ТИСЯЧОЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ СКРИПКИpublication of second volume of trilogy...

ТИСЯЧОЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ СКРИПКИвід скрипки ХI століття до сучасних смичкових інструментів

Альбом, присвячений творчості майстра-художника Флоріана да Кіренгі Юр’єва,

лаурета фестивалю «Тисячоліття української скрипки».

2016_албом_скрипки2.indd 12016_албом_скрипки2.indd 1 16.11.2015 21:20:1016.11.2015 21:20:10

Publication of second volume of trilogy “Harmony of spheres” is one more ponderable contribu-

tion of Institute ECOHYNTOX to the national and world culture.

Book “Modus coloris of information”, while showing widely and deeply multicolored spiritual

world of modern human, opens new ways of evolution of coloristic art of twenty first century.

First chapter of the book is a scientific fundament for solving actual problems of chromatics, se-

miotics and aesthetics of color. In second, third and fourth chapters Florian Yuryev as a theoretic of

art grounding and as a painter-colorist demonstrating harmonic system of color-shape formulas –

ARTFORMULUS.

Theory of the formula MODUS COLORIS containing the principle of harmonic unity of three

functions of colour: communicative, cognitive and expressive, has been first published in 1973 at the

Congress of Art Critics in Moscow. Then this theory was discussed at two International Congresses of

colourists: in Prinston (1992) and Budapest (1993), at which the discovery of YURYEV was given

the same status as those of Newton and Einstein.

Theory of the formula MUSICA LUCSI declared in 1965 and published in 1971 in Kiev, combines all types of visual information

via colour principle of musical expression. Based on the philosophical foundation, laid by Aristotle, Goethe, Scryabin, Kandinsky,

the formula of Yuryev opens in it’s development new perspectives of aesthetic art progress.

Not less actual for the development of spiritual energy of the whole mankind is Yuryev’s concept – ECOLOGY OF SPIRIT that

reflects in color images a wide spectrum of ecology of a person, his attitude to himself, to the Nature and God.

Realizing that interest to the scientific and creative activities of Florian Yuryev will go up with time I express my gratitude to the

Chairman of the Maecenas cultural project of ECOHYNTOX Mr. Nikolay Georgievich PRODANCHUK on behalf of the musical

society of Ukraine for a hard but necessary edition of the trilogy “HARMONY OF SPHERES”.

Prof. ANATOLY AVDIEVSKY

President of National All-Ukrainian Musical Union,

Hero of Ukraine, People’s Artist of Ukraine and USSR,

Prizewinner of National Shevchenko’s Award,

Academician of the Academy of Arts of Ukraine.


Заслужений працівник культури України

Флоріан Ілліч Юр’єв – творець глобального

масштабу.

Художник-професіонал в широкому

розумінні цього слова, він користується

заслуженим визнанням та повагою

серед колег – архітекторів, живописців

та музикантів.

Його здібність вирішувати проблеми

на зламі професій дозволяє майстру робити

відкриття у різноманітних галузях науки

та мистецтва.

Флоріан Юр’єв володар спеціальної

премії Держбуду СРСР «За новаторство

в архітектурі»;

Міжнародний Біографічний центр,

який базується в Лондоні, удостоїв художника

Ф.Юр’єва титулом «International Visual Artist»;

За нову теорію акустики смичкових

інструментів та її художнє втілення Ф.Юр’єва

нагороджено «Золотою медаллю імені

І.А.Батова», присудженої Союзом

майстрів-художників Росії;

У 2010 році Ф.Юр’єва нагороджено високою

відзнакою – золотою медаллю «Лауреата

Національної всеукраїнської музичної

спілки»;

У 2011 році Ф.Юр’єва нагороджено

Лицарським орденом «Маестро»

спеціального конкурсу Національної Спілки

кінематографістів України;

У 2012 році Ф.Юр’єва, як видатного

майстра-художника (дизайнера), проголошено

«Людиною року» США.

Поряд із індивідуальною творчістю Флоріан

Юр’єв веде знакову громадську діяльність –

маестро є одним із засновників та віце-

президентом Міжнародної Академії

«Modus coloris»,

головою Асоціації майстрів-художників

України, активним членом трьох національних

творчих спілок України: Спілки архітекторів,

Спілки художників та Всеукраїнської музичної

спілки.

Ф.Юр’єв очолює роботу науково-дослідної

акустичної лабораторії Національної

всеукраїнської музичної спілки.

Предметом діяльності лабораторії є вивчення

нових шляхів удосконалення акустичних

якостей смичкових інструментів відповідно

до вимог сучасного музичного мистецтва та

художнього втілення нових акустичних ідей

у тісному зв’язку з проблемами музичного

виконавства. Розробки лабораторії, де

Ф.Юр`єв є винахідником та виконавцем,

вже мають сім патентів й 30 зразкових

інструментів, які апробовані видатними

виконавцями і визнані музичною

громадськістю України та світу.

У 2012–2013 р.р. відбувся фестиваль

«Тисячоліття української скрипки».

Ініціатором та активним учасником

фестивалю є Камерний оркестр «Київ-

Класік», програма якого виконувалася

виключно на унікальних інструментах

майстра-художника Флоріана Юр’єва.

Національна спілка музикантів України

представила оркестр Флоріана Юр’єва на

здобуття Національної премії України

імені Тараса Шевченка 2014 року.

АНАТОЛІЙ АВДІЄВСЬКИЙ –

Герой України,

народний артист СРСР та України,

лауреат Державної премії СРСР,

лауреат Національної премії України

імені Тараса Шевченка,

академік НАМ України та НАПН

України, голова Національної

всеукраїнської музичної спілки

У 2012–2015 р.р. відбулася знаменна подія у національному музичному мистецтві нашої Держави, яка має достойний розголос і вагоме значення для світового культурного простору – Україна відзначила 1000-ліття українського скрипкарства. Історичним свідченням цієї важливої події стало зображення на фресці Собору Софії Київської скрипаля-святого, який тримає скрипку на плечі. Проводячи дослідження прогресивного розвитку скрипкарського мистецтва, Національна всеукраїнська музична спілка представляє унікальні найновітніші смичкові інструменти видатного українського скрипкового майстра ФЛОРІАНА ЮР’ЄВА.

ВІД ФРЕСКИ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ДО ОРКЕСТРУ СМИЧКОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

МАЙСТРА-ХУДОЖНИКА ФЛОРІАНА ЮР’ЄВА

Флоріан Юр’єв зі скрипкою «Софія»у Храмі Софія Київська біля тисячолітньої фрески, що зображує скрипаля.


Щасливий випадок подарував нам мож-

ливість познайомитися із сучасним творцем

національних скарбів України – Флоріаном

Іллічем Юр’євим.

Різнобічність талантів цієї людини вра-

жає. Як вражає скромність і працелюбність.

Як вражає драматична доля і нескореність

духу.

Нас буквально заворожує все, до чого

тор кався і що творив Флоріан Юр’єв.

Це музика і скрипка.А точніше – скрипки, альти, віолонче-

лі створені ним, як майстром класичної

Кремонської школи, який пізнав скрипкове

ремесло і мистецтво. Ремесло канонізованої

скрипки… Але канони не створюють нових

шедеврів, і дотримання канонів – не шлях

геніїв. Шлях геніїв – створювати кано-

ни. Флоріан Юр’єв саме той, хто на основі

сучасної науки (теорії опору матеріалів і

теорії акустики, фізики і математики) із

досконалим музичним слухом, глибоким

знанням музики і розумінням звуку обґрун-

тував сучасну «теорію дизайну скрипки».

Через п’ять століть теоретично довівши те,

що емпірична знахідка Страдіварі відносно

неканонічної (не «барочної») форми скрип-

ки є акустично більш досконалою, Флоріан

Юр’єв у відповідності зі своєю теорією

створив ще більш досконалі за формою,

конструкцією, а головне – за звучанням,

скрипки, альти і віолончелі. Хоча, як повідав

сам Майстер: теорія універсальна, і будь-

який музичний струнний чи клавішний

інструмент може стати більш досконалим,

якщо буде збудований за цією теорією.

Це архітектура і музика.«Літаюча тарілка» на Либідській. Хто

не знає цю модерну будівлю, яка вже котре

десятиліття уособлює реалізоване прагнен-

ня вітчизняної архітектури бути сучасною

при скромних можливостях, які надавав

той час. Але водночас це творіння Флорі-

ана Юр’єва – не проста алегорія музики в

камені, –це буквально музика в камені. Бо

«літаюча тарілка» – це досконала акустична

зала, в якій звуки музики і людського голосу

у всій своїй довершеності і красі, без штуч-

ного підсилення і прикрас однаково доступ-

ні п’ятистам слухачам. Найніжніше «піано»

ви можете почути у будь-якій точці зали.

