НОРМАТИВНО-ПРАВОВАЯ БАЗА ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТИ И

ЭНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТА В УКРАИНЕ

LEGISLATION FOR ENERGY EFFICIENCY AND ENERGY MANAGEMENT IN UKRAINE:

Иншеков Е.Н., к.т.н.Институт Энергосбережения и Энергоменеджмента НТУУ

“КПИ”, Украина

Inshekov Е.N., Ph.DInstitute for Energy Saving and Energy Management NTUU

“KPI”, Ukraine

Донецк, 17 июля 2013 / Donetsk, July 17th 2013

I E E

Содержание «Зеленая экономика» путь к

устойчивому развитию Цель и задачи энергоменеджмента, его

“составляющие” Иерархия энергоменеджмента, объект и

субъект деятельности. Национальное законодательство и

нормативная база Международные стандарты, ISO 50001 Выводы

Введение Потребности в энергоресурсах – с развитием общества

постоянно растет (невозобновляемые, возобновляемые). Воздействие на экологию и изменение климата –

стали очевидны, рост негативных последствий. Цель развития общества: организация рационального

энергопотребления с минимально негативным влиянием на окружающую среду, бережным использованием энергетических ресурсов при разумном и достаточном удовлетворении потребностей общества во всех видах и формах энергии при соблюдении принципов устойчивого развития.

Зелена економіка – свіжий погляд на забезпечення сталого розвитку (ООН, Конференція Ріо+20)

Відділити економічне зростання від використання та споживання природних ресурсів та енергії

Забезпечити більше вартості з меншим впливом на довкілля та більшою екологічною ефективністю

ВідповідьВідповідьПроблемаПроблема

Сталий промисловий

розвиток

Здоров»я, дохід, якість життя населення

Використання ресурсів, викиди, забруднення, вплив на довкілля

Зелена економіка - це економіка з низькими обсягами викидів вуглецевих сполук, яка ефективно використовує ресурси та відповідає інтересам всього суспільства (ЮНЕП)

Сутність сталого промислового розвитку:

Джерело: Мусина Л.А., МинЭкономики, 2013

Впровадження технологій ресурсно-ефективного та більш чистого виробництва;

Підвищення енергоефективності, розвиток ВДЕ та АВП, впровадження енергетичних стандартів (50001);

Створення сприятливого регуляторного середовища для зеленого бізнесу;

Інвестування у дослідження, розвиток та впровадження чистих технологій, створення нових виробництв, оновлення інфраструктури;

Сприяння еко-інноваціям:

удосконалення виробничих процесів та організації бізнесу з метою економії матеріальних ресурсів (нетехнологічні інновації);

комерціалізація та вихід на ринки чистих технологій (технологічні);

Розвиток сектору послуг для зеленої економіки

Зелена промисловість: секторальна стратегія впровадження зеленої економіки

Україна приєдналася до Глобальної Платформи Зеленої промисловості у червні 2012 року

Підвищення ефективності використання ресурсів Зміцнення управління відходами Скорочення та ліквідація токсичних матеріалів Енергоефективність та використання відновлюваних джерел Прийняття підходу “життєвого циклу” до обробної галузі Доступність фінансів для зеленої промисловості Сприяння трансферу технологій та обміну передовим

досвідом Сприяння глобальним зеленим ланцюжкам вартості Підтримка зелених промислових досліджень та інновацій Заохочення Зелених виробництв і робочих місць Встановлення Цілей Зеленої промисловості

Ініціатива “Стала енергетика для всіх”

Досягнення трьох взаємоповязаних цілей до 2030 року:

забезпеченя загального доступу до сучасних енергетичних послуг

двократне підвищення ефективності використання енергії;

подвоєння частки відновлюваних джерел енергії у світовому енергетичному балансі;

На Конференції ООН “Ріо+20” понад 60 країн підтримали Ініціативу “Стала енергетика для всіх” і розробляють національні плани і програми у сфері енергетики. Мобілізовано 513 млн дол. США.

