают,

что планы российских военных инженеров из крупнейших городов стали

началом будущих планов этих городов, как Баку, Шамахи, Нахчыван и

Гянджа (2 с.171).

Прежде всего, следует отметить, что город Нахчыван был укрепленным

городом, а основная часть города была окружена крепостными стенами.

Из архивных документов видно, что в начале 19 века в Нахчыване было

13 кварталов (1, с. 4). И. Шопен назвал Сарбанглар, Оруджмахалла, Старую

крепость, Хошулу, Капарчу, Зийилархы, Биличи, Шахаб, Гала и Тазакенд в

ранние годы русской оккупации(1, с. 4).

В. Григорьев назвал имена кварталов Алихан, Шахаб, Сарванлар и

Куртлар в «Статистическом описании Нахчыванской области» (16, с.68). За

отчетный период в этих четырех кварталах насчитывалось 700 домов, из

которых 260 резидентов были налогоплательщиками (16, с. 68). Если мы


346

возьмем эту информацию у Григорьева и учтем, что по крайней мере 5 человек

находятся в одной семье в соответствии с условиями того времени, мы можем

сказать, что по крайней мере в этих четырех районах живут 3500 жителей. По

меньшей мере 1300 из этих жителей были налогоплательщиками.

Название кварталов иногда ассоциируется с именами племен,

поселившихся в кварталах или известных личностей, занимавших разными

ремеслами и профессия. Из источников также известно, что по их именам

назывались кварталы города Нахчыван, такими как Сиглатли, Сарванлар,

Алиханли (16, стр. 32).

Начиная с эпохи Сефевидов управление кварталов осуществлялось

руководящим органом, возглавляемым лидерами и старейшинами (9, с.39).

Историк М. Гулиев смог определить имена двух человек, которые были

клерками Нахчывана в конце 18 века - Мирза Махаммад Калантар и Мирза

Рахим (12, с. 36)

Квартал Гала - этот район начался с территории Аджами-Сейранджахы и

простирался до района, где расположен Дворец культуры имени Гейдара

Алиева. Квартал Гала находился в соседстве квартала Хойлу (10, с.311). Часть

квартала Гала когда-то называлась Кенгерлинским (10, с.288). Позже название

этого района было забыто. В девятнадцатом веке некоторые из молокан,

перемещенных из центральной России, были поселены в этом районе (5, с. 56).

Квартал Алиханлы - название этого района, расположенного в северной

части города, связано с именем династии ханских Алиханов, и здесь поселился

клан. В конце 18 века несколько поколений из Газахского района перебрались

в поселок Алихан. По словам историка А.Алиева, эти мигранты постепенно

расширили свою собственность и продали ее по левой стороне дороги Газах-

Диликан-Нахчыван и назвали ее «Алиабад» (8, с.48). Позже большая часть

прибывших переехала в город Даралаяз. В девятнадцатом веке этот район был

одним из мест известных мастеров города Нахчыван. В середине

девятнадцатого века в этом районе жили 97 человек (14, с. 82).

Квартал Шахаб – был одним из густонаселенных мастерами районов. В

этом квартале в 30-х и 40-х годах XIX века было 91 ремесленник (14, с. 82).


347

Существует несколько версий названия квартала. Обращаясь к архитектуре

города Нахчыван, Р. Салаева объяснила значение «Шахаба» как «текущей

звезды», «метмоида» (17, с. 14). По словам одного из авторов, происхождение

слова «Шахаб» связано с «падением дождя от дождя». После установления

исламской религии в восемнадцатом веке она была сформирована в результате

обнаружения небесного метеорита во время сильных дождей (6, с.101). Один

из них назвал район «персидский» (гур-су) персидским языком из-за того, что

территория была его частью. Согласно другой версии, название города связано

с именем Шахбану, ветви Кенгерлинских (11, стр. 284). По нашему мнению,

название района связано с племенами Кенгерлинских. Этот район, который

был одним из главных районов города Нахчыван в XIX веке, охватывал

территорию, окружающую могилу Юсуфа Кусейра оглу. В своем докладе

1926 года И. Азимбаев писал, что гробница Юсуфа Кусейра (И. Азимбаев

упомянул об этой гробнице как «Атабаба гумбаз» -АА) находился в квартале

Шахаба (15, с. 45, 78).

Квартал Сарванлар - название этого района связано с именем турецкого

племени Сарванлар, ветви Кенгерлинских. В девятнадцатом веке в этом

районе жили представители этого племени. Квартал окружил территорию к

северо-западу от Мавзолея Момине Хатуна (11, с.247). Этот квартал был

ограничен кварталом Саллагхана на севере. В настоящее время территория

мечети Гейдара в городе Нахчыван относится к району Сарванлар. В этом

районе в основном населялось торговцы людьми, верблюдами и караванами.

Количество ремесленников по соседству составило 56 человек (14, с. 82).

Квартал Куртлар - В первом томе «Нахчыванской энциклопедии»

название этого квартала связано с тотемом серого волка (10, с.353), который

считается священным у древних турок. Следует обратить внимание, что этот

район считается одним из старейших районов Нахчывана. Этот квартал было

ограничен с северо-запада от Шахаба и северо-востока до квартала Кочусту.

В 19 веке воды «ковша Бектас» использовались для орошения посевных

площадей по соседству (5, с. 69).


348

Квартал Биличи, существовавший на территории Нахчывана в начале

XIX века, название которого не появляется в источниках после 30-х годов XIX

века. Название района связано с именем руки Кинглерлар Билич, как мы уже

упоминали выше. В то время как основной поселенческой зоной группы была

территория Нахчыванского ханства к югу от реки Араз и Азадциран, похоже,

что в первой половине XIX века Биличилер обосновался в Нахчыване.

Исследования показывают, что в 1813 году по указу принца Каджара Аббаса

Мирзы Мохаммад бей Кенгерли был назначен на пост старейшин и крестьян

племени Кенгерли, включая благородные и искусные руки (10, с.89).

Квартал Чапархана был одним из кварталов, отмеченный И. Шопеном. В

некоторых источниках окрестности называли Чапарксани. Согласно

наблюдениям, название района Чапарханлы связано со словом «чапар»,

«касид». По мнению свидетелей, многие из тех, кто раньше писал «лошадей»,

называли этим названием свои квартали, так как они живут в этом районе

(10, с.118). Район был расширен до верхней части Базарчай, с территории

Нахчыванской городской средней школы № 12 до места расположения

Библиотеки автономной республики имени М. С.Ордубади (5, с. 54). Улица,

проходящая мимо Нахчыванский Государственный Совет по Телевидению и

Радиовещанию, также была обычным явлением. С 20-х до середины 60-х

годов XX века этот район назывался улицей «Октябрь». По мнению некоторых

авторов, в квартале было построено английское почтово-телеграфное здание,

где находилась станция Нахчывана лондонско-карачинской (Бомбейской)

телеграфной линии (5, с. 54).

Квартал Хошулу- был одним из кварталов, отмеченный И. Шопеном,

названного в честь девятнадцатого века. Р. Салаева связала название этого

района с названием деревни Хошну, к юго-западу от Дербента, и предположила,

что мигранты из этой деревни называют этот район своим деревенским именем

(17, с. 14). Однако, поскольку исторические источники еще не сталкивались с

таким миграционным феноменом, и для этого нет логической основы, мы не

считаем это утверждение автора убедительным. Р. Салаева полагала, что квартал


349

Хошулу расположен между кварталами Алихан и Хинджаб. Однако наши

исследования показывают, что кварталы Алихан и Хинджаб расположены в

между кварталами Чидилли, Караагадж и Хошулу.

Квартал Хойлу. Некоторые исследователи идентифицировали этот

квартал в соответствии с его сходством с кварталами Хошулу и Хойлу. Хойлу

был одним из кварталов в городе Нахчыван с 18-го века, когда Шопен и

В. Григорьев не упомянули его название. В этом квартале, в конце

восемнадцатого века, население переехало из города Хой, Южного

Азербайджана (10, с.255). Территория этого квартала простиралась до

настоящего места Гызлар булагы.

Квартал Зийиларх - историк С. Будагов писал, что этот квартал был

сформирован после того, как армяне были переведены в Нахчыван в

соответствии с Туркменчайским договором. Но он не показал, почему он

пришел к такому выводу?

Квартал Даббагхана – территория начинается с Аллеи Шехидов и

Мученического Музея Шехидов на юге Нахчывана. Бузхана, которая все еще

до сих пор существует, попала в эту квартал (5, с.55). По соседству жили в

основном ремесленники, которые занимались своей профессией.

Квартал Саллагхана - был одним из кварталов, образованных в городе

Нахчыван, связанных с ремеслом и разными профессиями. Название

образовано от арабского слова «шаль» (мясник) и персидского «хане» (дом).

В этом районе жили многие плотники, рабочие-файтонщки и мясники

(11, с.243). Сарбанлар с Востока, нынешний район соседства с кварталом

Хинждов на севере, являются окрестностью Чухурмахла (5, с.70).

Квартал Кочусту в конце XVIII века был одним из главных кварталов

города, соседний квартал расположен на правом берегу Нахчыванчай.

Возможно, ранее этот район был независимым поселением, которое не

принадлежало основной части города Нахчыван, а затем стало одним из

районов Нахчывана из-за роста города. Из-за первоначальных разведочных

работ, проведенных археологами, это место было названо поселением


350

11-18 веков (10, с.334-335). Следует также отметить, что в Нахчыване

существовал район под названием Кочалти (10, с.344). Некоторые авторы

писали, что название квартала связано с погребением статуи овна с 9-го века

(5, с.69). По нашему мнению, формирование названия окрестности не связано

с именем барана. Есть две идеи об объяснении моего топонима. Один из них

состоит в том, что этот район связан с именем Каджарана или Кайлилера,

филиала кенгерлинских. Верхняя окрестность квадратов называется «Кочо-

уст» или «Coach's top», а нижний блок называется «четвертичный» или

«Cochleigh». Вторая версия заключается в том, что в окрестностях

Нахчыванчай был проложен путь караванов. Один из кварталов называется

«Go (верхняя часть)», а другой называется «Goat id», а позже фонетические

изменения в народном языке стали «корнуэльскими» и «Coachy».

Квартал Пиркамиш или Пирхамуш был одним из старейших кварталов

города. Название квартала было связано с религией (11, с.224). И Pirhamam

Khanagah или Мечеть Pirqamish расположены в этом районе.


1. Азербайджанский МДТА, ф. 24, I, документ 353, v. 4.

2. История Азербайджана. В 7-и томах. IV том (XIX век). Баку: Наука, 2007, 504 с.

3. Бабаев С. География Нахчыванской Автономной Республики. Баку: Наука, 1999, 298 с.

4. Багиров Ф. Названия древних районов в Нахчыване / Культурно-образовательный

журнал, № 6, 2008, с. 53-56

5. Багиров Ф. Названия древних окрестностей в Нахчыване / Культурно-образовательный

журнал, №7, 2008, стр. 69-72

6. Багиров Ф. путешествует в страну Ноя. Нахчыван, 2008, с.

7. Баяртан М. Исторический город и город Османской империи с точки зрения географии.

// Журнал «Журнал университета Стамбула», 2005, выпуск 13, стр. 85-92

8. Алиев Алиев Одиночная память. Баку: Молодежь, 1997, 304 с.

9. Мусави Т. М. Документы, написанные на персидском языке по средневековой истории

Азербайджана. Баку: Азербайджан. SSR EA, 1965, 132 с.

10. Нахчыванская энциклопедия, том II, Нахчыван: Аджами, 2005, 356 с.

11. Нахчыванская энциклопедия, том II, Нахчыван: Аджами, 2005, 376 с.


351

12. Гулиев М. Военно-политическое положение и отношения Нахчыванского ханства на

Кавказе. Нахчыван: Аджами, 2013, 184 с.

13. Сафарли Ф. Эпиграфические памятники в Нахчыванканском историко-архитектурном

музейном комплексе // Научные труды Нахчыванского государственного

университета, 2016, № 5, с. 9-12

14. Шахвердиев З. Нахчыванский район в начале XIX-XX вв. Баку: Наука, 2008, 264 с.

15. Халилов Ф. Научное общество, изучающее Нахчыван. Баку: Нурлан, 2005, 196 с.

16. Григорьев B.Н. Статистическое описание Нахичеванской провинции. Санкт-Петербург

: тип. Деп. внеш. торг., 1833, 264 с.

17. Салаева Роза. Нахчыван - наследие архитектуры. Баку: Азербайджан, 2002, elektron

resurs 90 s.


352

Голікова Олена Михайлівна

кандидат історичних наук, доцент,

професор кафедри філософії, історичних і соціальних дисциплін

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Україна

ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМАЛІЗАЦІЇ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СПРАВИ

ЯК САМОСТІЙНОЇ ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧОГО ЗНАННЯ

Анотація. Розглянуто історичні передумови формалізації дослідної справи як

наймолодшої галуззі сучасного природознавства. Показано роль держави з управління

сільським господарством, сільськогосподарською освітою і галузевою дослідною справою

від часу заснування першої російської урядової профільної установи наприкінці XVIII ст. –

до початку 90-х рр. ХІХ ст.

Ключові слова: сільськогосподарська дослідна справа, галузеве дослідництво, вища

сільськогосподарська освіта, державне регулювання сільського господарства.

Сучасна наука пов’язує завершення формалізації дослідної справи з

виходом у світ роботи В. В. Докучаєва «Російський чорнозем» та захистом

вченим 10 грудня 1883 р. докторської дисертації [1, с. 6]. Як один з основних

методів теоретичного дослідження, формалізація є відображенням знання у

знаково-символічному вигляді, т. з. формалізованою мовою, що забезпечує

систематизацію результатів дослідництва, відображення їх у чітких поняттях

і твердженнях, а також унеможливлює неоднозначність трактування. На

сьогодні дослідна справа є наймолодшою галуззю сучасного природознавства,

формування якої тривало протягом кількох тисячоліть.

Зачинання дослідної справи припадає на добу неоліту, коли відбувався

перехід від привласнювальних методів господарювання до відтворювальних –

від збиральництва корисних рослин до їх вирощування, від мисливства до

одомашнювання тварин. Землеробство (рільництво, городництво,

садівництво) і скотарство протягом багатьох сторічь ототожнювались з

поняттям «сільське господарство», яке залишалось панівною формою

європейської економіки аж до перших промислових революцій. Поява


353

продуктивного (відтворювального) господарства зумовила зародження

аграрної цивілізації, фундаментом якої були напрацьовані поколіннями

землеробів і скотарів вузько емпіричні знання та навички з підвищення

продуктивності рослин і тварин. Споконвічні традиції предків, успадковані від

дідів-прадідів, а також прості спостереження за природними явищами, були

єдиним джерелом знань сільгоспвиробників протягом декількох тисячоліть.

Як у будь-якій іншій традиційній культурі, життя старших за віком людей було

прикладом для наслідування молодшими, а виробничий досвід передавався

усно від покоління до покоління. Землеробство вважалось узвичаєним і

природним заняттям сільської людини і не потребувало державного

регулювання.

До кінця XVІII ст. сільське господарство залишалось доволі

примітивною і малопродуктивною сферою економічної діяльності. Найбільш

переконливим свідченням консерватизму сільського господарства та його

незмінності протягом тривалого часу були рутинні землеробські знаряддя –

соха, рало і плуг, а також трипільна система сівозміни, яка зазвичай

застосовувалась без угноєння ґрунту і без правильного чергування озимих,

ярих і пару, коли хліб сіяли по хлібу. І хоча перетворення, які відбулися за

часів правління найбільш відомих російських реформаторів Петра І та

Катерини ІІ дали потужний імпульс розвиткові науки та економіки в цілому,

вони майже не зачепили аграрне виробництво країни. Заснування Академії

наук 1724 р., відкриття перших імператорських університетів, діяльність

окремих прогресивних землевласників із застосування травосіяння і

плодозміни, запрошення іноземних агрономів для запровадження нових

культур (картоплі, кукурудзи, тютюну тощо), – ці, безперечно, дуже важливі,

але поодинокі нововведення, не могли призвести до серйозних перетворень

у сільському господарстві країни. Тим більше, що недоторканими

залишались соціально-економічні основи феодально-абсолютистського ладу.

Разом з тим, збільшення чисельності населення в імперії потребувало

розширення аграрного виробництва, чого можна було домогтися лише за

допомогою мало ефективного екстенсивного господарства, адже лише на


354

межі XVIII–ХІХ ст. трудами багатьох видатних учених, зокрема з

природознавства, були зроблені відкриття, які започаткували інтенсифікацію

аграрного виробництва.

Феномен галузевого дослідництва в тому сенсі, як його розуміє сучасне

природознавство, став результатом комплексної взаємодії багатьох факторів

суспільного життя. Насамперед, його виникнення обумовили вимоги

економічного розвитку країни, що спочатку віднайшло відображення у

визначенні державою конкретних пріоритетів аграрної політики та створенні

управлінських органів для регулювання розвитку сільського господарства та

сільськогосподарської промисловості Очевидно, що цей процес не був

прямолінійним, а тому діяльність державних інституцій відображала зміст

урядової політики з розвитку землеробського господарства на певних історичних

етапах. До вирішення загальнодержавних задач з прирощення землеробства

долучились приватні особи, наукові товариства, окремі вчені-природознавці.

Наступним кроком стало створення системи сільськогосподарської освіти,

формування якої було беззаперечною вимогою часу, адже попри очевидну

відсталість аграрного сектору Російської імперії, центральна влада майже до

кінця XVIII ст. не пов’язувала проблему його низької прибутковості з розвитком

сільськогосподарської освіти.

Чимало для розвитку сільського господарства зроблено за правління

Петра І (часи правління: 1682–1725 рр.) – завезено з-за кордону племінну

худобу, запроваджено улаштування зразкових садів та виноградників,

зроблено спробу поширити серед селян удосконалені знаряддя праці тощо. За

словами відомого вченого В. В. Морачевського, особливу увагу імператор

звертав на Україну, адже «Бог благословив її краще за інші землі Російської

держави, там навіть повітря сприяє розмноженню вівець та отриманню доброї

вовни». Тому мануфактур-колегія, яка відповідала за розвиток промисловості,

видала малоросійською мовою особливі правила для розведення вівець

[2, с. 59-60]. Попри різнопланову діяльність імператора з розвитку сільського

господарства, спеціальної урядової інституції з управління аграрною

економікою в державі не існувало.


355

Уперше питання щодо планомірного державного регулювання розвитком

сільського господарства знайшло відображення у «Наказі Комісії про

складання проекту нового Уложення» Катерини ІІ (часи правління: 1762–

1796 рр.) від 10 серпня (30 липня) 1767 р. Цим законодавчим документом,

вірогідно вперше у вітчизняній історії, регламентовано напрями урядової

діяльності з розвитку сільського господарства, а землеробство визнано

«першою і найбільшою працею для людини», до якої мають побуджати як

закони (гл. ХІІ, ст. 297), так й заохочення (гл. ХІІ, ст. 313). Фактично влада

відмовилась від розуміння сільського господарства як традиційного заняття

сільської людини й акцентувала увагу на необхідності «насаджувати»

раціональне землеробство, здатне «прогодувати цілий народ» (гл. ХІІ, ст. 279).

Деякі статті нагадують про ідеологію освіченого абсолютизму, прихильницею

якого була імператриця і якому віддала належне на початку свого правління:

« … не може землеробство процвітати тут, де ніхто немає нічого власного …

адже будь яка людина більше піклується про своє власне, ніж про те, що

належить іншій людині» (гл. ХІІ, ст. 295–297). Основні положення

«Наказу … » залишились нездійсненими, можливо, через їх суперечливий

характер і, врешті-решт, зміну вектору державної політики.

Важливу роль у формуванні аграрної політики держави відігравало

імператорське Вільне економічне товариство із заохочення в Росії

землеробства та домобудівництва (ІВЕТ) – перше наукове товариство в країні.

Створене 11 листопада (31 жовтня) 1765 р. за правління і під патронатом

Катерини ІІ, воно існуватиме до 1919 р. Мета Товариства полягала у

прирощенні в Росії землеробства та економії шляхом узагальнення наявного

сільськогосподарського досвіду – як вітчизняного, так й зарубіжного.

Друковані праці Товариства почали виходити з 1765 р. Певною мірою ІВЕК

виконувало ті настанови, що викладено імператрицею в її «Наказі Комісії про

складання проекту нового Уложення» від 1767 р. [4].

Важливі новації з запровадження системи державного регулювання

сільським господарством зроблено Павлом І (часи правління: 1796–1801 рр.).

15 (4) березня 1797 р. згідно з його Указом при сенаті створено особливу


356

Експедицію державного господарства, опікунств іноземних і сільського

домоводства. До складу комісії, зокрема включено Софійського протоієрея

знавця сільського господарства А. О. Самборського й колишнього директора

домоводства тутешніх губерній колезького радника Татаринова. Наступний

Указ Павла І, який підписано того ж дня, поряд з іншим, визначав завдання

Експедиції з організації школи землеробства: «З сільського господарства

різноманітні подробиці самими розпорядженнями без практичного досвіду

пояснити і довести неможливо, тому під наглядом Експедиції мусить бути

заснована особлива школа, де вкладатимуться теоретичні і практичні

настанови» [5]. На виконання цього Указу, 11 травня (30 квітня) 1797 р

засновано Павловську практичну школу землеробства.

На початку ХІХ ст. управління державними селянами, державним селом

і маєтностями було віднесено до компетенції заснованого 1802 р. Міністерства

внутрішніх справ і фінансів, у складі якого засновано Департамент державних

маєтностей [6]. Головне завдання нового урядового органу полягало в

наповненні державного бюджету, і тому урядовці вбачали у вільних селянах

лише джерело з надходження доходів. Проблеми щодо забезпечення розвитку

сільського господарства і зростання платоспроможності селянських

господарства залишались поза їх уваги. Це власне і було головною причиною

заснування 26 грудня 1837 р. Міністерства державних маєтностей, процес

організації якого курирував особисто імператор Микола І. Як зазначено в

Указі, Міністерство державних маєтностей створювалось «для управління

державним майном, для опікування над вільними обивателями і для

завідування сільським господарством». Новостворене Міністерство мало

запроваджувати заходи із заохочення до вдосконалення сільського

господарства, сприяти розвиткові хліборобства і городництва, торгових,

мануфактурних і аптекарських рослин, садівництва і виноградарства,

шовківництва, тваринництва, вівчарства, морських промислів тощо.

Міністерству підпорядковувались Лісовий корпус, лісівничі і землеробські

училища, зразкові ферми, казенні фруктові та шовковичні сади, редакції

Землеробського і Лісівничого журналів, а також капітали для заохочення


357

сільської промисловості Південного краю Росії [7]. Міністерство державних

маєтностей складалось з трьох департаментів. Перший і Другий – опікувались

державними маєтностями і вільними селянами. На Третій департамент

покладалось управління сільським господарством. Для розгляду питань,

вирішення яких потребувало спеціальних знань, у складі Третього

департаменту створено Учений комітет.

Крім цього, 28 травня 1841 р. під керівництвом Міністерства державних

маєтностей засновано Інспекцію сільського господарства південних губерній,

повноваження якої поширювалися на Херсонську, Таврійську і

Катеринославську губернії, а також Кавказьку і Бессарабську області.

Завданням нової інститутці було «поширення та заохочення в південних

губерніях поліпшеного сільського господарства з хліборобства та

городництва, з розведення торгових, мануфактурних та аптекарських рослин,

з садівництва, виноробства, шовківництва, скотарства та вівчарства. Окремим

розділом Положення про Інспекцію визначалися її обов’язки по завідуванню

навчальними та зразковими закладами (§§ 15–19) [8].

Діяльність Третього департаменту охоплювала багато проблем, які лише

опосередковано були дотичними до сільського господарства. Тільки тоді, як

21 (9) січня 1845 р. Третій департамент Міністерства державних маєтностей

реорганізували в Департамент сільського господарства, його діяльність було

скеровано в напрямі забезпечення насамперед потреб цієї галузі [9].

Новостворений Департамент складався з п’яти Відділень, кожне з яких мало

конкретний напрям діяльності. Зокрема Друге Відділення опікувалось справами

всіх навчальних і навчально-господарських закладів, підпорядкованих

Міністерству державних маєтностей, а саме: 1) керівництвом Гори-Горецькою

землеробською школою з переданими їй маєтками; 2) заснуванням і

облаштуванням навчальних ферм; 3) заснуванням і облаштуванням зразкових

маєтків; 4) завідуванням зразковими маєтками; 5) управлінням садовими

установами, училищами з садівництва і виноробства; 6) керівництвом Лісовим і

Межовим інститутами; 7) освітою лісівників і агрономів за кордоном.

Законодавчо регламентовані напрями діяльності Департаменту сільського


358

господарства віддзеркалювали набуття аграрною галуззю самостійного значення

в держаній політиці.

Протягом 1837–1856 рр. Міністерство державних маєтностей очолював

граф П. Д. Кисельов (1788–1872 рр.). Послідовний противник кріпосного

права, він здійснив реформу з управління державним селом, впровадивши для

казенних селян поземельний податок замість подушної податі, та пропонував

поступове звільнення поміщицьких селян. За його керівництва Міністерство

державних маєтностей стало одним з найвпливовіших в Російській імперії

П. Д. Кисельов особисто багато зробив для розвитку землеробської освіти і

сільськогосподарської дослідної справи. Хоча не обійшлося без селянських

бунтів, викликаних відведенням земель під посіви картоплі.

Після смерті Миколи І (час правління: 1825–1855 рр.) вплив Міністерства

на державні справи значно поменшав. Епоха опікування над державними

селянами завершилась, і Міністерство втратило свій колишній статус.

Протягом 1857–1865 рр. його політика двічі зазнала трансформацій. Очільник

Міністерства у 1857–1862 рр. М. М. Муравйов-Віленський (1796–1866 рр.),

будучи противником звільнення поміщицьких селян, фактично саботував

політику Олександра ІІ (часи правління: 1855–1881 рр.) з підготовки

селянської реформи, що спричинило відставку міністра 1862 р. Новому

міністру О. О. Зелено́й (1818–1880 рр.) царем було доручено розробити заходи

з реформування Міністерства.

Відповідно до Указу Олександра ІІ від 22 грудня 1866 р. «Про зміну і

скорочення складу Міністерства державних маєтностей і підвладних йому

місцевих по губерніям установ», функції Міністерства істотно зменшились, а

управління державними селянами передавалось Міністерству внутрішніх

справ [10]. Разом з Міністерством державних маєтностей змін зазнав й

Департамент сільського господарства. Його було реорганізовано в

Департамент землеробства і сільської промисловості, що відображало

визнання державою сільського господарства за окрему промислову галузь

російської економіки. Але у цілому в умовах істотного зменшення


359

фінансування Міністерство державних маєтностей втратило колишню

політичну вагу в системі державної влади.

Протягом наступних років уряд розглядав різні концепції реорганізації

Міністерства. Висувалися пропозиції щодо реорганізації його ув Міністерство

торгівлі і господарства. Або у Міністерство народного господарства, якому

мали підпорядковуватись промисловість і торгівля, з переданням сільського

господарства Міністерству фінансів, яке мало завідувати «усіма джерелами

державних доходів», як це було до 1837 р [11, с. 143]. Урешті-решт,

Міністерство державних маєтностей було збережено як урядовий орган під

тією ж назвою. Але протягом 1866–1894 рр. його головна задача полягала в

управлінні державними маєтностями, у той час як питання з управління

сільським господарством не становили скільки-небудь значущої сфери його

діяльності.

Отже, майже на три десятиріччя сільське господарство випало зі сфери

державного регулювання. У пореформений період спостерігалась прірва між

європейським рівнем розвитку природознавчої науки і закоснілим

вітчизняним сільським господарством. Вища сільськогосподарська освіта

сприймалась урядовцями як річь мало вартісна. В імперії станом на початок

90-х рр. ХІХ ст. діяли тільки два сільськогосподарських ЗВО: Ново-

Олександрійський інститут сільського господарства та лісівництва і

Петровська сільськогосподарська академія. У країні було багато людей – і

відомих вчених-природознавців, і навіть окремих селян, відданих ідеї

розвитку сільського господарства і дослідної справи. Діяли наукові

товариства, дослідні поля, станції тощо. Але виваженої державної політики з

розвитку сільського господарства і галузевого дослідництва не було, як не

існувало і галузевого Міністерства.

Перше профільне Міністерство буде створено за Указом імператора

Олександра ІІІ тільки 1894 р. Однією з причин заснування цієї інституції

історики називають голод 1891–1892 рр., що охопив значну частину держави

з населенням 35 млн осіб. Тоді від голоду й епідемії холери, що його

супроводжувала, загинуло понад 500 тис. людей [12, с. 29].


360


1. Вергунов В. А. Науково-організаційні засади функціонування сільськогосподарської

дослідної справи на теренах України (друга половина ХІХ ст. – початок ХХІ ст.). Дис.

... д-ра іст. наук : 07.00.07. Переяслав-Хмельницький, 2019. 595 с.

2. Агрономическая помощь в России / под ред. заведующего справ.-изд. бюро при Деп.

земледелия В. В. Морачевского. Петроград: Изд. Деп. земледелия, 1914. 653 с.

3. Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание первое. Т. ХVІІI:

1767–1769. [№ 12812–13106]. С.-Петербург: Тип. 2-го Отделения Собственной

Е. И. В. Канцелярии, 1830. № 12949. С. 192–280. Ст. 1–526.

4. Лукачев П. М. Императорское вольное экономическое общество как первая

общественная организация России. Экономическое возрождение России. С.-Петербург,

2015. № 4. С. 100–106.

5. Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание первое. Т. ХXIV:

с 6 ноября 1796 по 1798. [№ 17530–18301]. С.-Петербург: Тип. 2-го Отделения

Собственной Е. И. В. Канцелярии, 1830. № 17865. С. 508–509.

6. Россия. Законы и постановления. Полное собрание законов Российской империи.

[Собрание первое] Т. XXVII: 1802-1803: [№ 20099-21111]. С.-Петербург: Тип. 2-го

Отделения Собственной Е. И. В. Канцелярии, 1830. № 20406. С. 245.

7. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Т. ХІІ. Отделение

второе. 1837. [№ 10632–10854]. С.-Петербург: Тип. 2-го Отделения Собственной

Е. И. В. Канцелярии, 1838. № 10834. С. 1041.

8. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Т. ХVI. Отделение

первое. 1841. [№ 14141–14986]. С.-Петербург: Тип. 2-го Отделения Собственной

Е. И. В. Канцелярии, 1842. № 14586. С. 415–418.

9. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Т. ХХ. Отделение

первое. 1845. [№ 18573–19303]. С.-Петербург: Тип. 2-го Отделения Собственной

Е. И. В. Канцелярии, 1846. № 18608. С. 109–119.

10. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Т. ХLI. Отделение

второе. 1866. [№ 43603–44077]. С.-Петербург: Тип. 2-го Отделения Собственной

Е. И. В. Канцелярии, 1868. № 44024. С. 469–471.

11. Воронов И. И. Министерство земледелия Российской империи: XIX – начало XX вв.:

[монография]. Красноярск: Литера-принт, 2013. 500 с.

12. Ульянченко О. В., Голікова О. М., Василішин С. І. Внесок Харківського національного

аграрного університету ім. В. В. Докучаєва у формування сучасної системи аграрної

освіти і науки: до 200-річчя першого набору студентів: монографія. Харків: Вид-во

ТОВ «Стильна типографія», 2020. 157 с.


361

Федотова Оксана Олегівна

доктор історичних наук, старший науковий співробітник,

професор Навчально-наукового інституту

Київський національний університет культури і мистецтв, Україна

«ПОКЛОНІННЯ ПЕРЕД ЗАХОДОМ» ЯК МОТИВ ЦЕНЗУРУВАННЯ

НАУКОВИХ ВИДАНЬ В УРСР У 1946–1953 РР.

Одним з найбільш розповсюджених обвинувачень у відхиленнях від

офіційної ідеологічної лінії в УРСР у ІІ половині 1940-х рр. вважалося

«поклоніння» перед Заходом. Причини того полягають у тогочасному підході

СРСР до зовнішньої політики, яка загострилася по завершенні ІІ світової

війни. Розгортання «холодної війни» призвело до популяризації та активного

пропагування уявлення про «два ворогуючих табори», знецінення зарубіжних

здобутків, а також чергових пошуків внутрішнього ворога. Це знайшло прояв

у реалізації протягом 1946–1953 рр. масштабної ідеологічної кампанії,

націленої проти представників радянської інтелігенції, які розглядалися у ролі

виразників західноорієнтованих тенденцій розвитку.

Власне ярлик з формулюванням «поклоніння перед Заходом» з’явився

1947 р., коли завідомо влаштований суд гідності міністерства охорони

здоров’я СРСР визнав фахівців з розробки ліків Н. Клюєву та Г. Роскіна

винними у співробітництві з американськими колегами та спільному

обговоренні результатів наукових досліджень [1].

Маємо зауважити, що згадані вище «суди гідності», масово створені при

міністерствах і відомствах, мали провадити ідеологічну боротьбу проти будь-

яких проявів «низькоуклінства» перед зарубіжною культурою, а також

посилити роль здобутків радянської культурно-наукової еліти у контексті

світових цивілізаційних досягнень.

Міністр закордонних справ СРСР В. Молотов у своїй доповіді,

приуроченій до 30-ї річниці жовтневої революції, особливо наголошував на

потребі викорінення будь-яких проявів «поклоніння перед Заходом» [2].


362

1948 р. секретарем ЦК ВКП(б) А. Ждановим під час наради діячів

радянської музики був застосований термін «безрідний космополітизм» для

посилення пропагандистської роботи серед населення та боротьби з

буржуазною культурою [6]. При тому сам факт схвалення іноземних здобутків

розцінювався як зумисне знецінення радянських досягнень. Задля переваги та

утвердження у широкому розумінні радянського способу життя державна

верхівка на справі здійснювала підміну штучними цінностями

загальнолюдських смислів. Наступними роками вказане звинувачення

застосовували під час багатьох показових процесів проти вчених і творчої

інтелігенції. Загалом з поняттям «космополітизм» пов’язували будь-які прояви

інакодумства, що не співвідносилися з комуністичною ідеологією; перебування

під впливом зарубіжних ідейних віянь; успішність у сфері наукових досягнень.

До згаданого мотиву відносили, зокрема, читання книг, що побачили світ

за кордоном, посилання на західних авторів у наукових працях, листування

або інші види підтримання зв’язків із зарубіжними колегами.

Як зазначає дослідниця О. Козуб, 1948 р. космополітизм як «реакційна

ідеологія» став об’єктом розгляду на сторінках журналу «Питання філософії»

[5]. На початку березня у пресі побачила світ критична стаття «Проти

космополітизму в філософії», де видатний вчений Б. Кедров був зарахований

до когорти ідеологів космополітизму через участь у низці міжнародних

наукових форумів та публікування матеріалів іноземною мовою.

1949 р. в ході січневого ХVI з’їзду КП(б)У М. Хрущов наголосив на

недооцінці космополітами радянських культурних здобутків, у зв’язку з чим

озвучив вимогу загострити протистояння «гнилій» західній культурі [3]. З’їзд

у своїх рішеннях також констатував «наявність серйозних прорахунків» у

діяльності низки республіканських наукових установ, зокрема факти

«низькопоклонства перед іноземщиною». Відповідно до того було прийнято

рішення покращити якість та ідеологічний зміст усіх наукових робіт.

Починаючи від 1949 р. з’явилася серія розгромних публікацій, наслідком

чого стали гоніння та переслідування ряду відомих вчених. Під нищівні акції

підпали найкращі представники науково-творчої інтелігенції.


363

Значна роль в ході вказаної кампанії відводилася органам цензури, які

здійснювали повний контроль над друкованою продукцією. Не стали

виключенням і наукові видання. Так, у доповідній записці начальника

Головного управління в справах літератури та видавництв при Раді Міністрів

УРСР К. Полонника секретареві ЦК КП(б)У К. Литвину від 16 квітня 1949 р.

йшлося про те, що результати цензорського контролю засвідчили

незадовільність підготовки видань в системі Академії наук УРСР [4]. Зокрема,

повідомлялося, що до другого тому праць Інституту зоології увійшли статті

Б. Новікова «Регіональна чутливість оперення до гормонів та її

експериментальний аналіз» та О. Костяківського «Про біологічне значення

шлюбного поліморфізму турухтана», проблематика яких викликала у цензорів

додаткові питання на предмет її актуальності.

Суттєвої критики зазнала колективна монографія за авторством

М. Ліберман, Л. Медвинської, М. Непомнящої під назвою «Шкідлива роль

бактеріофагу у молочній промисловості», рекомендована до друку дійсним

членом АН УРСР В. Дроботьком. Особливе нарікання спричинив той момент,

що в основу книги були покладені результати дослідів даних вчених протягом

1935-1946 рр., під час яких застосовувалися матеріали, опубліковані у 9 англо-

американських журналах. На думку К. Полонника, монографія була

підготовлена за схемою: «іноземці зробили – ми їх повторюємо, ми зробили –

іноземці апробували, іноземці висловлюють свої припущення – ми їх

повторюємо» [4, арк. 135]. Основними недоліками праці називалися

посилання на роботи зарубіжних науковців, а також їх цитування.

Очільник Головліту також відзначав наявність «широкої популяризації

досягнень іноземних вчених» на сторінках «Українського хімічного

журналу», «Медичного журналу» та «Українського біохімічного журналу».

Вказувалося, що в «Українському хімічному журналі» (т. ХІV, вип.

2) дослідники І. Неймарк і Р. Шейнфайн у статті «Про механізм термічної

дезактивації силікагелю», «розповівши про результати роботи 8 іноземних

вчених, свою роботу характеризують як неоригінальну, як продовження

зарубіжних дослідів» [4, арк. 136].


364

Наряду з науковими періодичними виданнями згадувався також підручник

О. Палладіна «Біохімія», де, за висловом дописувача, усі розділи «рясніли

посиланнями на закордонні авторитети». Так, з робіт «по жирах» академік

використав виключно зарубіжні розвідки Бернара, Шенделона, Кюльца, Гардена

та ін. Підкреслювалося, що з метою поглибленого вивчення питань біохімії, він

рекомендував 28 радянських підручників, у самому тексті посилаючись лише на

4 з них під авторством О. Баха, І. Павлова, В. Гулевича, Д. Фердмана. Як «недолік»

книги розцінювалася рекомендація до вивчення студентами переважної кількості

навчальних матеріалів (29), написаних іноземними дослідниками.

К. Полонник, проаналізувавши низку видань АН УРСР, що надійшли у І

кварталі 1949 р., констатував, що загалом в них наводилася інформація про

роботи 216 зарубіжних вчених, а також згадувалися десятки авторів, за

методологією яких українські науковці здійснювали свої дослідження. Резюме

наприкінці огляду повністю відповідає основним вимогам окресленої вище

ідеологічної кампанії по боротьбі з «низькоуклінством», а саме: «Впадає в око

приниження своїх власних робіт і применшення значущості робіт знаних

радянських вчених, … поклоніння перед іноземними «авторитетами»«

[4, арк. 138].

З урахуванням викладеного начальник республіканського Головліту

підсумовував, що наукові інститути, відповідно до вимог часу, повинні

перебудувати роботу в світлі останніх партійних рішень через «відірваність їх

діяльності від практики соціалістичного будівництва».

Провадження ідеологічного контролю щодо наукових видань на підставі

пошуків випадків «низькоуклінства перед Заходом» припинилося лише 1953 р.

після смерті Сталіна з одночасним згортанням переслідувань «безрідних

космополітів».


1. Вдовин А. «Низкопоклонники» и «космополиты»: 1945–1949: история и современность

[Електронний ресурс] / А. Вдовин. – Режим доступу: http://www.voskres.ru/

idea/vdovin.htm#_ednref102


365

2. Даниленко В. М. «Космополітизм», ідеологічна кампанія боротьби з «безрідними

космополітами» і чергова сталінська терористична чистка в СРСР [Електронний

ресурс] / В. М. Даниленко // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон-Кю / Редкол.: В.

А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: Вид-во «Наукова

думка», 2008. – 568 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?

termin=Kosmopolitizm (останній перегляд: 24.01.2021)

3. Данилюк Ю. З. Боротьба з космополітизмом у другій половині 40 - першій половині

50-х рр. XX ст.: шляхи, причини і наслідки / Ю. З. Данилюк // Історія України.

Маловідомі імена, події, факти : зб. наук. ст. – 2004. – Вип. 27. – С. 169–182.

4. Доповідна записка начальника Головліту УРСР К. Полонника секретарю ЦК КП(б)У

К. Литвину від 16 квітня 1949 р. «Про факти поклоніння перед іноземщиною, викритих

цензурою у виданнях АН УРСР в І кварталі 1949 р.». – Центральний державний архів

громадських об’єднань України (ЦДАГОУ), ф. 1, оп. 23, спр. 5663, арк. 135–138.

5. Козуб О. Ретроспективний аналіз історії розвитку принципу космополітизму / О. Козуб

// Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія. – 2012. – Вип. 602-603. – С.

184–189. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_fil_2012_602-603_36.

6. Фатєєв А. Образ ворога в радянській пропаганді. 1945–1954 рр.. Боротьба з

космополітизмом [Електронний ресурс] / А. Фатєєв. – Режим доступу:

http://psyfactor.org/lib/fateev0.htm

7. Шаповал Ю. Комуністична цензура в Україні: штрихи до портрета / Юрій Шаповал //

Бахмутський шлях. – 2001. – № 1-2. – С. 84–110.


366

BIOLOGY AND BIOTECHNOLOGY

Hajiyeva L. S.

Ph.D.in Education, Associate Professor

The Department of optics and molecular physics,

Baku State University, Republic of Azerbaijan

Abbasova G. C.

Ph.D.in Education, Associate Professor

The Department of optics and molecular physics,


Safarli G. R.

doctoral student, Baku State University, Republic of Azerbaijan

THE STUDY OF THE SPATIAL STRUCTURAL ORGANIZATION

OF THE NONAPEPTIDES MOLECULE

Abstract. The spatial possibility of the H-Tyr-Ala-Gly-Ala-Val-Val-Asn-Asp-Leu-OH molecule

corresponding to the sequence 329-337 of the C-terminal region of the ribonucleotide reductase

subunit 2 of the herpes virus was studied by the method of theoretical conformational analysis.

Based on the calculation of the value of the intramolecular conformational energy, a quantitative

assessment of the stability of possible conformational states of the molecule under the conditions

of a polar medium has been carried out.

Keywords: conformational analysis, herpes virus, ribonucleotide reductase.

The method of theoretical conformational analysis usually used in studies of

the spatial structure of small organic molecules. We used this method in the study

of the capabilities of the synthesized peptide; therefore, the present work is a

continuation of our studies of the structural-functional organization of peptide

molecules. [2-7].

By using the solid phase approach, was synthesized peptide molecules H-Tyr-

Ala-Gly-Ala-al-Val-Asn-Asp-Leu-OH (I), which corresponds to the sequence


367

329-337 of the C-terminal portion of the subunit 2 of the herpes simplex

ribonucleotide reductase (HSVR2) and its analogues, with a mono substitution at

position 329, as well as modifications at the N- or C-terminus.Testing of obtained

synthesized compounds was performed by inhibiting the activity of a fragment of

the virus upon interaction with substance 1. The aim of the work is to study the

structural and functional organization of H-Tyr-Ala-Gly-Ala-Val-Val-Asn-Asp-

Leu-OH (I). For molecule (I), the solution of the direct and inverse problems was

required [1].When describing the results of calculating the structure of the peptide

(I), the classification of peptide structures by the main chain forms and peptide

skeleton shapes was used [2, 9-11]. The spatial structure of peptide (I) was studied

by multiple fragments. The conformational analysis of fragment Tyr329-Ala-Gly-

Ala-Val333 was performed regarding low-energy conformations of tyrosine [12],

alanine, glycine, and valine [13]. For the N-terminal Tyr, two forms of the backbone,

B and R, were chosen since forms B and L are indistinguishable. The side chain of

tyrosine is taken at angles χ1 60˚ and 80˚. Alanine is considered in three (R,B,L)

forms, valine was considered in two possible orientations of the side chain (R,B,L),

and glycine in the four (R,B,L,P).

The original set of structural forms of the pentapeptide fragment Tyr329-Ala-

Gly-Ala-Val333 includes 160 conformations of the main pentapeptide backbone. The

computation revealed a sharp energy differentiation among the backbone

conformations.

In a wide energy range of, the 32 conformations of the main chain and

13 shapes of the peptide skeleton. The amino acid sequence of the Tyr329-Ala-Gly-

Ala-Val333 ribonucleotide reductase of the herpes virus consists of glycine, which

has no side chain, from alanine, in which it is insignificant, and also from valine,

which has a bulky and inflexible side chain. It was determined that the direct

contribution of these residues to stabilization is small. The spatial structure of the

fragment Val333-Val-Asn-Asp-Leu337 was studied based on the low-energy

conformations of valine [13], asparagine and aspartic acid and leucine [13,14]. For

valines, three possible forms of the main chain - R, B, L - were chosen. The Asn


368

residue was considered at three possible forms of the main chain at three possible

values of the angle χ1 (60 °, 180 ° and -60 °). For the Leu residue, three possible

forms of the main chain R, B, L were selected for nine values of the side chain χ1χ2

angles. The computation of the pentapeptide fragment was carried out on the basis

shape. For all 16 different shapes, we computed all the possible backbone

conformation. For the sequence Val333-Val-Asn-Asp-Leu337 in the energy range of

0–5.0kcal/mol, 34 forms of the main chain were possible. The spatial structure of

the H-Tyr329-Ala-Gly-Ala-Val-Val-Asn-Asp-Leu337-OH (I) was investigated based

on the stable conformations of the pentapeptide fragments Tyr329-Val333 and Val333-

Leu337. These pentapeptide fragments have a common amino acid residue Val333.

Therefore, upon zero approximating nonapeptide molecules (I), we composed

combinations of fragments Tyr329-Val333 and Val333-Leu337 with Val333 in the same

backbone conformation.

The computations revealed considerable energy differentiation of different

shapes and forms the nonapeptide backbone. The spatial structure of (I) can be

presented by conformation of 17 forms of 14 backbone shapes, whose relative

energy varies within a range of 0-6 kcal/mol. The backbone shapes and forms, the

contribution of non-valent, electrostatic, torsion interactions, and the relative

energies of these conformations are presented in Table 1.

The computations of the two pentapeptides demonstrated that the N-terminal

fragment is more rigid than the C-fragment. The N-terminal Tyr329-Val333 is

presented by six shapes of the peptide backbone (eeff, ffff, effe, eefe, fffe, eeff).

Table 1

Relative energy and energy contribution of non-valent, electrostatic, and

torsion interaction (kcal/mol) of optimal conformation of Tyr329-Ala-Gly-Ala-

Val-Val-Asn-Asp-Leu337 for a fragment C-terminal region of the subunit

2 ribonucleotide reductase of the herpes virus

Shape Backbone form 𝐸𝑛𝑣 𝐸𝑒𝑙 𝐸𝑡𝑜𝑟 𝐸𝑟𝑒𝑙

1 2 3 4 5 6

eeffeeff B2R2PR2R22L22R21R2R32 -33.7 9.6 3.6 0

eefffeff B2R2PR2R22B22R21R2R32 -33.7 10.6 2.7 0.3


369


According to the calculation results, of the two pentapeptide fragments of the

N-terminal, more rigid than the C-terminal. The N-terminal fragment of Tyr329-

Val333 is represented by six shapes (eeff, ffff, effe, eefe, fffe, eeff) of the peptide

backbone. For the same six shapes of energy, the intra-and inter-interaction

interactions are shown in Table 2.

Table 2

The energy of intra- and inter-residual interactions (kcal/mol)

in the optimal conformations of the peptide (I) -fragment 329-337 of the

C-terminal portion of the subunit 2 of ribonucleotide reductase of the herpes

virus (top to bottom):eeffeeff (0kkal / mol), ffffeeff (0.2kсal/mol),

effeeffe (2.1kсal/mol), eefeeffe (3.4kсal/mol).

Tyr329 Ala330 Gly331 Ala332 Val333 Val334 Asn335 Asp336 Leu337

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Tyr329

Ala330

2.0

3.3

2.5

1.9

-2.4

-1.2

-1.7

-3.3

1.1

1.2

1.1

1.0

-2.7

-0.3

-1.9

-2.1

0.2

0.1

0.1

-0.1

-0.1

0.1

-1.0

-1.2

-0.9

-1.1

-0.6

-1.1

-0.1

-1.3

-1.8

0

-0.4

-1.3

0

0

0.2

-0.3

-0.7

0.2

-0.2

-0.3

0

0

-3.2

-4.8

-6.6

-3.3

-0.1

-0.2

0.1

-0.7

-6.1

-4.1

-8.2

-5.3

-1.0

-2.0

-0.2

-1.9

1 2 3 4 5 6

eefffeee B2R2PR2R22B22B11R3L32 -32.9 11.6 3.2 2.4

eefffeee B2R2PR2R22B22B11B3B32 -33.0 12.9 4.2 4.5

eeffffff B2R2PR2R22R22R21R2R32 -38.7 16.0 5.0 2.9

eefffffe B2R2PR2R22R22R21B2B31 -36.1 15.7 4.9 5.1

eeffeeef B2R2PR2R22L22B11R2R22 -30.8 12.2 3.5 5.4

ffffeeff R2B2PR2R22L22B21R2R32 -36.3 11.5 4.4 0.2

effeeffe B1R2BL2B22R22R21B2B31 -32.2 7.7 6.1 2.1

eefeeffe B2B2RB2B22R22R21B1B31 -30.8 8.3 5.3 3.4

eefeefef B2B2BL2B22R22B21R3R32 -29.1 10.0 4.3 5.8

fffeefef R2R2RB2B22R22B21R3R32 -30.2 9.5 4.6 4.6

fffeeeef R3B2PB2B22R22L21R3R32 -29.6 9.6 4.6 5.3

fffeefef R3B2PB2B22R22B21R3R32 -28.9 10.2 3.3 5.3

fffeefef R2R2RB2B22R22B21B3L32 -31.2 12.5 3.8 5.8

fffeefff R2R2RB2B22R22R21R2R32 -29.5 10.4 4.4 5.9

eeffefef B2B2RR2B22R22B21R3R32 -31.9 11.1 4.9 4.7


370

Table continuation 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Gly331

Ala332

Val333

Val334

Asn335

Asp336

Leu337

1.2

1.2

1.4

1.3

-0.8

-0.9

1.0

-0.4

1.3

1.2

1.5

1.1

-0.8

-0.9

-0.8

-0.5

-1.3

-0.8

-1.6

-1.2

0.5

0.5

1.9

0.5

-2.1

1.8

-0.1

0

-1.1

-1.2

-1.7

-1.1

-1.2

-1.0

-1.4

-1.5

1.4

1.4

0.4

0.4

0

0

0

0

0

0

-0.1

-0.1

-1.8

-1.7

-0.5

-0.5

-1.1

-1.1

-1.6

-1.6

0.1

0.1

0

0

0

0

0.2

0

0

0

0.1

0.1

-0.1

-0.1

-1.2

-1.2

-0.6

-0.6

-0.8

-0.8

-1.7

-1.7

-4.8

-4.8

2.2

2.2

2.8

2.8

-0.2

-0.2

0.2

0

0

0

0.1

0.1

-0.2

-0.2

-3.0

-3.2

-2.2

-2.1

-0.1

-1.1

-1.0

-1.0

-0.6

-0.6

0.5

1.3

2.5

2.8

0

-0.1

1.3

-1.2

The global conformation of the molecule (I) under consideration is

B2R2PR2R22L22R21R2R32 of the eeffeeff shape.

In this conformation, the contribution of non-valent interactions is

33.7kcal/mol, electrostatic and torsion- 9.6 and 3.6 kcal /mol, respectively. This

structure is optimal in terms of the amount of non-valent and electrostatic

interactions. In this conformation, the N-and C-ends of the molecule (I) in space are

quite close together, as evidenced by the inter residual interactions in Table2.

The B2R2PR2R22B22R21R2R32 conformation has a relative energy of 0.3kcal/mol,

it differs from the global one only in the shape of the main chain of the Val334 residue.

This conformation is most beneficial for non-valence interactions. Dispersion

attraction and electrostatic repulsion in this case is maximum. The

R2B2P2R2R2L2R21R2R32 conformation of the molecule (I) has a relative energy of


371

0.2kcal/mol and in it the tripeptide fragment has a folded structure. The most

advantageous for electrostatic interactions is the conformation

B1R2BL2B22R22R21B2B31 of the effeeffe shape with a relative energy of 2.1kcal/mol.

Thus, on the basis of the theoretical conformational analysis of the molecule

(I), a conclusion was obtained about the structural organization of the protein

fragment, which does not exclude the realization by the molecule of a number of

different functions that require specific interactions with other proteins.

At these stages of the calculation, it was revealed that the side chains of

tyrosine, asparagine, and aspartic acid are oriented into the medium in the lowest-

energy spatial structures of the molecule.

References:

1. Popov E.M. // Int.J.Quant.Chem.1979. V.16.P.707-737.

2. Akhmedov N., Agaeva A., Popov E.// Molecules. biology.1987. v.21.p.164-188.

3. Godjayev.N N., Akhmedov N. Suleymanov E., Popov E. M.//Bioorganic.chemistry.1990

v.16. p. 649-667.

4. Makhmudova T., Akhmedov N., Popov E.//Bioorganic.chemistry 1992v.18.p1454-63.

5. Popov E., Abbasli R., Akhmedov N.//Bioorganic chemistry.1992. v.18.p. 1464-1472.

6. Akhmedov N., Mahmudova A., Popov E.//Bioorganic.chemistry.1993. v.19.p. 623-628.

7. Akhmedov N., Mahmudova A., Halilov A., Zeynalov N.// Bioorganic. chemistry.1995. v.21.

p.587-589.

8. Popov E.M. // Molecules. Biology. 1985.v.19.p.1107-138.

9. N.M. Godjayev, S. Akyuz, G.A. Akverdieva A molecular mechanics conformational study of

peptide T Journal of Molecular Structure, v.403, p.95-110,1997.

10. AkhmedovN.A.//Int.J.Pept.ProteinRes.1986. V.27.p. 95-111.

11. Lipkind G.M, Arkhipova S.F, Popov EM. / / Izv. AN USSR, Ser.khim.1970. p.315-322.

12. Popov E., Lipkind G., Arkhipov S.//Molecules. biology 1968, v.2. p.622-630.

13. Lipkind G. Arkhipova S., Popov E. //Int.J. Pept.ProteinRes.1973. v.5.p.381-397.

14. Kreissler M., Lipkind G., Arkhipova S.F. Popov E.M..//J.Chim.Phys.1973. v.70.p.1371-1378.


372

Huseynova Lala Sameddin

Azerbaijan Medical University, Department of Cytology,

Embryology and Histology

Haqverdiyeva Raya Rustam

Assistant, Azerbaijan Medical University, Department of Cytology,

Embryology and Histology.

PATHOGENETIC POTENTIAL OF THE MUTATIONS

OF MEFV GENE IN THE AZERBAIJAN POPULATION

For the first time in the population of the Republic of Azerbaijan, we aimed at

studying the molecular-genetic characteristics of the MEFV gene in the Family

Disease illness in ethnic Azerbaijanis. All patients were of Azerbaijan origin, from

the Mediterranean region of Azerbaijan. They were evaluated for clinical findings

and family history of FMF.

Introduction.

MEFV gene (Familial Mediterranean Fever Gene) is located on chromosome

16 - 16.13.3., and it is composed of 3,242,028-3,256,776 nucleotides. It is

specified as having an autosome-recessive hereditary type. Autosome-dominant

hereditary species were also recorded (Habahbeh L.A. et.al. 2015).MEFV gene is

located between the genes responsible for the kidney polycystosis and Rubinstein-

Teybi syndrome (Ozen S. et.al. 2015).

The molecular-genetic analysis of these mutant-carrying haplotypes revealed

that they belonged to the same ancestor haplotype. In the process of evolution, the

ancestor haplotype has been subjected to divergence (Rigante D. et.al. 2018).

The majority of discovered mutations occur at the last exon 10. Approximately

70% of patients living in the Mediterranean Sea have one of five mutations (M694V,

V726A, M694I, M6801 and E148Q). (Anwar G.M. et.al. 2015; Beheshtian M. et.al.

2016; Debeljak M. et.al.2015)

The Family Disease Fever was first studied by American physician Rayman in

1948 and called the «periodic disease» based on periodic recurrence of the disease.


373

Disease usually manifests itself until the age of 30. It is a rare frequency hereditary

disease (Rigante D. 2018; Wu B. et.al. 2018; Yates A. D.et al.2020). The

heterogeneity of the disease among the people living on the Mediterranean Sea is

20%, and the rate of births of homozygous children is 1: 1000-1: 2500. There is

sporadic frequency in other ethnic groups (Milenković J. et.al. 2016; Yaşar Bilge Ş.

et.al. 2019; Yilmaz G. et.al. 2016; Zerkaoui M. et.al. 2018)

Mutations and polymorphisms of the MEFV gene, even in one allele, are

associated with subclinical inflammation. It was suggested that the patients with

MEFV mutations may have a tendency to develop certain manifestations due to an

increased baseline of inflammation, and the presence of these mutations may affect

their disease course when they develop rheumatic disease (Zerkaoui M. et.al. 2018).

The following mutations of the MEFV gene have been identified in Turkey:

E148Q, R202Q, P369S, F479L, M680GA, M680GC, M694V, M694I, K695R,

V726A, A744S and R761H (Yilmaz G. et.al. 2016). In the diagnostics of the disease

the great significance is given to who are the ancestors of the patient and to which

ethnic group they belong (Yaşar Bilge Ş. et.al. 2019).

Routine laboratory analysis, including complete blood cell count, ESR, CRP,

ANA titer, RF, and HLA-B27 were assessed using standard laboratory methods. RF

titers higher than 20 IU/ml were considered as positive. HEp2 cells were used for

determining ANA status and a titer of 1:100 was chosen as a cutoff point for ANA

positivity for at least two positive results, at least 3 months apart. Detection of the

MEFV gene mutations Each sample was screened for the mutations located in exons

2 and 10 of the MEFV gene by direct sequencing (Ruffier M. K. et.al. 2017).

Materials and methods.

Material used was venous blood with anticoagulant of 18 patients (female - 5,

male - 13). Patients aged between 2.5 and 8 years old. Genome DNA was obtained

by automatic isolation from 200 μl of venous blood. The DNA concentration was

measured by the Digital spectrometer. Intactness of the isolated genomic DNA was

detected in agarose gel. Following selective amplification of exons 2 and 10 with

specific primers (primer sequences available upon request), polymerase chain

reaction products were run in a 2 % agarose gel containing ethidium bromide and


374

visualized under UV light by an imaging system (Syngene In Genius, Cambridge,

UK). The genome DNA underwent PCR procedure for every protein-encoding exon

of the MEFV gene. Positive PCR samples that have been checked by the

electrophoresis in agarose gel were purified by enzymatic method. Purified product

was dyed with fluorescent dye by BiqDye Terminator V.3.1. Sequencing was

performed using the Big Dye Terminator v3.1 Cycle Sequencing Kit and an ABI

PRISM 3130 Genetic Analyzer (Applied-Biosystems, Foster City, CA, USA).

Processed at Cycle Sequencing PCR. Positive Cycle Sequencing PCR samples,

controlled by electrophoresis in agarose gel, are extracted from the BiqDye XT with

dye-purifying agent.

Results and disscusions.

The molecular-genetic study of the MEFV gene isolated from the genome

DNA of 18 patients suspected of Family Disease Fever has identified 7 mutations:

R761H M694I, M694V, V726A, R202Q, M680I and E148Q. All of those seven

mutations has been previously identified in the Turkish population (Huseynova L.S.

et.al.2018).

Three of 18 examined patients were heterozygotes, eight homozygotes, and

seven double heterozygotes (compounds).

We identified 7 previously known mutations of the gene MEFV: R761H,

M694I, M694V, V726A, R202Q, M680I and E148Q for the population of

Azerbaijan. Two mutations - E148Q and R202Q are located in the exon 2, the

remaining 5 mutations - R761H, M694I, M694V, V726A, and M680I - in the exon

10 of the gene.

In order to prevent periodic illness in families with a genetic risk of having a

sick child, prenatal diagnosis of the fetus in the first trimester of pregnancy is

planned using molecular genetic methods of research.

References:

1. Anwar GM, Fouad HM, Abd El-Hamid A, Mahmoud F, Musa N, Lotfi H, Salah N. A study

of familial Mediterranean Fever (MEFV) gene mutations in Egyptian children with type

1 diabetes mellitus. Eur J Med Genet. 2015 Jan;58(1):31-4. doi: 10.1016/j.ejmg.2014.10.005.

Epub 2014 Nov 4.PMID: 25449140


375

2. Beheshtian M, Izadi N, Kriegshauser G, Kahrizi K, Mehr EP, Rostami M, Hosseini M, Azad M,

Montajabiniat M, Kariminejad A, Nemeth S, Oberkanins C, Najmabadi H. Prevalence of common

MEFV mutations and carrier frequencies in a large cohort of Iranian populations.J Genet. 2016

Sep;95(3):667-74. doi: 10.1007/s12041-016-0682-6.PMID: 27659338

3. Debeljak M, Toplak N, Abazi N, Szabados B, Mulaosmanović V, Radović J, et al. (2015) The

carrier rate and spectrum of MEFV gene mutations in central and southeastern European

populations. Clin Exp Rheumatol. 33(6 Suppl 94):S19–23.PubMedGoogle Scholar

4. Habahbeh LA, Hiary MA, Zaben SF, Al-Momani A, Khasawneh R, Mallouh MA, Farahat H.

Genetic Profile of Patients with Familial Mediterranean Fever (FMF): Single Center

Experience at King Hussein Medical Center (KHMC).Med Arch. 2015 Dec;69(6):417-20.

doi: 10.5455/medarh.2015.69.417-420.PMID: 26843738

5. Huseynova L.S., Aiyeva K.A.,Najafzada G.B., Yusufova Kh.J., Hashimova A.R. Molecular-

genetic Research of MEFV gene in population of Azerbaijan Republic. Poland. Sylwan.,

Vol.162 Issue.5., 2018. p.31-36

6. Milenković J, Vojinović J, Debeljak M, Toplak N, Lazarević D, Avčin T, Jevtović-Stoimenov

T, Pavlović D, Bojanić V, Milojković M, Kocić G, Veljković A. Distribution of MEFV gene

mutations and R202Q polymorphism in the Serbian population and their influence on

oxidative stress and clinical manifestations of inflammation. Pediatr Rheumatol Online J.

2016 Jul 1;14(1):39. doi: 10.1186/s12969-016-0097-1.PMID: 27364639

7. Ozen S, Batu ED. The myths we believed in familial Mediterranean fever: what have we

learned in the past years Semin Immunopathol 2015; 37(4):363–9.10.

8. Ruffier, Magali; Kähäri, Andreas; Komorowska, Monika; Keenan, Stephen; Laird, Matthew;

Longden, Ian; Proctor, Glenn; Searle, Steve; Staines, Daniel; Taylor, Kieron; Vullo,

Alessandro; Yates, Andrew; Zerbino, Daniel; Flicek, Paul (January 2017). «Ensembl core

software resources: storage and programmatic access for DNA sequence and genome

annotation». Database. 2017 (1): bax020. doi:10.1093/database/bax020.PMC 5467575.

PMID28365736.

9. Rigante D, Frediani B, Cantarini L. A Comprehensive Overview of the Hereditary Periodic

Fever Syndromes. Clin Rev Allergy Immunol. 2018 Jun;54(3):446-453. doi: 10.1007/s12016-

016-8537-8.PMID: 27068928 Review.

10. Rigante D. A developing portrait of hereditary periodic fevers in childhood. Expert Opin

Orphan Drugs 2018;6:47–55.

11. Wu B, Xu T, Li Y, Yin X. Interventions for reducing inflammation in familial Mediterranean

fever. Cochrane Database Syst Rev. 2018 Oct 19;10(10):CD010893. doi:

10.1002/14651858.CD010893.pub3.PMID: 30338514


376

12. Yates A. D.; et al. (January 2020). «Ensembl 2020». Nucleic Acids Res. 48 (D1): D682–

D688. doi:10.1093/nar/gkz966. PMC 7145704. PMID 31691826. Retrieved 31 July2020.

13. Yaşar Bilge Ş, Sarı İ, Solmaz D, Şenel S, Emmungil H, Kılıç L, Yılmaz Öner S, Yıldız F,

Yılmaz S, Ersözlü Bozkırlı D, Aydın Tufan M, Yılmaz S, Yazısız V, Pehlivan Y, Bes C,

Yıldırım Çetin G, Erten Ş, Gönüllü E, Şahin F, Akar S, Aksu K, Kalyoncu U, Direskeneli H,

Erken E, Kısacık B, Sayarlıoğlu M, Çınar M, Kaşifoğlu T.Turk The distribution of MEFV

mutations in Turkish FMF patients: multicenter study representing results of Anatolia.J Med

Sci. 2019 Apr 18;49(2):472-477. doi: 10.3906/sag-1809-100.PMID: 30887796

14. Yilmaz G, Senes M, Kayalp D, Yucel D. Is Turkish MEFV Mutations Spectrum Different

Among Regions. J Clin Lab Anal. 2016 Sep;30(5):641-4. doi: 10.1002/jcla.21915. Epub 2016

Feb 18.PMID: 26892483

15. Zerkaoui M, Laarabi FZ, Ajhoun Y, Chkirate B, Sefiani A. A novel single variant in the

MEFV gene causing Mediterranean fever and Behçet's disease: a case report.J Med Case Rep.

2018 Mar 1;12(1):53. doi: 10.1186/s13256-017-1552-4.PMID: 29490685

https://en.wikipedia.org/wiki/Doi_(identifier)

https://doi.org/10.1093%2Fnar%2Fgkz966

https://en.wikipedia.org/wiki/PMC_(identifier)

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7145704

https://en.wikipedia.org/wiki/PMID_(identifier)

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31691826


377

Мадаминов Абдулло Асракулович

кандидат биологических наук, старший научный сотрудник,

заведующий лабораторией экологии и растительные ресурсы,

Институт ботаники, физиологии и генетики растений НАНТ, Республика Таджикистан

Азимова Нуринисо Турдиалиевна

соискатель степени кандидата биологических наук кафедры ботаники,

Бохтарский государственный университет им. Носира Хусрава, Республика Таджикистан

Каюмов Анвар

магистр II курса, Институт ботаники, физиологии и генетики растений

НАНТ, Республика Таджикистан

ПРОДУКТИВНОСТЬ ЭФЕМЕРОВОЙ РАСТИТЕЛЬНОСТИ

ЮЖНОГО ТАДЖИКИСТАНА

Аннотация. В статье приведены результаты изучения структуры и продуктивности

эемеровой растительности (эфемеретума) Южного Таджикистана. Показано, что в

предгорных равнинах и межадырных широких саях западной части хребта Терекли-Тау

(Ташрабадский массив) широко представлены сообщества эфемеров с доминантом

ячменя заячего (Hordeum leporinum). Валовой урожай надземной массы заячеячменники, в

среднем составил 34,6 ц/га сухой травы, и доля злаков в них равнялась 75%.

Ключевые слова: Эфемеровая растительность, продуктивность, Южный Таджикистан.

Южный Таджикистан представляет собой ряд почти меридиональной

вытянутых невысоких хребтов: Бабатаг, Актау, Гозимайлик, Аруктау, Чалтау,

Каратау, Терекли-Тау, Сарсаряк, Вахшский и Хазратишох, разделенных

широкими, имеющими большое хозяйственное значение долинами рек

располагаются относительно низко, в пределах 350-1600м. Долинная часть

богарной территории, расположенная на высоте 350-500м, характеризуется

очень теплым летом и мягкой зимой. Продолжительность безморозного

периода составляет 260-280 дней - от первой декады марта до середины

ноября. Среднегодовая сумма осадков составляет 170-300мм. Максимум


378

осадков приходится на март месяц. В летние месяцы осадки, как правило,

отсутствуют. Среднемесячная температура воздуха в течение года остается

положительной. В предгорно-долинной части с эфемерово-эфемероидной

растительности почти ежегодно отмечается зимняя вегетация.

Один из наиболее широко распространенных типов растительности

являются полусаванны, занимающей не менее 60-70% территории пастбищ

Южного Таджикистана. Господствующие здесь травянистые растения –

эфемеры и эфемероиды, будучи в основном мезофитами, вегетируют во

влажное осенне-зимне–весеннее время. С наступлением жары и засухи, в мае

у эфемеров завершается вегетация, и травостой их засыхает, Для эфемеров

характерна высокая пластичность. Один и то же вид в более важные годы

имеет более длительный период вегетации, достигает значительной высоты. В

засушливые годы он становиться мало живущим карликом. Это отмечается

как у злаков и разнотравье, так и бобовых, что обусловливает исключительно

резкие колебания общей производительности их травостоя по годам. Так, в

западных предгорьях хребта Актау (стационар Гарауты и Кабадиан, 420 м)

надземная продуктивность эфемерово-луковичномятликово-осокового

сообщества (Carex pachystilis+Poa bulbosa-Ephemera Community) в течение

более 40 лет колебалась от 1,8 до 22,3 ц/га сухой массы [1-4]

(Синьковский,1954; Кудрящева, 1974; Овчинников и др., 1973; Синьковский,

Мадаминов, 1989).

Эфемеры – это однолетние травянистые растения зимне-весеннего и

весеннего циклов развития. Наибольшее число видов эфемеров относится к

семействам злаковых, крестоцветных, бобовых, лютиковых и сложноцветных.

Эфемеровая растительность распространена в подгорных равнинах и низких

предгорьях - адыров, окружающие широкой полосой горы Средней Азии.

Эфемеровая растительность издавна привлекала внимание ботаников своей

оригинальностью, своеобразием растительных сообществ.

Согласно классификации Р.В. Камелина [5] серийные, очень редко

длительно устойчивые группировки мезотермных, мезоксерофильных

однолетников-эфемеров (Тaеniatherum crinitum, T. asperum, Hordeum


379

spontaneum, Vul;pia myuros, Aegilops triuncialis, A. squarrosa, Eremopyrum

bonaepartis и др.), а также очень разнообразные и сезонно изменчивые

полидоминантные ценозы объединяет флороценотип эфемеретума. В Южном

Таджикистане широко распространены однолетнезлаковые формации:

лентоостниковая (Taeniatherum asperum, T. crinitum), эгилопсовая (Aegilops

triuncialis), костровая (Bromus oxiodon), заячеячменевая (Hordeum leporinum)

и другие [6,7](Сидоренко,1993; Сафаров, 2016). Фитоценозы лентоостниковой

формации широко распространены на адырах центрального и южного районов

республики. В покрове их ассоциаций заметное место, кроме лентоостники,

занимают и другие однолетние злаки -– Aegilops triuncialis, A. cylindrica,

Hordeum leporinum, Bromus danthoniae, В. oxyodon, Eremopyrum buonapartis.

Их участки встречаются на залежах и деградированных пастбищах, а также

несколько ощебненных склонах, где растительность довольно разрежена.

Фитоценозы эгилопсовой формации распространены по всем предгорьям. В

естественных условиях обитания они встречаются на мелкозёмисто-

щебнистых склонах в средней и верхней частях адыров, где образует ряд

ассоциаций с крупными травами, а также с представителями других выше

расположенных по вертикали типов растительности.

Многие отмеченные эгилопсовые ассоциации с эфемерово-

эфемероидным мелкотравьем, как и соответствующая группа лентоостников,

зайчеячмеников производят впечатление подвижных, еще не установившихся

ценозов. В их покрове принимают значительное участие сорные виды. Состав

компонентов не постоянен. Из злаков, с доминантом - Aegilops triuncialis, в

сложении мелкотравных эгилопсников принимают участие A. cylindrica,

Taeniatherum crinitum, Bromus tectorum, B. danthoniae, B. oxyodon, Vulpia

ciliata, V. myuros, Hordeum leporinum, H. spontaneum, из эфемерного

разнотравья -– Aphanopleura capillifolia, Astragalus filicaulis, A. rytilobus.

Arenaria serpillifolia, Strigosella africana, S. turkestanica,Alyssum desertorum,

Medicago rigidula, Galium aparine, Ziziphora tenuior и некоторые другие,

участие и обилие которых в значительной степени зависит от


380

метеорологических условий года. Местами эгилопсы с эфемерами образуют

довольно густой травостой (проективное покрытие 70–80%).

Фитоценозы зайчеячменевой формаций занимают большие площади в

предгорных равнинах и адыров между реки Кафирнигана, Вахша и Пянджа.

Они встречаются на более сухих условиях, на старых залежах и перелогах, а

также деградированных выпасом пастбищ Южного Таджикистана. В общем,

однолетние виды родов Bromus и Hordeum встречаются во всех ассоциациях

эфемеретума, где с большим обилием встречаются Hordeum leporinum,

H. spontaneum, Bromus oxyodon. В. danthoniae, , Eremopyrum buonapartis, Vulpia

ciliata часто доминирующие на некоторых участках. Есть и разнозлаковые

фитоценозы, характеризующиеся участием разных видов злаков с довольно

близким обилием. Эфемеровое разнотравье играет в них заметной роли в

благоприятные влажные годы. Попадаются участки и монодоминантых

заячеячменевых и костровых ассоциаций, в которых роль других видов мало

заметна.