Фантастика! І ця фантастика розрахована,

запроектована та створена до найменших

дрібниць нашим сучасником – Флоріаном

Юр’євим. Хоча навряд чи можна віднести

до дрібниць лінію кривизни стелі, підлоги,

стін, товщину та склад штукатурки.

Це живопис і теорія кольору.І знову музика. Музика кольору. Відкриття,

яке на тридцять років випередило увесь

світ, – для сприйняття усієї гамми кольорів

око людини використовує не три кольо-

ро вих канали, а два різнокольорових разом

з чорно-білим. Це вже був шлях до гармо-

нії кольорів як звуків: Юр’єв відмовився від

механічного співставлення рядів окремих

нот та кольорів, а натомість відкрив та

обґрунтував гармонійний зв’язок між

сис темами звукових та кольорових тональ-

ностей (колоритів). Точнісінько так, як

«Добре темперований клавір» Й.С. Баха

відкрив нові можливості для створення та

сприйняття музичного мистецтва, «кольо-

ромузика» Фло ріана Юр’є ва відкрила нові

обрії для створення та сприйняття музики

кольорів. Але його творчий геній не заспо-

коївся. Ще крок – і кольорова поезія також

органічно вписалася у надзвичайну, тепер уже

більш зрозумілу гармонію – Гармонію Сфер.

Ми щасливі і пишаємося тим, що один

з наших культурологічних проектів присвя-

чений Флоріану Юр’єву. Ми повинні донес-

ти до наступних поколінь все те, що подару-

вав нам цей творець.

Ми хочемо, щоб у скарбниці культу-

ри нашого народу назавжди залишилися

дорогоцінні шедеври, які створив Фло-

ріан Ілліч Юр’єв – Florian da Kirengi –

з сибірського концтабору на річці Кіренга.

МИКОЛА ПРОДАНЧУК,директор Інституту екогігієни

і токсикології, доктор медичних наук,

член-кореспондент Академії

медичних наук України, професор.

ТВОРЕЦЬ НАЦІОНАЛЬНИХ СКАРБІВ УКРАЇНИ

Київ, Русь, Україна. Колиска народів і культур. Через тисячоліття, через епохи дійшли до нас слово, образ, музика. І музика в камені – архітектура.

І в кожну епоху на небосхилі нашої благословенної землі спалахували зірки і сузір’я геніїв. Та, на жаль, іноді потрібні століття і цілітисячо ліття, щоб народ пізнав своїх геніїв та пошанував їх творіння як національний скарб і, як нація, возвеличився.

Свята Софія, Оранта, Фреска, скрипки – тисячолітня історія, усвідомлення вселенської величі якої, починає відроджуватись у нас самих тільки зараз.

Можливо тільки зараз, в новітній історії України, кожен з нас, нащадок величних предків і спадкоємець рідної землі та її славетноїісторії може і повинен не тільки зберігати отриманий через тисячоліття скарб національної культури, але примножувати його. Навіть якщо сам не маєш таланту писати вірші, малювати картини чи творити музику. Бо ніколи не переставала наша землянароджувати таланти та плекати геніїв. Завжди є той чи та, кого треба підтримати, чий талант творить наш скарб. Потрібно тільки невеликих коштів і щирої уваги та участі.

Саме такими почуттями керувався наш науковий колектив, започаткувавши «Благодійну програму ЕКОГІНТОКСу» таМеценатський культурологічний проект «Українська скрипка». Для нас наука і мистецтво – два крила національної культури. Наш обов’язок – обом крилам дати силу, бо тільки так Україна зможе бути гармонійною гранню у діаманті культури людства.

Микола Георгійович Проданчук зі скрипкою

«Соломія Крушельницька», яку він одержав

у подарунок від Національної спілки музикантів України

за щиру меценатську діяльність


Florian da Kirengi (Yuryev)

Modus «Vivendi» – 1962


Modus «Florian» – 1994


Modus «Triumph Stradivari» – 1991

Скрипка «Florian»відроджує ім’я славетного

чеського громадського діяча і музикантаФлоріана фон Гайєра.

Скрипки

класичного стилю


Сейчас многие музыканты говорят и пи-

шут о новаторских скрипках мастера-ху-

дожника Флориана Юрьева. Но некоторые

забывают или не знают, что он более трид-

цати лет посвятил изучению классичес кой

итальянской традиции и возрождению её

на Украине. Смею утверждать, что мало кто

владеет таким объёмом энциклопедичес ких

знаний в области скрипичного дизайна, как

профессор Юрьев. Именно поэтому в тече-

ние 10 лет он читал в Институте повышения

квалификации работников культуры курс:

«История скрипичного искусства. Выдаю-

щиеся мастера 16-20 столетий». Профес-

сиональный авторитет Юрьева таков, что с

момента создания (в 1991 г.) и по сей день

он является председателем Ассоциации

скрипичных мастеров-художников и посто-

янным членом экспертной комиссии мини-

стерства Культуры и Искусства Украины.

Классические скрипки мастера Florian da

Kirengi знают в Америке, Англии, Франции

и России. Знают и в Италии, ибо серьёзную

школу мастерства Юрьев прошел у Юрия

Почекина, лауреата Первой премии кон-

курса им. Страдивари, лучшего представи-

теля кремонской школы Джиобатта Морасси.

Профессор Богодар Которович, игравший

в Киеве на скрипке Паганини, вспоминает,

что генуэзский музей разрешил демонстра-

цию на Украине «Пушки» – знаменитей-

шей скрипки Гварнери дель Джезу, только

после того, как мастер-профессионал меж-

дународного класса Ф. Юрьев согласился

её курировать и обслуживать.

Будучи выдающейся творческой лично-

стью, Флориан Юрьев, однако, не обособ-

ляет себя ни от коллектива Ассоциации

мастеров Украины и Союза мастеров Рос-

сии, членом которых он является, ни от все-

мирного сообщества мастеров-художни ков.

Поэтому свои изобретения он считает не ре-

волюцией, опровергающей традицию, а по-

следовательным эволюционным раз витием

прогрессивных идей великих европей-

ских мастеров. Ведь тенденция изменения

старой барочной модели скрипки нача-

лась Антонио Страдивари (вспомним его

скрипку без углов), продолжилась Шано,

Вильёмом, Добрянским и теперь разви-

вается современными мастерами, осваива-

ющими новейшие технологии.

Юрьев доказывает, что при реконструк-

ции можно и нужно сохранять акустические

достоинства классических инструментов и

развивать их в соответствии с новыми тре-

бованиями новой музыки, новых испол-

нителей, в новой акустике больших залов.

Этим и занимается украинская научно-ис-

следовательская лаборатория акустики

смычковых инструментов, которую возглав-

ляет профессор Юрьев, а мы всем коллекти-

вом в этом участвуем, как музыканты и как

мастера-художники.

ВЛАДИМИР УШКОВЛауреат республиканских конкурсов

скрипачей, член Президиума Ассоциации

мастеров-художников Украины

О КЛАССИЧЕСКОЙ ОСНОВЕТВОРЧЕСТВА ФЛОРИAHA ЮРЬЕВА

Флориан Юрьев и учителя:

Юрий Почекин и Джиобатта Морасси



Modus «Vieniavski» – 1999


Modus «Hajdn» – 2000


Modus «Vieuxtemps» – 2003


Modus «Paganini» – 1999

ПЕРШИЙ КВАРТЕТ «ГАЙДН»: перша скрипка – «Венявський»,

друга скрипка – «В’єтан»,альт – «Паганіні»,

віолончель – «Гайдн».

Презентація інструментів квартетом ім. М. Лисенка

відбулася у 2004 році у Київській консерваторії.


КОЛЬОРИ ТА ЗВУКИ МАЕСТРО ФЛОРІАНА ЮР’ЄВА

Людина ренесансного масштабу, різноманітних обдаровань, де мистецька творчість та наукова

аналітичність нерозривно поєднуються між собою, Флоріан Ілліч Юр'єв вражає різноманітністю своєї

діяльності, що давно склала одну з яскравих сторінок вітчизняної художньої культури. Однак попри

те, що про Юр'єва як скрипкового майстра та музиканта писали та пишуть досить багато, його внесок

в образотворчість залишається на сьогодні ще недостатньо вивченим. Чи не єдина велика презентація

творів художника відбулася лише у 2001 р. в київському Будинку архітектора. Тим часом із його ім'ям

пов'язані надзвичайно показові тенденції в мистецтві останніх десятиліть.