Зобов'язання:

Промислово розвинуті країни – прискорити перехід на технології з низьким рівнем викидів СО2;

Країни, що розвиваються – опанувати більш чисті альтернативні джерела енергії, надати доступ населенню до них.

Системы энергоменеджмента

Smart Grid

1. Повышение энергоэффек-

тивности потребителей

2. Совершенство-вание

традиционной энергетики

4. Развитие накопителей

энергии разной физической

природы

3. Развитие источников

распределенной генерации

Исторический аспект развития энергоменеджмента (1)

Энергетические кризисы 1972-1973 и 1979-1980 годов привели к

многократному (до семикратного без учета инфляции) возрастанию цен на нефть.

Начало 21-го века – «энергетические» войны, рекорды биржевых цен.

Опыт развитых стран: принятие и реализация национальных и

региональных программ энергосбережения создания и развитие систем энергоменеджмента

на разных уровнях иерархии общества

Исторический аспект развития энергоменеджмента (2)

Опыт Украины Закон Украины «Об энергосбережении» (1994 год) Государственный комитет по энергосбережению (1995 год), с 2011

– Государственное агентство (Держенергоефективність) Инспекция по энергосбережению (1997 год) Региональные органы управления в местных и областных

администрациях (1998 год) Создан Институт энергосбережения и энергоменеджмента НТУУ

«КПИ» (1997 год) Открыта специальность «Энергоменеджмент» (1997 год) Создан Центр подготовки энергоменеджеров (Киев, 1996 год) и

система повышения квалификации – сеть Центров при университетах Львова, Харькова, Днепропетровска, Запорожья, Одессы, Севастополя (2000 год) 

Цель и задачи энергоменеджмента

Цель энергоменеджмента — достижение высокой энергоэффективности производства, лучшего использования человеческого и ресурсного потенциала предприятия.

Миссия, Стратегия, Тактика энергоменеджмента — это система целей, направлений, мер по реализации идеи энергоменеджмента в определенные промежутки времени хозяйственной деятельности организации.

Построение системы энергоменеджмента объекта - внедрение принципов энергоменеджмента, осуществляется на основе системного подхода.

Энергетический менеджмент

Организация создать подразделение,определить его обязанности и бюджет

Анализ и исследование и описание энерго- планирование использования, поиск возможностей

энергосбережения (ВЭС) Контроль контроль выполнения «Энерго-Плана»,

разработка энергетических индикаторов Консалтинг отчет об энергоиспользовании,

внутренний консалтинг, анализ рынка Внедрение внедрение ВЭС, их инсталляция и

сопровождение

Энергоменеджмент и его «составляющие»

Интегрированное ресурсное планирование - (ИРП) – (Integrated Resource Planing -IRP), которое включает: - Управление энергоиспользованием (DSM), которое включает:

- управление нагрузкой (Load Management);- управление энергопотреблением конечного

потребите-ля (End Users Consumption Management);- Планирование энергоснабжения с учетом действий по управлению энергоиспользованием (Supply side planning - SSP or Supply side management – SSM);

Энергетический аудит (Еnеrgу Аudіt); Контроль и нормализация энергопотребление (Monitoring &

Targeting – M&T); Верификация данных и результатов (Data & Results Verification

– Verification Protocol).

Иерархия энергоменеджмента

Энергетический менеджмент У

ровн

и, о

бъ

екты

Мак

роур

овен

ььь

М

икро

уров

ень

Международный уровень

Государство

Отрасль

Регион (область)

Город (район)

Объекты хозяйственной деятельности

Объекты сферы услуг

Объекты социальной сферы

Семья

Упр

авле

ние

Т

ехно

логи

и

Знан

ия, у

мен

ия, н

авы

ки

Объект и субъект деятельности. Оценка уровня развития

Объектом управления в системе энергоменеджмента является совокупность технологического и энергетического оборудования, энергетических сетей, а также режимы их работы.

Субъектом управления – технический, инженерный, управляющий персонал.