В 2019 г. проводились мониторинг фитоценозов эфемеретума

предгорных равнин и невысоких адыров Ташрабадского массива

расположенных между хребтами Терекли-Тау и Табакчи, на зимне-весенних

пастбищах Вахшского района. Здесь, на разных склонах и плато адыров

встречались мятликово-осоковые ценозы с разнообразных эфемерных видов

из семейства злаковых, бобовых, крестоцветных и др. Широкие плоскодонные

саи между адырами, располагающиеся с севера на юг, заняты эфемеровой

залежной растительностью – эфемерово-разнотравно-заячеячменная

ассоциация и используются в основном, как сенокосные угодья. Здесь,

наибольшее развитие получили злаки – однолетники, в основном ячмень

заячий (Hordeum leporinum) и другие однолетние злаки занимают 60-80%

кормовой массы травостоя. Из бобовых широко распространены: пажитник

двуцветковый, астрагал морщинистоплодный. Разнотравье занимает

незначительное место в травостое и представлено стригозеллой африканской,

липучкой мелкоплодной, лепталеум нителистным, крепкоплодником

сирийским и другие. Вегетация растений обычно начинается после выпадения


381

осадков в ноябре, декабре или позже и продолжается вследствии теплой и

малоснежной зимы весь зимний период. Активное развитие основной массы

растений проходит в ранне-весенний период. В конце апреля или начале мая

эфемеры выгорает. В середине апреля нами были проведены обследования

пастбищных угодий и учет их урожайности (таблица). Как выдно из таблицы,

валовой урожай сухой массы эфемерово-разнотравно-заячеячменной

ассоциации с 11 ключевых участков в среднем составил 34,6 ц/га (колебание

от 25,0 до 44,2 ц/га). При этом значение злаков (больше всех ячмень заячий) в

урожае в среднем равнялась - 74,9% (колебание 55,4-95,0%), бобовых

(астрагал и пажитник) – 13,8% (3,2- 34,8%) и других видов вместе -11,3% (0,6-

25,3%). Урожайность бобовых эфемеров на трех участках достиг 20% и более.

Высокий урожай группы «разнотравье» (другие виды) наблюдалась на

ключевом участке №10, где хорошо развивалась мак павлиний (Papaver

pavonium) – 25,3%.

Таблица 1

Продуктивность эфемерово-разнотравно-заячеячменная ассоциация

(Hordeum leporinum-ephemera Community). Урочище Ташрабад,

13-20 апреля 2019г.

Название

контура

К

Ключевая

участка

Урожай воздушно-сухая масса, г/м2

злаки бобовые другие виды всего

К 1 250,1 10,4 6,5 267,0

2 200,1 49,1 40,1 289,3

3 329,2 28,8 52,0 410,0

Е 4 326,4 38,1 2,3 366,8

5 239,5 8,1 4,4 252,0

Ж 6 158,7 56,5 35,5 250,7

7 338,1 25,7 17,2 381,0

И 8 312,0 55,4 6,4 373,8

9 306,2 61,4 74,0 441,6

10 192,0 66,9 87,5 346,4

11 253,4 150,6 28,6 432,6

Среднее - 264,2 50,1 32,2 346,5

В заключение следует отметить, что более урожайные участки

однолетнозлаковые эфемерные кормовые угодья расположены в центральной

части территории. Здесь урожайность в несколько раз больше по сравнению с


382

эфемерово-мятликово-осоковые пастбища на адырах и более или менее

крутых склонах, где урожай надземной массы составил 7-15 ц/га. Эфемеровую

растительность в понижениях и саи, животноводы скашивает на сено. В

благоприятные годы они заготавливает корма в запас на 2-3года.


1. Синковский Л.П. Весенние пастбища урочища Гарауты// Изв.АН ТаджССР.

Отд.ест.наук,1954, вып.8, с.123-141.

2. Кудряшева О.И. Сезонные развитие низкотравных полусаванн в южной оконечности

хребта Арук-Тау, стационар Гарауты/ Растительность Таджикистана и ее освоение.

Душанбе: Дониш, 1974, с.77-100.

3. Овчинников П.Н., Сидоренко Г.Т., Калеткина Н.Г. Растительность Памиро-Алая.

Душанбе: Дониш, 1973, 28 с.

4. Синьковский Л.П., Мадаминов А.А. Пастбища низкотравных полусаванн Средней

Азии (Биолого-экологические основы их использования и улучшения). Душанбе:

Дониш, 1989, 268 с.

5. Камелин Р.В. Кухистанский округ Горной Средней Азии./ Ботанико-географический

анализ//Комаровские чтение. Л.: Наука, 1979,№ХХХ1, 117 с.

6. Сидоренко Г.Т. Растительный покров Юго-Западного Таджикистана./ Деп. ГИТИ.

Душанбе,1993, 277 с.

7. Сафаров Н.М. Дополнение к классификации растительности Таджикистана// Изв. АН

РТ. ОТД. биол. и мед. Наук, 2016, №1-2, с.7-21


383

Сыроватский Максим Викторович

Кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры кормления

и кормопроизводства Федерального государственного бюджетного

образовательного учреждения высшего образования «Московская государственная

академия ветеринарной медицины и биотехнологии – МВА

им. К. И. Скрябина, Российская Федерация

Топорова Лидия Викторовна

Доктор сельскохозяйственных наук, профессор, профессор кафедры

кормления и кормопроизводства Федерального государственного бюджетного



им. К. И. Скрябина, Российская Федерация

Топорова Ирина Владимировна

Кандидат биологических наук, доцент, доцент кафедры кормления

и кормопроизводства Федерального государственного бюджетного



им. К.И. Скрябина, Российская Федерация

ОПЫТ КОРМЛЕНИЯ КОРОВ-ПЕРВОТЁЛОК РЫБНОЙ МУКОЙ

Аннотация. Повышение молочной продуктивности коров-первотёлок на 22,9%, массовой

доли жира - на 11,1% установлено при скармливании в первую фазу лактации рыбной муки

200 г на 1 голову в сутки.

Ключевые слова: кормление, коровы-первотёлки, рыбная мука, удой, молочный жир,

молочный белок.

Актуальность темы. Начиная с середины 80-х годов, в мире проводятся

исследования по определению эффективности разных источников НРП в

кормлении лактирующих коров в целях повышения их продуктивных

показателей. При этом особый интерес представляет проблема протеинового

питания коров в первые 100 дней лактации, которое во многом зависит от


384

правильного подбора в рационе белковых кормов с высоким НРП. Оценке

разных источников НРП для высокопродуктивных лактирующих коров

посвящено более 150 научных экспериментов и аналитических работ, в

которых обсуждают достоинства и недостатки разных источников.

Начиная с публикации метода абсорбции протеина (AП) (NRC, 1985;

NRC, 1989), большое количество исследований было проведено в целях

определения отношения НРП к РП, содержавшемуся в источниках белка в

рационах молочных коров, чтобы оптимизировать количество аминокислот,

поступающих в тонкий кишечник для обеспечения синтеза молока, а далее

используется для синтеза молока.

При определении потребностей протеина для высокопродуктивных коров

отдельные исследования (L.D. Satter, 1986; J.H. Clark, et al., 1987; W. Chalupa,

J.D. Ferguson, 1988; J.T. Huber et al., 1992; C.E. Polan, 1992; J.T. Huber et al.,

1994), указывают на несовершенство рекомендаций по соотношению РП и

НРП. Замена соевого шрота кормами с высоким уровнем НРП не давала

ожидаемого увеличения удоя. Предполагаемые причины недостаточного

ответа коров на повышение НРП в рационе:

1) снижение микробного синтеза в рубце (D.J. Schingoethe, 1991;

J.H. Clark, et al., 1992; C.G. Schwab, 1994);

2) у источника НРП был низкий аминокислотный (НАК) профиль

(P.T. Chandler, 1991; D.J. Schingoethe, 1991; C.G. Schwab, 1994);

3) у источников НРП была низкая переваримость в тонком кишечнике

(D.J. Schingoethe, 1991; C.G. Schwab, 1994);

4) базовый рацион уже имеет высокий уровень НРП (NRC, 1985; NRC,

1989).

В результате анализа полученных данных некоторые исследователи

(D.J. Schingoethe, 1991; J.H. Clark, et al., 1992; J.T. Huber, K.H. Chen, 1992;

C.E. Polan, 1992; K.H. Chen et al, 1993; C.G. Schwab, 1994), предложили

учитывать аминокислотный профиль белка источников НРП, так как они

являются дополнением к аминокислотам, поступившим с бактериальным

белком из преджелудков в тонкий кишечник. Испытания показали, что лизин


385

и метионин, вероятно, являются первыми лимитирующими аминокислотами в

рационах коров.

Особенности аминокислотного состава источников

нерасщепляемого протеина в рационах лактирующих коров. В практике

кормления коров чаще всего используют следующие источники

нерасщепляемого протеина: соевый шрот, глютеновый корм, пивная дробина,

спиртовая барда, мясокостная мука, кровяная мука, рыбная мука, перьевая

мука и их смеси (J.H. Clark, et al., 1987; P.T. Chandler, 1989; P.E. Mantysaari,

C.J. Sniffen, 1989; P.E. Mantysaari et al. 1989; P.T. Chandler, 1991; H.S. Hussein,

R.M. Jordan, 1991). Для оценки пригодности этих кормов в качестве

источников НРП важно учитывать соответствие по аминокислотному составу

белка кормов – источников НРП белку коровьего молока. Результаты такого

сравнения приведены в таблице 1.

Таблица 1

Анализ соответствия содержания НАК* белка источников НРП

белку коровьего молока* (P.T. Chandler, 1989)

Источник белка

НАК, % соответствия содержанию

в белке молокаа/

Гис Фен Лей Тре Мет Арг Вал Изо Три Лиз

Кровяная мука 100б/ 100 93 86 45 33 70 10 76 91

Рыбная мука 77 69 58 68 100 59 59 47 71 80

Перьевая мука 11 59 66 59 23 32 38 32 29 13

Мясная мука 67 65 46 59 49 76 51 36 39 58

Мясокостная мука 64 64 46 59 49 76 48 36 32 55

Кукурузный глютен 67 100 100 60 100 36 48 40 30 18

Люцерновая мука 69 100 55 80 60 50 66 51 100 46

Пивная дробина 56 100 83 65 78 53 65 74 87 34

Барда 74 84 72 63 81 42 53 38 45 24

Соевый шрот 89 100 56 74 56 89 60 55 75 70

Микробиальный

белок 90 97 54 100 97 79 66 61 99 100

* Незаменимые аминокислоты а/ Пример расчета: (% аминокислоты в белке корма / % аминокислоты в белке молока)

*100%. б/Здесь и далее – показатель «100» является Max и отражает соответствие уровню в

белке молока.


386

Таблица 2

Содержание лизина и метионина в микробном белке и белковых

добавках в сравнении с молоком (C.G. Schwab, 1994)

Источники протеина

Лизин Метионин Сумма НАК*

% от суммы незаменимых

аминокислот % от СП

Молоко 16,4 5,1 38,4

Микробный белок 15,9 5,2 33,1

Протеиновые добавки

Кровяная мука 17,5 2,5 49,4

Пивная дробина 6,7 4,5 46,3

Глютеновый корм 3,8 7,2 44,2

Кукурузная барда 5,9 5,9 37,7

Зерновая барда 6,5 3,7 43,3

Перьевая мука 3,9 2,1 31,4

Рыбная мука 16,9 6,5 44,8

Мясокостная мука

45% СП 12,4 3,0 39,4

50% CП 14,2 3,7 36,6

Соевый шрот 13,8 3,1 47,6

Термообработанная соевая мука 13,0 2,9 49,6

* Незаменимые аминокислоты

Из данных табл. 1 и 2 следует, что из перечисленных источников НРП,

только белок рыбной муки по абсолютным данным наиболее близок к белку

молока коров и обладает хорошим балансом критических аминокислот лизина

и метионина. В белке кровяной муки много лизина, но мало в ней метионина.

Это ведет к отрицательному результату в кормлении коров.

Кукурузный глютен - превосходный источник метионина, но в нем

низкий уровень лизина.

Сухая и влажная спиртовая барда, и пивная дробина бедны лизином, в

них среднее содержание метионина.

Перьевая мука - плохой источник и лизина, и метионина.

В соевом шроте и мясокостной муке низкое содержание метионина.

В резюме Schwab C.G. (1994) сделал заключение о том, что в

дуоденальном содержимом идеальное соотношение между лизином и

метионином (% от суммы АК) равно 15:5.


387

Рыбная мука является лучшим среди рассматриваемых источников

нерасщепляемого протеина и критических незаменимых аминокислот для

коров как по абсолютному их содержанию в корме, так и по соотношению

между собой таблица 2 (C.G. Schwab, 1994).

Цель исследования – изучить влияние рыбной муки (НРП 70%) на

молочную продуктивность, обмен веществ коров-первотёлок в 1 фазу

лактации (90 дней после отела).

Материал и методика исследований. Для научно-хозяйственного опыта

по принципу пар-аналогов сформированы 2 группы по 10 коров-первотёлок

голштинизированной холмогорской породы (табл.3), содержание – привязное.

Таблица 3

Схема опыта

Группа n Состав рациона

Контрольная 10

Основной рацион (ОР): сено, силос кукурузный, сенаж,

зерновой размол, шрот подсолнечный и соевый, премикс,

энергетические добавки

Опытная 10 ОР + 200 г на 1 гол. в сут. рыбной муки

Основной рацион коров в период раздоя сбалансирован на суточный удой

36 кг молока. В отличие от контрольной группы коровам опытной группы в

дополнение к основному рациону включили рыбную муку 200 г на 1 голову в

сутки. В контрольной группе коровам вместо рыбной муки скармливали по

200 г соевого шрота (48% СП). Продолжительность опыта составила 3 месяца.

В ходе эксперимента учитывали питательность рациона, удой, качественные

показатели молока и сохранность поголовья.

Результаты исследований и их обсуждение.

Сохранность поголовья. В последние годы серьезной проблемой

отечественных животноводческих предприятий является выбытие

лактирующих коров, из-за неправильного подхода к кормлению

высокопродуктивных животных. На начало опыта в каждой группе было по

10 голов. За опытный период в контрольной группе из 10 голов выбыло 2 (на

29 и 39 день лактации) по причине ацидоза, в опытной за аналогичный период


388

выбыла 1 голова на 49 день (ацидоз) и на 59 - по причине растяжения

конечностей во время прогулки. В итоге среднее поголовье за опытный период

в контрольной группе составило – 8,7 коров, а в опытной – 9,2.

Молочная продуктивность. Средний суточный удой молока

натуральной жирности за 90 дней лактации у животных контрольной группы

составил 24,5 кг, в то время как включение 200 г рыбной муки в рацион коров

опытной группы привело к достоверному увеличению этого показателя на

22,9% (табл.4). В пересчете удоя на молоко 4%-ной жирности установлена

аналогичная закономерность. В результате за опытный период в расчете одну

голову в контрольной группе было получено 2682 кг молока 4%-й жирности,

а от коров II-ой (опытной) группы на – 17,1% выше контроля.

Таблица 4

Молочная продуктивность коров, кг (X±S )

Показатель

Группа

контрольная (n=25) опытная (n=29)

Суточный удой молока натуральной

жирности, кг/гол. 24,5 ± 2,03 30,1 ± 1,49*

% к контролю 100,0 122,9

Суточный удой в пересчете на 4%

жирность, кг/гол. 29,8 ± 2,4 34,9 ± 2,23

% к контролю 100,0 117,1

Получено молочного жира за 90 дней,

кг/гол. 97,7 133,3

% к контролю 100,0 136,4

Получено молочного белка за 90 дней,

кг/гол. 65,9 77,5

% к контролю 100,0 117,6

Здесь и далее: *Р<0,05; **Р<0,01 по отношению к контролю

Применение рыбной муки оказало положительное влияние на

качественные показатели молока. В итоге, выход молочного жира за опытный

период в расчете на 1 голову в контрольной группе составил 97,7 кг, в

опытной– 133,3 кг, что на 36,4% выше контроля. Выход молочного белка в

опытной группе составил 77,5 кг, а в контрольной – 65,9 кг.


389

Биохимические показатели крови. Для оценки состояния обменных

процессов в организме коров выполнены биохимические и гематологические

исследования крови через 2,5 месяца после начала скармливания источника

нерасщепляемого протеина. Результаты исследований приведены в (табл.5).

Таблица 5

Морфологические и биохимические показатели крови коров

Показатель Норма Контрольная Опытная

Морфологические показатели

Эритроциты, × 10¹² /л 5,0-7,0 5,47 ± 0,18 5,59 ± 0,14

Лейкоциты, × 109 /л 5,00-10,00 8,99 ± 0,77 8,51 ± 0,73

Сегментоядерные нейтрофилы, % 15-45 36,33 ± 5,81 37,17 ± 5,31

Эозинофилы, % 3-8 9,67 ± 3,8 6,17 ± 3,86

Моноциты, % 3-10 6,83 ± 0,98 7,5 ± 1,71

Базофилы, % 0-20-0,2 0,33 ± 0,21 0,5 ± 0,5

Лимфоциты, % 45-75 46,67 ± 6,77 48,67 ± 3,64

Тромбоциты, × 109 /л 269-700 249,33 ± 30,54 319,33 ± 66,17

Биохимические показатели

Общий белок, г/л 72,00-86,00 76,33 ± 1,17 77,83 ± 0,98

Альбумин, г/л 27,00-43,00 29,5 ± 1,95 31,67 ± 1,48

Мочевина, ммоль/л 3,30-7,49 4,57 ± 0,37 4,86 ± 0,55

Креатинин, мкмоль/л 55,8-162,4 94,17 ± 6,51 84 ± 9,62

Щелочная фосфатаза, ед./л 17,50-152,70 71,67 ± 5,33 77,5 ± 10,88

Глюкоза, ммоль/л 2,22-3,33 2,2 ± 0,12 2,52 ± 0,18

Триглицериды, ммоль/л 0,17-0,5 0,87 ± 0,04 0,77 ± 0,07

Фосфор, ммоль/л 1,45-2,10 2,04 ± 0,09 1,89 ± 0,1

Кальций, ммоль/л 2,38-3,38 2,22 ± 0,07 2,45 ± 0,14

Результаты исследований показали, что основные морфологические и

биохимические показатели крови животных контрольной и опытной групп

находятся в пределах физиологической нормы. Повышение, хотя и

недостоверное, содержания глюкозы в крови коров опытной группы на фоне

некоторого снижения триглицеридов может служить признаком более

благоприятного

течения энергетического обмена у животных опытной группы. Показатели

белкового обмена были близкими. Хотя имеется тенденция повышения

альбуминов в крови коров опытной группы (+2,17%). Более благоприятное

соотношение между кальцием и фосфором зафиксировано в крови коров


390

опытной группы – 1,3 против 1,08 у контрольных животных, хотя в обеих

группах просматривается дефицит кальция, что могло сдерживать дальнейшее

повышение молочной продуктивности коров.

Заключение. Скармливание коровам-первотёлкам в первую фазу

лактации рыбной муки (200 г/гол./сут.) обусловило повышение среднего

суточного удоя на 22,9% и составило 30,1 кг в место 25,8 кг в контроле.

Применение рыбной муки в рационах коров в расчете на одну голову привело

к повышению выхода молочного жира на 36,4%, белка - на 17,5%.


1. Chalupa, W., and J.D. Ferguson. 1988. Recent concepts in protein utilization for ruminants.

Pages 39–54 in Proc. Southwest Nutr. Manage. Conf., Tempe, AZ. Dep. Anim. Sci., Univ.

Arizona, Tucson.

2. Chan, S.C., J.T. Huber, C.B. Theurer, Z. Wu, K.H. Chen, and J.M. Simas. 1997. Effects of

supplemental fat and protein sources on ruminal fermentation and nutrient flow to the

duodenum in dairy cows. J. Dairy Sci. 80:152–159.

3. Chandler, P.T. 1989. Achievement of optimum amino acid balance possible. Feedstuffs

61(26):14, 25.

4. Chandler, P.T. 1991. Quantitative and qualitative characteristics of protein sources and

interrelationships with energy. Virginia Dairyman 12:10, 12.

5. Chen, K.H., J.T. Huber, C.B. Theurer, D.V. Armstrong, R.C. Wanderley, J.M. Simas,

S.C. Chan, and J.L. Sullivan. 1993. Effect of protein quality and evaporative cooling on

lactational performance of Holstein cows in hot weather. J. Dairy Sci. 76:819–825.

6. Clark, J.H., T.H. Klusmeyer, and M.A. Cameron. 1992. Microbial protein synthesis and

flows of nitrogen fractions to the duodenum of dairy cows. J. Dairy Sci. 75:2304–2323.

7. Clark, J.H., M.A. Murphy, and B.A. Crooker. 1987. Supplying the protein needs of dairy

cattle from by-product feeds. J. Dairy Sci. 70:1092–1109.

8. Huber, J.T., and K.H. Chen. 1992. Protein quality in diets for high producing dairy cows.

Pages 73–81 in Proc. Southwest Nutr. Manage. Conf., Scottsdale, AZ. Dep. Anim. Sci., Univ.

Arizona, Tucson.

9. Huber, J.T., and R. Herrera-Saldana. 1994. Synchrony of protein and energy supply to

enhance fermentation. Pages 113–126 in Principles of Protein Nutrition of Ruminants.

J. M. Asplund, ed. CRC Press, Boca Raton, FL.


391

10. Hussein, H.S., and R.M. Jordan. 1991. Fish meal as a protein supplement in ruminant diets:

review. J. Anim. Sci. 69:2147–2156.

11. Mansfield, H.R., and M.D. Stern. 1994. Effects of soybean hulls and lignosulfonate-treated

soybean meal on ruminal fermentation in lactating dairy cows. J. Dairy Sci. 77:1070–1083.

12. Mantysaari, P.E., and C.J. Sniffen. 1989. Protein fractions in animal by-product meal cause

variability. Feedstuffs 61(4):18–20.

13. Mantysaari, P.E., C.J. Sniffen, T.V. Muscato, J.M. Lynch, and D.M. Barbano. 1989.

Performance of cows in early lactation fed isonitrogenous diets containing soybean meal or

animal by-products meals. J. Dairy Sci. 72:2958–2967.

14. Mantysaari, P.E., C.J. Sniffen, and J.D. O’Connor. 1989. Application model provides means

to balance amino acids for dairy cattle. Feedstuffs 61(4):38–39.

15. Polan, C.E. 1992. Protein and amino acids for lactating cows. Pages 236–247 in Large Dairy

Herd Management. H. H. Van Horn and C. J. Wilcox, ed. ADSA, Champaign, IL.

16. Polan, C.E., G. Cozzi, P. Berezaghi, and I. Andrigheto. 1997. A blend of animal and cereal

protein or fish meal as partial replacement for soybean meal in the diets of lactating Holstein

cows. J. Dairy Sci. 80:160–166.

17. Satter, L.D. 1986. Protein supply from undegraded dietary protein. J. Dairy Sci.

69:2734–2749.

18. Schingoethe, D.J. 1991. Protein quality and amino acid supplementation in dairy cattle. Pages

101–106 in Proc. Southwest Nutr. Manage. Conf., Tempe, AZ. Dep. Anim. Sci., Univ.

Arizona, Tucson.

19. Schwab, C.G. 1994. Optimizing amino acid nutrition for optimum yields of milk and milk

protein. Pages 114–129 in Proc. Southwest Nutr. Manage. Conf., Phoenix, AZ. Dep. Anim.

Sci., Univ. Arizona, Tucson.


392

MEDICINE AND PHARMACY

Azimov Ashirali Mexmonboyevich

Teacher of the Department of Social Sciences and Humanities,

Andijan State Medical Institute, Republic of Uzbekistan

A NEW AWAKENING IN UZBEKISTAN - THE THIRD RENAISSANCE

The Uzbek people have gone through several hardships in the history of their

development, and have expressed their potential through the rise of science, art and

culture in society, the achievements of great figures in their work. Today's rapidly

developing people have once again entered a new stage of development. As a

confirmation of this, at the celebrations of the 29th anniversary of Independence of

the Republic of Uzbekistan, the President of the Republic of Uzbekistan: «In the

modern world, where the glorious power of our people is in full swing, a new

awakening is being laid in Uzbekistan - the foundation of the third Renaissance», -

said the third renaissance [1]. If we look at the centuries-old rich history of the

people of Uzbekistan, we can see the difficult stages of conquering the peaks of

development. At these stages, such proud processes as the formation of our

statehood, the rise of science, art and culture in society, the achievements of great

figures in their work contribute to the development of world civilization.

The first Renaissance in the history of Uzbekistan coincided with the Samanid

period, during which the scientific and philosophical works and universal

discoveries created by our great ancestors became the cornerstone of Islamic

civilization.

Important processes such as the comprehensive development of the social

sphere, the construction of relations in society based on certain principles, economic

and cultural development of cities and regions, the centralization of science and

enlightenment are the principles that determine the specificity of statehood in our

country.


393

The Second Renaissance coincided with the reign of Amir Temur and the

Timurids, and not only Movaraunnahr, but the whole of Central Asia rose to a new

level of development. During this period, the foundations of statehood were

improved, urban planning and architecture flourished, and international trade and

diplomatic relations intensified. Also, during this period, the development of

science, culture and art, as well as the growth of the scope of thinking will be

reflected. At the celebration of the 29th anniversary of the Independence of the

Republic of Uzbekistan, the words of the President of the Republic of Uzbekistan

were heard: «In a time of great power of our people, Uzbekistan is laying the

foundation for a new awakening - the Third Renaissance.»

Indeed, the processes of upheaval that are taking place in our rapidly evolving

lives are manifesting themselves in all areas. Therefore, in the first years of our

independence, when we tried to understand our national identity, to grasp and realize

the essence of our rich historical, spiritual and scientific heritage, now our people

have united and started to implement the idea of «national revival - national uplift».

During this period, it is recognized that in our society there is a growing trend of

social thinking, the integration of both national and universal values. Social

thinking, in harmony with the national spirit and universal values, is becoming a

criterion and a solid foundation for the sustainable development of our country. Due

to the growing level of social thinking in our country, the culture and responsibility

of labour and approach to industry in industry, agriculture and other spheres have

changed. There is a deep meaning behind the special attention paid to the field of

science. Science is a way of thinking, which is one of the priority factors in ensuring

stability in society. As science develops, not only the economy but also the socio-

cultural sphere develops. The focus on science serves to nurture and expand human

thinking. As the mindset of society grows, so does the field of culture and the arts,

and so does the growth and development of these demands.

The world scientific community recognizes that Uzbekistan has long been a

land of culture and civilization. Indeed, the scientific and spiritual achievements of

the Middle Ages in Uzbekistan became the basis of science in Europe. The


394

incomparable scientific and philosophical treatises of our great thinkers such as

Muhammad al-Khwarizmi, Abu Ali ibn Sino, Abu Rayhan Beruni, Abu Nasr Farobi,

along with the development and systematization of secular knowledge, laid the

foundation for the rise of world civilization not only in its time but also in centuries

to come.

Today, when we talk about our country in the world, the phrase «New

Uzbekistan» is used. It is a recognition of the tremendous achievements we have

made in recent years, as we have entered a completely new stage of development. It

is true to say that in modern times, when the glorious power of our people is in full

swing, a new revival is being laid in Uzbekistan - the foundation of the Third

Renaissance. Because today's Uzbekistan is not yesterday's Uzbekistan. Our people

today are not the people of yesterday, «the head of state said. At the heart of the fact

that the head of our state has declared the current period from national revival to

national progress is firm conviction and deep wisdom. After all, our next 10 years

will inevitably be a period of real growth and development. After all, the laws,

decrees and decisions adopted in recent years, and of course, the large-scale reforms

that are being implemented, will be the basis for new horizons of development.

References:

1. Ходжиева, Н. (n.d.). Учинчи Ренессанс, ёҳуд Ўзбекистоннинг янги уйғониш даври:

Xadicha.uz. Xadicha.Uz. Retrieved February 26, 2021, from https://xadicha.uz/4156

2. Абдуллаева, O. (2020, September 2). «Ўзбекистонда янги уйғониш – Учинчи Ренессанс».

Xs.Uz. https://xs.uz/uzkr/post/ozbekistonda-yangi-ujgonish-uchinchi-renessans

3. Ўзбекистон учинчи ренессанс остонасида. Тарихий илдизлар ва ҳозирги замон. (2020,

December 2). HURRIYAT. https://uzhurriyat.uz/2020/12/02/uzbekiston-uchinchi-renessans-

ostonasida-tarixiy-ildizlar-va-hozirgi-zamon/

4. Wikipedia contributors. (2021, January 23). Uygʻonish davri. Wikipedia.

https://uz.wikipedia.org/wiki/Uyg%CA%BBonish_davri


395

Badalova Manzurakhon Aybekovna

Senior lecturer, Department of Social-humanitarian subjects,


RESETTLEMENT POLICY IN UZBEKISTAN IN 1920-30S,

DEVELOPMENT OF LANDS IN CENTRAL FERGANA

Resettlement in Uzbekistan was carried out in three directions: within the

regions, outside the regions and outside the republic [1]. The first phase of

resettlement took place in 1926-1929, mainly in the form of intra-district

resettlement, during which the scale of resettlement was smaller than in subsequent

stages, only 8047 farms were relocated to undeveloped areas within their districts.

Intra-district relocations continued in later stages. For example, in 1929-30, 2,400

farms were relocated from the Andijan district alone to undeveloped areas in the

district where they live. However, it was not possible to ensure the independence of

cotton only through internal migration, to overcome the demographic problem. As

a result, the Soviet government took resettlement to a new level: From 1929, large-

scale internal and inter-republican resettlement began.

The population will be relocated from Andijan, Fergana and Tashkent districts

to undeveloped areas in Samarkand, Bukhara, Tashkent and Surkhandarya districts.

During the second phase of the resettlement campaign, 1929-1932, about twenty

thousand farms were relocated.

The idea of a policy of resettlement aimed at developing new lands, ensuring

cotton independence, and easing demographic tensions dates back to the time of the

Russian Empire, but its realization did not materialize due to the huge costs

involved. After the October coup, the Soviet government, which had established

itself as the successor to the previous regime in several areas, planned to relocate the

population from high-density areas to new lands to implement this idea. According

to him, 53.3% of the surplus population, according to the 1925 estimates, had to be

relocated from Samarkand, Tashkent regions and the Fergana Valley [4]. The

Fergana Valley is one of the most densely populated areas with acute land shortages.


396

Therefore, it was found that more valley residents were involved in the resettlement

policy. There was another special and important place in the resettlement policy of

the people of Fergana, which was because it had a great deal of experience in

agriculture, including cotton growing, which was necessary to ensure the

independence of cotton. In the Fergana Valley resettlement funds, indigenous

peoples are expected to be mentors in this regard [5]. In 2004 and 2008, the Heritage

International Scientific-Practical Expedition Charitable Foundation organized a

scientific tour of Jizzakh, Samarkand, Navoi and Surkhandarya regions, and

identified several villages built by the valleys during the resettlement policy.

Indigenous people, who called themselves «Fergana residents,» said they had been

relocated by the Soviet government in the years before World War II as «cotton

masters,» or «experimenters».

Another issue to be addressed as a result of the resettlement policy was the

settlement of the nomadic part of the Kyrgyz, Kazakh and Turkmen peoples in the

republic [6]. It was also planned to facilitate the implementation of the policy of

collectivization by increasing the number of collective farms during the

resettlement policy. Resolution of the Presidium of the Central Executive

Committee of the USSR of April 10, 1925 «On the establishment of the All-Union

Resettlement Committee under the Central Executive Committee of the USSR»

and the Resolution of the Central Executive Committee of the USSR of February

21, 1927, which are [4, 5]. These resolutions define the functions of the All-Union

Resettlement Committee and its tasks, objectives and benefits for resettled farms

in Uzbekistan. Resettlement in Uzbekistan is carried out by the People's

Commissariat of Land Affairs and its resettlement department [4]. The chairman

of the Central Election Commission of the USSR, Yuldash Akhunboboev, will be

in charge of the relocation. This is evidenced by the fact that during the visit of the

Heritage Foundation expedition to Surkhandarya, the valleys that lived there said

that «we were moved by Akhunboboev». Principles such as planning,

voluntariness, organization, benefits for resettlers, taking into account national,

economic, living conditions in resettlement are based on resettlement policy [7].


397

The fact that the resettlement was carried out in three stages was shown based on

archival documents and other reliable evidence. The first phase covers the years

1926-1928. During this period, the legal basis and mechanism of resettlement are

created, the population is mainly relocated to vacant lands within the districts

where they live [8, 9]. The second phase covers 1929-32. In 1929, mass

resettlement began between the districts of the republic and outside the republic.

The third stage is the years after 1932, and the resettlement policy will continue in

the previous order and directions.

Thus, resettlement in Uzbekistan in the second quarter of the twentieth century

was a separate policy. It had different aspects from resettlement policies in the allied

republics. They stem from the goals and objectives of this policy. At the initial stage

of resettlement policy, its legal and regulatory framework and mechanism have been

created. The resettlement was carried out by the People's Commissariat of Land

Affairs of the Uzbek SSR and the district resettlement departments. According to

the terms and procedures of resettlement, first of all, the organized evacuation of the

population from the high-density Fergana Valley began. There have been changes

in its dynamics during the resettlement policy. In the first phase, the resettlement

policy was implemented on a small scale. The second stage is the most intense

period of resettlement policy. During this period, the process of resettlement reached

its peak. In the third stage, resettlement activities will be carried out on a large scale.

But over time, that is likely to change.

References:

1. Central State Archive of the Republic of Uzbekistan. R-90-stock, 1-list, 152-work, 8-sheet.

2. Правда Востока. 1925 год 11 февраля.

3. Samarkand Regional State Archive. 1073 stock, 1-list, 4-work, 19-sheet.

4. Собрание узаконений и распоряжений правительства УзССР. – Ташкент, 1927.-

С.212-214.

5. Собрание узаконений и распоряжений рабочего и дехканского правительства УзССР.

– Ташкент, 1928. - С.111.



398

7. Central State Archive of the Republic of Uzbekistan. R-2656-fund (personal fund of

Remiskevich. Andijan okrug memories of work activities in the Land Department), 1-list,

152-work, 8-Sheet.

8. Volkov A.I., Pavlov I.V. Pravovoe regulirovanie selskoxozyaystvennogo pereselenia v

USSR... p.101.


10. Andijan Regional State Archive. 189-stock, 1-list, 400-work, 2-sheet.


399

Botirova Barno Nabievna

Associate professor, Department of Social-humanitarian subjects,


RESETTLEMENT OF THE POPULATION FOR THE DEVELOPMENT

OF NEW LANDS IN THE SECOND QUARTER OF THE XX CENTURY

Resettlement in Uzbekistan was carried out in three directions: within the

regions, outside the regions and outside the republic [1]. The first phase of

resettlement took place in 1926-1929, mainly in the form of intra-district

resettlement, during which the scale of resettlement was smaller than in subsequent

stages, only 8047 farms were relocated to undeveloped areas within their districts.

Resettlements continued in later stages. For example, in 1929-30, 2,400 farms were

relocated from the Andijan district alone to undeveloped areas in the district where

they live. However, it was not possible to ensure the independence of cotton only

through internal migration, to overcome the demographic problem. As a result, the

Soviet government took resettlement to a new level: From 1929, large-scale internal

and inter-republican resettlement began. The population will be relocated from

Andijan, Fergana and Tashkent districts to undeveloped areas in Samarkand,

Bukhara, Tashkent and Surkhandarya districts. During 1929-1932, the second phase

of the resettlement campaign, about twenty thousand farms were relocated.

Resettlement outside the country also plays a special role in the resettlement

policy. In 1930, 510 farms (1,530 people) were relocated from the Andijan district

to the Caucasus. During the first five years, 7,312 farms were relocated from the

Fergana Valley to the Tajik SSR. Here, too, the resettlement of farmers in the

Fergana Valley was associated not only with easing demographic tensions but also

with their experience in the cotton sector and its spread. The data obtained in this

regard were summarized and analyzed in the study. Although resettlement was

aimed at ensuring cotton independence, it involved not only farmers but the entire

population in high-density areas, and the resettlers were selected not only from rural

areas but also from urban areas [4]. But still, the main majority was made up of


400

farmers. In the early years, single-family farms were relocated, but later it was

recognized that the natural tendency of farmers to embrace their families hindered

the overall work, and moved to family-based relocations [5].

Also, as the resettlement policy is aimed at addressing the problem of land

scarcity, landless or sparsely populated strata have been relocated. In rare cases,

wealthy farms have also been forcibly relocated. In some cases, resettlement has

provided shelter for wealthy households, those deprived of political rights, and those

on the government's «blacklist.» In the densely populated central regions, some

«class aliens» who were instinctively persecuted by the government and

instinctively sought to survive had no choice but to go to the relocation funds.

The policy of resettlement has attracted not only Uzbeks but also people of

other nationalities. Between 1929 and 1934, 6,312 people of other nationalities were

displaced. The nomadic part of the Kyrgyz, Kazakhs, and Turkmens was also

relocated to undeveloped areas under the pretext of resettlement. The issue of

involving Jews in the resettlement policy was singled out as a separate issue. Until

then, Jews, whose main source of livelihood was small handicrafts, or trade, were

forced to engage in farming. In the second phase of the resettlement campaign, 1,061

Jewish farms were relocated.

Besides, Russians, Poles, Germans, and other peoples who were almost

unfamiliar with the science of cotton were involved in the policy of resettlement.

This was the essence of the violence that the government manifested in national

politics. The social composition of the displaced varied, but the main majority were

still poor.

In addition to Uzbeks, Tajiks, Kyrgyz, Kazakhs, Turkmens, Uighurs, Poles,

Germans, Koreans, and other ethnic minorities are among those involved in the

resettlement policy. The issue of settling Jews on land and engaging them in farming

was seen as a separate issue. The Red Army, Afghan political immigrants, the

Chinese, the Tungs, and the Roma were not left out of the resettlement process. In

the resettlement campaign, people of all ages, genders, nationalities, and social

status became a small part of the resettlement policy and participated in the

mobilization and implementation of the huge state policy.


401

For them, the benefits and financial assistance provided by the state, problems

in housing, food, industry and housing, the return of displaced persons to their

previous places of residence, the results and outcomes of resettlement policy were

analyzed. The process of collectivization, which was considered important in

building a socialist society, did not exclude the policy of resettlement.

The pursuit of numbers in Collective farming also required the mass

collectivization of farms in the relocation funds. It is known that in 1927-28 21

collective farms were operating in the relocation funds in Samarkand district alone

[9]. But such figures were not a true indicator of quality. The labour activities of the

displaced were difficult. Most of the land allocated for the relocation funds was

unsuitable for farming. The agronomist service is not well organized, and those who

have been relocated with machinery are almost not provided. Nevertheless, the

displaced were able to develop the land to a certain extent. Of course, this was

achieved as a result of hard manual labour. The displaced were exempted from the

single agricultural tax, insurance tax, meat tax, and the obligation to provide the state

with grain, potatoes, milk, and wool from one year to eight years, depending on the

quality of the allocated land. They paid only 25 per cent of the fare to the destination

along the railroad, and children under the age of 10 left for free. Displaced persons

were to be provided with funds for the construction of housing, farm buildings, roads

and bridges, crossings, pools and wells, canals, as well as for working animals,

fertilizers, fodder, seeds [10]. But the government was not able to do it fully at that

time. For the small number of wealthy farms that are allowed to relocate, no benefits

other than leaving on the railroad on a preferential basis have been established. The

problem of housing shortages in the new lands was acute. Most of the displaced

people lived in huts, tents, reed huts, and basements for many years. A large

proportion of the displaced returned to their former habitats unable to cope with the

difficulties. In this case, the document uses the phrase «return». The reasons for the

return were the interference of class members in the resettlement, poor organization

of work, provision of food and industrial goods, insufficient credit, soil conditions

in the resettlement funds, and unfavourable economic conditions, among other

reasons [12]. The government has consistently waged a struggle against the


402

returnees. Measures were taken against them, such as the recovery of all debts, as

well as criminal prosecution for theft of economic and administrative and inventory-

collective farm property. But no matter what methods were used to fight it, the

setbacks continued chronically. In the first five years alone, 12,176 (65 per cent) of

the 19,465 relocated farms returned to their former habitats, only 6,485 (35 per cent)

settled, and other materials describing the living conditions of the displaced

population were included in the study [13]. The scale of the returns indicated that

the resettlement policy had failed. True, cotton independence was achieved in the

first five years, but this was not achieved solely through resettlement policies. At

that time, the priority of the general agrarian policy of the Soviets in Uzbekistan was

to restore and develop cotton, not only in the transfer funds, but in all other regions,

the leading crop was cotton, and the bulk of the cotton crop was grown in ancient

cotton-growing regions. The fact that more than half of the displaced people returned

in the process, which means that the demographic problem was not solved, is a sign

that the Soviet regime's resettlement policy was a pre-planned goal - that the decision

was not implemented properly.

Thus, the labour activity of both indigenous peoples and members of minorities

in the resettlement funds was fraught with difficulties. The displaced demonstrated

unprecedented examples of hard work in the fields. The vast steppes and forests

were developed mainly based on primitive manual labour. But not all of the evacuees

were able to withstand the hardships. The poor condition of housing, school

construction, medical care, food and industrial goods supplies in the resettlement

funds has also led to a large proportion of displaced persons returning to their former

residences. This had a serious impact on the outcome of the resettlement policy.

In general, the resettlement policy failed, and the expected result turned out to be

a mirage. The Soviet government failed to adequately assess its capabilities before

implementing a resettlement policy. As a positive result of the resettlement policy, it

can be seen that man, his labour, entrepreneurship, self-sacrifice are some of the

decisive factors in the development of some steppe areas and the settlement of a part of

the population there. In this sense, the villages built as a result of the policy of

resettlement can be considered as a product of hard work and selfless labour.


403

References:

1. Andijan regional state archive. 189 fund, 1 list, 400 works, 2 sheets.

2. Central State Archive of the Republic of Uzbekistan. R-95- fund, list 8, case 2606, sheet 2.

3. Central State Archive of the Republic of Uzbekistan. R-90 fund, 8 lists, 687 cases, 22 sheets.

4. Samarkand regional state archive. 256 stock, 1 list, 150 works, 11 sheets.

5. Andijan regional state archive. 189 fund, 1 list, 400 works, 86 sheets.

6. From the materials of the «Meros» Foundation. Mamajonov from a conversation with

Muhammad Isa. In 2008

7. Central State Archive of the Republic of Uzbekistan. R-90 Fund, List 8, 2006 Case, 87 pages.

8. Central State Archive of the Republic of Uzbekistan. R-90 Fund, List 8, 1999 Work, 85 pages.

9. Samarkand regional state archive. Fund 123, List 1, Case 146, Page 23.

10. Central State Archive of the Republic of Uzbekistan. R-90 fund, list 1, case 419, sheet 10.

11. Central State Archive of the Republic of Uzbekistan. R-90-fund, 8-list, 2000-work, 3-sheet.

12. Central State Archive of the Republic of Uzbekistan. R-95 Fund, List 2, Case 2606, 8 Sheets.

13. Central State Archive of the Republic of Uzbekistan. R-90 fund, 8 lists, 687 cases, 22 sheets.


404

Daminova Gulrux Baxromovna

Doctoral student of Tashkent State Pedagogical University

named after Nizami, Tashkent, Republic of Uzbekistan

IMPROVING THE METHODOLOGICAL PREPARATION

OF CHEMISTS ON THE BASIS OF AN INTEGRATIVE APPROACH

Abstract. In the study, for the first time in the methodology of teaching chemistry, the

substantiation of the problem-integrative approach is given, as well as the strategy and tools for

building a system of continuous methodological training of a chemistry teacher in the educational

space are developed. One of its subsystems is the methodological training of a teacher at a

university, which is the main subject of the study. The goal of building the university

methodological training of the future chemistry teacher on a problem-integrative basis was the

focus on improving the level of his professionalism. The achievement of this goal determined the

need to apply the problem-integrative approach in synthesis with acmeological, cultural,

axiological, and competence-based and other approaches.

Keywords: Integrative approach, interdisciplinary integration, modular technology, organic

chemistry, integrated lesson.

The acmeological approached allowed us to carry out an acmeological

understanding of the concept of «Professionalism of a chemistry teacher» and as a

part of the whole, to propose the concept of «Methodological components of the

professionalism of a chemistry teacher». Its justification made it possible to identify

the professional and methodological competence that is achievable by students at

the university the paper reveals the content and structure of professional and

methodological competence and its structural and functional units are structural and

functional units are identified as professional and methodological competencies,

their classification is proposed and justified [1-3].

Also, the dissertation reveals the psychological foundations of the formation of

competence and other components of the professionalism of a chemistry teacher in

the process of methodological training. The driving force behind the formation of

the methodological components of the chemistry teachers Professionalism is internal

contradictions, the conditions for their formation are professional and


405

methodological Values and motives, and the mechanisms are mental modelling of

the educational process and analytical and Synthetic activity of the individual in the

context of the Problem – an integrative approach [4, 5].

In the teaching methodology of chemistry, uniform didactic requirements are

used for the choice of specific teaching methods, which is due to many factors. When

choosing teaching methods, the goals of the lesson and the content of the teaching

material are fundamental. The teacher implements the tasks of developing the

creative abilities of schoolchildren, improving, self-education and preparing them

for continuing education, as well as preparing for life. For the formation of specific

chemical concepts and their development, specific teaching methods are required

[6-8]. When choosing methods to achieve the optimal combination of words and

clarity, one should take into account the degree of independence of students, the

nature of the educational content (familiar or completely new), as well as the

capabilities of the school. It is also important to take into account the level of

development of students, the preparedness of the teacher himself, his desire to

diversify lessons and to support children's interest in knowledge [5]. The optimal

choice of methods can be made only on the condition of a good knowledge of the

qualitative properties of each method, i.e. taking into account its advantages and

disadvantages in terms of training efficiency.

Conclusion. Thus, at present, there are all the prerequisites for the

implementation of an integrative approach in the process of professional and

methodological training of a future teacher of chemistry, which is justified by

integrative processes in science and education. As a result, the structure of the content

of school courses in biology and chemistry, despite their specificity, has a single set

of didactic units (concepts, laws, theories, facts and research methods). An analysis

of the methods of teaching chemistry and biology testifies to the unity of the didactic

functions they perform, the possibility of using a single classification and approaches

to choosing a specific teaching method. The result of the integration will be the

creation of a unified system of methodological training of a teacher of chemistry based

on an integrative approach, elimination of duplication and disunity of the taught

disciplines, professional readiness of the graduate for future professional activity.


406

References:

1. B.G.Yuldin. (1987). Integration of social, natural and technical sciences Text: basic problems

and trends/comp. M.: APL of the USSR, 186 p.

2. Karpushov A.E. (2004). The use of historical material as a means of forming motivation in

the study of chemistry in secondary school Text. Abstract. Dis. Cand. Ped. Sciences,

(13.00.02) SPb. p.22.

3. Klarin M.V. (1995). Innovations in world pedagogy Text: learning based on research, games

and discussions: analysis of foreign experience. Riga: SPC «Experiment», 176 p.

4. Tolipov O., Nomanova N. (2011). The use of modern pedagogical technologies in education.

5. Пономарева, И. Н., Соломин, В. П., & Сидельникова, Г. Д. (2003). Общая методика

обучения биологии.

6. Nazirova, R., Usmonov, N., & Askarov, K. (2020). Technology of storing grain in a cooled

state. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 93-95.

7. Назирова, Р. М., Усмонов, Н. Б., & Зокиров, А. (2019). Изучение влияния обработки на

сохранность плодоовощного сырья ингибиторами образования этилена. Вопросы науки

и образования, (7 (53)).

8. Назирова, Р. М., Таджиев, С. М., Хошимов, А. А., & Мирсалимова, С. Р. (2020).

Изучение физико-химических свойств добавок при производстве новых видов

сложных стабилизированных удобрений. Universum: технические науки, (5-2 (74)).


407

Gavriliuc Alexandru

Asistent universitar

La Disciplina de Pneumologie și Alergologie a Universității de Stat de Medicină

și Farmacie «Nicolae Testemițanu», Republica Moldova

Gușanu Olesea

Student licențiat

Universitatea de Stat de Medicină și Farmacie «Nicolae Testemițanu», Republica Moldova

PNEUMONIA COMUNITARĂ TRENANTĂ – CAUZE ȘI

FACTORI DE RISC

Pneumonia comunitară trenantă reprezintă un grup de afecțiuni ale

parenchimului pulmonar cu o evoluție mai îndelungată de 30 de zile, sau cel puțin

după 10 zile de antibioticoterapie, asociate cu persistența unor semne clinice sau

biologice, contractate în afara spitalului (la domiciliu, în comunitate ) de o persoană

imunocompetentă. Aceste afecțiuni inflamatorii ale parenchimului pulmonar sunt de

origine infecțioasă,ce se manifestă prin alveolită exudativă cu sau fără infiltrat

inflamator interstițial, realizând condensare pulmonară, identificată în urma

examenului clinic și paraclinic. Pneumonia evoluiază cu semne de infecție a căilor

respiratorii inferioare și anume cu tuse productivă, expectorație purulentă, febră,

dispnee, junghi toracic, semne de intoxicație generală.

Scopul lucrării: identificarea factorilor de risc și cauze care induc o rezoluție

întârziată a pneumoniei comunitare, aspectele etiologice a pneumoniei comunitare

trenante.

Materiale și metode: s-a efectuat o analiză a literaturii de specialitate, pe baza

articolelor științifice din perioada anilor 2000-2021 în reviste din bazele de date

PubMed și Google Scholar, utilizând cuvintele cheie «pneumonia comunitară

trenantă», «etiologia pneumoniilor comunitare», «factorii favorizanți ai

pneumoniilor» .

Cuvinte cheie: pneumonia comunitară trenantă, agent patogen, obezitate,

deficit ponderal, antibioticoterapie ineficientă.


408

Aspectele etiologice ale pneumoniilor comunitare trenante

Etiologia pneumoniilor este extrem de variată, până în prezent fiind cunoscuți

peste 100 de agenți patogeni. O evoluție îndelungată, cu o rezoluție întârziată a PC

poate fi determinată de orice agent patogen. [2, 5]

Conform spectrului etiologic, pneumoniile comunitare trenante pot fi cauzate

de următoarele grupe de agenți patogeni: bacterieni, virali, agenți atipici, rickettsii

și fungice. [13,14]

Dintre agenții patogeni care pot cauza pneumonii bacteriene sunt G+ coci

aerobi: Streptococcus pneumonie, Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes.

Conform unui studiu realizat de Jay și colegii săi, s-a demonstrat că în 60%

cazuri cu pneumonii pneumococice, a avut loc rezolvarea pneumoniei în primele 4

săptămâni, la ceilalți după 8 săptămâni infiltratul a fost reabsorbit la 97% din

pacienți, însă la 10% au fost demonstrate sechele postinflamatorii (pneumofibroză,

micșorarea dimensiunii lobului afectat, fibroză pleurală). Schimbările

postpneumonice au fost mai des identificate la persoanele în etate. Persistența

leucocitozei și a febrei cu o durată mai mare de 6 zile a fost asociată cu evoluția

trenantă a PC. [5]

Staphylococcus aureus este depistat în aproximativ 3-10% din cazuri de PC.

La persoane sănătoase se întâlnește sporadic, riscul este mai mare la vârstnici,

bolnavi frecvent spitalizați, după intervenții chirurgicale sau la persoanele diabetice,

supuse la dializă și persoanele ce se droghează pe cale injectabilă, tarați,

imunocompromiși, frecvent evoluiază cu abcedare, empiem. Apariția acestor

complicații determină și evoluția trenantă a PC, soldându-se cu apariția de sechele

postinflamatorii identificate ca fibroze reziduale. [5] PC determinate de

Staphylococcus aureus crește în perioada epidemiilor de gripă, tot în această

perioadă crește și riscul pneumoniilor cauzate de tulpini MRSA, care anterior se

întâlneau doar la pacienții tratați în staționar. [4, 5, 9 ]

Pneumoniile cauzate de bacterii G- au o pondere de 4-12% din PC, mai des

fiind depistate la persoane ce suferă de boli cronice, care au o vârstă înaintată, la

consumatorii cronici de alcool, la malnutriți. Dintre bacilii anaerobi G- fac parte

Escherichia colli, Proteus spp., Bacteroides fragilis, Serratia spp., Haemophylus


409

influenzae, Klebsiella pneumonie. Bacilul G- anerob Klebsiella pneumonie, cunoscut

și ca bacilul Friedlander mai des afectează plămânul drept iar complicația cea mai

nefastă cu care poate evolua este gangrena pulnomară. Haemophylus influenzae cel

mai frecvent cauzează pneumonie la bolnavii cu BPOC, se complică cu abces

pulmonar și empiem pleural.

Bacilii G- , aerobi ca Pseudomonas aeruginosa (bacilul piocianic) de asemenea

joacă un rol important în declanșarea unei PC. Astfel, bacilul piocianic este agentul

cauzal în 2-4% din cazuri de PC. [4, 6, 5]

Pneumoniile virale sunt determinate de virusuri gripale și paragripale, virusul

respirator sincițial, citomegalic, adenovirusuri, enterovirusuri, herpetice și virusul

Ebstein-Barr. [4, 5, 13]

PC sunt cauzate de virusuri de la 2% până la 15% din cazuri, însă în perioada

epidemiilor incidența pneumoniilor virale crește vădit, ajungând și până la 30%, cel

mai des fiind cauzate de virusul gripal, care are o tendință explozivă, cu multe cazuri

de infecție secundară, ca urmare a gradului înalt de transmitere și a perioadei de

incubație de câteva zile.

Pneumonia bacteriană secundară este atunci când arborele traheobronșic este

afectat de virus și este invadat și de microorganismele ce colonizează căile

respiratorii superioare S. pneumoniae, S. aureus și H. influenzae.

Agenții atipici care cauzează pneumonii sunt: Chlamydia pneumoniae,

Mycoplasma pneumoniae, Legionella pneumophilla.

Legionella pneumophilla este un cocobacil G-, care mai des cauzează forme

severe de pneumonie, în special în Europa prevalează serogrupul I. Acest agent

patogen are o răspândire vastă în mediul acvatic (râuri, lacuri, izvoare), colonizează

sistemele de condiționare a aerului, sistemele de încălzire cu apă, apeductele. PC

prin Legionella se caracterizează prin cea mai îndelungată perioadă de rezolvare a

infiltratului pneumonic, acest fapt se datorează însuși agentului patogen. Legionella

pneumophilla se află strict intracelular, macroscopic determină apariția de focare

confluente pneumonice ce cuprinde un lob, mai multe segmente sau plămânul întreg,

în 35% cazuri este afectare bilaterală iar microscopic se prezintă sub formă de


410

alveolită, cu liză intensă a celulelor inflamatorii, rezultând detrit celular în cantități

mari. Doar la 15% din cazuri infiltrația pulmonară se va rezolva în primele 4

săptămâni, la a 12-a săptămână în 55% cazuri, după 22 de săptămâni vor fi prezente

modificările radiologice la 15% cazuri. Aproximativ după 8 săptămâni sunt prezente

modificările radiologice la 65% iar cu sechele 29%. Atunci când sunt prezente

comorbiditățile și alți factori predispozanți evoluția va fi mai severă iar fiecare al 4

pacient va necesita ventilație asistată, la acești pacienți poate să se rezorbe infiltratul

nu mai devreme de 6-7 luni. Dispneea poate persista până la 1 an din cauza

persistenței sechelelor postpneumonice. [5]

Dintre speciile de mycoplasme care pot determina pneumonii este Mycoplasma

pneumoniae, care mai este numit și agentul Eaton. În 50 % din cazurile de pneumonii

cauzate de Mycoplasma pneumoniae are loc rezorbția infiltratului peste 4 săptămâni

dintre acestea aproximativ 90 % se rezorb până la a 12-a săptămână. [5]

Cei mai frecvenți agenții patogeni ai pneumoniilor fungice sunt fungii

oportuniști Candida albicans, Aspergillus fumigatus și fungi endemici ca

Histoplasma capsulatum, Pneumocystis carinii (jiroveci).

Factorii favorizanți ai pneumoniilor

Obezitatea

La pacientul obez apar numeroase modificări precum hipoxemie, hipercapnie,

reducerea VER , sporirea cererii de ventilație care duc la vaste dereglari metabolice.

Este mai exprimat răspunsul inflamator sistemic, astfel sunt niveluri mult mai

elevate ale proteinei C-reactive, leucocitelor, inhibitorul activării plasminogenului ,

cauzând mai frecvent pneumonii severe și cu o tendință de rezoluție mult mai

îndelungată. Sistemul imunitar este compromis, din acest motiv sunt scăzute IgA și

IgG. [3, 8,11, 12]

Deficitul ponderal

Ponderea factorului- deficitului ponderal în evoluția trenantă a PC a fost studiat

mai detaliat de Boles J. și Kumahova A. [12]

În opinia lui Boles J. acest factor este important deoarece persoanele ce au o

nutriție deficitară și anume un IMC mai mic de 18,49 kg/m2 care coincide cu


411

subponderabilitatea, indică faptul că prezintă o carență energetică și proteică cu un

impact negativ asupra imunității locale de la nivelul sistemului respirator. Astfel are

loc scăderea producerii de IgA secretorii, micșorarea activității bactericide asupra

PMN, alterarea activității limfocitelor, reducerea numărului și funcționalitatea

macrofagilor, ceia de facilitează aderarea microorganismelor la epiteliocite. [12]

Kumahova A. relatează faptul că din cauza pierderii intense de proteine și

lipide din componența țesutului se produc urmatoarele schimbări morfologice ca:

lezarea structurii parenchimului pulmonar , micșorarea elasticității fibrelor

țesutului pulmonar, reducerea semnificativă a producerii de surfactant.

Surfactantul este primul nivel de protecție pulmonară, astfel reprezintă unul din

cei mai importanți factori secretori de apărare pulmonară deoarece pe lîngă

proprietățile tensioactive cu rol important în mecanica pulmonară surfactantul

conține și proteine ce au acțiune de opsonizare asupra bacteriilor (active

împotriva stafilococilor, a unor bacterii G-, fungilor) , pregătindu-le pentru

fagocitoză de către macrofage. [5, 12]

La pacienți cu deficit ponderal au loc și modificări emfizematoase, atrofia

septurilor interalveolare, majorarea permiabilității epiteliului pulmonar, diminuarea

CV cu aproximativ 37% , diminuarea volumului respirator cu 59% , are loc și

reducerea tonusului diafragmei și a contractilității cu dereglarea ventilației

pulmonare.

Antibioticoterapie ineficientă

Atunci când ABT este ineficientă, PC poate persista sau progresa, disemina,

conduce la complicații și la deces. Lipsa efectului la ABT este estimată la 15%

cazuri. Cauzele ABT ineficiente sunt infecțioase și neinfecțioase. Agenții patogeni

ca S.pneumonie, Legionella spp., S.aureus, P.aeruginosa mai frecvent pot duce la

eșec terapeutic. În pneumoniile prin Legionella spp. sau cu bacterii G- probabilitatea

eșecului terapeutic crește de 4 ori. În pneumoniile prin S.pneumoniae eșecul

terapeutic este mai des în acelea cu bacteriemie 65% cazuri, 26% cazuri în cele fără

bacteriemie, în pneumoniile cu MRSA, complicate cu pleurezii, abcedare.

Cauzele neinfecțioase sunt: inițierea ABT cu intârziere sau a fost ales

antibioticul incorect și microorganismul nu este acoperit de ABT, dozajul neadecvat,


412

hipersensibilitatea la medicament sau alte efecte adverse, factorii de teren (vârsta

peste 65 ani, boli hepatice severe, prezența comorbidităților), aspirația de corp străin.

[ 1, 5, 7]

Eșecul ABT depinde și de severitatea pneumoniei, infiltrația multilobară sau

bilaterală, șocul septic, hipoxemia severă, leucopenia. Printre factorii gazdei ce

influențează răspunsul la ABT sunt și mutațiile genice specifice și răspunsul imun

al gazdei către microorganism. Mutațiile genei responsabile de receptorii TLR-4

(receptori ce recunosc endotoxinele și lipopolizaharidele) favorizează evoluția mai

severă, mai complicată cu PC. Lipsa proteinei B+1580 a surfactantului mărește

susceptibilitatea pulmonului la injurie. [5]

Concluzie: orice agent patogen poate cauza o evoluție mai îndelungată a

pneumoniei comunitare trenante, însă cel mai frecvent sunt agenții atipici,

pneumococul, bacteriile G-. La persoanele supraponderale și la cele cu deficit

ponderal evoluția pneumoniei comunitare mai frecvent poate fi trenantă deoarece

este compromisă imunitatea locală la nivelul sistemului respirator. O

antibioticoterapie ineficientă poate duce la diseminarea procesului, evoluție

îndelungată, apariția unor complicații, chiar și la deces.

Referințe:

1. ANTHONY FAUCI, DENNIS KASPER, STEPHEN HAUSER, DAN LONGO, ediția a 14.

Harrison.Principiile medicinei interne. 2018.

2. BOGDAN, MA. Pneumologie. 2008.

3. BOTNARU V., RUSU D., AZ. Diabetul zaharat – predictorul severității în pneumonia

comunitară. 2007.

4. Botnaru V. Bolile aparatului respirator. 2001.

5. Botnaru V. Pneumoniile. 2010.

6. Gleckman R., De Vita J., HD. Sputum gram stain assessment in comunity acquired bacteremic

pneumonia. Journal of Clinical Microbiology. 2000. P. 846-849.

7. Loscalzo, J. Harisson. Pneumologie și Terapie Intensivă, ediția a II-a. 2017.

8. McALISTER, FA. Mild hyperglicemia worsens outcomes in community-acquired

pneumonia. Diabetes Care. . 2005. P. 810-815.

9. MEEHAN T. P., FINE M. J ., KHM. Quality of care, process and outcomes in elderly patients

with pneumonia. JAMA. 2000. Vol. 278, p. 2082-2084.


413

10. RUSU D., BOTNARU V., CORLĂTEANU A., CHESOV D., BROCOVSCHI V., TC.

Actualități în diagnosticul și tratamentul infecțiilor respiratorii inferioare nespecifice. 2013.

11. Чучалин Александр Григорьевич, КРС. КАРДИОЛОГИЯ. Внебольничная пневмония у

больных с кронической недостаточностью: факторы риска и частота

развитияюю. 2014.

12. «Buletinul Academiei de Stiinte a Moldovei». . 2015.

13. Pneumonia comunitară la adult. . 2020. P. 1-39.

14. Anale Stiintifice editia IV. . P. 266.


414

Hozak Svitlana

ORCID. ID 0000-0002-6379-7331

M.D., head of the laboratory of social determinants of children's health

State Institution «O.M. Marzіeiev Institute for Public Health

of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Ukraine

Stankevych Tetiana

ORCID. ID 0000-0003-3998-3748

PhD, leading researcher of the laboratory of social determinants of children's health



Yelizarova Olena

ORCID. ID 0000-0002-2860-9059

PhD, leading researcher of the laboratory of social determinants of children's health



CONNECTION BETWEEN SUBJECTIVE INDICATORS OF

HAPPINESS AND PHYSICAL ACTIVITY OF SCHOOL-AGE CHILDREN

In recent years there has been a growing interest in making greater use of

subjective assessments of health and well-being to assess public health. The

objective indicators of health, subjective indicators and the style of people’s life are

interconnected factors, which was found by numerous scientific studies. A search

for the new methods for the assessment of the impact of a complex of internal and

external factors on health in order to develop primary prevention tools is one of the

topical tasks in the sphere of public health.

The aim of this publication was the compare of indicators of well-being and

happiness of middle-school-aged children and their level of physical activity.

Methods. The study included the results of a survey of 98 children aged 12-15

years from different cities of Ukraine, whose parents gave informed consent. We


415

have specially developed a questionnaire, which included 13 points, and have rated

the sense of self on a scale of one to four. The self-rating of happiness was assessed

on a scale of one to five [1]. To establish the type and duration of physical activity,

the adapted questionnaire Quantification de L’Active Physique en Altitude Chez le

Enfants was used [2]. Levels of physical activity were determined according to

Global recommendations on physical activity for health, WHO [3]. This was

followed by the statistical processing applied for data [4].

Results of our study demonstrate that 16,3% of modern adolescents rate their

well-being as low, 68,4% – as middle, 15,3% – as high. In the group of boys and

girls the statistical difference wasn't found.

Almost a half of respondents (45,9%) consider themselves completely happy.

More than 80% of adolescents rate their happiness and well-being positively. We

have not found any completely unhappy children.

Close relationship between data of self-rating of well-being and happiness

of children was indicated (r=0,40; p<0,001). The duration of total physical

activity of adolescents, regardless of self-rating of happiness, was 4,5-4,6

hours/day (p>0,6). In the general group of children the proportion of light

physical activity and moderate to vigorous physical activity was 58,4% and

41,6%, respectively (p<0,05).

The duration of total physical activity was higher by 16,3% in the group of

children with good well-being (t=2,9; p=0,01). The duration of moderate physical

activity was higher by 1,5-2 times in the group of children with the high level of

happiness (p<0,05).

Conclusions. Statistical connection between subjective indicators of well-

being and physical activity of school-age children was established, which might be

used for subsequent studies about forming of children's health.

References:

1. Hozak Svitlana, Yelizarova Olena, Parats Alla, Stankevych Tetiana. Self-rating of the

physical activity level in urban adolescents. Pedagogical sciences: theory, history, innovative

technologies. 2018. № 3 (77). P. 39-57. doi:10.24139 / 2312-5993 / 2018.03


416

2. Barbosa N., Sanchez C.E., Vera J.A. et al. A physical activity questionnaire: Reproducibility

and validity. Journal of Sports Science and Medicine. 2007. Vol. 6. P. 505–518.

PMID: 24149485

3. Bull F.C., Al-Ansari S.S., Biddle S., et al. World Health Organization 2020 guidelines on

physical activity and sedentary behaviour. British Journal of Sports Medicine. 2020. Vol. 54.

P. 1451-1462. doi:10.1136/bjsports-2020-102955.

4. Nadiia S. Polka, Svitlana V. Hozak, Olena T. Yelizarova, Tatiana V. Stankevych, Alla M.

Parats. Hygiene and health research and adolescent health assessment: a new approach.

JOURNAL OF THE NATIONAL ACADEMY OF MEDICAL SCIENCES OF UKRAINE. 2019

. Vol. 25 . № 3 . P. 337–339. doi: 10.37621/JNAMSU-2019-3-337-339.


417

Ibragimov Sherzod Umidovich

Самаркандский Государственный Медицинский Институт СамМИ,


ВЛИЯНИЕ ФОРСКОЛИНА

НА ОРГАНИЗМ ЧЕЛОВЕКА В ЦЕЛОМ

Аннотация. Растение Колеус форсколии относиться к семейству Lamiaceae

(Яснотковые), традиционно используется как декоративное украшение. Стебли

ребристой формы. Листья супротивные, сердцевидные, окрашенные в различные

сочетания зелёного, красного, бордового и жёлтого цветов. Цветки голубого или

лилового цвета, мелкие, в ложных мутовках, собранных в сложные колосовидные

соцветия. Цветки декоративной ценности не имеют. Для лекарственных целей

используют корни растения. Собирают корни один раз в год, осенью, в период

выработки и максимальной концентрации активных ингредиентов. Форсколин один из

малоизвестных и недооцененных растительных препаратов. Форсколин известен в

народной медицине как компонент растения Колеус форсколии (Coleus forskohlii) в

данный момент времени пользуется не столь великим спросом в разных областях

спорта всего мира в качестве слабого бустера тестостерона, а также как легкий

жиросжигающий растительный препарат. В основном исходя из результатов

исследований мы можем предположить, что эффекты незначительны и ожидать

больших гормональных изменений не стоит, основываясь на то, что гормональный фон

сильно не сдвигается, также этот препарат не имеет противопоказаний для приема

людям женского пола. Форсколин сравним по полезным эффектам на организм человека

с такими известными добавками как: куркумин, гиперзин и бакопа. Тем не менее

исследования, которые были проведены, являются многообещающими, поэтому

форсколину следует уделить внимание.

Ключевые слова: Coleus forskohlii, forskolin, intelligence, human organism.

Одни из главных свойств Форсколина:

Повышение активности аденилатциклазы и цАМФ (1). Это если кратко.

В основном, эти термины относятся к энергетическим элементам организма.

Как многие из нас знаю АТФ это, как универсальный источник энергии,

который чаще всего создается из глюкозы. Таким образом цАМФ – это

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22393824


418

производное от АТФ. Как фенилпирацетам производное от пирацетама.

Ц-АМФ – является неким вторичный посредником, который проникает в

конкретную клетку для определенного, специфического биологического

ответа с помощью протеинкиназ, В том случае если этого не может сделать

гормон, либо параллельно ему. Форсколин увеличивает содержание

внутриклеточного цАМФ, что в свою очередь действует на множество

функций организма.

Что нам даёт увеличенное содержание цАМФ:

1. Расщепление жира . Ц-АМФ способен имитировать эффекты

адреналина на клетки, но не способен психику, множество исследований

показывает активное расщепление жиров адреналином и как известно

повышает уровень сахара в крови. Расщепление жиров происходит скорее

всего и за счёт того что понижается аппетит после приема Форсколина.

Аналогичный эффект как после приема Форсколина можно также добиться и

без его применения. Достигается этот эффект кратковременной но

интенсивной работой мышц, при этом достигается также заметное повышение

адреналина и сахара в крови. Из-за повышения сахара в крови пропадает и

аппетит. Сделаем вывод что любая кратковременная но интенсивная нагрузка

мышц может воспроизвести аналогичный эффект как от приёма форсколина.

Таким образом, в контексте улучшения жиросжигания люди употребляют

форсколин прежде всего для повышения уровня цАМФ, что может

положительно влиять на композицию тела.

2. Улучшение Интеллекта. Резкое повышение количества цАМФ

способно незначительно изменять нервную систему, изменяя

чувствительность рецепторов к различным нейромедиаторам, менять

пролиферацию стволовых клеток в нейронах. Помогает при

наркозависимостях посредством роста плотности д2-дофамино рецепторов.

Неплохие изменения наблюдаются у людей у кого пропадает мотивация и

наступает апатия, после приема Форсколина мотивация вновь возвращалась

посредством того же роста д2 рецепторов дофамина. В исследованиях


419

наблюдалось улучшение долгосрочной памяти в механизме LTP. Исходя из

исследований приведенных выше можем отметить применение форсколина

как ноотропного средства. Помимо вышеупомянутых эффектов, также

имеются и упоминания о блокировании никотиновых рецепторов и

понижения количества ацетилхолина Форсколином. Жиросжигающий эффект

Форсколина способствует снижению веса посредством расщепления лишнего

жира в организме человека, из-за снижения веса, кровь снабжавшая

адипоциты, после их сокращения направляется в другие органы, тем самым

улучшая кровоснабжение мозга, что в свою очередь способствует улучшению

работоспособности мозга.

3. Укрепление костей. Множество исследований сообщают о том что

ускоряется рост костей а также их регенерация.

4. Имеются упоминания о лечения рака. По исследования можно

подметить, что пока нет точных данных. В ближайшее время проведут

дополнительное исследование с изучением влияния Форсколина на раковые

клетки.

5. Мышечная масса и настроение. Множество упоминаний о ускорение

синтеза белка в мышцах и повышение свободного тестостерона в крови, что

добавляет заметный прирост к силе, мышечной массе и заметно повышает

настроение.

Проблемы с которыми столкнулись множество ученных при

исследовании действия Форсколина на организм человека:

Одна из важных проблем это неопределенность дозировки и неизвестно

насколько повышается цАМФ в клетках и в каких их больше. Добавка

изучается потому что в большинстве исследований наблюдается заметный

эффект. В различных исследованиях Форсколин упоминается более 20.000

раз. Большинство стимулирующих веществ, также как и форсколин

повышают цАМФ. К примеру, таким же действием обладает наркотический

психостимулятор амфетамин. Но мы не можем отнести форсколин к группе

психостимуляторов, так как он к ним не относиться.


420

Ощутимые эффекты у большинства исследуемых:

– Стабильность психики. Ввиду отсутствия явного повышения

нейромедиаторов, не будет и явных скачков в поведении, сонливости или

гиперактивности.

– Увеличение мотивации и энергии. Следует воспринимать не как

эффект психостимулятора, а повышение общей активности на протяжении

курса. Вероятнее всего, это идет от того самого увеличения цАМФ в клетках

и небольшого повышения свободного тестостерона в крови.

– Когнитивные эффекты. Проявляются от сопостовления факторов, на

практике больше смелости, решительности, выше концентрация внимания,

что сказывается положительно на работе или обучении.

К Противопоказаниям относиться: беременность, детский возраст,

низкое давление, проблемы с сердцем и сосудами. Побочные эффекты зависят

от того как именно ваш организм отреагирует на добавку.

Выводы:

– Добавка обладает широким спектром действий, тем самым влияя на

мотивацию, интеллект и мышечную массу.

– Форсколин действует на организм человека таким образом что:

стимулирует аденилатциклазу и увеличивает накопление цАМФ в клетках

организма человека. Данные изменения приводят к незначительной

перестройке гормонов, и нервной системы в целом.

– Курс Форсколина в большинстве исследований базировался на 12

недельном периоде. Испытуемые добавили добавку в свой рацион и

принимали по 250-500 мг 10% на ежедневной основе.


1. Alasbahi RH, Melzig MF. Forskolin and derivatives as tools for studying the role of cAMP.

Pharmazie. 2012 Jan;67(1):5-13. PMID: 22393824.