Але спочатку про самого автора, доля якого така ж надзвичайна, як і його талант. Він народився в 1929 р.

у концтаборі на річці Кіренга Іркутської області, де на засланні перебував його батько – біолог-генетик

за фахом, Ілля Захар'їн-Юр'єв. Враження від Сибіру та людей, що його оточували, Флоріан Ілліч проне-

се крізь усе своє життя… Пізніше радянські критики писатимуть про «щасливий збіг обставин», що дав

можливість художнику в дитинстві спостерігати «веселкові полярні сяйва та магнітні бурі з вогненними

стовпами, що спадають з неба дивовижною грою кольорів». Сам же митець вважає, що в досвіді заслан-

ня він черпав сили у всіх своїх життєвих випробуваннях…

Свої дивовижні скрипки і віолончелі Ф. Юр'єв називає «модусами», що носять імена відомих

композиторів – Шуберта, Венявського, Гайдна, Глюка… Їхнє досконале звучання підтверджене та-

кими блискучими музикантами, як О. Криса, О. Макаренко, А. Баженов, Г. Сафонов, Б. Которович

та ін., що підкреслюють, окрім звукової та акустичної довершеності, ще й вишукану естетичність фор-

ми його інструментів. Адже і тут роботу над скрипкою чи віолончеллю майстер починає з її образного

бачення, де майбутній «голос» інструмента, його тембр, сила та наповнення звуку окреслюють широке

асоціативне змістове поле. Такими є його скрипки «Марія Каллас», «Паганіні», «Катерина Білокур»,

«Соломія Крушельницька», що мають своє особливе, неповторне звучання, підкреслене в їхньому

художньому втіленні скульптурними портретами, що завершують головки інструментів. До речі,

Флоріанові Іллічу належить думка, що саме скрипка є одним із найдавніших і традиційно українських

інструментів, а тому в її звучанні він намагається йти шляхом національних особливостей, не тільки

наслідуючи високі зразки Страдіварі, Гварнері, Аматі, а й доповнюючи їх багатством українського

мелосу… У 2006 р. з ініціативи меценатського культурологічного проекту ЕКОГІНТОКС вийшла кни-

га «Флоріан Юр'єв. Ріка часів», присвячена його творчості музиканта та скрипкового майстра. В ній

надруковано вокально-інструментальну сюїту митця, над якою він працював з 1950-х рр., поклав-

ши на музику поряд із своїми віршами сонети Шекспіра, поезії Шевченка, Війона, Тичини, Блока,

Драча, Костенко… Підготовлені до видання його дослідження з колористики, «музики кольору», що,

як переконаний автор, проходить крізь всю художню культуру людства, поєднуючи між собою епохи,

народи, художні стилі, різні способи мистецького висловлювання.

Художнє мислення Флоріана Ілліча вражає своєю синтезуючою силою, потужним даром сприймати мис тецтво як інтегруючу культурну енергію, що здатна поєднати різноспрямованість людської діяльності в насиченій образній єдності.

Проте геній, як відомо, літає, де захоче. Сьогодні майстра хвилюють проблеми екології, знищення

лісових масивів, що загрожує людству глобальною катастрофою. Він досліджує проблему збереження

лісів, висуваючи свою оригінальну позицію. А поряд із цим – працює над новим матеріалом для своїх улю-

блених скрипок, де шляхом запропонованих ним технологій пропонує використовувати для їх створення

не рідкісні породи дерев, як це відбувається, а просту спеціально оброблену деревину та штучні матеріали.

Такі скрипку, альт та віолончель майстер уже виготовив, і вони отримали схвальну оцінку музикантів…

Насиченість творчої думки Флоріана Ілліча Юр'єва вражає, як вражає його постійний інтерес до життя,

світу мистецтва, як вражає сила таланту, що здатна знову і знову відкривати нове, утверджуючи непере-

борну енергію людського духу.

КАНДИДАТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА ГАЛИНА СКЛЯРЕНКО,

журнал «Образотворче мистецтво» Національної спілки художників України №3, 2008.

«ГАРМОНІЯ СФЕР»

Синтетична система кольоро-музичних тональностей Ф. Юр’єва



Modus «Ukraina» – 2011


Modus «Sophia» – 2010


Modus «Solomiya Krushelnytska» – 2009


Modus «Marija Callas» – 2005

«О, Скрипка-женщина! Она по воле божьей создана,

Теперь поёт в руках артистов торжественно, светло и чисто...» Ф. Ю.

Любов до жіночого співу маестро Флоріан виражаєу віршах та скрипках:

«Україна», «Марія Каллас», «Катерина Білокур», «Чара», «Цицилія Бартолі»,«Соломія Крушельницька»,

«Софія».


ВЫДАЮЩИЕСЯ МУЗЫКАНТЫС ИНСТРУМЕНТАМИ ФЛОРИАНА ЮРЬЕВА

Заслуженный ансамбль Украины квартет имени Мыколы Лысенко

Лауреат Национальной премии Украины им. Т. Шевченко,

Лауреат международного конкурса им. Лео Вайнера

презентует в Киевской консерватории квартет «Гайдн»

Флориан Юрьев и Андрей Витович

С инструментами мастера-новатора Флориана

Юрьева, который возглавляет научно-исследова-

тельскую лабораторию акустики смычковых инстру-

ментов, я познакомился в Киеве в мае 2004 года.

Два инструмента, созданных Флорианом Ильичем

(альт «Паганини» и альт «Глюк»), я опробовал и от-

кровенно высказал для прессы моё восхищение

мастерским воплощением новой акустической идеи,

запатентованной Юрьевым в 2000 году. У этих ин-

струментов яркий, могучий и глубокий тембр, выгод-

но отличающийся от традиционных инструментов,

в том числе и от известных мне инструментов, соз-

данных знаменитыми мастерами.

АНДРЕИ ВИТОВИЧконцертмейстер Лондонского

Симфонического Оркестра,

солист Королевского Оперного Театра

«Ковент Гарден»Альтист Сергей Романский

Заслуженный артист Украины



Modus «Shcubert» – 2001


Modus «Mozart» – 2008

Скрипки присвячені пам’яті двох великих австрійських композиторів і приурочені

до 180-річчя з дня смерті Шуберта та 210-річчя з дня смерті Моцарта.


Цей аккорд пролунав під склепінням ошатної зали Національної опери України19 грудня 2009 року. Камерний оркестр «Київ-Класик» під орудою заслуженого діяча мистецтв України, професора ГерманаМакаренка завершив свій виступ виконан-ням знаменитої «Мелодії» Мирослава Ско-рика. Цей виступ був складовою части-ною великого благодійного концерту, який щороку традиційно влаштовує Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя (ЕКОГІНТОКС) на честь дня Святого Мико-лая в рамках великої благодійної програми.

Але чому ми вирішили звернути увагу чи-тача саме на цей виступ? Справа в тому, що він поєднував в собі дві знаменні події: привітання знаному музиканту, скрипко-вому майстру, художнику, архітектору, за-служеному працівнику культури України Флоріану Іллічу Юр’єву на честь його 80-річчя та презентацію створеного нимансамблю з 12 смичкових інструментів «F – ECOSTRINGS 12». Саме на цих інст-рументах грали музиканти оркестру. І ще одну подію знаменувала ця презентація. Це був підсумок багаторічної творчої робо-ти Науково-дослідної акустичної лабораторії Національної Всеукраїнської музичної спілки України, яку очолює Юр’єв.

Шукаючи новітні шляхи вдосконален-

ня акустичних властивостей смичкових

інструментів в плані вимог сучасного му-

зичного мистецтва Юр’єв вдало поєднує

практичну діяльність майстра-художника

найвищої кваліфікації з освіченістю та та-

лантом вченого-дослідника.

З 2005 року підтримку виконанню

програми акустичної лабораторії Юр’єва

надає Інститут екогігієни і токсикології

ім. Л.І.Медведя (ЕКОГІНТОКС). Тут,

під особистим патронатом директора

Інституту, професора, члена-кореспондента

Академії Медичних Наук України Миколи

Георгійовича Проданчука діє меценатський

проект «Українська скрипка».

Cкрипка вже давно стала улюбле-

ним інструментом українського народу.