Матрица энергоменеджмента – оценка уровня развития энергосбережения и энергоменеджмента для предприятия. Колонки матрицы - организационно-экономические аспектов деятельности системы энергоменеджмента на предприятии: политика, организация деятельности, мотивация, информационная система, маркетинг и инвестирование.

Профиль организации.

Энергоэффективность, энергоменеджмент и энергоаудит, законодательство и стандартизация

Национальные законы, стандарты, РУ Закон об энергосбережении (1994), изм. и доп,

другие Законы Украины Стандарты по ЭМ и ЭА Постановления КМУ, Приказы ДАЕР, Методики,

Положения…

Международные стандарты Национальные стандарты (США, Дания,

Ирландия, Ю.Корея…) Европейский стандарт EN 16001 Международный стандарт ISO 50001

Национальное законодательство и стандартизация ЭЭ/ЭА/СЭнМ

Наведено перелік: Законів України, підзаконних нормативно-правових актів, Указів та розпоряджень Президента

України, Постанов та Розпоряджень Кабінету

Міністрів України, наказів і постанов органів державної

влади у сфері енергозбереження / ЕА / СЕнМ.

Закони України (1)

Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 р. [1]; Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. [2]; Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про

адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про енергозбереження» від 21.06.2001 р. [3];

Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 р. [4];

Закон України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» від 05.04.2005 р. [5];

Закон України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. [6]; Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо стимулювання заходів з енергозбереження» від 16.03.2007 р. [7];

Закони України (2) Закон України «Про основні засади державного нагляду

(контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. [8];

Закон України «Проальтернативні види палива» від 21.05.2009 р. [9];

Закон України «Про газ (метан) вугільних родовищ» від 21.05.2009 р. [10];

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення "зеленого" тарифу від 25.09.2009 р. [11];

Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010 р. [12];

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011;[13]

Податковий Кодекс України [14]; Митний Кодекс України [15].

Укази Президента України, що сприяють провадженню

політики з енергозбереження (1) Указ Президента України №389/98 від 29.04.1998р. «Про Основні напрями

розвитку агропромислового комплексу України» [16]; Указ Президента України № 662/99 від 16.06.1999 р. «Про заходи щодо

скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами» [17];

Указ Президента України №457/2000 від 10.03.2000 р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 лютого 2000 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України» [18];

Указ Президента України №399/2000 від 09.03.2000 р. «Про утворення Державного комітету України з енергозбереження» [19];

Указ Президента України №598/2000 від 14.04.2000 р. «Про Міністерство палива та енергетики України» [20];

Указ Президента України №216/2002 від 05.03.2002 р. «Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002-2004 роки» [21];

Указ Президента України №1094/2003 від 06.09.2003 р. «Про заходи щодо розвитку виробництва палива з біологічної сировини» [22];

Указ Президента України №1863 від 9 грудня 2005 р. «Про стан енергетичної безпеки і оборони України та основні засади державної політики у сфері її збереження» [23];

Укази Президента України, що сприяють провадженню

політики з енергозбереження (2) Указ Президента України №1900/2005 від 31.12.2005 р. «Про утворення

національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів» [24];

Указ Президента України №1863 від 15.06.2007 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» [25];

Указ Президента України №678/2007 від 02.08.2007 р. «Про стан виконання Рішень національної безпеки і оборони України з питань енергетичної безпеки» [26];

Указ Президента України №174 від 28.02.2008 р. «Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів» [27];

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" вiд 28.07.2008 р. № 679/2008 [28];

Указ Президента України №82/2009 від 10.02.2009 р. «Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів» [29];

Указ Президента України № 462/2011 від 13.04.2011 р. «Про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України» [30].