2. Godard MP, Johnson BA, Richmond SR. Body composition and hormonal adaptations

associated with forskolin consumption in overweight and obese men. Obes Res. 2005

Aug;13(8):1335-43. doi: 10.1038/oby.2005.162. PMID: 16129715.


421

3. Kaur J, Sodhi RK, Madan J, Chahal SK, Kumar R. Forskolin convalesces memory in high fat

diet-induced dementia in wistar rats-Plausible role of pregnane x receptors. Pharmacol Rep.

2018 Feb;70(1):161-171. doi: 10.1016/j.pharep.2017.07.009. Epub 2017 Jul 22.

PMID: 29367103.

4. Ji Y, Pang PT, Feng L, Lu B. Cyclic AMP controls BDNF-induced TrkB phosphorylation and

dendritic spine formation in mature hippocampal neurons. Nat Neurosci. 2005 Feb;8(2):

164-72. doi: 10.1038/nn1381. Epub 2005 Jan 23. PMID: 15665879.

5. Zhang L, Seitz LC, Abramczyk AM, Liu L, Chan C. cAMP initiates early phase neuron-like

morphology changes and late phase neural differentiation in mesenchymal stem cells. Cell

Mol Life Sci. 2011;68(5):863-876. doi:10.1007/s00018-010-0497-1

6. Han X, Yu L, Chen Q, et al. BMP4/LIF or RA/Forskolin Suppresses the Proliferation of

Neural Stem Cells Derived from Adult Monkey Brain. Stem Cells Int. 2017;2017:7012405.

doi:10.1155/2017/7012405

7. Otmakhova NA, Lisman JE. D1/D5 dopamine receptor activation increases the magnitude of

early long-term potentiation at CA1 hippocampal synapses. J Neurosci. 1996 Dec

1;16(23):7478-86. doi: 10.1523/JNEUROSCI.16-23-07478.1996. PMID: 8922403; PMCID:

PMC6579102.

8. Doorn J, Siddappa R, van Blitterswijk CA, de Boer J. Forskolin enhances in vivo bone

formation by human mesenchymal stromal cells. Tissue Eng Part A. 2012 Mar;18(5-6):558-

67. doi: 10.1089/ten.TEA.2011.0312. Epub 2012 Feb 3. PMID: 21942968.



Aug;13(8):1335-43. doi: 10.1038/oby.2005.162. PMID: 16129715.

10. Sapio L, Gallo M, Illiano M, Chiosi E, Naviglio D, Spina A, Naviglio S. The Natural cAMP

Elevating Compound Forskolin in Cancer Therapy: Is It Time? J Cell Physiol. 2017

May;232(5):922-927. doi: 10.1002/jcp.25650. Epub 2016 Nov 20. PMID: 27739063.

11. Illiano M, Conte M, Sapio L, et al. Forskolin Sensitizes Human Acute Myeloid Leukemia

Cells to H3K27me2/3 Demethylases GSKJ4 Inhibitor via Protein Kinase A. Front

Pharmacol. 2018;9:792. Published 2018 Jul 20. doi:10.3389/fphar.2018.00792



Aug;13(8):1335-43. doi: 10.1038/oby.2005.162. PMID: 16129715.

13. Ibragimov, S. (2020). REFLECTIONS AND THOUGHTS OF MEDIEVAL SCIENTISTS

ON THE IMPORTANCE OF A HEALTHY LIFESTYLE. InterConf.

14. Illiano M, Sapio L, Salzillo A, Capasso L, Caiafa I, Chiosi E, Spina A, Naviglio S. Forskolin

improves sensitivity to doxorubicin of triple negative breast cancer cells via Protein Kinase


422

A-mediated ERK1/2 inhibition. Biochem Pharmacol. 2018 Jun;152:104-113.

doi: 10.1016/j.bcp.2018.03.023. Epub 2018 Mar 21. PMID: 29574069.

15. bragimov, S. (2020). BRAIN BLOOD CIRCULATION. OPTIMIZATION AND

IMPROVEMENT OF BRAIN BLOOD FLOW (LITERATURE REVIEW). Збірник

наукових праць ΛΌГOΣ, 37-40.

16. Seamon KB, Daly JW. Forskolin: a unique diterpene activator of cyclic AMP-generating

systems. J Cyclic Nucleotide Res. 1981;7(4):201-24. PMID: 6278005.

17. Mokhtari A, Do Khac L, Tanfin Z, Harbon S. Forskolin modulates cyclic AMP generation in

the rat myometrium. Interactions with isoproterenol and prostaglandins E2 and I2. J Cyclic

Nucleotide Protein Phosphor Res. 1985;10(3):213-27. PMID: 2991348.


423

Khusainova Munira Alisherovna

Samarkand State Medical Institute, Samarkand, Republic of Uzbekistan

Nazarov Feruz Yusupovich


FEATURES OF THE CIRCADIAN RHYTHM BLOOD PRESSURE

IN PATIENTS HEART FAILURE AND IMPAIRED RENAL FUNCTION

Abstract. Despite the frequent combination of chronic heart failure (CHF) with chronic kidney

disease (CKD), the features of the circadian rhythm of blood pressure in patients with CHF

associated with CKD remain insufficiently studied. 117 patients with CHF were examined. In 56

patients, the glomerular filtration rate (GFR) was higher than 60 ml/min/1.73 m2, a moderate

decrease in GFR from 45 to 59 ml/min/1.73 m2 was found in 37 patients, in 24 patients there was

a pronounced decrease in GFR - below 45 ml/min/1.73m2. The correlation of the degree of

nocturnal decline was revealed SBP and DBP with GFR. Multivariate regression analysis

confirmed an independent relationship between the decrease in GFR of less than 45 ml/min/1.73m2

and the degree of nocturnal decrease in SBP and DBP. The results of the study indicate significant

violations of the circadian rhythm of blood pressure in patients with CHF associated with CKD.

Keywords: chronic heart failure, chronic kidney disease, circadian rhythm AH.

Introduction. Chronic heart failure is one of the most significant medical,

economic and social problems of the XXI century. It is also one of the main causes

of death in patients with cardiovascular diseases. The results of the «EPOCHA»

study showed that arterial hypertension (AH) is the main cause of the development

of chronic heart failure (CHF) in Russia and is diagnosed in 87.2 % of patients with

CHF [1]. In many patients, CHF is associated with chronic kidney disease (CKD).

Even a moderate decrease in kidney function leads to an increased risk of

cardiovascular complications. A decrease in glomerular filtration rate (GFR) below

60 ml/min/1.73m2 is observed in 9.2–71.2% of patients with CHF [15, 21].

Insufficient awareness of practitioners about the frequency and clinical features of

cardiorenal relationships in chronic heart failure leads to underdiagnosis of chronic

kidney disease in this category of patients, which in turn has a negative impact on


424

the quality of treatment and prognosis. Studies conducted in recent years have shown

a great prognostic value of changes in the indicators of daily blood pressure

monitoring for patients with cardiovascular diseases. Insufficient reduction of blood

pressure at night negatively affects the function and morphology of target organs.

Especially significantly increases the risk of cardiovascular events with the

insufficient nocturnal lowering of blood pressure in patients with impaired renal

function. Patients with CKD are more likely to have systolic AH [3,5]. The risk of

developing nephropathy in patients with hypertension and the rate of progression of

kidney damage in CKD.

They are associated with the level of blood pressure (BP). Adequate

antihypertensive therapy has a proven nephroprotective effect [9, 24]. The

insufficient nocturnal decrease in blood pressure leads to an increase in the pressure

load and contributes to the progression of damage to both the cardiovascular system

and the kidneys. Currently, 24-hour ABP monitoring is widely used for the diagnosis

and selection of drug therapy in patients with arterial hypertension. At the same time,

the role of daily blood pressure monitoring has not been sufficiently studied in

chronic heart failure, the prevalence of which is constantly increasing, and there is

practically no data on the nature of the daily blood pressure profile in chronic heart

failure associated with chronic kidney disease, which is about one-third of the total

prevalence of CHF.

Purpose of the study: To study the daily blood pressure profile in patients with

CHF depending on the functional state of the kidneys.

Materials and methods. 117 patients with CHF (60 men and 57 women) were

examined. The average age of the patients was 56.6±10.8 years. 15 patients were

diagnosed with functional class I (FC), 73 – II and 29 – III FC CHF. The causes of

CHF were: hypertension (GB) - in 38 patients, CHD– in 2, a combination of CHD

and GB– in 77. The average values of systolic(SBP), diastolic(DBP) and pulse blood

pressure, «pressure load» indices, blood pressure variability over the period of

wakefulness and sleep, as well as the degree of nocturnal decrease in blood pressure,

were evaluated. The daily blood pressure profile was evaluated by the degree of

nocturnal decrease in SBP and DBP using traditional criteria for determining the


425

two-phase rhythm [2]. The glomerular filtration rate was determined using the

MDRD formula, and CKD was diagnosed according to NKF K/DOQI, Guidelines,

2002 [17]. The third stage of CKD was divided into 2 subgroups according to the

NICE recommendations [13]. Patients were divided into 3 groups depending on their

functional state of the kidneys. In 56 patients, GFR was higher than 60

ml/min/1.73m2 – group 1, a moderate decrease in GFR from 45 to 59 ml/min/1.73m2

was found in 37 patients – group 2 of the subjects, 24 patients had a marked decrease

in GFR-below 45 ml/min/1.73m2- group 3. The results of the study were statistically

processed using computer package Statistica V. 6,0: determined average values,

standard deviation, the significance of differences was determined depending on the

type of distribution student's t-test or Mann-Whitney test for independent samples,

χ2 (with Yates correction). Univariate correlation analysis and multivariate

regression analysis were performed. The indicators are presented as M±SD. The

difference was considered significant at p<0.05.

Results and discussion. Decline GFR was associated with an increase in the

age of patients with CHF. There were no gender differences between patients with

CHF with preserved and reduced renal function, but there were more men in the

second group than in the third. The values of office systolic and diastolic blood

pressure in patients of all three groups did not differ significantly. When analyzing

the indicators of 24-hour ABP monitoring between the groups of patients, there were

no differences in the level of average daily SBP and pulse blood pressure and the

average daily indices of the time and area of hypertension of SBP. In the group of

patients with CHF with a pronounced decrease in GFR, the average daily values of

DBP were lower than in other groups, mainly due to daily indicators. With a

decrease in GFR, there was a tendency to decrease the average daily values of SBP,

DBP, and the «pressure load» indices of SBP and DBP, as well as an increase in

pulse blood pressure. When analyzing the 24-hour ABP monitoring indicators

separately during the day and at night It can be noted that the decrease in GFR was

accompanied by a tendency to decrease the SBP in the daytime while increasing the

SBP at night. Diastolic blood pressure with a decrease GFR tended to decrease both

during the day and at night.


426

Systolic arterial hypertension was more frequently detected in all three groups.

Stable systolic arterial hypertension (SBP time index>50%) was diagnosed in 53.3%

of patients with CHF with GFR<60 ml/min/1.73m2, 45% of patients with CHF with

a moderate decrease in GFR and 53.8% of patients with CHF with a pronounced

decrease in GFR (p>0.05).

Significant differences were found in the degree of nocturnal decrease in both

systolic and diastolic blood pressure in patients with CHF with

GFR<45ml/min/1.73 m2.

If at GFR>60 ml/min/1.73m2, patients with a degree of nocturnal decrease in

SBP≥10% were 50%, with a moderate decrease in GFR-47.5%, then at GFR<45

ml/min/1.73m2 (group 3), they were only 19.2% (when comparing groups 1 and 3,

χ2=5.9, p=0.02, when comparing groups 2 and 3, χ2=4.3, p=0.04). The daily profile

of DBP in patients of group 3 also had significant differences: if at GFR>60

ml/min/1.73m2, patients with a degree of nocturnal decrease in DBP≥10% (65% of

patients) prevailed, with a moderate decrease in GFR of such patients was 60%, then

with a pronounced decrease in GFR-38.5% (when comparing groups 1 and 3, χ2=4.2,

p=0.04, when comparing groups 2 and 3, χ2=2.1, p=0.1). The degree of nocturnal

decrease in SBP and DBP was correlated with GFR (R=0.21, p=0.02, and R=0.23,

p=0.009, respectively), age of patients with CHF (R=-0.35, p<0.001, and R=-0.28,

p=0.002, respectively), hemoglobin level (R=0.21, p<0.05, and R=0.25, p=0.02,

respectively), and left ventricular myocardial mass index (R=-0.24, p<0.05 and R=-

0.29, p=0.02, respectively).

It is known that in CKD, an increase in total and cardiovascular mortality is

observed even with a moderate decrease in kidney function [3]. Especially

significantly increases the risk of cardiovascular events with

GFR<45ml/min/1.73m2. Thus, the number of hospitalizations for CHD, CHF,

ischemic stroke and peripheral artery atherosclerosis in GFR is 45-59ml/min/1.73m2

increase by 1.4 times, when 44-30 GFR ml/min/1.73m2 – 2 times, with GFR 29-15

ml/min/1.73m2 – 2.8 times, when GFR<15 ml/min/1.73m2 – 3.4-fold [5].

In recent years, close attention has been drawn to the study of the features of

the 24-hour ABP monitoring indicators in CKD. In patients with CKD, changes in


427

the daily blood pressure profile were detected in the form of an insufficient (less

than 10 %) degree of nocturnal decrease in blood pressure. This negatively affects

the function and morphology of the target organs [16, 23], and it was found that the

relative wall thickness and left ventricular mass index of the left ventricular

myocardium and the levels of atrial and brain natriuretic peptides in the serum

increase, even with normal blood pressure in patients with a circadian profile of

blood pressure «non-dipper» [8]. M. B. Davidson and authors [7] as a result of a

three-year retrospective follow-up of 322 patients of the department of hypertension

and nephrology noted a significant decrease in GFR only among patients with a daily

profile of blood pressure «non-dipper». The absence of nocturnal BP reduction in

elderly people who do not suffer from CHF, heart defects and do not have left

ventricular hypertrophy is associated with a 2.21-fold increase in the relative risk of

developing CHF [14]. On the other hand, the circadian rhythm of blood pressure in

patients with CHF is an important predictor of the risk of death and hospitalization

due to decompensation of CHF [6].

The pathophysiological mechanisms and clinical significance of changes in the

daily blood pressure profile remain unclear. The association of violations of the daily

blood pressure profile with the age of patients, the presence of chronic kidney

disease, diabetes mellitus, CHD, cerebrovascular pathology and CHF was

established [20]. The role of increasing the activity of the sympathetic nervous

system and reducing vagal stimulation, reducing sodium excretion [22], reducing

physical activity, increasing the use of table salt, and smoking [11] is discussed.

At the same time, with impaired renal function, arterial hypertension can play

the role of a compensatory reaction of the body, which allows increasing glomerular

filtration. The results of studies conducted in recent years have shown that a decrease

in SBP below 105 mm Hg in CHF significantly worsens the prognosis of patients

[4]. M. Fukuda et al. [18] suggest that the increased blood pressure at night is a

compensatory reaction of the cardiovascular system, which allows for the retention

of sodium in the body in patients with renal dysfunction to increase natriuresis.

The results of our study showed an independent relationship between the lack

of proper reduction in blood pressure at night in patients with CHF and a decrease


428

in GFR below 45ml/min/1.73m2. It is known that age, low left ventricular ejection

fraction, and diabetes mellitus are important predictors of impaired renal function

[19]. Thus, there is a coincidence of factors leading to the development of CKD and

circadian rhythm disorders of blood pressure. N. Goto and et al. [12] demonstrated

the possibility of changing the daily blood pressure profile according to the «non-

dipper» type after unilateral nephrectomy in previously healthy kidney donors. At

the same time, the blood pressure level remained unchanged. It can be assumed that

the deterioration in the prognosis of patients with CHF is a consequence of kidney

damage, and not an insufficient night-time decrease in blood pressure. The negative

effect of reducing the degree of nocturnal blood pressure reduction on the prognosis

of patients can be levelled by excluding patients with reduced renal function. Thus,

J. Ishikawa et al. [10] revealed an increase in the risk of developing cardiovascular

events among elderly patients with arterial hypertension with the types of daily

blood pressure profile «non-dipper» and «over-dipper». Randomization of patients

with CKD led to a reduction in risk in the group of «non-dippers», while the degree

of risk among «over-dippers» remained unchanged.

Conclusion. The results of the study indicate significant violations of the

circadian rhythm of blood pressure in patients with CHF associated with CKD. It

remains unclear whether the detected violations of the daily blood pressure profile

are compensatory or pathological. Most drugs for the treatment of CHF have a

pronounced antihypertensive effect and can change the circadian rhythm of blood

pressure. To improve the effectiveness and validity of the choice of management

tactics for patients with CHF, it is necessary to conduct further studies of the

pathogenetic mechanisms and the prognostic value of changes in the 24-hour ABP

monitoring indicators.

References:

1. Ageev F. T., Arutyunov G. P., Belenkov Yu. N. Chronic heart failure. Moscow: GEOTAR-

Media, 2010; P 336.

2. Daily monitoring of arterial pressure: methodological issues., A. N. Rogoza [et al.]; edited by

G. G. Arabidze, O. Yu. Atkova. M., 1997; P 37.


429

3. Agarwal R. Systolic hypertension in hemodialysis patients. Semin. Dial. 2003; Vol.16.,

P 208-231.

4. M.F. Canesin., et al., Ambulatory blood pressure monitoring of patients with heart failure. A

new prognosis marker; Arq. Bras. Cardiol. 2002; Vol. 78(1). P 83-89.

5. C.K. Farmer., et al. An investigation of the effect of advancing uraemia, renal replacement

therapy and renal transplantation on blood pressure diurnal variability; Nephrol. Dial.

Transplant. 1997; №12; P 2301-2307.

6. J. Shin., et al. Association of diurnal blood pressure pattern with the risk of hospitalization or

death in men with heart failure; J. Card. Fail. 2007; Vol.13 (8). P 656-662.

7. M.B. Davidson. et al., Association of impaired diurnal blood pressure variation with a

subsequent decline in glomerular filtration rate; Arch. Intern. Med. 2006; Vol. 166.

P 846-852.

8. S. Hoshide. et al., Associations between non-dipper of nocturnal blood pressure decrease and

cardiovascular target organ damage in strictly selected community-dwelling normotensives;

Am. J. Hypertens. 2003. Vol. 16(6). P 434-438.

9. C.M. O’Seaghdha, et al., Blood pressure is a major risk factor for renal death: an analysis of

560352 participants from the Asia Pacific region; Hypertension. 2009. Vol. 54(3). P 509-515.

10. J. Ishikawa, et al., Cardiovascular risks of dipping status and chronic kidney disease in elderly

Japanese hypertensive patients; J.Clin. Hypertens. 2008. Vol. 10(10). P 787-794.

11. M. Kanbay, et al., Causes and mechanisms of nondippering hypertension; Clin. Exp.

Hypertens. 2008; Vol. 30(7). P 585-597.

12. N. Goto, et al., Circadian blood pressure rhythm is disturbed by nephrectomy; Hypertens. Res.

2005; Vol. 28(4). P 301-306.

13. E. Crowe., D. Halpin., P. Stevens. Guideline Development Group. Early identification and

management of chronic kidney disease: summary of NICE guidance. BMJ. 2008. Vol. 337.

P 1530.

14. E. Engelson, et al., Diurnal blood pressure pattern and risk of congestive heart failure; JAMA.

2006. Vol. 295 (24). P 2859-2866.

15. A.S. Go, et al. Hemoglobin level, chronic kidney disease, and the risks of death and

hospitalization in adults with chronic heart failure: the Anemia in Chronic Heart Failure:

Outcome and Resource Utilization (ANCHOR) Study; Circulation. 2006. Vol. 113(23).

P 2713-2723.

16. R.C. Hernida, D.E. Ayala. Circadian variation of blood pressure: the basis for the

chronotherapy of hypertension. Portaluppi F. Adv. Drug Deliv. Rev. 2007. Vol. 59(9-10).

P 904-922.


430

17. A.S. Levey, et al. National Kidney Foundation practice guidelines for chronic kidney disease:

evaluation, classification, and stratification. Ann. Intern. Med. 2003. Vol. 139(2). P 137-147.

18. M. Fukuda, et al. Patients with renal dysfunction require a longer duration until blood pressure

dips during the night. Hypertension. 2008. Vol. 52(6). P 1155-1160.

19. E.L. Knight, et al. Predictors of decreased renal function with heart failure during converting

enzyme inhibitor therapy: results from studies of left ventricular dysfunction. Am. Heart J.

1999. №138. P 849-855.

20. de la Sierra, et al. Prevalence and factors associated with circadian blood pressure patterns in

hypertensive patients. Hypertension. 2009. Vol. 53(3). P 466-472

21. K. Dimopoulos, et al. Prevalence, predictors, and prognostic value of renal dysfunction in

adults with congenital heart disease. Circulation. 2008. Vol. 117(18). P 2320-2328.

22. L.M. Prisant. Blunted nocturnal decline in blood pressure. J. Clin. Hypertens (Greenwich).

2004. Vol. 6(10). P 594-597.

23. F.S. Routledge., J.A. Mc Fetridge-Durdle., C.R. Dean. Canadian Hypertension Society.

Night-time blood pressure patterns and target organ damage: a review. Can. J. Cardiol. 2007.

Vol. 23(2). P 132-138.

24. E. Wuhl, et al. Strict blood pressure control and progression of renal failure in children.

ESCAPE Trial Group. N. Engl. J. Med. 2009. Vol. 361(17). P 1639-1650.


431

Kurbonova Muxabbatxon Avazovna

Teacher of the Department of Social Sciences and Humanities,


EPISTEMOLOGICAL APPROACHES IN WESTERN PHILOSOPHY

Upbringing and educating people, educating a deep, knowledgeable and

healthy young generation with high values, broad outlook is one of the urgent issues

of today. At the current stage of development of society, the most important task is

the socialization of the individual, his comprehensive formation, perfection,

development. The scientific study of the formation of epistemology in Western

philosophy serves to illuminate the research work on the modern theory of

knowledge, which is just emerging in our country. Therefore, the study of changes

in the field of philosophy today from an epistemological point of view has scientific

and practical significance. Indeed, it allows us to identify the scientific criteria that

are a priority in the epistemological approach and to understand its place in the

objective coverage of the structural features of knowledge. Epistemology is tasked

with defining the basic principles of scientific knowledge through logical analysis.

In this sense, it can be said that the problems of epistemology have been pulled out

of the flow of time. R. Rorty proposes a distinction between cognitive theory and

epistemology as follows: «As soon as the theory of knowledge is discovered, the

mind seeks things and events that compel it to believe in itself [1]. Epistemology

studies the things and phenomena that embody knowledge, life, and culture» [2].

Or, in other words, epistemology seeks things and events that are responsible

for true knowledge. At the heart of the problems of epistemology lies the diversity

of scientific evidence and foundations, the deviations from the boundaries of

existing laws in science. In such a situation, there is a need to understand the basics

of the validity of the cognitive process. Epistemology requires both realistic and

rationalist language at the same time. In it, both vivid expression and interpretation

are important. The path of epistemological study is not from reality to rationality,

but from rationality to reality.


432

Epistemologists are interested in the possibility of moving from emotion to

reason, from empiricism to theory, from word to thing, including through the

language of symbolic logic. Here the approach of the individual mind is of little

importance. While classical epistemology is characterized by the distinction

between empiricism and theory, epistemology deals with these problems using the

terms «analytical» and «synthetic». R. Rorty notes that I. Kant allowed

epistemology to be considered as the most important science, philosophical doctrine,

capable of discovering the «formal» or «structural», «grammatical», «logical» or

«conceptual» features of any sphere of human life [3].

In this case, the subject of the process of cognition is exposed, discredited. In

general, there have always been cases in which a researcher is interested in the

growth process and logic of scientific knowledge, rather than in the researcher’s

inner world and mood, or his religious beliefs and nationality. The subject of

scientific knowledge is the pole of scientific activity, the object is located on the

second pole of this activity. Historical-scientific research also becomes a kind of

laboratory of epistemological thinking. The competition of scientific schools, the

problem of the succession of scientific traditions, expands the permissibility limit in

epistemological problems, as it was previously thought that the epistemological

degree had never applied to the field of acceleology (the value of scientific

knowledge) and the ethos of science. Traditional epistemological conflicts, such as

the struggle between «objectivism» and «relativism», between «constructivism» and

«instrumentalism», and between «realism», «rationalism» and «irrationalism», also

have an impact. In epistemology, normative and critically reflexive models of

scientific development, the analysis of cumulative and anti cumulative targets can

be achieved by overcoming the confusion between confrontation, justification, and

causal explanation.

Modern epistemology seeks to answer the question of what analysis is, and

how a successful analysis can be distinguished from a failed analysis. All hopes are

also associated with epistemology in explaining the activity of human thought and

in «justifying» the demands it makes on knowledge. Here the conceptual empirical,


433

analytical-synthetic and linguistic-factual layers of research are more clearly

distinguished.

This circle of problems has a common basis and serves as a real teaching factor.

To describe the existence of an object or event is to come to an unconditional

confirmation of the authenticity of an idea. To navigate the world of such striking

problems, it is important to understand that modern epistemology has chosen a

direction of the turn. It is either a «transcendental turn», in which the subject imagines

himself «above» the mechanics of the universe and on this basis can exclude himself,

or an investigation of the obvious relationship between primary and secondary

considerations in epistemology, which led to the completion of the work on the

separation of philosophy and science may be «a linguistic turn». After all, both of

them occur within the framework of epistemology. Going beyond epistemology

means a transition to the formal or structural foundations of faith, the mastery of faith.

In the process of updating epistemology, the concept of the «special epistemological

status» of scientific knowledge becomes one of the main goals. This goal is connected,

firstly, with the recognition that scientific knowledge differs from all other types of

knowledge (philosophical, every day, irrational), and, secondly, with the idea that

scientific knowledge is neutral as social and value. Only such a structure can provide

a set of factors necessary to achieve the main goal of science - objective and real

knowledge. Of course, in this case, natural science is taken as a model, which seeks

to communicate with nature and hear what it says about itself [4-7]. Epistemology has

a great epistemological status in modern scientific knowledge as a continuous process

aimed at a deeper understanding of the essence of an object.

Also, when constructing the epistemology of an object, it is impossible to

correctly construct an epistemology by incorrectly resolving the relationship of its

individuality, specificity and generality, which, in turn, can lead to theoretical and

practical errors. Thus, when constructing the epistemology of things and

phenomena, in reality, the correct recognition of the relationship between

individuality, specificity and community, and through them, the scientific

knowledge of the essence and phenomenon requires taking into account the

methodological significance of these categories.


434

References:

1. Rorti R. Filosofija i zerkalo prirody. – Novosibirsk, 1991. – 120-s.

2. Bashljar G. Novyj racionalizm. – M., 1987. – 163-s.

3. Porus V. Jepistemologija: nekotorye tendencii // Voprosy filosofii. 1997. №2.

4. Leshkevich T.G. Vozmozhna li bessub#ektnaja jepistemologija? // Osnovy filosofii v

voprosah i otvetah. – Rostov-na-Donu, 1997.

5. Knjazeva E.N. Slozhnye sistemy i nelinejnaja dinamika v prirode i obshhestve. // Voprosy

filosofii. 1998. № 4.

6. Kurdjumov S.P., Malineckij G.G. Nelinejnaja dinamika budushhego. //Vestnik

RAN. 2001, №3.

7. Malineckij G.G. Novyj oblik nelinejnoj dinamiki// Priroda. 2001, №3.


435

Kyrpychenko Oleksandr

2nd year student

National Pedagogical Dragomanov University, Ukraine

Plakhotnik Anton

2nd year student

National Pedagogical Dragomanov University, Ukraine

THE ESSENCE OF PHYSICAL THERAPY IN FRACTURE

OF THE ELBOW JOINT: ETIOLOGY, METHODS OF TREATMENT

Abstract. The article reveal the features of therapeutic exercise in fractures of the elbow joint.

Large vessels and nerves pass through this joint, which are responsible for blood supply and

innervation of the forearms and hands. Therefore, a fracture of the elbow joint, accompanied by

damage to blood vessels and nerves, often leads to the development of serious complications. The

elbow joint is prone to many diseases and injuries. They can affect a certain area or the whole

elbow. It depends on the severity of the problem and the location of the pain. The use of several

methods of physical therapy aimed at eliminating the main syndromes and the progression of

complications. Symptoms of this disease. Analyzing the scientific literature, we will find ways to

solve the problem. Effectiveness of physical training, massage and physiotherapy procedures. We

describe the action of a person with a fracture of the elbow joint and methods of diagnosis of this

pathology

Keywords: essence of physical therapy, elbow joint, etiology, treatment.

Fractures of the elbow joint is an actual problem of modern traumatology. The

subcutaneous location createsthe preconditions for its frequent injury. Isolated

fractures account for about 10% of fractures of the elbow joint and occur with a

frequency of 1.08 to 10 thousand population in the year , these fractures account for

7% of all fractures , 38% are isolated , the rest - in part polytrauma . The main age

group of the injured are young and middle- aged people . In the vast majority of

cases, the mechanism of injury is a fall from a height of less than 2 m, a direct blow

to the elbow joint and forced extension of the forearm [1, 2, 3].


436

Fracture in the elbow joint is 5-6% in structures and skeletal injuries, however,

the treatment of such patients is difficult due to the biomechanical features of the

joint and the high frequency of severe flexion - extension contracture [4]. In

particular, damage to the elbow joint ranks first in the frequency of post-traumatic

complications, causing permanent disability in 29.9% of patients [5]. Active

implementation of protocols and standards of AO with the use of initially modeled

plates with locked screws has significantly improved the functional results of

treatment of such victims. However , the frequency of unsatisfactory results,

associated with nonunion fracture or formation of severe contraction, reaches 20 -

25% [6]. Many modern publications on the treatment of post-traumatic elbow

contracture pay considerable attention to the need for adequate postoperative motor

rehabilitation programs.

Fractures are characterized by pain, swelling, deformity, mobility at the site of

injury, bone crunch (crepitation) and dysfunction [8]. The patient immediately

begins to feel sharp pain, restricted movement in the elbow joint. Swelling of soft

tissues, subcutaneous hematoma on the back of the elbow becomes noticeable . At

inspection the pulsation on arteries of a hand and the neurologic status of an

extremity is necessarily estimated. In most cases , the fractures of the ulnar process

are isolated . However , given the central position of the elbow joint for the upper

extremity , in the detection of such injuries requires a careful examination of the

whole arm, shoulder girdle, especially in high-energy injury . The diagnosis is

established by the results of X-ray in straight and lateral projections . This study

allows to determine the nature of the fracture - intra-articular or extra-articular,

simple, complex or fragmented, the degree of displacement of the fragments and the

direction of the fracture line, the presence of concomitant bone damage [9].

The elbow joint is prone to many diseases and injuries. They can affect both a

specific area and the whole elbow. It depends on the degree of severity of the

problem and the place in which localized pain syndrome. In order to be able to

neutralize a disease or injury, you need to know what ligaments and joints make up

the elbow. Studying the anatomy of the elbow will help determine the location of

pain and solve the problem [10].

https://translate.google.com/translate?hl=uk&prev=_t&sl=auto&tl=en&u=https://arthroscopy.kiev.ua/ua/loktevoj-sustav.html


437

The elbow joint is represented by three joints: shoulder - elbow, shoulder -

radial and radial - elbow. All three joints are connected to each other and surrounded

by a common capsule. In addition, the head of the radial bone is surrounded by an

annular ligament that holds it in the ulna. The coronal process and the ulnar collateral

ligament play an important role in stabilizing the elbow joint. Biceps and shoulder -

radial muscle promote flexion, triceps and ulnar muscle - extension. Pronation is

performed by round and square pronators , supination - supinator and biceps [11].

The elbow joint has a complex structure with many joint surfaces, rich in

vegetative innervation, very reactive and easily reacts to injuries by restriction of

movement. This joint is sensitive to immobilization and becomes stiff relatively

quickly . Most often, disability is observed in injuries of the elbow joint. As a result

of these injuries, both anatomical and functional disorders occur, which limit the

possibilities of self-care, household needs and the patient's ability to work [12].

Among the most common injuries to the elbow or shoulder - a fracture resulting

from a fall:

1. Intra-articular .

2. Closed .

3. With an offset .

4. Without displacement..

5. Open .

6. Periarticular . [10].

Elbow fractures are the most common fractures. Usually due to a fall on an

outstretched arm. The description and classification of these fractures is based on

the presence of fragments, fracture lines, displacement of fragments, intra - articular

or extra-articular nature and the presence of concomitant fractures of the ulna of the

forearm [13].

Most fractures are diagnosed by conventional radiography in 2 projections.

Computed tomography is used to plan surgical treatment, providing increased

accuracy in assessing the alignment of the joint plane in fractures. Similarly, in the

postoperative period, to determine the fusion of the fracture. To confirm the


438

diagnosis, an X-ray of the joint is performed in 2 projections. X-rays are considered

the most common and widely available diagnostic method of bone imaging [13].

Treatment of fractures is reduced to three main principles: reposition -

comparison of bone fragments, immobilization - keeping them in a stationary

position until the fracture heals (consolidation), restoration of function. There are

two main methods of treating fractures : conservative and surgical . The first is used

in the vast majority of patients . Conservative method of fracture treatment is used

in the form of fixation and extension methods [8]

Based on the analysis of literature sources, we have identified the tasks, tools

and methods of therapeutic gymnastics, massage and physiotherapy for three periods

of the disease - immobilization , post - immobilization and rehabilitation. The

objectives of therapeutic physical culture in the first period are: acceleration of

regenerative processes in bone tissue throughout the damaged area, improving blood

and lymph circulation , metabolic processes in the area of injury, prevention of post-

traumatic complications; formation of temporary compensation of lost functions

psyhorehulyuyuchyy impact on the patient, tonic and tonic effect. Regarding

immobilization period in fractures of the elbow joint, the first period of the disease

is divided into two stages . In the first stage , at оtime absolute immobilization on

the basis of general and respiratory exercises using special exercises for free to

immobilize the joints of the fingers and the shoulder joint , ideomotor exercises in

elbow joint . Depending on the nature and location of the fracture, the method of

treatment is adjusted for the use of exercise . In class medical gymnastics of the third

day of immobilization include isometric tension of muscles , initially for 2-3

seconds, and at the end of the week, 5-7 seconds. The complex is repeated 2-3 times

a day, its duration - 10-15 minutes , then bring it to 20-30 minutes . During the day

it is recommended to carry out treatment provisions , the damaged limb added

allotted and Mr idvyschenoho position , which helps reduce swelling , pain and

prevent tuhoruhlyvosti in the shoulder joint . The second phase of the first period of

exercise at a relative immobilization main goal is to gradually restore mobility in the

elbow joint and function of muscle apparatus limbs . When performing special

exercises n id a class exercise, with removal of immobilization authors recommend


439

to observe the following conditions: Activities must comply with lightweight initial

provisions , use only those movements , the amplitude of which is limited painless

stretching muscles ; excluded the exercise , which causes unpleasant sensations in

the joints , massage joints and thermal treatments [4, 12,14,15]. The objectives of

medical physical culture in post-immobilization period are: restoring the volume of

movements , functions of the damaged organ struggle with muscle atrophy , mobility

in joints , contractures, training the entire body , improve the general condition and

emotional tone. In the second period , with the exercise of the previous stage and

taking into account the methodological recommendations to their use , applied

exercises , which increase mobility in the elbow joint . Exercises are performed with

the initial situation - sitting at a table based on the forearm , standing with tilt torso

forward and perform movements flexion and extension at the elbow joint , exercises

no object along with objects by using a healthy hand. Gradually include rotational

movements of the forearm , exercises with small loads , with support, near

gymnastics century Inca . Recommended daily perform exercises in water not higher

temperatures 33-36 degrees . The task of medical physical culture fractures of the

elbow joint in the third , restorative period : full restoration of the functions of the

damaged department musculoskeletal system, the elimination of the remaining

violations , labor , household and sports rehabilitation . The challenge in this period

and settled by means of gymnastic exercises with objects and without them the

maximum amplitude of movements , with shells and shells, exercise in passive and

active stretching of tissue that limit mobility in the joints , exercises in the pool -

elements of sport, play therapy , massage , physiotherapy procedures [16].

Rehabilitation after an elbow fracture is indispensable in the case of this serious

injury. As long as the limb remains plastered, all tendons and joints are partially

atrophied, so doctors always recommend to their patients exercise therapy for the

elbow joint after a fracture. Recovery time can vary from two weeks to up to three

months [17].

Start exercise n donkey fracture of the elbow joint can almost immediately after

the imposition of gypsum - after a few days after that . It is necessary to perform

simple exercises for fingers , but previously you need to consult with your doctor .


440

And Mr. ode at the turn of specialists prohibit any which moves damaged limb or

its brush [18].

Exercise should immediately claim donkey removal of plaster bandages , as

joint can quickly lose its former flexibility . Intercourse should not regularly tolerate

uncomfortable feelings or pain . Exercises for development elbow n donkey fracture

always preclude the exercise of burden , whether to hang perekladyniabo lifting

heavy objects . Active bend, straighten arm at the elbow is recommended not earlier

, than through month after removal of plaster [19].

It is recommended to start the massage during the period of absolute

immobilization. During this period, use a massage of the neck, upper arm and

shoulder girdle on the side of the lesion, the interscapular area according to the

method described above. If free immobilization deltoid muscle and shoulder area,

in these areas using vacuum massage. Vibration techniques for massage of all these

areas are not used [20]!

During the period of relative immobilization at the time of massage, the plaster

splint is removed and it is possible to massage the entire injured upper limb,

bypassing the affected area, ie the elbow joint. [20].

It should be emphasized that the massage of the affected limb during the

relative immobilization requires special care. During the massage of the injured

limb, the condition of the muscles of the upper extremity is taken into account, the

massage should be strengthening, toning, hypotonic, relaxing , light - for contracted

, hypertonic muscles. That is, we are talking about selective massages. Massage is

performed daily, repeat the course of 15-20 procedures, with a break of 1.5-2 weeks

between courses. During the third course of massage, 9-12 weeks after the injury,

you can massage the area of injury.[21] .

To increase effective rehabilitation, it is important to include active and passive

movements in massage procedures, as well as to combine massage with exercise

therapy, physiotherapy and mechanotherapy [21].

A mandatory component of comprehensive treatment is physiotherapy. It is not

recommended to prescribe a large number of physical factors at the same time, as

this leads to adverse results. Intensive thermal procedures (hot baths, therapeutic


441

muds of high temperature, etc. ) are contraindicated . The best results are observed

when combining ultrasound with exercise therapy. The second place in terms of

efficiency after ultrasound is occupied by interference currents, the third - baths with

water of moderate temperature (not higher than 37 ° C) [22].

Active exercises are widely used - on the devices of mechanotherapy which

design is based on the pendulum principle, and at considerable decrease in force of

muscles - on the device like block installation. Electric devices can be used. To

restore the passive range of motion passive mode of movement, and to strengthen

the muscles isometric training isokinetic mode. Exercises of the second, third, fourth

groups alternate with exercises for muscle relaxation. The transition from exercises

of one group to exercises of another is gradual [23].

In combination with therapeutic gymnastics, physical exercises in the driver of

mechanotherapy, occupational therapy is used. Selection of labor processes is

carried out taking into account the location of the lesion and the time elapsed since

the injury, the intensity of muscle tension when performing this work, age,

profession of the patient [21].

Occupational therapy can be used at all stages of treatment both in a medical

institution and as an independent task at home. A certain sequence in the use of

rehabilitation means is desirable - physical exercises in water, therapeutic

gymnastics, occupational therapy, position therapy. It is necessary to evenly

distribute procedures during the day [14].

Therefore, in this work we have studied and analyzed the available literature

on the problem of physical rehabilitation of patients after fractures of the elbow joint

Only with the integrated use of physical rehabilitation can be expected to restore the

functions of the damaged upper extremity.

References:

1. Double tension band osteosynthesis in transverse supracondylar distal humerus fractures and

nonunions / Allende C., Gutierrez N., Savoy I., Allende T. // International Orthopaedics

(SICOT) – 2012. – Vol. 36. – P. 703–708.


442

2. Is tension band wiring technique the «gold standard» for the treatment of olecranon fractures?

A long term functional outcome study / Chalidis B., Sachinis C., Samoladas E. [et al.] //

J. Orthop. Surg. Res. – 2009. – Vol. 3 – P. 157–162.

3. Reconstruction of the coronoid process with iliac crest bone graft in complex fracture-

dislocation of elbow / Chen-Han Chung., Shyu-Jye Wang., Yin-Chieh Chang., Shing-

Sheng Wu. // Arch. Orthop. Trauma Surg. – 2007. – Vol. 127. – P. 33–37.

4. Court-Brown CM, Caesar BC. Overview of epidemiology of fractures. In: Bucholz RW.

Heckman JD, Court-Brown CM, et al., editors: Rockwood and Green`s fractures in adults.

Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins; 2006: 95-113.

5. Asilova SU, Nurimov GK, Nazarova NZ, Rakhbarova DA. Sukhozhilno-myshechnye

transpozitsii pri povrezhdeniyakh nervov verkhnikh konechnostey. In: Aktualnye problem

detskoy travmotologii, ortopedii I neyrokhirurgii. Tashkent; 2007: 130-1 [In Russian].

6. O`Driscoll SW. Current Concepts in Fractures of the Distal Humerus. In: Morrey BF, editor.

The Elbow and Its Disorders. Philadelphia: W. B. Saunders Co, 2009.

7. Котельников Г.П., Миронов С.П. Травматология: национальное руководство.

ГЭОТАР‒Медиа, 2008.

8. Мухін В. М. ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ В ТРАВМАТОЛОГІЇ / В. М. Мухін. – Львів:

ЛДУФК, 2015

9. Ольховик А. В. Діагностика рухових можливостей у практиці фізичного терапевта:

навчальний посібник / А.В. Ольховик. – Суми: – Сумський державний університет,

2018.

10. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини (переклад Цегельский А.А.). Львів:

Наутілус. с. 592

11. А.И. Глицанова, доц. А.Н. Ерохова.. – 2-е изд. – СПб.: ООО «Издательство Фоллиант»,

2008. – 544 с

12. Физическая реабилитация /Под общ. ред. проф. С.Н. Попова. – Ростов н/Д:Изд-во

Феникс, 2004. – С. 303-335.

13. Каптелин А.Ф., Лебедева В.С. Лечебная физкультура в системе медицинской

реабилитации: руководство для врачей. – М.: Медицина, 2001. – 398 с.

14. Мошков В.Н. Роль и место лечебной физкультуры в системе медицинской

реабилитации. Руководство для врачей. В кн. ЛФК в системе медицинской

реабилитации /Под ред. Каптелина А.Ф., Лебедевой И. П. – М.: Медицина, 1995.

15. Мухін В.М. Фізична реабілітація. – Київ: Олімпійська література, 2005.

16. Древинг Е.Ф. Травматология: Методика занятий лечебной физкультурой. – М.:

Познавательная книга плюс, 2002.


443

17. Фізіологія ліктьового суглобу [Електронний ресурс] // studfіlеs.nеt. – 2017. – Режим

доступу до ресурсу: httрs://studfіlеs.nеt/рrеvіеw/3599087/раgе:22/

18. Фізична реабілітація при травмах ліктьового суглобу [Електронний ресурс] //

nаukаm.trіаdа.іn.uа. – 2006. – Режим доступу до ресурсу: httр://nаukаm.trіаdа.іn.uа/

іndех.рhр/kоnfеrеntsіjі/55-dvаdtsуаt-р-уаtа-vsеukrаjіnskа-рrаktіchnо-ріznаvаlnа-іntеrnеt-

kоnfеrеntsіуа/646-lfk-рrі-dіаfіzаrnіkh-реrеlоmаkh-kіstоk-реrеdрlіchchуа

19. Фізична терапія при травмах ліктьового суглобу [Електронний ресурс] //

www.аcаdеmіа.еdu. – 2005. – Режим доступу до ресурсу: httрs://www.аcаdеmіа.

еdu/37642225

20. Масаж при переломах у ділянці ліктьового суглоба [Електронний ресурс] – Режим

доступу до ресурсу: https://studopedia.com.ua/1_206431_masazh-pri-perelomah-u-

dilyantsi-liktovogo-sugloba.html.


ар.uu.еdu.uа. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: httр://ар.uu.еdu.uа/аrtіclе/360


іntrаnеt.tdmu.еdu.uа. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: httр://іntrаnеt.tdmu.еdu.uа/

dаtа/kаfеdrа/іntеrnаl/sроrt_mеdіc/lеcturеs_stud/


hеlріks.оrg. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: httрs://hеlріks.оrg/1-22160.html.


444

Maxmudov Sardor Mamasharifovich

Samarkand State Medical Institute, Samarkand,


Mavlyanova Zilola Farxadovna



Jumanov Jonibek Abduraupovich



ANALYSIS BIOINDUSTRIES INDICATORS OF BODY

COMPOSITION OF INDIVIDUALS AT A YOUNG AGE,

NOT ENGAGED IN PHYSICAL CULTURE

Abstract. One of the leading places in the incidence of modern youth studying at universities is

occupied by diseases of the gastrointestinal tract. This article presents the results of the analysis

of bioimpedance parameters of the body composition of students of the Navoi State Mining

Institute: 75 4th-year students of the mining faculty, including 28 (37.3%) girls and 47 (62.7%)

boys. All students were conducted anthropometric studies. The device InBody 230 (South Korea),

which registers the bioelectric resistance of tissues, was used. In the comparative analysis of both

groups, significant differences were found in the indicators of height, body fat mass, total muscle

mass, total body fluid level (OLU), free fat mass (MCF), body mass index, percentage of fat

content, waist/hip ratio. The data obtained make it possible to plan the amount of physical activity

to preserve and strengthen the health of young people and indicate the need to take into account

the indicators of body composition when assessing physical development.

Keywords: anthropometry, body composition, students, weight, height, analysis.

Disharmonious physical development due to excess or deficit of body weight

contributes to the formation of health losses of students during the training period

[1,5,8]. That is why in Uzbekistan in recent decades, much attention has been paid

to the formation of a healthy lifestyle and rational nutrition [1,3,5]. The state of


445

health of students studying at universities remains unfavourable trends. In the

structure of morbidity of people at a young age who do not engage in physical

culture, diseases of the digestive system occupy one of the leading places.

Recently, there has been a significant increase in interest in the study of body

composition, which makes it possible to assess a wide range of morphological and

physiological parameters of the body [2,3,4]. Such a method is a bioimpedance

analysis, which allows determining the state of protein, fat, water and mineral

metabolism, the intensity of metabolic processes, to correlate them with the intervals

of normal values of signs, to assess the reserve capabilities of the body and the risks

of diseases [3,5,6,7].

Aim: to identify criteria for evaluating the results of bioimpedance analysis of

the body composition of modern youth who are not engaged in physical culture. For

this purpose, we chose students of the Navoi State Mining Institute.

Materials and methods of research. The study involved 75 4th-year students of

the Mining Faculty, including 28 (37.3%) girls and 47 (62.7%) boys. The study was

conducted on the basis of the Navoi State Mining Institute. All students underwent

a series of anthropometric studies, such as measuring height, determining waist

circumference (OT) and hip circumference (OB). For bioimpedance analysis, the

InBody 230 device (South Korea) was used, based on the method of recording

bioelectric resistance. Weak electrical impulses that allow us to determine the

composition of the tissues are passed through the body. To measure the content of

extracellular and intracellular water, two frequencies of 20 and 100 kHz are used,

which increases the efficiency of determining electro-sensitive elements.

The results of the study. To determine the body composition, we used such

indicators as weight, height, total muscle mass, body fat mass, total body fluid level

(OW), and free fat mass (MCF). The diagnosis of obesity was carried out according

to the indicators of body mass index( BMI), percentage of fat content (PSG),

waist/hip ratio (T/B) and the index of basic metabolism.

As can be seen from Figure 1, 23 (82.1%) girls and 38 (80.9%) boys had a

normal body weight, and only 5 (17.9%) girls and 9 (19.1%) boys were overweight.


446

Fig. 1. Distribution of students depending on body weight

Table 1 shows the indicators, waist and hip circumference, which allows us to

determine the proportionality of the development of the students ' body.

Table 1

Results of anthropometric studies of students

Indicator

At normal

weight

If you

are overweight

boys girls boys girls

ОT, sm 75,2±3,1 64,2±3,8 89,5±7,2 82,2±6,3

ОB, sm 92,3±5,2 92,3±4,9 103,1±7,8 105,1±2,8

According to the obtained weight indicators, all students were divided into 2

groups. The first group included students with normal body weight, the second-

with excess weight.

During the comparative analysis of both groups, significant differences were

found in the indicators of height, total muscle mass, body fat mass, total body fluid

level (GW), free fat mass (MCF), body mass index, fat percentage, waist/hip ratio,

and basal metabolic index (Table 2).

0,00%

10,00%

20,00%

30,00%

40,00%

50,00%

60,00%

70,00%

80,00%

90,00%

normal weight overweight

girls

boys


447

Table 2

Indicators of bioimpedance analysis depending

on gender and body weight

Indicator

At normal

weight

If you

are overweight

boys girls boys girls

The total mass of the

muscles, kg 35,1±0,8 23,0±0,5 36,4±1,1 20,7 ±0,8

The mass of adipose tissue,

kg 14,9±1,3 14,2±0,7 29±1,1 24,7±0,8

OUJ 45,6±2,1 30,1±1,8 46,8±1,9 32,6±1,5

MSG 62,2±0,9 41,3±2,1 63,9±1,7 43,8±1,5

IMT 22,3±1,1 21,3±0,8 29,1±1,6 27,1±0,6

PSG 17,3±1,7 25,7±0,6 32,1±2,1 38,5±1,3

Т/B 0,88±0,04 0,76±0,02 1,05±0,02 0,98±0,01

The index of the main

metabolism 1713±145 1302±125 1751±211 1223±195

As can be seen from Table 2, a significant difference was observed in terms of

adipose tissue mass (in boys 14.9±1.3 and 29±1.1, in girls 14.2±0.7 and 24.7±0.8,

respectively), BMI (in boys 22.3±1.1 and 29.1±1.6, in girls 21.3±0.8 and 27.1±0.6,

respectively), PSG (in boys 17.3±1.7 and 32.1±2.1, in girls 25.7±0.6 and 38.5±1.3,

respectively) and waist/hip ratio (in boys 0.88±0.04 and 1.05±0.02, in girls

0.76±0.02 and 0.98±0.01, respectively). The indicators of total musculature

(35.1±0.8:36.4±1.1 and 23.0±0.5: 20.7 ±0.8, respectively), adipose tissue mass in

both groups had no significant differences (14.9±1.3:29±1.1 and 14.2±0.7:24.7±0.8,

respectively), OSH (45.6±2.1:46.8±1.9 and 30.1±1.8:32.6±1.5, respectively) and the

basal metabolic index (1713±145:1751±211 and 1302±125:1223±195,

respectively).

Conclusion. The obtained data allow us to detect such deviations in the state of

health and physical development at an early stage, such as disproportionate body

development, obesity and makes it possible to timely prevent these diseases, as well

as plan the amount of physical activity necessary to maintain, strengthen and

preserve the health of our younger generation.


448

References:

1. Blinova E. G., Akimova I. S., Chesnokova M. G., Demakova L. V. Results of the analysis of

anthropometric and bioimpedance studies in students of the city of Omsk // Modern problems

of science and education. – 2014. – № 3

2. Gavryushin M. Yu., Sazonova O. V., Borodina L. M., Frolova O. V. Results of studying

bioimpedance parameters in children of the city of Samara / / Modern problems of science

and education. – 2017. – № 6

3. Baratova S. S., Mavlyanova Z. F., Burkhanova G. L. Investigation of permissible values of

athletes ' body parameters using bioimpedance measurement //Questions of science and

education. – 2019. – №. 31 (81).

4. Blinov D. S., Smirnova O. A., Chernova N. N., Balykova O. P., Lyapina S. A. Results of the

analysis of the body composition of students by the method of bioimpedance measurement

//Bulletin of the Mordovian University. - 2016. - Vol. 26. - no. 2.

5. Kamilova R. T. et al. Evaluation of the impact of systematic training in various groups of

sports on the harmony of the physical development of the body of young athletes of

Uzbekistan // Sports medicine: science and practice. - 2017. - Vol. 7. - no. 1. - p. 86-91.

6. Elizarova E. S. Characteristics of the anatomical components of the somatotype of adolescent

children in normal and vegetative dysfunction syndrome: Abstract of the dissertation for the

degree of Candidate of Medical Sciences: 14.03.01. - 2017.

7. Rudnev S. G., Soboleva N. P., Sterlikov S. A., Nikolaev D. V., Starunova O. A.,

Chernykh S. P., Eryukova T. A., Kolesnikov V. A., Melnichenko O. A., Ponomareva E. G.

Bioimpedance study of the body composition of the population of Russia.

8. Pak E. A., Mavlyanova Z. F., Kim O. A. Indicators of the state of the cardiovascular system

in children engaged in karate //Sports medicine: science and practice. - 2016. - Vol. 6. - no. 1.

- p. 21-25.


449

Nurmatova Nodira Nabiyevna



THE CONSTITUTION OF THE REPUBLIC OF UZBEKISTAN

IS AN IMPORTANT LEGAL BASIS FOR ENSURING

HUMAN RIGHTS AND FREEDOMS

In its second section, the Constitution of the Republic of Uzbekistan, along

with many other constitutions in the world, strengthens important provisions on the

basic rights and duties of man and citizen. As the head of our state said, our basic

law is an important document, as it embodies the rights and freedoms of every

citizen. Chapter X of the Constitution of the Republic of Uzbekistan, entitled

«Guarantees of human rights and freedoms» plays an important role in ensuring

human and civil rights (Articles 43-46). It is absolutely necessary that the rights and

freedoms of the individual be enshrined in law. This is half the battle, and the most

difficult aspect is the reliable and effective implementation of human rights and

freedoms. The activities of law enforcement agencies play an important role in the

effective implementation of human rights and freedoms. To date, much has been

done in Uzbekistan in this regard, and a unique and effective mechanism for

guaranteeing human rights has been created. The main elements of this mechanism

are as follows.

1. The establishment of a system of state bodies that ensure and guarantee

human rights and freedoms;

2. To promote the emergence of specialized non-governmental organizations

that ensure and guarantee human rights and freedoms.

The system of state bodies guaranteeing the rights and freedoms of man and

citizens consists of the following institutions: President of the Republic of

Uzbekistan, Oliy Majlis of the Republic of Uzbekistan, Cabinet of Ministers, law

enforcement agencies of the Republic of Uzbekistan (mainly courts, prosecutor's

offices, law enforcement agencies) and others.


450

Article 93, paragraph 1 of the Constitution of the Republic of Uzbekistan,

adopted on December 8, 1992, states that «the President of the Republic of

Uzbekistan is the guarantor of the observance of the rights and freedoms of citizens,

the Constitution and laws» [1]. The chapter on human and civil rights and freedoms

and its articles have a logical meaning. They express the rights and freedoms, the

living standards of individuals and citizens, their specific characteristics.

Personal rights and freedoms are called natural rights in the theory of law. The

freedoms necessary for man to exist as a natural being, serving him in his daily life,

are called natural rights. The idea of human rights has long been a criterion for

development. A striking example of this is Pythagoras' idea that «man is the criterion

of all.» The humanity and democracy of a society are manifested, first of all, in the

provision and guarantee of its individual rights and freedoms, which are inseparable

from man. The most important of these rights and freedoms is the right to life, which

is enshrined in the Constitution. The guarantee of this right includes a wide range of

active actions of the state and all public structures, each existing environment, living

conditions. The right to life is the highest value that everyone has, regardless of age,

gender, race, nationality, language, religion, social origin, beliefs, personality.

Article 10 of the Universal Declaration of Human Rights states that «Everyone has

the right to life, liberty and security of person». Article 6, paragraph 1, of the

International Covenant on Civil and Political Rights states: «Everyone has the right

to life, liberty and security of person. This right is protected by law. No one can

arbitrarily deprive a person of life» [1]. While recognizing these international

documents, the Republic has enshrined these provisions in its Constitution. Article

24 states that «The right to life is an inalienable right of every human being.

Assassination is the gravest crime» [2]. Protecting the lives of citizens, including

from socially dangerous aggressions, is one of the most important tasks of the state.

The fact that every citizen is under the protection of the state, that all state

bodies and officials are accountable to society and citizens is one of the important

provisions enshrined in the Basic Law.

The implementation of this rule is also ensured by our other current laws. For

example, according to the Law of the Republic of Uzbekistan «On Appeal to the


451

Court of Actions and Decisions Violating the Rights and Freedoms of Citizens»

adopted on August 30, 1995, «Every citizen has the right to self-determination of

state bodies, enterprises, institutions, organizations, public associations. has the right

to appeal to the court if he considers that his rights or freedoms have been violated

by the illegal actions (decisions) of the governing bodies or officials. Liberalization

of the principles of responsibility as a result of judicial reforms in Uzbekistan, the

adoption of the Habeas-Corpus Institute also play an important role in achieving the

goals set by our country in the field of human rights. In the Republic of Uzbekistan,

the poor are protected by the state. This was a solid basis for the implementation of

strategic goals such as the formation of a socially oriented market economy and the

establishment of a social state [6-9]. We can also assess a number of normative

documents adopted in this area as a product of the fair policy of our state in the social

sphere. The humane and cultural level of a state is assessed according to the content

of its social policy.

Therefore, the essence of the social policy pursued in the second phase of the

reforms is to improve the system of targeted social protection, which includes certain

segments of the population, in particular, to further strengthen the rules of social

justice, enhance the status of local authorities and citizens' self-government bodies.

to further strengthen its activities in the field of security.

References:

1. The Constitution of the Republic of Uzbekistan. T.: Uzbekistan, 2012. p.23.

2. Ismoilov B. The practice of fulfilling the international legal obligations of Uzbekistan and the

United Nations in the field of human rights // Uzbekistan and the UN: experience and

prospects for cooperation. Collection of conference materials. March 16, 2006. T.: TSU.

3. Saidov A.X. Legislation of the Republic of Uzbekistan in the field of human rights: situation,

problems and prospects // Human interests: Proceedings of the scientific-practical conference

on the problems of improving the preparation of legislation. – T.: Social opinion. 1998.

4. Tansiqboeva G. Elimination of discrimination against women - a necessary condition for their

equality in practice // Women's rights and freedoms. – T.: «Justice», 2002.

5. Odilqoriev X. Judicial and legal reforms: achievements and problems // Proceedings of the

scientific-practical conference on the formation of the judiciary and law enforcement agencies

on a new basis during the years of independence. – T.: TSU, 2007.


452

6. Tixonov A. UN High Commissioner for Human Rights: Promoting and Protecting Human

Rights // Democratization and Human Rights. № 2/2003.

7. Usmonov A. Formation of the judiciary as an integrated system of justice in the years of

independence // Proceedings of the scientific-practical conference on the formation of the

judiciary and law enforcement agencies on a new basis in the years of independence. – T.:

TSU, 2007.

8. Human rights monitoring. // Collection. – T.: National Encyclopedia of Uzbekistan, 2004.


453

Sattarov Akramjon Madaminovich



RESETTLEMENT POLICY OF THE SOVIETS IN UZBEKISTAN

During the period of independence, there was a deep need to study history

objectively, in particular, to re-analyze, interpret, generalize and objectively assess

the path traversed by the Uzbek people during the years of the Russian Empire and

Soviet colonialism. The creation of a new history of Uzbekistan has risen to the level

of national policy. Resolution of the Cabinet of Ministers of the Republic of

Uzbekistan dated July 27, 1998 «On improving the activities of the Institute of

History of the Academy of Sciences of the Republic of Uzbekistan», the publication

of three books «New History of Uzbekistan» opened a completely new era in history.

The «Concept of the history of statehood of the Uzbek people» [3] emphasizes the

need for extensive coverage of the period of the dictatorial Soviet regime. As a

result, Uzbekistan is taking bold steps towards the Soviet policy of «building

socialism» and its social consequences, collectivization and eavesdropping,

observation of the problems of the history of exile, objective coverage. In the

structure of demographic changes in Uzbekistan in the second quarter of the

twentieth century, the implementation of the Soviet policy of resettlement and its

socio-political and economic consequences played an important role. The main

purpose of this policy was to develop a cotton growing, ie to develop new lands,

expand cotton fields and strengthen the cotton monopoly. It is also planned to

eliminate the existing demographic problem in the country by relocating a certain

part of the population of the areas that are well developed in cotton-growing to new

undeveloped lands.

The idea of a policy of resettlement aimed at developing new lands, ensuring

cotton independence, and easing demographic tensions dates back to the time of the

Russian Empire, but its realization did not materialize due to the huge costs

involved.


454

After the October coup, the Soviet government, which had established itself

as the successor to the previous regime in several areas, planned to relocate the

population from high-density areas to new lands in order to implement this idea.

According to him, it was necessary to evacuate from Samarkand, Tashkent

regions, Fergana valley 53.3% of the population, which was overestimated in

1925 [1].

The Fergana Valley is one of the most densely populated areas with acute land

shortages. Therefore, it was found that more valley residents were involved in the

resettlement policy. There was another special and important place in the

resettlement policy of the people of Fergana, which was due to the fact that it had a

great deal of experience in agriculture, including cotton growing, which was

absolutely necessary to ensure the independence of cotton. The population of the

Fergana Valley is supposed to be a mentor to the indigenous population in the

resettlement funds [2].

The implementation of this policy, inherited from the Russian Empire, was

initiated by the People's Commissariat for Land Affairs of the Soviet government

during the 1926 land reform. The resettlement was carried out in three stages. The

first stage lasted from 1926 to 1928, in which the legal basis and mechanism of

resettlement were created, and resettlement was carried out only within the

districts1. In the second phase, which lasted from 1929 to 1932, the population was

relocated throughout the country to the steppes and beyond, specifically to

Tajikistan and Azerbaijan. The third stage was the years after 1932 when the

resettlement policy continued in the previous order and directions. In the process,

Uzbeks, who had long been engaged in cotton-growing, as well as Kyrgyz, Kazakhs,

Turkmens, Gypsies, and Jews, who were engaged in nomadic animal husbandry,

small-scale handicrafts, and trade, were relocated and forced to engage in cotton-

growing.

Another issue to be addressed as a result of the resettlement policy is the

promotion of the policy of collectivization by increasing the number of collective

farms in the country. According to the 1925 census, in Samarkand, Tashkent,

Fergana, Namangan and Andijan regions, 53.3% of the overcrowded population had


455

to be relocated. Due to the fact that the Fergana Valley is one of the most densely

populated areas with acute land shortages, the population of the valley is also

involved in the resettlement policy. It was planned that the people of Fergana, who

have extensive experience in agriculture and cotton growing, would become mentors

to other nationalities in the newly developed lands.

As a result of the decision of the Presidium of the USSR MIC of April 10, 1925

«On the establishment of the All-Union Resettlement Committee under the MIC of

the USSR», the All-Union Resettlement Committee was established. In the same

year, a resettlement department was opened in Uzbekistan under the People's

Commissariat for Water and Water Resources, which was tasked with resettlement.

According to the resolution of the Central Election Commission of the USSR and

the Soviet Socialist Republic of February 21, 1927 «On the planned resettlement of

the population in the USSR», the tasks, objectives and benefits for resettlement in

Uzbekistan were defined [5]. Resettlement in Uzbekistan is carried out by the

People's Commissariat of Land Affairs, its resettlement department, which is based

on the principles of planning, voluntariness, organization, benefits for resettlers,

taking into account national, economic and living conditions in resettlement. [6].

Between 1929 and 1932, a total of 15,895 Uzbeks, 1,048 Tajiks, 700 Kazakhs, 239

Kyrgyz, 121 Roma, 761 Jews, 137 Russians, 85 Tatars, 58 Uighurs, 33 Koreans, and

82 other nationalities. representatives were relocated to new lands as a result of the

policy pursued [7-9]. The displaced population, like the indigenous population,

remained on paper. The displaced suffered from a lack of work tools, seeds, and

food. Medical care was also in a sorry state. Nonetheless, the displaced have also

achieved many successes thanks to their patience, perseverance, initiative and

perseverance.

In general, the resettlement policy pursued in Uzbekistan differed from the

resettlement policy in the allied republics in terms of its goals and objectives. In the

first phase, the resettlement policy was implemented on a small scale. The second

stage is the most intense period of resettlement policy. During this period, the

process of resettlement reached its peak. In the third stage, large-scale resettlement

measures were carried out.


456

References:

1. Central State Archive of the Republic of Uzbekistan (MDAs). R-95-stock, 2-list, 2606-work,

14-sheet.

2. Botirova B. (2008). Relocation policy of the 20-30 years of the XX century. Society and

management. Tashkent,. (3). p.114.

3. Правда Востока. 1925 год 11 февраля.

4. Собрание узаконений и распоряжений правительства УзССР. Ташкент, 1927.С. 212-

214.

5. Собрание узаконений и распоряжений рабочего и дехканского правительства УзССР.

Ташкент, 1928. С.111.

6. Волков А.И., Павлов И.В. Правовое регулирование сельскохозяйственного

переселения в СССР... С.101.

7. Central State Archive of the Republic of Uzbekistan (MDAs). 95-stock, 2 - list, 2606 - work,

3-sheet.

8. Qosimov, L. M., Qosimova, S. F., & Tursunov, Q. Q. (2020). Specific aspects of using

Ferghana region's pilgrims for touristic purposes. Academic research in educational sciences,.

9. Kosimova, S. H., & Kosimov, L. M. (2020). Principles of forming a garden-park landscape

design around historical monuments of the fergana valley. Academicia: An International

Multidisciplinary Research Journal, 10(6), 1582-1589.


457

Shcherbina Nikolay Alexandrovich

Doctor of Medical Sciences, Professor of the Department of Obstetrics and Gynecology № 1

Kharkov National Medical University, Ukraine

Shcherbina Irina Nikolayevna

Doctor of Medical Sciences, Professor of the Department of Obstetrics and Gynecology № 1


Naguta Lyudmila Alexandrovna

Associate Professor of the Department of Obstetrics and Gynecology №1


THE EFFECTIVENESS OF PHYSIOTHERAPY EXERCISES

IN WOMEN IN THE POSTOPERATIVE PERIOD WITH

POLYCYSTIC OVARY SYNDROME

Abstract. Aim: efficiency, improvement of the result of postoperative treatment of

gynecological patients with the help of physical therapy and occupational therapy. Material

and methods:58 women who underwent surgery for polycystic ovary syndrome were studied.

All women were divided into three clinical groups depending on the treatment methods. All

patients underwent clinical and laboratory examination, biochemical blood test,

coagulogram, determination of the content of basic hormones. The main therapy for patients

in group 1 was analgesic therapy. The course of physiotherapy and occupational therapy

received by patients of the 2nd and 3rd groups included from two weeks to two months. In the

treatment of patients of the 3rd group, in addition to physiotherapy and occupational therapy,

symptomatic therapy was used. Results: The duration of the rehabilitation period ranged from

2 weeks to 2 months. Determination of hormone levels inpatients of the 3 rd group after

treatment, showed normalization of hormone levels: FSH – 4,38± 0,7 IU / I, LH – 8,3 ± 1,4 IU

/ I. We can note the positive dynamics of physiotherapy and occupational therapy in all women

of the 2nd and 3rd groups. Conclusions: the use of physiotherapy and occupational therapy is

a highly effective method of treatment of the postoperative period in women operated on for

polycystic ovary syndrome.

Keywords: physical therapy, occupational therapy, rehabilitation, functional disorders,

therapeutic plan, polycystic ovary syndrome, differentiated approach.


458

Occupational therapy is a medical and social field that aims to maintain the

health of people with various health problems. People who have suffered injuries,

various diseases, possibly congenital defects, which resulted in disability, which in

turn leads to inconvenience.

The main purpose of occupational therapy and physical therapy is to help

people who have lost their ability to work due to illness or birth defects.

With the help of occupational therapy a person can take care of himself, adapt

to new living conditions in society, that is, live the daily life of a healthy person and

improve the quality of life.

Any illness or injury can result in temporary or permanent functional and

physical impairments that can lead to a restriction of social life. In the system of

practical medicine there is medical rehabilitation as a method of treatment that helps

to restore or compensate for lost functions. With the help of rehabilitation measures

a person has the opportunity to return to society with independence and

independence in everyday life and professional activities [1; 2].

Occupational therapy uses knowledge of pedagogy, psychology, sociology,

biomechanics, physical therapy, sports medicine and physical therapy. The purpose

of this industry is not only to restore lost functions, but also to adapt a person to a

normal life, to stop him be independent. Physiotherapy improvers not only motor,

but also cognitive and emotional possibilities. The main directions of the

occupational therapist are: evaluation, purpose in each case individually.

Intervention, evaluation of treatment results.The occupational therapist’s plan for a

person with various diseases should include a perfect plan of his activities, which

consists in adopting a therapeutic act from different areas of occupational therapy,

which in turn should take into account the level of education, characteristics of the

problem, environment and motivation for change.

In determining the goal it is necessary to take into account some factors, such

as: the needs and wishes of the patient, knowledge related to the human value

system, existing information about the diseases or defects, their consequences for

physical and mental aspects, and the general objectives of the health program in

which the patient participates. It is necessary that in determining the main tasks,


459

consult other specialists from different fields of medicine, so the tasks will be

implemented in practice. This is a kind of cooperation between educators, teachers,

physical education specialists, psychologists, doctors, social workers who will use

special treatments [2].

The development of a therapeutic plan refers to the description of the methods

used to achieve the goal. These include activities that are organized to enhance

human capabilities. The plan must be taken in the form of defined tasks so that it

can be changed if necessary. Surgery is often the only way to save or restore a

person’s physiological capabilities. Depending on the size and complexity of the

surgery, the recovery period can be long. Given the individual capabilities of

postoperative patients, there may be a variety of methods of postoperative

rehabilitation, which are aimed at recovery. The postoperative period begins the day

after surgery and involves a number of measures aimed at reducing the risk of

complications, postoperative wound healing and recovery of the body as a whole. It

is very important if the patient is psychologically prepared for the fastest recovery,

thus following the doctor’s recommendations. Regardless of the size of the surgery,

it takes time for the tissue to heal and regenerate, so it is advisable to prepare for the

planned surgery. There are many ways of postoperativerehabilitation, as well as

individual capabilities of patients.

In gynecological pathologies there are disorders in the system of the cervix –

body of the uterus – ovaries, which leads to a partial violation of the hematopoietic,

lymphatic and nervous systems, which is a consequence of disorders of the

hypothalamic – pituitary system. Removal or resection of the endocrine – dependent

organ leads to dysfunction of the hypothalamic – pituitary system. Changes in this

system lead to dysfunction of other glands, especially the thyroid gland and adrenal

glands.

Modern operative gynecology is a perfect surgical technique, the latest

technologies. However, in modern ecological and socio-psychological conditions

there is a sharp increase in extragenital diseases, especially cardiovascular, diseases

of the central and peripheral nervous systems, metabolic diseases, which in turn can


460

affect the postoperative period. For complete recovery of the patient, treatment is

indicated, which is aimed at prevention of postoperative complications, prevention

of recurrence of the disease, elimination of functional disorders caused by the

pathological process [3].

One of the measures of rehabilitation therapy in operative gynecology is

therapeutic exercise. Therapeutic exercise is a method that uses physical therapy for

therapeutic and prophylactic purposes to better restore health and prevent

complications. Therapeutic exercise is combined with other therapeutic agents in

accordance with therapeutic objectives. Therapeutic exercise is first prescribed in

the preoperative period to prepare the patient for elective surgery.

The current factors of therapeutic exercise are physical exercises, ie exercises

that are specially organized for a particular disease, and are used as a non-specific

stimulus for the treatment and rehabilitation of the patient. Physical factors

contribute to the restoration of not only physical but also general strength of the

human body. Therapeutic exercise is also a method of functional and pathogenetic

therapy. Exercise stimulates the functional activity of all body systems, thereby

leading to the development of functional adaptation of the patient.

Exercise, affecting the reactivity of the patient, changes both the general

reaction and its local manifestations. Training of the patient should be considered as

a process of systematic, gradual and dosed application of physical exercises for the

purpose of the general improvement of an organism, improvement of function of

this or that body, formation of motor skills. Exercise has a tonic effect on the human

body, stimulates motor-visceral reflexes, accelerates metabolic processes in tissues,

activateshumoral processes.

With appropriate exercises, it is possible to selectively influence a variety of

reflexes, which allows to increase the tone of those organs and systems in which it

was reduced [3;].Therapeutic exercise is carried out through physical exercises for

small and medium muscle groups in combination with respiratory gymnastics. The

choice of starting position depends on the nature of the disease. It is necessary to


461

adhere to the starting positions and exercises that increase intra-abdominal pressure.

Abrupt movements and frequent change of initial positions are excluded.

After gynecological operations, occupational therapy of operated patients is

carried out in stages and aimed at restoring a woman's reproductive function,

rehabilitation measures are based on an individual differentiated approach and

depend on the nature of postoperative interventions, the presence of infectious

diseases, repeated surgical interventions, long-term functions in the future.

In the postoperative period, occupational therapy is carried out using the

following measures: strengthening compensatory mechanisms, protective reactions,

prevention of exacerbations of chronic inflammatory diseases, improving tissue

trophism in the postoperative area, analgesia, prevention of postoperative wound

suppuration and prevention of other complications.

After major gynecological surgeries there may be changes in the form of

anatomical and functional state of the pelvic organs, joint disease, pain, which in

turn leads to infertility, miscarriage, even disability, which significantly reduces the

quality of life. Therefore, occupational therapy helps to restore reproductive

function and prevent the development of postoperative complications.