Є переконливе свідчення – фреска Софії

Київської – про те, що скрипка в Україні

з’явилася принаймні за 4-5 століть до того,

як італійські майстри почали вдосконалю-

вати «царицю інструментів», створивши су-

часний тип скрипки. Сучасний на той час

і на довгі часи наперед. Але часи змінюються,

змінюється музика, змінюються вимоги

виконавців. Потрібні нові інструменти, які

би відповідали сучасній музичній естетиці.

І є ще одна обставина. Намагання сучас-

них майстрів повторити, скопіювати зразки

стародавніх «італійців», навіть за умов роз-

криття пресловутого «секрету Страдиварі»,

сьогодні не матимуть успіху, бо вже немає

тих резонансних матеріалів, з якими пра-

цював Страдиварі. Головний матеріал

для верхніх дек – альпійська ялина

(хазельфіхте) практично повністю зни-

щена. Інші породи ялин, придатні для

резонансної деревини, теж поступово

зни кають. Необхідні нові конструктивні

та технологічні підходи до використання

наявних матеріалів, пошук та створення но-

вих матеріалів, які були би здатні замінити

ті, якими користувався Страдиварі.

Ось чому роботи очолюваної Юр’євим

лабораторії та їхнє практичне втілення так

актуальні та важливі в наш час.

Ансамбль смичкових інструментів

«F – ECOSTRINGS 12» є результатом

та підсумком роботи лабораторії за майже

20 років. В інструменти втілені науково-

технологічні та художні інновації, винайдені

особисто майстром Юр’євим за минулі

роки. На винаходи, які запроваджені в цих

інструментах отримано 7 патентів, у тому

числі – 5 українських та 2 – міжнародних.

Потребує, вочевидь, роз’яснень префікс

«ЕКО» у назві ансамблю. Яке відношення

має він до екології? Безпосереднє! І не

тільки тому, що з’явився ансамбль завдя-

ки підтримці Інституту «ЕКОГІНТОКС».

Справа в тому, що конструкція інструментів,

які входять до нього, дозволяє використо-

вувати більш дешеву деревину і зберегти

унікальні її породи для майбутніх поколінь.

Але є в ньому ще й особливі «родзинки».

Це альт «Бетховен» та скрипка «Соломія».

Їхні верхні резонансні деки виготовлені не з

деревини, а зі запатентованого Юр’євим

штучного резонансного матеріалу, який

відтворює шаруватість дерев’яної пласти-

ни і дозволяє обійтися взагалі без будь-

якої резонансної деревини. Тобто зберегти

дорогоцінні ялини та поліпшити екологію.

Всі інструменти ансамблю мають яскра-

во індивідуальні звукові образи, яким

відповідають скульптурні зображення вели-

ких музикантів, що замінили звичні волюти.

Інструменти «F – ECOSTRINGS 12»

пройшли ґрунтовну та успішну апробацію

у концертних залах Національної філар-

монії, Національної музичної академії

та Національної опери України, а також

Філадельфії, Парижа та Лондона.

Заключні акорди виступу Камерного ор-

кестру «Київ-Класик» пролунали як гімн

дивовижній невтомній праці рук та злету

творчої фантазії на радість людям, на славу

Мистецтву.

Вчений-акустик,

музикант-композитор АНДРІЙ БІЛОУСОВ

ЗАКЛЮЧНИЙ АКОРД

ВЕЛИКОЇ СПРАВИ

Андрій Олександрович Білоусов

зі скрипкою «Білоусов»

Презентація «F – ECOSTRINGS 12» в Національному оперному театрі України



Modus «Ant. Vivaldi» – 2007


Modus «Marija Callas» – 2005


Modus «Ya. Heifetz» – 2007


Modus «Beetchoven» – 2007

ДРУГИЙ КВАРТЕТ «ВІВАЛЬДІ»:перша скрипка – «Каллас», друга скрипка – «Хейфец», альт – «Бетховен», віолончель – «Вівальді».

У 2007 році був презентований на українському каналі телебачення.


Почти сорок лет моей певческой жизни, отданных исполнению вокальной музыки, дают

мне право говорить о ней профессионально и компетентно. За прошедшие годы мне до-

велось сталкиваться с различной музыкой. Для меня музыка того или иного композитора

отождествляется, прежде всего, с реальной личностью, которую воссоздает мое воображе-

ние по мере знакомства и вживания в материал.

Композиторское творчество Флориана Юрьева характерно предельной естественностью.

Для него музыка, на мой взгляд, это просто сфера его существования. Первое свое впечат-

ление о ней могу выразить тремя словами – искренность глубокого человека. Музыка его

«объёмна», она соткана как бы из плоти автора. Знакомясь с содержанием, вживаясь в ситу-

ацию, в сюжет произведения, я всякий раз ощущал известный подтекст, отголосок настро-

ения эпохи. Каждая часть сюиты «Река времён», написанная в тот или иной период жизни

автора, даёт оценку событиям современной истории устами поэтов и музыкой композито-

ра. Для раскрытия образа, заключенного в вокальном произведении, текст не менее важен,

чем музыка. Юрьев прекрасно знает поэзию отечественную и глубоко вникает в стилистику

мировой поэзии. В основе отбора поэтических текстов Юрьевым-композитором его миро-

воззрение, мироощущение, познание законов бытия, связи земного и космического. Мне,

как певцу, для которого исполняемое произведение – маленький спектакль со своей драма-

тургией, очень важно и интересно работать с материалом, в котором чувствуется глубокая

взаимосвязь музыки и слова, цельность, многоцветие. Все это я получаю в творчестве Юрьева.

Слушатель должен почувствовать правду. Если её нет в подтексте, в психологическом

образе, представленном в произведении, то никакие голосовые ухищрения не спасут от

неудачи. Каждый музыкальный монолог Флориана Юрьева потребовал от меня проникно-

вения в образ, умения пользоваться всей гаммой тембральных красок, поиска всё новых

и новых форм выразительности. Для певца такой материал – живительный бальзам, ведь,

в отличие от композитора, мы обязаны каждодневно доказывать свою способность к твор-

честву, свое соответствие высоким стандартам искусства.

Благодатность вокальной музыки Юрьева для исполнителя заключена ещё и в профес-

сиональном владении композитором тайнами вокала. Ведь Флориан Ильич, обладатель

незаурядного голоса-баса, учился пению у прекрасного педагога А.А.Гродзинского.

И ещё об одной стороне творчества Флориана Юрьева – архитектуре. Мне довелось

выступать на сценах многих прекрасных театров и концертных залов мира, в том числе

в легендарном миланском «Ла Скала», где я был первым (и остаюсь пока единственным)

украинским басом, приглашенным для участия в спектаклях прославленной оперы (имен-

но на гастроли, а не на стажировку!). Поэтому я могу не с чужих слов, а по личному опыту

судить об акустике того или иного концертного зала. Так вот, берусь утверждать, что акусти-ка «Летающей тарелки» – конференцзала Института информации на Лыбидской площади, по-строенного по проекту архитектора Юрьева, уникальна. Аппаратура звукозаписи зафиксирова-ла гармоническую равномерность звука без потери тембральных качеств по всей площади зала. Что до ощущений певца, находящегося на сцене, то они более комфортны чем в Ла Скала! Здесь такое чувство, будто находишься внутри прекрасного музыкального инструмента – так чутко, мягко и благородно откликается зал зодчего-акустика Юрьева.

С пианистом Павлом Багинским и квартетом Анатолия Баженова мы подготовили и

записали 25 вокально-инструментальных произведений Флориана Ильича. Это огром-

ное полотно. И слово «романс» в традиционном значении не раскрывает глубину и фило-

софичность его музыки. Поэтому каждая часть требовала контрапунктной исполнительской

разработки. Но об этом нужно говорить отдельно, подробно и обстоятельно. Основное ска-

зано. Главное, что нужно отметить – это многогранность и масштабность таланта Флориана

Юрьева. И для меня было подлинным счастьем стать первым исполнителем-интерпрета-

тором его цвето-музыкальной «Реки времён», движение которой в будущее я, как певец,

ощущаю всем существом.

Оперный и концертный исполнитель,

Заслуженный артист Украины ВАСИЛИЙ МАНОЛОВ

КОНЦЕРТНЫЙ ЗАЛ КАК МУЗЫКАЛЬНЫЙ ИНСТРУМЕНТ

Исполнение Василием Маноловым сюиты Юрьева «Река времен»

в концертном зале Института информации (в «Летающей тарелке») с аккомпанементом квартета им. М.Лысенко


Альт «Глюк» майстер Флоріан присвятивсвоєму улюбленому композитору

Кристофу Вілібальду Глюку,чудову «Мелодію» якого

маестро грав на альті.


