Інформаційний вісник

3 (43) 2012

Київ 2012

1

ББК 78.34(4Укр)Б 59

Бібліосвіт : інформ. вісн. – Вип. 3 (43) 2012 / [редкол. : Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.),О. Виноградова, Т. Якушко] ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацт-ва». – К. : [б. в.], 2012. –80с.

Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко

Редактори: В. Кучерява, Н. Лінкевич, С. Чачко

ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», 2012

2

ЗМІСТ

Ювілеї

З. Корчинська

Вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек!Вітаємо Марію Тарасівну Вербець!Вітаємо Волинську обласну бібліотеку для юнацтва!Завжди юна своїми читачами:35 років від дня створення Волинської обласної бібліотеки для юнацтва

678

9

Зарубіжний досвід

З. Гур’ян Обслуговування молоді в бібліотеках закордонних країн

21

Досвід роботи

О. Матюхіна Сонячне бібліотечне коло 27

Ю. Ворона ЄВРО – 2012: від бібліотекарів до читачів 32

Правове виховання

С. Довбня Виховання правової культури та підвищення правової свідомості молоді через молодіжні правові клуби

39

Соціологічні дослідження

Т. Сопова Соціологічний зріз проблеми читання юнацтва та молоді

43

Н. Ковган Анкета «Привабливість бібліотечної професії для молоді»

57

3

Нормативно-правові документи

Наказ Міністерства культури України 60

Вісті з регіонів

О. Петрова Вересневий букет – молоді 69Т. Сопова Ініціативи молодих – для молодих 72

Бібліотечні ноу-хау 75

4

Ювілеї

ШАНОВНІ КОЛЕГИ! Вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек!

Хранителі знань, невичерпне благоДаруєте світові з самих початків.

Бажаємо вам крім любові й достатку –Натхнення, піднесення, волі, наснаги.

Бажаємо й далі творити чудесне,Мандруючи в книгах життєвих історій.Шукайте себе, в швидкоплинному морі

Без втоми пливіть в вашій справі почесній.Від того моменту, як книга родилась,Як туш і перо доторкнулись паперу,Знання перейшло у новітнюю еру –

І ваша дорога у світі з’явилась.Відтоді води пролилося чимало,

Знання відтепер мандрує повітрям,Промінням і хвилями, склом і металом –

Багато джерел інформації в світі.Ви руку тримаєте в нього на пульсі,

Сучасне з майбутнім – у вашій турботі.Бувайте завжди у хорошому дусі.

Нехай вам щастить у цікавій роботі.

З повагою, редколегія інформаційного вісника «Бібліосвіт»

5

Ювілеї

У день Вашого ювілею колектив ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» від усієї душі бажає Вам невичерпної життєвої і творчої наснаги,успіхів і здобутків, здійснення всіх професійнихта особистих задумів.

Нехай людська шана буде подякою за Вашу чуйність, людяність та уміння творити добрі справи.

Хай у цей день і завжди поруч з Вами буде тепло і любов родини, вірність друзів та однодумців, повага керівництва і щедрість спонсорів, а підґрунтям щасливого життя та плідної професійної діяльності стануть міцне здоров’я, серце, сповнене любові та добра,

натхненна думка та щирі почуття!Хай Господь додає Вам сил, енергійності, впевненості й

гарного життєстверджуючого настрою!

З повагою, директор Георгій Саприкін та колективДБУ для юнацтва

6

Ювілеї

Вітаємо Волинську обласну бібліотеку для юнацтва!

Прийміть щирі вітання із 35-річним ювілеєм Бібліотеки!Ваша книгозбірня стала одним із найшановніших

бібліотечних закладів Волині, авторитетним культурно-освітнім центром, справжнім осередком культури й духовності, у якому юним громадянам прищеплюються любов до рідного слова, мистецтва та письменництва України, який консультує, вчить, інформує, рекомендує, приваблює…

Варто відзначити, що Бібліотека постійно оновлює свою інформаційну діяльність, спрямовує зусилля на покращення організації та змісту, на якомога більшу диференціацію напрямків і форм роботи, націлених на задоволення читацьких потреб у навчальній, соціальній та творчій сферах.

Особливо цінний внесок ви робите, організовуючи неповторні масові заходи, готуючи корисні для юнацтва та молоді методичні матеріали, що безперечно сприяють духовному, інтелектуальному, освітньому розвитку молодої особистості.