Restoration of reproductive function in women after surgery includes the

provision of rehabilitation and rehabilitation measures to restore organ dysfunction,

prevent recurrence, eliminate emerging functional disorders. The principles of

rehabilitation include: early onset of rehabilitation, a set of measures that includes

drug therapy, surgery, psychotherapy, physiotherapy and balneotherapy [1].

Early recovery stage includes: strengthening of adaptive-compensatory

mechanisms, rehabilitation of the surgical intervention, prevention of infiltration and

suppuration in the postoperative wound, analgesia in the early postoperative period,

improvement of tissue trophism, prevention of exacerbation of chronic

inflammatory diseases, prevention of complications. In order to prevent

complications in the respiratory system, prevent thrombosis, thromboembolism and

improve hemodynamics, all patients are prescribed therapeutic physical therapy.

Tactics of patients is determined by the nature of surgery, the presence of

complications during and after surgery, comorbidities. The scope of rehabilitation


462

measures depends on the nature of postoperative changes in the body, the degree of

blood loss. In the rehabilitation of patients of great importance is the normalization

of the psycho-emotional state, the neuroendocrine system. To prevent inflammatory

complications, nonspecific anti-inflammatory therapy is performed, and

antibacterial therapy is used.

Morepatientsinthepostoperativeperiodareofferedtouseacombinationofseverala

ppointments: pharmacologicaldrugs, physiotherapy, reflexology, physicaltherapy

and occupational therapy. The complexity of the operation is not the only sign of the

duration of the operation. You need to pay attention to the age and sex of the patient,

the presence of comorbidities, bad habits and level of physical fitness. Was a

person's motivation to recover important?

It is advisable to use delayed rehabilitation treatment after surgery in

subsequent menstrual cycles, for 3-6 months use drug treatment (hormone therapy

and herbal medicines) and non-drug therapy, namely, spa treatment, physiotherapy

and phytotherapy methods.

Recently, the issue of rehabilitation measures after surgery for ovarian cysts is

acute. Such women are recommended three stages of rehabilitation cycles after such

surgical interventions, the main principles of which are: continuity of treatment,

individual approach to the development of a rehabilitation program, dispensary

observation.

Therapy should begin in the first 36 hours after surgery to prevent radiation

sickness and other complications. After surgery on the appendages of the uterus

shown low-frequency magnetic therapy [3].Electric treatmentsupertonal frequency

is advisable in women with previous laparotomies, with III - IV degrees of the spread

of connective disease. After surgery for ovarian cysts, a permanent magnetic field

and low-intensity laser radiation are used. In the presence of acyclic uterine bleeding

on the background of anovulation, magnetic laser therapy with localization of action

in the area of projection of the operated organ on the anterior abdominal wall is

recommended.

Criteria that determine the need for rehabilitation after surgical treatment of

endometrioid cysts of the ovaries are the following: the presence of a part of the


463

ovary and a full fallopian tube, the age of a woman under 40, no extragenital

pathology that prevents pregnancy, no true uterine appendix tumor. Non-drug

therapy includes phonophoresis, magnetic laser therapy and therapeutic exercise.In

the early postoperative period for polycystic ovary syndrome, regardless of the form

of the disease, it is advisable to conduct anti-inflammatory and resorption therapy,

physical therapy.

Therapeutic exercise is used in the first 3 days of the early postoperative period,

as the prevention of postoperative complications, such as pneumonia, thrombosis,

atony of the intestine and bladder. Therapeutic exercise helps to improve peripheral

blood circulation, blood circulation in the area of the postoperative wound,

accelerate the excretion of drugs from the body after anesthesia.

Patients from the third day are recommended ultraviolet radiation (6 sessions)

on the cervical ganglia, ultraviolet radiation of the lumbar region and the

postoperative suture, from the twelfth day are offered microclysters with sage,

chamomile, on the eighteenth day of the eighteenth day. Non-drug methods of

rehabilitation after surgery for polycystic ovary syndrome include dynamic current

(10 procedures), electrophoresis on the lower abdomen from the fourteenth day after

surgery, a course of 10 procedures.

To induce ovulation in the postoperative period using reflexology, namely,

after three months, conduct two courses of 7 days with an interval of 3-4 days. In

the first phase of the menstrual cycle is the stimulation of the tone of the

parasympathetic nervous system, in the second phase of the menstrual cycle - the

sympathetic nervous system. Laser stimulation of ovulation through the receptors of

the cervix is also shown. In the late postoperative period, it is also recommended to

use therapeutic exercise to prevent joint disease, to strengthen the muscles of the

anterior abdominal wall and pelvic floor.

Afterremovingthesutures, patientscanexerciseinthegym. After discharge from

the hospital, therapeutic exercise is continued for up to 6 months to achieve a lasting

clinical effect. Absence of pregnancy after surgery for polycystic ovary syndrome

for 6 months is an indication for combination therapy with hormone therapy [2].


464

The aim of the study. To study our goal, you have identified the effectiveness,

improvement of the outcome of postoperative treatment of gynecological patients

with physical therapy and occupational therapy.

Materials and methods of research. To achieve this goal, we studied 58 women

who underwent surgery for polycystic ovary syndrome. The age of patients was

25 - 35 years, their average age was 34.8 ± 2.5 years. All women were divided into

three clinical groups depending on the treatment methods.

The first group consisted of 20 women who underwent surgery for polycystic

ovary syndrome, who underwent pharmacological support in the postoperative period,

namely, all patients in this group received painkillers, vitamins and adaptogens.

The 2-nd group in cluded 19 women who underwent physiotherapy and

occupational therapy. 19 patients underwent comprehensive treatment with

physiotherapy and occupational therapy (group 3).

All patients underwent clinical and laboratory examination, which included a

dynamic assessment of general condition, pulse, pressure, body weight and other

parameters, clinical and biochemical blood tests, coagulogram, determination of the

content of major hormones (FSH, LH, prolactin, estradiol, progesterone) in blood

serum by enzyme-linked immunosorbent assay, pelvic ultrasound.

Statistical processing of the obtained data included the calculation of average

values, average error. The significance of the difference was assessed by the

Student-Fisher test. The difference between the variation series was considered

significant at p <0.05.

The main therapy for patients in group 1 was analgesic therapy, which was

selected individually based on age.

The course of physiotherapy and occupational therapy received by patients of

the 2nd and 3rd groups included from two weeks to two months, namely,

electrophoresis on the lower abdomen from the fourteenth day after surgery, a course

of 10 procedures, breathing exercises and exercise, which was also selected

individually. In addition to physiotherapy and occupational therapy, symptomatic

therapy (analgesics and vitamins, physiotherapy procedures) was used in the

treatment of patients of the 3rd group.


465

Research results and their discussion.

The duration of the rehabilitation period ranged from 2 weeks to 2 months.

After two months of the postoperative period, patients of the 1st and 2nd groups

underwent a hormonal study, which showed a significant (p <0.05) decrease in the

amount of FSH (3.03 ± 0.7 IU / l) and LH (3.1 ± 0.7 IU / l). Determination of

hormone levels in patients of the 3rd group after treatment, showed normalization

of hormone levels: FSH - 4.38 ± 0.7 IU / l, LH - 8.3 ± 1.4 IU / l.

We can note the positive dynamics of physiotherapy and occupational therapy

in all women of the 2nd and 3rd groups. As a result of the treatment, the full

therapeutic effect was achieved in 12 (60 ٪), 16 (84.2 ٪), 17 (89.5 ٪) patients of the

1st, 2nd, 3rd groups, respectively.

Conclusions.

Thus, the use of physiotherapy and occupational therapy is a highly effective

method of treatment of the postoperative period in women operated on for polycystic

ovary syndrome, which is confirmed by the normalization of hormonal status and

improvement of general well-being.

References:

1. Gynecology: national Leadership /ed. GM Savelyeva, GT Sukhikh, VN Serova. M.:

GEOTAR – Media, 2017. 11048 p. Russian (Гинекология: национальное руководство /

под ред. Г.М. Савельевой, Г.Т. Сухих, В.Н. Серова. М.: ГЭОТФР – Медиа, 2017. 1048с.)

2. Maffiuletti NA, Impellizzeri FM, Widler K, Bizzini M, Kain MS, Munzinger U, and

Leunig M. Spatiotmporal parameters of gait after total hip replasment: anterior versus

posterior approach. Orthop Clin North Am 40: 407 – 415, 2015.

3. Brueilly KE, Pabian PS, Straut LS, Freve LA, and Kolber MJ. Factors contributing to

rehabilitation. PhysTher Rev 17: 301 – 310, 2017.


466

Togaeva B. M.

Assistant of the 2nd Department of Internal Medicine,


Tashkenbaeva E. N.

Ph.D. Head of the 2nd Department of Internal Medicine, Faculty of Medicine.


Pulatov Z. B.

Master Student of the 2nd Department of Internal Medicine.


Xaydarova D. D.

Assistant of the 2nd Department of Internal Medicine.


OCCURRENCE OF SARS – COV-2 DISEASE (COVID-19)

AND IN PATIENTS WITH CARDIOVASCULAR DISEASES

Abstract. COVID-19 and cardiovascular disease are common. The co-occurrence of these

diseases increases the risk of adverse consequences. Providing such patients requires physicians

to know the characteristics of the viral infection, its clinic, the events that occur in combination

with cardiovascular disease, as well as individual measures and collective protection. The safety

of medical staff and a good prognosis for patients are among the highest values of the modern

health care system.

Keywords: Cardiovascular diseases, Heart failure, Prognosis, Drug therapy.

In December 2019, the disease spread in China is manifested as an acute

respiratory infection with clinical manifestations such as fever, dry cough, shortness

of breath and pneumonia. Among the elderly with COVID -19 (over the age of 70

years) and in people with chronic diseases (hypertension, diabetes, cardiovascular

diseases), death was observed a lot. Two of the above diseases are associated with

drugs that perform the function of an enzyme (AAF) receptor inhibitor, which


467

converts angiotensin close to each other. They are used to block angiotensin

receptors, resulting in lowering blood pressure [1].

Scientists are carefully studying the pathophysiological mechanisms of the

COVID-19 virus and its interactions with the human lungs and heart.

According to several sources, the AAF inhibitor in alveolar epithelial cells

serves as a carrier of SARS-CoV-2 in human lung cells. [3] The first descriptions of

patients with coronavirus infection, as well as previous experience in the treatment

of patients with MERS-CoV, provide a basis for discussing the presence of co-

morbidities, including coronary heart disease (CHD), with an increased risk of

adverse events [5].

However, it should be noted that most of the published observations did not

take into account several possible factors influencing the prognosis, including

cardiovascular therapy, immunosuppressive immunomodulatory drugs or other

substances, or the presence of immunodeficiency and co-morbidities. determined by

survey data. [6]

The main factors determining the risk and prognosis of acute respiratory infections

are ageing, smoking, taking certain medications, and co-morbidities. Ischemic heart

disease (CHD) is one of the leading risk factors. In several cases, UIC is a pathological

condition, increasing the risk of hospitalization and increasing mortality [7]. This

condition can be associated with the development of various heart complications typical

of the elderly and the pneumococcal aetiology of the disease. It causes diarrhoea. [8]

Also, these descriptions are mostly retrospective and do not allow us to

conclude the prognostic effects of some factors. Diagnosis of COVID-19 in the

context of YUIK poses certain difficulties because circulatory failure often obscures

the clinical picture of the underlying disease and complicates its timely diagnosis

[9]. Common manifestations of circulatory failure may include shortness of breath

(at rest, during exercise), fatigue, tachycardia, tachypnea, wheezing during

auscultation, and accumulation of fluid in the pleural cavity [10,12].

The World Health Organization estimates that viral agents develop rapidly in

people with SARS-Cov-2 and carbohydrate metabolism disorders and chronic

disease with impaired lipid regulation. [11,13]


468

According to the World Health Organization, 17.7 million people die each year

from coronary heart disease, accounting for 31.1% of all deaths. This figure

increased during the SARS-CoV2 (COVID-19) pandemic because the main risk

group for COVID-19 is people with cardiovascular disease. [14,15].

In patients with COVID-19, COVID-19 complication is a complication of

chronic obstructive pulmonary disease and in some cases is fatal. This coronavirus

infection is associated with the systemic effects of COVID-19 on the body. In the

current pandemic around the world, early diagnosis of patients with chronic lung

disease with SARS-CoV2 (COVID-19) and prevention of cardiovascular

complications in them. Several studies are being conducted in order to. [16]

Treatment of cardiovascular diseases and coronavirus diseases

First of all, attention was paid to drugs that affect the renin-angiotensin-

aldosterone system (RAAT): angiotensin-converting enzyme (AAF) inhibitors

and carcinogens. Due to this leading mechanism of COVID-19 infection, AAF

receptors expressed in the lungs, heart, and kidneys enter the cell through type

2 exopeptidase. [18]

According to published data, laboratory tests have shown that SARS - CoV-2

invasion and viral damage to the lung epithelium are associated with AAF receptors

in lung tissue. [19]

Due to the fact that the main components of basic therapy in patients with

coronary heart disease, hypertension and chronic heart failure are AAF inhibitors

and cancers, it is used in most patients with coronary heart disease and controls

hemodynamic parameters and protects the organs. At the same time, the risk of

adverse effects of COVID-19 in such patients increases, and the study of the

mechanisms influencing the inhibition of AAF in the course of coronavirus infection

is an urgent problem. [20]

Preliminary experiments have shown that treatment with AAF inhibitors

significantly reduces the inflammation of the lungs and the release of cytokines

caused by coronavirus infection. [21]

COVID-19 AAF inhibitors and carcinogens are relatively safe, according to

reports of therapy used in treatment. Thus, most of them do not require


469

cancellation and approval AAF inhibitors do not require a reduction in the dose

of cancer [22]. The antiviral effect of antiplatelet agents clopidogrel, ticagrelor,

lopinavir-ritonavir should not be used in combination with these drugs. Because

it increases the side effects and leads to the development of complications and

negative consequences [23]. As a result of the interaction of these drugs, antiviral

drugs and cardiological drugs are characterized by impaired metabolism of liver

fermentation. [24]

Conclusion. In the context of the COVID-19 pandemic, practising

cardiologists need to have a large amount of information that appears almost every

day. However, it should be borne in mind that the problem of the COVID-19

pandemic is transient. The components of the immune response to the virus are

mainly related to individual changes observed in the severity of the disease, the

genes associated with the binding of AAF inhibitors to cell surface receptors and

their entry into the early stages of infection mainly determine different

susceptibility. In medicine sooner or later creates a modern special serum.

Vaccination of the entire population of the world creates a stable immunity to the

virus population. At the same time, in all developed countries, the main cause of

death is coronary heart disease.

References:

1. Guan, W. J., Ni, Z. Y., Hu, Y., Liang, W. H., Ou, C. Q., He, J. X., ... & Zhong, N. S. (2019).

China medical treatment expert group for Covid-19. Clinical characteristics of coronavirus

disease, 1708-1720.

2. Report of the WHO-China Joint Mission on Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). 16-24

February 2020. Available at: https://wwwwhoint/docs/default- source/coronaviruse/who-

chinajoint-mission-on-covid-19-final-reportpdf. (accessed March 9, 2020.

3. Shlyakho, E. V., Konradi, A. O., Arutyunov, G. P., Arutyunov, A. G., Bautin, A. E.,

Boytsov, S. A., Villevalde, S. V., Grigoryeva, N. Y., Duplyakov, D. V., Zvartau, N. E.,

Koziolova, N. A., Lebedev, D. S., Malchikova, S. V., Medvedeva, E. A., Mikhailov, E. N.,

Moiseeva, O. M., Orlova, Y. A., Pavlova, T. V., Pevsner, D. V., … Yakovlev, A. N. (2020).

Guidelines for the diagnosis and treatment of circulatory diseases in the context of the

COVID-19 pandemic. Russian Journal of Cardiology, 25(3), 3801.

https://doi.org/10.15829/1560-4071-2020-3-3801


470

4. Driggin, E., Madhavan, M. V., Bikdeli, B., Chuich, T., Laracy, J., Biondi-Zoccai, G., ... &

Parikh, S. A. (2020). Cardiovascular considerations for patients, health care workers, and

health systems during the COVID-19 pandemic. Journal of the American College of

Cardiology, 75(18), 2352-2371.

5. Li, B., Yang, J., Zhao, F., Zhi, L., Wang, X., Liu, L., ... & Zhao, Y. (2020). Prevalence and

impact of cardiovascular metabolic diseases on COVID-19 in China. Clinical Research in

Cardiology, 109(5), 531-538.

6. Wu, Z., & McGoogan, J. M. (2020). Characteristics of and important lessons from the

coronavirus disease 2019 (COVID-19) outbreak in China: summary of a report of 72 314

cases from the Chinese Center for Disease Control and Prevention. Jama, 323(13), 1239-

1242.

7. Pereira, M. R., Mohan, S., Cohen, D. J., Husain, S. A., Dube, G. K., Ratner, L. E., ... & Verna,

E. C. (2020). COVID‐19 in solid organ transplant recipients: initial report from the US

epicenter. American Journal of Transplantation, 20(7), 1800-1808.

8. Chen, N., Zhou, M., Dong, X., Qu, J., Gong, F., Han, Y., Qiu, Y., Wang, J., Liu, Y., Wei, Y.,

Xia, J. ’., Yu, T., Zhang, X., & Zhang, L. (2020). Epidemiological and clinical characteristics

of 99 cases of 2019 novel coronavirus pneumonia in Wuhan, China: a descriptive study. The

Lancet, 395(10223), 507–513. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(20)30211-7

9. Liu, W. M., van der Zeijst, B. A., Boog, C. J., & Soethout, E. C. (2011). Ageing and impaired

immunity to influenza viruses: implications for vaccine development. Human vaccines,

7(sup1), 94-98.

10. Mukhiddinov A. I., Tashkenbayeva E. N., Khaydarova D. D., Abdieva G. A., Togaeva B. M.

(2021). Clinical characteristics of arterial hypertension progression with the risk of

cardiovascular complications in COVID-19. Polish Science Journal. Issue 1(34)

Warsaw. pp. 220-226.

11. Saltiel, A. R., & Olefsky, J. M. (2017). Inflammatory mechanisms linking obesity and

metabolic disease. The Journal of clinical investigation, 127(1), 1-4.


471

Артеменко Людмила Петрівна

викладач,

Черкаська медична академія, Україна

Чмельова Любов Дмитрівна

викладач,

Черкаська медична академія, Україна

ДОСВІД ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ

ДО МАЙБУТНЬОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В умовах постійних соціальних та економічних змін, що їх спостерігаємо в

Україні, формується більш вимогливе ставлення до фахівців, нове розуміння

соціального та психологічного благополуччя, самореалізації, становлення

особистості. Питання професійної мотивації студентів набувають особливої

актуальності на сучасному етапі, коли відбувається перехід системи професійної

освіти з інформаційно-репродуктивної на особистісно-орієнтовану. Головною

ознакою освіти такого рівня є формування позиції студента як суб’єкта

навчальної діяльності. А це означає, що процес навчання у вищому навчальному

закладі, професійного розвитку майбутнього спеціаліста має бути максимально

усвідомлений студентом, оскільки він має розуміти як загальні аспекти

професійного становлення, так і особливості кожного етапу сходження до

необхідного рівня професіоналізму. Значущість даної проблеми підкреслював П.

Гальперин, який вважав, що питання про мотивацію навчання є питанням про

сам процес навчання.

Метою нашої статті є визначення педагогічних умов для професійної

мотивації студентів у формуванні здатностей до майбутньої фармацевтичної

діяльності. На нашу думку студенти не завжди можуть об’єктивно оцінити свої

психологічні особливості, здібності, можливості, професійні якості і співставити

із вимогами, які необхідні при здійсненні фармацевтичної діяльності. Завданням

педагогів є створення умов для формування в майбутнього фармацевтичного

працівника потреби не лише у професійному, а й в особистісному саморозвитку.


472

Мотиваційний компонент приховує в собі великі можливості успіху та

конкурентності у професійній діяльності. Якщо ним не управляти, то може бути

регрес мотивації, зниження її рівня, втрачена дієвість особистості. Зрозуміло, що

у студентському віці формування мотивації повинно стати предметом

цілеспрямованої систематичної роботи. Педагогічна діяльність у формуванні

адаптаційних здібностей до професії фармацевта передбачає роботу куратора

групи у допомозі студентові усвідомити сутність вибраної професії, розробити

можливі індивідуальні стратегії виконання професійних завдань, вивчити

специфіку професійної майстерності і шляхи оволодіння нею, способи адаптації

до змісту і видів професійної діяльності. При цьому особлива увага приділяється

формуванню найважливіших компетентностей, які дозволять майбутнім

фахівцям успішно конкурувати на ринку праці: вміння вирішувати складні

завдання, критичне мислення, креативність, управління людьми, навички

координації, взаємодії, емоційний інтелект – емпатія, судження і швидке

прийняття рішень, клієнторієнтованість, уміння вести переговори, когнітивна

гнучкість.

Інтенсивність розвитку професійної мотивації студентів залежить від

багатьох чинників: особистих вподобань, престижності вибраної професії,

задоволення фінансових та моральних потреб особистості. Формування

позитивного ставлення до фармацевтичної діяльності є важливим чинником

підвищення учбової успішності студентів. Але саме по собі позитивне ставлення

не може мати істотного значення, якщо воно не підкріплене особистим

компетентним уявленням про професію фармацевта (у тому числі і розумінням

ролі окремих дисциплін) і погано пов'язане із способами оволодіння нею.

Очевидно, до кола проблем, пов'язаних із вивченням ставлення студентів до

вибраної професії, повинен бути включений цілий ряд питань. Це: задоволеність

професією, динаміка задоволеності від курсу до курсу, система і ієрархія мотивів,

що визначають позитивне або негативне ставлення до вибраної професії. Ці

окремі моменти, як і ставлення до професії в цілому, впливають на ефективність

учбової діяльності студентів. Але є і зворотня залежність: на ставлення до


473

майбутньої професії, безумовно, впливають педагогічні стратегії, технології,

методи навчання.

Як викладачі фармацевтичної хімії особливу увагу приділяємо питанням

забезпечення якості лікарських засобів, роблячи акценти на екологічних та

моральних аспектах цього напрямку фармації. На практичних заняттях

викликаємо активний інтерес до всього, що пов'язано з майбутньою професією,

використовуючи інтерактивні методи навчання. Підтримуємо позитивну

мотивацію до засвоєння знань і вмінь, які мають пряме відношення до успішного

розв'язання майбутніх професійних завдань. Зміцнюємо професійну самооцінку,

формуємо впевненість студента у можливості успішно опанувати професію.

Іноваційні методи при викладанні фармацевтичної хімії скеровують навчальний

процес на формування цілого набору компетентностей, якими мають оволодіти

студенти, і переміщують акценти з процесу накопичення знань, умінь і навичок

в площину формування здатності практично діяти і творчо застосовувати набуті

знання і досвід у різних ситуаціях.

Звичайно професійна мотивація до майбутньої фармацевтичної діяльності

студентів активно формується на 3-4 курсах навчання, коли поглиблено

вивчаються професійні фармацевтичні дисципліни та відбувається реальне

знайомство з практикою. На цьому етапі важливу роль відіграє проведення

практичних занять у формі «рольових ігор», що передбачає елемент

перевтілення студента у представника майбутньої професії, наприклад, «На

робочому місці в лабораторії», «На робочому місці у відділі контролю якості

фармацевтичного підприємства», тощо. На підсумкових заняттях ефективні

диспути на прикладі розгляду вивчених раніше активних речовин із певними

функціональними групами, їх будова, властивості, зв’язок між структурною

формулою та фармакологічною дією. Достатньо ефективними є лекції та

практичні заняття із розглядом різних професійних ситуацій, запропонованими

хибними формулами речовин, визначеннями, хімічними реакціями, що дає

можливість концентрувати увагу студентів, мотивувати до пізнавальної

діяльності. Використання інтерактивних методів при викладанні

фармацевтичної хімії підвищує якість отриманих професійних знань.


474

Можливість проявити вміння аналітично мислити та давати обґрунтовані

відповіді на питання є сильним мотивуючим фактором для формування

професійних практичних вмінь і навичок. Студенти вчаться умінню відстоювати

свою думку, працювати в «команді», вдосконалювати навички міжособистісного

спілкування. Поряд з цим формування адаптаційних здатностей студентів до

роботи на фармацевтичному ринку можливе за умови забезпечення

комфортності психологічного, емоційного самопочуття студента, усвідомлення

власної значущості у цьому процесі, відчуття самореалізації, професійного

росту. Означені умови забезпечують ефективність мотивації студента до

професійного навчання, а відтак і ефективність професійної підготовки загалом.

Отже, розвиток професійної мотивації студентів фармацевтів є важливою

умовою їх успішного працевлаштування. Професійна підготовка

фармацевтичного працівника, в основі якої лежить організація забезпечення

населення якісними лікарськими засобами, передбачає свого роду

трансформацію особистісних якостей та вмінь студентів на рівень професійних

компетенцій, адаптацію особистісних надбань студента до професійної

діяльності, тобто формування професіоналізму майбутнього фармацевта.

Формування мотивації до різних видів майбутньої фармацевтичної діяльності,

стимулювання потреби у розвитку здібностей до професійної творчості –

необхідні ланки системи професійного навчання у вищих навчальних закладах і

професійного самовдосконалення особистості протягом життя.


1. Бойчук І. Підготовка бакалаврів у коледжі як фактор забезпечення їх готовності до

професійної діяльності /Ірина Бойчук// Освіта, Технікуми, Коледжі, - 2007, -

№4, - с.33-34.

2. Пінська О. Професійна мотивація як засіб підвищення ефективності навчальної діяльності

студентів / О. Пінська // Проблеми трудової і професійної підготовки. – 2009. – Вип. 14.-

С. 111-115.

3. Гилюн О.В. Освітні мотивації студентської молоді /О.В.Гилюн// Грані: наук.-теорет.і

громад.-політ.альманах/Дніпроп.нац.ун-т ім.О.Гончара; Центр соц.-політ.дослідж. – Д.,

2012.- №1(81). – 102-104 с.


475

Джумагулова Анара Шамшидиновна

кандидат медицинских наук, доцент, заведующая кафедрой инфекционных болезней

Кыргызская государственная медицинская академия им. И. К. Ахунбаева,

Кыргызская Республика

Муканбеткеримова Гульбарчин Муканбеткеримовна

аспирант

Кыргызская государственная медицинская академия им. И. К. Ахунбаева,

Кыргызская Республика

ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ КЛЕЩЕВЫХ

ИНФЕКЦИЙ В НАРЫНСКОЙ ОБЛАСТИ

Аннотация. В ландшафтно-климатическом отношении территория Нарынской области

благоприятна для формирования природных очагов различных клещевых инфекций. В

статье проведён анализ лиц, обратившихся за профилактической помощью в связи с

укусом клеща и заболеваемостью клещевыми инфекциями в период с 2014 по 2019 г по

Нарынской области. Был выявлен значительный рост числа лиц, пострадавших от укусов

клещей (в 3,5 раза) при выпасе скота, во время настрига шерсти овец и коз, при выполнении

полевых работ, на приусадебных садово-огородных участках с пиком сезонности в апреле-

мае (74%). В 11,1% случаев пострадавшие лица получили иммуноглобулина против

клещевого энцефалита с профилактической целью. За наблюдаемый период было

зарегистрировано 40 случаев клещевого энцефалита и 108 случаев клещевого

(североазиатского) риккетсиоза. При этом наблюдается значительный рост клещевого

риккетсиоза (в 5,8 раза), протекающий в среднетяжелой и легкой форме. Наиболее

высокие показатели заболеваемости отмечены в Ат-Башинском районе, что

свидетельствуют об увеличении активности природных очагов клещевых инфекций.

Ключевые слова: укус клеща, энцефалит, риккетсиоз

Актуальность. Нарынская область расположена в юго-восточной части

республики, занимая площадь в 45,2 тыс. кв. км (22,6% от всей территории

республики). На территории Нарынской области 85,2% занимают

сельскохозяйственные угодья, при этом 54,6% составляют естественные


476

горные пастбища. Природные очаги с резервуарами клещевых инфекций

продолжают активно существовать и действовать.[2,4] В Нарынской области

официально регистрируется клещевой энцефалит и североазиатский клещевой

риккетсиоз. Заболеваемость остальными инфекциями до сих пор остается

неизвестной. Это предполагает необходимость углубленного изучения

природных очагов для выявления риска распространения заболевания среди

населения, а также разработки эффективных профилактических мероприятий

при клещевых инфекциях.

Целью исследования является изучение эпидемиологических аспектов

наиболее распространенных клещевых инфекций в Нарынской области

Материалы и методы исследования: Был проведен анализ по учету

клещей среди сельскохозяйственных животных, среди лиц, обратившихся с

укусами клещей, а также заболеваемости клещевыми инфекциями за период

2014-2019 г по Нарынской области.

Результаты исследования. По данным СЭС Нарынской области

ежегодно у 31,3% обследованных сельскохозяйственных животных

обнаруживаются клещи, при этом среднее количество клещей на одном

животном составляет 4,6. Видовой состав популяции клещей представлен в

основном пастбищными клещами рода Ixodes. За наблюдаемый период

отмечается стабильный рост числа лиц, пострадавших от укусов клещей

(в 2,9 – 3,5 раза), что указывает на увеличение численности и активности

клещей. Наибольшее количество нападений клещей среди населения

происходило при выпасе скота, во время настрига шерсти овец и коз, при

выполнении полевых работ, а также на приусадебных садово-огородных

участках. При этом абсолютное большинство лиц, подвергших укусу клещей,

составили жители Ат-Башинского района (58,4%), а также Нарынского района

(29,9%) и г. Нарын- (11,7%). Эпидемический сезон активности клещей

продолжается в течение 6-7 месяцев, с пиком в апреле-мае (74%). В 11,1%

случаев пострадавшие лица нуждались в введении иммуноглобулина против

клещевого энцефалита с профилактической целью.


477

По Нарынской области за наблюдаемый период было зарегистрировано 40

подозрительных случаев клещевого энцефалита и 108 случаев клещевого

(североазиатского) риккетсиоза. При этом на фоне снижения заболеваемости

клещевым энцефалитом отмечается значительный рост числа случаев

клещевого риккетсиоза (в 5,8 раз). Среди наблюдаемых больных число мужчин

и женщин различалось несущественно (49% и 51% соответственно). Анализ

возрастного состава показал, что 47,3% случаев приходится на лиц в возрасте

от 31 до 50 лет, являющейся самой активной возрастной прослойкой населения.

В 68,5% случаев клещевой риккетсиоз протекал в среднетяжелой и в 27,7% - в

легкой форме. Тогда как при клещевом энцефалите 37,5% больных имели

тяжелое течение с развитием менингеальной и менингоэнцефалитической

формы. Летальных случаев от клещевых инфекций за наблюдаемый период не

отмечалось.

Выводы. Таким образом, на территории Нарынской области существуют

активные природные очаги трансмиссивных клещевых инфекций, что требует

внедрение современных методов диагностики для совершенствования

эпиднадзора и профилактических мероприятий при данных заболеваниях.


1. Джумагулова А.Ш., Мукамбеткеримова Г.М., Ашакеева Ж.К., Укуева Н.Ж.

Эпидемиологическая характеристика лиц, пострадавших от укуса клещей, и

обоснование подходов к экстренной профилактике клещевых инфекций /Журнал

«Здравоохранение Кыргызстана». Бишкек-2019.-№1.- с. 170-178

2. Джумагулова А.Ш., Мукамбеткеримова Г.М Североазиатский клещевой риккетсиоз в

Кыргызской Республике /Журнал «Общество».- г.Чебоксары, Россия.- 2019. –с. 82-86

3. Егембердиева Р.А. Клещевой риккетсиоз в Северо-Казахстанской области

//Мед.журнал Западного Казахстана.-2010.-№3.-С.39-42

4. Омуркулова Б.И. Неблагополучный очаг по клещевому энцефалиту в Кыргызской

Республике //Медицина Кыргызстана.-2014.-№4.-стр 69-72


478

Джурабекова Азиза Тахировна

доктор медицинских наук, профессор,

Самаркандский государственный медицинский институт,


Ниезов Шухрат Тошмирович

кандидат медицинских наук, Самаркандский государственный

медицинский институт, Республика Узбекистан

Нигора Нусратовна Абдуллаева

доцент, Самаркандский государственный медицинский институт,


КЛИНИКО-НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ

У ДЕТЕЙ НА ФОНЕ ПЕРЕНЕСЕННОЙ

ГЕРПЕС-ВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИИ

Аннотация: Основные пути передачи вируса – половой, трансплацентарный, воздушно-

капельный, алиментарный (контактный), через кожные покровы. Механизм

проникновения вируса в нервную систему до сих пор не установлен, предположения на

основании экспериментальных исследований заставляют думать о распространении

вируса через обонятельный тракт, решетчатую кость. Золотым стандартом

диагностики стали методы исследования ПЦР и ИФА, но для полной картины в

диагностике необходимо включать нейровизуализационные и нейрофизиологические

исследования.

Ключевые слова: методы исследования ПЦР, поражения нервной системы, комплексного

подхода к диагностике, вирусной инфекции.

Актуальность. Заболевания, вызываемые вирусами, являются самыми

распространенными, имеют широкий спектр клинических проявлений.

Используя различные механизмы, вызывают поражение нервной системы,

приводящее к энцефалитам, менингоэнцефалитам, менингоэнцефаломиелитам,

в некоторых случаях ведут к демиелинизации [2; 3]. По данным ВОЗ за 2020

год, заболевания, вызванные вирусами, занимают второе место по смертности


479

[6; 7]. И, как показывают информационные источники, носят не только

медицинский, но и социальный характер. Среди общего количества случаев

всех вирусов, в зависимости от частоты поражения ЦНС, более 25 %

приходится на вирус простого герпеса [1; 2]. Источником герпес-вирусной

инфекции являются лица, инфицированные вирусом (носители). Вирус при

манифестной форме обнаруживается в крови и моче, менее проявляется в

биологических жидкостях (слизи из носоглотки, околоплодных водах, слезной

жидкости и т.д.) [5; 6].

Цель работы – изучить особенности клинических форм поражения

нервной системы вирусом простого герпеса у детей с применением

комплексного подхода к диагностике.

Материал и методы исследования. Работа проводилась в несколько

этапов, сбор материала проходил на базе нескольких учреждений:

инфекционная больница, частные клиники («Иннова», «Мед Эксперт»),

1-клиника СамМИ, отдел реанимации и детской неврологии, база детской

многопрофильной больницы г. Самарканда. В период острой стадии

заболевания пациенты осматривались инфекционистом, неврологом,

педиатром. Дети, поступившие в стационар, прошли лабораторные

исследования, доказывающие причастность простого герпеса (ПГ) к

заболеванию. Общее число исследуемых – 60 пациентов в возрасте от 1 года

до 10 лет. Из них 39 пациентов мужского пола и 21 пациент – женского.

Вторым этапом было прохождение реабилитационного лечения в

специализированных отделениях, включая диагностику МРТ, ЭЭГ. Из

пациентов, обследованных в ранний период заболевания, в данном этапе

участвовало 50 человек (остальные не прошли исследование по причине

отказа родителей). Из них 25 мужского пола и 25 – женского. Всем пациентам

проводили клинико-неврологический осмотр, включающий сбор жалоб,

эпидемиологический преморбидный анализ, стандартное исследование

крови, мочи. Разделение детей на группы проводилось в соответствии с

клинико-неврологической симптоматикой и поставленным диагнозом. I


480

группа – дети с менингоэнцефалитом и энцефалитом (17 чел.), II группа –

дети с диагнозом «мозжечковая атаксия» (20 чел.), III группа – дети с

поражением периферической нервной системы, полиневропатией (13 чел.), в

данной (III) группе детям дополнительно проводили

электронейромиографию (ЭНМГ). Статистическая обработка проводилась с

помощью компьютерных программ, с вычислением максимального и

минимального значения, при уравнении достоверности.

Результаты исследования. При изучении характера поражения

нервной системы у детей вирусом простого герпеса было выявлено, что

среди таких больных больше всего пациентов с мозжечковой атаксией. У

всех детей отмечалось проявление герпес-вирусной инфекции, только у 3

детей в возрасте до 2 лет не было проявления ПГ, у детей старше 7 лет были

2 эпизода в году. В остром периоде у всех детей отмечалось повышение

температуры выше 38 °С. Изменение сознания отмечалось только у

пациентов I группы с диагнозом «менингоэнцефалит». Частым симптомом,

выявляемым в острый период заболевания, были тонико-клонические

судороги, большой процент случаев проявился у детей I группы. Рвота в

ранний период заболевания отмечалась у 7 детей, жидкий стул – у всех детей

до 3 лет и у 5 детей до 7 лет. В остром периоде нарушения состава крови

подтвердился воспалительный процесс в организме, в 90 % случаев выявлен

лейкоцитоз, из них в 100% случаев отмечался сдвиг нейтрофилов. При

клиническом исследовании пациентов (на втором этапе) выявлено, что среди

форм заболеваний наиболее распространенными были случаи мозжечковой

атаксии. Поствирусная мозжечковая атаксия в значительной степени

проявляется в неуклюжих движениях тела (20 детей), у больных отмечаются

горизонтальный нистагм (20 детей), затрудненная ходьба (50%) с частыми

падениями, рвота или срыгивание после еды, у детей более старшего возраста

жалобы на головную боль (3 детей). Признаки атаксии у обследованных нами

детей наступили на 10–14-й день после перенесенной вирусной инфекции

(острый период).


481

Рис. 1. Основные симптомы

Признаки неустойчивости родители замечали не сразу, первым

симптомом было отсутствие аппетита (тошнота). Из 20 детей II группы 15 из

них проведено МРТ-исследование (в некоторых случаях в срочном порядке,

для исключения кровоизлияния как осложнения перенесенной герпес-

вирусной инфекции). Во время неврологического осмотра обращает на себя

внимание отсутствие менингеальных симптомов. У детей старшего возраста

(после 3 лет) в позе Ромберга отмечалась неустойчивость. При проверке

пальценосовой пробы отмечалось помахивание, интенционное дрожание у 2

пациентов; затруднение при повторении движения (адиадохокинез)

предложено детям в виде игры. Со стороны двигательной сферы отмечалась

гипотония невыраженная, с сохранением рефлексов. Во время проверки

реакции прыжка у детей старшего возраста отмечалась угроза падения.

В группе детей с менингоэнцефалитом и энцефалитом на фоне

перенесенной герпес-вирусной инфекции диагноз был поставлен на

основании МКБ10, с учетом очаговых неврологических симптомов и

дополнительных методов исследования. Менингеальные признаки в

сочетании с поражением вещества мозга (менингоэнцефалит) встречаются в

52 % случаев. Заболевание у детей данной группы началось с повышения

температуры, рвоты, судороги, поражением левой половины тела у 6 детей,

правой половины тела – у 9 детей, обеих сторон – у 3 детей. На 2-е сутки при

оценке уровня сознания отмечалось углубленное нарушение, в 4 случаях

0

5

10

15

20

25

30

30

20 20

15

3

Затруднение ходьбы

Нарушение походки

Горизонтальная нистагм

Атаксия

Головная боль


482

доходящее до комы, у 10 детей обнаружена ригидность затылочных мышц

(менингеальные признаки).

Парез носил центральный характер, с повышением тонуса, с признаками

патологических рефлексов на стороне поражения. Судороги чаще были

однократно, в одном случае повторялись на протяжении всего острого

периода (тонико-клонические). На 7–10-е сутки сознание прояснилось,

состояние стабилизировалось, клинико-неврологический осмотр

констатировал парез левосторонний, правосторонний или тетрапаретический.

На компьютерных снимках отражалось смещение центральных структур

мозга, участки некроза клеток мозга височного и лобного отдела. В зонах

поражения видны зоны отека. На 20-е сутки у 2 детей признаки пареза

(левостороннего) слабо выражены, то есть имело место восстановление

очаговых симптомов, что, по литературным данным, подтверждает

особенность герпес-вирусной инфекции.

В III группе детей было в меньшем количестве, но с лучшим прогнозом,

нежели в группе с энцефалитом. Клиническая картина складывалась из

двигательных и чувствительных расстройств. Трудность диагностики

заключалась в том, что дети (особенно раннего возраста) не могут четко

определить объективные и субъективные ощущения. И в то же время,

опираясь на опыт специалистов, можно сказать, что боль была главным

источником беспокойства детей. Проявлялась ощущением жжения, с

локализацией в дистальных отделах. Двигательные расстройства, как и

чувствительные, начинались в 100 % случаев, носили характер

периферического, вялого пареза, сопровождались снижением или отсутствием

рефлексов в дистальных отделах. Отмечалась слабость мышечной силы в

кистях и стопах. По результатам электронейромиографии выявлена

полинейропатия аксонально-демиелинизирующего характера с поражением

моторных и сенсорных волокон как нижних, так и верхних конечностей.

Данное исследование проводилось у детей старшего возраста. Восстановление

у всех детей проходило по-разному, но в большинстве случаев (рассматривали

пациентов с легкой и среднетяжелой формой, без дыхательных нарушений) на


483

10–14-й день болевые ощущения уменьшились, у 10 детей полностью прошли,

движения в кистях и стопах приходили в норму. На 16–18-й день дети ходили

и ели самостоятельно. На ЭНМГ – положительная динамика в виде улучшения

возбудимости.

Таким образом, герпес-вирусная инфекция может вызывать тяжелые

поражения нервной системы у детей, с различными клиническими формами,

такими как менингоэнцефалит и энцефалит, мозжечковая атаксия и

полинейропатия. Не найдено корреляционных данных между возрастом,

полом и клиническими формами поражения нервной системы. Во всех формах

наблюдается острое начало, с общемозговыми нарушениями в виде

температуры, рвоты, изменения сознания, с последующими проявлениями

неврологической симптоматики и относительно благоприятным прогнозом.


1. Bookstaver P. B., Mohorn P. L. Management of Viral Central Nervous System Infections: A

Primer for Clinicians. Journal of Central Nervous System Disease. 2017. Vol. 9.

2. Cohrs R. J. Distribution of latent herpes simplex virus type-1 and varicella zoster virus DNA

in human trigeminal Ganglia. Virus Genes. 2005. Vol. 31 (2). Pp. 223–227.

3. Basak R. B. Poor neurological sequelae of herpes simplex virus encephalitis in an infant

despite adequate antiviral and adjunct corticosteroid therapy. Indian Journal of Dermatology.

2011. Vol. 56 (6). Pp. 749–751.

4. Steiner I. The neurotropic herpes viruses: herpes simplex and varicella zoster. Lancet

Neurology. 2007. Vol. 6. Pp. 1015–1028.

5. Скрипченко Н. В. Нейроинфекции у детей / Под ред. проф. Н. В. Скрипченко. СПб:

Тактик-Студио, 2015. 856 с.

6. Коломиец Н. Д. Герпетическая инфекция человека, вызываемая ВПГ 1/2 (этиология,

патогенез, клиника, диагностика, лечение, профилактика): учебное пособие. Минск:

БелМАПО, 2008. 40 c.

7. Игнатьев Д. В. Клинические формы простого и опоясывающего герпеса //

Consiliummedicum. 2006. Т. 8. № 1.

8. Ахлебинина М. И. Герпетический энцефалит атипичного течения с летальным

исходом: обзор литературы и клиническое наблюдение // Медицинская визуализация.

2015. № 6. С. 25–32.


484

Еспенбетова Майра Жаксимановна

доктор медицинских наук, профессор, профессор кафедры эндокринологии



Ахметова Венера Турсыновна

Докторант 3 года обучения по специальности «Медицина»,



Заманбекова Жанар Кайратовна

Кандидат медицинских наук, заведующая кафедры эндокринологии Некоммерческое

акционерное общество «Медицинский университет Семей», Республика Казахстан

Бидахметова Аида Муратовна

Ассистент кафедры эндокринологии, Некоммерческое акционерное общество


Никитенко Любовь Васильевна

Резидент 1 года обучения по специальности «Эндокринология, в том числе детская»,

Некоммерческое акционерное общество


Уалиханов Шокан

Интерн 6 курса по специальности «Врач общей практики»,



СИНДРОМ ПЕРЕКРЕСТА (OVERLAP SYNDROME) ПРИ

АУТОИММУННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Введение: Аутоиммунные заболевания щитовидной железы (АЗЩЖ) -

наиболее распространенная органоспецифическая патология, которым

страдает от 2% до 5% населения всего мира. Клинические проявления


485

варьируются от гипертиреоза при болезни Грейвса до гипотиреоза при

тиреоидите Хасимото. Существуют также вариантные формы этих

заболеваний, который известен в литературе как синдром перекреста или

overlap –синдром. Больные с overlap-синдромом при аутоиммунных

заболеваниях щитовидной железы, имеют как клинические так и

серологические и лабораторные данные, схожие и с аутоиммунным

тиреоидитом, и с диффузно токсическим зобом. Биохимический профиль

диффузно токсического зоба может переходить к лабораторным изменениям

схожими с аутоиммунным тиреоидитом.

Стандартизация диагностических критериев overlap -синдрома до сих пор

не достигнута, поскольку эти расстройства встречаются не так часто и по

настоящее время данный синдром является до конца не изученным.

Цель: Изучить особенности клинического течения аутоиммунных

заболевании щитовидной железы при синдроме перекреста.

Материалы и методы: Было отобрано 398 пациента с аутоиммунными

заболеваниями щитовидной железы. В том числе 53 мужчин в возрасте от 19

лет и выше и 345 женщин в возрасте от 16 и выше.

Таблица 1

Наличие узлообразования и overlap -синдрома

в общей группе пациентов (n=398)

Переменная n %

Узлы Нет 355 89,0%

Да 44 11,0%

Оверлап Нет 358 89,7%

Да 41 10,3%

Из 398 пациентов у 41 (10,3%) обнаружен overlap –синдром, и у 44

(11,0%) пациентов имеются узлы.

Статистическая обработка данных проводилась с помощью программы

SPSS Statistics.

Критериями выбора являлись повышенные результаты антител к

тиреопероксидазе (АТкТПО) от 35 и выше при аутоиммунном тиреоидите и


486

диффузно токсическом зобе, и высокие показатели антител к рецепторам

тиреотропного гормона при диффузно токсическом зобе.

Результаты:

Таблица 2

Лабораторные характеристики функции ЩЖ

в зависимости от диагноза

Переме

нная

Диагноз Статистическая

разница

различий,

критерий

Манна-Уитни

АИТ ДТЗ

Медиа

на

25-й

Процент

иль

75-й

Процент

иль

Медиа

на

25-й

Проце

нтиль

75-й

Проце

нтиль

Z

Асимп

т. знч.

(двухст

ороння

я)

АТрТТГ 1,80 ,78 1,99 2,90 1,90 5,53 -8,685 ,000

Т4св 1,10 ,94 1,30 2,33 1,38 4,82 -10,695 ,000

ТТГ 4,53 2,52 7,05 ,01 ,01 ,07 -14,850 ,000

АТТПО 451,07 245,00 892,00 269,60 44,37 532,10 -5,036 ,000

АТТГ 144,30 86,00 365,10 45,80 6,90 444,70 -1,624 ,104

В ходе структурного анализа по показателям клинических,

биохимических и серологических проявлении у 41 пациента с

аутоиммунными заболеваниями щитовидной железы был обнаружен синдром

перекреста, присущий нескольким заболеваниям этого органа.

Таблица 3

Пациенты с Overlap- синдром

Как видно на таблице №3 у 89 пациентов с диагнозом ДТЗ в ходе лечения

показатели антител к рецепторам тиреотропного гормона нормализовались до

0,300 МЕ/мл, что свидетельствует об эффективности консервативной терапии,

и не требует возможного лечения радиоактивным йодом или оперативным

методами.

Антитела к рецепторам ТТГ

Диагноз До

0,300

Выше

0,300

Общее

Количество

сывороток

ДТЗ 89 28 117


487

Выводы: Постоянно растущее количество аутоиммунных заболеваний

щитовидной железы вызывает опасения у многих специалистов: по данным

практических врачей число людей с признаками overlap-синдрома сегодня

встречается гораздо чаще, чем еще 10 лет назад.

Остается неясным, образует ли синдром перекреста отдельные

патологические состояния или является лишь вариантами основных

аутоиммунных заболевании. Появление синдрома перекреста связано с общей

иммунологической основой при аутоиммунных заболеваниях щитовидной

железы. Ожидаемый научный и социально-экономический результат

заключается в усовершенствовании диагностики пациентов с аутоиммунными

заболеваниями щитовидной железы и исследованием аутоиммунных

патологии данного органа.


1. Генделека Г.Ф. Атипичные формы течения аутоиммунных заболеваний щитовидной

железы как проявление аутоиммунного синдрома перекреста (overlap-синдрома) //

Международный эндокринологический журнал. – 2014. – № 3. – С. 103-107.

2. Дедов И.И., Трошина Е.А., Антонова С.С. и др. Аутоиммунные заболевания

щитовидной железы: состояние проблемы // Пробл. эндокринол. – 2002. – № 2. –

С. 7-12.

3. Wiersinga WM. Clinical Relevance of Environmental Factors in the Pathogenesis of

Autoimmune Thyroid Disease. Endocrinol Metab. 2016;31:213-22.

4. Colin MD, Gilbert HD. Chronic autoimmune thyroiditis. New. Engl. J. Med. 2016;335:99-

107


488

Ибрагимов Даврон Дастамович

Ассистент кафедры челюстно-лицевой хирургии, Самаркандский Государственный

Медицинский Институт, г. Самарканд, Республика Узбекистан

Азаматов Убайдулло Абулкосим угли

Магистр кафедры челюстно-лицевой хирургии, Самаркандский Государственный

Медицинский Институт, г. Самарканд, Республика Узбекистан

Суннатов Элбек Суръат угли

Клинический ординатор кафедры челюстно-лицевой хирургии, Самаркандский

Государственный Медицинский Институт, г. Самарканд, Республика Узбекистан

ПРИМЕНЕНИЕ ТАНТУМ ВЕРДЕ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ

ГНОЙНО ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ

ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ

Актуальность проблемы. Несмотря на активное внедрение новых

бактерицидных и бактериостатических препаратов, количество пациентов с

гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области (ЧЛО)

возрастает [1,2]. Кроме того, гнойно-воспалительные заболевания ЧЛО могут

привести к развитию таких грозных осложнений, как острый одонтогенный

медиастинит, менингит, сепсис, тромбоз синусов твердой мозговой оболочки.

Одонтогенные инфекции обычно вызываются постоянно

присутствующими в полости рта микроорганизмами. Обычно это смешанная

микрофлора, факультативными бактериями являются преимущественно

зеленящие стрептококки (в частности, Streptococcus mutans, Streptococcus

milleri), а также неспорообразующие анаэробы (Peptostreptococcus spp.,

Fusobacterium spp., Actinomyces spp.).

Данные литературы зарубежных и отечественных авторов показывают, что

при одонтогенных воспалительных заболеваниях высеваются Staphylococcus

spp. (15%), Streptococcus spp. (6%) и облигатные анаэробные бактерии (79%).


489

Анаэробы представлены грамположительными микроорганизмами – Bacteroides

spp., Fusobacterium spp., грамположительными кокками [2].

Таким образом, литературные данные показали, что изучаемая проблема

остается актуальной в практике челюстно-лицевой хирургии.

Цель исследования – изучить эффективность препарата Тантум Верде в

комплексе лечения больных гнойными воспалительными заболеваниями

челюстно-лицевой области (ЧЛО).

Материалы и методы исследования. Обследование и лечение больных

проводилось на клинической базе кафедры челюстно-лицевой хирургии

Самаркандского государственного медицинского института в

специализированном отделении челюстно-лицевой хирургии Самаркандского

городского медицинского объединения. В соответствии с намеченной целью

исследования, нами проведено комплексное обследование больных гнойными

воспалительными заболеваниями ЧЛО в динамике лечения с применением

препарата, разрешённого к использованию в практике здравоохранения –

раствора Тантум Верде. У 37 больных в период 2019-2020 гг. находящихся в

стационарном лечение с различными гнойно воспалительными заболеваниями

ЧЛО в составе комплексной терапии проводилось ежедневное промывание

гнойной полости раствором Тантум Верде. Кроме того препарат использовали

в качестве антисептического раствора полоскание ротовой полости ежедневно

5-6 раз в сутки. Микробиологические обследование проводилось после

операции вскрытие гнойного очага и в динамике заболевания. Клинические

исследования проводились по стандартной схеме и включали в себя опрос

больных, сбор анамнеза заболевания, анамнеза жизни, физикальные методы

исследования (осмотр, пальпация, перкуссия) и инструментальные,

дополнительные методы исследования (лабораторные, микробиологические,

рентгенологическое обследование костей лицевого скелета и черепа), а также

консультация специалистов.

Результаты исследования и их обсуждение. По этиологическому

фактору среди абсцессов и флегмон ЧЛО преобладали одонтогенные – 83,7%


490

(31 чел.), абсцессы и флегмоны ЧЛО неодонтогенной этиологии составили

12,3% (6).

Согласно изученным нами результатам бактериологического метода

обследования, у 100% пациентов с флегмонами челюстно-лицевой области из

очагов воспаления были выделены монокультуры микроорганизмов.

Золотистый стафилококк был наиболее чувствительным (100%) к

клиндамицину, ванкомицину, цефотоксиму, гентамицину; 50% - к цефазолину,

оксациллину, офлоксацину, левофлоксацину.

Бета-гемолитический стрептококк в 100% случаев был чувствительным к

цефотаксиму, азитромицину, офлоксацину, доксициклину, ампициллину в

сочетании с сульбактамом, клиндамицину, ванкомицину. В 50% случаев была

выявлена чувствительность к нитрофурантоину.

Кишечная палочка в 80-100% случаев была чувствительной к цефотаксиму,

цефуроксиму, гентамицину, амикацину; менее 50% - к офлоксацину,

ампициллину в сочетании с сульбактамом.

Синегнойная палочка в 50-79% случаев была чувствительной к

цефтазидиму, цефтриаксону, амикацину, полимиксину, В-офлоксацину,

ципрофлоксацину; не была чувствительной к доксициклину, ампициллину в

сочетании с сульбактамом, цефуроксиму, нитрофурантоину.

Изучение особенностей клинического течения у больных с гнойными

воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области показало, что

проводимая терапия раствором Тантум Верде в комплексе лечения имеет свою

антибактериальную эффективность бактеростатическим и бактероцидным

воздействием.

Выводы:

1. Входными воротами инфекции в ткани являются зубы с очагами острой

или хронической инфекции: большинство пациентов с абсцессами челюстно-

лицевой области заболевания имеют одонтогенную природу.

2. Наиболее распространенная причина возникновения одонтогенных

абсцессов и флегмон челюстно-лицевой области – несвоевременное удаление

причинных зубов.


491

Своевременное применение современных антисептических растворов в

комплексном лечении гнойно воспалительных процессов челюстно лицевой

области дает эффективное результаты.

Таким образом, использование раствора Тантум Верде при комплексном

лечении больных с воспалительными заболеваниями позволило улучшить

состояние пациентов и предупредить развитие гнойно-воспалительных

осложнений за счет положительных качеств. Микробиологические

обследование показывает, что при применении раствора Тантум Верде в

комплексном лечении даёт снижение количества микроорганизмов после

вскрытие гнойного очага и в динамике заболевания, также помогло очищение

гнойной полости после операции.


1. Агапов В. С., Арутюнов С. Д., Шулаков В. В. Инфекционные воспалительные

заболевания челюстно-лицевой области. – Издательство» Медицинское

информационное агентство», 2004.

2. Ибрагимов Д.Д., Гаффаров У.Б., Исхакова З.Ш., Рустамова Г., Усмонов Р.Ф. Основные

свойства препарата «лорамор» в комплексном лечении гнойно-воспалительных

заболеваний челюстно-лицевой области. // Материалы IV Международной научно –

практической конференции молодых ученых и студентов, IV Форума медицинских и

фармацевтических ВУЗов России «За качественное образование» 10 - 12 апреля 2019 г.

Екатеринбург.

3. Ибрагимов Д.Д., Гаффаров У.Б., Ахмедов Б.С. Эффективность препарата бактизева в

комплексном лечения воспалительных процессов челюстно-лицевой области. //

Материалы XIV международной научно-практической конференции молодых ученых

и студентов 2019 г. Республика Таджикистан.

4. Ибрагимов Д. Д., Гаффаров У. Б., Валиева Ф. С., Усманов Р.Ф. Применение препарата

«отвара аниса» в комплексной терапии гнойно-воспалительных заболеваний челюстно-

лицевой области. //II Международной научно-практической on-line конференции

Актуальные вопросы медицинской науки в XXI веке, Ташкент, 2019 г.

5. Коротких Н. Г., Тобоев Г. В. Абсцессы и флегмоны лица: диагностика, лечение,

прогноз //Воронеж: ИПО СОИГСИ. – 2010. – С. 9-37.


492

Истамова Ситора Саидкуловна

резидент магистратури кафедры внутренних болезней №2

СамГосМИ, Республика Узбекистан

Ташкенбаева Элеонора Негматовна

заведующий кафедрой внутренних болезней №2


Хурсандов Гиёсиддин Зайниддинович



Джумабоев Тулкин Шокир угли



ГЕМОДИНАМИЧЕСКИЕ ПАРАМЕТРЫ ИНФАРКТ

МИОКАРДА В ПЕРВЫЕ СУТКИ ЗАБОЛЕВАНИЯ ПРИ

КОМОРБИДНОМ СОСТОЯНИИ

Аннотация. До сегодняшних дней диастолическая дисфункция является одним из самых

недостаточно изученных проблем современной медицины, хотя распространенность

составляет до 50% среди населения. Развитие патологии происходит до развития

появления клиники и симптомов, а также терапевтических воздействий на механизмы,

что затрудняет изучение, из-за недостаточности информации [1]. Многочисленные

исследования [2] утверждают, что для развития сохранной сердечной недостаточности

на фоне ИБС преобладают следующие факторы риска, как женский пол, наличие

сопутствующей патологии в виде сахарного диабета, ожирения, артериальной

гипертонии, метаболического синдрома и др.

Ключевые слова: диабета, ожирения, артериальной гипертонии, инфаркта миокарда.

Актуальность: По данным Национальных рекомендаций по диагностике

и лечению ХСН главными факторами развития ХСН являются артериальная

гипертензия (АГ) – 88 % и ишемическая болезнь сердца (ИБС) – 59 % случаев


493

[7]. В последние годы хроническая сердечная недостаточность с сохраненной

фракцией выброса (ХСН-СФВ) встречается часто, из-за чего необходимо

глубокое изучение функционального состояния миокарда.

Есть такие исследования, при которых говорится, что клиника сердечной

недостаточности больных у больных с нормальной ФВ ЛЖ связано с

нарушением диастолической функции левого желудочка [4]. В публикации

материалов Zile M.R. и соавт. [3, 5] говориться что, больным с клиникой

сердечной недостаточности и нормальной фракцией выброса левого

желудочка проводилась катетеризация сердца для определения

диастолической функции левого желудочка. Как выяснилось, пациенты с СН

и нормальной фракцией выброса левого желудочка при сравнении с

пациентами контрольной группы были обнаружены изменения параметров

активного расслабления ЛЖ и жесткости левого желудочка. Исследование

Zile M.R. и соавт. [5] установили, что патофизиологией сердечной

недостаточности у пациентов с нормальной фракцией выброса левого

желудочка является диастолическая дисфункция.

Эхокардиография считается важной информационной методикой для

определения риска и оценки прогноза после острого инфаркта миокарда. С

помощью традиционной эхокардиографии можно получить информацию о

таких параметрах как объёмы и фракция выброса левого желудочка, индекс

движения стенки, объём левого предсердия и наличие митральной

регургитации. Новые прогностические данные дает разработка методов

тканевой допплерографии и «speckle tracking», такие как деформация,

скорость деформации и диссинхрония левого желудочка. С помощью

контрастной эхокардиографии можно получить оценку перфузии миокарда

и целостность микрососудистого кровоснабжения, который дает

информацию о жизнеспособности миокарда. Стресс-эхокардиография

позволяет определить ишемию и жизнеспособность миокарда,

допплерография коронарных артерий – оценить резерв коронарного

кровотока, а трёхмерная эхокардиография говорит об объёмах, функции и

сферичности левого желудочка [6].


494

Одним из последних методов трансторакальной эхокардиографии

(ЭХОКГ) позволяет при диагностики ХСН-СФВ определить систолическую и

диастолическую функцию как левого, так и правого желудочков. ФВ является

один из главных параметров определяющих сократимость ЛЖ. ФВ ЛЖ

определяется модифицированным методом Симпсона, показывающий

архитектонику ЛЖ [8]. Обычный ЭХОКГ не дает достоверной информации о

работе сердца. Из-за чего разрабатываются новые методы, определяющие

состояние сердечной мышцы с помощью определения ультразвуковой

деформации (strain или стрейн) и скорость деформации (strain rate или стрейн

рейт) миокарда [9].

СН классифицируются по фракциям выброса (ФВ) левого желудочка

(ЛЖ) [9, 10]. Имеется СН с нормальной ФВ ЛЖ (ФВ ≥ 50%; СН с сохраненной

ФВ) и СН со сниженной ФВ ЛЖ (ФВ < 40%). Так же в этой классификации

имеется промежуточная фракция выброса так называемая «серую зона» при

котором ФВ ЛЖ составляет 49–40% [3,9].

Рестриктивный тип наполнения ЛЖ у больных с ОИМ является мощным

независимым предиктором поздней дилатации ЛЖ и сердечно-сосудистой

смертности [10]. В работе Nijland F, et al. [11] говорится что укорочение

времени замедления раннего наполнения (пик E) является мощным

предиктором для сердечно-сосудистой смертности у пациентов с ОИМ. Время

выживаемости в течении года у больных без рестриктивного типа наполнения

(соотношение пиковой скорости раннего диастолического наполнения (Е) и

пиковой скорости позднего наполнения (А) было ≤1 или между 1 и 2, а время

замедления >140 мс) составил 100%. У групп с рестриктивным наполнением

(отношение E/A ≥2 или между 1 и 2, и временем замедления ≤140 мс) составил

50%. Также смертность в течении 3 дней составил 100% и 22%

соответственно. Кроме того, доказано, что у больных с рестриктивным типом

наполнения после ОИМ выявляется высокий риск развития ХСН. В

исследованиях Poulsen SH, et al. [12] при наблюдении течении года после

ОИМ выявили ХСН у 71% госпитализированных больных с рестриктивным

типом наполнения, при этом у 21% пациентов прогрессирование ХСН стало


495

фактором для повторной госпитализации. Cerisano G, et al. [13] исследовали

104 пациентов с ОИМ определяя диастолическую функцию ЛЖ

допплерографическим методом. При наблюдения течение 32 месяца больных

с рестриктивным типом наполнения ЛЖ после ОИМ уровень выживаемости

составил 79% (время замедления ≤130 мс), у пациентов без рестриктивного

типа 97% (время замедления >130 мс; p = 0,003). В метаанализе 12

проспективных исследований 3396 больных перенесших ИМ, рестриктивный

тип наполнения ЛЖ явилось главным предвестником выживаемости после

ОИМ, чем ФВЛЖ [14, 15]. В настоящее время изучается у пациентов с ОИМ

прогностическое значение деформации ЛЖ (strain), отражающей изменение

длины изучаемого сегмента ЛЖ, а также скорости деформации (strain rate),

отражающей время, в течении которого происходит деформация этого

сегмента. В методике «speckle tracking» используются естественные

акустические маркеры, или пятна, которые визуализируются в толще

миокарда на стандартных ультразвуковых изображениях сердца. Методика

«speckle tracking» позволяет различать активное и пассивное сокращение

миокарда. Методика «speckle tracking» была сопоставлена с использованием

микрокристаллов и магнитно-резонансной томографии (МРТ) сердца [15,16].

От обширности некроза сердечной мышцы при ИМ зависит

функциональная восстановительная способность миокарда и исход

заболевания. Для определения обширности некроза миокарда используются

методики, как МРТ с отсроченным контрастированием. В исследованиях

Vartdal T, et al. [14,17] была установлено, что параметры деформации

миокарда определяет окончательные размеры ИМ, при котором можно

определить риск осложнений в острой стадии ИМ. Исследователи наблюдали

за 30 больными с острым передним ИМ, устанавливая продольную

деформацию с помощью ТДГ через 1,5 часа после реваскуляризации. При

наблюдении в течении 9-месяцов многофакторный анализ показал, что

глобальная пиковая деформация ЛЖ была независимо связана с размером ИМ,

измеряемым с помощью МРТ. В исследовании, Zhang Y, et al. [18,19]

обследовали 47 больных с первичным ОИМ и 60 здоровых людей, из группы


496

контроля. После ИМ несколько раз всем больным с ИМ для установления его

глубины была проведена ТДГ с расчётом скорости деформации и контрастная

МРТ. Пиковая систолическая скорость деформации сегментов с

трансмуральным инфарктом была достоверно ниже, чем в сегментах с

нормальным миокардом или нетрасмуральным инфарктом. В этом

исследовании было установлено, что пиковая скорость деформации может

помочь в дифференцировке трансмуральных и нетрансмуральных ИМ и

позволяет неинвазивно определять объем рубцовой ткани после ИМ. Имеется

непосредственная связь традиционных прогностических показателей с

выживаемостью, так деформация и скорость деформации ЛЖ в основном

служат лишь косвенными показателями клинических исходов [9,15].

Целью исследования явилось изучение диастолическая дисфункция

левого желудочка у больных с инфаркта миокардом первые сутки заболевания

по данным ЭхоКГ.

Исследовалось 140 больных с острым ИМ, наблюдавшийся

кардиологическом отделении кардиореанимации, 1 и 2 терапевтических

отделениях Самаркандского филиала Республиканского научного центра

экстренной медицинской помощи (СФРНЦЭМП) по 2018-2021гг.

Из 140 больных ИМ было 106 мужчин и 34 женщины в возрасте от 34 до

84 лет. Средний возраст по группе составил 57,4+10,8 года. У наблюдаемых

пациентов было отмечена крупноочаговый ИМ, так же трансмуральный-

53,7%(75). Передняя локализация ИМ определено у 29,3%(41), задняя или

нижняя-у 31,4%(44), боковая у 4.2% (6) и циркулярная- 6.42%(9) пациентов.

Преобладала клинически ангинозная (88,9%), меньше встречались

абдоминальная (4,2%) и а так же другие формы ИМ(6,9%). У 111 (79,2%)

пациентов ИМ оказался первичным, а у 29 (20,7%) повторным. Инфаркт

миокарда оказался первым проявлением ИБС у 39(27,85%) пациентов, у

101(72,1%) пациентов имеющие ИБС с давностью 7,0±6,3 лет. Стенокардия

напряжения имелось у 72(51,4%)пациентов. Из анамнеза определено

различные нарушения ритма у 30(21,4%). В контрольную группу входила 20

практически здоровых наблюдаемых того же возраста (13 мужчин и 7


497

женщин) у которых при ЭхоКГ не выявило патологических изменений со

стороны сердца.

При анализе клинической течения заболевания выявлено частое

нарушения ритма сердца, которые выявлены у 83(59,28%) пациентов. На долю

желудочковой экстрасистолии приходилась 69.8%(58) нарушений ритма. У 34

пациентов установлено желудочковая экстрасистолия I степени, у 17 - II, у 5 -

III, у 2 - IV и у 0 - фибрилляция желудочков (V градация). У 9(10,84%)

пациентов наблюдалась фибрилляция предсердий. Нарушения проводимости

выявлены у 16(19,2%) пациентов, из них у 6 отмечалось развитие АВ-блокады

I степени, у 3 – полной блокады левой ножки пучка Гиса, 7- неполная блокада

ножек пучка Гиса. Клиническая характеристика пациентов с ИМ в

зависимости от типа ДД ЛЖ показано в табл.1.

Рестриктивный тип наполнения ЛЖ во время острого периода в основном

проявлялся у пациентов более молодого возраста с трансмуральным ИМ

передней локализации, осложненным аневризмой верхушки ЛЖ и

нарушениями ритма сердечной деятельности в анамнезе. Развитием ХСН

проявлялся чаще ДДЛЖ по типу рестриктивному. При этом не определено

влияние на характер ДДЛЖ полапациентов, имеющий АГ, повторного ИМ и

ОСН, нарушений ритма в остром периоде. Клинико-анамнестические

показатели пациентов с нарушением релаксации ЛЖ и неопределенным

состоянием достоверно не различались много не отличались кроме среднего

возраста, который был выше в группе больных с ДДЛЖ.

Таблица 1

Клиническая характеристика пациентов с ИМ в зависимости

от типа ДД ЛЖ на 1-3 сутки ИМ

Параметры

Тип диастолической дисфункции

ЛЖ Неопределенный

тип ДФ, №46 Рестриктивный,

№22

Нарушение

релаксации, №72

Возраст (M±SD) 52,8±13,2 60,1±9,9 55,8±11,4

Пол мужч. 17(77,2%) 56(77,7%) 33(71,7%)

женщ. 5(22,7%) 16(22,2%) 13(28,2%)


498

Продолжение таблицы 1

Схожесть между группами говорить о том, что нарушение релаксации

ЛЖ оказывается начальным ступеном ДД, а для группи с неопределенным

типом ДФ у некоторых больных сохраняется нормальная ДФ из-за интактных

отделов миокарда. Таким образом, при рестриктивном типе ДД у пациентов

оказалось более выраженная, при сопоставлении с другими группами,

дилатация полости ЛП и ЛЖ, указывает о более выраженной структурно-

геометрической перестройке сердца. Показатели толщины стенок ЛЖ

отмечался в основном у групп с нарушением релаксации чем у групп с

рестриктивным типом,. При отсутствии достоверных различий в показателе

массы миокарда ЛЖ данный факт свидетельствует о том, что при

рестриктивном типе наполнения ЛЖ возможно преобладание полости ЛЖ над

толщиной стенок, тогда как при нарушении релаксации, напротив,

преобладание толщины стенок ЛЖ над его полостью. В доказательстве можно

сказать что у больных с нарушением релаксации ЛЖ менее высоко показатели

конечно-диастолического размера, КДО и КСО и высокими цифрами ФВ.

Таким образом, проведенное исследование позволило получить

дополнительные данные о динамике диастолической функции ЛЖ после ИМ.

Была оценена роль диастолической дисфункции ЛЖ в возникновении и

развитии ХСН у пациентов ИМ. В связи с вышеизложенным представляется

необходимость комплексной оценки состояния пациентов, включая оценку

диастолической функции, что позволит оптимизировать лечебно-

профилактические мероприятия при ИМ.

Анамнез АГ 13(59,09%) 45(62,2%) 27(58,7%)

нарушения ритма 10(45,4%) 10(13,8%) 9(19,5%)

Характеристи

ка ИМ

Первичный 16(72,7%) 58(80,5%) 37(80,4%)

Повторный 5 (22,2%) 15(20,8%) 9(19,56%)

Передний 8(36,6%) 21(29,2%) 12(26,08%)

Задний;нижний 7(31,8%) 23(31,9%) 14(30,4%)

Осложнения

ИМ

OCH I-IV кл. 5(22,2%) 16(22,2%) 9(19,4%)

ХСН 12(54,5) 25(34,7%) 22(47,8)

нарушения ритма 14(63,.6%) 43(59,7%) 26(56,5%)

аневризма ЛЖ 10(45,4%) 9(12,5%) 11(23,9%)

Летальность 0 0 0


499

Таблица 2

Структурно-функциональные показатели в зависимости от типа

диасто- лической дисфункции ЛЖ на 1-3-е сутки ИМ

Параметры

Тип диастолической дисфункции ЛЖ Неопределенный тип

ДФ, №46 Рестриктивный, №22 Нарушение

релаксации, №72

ЛП (см) 4,2±0,59 3,8±0,55 3,8±0,54

ТМЖП (см) 1,2±0,35 1,4±0,34 1,3±0,35

ТЗС (см) 0,92±0,02 1,0±0,23 0,94±0,22

КДР (см) 5,8±0,90 5,1±0,70 5,3±0,56

КСР (см) 4,1±0,85 3,8±0,80 3,8±0,66

КДОИ (мл/м2) 73,9±19,2 62,2±12,9 63,1±11,9

КСОИ (мл/м2) 45,9±16,0 34,9±10,3 34,4±10,3

УИ (мл/м ) 29,8±8,78 28,1±6.0 30,3±6,4

ФВ (%) 37,7±8,7 43,9±6,7 43,3±6,3

ММИ (г/м2) 94,8±15,5 93,7±13,5 92,6±14,9

ЛП - левое предсердие, ТМЖП - толщина межэ/селудочковой

перегородки, ТЗС - толщина задней стенки, КДР - конечно-диастолический

размер, КСР - конечно-систолический размер, КДОИ - индексированный

конечно- диастолический объем, КСОИ - индексированный конечно-

систолический объем, УИ- ударный индекс, ФВ - фракция выброса, ММИ -

индексированная масса миокарда.


1. Гайфулин, Р. А., Сумин, А. Н., & Архипов, О. Г. (2016). Оценка диастолической

функции правого желудочка у больных ишемической болезнью сердца в разных

возрастных группах. Рациональная фармакотерапия в кардиологии, 12(3).

2. Okura, H., Takada, Y., Yamabe, A., Kubo, T., Asawa, K., Ozaki, T., ... & Yoshida, K. (2009).

Age-and gender-specific changes in the left ventricular relaxation: a Doppler

echocardiographic study in healthy individuals. Circulation: Cardiovascular Imaging, 2(1),

41-46.