Modus «Gljuck» – 2002


Когда я в первый раз услышал о скрипках новой конструкции, то, как и большинство

скрипачей, отнёсся к этому с подозрением. Скрипка – настолько устоявшийся инструмент,

что кажется невероятной сама мысль о том, что можно вмешиваться в конструкцию, ут-

верждённую великими итальянскими мастерами. Тем не менее, эта мысль не только пришла

в голову мастеру, но и обрела реальное воплощение. Каковы же результаты?

По внешнему виду сразу же видна высокопрофессиональная работа. Новая форма инст-

румента очень естественна и гармонична. Обратный изгиб нижней деки, отсутствие углов

«очеловечивают» форму корпуса. Головы, выполненные в виде портретов на скрипках

«Моцарт», «Шуберт», «Хейфец», на альте «Бетховен» и на виолончели «Гайдн», усиливают

эффект оживания «модусов» и выполнены с большим вкусом.

Что касается звучания этих инструментов, то можно сказать, оно соответствует задуман-

ному образу. Скрипки новой формы полностью сохраняют направленность тона традиционных инструментов. Но они гораздо более отзывчивы на прикосновение смычка и намного легче от-дают звук. Звук скрипок очень мощный и «летучий». При этом инструменты обладают довольно богатым тембральным спектром, что даёт возможность использовать эти инструменты в качестве профессиональных концертных.

Во многих случаях инновации Ф.И. Юрьева могут иметь преимущества даже перед ста-рыми инструментами выдающихся мастеров. Я имею в виду современную музыку. Старыеинструменты рассчитаны на другую эстетику и часто не соответствуют духу современ-ной эпохи. С этой задачей прекрасно справляются новые скрипки, альты и виолончелиФ.И. Юрьева.

Хочется пожелать этим новым запатентованным творениям счастливой судьбы и преодо-

ления огромной инерции мышления музыкантов.

Заслуженный артист Украины ГЕРМАН САФОНОВСолист Национальной филармонии Украины

О НОВАТОРСКИХ СКРИПКАХ ФЛОРИАНА ЮРЬЕВА

Моё знакомство с Флорианом Юрьевым произошло не случайно. Три года назад наш

блестящий скрипач и мой соученик по московской консерватории Анатолий Баженов

попросил сделать запись на компакт-диск исполнение его квартета в актовом зале Инсти-

тута информации, который архитектор Юрьев задумал и осуществил как зал для лекций и

музыки. Меня сразу поразила акустика этого зала. Звук в нём был естественным, инструмен-ты звучали прекрасно, и я видел, с каким удовольствием играли музыканты! Одним из основ-ных акустических параметров закрытого помещения является реверберация. Здесь это было в пределах 2,5-3 секунд. Кроме того, всё было отлично слышно из любой точки зала, и я нигде не заметил паразитных резонансов. И частотная характеристика не имела пиков отражения. Так в этом уникальном зале мы произвели гармоническую экспертизу и высоко оценили эсте-тику звука.

Потом мы встретились с Флорианом Ильичём на записи его вокальных сочинений,

которые исполнил Василий Манолов, великолепный оперный бас. Мы сделали несколь-

ко записей этой музыки, интересной, как по полифоническому языку, так и по мелосу.

Особенно хочу отметить полное соответствие настроения музыки смысловой сути текста.

Оригинальные мелодии его отличаются мудрой простотой и ясностью, поэтому кажутся

народными и легко запоминаются. Очень интересны композиторские находки в жанро-

вых элементах и в драматичной лирике. Думается, что эти произведения должны стать

репертуарными.

Затем я узнал, что Флориан Ильич делает музыкальные инструменты, причем за-

ме ча тельные! Я присутствовал на концерте в Малом зале киевской консерватории

им. П. И. Чайковского, где целые ансамбли музыкантов играли на его смычковых инстру-

ментах и давали им превосходную оценку. Мне особенно понравился звук его виолончели –

мощный, мягкий и глубокий по тембру, он буквально завораживал весь зал.

Вот такой разносторонне талантливый наш Флориан Ильич!

Музыкант-пианист, звукорежиссер, обладатель международной премии «Гремми»,

профессор международных мастер-классов БОРИС АРХИМОВИЧ

МНЕНИЕ ПРОФЕССОРА БОРИСА АРХИМОВИЧА,МУЗЫКАНТА И АКУСТИКА



Modus «G.Safonov» – 2004

Cкрипка «Сафонов»(багатотембровий інструмент для виконання сучасної музики)присвячена заслуженому артисту України Герману Сафонову.


У мистецькому середовищі найганеб нішим тавром на репутації вважається стереотип-

не мислення. Проте є одна царина найвищого та найдорожчого (у сенсі грошей) мистецт-

ва, що майже 300 років поспіль свідомо перебуває в лабетах найжорсткі шого стереотипу,

як релігійна догма. Кожен скрипковий майстер працює наче у тисках внутрішньої цензури.

Тому абсолютна більшість сучасних скрипкових майстрів рухається в одному напрямку –

уперед, до XVII століття.

Відтоді й досі скрипки найкращих майстрів кремонської школи – Аматі, Страдіварі,

Гварнері – вважаються недосяжним еталоном, до якого можна тільки прагнути наблизити-

ся. З того часу форма та конструкція скрипки не змінилися. Ми вважаємо, що це було зро-

блено цілком свідомо та штучно. Славетні кремонські династії скрипкових майстрів Аматі,

Страдіварі й Гварнері протягом 150 років передавали та оберігали традиції майстерності

від майстра до учня, від батька до сина, суворо зберігаючи таємницю і престиж «торгової

марки». Середньовічний «піар» виявився потужним: вважаючи її апріорі неперевершеною,

мовляв, більшого в цьому досягти вже не можна, єдиним шляхом було ретельне копіювання.

Натомість абсолютно всі інструменти видатних італійських майстрів золотої скрипкової

доби у XIX столітті було реконструйовано. Цього вимагав передусім сучасний музичний

стрій, хоча будь-яке втручання в тонке акустичне тіло докорінно змінює звукові та естетичні

властивості інструменту. Звісно, старовинні італійські скрипки мають чудове, легендарне

бельканто. Але часи змінюються, музичний розвиток триває, і сучасність вимагає дещо

інших якостей, ширших можливостей звучання та виконання. А також – виготовлення

гідного своїх предків загону струнних смичкових, адже вони – не вічні. Відтак – потребує

експериментів.

Звичайно, Юр'єв – не єдиний майстер, кого опановують такі крамольні думки. Прово-

дились експерименти і ра ніше, але, як правило, тільки з зовнішньою формою. До «змісту» –

внутрішньої будови резонатора – майже ніхто радикально втручатися не наважувався.

До речі, першим, хто реконструював класичну барокову скрипку, був видатний український

майстер, одесит Лев Добрянський. Мабуть, він перший на рубежі XIX та XX сторіч викли-

кав аналогічний ажіотаж, коли, будучи ще невідомим майстром із України, заявив: «Секрет

італійської скрипки – зовсім не секрет, і взагалі вона зроблена неправильно! Будь-яка масова

скрипка може зазвучати, як майстрова, а скрипку Страдіварі можливо зробити ще кращою,

ніж це вдалося самому Страдіварі!».

Флоріан Юр’єв пішов далі. Він заявив, що місце Кремонським шедеврам у музеї скрип-

карства, а сучасна музика потребує нових інструментів. Зауважте: Флоріан Юр'єв – не наха-

ба-дилетант, а найдосвідченіший класичний скрипковий майстер країни. Свої заяви, якими

спантеличив музичні кола не тільки в Україні, Юр'єв підкріпив втіленням відважної тези:

інструментами принципово нової конструкції, яким чутки приписували небачені й нечувані

звукові властивості.

Такого «резонансного» в усіх сенсах результату майстрові вдалося досягти за допомогою

кількох конструктивних нововведень. Підсилення звукового резонансу відбулося завдяки

внутрішній регульованій пружині-ресорі, яка передає коливання з верхньої деки скрипки

на нижню. Цей та інші новаторські підходи розширили тембровий та динамічний діапазон,

надали нових естетичних властивостей інструменту, наче «витягуючи» з нього найкращі

якості. Щодо зовнішності – Флоріан Ілліч створив скрипку без «кутів» – барочних завитків

на «талії», без яких цей інструмент уявити важко. Форма стала дещо «гітарною» та ще більше

наблизилася до силуету жіночого тіла. Особливо це враження додає ніжно увігнута ниж-

ня дека – ще одне ноу-хау майстра, яке робить тіло скрипки більш пружним та збагачує

акустичні властивості...