Постанови Кабінету Міністрів України (1)

Постанова КМУ № 699 від 02.09.1993 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» [34];

Постанова КМУ № 244 від 19.03.1997 «Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів»[35];

Постанова КМУ № 751 від 15.07.1997 «Про Програму заходів щодо скорочення споживання природного газу» [36];

Постанова КМУ № 786 від 15.07.1997 «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» [37];

Постанова КМУ № 1505 від 31.12.1997 «Про Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики» [38];

Постанова КМУ № 1094 від 15.07.1998 «Про державну експертизу з енергозбереження» [39];

Постанова КМУ № 2183 від 30.11.1999 «Про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами» [40];

Постанови Кабінету Міністрів України (2)

Постанова КМУ № 1040 від 27.06.2000 «Про невідкладні заходи щодо виконання Комплексної державної програми енергозбереження України» [41];

Постанова КМУ № 1039 від 29.06.2000 «Питання державної інспекції з енергозбереження» [42];

Постанова КМУ № 1071 від 07.07.2000 «Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів» [43];

Постанова КМУ № 241 від 14.03.2001 «Про використання бюджетних асигнувань на виконання енергозберігаючих проектів» [44];

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.04 №1084 «Про затвердження Порядку формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету» [45];

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.06 №1670 «Про затвердження Порядку проведення кваліфікації когенераційної установки» [46];

Постанова КМУ № 444 від 14.05.2008 «Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих» [47];

Постанови Кабінету Міністрів України (3)

Постанова КМУ № 935 від 22.10.2008 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів» [48];

Постанова КМУ № 263 від 25.03.2009 «Про порядок переведення підприємств на резервні види палива» [49];

Постанова КМУ № 243 від 01.03.2010 «Про затвердження Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки» [50];

Постанова КМУ № 591 від 14.07.2010 «Про затвердження порядку використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті на виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010 -2015 роки» [51];

Постанова КМУ № 702 від 11.08.2010 «Про затвердження Порядку використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки заходів із енергозбереження через механізм здешевлення кредитів» [52];

Постанова КМУ № 704 від 11.08.2010 «Про затвердження Порядку використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з підтримки виконання Енергетичної стратегії України на період до 2030 року в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії» [53];

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 р. № 447 «Питання реалізації Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки» [54];

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 р. № 1056 «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження» [56];

Постанови Кабінету Міністрів України (4)

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 р. № 689 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки» [55];

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 105 «Деякі питання виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки» [57];

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.06.12 №538 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010—2015 роки» [58];

Постанова КМУ від 12 вересня 2012 р. № 921 «Про внесення змін до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки» [59];

Постанова КМУ від 14 листопада 2012 року № 1043 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 29 червня 2011 р. № 689 і від 17 жовтня 2011 р. № 1056» [60];

Постанова Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1052 «Про внесення змін до переліку енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих, що звільняються від ввізного мита та операції з увезення яких на митну територію України звільняються від обкладення податком на додану вартість» [61].

Розпорядження Кабінету Міністрів України (1)

Розпорядження КМУ № 145-р від 15.03.2006 «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» [70];

Розпорядження КМУ № 1334-р від 16.10.2008 «Про схвалення пріоритетних напрямів діяль ності у сфері енергоефективності та енергозбереження на 2008-2009 роки» [71];

Розпорядження КМУ № 1337-р від 16.10.2008 «Про здійснення заходів щодо скорочення споживання електричної енергії бюджетними установами» [72];

Розпорядження КМУ № 1567-р від 17.12.2008 «Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів» [73];

Розпорядження КМУ № 217-р від 12.02.2009 «Питання організації виробництва та використання біогазу» [74];

Розпорядження КМУ № 466-р від 28.04.2009 «Про заходи щодо зменшення обсягів споживання енергетичних ресурсів у бюджетній сфері» [75];

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.07.09 №891-р «Про затвердження плану заходів на 2010 рік щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року [76];

Розпорядження КМУ № 1425-р від 25.11.2009 «Про затвердження плану заходів, спрямова них на формування в суспільстві свідомого ставлення до необхідності підвищення енергоефективності на 2010-2011 роки» [77];

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.12. 2011 р. № 1321-р «Про утворення територіальних органів Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження» [78].