3. Демко, И. В. (2012). Профессор Ефим Семенович Брусиловский страницы биографии.

Сибирское медицинское обозрение, 78(6).

4. Бузиашвили, Ю. И., Хананашвили, Е. М., Бурдули, Н. М., Асымбекова, Э. У., &

Мацкеплишвили, С. Т. (2001). Диастолическая функция левого желудочка у больных


500

ишемической болезнью сердца без инфаркта миокарда в анамнезе до и после операции

аортокоронарного шунтирования. Кардиология, 41(12), 62-66.

5. Zile, M. R., & Brutsaert, D. L. (2002). New concepts in diastolic dysfunction and diastolic

heart failure: Part I: diagnosis, prognosis, and measurements of diastolic function.

Circulation, 105(11), 1387-1393.

6. Ташкенбаева Э.Н., Маджидова Г.Т., Истамова С.С., Салиева И.И. (2019). Изменение

сердечного ритма при остром инфаркте миокарда по данным эхокардиографии сердца.

С. 37-41.

7. Вдовенко, Д. В., & Либис, Р. А. (2018). Показатели деформации миокарда и

диастолическая функция левого желудочка у больных хронической сердечной

недостаточностью с сохраненной фракцией выброса. Артериальная гипертензия,

24(1).

8. Lang, R. M., Badano, L. P., Mor-Avi, V., Afilalo, J., Armstrong, A., Ernande, L., ... & Voigt,

J. U. (2015). Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in

adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European

Association of Cardiovascular Imaging. European Heart Journal-Cardiovascular Imaging,

16(3), 233-271.

9. Алехин, М. Н. (2012). Ультразвуковые методы оценки деформации миокарда и их

клиническое значение. 88 c.

10. Nagueh, S. F., Appleton, C. P., Gillebert, T. C., Marino, P. N., Oh, J. K., Smiseth, O. A., ...

& Evangelisa, A. (2009). Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic

function by echocardiography. European Journal of Echocardiography, 10(2), 165-193.

11. Nijland, F. (1997). Kamp 0, Karreman AJ, van Eenige MJ, Visser CA. Prognostic implications

of restrictive left ventricular filling in acute myocardial infarction: a serial Doppler

echocardiographic study. J Am Coll Cardiol, 30, 1618-24.

12. Poulsen, S. H., Jensen, S. E., & Egstrup, K. (1999). Longitudinal changes and prognostic

implications of left ventricular diastolic function in first acute myocardial infarction.

American heart journal, 137(5), 910-918.

13. Cerisano, G., Bolognese, L., Buonamici, P., Valenti, R., Carrabba, N., Dovellini, E. V., ... &

Antoniucci, D. (2001). Prognostic implications of restrictive left ventricular filling in

reperfused anterior acute myocardial infarction. Journal of the American College of

Cardiology, 37(3), 793-799.

14. Doughty, R. (2008). The Independent prognostic importance of a restrictive left ventricular

filling pattern after myocardial infarction. An Individual patient meta-analysis of restrictive

diastolic filling and death post acute myocardial infarction–MeRGE AMI.

15. Крикунов, П. В., Васюк, Ю. А., & Крикунова, О. В. (2018). Прогностическая значимость


501

эхокардиографии после острого инфаркта миокарда. Часть 2. Российский

кардиологический журнал, (1).

16. Reisner, S. A., Lysyansky, P., Agmon, Y., Mutlak, D., Lessick, J., & Friedman, Z. (2004).

Global longitudinal strain: a novel index of left ventricular systolic function. Journal of the

American Society of Echocardiography, 17(6), 630-633.

17. Vartdal, T., Brunvand, H., Pettersen, E., Smith, H. J., Lyseggen, E., Helle-Valle, T., ... &

Edvardsen, T. (2007). Early prediction of infarct size by strain Doppler echocardiography

after coronary reperfusion. Journal of the American College of Cardiology, 49(16), 1715-

1721.

18. Zhang, Y., Chan, A. K., Yu, C. M., Yip, G. W., Fung, J. W., Lam, W. W., ... & Sanderson,

J. E. (2005). Strain rate imaging differentiates transmural from non-transmural myocardial

infarction: a validation study using delayed-enhancement magnetic resonance imaging.

Journal of the American College of Cardiology, 46(5), 864-871.

19. Biering-Sørensen, T., Jensen, J. S., Pedersen, S., Galatius, S., Hoffmann, S., Jensen,

M. T., & Mogelvang, R. (2014). Doppler tissue imaging is an independent predictor of

outcome in patients with ST-segment elevation myocardial infarction treated with primary

percutaneous coronary intervention. Journal of the American Society of Echocardiography,

27(3), 258-267.

20. Ташкенбаева, Э. Н., Маджидова, Г. Т., Истамова, С. С., & Салиева, И. И. (2020).

Изменение сердечного ритма при остром инфаркте миокарда по данным

эхокардиографии сердца. Научный журнал, (7 (52)).


502

Манучехр Аружан Талгаткызы

Магистрант 2 года обучения кафедры общественного здоровья

и здравоохранения с курсом сестринского дела Казахского медицинского университета

непрерывного образования г. Республика Казахстан

АНАЛИЗ РАСПРОСТРАНЕННОСТИ СОМАТИЧЕСКОЙ

ПАТОЛОГИИ, ВЛИЯЮЩЕЙ НА РЕПРОДУКТИВНУЮ ФУНКЦИЮ

СТУДЕНТОВ КОЛЛЕДЖА Г. АЛМАТЫ

Аннотация. В данной статье дается анализ распространенности соматической

патологии, влияющей на репродуктивную функцию студентов колледжа г. Алматы. Цель

исследования заключалось в анализе амбулаторных карт студентов для выявления

основных значимых патологий для репродуктивного здоровья и рассмотрение их

взаимосвязи с социальными факторами окружающей среды студентов.

Ключевые слова: репродуктивное здоровье, соматическая патология, студенты,

фертильность, подростковая беременность, амбулаторные карты.

Актуальность исследования: По сообщениям информационных

бюллетеней ВОЗ каждый 6 человек в мире относится к подросткам, то есть к

студенческой молодёжи. В 2016 году происходило более 3000 смертей среди

подростков ежедневно от предположительно предотвратимых и излечиваемых

причин. Подобные цифры в рамках освещения темы репродуктивного здоровья

являются очень тревожными, потому что наибольший потенциал государств и

стран заключается в подрастающем поколении молодых людей. Учитывая то,

что студенчество является тем этапом, в котором не только завершает своё

формирование анатомо-физиологический каркас, и, широко развиваются

способности межсоциального взаимодействия, выявление соматических

факторов риска для репродуктивного благополучия является важным

направлением медицины и социологии.

Цель исследования: провести анализ амбулаторных карт студентов для

выявления основных значимых патологий для репродуктивного здоровья и

рассмотрение их взаимосвязи с социальными факторами окружающей среды

студентов.


503

Для классификации молодых людей используются термины: «подростки»

относятся к 10–19-летним (разделенным на раннюю [10–14 лет] и позднюю

[15–19 лет] юность); «молодежь» – люди в возрасте 15–24 лет; «молодые

люди» – люди в возрасте 10–24 лет. Сегодня в мире примерно половина

населения моложе 25 лет, из них 1,8 миллиарда человек в возрасте от 10 до 24

лет, 90% из которых живут в странах с низким и средним уровнем доходов

(СНСД), и многие из них живут в бедности и безработице. Хотя начало

половой жизни и сексуальная активность сильно различаются в зависимости

от региона, страны и пола, во всех регионах молодые люди достигают половой

зрелости раньше, часто вступают в половую жизнь в более молодом возрасте

и позже выходят замуж [1]; следовательно, до брака они являются

половозрелыми дольше, чем это было исторически. Молодые люди в

суммарном портрете студенческой молодёжи – особая группа населения.

Здоровье и благополучие подростков тесно связаны с их физическим,

психологическим и социальным развитием, но этому угрожают опасности для

сексуального и репродуктивного здоровья, которые усиливаются во многих

странах мира. Изменения в росте и распределении населения, развитие

телекоммуникаций, увеличение количества поездок и упадок семейных

ценностей, а также в целом более раннее начало менархе и более поздний

возраст вступления в брак способствуют увеличению незащищенных половых

отношений до брака [2]. Это, в сочетании с рисками, связанными с ранним

браком, приводит к слишком ранней или нежелательной беременности и

родам, искусственному прерыванию беременности в опасных условиях и

заболеваниям, передаваемым половым путем, включая ВИЧ-инфекцию,

ведущую к СПИДу [3]. Особенно уязвимы молодые женщины. Они более

подвержены романтизации этого возрастного периода, что ведёт к трудностям

во взаимоотношениях с молодыми юношами. Психологические аспекты

полового созревания женщин и мужчин различаются: социальная значимость

и внутреннее отношение к сексу могут конфликтовать как на гендерном

уровне, так и на уровне одной личности. Перед государством стоит очень

сложная задача – улучшить понимание возрастной группы студентов и помочь


504

им правильно формировать свои взгляды на здоровье и благополучие. Важно

направлять усилия на предоставление услуг, подходящих и доступных для

молодёжи, и использовать комплексный метод оценки их проблем и

патологических состояний. Нужно организовывать широкомасштабные

мероприятия по повышению уровня осознанности этого слоя населения в

вопросах репродуктивного поведения, репродуктивной культуры и

репродуктивных установок. Авангард в решении этой проблемы составляют

работники системы здравоохранения.

Материалы и методы: Материалами для исследования стали

амбулаторные карты студентов колледжа г. Алматы. Методы исследования -

ретроспективный и статистический.

Результаты и обсуждение:

Для исследования были использованы 300 амбулаторных карт. Из

проанализированных данных следовало, что 180 человек, т.е. 60% (из

которых 121 – женщины, 59 – мужчин) имеют патологию различных систем,

остальные же 120 человек, т.е. 40% (29 женщин, 91 мужчина) являются

соматически здоровыми (целью их обращения были в основном

профилактические осмотры). Также в ходе исследования было отмечено, что

распространенность хронической соматической патологии у женщин

превалирует над мужчинами.

Таблица 1

Наиболее значимые группы заболеваний,

выявленные во время исследования

Название расстройства

Женщины

n (общ.) = 121

Мужчины

n (общ.) = 59

Всего

n (общ.) = 180

n % n % n %

Заболевания крови и органов кроветворения

Анемия 52 42,97 26 44,06 78 43,33

Заболевания эндокринной системы

Эндокринопатия 17 14,04 11 18,64 28 15,55

Заболевания мочеполовой системы

Пиелонефрит 48 39,66 17 28,81 65 36,11

Цистит 21 17,35 15 25,42 36 20,00

Уретрит 14 11,57 9 15,25 23 12,77


505

Самым частым заболеванием как среди юношей, так и среди девушек

являлась анемия (всего 78 человек – 43,33% из лиц, страдающих

хроническими заболеваниями, из которых 52 женщины, 26 мужчин), вторым,

по частоте встречаемости, является пиелонефрит, который наблюдался у 65

опрошенных респондентов (36,11% из лиц, страдающих хроническими

заболеваниями, из которых 48 женщин, 17 мужчин) (Таблица 1).

Примечательно, что некоторые пациенты имеют не только одно хроническое

заболевание в анамнезе, а сразу несколько.

Рис. 1. Результаты анализа амбулаторных карт на выявление

заболеваний крови и органов кроветворения среди мужчин и женщин


эндокринопатий среди мужчин и женщин

Анемия

0

50

100

n % n%

n%n (общ.) = 121

n (общ.) = 59n (общ.) = 180Женщины

МужчиныВсего

5242,97

26 44,06 78

43,33

05

1015202530

n % n % n%n (общ.) = 121

n (общ.) = 59n (общ.) = 180Женщины

МужчиныВсего

1714,04

11 18,64 28

15,55


506


заболеваний мочеполовой системы среди мужчин и женщин

Принципиальная клиническая ценность полученных данных заключается

в том, что в разрезе молодёжи мы подтверждаем опасность таких заболеваний

как: анемия, различные эндокринопатии, патологии мочеполовой системы.

Перечисленные нозологии следует диагностировать и лечить как можно

раньше, поскольку они могут привести к проблемам с зачатием или к

осложнениям беременности, которые могут закончиться летально. К примеру,

игнорирование болезней крови при беременности может привести к гипоксии

плода, задержке внутриутробного развития плода, угрозе прерывания

беременности в случае железодефицитной формы и к смерти беременной в

случае гипо- или апластической анемии. Эндокринопатии как среди мужчин,

так и среди женщин – одна из ведущих причин формирования бесплодия [4].

По оценкам ВОЗ от 48 миллионов пар до 186 миллионов человек в мире

страдают от бесплодия [5]. Затрагивая инфекции мочеполовых путей, стоит

упомянуть о риске преждевременного излития околоплодных вод, уросепсисе,

хориамнионите, и, следовательно, рождении недоношенного ребенка. К такой

картине распространенности соматической патологии могут привести

следующие факторы: неосведомленность о репродуктивном здоровье,

латентное течение инфекций, позднее обращение за медицинской помощью,

0

10

20

30

40

50

60

70

n % n % n %

n (общ.) = 121 n (общ.) = 59 n (общ.) = 180

Женщины Мужчины Всего

Пиелонефрит Цистит Уретрит


507

низкий финансовый достаток студентов, недоверие молодых людей к

работникам системы здравоохранения, высокая академическая загруженность.

Выводы:

1. Уровни распространенности болезней крови, эндокринопатий,

болезней мочеполовой системы остаётся высоким.

2. Нужно проводить мероприятия по повышению уровня репродуктивной

осознанности подросткового населения.

3. Важно использовать комплексный подход к вопросам полового

созревания студенческой молодёжи, с учётом социально-экономических,

демографических и медицинских проблем государства.

4. Нужно проводить поиск причин, способствовавших повышению

заболеваемости и оперативно применять меры для улучшения ситуации.


1. Bearinger L.H., Sieving R.E., Ferguson J., Sharma V. Global perspectives on the sexual and

reproductive health of adolescents: patterns, prevention, and potential.

Lancet. 369 (9568): 2007; 1220–1231

2. Герасимова, Л. И. Репродуктивное здоровье девушек студенток -как медико -

социальная проблема/ Л. И. Герасимова, М. С. Денисов, Н. В. Шувалова// Современные

проблемы науки и образования. - 2015. - № 6. - С.295.

3. Friedman HL. Reproductive health in adolescence. World Health Stat Q. 1994;47(1):31-5.

PMID: 8085368.

4. World Health Organization. WHO manual for the standardized investigation and diagnosis of

the infertile couple. Cambridge, UK: Cambridge University Press; 2000.

5. Mascarenhas MN, Flaxman SR, Boerma T, et al. National, regional, and global trends in

infertility prevalence since 1990: a systematic analysis of 277 health surveys. PLoS Med

2012;9(12):e1001356. doi: 10.1371/journal.pmed.1001356 [published Online First:

2012/12/29


508

Матназарова Гульбахор Султановна

доктор медицинских наук, заведующая кафедрой эпидемиологии

Ташкентской медицинской академии, Республика Узбекистан

Миртазаев Омон Миртазаевич

доктор медицинских наук, профессор кафедры эпидемиологии


Брянцева Елена Владимировна

кандидат медицинских наук, ассистент кафедры эпидемиологии


Мустанов Азамат Юнусович

старший преподаватель кафедры эпидемиологии


ОБ ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОЙ СИТУАЦИИ

ПО МЕНИНГОКОККОВОЙ ИНФЕКЦИИ В УЗБЕКИСТАНЕ

Аннотация. Наблюдающееся в последнее десятилетие глобальное снижение показателей

заболеваемости менингококковой инфекции (МИ), не исключает возможности

возникновения новых вспышек, эпидемий и пандемий. Предыдущая пандемия

менингококковой инфекции в мире отмечалась в 70-х гг. прошлого столетия, когда уровень

заболеваемости достигал 16–17 человек на 100 тыс. населения. Эпидемии

менингококковой инфекции возникают неожиданно и пока не могут быть

спрогнозированы. В настоящее время случаи МИ регистрируют более чем в 150 странах

мира и Узбекистан входит в их число. В статье представлены многолетние наблюдения

(анализ возрастной структуры заболеваемости менингококковой инфекцией, помесячный

анализ заболеваемости по городу Ташкенту) и некоторые эпидемиологические

особенности менингококковой инфекции в мире и в Узбекистане.

Ключевые слова: возбудитель менингококковой инфекции, эпидемиология, источник

инфекции, межэпидемический период, генерализованная и локализованная формы

менингококковой инфекции, многолетняя динамика заболеваемости, возрастная

структура населения, вакцинопрофилактика.


509

Актуальность. Многообразие форм, острота и тяжесть течения

менингитов, наклонность к эпидемическим вспышкам, вероятность

неблагоприятного исхода ставят перед практическим здравоохранением

сложные задачи по борьбе с этими инфекциями.

О частоте менингитов без учёта эпидемических вспышек судить

довольно сложно, истинное значение проблемы раскрывается вовремя

эпидемий. Так, пандемия менингококковой инфекции (1967-1976 гг)

охватила 155 стран. Эксперты ВОЗ подчёркивают опасность лишь одной

этиологической формы менингитов – менингококкового менингита (Борьба

с цереброспинальным менингитом. Докл. ВОЗ. Женева, 1978. с.3).

Ежегодно в мире регистрируется до 1,2 миллионов случаев

заболеваний и 135 000 смертельных исходов в результате инвазивных форм

менингококковой инфекции.

Предыдущая пандемия менингококковой инфекции в мире отмечалась

в 70-х гг. прошлого столетия, когда уровень заболеваемости достигал 16–17

человек на 100 тыс. населения.

Эпидемии менингококковой инфекции возникают неожиданно и пока

не могут быть спрогнозированы [20].

Наблюдающееся в последнее десятилетие глобальное снижение

показателей заболеваемости МИ не исключает возможности возникновения

новых вспышек, эпидемий и пандемий [22]. Ярким примером неожиданной

взрывной активизации эпидемического процесса стала вспышка МИ в 2000

г. в Саудовской Аравии среди мусульман, совершавших хадж, которая в

течение короткого срока распространилась на большинство стран Западной

Европы, Америки, Азии, в первую очередь на Францию и Великобританию

[23;24;25].

В настоящее время случаи МИ регистрируют более чем в 150 странах

мира. Самые высокие показатели заболеваемости МИ отмечают на

Африканском континенте, где находится гиперэндемичная зона – так

называемый менингитный пояс, простирающийся к югу от Сахары, от

Сенегала на западе до Эфиопии на востоке и включающий 14 стран [26;27].


510

Менингококковая инфекция является серьёзной проблемой

здравоохранения в большинстве стран мира, что связано с высоким уровнем

смертности и инвалидизации людей, перенёсших заболевание. До

внедрения антибиотиков смертность среди инфицированных людей

генерализованной формой менингококковой инфекции достигала 70 – 80%.

Применение антибиотиков при лечении МИ снизило смертность до 15%.

Среди выживших около 20% людей имеют серьёзные осложнения, наиболее

тяжёлыми из которых являются эпилепсия, задержка умственного развития

и глухота [1].

По классификации ВОЗ, 15 стран Европы относятся к странам со

средним уровнем заболеваемости МИ (<10 случаев на 100 000 населения в

год) и в 18 странах уровень заболеваемости оценивается как низкий (<2

случаев на 100 000 населения в год). Наибольшая частота случаев форм МИ

регистрируется в так называемом менингитном поясе Африки [2].

Менингококковой инфекции присущи все типичные черты инфекции

дыхательных путей: единственный путь передачи возбудителя – воздушно-

капельный. Для неё характерны: сезонность, возрастное распределение, а

также - периодичность эпидемических волн с повторяемостью в

большинстве географических зон через каждые 10-30 лет.

Источником менингококковой инфекции является инфицированный

человек. Возбудитель - передаётся при непосредственном тесном общении

– расстояние до 1 метра. В литературных источниках сообщается, что

заражение может происходить через общую посуду, при загрязнении её

слюной бактерионосителя [3]. Различают три группы источников инфекции:

1) больные генерализованной формой менингококковой инфекции (1-2% от

общего числа инфицированных лиц); 2) больные острым менингококковым

назофарингитом (10-20% от общего числа инфицированных лиц);

3) «здоровые» носители – с длительностью носительства в среднем 2-3

недели, а у 2-3% лиц носительство может продолжаться в течение 6 и более

недель [4]. Наиболее опасным источником инфекции является больной


511

генерализованной формой в продромальном периоде, продолжительность

которого составляет в среднем 4-6 дней. Определённое эпидемиологическое

значение принадлежит больным менингококковым назофарингитом, при

котором длительность заразного периода составляет около 2-х недель.

Вместе с тем, число «здоровых» носителей в сотни раз превышает

число больных, что способствует поддержанию эпидемического процесса

(по данным В.И. Покровского с соавторами, частота выявления

носительства превышает частоту случаев заболеваний приблизительно в

2000 раз) [5].

Возбудитель менингокковой инфекции – N.meningitidis принадлежит к

cемейству Neisseriaceae рода Neisseria. Менингококки имеют сложную

антигенную структуру. В настоящее время известны 12 серогрупп

менингококков: A, B, C, D, H, I, K, L, X, Y, Z, W135. Не все менингококки

равноценны по патогенности – наиболее опасны эпидемические –

серогруппы А, В, С., W, X и Y, которые могут стать причиной

генерализованной формы менингококковой инфекции (ГФМИ).

Летальность от ГФМИ остаётся высокой и колеблется в зависимости от

региона в пределах 2-50 %. Как причина смерти среди инфекционных

заболеваний у детей ГФМИ в странах СНГ занимают 4 место [6,7].

Наиболее высоковирулентными являются штаммы менингококка из

серогрупп А, обладающие особой инвазивностью. В клинических

наблюдениях были получены данные о повышенной вирулентности и

высокой манифестности ГФМИ, вызванных представителями данной

серогруппы, которая выражается в том, что «встреча с менингококками

серогруппы А чаще заканчивается генерализованной формой болезни»

(В.И. Покровский, Л.А. Фаворова, Н.Н. Костюкова, А.А. Туманян, Т.К

Миронова и др.1978г.; В.И. Покровский, А.А. Дёмина 1987г.) [8].

Ещё более серьёзная ситуация с менингококковой инфекцией

складывается в XXI веке. В странах с умеренным и холодным климатом

заболеваемость находится в пределах 1-2 случая на 100 000 населения,


512

достигая во время эпидемий 30 случаев на 100 000 населения. В странах

Экваториальной Африки она выше в десятки раз, составляя во время

эпидемий до 500 случаев на 100 000 населения. Основная масса заболеваний

вызывается менингококками серогрупп А и С, реже В. Остальные

серогруппы (W135, X, Y) вызывали во всём мире единичные случаи.

Доказана способность менингококков к образованию L-форм, которые

могут быть причиной затяжного течения менингококкового менингита.

Надвигающееся эпидемиологическое неблагополучие по МИ связано

с изменением серогруппового пейзажа циркулирующих штаммов

менингококка. Несмотря на лидерство в течение нескольких десятилетий

среди лабораторно подтвержденных случаев заболеваний, вызванных

менингококком серогрупп А, В, С, обращает на себя внимание

наблюдающееся в последние годы увеличение удельного веса

заболеваний, вызванных менингококком редко встречающейся

серогруппы W135 [21].

С 2000 года ситуация резко изменилась. В Африке от 32 до 56% случаев

стали вызываться менингококком W135 [9]. Штаммы серогруппы

менингококка W135 стали причиной серьёзных вспышек на Тайване,

Южной Африки, Китае, Бразилии, Аргентине, Чили и Великобритании [10].

Проблема повышения заболеваемости W(ГФМИ) коснулась и России

(РФ). С 2013 года отмечается ежегодный рост числа случаев МИ, вызванных

штаммами этой серогруппы [11].

Если в 2010 г. в РФ на долю менингококка W135 пришлось 3%, то в

2018 – 30% случаев менингококковой инфекции и рост заболеваемости,

вызванной менингококком W135, продолжается. Необходимо отметить, что

изолированные штаммы менингококка серогруппы W135 в РФ, относятся к

двум новым, не встречавшимся ранее штаммам, которые обладают

повышенной вирулентностью, то есть являются мутантами, против которых

отсутствует популяционный иммунитет, обладают высокой

резистентностью к некоторым антибиотикам, имеют тенденцию к быстрому


513

распространению, и вызывают высокую летальность, преимущественно

среди взрослого населения [9,12].

Цель исследования – изучить уровень и динамику заболеваемости

менингококковой инфекцией, серогрупповой пейзаж возбудителя,

особенности половой и возрастной структуры больных, клинических форм

менингококковой инфекции на современном этапе.

Материалы и методы исследования. Для эпидемиологического

анализа использованы статистические данные о заболеваемости

менингококковой инфекции и материалы Службы санитарно-

эпидемиологического благополучия и общественного здоровья Республики

Узбекистан и города Ташкента. Были применены эпидемиологические

методы исследования, в частности, оперативный и ретроспективный

эпидемиологический анализ.

Результаты исследования и обсуждение. Последняя эпидемическая

волна менингококковой инфекции в Узбекистане началась с 1971 г., когда

интенсивный показатель по республике вырос до 1,2; в 1972 г– до 20,5;

в 1973 – 13,9; в 1974 – 10,8; в 1975– 12,1; в 1976 – 8,4; в 1977– 5,8. Подъём

заболеваемости начался преимущественно в организованных (дошкольных,

школьных учреждениях, ПТУ, студенческих общежитиях). Увеличение

числа больных менингококковой инфекцией, зарегистрированных в течение

1971-1977гг., отмечалось во всех областях республики, но наиболее

высокие показатели заболеваемости были в Ташкентской, Самаркандской,

Андижанской, Бухарской и Хорезмской областях. Причём, преобладали

генерализованные формы менингококковой инфекции (ГФМИ). По данным

Ходжаева Ш.Х. и Соколовой И.А.(1978г), тяжёлые формы составляли 68%,

в том числе гипертоксические - 12-15%.

Помесячный анализ заболеваемости по городу Ташкенту за 6 лет

показал, что случаи заболевания регистрировались в течение всего года, но

сезонный подъём определялся с марта, достигая максимума в апреле-мае с

последующим снижением в июне (рис.1).


514

Рис. 1. Шестилетняя динамика заболеваемости ГФМИ в городе

Ташкенте по месяцам (Ходжаев Ш.Х., Соколова И.А.)

Был проведён анализ возрастной структуры заболеваемости в период

эпидемической волны менингококковой инфекции в 1972-1975гг. в городе

Ташкенте (таблица 1).

Таблица 1

Возрастная структура заболевших менингококковой инфекцией

в г. Ташкенте в 1972-1975гг. (в интенсивных показателях)

Возраст 1972г 1973г 1974г 1975г

0-4 30,84 43,9 57,3 75,1

5-9 28,5 37,5 33,5 67,9

10-14 21,2 41,8 18,4 50,2

15-19 25,1 30,5 27,4 53,0

20-24 15,1 13,4 13,8 13,0

25-29 6,9 5,8 4,7 7,5

30-34 7,9 2,2 2,3 5,1

35-39 2,2 11,7 6,2 7,2

40-44 1,9 6,7 4,7 2,7

45-49 4,6 4,2 1,3 4,0

50 и старше 1,5 3,8 3,0 1,8

Итого 14,11 17,2 14,9 25,3

Из представленной таблицы видно, что интенсивные показатели в

возрастной группе от 0 до 19 лет были в 3-5 раз выше, чем в остальных

группах. Наиболее высокие показатели в возрасте от 0 до 4 лет, наиболее


515

низкие с 40 лет и старше. Летальность в городе Ташкенте, за этот период,

колебалась от 7,2% в 1972 году и до 4,6% в 1975 году (Ходжаев Ш.Х.,

Соколова И.А.,1978г). Было установлено, что в период эпидемической волны

70-х годов в городе Ташкенте наибольший удельный вес имели менингококки

серо группы А, а в межэпидемический период – В и С.

Как показала многолетняя динамика заболеваемости менингококковой

инфекции в Узбекистане (наблюдения за период 1970-2018 гг.) c 1977 года

по 2018гг., заболеваемость регистрировалась в виде спорадических случаев

[6,7], (рис.2).

Рис. 2. Многолетняя динамика заболеваемости менингококковой

инфекции в Республике Узбекистан 1970-2018 гг.

В Узбекистане с 1991 года длится межэпидемический период при

сохранении спорадической заболеваемости, обусловленной главным образом

серогруппой А.

В 2010 году в Республике Узбекистан было зарегистрировано

25 лабораторно подтверждённых случаев МИ, что составило 10,0% от общего

числа случаев за период с 2010 до 2020 гг, в 2011 году было зарегистрировано

11 случаев (4,2%), в 2012 – 9 (3,4%), в 2013 – 11 (4,2%), в 2014 – 10 случае

(4,0%), 2015 – 17 (7,0%), 2016 – 7 (3,0%), в 2017 – 9 (3,4%), в 2018 – 6 (2,3%),

в 2019 – 149 (57,0%) и в 2020 году – 7 случаев, что составило 3,0% от общего

числа случаев за период с 2010 до 2020 гг. Столь низкое количество,


516

зарегистрированных в 2020 году (всего 7) случаев МИ, зарегистрированных в

городе Ташкенте по-видимому, связано с карантином по Covid-19 и

соблюдением масочного режима.

На период с января по декабрь 2019 года в республике были

зарегистрированы 149 случаев менингококковой инфекции: из них

наибольшее количество больных МИ (78,0%) пришлось на жителей города

Ташкента (114 случаев). 24 случая МИ были зарегистрированы в Ташкентской

области, по 3- в Кашкадарьинской области и в Республике Каракалпакстан,

2 – в Наманганской области и по 1 в Андижанской, Бухарской и в Джизакской

областях. Диагноз был подтверждён лабораторно, выделением культуры

менингококка серогруппы А. Заболеваемость МИ по районам города

Ташкента распределялась неравномерно (рис.3). Наибольший процент

заболевших отмечался в Шайхантахурском районе 23 заболевших (20,2%),

затем в Учтепинском – 20 (17,5%), Алмазарском – 18 (15,8%), Яшнабадском

13 (11,4%), Мирзо-Улугбекском – 12 (10,5%), в Юнус-Абадском – 11 (9,6%),

Чиланзарском - 9 (7,9%), Яккасарайском и Сергелийском – по 3 (2,6%), а в

Мирабадском и Бектемирском районах - по 1 случаю (0,9%).

Рис. 3. Заболеваемость менингококковой инфекцией

в г. Ташкенте в 2019г. (в разрезе районов)

0

5

10

15

20

25


517

В настоящее время мы наблюдаем некоторую тенденцию к

распространению заболевания. Если в предыдущие годы показатель

заболеваемости МИ по городу Ташкенту составлял 0,08; 0,04; 0,13, то в 2019

году он составляет 4,5 на 100 000 населения. Все случаи МИ в 2019 году

вызваны Neisseria meningitides серогруппы А и в 1 случае - менингококком

серогруппы W135, который оказался завозным из Российской Федерации. В

связи с чем, необходимо учитывать то, что отрицательное влияние на

эпидемиологическую обстановку в республике могут оказать миграционные

процессы как среди граждан Узбекистана, так и прибытие на территорию

нашей республики граждан из других стран неблагополучных по

заболеваемости менингококковой инфекцией.

В длительные годы благополучия (50-60-е гг.) от редких больных

выделялись менингококк группы А, а затем этот же менингококк вызвал

эпидемию [19].

В настоящее время, в клиническом наблюдении получены данные о

повышенной вирулентности и высокой манифестности, так как представители

серогруппы А чаще вызывают генерализованные формы менингококковой

инфекции. Так, анализ случаев ГФМИ показал, что на его долю приходится

95,6% (от общего числа инфицированных лиц МИ в городе Ташкенте), а на

локализованные - 4,4% (менингококковый назофарингит). Увеличился

удельный вес ГФМИ, показатель заболеваемости ГФМИ составил 4,3 на

100 000 населения.

Спад заболеваемости МИ в межэпидемический период, который в

Узбекистане длится более 30 лет, привёл к снижению настороженности

медицинских работников в отношении этой инфекции. Значительная часть

больных направлялась в стационар позже 12 ч от начала болезни и находилась

на амбулаторном лечении в течение 1-2 суток. Участковыми врачами

устанавливались предварительные диагнозы как ОРВИ и в одном случае как

коревая инфекция. Больные госпитализировались при появлении характерных

менингеальных симптомов.


518

Из 127 (114 пациентов - жители города Ташкента, 13 – пациенты,

госпитализированные в городе Ташкенте из других областей) случаев

госпитализированных пациентов с ГФМИ у 25,1% был установлен диагноз

«менингококцемия», «менингит» развился у 12,6% пациентов,

менингококцемия в сочетании с менингоэнцефалитом развилась в 3,9%

случаев. Самый часто встречающийся диагноз – «менингококцемия +

менингит», который наблюдался у 57,5% пациентов (рис.4).

Рис. 4. Генерализованные формы, диагностируемые

у больных МИ в 2019 году

Генерализованные формы МИ характеризовались тяжестью течения, и

часто летальным исходом (7,1%). ГФМИ осложнялись ДВС синдромом и

инфекционно-токсическим шоком (ИТШ).

При изучении возрастной структуры, заболевших в г. Ташкенте,

необходимо отметить некоторое «повзросление» МИ (рис.5). Возрастной

диапазон больных МИ колебался от 40 дней до 76 лет. При определении

«МОДЫ» выявили чаще всего встречающийся возраст среди больных МИ.

Наибольшее число больных составили лица в возрасте 20 лет

25,1%

12,6%57,5%

3,9%


519

Рис. 5. Возрастная структура заболевших менингококковой инфекцией

в г. Ташкенте в 2019 году (%)

Так лица от 21 до 25 лет составили 16,5%, от общего числа

госпитализированных; дети от 0-5 лет- 17,3%; дети от 6 до 10 лет составляли

15,0%; от 11 до 15 лет – 11,0%; от 16 до 20 лет – 15,7%; от 26 до 30 лет – 11,0%;

от 31 до 35 лет – 4,7%; 36 -40 лет – 2,4%; 41-50 – 3,1%; 51-60 – 0,8%; 66-70 –

0,8%; от 71-75 лет - 0,8%; 76 и старше- 0,8%. Как видно из рис.5, дети в

возрасте от 0 до 5 встречаются гораздо чаще, но и увеличилась доля взрослых

16-20, 21-25 лет, т.е. по-прежнему среди больных преобладают дети в возрасте

до 5 лет, но их удельный вес снизился по сравнению с предыдущими

десятилетиями [28].

Возрастание доли взрослых больных при ГФМИ относят к

неблагоприятным прогностическим факторам возможного подъёма

заболеваемости [13,14,15,16].

Относительно социального состава необходимо отметить, что из 127

больных МИ: - 27 составляли школьники (21,3%); 18 заболевших-

неорганизованные дети до 6 лет (14,2%); организованные дети, посещающие

детские дошкольные учреждения (ДДУ) составили 8,7% - 11 человек; среди

студентов колледжей и ВУЗов - 11 заболевших (8,7%). Наибольшее

17,30%

15,00%

11,00%

15,70% 16,50%

11,00%

4,70%

2,40% 3,10%

0,80%

0%

0,80% 0,80% 0,80%

0,00%

2,00%

4,00%

6,00%

8,00%

10,00%

12,00%

14,00%

16,00%

18,00%

20,00%


520

количество больных МИ пришлось на взрослое население: строители и

рабочие составили 18,1% -23 человека, работники кафе и магазинов - 7,1%

(9 человек), водители, занимающиеся частным извозом – 4,0% (5 человек),

домохозяйки и безработные – 10,2% (13 человек), служащие и учителя – 3,1%,

пенсионеры – 3,2% (рис. 6).

Рис. 6. Социально-профессиональный состав заболевших

менингококковой инфекцией в г. Ташкенте в 2019 г.

Что касается половой принадлежности, заболевших МИ, то 74,0% (94

человека) составили лица мужского пола, а 26,0% (33 человека) - лица

женского пола (рис.7).

Рис. 7. Половой состав больных МИ в 2019 году

21,30%

4,00%

7,10%

14,20%

8,70%

8,70%

10,20%

18,10%

3,10%

3,20%

школьники

водители авто.

раб. Кафе и магазинов

неорганизаванные дети

организованные дети

студенты

домохозяйки и безработные

рабочие и строители

служащие и учителя

пенсионеры

74,00%

26,00%

0,00%

10,00%

20,00%

30,00%

40,00%

50,00%

60,00%

70,00%

80,00%

мужчины женщины


521

Прослеживается зимне-весенняя сезонность заболевания, пик

заболевания пришёлся на март-апрель месяцы, однако необходимо отметить,

что случаи МИ регистрировались на протяжении всего года.

Согласно календарю профилактических прививок по эпидемическим

показаниям, вакцинации против менингококковой инфекции в Узбекистане

подлежат дети, подростки, взрослые в очагах менингококковой инфекции,

вызванной менингококком серогруппы А или С. Лица повышенного риска

заражения (дети из ДДУ, учащиеся 1-2 классов, подростки из организованных

коллективов, проживающие в общежитиях, дети из семейных общежитий,

размещённых в санитарно-эпидемиологически неблагополучных условиях)

при увеличении заболеваемости по сравнению с предыдущим годом в 2 раза.

Вакцинация проводится детям с 1 года жизни (в зависимости от вакцин), а

ревакцинация проводится через 3 года [18].

По эпидемическим показаниям 6841 контактным с больными МИ были

проведены лабораторные исследования, 25 из них оказались «здоровыми»

носителями менингококка серогруппы А. Все они были госпитализированы в

стационар, где получили профилактическое лечение. Необходимо отметить,

что постоянная циркуляция возбудителя в виде бессимптомного носительства

может способствовать возникновению новых эпидемий МИ на территории

нашей республики.

Наиболее действенными мерами борьбы с МИ является

вакцинопрофилактика. Применение той или иной вакцины оправдано только

после предварительного определения серогрупповой принадлежности

циркулирующего штамма возбудителя. В Узбекистане применяется 4-х

валентная полисахаридная вакцина против 4 наиболее значимых серогрупп

(A, C, Y, W135) OLVAXTAR – MEN производства Китайской Народной

Республики. В очагах МИ в г. Ташкенте, лицам, контактным с больными

(всего 5490 человек) была проведена вакцинация этой вакциной. Кроме того,

1930 доз менингококковой вакцины получили лица вновь организованных

коллективов 3-х районов города Ташкента (учащиеся школ-интернатов,

студенты ВУЗов, проживающие в общежитии).


522

Однако необходимо отметить, что полисахаридные вакцины не

применяют в целях вакцинопрофилактики детям младше 2-х лет. При

введении вакцины в течение 14 дней вырабатываются антитела, но их защита

недолговременна и не способствует развитию иммунологической памяти. ВОЗ

рекомендует применять полисахаридные вакцины только во время вспышек и

эпидемий, вакцинации путешественников, направляющихся в эндемичные

районы по МИ, и паломников, направляющихся в Хадж.

Целесообразнее применение конъюгированных вакцин. Конъюгированные

вакцины, по сравнению с полисахаридными, обладают рядом преимуществ:

высокой иммуногенностью у детей младшего возраста; формируют

иммунологическую память; не вызывают иммунную толерантность; снижают

число носителей в популяции, обеспечивая популяционный иммунитет. К

настоящему времени разработаны моновалентные, бивалентные

конъюгированные вакцины против серогрупп А и С, а также четырёхвалентные

вакцины против серогрупп А, С, Y, W135. Некоторые страны Европы, такие как

Великобритания, Греция, Бельгия, Швейцария, а также Австралия и Америка,

включили конъюгированную вакцину против МИ в свои национальные

календари прививок [17].

Резкий подъём МИ в республике, в частности в г. Ташкенте, высокий

процент заболеваемости ГФМИ, приводит к мысли, что мы можем находиться

на пороге очередного эпидемического подъёма.

Выводы. Как показали многолетние наблюдения, современная

менингококковая инфекция в Узбекистане имеет следующие

эпидемиологические особенности:

– МИ наблюдается во всех возрастных группах заболевших (возрастной

диапазон варьировал от 40 дней до 76 лет);

– пик заболевания пришелся на март-апрель месяцы, однако отмечается

круглогодичная заболеваемость менингококковой инфекцией;

– при возникновении спорадических случаев менингококковой инфекции

превалируют менингококки серогруппы А;


523

– дети в возрасте от 0 до 5 встречаются гораздо чаще (17,3% от общего

числа госпитализированных), но их удельный вес снизился по сравнению с

предыдущими десятилетиями, наибольшее число больных составили лица в

возрасте 20 лет;

– что касается половой принадлежности, заболевших МИ, то 74,0%

составили лица мужского пола, а 26,0% - лица женского пола;

– необходимо вести мониторинг за штаммами МИ, в целях недопущения

появления на территории республики новых высоковирулентных штаммов

менингококков;

– необходимо принятие решения об увеличении охвата населения

вакцинацией для предотвращения дальнейшего роста заболеваемости

менингококковой инфекции в Узбекистане.


1. Meningococcal vaccines: polysaccharide and polysaccharide conjugate vaccines. Wkly

Epidemiol Rec. 2002 Oct 4; 77 (40):331-9.

2. Jafri RZ, Ali A, Messionnier NE, Tevi-Benissan C, Durrheim D, Eskola J, et al. Global

epidemiology of invasive meningococcal disease. Popul Health Metr. 2013 Sep 10; 11(1):17.

doi: 10.1186/1478-7954-11-17.

3. Imrey PB, Jackson LA, Ludwinski PH. Outbreak of serogroup C meningococcal disease

associated with campus bar patronage. Am J Epidemiol. 1996;143(6):624-30

4. Покровский В.И., Пак С.Г., Данилкин Б.К. Инфекционные болезни и эпидемиология.

М,: Гоэтар-Мед, 2003.

5. Устюгова Е.А., Никитюк Н.Ф., Обухов Ю.И., Олефир Ю.В., Меркулов В.А., Бондарев

В.П. Эпидемиологические аспекты менингококковой инфекции и вопросы

вакцинопрофилактики. Инфекционные болезни, 2016, т. 14, №1, с. 55-64.

6. Касимова Р.И., Мусабаев Э.И. Менингококковый менингит в структуре гнойных

бактериальных менингитов в Узбекистане - Актуальные вопросы инфекционной

патологии, том1 – Витебск, 5-6 июня, 2008 – С. 144.

7. Шомансурова Ш.Ш. Эпидемиологические и иммунологические особенности

менингококковой инфекции в межэпидемический период. – автореферат диссертации,

Ташкент, 1997 –19 с.


524

8. Миронов К.О. Клональные комплексы Neissria meningitidis, циркулирующие на

территории России, и их роль в эпидемическом процессе менингококковой

инфекции. Эпидемиология и инфекционные болезни. Актуальные вопросы. 2016,

№6, с. 52 – 61.

9. Венгеров Ю.А. Парадоксы лихорадки Западного Нила: об эволюции инфекционных

болезней. Инфекционные болезни, 2018. Т. 16, №4, с. 103-105.

10. Mustapa M.M., Marsh W.S., and Harrison L.H., Global epidemiology of capsular group W

meningococcal disease (1970-2015): multifocal emergence and persistence of hyper virulent

sequence type (St – 11 el onal complex. Vaccine 201; 34; 1447-55.

11. Королёва И.С., Королёва М.А., Белошицкий Г.В. Современная эпидемиологическая

ситуация по менингококковой инфекции в Российской Федерации и возможности

профилактики. Медицинский алфавит. Эпидемиология и гигиена. 2016; (1): 15-7.

12. Королёва М.А., Миронов К.О., Королёва И.С. Эпидемиологические особенности

генерализованной формы менингококковой инфекции, обусловленной Neisseria

meningitides серогруппы W, в мире и в Российской федерации. Эпидемиология и

инфекционные болезни. Актуальные вопросы. 2018, №3, с. 16 – 23.

13. Семёнов В.М., Зеньков С.К., Себут Н.С., Жук Р. И., Дмитраченко Т.И.

Эпидемиологические особенности менингококковой инфекции в Республике Беларусь –

Актуальные вопросы инфекционной патологии, том1 – Витебск, 5-6 июня, 2008 – С. 66.

14. Королёва И.С., Белошицкий Г.В., Спирихина Л.В., Грачёва А.М. и др. Основные

направления и результаты научных исследований по проблеме менингококковой

инфекции и гнойных бактериальных менингитов. Эпидемиология и инфекционные

болезни. 2009; 2:40-4.

15. Королёва И.С., Белошицкий Г.В. Менингококковая инфекция и гнойные

бактериальные менингиты. Под ред. В.И. Покровского. М.: ООО «Медицинское

информационное агентство», 2007.

16. Покровский В.И., Фаворова Л.А., Костюкова Н.Н. Мекнингококковая инфекция. М.:

Медицина. 1976.

17. Мартынова Г.П., Кутишева И.А., Бойцова Е.Б. Бремя менингококковой инфекции на

современном этапе. Новые возможности вакцинопрофилактики. Эпидемиология и

инфекционные болезни. Актуальные вопросы. 2015, №3, с. 38 – 43.

18. СанПин №0239-07 (дополнение №3) Ташкент, 2015 – С.27.

19. Зуева Л.П., Яфаев Р.Х. Эпидемиология. Санкт-Петербург: Фолиант. 2006. с. 304 – 313.

20. Из материалов первого Российского Форума экспертов «Менингококковая инфекция и

пути ее профилактики» Санкт-Петербург, 16 марта 2011 г., с. 113-114.


525

21. Мартынова Г.П., Кутищева И.А., Дмитриева Г.М., Конончук А.А., Колодина А.А.,

Белкина А.Б., Карасев А.В. Менингококковая инфекция

22. в Красноярском крае: проблемы и перспективы иммунопрофилактики Инфекционные

Болезни: новости, мнения, обучение.Том 7, № 3 2018. с.73-76.

23. Королева И.С., Белошицкий Г.В., Закроева И.М., Королева М.А. Менингококковая

инфекция в Российской Федерации // Медицинский алфавит. Эпидемиология и

гигиена. 2015. № 6. С. 27–28.

24. Safadi M.A.P., Mcintosh E.D.G. Эпидемиология и профилактика менингококковой

инфекции: критическая оценка политики вакцинации // Педиатр. фармакол. 2012.

№ 1. С. 45–64.

25. Платонов А.Е., Королева И.С., Миронов К.О. Эпидемиология ме-нингококковой

инфекции в России и мире на современном этапе // Вакцинация. 2004. № 1. с. 6–7.

26. Мартынова Г.П., Кутищева И.А., Дмитриева Г.М., Конончук А.А. Колодина А.А.,

Белкина А.Б. Менингококковая инфекция в Красноярском крае: проблемы и

перспективы иммунопрофилактики //Инфекционные болезни: новости, мнения,

обучение. 2018. Т. 7, № 3. С. 73–79.

27. WHO. Meningococcal Meningitis. Fact Sheet No. 141. URL: http://

www.who.int/mediacentre/factsheets/fs141/en/ (date of access 09.06.17)

28. Коровкина Е.С., Костинов М.П. Применяемые для профилактики менингококковой

инфекции современные конъюгированные вакцины// Инфекционные болезни: новости,

мнения, обучение. 2018. Т. 7. № 1. С. 60–68.

29. Миртазаев О.М., Матназарова Г.С., Брянцева Е.В., Мустанов А.Ю., Турсунова Д.А.,

Бердиев О.В. Некоторые эпидемиологические особенности менингококковой

инфекции в Узбекистане (на примере города Ташкента) //журнал теоретической и

клинической медицины. 2020. №1. С – 117-123.


526

Расулов Шомурод Махмудович

PhD докторант кафедрой эпидемиологии


Матназарова Гульбахор Султановна

доктор медицинских наук, заведующая кафедрой эпидемиологии


РАСПРОСТРАНЕНИЕ, ПРОФИЛАКТИКА,

ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЙ НАДЗОР ЭХИНОКОККОЗА

В УЗБЕКИСТАНЕ И СОСЕДНИХ СТРАНАХ

Аннотация. В статье анализируется распространенность эхинококкоза среди населения

Республики Узбекистан и ближнего зарубежья. Приведены пути передачи заболевания,

инфекционные факторы, эпидемиологические, эпизоотологические особенности и меры

профилактики.

Ключевые слова: распространенность эхинококкоза, эндемическое заболевание,

профилактика и эпидемиологический надзор.

Введение: По данным Всемирной организации здравоохранения, более

16 миллионов из 50 миллионов смертей в мире вызваны инфекционными и

паразитарными заболеваниями [4,7,9]. В то время, когда человечество

вступает в XXI век, несмотря на достижения науки и технологий, некоторые

инфекционные заболевания регистрируются среди населения в большом

количестве, а некоторые еще не искоренены полностью. Более 1 миллиона

человек во всем мире инфицированы эхинококкозом, при этом заболеваемость

этим заболеванием в некоторых эндемичных и не эндемичных регионах

колеблется более чем в 200 раз. В последние десятилетия наблюдается рост

заболеваемости эхинококкозом и расширение географических границ

заболевания [1,2,8].

Эхинококкоз особенно распространен в сельской местности, где разводят

овец. Основной причиной которого является поедание внутренних органов


527

забитых овец собаками в этих районах. Это заболевание очень распространено

в регионах земного шара, где собачье мясо является частью рациона человека.

В Африке на каждого жителя приходится два вида гельминтов, в странах Азии

и Латинской Америке - один вид. В Европе каждый третий человек заражен

гельминтами. Во всем мире экономический ущерб от паразитарных

заболеваний составляет сотни миллиардов долларов в год [8,9].

В связи с тем, что эхинококкоз отличается от других гельминтозов

нечеткими клиническими признаками, точные данные о распространенности

этого заболевания отсутствуют.

На территории Республики Узбекистан эхинококкоз распространен

повсеместно по всей стране, и наша республика является эндемичной для

этого заболевания [3,5,6].

Эпидемиологические особенности эхинококкоза остаются плохо

изученными. Все выше сказанные требует дальнейшего изучения современных

эпидемиологических особенностей эхинококкоза, совершенствования его

эпидемиологического и эпизоотологического надзора.

Цель исследования. Определить распространенность эхинококкоза

среди населения Республики Узбекистан и соседних стран, а также

усовершенствовать меры профилактики.

Материалы и методы исследования. Данные субрегионального

совещания Международного эпизоотического бюро по эхинококкозу

(10-11 декабря 2019 г.). Официальные отчеты Службы санитарно-

эпидемиологического благополучия и общественного здоровья Республики

Узбекистан об эхинококкозе 1994-2019 г.г. и карты эпидемиологических

обследования эпидемическая очага. При изучение данной работы были

использованы эпидемиологические и статистические методы исследования.

Результаты исследований и их обсуждение. В настоящее время,

проводимые противоэпидемические мероприятия, направленные на борьбу с

эхинококкозом, оказались недостаточно эффективными. Об этом наглядно

свидетельствует устойчивое состояние заболеваемости эхинококкозом среди


528

населения страны, которое часто переходит в хроническую форму, приводит

к осложнениям и инвалидности.

Для изучения эпидемиологических особенностей эхинококкоза

используются методы эпидемиологического анализа заболеваемости.

Анализ заболеваемости эхинококкозом, зарегистрированный в

Республике Узбекистан за 1994-2019 г.г., показывает, что заболеваемость

составляет 2,1-6,01 на 100 000 населения (Рис.1).

Рис. 1. Динамика заболеваемости эхинококкоза в Республике Узбекистан

(1994-2019 г.г., на 100 000 населения)

За первый год исследований (1994 г.), заболеваемость эхинококкозом

в республике составляла 3,17, а самый высокий показатель заболеваемости

был в 2004 году, который составил 6,01. С 2007 года уровень

заболеваемости снизился. К 2019 году интенсивность составила 2,1, что

указывает на снижение заболеваемости в 3,0 раза по сравнению с 2004

годом.

Когда мы проанализировали распространенность эхинококкоза в

соседних странах, мы получили следующие результаты (Табл. 1).


529

Таблица 1

Распространенность эхинококкоза в соседних странах

(абсолютный показатель)

№ Республики/годы 2013 г. 2014 г. 2015 г. 2016 г. 2017 г. 2018 г.

1 Армения 149 135 126 107 76 82

2 Азербайджан 11 78 76 40 76 74

3 Кыргызстан 1049 1081 1134 963 941 906

4 Казахстан 802 830 814 810 793 750

5 Таджикистан 262 198 162 185 102 194

В заключении нужно отметить, что эхинококкоз широко распространен

как в нашей стране так и в некоторых соседних странах. Это требует

совершенствования профилактических мероприятий против эхинококкоза и

организации эпидемиологического и эпизоотологического контроля.

Профилактика эхинококкоза: Для предупреждения заражения людей

эхинококкозом, необходимо проводить мероприятия в двух направлениях.

Первым делом необходимо устранить источник заболевания. Для этого

необходимо бороться с распространением эхинококковых гельминтов среди

крупного рогатого скота и овец.

Дегельминтизация проводится для нейтрализации собак. Следует иметь в

виду, что пастухи играют важную эпидемиологическую роль в борьбе с

эхинококкозом в районах животноводства. Поэтому им необходимо знать о

факторах и путях передачи, эхинококкоза и мерах по борьбе с его

распространением. Это должны знать не только пастухи, но и все работники

сельского хозяйства. Эхинококкозом чаще всего заражаются жители сельской

местности или люди, имеющие контакт с собаками. Никогда не следует

забывать, что эхинококковые везикулы, выделяемые от забитого крупного и

мелкого рогатого скота, являются фактором инвазии у собак и кошек. Это

означает, что все отходы, образующиеся при забое овец и скота, зараженного

эхинококком, необходимо утилизировать. Кормить собак такими отходами

категорически запрещается.

Массовое медицинское обследование населения в эндемичных очагах

позволяет своевременно выявить заболевание. Данные об ущербе животных


530

будут формироваться на основе данных лечебно-профилактических

учреждений и уровня организации медицинской помощи в регионе, а также

эффективных мер по улучшению в организации медицинской помощи.

Таким образом, необходимо организовать профилактические

мероприятия среди населения, пораженного эхинококкозом, организовать

массовые медицинские осмотры населения в эндемичных районах и провести

санитарно-просветительскую работу для предотвращения возникновения

серьезных осложнений. Необходимо организовать массовые медицинские

осмотры населения высококвалифицированным медицинским персоналом,

при этом широко использовать медицинские автотранспорт и портативное

диагностическое оборудование.

Эпидемиологический надзор должен включать следующие основные

задачи:

1. Систематический сбор информации о заболеваемости, пациентах,

рецидивах, операциях и смертных случаях на основе стандартизированных

документов;

2. Диагностические исследования необходимо проводит на основании

данных лабораторных служб. Эти услуги являются очень важной мерой в

выявлении этиологических (патогенных) факторов циркулирующих

инфекционных заболеваний среди населения, а также в регулярном

мониторинге патогенов инвазивных заболеваний, преобладающих в

популяциях хозяев (собаки и кошки);

3. Для определения и оценки иммунологического статуса популяции

между людьми и животными путем изучения и анализа сыворотки крови

людей и животных проводится исследование для получения информации о

распространении инфекционных заболеваний среди людей и животных, а

также для оценки риска заражения этим гельминтам;

4. Сбор информации о численности и динамике распространения диких

хищников, бездомных и домашних собак, являющихся основными хозяевами

возбудителя;


531

5. Обобщать и анализировать собранные данные, давать рекомендации

медицинским и ветеринарным организациям по текущим стратегиям и тактике

борьбы с эхинококкозом, а также предоставлять информацию для взаимного

обмена в сотрудничестве с Национальной информационной службой, ВОЗ и

Международным эпизоотическим бюро;

6. Проведение научно-исследовательских работ в области

совершенствования методов эпидемиологического надзора.

Таким образом, полное искоренение этой инвазивной болезни на всех

животноводческих фермах на основе профилактических мер является

актуальной проблемой народнохозяйственного значения, которая, наряду с

укреплением животноводства, также является борьбой за охрану здоровья

людей.


1. Абдиев Т.А. Актуалные проблемы эхинококкоза в Узбекистане / Т.А Абдиев,

Ш.А. Разаков, Д.Б. Саидахмедова, Ф.С. Саипов, Тахтоходжаева// проблемы биологии и

медицины. - Самарканд, 2009. - С.127-128.

2. Абдиев Т.А., Сувонкулов У.Т., Коваленко Д.А., Абдиев Ф.Т., Арзиев Х.Ю.

Распространеннось гельминтозов в Узбекистане// проблемы биологии и медицины. -

Самарканд 2014, №3 (79). С. 16-17.

3. Каримов Ш.И., Кротов Н.Ф., Мамараджабов С. // Лапароскопические и

видеоассистированные вмешательства в хирургии эхинококкоза печени / Анналы

хирургической гепатологии, 2007, том 12, № 4. - С. 91-96

4. Онищенко Г.Г. Заболеваемость паразитарными болезнями в Российской Федерации:

научное издание // Эпидемиология и инфекционные болезни. - М., 2007. - С. 4-6.

5. Расулов Ш.М., Матназарова Г.С. Абдукаххарова М.Ф. Эпидемиологическая

характеристика и распространение эхинококкоза в Узбекистане. Тошкент тиббиёт

академияси ахборотномаси. - Ташкент. - 2019. №5. - С. 156-158.

6. Расулов Ш.М., Матназарова Г.С. Ўзбекистонда эхинококкознинг тарқалганлиги ва

унинг профилактикасини такомиллаштириш. // Инфекция, иммунитет и фармакология.

- Ташкент. - 2019. - №5. - С. 192-198.

7. Шевченко Ю.Л., Назыров Ф.Г. Хирургия эхинококкоза. Москва. Изд. «Династия»,

2016. 287 с.


532

8. Liu L et al. Current situation of endemic status, prevention and control of neglected

zoonotic diseases in China. // Zhongguo Xue Xi Chong Bing Fang Zhi Za Zhi. 2013 Jun;

25 (3):307-11.

9. Sh.M. Rasulov, G.S. Matnazarova, A. Mirtazayev, N.T. Xamzayeva. Improving the

epidemiology, epizootology, and prevention of echinococcosis in Uzbekistan. European

Journal of Molecular & Clinical Medicine ISSN 2515-8260 Volume 07, Issue 02, 2020 3029


533

Файзуллаев Нормурот Ибодуллаевич

Техника фанлари доктори, Профессор, Самарқанд Давлат Университети,

Самарқанд, Ўзбекистон Республикаси

Бобомуродова Санобар Юнусовна

Жиззах политехника институти, Жиззах,

Ўзбекистон Республикаси

Матчанова Мухаббат Ботировна

Жиззах политехника институти, Жиззах,

Ўзбекистон Республикаси

Мо-Zn-Zr/ ЮКЦ КАТАЛИЗАТОРЛАРИДА ПРОПАН-БУТАН

ФРАКЦИЯСИНИ АРОМАТЛАШ

Аннотация. Тажрибалар натижасида энг яхши модификацияловчи қўшимчалар Zn, Zr Ga,

ва Мо эканлиги исботланди. Пропаннинг конверсияси 450 oC да бошланиб, 600 oC га

етганда 100 % га эришилади. Ароматик углеводородлар 500 oC да етарли миқдорда ҳосил

бўлади ва 600 oC да максимал қийматга 52,5 % га эришилади. Бутаннинг ароматик

углеводородларга конверсияси пропанга нисбатан осон боради ва 550 oC да бутаннинг

конверсияси 100 % бўлган ҳолда ароматик углеводородлар унуми 47 % ни ташкил этади.

Шунингдек, ишда катализаторларнинг текстур ва физик-кимёвий характеристикалари

ўрганилди.

Ключевые слова: юқори кремнийли цеолитлар, ароматик углеводородлар, органик

бирикмалар, модификацияловчи қўшимчалар.

Кириш. Қуйи молекуляр углеводородларни ароматик углеводородларга

қайта ишлашда катализатор сифатида юқори кремнийли цеолитлар кенг

ишлатилмоқда [1-6]. Реакцияни ўтказиш шароитига боғлиқ ҳолда бензин

фракциясининг алифатик C6-C10 углеводородларини ёки ароматик

углеводородлар-асосан бензол, толуол ва ксилоллар (БТК) ни синтез қилиш

мумкин. [6-12]. Ароматик углеводородлар селективлигини ошириш учун

ишлатилаётган цеолитларни кимёвий ва термик қайта ишлаш самаралидир.

Қуйи молекуляр углеводородларни ароматик углеводородларга


534

айлантиришда юқори кремнийли цеолитлар турли металлар билан

модификация қилинади [13-19].

Тажрибалар натижасида энг яхши модификацияловчи қўшимчалар Zn, Zr

Ga, ва Мо эканлиги исботланди.Мазкур ишда реакцияни ўтказиш

шароитларини (ҳарорат, контакт вақти, реагентларнинг парциал босимлари)

ўзгартириб (MoO3)x∙(ZnO)y∙(ZrO2)z таркибли каталитик система иштирокида

ароматлаш реакциясининг мақбул шароити аниқланди [20-23].

Ушбу ишнинг мақсади пропан-бутан фракциясидан суюқ углеводородлар

ҳосил бўлиш селективлигига ва унумига (MoO3)x∙(ZnO)y∙(ZrO2)z катализатор

таркибининг ва фаоллигининг таъсирини ўрганишдан иборат.

Тажриба қисми. Юқори кремнийли цеолитлар (ЮКЦ) синтези асосида

ишқорий алюмо-кремнегелларни гидротермик кристаллаш методи ётади.

Алюмокремнегелларни гидротермал кристаллаш турли хил органик

бирикмалар (темплатлар) иштирокида ўтказилди. Юқори кремнийли

цеолитлар зангламайдиган пўлатдан ясалган автоклавда 175-200 oC да 6 сутка

давомида қуйидаги методика бўйича синтез қилинди.

Дастлабки реакцион аралашма суюқ шиша (29 % SiO2, 9%Na2O, 62 %

H2O) га Al(NO3)3∙9H2O темплат сифатида гексаметилендиамин ва спиртли

фракция қўшиб тез аралаштирган ҳолда тайёрланди. Реакцион аралашманинг

pH қиймати унга 0,1 N HNO3 эритмасини қўшиш билан назорат қилинди.

Ҳосил бўлган аралашмага Нуробод туманидан келтирилган каолин қўшилди.

Кристалланиш жараёни тугагандан сўнг қаттиқ фаза эритмадан Бюхнер

воронкаси ёрдамида ажратиб олинди ва 12 соат давомида 120 0C да қуритилди

ва темплатни йўқотиш учун 8 соат давомида 500-550 0C да куйдирилди.

Олинган юқори кремнийли цеолитни декатионлаштириш учун 10 г

цеолитга 100 г 25 % ли аммоний хлорид қўшиб ишлов берилди. Эритма сув

ҳаммомида 90-100 oC да, доимий аралаштирган ҳолда 2 соат давомида ушлаб

турилди, кейин чўкма (𝑁𝐻4+/цеолит)фильтрланди, дистилланган сув билан

ювилди, қуритилди ва 550-600 oC да 8 соат давомида куйдирилди. Кейин

декатионлашган цеолит кукуни таблетка қилиб прессланди ва гранулалар


535

ҳолида кесилди. Модификацияланган цеолитли катализаторлар цеолитга

маълум тузларни ёки кислоталарни юттириш йўли билан тайёрланди.

Тажриба натижалари ва уларнинг муҳокамаси. Пропан-бутан

фракциясини каталитик ароматлаш жараёнида юқори кремнийли цеолитлар

юқори каталитик фаолликка эга бўлиб, 5,0 % Мо/ЮКЦ катализатори

иштирокида пропан-бутан фракциясининг конверсияси ва ароматик

углеводородлар унуми ортиши аниқланди. Шундан сўнг молибден асосидаги

катализаторга турли металларнинг промоторловчи хусусияти текшириб

кўрилди. Натижада молибден асосидаги катализаторга цирконий қўшилганда

энг юқори натижалар олинди.

Таркибида 1,0% Zr ва 5,0% Мо бўлган бентонитли катализатор юқори

каталитик фаолликка эга. Сўнгра Мо асосида тайёрланган катализатор

таркибидаги цирконийнинг миқдорини 0,25 % дан 2% гача оралиқда

ўзгартириб кўрганимизда энг яхши натижа цирконийнинг миқдори 1,0 %

бўлганда олинди. Реакциянинг унумини янада ошириш мақсадида танланган

катализаторга Zr ва Zn металлари қўшиб кўрилди. Zr–Мо таркибли

катализаторга рух ва галлий оксидларининг киритилиши билан

катализаторларнинг каталитик фаоллиги ортди. Тадқиқотлар натижасида

қуйидаги таркибга эга бўлган мақбул катализатор танланди: 5,0 % Mo*1,0 %

Zr*1,0 % Zn.

(MoO3)x∙(ZnO)y∙(ZrO2)z таркибли катализатор иштирокида пропан-бутан

фракциясини каталитик ароматлаш реакцияси газ маҳсулотлари таркибида

метан ва этаннинг миқдори ҳарорат кўтарилиши билан ортади. Пропан ва

бутаннинг миқдори эса аксинча, ҳарорат кўтарилиши билан камаяди.

Модификация қилинган цеолитлар пропаннинг ароматик

углеводородларга айланишида паст каталитик фаоллик намоён қилади.

Пропаннинг ароматик углеводородларга конверсияланишида кўп миқдорда

метан ва қуйи молекуляр алкенлар ҳосил бўлади.

Пропан ва бутаннинг ароматик углеводородларга конверсиясида муҳим

масала ароматик углеводородлар унумини ошириш ва метан ҳамда этаннинг

ҳосил бўлишини камайтиришдан иборат.


536

(MoO3)x∙(ZnO)y∙(ZrO2)z катализаторида пропаннинг конверсияси 450 oC да

бошланади ва ҳарорат кўтарилиши билан пропаннинг конверсияси ортиб

боради ва 600 oC га етганда 100 % га эришилади. Ароматик углеводородлар

500 oC да етарли миқдорда ҳосил бўлади ва 600 oC да максимал қийматга 52,5

% га эришилади. Бутаннинг ароматик углеводородларга конверсияси

пропанга нисбатан осон боради ва 550 oC да бутаннинг конверсияси 100 %

бўлган ҳолда ароматик углеводородлар унуми 47 % ни ташкил этади. Олинган

натижалар 1-жадвалда келтирилган.

1-жадвал.

Цеолитли катализаторларда пропан ва бутаннинг ароматланиш

жараёнининг асосий кўрсаткичлари

Маҳсулот T, oC X,% S1,% S2,% S3,% S4,% S5,% A,%

Катализатор Zn-ЮКЦ

Пропан

400 8 0,6 24,9 65,6 6,2 2,7 0,2

450 20 1,2 43,5 40,9 9,5 4,9 0,9

500 40 2,3 65,1 12,3 12,9 7,4 3,0

550 78 2,5 50,0 1,0 9,6 36,9 28,6

600 94 3,2 51,5 0,1 8,7 36,5 34,4

Бутан

400 76 0,1 4,5 91,6 2,4 1,4 1,0

450 91 0,4 12,4 63,6 3,6 20,0 18,3

500 96 1,2 26,9 39,6 6,5 25,8 24,8

550 99 2,0 38,9 15,5 8,4 35,2 34,9

Катализатор Zn-Zr-Mo-ЮКЦ

Пропан

400 11 4,8 27,9 47,0 5,8 14,5 1,6

450 26 7,8 51,9 16,1 7,7 16,5 4,3

500 68 4,6 34,6 1,9 4,6 54,3 36,6

550 92 4,4 34,7 0,3 4,0 56,6 51,8

600 100 4,4 37,6 0,1 5,4 52,5 52,5

Бутан

400 75 0,9 6,3 77,1 2,0 13,7 10,3

450 92 1,8 13,8 50,6 3,0 30,8 27,5

500 98 2,9 24,1 28,7 4,4 39,9 39,1

550 100 3,4 31,2 12,8 5,6 47,0 47,0

X-конверсия, S1-водороднинг,S2-метан ва этаннинг, S3-С3-С5-алканларнинг, S4-С2-С4-

алкенларнинг ва S5-ароматик углеводородларнинг ҳосил бўлиш селектив-ликлари;

А-ароматик углеводородлар унуми

2-жадвалда пропан ва бутаннинг цеолитли катализаторларда

ароматланиш реакциясининг газ маҳсулотлари таркиби келтирилган.


537

2-жадвал.

Пропан ва бутаннинг юқори кремнийли цеолитлар катализаторларда

ароматланиш реакцияси газ маҳсулотларининг таркиби (T=550 oC)

Катализатор

H2 CH4 C2H6 Алкенлар

C2-C4

Алканлар

C3-C5

Пропан

Zn-ЮКЦ 2,7 36,2 18,0 10,4 32,7

Zn-Zr-ЮКЦ 8,1 45,3 20,9 7,6 18,1

Бутан

Zn-ЮКЦ 3,1 30,8 28,5 12,8 24,8

Zn-Zr-ЮКЦ 6,3 32,2 26,2 10,5 24,8

Zn-ЮКЦ Zn-Zr-ЮКЦ Zn-ЮКЦ Zn-Zr-ЮКЦ

Пропан Бутан

1-расм. Пропан ва бутанларнинг цеолитли катализаторларда ароматланиш

реакция-си суюқ маҳсулотларининг таркиби ва катализат унуми (Т=550 oC)

Пропан ва бутанларнинг цеолитни катализаторларда ароматланиш

реакцияси суюқ маҳсулотларининг таркиби ва катализат унуми (T=550 oC)

1-расмда келтирилган.

1-расмдан ва 2-жадвалдан кўриниб турибдики, пропан ва бутанларнинг

каталитик ўзгаришларида асосий маҳсулотлар C1-C5 газсимон алканлар,

С2-С4 алкенлар ва суюқлари ароматик углеводородлардир. Катализат таркиби

эса ароматик углеводородлар аралашмаси (бензол, толуол ва ксилоллар-БТК-


538

фракция) ва кам миқдорда алкилбензоллар, нафталин ва алкилнафталин-

лардир.

Газсимон маҳсулотлар асосан метан ва этандан, шунингдек, кам

миқдорда водород, C3-C5алканлар ва C2-C4 алкенлардан иборат. Юқорида қайд

этилганлардан кўриниб турибдики, БТК фракция бутанга нисбатан

пропаниннг каталитик ўзгариши натижасида кўпроқ ҳосил бўлади.

Хулоса. Шундай қилиб, пропан-бутан фракцияларини каталитик

ароматлаб, ароматик углеводородлар ва суюқ ёқилғи олиш реакциясида

реакция унумига турли катализаторларнинг каталитик фаоллига ўрганилди.

Тажрибалар натижасида энг яхши модификацияловчи қўшимчалар Zn, Zr ва

Мо эканлиги исботланди. Ароматик углеводородлар 500 oC да етарли

миқдорда ҳосил бўлади ва 600 oC да максимал қийматга 52,5 % га эришилади.

Олинган натижалар асосида бутаннинг ароматик углеводородларга

конверсияси пропанга нисбатан осон бориши ва 550 oC да бутаннинг

конверсияси 100 % бўлган ҳолда ароматик углеводородлар унуми 47 % ни

ташкил этиши исботланди.

Фойдаланилган адабиётлар рўйхати:

1. Миначев, Х. М., & Дергачев, А. А. (1990). Ароматизация низкомолекулярных

парафинов на цеолитах семейства пентасила. Успехи химии, 59(9), 1522-1554.

2. Лапидус, А. Л., Жагфаров, Ф. Г., Козлов, А. М., Худяков, Д. С., & Дергачёв, А. А.

(2010). Ароматизация пропан-бутановой фракции на модифицированном пентасиле.

Газохимия, (6 (16)).

3. Caeiro, G., Carvalho, R. H., Wang, X., Lemos, M. A. N. D. A., Lemos, F., Guisnet, M., &

Ribeiro, F. R. (2006). Activation of C2–C4 alkanes over acid and bifunctional zeolite

catalysts. Journal of Molecular Catalysis A: Chemical, 255(1-2), 131-158.

4. Минигулов, Р. М., Фридман, А. М., & Шевкунов, С. Н. (2010). Новые технологические

решения в области утилизации попутного нефтяного газа. Газохимия, (2 (12)).

5. Лапидус, А. Л., Дергачев, А. А., Костина, В. А., & Силакова, А. А. (2008). Ароматизация

этана на Ga-Pt-цеолитах семейства пентасила. Нефтехимия, 48(2), 83-86.

6. Fayzullayev, N. I., & Turobjonov, S. M. (2015). Catalytic Aromatization of Methane.

International Journal of Chemical and Physical Science, 4(4), 27.


539

7. Fayzullaev, N. I., & Shukurov, B. S. (2017). Kinetics and Mechanism of the Reaction of

Catalytic Dehydroaromatization of Methane. International Journal of Oil, Gas and Coal

Engineering, 5(6), 124.

8. Брагинский, О. Б. (2003). Мировая нефтехимическая промышленность. Наука. 150 с.

9. Ma, S., Guo, X., Zhao, L., Scott, S., & Bao, X. (2013). Recent progress in methane

dehydroaromatization: From laboratory curiosities to promising technology. Journal of

Energy Chemistry, 22(1), 1-20.

10. Spivey, J. J., & Hutchings, G. (2014). Catalytic aromatization of methane. Chemical Society

Reviews, 43(3), 792-803.

11. Majhi, S., Mohanty, P., Wang, H., & Pant, K. K. (2013). Direct conversion of natural gas to

higher hydrocarbons: A review. Journal of Energy Chemistry, 22(4), 543-554.

12. Мамонов, Н. А., Фадеева, Е. В., Григорьев, Д. А., Михайлов, М. Н., Кустов, Л. М., &

Алхимов, С. А. (2013). Металл-цеолитные катализаторы дегидроароматизации метана.