У Києві широкому загалу ці експерименти стали відомі кілька років тому (хоча Юр'єв йшов

до винаходу майже півстоліття, ретельно досліджуючи найкращі світові зразки «скрипкобу-

дування», експериментуючи, аналізуючи. Далася взнаки вища архітектурна освіта, знання

з опору матеріалів, мистецьке обдарування). Утім, тоді майже всі музиканти, кому доводи-

лося чути про новітні скрипки Флоріана Юр'єва, ставились до них скептично. Першим му-

зичним камікадзе став відомий скрипаль Герман Сафонов, який ризикнув зіграти на одній

з нових скрипок у Національній філармонії. А сьогодні він з нею майже не розлучається –

ні в Україні, ні за кордоном. Замовив Юр’єву та одержав у подарунок новітню персональну

скрипку видатний вітчизняний скрипаль Анатолій Баженов.

З матеріалом – спеціальною деревиною для досконалого інструменту – сьогодні велика

проблема, майже біда. Одним із секретів Страдіварі (науково вони, до речі, всі розкриті,

але все одно відтворити аналогічного інструменту чомусь ніхто не може) є деревина,

з якої він створював скрипки. Найкращої – альпійської ялини хазельфіхте – вже не існує

у природі. Але гідної заміни природному матеріалу й досі не було знайдено. Чи є з цього

глухого кута вихід?

На думку Флоріана Юр’єва – навіть два. Перший – вирішувати проблему конструктивно,

що він зробив раніше. І другий – створювати верхню деку зі…штучних матеріалів! В ортодоксів

від такої пропозиції може початися гикавка. Але сміливість та очевидність плину думки

Юр’ єва, помножені на його досвід, талант та авторитет переконали всіх.

Деревина, яка використовується для резонансних дек, має так звані зимові та літні

шари. Зимові – більш щільні, тонкі та тверді, літні – ширші та м’якіші. Особливо цінується

в майстрів деревина з високогірних ялин, адже у них різниця між шарами яскраво виражена.

Саме у чергуванні цих шарів, комбінації товщин та щільностей, й полягає найважливіший аку-стичний принцип.

Але чи можна відтворити цю природну структуру штучно? Так. І не тільки відтворити, але й

перевершити! Треба досліджувати можливості не тільки гучності, але й нових тембрів.

Утім, всі майстри прагнуть досягти старого тембру, який вважається неперевершеним.

І всі музиканти полюють саме за таким звуком.

Флоріан передбачав це питання. Та зробив «старий» тембр із нових матеріалів.

Ви усвідомте: тут відкриваються абсолютно нові можливості! Можна зробити все, що забажаєш.

Жодних обмежень, що обумовлені природною деревиною, немає. Адже її неможливо «замо-

вити» та регулювати так, як тобі потрібно. Можна тверду деревину комбінувати з вуглепласти-

ком, з карбоном. Юр’єв зазначив у патенті всі матеріали, всі можливі варіанти. Він пропонує

використовувати найновіші пластмаси та сплави металів.

Важко повірити, чи не так? Але ось і докази: три унікальні інструменти, скрипка «Соломія

Крушельницька», альт «Бетховен» та віолончель «Оранта» мають деки зі штучних матеріалів.

Тож, маємо винахід, який здатен здійснити переворот не тільки у вищих мистецьких колах,

а й загалом у світовій музичній промисловості. Юр’єв свою справу зробив: винайшов та

запатентував.

Патентне свідоцтво звучить так: «Штучний листковий матеріал для резонансної деки му-

зичних інструментів». Будь-яких, які побудовані на резонансному принципі, аж до роялів.

Отже, терміну держава чи пак інвестор на білому коні, має лише рік. Після того за зако-ном цю ідею, якщо вона не буде запатентована в усіх європейських країнах, на що потрібні тисячі доларів, можуть використати інші. Чи отримає ця історія логічне продовження – тобто, чи зустрінуться ом рія ні інвестиції з інноваціями, на які сьогодні покладається рятівна місія – питання відкрите.

І ще одне важливе питання: яка доля уготована для 25 інноваційних інструментів, ство-

рених Флоріаном Юр’євим? Фахівці вважають їх безцінним надбання ук раїнської культури.

Це питання для Міністерства культури України, або для колекціонерів, які забажають купити

ці витвори мистецтва, бо творча людина у нашій державі жебракує і маестро Флоріан Юр’єв

не є винятком.

Журналіст ОКСАНА ШЕВЧЕНКО,зі статті «Скрипкова революція» науково-популярного журналу «Ігри розуму» №1, 2011.

УДОСКОНАЛЕНІ ДОСКОНАЛОСТІ


ТРЕТІЙ КВАРТЕТ «ПРОКОФ’ЄВ»,присвячений 120-річчю з дня народження С. Прокоф’єва:

перша скрипка – «Україна», друга скрипка – «Софія», альт – «Прокоф’єв», віолончель – «Оранта».В грудні 2011 році презентований в Національному оперному театрі.


Modus «Ukraina» – 2011


Modus «Sophia» – 2010


Modus «S. Prokofyew» – 2011

Florian da Kirengi (Yuryev)Modus «Oranta» – 2011


В наше революционное время пресса, радио и телевидение большое внимание уделяют

творцу-новатору Флориану Ильичу Юрьеву. Не менее двадцати публикаций представили

его искусство архитектора-художника, музыканта и музыкального мастера как сенсацию.

Профессиональные музыканты относятся к творчеству Юрьева не менее заинтересованно,

тем более, что формировалась эта сенсация при нашем непосредственном участии. Так,

при нашем активном содействии Юрьев успешно провел всеукраинский фестиваль-кон-

курс скрипичных мастеров им. Добрянского и фестиваль «Маэстро», посвящённый памяти

Ивана Битуса. На этих фестивалях Всеукраинская Ассоциация мастеров, которую воз-

главляет Флориан Ильич, доказала, что на Украине сформировалась своя школа мастеров

международного уровня. Мало того, выяснилось, что в Киеве работает акустическая

научная лаборатория, запатентовавшая ряд открытий в области акустики смычковых

инструментов, что эти открытия впереди планеты всей, и сделал их украинский профессор

Флориан Ильич Юрьев.

Таким путём наши музыканты с инструментами Флориана Ильича доказали Европе и

Америке, что на Украине революционна не только политика, но и культура. Напомню, что

именно в дни оранжевой революции Лесь Танюк (председатель комитета по культуре Вер-

ховной Рады) представил новаторскую скрипку Юрьева в национальной филармонии. А за-

тем музыкантам, играющим на скрипках мастера-художника «Florian da Kirengi», аплодиро-

вали в концертных залах Филадельфии, Парижа и Лондона.

Всё это я знаю не с чужих слов. Именно в нашем исполнении впервые (24 апреля 2004 г.)

прозвучал по всеукраинскому радио первый квартет инструментов Флориана Ильича, а на

инструментах его второго квартета в ноябре 2005 г. мы исполнили Гайдна перед консерва-

торской аудиторией. Тогда же скрипка «Флориан» в руках Тараса Яропуда прозвучала так,

что профессор Виктор Сазыкин в восторге заявил: «Впервые слышу, что инструмент совре-

менного мастера звучит лучше Гварнери!».

Но я полагаю, что сравнивать инструменты Юрьева с шедеврами Гварнери некорректно,

ибо настоящие художественные произведения неповторимо индивидуальны. Юрьев нико-

му не подражает и не копирует. Я опробовал многие новаторские инструменты Флориана

Ильича: «Моцарт», «Венявский», «Вьетан», «Шуберт», «София», «Каллас», «Украина» – все

они отличаются неповторимой художественной образностью, обладают полнотой тона и

богатством тембра, а поэтому непременно найдут своего индивидуального исполнителя-чу-

дотворца.

Ещё об одном рукотворном чуде Флориана Юрьева, свидетелями и непосредственными

участниками которого 29.06.2005 г. стали мы. В этот день в концертном зале, автор которого

Юрьев-архитектор, мы исполняли для записи музыку Юрьева-композитора на инструмен-

тах Юрьева-мастера. Это триединство автора само по себе чудо. Но то, что прозвучало тогда,

ошеломило и нас, бывалых исполнителей, и очень опытного звукооператора профессора

Бориса Архимовича мощью и глубиной гармонии.