Накази органів державної влади України (1)

Наказ Держенергоефективності України від 21.07.11 №63 «Про затвердження Методики розрахунку показника енергоємності валового регіонального продукту» [97];

Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.09.2011 р. № 64 «Про затвердження Порядку конкурсного відбору енергоефективних проектів для їх державної підтримки за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті» [98];

Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.10.2011 р. № 105 «Про затвердження Порядку конкурсного відбору енергоефективних проектів для їх державної підтримки за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті» [99];

Наказ Держенергоефективності від 21.03.12 № 28 “Про затвердження Угоди про взаємодію між спеціалізованою організацією, атестованою Держенергоефективності на право проведення енергетичного аудиту та Центральною групою енергетичного аудиту Держенергоефективності” [97];

Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.02.2013  №142 «Про затвердження Порядку складання та подання запитів на одержання публічної інформації, розпорядником якої є Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, і форми для подання запиту на одержання публічної інформації» [100].

Международные стандарты ЭМ, применение в Украине

Европейский - EN 16001 Программа ЕС - INOGATE (Semise) Германия – GIZ

Международный - ISO 50001 Программа ООН - UNIDO Международный консалтинг - TUV Sud, TUV Nord,

DNV

EN 16001, ISO-50001 – Структурна схема

Система енергетичного менеджменту

Енергетична політика

Планування

Впровадження та функціонування

ПеревіркаМоніторинг та вимірювання

Коригувальні та превентивні дії

Внутрішній аудит

Аналітичний огляд системи енергетичного менеджменту

Безперервне покращення

Дій

Плануй Виконуй

Перевіряй

ISO 50001: основа– национальные стандарты

США: ANSI/MSE 2000:2008 A Management System for Energy (Система энергоменеджмента)

США: ANSI/IEEE 739:1995 Recommended practice for energy management in industrial and commercial facilities (Рекомендуемая практика для энергоменеджмента на промышленных и коммерческих предприятиях)

Дания: DS 2403:2001 Energy Management – Specifications (Энергоменеджмент – Спецификации)

Дания: DS/INF 136:2001 Energy Management – Guidance on Energy Management (Энергоменеджмент – Руководство)

Швеция: SS 627750:2003 Energy Management Systems – Specification (Системы энергоменеджмента – Спецификация)

Ирландия: I.S. 393:2005 Energy Management Systems – Specification with Guidance for Use (Системы энергоменеджмента – Спецификация с Руководством по использованию)

Южная Корея: KS A 4000:2007 Energy Management System Китай: GB/T 23331:2009 Management System for Energy –

Requirements (Система энергоменеджмента – Требования) ЮАР: SANS 879:2009 Energy Management – Specifications

(Энергоменеджмент – Спецификации)

Стандарт ISO 50001 издан в июне 2011 г.

В ходе финального голосования с 28 марта по 28 мая 2011 г. был достигнут высокий уровень консенсуса: он был поддержан большинством стран-членов Технического комитета ИСО/ТК 242 (ни одного голоса «против»).

За 6 месяцев после публикации он получил национальный статус в 16 европейских странах (в т.ч. Великобритании, Нидерландах, Дании, Испании, Франции, Ирландии, Австрии, Польше, Литве, Словении, Швеции, Швейцарии), в странах Азии (Сингапуре, Японии, Индии, Корее), а также в ЮАР, Канаде и Бразилии.