Успехи химии, 82(6), 567-585.

13. Karakaya, C., Morejudo, S. H., Zhu, H., & Kee, R. J. (2016). Catalytic chemistry for methane

dehydroaromatization (MDA) on a bifunctional Mo/HZSM-5 catalyst in a packed bed.

Industrial & Engineering Chemistry Research, 55(37), 9895-9906.

14. Kosinov, N., Coumans, F. J., Uslamin, E. A., Wijpkema, A. S., Mezari, B., & Hensen, E. J.

(2017). Methane dehydroaromatization by Mo/HZSM-5: mono-or bifunctional catalysis?.

ACS Catalysis, 7(1), 520-529.

15. Файзуллаев, Н. И., & Туробжонов, С. М. (2015). Метан ва нефтнинг йўлдош газлари-ни

каталитик ароматлаш. Кимё ва кимё технологияси, (2), 3-11.

16. Назирова, Р. М., Таджиев, С. М., Мирсалимова, С. Р., & Худаярова, Д. (2019).

Интенсивная технология NPK-удобрений на основе мытого сушёного концентрата

центральных Кызылкумов. Проблемы современной науки и образования, (2 (135)).

17. Fayzullaev, N. I., Bobomurodova, S. Y., Avalboev, G. A., Matchanova, M. B., &

Norqulova, Z. T. (2020). Catalytic Change of C1-C4-Alkanes. International Journal of

Control and Automation, 13(2), 827-835.

18. Bobomurodova, S. Y., Fayzullaev, N. I., & Usmanova, K. A. (2020). Catalytic Aromatization

of Oil Satellite Gases. International Journal of Advanced Science and Technology, 29(5),

3031-3039.

19. Shvets, V. F., Sapunov, V. N., Kozlovskii, R. A., Staroverov, D. V., Gartman, T. N.,

Sovetin, F. S., ... & Dedov, A. G. (2015). Aromatization of propane–butane fraction over the

ZnCrHZSM-5 catalyst: Kinetic modeling of the process. Petroleum Chemistry, 55(8),

632-639.


540

20. Fayzullaev, N. I., Bobomurodova, S. Y., Kurbanova, L. M., & Buronov, А. Y. (2020). The

Physicochemical and Textural Characteristics of Catalysts in the Catalytic Aromatization

Reaction of Propane-Butane Fractions. International Journal of Control and Automation,

13(4), 888-896.

21. Fayzullaev, N. I., & Bobomurodova, S. Y. (2020). Laws of Catalytic Aromatization Reaction

of C1-C4-Carbohydrates and Texture Characteristics of Catalysts. International Journal of

Psychosocial Rehabilitation, 24(04), 1475.

22. Бобомуродова, С. Ю. (2020). Каталитические изменения нефтяных попутных газов и

текстурные характеристики катализаторов. Universum: химия и биология, (9 (75)).

23. Бобомуродова, С. Ю., Матчанова, М. Б., & Холмуминова, Д. А. (2020). Разработка цинк,

цирконий промотированного цеолитового катализатора конверсии пропан-бутановой

фракции. Universum: химия и биология, (9 (75)).


541

Ярмухамедова Саодат Хабибовна

Доцент, заведующая кафедрой пропедевтики внутренних болезней,

Самаркандский Государственный медицинский институт, Республика Узбекистан

Амирова Шохидабону Абдукодировна

Студентка 2 курса медико-педагогического факультета СамГМИ,


ПАРАМЕТРЫ ГЕОМЕТРИИ СЕРДЦА У БОЛЬНЫХ АГ

ПО ДАННЫМ СТАНДАРТНОЙ ЭХОКАРДИОГРАФИЯ

В последние годы огромное количество исследований и публикаций

посвящено проблеме ремоделирования сердца при артериальной гипертонии.

Наиболее характерным признаком изменения миокарда при артериальной

гипертонии является гипертрофия левого желудочка. Гипертрофия левого

желудочка, в свою очередь, оказывает существенное влияние на течение и

прогноз заболевания и является определяющим фактором в развитии

хронической сердечной недостаточности.

Целью нашего исследования явилось изучение морфофункционального

состояния сердца у больных артериальной гипертонией.

Обследованные нами больные артериальной гипертонией в зависимости

от наличия признаков хронической сердечной недостаточности были

распределены на три группы. При этом 1-ю группу составили 62 (43,7%)

больных без признаков хронической сердечной недостаточности, а во 2-ю

группу вошли больные с симптомами сердечной недостаточности. 80 (56,3%).

Они предъявляли жалобы на одышку, быструю утомляемость и сердцебиение

при повседневной физической нагрузке. Третья группа явилась контрольной

группой сравнения. У больных с артериальной гипертонией была отмечена

более выраженная, по сравнению с контрольной группой здоровых лиц,

структурно-геометрическая перестройка ЛЖ. У пациентов с признаками

хронической сердечной недостаточности изменение геометрии сердца


542

выражалось более значимым увеличением линейных размеров левого

предсердия и стенок левого желудочка. Эти изменения с учетом возрастания

массы миокарда левого желудочка и индекса относительной толщины стенок,

свидетельствуют о наличии более выраженного ремоделирования сердца у

больных данной группы. Однако отмечалось отсутствие достоверных различий

в показателях конечно- систолического и конечно-диастолического объемов, а

также фракции выброса. Этот факт свидетельствует о том, что

ремоделирование левого желудочка не выходит за рамки приспособительных

изменений, направленных на поддержание функционального состояния сердца.

Полученные результаты свидетельствуют о том, что гипертрофия ЛЖ у

больных АГ была направлена на сдерживание роста величины диастолического

миокардиального стресса, тем самым, замедляя или предотвращая развитие

ХСН.В анализируемых группах нами были распределены геометрические

модели левого желудочка. У больных второй группы (с признаками сердечной

недостаточности) выявилось ремоделирование левого желудочка. При этом

наблюдалась концентрическая гипертрофия левого желудочка. А у больных 1-

ой группы (без признаков сердечной недостаточности) выявлялась нормальная

геометрия сердца. Отмечено, что эксцентрическая гипертрофия левого

желудочка сопровождала симптомы хронической сердечной недостаточности у

больных АГ. Следует предположить, что у больных артериальной гипертонией

с концентрической или эксцентрической гипертрофией ЛЖ достоверно чаще

проявлялись клинические признаки развития хронической сердечной

недостаточности. У больных артериальной гипертонией показатели толщины

свободной стенки правого желудочка правого желудочка в диастолу и уровень

среднего давления в легочной артерии были выше, а диаметр нижней полой

вены был ниже по сравнению с контрольной группой. У больных с наличием

признаков сердечной недостаточности по сравнению с 1-ой группой было

выявлено увеличение толщины свободной стенки ПЖ и повышение среднего

давления в легочной артерии. Однако достоверных различий в объемных

показателях правого предсердия и конечно-диастолического диаметра ПЖ

между тремя группами выявлено не было.


543

Таким образом, при артериальной гипертонии отмечается структурное

ремоделирование левого желудочка. Оно более выражено у больных с

клиническими признаками хронической сердечной недостаточности. При

этом наиболее часто отмечается концентрическая гипертрофия левого

желудочка. Следует предположить, что ремоделирование сердца при этом

носит адаптивный характер при поддержании диастолического

миокардиалъного стресса. Отсутствие достоверных различий по показателю

диастолического миокардиального стресса между контрольной группой и

больными артериальной гипертонией свидетельствует о том, что не все

больные с выше представленными жалобами имеют в действительности

хроническую сердечную недостаточность. Возможно, у некоторых больных

эти симптомы не связаны с поражением сердца. (например: гиподинамия,

ожирение, отсутствие тренированности). Это доказывается показателями

структурного состояния правого желудочка. Однако, среднее давление в

легочной артерии было достоверно выше у больных артериальной

гипертонией с клиническими жалобами, соответствующими признакам

хронической сердечной недостаточности.


1. Levy, D., Savage, D. D., Garrison, R. J., Anderson, K. M., Kannel, W. B., & Castelli, W. P.

(1987). Echocardiographic criteria for left ventricular hypertrophy: the Framingham Heart

Study. The American journal of cardiology, 59(9), 956-960.

2. Koren, M. J., Devereux, R. B., Casale, P. N., Savage, D. D., & Laragh, J. H. (1991). Relation

of left ventricular mass and geometry to morbidity and mortality in uncomplicated essential

hypertension. Annals of internal medicine, 114(5), 345-352.

3. Levy, D., Garrison, R. J., Savage, D. D., Kannel, W. B., & Castelli, W. P. (1990). Prognostic

implications of echocardiographically determined left ventricular mass in the Framingham

Heart Study. New England Journal of Medicine, 322(22), 1561-1566.

4. Мареев, В. Ю. (2003). Блокада процессов ремоделирования сердца: реальность или

недостижимый идеал?. Журнал Сердечная Недостаточность., 4(1), 46.

5. Cohn, J. N., Ferrari, R., Sharpe, N., & an International Forum on Cardiac Remodeling. (2000).

Cardiac remodeling–concepts and clinical implications: a consensus paper from an


544

international forum on cardiac remodeling. Journal of the American College of Cardiology,

35(3), 569-582.

6. Ярмухамедова, С. Х., & Шодикулова, Г. З. (2011). Параметры внутрисердечной

гемодинамики и структурнофункционального состояния миокарда при монотерапии

больных эссенциалной гипертонией моксонидином. Академический журнал Западной

Сибири, (6), 37-38.

7. Гаффоров, Х. Х., & Вафоева, Н. А. (2020). Значение систолической и диастолической

дисфункции при циррозе печени. Universum: медицина и фармакология, (10 (72)).

8. Yarmukhamedova, S., Nazarov, F., Mahmudova, X., Vafoeva, N., Bekmuradova, M.,

Gaffarov, X., ... & Xusainova, M. (2020). Features of diastolic dysfunction of the right

ventricle in patients with hypertonic disease. Journal of Advanced Medical and Dental

Sciences Research, 8(9), 74-77.

9. Yarmukhamedova, S., Nazarov, F., Mahmudova, X., Vafoeva, N., Bekmuradova, M.,

Gafarov, X., ... & Xusainova, M. (2020). Study of indicators of intracardial hemodynamics

and structural state of the myocardium in monotherapy of patients with arterial hypertension

with moxonidin. Journal of Advanced Medical and Dental Sciences Research, 8(9), 78-81.

10. Самиев, У. Б., & Назаров, Ф. Ю. (2020). Сочетанное применение статинов и средств,

ингибирующих абсорбцию холестерина у больных ибс. Academy, (5 (56)).


545

ZOOLOGY AND VETERINARY MEDICINE

Mukhtarova Olga Mikhailovna

candidate of agricultural sciences, docent of the Department of Genetics

and Animal Breeding named after V. F. Krasota

Federal State Budgetary Educational Institution of Higher Education

«Moscow State Academy of Veterinary Medicine and Biotechnology – MVA

named after K.I. Skryabin», Russian Federation

MILK PRODUCTIVITY OF COWS OF DIFFERENT GENOTYPES

The modern period of the development of cattle breeding in the Moscow region

is characterized by the widespread use in reproduction of the world's best gene pool

of livestock, which is characterized by high productivity.

The criterion for the success of breeding work is to increase the productivity of

herds, extend the productive longevity, and obtain genetically healthy offspring. The

use of bulls of the Holstein breed can increase the productivity of black-and-white

cows by 2-3 times [1, p. 23-25]. In the Moscow region, Holstein bulls of American

and Canadian selection are widespread. When crossing black-and-white cows with

Holstein bulls, the average annual genetic trend for milk yield is 103 kg and for milk

fat - 3.6 kg, which is 2.8 and 2.6 times higher compared to purebred breeding,

respectively [4, p. 79-82].

A saturated market for dairy products and high competition in the dairy farming

industry requires effective, and most importantly, fast methods of improving herds.

The most obvious method of increasing the genetic potential of animals is the use of

the gene pool of the leading bulls of imported breeds and their descendants - this

makes it possible to increase the milk yield by 500-1000 kg of milk in comparison

with the previous generations within 5-7 years [3, p. 3-8].

In the farms of the Moscow region, breeding bulls of different breeding are

used, their descendants have different productivity. The challenge for breeders is to

exclude low-productivity producers of their daughters from breeding. For practicing


546

breeders, the problem of choosing producers for use in specific production

conditions is relevant [2, p. 6-8].

The studies were carried out on the livestock of Holsteinized black-and-white

cattle in the conditions of the Moscow region.

When assessing the milk productivity of cows for the first lactation (Table 1),

it was found that the daughters of the breeding bull Neriton 398411 showed the

highest milk yield for the first lactation, 7329 kg, when they were used at JSC

Vohrinka. We note the smallest indicators in the daughters of the breeding bull

Saturn 1429 - 6878 kg.

A comparative analysis of the use of daughters of different breeding bulls

within the same farm showed that the daughters of the breeding bull Love 7899 are

the best first heifers in milk yield at Matveevskoe LLC, their milk yield is 7302 kg,

which is 654 kg more than that of the daughters of the breeding bull Zvezdny in the

same farm. Among the first-calf heifers of Petrovskoye OJSC, the best are the

descendants of Love 7899 - their milk yield was 6451 kg, and the daughters of the

Zvezdny bull have the lowest productivity - 5904 kg, the difference is 547 kg. There

were no significant differences in milk yield for the first lactation. Breeding aimed

at using the genotype of Holstein bulls in farms already after the first lactation shows

that the milk productivity of first-calf heifers is at a fairly high level.

We were able to determine reliably significant differences in the mass fraction

of fat only when comparing two breeding bulls that were used at Matveevskoe LLC,

for example, the daughters of the breeding bull Zvezdny 1429 had a fat mass fraction

of 4.07%, and the daughters of the breeding bull Love 7899 - 3 , 88%, which is

significantly lower (P≥0.99).

In terms of the mass fraction of protein, no significant differences were found,

and in terms of the amount of milk fat and the amount of milk protein, absolute

leadership should be given to the daughters of the breeding bull Love 398411, the

amount of milk fat is 325 kg, the amount of milk protein is 235 kg.

In general, it should be noted that the use of breeding bulls of the Holstein breed

in the conditions of the Moscow region, in different farms, made it possible to obtain


547

animals with a high genetic potential, which, under appropriate conditions, can be

realized in milk yield for the first lactation of more than 7000 kg.

Table 1

Milk productivity of cows of different genotypes

for 305 days of 1 lactation

Farm Tribal

bull

Number

of

daughte

rs

Indicato

rs

Milk

yield, kg

Mass

fraction

of fat,%

Amount

of milk

fat, kg

Mass

fraction of

protein,%

The

amount of

milk

protein, kg

JS

C «

Voh

rin

ka»

Zvezdny

y 1429 31

х̅± Sx

σ

Cv,%

6987±172

959±122

13,7±1,7

4,31±0,06

0,33±0,04

7,72±0,98

302±9

50±6

16,5±2,1

3,14±0,03

0,15±0,02

4,90±0,62

219±5

31±4

14,0±1,8

Love

7899 19

х̅± Sx

σ

Cv,%

7197±193

841±136

11,7±1,9

4,51±0,08

0,34±0,05

7,46±1,21

325±10

43±7

13,4±2,2

3,27±0,05

0,22±0,04

3,76±1,10

235±7

31±5

13,1±2,1

Neriton

398411 19

х̅± Sx

σ

Cv,%

7329±232

1013±164

13,8±2,2

4,31±0,06

0,27±0,04

6,26±1,01

317±12

54±9

17,1±2,8

3,16±0,03

0,13±0,02

4,19±0,68

231±8

32±5

13,9±2,2

Saturn

35201 71

х̅± Sx

σ

Cv,%

6878±103

809±73

11,8±1,1

4,21±0,04

0,30±0,03

7,09±0,64

289±5

36±3

12,6±1,1

3,23±0,02

0,15±0,01

4,60±0,42

222±3

27±2

12,0±1,1

LL

C «

Matv

eevsk

oe»

Zvezdny

y 1429 34

х̅± Sx

σ

Cv,%

6648±138

758±98

11,4±1,5

4,07±0,02

0,11±0,01

2,69±0,35

271±5

30±4

11,2±1,4

3,19±0,03

0,14±0,02

4,34±0,56

212±5

26±3

12,3±1,6

Love

7899 10

х̅± Sx

σ

Cv,%

7302±327

1033±231

14,1±3,2

3,88±0,05

0,17±0,04

4,38±0,98

283±12

38±8

13,4±3,0

3,06±0,04

0,12±0,03

4,04±0,90

224±12

37±8

16,4±3,7

Neriton

398411 30

х̅± Sx

σ

Cv,%

6828±200

1097±142

16,1±2,1

4,09±0,02

0,13±0,02

3,12±0,40

280±8

45±6

16,3±2,1

3,19±0,03

0,16±0,02

4,92±0,64

217±6

32±4

14,7±1,9

Saturn

35201 20

х̅± Sx

σ

Cv,%

6794±260

1165±184

17,1±2,7

4,09±0,04

0,16±0,03

3,92±0,62

278±12

52±8

18,7±2,9

3,17±0,03

0,15±0,02

4,76±0,75

214±7

32±5

15,0±2,4

OJS

C P

Z «

Pet

rovsk

oe»

Zvezdny

y 1429 21

х̅± Sx

σ

Cv,%

5904±167

767±118

12,9±2,0

4,33±0,04

0,17±0,03

3,85±0,59

256±8

35±5

13,7±2,1

3,20±0,03

0,11±0,02

3,58±0,55

189±6

27±4

14,1±2,2

Love

7899 15

х̅± Sx

σ

Cv,%

6451±309

1199±219

18,6±3,4

4,23±0,05

0,20±0,04

4,66±0,85

274±15

56±10

20,6±3,8

3,21±0,04

0,16±0,03

5,05±0,92

206±9

34±6

16,5±3,0

Neriton

398411 19

х̅± Sx

σ

Cv,%

6352±208

882±147

13,9±2,3

4,26±0,05

0,22±0,04

5,23±0,87

271±9

39±6

14,4±2,4

3,09±0,04

0,18±0,03

5,92±0,99

196±6

27±4

13,8±2,3

Saturn

35201 9

х̅± Sx

σ

Cv,%

5906±155

438±109

7,4±1,9

4,28±0,10

0,30±0,07

6,91±1,73

253±11

32±8

12,5±3,1

3,17±0,07

0,19±0,05

5,95±1,49

187±7

20±5

10,6±2,7


548

References:

1. Boev, M.M. Milk productivity, reproductive qualities and genotype structure in cows with

different duration of economic use / Boev M.M., Kukushka E.V., Boev M.M. // Problems of

the biology of productive animals. - 2011. - No. 4. - p. 23-25.

2. Ermilov, AN, Volyntsev A. Breeding assessment of dairy cattle // Animal husbandry in

Russia. - 2002. - No. 12. - p.6-8.

3. Ivanov, Yu.A., Dankvert S.A., Dunin I.M., Ermilov A.N., Volyntsev A.A. Dairy cattle

breeding in Russia - state and trends. // Materials of the All-Russian meeting on coordination

of selection and breeding work in breeds of farm animals. Issue 2, VNIIplem 2003 .-- p. 3-8.

4. Izotova, N.V. Features of milk productivity of first-calf cows of different ages of the first

fruitful insemination / Izotova N.V. // Problems of increasing the production of products of

the scientific-practical conference: scientific works of VIZH GNU VNIIZh. - Dubrovitsy:

VNIIZH, 2008. - Issue. 64. - p. 79-82.


549

Мкртчян Г. В.

кандидат сельскохозяйственных наук,

доцент кафедры генетики и разведения животных имени В. Ф. Красоты

ФГБОУ ВО МГАВМиБ имени К. И. Скрябина, Российская Федерация

Бакай Ф. Р.

кандидат биологических наук,

доцент кафедры генетики и разведения животных имени В. Ф. Красоты

ФГБОУ ВО МГАВМиБ имени К. И. Скрябина, Российская Федерация

СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МОЛОЧНОГО СКОТОВОДСТВА

ПУТЁМ УВЕЛИЧЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ

БЕЛКА В МОЛОКЕ

Аннотация. Практика показывает, что при успешной селекции на удой и содержание

жира в молоке, белковость молока, не повышается, а снижается. Прошлые годы одной из

основных причин недостаточного повышения белковомолочности коров было отсутствие

в этом материальной заинтересованности, так как при реализации молока оно

оценивалось по общей массе и содержанию в нем только жира. Повышение массовой доли

белка в молоке коров- актуальная проблема для молочного скотоводства, поскольку этот

показатель в России в настоящее время имеет самое низкое значение среди

производителей молока. Известно, что возможности совершенствования стада зависят

от многих факторов: от количества селекционируемых признаков, их наследуемости и

взаимосвязей, от интенсивности отбора и достигнутого селекционного фона признаков,

их наследуемости, изменчивости и взаимосвязей, от интенсивности отбора и

достигнутого селекционного фона признаков, что определяет в свою очередь

селекционный дифференциал.

Ключевые слова: массовая доля белка, молочная продуктивность, селекция, молоко,

селекционируемые признаки

Цель исследований: анализ показателей молочной продуктивности,

обуславливающих повышение содержания белка в молоке.

Ключевые слова: массовая доля белка, молочная продуктивность,

селекция, молоко, селекционируемые признаки.


550

Таблица 1

Хозяйство Всего

голов

Удой,

кг

1 отёл 3 отёл и старше По стаду

белок,

% жир, %

белок,

%

жир,

%

белок,

%

жир,

%

ООО ПЗ

«Барыбина» 5843 7700 3,34 4,41 3,30 4,48 3,33 4,44

ФГУП «Пойма» 4669 9130 3,26 3,96 3,25 3,95 3,25 3,95

ООО«АПК

«Вохринка» 1111 8209 3,42 4,56 3,46 4,71 3,37 4,57

ООО «Шульгино» 188 6590 3,55 4,04 - - 3,64 4,43

ООО «СПК имени

Ленина» 1147 7957 3,44 4,24 3,43 4,41 3,44 4,32

Как видно из таблицы, в каждом хозяйстве, животные превосходят

предыдущих, как по удою, так и по содержанию жира и белка в молоке.

Наивысшие показатели по содержанию белка в молоке по стаду были в ООО

«СПК имени Ленина» и составил 3,64%, а средние показатели были в пределах

3,40%. Высокие показатели удоя были в хозяйстве ФГУП «Пойма» 9130 кг.

В литературе можно встретить много примеров, когда косвенная селекция

не повысила содержание белка в молоке. Известно, что возможности

совершенствования стада зависят от многих факторов: от количества

селекционируемых признаков, их наследуемости, изменчивости и взаимосвязей,

от интенсивности отбора и достигнутого селекционного фона признаков.

В практике животноводства накоплен огромный опыт селекции по

одному и нескольким признакам. Следует учесть этот опыт определении путей

совершенствования стад по содержанию белка в молоке коров. Необходимо

отметить, что на данном этапе основным селекционным признаком остаётся

удой, поэтому белковость молока следует рассматривать только в комплексе

с удоем и жирностью молока коров.

Таблица 2

Молочная продуктивность коров разных пород за 2018-2019 год

Породы 2018 год 2019

Удой, ( кг) Жир, % Белок, % Удой, ( кг) Жир, % Белок, %

Все породы 7710 4,13 3,34 7983 +0,01 +0,05

Айширская 7273 4,43 3,40 7730 -0,17 +0,05

Джерсейская 5275 5,89 3,56 4963 +0,23 -0,03


551


Костромская 6171 3.98 3,42 6374 +0,08 +0,05

Холмогорская 6367 3,83 3,17 6889 +0,02 -0,01

Черно-пестрая 6989 4,05 3,33 7083 +0,01 +0,04

Голштинская

(черно-пёстрая

порода)

8489 4,19 3,35 8678 +0,01 +0,06

Ярославская 4963 4,23 3,24 4233 +0,01 +0,11

По данным таблицы видно, что удой у коров за 1 год существенно

увеличился, у айширской породы увеличился на 457 кг, у коров костромской

породы на 203 кг, у холмогорской породы на 552 кг и у черно-пестрой на 124

кг. Значительные снижения удоя, отмечались у коров ярославской породы,

удой за год снизился на 730 кг, у коров джерсейской породы различия

составили 312 кг. По содержанию белка в молоке, так же показатели стали

выше у большинства животных, от 0,04-0,06%, у ярославской породы

показатели достигли 0,11.

По вопросу о взаимосвязи основных компонентов молока- жира и белка-

мнение многих авторов часто разделяются. Однако, более точно определить

зависимость между жиром и белком, не всегда возможно, по причине того, что

на состав молока оказывают влияние многочисленные факторы, хотя

коэффициенты корреляции между этими показателями в результатах часто

положительная и колеблется в пределах +1,0 до +0,5.


1. Лепёхина, Т.В. Корреляционная связь и наследуемость основных хозяйственно-

полезных признаков у коров разных генераций: Дис. Канд. биол. наук: 06.02.07 /

Т.В. Лепёхина; ФГБОУ ВПО МГАВМиБ. – Москва, 2012. – 104 с.

2. Лепехина,Т.В. Высокопродуктивное племенное стадо голштинской

породы/Бакай А.В., Бакай Ф.Р.// Вестник курской государственной академии/-2020.

С.54-58.

3. Мехтиева,К.С. Корреляция между продолжительностью эмбриогенеза и

некоторыми хозяйственно-ценными признаками у коров черно-пестрой породы/

Бакай А.В., Мехтиев С.М.// Зоотехния/-Москва, 2020.-С. 2-4.


552

Папакіна Наталія Сергіївна

кандидат сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри ветеринарії,

гігієни та розведення тварин імені В. П. Коваленка

Херсонський державний аграрано-економічний університет, Україна

ВПЛИВ АКТИВНОГО МОЦІОНУ НА ПОКАЗНИКИ ВІДТВОРЕННЯ

ОВЕЦЬ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ

Головними елементами успіху тваринництва є: 1) сучасні технології, що

гармонізовані із біологічними особливостями тварин; 2) кваліфікований

персонал; 3) генетично обумовлена висока продуктивність тварин.

Т.І. Нежлукченко [1,2] окремо зазначає необхідність враховувати

принцип адаптивності тваринного організму до сучасної технології

виробництва продукції тваринництва. Крім показників кінцевої

продуктивності показниками адаптованості тварин до наявної на підприємстві

технології є період використання, життєздатність і стійкість до захворювань

та стресів.

Оцінювати ефективність вівчарства слід й за репродуктивними ознаками. Ці

показники визначаються адитивною дією генів (племінна цінність плідників і

маток) і взаємодією «генотип х середовище», яка підвищує або знижує ступень

реалізації генетично обумовлених ознак продуктивності і виникає при

адитивному типі успадкування. Як показали дослідження Ковальова Д.В.,

Коваленко В.П., Лесного В.А. і Нежлукченко Т.І., величина взаємодії досить

суттєва для низько успадкованих ознак, а також при зміні умов середовища і

визначає адаптаційну здатність конкретного організму [3,4,5].

У більшості підприємств вівцематок вибраковують у віці 5-7 років, хоча

їх ефективне використання можливо й при досягненні 9 років [6]. Фактично

багатоплідність овець різних порід залежить від віку вівцематок. Як правило,

від молодих овець одержують менше ягнят, ніж від повновікових. Відомо, що

усі продуктивні ознаки, у т.ч. показники відтворення, та є результатом

взаємодії у системі «генотип х середовище».


553

Нами проведено порівняння показників відтворення овець таврійського

типу асканійської тонкорунної породи в умовах окремого підприємства за

традиційної технології, та при впровадженні елементів активного моціону.

Оцінку результатів проведено за даними племінного обліку із врахуванням

віку тварин, типу окоту, особливостей підготовки тварин до парувальної

компанії.

До парувальної компанії на підприємстві допускаються тварини із

комплексною оцінкою, що відповідає І класу. При вивченні показника

багатоплідності вівцематок за останні п’ять років, встановлено коливання в

межах від 113,4 до 124,2%. Варіювання ознаки не перевищує 5,5%, що

відповідає природним особливостям біологічного виду.

В умовах господарства переважну більшість часу вівцематок утримують

на вигульних майданчиках. Підготовка до парувальної компанії, включає в

себе підвищення раціонів з серпня місяця, за рахунок концентрованих кормів

та кормів тваринного походження. Парувальна компанія відбувається у

жовтні місяці, відбір вівцематок у охоті проводять у ранці о 5-6 годині.

Осіменіння штучне, візоцервикальним методом, із дотриманням санітарно-

гігієнічних норм.

Під час досліду тривалість парувальної компанії, для овець дослідної

отари становила майже 5 тижнів, тому розподіл за декадами ягніння

проведений на 4 періоди. Вівці починають дружно приходити в стан охоти на

4 день. При цьому тварин утримували на базу – вигульному майданчику, із

обмеженим рухом, частка результативних осіменінь сягає 92,0% (табл. 1). Пік

парувальної компанії припадає на 7…9 день. Статева охота добро

проявляється у повновікових тварин.

Водночас не усі осіменіння були результативними, частину вівцематок

осіменяли повторно (до 7,5%). Приблизно 50% отари було осіменено на

другому тижні, понад 200 голів, частка результативних осіменінь на цьому

тижні була найбільшою. Поєднання факторів середовища (добрі кормові умов

та ін.) із природними особливостями сприяють одночасному формуванню і

прояву статево циклу овець. Чисельність результативних осіменінь перевищує


554

80% і є доказом потенційної продуктивності дослідного поголів’я -

багатоплідність 121…197ягняти, в середньому 114 ягнят на матку.

Таблиця 1

Відтворювальна здатність вівцематок І отари

Показник

відтворювальної

здатності

Термін ягніння вівцематок, декада За

отарою

І ІІ ІІІ ІV і далі

Чисельність осіменених

маток, гол. 132 207 78 18 435

Чисельність маток що

ягнилися: гол.,

%

121

30,2

197

49,1

69

17,2

13

3,5

400

100

Багатоплідність

вівцематок, гол

%

120

99,0

243

123,2

76

110,1

13

99

452

113,0

Збереженість молодняку 99,2 99,1 100 100 99,86

Жива маса молодняку, кг

при народженні

при відлученні

5,45 ±0,15*

26,2±0,45**

4,78±0,10

24,1±0,77

4,54±0,12

22,1±0,81

4,32±0,11*

21,9±0,85*

4,93±0,18

24,2±0,86

Молочність вівцематок,

кг 103,7±3,74* 97,2±3,21 87,8±2,74* 87,9±2,41* 96,8±6,85

Примітки: * - Р ≤0,05; ** - Р ≤0,01; *** - Р ≤0,001.

У наступні тижні дослідні показники скоротились більш ніж у два рази.

А вівцематки, яких осіменяли у 4 тиждень, не народжували двійні.

Найбільшу кількість ягнят народили вівцематки осіменіння яких

відбулось на другому тижні. Отже, вівці одночасно приходять в стан статевої

охоти, під впливом низькі факторів, а на чисельність народженого потомства

впливає термін осіменіння вівцематки. Збереженість отриманого приплоду

має протилежну залежність. Маса отриманого молодняку, для тварин І групи

на 0,52кг (Р≤0,05) переважали ровесників, а ІV достовірно поступалися на

0,62кг (Р≤0,05). У віці відлучення ягнят виявлені особливості за показником

живої маси збереглись.

ІІ отару овець утримували у аналогічних виробничих умовах догляду та

годівлі, але із додатковим щоденним моціоном, прогін тварин по стерні на

відстань від 2,5км. Були отримані наступні результатами парувальної компанії

(табл. 2). Тривалість парувальної компанії не перевищувала чотири тижні.


555

Відсоток результативних осіменінь вище за 95,0%. Вівці, які мали систематичний

моціон активно дружно приходили в охоту. У перший тиждень було найвище

чисельність осіменінь (48,0%), результативність яких становила 98,5%.

Таблиця 2

Відтворювальна здатність вівцематок ІІ отари

Показник

відтворювальної

здатності

Термін ягніння вівцематок, декада За отарою

І ІІ ІІІ ІV

Чисельність

осіменених маток, гол.

142 120 45 8 315

Чисельність маток що

ягнилися: гол., %

138

45,7

119

39,4

39

12,9

6

2,0

302

100

Багатоплідність

вівцематок, гол%

200

144,7

153

128,6

43

110,2

6

100

402

133,0

Збереженість

молодняку

98,5 98,6 100 100 96,36

Жива маса молодняку,

кг

при народженні

при відлученні

3,75 ±0,18

26,8±0,63

3,98±0,12

25,3±0,64

4,07±0,23

24,2±0,72*

4,17±0,21

22,3±0,47*

3,87±0,36

25,9±1,03

Молочність

вівцематок, кг

114,6±2,36* 106,8±3,43 100,7±3,27* 90,6±4,26* 108,2±5,65

Примітки: * - Р ≤0,05; ** - Р ≤0,01; *** - Р ≤0,001.

Більш ніж 1/3 вівцематок народжували по 2 та 3 ягня, а показник

багатоплідності перевищує 130,0%. Рівень збереженості понад 95,0% за весь

період вирощування. Жива маса новонароджених ягнят коливається в межах

від 3,3 до 4,25кг.

Отже впровадження активного моціону, під час підготовки маток до

парувальної компанії та під час суягності сприяє підвищенню показників

відтворення: результативних осіменінь зросла на 4,0%, багатоплідність на

20%. Тривалість парувальної компанії скоротилась на один тиждень.

Список літератури:

1. Нежлукченко Т.І. Генетико-популяційні процеси при чистопородному розведенні та

різних методах схрещування у вівчарстві Таврійський науковий збірник. 1997.

Вип.2. С. 68-74.

2. Нежлукченко Т.І. Ступень реалізації генетичного потенціалу австралійських мериносів

при різних методах розведення в тонкорунному вівчарстві Таврійський науковий вісник.

1998. Вип.5, Ч.2.С.45-46.


556

3. Ковальов Д.В. Удосконалення прийомів підвищення продуктивності ярок асканійської

тонкорунної породи: автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.02.01. Херсон. 2000. 28с.

4. Коваленко В.П., Лесной В.А. Компоненты фенотипической изменчивости

репродуктивных, откормочных и мясосальных признаков свиней при испытании в

различных экологических условиях. Цитология и генетика. – 1989. Т.23. №1. С.44-50.

5. Нежлукченко Т.І. Адитивний, материнський та гетерозисний ефекти при

міжпородному схрещуванні асканійської тонкорунної породи з австралійським

мериносом. Таврійський науковий вісник. 1997. Вип. 2. С. 75-79.

6. Топіха І.Н. Розвиток вівчарства в Україні. Міжвід. темат. наук. зб. «Вівчарство» 1998.

С.14-17.


557

GEOLOGY, MINERALOGY AND SOIL SCIENCE

Мавлянов П. Н.

ГП Гидрогеологии и инженерной геологии, Ташкент.

Государственный Национальный университет, Республика Узбекистан

Бакиев С. А.



Мавлянов Г. Н.



ГЕОХИМИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНЫХ

И ИСКУССТВЕННЫХ КРЕМНИСТЫХ ВОД

(ПРИТАШКЕНТСКИЙ АРТЕЗИАНСКИЙ БАССЕЙН, УЗБЕКИСТАН)

Аннотация. Качественный и количественный состав кремнистых подземных вод

Приташкентского артезианского бассейна формируются на базе металлогенических

показателей водосборных территорий и изменяются в результате химической,

механической и биологической переработки горных пород. В химических показателях вод,

кроме традиционных ионов и катионов, присутствуют SiO2 (H4SiO4), благородные,

цветные, редкие и редкоземельные элементы. Макро- и микроэлементы воды

формируются в зависимости от минерального состава, литологии и металлоносности

территории водосбора. Искусственно приготовленные воды на кремнии и сердолике из-за

повышенного содержания редких и редкоземельных элементов имеют широкие

перспективы и представляют научно-практический интерес.

Ключевые слова: поверхностные и подземные воды, химический состав, кремний,

сердолик, редкие элементы

В природе кремний по распространенности занимает второе место

(29,5%) после кислорода [1]. В.И.Вернадский [3] отмечает, что организмы


558

далеко не безразличны к соединениям Si. Протоплазма состоит из

пропитанного разными веществами кремнезёмистого полигеля, организм не

может функционировать без кремния. Также протоплазма содержит белки,

ферменты, жиры, углеводы, неорганические соли ( в том числе кремниевые),

воду и др. Содержания кремния в цельной крови составляет около 1 мкг/мл

[2], мышцах -100-200мг/кг, печени – 10-30мг/кг, костях – 17мг/кг, волосах –

20-1950 мг/кг. На суточную потребность организма в Si приходится до 130мг,

недостаток которого воздействует на всасывания Са, провоцируя развития

остеопороза. Это свидетельствует о значимости кремния в жизни животного

мира и людей.

Природные воды: распределение и формы нахождения кремнезема.

Поверхностные и подземные питьевые воды Приташкентского района по

содержанию кремнезема подвергаются неустойчивым изменениям (табл1.)

Таблица 1

Распределение кремнезема в поверхностных и подземных водах

по вертикально-ландшафтным зонам [12,14]

Вертикальные

ландшафтные зоны

(пояса)

Химический

состав вод

Минерализация

г/л

рН

и содержание кремния

(мг/л)

Высокогорное:

абс.атм. 2200-3070м

абс.атм.2200-2400м

Гидрокарбонатно-

кальциево-

магниевый

0,05-0,07 7,10 0,10-75,20


кальциевый 0,07-0,10 7,20 3,30-42,14

среднегорные:

абс.атм.1400-2200м


сульфатно-

кальциево-

натриевый

0,20-0,30 7,70 7,20-29,50

Низкогорные и

предгорные:

абс.атм. от 1400 м и

меньше


сульфатно-

кальциево-

магниевый

0,40-0,50 7,80-7,90 8,40-126,30

Минерализация воды (химический состав поверхностных и подземных

вод) и общая гидрохимическая зональность формируются по мере удаления от


559

областей питания и связаны с атмосферными осадками, таянием снежников в

высокогорном поясе. Низкогорные и предгорные ландшафтные зоны

сравнительно с высокогорными и среднегорными характеризуются более

замедленными показателями водообмена, В водах от высокогорных в сторону

средне – и нижнегорных ландшафтов возрастают их сульфатность,

содержания Mg, Na и других компонентов.

В валовом составе природных вод высокогорных ландшафтов

присутствие кремнезема это продукт «механического» выветривания горных

пород и минералов. В водах среднегорной части валовое содержание

кремнезема связывается с относительной интенсификацией химического и

биологического выветривания коренных пород вулканоплутонических

ассоциаций, пород осадочного и метаморфогенного происхождения.

Преобладание кремнезема в водах низкогорных ландшафтов связывается с

ростом химической и биологической активности переработки горных пород,

их эпигенных продуктов. Мобилизация кремнезема в сферу биологической

деятельности сопровождается воздействием на эколого-физиологические

показатели элементов [ 9 ], экологическое состояние окружающей среды.

В Приташкентской горнорудной территории прибрежно-морские

(литоральные) отложения кремневых пород верхнеэссецен – нижнеолигоцена

(P23 – P3

1) ( Юсупташ, Апартак-Ангренский буроугольный карьер, Сукок,

Майское, Таваксай, Азатбаш, Красный водопад и др.) представлены кварцево-

песчано –гравийными горизонтами (фракции от менее 5-20 до 20-70 мм и

более) и состоят из набора минералов семейства кварца, халцедона, опала в

сочетании кремниями, яшмами и др. Матрицы обломочного кремния и

сердолика сложены микро волокнистым халцедоном на опаловом субстрате в

присутствии органических включений из остатков спикулы губок, иглокожих

и др, содержит включения Fe – Si-Au (окиси и гидроокиси Fe, Mn),

микродисперсные глинистые ( монтмориллонитовые) компоненты и

органические остатки ( кластерные размерности) .

Природные воды, омывающие породы верхнепалеозойской

вулкано-плутонической ассоциации (Приташкентский район, Чаткало-


560

Кураминская активная континентальная окраина) экстрагируют и

обогащаются ионами гидрокорбаната, сульфата, хлора, фтора и др. [5]. На

долю перешедшего гидрокорбаната приходится до 30-150 мг/л, сульфат-

иона- примерно 15-20 мг/л, хлор – иона – до 20-50мг/л. Гидролиз

породообразующих и нерудных минералов, а также руд воздействует на

углекислотность, сульфато- и хлороватость вод, на фоне более глубокого

выветривания коренных горных пород. Биологические факторы

выветривания горных пород и руд [6,15] – важнейшие события в

выветривании горных пород и руд, последующей минерализации

поверхностных и подземных вод.

В природных поверхностных и подземных водах кремнезем присутствует

в форме монокремниевых MnSiO4 и др. (pH вод меньше 9) соединений;

кремниевая кислота [17] диссоцирует на ионы только при рН выше 9. В

большинстве природных вод практически не устанавливается присутствие

коллоидных фракций кремнезема (гели и др.). Выветривание горных пород

обогащает омывающие воды незначительным количеством кремнезема.

Кремнезем при температуре воды 18-250 С растворяется до 0,012 -0,014 % [5]

с образованием молекулярной (диспергированной) формы (истинный

раствор). Кристаллическая форма кремнезема и собственно кварц

растворяется сравнительно с его аморфной формой, при обычных

температурах воды рассеянные металлы меньше в десять раз [14] (до 2,5 – 10

мг/л). В водах, кроме истинных растворов, образуют взвеси (весьма тонкие

кластеры – например, Au и др.).

Искусственные растворы- водная экстракция гранитоидных пород,

минералов кремния.

В табл.2 приводится количественные содержания ионов F,Cl,SO4, P2O5 и

др. в дистиллированной воде после 10 –ти дневных настоев ( Т: =1:10,t=250C,

900 определений) на гранитоидных породах и минералах кремния ( кварц,

халцедон, кремень, сердолик и др.), отобранных авторами в Приташкентском

горнорудном районе ( Чаткал-Кураминская зона) [15].


561

Таблица 2

Анализ водной экстракции гранитоидов

Ионы Общая мине-

рализацияг/л рН

Содержание, мг/л

минимальное максимальное Среднее

F

Cl

SO4

P2O5

0,03÷0,50 5,2÷8,6 Менее 0,1 12,0 0,60

Менее 0,1 51,0 5,80

1.0 91,0 11,0

3,0 143,0 35,8

Экспериментально установлено, что продолжительная во времени водная

экстракция гранитовых пород сопровождается подщелачиванием раствора.

Сдвиг рН раствора – признак начала гидролиза минеральных составов горной

породы (биотипы, амфиболы, пироксеты, полевые шпаты и некоторые

акцессорные минералы – апатиты, магнититы, монациты и др.). У.Д. Келлер

[6] с явлением гидролиза минеральных компонентов горных пород связывает

накопление в водах глинистых и других автогенных минералов, связыванием

природными водами выветривающихся минеральных компонентов.

Результаты анализа водной экстракции кремней (табл.3) и сердолика

(табл. 4) служат показателями присутствия ионно-катионных компонентов, а

также значения жесткости, окисляемости, рН и других свойств. Лечебно-

профилактические показатели природных кремней [5] наследуют т.н.

«кремниевые воды» (водный дистиллированный экстракт на кремниях, или

халцедонах, или сердоликах). ( табл.4).

Таблица 3

Анализ водной экстракции на кремниях

Катионы Содержание в литре

Другие определения мг/л мг-экв/л %-экв/л

Na+…. 1 0,5 6 Жесткость, мг/-экв/л

Общая 0,80

Устранимая

Постоянная

Карбонатная 0,70

Некарбонатная 0,10

рН 7,70

СО2своб., мг/л 17

K+…. Сл

NH+4....... 0,7 0,04 5

Ca2+….. 12 0,60 67

Mg2+…… 2 0,20 22

Fe3+…… <0,3 - -


562


Fe2+…. <0,3 - -

Итого 0,89 100

Анионы Содержание в литре Окисляемость, мг

O2/л 0,05

SiO2мг/л 6,0

H2S мг/л _нет

PO4 мг/л ______

Сухой остаток

Эксперим.54 мг/л

Мг/л Мг-экв/л %-экв/л

Cl-…… 2 0,05 5

SO2-4….. 7 0,14 16

NO-2….. <0,01 - -

NO-3….. сл - -

CO-3…. нет - -

HCO-3….. 43 0,70 79

Итого 0,89 100

Формула солевого состава воды

0,05 HCO3_79SO4

16

Ca67 Mg22

Таблица 4

Анализ водной экстракции на сердоликах

Катионы Содержание в литре

Другие определения Мг/л Мг-экв/л %-экв/л

Na+…. 3 0,11 13 Жесткость, мг/-экв/л

Общая 0,70

Устранимая

Постоянная

Карбонатная 0,70

Некарбонатная -

рН 7,50

СО2своб., мг/л 17

K+…. Сл

NH+4....... 0,7 0,04 5

Ca2+….. 10 0,50 59

Mg2+…… 2 0,20 23

Fe3+…… <0,3 - -

Fe2+…. <0,3 - -

Итого 0,85 100

Анионы Содержание в литре Окисляемость,мг O2/л

0,05

SiO2мг/л 8,0

H2S мг/л _нет

PO4 мг/л

Сухой остаток:

Эксперим.54 мг/л

Мг/л Мг-экв/л %-экв/л

Cl-…… 2 0,05 6

SO2-4….. 5 0,10 12

NO-2….. 0,2 - -

NO-3….. Сл - -

CO-3…. Нет - -

HCO-3….. 43 0,70 82

Итого 0,85 100

Формула солевого состава воды

0,05 HCO3_82SO4

12

Ca59 Mg23Na13


563

Малые (рассеянные) элементы (табл. 5), заимствуются дистиллированной

водой из минералов (образцы кремния и сердоликов из верхнеэоцен –

нижнеолигоценовых литоральных отложений, Юсупташ на Ангренском

плато) и состоят из благороднометальных наборов, элементов семейства

железа, редкометальных и редкоземельных элементов (табл. 6).

Таблица 5

Содержание элементов примесей в водной экстракции

на природных кремнях и сердоликах, мкг/л

элементы

Номера проб: коэффициент экстракции

элементов – «примесей»

x̅г [4]

( сумма

на

100%)

Kк – коэффициент

концентрации

водной

экстракции

Водная экстракция

Кремней

Водная экстракция

сердоликов Из

кремня

Из

сердолика 170-1 170-3 Хк 170-2 170-4

x̅с

средний

Fe 35,80 15,70 25,75 29,10 51,50 40,30 0,01 3,60 4,00

Mn 3,76 0,62 2,19 1,7 5,34 3,37 0,002 1,1 1,7

Co 0,03 0,03 0,03 0,05 0,10 0,08 0,0005 0,06 0,16

Ni 0,26 0,08 0,17 0,83 0.19 0,51 0,002 0,10 0,30

Ca 13870 13304 13587 11433 26321 18877 408 0,03 0,05

Mg 675 3438 2057 730 4208 2469 1297 0,002 0,002

K 392 668 530 579 1091 835 387 0,001 0,002

Na 403 1609 1006 1493 1679 1586 10354 - -

P 25,6 10.6 18,1 14.1 48,4 31,25 0,07 0,30 0,50

Cu 1,09 0,74 0,92 1,61 2,10 1,86 0,003 0,30 0,60

Mo 1,34 2,90 2,12 0,16 2,83 1,50 0,01 0,20 0,20

Re - 0,01 0,01 - 0,01 0,01 - - -

Zn 0,31 0,45 0,38 0,36 2,69 1,53 0,01 0,04 0,20

V 1,84 1,80 1,82 1,23 1,32 1,28 0,003 0,60 0,40

Cr 6,34 8,26 7,30 4,88 3,57 4,23 0,0002 365 212

Ti 0,19 0,24 0,22 0,10 0,70 0,4 0,001 0,1 0,40

Au 0,03 0,01 0,02 0,03 0,01 0,02 0.000004 5,0 2,5

Ag 0,02 0,002 0,011 0,04 0,07 0,06 0,0003 0,04 0,02

J 3,09 2,51 2,80 3,01 6,96 5,00 0,05 0,06 0,10

Br 5,87 11,9 8,89 4,48 12,20 8,34 65,0 - -

Li 0,48 2,34 1,41 1,22 2,02 1,62 0,15 0,01 0,01

Rb 0,46 0,81 0,64 0,44 1,21 0,83 0,2 0,003 0,004

Cs 0.03 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,00037 0,12 0,12

Ba 18,4 40,9 29,65 9,69 47,20 28,45 0,02 1,50 1,42

Sr 52,5 124,0 88,25 73,4 135,0 104,0 8,0 0,01 0,01


564


Zr 0,01 0,01 0,01 0,04 0,06 0,05 0,00005 0,20 1,00

W 16,20 9,20 12,70 5,26 5,23 5,24 0,1 0,13 0,05

Nb 0,01 0,01 0,01 0,003 0,01 0,01 0,00001 1,00 1,00

Ta 0,002 0,008 0,005 - 0,003 0,002 - - -

Sn 0,03 0,03 0,03 0,02 0,27 0,15 0,003 0,01 0,05

Примечание: ICP- анализ в ГП НПЦ «Геология гидроминеральных ресурсов»

Госкомгеологии РУз. Водная экстракция кремня (проба 170-1, 170-3), сердолика (170-2,170-4).

Из пробы 170-3 и 170-4 экстракция проводилось с кипячением на дистиллированной воде;

Xk , Xc, Xr - средние значения в водных экстрактах на кремнях ( Хк) , сердоликах ( Хс) и

среднее значение гидросферы [7] (Xr).

Таблица 6

Редкоземельные элементы, иттрий (сумма REE +Y, 100%), скандий,

уран и торий (мкг/л) в конденсированной водной экстракции

на кремнях и сердоликах

элементы

Экстракция на

кремниях

Экстракция на

сердоликах

x̅г [4]

(

сумма

на

100%)

Кк – коэфф.

концентрации

водной экстракции

170-1 170-3 Хк 170-2 170-4 x̅с

среднее

Из

кремня

Из

сердолика

Се – земли

La 22,72 4,41 13,57 21,62 7,77 14,7 0,93 14,6 15,8

Ce 36,36 8,09 22,23 21,62 27,79 24,71 0,42 52,9 58,8

Pr 5,56 1,47 3,01 5,41 3,33 4,37 0,19 15,8 23,0

Nd - 72,79 36,4 29,73 25,55 27,01 0,07 520,0 385,9

Sm - - - - - - 0,14 - -

Tb-земли

Eu 3,20 3,68 3,44 - 5,56 2,78 0,35 9,8 7,9

Gd 1,35 - 0,68 - 4,44 2,22 0,20 3,4 11,1

Tb - 0,73 0,37 2,70 1,10 1,90 - - -

Er- земли

Dy 4,55 2,95 3,75 - 3,35 1,68 0,24 15,6 7,0

Ho - - - - 1,10 0,55 0,07 - 7,9

Er 13,63 - 6,82 - - - 0,19 35,9 -

Tm - 0,73 0,36 - - - 0,05 7,2 -

Yb - земли

Yb 3,00 - 1,50 - - - 0,17 8,8 -

Sc 0,084 0,323 0,204 0,128 0,253 0,191 0,040 5,1 4,8

Th 0,012 0,005 0,009 0,011 0,011 0,011 0,700 1,4 1,4

U 0,133 0,316 0,225 0,134 1,860 0,997 3,000 0,1 0,3

REE,мкг/л 0,021 0,126 0,074 0,037 0,090 0,061

REE Ce 0,014 0,109 0,062 0,029 0,058 0,044

REEy 0,007 0,017 0,012 0,008 0,032 0,020


565

Анализ результатов химического состава искусственно приготовленных

вод показал, что содержание SiO2 составило 8,0 мг/л, что не позволяет отнести

ее к кремнийсодержащим водам, т.к. по стандарту содержание SiO2 в них

должно составлять не менее 50 мг/л.

Определенный интерес вызывают минералого - и геохимические связи

собственно кремней (сердоликов) [7,10, 11, 12] с компонентным составом вод,

и их происхождением (механизмы осаждения и адсорбции кремнезема,

явления диагенеза с формированием кремнеземистых органических остатков).

В минеральных составах кремния (сердолика) присутствует включения Fe-Si-

Au (Ag) (окиси, гидроокиси, Fe, Mn) [11,12], микродисперсные (кластерной

природы, от менее 100 нм и более) включения глинистого (монтмориллониты)

и органического вещества (носители благороднометальной - Au, Ag, Pt, Pd,

Rh), редкометалльно – и редкоземельной компонентов).

Экспериментальные исследования (табл.5) позволили рассчитать

коэффициент Кк – дистиллированной водной экстракции. Высокие значения

характерны для Cr (212-365), Fe (3,6-4,0), Mn (1,10-1,70), Au (2.5-5,0). Это

главные элементы химических составов водной экстракции природных

кремня и сердолика. В этой связи возникают выводы об их биохимическом,

лечебном и эколого-физиологическом статусах и положительном воздействии

на организм, [6,8].

По результатам химических составов водных экстракций кремния и

сердолика, связанной с интенсивностью накопления в водах малых

(рассеянных) элементов получены расчетные для каждого элемента

коэффициенты ( Кк) и ряды их накопления: [8]

I.Кремний 4Cr - - (1Au+14Fe+) – 3Si - - 7Ba+ - (1Mn - , 1Nb+ ) – 2V - - 3Zr -

2Cu+ - 7Mo-

- 5Ti – (5Ni+ , 1Co+) - 1J+ - 5Zn+ , 2Ag+ - (6Ca+ - 4 Sr + ) – ( 10Sn - , 2 Li - ) – ( 3K- , 2Rb- ) - ….

II.Сердолик 4Сr- - ( 4Fe+, 1Au+ ) – 3Si- - 1Mn - - 7Ba+ - (5Zn-, 1Nb- ) – 2Cu+ - (5Ti-

, 12V-) – 5Ni+- 5Zn+, 1Co+ - 7Mo- - 1Cs- - 1J+ - 6Ca+ - (10Sn, W -) – 2Ag+ - 4Sr+ - ( 2Li- ,

2Rb-) – 3Mg+ - 3K- - ….

Примечание: количество устойчивых изотопов элемента - внизу, (+) –

правое, ( -) – левое вращение [10,13].


566

В природных водах семейство Fe тесно ассоциирует с Au, а ионы Cr c

сопутствующим Ba. Наиболее низкие содержания принадлежат Ca, Mg, Sr, K,

Rb, их водная экстракция из кремния ( I) и сердолика (II) сравнительно с

высокими значениями экстракции Cr, Fe , Mn, Ba служат показателями на

насыщенность ими экспериментальной водной вытяжки.

В водной экстракции кремния (I) и сердолика (II) постоянно

присутствуют редкоземельные элементы в сочетании с, натрием, скандием,

ураном и торием и их ряды Кк – водной экстракции:

I.Кремний - [ Nd – (Ce,Er] –( Pr, Dy, La) – (Eu, Yb,Tm) – Sc, Cd, Lu – Th –

(Y,U)- …

II.Сердолик - Nd - [Ce –Pr – (La, Gd)] – (Eu,Ho, Dy) - Sc - Lu – Th – 3U- -

6Y- …

Все REE – элементы, натрий, скандий, уран и торий принадлежат к

левовращающимся, причем Sc и Th – моноизотоны, U- триизатон, Y-

гексаизатон, Ce и другие REE элементы – тетраизотоны.

Б.И.Коган [7] REE рассматривает « очень важными элементами» ( III), из

них La, Ce, Pr и Nd – компонентами стекла ( La – вые и другие оптические

стекала, жаропрочные, устойчивые против радиации и пропускания УФ – лучей),

соединениями для радиоэлектроники, Ce144 – в изотопных источников тока для

космических аппаратов, Er – поглощения нейтронов в портативных атомных

реакторах; люминафорами для телевидения. В природе REE – элементы

являются вездесущими [7], они не безразличны для растений, животных,

человека. Следует отметить, что важная роль в развитии и роста костей

отводится присутствию La в костной ткани в очень малой концентрации.

«Кремниевая вода» [8] с комплексом REE - элементов, натрием,

скандием, ураном и торием (см.табл.6) подавляет бактерии, вызывающие

брожения, выводит погибшую болезнотворную микрофлору и

микроорганизмы. Кремний в организме осаждает «тяжелые» ( Pb, Mg, Sr, Cd,

Zn, Fe, Cs) металлы, нейтрализует хлор, выводит фенольные и нитратные

соединения, сорбирует радионуклиды, подавляет грибки, бактерии,

водоросли, паразиты, простейшие.


567

Кремниевая вода для организма – наиболее физиологична, улучшает

обмен веществ, способствует всасыванию кальция, стимулирует рост костей;

укрепляет кровеносные сосуды, хрящи, сухожилия, улучшает состояние

кожного покрова, ногтей и волос, уменьшает риск развития сердечно-

сосудистых заболеваний.

Большой изотонический ряд REE набора [10] состоит из 30-ти элементов

( Sm, Eu, Gd, Tb, Dy, (-) Ho,Er,Tm,Yb,Lu, Hf, Ta,W,Re,Os, (-) Jr,

Pt,Au,Hg,Tl,Pb,Bi,Po,At,Rn,Fr,Rd,Ac,Th, Pa). «Торсионный портрет»

изотонизма REE – элементов формируется на межядерных (нейтронных)

связях и количество нейтронов в ядрах каждого элемента). В теории

физического вакуума [13] отводится твердым телам (минералам) высокая

относительная информативность, энергетичность с их первичными

торсионными полями, создаваемые вращением частиц (REE – элементы, Y,

Sc,Th,U – левовращающие со знаком – минус), из которых они состоят.

Выводы:

1. Компоненты природных поверхностных и подземных вод – продукты

физического, биологического и химического выветривания горных пород и

минералов, которые значительно изменяют химические составы (природные

вертикальные ландшафтные – химические стратификации) вод на основе

а) химического выветривания горных пород и минералов происходит

обогащения вод монокремневой формой кремнезема ( H4SiO4 );

б) механического выветривания, поддерживая в составах воды

присутствие молекулярно-диспергированных - кластерно-минеральных

(кварц, полевые липаты, циркони, золото и др.) форм;

с) биологическая переработка минералов кремния горных пород

микроорганизмами с охватом фитолитариев обогащает в водах присутствие

аморфной (коллоидальной) форм.

2. Экспериментальные исследования по обогащению поверхностных и

подземных вод кремнезем и комплексом сопутствующих элементов

производились путем водной экстракции (конденсирования) на кремнях и

сердоликах (см. табл. 5 и 6), результаты которых согласуются с материалами


568

[5,6,17] по растворимости аморфного кремнезема в схожей искусственно

созданной природной геологической обстановке. Экстрагируемые из кремня,

сердолика и других REE – элементы, Y и др., принимают участие в

определенных количествах в развитии и росте урожайности

сельскохозяйственных культур [7]. «Кремниевым водам» из кремня и

сердолика характерны высокие показатели Кк – водной экстракции REE –

элементов:

I. Кремний . [Nd – (Ce,Er)] – ( Pr,Dy,La) – (Eu, Yb, Tm) – Sc – Gd, Lu –

Th- (Y,U) - …

II. Сердолик. Nd – Ce – [Pr – (La,Gd)] – ( Eu, Ho, Dy) – Sc –Lu – Th – (Y,U)

- …

В природе REE – элементы являются вездесущими [7], отсутствует их

безразличность для растений, через них – для животных, через морскую воду

– для рыб, червей, растений, животных и питьевых вод - для человечества.

3. Анализ полученных результатов показывает, что искусственно

приготовленные воды на природных минералах – кремня и сердолика в

лечебно-профилактических целях имеют широкие перспективы и

представляет научно-практический интерес. Также, повсеместно будет

способствовать переходу на использования метода биодинамического способа

производства сельхозпродукции, «облагораживания» посевных земель на

основе более широкого использования природных агроминеральных пород и

руд (фосфориты, селадониты, глаукониты, бентониты и др.) без их

предварительной химической переработки.


1. Абдумоминов М.А. Сердолики верхнеэссен – нижнеолигоценовых прибрежно-

морских отложений // Геология и минеральные ресурсы.- 2012, №3- с.35-38.

2. Абдумуминов М.А. Кремниевые гальки верхнеэсцен-нижнелегоценовых прибрежно-

морских отложений и их металлоносность (Приташкентский

район,Узбекистан).//Геология и минеральные ресурсы., 2013,№2-с.55-60.

3. Вернадский В.К. Избранные сочинения. –М.: Изд-во, АН СССР, 1955, Т. II- 615 с.


569

4. Войткевич Г.В., Мирошников А.Е., Поверенных А.С., Прохоров В.Г. Краткий

справочник по геохимии. М.: Недра, 1970 – 280 с.

5. Дегешс Э.Т.Геохимия осадочных образований. – М.:Мир, 1967. – 300с.

6. Келлер У.Д. Основы химического выветривания. – Сборник ст., ред. А.Б.Ронов. –М.:

Ил., - 1963. – с.83-195.

7. Коган Б.И. Редкие металлы.- М.:Наука, 1978.- 346 с.

8. Ладожская С. Кремний. Элемент жизни. – СПб.: Изд-во «Диля», 2004. – 96 с.

9. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека. – М.: ОНИКС

21 век, МИР, 2014. – 216 с.

10. Тимофеева Т.С. Изотонические (нейтронные) связи химических элементов в минералах

и рудах природных ассоциаций. // Узбекский геол.ж., - 1982. №2. – с.80-88.

11. Уклонский А.С. Проблемы минералогии и геохимии. – Ташкент.: ФанЮ 1952. – 200с.

12. Фаттахов Х.Б., Сумочкина Т.Е., Скрябин В.Ф., Юсупов Р.Г. Опыт крупномасштабного

ландшафтно-геохимического районирования горных районов. Сб. «Известия

Узбекистанского географического общества. Отв. Редактор В.Л.Шульц. – Ташкент. –

Фан, 1971, ТашХиТ.- с.147-158.

13. Шипов Г.И. Теория физического вакуума. – М.:НТ-Центр, 1933. – 120 с.

14. Юсупов Р.Г., Хайруллин Б.Г., Толипов Р.М., Хасанова М.А. Некоторые материалы по

геохимии и мобилизации кремнезема. – материалы научной конф. – Ташкент: ТашГУ,

1967. – с.118-123.

15. Юсупов Р.Г. Поведение Au,Mn и F в современной коре выветривания гранитоидов

междуручья Гова и Ахангарана ( УзССР) .//Автореф. Дисс. – Ташкент: ТашГУ, 1970. –

30с.

16. Clarke F.W. The data of geochemistry. –U.S.Geol.Surv,1924, 5 th ed.,Bull., 770-841 pp.

17. Krauskopf K.B. The geochemistry of silica in sedimentary environments

//Sol.Econ.Paleo.Min.,Spec.Rubl.,1959, #7, Tulsa, Oklahoma. – p.4-19.


570

ENERGETICS

Кадыров Абдулахат Лакимович

доктор физико-математических наук, профессор, профессор кафедры электроники

Государственного образовательного учреждения «Худжандский государственный

университет имени академика Бободжона Гафурова», Республика Таджикистан

Джавхарова Нилуфар Илхомджановна

аспирант Государственного образовательного учреждения «Худжандский

государственный университет имени академика Бободжона Гафурова»,

Республика Таджикистан

РЕГИОНАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ

В РЕСПУБЛИКЕ ТАДЖИКИСТАН

Аннотация. Сообщается о острой потребности системного, комплексного эколого-

экономического подхода к решению проблемы рационального использования природных

ресурсов и охраны окружающей среды, поскольку экология и экономика все больше

переплетаются между собой. Дается определения понятия устойчивого развития и его

критерий. Приводятся данные состояния использования возобновляемых источников

энергии в Таджикистане и прогнозируется его развитие.

Ключевые слова: устойчивое развитие, критерии устойчивого развития, возобновляемые

источники энергии, технический кремний, поликристаллический кремний.

Длительное время экономика и экология развивались как две

практически обособленные области знаний со своими методологическими

подходами и принципами. На рубеже 70-х годов возникла острая потребность

системного, комплексного эколого-экономического подхода к решению

проблемы рационального использования природных ресурсов и охраны

окружающей среды, поскольку экология и экономика все больше

переплетаются между собой - на местном, региональном, национальном

уровнях, формируя сложный комплекс причин и следствий. Постепенно

выяснилось, что экономика вынуждена считаться с фактами и


571

закономерностями, происходящими в окружающей среде. При этом следует

учитывать, что многие отрасли хозяйства находятся в большой зависимости

от природных ресурсов. Можно привести много примеров, как окружающая

среда влияет на экономику. Но наиболее значительное влияние экологии и

экономики в современных условиях обусловлено теми изменениями в

природе, которые связаны с деятельностью человека.

Следует отметить, что формирование данного научного направления на

стыке экономики и экологии одновременно сопровождается развитием нового

понятийного аппарата. Исследования нового направления экологической

экономики ставит своей задачей изучение экономических отношений и

закономерностей взаимодействия общества и природы в целях обеспечения

комплексного решения проблем сбалансированного развития экономики и

определения критериев и показателей устойчивого развития.

Понятие «устойчивое развитие» было введено в науку и политику

комиссией Брутланда как развитие, которое удовлетворяет потребность

настоящего времени, но не ставить под угрозу способность будущих

поколений удовлетворят свои собственные потребности [1]. Поэтому в

основу предлагаемого рассмотрения положено два более емких

определения. «Устойчивое развитие» - это такое развитие, при котором

воздействия на окружающую среду остаются в пределах хозяйственной

емкости биосферы, так что не разрушается природная основа для

воспроизводства жизни человека [2]. При этом хозяйственная емкость

биосферы понимается как предельно допустимое антропогенное

воздействие на биосферу, превышение которого переводит её в

возмущенное состояние и со временем должно вызвать в ней необратимые

деградационные процессы. Другой подход к оценки устойчивости общества

основан на оценке морально – этических факторов: «Развитие устойчиво,

когда дети счастливее своих родителей» [3].

Введя понятие устойчивого развития и приняв «Приняв повестку на 21

в.» [4], признанную обеспечить переход на устойчивое развитие во всемирном


572

масштабе, учёные и политики планируют избегать острых кризисных явлений

на пути дальнейшего цивилизационного развития.

В процессе разработки концепции устойчивого развития на глобальном,

региональном и муниципальном уровне необходимо выделить следующие

четыре основные критерия устойчивого развития, которые основаны на

классификации природных ресурсов и динамике их воспроизводства,

соблюдение которых позволит сохранить окружающую поверхность для

следующих поколений и не ухудшит экологические условия проживания:

1. Обеспечение режима простого воспроизводства, т.е. не уменьшать в

течение времени количество или возможность продуцировать

возобновляемыми природными ресурсами биомассу.

2. Максимально возможное замедление темпов исчерпания запасов

невозобновляемых природных ресурсов, например, полезных ископаемых с

перспективой их замены в будущем на другие не лимитированные виды

ресурсов. Например, частичная замена нефти, газа и угля на возобновляемые

источники энергии (ВИЭ) – солнечную, ветровую и т.д.

3. Минимизация количества отходов на основе внедрения малоотходных,

ресурсосберегающих технологий.

4. Загрязнение окружающей среды в перспективе не должно превышать

его современный уровень, предусмотреть возможность минимизации

загрязнения до социально и экономически приемлемого уровня.

В рамках изложенных выше аспектов и критериев в настоящей работе

проводится анализ состояния устойчивого развития в Республике

Таджикистан в целом и более подробно в Согдийской области республики на

примере использования возобновляемых источников энергии (ВИЭ) [5].

Республика Таджикистан – страна с большим потенциалом

использования возобновляемых источников энергии. Из всех видов

возобновляемой энергии, для производственных нужд, в основном

используется только гидроэнергетика. Несмотря на предпринимаемые

Правительством меры по запуску очередных агрегатов Рогунской ГЭС, по-

прежнему остается актуальной (особенно в зимний период) задача


573

электроснабжения территориально разобщенных, мобильных и имеющих

небольшой объем электропотребления точек, что отрицательно сказывается

на уровне социальной жизни населения. В основном это

сельскохозяйственные объекты, находящихся в труднодоступных и

удаленных от централизованного энергообеспечения местах с плотностью

электрической нагрузки от 0,5 до 70 кВт на квадратный километр. Другими

словами, это площади, где используются от 1 до 70 электрических

плит. Возведение для этих целей воздушных линий электропередачи с учетом

постоянно растущих цен на строительные материалы представляется

экономически нецелесообразным. При этом отдельные районы республики

располагают большим потенциалом ВИЭ (энергией малых рек, солнца, ветра

и биомассы). Использование местных возобновляемых энергоресурсов

позволит существенно экономить жидкое и твердое топливо, которое

необходимо доставлять для обеспечения жизнедеятельности отдаленных

горных районов.

Частично дефицит электроснабжения можно покрыть за счет широкого

применения имеющегося в области большого потенциала отдельных видов

ВИЭ – энергией малых рек, солнца, ветра и биомассы. В Согдийской

области имеется большой опыт их использования. На январь 2014 года всего

на территории области построено 79 микро ГЭС, суммарная мощность

которых равна 2641 кВт. Однако требуемой отдачи от этого количества

малых ГЭС не наблюдается. Среди причин, по приоритетности, можно

отметить, что была большая надежда на приток иностранных и

отечественных инвестиций, но этого не произошло, нет собственной базы

для малой энергетики, низкая квалификация обслуживающего персонала и

владельцев микро-ГЭС, ошибки при проектировании мощности из-за

отсутствия свежих данных гидрологического режима водотоков, а также

заледенение русла рек [6].

Что касается причин слабого использования такого огромного

потенциала солнечной, ветровой и энергии биомассы, то они заключаются в

следующем:- высокая стоимость оборудований ВИЭ; - большие сроки


574

окупаемости (15-25 лет); - низкая информированность населения о

возможностях ВИЭ; - отсутствие стимулирующих мер для владельцев ВИЭ; -

отсутствие собственного рынка оборудования; - слабое привлечение

инвестиций и отсутствие благоприятных кредитов.

Для решения этих и других проблем отрасли необходимо принятие

соответствующих государственных программ и в этом плане имеется

положительный опыт. Так, например, после принятия Правительством РТ

«Долгосрочной программы строительства малых гидроэлектростанций на

период 2009-2020г.г.» резко возросло количество микро, мини и малых ГЭС и

их общее количество по всей республике достигло 313 [6]. С принятием

Программы по использованию ВИЭ на уровне государства, автоматически

возникнут вопросы об обновлении законодательной и нормативной базы, о

создании Фонда ВИЭ, а также необходимости собственных производителей

установок ВИЭ и другие.

Таджикистан богат неосвоенными гидроэнергетическими ресурсами, в

частности это касается малых ГЭС. После принятия Правительственной

программы в разных уголках страны функционируют малые ГЭС, которые

были построены при возникновении на то необходимости; однако эти ГЭС

были построены из подручных средств и поэтому функционируют

неэффективно. В то же время малые ГЭС являются жизненно важными

объектами для местных сообществ, которые покрывают расходы содержания

этих станций в зимний период. Как правило, в зимний период такие ГЭС

работают вне сетей, а летом зачастую не используются ввиду наличия

электроэнергии через центральную линию электропередач. ВИЭ не могут

решить всех проблем, связанных с энергоснабжением, но могут сыграть

немаловажную, роль в промежуточной стратегии, направленной на решение

проблем энергетического кризиса. Положительный эффект малых ГЭС может

значительно увеличится, учитывая то, что 70% сельского населения страны

проживает в местности с огромным гидропотенциалом. В данное время, из-за

непостоянной подачи электроэнергии, особенно в зимний период, такие

сельские регионы потребляют менее, чем 9% энергопотенциала


575

Таджикистана. Показатель CO2/ВВП достаточно высокий, но это последствие

низкого ВВП, а не высокого уровня выбросов CO2. Объем выбросов CO2 в

Таджикистане по сравнению с развитыми странами, довольно низкий и это

потому что общее потребление электроэнергии относительно низкое. Доля

гидроэнергии в структуре энергетики страны высокая [6].

Закон РТ «Об использовании возобновляемых источников энергии» и

Постановление Правительства Республики Таджикистан «Об утверждении

Правил ведения государственного Кадастра по ВИЭ» предусматривают

ведение Кадастра ВИЭ, который в настоящее время частично ведется

Министерством Энергетики и водных ресурсов только по МГЭС. На

необходимость ведения Кадастра указывают и неудачные моменты опыта

строительства малых ГЭС, когда из-за отсутствия точных данных

гидрологического режима водотоков неправильно определялись мощности

гидроагрегатов. Наличие государственного Кадастра сильно повысит

привлекательность проектов по ВИЭ перед инвесторами. Другой проблемой

является то, что действующее законодательное поле в основном

ориентировано на гидроэнергетику и требует обновления и разработки новых

Законов: необходимо осуществление индивидуального подхода ко всем видам

ВИЭ. В условиях высокой цены на оборудования ВИЭ отсутствие

стимулирующих мер тормозит широкое их внедрение.

В качестве примера стимулирования можно привести много примеров из

опыта других стран относительно льгот и мер государственной поддержки. Так,

в Германии государство закупает у владельцев установок ВИЭ излишки

электрической энергии по цене в 2 раза выше, чем продает им. В Индии налажен

серийный выпуск семейных биогазовых установок, снабжающих газом и теплом

семьи от 4 до 11 чел. Установки очень просты по своей конструкции, легко

эксплуатируются и, главное, дешевы (250-550 долл.). Из этой стоимости 30 %

составляют государственные субсидии. В Израиле частным застройщикам

новых домов при согласовании проекта на подключение к существующим

электрическим сетям, государство обязывает застройщика 20 % потребности на

электроэнергию самому обеспечить за счет использования ВИЭ [6].