Так, постигнув сущность Гармонии Сфер Юрьева, мы поняли, что нельзя личностьМаэстро Флориана делить на отдельные ипостаси. Концертный зал он сотворил как скрипку,смычковые инструменты – как концертный зал, картины он пишет как музыку, а музыку – как живопись. И это не оригинальничанье неофита, а ренессансная естественность интеллигента в пятом поколении.

Таков эскизный портрет Флориана Ильича Юрьева в моём представлении.

Более объективный портрет может получиться на фестивале «МАЭСТРО ФЛОРИАН

ЮРЬЕВ», который мы планируем провести в 2013 году в Национальной филармонии.

Народный артист Украины,

лауреат государственной премии им. Т.Г.Шевченко,

профессор БАЖЕНОВ АНАТОЛИЙ ИВАНОВИЧ

О чудесных инструментах мастера Флориана Юрьева я слышал задолго до того, как увидел

и опробовал их. Мои друзья скрипачи и альтисты взахлёб хвалили мощь и дальнобойность

инструментов Флориана. Тогда я подумал, что сила звука мастерами обычно достигается

за счёт ухудшения тембра, подъема высоких частот, что для виолончели крайне нежелатель-

но. Поэтому впервые я брал в руки виолончель «Гайдн», сделанную Флорианом, с некоторой

опаской.

И каково же было моё удивление, когда из глубины инструмента, казалось, бездонной,

возник льющийся, как масло, бархатный, почти человеческий, голос! Это было чудо! Я играл

и всё время повторял: «Чудо! Чудо!» и «Как масло!» И я знаю, что то же самое испытывали

другие виолончелисты, которые играли на этом изумительном инструменте.

В чём секрет этого чуда? Никакого секрета! – утверждает Юрьев. Всё нужно делать, как

завещал Страдивари. А именно: заменить клён тополем и деки сделать тонкими, насколь-

ко возможно. Легко сказать! Многие пытались осуществить эту идею Великого Антонио,

а инструменты получались камерными, с мягким, но слабым звуком. Виолончель «Гайдн»

Юрьев сделал из тополя с деками в два раза тоньше обычного – и вместе с бархатной пе-

вучестью появилась такая мощь, что её приходится филировать, чтобы не выделяться из

ансамбля. Не верите? Тогда послушайте нашу запись «Туги», где я аккомпанирую могучему

басу Василию Манолову. Виолончель звучит на равных. Звукооператор Борис Архимович,

который нас записывал, не даст соврать, что Манолов просил меня играть потише.

Так в чём же секрет? Флориан Ильич излишне скромничает, когда говорит, что и кон-

струкцию он позаимствовал у Страдивари. Убрал балласт углов – верно, расширил в центре

нижнюю деку – да. Но расширение же ослабляет упругость растянутого свода. Вот – вот.

Тут-то и зарыта… истина! У Юрьева нижний свод не растянутый, а сжатый, выдерживаю-

щий любое давление передающееся через душку, ибо обратной кривизны. Вот вам первый

секрет. Второй секрет – пружина Юрьева не балочная, как на всех традиционных инстру-

ментах, а рессорная с регулируемым натяжением запатентованной конструкции. Не знаю,

как для скрипок, но для виолончелей – это гениальная находка. Виолончелисты в ужасе,

когда попадают из одного влажностного климата в другой и дека садится на один-два сан-

тиметра. С виолончелью конструкции Юрьева бояться нечего, подкрутил регулировочный

винт пружины и всё восстановилось: и тембр, и сила! Есть, конечно, и третий секрет – это

талант мастера-художника, который во всём: и в новой конструкции, и в абсолютном тем-

бровом слухе, необходимом при настройке дек, и даже в образном художественном решении

портрета, которым озаглавлен инструмент. Всего этого у Флориана Ильича в избытке, с чем

я и его, и нас – поздравляю !

Концертмейстер виолончелей национального академического оркестра Украины,

дипломант конкурсов исполнителей АЛЕКСАНДР МАКАРЕНКО

О ТРЁХ СЕКРЕТАХ ВИОЛОНЧЕЛИ «ГАЙДН» МАСТЕРА ЮРЬЕВА

О МАЭСТРО ФЛОРИАНЕ ИЛЬИЧЕ ЮРЬЕВЕ



Modus «A. Bazhenov» – 2009

«Маестро Анатолій Баженов виконує “Чакону” Баха»портрет художника Флоріана Юр’єва.

Скрипка «Баженов»та живописний портрет,створені майстром Ф. Юр’євимз нагоди 65-річчяНародного артиста УкраїниАнатолія Баженова.


Florian da Kirengi (Yuryev)Modus «Ariana» – 2011

Florian da Kirengi (Yuryev)Modus «Lybid» – 2011

Florian da Kirengi (Yuryev)Modus «Glinka» – 2013

ЧЕТВЕРТИЙ КВАРТЕТ «ГЛІНКА»:перша скрипка – «Аріана», друга скрипка – «Либідь», альт – «Глінка», віолончель – «Гмиря».

Створений до фестивалю «Тисячоліття української скрипки».

Florian da Kirengi (Yuryev)Modus «Hmyrja» – 2012


НАГОРОДИ ФЛОРІАНА ЮР’ЄВА

Золота медаль «Лауреат премії

Національної Всеукраїнської музичної спілки»

Золота медаль «Лауреат фестивалю

Тисячоліття української скрипки»

«Золота медаль Кембріджа»

за наукову теорію акустики скрипки (Англія)Медаль «Заслужений працівник культури України»

Міжнародна відзнака в кіномистецтві

Лицарський орден «MAESTRO»

Золота медаль «Имени Батова»

за унікальну серію смичкових інструментів (Росія)



Modus «Taras» – 2014


Modus «Philadelphia» – 1992

Контрабас «Бах»

створено до знаменної дати 325-річчя

з дня народження геніального

Йогана Себастьяна Баха

Скрипка «Філадельфія» належить скрипалю-концертмейстеру

філадельфійського симфонічного оркестру США.

Контрабас «Тарас», створений до ювілею

200-річчя Тараса Шевченка.


Камерний склад оркестру «Київ-Класік»

мав честь вперше виступати на унікаль ній

колекції струнних інструментів –

«ук раїнське бельканто Майстра Флоріана

Юр’єва». Унікальність цього ан самб лю

перед усім в тому, що він створений

одним майстром. Струнна родина налічує

30 інструментів – це 17 скрипок, 6 альтів,

5 віолончелей та 2 контрабаса, які мають

єдину багатотемброву палітру та гучність,

збалансовану по групах оркестру.

Вкладені Маестро Юр’євим у свої ше-

деври власні конструктивні, акустичні

та техноло гічні іновації запатентовані. Всі

інстументи Юр’єва по музичним якостям

гідно конкурують зі славетними творіннями

майстрів різних шкіл.

Звичайно, опанування новими інстру-

ментами вимагало значних зусиль з боку

музикантів оркестру. Але ця наполегли-

ва творча робота виправдалась чудовим

кінцевим результатом.

ГЕРМАН МАКАРЕНКОдиригент камерного ансамблю «Київ-Класік»,

Заслужений діяч мистецтв України,

доктор наук, професор.

В концертах: у старовинному храмі

Софії Київській, сучасному залі інституту

«Екогінтокс», у приміщенні Національної

спілки музикантів, в унікальному акустич-

ному залі УКРНДІНТІ «Літаюча тарілка», в

розкішній залі Національної опери України,

слухачі стоячи вітали довгими оплесками

«українське бельканто» Флоріана Юр’єва.

Герман Макаренко, Микола Проданчук і Анатолій Баженов

на презентації оркестру інструментів Флоріана Юр’єва

у храмі Софія Київська.

Презентація інструментів Флоріана Юр’єва в Національній опері України.

Презентація інструментів Флоріана Юр’єва в інституті «Екогінтокс».


ПЯТЫЙ КВАРТЕТ «ЧАЙКОВСКИЙ»(посвящён 120-летию со дня смерти Петра Ильича):

первая скрипка – «Чайковский», вторая скрипка – «Ольга», альт – «Кобзарь-Тарас», виолончель – «Татьяна».

Florian da Kirengi (Juryev)Modus «Tchaykovskiy» – 2013

Florian da Kirengi (Juryev)Modus «Kobzar-Taras» – 2014

Florian da Kirengi (Juryev)Modus «Olyga» – 2014

Florian da Kirengi (Juryev)Modus «Tatyjana» – 2014


Виступ у консерваторії Народного артисту України Анатолія Баженов на скрипці «Тріумф Страдіварі».