Будущие стандарты ISO серии 50000: Издание планируется в середине 2014 года

Обозначение Наименование на английском языке Наименование на русском языке

ISO/CD 50002 Energy audits Энергоаудиты

ISO/WD 50003 Energy Management SystemAudits and Auditor Competency

Аудиты СЭнМ и компетентность аудитора

ISO/CD 50004 Energy management systems Guidance for thе Implementation, Maintenance and Improvement of an EnMS

Системы энергоменеджмента – руководство по внедрению, поддержанию в рабочем состоянии и улучшению СЭнМ

ISO/WD 5000Х Measurement and verification of organizational energy performance

Измерение и верификация организационного уровня энергоэффективности

ISO/WD 5000X Energy baselines and Energy Performance Indicators – General Principles and Guidance

Энергобазовые линии и Индикаторы энергоэффективности – Общие принципы

и Руководство

ISO/PWI 5000Х Energy management systems – Modular implementation of the energy management system including the use of energy performance evaluation techniques

Системы энергоменеджмента Модульное внедрение СЭнМ с использованием методов оценки уровня энергоэффективности

ISO/AWI 5000Х Guidelines for the assessment and improvement of energy services to users

Руководящие указания для пользователей по оценке и улучшению энергосервисов

Сертифицирование компаний по

ИСО 50001 в миреISO 50001 certified Company or Organisation Country Certif.Body No.of Sites

Tata Global Beverages GB Ltd. UK BSI 1

Technology Centre Leighton Buzzard UK BSI 1

Techrete (UK) Ltd. (2 sites) UK NSAI 2

TMD Friction UK Ltd UK BSI 1

VINCI Facilities (4 sites) UK BSI 4

Virgin Trains West Coast Ltd. UK BSI 1

Viridor Waste (151 sites) UK BSI 151

West Coast Trains Ltd. (17 sites) UK BSI 17

Azovstal Iron & Steel Works (Metinvest Group) Ukraine TÜV Süd 1

S-engineering LLC Ukraine BVC 1

Zaporizhstal Integrated Iron & Steel Works JSC Ukraine BVC 1

UPM S.A. Fray Bentos Mill Uruguay Uruquay Inspecta 1

3M Cordova, IL USA DEKRA 1

Allsteel, Muscatine, Iowa USA DEKRA 1

Bridgestone Americas Tire Organization Wilson, NC USA DEKRA 1

Case IH tractor plant, Racine, Wis. USA DQS 1

CNH America LLC, Sturtevant WI USA DQS 1

Всего – 1821, (USA – 20, UK -55, Germany - 985, Russia – 13)

Фінансові

найчастіше згадуються при обговоренні проблем енергозбереження

відсутність капіталу, особливо оборотних коштів у підприємств;

високі банківські ставки на кредити;

великі витрати на нарощування капіталу внаслідок високих кредитних ставок;довгі та не завжди прозорі процедури оформлення кредитів, грантів;великі ризики фінансування, кредитування;

тарифи на потужність та енергію не відображають участі всіх учасників енергоринку і недостатньо прозоро відображають реальні витрати;нестача інвестицій, включаючи зовнішні - головна перешкода в нинішньому “економічному кліматі”

Соціальні

пов’язані з рівнем освіти, інформаційним забезпеченням та інше

низька інформованість;

недостатньо використовуються ІНТЕРНЕТ-технології;

недостатній рівень освіти в сфері енергозбереження, енергомаркетингу та енергоменеджменту;

не сформована проблема в консультаційних пунктах;

використання нераціональних форм соціальних пільг за споживання енергії;

“проблема не зачіпає моїх інтересів”, тобто “це не моя справа”.

неефективна структура генеруючих потужностей (недостатньо маневрова потужність);

Виробничі

для промисловості ефективність енерговикористання часто не розглядається, як важлива складова бізнесу. Існує так звана “виробнича специфіка”пріоритет інвестицій на підвищення продуктивності праці або

якості продукції перед інвестиціями, спрямованими на підвищення енергоефективності;

незбалансовані попит та пропозиція на потужність та енергію;

незадовільні темпи оновлення обладнання ТЕС, що призводить до збільшення відпускної ціни в енергоринок;

занадто великі технологічні втрати як у енергокомпаній, так і у споживачів енергії;

у енергокомпаній - внаслідок високої зольності вугілля, що надходить;

низький ККД генеруючого обладнання через його значне зношення;

як у енергокомпаній, так і у споживачів енергії - за рахунок здійснення електропостачання на зниженій частоті (особливо в зимову пору) і якості енергії;істотні втрати енергії і енергоносіїв як у енергокомпаній, так і у споживачів;відключення та обмеження споживачів електричної енергії;

“комерційні втрати”.