576

В области, несмотря на наличие производственных мощностей и

потребности, не выпускается оборудование по ремонту установок ВИЭ, нет

собственного рынка оборудования для нужд малой гидроэнергетики. Мировой

опыт показывает, что программа широкого развития малой гидроэнергетики,

связанная с массовым строительством МГЭС и, особенно, их дальнейшей

эксплуатацией, экономически оправдана только при наличии собственной

базы по производству технологического оборудования.

В числе проблем, можно также отметить низкий уровень

профессиональной подготовки владельцев микроГЭС, а также

обслуживающего технического персонала, отсутствие автономных

коммерческих сетей или коммерческих потребителей от МГЭС,

малопривлекательность кредитной политики банковской системы страны

для потенциальных инвесторов, отсутствие пилотных проектов по

использованию биомассы для получения биогаза, солнечной и ветровой

энергии для выработки электричества, низкая осведомленность населения о

возможностях, проблемах внедрения и использования ВИЭ в области и

другие.

В настоящее время реализуется пилотный проект на территории

Свободной экономической зоне «Согд» с долевым участием

предпринимателей свободной зоны по созданию в нескольких пилотных

районах экологически чистого дома по технологии гибридного сочетания

сразу нескольких видов возобновляемой энергии. Успешная реализация

пилотных проектов по установке оборудований ВИЭ способна вызвать эффект

аппликации [6].

Другим очень важным источником альтернативной энергии

представляется использование световой и тепловой составляющих солнечной

энергии для создания соответствующих преобразователей [5]. Интерес к

солнечной энергии из ряда ВИЭ обусловлен в данном случае большим её

ресурсом в Таджикистане. По предварительным оценкам разных источников,

потенциал солнечной радиации в Таджикистане составляет 25 млрд. кВт/ч. в

год, что примерно в 2 раза больше годовой выработки Нурекской ГЭС. В этом


577

плане, на заре становления государственной независимости Республики

Таджикистан, в рамках конверсии оборонных заказов, нами была предложена

идея освоения вторичного литого поликристаллического кремния (ВЛПК) и

преобразователей солнечной и тепловой энергии на его основе, которая была

успешно осуществлена [5].

По результатам проведенных за длительный период научно-

исследовательских работ по этой тематике и по нашим пробным работам

можно с большой долей вероятности утверждать, что на основе наших

сырьевых запасов воспроизводимо можно получать сначала технический,

затем поликристаллический кремний солнечного качества, а также солнечные

элементы и преобразователи тепловой энергии на его базе [5]. На основе

полученных положительных результатов, нами был инициирован

инновационный проект создания полного завершенного цикла производства

кремния и преобразователей энергии на его базе. Проект состоит из

нескольких этапов. На первом этапе, после получения положительных

результатов лабораторных исследований, будут развернуты работы по

получению технического кремния (ТК) карботермическим восстановлением.

Из всей цепи кремниевых производств наиболее энергоемким и

затратным считается производство ТК. В то же время ТК даже высоких марок

является самым дешевым кремниевым продуктом, стоимость которого

составляет почти 2 доллара за 1 кг. При этом, отходы ТК, загрязненные

примесями, дающие глубокие энергетические уровни, с переводом в

порошкообразное состояние могут быть использованы для изготовления

преобразователей тепловой энергии, что резко улучшит рентабельность

производства. Для производства солнечных элементов и дальше сборки

солнечных батарей можно с успехом применить имеющиеся заделы хорошо

отработанной в области технологии производства кварцевых резонаторов

один к одному [5].

Создание полного завершенного цикла получения кремния и

преобразователей энергии на его основе позволит РТ получить современное,

инновационное, наукоемкое, одновременно и импортозамещающее и


578

экспортоориентированное, высокотехнологичное производство,

ориентированное на выпуск экологически абсолютно безопасной и

высоколиквидной продукции, способной стимулировать другие родственные

и смежные предприятия в регионе, дать толчок развитию науки, техники и

технологии в рамках выполнения задач ускоренной индустриализации

республики, подготовки высококвалифицированных кадров в области

естественных, точных и технических наук. Такое производство полностью

соответствует положению о том, что энергетическая независимость развитых

стран в обозримой перспективе неизбежно будет сопряжена с наличием

освоенной сырьевой базы и производств, нацеленных на создание средств

прямого преобразования солнечной энергии, причем в самых разных её

проявлениях [5].


1. Островский Н.В. Критерии устойчивого развития: реальные аспекты. // Материалы

Всероссийской научно-практической конференции. Нижний Новгород, 10-12 октября

2002 г.

2. Данилов-Данилян В.И., Лосев К.С. Экологический вызов и устойчивое развитие.

Учебное пособие. М. 2000г. С.5.

3. Проект концепции перехода России на модель устойчивого развития. М. 1995г.

4. Повестка на XXI в. Конференция ООН по охране окружающей среды и развитию. Рио-

де-Жанейро. 1992г.

5. Абдулахат Кадыров. Получение и свойства вторичного литого поликристаллического

кремния. Худжанд, 2018г., -396с.

6. Материалы Шестого Заседания Консультативного Совета по улучшению

инвестиционного климата при Председателе Согдийской области. 23.12.2014 г.,

Худжанд, -65с.


579

CHEMISTRY AND MATERIALS SCIENCE

Gafurova Dilfuza

doctor of chemical sciences, associate professor, National University

of Uzbekistan named after Mirzo Ulugbek, Republic of Uzbekistan

Makhkamov Bunyodjon

research associate, Fergana Polytechnic Institute, Republic of Uzbekistan

REMOVAL OF COPPER(II) IN VERMICULITE

AND POLYACRYLONITRILE/VERMICULITE COMPOSITE

Abstract. Copper(II) removal efficiency by vermiculite has been investigated through laboratory

experiment. The adsorbent, polyacrylonitrile/vermiculite composite with amidoxime functionality

was prepared using in situ intercalation polymerization technique and characterized by Fourier

transform infrared spectroscopy, scanning electron microscopy, element analysis. The adsorption

of Cu(II), ion was examined by batchequilibrium technique with respect to the initial pH, contact

time, and initial metal concentration

Keywords: vermiculite, polyacrylonitrile, copper, ion exchange, composite, removal.

The contamination of waters by industrial effluents rich in copper has received

much attention in the last decades. The waste water purification system most usually

employed by industries is the precipitating technique. However, in many cases this

treatment does not allow reaching the legal limits imposed for copper wastewaters and

even generates a large amount of sludge difficulty to handle. More effective purification

systems, such as ion-exchange columns, are often more expensive and, hence,

unsuitable for these industries [1]. For these reasons, in recent years, many researchers

studied the behavior of natural organic or inorganic materials having high adsorption

capacity and which are particularly abundant and inexpensive in order to use them as

low-cost effective sorbents for the removal ofcopper from various effluents [2].

It is well known that vermiculites have very high cation exchange capacities

(120–150 meq/100 g) due to substitutions of Mg2+ and Fe2+ in place of Al3+ in the


580

octahedral positions and, to a higher degree, to substitutions of Al3+ in place of Si4+

in the tetrahedral positions. Moreover, they swell less than smectites because of their

higher charge in the tetrahedral sheets and possess higher elasticity and plasticity

than kaolin and mica [3]. These properties make them particularly suitable as low-

cost natural sorbents for the treatment of industrial and processing waters and

wastewaters and/or as barriers in landfills to avoid pollutant release. Vermiculite, as

the smectites having similar structural arrangement, can adsorb heavy metals via

two different mechanisms: (1) cation exchange at the planar sites, resulting from the

interactions between metal ions and negative permanent charge (outer-sphere

complexes) and (2) formation of inner-sphere complexes through Si–O- and Al–O-

groups at the clay particle edges [4,5]. Both mechanisms are pH dependent but the

latter is particularly influenced by pH because in acid conditions (pH < 4) most

silanol and aluminol groups on edges are protonated.

Active nitrile groups present in polyacrylonitrile (PAN) copolymers allow

introducing new functional groups by special reactions. Authors have reported

different methods of modifications of PAN fibers to obtain cathionite, anionite, and

ampholyte. Some authors carried out surface modifications of PAN with NaOH to

obtain a significant number of carboxylic groups [6]. Resins based on

polyacrylonitrile are easily prepared and present reactive pendant groups (cyano

groups) which can be modified by different types of reagents such as

hydroxylamine, hydrazine, ethylenediamine and thiosemicarbazide through

nucleophilic addition [7]

Polymer/clay composites have been prepared by four techniques: (I)

exfoliation-adsorption, (II) in situ intercalation polymerization, (III) melt

intercalation, and (IV) template synthesis. In this the layered silicate is swallen with

in the monomer solution so that the polymer formation can occur in between the

intercalated sheets[8]. However, the process of intercalation of most polymers in the

layered silicates is very difficult because the hydrophilic layered silicates are

intrinsically incompatible with polymer. In practice, chemical modifications of clays

are required prior to the formation of polymer/clay nanocomposites. Surfactants are

generally used to improve hydrophobic compatibility with various organic


581

polymers[9]. For this, the inorganic cations in the galleries of the original clay are

exchanged for surfactants, which make the clay organophilic and compatible with

the polymer.

Based on the above data, the sorption of Cu (II) by vermiculite was first

investigated. Subsequent work, the acrylonite was modified with hydroxyl amine to

obtain a composition with vermiculite and sorption with Cu (II).

Material

Sorbent The cation-exchange capacity (CEC) of vermiculite was determined by

conventional methods (Helfferich). For determining CEC, vermiculite was treated for

24 hours with 0.1N hydrochloric acid to ensure that it was in H form. Vermiculite was

crushed into particles to obtain different particle sizes. It was then washed with distilled

water to remove any foreign materials and dried at a temperature not exceeding 100°C.

A geometric mean particle size of 1.0 mm, with a uniformity coefficient of 1.48 was

used in all the experiments except for the sorption kinetics study where geometric mean

particle sizes of 1.5, 1.0, and 0.5 mm were used.

All of the chemicals were analytical reagent grade. A stock (1000 mg/L)

copper(II) solution was prepared from copper sulfate (CuSO4 5H2O) in double-

distilled water.

Batch studies. All batch experiments were carried out using distilled water at

room temperature in an impeller type agitation system. To keep the sorbent in

suspension, the rate of agitation was regulated at 120 rpm throughout the

experiments. The total volume of reaction mixture was 100 mL in 250-mL glass

beakers. All experiments were carried out with an adsorbent concentration of 20 g/L.

The beakers were withdrawn from the agitation system after 5 minutes, 10 minutes,

30 minutes, 1 hour, 2 hours, 3 hours, 4 hours, 5 hours of contact time. The adsorbents

were separated by gravity settling and the supernatant was analyzed for copper (II).

The sorption kinetics were studied at a pH of 6 using different particle sizes of

vermiculite. The sorption isotherm was conducted with different initial copper(II)

concentrations.

Vermiculite was treated with HCl saturated solutions, and heated for 30 min

under refluxing conditions. After washing the product with deionized water to


582

eliminate C1- ions, to further delaminate the vermiculite layers, partially

delaminated vermiculite was exposed to a mixed MA and acetic acid solution and

stirred for 12 h. MA can easily enter the galleries of acid-treated vermiculite because

solvent (acetic acid) can act as a carrier to transport MA into hydrophilic vermiculite.

The sample was treated with evenly maleic anhydride (MA) at pH 7 for 30 min and

heated under refluxing conditions. MA vermiculite (MA-VMT) complex was

formed. It was initially prepared to increase the amount of total organic material

intercalated in vermiculite, and to facilitate further the intercalation with

acrylonitrile. This complex was repeatedly washed with water, dried and lightly

ground. The complex was then treated in a closed flask (to prevent acrylonitrile

evaporation) with liquid acrylonitrile (AN), and a small amount of benzoyl peroxide

(0.7 wt.%) of analytical grade as polymerization initiator. The excess liquid AN was

removed, and the complex was then heated in a closed flask at 600C for 24 h to

polymerize the AN into the silicate layers and to form the Polyacrylonitrile-

vermiculite complex (PAN/VMT).

Chemical Modification of Polyacrylonitrile PAN/VMT Composite. The

PAN/VMT composite was reacted with hydroxylamine to convert the nitrile group

into amidoxime (AO) groups. Polyamidoxime/Vermiculite (PAO/VMT) with

nitrogen content 31% was prepared as follows: About 1 g of PAN/ VMT was socked

in 25 mL of 1:1 alcoholic solution containing 10% hydroxylamine hydrogen

chloride, when pH was adjusted to 10 by 1.0 M Na2CO3 solution. After treatment at

70 °C for 2 h, the product PAO/VMT filtered, washed with water and dried under a

vacuum.

Fig. 1. SEM photographs of PAN/VMTand PAO/VMT


583

The SEM surface images with a magnification of 2000× of VMT and

PAO/VMT are shown in Figure 1. The surfaceof the VMT was very smooth with

fluffy appearance revealing its extremely fine platy structure. The surface of the

PAO/ VMT appears as «corn flake» crystals with rough surface, almost appearing

amorphous. It also shows voids and some deformed parts, probably due to the

reduction in certain crystalline phases of the clay particles as a result of polymer

insertion reaction, can be found. These surface properties of the PAO/VMT favor

better adsorption of the metal ions because of an increase in surface area.

Fig. 2. FTIR spectra of PAO/VMT, and Cu-PAO/VMT

When the FTIR spectra of Organo-B and PAN/Organo-B were compared, a

shift in band of the Si-O-Si group from 1036 to 1096 cm-1, and a decrease in

intensities at 3716 and 3624 cm-1 of OH stretching bands of Si-OH and Al-OH

groups were observed. These observations are clear evidence for the interfacial

interactions between the siloxane oxygen atoms or hydroxylated edges on the basal

surface of the silicate layer of VMT with PAN. The additional peak at 2245 cm-1 in

PAN/ VMT indicated the presence of C≡N vibrations. After the amidoximation,

C≡N bands of 2245 cm-1 disappeared and new bands at 1654 and 926 cm-1

corresponding to the stretching vibration of C=N and N-OH bonds, respectively, are

formed. These observations clearly indicate that PAN/VMT composite and

subsequent amidoximation are achieved effectively. The amidoximes exist

predominantly in the syn-hydroxyamino form that is stabilized by an intramolecular


584

hydrogen bond and in water these compounds behave as bases. By comparison with

the PAO/VMT, bands appeared between 3300 and 3360 cm-1 in the spectrum of Cu-

PAO/VMT, which are assigned to an antisymmetric and a symmetric stretching

mode, respectively, of NH2 groups, are narrowed. The decrease in intensity at 926

cm-1 of N-O stretching mode and appears an absorption band at 906 cm-1 which is

attributed to the stretching vibration mode of the Cu-O bond.

Fig. 3. Element analysis of PAN / VMT a) and P (OA) / VMT b)

When the PAN/VMT composite is modified with a hydroxyl amine, it can be

seen that the PAO/VMT nitrogen element content increases.

Fig. 4. Effect of pH on copper (II) sorption by vermiculite

and PAO /VMT

5

20

35

50

65

80

95

2 3 4 5 6 7 8 9 10

% a

dso

prt

ion

op

co

pp

er (

II)

pH

PAO/VMT

VMT


585

Results and Discussion

Sorption kinetics of vermikulit and PAO/VMT. The uptake of copper(II) over

time at a pH of 6, for an initial copper(II) concentration of 10 mg/L is shown in

Figure 4. It has been observed that for all of the particle sizes, the adsorption rates

are initially rapid because of readily accessible sites. Several workers have

mentioned that when the adsorbent materials are in suspension the adsorption of

metals seems to be rapid, taking place within a few minutes or hours. The results

also indicate that the overall removal capacity is greater for the smaller particle sizes.

This can be explained by the fact that surface charge exists along fractures and

cleavage surfaces of most clay minerals due to the rupture of bonds. The number of

broken bonds and hence the adsorption capacity increases as the particle size

decreases. After 2 hours, the extent of removal increases marginally for all of the

cases. Five hours of contact time is considered sufficient to achieve equilibrium

conditions.

Effect of pH. Figure 4 shows the effect of pH on copper(II) removal by

vermiculite and PAO/VMT. At a pH of 4, only 24-60% of the total copper(II) is

adsorbed and at a pH of 5 approximately 47-82% of the copper(II) is removed. The

extent of copper(II) removal between a pH of 6 and 7 creased palpably.

Conclusions

Based on the present investigation the following conclusions can be drawn.

Naturally occurring vermiculite can be used as an adsorbent for copper (II) removal

from solution. Copper removal mechanisms can be described as an ion-exchange

process. The adsorption of copper (II) is pH-dependent. The presence of chloride

ions does not have a significant effect on the removal of copper (II) by vermiculite.

Spent vermiculite can be regenerated by 0.1 N hydrochloric acid and can then be

reusedThus, the adsorption property was modified when modifying the PAN/VMT

composite relative to the acid-treated vermiculite. This is due to the increased

porosity of the vermiculite. It can be seen from the experiment that the rate of ion

exchange of the modified polyacrylonitrile, which enters between the pores, is also

increased.


586

Refrences:

1. Vejsada, J., Hradil, D., Adsorption of Cesium on Czech Smectite-Rich Clays-A Comparative

Study, Applied Clay Science, 30, 53 (2005).

2. M.G. da Fonseca, M.M. de Oliveira, Natural Vermiculite as an Exchanger Support for Heavy

Cations in Aqueous Solution, J. Colloid and Interface Science, 285, 50 (2005).

3. V.P. Evangelou, Environmental Soil and Water Chemistry: Principles and Applications,

Wiley, New York, 1998.

4. L. Mercier, C. Detellier, Environ. Sci. Technol. 29 (1995) 1318.

5. A.M.L. Kraepiel, K. Keller, F.M.M. Morel, J. Colloid Interface Sci. 210 (1999) 43.

6. G.R. Kiani H. Sheikhloie N. Arsalani Heavy metal ion removal from aqueous solutions by

functionalized polyacrylonitrile Desalination 269 (2011) 266–270

7. S. Deng, R. Bai, Adsorptionand desorption of humic acid on aminated polyacrylonitrile fibers,

Journal of Colloid and Interface Science 280 (2004) 36–43.

8. Alexandre, M.; Dubios, P. Polymer-layered Silicate Nanocomposite: Preparation, Properties

and Uses of a New Class of Materials. Polymer Mater. Sci. Eng. 2000, 28, 1–63.

9. Dung, Y.; Guo, C.; Dong, J. Y.; Wang, Z. Novel Organic Modification of Montmorillonite in

Hydrocarbon Solvent using Ionic Liquid type Surfactant for the Preparation of Poly-olefine-

clay Composite. J. Appl. Polym. Sci. 2006, 102, 4314–4320.


587

Аббасов Алиаддин Дайян оглу

Доктор химических наук, чл.-корр. НАН Азербайджана, преподаватель кафедры химии

Нахчыванский Государственный Университет, Азербайджанская Республика

Керимова Севиндж Шахбаз кызы

Преподаватель кафедры химии

Нахчыванский Государственный Университет, Азербайджанская Республика

Мамедова Физза Садыховна

Кандидат химических наук, руководитель лаборатории

Институт природных ресурсов Нахчыванского отделения НАН

Азербайджанская Республика

ПУТЕШЕСТВИЕ ВО ВНУТРЕННЫЙ МИР ПРИРОДЫ И ХИМИИ

Аннотация. В статье особое внимание уделяется концепции современного

естествознания: химическим процессам и естественнонаучным экспериментам. В статье

описываются природные памятники, водопады, кягризы и минеральные источники

автономной республики. Одним из знаменитых в мире и величественных природных

памятников магматического происхождения является экструзивный купол горы Иландаг.

Природные памятники нашего края можно подразделить на геологические,

геоморфологические, гидрологические, флористические и ландшафтные группы. Итогом

работы является создание нового подхода во внутренний мир природы и химии.

Ключевые слова: природа, химия, научный эксперимент, природные памятники,

гидротехнические сооружения-кягризы

Аристотель считал, что вещество во Вселенной состоит из четырех

основных элементов: земли, воздуха, огня и воды, на которые действуют две

силы – сила тяжести, влекущая землю и воду вниз, и сила легкости, под

действием которой огонь и воздух стремится вверх. Такой подход к строению

Вселенной, когда все делится на вещество и силы, сохраняется и по сей день 4.

Океаны, реки, озера, пруды, горы, леса, поля, деревья, цветы, силы

стихии - все это мы называем одним словом - природа. В широком смысле


588

мы вкладываем в это слово весь сущный, то бишь материальный мир

Вселенной, в более узком - все то, к сотворению чего не причастна рука

человека. Как бы то ни было, этот мир, мир дикой природы величествен и

прекрасен 7.

Химия-это наука, которая управляет природой, миром, веществами,

которые составляют нашу повседневную жизнь, их превращениями, этими

преобразованиями. Химия - это наука, изучающая свойства и превращения

веществ, сопровождающиеся изменением их состава и строения. В

настоящее время насчитывается более 15 млн. веществ. Из них 96 % -

органические соединения. Около 500 тыс. составляют неорганические

соединения. Каждая химическая реакция, сделанная учеными и научными

сотрудниками, дает нам новые вещества, которые не встречаются в природе,

обогащая науку о химии, экономике и в нашей повседневной жизни. Поэтому

количество органических и неорганических веществ постоянно

увеличивается с каждым днем.

Основная задача химии - создавать вещества с заранее заданными

физическими, химическими, механическими свойствами, разрабатывать

новые химические технологии и усовершенствовать старые. Эта задача

может быть решена только на основе знаний способов управления

свойствами веществ, на реализацию чего направлена научно-

исследовательская деятельность. Важнейшими теоретическими

направлениями химической науки, теснейшим образом связанными между

собой являются: учение о строении вещества, учение о направленности

химических процессов, учение о скорости и механизме химических

процессов, учение о периодическом изменении свойств элементов и их

соединений 5.

Для изучения состава, строения вещества, а также превращения веществ,

необходимо иметь их в чистом виде. Однако в природе существуют

различные смеси самых различных веществ. Поэтому химия, в отличие от

других естественнонаучных дисциплин, вынуждена, по словам


589

Д.И. Менделеева, сама создавать свой объект исследования. Еще одной

отличительной особенностью химической науки является ее тесная связь с

производством, непосредственное участие в создании современных высоких

технологий, наукоемких производств. Современная химия являет собой

сложное системное образование, включающее в себя ряд научных

дисциплин, научных теорий различной степени общности: неорганическая

химия, органическая химия, химия полимеров, аналитическая химия,

химическая кинетика, квантовая химия и т.д. 6. На стыке химии и смежных

областей знания сложились такие науки, как агрохимия, геохимия,

термохимия, электрохимия и др.

Научный эксперимент – это наиболее сложный и эффективный метод

эмпирического познания, способ практического, активного исследования

объекта в контролируемых и управляемых условиях, когда исследователь не

ограничивается простым наблюдением, а активно, специальным образом

вмешивается в естественный ход исследуемых явлений и изучает объект

путем создания искусственных условий, с целью получения нужной

информации о свойствах этого объекта, что называется в науке

экспериментальной ситуацией. Естественнонаучный эксперимент является

наиболее развитым и технически разработанным. Выбор того или иного вида

эксперимента, как и план его осуществления, зависит от исследовательской

задачи. В этом отношении эксперименты подразделяются на поисковые (для

обнаружения неизвестных объектов), измерительные (для установки

количественных параметров изучаемого предмета или процесса),

контрольные (для проверки полученных ранее результатов), проверочные

(для подтверждения или опровержения определенной гипотезы или

теоретического утверждения. Необходимо учитывать, что природа

контролирует и регулирует все процессы, происходящие в окружающей нас

среде. Но сама природа не может создавать формулы, схемы, таблицы и

поручает эту миссию ученым и исследователям. Химические лаборатории, в

которых мы проводим наши научные эксперименты, также являются


590

небольшой частью природы. Мы, ученые, должны владеть ресурсами,

которые дала нам природа, разумно управлять ими и использовать их

эффективно. Таким образом, сохранённая природа сегодня – это залог

качественной жизни завтра. Только живя в гармонии с окружающей средой,

мы сможем быть по-настоящему здоровыми, а значит жить полноценной

жизнью.

Результаты и обсуждение

Площадь исследований охватывает большую часть автономной

республики, в основном это Бабекский, Джульфинский, Ордубадский,

Шахбузский и Шарур-Садаракский районы. Отбор проб наземных вод ( реки,

озера, водохранилища) проводился авторами во время полевых маршрутов в

2017-2020 г. в составе научной экспедиции, организованной лабораторией «

Гидрогеология и минеральные воды». Полевое исследование включало в

себя описание источников, отбор проб воды. На месте пробоотбора

измерялись параметры быстроменяющихся компонентов: температура, pH,

удельная электропроводность и др. Определение макрокомпонентов

поверхностных вод осуществлялось в лаборатории методами титрометрии,

потенциометрии и ионной хроматографии. Для определения

микрокомпонентов использовался метод атомно-абсорбционной

спектроскопии. Для всех образцов воды определена степень минерализации,

жесткость, количество ионов магния, кальция, сумма натрия и калия,

гидрокарбонатов, хлоридов, сульфатов и рН среды [8].

Нахчыванcкая Автономная Республика - один из древнейших регионов

Азербайджана, одно из первых поселений человеческой цивилизации, в

котором заключаются следы тысячелетий и большой туристический

потенциал. Алинджа Кала (Башня Алинджа) – это символ непобедимости;

великолепный Иландаг, великолепные памятники природы, Бабекская

башня, озера, а также наличие более 250 источников минеральных и

целебных вод, не имеют аналогов в Нахчыване 1. Одним из знаменитых в

мире и величественных природных памятников магматического

происхождения является экструзивный купол горы Иландаг («илан»-змея и


591

«даг»-гора по сходству раскрытой пасти змеи) с абсолютной высотой в 2415

м. Вздымающийся в небо этот великолепный экзотически выраженный

«небоскреб» сложен породами кварцевых диорит-порфировых и грандиорит

порфировых формаций миоценного магматизма кайнозойской эры.

Окутанный тайной и олицетворенный легендой (миф о прикосновении дна

ковчега Ноя о вершину горы), этот уникальный природный памятник

привлекает внимание своей причудливой и гигантской внешностью 3.

Рис. 1. Природный памятник - Иландаг

В связи с различиями петрологического состава слагающих его горных

пород и литологического состава вмещающих и ассимилированных

внедрившимся магматическим телом осадочных и вулканогенно осадочных

пород, вершина купола подвергалась селективной денудации и расчленению,

в результате чего она приобрела раздвоенный вид, что послужило поводом

появления другого его названия в народе как гора Хача-даг.

Исследованный нами водопад Пазмари располагается на реке

Айчинлыг, расположенной на высоте 3707 метров над уровнем моря, в

Ордубадском районе автономной республики 2. Вода водопада включает

в свой состав гидрокарбонаты, кальций и минералы. Водопад Пазмари


592

является одним из самых больших водопадов в Нахчыване и обладает

высокой кинетической энергией.

Рис. 2. Водопад Пазмари

Водопад, который своим величественным пением стекает с твердых скал,

разбрасывая вокруг себя кристальные воды и в зимние месяцы покрывается

льдом- самый красивый памятник природы.

Мы изучаем в лабораториях макроэлементный состав и гидрохимичкские

свойства водопадов, кягризов с уникальными гидротехническими

сооружениями, природных и минеральных источников воды, которые

считаются памятниками природы нашего края. Методы, которые мы

использовали для этих экспериментов, а также полученные результаты

позволяют по-новому взглянуть на химическую процессы, а значит, и на

природу. Как отмечено, кягризы - древние источники оросительно-

строительной культуры нашего края 9,10. Они, являясь памятниками-

родниками, несут информацию об исторической памяти народа. Кяргизы -

древние системы водообеспечения в Азербайджане, были не только

источниками пресной воды, но и олицетворяли культуру и историю целого

народа, являлись индикаторами социально-экономических общин, передавая

информацию о наиболее важных факторах развития. Распределение

кягризных вод по территории автономной республики приведено на рис.3.


593

Рис. 3. Распределение кягризов по территории автономной республики:

-Кенгерли, -Ордубад, - Бабек, -Джульфа, -Шарур, -Шахбуз

Согласно этой классификации, в Кенгерлинском районе

зарегистрировано 142 кягриза и родников. Химический состав некоторых

анализируемых образцов воды этих источников, сгруппированных по

районам, приведен в таблице 1.

Таблица 1

Результаты химического анализа некоторых источников вод

на территории Кенгерлинского района.

Источник

Единица

измере

ния

Мине

ральн

ость

Жес

ткос

ть

HCO3‒

SO42‒ Cl‒ Ca2+ Mg2+

Na++

K+

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Чалхангала,

Алескер к.

мг/л 586,4 378,2 22,56 40,34 74,15 40,13 18,4

мг-экв/л 7,0 6,2 0,47 1,13 3,7 3,3 0,8


Бадам к.

мг/л 545,6 366,0 ‒ 40,34 68,1 31,6 26,45

мг-экв/л 6,0 6,0 ‒ 1,13 3,4 2,0 1,15


Баш булаг

мг/л 424,4 231,8 ‒ 73,3 44,09 21,80 42,5

мг-экв/л 4,0 3,8 ‒ 2,06 2,2 1,8 1,85


Азер гель

мг/л 606,5 427,0 ‒ 29,34 78,15 37,7 23,0

мг-экв/л 7,0 7,0 ‒ 0,89 3,9 3,1 1,0


Фаррух к.

мг/л 508,4 329,4 ‒ 44,02 56,11 24,32 42,55

мг-экв/л 4,8 5,4 ‒ 1,24 2,8 2,0 1,55


Гафар к.

мг/л 840,4 469,7 84,0 66,0 96,19 48,64

мг-экв/л 8,8 7,7 1,75 1,86 4,8 4,0


Шам булаг

мг/л 356,4 219,6 ‒ 44,01 42,08 18,24 28,75

мг-экв/л 3,6 3,6 ‒ 1,24 2,1 1,5 1,25


Кангерли

Ордубад

Бабек

Джульфа

Шарур

Шахбуз


594

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10


Урфан булаг

мг/л 1550,

3

430,2 320,2 300,8 56,11 29,18 391,0

мг-экв/л 5,2 7,05 6,67 8,49 2,8 2,4 17,0

Йурдчу,

Гайбели

архасы-1

мг/л 679,8 470,6 ‒ 52,44 75,42 44,76 34,74

мг-экв/л 7,5 7,7 ‒ 1,48 3,77 3,73 1,51

Йурдчу,

Валех к.

мг/л 700,2 490,4 ‒ 61,83 80,42 40,6 25,20

мг-экв/л 7,4 8,03 ‒ 1,74 4,02 3,38 1,09

Хок,

Мирзалилер

мг/л

мг-экв/л

698,5

7,9

490,6

8,04

‒

‒

40,24

1,13

98,6

4,93

35,64

2,97

30,26

1,31

Хок, Мала-

йын гелу

мг/л 702,4 488,0 ‒ 36,67 100,2 31,61 32,89

мг-экв/л 7,6 8,0 ‒ 1,03 5,0 2,6 1,43

Хок, Ел

булагы

мг/л 708,2 495,4 ‒ 38,42 96,19 33,42 40,76

мг-экв/л 7,6 8,1 ‒ 1,08 4,8 2,8 1,77

Хок, Чай

кягризи

мг/л 715,4 500,2 ‒ 36,67 96,19 29,18 46,69

мг-экв/л 7,2 8,2 ‒ 1,03 4,8 2,4 2,03

Хок, Ягмур

к.

мг/л 710,2 490,7 ‒ 40,84 100,8 25,64 50,74

мг-экв/л 7,2 8,0 ‒ 1,15 5,04 2,13 2,2

Хынджаб,

Эль кягризи

мг/л 1296,

3

390,4 307,2 227,4 202,4 74,2 69,0

мг-экв/л 16,2 6,4 6,4 6,4 10,1 6,1 3,0

Хынджаб,

Тезе кягриз

мг/л 404,4 256,2 ‒ 36,67 36,07 17,2 47,15

мг-экв/л 3,2 4,2 ‒ 1,03 1,8 1,4 2,05

Хынджаб,

Кара гель

мг/л 454,8 256,2 57,6 18,33 50,1 23,1 34,5

мг-экв/л 4,4 4,2 1,2 0,52 2,5 1,9 1,5

Шахтахты,

Гырхаяг к.

мг/л 664,2 451,4 ‒ 36,2 40,08 19,45 110,8

мг-экв/л 3,6 7,4 ‒ 1,02 2,0 1,6 4,8

В таблице минеральность выражена в г/л, жесткость и значения

компонентов в мг-экв/л. Единицы измерения величин, указанные в первой

строке, выражены в мг/л, а единицы измерения величин во второй строке-в мг-

экв/л. Исследуемые источники воды, за исключением нескольких водных

объектов, полностью пригодны для питьевого использования. Химический

состав исследуемых источников воды на территории автономной республики,

позволяет эффективно использовать их в водоснабжении.

Научные исследования этих источников воды, которые служат людям

веками, подтверждают, что подземные воды, природные богатства океана,

кипящие под ногами, в виде кягризов, родников и чешме выходят на

поверхность Земли, вынося с собой все полезные элементы окружающих

пород. Невозможно не удивляться этим чудесным источникам воды и с

почтением вспомнить канканов, которые с таким трудом вынесли эту чистую,


595

прозрачную как хрусталь воду и дали нам в распоряжение. Стремление

получить от природных богатств наибольший эффект способствовало

развитию комплексного использования водных ресурсов. Комплексным

называется такое использование водных ресурсов, при котором одновременно

и, притом наиболее целесообразно и, с наименьшими затратами решаются

задачи нескольких отраслей хозяйства. В связи с этим проектируемые и

строящиеся водохозяйственные объекты (водохранилище, каналы) имеют

многоцелевое назначение.

Таким образом, сохранённая природа сегодня – это залог качественной

жизни завтра. Только, живя в гармонии с окружающей средой, мы сможем

быть по-настоящему здоровыми, а значит жить полноценной жизнью.


1. Аббасов А., Мамедова Ф., Гейдарова Ф. Геохимия и особенности распространения

природных вод в Нахчыванской Автономной Республике, Нахчыван, 2015, 286 с.

2. Мамедова Ф., Сулейманов М. Перспективы развития экотуризма в Нахчыванской

Автономной Республике. Lambert Akademic Publishing, 2020, с.180.

3. Саламзаде, А. Памятники на Араксе /Абдуль Вахаб 76. Саламзаде, К.Мамедзаде.- Баку:

Элм, 1979, 84 с.

4. С.Хокинг. Краткая история времени. От большого взрыва до черных дыр. Пер. с англ.

Н. Смородинской. Москва. АСТ, 2018, 232 с.

5. И.В. Будний. Концепции современного естествознания: Учебно-методическое пособие.

Ярославль: «Ремдер», 2009, 320 с.

6. Дубнищева Т.Я. Концепции современного естествознания. 8-е изд., стер.- М.:

«Академия», 2008, 608 с.

7. Соммер С.Д. Мораль XXI века. Москва: «Кодекс», 2014, 478 с.

8. Фритц Дж., Щенк Г. Количественный анализ. М.: Мир, 1978, 557 с.

9. Guliyev A. G. Kyariez are pure wather sources from ecological point of view. Proseding of

the international congress: ecology, economy. Baku, 2007, p. 376-379.

10. Guliyev A. G. Cancaus Kyariezs. The history of development of water use. Caucasus

Environment, 2008, p. 38-39.


596

Бадалов Абдулхайр

доктор химических наук, профессор кафедры «Общей и неорганической химии»

Таджикского Технического Университета, Республика Таджикистан

Исозода Диловаршох Тарик

кандидат химических наук,

Институт энергетики Таджикистана, Республика Таджикистан

Мирсаидов Улмас Мирсаидович

академик, советник

Агентство по ядерной и радиационной безопасности НАН Таджикистана,

Республика Таджикистан

ТЕРМОДИНАМИЧЕСКИХ СВОЙСТВ БОРОГИДРИДОВ

ЛАНТАНИДОВ

Борогидриды лантанидов с общей формулой Ln(BH4)3 представляют

интересную область химии неорганического синтеза. Борогидриды

лантанидов являются активными катализаторами и восстановителями для

процессов полимеризации, при получении плёночных покрытий и различных

полупроводников. Как носители BH4-группы, борогидриды лантанидов

применяются для получения высших бороводородов [1-2].

Настоящая работа является продолжением исследований физико-

химических и термодинамических свойств борогидридов лантанидов [3-4].

Синтез борогидридов лантаноидов проводили по методике, описанной в

работах [1-2]. Нами получены несольватированные борогидриды лантана,

празеодима, церия, неодима в среде толуола. Процесс термического

разложения несольватированных борогидридов лантанидов изучен

методом тензиметрии с мембранным нуль-манометром [5] в

равновесных условиях [6-8]. Процесс протекает в одну стадию по следующей

схеме:

[Ln(BH4)3] = 1̸2[LnB6] +1̸2[LnH2] + 5,5(H2), (1)


597

где обозначение [ ] – твёрдое, ( ) – газообразное состояния веществ, Ln – La,

Nd, Gd, Er и Lu. Схема процесса (1) установлена по результатам химического

и рентгенонофазового анализов, и количественным измерением объёма газа

методом тензиметрии.

Экспериментальные данные давления пара водорода (Р) от температуры

(Т,К), приведённые в виде LqP=f(1/T) выражаются уравнениями, которые

приведены в таблице 1. По этим уравнениям, с учётом справочных сведений

[6-8] теплоёмкости борогидридов и других компонентов изученных систем,

были рассчитаны стандартные термодинамические характеристики процесса

термического разложения борогидридов лантанидов. При расчётах

использованы уточнённые и/или определённые нами термодинамические

характеристики гексаборидов (LnB6) и бинарных гидридов (LnH2) [3-4]. Из-за

отсутствия высокотемпературных составляющих теплоемкости Ln(BH4)3,

нами сделано допущение о постоянстве значения изменения теплоемкости

процесса (1) для лантанидов в пределах интегрирования. Расчеты показывают,

что разность теплоемкости в процессе разложения борогидридов составляет в

среднем 135,3±4 для всего ряда Ln(BH4)3.

Таблица 1

Уравнения и стандартные термодинамические характеристики процесса

разложения Ln(BH4)3: (ΔНо и ΔGо,кДж/моль; ΔSо и ΔCpо, Дж/мольК)

Ln(BH4)3 T

ABLgPH

3

атм.,

102

−=

ΔТ, К ΔНо

ΔСр

А±0,1 В

La(BH4)3 4,3 8,3±0,5 430-450 441,1±20 806,0±40 200,9 -134,0

Nd(BH4)3 4,3 9,1±0,5 420-500 518,8±25 823,0±50 269,7 -134,9

Gd(BH4)3 3,1 5,6±0,3 440-550 462,7±20 786,0±40 228,5 -131,0

Er(BH4)3 4,1 7,4±0,3 450-530 489,6±25 810,0±50 248,2 -137,4

Lu(BH4)3 4,3 7,3±0,4 470-630 530,3±25 804,0±50 290,7 -139,0

Среднее:-135,3±4

0

298S0

298G


598

На основе данных таблицы 1 и термодинамических свойств LnB6 и LnH2

[3-4] рассчитаны стандартные термодинамические характеристики

борогидридов изученных лантанидов (таблица 2, отмеченные *). В более

ранних наших работах [6-9] теплоемкость борогидридов лантанидов была

рассчитана методом сравнительного расчёта [4], который не в полной мере

отражает особенности электронного строения лантанидов и изменения

свойств соединений в пределах их группы.

Поэтому дальнейшие расчёты и системный анализ изменения

термодинамических характеристик борогидридов всего ряда лантанидов

произведён полуэмпирическим методом, разработанным авторами работ

[9,10]. Расчёт произведён по корреляционному уравнению:

АLn(BH4)3 = АLа(BH4)3 + αNf + βS + γʹL(Ce-Eu)γʹʹL(Tb-Yb), (2)

где: Ln–лантаноиды, кроме La, Gd и Lu; А–определяемое свойство; Nf –число

4f-электронов, S–спиновых и L–орбитальных моментов движения ионов

лантанидов. Коэффициенты относятся: γ' - к лантаноидам цериевой

подгруппы, а γ''–к металлам иттриевой подгруппы. Определённые

характеристики борогидридов La, Gd и Lu являются опорными величинами

при обработке данных.

Значения коэффициентов уравнения (2) приведены в таблице 3.

Таблица 2

Стандартные термодинамические характеристики Ln(BH4)3: (ΔfНо,

кДж/моль; Sо и Cоp, Дж/мольК, * - экспериментальные данные)

Ln -ΔfНо298 So

298 Cоp Ln -ΔfНо

298 So298 Cо

p

La 506,9±25* 227±30* 369.0±4 Gd 552,6±25* 263±30* 371±4

Ce 566,4 226.8 369,7±4 Tb 569,2 264.7 371,7±5

Pr 603,9 227.2 370,0±4 Dy 578,1 264.1 372±5

Nd 604,6±30*

625,9

230±20*

230.

370,3±4 Ho 585,8 262.9 372,4±5

Pm 632,4 235.1

370,6±4 Er 595,4±30*

592,3

261±30* 72,8±5


599


Sm 641,1±40*

623,5

252±30*

242.6

370,9±4 Tm 597,6 258.5 373,3±5

Eu 547,0 240 370±4 Yb 588,0

532,9±30*

245±30* 372±5

Lu 621,5±25*

598.0

250±30* 374±5

Таблица 3

Значения коэффициентов уравнения (2)

Термодинамическая

функция ' ''

-ΔfНо298 -6,507 -0,043 -15,48 -1,2

So298 1,642 7 -2,345 0,63

Cоp 0,357 -0,142 0,0142 -0,042


1. Мирсаидов У.М., Дымова Т.Н. Борогидриды переходных металлов. –Душанбе: Дониш,

1985. – 120с.

2. Мирсаидов У.М. Борогидриды металлов. – Душанбе: Дониш, 2004. – 140 с.

3. Мирсаидов У.М., Гафуров Б.А., Бадалов А. Термическая устойчивость и

термодинамические характеристики простых и комплексных гидридов

редкоземельных металлов. – Душанбе: Дониш, 2014. – 84 с.

4. Мирсаидов, У.М. Гафуров Б.А., Бадалов А. Термическая устойчивость и

термодинамические характеристики борогидридов металлов. – Душанбе: Дониш, 2014.

– 107 с.

5. Жарский И.М., Новиков Г.И. Физические методы исследования в неорганической

химии. – М.: Высшая школа, 1988. – 271 с.

6. Термические константы веществ. Справочник. Вып.X, ч.1. – М.: АН СССР, ВИНТИ,

ИВТ, 1991. – 229 с.

7. Термические константы веществ. Справочник. Вып.X, ч.2. – М.: АН СССР, ВИНТИ,

ИВТ, 1991. – 441 с.

8. Волков А.И., Жарский И,М. Большой химический справочник. – М.: Современная

школа, 2005. – 608 с.


600

9. Киреев, В.А. Методы практических расчетов в термодинамических химических

реакциях / В.А. Киреев. – М.: Химия, 1975. -535 с.

10. Полуэктов, Н.С. Корреляционный анализ в физико-химии соединений трёхвалентных

ионов лантаноидов / Н.С. Полуэктов, С.Б. Мешкова, Ю.В. Коровин, И.И. Оксиненко //

Докл. АН СССР. -1982. –Т.266. -№5. –С.1157-1160.


601

Рзаев Байрам Зульфигар

доктор химических наук, замдректор, Институт природных ресурсов,

Нахчыванское отделение НАН Азербайджанской Республики

Гараев Ахмед Мамед

кандидат химических наук, доцент, ученый секретарь, Институт природных ресурсов,


Рзаева Алия Байрам

кандидат химических наук, доцент, ученый секретарь, Институт природных ресурсов,


ВОССТАНОВЛЕНИЕ ОКИС И ТИОСОЛИ МЫШЬЯКА

В ВОДНОЙ СРЕДЕ

Мышьяк как ценную присадку используют и в цветной металлургии. Так,

добавка к свинцу 0.2...1 % As значительно повышает его твердость. Уже давно

заметили, что если в расплавленный свинец добавить немного мышьяка, то

при отливке дроби получаются шарики правильной сферической формы.

Добавка 0.15...0.45 % мышьяка в медь увеличивает ее прочность на разрыв,

твердость и коррозионную стойкость при работе в загазованной среде. Кроме

того, мышьяк увеличивает текучесть меди при литье, облегчает процесс

волочения проволоки. Добавляют мышьяк в некоторые сорта бронз, латуней,

баббитов, типографских сплавов [1].

Химико-металлургическими методами предусматривается

предварительная химическая очистка исходных мышьяковых соединений, и

только уже глубоко очищенные соединения подвергаются восстановлению

водородом или другими восстановителями при высоких температурах.

Известны следующие химико-металлургические методы получения чистого

мышьяка: термическое разложение арсина (AsH3), восстановление трехокиси

мышьяка (As2O3) водородом и восстановление AsCl3 водородом [2].


602

В представленной работе, в отличие от вышеуказанный впервые

обеспечили получение мышьяка химическим методом восстановлением при

комнатной температуре.

В работе использовано тио и окси солью мышьяка. Солью полученных

растворение Дарыдагской мышьяковой руд (As2S3-40 %) в растворе

гидроксида натрия.

Растворение протекает согласно следующим реакциям:

As2S3 + 6NaOH → Na3AsS3 + Na3AsO3 + 3H2O (1)

В растворе количество мышьяка составила 30.75%. После

выщелачивание растворы мышьяка помещают в стакан и при активном

перемешивании в раствор вводят борогидрид натрия. При восстановлении

солью мышьяка с борогидридом натрия в водной среде отделяется

порошковой (аморфный) мышьяка. Уравнение реакции процесса можно

написать следующим образом:

Na3AsS3 + Na3AsO3 + 4NaBH4+12H2O→2As + Na2B4O7 +

+13H2+3H2S + 8NaOH (2)

Выпавший осадок отфильтровывают, промывают водой и сушат при

температуре 353 К. При восстановлении солью мышьяка определено

соотношение восстановитель борогидрид натрия (1:1.2), продолжительность

процесса 10-15 мин, температура 293-303 К. При значениях рH=7 -9 роисходит

полное осаждение мышьяка.

Борогидрид натрия – бесцветное кристаллическое вещество, хорошо

растворяется в воде и в полярных органических растворителях. Борогидрид

натрия используется во многих отраслях и в том числе в промышленности для

отбеливания деревянных изделий, для синтеза и восстановления органических

соединений.

В работе экспериментально изучены условия редукции солью сурьмы с

борогидридом натрия. С этой целью определена зависимость количества

борогидрида натрия для восстановления солью мышьяка. Полученные

результаты приведены в таблице 1.


603

Таблица 1

Зависимость количества борогидрида натрия на восстановление

солью сурьмы [As]=20 мг/мл, тем. 298-303К, время 5-7 мин., рН=8-9

C-№ Объем раств.,

мл As масса, мг

NaBH4

масса, мг

Извл. As масса,

мг Выход As, %

1 25.0 500.00 311.50 418.75 83.75

2 25.0 500.00 350.50 450.64 90.13

3 25.0 500.00 390.50 480.56 96.06

4 25.0 500.00 430.50 492.15 98.40

Как видно из таблицы, борогидрид натрия больше расходуется по

сравнению c теоретическим количеством (311.50 мг). Из выше приведенного

уравнения видно, что это связано с выделением газообразного водорода. Из-

за сильного выделения газообразного водорода в ходе реакции водород не

успевает взаимодействовать со всем количеством солью мышьяка.

Установлено, что для редукции 492.15 мг (из 500 мг) мышьяка оптимально

использовать 430.50 мг борогидрида натрия. Выхода мышьяка составляет

98.40 %.

Изучено влияние концентрация ионов водорода на восстановление солью

сурьмы. Экспериментальные результаты приведены в таблице 2.

Таблица 2

Зависимость концентрация ионов водорода при редукционном процессе

на выход мышьяка [As]=20 мг/мл, тем. 298-303 К,

время 5-7 мин.,

C-№ Объём

раств. мл

As масса,

мг

NaBH4

масса, мг

Извл. As

масса, мг рН раствора Выход As %

1 25.0 500.00 430.50 318.75 11-12 63.65

2 25.0 500.00 430.50 410.64 10-11 82.13

3 25.0 500.00 430.50 450.56 9-10 90.11

4 25.0 500.00 430.50 492,15 8-9 98.40

Полученные результаты показывают, что в щелочной среде процесс

происходит медленно и выход сурьмы снижается. В растворе концентрация

ионов водорода в ближе нейтральной среде (рН=8) процесс восстановления


604

ускоряется и увеличивается количество полученного мышьяка При рН 7-8

реакция экзотермическая, и поэтому температура в ходе реакции влияет не

очень эффективно. В зависимости количества от взятых вещество

длительность реакции меняется. В оптимальных условиях полученных

порошковых мышьяка во влажном состоянии и при температуре 353 К и выше

очень стойкий. Таким образом, полученный порошковый сурьмы сушат при

температуре 378 К. Проведенные химические и рентгенофазовые анализы

подтверждают, что полученный осадок является чистой аморфной мышьяка.

Выявлена зависимость течения процесса от количества восстановителя

(Sb : NaBH4 = 1:1.2) и от количества водородных ионов (рН =7-8-9). Выход

металлического сурьмы составляет 98.4 %. Процесс требует меньших затрат

энергии, легче осуществимы природоохранные мероприятия, и лучше условия

труда.


1. https://www.krugosvet.ru/enc/nauka_i_tehnika/himiya/MISHYAK.html

2. http://metal-archive.ru/metallurgiya-chistyh-metallov/2282-poluchenie-chistogo-yshyaka.html

https://www.krugosvet.ru/enc/nauka_i_tehnika/himiya/MISHYAK.html


605

Самадов Алишер Усманович

т.ф.д.

Алмалыкский филиал Ташкентского государственного технического университета

имени Ислама Каримова, Республика Узбекистан

Нурзод Ихтироёвич Носиров

старший преподаватель

Алмалыкский филиал Ташкентского государственного технического университета

имени Ислама Каримова, Республика Узбекистан

СПОСОБ ИЗВЛЕЧЕНИЯ ЦЕННЫХ КОМПОНЕНТОВ

(ЗОЛОТО, СЕРЕБРО) ИЗ ХВОСТОВ ЗИФ

Аннотация. В статье рассматривается способы извлечения ценных компонентов из

золотосодержащих хвостов. На сегодняшний день во всем мире ведется разработка

эффективных методов переработки минеральных ресурсов и полиметаллических руд,

извлечение из них всех полезных компонентов, разработка малоотходных и безотходных

технологии, вовлечение всех техногенных образований горно-металлургической

промышленности в производство, разработка технологии разделения

многокомпонентных силикатных систем на индивидуальные оксиды, обеспечивающие

извлечение полезных компонентов из хвостов.

Ключевые слова: клинкер, забалансовых руд, рекультивация, измельчение, металл, хвост,

компонент.

Последние время в мире неправильные подход добычи полезных

ископаемых приводит к образованию больших объемов отходов горно-

обогатительного производства. Настоящего время для удовлетворения

потребностей в металлах ежегодно в мире начале больше извлекает различных

видов полезных ископаемых. Весь опыт развития цивилизации

свидетельствует о том, что человечество, постоянно используя достижения

научно-технического прогресса, не только не освобождается от

необходимости освоения богатств земных недр, но во все большей степени

становится зависимым от них. Вместе с тем идет тенденция снижения


606

содержания ценных компонентов в добываемых рудах, углубляется состояние

месторождение и уменьшается запасы практически всех видов полезных

ископаемых.

На сегодняшний день во всем мире ведется разработка эффективных

методов переработки минеральных ресурсов и полиметаллических руд,

извлечение из них всех полезных компонентов, разработка малоотходных и

безотходных технологии, вовлечение всех техногенных образований горно-

металлургической промышленности (отходы горной промышленности,

обогатительных фабрик, жидкие и твердые отходы гидрометаллургических и

пирометаллургических процессов) в производство, разработка технологии

разделения многокомпонентных силикатных систем (какими являются

металлургические шлаки и хвосты) на индивидуальные оксиды,

обеспечивающие извлечение полезных компонентов с возвратом в процесс

всех вспомогательных реагентов, обеспечивающей дополнительное

извлечение ценных компонентов, и являющейся актуальной задачей данной

сферы.

В сегодняшняя дня в других странах по извлечению полезных

компонентов из хвостов золота и серебро проводятся исследования, в том

числе: переработка лежалых хвостов гидрометаллургических заводов;

переработка клинкера цинкового производства электрохимическим способом;

биотехнологический способ переработки отвалов сульфидных руд;

переработка шлаков пирометаллургических заводов; повышение количества

выпуска продукции в результате обогащения руд и переработке

хвостовзолотоизвлекательных фабрик.

В Узбекистане действует ряд золотодобывающих предприятий:

Навоийский горно-металлургический комбинат, который перерабатывает

руду уникального золотого месторождения Мурунтау, Учкудукский ЗИК,

Зармитанское рудное поле; Марджанбулакский рудник. Попутное извлечение

золота ведётся из медно-порфировых руд на Алмалыкском горно-

металлургическом комбинате. В эксплуатации находятся Ангренская и

Чадакская золотоизвлекательные фабрики.


607

Широкое применение для переработки золотосеребросодержащих руд

имеют гидрометаллургические методы и среди них - метод цианирования, в

котором в качестве выщелачивающего агента используют растворы

цианистых солей или его разновидность - сорбционное выщелачивание, когда

цианирование проводят в присутствии сорбентов (активированных углей или

синтетической смолы).

Использование цианистых методов выщелачивания руды, измельченной

до 0,074 мм, обеспечивает высокое (80 - 90%) извлечение золота и серебра из

окисленных руд. Однако в ряде случаев, главным образом при переработке

первичных руд с повышенным содержанием сульфидом и арсенидов,

эффективность цианирования значительно снижается и для достижения

высоких показателей перед цианированием проводят флотацию с получением

богатого по содержанию золота сульфидного концентрата и обедненных

хвостов. Хвосты флотации направляются на цианидное выщелачивание или в

отвал, а для переработки концентрата флотации, выход которого обычно

составляет 3 - 10% [1, 2], применяют схемы с цианидным выщелачиванием его

в более жестком режиме или с цианидным выщелачиванием после его

предварительного обжига или автоклавного высокотемпературного

выщелачивания.

Однако для переработки бедных забалансовых руд этот способ не

применяется, т.к. из-за крайне низкого (менее 1,5-2,0 г/т) содержания золота

использование таких сложных схем нерентабельно.

В мировой практике для извлечения золота из забалансовых руд широкое

распространение получил способ кучного выщелачивания. По этому способу

руду формируют в кучу на специально подготовленных площадках,

обеспечивающих надежную гидроизоляцию, и орошают растворами

цианистых солей. Выходящий из кучи продуктивный раствор направляют на

выделение золота и серебра. Выделение золота и серебра из продуктивных

растворов может осуществляться методами осаждения. В сорбционных

методах для извлечения ценных элементов обычно используют

активированный уголь. Отходы горно-металлургического производства


608

содержат значительное количество цветных, черных, благородных, редких и

рассеянных металлов и представляют собой техногенное сырье, которое

складировалось и накапливалось из-за отсутствия экономичных и

экологически чистых технологий по их переработке и утилизации. В процессе

длительного хранения горнопромышленных отходов происходят

геохимические преобразования, состав компонентов меняется, образуются

новые техногенные минералы, происходят обеднение ценными металлами,

вынос элементов за пределы хранилищ и загрязнение окружающей среды. Эти

процессы могут длиться в течение многих лет, пока не растворятся и не

вынесутся с водами либо нейтрализуются за счет перевода в нерастворимые

формы все содержащиеся в отходах металлы и химические соединения.

Следует отметить, что отходы, являясь мощным источником загрязнения

окружающей среды, представляют собой ценное сырье для промышленности.

Снижение вредного воздействия горного производства на окружающую среду

может быть достигнуто за счет совершенствования технологий. При этом

важнейшими условиями интенсификации экономики и организации

планомерного природопользования являются полнота и комплексность

использования природных ресурсов. Особенно это относится к минеральным

техногенным массивам и хвостохранилищам. Считается, что за счет

комплексного использования недр можно дополнительно получить около 25

% продукции. Это достигается внедрением мероприятий, направленных на

обеспечение полноты извлечения полезных компонентов. [1-3]. В настоящее

время доля утилизации отходов добывающего и перерабатывающего

производств даже в технологически развитых странах не превышает 10 %.

Отсутствие координации в добыче отдельных компонентов ведет к тому, что

при добыче только нескольких компонентов из комплексного сырья другие,

не менее ценные, но не извлекаемые компоненты с высоким содержанием

оказываются в отходах. Наименее разработанной и потому наиболее опасной

остается проблема переработки извлеченных на земную поверхность

минеральных масс. Постоянное отставание возможностей переработки от

возможностей добычи усиливает актуальность этой проблемы, делая ее


609

глобальной и основной для человечества. Единственно возможным способом

охраны окружающей среды является ликвидация хранилищ отходов с полной

утилизацией продуктов переработки, так как их биологическая рекультивация

не решает экологические проблемы. В решении проблемы обозначились

этапы: - анализ организационной и хозяйственной деятельности предприятия;

- разработка концепции конверсии на основе инновационных технологий; -

нахождение алгоритма оценки риска инновационной технологии; -

обоснование инвестиционной привлекательности реконструкции; -

сравнительный анализ экономической эффективности инновационной и

традиционной технологий [4]. Сегодняшней теорией и практикой приняты

основные положения: - экономическая эффективность инновационной

технологии определяется с учетом полезных свойств сырья и его способности

приносить прибыль, характеризующую уровень бизнеса, стоимости

предприятия, надежности, ликвидности, деловой активности и доходности; -

механизм обоснования эффективности инновационной технологии

реализуется использованием экономико-математической модели,

описывающей взаимосвязь объема производства, времени, затрат,

извлекаемой ценности и рисков освоения инноваций [5]. В результате

многолетней добычи и золотосодержащихжелезных руд на горных

предприятиях накоплены значительные объемы горнопромышленных

отходов – хвостов обогащения руд. Накопившиеся отходы, являясь мощным

источником загрязнения окружающей среды, представляют собой ценное

сырье для промышленности. В настоящее время несуществуют экологически

чистые технологии, позволяющие эффективно перерабатывать

горнопромышленные отходы золотодобывающей промышленности. Целью

проводимых исследований является создание технологических основ для

рационального использования текущих и накопленных техногенных отходов

горно-обогатительного производства и улучшения экологической обстановки

регионов, а также разработка высокоэффективной инновационной технологии

утилизации отходов переработки золотосодержаших руд с получением


610

металлов и других компонентов для приготовления кондиционных

материалов.

Указанная техническая задача решается тем, что в способе извлечения

металлов из хвостов обогащения, предусматривающем совмещение процессов

химического обогащения и активации в дезинтеграторе, обеспечивающее

извлечение металлов в раствор одновременно с разрушением кристаллов,

после обработки исходного материала в дезинтеграторе его укладывают в

штабели, кучи, траншеи и обрабатывают раствором серной кислоты с

концентрацией 10-30 г/л, затем промывают водой и далее выщелачивают

растворамисульфидотриоксосульфата натрия с концентрацией 10-20 г/л. При

использовании данного способа повышается извлечение металлов, товарное

содержание металлов в продуктивных растворах, снижается удельный расход

реагентов на выщелачивание за счет возможности практически

неограниченной во времени продолжительности дополнительной стадии

извлечения полезных компонентов.

При этом возникает синергетический эффект от совмещения извлечения

в дезинтеграторе и выщелачивания в стационарной массе, поскольку механо-

химически активированная в дезинтеграторе минеральная масса продолжает

интенсивно отдавать содержащиеся в ней металлы в течение любого

установленного заранее времени, увеличивая извлечение металлов по

сравнению с обоими базовыми способами в отдельности.

Пример осуществления изобретения. Хвосты обогащения

фракционируют до крупности - 200 меш, репульпируют до содержания

твердой фазы в пульпе 30% и подают в дезинтегратор, куда одновременно

подают реагенты и осуществляют выщелачивание в дезинтеграторе по

стандартной схеме. После выпуска из дезинтегратора хвосты укладывают в

штабели, кучи или траншеи, обрабатывают раствором серной кислоты с

концентрацией 10-30 г/л, промывают водой и выщелачивают растворами

реагента. При этом в качестве реагента может использоваться раствор

сульфидотриоксосульфата натрия с концентрацией 10-20 г/л.


611

Для определения эффективности предлагаемого способа в опытном

порядке активировали упорные многокомпонентные хвосты обогащения

Урупской обогатительной фабрики, содержащие 50-60% пирита, до 0,2%

цинка, до 0,5% меди и до 0,5% других металлов. [5]

В опытах сравнивались значения выхода металлов из хвостов

обогащения в раствор при различных режимах извлечения и различных

концентрациях реагентов. Результаты опытов для различных металлов (цинк,

свинец, медь, железо) приведены в таблицах 1-4. При этом в первом столбце

каждой таблицы показаны значения концентрации выщелачивающего

реагента - сульфидотриоксосульфата, во втором столбце - показатели выхода

металла в раствор в ходе выщелачивания в дезинтеграторе (без

последующего выщелачивания в штабелях, кучах или траншеях), в столбцах

3-11 приведены показатели выхода металла в раствор в зависимости от

концентрации серной кислоты и сульфидотриоксосульфата (без

предварительного выщелачивания в дезинтеграторе, а только с обработкой

раствором серной кислоты и выщелачиванием в штабелях, кучах, траншеях),

в столбцах 12-20 приведены показатели выхода металла в раствор при

выщелачивании в две стадии - в дезинтеграторе с последующей обработкой

серной кислотой и выщелачиванием в штабелях, кучах, траншеях. Из всех

таблиц ясно видна зона максимального извлечения металлов в раствор - при

осуществлении выщелачивания в две стадии, при концентрации серной

кислоты в пределах 10-30 г/л и сульфидотриоксосульфата 10-20 г/л

(выделена жирной рамкой). При этом из сравнения результатов опытов,

выполнявшихся в одну стадию (выщелачивание в дезинтеграторе или

выщелачивание в штабелях, кучах, траншеях) видно, что при

последовательном проведении этих стадий показатели извлечения

превосходят простую арифметическую сумму этих показателей, получаемых

в каждую отдельную стадию без комбинации с другой, что свидетельствует

о синергетическом характере получаемого от предлагаемого изобретения

результата.


612


1. С. И. Митрофанов, Л. А. Барский, В. Д. Самыгин. Исследование полезных ископаемых

на обогатимость. М., Недра, 1974 г.

2. Самадов А.У., Эрназаров М., Холикулов Д.Б. Исследование процесса цианирования

золото-серебросодержащих руд. Горный вестник Узбекистана. – Навои, 2009. – №1. –

С. 79-80.

3. Эрназаров М., Самадов А.У. Исследование возможности доизвлечения золота и

серебра из хвостов золотоизвлекательных фабрик. Горный вестник Узбекистана. –

Навои, 2017. – №1. – С. 160-163

4. Nosirov N.I., Хакимов К.З., Эшонқулов У.Х. Taking Samples of Straight Tails of the Tails

of the Hydrometallurgical Plants. International journal of advanced research in science,

engineering and technology. India, - Vol. 7, Issue 5, May 2020. – С. – 13575-13578

5. Голик Владимир Иванович (RU), Комащенко Виталий Иванович (RU), Заалишвили

Владислав Борисович (RU)

6. Учреждение российской академии наук центр геофизических исследований

владикавказского научного центра ран и правительства республики северная осетия-

алания.


613

AGROTECHNOLOGIES AND AGRICULTURAL INDUSTRY

Франчук Мирослава Олександрівна

аспірантка факультету агрономії та лісівництва

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Хаєцький Григорій Сильвестрович

канд. геогр. наук, доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища

Вінницький національний аграрний університет, Україна

МОНІТОРИНГ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ НА ТЕРИТОРІЇ

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Всі сільськогосподарські культури в період вегетації поглинають

велику кількість поживних речовин, через що при постійному вирощуванні

врожаю на одній і тій же території ґрунт швидко виснажуються. Без

внесення додаткових добрив отримати хороший врожай на них стає

неможливо, саме тому значення добрив в сільському господарстві є

великим.

Серед проблем сучасного землеробства особливо гостро стоїть питання

науково обґрунтованого застосування мінеральних і органічних добрив,

альтернативних джерел органічного й мінерального живлення рослин.

Недостатній рівень внесення органічних та мінеральних добрив є

причиною дефіциту поживних речовин в ґрунтах. Порушення балансу

поживних речовин в землеробстві призводить не тільки до зменшення

виробництва продукції і погіршення її якості, а й до зниження стійкості

агроландшафтів. Тому повернення дефіциту біогенних елементів

використанням органічних і мінеральних добрив повинно розглядатися як

біологічно обумовлене завдання [4].

Вінниччина має один із найпотужніших у державі агропромисловий

комплекс. Враховуючи природно-кліматичні та інші особливості регіону тут

http://prometeyagro.com.ua/production/dobriva/


614

вирощується значна кількість культур, які формують основну частину

продовольчих ресурсів області.

Протягом останніх років в сільському господарстві Вінницької області

спостерігається тенденція до нарощування об’ємів сільськогосподарської

продукції та перетворення аграрного виробництва в прибутковий і

високотехнологічний бізнес. В останні роки ведення сільського

господарства на території Вінницької області є далеким від раціонального

та ощадливого [3].

Головним фактором для отримання високих врожаїв на території

Вінницької області є саме використання мінеральних та органічних добрив.

Проте в останні роки фермери вносять на сільськогосподарські угіддя все

меншу кількість як органічних, так і мінеральних добрив, внаслідок чого

відбуваються процеси зниження показників врожайності та деградації

ґрунтових ресурсів.

Результати дослідження динаміки внесення мінеральних та органічних

добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами на території

Вінницької області за період 1990-2019 рр. [1] графічно зображено на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт

сільськогосподарськими підприємствами на території Вінницької

області за період 1990-2019 рр.

Аналіз одержаних даних показує чітку тенденцію до зменшення кількості

внесення як мінеральних, так і органічних добрив з 1990 р. Внесення

0

50

100

150

1990

1996

2000

2005

2010

2015

2016

2017

2018

2019

Мінеральні добрива

0

2

4

6

8

10

Органічні добривакг/га т/га


615

мінеральних добрив з 2000-х рр. поступово збільшувалось і протягом

2016-2019 рр. їх кількість знаходиться в межах 96-121 кг/га, а органічних –

продовжує зменшуватися і за період 2010-2019 рр. їх внесена кількість не

перевищує 0,6 т/га. Таким чином, внесення мінеральних і органічних добрив

значно зменшилося. Порівняно з 1990 роком внесення мінеральних добрив

зменшилося в 1,1 раз, а органічних – у 14,3 разів [2].

Основною причиною зменшення внесення мінеральних добрив є

економічна криза 90-х років та нестабільність ринку добрив (висока вартість

таких добрив, несвоєчасні поставки, що спричиняють дефіцит тих чи інших

груп добрив та ін.) [4].

В свою ж чергу, головною причиною зниження виробництва органічних

добрив є значне зменшення тваринницького поголів’я в колективних

агроформуваннях, яке є основним джерелом їх продукування.

На рис. 2 зображено те, як змінювалась кількість поголів’я

сільськогосподарських тварин на території Вінницької області з 1990 р. по

2019 р. [1].

Рис. 2. Динаміка скорочення кількості поголів’я сільськогосподарських

тварин на території Вінницької області з 1990 р. по 2019 р.

Як видно з рис. 2 спостерігається поступове зменшення поголів’я

сільськогосподарських тварин. У 90-х роках поголів’я великої рогатої худоби

було 1247,1 тис. гол., що у 5,2 рази більше ніж у 2019 р., а поголів’я свиней з

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1990 2000 2010 2019

ти

с.го

л.

Велика рогата худоба Свині Вівці та кози


616

1196,3 тис. гол. зменшилось майже у 4,8 рази до 251,4 тис. гол. Така ж ситуація

з поголів’ям овець та кіз – їх кількість у порівнянні з 90-ми рр. зменшилась

майже в 10,7 разів у 2019 р.

Однією з головних причин такої ситуації є зменшення площі посівів

кормових культур, оскільки кормова база завжди була визначальною умовою

для розвитку тваринництва та його продуктивності. Тенденція зміни площ під

посівами кормових культур на території Вінницької області у 1990-2019 рр.

[1] зображено на рис. 3.

Рис. 3. Динаміка зміни площ під посівами кормових культур

на території Вінницької області в період з 1990 р. по 2019 р.

Як видно з рис. 3, на території Вінницької області в період з 1990 р. по

2019 р. значно зменшилась площа посіву під кормовими культурами.

Очевидно, що дану тенденцію скорочення цих площ слід очікувати і в

наступні роки. Якщо у 1990 р. площа під кормовими культурами становила

558,4 тис. га, то у 2019 р. вона не перевищує 130 тис. га – відповідно

зменшення площі відбулося майже у 4,4 рази.

Таким чином, обсяг внесення мінеральних добрив на території

Вінницької області у зв'язку з економічними труднощами зменшився, що

неминуче призводить до зниження родючості ґрунтів і продуктивності

сільськогосподарських культур. Однак, і надмірне внесення теж має

негативний характер, адже змінюючи реакцію ґрунтового розчину, мінеральні

добрива призводять до підвищення рухомості токсичних елементів і

0

100

200

300

400

500

600

1990 2000 2010 2019

ти

с. г

а

кормові культури


617

опосередковано діють на процеси переходу їх у рослини. Саме тому, при

виборі серед різновидів добрив перевагу слід надавати низько баластним

видам, враховуючи їх фізико-хімічні властивості, а також ґрунтово-кліматичні

умови ділянки, де планується внесення добрив. Внесення добрив слід

проводити з суворим дотримання норм, розрахованих під запланований

урожай, строків та способів внесення [4].

Ще одним способом вирішення проблеми деградації ґрунтових ресурсів

та збільшення їх родючості є використання різновидів органічних добрив.

Порівняно з мінеральними, органічні добрива не несуть таке сильне

екологічне навантаження на навколишнє середовище та і останнім часом все

більшим трендом стає запровадження органічного виробництва.

Також основною умовою поліпшення ситуації області є посилення уваги

до розвитку тваринництва, кількісного нарощування поголів’я тварин. Разом

із тим в умовах скорочення обсягів внесення гною вагомим чинником

підвищення родючості ґрунтів є заорювання пожнивних кореневих решток, а

також нетоварної частини врожаю сільськогосподарських культур (солома,

стебла кукурудзи і соняшнику, гички буряку тощо). Поповнювати запаси

органічної речовини в ґрунті можна також за рахунок сидерації (повного або

часткового загортання у ґрунт наземної маси спеціально висіяних рослин).


1. Головне управління статистики у Вінницькій області. URL:

http://www.vn.ukrstat.gov.ua/

2. Статистичний збірник Сільське господарство України 2019. Державна служба

статистики / за ред. О. М. Прокопенко. Київ, 2020. 247 с. URL:

http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/09/Zb_sg_2019%20.pdf

3. Франчук М. О. Моніторинг виробництва сільськогосподарських культур Вінницької

області в умовах зміни клімату. Збалансоване природокористування. 2020. Випуск

№1. С. 139-146.

4. Ходаківська О. В., Корчинська С. Г. Ефективність застосування мінеральних і

органічних добрив у сільському господарстві. Економіка АПК. 2016. № 4. С. 21-27.


618

GENERAL ENGINEERING AND MECHANICS

Жураева Камила Комиловна

доктор философии по техническим наукам (PhD), доцент,

доцент кафедры электроснабжения

Ташкентского государственного университета транспорта, Республика Узбекистан

Назирова Замира Гафуровна

Кандидат технических наук, доцент,

доцент кафедры электротехники Ташкентского государственного

университета транспорта, Республика Узбекистан

МЕТОДЫ УМЕНЬШЕНИЯ ПОГРЕШНОСТЕЙ

МАГНИТОУПРУГОГО ДАТЧИКА

Аннотация. В статье рассмотрены возможные источники основной погрешности

магнитоупругих датчиков (МУД) и показаны методы их уменьшения. Для этого была

разработана параметрическая структурная схема с учетом факторов, вызывающих

погрешности. И получены математические связи между составляющими аддитивной и

мультипликативной погрешностей от внешних факторов. Произведена количественная

оценка погрешностей.

Ключевые слова. МУД, параметрическая структурная схема, источники погрешности,

аддитивная и мультипликативная погрешности, методы уменьшения, количественный

анализ.

Анализ возможных источников погрешностей разработанных МУД [1]

показал, что основными причинами погрешности магнитоупругого датчика

(МУД) крутящего момента являются:

1. Несовершенная упругость материала токосъема и контактного

провода, проявляющейся в упругом действии в зависимости модуля упругости

материала токосъема и контактного провода от температуры и трения;

2. Несовершенные магнитные и магнитоупругие свойства материала

токосъема и контактного провода;


619

3. Не стабильность параметров токов возбуждения.

По данным [2,3] погрешности от упругого и магнитного гистерезиса

различных ферромагнитных материалов лежат в пределах 0,5-8,0%, и

показано, что чем больше жесткость в магнитном отношении, тем больше

погрешность.

Нестабильность тока возбуждения и его частоты также являются

источником погрешности МУД крутящего момента.

Упругое действие и изменение модуля упругости от температуры приводят

к возникновению дополнительной деформации и жесткости токосъема и

контактного провода. Однако, при умеренных температурах и небольших

напряжениях величиной упругого воздействия можно пренебрегать.

Несовершенство магнитных свойств материалов токосъема и

контактного провода проявляется в магнитном гистерезисе связанном с

необратимостью процесса перемагничивания, и в зависимости

намагниченности от температуры, а также в существенном различии

магнитной проницаемости на разных участках токосъема и контактного

провода, в результате которого появляется погрешность.