Виступ в концертному залі «Літаюча тарілка» дуету альтистів з Камерним оркестром «Київ-Класік» на інструментах Флоріана Юр’єва.Виступ концертмейстера віолончелей Людмили Пшеничної

в Оперному театрі на інструменті «Гмиря»

Виступ солістки Оперного театру України Тетяни Бишевої на скрипці «Аріана».

КОНЦЕРТИ ФЕСТИВАЛЮ «ТИСЯЧОЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ СКРИПКИ» у 2012 році


Всі інструменти, на яких граютьмузиканти камерного оркестру«Київ-Класік», створені майстром

Флоріаном Юр’євим, це 17 скрипок: «Україна», «Софія», «Аріана», «Либідь», «Чара», «Ольга», «Крушельницька», «Чарівна либідь», «Бартолі», «Моцарт»,«Шуберт», «Чайковській», «Вєнявський»,«В’єтан», «Страдіварі», «Хейфец», «Баженов»;6 альтів: «Глюк», «Глінка», «Паганіні», «Прокоф’єв», «Бетховен», «Кобзар-Тарас»;5 віолончелей: «Вівальді», «Гайдн», «Оранта», «Гмиря», «Тетяна»; 2 контрабаса: «Бах», «Тарас».

Камерний оркестр «Київ-Класік» під керівництвом Заслуженого артиста України Германа Макаренка

святкує тисячоліття Софії Київської.


Професор Герман Макаренко керує Камерним ансамблем «Київ-Класік», для якого всі інструменти зробив майстер-художник Флоріан Юр’єв

Солістки Тетяна Бишева і Лілія Бабашина виконують

концертну симфонію В. Моцарта

Соліст філармонії Дмитро Третяк блискуче виконав

«Політ джмеля» М. Римського-Корсакова Тріо професора Івана Кучера виконує прелюдію і фугу Л. Бетховена для трьох віолончелей

КОНЦЕРТ ФЕСТИВАЛЮ «ТИСЯЧОЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ СКРИПКИ»,

який відбувся 22 червня 2013 року у Колонній залі ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України


Це ансамбль з 30-и інноваційних смичкових інструментів майстра-винахідника Флоріана Юр’єва, що є результатом

виконання наукового проекта національної спілки музикантів України: «Інноваційний шлях розвитку українського

скрипкарства» та практичним втіленням меценатського проекту Миколи Проданчука: «Українська скрипка». Ансамбль

«Ukrainnowstrings–F30», завершений до ювілею «Тисячоліття української скрипки», складається з 17-ти скрипок, 6-и

альтів, 5-ох віолончелей та 2-ох контрабасів. Кожний інструмент ансамблю має новітню запатентовану конструкцію

та являє собою пластичне втілення художнього образу.

«UKRAINNOWSTRINGS–F30»

Контрабас «Тарас»Скрипка «Україна»

Віолончель «Тетяна»Віолончель «Вівальді» Контрабас «Бах»Віолончель «Оранта»Віолончель «Гайдн»Альт «Кобзар Тарас» Віолончель «Гмиря»

Скрипка «Либідь» Скрипка «Ольга»Скрипка «Аріана»Скрипка «Софія» Скрипка «Крушельницька» Скрипка «Чарівна либідь»Скрипка «Чара»

Альт «Глюк»Скрипка «Баженов» Альт «Бетховен»Альт «Глінка»

Скрипка «Бартолі»

Альт «Паганіні» Альт «Прокоф’єв»

Скрипка «Страдіварі»Скрипка «Шуберт»

Скрипка «Хейфец»

Скрипка «Чайковський»Скрипка «Моцарт» Скрипка «Венявський» Скрипка «В’єтан»


Флоріана Ілліча Юр’єва я знаю більш ніж півстоліття з тих пір, коли ми разом вчилися в Київському художньому інституті. Вчився Флоріан на відмінно, за що мав стипендію ім. Іллі Репіна. В інституті, крім основної спеціальності архітектора-художника,він оволодів ремеслом художника-графіка і скульптора малих форм. Тому, після закінчення інституту і після багатьох художніх виставок, він був прийнятий в дві професійні Спілки: Архітекторів і Художників. Будучи по складу характеру художником-новатором і ще дослідником-мистецтвознавцем, він зробив відкриття в галузі кольорознавства, написав докторську дисертацію на тему: «Кольорова образність інформації» і за це став віце президентом міжнародної Академії «Модус Колоріс»

За що Юр’єв був прийнятий в Спілку Музикантів, я зрозумів, коли на концерті в Музеї українського мистецтва урочисто прозвучала його музика, написана на вірші Тараса Шевченко. Тоді несподівано я був глибоко вражений музичним талантом Флоріана.

Нове потрясіння – це концерт , який відбувся 22 червня цього року в Національній філармонії. То був другий тур всеукраїнського фестивалю «Тисячоліття української скрипки», на якому вся дуже змістовна і складна програма виконувалась виключно на інструментах Флоріана Юр’єва, лауреата першого тура фестивалю.

Раніше, з багатьох попередніх публікацій преси та від друзів музикантів і скульпторів, я дізнався, що Флоріан робить диво-скрипки, яких ще не бачив світ, що це справжні художні витвори і звучать вони краще за славетні італійські скрипки. Ці свідчення я обережно вважав перебільшенням.

Але те що я потім почув і побачив на власні очі, перевершило мої найкращі сподівання. Як художник, я спочатку сприймаю мистецтво візуально. І я побачив, що інструменти Юр’єва – це не тільки шедеври декоративно-прикладного мистецтва (як стверджує скульптор академік Борис Довгань), а й унікальні художні образи, портретна довершеність і пластична гармонійність яких така, що форма візуально співає. І ось, коли в філармонії в руках музикантів ці інструменти дійсно заспівали, стало зрозуміло, що ми разом з поетом Іваном Драчем і п’ятьмастами прихильниками музики були щасливо присутні при події всеукраїнського і всесвітнього значення. Вперше ми почули, що смичкові інструменти можуть звучати «людськими» голосами: скрипка «Україна» співала славетним бельканто Соломії Крушельницької, віолончель «Гмиря» співала оксамитовим тембром Гмирі, а коли весь оркестр виконував «Херувімську» Веделя, було враження, що це співає багатоголосний хор! Це було чудесне потрясіння для нас і для всіх присутніх на цьому фестивальному концерті, за який натхненним музикантам і майстру Флоріану героїчному трудівнику треба дякувати і дякувати.

Фестиваль «Тисячоліття української скрипки» довів, що українська музична культура в усьому світі не пасе задніх, а відроджене українським майстром-художником Флоріаном Юрь’євим українське скрипкарство (як і в XI столітті) перевершує світовий рівень якості смичкових інструментів.

Не має сумніву, що унікальні інструменти оркестру Юр’єва – це національний набуток України, тому є надія, що наше Міністерство Культури буде сприяти тріумфальному розвитку інноваційного українського скрипкарства.

Із задоволенням приєднуюсь до рішення Національної спілки музикантів України представити автора цього унікального оркестру майстраФлоріана Юр’єва на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2014 року.

Академік Національної академії мистецтв України,Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка,професор М. А. СТОРОЖЕНКО

ПРО ДИВОВИЖНИЙ ОРКЕСТР МАЙСТРА-ХУДОЖНИКА ФЛОРІАНА ЮР’ЄВА



Modus «Чарівна Либідь»

2014


«Modus Maecenatis»

Смичкова кобза (альт):

«Микола Проданчук», 2015

Скрипка «Чарівна Либідь»,

смичкова кобза (альт) «Меценат»,

присвячені фундатору проекту

«Українська скрипка», меценату

Миколі Георгійовичу Проданчуку


ЗАКЛЮЧНИЙ КОНЦЕРТ ФЕСТИВАЛЮ «ТИСЯЧОЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ СКРИПКИ»

відбувся 25 червня 2015 року у храмі «Софія Київська»


Всі інструменти, на яких грають музиканти камерного оркестру «Київ-Класік», створені майстром-художником Флоріаном да Кіренгі Юр’євим


Видання підготовлено до друку відділом інформації інституту «Екогінтокс» (редактор – Антон Головін) та відділом інформації Національної всеукраїнської музичної спілки (редактор – Олена Штукар).

Дизайнер – Катерина Кириченко.


ТИСЯЧОЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ СКРИПКИpublication of second volume of trilogy...

Documents