Адміністративні

в основному пов’язані із спадщиною адміністративно-командної системи

фінансові потоки на енергоринку побудовані за адміністративними ознаками і не є прозорими;ціна на енергію визначається адміністративними рішеннями, передусім “політичними” міркуваннями, і тільки потім - витратами;нормативна база планової економіки в деяких випадках переноститься на ринкову економіку України:

нормування енергії;

правила користування енергії;

відключення (обмеження) споживачів не рідко здійснюється за “адміністративними ознаками”.

документи енергопостачальний організацій і практика їх застосування не враховують прав споживача, відсутній механізм захисту цих прав;пріоритет керівників віддається ліквідному на зовнішньому ринку товару з високим рівнем витрат;

Юридичні

пов’язані з неповною нормативно-правовою базою

відсутність законодавчих та нормативних актів для обов’язкового обліку енергії, з функціонування енергоринку та інше;безкарність за неплатежі за використану енергію;

збитки споживачів за відключення і за поставку неякісної енергії залишаються без уваги;

дотримання антимонопольного законодавства здійснюється не в повній мірі;недопрацьована система відповідальності ліцензіантов з постачання електроенергії за несвоєчасну оплату купованої з енергоринку енергії;.

Ринкові

здійснення ринкових перетворень не відповідає сучасним вимогам

ринок енергозберігаючого обладнання і технологій базується на лобіюванні інтересів окремих фірм-виробників;недостатня мотивація;відсутність достатнього досвіду і культури проведення маркетингових досліджень, бізнес планування, менеджменту проектів;фактичні втрати пов’язані з нераціональним використанням енергії покриваються суспільством, а не винуватцями;додаткові витрати пов’язані із забрудненням навколишнього середовища, усуненням екологічних наслідків при виробництві, передачі або споживанні енергії не покриваються забруднювачами;.надмірне споживання енергії покривається не тільки споживачами (через оплату енергії), але і суспільством - за рахунок імпорту додаткових енергоресурсів;недостатнє стимулювання енергозбереження, включаючи інвестиційне;відсутня можливість вибору постачальники і/або вибору енергоносія;існує прихована монополія постачальників енергії, що полягає в прямому або не прямому диктаті при реалізації програм енергозбереження;непрозора приватизація енергооб’єктів; непослідовність при реалізації правил енергоринку (посилення /послаблення втручання державних структур); зміст та форма пільг за використання енергії не відповідає ринковим відносинам; податки та мито не знаходяться на належному рівні, що спонукає тіньову економіку.

Анализ опыта США, ЕС и Украины Взаимосвязь: устойчивое развитие –

энергоэффективность – экология – изменение климата.

Законодательная база: законы, акты, тарифы, кредиты, стимулирование

Институционная база: Агентства по рациональному использованию энергии, энергоконсалтинговые, энергосервисные, энергоаудиторские компании, Центры энергоэффективности для населения, Информационные центры

Профессиональная деятельность: энергоаудитор, энергоменеджер

Выводы Для повышении энергоэффективности экономики

нет альтернативы созданию и развитию систем энергоменеджмента на различных уровнях иерархии.

Украина, как и многие страны СНГ, находится в самом начале этого пути, хотя много и сделано...

Нет необходимости «изобретать велосипед» - можно использовать и адаптировать к «нашим условиям» опыт развитых стран.

Для решения этих задач необходима подготовка специалистов нового научно-технического и информационного содержания (энергетика, экология, экономика, управление, устойчивое развитие…)

Спасибо за внимание!!!

Иншеков Е.Н.,

Институт Энергосбережения и Энергоменеджмента НТУУ “КПИ”,

Украина, 03056,

Киев, Борщаговская 115,

тел. +38-044-4068607,

факс +38-044- 4068643,

eni@iee.kpi.ua