При изменении напряжения питания меняется как начальное значение

магнитной проницаемости, так и магнитоупругая чувствительность, поэтому

стабилизация напряжения питания необходима для всех типов

преобразователей. Уменьшение погрешности достигается также применением

дифференциальных преобразователей. Однако при их конструировании

встречается ряд трудностей, обусловленных необходимостью такой передачи

измеряемой силы на преобразователи, чтобы один из них испытывал

деформацию сжатия, а другой - растяжения.

В работе [4] показано, что методические, технологические,

эксплуатационные погрешности являются источниками систематических, а

внутренние, внешние и режимные – источниками случайных погрешностей.

Для выявления источников погрешностей и их анализа использован аппарат

параметрической структурной схемы (ПСС), приведенная на рис 1, а также

известные понятия аддитивной и мультипликативной погрешностей.


620

Рис. 1. Параметрическая структурная схема магнитоупругого датчика

усилий с учетом возможных источников погрешностей

Количественная оценка погрешностей [5] показала, что на точность

измерения разработанных МУД наибольшее влияние оказывает нелинейность

рабочей характеристики (погрешность составляет до ± 7%), магнитоупругий

гистерезис (до ± 2%), изменение температуры окружающей среды (до ±2,5%) и

нестабильность параметров источника питания (до ±15%). Выявлено, что

наиболее выгодными способами снижения погрешности: а именно от

нелинейности рабочей характеристики МУД является преобразование

аналогового сигнала в пропорциональную частоту (погрешность снижается до

(±0,1%); от магнитоупругого гистерезиса - изготовление магнитопровода

монолитным (до ±0,2%); от изменения температуры окружающей среды -

использование второго, ненагружаемого усилием МУД (до ±0,1% на C10 ее


621

аддитивной составляющей) и использование дифференциальных схем двух

МУД, нагружаемых усилиями различных знаков (сжатия и растяжения)

(до ±0,015% на C10 ее мультипликативной составляющей); от

нестабильности параметров источника питания - преобразование

высокостабильного постоянного напряжения в прямоугольные импульсы (до

±0,01%). Расчетами и проведенными экспериментами показано, что

относительная приведенная погрешность разработанных МУД не превышает

%5,0 .


1. Патент РУз (UZ) № IAP 04866. Магнитоупругий датчик усилий/ Амиров С.Ф.,

Назирова З.Г., Жураева К.К., Болтаев О.Т., Шарапов Ш.А., Файзуллаев Ж.С.//

Расмий ахборотнома, 2014. - №4.

2. Амиров С.Ф., Жураева К.К. Магнитоупругие датчики усилий для систем контроля и

управления объектами железнодорожного транспорта – Т.: «Fan va texnologiya»,

2019, 164 стр.

3. А.Ф.Алейников, В.А. Гридчин. Датчики: Перспективные направления развития. –

Новосибирск: изд –во НГТУ, 2001.- 176с.

4. Амиров С.Ф., Жураева К.К. Аналитическое описание зависимости магнитной

проницаемости сердечника магнитоупругих датчиков от механических

напряжений//Международный научно-технический журнал «Химическая технология.

Контроль и управление». Ташкент – 2018. - №3.

5. Жураева К.К. Об некоторых свойствах магнитоупругого эффекта и особенностях

конструктивных исполнений датчиков усилий// Научные труды республиканской

научно-технической конференции с участием зарубежных ученых

Ресурсосберегающие технологии на железнодорожном транспорте. - Ташкент – 2017. -

С. 168-170.


622

Маммадова Кифаят Аслан

кандидат технических наук, доцент кафедры

«Компьютерная инженерия» Азербайджанский Государственный Университет

Нефти и Промышленности, Азербайджанская Республика

НЕЧЕТКОЕ УПРАВЛЕНИЕ И МОДЕЛИРОВАНИЕ

ПАРОВОГО ГЕНЕРАТОРА ЭНЕРГОБЛОКА

Аннотация. В работе рассматривается решение задачи идентификации парового

генератора энергоблока– объекта управления, обладающего высокой степенью

неопределенности, и определения оптимальной нечеткой импликации. Полученные

результаты будут использоваться при синтезе нечеткого управления и моделирования.

Ключевые слова: паровой генератор, нечеткая система управления, функции

принадлежности, лингвистический переменны, лингвистические правила, нечетких

множеств, нечеткий оператор.

1. Введение

На рисунке 1. приведена упрощенная схема технологии парогенератора.

Технологический процесс в парогенераторе выглядит следующим образом:

вода, проходящая экономайзеры, охлаждается от температуры кипения до

температуры 30-40°С, проходит в зону низкого облучения (4), в печи (1). Здесь

вода нагревается до температуры кипения и в то же время там имеет место,

начальное образование пара. Пар, выходит из зоны низкого облучения в

переходную зону (5). В переходной зоне генерация пара закончена, и в то же

время начинается нагревание пара. Пар, выходя из переходной зоны, входит в

зону высокого облучения (6), расположенную в печи. Здесь образование пара

продолжается. После этого, пар вводится в конвективный нагреватель (7) и

там нагревается до нужной температуры. Затем пар вводится в турбоустановку

(здесь 2- печь).

При эксплуатации энергетических блоков генератор пара представляет

собой у объект с высокой нечеткостью и нелинейностью. Вот почему

получение простой детерминированной модели объекта. Синтез управления


623

на его базе не удовлетворяет ни техническим, ни качественным требованиям

в реальных системах.

Рис. 1. Структурная схема парогенератора

Иногда снижение доверия в этих системах может быть причиной

увеличения потерь энергии на более высоком уровне. Но управление объектом

на основе знаний опытного оператора-эксперта обеспечивает хороший

контроль качества, учитывая неопределенности алгоритмов управления. [4, 6].

Управляющим воздействием парогенератора энергетических блоков,

является количество топлива, а внешние воздействия возмущений: вид

топлива и объем воды. Здесь, шум как изменение окружающей среды, а

контролируемом величиной является выходная температура на генераторе.

2. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧА

На основе теории нечетких множеств управляющий объект - модель

парогенератор, представляется в виде нечеткого уравнения

RAB = (1)

Здесь, )}(,{ yyA = расход топлива – является нечетким множеством

входов, )}(,{ ttB = – температурой парогенератора – является нечетким

множеством выходов, YA , TB ; Y,T – являются универсумами


624

лингвистических переменных нечетких множеств, )}(),( ty –

соответственно, функции принадлежности топлива и температуры (вход и

выход), ),( tyR – это матрица нечетких отношений, определяемая по нечетким

лингвистическим правилам об управлении объекта экспертом (таблица 1) и по

схеме импликации [8]:

( ) TYtytytytyRR

= ),/(),(,,),( (2)

Управляемый объект обладает нелинейностью и неопределенностью,

поэтому принимаем что, при рассматриваемом состоянии объект может быть

представлен нижеследующим нечетким уравнением:

),(~~

tyRYTjj=

(3)

или

)},(),(min{max)( tyytR

= (4)

Здесь, – является символом оператора maxmin композиции Л.Задехом.

Рассуждения эксперта о зависимости «вход-выход»а описаны в таблице

лингвистических правил [1,9]:

Нечеткая модель (4) идентификации объекта может быть представлена

таблицей лингвистических правил данной ниже (таб.1)

Таблица 1

Таблица лингвистических правил

топливо ОМ НмМ М Н НмБ M ОMн

температур ОН НмН Н Нор НмВ В ОВ

Если управляющее воздействие - топливо очень мало ( jY

=ОМ), Тогда

управляемая температура на выходе - очень низкая ( iT = ОН),

Также,

Если управляющее воздействие - топливо очень много ( jY

= ОМн), Тогда

управляемая температура на выходе - очень высокая ( iT = ОВ),


625

Термы для топлива (у): ОМ - очень мало, НмМ - немного мало, М - мало,

Н - ноль, НмБ - немного больше, M - много, ОМн - очень много

Термы для измерения температуры (T): ОН - очень низкая, НмН –

немного низкая, Нз - низкие, Нор - нормальная, НмВ- немного высокая, В -

высокая, ОВ - очень высокая.

Одним из этапов решения задачи идентификации является определение

параметров и структуры функции принадлежности нечетких термов. Функции

принадлежности этих термов вычисляются на основе следующих уравнений

[5,6]:

Для топлива:

)exp()(i

t

iiittqt −−=

, ,7,1=i (6)

Для температуры:

),exp()( j

y

jjj yyqy −−= 7,1=j (7)

3. РЕШЕНИЯ ЗАДАЧА

Исходя из рассуждений, и для управляющего воздействия (вход), и для

управляемых (выход) переменных выбрано 7 термов.

Универсальные множества для топлива ]96.1;0[=Y и универсальные

множества для температуры ]200;0[=T , они представлены значениями в 15

дискретных точках; jiYT ,

являются, соответственно, такими элементами

нечетких множеств термов, что в этих точках, если jiyytt == ,

тогда функции

принадлежности 1)( =t

i

и 1)( =y

j

. Коэффициенты функции

принадлежности (,y

jq

t

iq

) вычисляются так, что если jiyytt == ,

то функции

принадлежности, соответствующие нечетким термам равняются 5.0)( t

i

.

Графики функций принадлежности приведены в графиках 3 и 4.

Для нечетких множеств каждого терма есть соответствующее

y

jq,

t

iq

- в

нижеуказанных таблицах (таблица 2,3).


626

Таблица 2

Термы нечеткое множество

топливо ОМ НмМ М Н НмБ M ОMн

tiq

0.023 0.035 0.035 0.069 0.069 0.046 0.069

Таблица 3

Термы нечеткое множество

температур ОН НмН Н Нор НмВ В ОВ

yjq 3.466 4.621 4.621 4.621 4.621 4.621 2.311

Рис. 3. График функции принадлежности лингвистических термов

нечетких множеств входной переменной объекта (топливо)

Рис. 4. График функции принадлежности лингвистических термов

нечетких множеств выходной переменной объекта (температура)

Представление модели выражением (3) объекта требует вычисления

матрицы нечетких отношений),(

jiytR

.


627

Следует также отметить, что матрица нечетких отношений ),(

jiytR

зависит как от лингвистических правил, так и от типа импликации, и

параметров функции принадлежности (,y

jq

t

iq ) [5,10]. Поэтому мы определяем

матрицы нечетких отношений impiR

. , используя группу известных импликации

[9] для идентификации нечеткой зависимости «вход-выход» парогенератора.

Затем реализуется завершающий этап решения задачи нечеткой

идентификации объекта, т.е. выбирается импликация обеспечивающая

минимальную разницу между температурой полученной на реальном объекте

и температурой «выход»а полученой с помощью нечеткой модели. Матрица

нечетких отношений ),(

.ytR

impi определяется на основе лингвистических правил

базы знаний (таблица 1) и импликации Мамдани [6,7]

TYyttyytRijjiimp

= ),/()()(),(.1

=elsey

ytiftyt

jj

jjiiii

jiR),(

)()(),(),(

Нечеткое множество выходных идентифицируемого объекта

определяется композиционным правилом Заде, т.е. функция принадлежности

определяется нижеуказанным уравнением:

)},(),(min{max)( tyyt =

(8)

Здесь, µ(y) y – является текущей функцией принадлежности нечетких

множеств топлива и определяется на основании выражения

))(exp()( tyyqy py −−= в дискретных значениях 15,1=p .

При дефаззификации нечетких множеств полученных по уравнению (8)

вычисляется четкое значение температуры. Дефаззификация нечеткой

температуры определяется на базе метода центра тяжести нижеуказанного

уравнения:

=

=

=

15

1

15

1

)(

)(

рр

ррр

t

tt

t

(9)


628

Там показана зависимость между количеством топлива и температуры,

полученной на основе нечеткой модели объекта, а также от температуры,

полученной на основе реального опыта, ниже на рисунке 5.

Рис. 5. Графические диаграммы зависимости между количеством

топлива и температурой, полученной на основе нечеткой модели

объекта, и от температуры, полученной на основании реального опыта

(с использованием импликации Мамдани)

При решение задачи идентификации рациональность нечеткой

импликации определяется на основе минимальной средней квадратичной

ошибки с точки зрения адекватности модели.

−==

15

1

2 ,)(15

1

iïðàêðåàëj ttJ

(10)

J индекс, показывающий тип импликации. При использовании нечеткой

импликации по Мамдани, среднеквадратическая ошибка идентификации

является 79,40=J (если мы определим его уравнением (10)).

В качестве эксперимента рассмотрим определение матрицы нечетких

отношений [1,2] на основании таблицы лингвистических правил (таблица 1) и

импликации ALI 1.

,),/())()((),(1. →= ytytytR jjiiAËÈ (11)


629

Здесь,

=

−

=

)(tμ)y(μif ),(tμ

)(tμ)(yμif 1,

)(tμ)(yμif),(yμ1

t)(y,μ

ιιjjιι

ιιjj

ιιjjjj

ΡÀËÈ

(12)

Кривые - зависимости температуры от топлива, полученные на основе

нечеткой модели при использовании импликации АЛИ1, и полученные на

основе реального опыта представлены на рис.6. Индекс адекватности

идентификации - среднеквадратической ошибкой является 89,36=J при

использовании нечеткая импликация АЛИ1 в модели идентификации.

Рис. 6. Кривые - зависимости температуры от топлива, полученные

на основе нечеткой модели и полученные на основе реального опыта

объекта (с использованием импликации АЛИ 1)

На следующем этапе рассмотрим определение матрицы нечеткое

отношения с помощью лингвистических правил таблица 1 и импликации

АЛИ2:

./))(1(),(2. −=v

jjYy

ALI tyVytR (13)

Здесь,

−

=

)()(),())(1(

)()(,1),(

2.

iijjiijj

iijj

Rtyifty

tyifty

ALI


630

Рис. 7. Кривые - зависимости температуры от топлива, полученные

на основе нечеткой модели и полученные на основе реального опыта

объекта (с использованием импликации АЛИ 2)

В таблице (таблица 4) представлены типы нечетких импликации,

используемых в решении задачи идентификации и адекватности модели -

значения средней квадратичной ошибки. Тип оптимальной импликации

определяется из таблицы, основываясь на минимуме среднеквадратической

ошибки.

Очевидно, что оптимальной импликацией для решения задачи нечеткой

идентификации объект ALI2.

Таблица 4

Типы нечетких импликации

Типа

Имплика-

ция

Мам-

дани

АЛИ

1

АЛИ

2

АЛИ

3 G43

Гедел

ен КД

Лука

севи

ч

S#

S-

стандарт

после-

дователь

ность

Стоимост

ь

Jn

42.20

9

36.86

9

36.73

3

36.86

7

36.86

4 36.999

36.86

1 36.86

36.8

41 36.91 7

Блок - схема нечеткой системы идентификации может быть представлена

как на рисунке 8.


631

Рис. 8. Алгоритм активности системы идентификации парогенераторов

Блок 1. Ввод исходных данных: реальные значения топлива ()( yq j ) и

температуры ( )(tqi ), полученные на основании формулы, масштабированных

значений коэффициентов m1 и m2, базу знаний характеристики объекта в виде

таблицы нечетких лингвистических правил;

Блок 2. Вычисление нечетких функций принадлежности топлива )( it и

температуры )( jy по исходным данным, постоянных и масштабируемых

значений.

Блок 3. Для построение матрицы отношений ( ),( tyR ) по каждому

правилу используя разные импликации;

Блок 4. Определение нечеткой температуры на основе максиминной

композиции;

Блок 5. Определение дефаззификации текущей нечеткой температуры ( jmt);

Блок 6. Определение оптимального импликации, обеспечивая минимум

средне квадратичной ошибки –

лучшая адекватность идентификации объекта ( iJ );

ВЫВОДЫ

Результаты реализованных исследований могут быть официально

оформлены таким образом. Определение оптимального следования при


632

вычислении матрицы отношений, построенной на основе нечетких

лингвистических правил в области моделирования нечетких моделей серьезно

влияет на адекватность математической модели. В рассмотренном случае

целесообразно использование импликации АЛИ 2


1. Заде Л. Основы нового подхода к анализу сложных систем и процессов принятия

решений. М.: Знание. 1974. c.5-49

2. Усков А.А., Круглов В.В. Интеллектуальные системы управления на основе методов

нечеткой логики. Смоленск: Смоленская городская типография. ISBN 5-94223-038-2.

2003, 177 с.

3. Потюпкин А.Ю. Решение задачи идентификации нечетких систем. Известия Академии

Наук теория и системы управления, 1996,Москва. № 4. с.40-46

4. Aliev R.A., Jafarov S.M., Zeinalova L.M. A fuzzy adaptive system with optimal implication

operator. In: Intelligent control and decision making systems/ Thematic colleccted articles

№2// Baku, Publishing House of Azer. SOA-1998.-135p.

5. Aliev R., Aliev F. and Babaev M. Fuzzy Process Control and Knowledge Engineering in

Petrochemical and Robotic Manufacturing. Verlag TUV Rheinland. 1991.

6. Aliyev R., Aliyev R. Multi-attribute decision making based on z-valuation. 12th International

Conference on Application of Fuzzy Systems and Soft Computing, ICAFS. 2016, Vienna,

Austria, 29-30 August 2016, pp. 218-222

7. Jafarov S.M., Zeinalova L.M., Guseinov B.G., Zeinalov E.L.Jalilova A.T. Intelligent Control

Systems,based on fuzzy differential equations. (The Azerbaijan State oil Academy)

ICAFS’98. Third International Conference on Application of Fuzzy Systems and Soft

Computing. Wiesbaden, Germany. October 5-7, 1998.

8. Kirzka J.B., Kochanska M.E., Liwinska D.S. The influence of some fuzzy implication

operators on the accuracy of a fuzzy model. 1985, pp. 23-75

9. Daihee Park, Abraham Kandel, Fellow, IEEE and Gideon Langholz, Senior Member, IEEE.

Genetic-Based New Fuzzy Reasoning Models with Application to Fuzzy Control.1994,

pp.39-47

10. Kirzka J.B., Kochanska M.E., Liwinska D.S. The influence of some fuzzy implication

operators on the accuracy of a fuzzy model. 1985, pp. 23-75

11. Daihee Park, Abraham Kandel, Fellow, IEEE and Gideon Langholz, Senior Member, IEEE.

Genetic-Based New Fuzzy Reasoning Models with Application to Fuzzy Control.1994,

pp. 39-47


633

RADIO ENGINEERING, ELECTRONICS AND ELECTRICAL ENGINEERING

Надточій Віктор Анатолійович

Кандидат технічних наук

Кафедра автоматики та електроустаткування

Національний університет кораблебудування

ім. адмірала Макарова Херсонська філія, Украина

Михайлов Данило Олександрович

студент II курса

Національний університет кораблебудування

ім. адмірала Макарова Херсонська філія, Украина

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПЕРЕМИКАЧА НА

ПЕРЕХІДНІ ПРОЦЕСИ В НАВАНТАЖЕННІ

Анотація. Споживачі першої категорії живлення як правило мають два

взаємонезалежних джерела живлення. Такі споживачі існують не тільки в промисловості

чи комунальному господарстві але й у невеликих приватних господарствах. Перемиканні

живлення відповідального споживача з одного джерела живлення на інше в

найпростішому випадку відбувається вручну за допомоги перемикача. В роботі проведено

дослідження впливу затримки спрацювання перемикача на тривалість і характеристики

перехідних процесів, виявлення умов комутації джерел живлення з несинфазною напругою

і різним характером навантаження.

Ключові слова: Відповідальний споживач, перемикач, перехідний процес.

Як відомо [1], будь яка зміна внутрішнього або зовнішнього стану в

електричних ланцюгах супроводжується перехідним процесом, при якому

відбувається перетікання енергії від більш енергетично насичених елементів

до менш енергетичних [2-5]. Проте існують специфічні випадки які в

класичній теорії перехідних процесів та окремих дослідженнях не

освітлюються або обмежені. На рис. 1 представлено узагальнену схему


634

живлення відповідального споживача (І-ї категорії електропостачання) до

яких відносяться охоронні системи, серверні, пожежні установки, ліфти у

висотках, вентиляційні системи, холодильне устаткування, системи

життєзабезпечення у лікарнях, поточні лінії або установок на виробництвах

зупинка яких загрожує життю та здоров’ю людей, може призвести до

екологічної катастрофи або до значних фінансових втрат. Такі системи можуть

бути однофазні і невеликої потужності.

U1

U2

Sw

ZIZ

1

2

Рис. 1. Узагальнена схема живлення відповідального споживача

Метою даної роботи є вивчення впливу 2-х позиційного перемикача (без

фіксації у нейтральному положенні) на перехідні процеси при перемиканні

навантаження з одного джерела живлення на інше.

У якості основного джерела живлення як правило використовується

мережа змінного струму частотою 50Гц і напругою 220/380В з глухо

заземленою нейтраллю. У якості другого джерела енергії використовуються

електромеханічні генератори (ЕГ) з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ),

джерела безперервного живлення (ДБЖ) з накопичувачами на основі хімічних

джерел постійного струму, інвертори вітрових та сонячних електростанцій

тощо. В якості комутаційного апарата широко використовується силовий 2-х

позиційний перемикач.

Як показав дослід, час перемикання перемикача сильно залежить від сили

з я кою людина діє на ричаг перемикання. При неприродніх для людини

зусиллях при перемиканні перемикача, час перемикання може бути від 13,6 мс

(зазвичай людина такими зусиллями при перемиканні модульних


635

комутаційних апаратів не оперує) але можна вважати що найшвидший

результат складає 10 мс.

Як показують статистичні дані при перемиканні RL навантаження за

період 10 мс в початковий момент комутації відбуваються імпульсні сплески

напруги величина яких без застосування в моделі спеціальних обмежуючих

елементів сягає 350 - 400 кВ (рис. 2). Такі сплески тривалістю декілька

мікросекунд, виникають як на стороні мережі так і на стороні навантаження

(на вводах та виводах комутаційного апарату). Необхідно зазначити, що в

реальній електричній мережі такі сплески при комутації малих навантажень

малопомітні. Це пов’язано з багатьма факторами які в сукупності поглинають

і розсіюють енергію імпульсів.

Рис. 2. Імпульс перенапруги (В) при комутації RL навантаження

16,97 кВА в моделі без протекції напруги де pV – напруга на стороні

навантаження, pV1 - напруга на стороні джерела

Аналіз перехідних процесів (рис. 3) та статистичних даних показує що

при RC – навантаженні за період 10 мс в початковий момент комутації

відбуваються імпульсні сплески струму які в найгірших умовах в середньому

в 2,2 рази перевищують струми при аналогічному RL – навантаженні.

Імпульс перенапруги може виникати на стороні мережі в початковий

момент комутації якщо характер внутрішнього опору мережі активно

індуктивний. Перехідний процес завершується за половину періоду мережевої

напруги. Таким чином при комутації RС навантаження перемикачем за період

10 мс всі перехідні процеси в електричних ланцюгах в самих жорстких умовах


636

Рис. 3. Імпульс струму (А) при комутації RС навантаження

16,97 кВА де pV – напруга на стороні навантаження, pV1 - напруга

на стороні джерела, рА2 – струм навантаження

Необхідно зазначити, що реальні електричні ланцюги які містять

активно-індуктивні елементи при їх комутації генерують значну ЕРС

самоіндукції що іонізує повітряні зазори контактів і збуджує електричну дугу.

Сама електрична дуга є дуже динамічним явищем і складним об’єктом для

дослідження. Вплив електричної дуги на перехідні процеси в даному

дослідженні не розглядався.

Висновки

1. Зважаючи на RL - характер внутрішнього опору мережі при комутації

RL - навантаження (в момент розмикання) виникають імпульси перенапруги

як на стороні мережі так і на навантаженні. Для захисту від імпульсів

перенапруги необхідно використовувати розрядники.

2. При при RL - характері внутрішнього опору мережі і RC - характері

навантаження, в початковий момент комутації (в момент розмикання)

виникають імпульси перенапруги тільки на стороні мережі. В момент

замикання навантаження на резервне джерело живлення перехідний процес

характерізується сплеском струму.

3. У всіх випадках, перехідний процес при перемиканні перемикача з

одного положення в друге, завершується швидше чим відбувається комутація.

Таким чином, у будь яких умовах, виникнення ударних струмів або інших

аварійних явищ згідно з результатами моделювання не виникає.


637


1. Теоретические основы электротехники: в 3-х т: учебник для вузов. – 4-е изд. /

К. С. Демирчан, Л. Р. Нейман, Н. В. Коровкин, В. Л. Чечурин. – СПб. : Питер, 2004. –

Т.2. – 576с.

2. Теоретические основы электротехники: справочник по теории электрических цепей /

под ред. Ю. А. Бычкова, В. М. Золотницкого, Э П. Чернышева. – СПб. : Питер, 2008. –

349с.

3. Mikhalichenko, P., Biliuk, I., Kyrychenko, O., Nadtochii, V., & Nadtochiy, A. (2019).

Разработка метода защиты тяговой электросети от токов короткого замыкания,

основанной на новом признаке. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(8

(102), 12–18. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.186485

4. Mikhalichenko, P., Biliuk, I., Kyrychenko, O., Nadtochii, V., & Nadtochiy, A. (2019).

Разработка метода защиты тяговой электросети от токов короткого замыкания,

основанной на новом признаке. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies,

6(8 (102), 12–18. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.186485

5. Yatsko, S., Sytnik, B., Vashchenko, Y., Sidorenko, A., Liubarskyi, B., Veretennikov, I.,

Glebova, M. (2019). Comprehensive approach to modeling dynamic processes in the system

of underground rail electric traction. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1

(9 (97)), 48–57. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.154520


638

MODELING AND NANOTECHNOLOGY

Садуллаева Шахло Азимбаевна

доктор физико-математических наук, и.о. первого проректора по учебной работе

Ташкентского университета информационных технологий

имени Мухаммада ал-Хоразмий, Республика Узбекистан

Далиев Шерзод Каршиевич

ассистент кафедры программного инженера

Самаркантского государственого университета, Республика Узбекистан

Собирова Зебинисо Озатовна

магистрант II курса

Ташкентского университет информационной технологии

имени Мухаммада ал-Хоразмий, Республика Узбекистан

РЕШЕНИЕ ЗАДАЧИ ДЕТЕРМИНИРОВАННОЙ МОДЕЛИ

ГЕОФИЛЬТРАЦИИ ДЛЯ ГРУНТОВОГО ВОДОНОСНОГО

ГОРИЗОНТА

Аннотация. В этом исследовании на двухслойном водном слое была разработана

математическая модель поглощения подземных вод, накопления воды. Двухуровневые

водохранилища составили и пронумеровали математическую модель проблемы

восстановления подземных вод. Количество исследований имеет большое практическое

значение, и в некоторых регионах необходимо восстановить засоленные почвы и

создать чистые водные ресурсы в качестве неблагоприятной для окружающей среды

ситуации.

Ключевые слова: технологические схемы распреснения, геофильтрационный процесс,

высокоминерализованные подземные вод.

В настоящем рассматриваются вопросы численного моделирования

гидрогеологических (геофильтрационных, гидрогеохимических) процессов

при решении задачи опреснения высокоминерализированных вод

месторождений подземных вод Южного Приаралья, характеризуемых


639

сложными геофильтрационно-геомиграционными (неоднородность области

фильтрации в плане по мощности в фильтрационном отношении, наличие

значительных градиентов концентрации солей, межслойный солеобмен,

проявляющийся в зависимости от режима эксплуатации с разных водоносных

горизонтов и др.) условиями [1-3].

Для опреснения высокоминерализованных подземных вод водоносного

горизонта четвертичного отложения строятся питающие контуры подземных

вод. Водозабор, состоящий из спаренных скважин, работает следующим

образом: в летнее время солоноватая вода, откачиваемая скважинами верхнего

яруса, сбрасывается в дрены и отводится за пределы линзы. По мере

поступления в скважину пресная вода подается в водопровод.

Вода из нижнего яруса будет подаваться в водопроводную систему. В

зимнее время работают скважины нижнего яруса. Следует отметить, что

различные режимы эксплуатации водоносного горизонта приводят к

интенсивному взаимодействию гидродинамических и гидрохимических

режимов подземных вод обоих горизонтов. При таких условиях необходимо

уделить особое внимание защите водоносного горизонта от проникновения

высокоминерализованных вод со стороны границ взаимодействующих

водоносных горизонтов.

Согласно результатам анализа гидрогеологических условий, территорию

таких водонасыщенных подземных вод в геофильтрационном отношении

следует считать, как однослойную или двухслойную по вертикали среду,

состоящую из одного или двух водоносных горизонтов (с относительно

близким значением проницаемости), разделенных слабопроницаемым слоем.

Ниже решена задача идендификации на основе нечетко-

детерминированной модели геофильтрации для грунтового водоносного

горизонта. В этом случае движение подземных вод в таких условиях

описывается следующим дифференциальным уравнением в частных

производных [1-5]:

,wfx

hKh

xt

h−+

=


640

Начальные и граничные условия для этого уравнения определяются

природной гидрогеологической обстановкой представляются в следующем

виде:

( ) .0,0,0),(),(

,0,),0(

,0,)0,(

22

0

+=+

=

=

ttLhtLKh

tth

Lxhxh

x

Здесь приняты следующие обозначения: - коэффициент водоотдачи

или недостатка насыщения; ),( txh – уровни грунтовых вод; h0(x), α(x,t), β(x,t),

γ(x,t) – заданные функции; x – вертикальная координата; K – коэффициенты

фильтрации; f, w – источники питания грунтовых вод; L – длина области

фильтрации.

Предлагаемая математическая модель позволяет решения

идентификационной задачи геофильтрации для однослойных водоносных

горизонтов. Решения данной задачи реализуется на основе применения

разностного метода [6-7].

Численные результаты расчетов для следующих безразмерных

параметров приведены на рис.1. Эти результаты показывают четкого

распределения уровни грунтовых вод, полученные на основе коэффициентов

фильтрации.

Рис. 1. Результаты четкого распределения уровни грунтовых вод,

полученные на основе коэффициентов фильтрации


641

Проведенные исследования имеют большое значение для решения задач

идентификации, основанный на непосредственном использовании

информации четкого характера. Результаты расчетов свидетельствуют о

низкой чувствительности к изменениям параметров.


1. Усманов Р.Н., Далиев Ш.К. Нечетко–детерминированные математические модели

процессов восстановления запасов подземных вод в двухслойных пластах. Проблемы

архитектуры и строительства научно-технический журнал. Самарканд. 2018. №3. –

С. 165–167.

2. Равшанов Н., Далиев Ш.К. Numerical simulation of unsteady underground water filtration

in a porous medium. Журнал «Проблемы вычислительной и прикладной математики»

Ташкент, Узбекистан, № 4(22) 2019. С. 12-31.

3. Усманов, Р. Н. О моделировании изменений гидрогеохимического состояния

гидрогеологических объектов на базе нечетко-множественного подхода / Р. Н. Усманов

// Узб. журнал «Проблемы информатики и энергетики» – Ташкент, 2005. – № 6. –

С. 67-72.

4. Абуталиев Ф.Б., Ходжибаев Н.Н., Умаров У.У., Измайлов И.И. Применение численных

методов и ЭВМ в гидрогеологии. – Ташкент: Фан, 1976. – 67 с.

5. Калиткин Н.Н., Корякин П.В. Численные методы: в 2 кн. Кн. 2. Методы

математической физики.-Москва: Издательский центр «Академия»,2013.-304 с.

6. Articolo G.A. Partial differential equations and boundary value problems with Maple. – 2nd

ed./ 2009, Elsevier Inc. All rights reserved. - 733 p.

7. D. Sharipov, A. Abdukadirov, A. Khasanov and O. Khafizov, «Mathematical model for

optimal siting of the industrial plants,» 2020 International Conference on Information Science

and Communications Technologies (ICISCT), Tashkent, Uzbekistan, 2020, pp. 1-3,

doi: 10.1109/ICISCT50599.2020.9351476.


642

INFORMATION AND WEB TECHNOLOGIES

Quliyev Natiq Aliabbas

Associate professor at the «Informatics» department of


Shamilov Zafar Aladdin

Chief of Department analysis of Migration Processes and Information Support Head Department

of the State Migration Service of the Republic of Azerbaijan

APPLİCATİONS OF 5G TECHNOLOGY İN AGRİCULTURE

Abstract. One of the most widely used areas of information technology in recent years is

agriculture. In the past, many areas of information technology were applied in agriculture, but

the introduction of 5G technology has led to a radical change in this area. Thanks to this

technology, the concept of «smart» village came to the fore.In this regard, the publication of this

article is relevant.

Keywords: 5G technology, Internet of Things (IoT), «smart» village, «smart» farming, Hands-

Free Hectare.

In modern times, wide application of information technology in all areas is

observed. Information technology itself is rapidly evolving. One of the latest

achievements of information technology in modern times is 5G technology, a new

generation of mobile communications. One of the main characteristics of 5G

technology is high data transfer. In this regard, 5G technology has recently found

widespread application in various fields. One of the areas where the introduction of

5G in modern times is expected to bring great benefits is agriculture. This practice

is also due to the fact that in modern times, traditional agriculture can not cope with

the growing demand for food in the world. In this regard, artificial substitutes for

natural foods are widespread, which has led to the emergence and growth of many

diseases. Currently, there is a shortage of natural agricultural products in our country

and around the world. The following fact can be cited as an example of the official


643

statistics of this problem. For example, the Food and Agriculture Organization of

the United Nations claims that farmers need to grow 70% more food in the next 30

years to feed the world's growing population.

Another report of organization says: «To meet the rapidly growing needs of

humanity, farmers will need new technologies to produce more crops in less space

and with less manpower.» That is why it was necessary to automate agricultural

processes. This urgent issue for the whole world has always been waiting for its

solution.

It is the emergence and widespread use of 5G technology that has been able to

solve such problems related to agriculture. In this regard, the application of 5G

technologies in agriculture has become widespread in countries around the world. It

is the widespread use of modern 5G technology in agriculture that has led to the

creation of terms such as «smart village».

According to experts, the application of digital technologies in agriculture and

the creation of «smart» enterprises on this basis has the greatest impact on GDP in

Europe. This study divides the market into four main sectors: «smart»

manufacturing and logistics, «smart» rural areas, «smart» urban areas and «smart»

state services.

According to experts, the «smart» production and «smart» rural sectors bring

the highest net profit of 70 billion and 55 billion euros, respectively. However, the

ratio of funding and benefits to them is also lower than for smart cities and smart

government services.

According to experts, the introduction and use of fifth-generation 5G mobile

technology as an «open innovation platform» could bring a financial profit of

2,600,000,000 euros by 2025.

Countries where 5G is used in agriculture

It should be noted that the United Kingdom is one of the first countries in the

world to implement 5G technologies in agriculture.

It should be noted that given the urgency of this area, world-renowned IT

companies have begun to produce special sensors and devices that support 5G


644

technologies for agriculture. An example of this is the famous American company

Cisco. The American company Cisco, together with the British State Innovation

Center for Agricultural Engineering, has implemented a project involving the

introduction of 5G mobile technology in one of the livestock farms in the UK.

According to the project, 50 herds of cows, each with about 180 animals, were

equipped with 5G sensor ear tags to track their location, as well as real-time

information about their health.

Well-known company Qualcomm says about 5G: «5G can provide the

necessary economic stimulus. The fifth generation of communication goes beyond

smartphones and has the potential to change all areas at a macroscopic level.

Ericsson says of 5G's prospects: «As an open innovation platform, 5G provides

Europe with the critical infrastructure it needs to achieve sustainable economic

growth that encompasses everything.»

Germany is one of the countries in the world that widely implements 5G

technologies in agriculture. The German Federal Ministry of Transport and Digital

Infrastructure has allocated more than 38 million euros for the development and

implementation of innovative 5G fifth-generation mobile applications. For this

purpose, about 4 million euros have been allocated to the Vechta region for the

development of the «Sustainable Agriculture 5G» project. The «Sustainable

Agriculture 5G» project aims to improve animal welfare in livestock and poultry

farms using 5G technology and artificial intelligence (AI). The applications of this

field are widespread in the world.

The project envisages a «practical laboratory» (Real-World Laboratories- a

new form of cooperation between , science and civil society), which implements the

production and marketing chains of poultry and pork. In addition, in this project, 5G

technology and artificial intelligence will be used to monitor the health of animals,

as well as to manage their nutrients.

The project partners are working to develop special algorithms based on this

information using artificial intelligence to monitor the health and well-being of

animals for early veterinary diagnostics. The information will then be presented to

agricultural producers in real time and will inform farm owners about the health of


645

the animals, so that recommendations can be made for action, for example, in

abnormal situations.

It should be noted that Greece is one of the countries in the world that

implements 5G technologies in agriculture. The Greek government has implemented

these applications by installing 5G technologies in the country. The Greek

government has been implementing 5G technology in the country since December

2020. Greek Prime Minister Kyriakos Mitsotakis has said that investment in 5G

technology will «bring the country to the forefront of the digital transformation.» It

was even reported that this could bring up to 4-6 billion euros of investment in the

country by 2030 and create 50-69 thousand jobs.

In addition, the smart rural and smart manufacturing and logistics sectors in

Greece are expected to have the highest net income of 1.1 billion and 0.4 billion

euros, respectively. At the same time, the net profit for Greece is estimated at 1.6

billion euros, with an investment of 900 million euros. 5G connectivity offers a

number of environmental and social benefits, among others.

China is one of the countries that widely uses 5G technology in agriculture.

China is also developing 5G technology in agriculture. The state innovation center

for agricultural machinery and equipment in Luoyang, China, has demonstrated a

5G electric tractor powered by hydrogen fuel cells. This electric tractor uses 5G

technology, has an automatic control mode and can be controlled remotely. Under

light load, the tractor operates only on hydrogen fuel cell. As the load increases,

lithium batteries become an additional source of energy for this.

The Azerbaijani government also plans to implement a «smart» rural project,

which is a new stage in the field of agriculture. President of the Republic of

Azerbaijan Ilhan Aliyev, who has launched a wide range of modern IT technologies

in all areas of governance in his country and has implemented many successful

projects in this area, also announced the implementation of this progressive «smart»

rural project in Azerbaijan. It is through the application of smart agriculture that the

demand for agricultural products in the country will be met by increasing demand,

and it can even export agricultural products to other countries.

These facts once again show how progressive the idea of a smart village is.


646

About the possibilities of a smart village

Created mainly on the basis of 5G technology and artificial intelligence, the

smart village has many opportunities.

Using 5G technology, farmers can monitor field conditions and receive

immediate notification when agricultural crops in the field need irrigation, pesticides

or fertilizers. It will also be possible to track livestock and agricultural drones and

drive unmanned tractors with the help of 5G technology. As a result, productivity

increases, product quality improves and higher profits are made.

The speed difference between the existing 4G network and the newer 5G

network improves the communication between devices and at the same time makes

it easier for more devices to connect to the same mobile tower. 4G technology works

at 100Mbps, and 5G at 10Gbps, the difference is very large, ie 100 times more. It is

this achievement that has led to the development of the Internet of Things, one of

the modern areas of the Internet. As in other areas where 5G technology is applied,

the «smart village project is based on the Internet of Things.

The Internet of Things (IoT) connects devices to a computer network and

allows them to collect, analyze, process and transmit the necessary information to

other objects through the appropriate software, applications or hardware.

The Internet of Things, or IoT (Internet of Things), is essentially a network of

networks where people can communicate with devices and communicate with each

other, react to changes in the environment, and make decisions without human

intervention.

One of the main tasks of 5G is to create a base for the Internet of Things (IoT).

There are differences between the ordinary Internet and Internet of Things. An

ordinary internet is a person who uses and creates information on the Internet, and

on the Internet of Things is a device that uses and creates information, ie sensors,

quantitative indicators, industrial devices.

Fifth-generation communications heralds the arrival of platforms with minimal

human involvement, in other words, the widespread implementation of «unmanned

action platforms.» 5G is a faster and more efficient technology. According to

forecasts, only 2% of Internet traffic will be generated and used by humans by 2030,


647

thanks to «unmanned platforms». In short, the human factor will be sufficiently

removed from management. It will also revolutionize the industry.

Three years ago, RuralFirst company introduced the Hands-Free Hectare, the

first agricultural project to plant, manage and harvest crops in the field without

human assistance. The project uses 5G technology to increase productivity. In this

project, unmanned tractors sow seeds in the field, sensor drones monitor crop

development, and small robots take samples to calculate where fertilizers and

insecticides will be applied.

It is obvious that, agriculture is an area affected by small changes in

temperature and humidity levels. One of the main problems here is the late detection

of product problems. To avoid them, transformative 5G technology can be used to

monitor environmental conditions. Transforming 5G technology can also be used to

track and feed livestock, including dairy animals, without human intervention.

Transforming 5G technology is also used for independent plowing, planting,

feeding, health control and harvesting. Currently, 4G is still used for this purpose in

most places, but since 5G can support more sensors, there is a need to speed up the

implementation of 5G. They exchange information at the same time and with low

latency, which is ideal for farms.

5G technology supports smart farming, which requires precise product

management. Instead of treating the whole field in the same way, farmers can give

each plant row only what they need, as if they could provide a kind of individual

approach to certain plants. 5G network is very important for this technology because

it supports a high level of communication between machines and devices. 5G speeds

up all traffic by allowing machines to be controlled centrally and data to be sent in

real time.

In modern times, the increase in computing power and data collection through

5G technology is also the basis for the use of artificial intelligence. The use of 5G

in agricultural machinery and sensors will increase the amount of data available,

which will have a significant impact on the ability of artificial intelligence to

perform its functions well. For example, early warning of the location of a possible

disease will help increase yields. Unmanned aerial vehicles can also be equipped


648

with a weed scanner and sprayer. Applying deep learning techniques to the drone's

camera memory can help identify areas with high concentrations of weeds. After

that, the drone will apply herbicides (chemicals used to kill weeds) only where they

are needed. In addition, products can be assembled on time using color or product

size analysis.

Drone cameras will be able to see the difference between crops and weeds. For

this purpose, Blue River's Vodafone 5G system uses high-resolution cameras that

take 20 pictures per second.

With the applications mentioned in this article, 5G technology will lead to a

huge increase in the agricultural sector. Farmers will be able to keep and control

high-value cattle. This is very important for the health and nutrition of the cow.

Through these technologies, the farmer is informed that he is helping a specific

animal.

The cost of finding livestock can be reduced by using geolocation. This is

especially important during the calving season in livestock. For this purpose,

Vodafone has developed a special sensor called Moocall. Vodafone's Moocall

sensor is mounted on the animal's tail and alerts the farmer when the calf is born.

With this sensor, more than 250,000 calves have been born safely.

5G technology is also widely used in irrigation in «smart» farming. Obviously,

it is very important to save water in arid areas, and this problem can be solved by

using ground probes with 5G technology. They are located at a depth of about 1.5 m

from the irrigation line, which collects information and can send it to the farmer so

that the farmer can monitor soil moisture, water structure and salinity. This

information is analyzed by the farmer, who can then manage irrigation cycles and

soil nutrition based on this information. Thus, probes can reduce water consumption

by 40% with the help of 5G technology for irrigating fields.

Because the frequency of 5G is higher, the dipose is shorter here. This requires

additional mobile towers. Hiber company has launched the world's first IoT satellite

network, Hiberband, designed for remote areas and developing countries. The

Hiberband network transmits data from ground modems and antennas directly to the

nanosatellites and then returns them to the user.


649

Smart farming is not just a technical innovation, it is a necessary tool to meet

the food needs of a growing population. Because this is not possible with the existing

traditional agricultural infrastructure.

5G networks should improve the quality of service and use the latest

technologies such as network sharing in the base network. In modern times, farmers

in «smart» villages are beginning to use Internet of Things (IoT)-enabled

technologies. 5G technology has found more application in agriculture due to its

speed and high throughput. This has taken the Internet of Things (IoT) to a new

level, a technology that is increasingly being used in agriculture, from helping

irrigate crops to fighting crop diseases. It should be noted that the possibilities of

using Internet of Things (IoT) technologies in agriculture are almost limitless.

It should be noted that in addition to the financial benefits of investing in

agricultural applications of 5G technology, there are many key environmental and

social benefits of connecting to the 5G network. For example, ensuring the safety of

employees in the workplace ensures the development of employees' skills. The

application of 5G technology to agriculture also leads to a reduction in carbon

emissions and energy consumption and a reduction in the use of natural resources.

At the same time, it ensures social integration, import and export security.

As a result, in order to install «smart» management systems, you must first

install 5G mobile technology in the country. It should be noted that, unlike previous

generations, the construction of 5G networks in the country can not be entrusted

only to private mobile operators in the country, as it is of special strategic

importance, the state must take full control over the construction and management

of this network. Because the activities of many strategic areas will be carried out

through this network, for example, the country's medical activities, the agricultural

sector, the military industry, etc. strategic areas will expand their activities based on

5G technology. In this regard, it would be better for states to create a national mobile

operator under full state control.


650

Syzonets Nataliia

Undergraduate student

Kharkiv National University of Radio and Electronics, Ukraine

HIGH-FREQUENCY ALGORITHMIC TRADING

Algorithms are taking a lot of flak from those in financial circles. They’ve been

blamed for a recent flash crash in the British pound and the greatest fall in the Dow

in decades. They’ve been called a cancer and linked to insider trading.

Government agencies are taking notice and are investigating ways to regulate

algorithms. But the story is not simple, and telling the «good» algorithms from the

«bad» isn’t either. Before we start regulating we need a clearer picture of what’s

going on.

There are many different types of algorithms at play, with different

intentions and impacts. Institutional investors such as super funds and insurance

companies rely on execution algorithms to transact their orders. These slice up a

large order into many small pieces, gradually and strategically submitting them

to the market. The intention is to minimise transaction costs and to receive a good

price – if a large order were submitted in one go it might adversely move the

entire market.

Human market makers used to provide quotes to buy or sell a given stock and

were responsible for maintaining an orderly market. They have been replaced by

algorithms that automatically post and adjust quotes in response to changing market

conditions.

Algorithms drove the human market makers out of business by being smarter

and faster. Most market-making algorithms, however, don’t have an obligation to

maintain an orderly market. When the market gets shaky, algorithms can pull out,

which is where the potential for «flash crashes» starts to appear – a sudden drop and

then recovery of a securities market.

Further concerns about algorithmic trading are focused on another kind –

proprietary trading algorithms. Hedge funds, investment banks and trading firms use


651

these to profit from momentary price differentials, by trading on statistical patterns

or exploiting speed advantages.

Rather than merely optimising a buy or sell decision of a human trader to

minimise transaction costs, proprietary algorithms themselves are responsible for

the choice of what to buy or sell, seeking to profit from their decisions. These

algorithms have the potential to trigger flash crashes.

High-frequency trading is a nebulous phrase, though it is considered a subset

of algorithmic trading, which is the use of computer programs to trade on electronic

exchanges.

High-frequency traders take algorithmic trading to the extreme and quickly

trade in and out of financial instruments, sometimes only holding stock for a fraction

of a second. Their profitability depends crucially upon both their speed in processing

information and speed in trading, measured in milliseconds. Such behaviour led

high-frequency trading to be branded as digital age pickpockets, as their pursuit of

fast profits appears to allow them to get in and out of the market before others can

click the buy or sell button.

Several papers however, argue that there are significant costs. For example,

competition by high-frequency traders may make markets worse [1]. It was shown

that financial expertise improves a firms’ ability to estimate value when trading a

security.

Such financial expertise creates an unbalanced possession of information

among the market participants, which, under normal circumstances, works to the

advantage of the expert. This advantage is neutralised in equilibrium, however, by

offsetting investments by competitors. Moreover, when market volatility increases,

a market participant with expertise could take advantage of information superiority.

This triggers breakdowns in liquidity, destroying gains to trade and thus the benefits

that firms hope to gain through higher levels of expertise.

Even in well-functioning markets, high-frequency trading may play a

dysfunctional role. According to the research, high-frequency traders can create a

mispricing that they unknowingly exploit to the disadvantage of ordinary investors.

This contrasts with other participants who make financial markets more efficient by


652

taking advantage of and thereby eliminating mispricing. This mispricing could be

generated by the collective and independent actions of high-frequency traders,

coordinated via the observation of a common signal.

A couple of working papers provide differing neutral views on high-frequency

trading. It was already argued that high-frequency traders have no observed social

benefit. It was found that an arms race in speed at the sub-millisecond level is a

positional game in which a trader’s pay-off depends on her need for speed relative

to other traders. However when high-frequency traders profit due to speed

advantages over other traders, the profit is offset by the technological costs required

to gain such speeds.

Using detailed transactions data of four UK stocks that identifies trading

participants including individual high-frequency trading, researchers from the Bank

of England find that high-frequency trading may be good or bad depending on their

trading strategy [2]. They find that while some high-frequency traders mostly

consume liquidity and therefore are potentially disruptive, others mostly supply

liquidity and therefore assist markets.

Researchers have just started delving into the world of high-frequency trading.

Ultimately the weight of such research will impact on the stance of exchange

operators and market regulators and their decisions to throttle high-frequency

trading.

References:

1. A dysfunctional role of high frequency trading in electronic markets [Electronic resource] //

03. – 2012. – Resource access mode: https://www.worldscientific.com/doi/abs/

10.1142/S0219024912500227?journalCode=ijtaf.

2. High-frequency trading behaviour and its impact on market quality [Electronic resource] //

469. – 2012. – Resource access mode: https://www.bankofengland.co.uk/-

/media/boe/files/working-paper/2012/high-frequency-trading-behavious-and-its-impact-on-

market-quality-evidence-from-the-uk-equity-market.pdf.


653

Абдуллаева Малика Илхомовна

Докторант PhD. Ташкентский университет информационных технологий

имени Мухаммада аль-Хорезми, Республика Узбекистан

СЕГМЕНТАЦИЯ РЕЧЕВОГО СИГНАЛА

НА ФОНЕМНЫЕ ЕДИНИЦЫ

Abstract. В данной статье приведены преимущества Вейвлет преобразования над

остальными традиционными методами обработки сигналов. Приведен подробный

алгоритм по поиску наиболее информативного уровня(масштаба) при использовании

дискретного вейвлет преобразования. Описан пошаговый алгоритм в сочетании с

дискретным вейвлет преобразованием, позволяющий сегментировать речевой сигнал на

фонемы. На основе предложенного алгоритма приведены результаты процесса

сегментации.

Keywords. Вейвлет-преобразование, дискретное вейвлет-преобразование, непрерывное

вейвлет-преобразование, сегментация сигнала, кратномасштабный анализ, речевой

сигнал, распознавание речевых сигналов.

Введение. Задача распознавания речи является весьма актуальной в

условиях развития цифровых технологий. Очевидно, что использование этих

технологий поднимется на более высокий уровень, если непосредственно

использовать речь человека при взаимодействии с компьютером или иной

цифровой информационной системой. Речь, как естественный способ

общения людей, может рассматриваться в качестве инструмента заменяющего

примитивные устройства стандартного интерфейса, такие как клавиатура или

устройства-указатели и т.п. Если традиционные интерфейсы заставляют

пользователей приспосабливаться к «языку» машины, то одной из основных

целей машинного распознавания речи является создание интерфейса,

ориентированного на человека. В этом направлении достигнут существенный

прогресс, и можно считать, что век речевого взаимодействия между человеком

и компьютером начался. До сих пор такое общение почти полностью

осуществляется с помощью клавиатуры и экранов, но речь, безусловно, самое

распространенное, естественное и быстрое средство связи для людей. К


654

несчастью, машинные возможности для перевода речи все еще недостаточны

по сравнению с тем, чего может достичь человек.

В конце ХХ – начале ХХI вв. обработка более сложных сигналов

существенно потеснило позиции традиционных методов обработки сигналов,

основанных на преобразовании Фурье, как в области теоретических

исследований, так и в практических приложениях. Широкое применение

получили различные виды вейвлет-анализа: непрерывное вейвлет-

преобразование, вейвлетные ряды, вейвлет-фреймы, аналитическое вейвлет-

преобразование, дискретное вейвлет-преобразование, стационарное вейвлет-

преобразование, вейвлет-пакеты и др. Каждое из выше приведенных методов

анализа сигналов по отдельности обладают своими достоинствами и

недостатками [1-4].

На сегодняшний день сегментация речевого сигнала на фонемные

единицы является достаточно актуальной задачей в системах автоматической

обработки речи. Сегментация необходима при решении задачи распознавания

речи и выделения характерных признаков голоса на определённых сегментах

речевого сигнала. Важно отметить, что до сих пор сегментация речевого

сигнала на фонемные единицы было произведено для многих языков за

исключением узбекского. В этой связи является крайне важным проведение

данной процедуры над узбекской речью с учетом всех особенностей данного

языка [5-7].

Моделируем результаты с помощью программы Mатлаб. Следует

отметить, что моделировать процесс обработки сигналов в программе Mатлаб

очень удобно, возможности этой программы широко используются в

различных исследованиях [8-16].

Основная часть. Сегментация речевого сигнала (РС) подразумевает

выделение участков сигнала, соответствующим отдельным структурным

единицам РС. Если в качестве таких единиц рассматривать фонемы, то задача

сегментации сводится к обнаружению межфонемных переходов. В рамках

традиционных подходов решение этой задачи весьма проблематично. Однако

Вейвлет преобразование позволяет решить эту проблему по крайней мере для


655

фонем, соответствующих сравнительно протяженным квазистационарным

участкам РС. Дело в том, что на межфонемных переходах сигнал претерпевает

значительные изменения сразу на многих масштабах исследования, и,

соответственно, характеризуется возрастанием вейвлет коэффициентов для

многих уровней детализации, в то время как на стационарных участках фонем

вейвлет-коэффициенты оказываются сгруппированными вблизи

определенных масштабов. Таким образом, отыскание межфонемных границ

может быть сведено к отысканию моментов увеличения вейвлет-

коэффициентов на значительном количестве уровней масштабирования. При

этом существенным является выбор вейвлетного базиса, который должен

позволять описывать стационарный РС со сравнительно малым числом

ненулевых коэффициентов.

Разложение по вейвлетам РС с длиной N отсчетов представляет собой

сумму:

𝑓(𝑡) = ∑ 𝑠𝑛𝑘𝜑𝑛𝑘 +𝑁

2𝑛−1

𝑘=0 ∑ ∑ 𝑑𝑗𝑘𝜓𝑗𝑘

𝑁

2𝑗−1

𝑘=0 𝑛𝑗=1 (1)

При этом n является уровнем детализации, 𝑠𝑛𝑘 и 𝑑𝑗𝑘 –

аппроксимирующие и детализирующие коэффициенты вейвлет-разложения

на n-м уровне, 𝜑 – масштабная функция (scaling функция) и 𝜓 – базисный

(материнский) вейвлет.

Исходя из уравнения (1) легко убедиться в том, что при использовании

вейвлет-преобразования наблюдается большой избыток данных. В связи с чем

становится важным выявление наиболее информативного уровня для

разложения исходного речевого сигнала. Известно, что вейвлет-коэффициенты

аппроксимации для ортогональных вейвлетов соответствуют передаточной

характеристике фильтра низких частот, а детализации – высокочастотному

фильтру, следовательно, можем рассматривать поведение речевого сигнала в

различных частотных диапазонах. [1] Частотный диапазон ниже 125 Гц не

используется, т. к. не содержит информации важной для задачи сегментации.

Это обусловлено природой человеческой речи, охватывающий интервал 150–

4000 Гц. Таким образом, достаточно 6 уровней разложения (таблица 1).


656

Таблица 1

Классификация частот по отношению к материнскому вейвлету

Уровень детализации

Частотный диапазон вейвлета

Добеши 16 Мейера

1 2000-4000 Гц 2756-5512 Гц

2 1000-2000 Гц 1378-2756 Гц

3 500-1000 Гц 689-1378 Гц

4 250-500 Гц 345-689 Гц

5 125-250 Гц 172-345 Гц

6 86-172 Гц

Экспериментальным путем получен критерий для выбора наиболее

информативного уровня разложения. [2] Для j-го уровня разложения, начиная

с 3-го, проверяется выполнение неравенства:

𝐸

𝑁<

𝐸𝑗

𝑁𝑗 (2)

где, 𝑁𝑗 – количество коэффициентов детализации на j-м уровне,

больших 0,5

𝐸 = ∑ 𝑠0𝑖2

𝑁−1

𝑖=0

𝐸 = ∑ 𝑑𝑗𝑖2

𝑁

2𝑗−1

𝑖=0

Первый уровень, для которого выполняется условие (2), является

наиболее информативным.

В данной работе было использовано дискретное вейвлет-преобразование

(ДВП) над исходным сигналом, в котором произнесено слово «БАХОДИР». С

помощью ДВП исходный речевой сигнал был разложен по 6-и уровням. РС,

оцифрованный с частотой дискретизации 22050 Гц, разбивается на

перекрывающиеся окна размером 16 мс, что соотвесвтует 256 отсчетов.

(Рисунок 1)


657

Рис. 1. Графический вид исходного сигнала

Применив вышеприведенный алгоритм для определения наиболее

информативного уровня было выявлено, что на 4-м уровне исходный сигнал

наиболее точно разлагается с помощью материнского вейвлета Добеши-10.

Когда речь идет о графических представлениях результатов, полученных

с помощью дискретного вейвлет преобразования, используется шкалограмма,

которая приведена на рисунке 2.

Рис. 2. Шкалограмма полученных коэффициентов при материнском

вейвлете Добеши-10


658

Проанализировав поведение коэффициентов детализации следующим

образом: на выбранном j-м уровне (в нашем случаи на 4-м уровне) разложения

строилась числовая последовательность {𝑒𝑖𝑗}𝑖=1𝑁/128

𝑒𝑖𝑗 = 10 lg ∑ 𝑑𝑗,𝑖+𝑘2

𝑛𝑗−1

𝑘=0

где i- номер скользящего окна, 𝑛𝑗 = 𝑛/2𝑗 - размер скользящего окна на 𝑗 -том

уровне, n - размер окна в исходном сигнале (256 отсчетов).

Границы предполагаемых сегментов проставлялись между окнами с

номерами i и i+1, для которых:

|𝑒𝑖+1,𝑗 − 𝑒𝑖,𝑗| ≥ 3,5

На рисунке 3 проведена наглядная сегментация речевого сигнала (слова

БАХОДИР) на базе дискретного вейвлет преобразования и выше

приведенного алгоритма.

Рис. 3. Сегментация слова «Баходир» на фонемные единицы

На рисунке знак «!» соответствует сегменту с паузой и взрывом, а знак

«#» указывает на лишний сегмент, который появляется в словах с ударным и

безударным -а, -о


659

По итогам проделанной работы выявлены следующие итоги:

Взрывные согласные, стоящие перед голосовым, делятся на 2 сегмента,

соответствующие паузе и взрыву 2. (на рисунке 3 выделено как «!» знак)

Хорошо выделяются звуки –р-.

В ударном и безударном –а-, –о- может выделяться лишний сегмент

Не разделяются два голосовых звука, стоящие рядом, например, -оа-, -ао-,

- ио-.

Не выделяются звуки –и- между взрывными согласными, например, -дир-, -

бир-, -пир-;

Заключение.

Алгоритм по выявлению наиболее информативного уровня для

разложения РС с помощью дискретного вейвлет преобразование является

удобным методом, позволяющий избежать избыток данных.

Предложенный алгоритм сегментации речевого сигнала на базе

дискретного вейвлет-преобразования является эффективным, о чем

свидетельствуют внушительные результаты по сегментации сигнала на

фонемные единицы с среде МАТЛАБ.


1. Вишнякова О.А., Лавров Д.Н. Aлгоритм фонемной сегментации на основе анализа

скорости изменения энергии дискретного вейвлет-преобразования // Вестник Омского

университета. 2011. № 4. С. 146–152.

2. Ермоленко Т., Шевчук В. Алгоритмы сегментации с применением быстрого вейвлет-

преобразования // Статьи, принятые к публикации на сайте Международной

конференции Диалог’2003. URL: www.dialog-21.ru

3. Рамишвили Г. С. Автоматическое опознавание говорящего по голосу. М. : Радио и

связь, 1981. 224 с

4. Макаров К. С. Построение и исследование артикуляторных кодовых книг для решения

речевых обратных задач: дис. канд. техн. наук, ИППИ РАН, 2005

5. Leonov A. S., Sorokin V. N. Inverse problem for the vocal tract: identification of control

forces from articulatory movements // Pattern Recognition and Image Analysis. 2000. Vol. 10.

№ 1. P. 110– 126.


660

6. Ganapathiraju A., Hamaker J., Picone J., Doddington G. R., Ordowski M. Syllable-Based

Large Vocabulary Continuous Speech Recognition // IEEE Transactions on Speech and Audio

Processing, 2001. Vol. 9. № 4. P. 358–366.

7. Сорокин В. Н., Цыплихин А. И. Сегментация и распознавание гласных //

Информационные процессы. 2004. Т. 4. № 2. C. 202–220

8. D.A.Davronbekov, U.К.Matyokubov, M.I.Abdullayeva. Evaluation of Reliability Indicators

of Mobile Communication System Bases // Bulletin of TUIT: Management and

Communication Technologies: Vol. 3 , Article 1.- pp.1-9

9. TO Rakhimov, UK Matyokubov, and MR Yangiboyeva. Immediate modeling of matlab-

simevents transmitting communication work process // Acta of Turin Polytechnic University

in Tashkent, 9(1):4 2019. pp. 76–79.

10. Давронбеков Д.А., Матёкубов Ў.К. Телекоммуникация тармоқлари яшовчанлигини

таъминлашнинг баъзи масалалари // Ахбороткоммуникациялар: Тармоқлар,

Технологиялар, Ечимлар. (54) 2020. -№2. -25-32 б.

11. Rakhimov T.O., Ismailov Sh.K., Matyokubov U.K., Eschanov U.K., Kuchkarov V.A.

Modeling Discrete Channels Based on Gilbert Model using MATLAB Software //

International Journal of Engineering and Advanced Technology (IJEAT)ISSN: 2249 – 8958,

Volume-X, Issue-X 2019. pp. 3568-3571.

12. Raximov T.O., Matyokubov O’.K., Yangiboyeva M.R. Signallarni veyvlet almashtirish

yordamida filtrlash va siqish jarayonlarini tahlili // International scientific conference «global

science and innovations 2019: central asia» Nur-sultan, Kazakhstan, may 2019. Pp. 58-61.

13. Raximov T.O., Matyokubov O’.K., Yangiboyeva M.R. Telekommunikasiyada bir kanalli

ommaviy xizmat ko’rsatish tizimini matlab dasturida modellashtirishni tahlili // International

scientific conference «global science and innovations 2019: central asia» Nur-sultan,

Kazakhstan, may 2019. Pp. 62-67.

14. U.K.Matyokubov, D.A.Davronbekov. Approaches to the Organization of Disaster-Resistant

Mobile Network Architecture in Uzbekistan // Acta of Turin Polytechnic University in

Tashkent. 2/2020. - pp.34-42

15. Т.О.Рахимов., Ў.К.Матёкубов Маълумотлар узатиш тизимини MATLAB дастурида

модуляция асосида моделлаштириш // Ученый ХХI-века Международный научный

журнал № 6-2 (31), 2017 г. С. 26-28.

16. Матёкубов Ў.К., Мадаминов Ф.Қ. Сигналларнинг спектрларини АДП МАТЛАБ

дастурида тахлил қилиш // Олий ва ўрта махсус, касб хунар таълими муассалари

ҳамкорлигининг долзарб муаммолари, II илмий-амалий анжуманининг материаллар

тўплами. 2016 йил 20-21 май, С.558-560.


661

Маҳкамова Нилуфар Хамидовна

Магистр «Ташкентский университет информационных технологий

имени Мухаммада аль-Хорезми», Республика Узбекистан

Райимов Миржалол Шамсиддинович

Программист Департамент информации и массовых коммуникаций

Министерства обороны Республики Узбекистан

АНАЛИЗ ВИДОВ И МЕТОДОВ АТАК ПРИ ОБЕСПЕЧЕНИИ

БЕЗОПАСНОСТИ ВЕБ САЙТОВ

Всем известно, что при использовании сайтов по технологии клиент-

сервер в персональный компьютер каждого клиента устанавливается

специальный код. Другими словами программа служит интерфейсом

пользователя. Для обеспечения соединения клиента и сервера требуется

установление в персональные компьютеры клиентов отдельных

операционных программ или практических программных компонентов. На

сегодняшний день, по сравнению с прошлым, в целях устранения подобных

проблем в веб сайтах при работе с веб документами используются

поддерживаемые различными веб браузерами HTML и JavaScript форматы.

На сегодняшний день вопрос обеспечения информационной

безопасности в веб сайтах является одной из самых актуальных задач.

Создание программ, служащих в сети передачи информации посредством веб

службы, является очень удобным. В перечень подобных программ можно

отнести системы электронного документооборота, рекламные и другие

системы. Вопрос обеспечения безопасности информации в любых программах

в системе веб технологий является одним из основных. Программисты

корпоративных сетевых систем на всегда соблюдают правила безопасности,

основной причиной этого может являться их недостаточная квалификация или

то, что они при программировании уделяют больше внимания на другие

вопросы, нежели чем на вопросы безопасности. Уровень информационной

безопасности веб сайтов напрямую связан с определением уровня их


662

непосредственной слабости. По причине связи с безопасностью системы

понятие «слабость» подразумевает несколько различных толкований.

Слабость можно понять как свод неверно заданных правил или как нарушение

политики безопасности, образовавшейся вследствие допущенной в программе

обеспечения безопасности веб сайтов и компьютера ошибки. Здесь уместно

отметить, что все компьютерные системы имеют недостатки. Но, в

зависимости от масштаба вреда, который может образоваться вследствие

вирусной атаки, недостатки можно классифицировать на активно

используемые или вообще неиспользуемые. Существует множество способов

использования слабостей. В результате имеющихся недостатков очень многим

веб сайтам нанесен большой ущерб. Целю нашей работы является изучение

видов вредоносных атак и их анализ. С целю выявления видов вредоносных

атак, с помощью графика атак на веб сайты проводим оценку всех устроенных

на веб сайты атак по уровню их опасности.

В изучении видов атак на веб сайты необходим и мониторинг статистики

этих атак. Статистику изменений в период с 1996 года по 2016 год,

представленных в гистограмме атак на веб сайты за последние 20 лет, можно

увидеть на рисунке 1. Данная статистика отображает уровень осуществленных

атак в развитых странах мира, и именно на этих видах атак мы и остановимся

подробно.

Рис. 1. Гистограмма атак на веб сайты


663

На основе данных вышеуказанного графика мы можем наблюдать за тем,

что с каждым годом, одновременно с развитием веб сайтов, рос и уровень их

слабости. Основной причиной этого можно объяснить возросший уровень

слабости веб сайтов. Давайте подробно ознакомимся с недостатками веб

сайтов, являющимися основной характеристикой этих многолетних шкал.

Статистические данные по уровню осуществляемых на веб сайты атак

ежегодно публикует международная организация OWASP (The Open Web

Application Security Project). Программа OWASP является международной

некоммерческой организацией, деятельность которой направлена на

дальнейшее совершенствование безопасности веб сайтов. Целью организации

является совершенствование программной безопасности по всему миру и

оказание помощи в принятии верного решения в создании уровня

безопасности в системе организаций по всему миру, для чего она публикует

различные угрозы и рейтинг самых опасных атак, осуществленных на веб

сайты. Мы попытались упорядочить виды атак на основе данных этого

рейтинга. Ниже проанализируем угрозы на основе рейтинговых данных

OWASP. Подробно остановимся на списке из 15 атак, изданных в последний

раз в 2017 году. Согласно рейтингу агентства OWASP (The Open Web

Application Security Project) на 2017 год:

Результаты проведенной в течение года работы большинства

исследовательских компаний, подобных агентству OWASP, (The Open Web

Application Security Project) показывают, что у большинства веб сайтов

информационных систем большой уровень слабости выявлен именно в

приведенных выше списке областях, а это, в свою очередь, может привести к

духовному и финансовому ущербу. В последние годы наблюдается рост

нескольких видов атак на веб сайты. Основной и самой приоритетной задачей

в сфере веб технологий является обеспечение безопасности веб сайтов. Стоит

особо отметить, что атаки на сеть крупных компаний начинается с атак на ее

веб сайты. В целостных информационных системах, создаваемых с учетом

обеспечения безопасности веб сайтов, необходимо предусмотреть

обеспечение высшей степени безопасности системы. В результате изучения


664

подобных видов атак, у нас появляется возможность обеспечения защиты

своих веб сайтов в необходимой степени.

С учетом проводимых сегодня в стране с большими темпами работ по

совершенствованию сферы информационно-коммуникационных технологий,

одним из важных вопросов сегодня является создание и внедрение

информационных служб с высокой степенью обеспечения безопасности

информации. По этой причине должны помнить, что задачей специалистов

информационной безопасности является анализ информационных атак в

мировом масштабе и внедрение в практику информационных служб, не

имеющих подобных недостатков. Резкий рост слабостей в течение многих лет,

в частности, слабая защищенность веб сайтов, приводит в последние годы к

увеличению различного рода угроз. А мы разрабатываем меры и создаем

программы, направленные против именно таких угроз.


1. Инекция SQL (SQL injection)

2. Управление обращениями и нарушение аутентификации (Broken Authentication and

Session Management)

3. Обрезка строк сайта (Cross-Site Scripting, XSS)

4. Угрозы, направленные на объекты источника (Insecure Direct Object)

5. Неправильно настроенная безопасность (Security Misconfiguration)

6. Воздействие на секретную информацию (Sensitive Data Exposure)

7. Ввод задач на уровне контроля разрешения (Missing Function Level Access Control).

8. Пересечение фальшивых запросов (Cross-Site Request Forgery (CSRF))

9. Использование компонентов имеющихся недостатков (Using Components with Known

Vulnerabilities).

10. Неуверенное переадресование и продолжение (Unvalidated Redirects and Forwards)

11. Внешние объекты XML (XML External Entities)

12. Перенос герба или пломбы (Fingerprinting)

13. Распространение информации (information leakage)

14. Управление процессом (Credential/Sesion Predection)

15. Выбор (Brute Force)


665

Мушеник Ірина Миколаївна

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри математичних

дисциплін, інформатики і моделювання

Подільський державний аграрно-технічний університет, Україна

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

Анотація. В даній статті досліджується роль сучасних інформаційних технологій в

розвитку та удосконаленні сільського господарства, а також наведені приклади,

закріпленні в світові практиці.

Ключові слова: інформаційні технології, інформатизація, експертні оцінки, рівні

комп’ютеризації.

На сучасному етапі розвитку сільського господарства України важливу

роль відіграє впровадження новітніх інформаційних технологій та досягнень

науково-технічного прогресу. У наш час сільське господарство потребує

оптимізації виробництва з метою одержання максимального прибутку,

раціонального використання ресурсів, у тому числі природних, захисту

навколишнього середовища.

В умовах обмежених ресурсів та ризиків господарювання

сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, особисті

селянські господарства, інші господарства, населення постійно стикаються з

проблемами, вирішення яких залежить від наявності відповідних знань та

практичних навичок ведення господарської діяльності. Тому у вирішенні

названих питань аграрна освіта та наука відіграють ключову роль. У сфері

сільського господарства розвинених країн усе частіше з'являються умови і

додаються значних зусиль для впровадження інформаційних технологій.

Найвідоміші технології реалізовані у межах прикладних комп'ютерних

програм. Це в першу чергу, програми оптимізації розміщення

сільськогосподарських культур в зональних системах сівозміни і раціонів

годівлі тварин, із розрахунку доз добрив, проведенню комплексу


666

землевпорядних робіт й управління земельними ресурсами, ведення

державного земельного кадастру історії полів та розробки технологічних карт

обробітку сільськогосподарських культур, регулювання режиму живлення

рослин та мікроклімату у теплицях, контролю процесу зберігання картоплі і

овочів, якості на вирощувану продукцію і кормів, забруднення грунтів, оцінці

економічну ефективність виробництва, управлінню технологічними процесами

в пташниках, виробничими процесами у переробці м'яса птахи, і зберіганні

продукції і на багато іншого.

Ідеальне середовище для застосування інформаційних технологій (ІТ) -

сільське господарство. У зв’язку з цим для ефективного й сталого

функціонування господарюючих суб’єктів використання новітніх

інформаційних технологій у цій сфері дозволить збільшити продуктивність

сільськогосподарського виробництва та матиме потужний позитивний ефект

для його розвитку . За експертними оцінками, загальний рівень інформатизації

підприємств в сучасних умовах є недостатнім, що пояснюється такими

причинами: - низькою ефективністю господарюючих суб’єктів в умовах

недостатнього і державного впливу на процеси становлення матеріально -

технічної бази та організаційно-економічної ситуації системної інформатизації;

- відсутністю розвиненої інфраструктури інформатизації сучасного

вітчизняного АПК; - низькою зацікавленістю господарюючих суб’єктів у

розвитку систем інформатизації та використанні її продуктів в силу

недостатнього стимулювання продукції інформаційних технологічних систем.

Інформатизація АПК є невід'ємною частиною глобального процесу

активного формування та використання інформаційних ресурсів цієї сфери.

Основою процесу виступає впровадження кібернетичних методів і засобів

(універсальних або керованих ЕОМ, мікро- і персональних ЕОМ,

мікропроцесорних блоків, програмованих контролерів). Засоби інформатизації

створюють матеріально-технічну базу, яка здатна впливати на розповсюдження

знань за рахунок електронної фіксації та загальної автоматизації інформаційних

процесів. До головних позитивних змін від використання інформаційних

технологій, таких як: точне землеробство, геоінформаційні та інтелектуальні