Як методико-консультаційний центр Бібліотека постійно здійснює допомогу книгозбірням області, що працюють з юнацтвом, у покращенні професійних навиків спеціалістів, сприяє у впровадженні інноваційних методів роботи, соціологічних і маркетингових досліджень.

Бажаємо Бібліотеці процвітання, а її працівникам – плідних звершень, міцного здоров’я, достатку та мудрості у виконанні благородної місії.

Благополуччя та творчого натхнення вам на многії літа!

З повагою, редколегія інформаційного вісника «Бібліосвіт»

7

Ювілеї

Завжди юна своїми читачами: 35 років від дня створення Волинської

обласної бібліотеки для юнацтваЗ. Корчинська, головний методистВолинської ОБЮ

15 серпня 1977 р., відповідно до рішення виконкому обласної Ради депутатів трудящих від 15.11.1976 р. за № 345 «Про план розвитку господарства області на 1977 р.», з метою поліпшення обслуговування підлітків та молоді була створена Волинська обласна бібліотека для юнацтва.

У грудні 1978 р. після облаштування приміщення та формування фондів книгозбірня була відкрита для читачів.

Під час урочистостей, які відкрив тодішній начальник обласного управління культури Микола Царенко, поет Петро Мах відзначив: «До цієї світлиці веде одна з головних вулиць нашого міста. До цієї світлиці прилягає площа, на якій зупинилася у задумі мудра Касандра світової літератури Леся Українка. Лесині очі, що так ласкаво зігрівають вікна нової книгозбірні Волині, народжуватимуть щастя в серцях Лукаша і Мавки на роздоллі зеленокрилого краю». Журналіст Святослав Крещук свій репортаж у молодіжній газеті зі свята відкриття Волинської обласної бібліотеки для юнацтва назвав «Криниці знань глибоке джерело».

Того незабутнього грудневого вечора директор книгозбірні Марія Михайлівна Мах, роздумуючи про перспективи установи, навряд чи могла уявити, скільки доведеться здолати перешкод, пережити прикрощів, аби довести всім і собі: обласній бібліотеці для юнацтва судилося щасливе майбуття. Тож і тепер, озираючись у пережиті роки, є про що згадати, і можна підбити підсумки. Цей оптимістичний ювілей – і свідчення компетентної самовідданої праці колективу, і запорука подальшого розвитку. Інакше й бути не може. І це красномовно підтверджує вдячність і шана книголюбів.

8

На початку діяльності фонд бібліотеки нараховував 37 тис. примірників. Сформувати його було непросто. На придбання фонду виділили 70 тис. карбованців. Це були величезні кошти, а потрібних книг, крім літератури з марксистсько-ленінськоїлітератури, на жаль, не було. Тому й доводилося відбирати книги з резервних фондів книгозбірень Естонії, Литви, Латвії. Допомагали їхні місцеві бібліотеки, де зарубіжна класика російською мовою була навіть не розпакована. У прибалтійських університетах ми придбали чимало літератури з математики і фізики.

Лише за два тижні книгозбірня обслужила 600 читачів. Вона почала набувати авторитету серед учнівської та студентської молоді міста. У гуртожитках заводів – підшипникового, синтетичних шкір та «Волиньпромбуду» – були організовані виїзні абонементи, пункти видачі. Бібліотека намагалась стати цікавою для молоді. На основі дефіцитних грамплатівок, записів обласного радіо працівники відділу мистецтв формували добірки для фонотеки, якими могли скористатися всі меломани. Бібліотекарі організовували розважальні культурно-масові заходи, дискотеки, конкурси за участю студентів тодішніх філії Львівського політехнічного інституту (зараз Луцький національний технічний університет) і педінституту (зараз Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки), створювали атмосферу, близьку молодіжному середовищу.

Біля витоків формування установи стояли працівники, завдяки ентузіазму яких бібліотека здобувала авторитет: О. С. Шурма, Н. І. Карченя, Т. Ю. Алєксєєва, Н. Г. Дударик (Конон), Г. І. Демічева, М. С. Куксо, Т. І. Васютинська, А. Ф. Лоцманова, нині покійні перший заступник директора А. М. Рабинюк, завідувачі відділів Л. М. Вегера та Л. О. Ейсмонт. У різні роки заступниками директора працювали Р. М.Тарнавська, яка своїм педантизмом, вимогливістю в постановці та вирішенні питань багато в чому урізноманітнила діяльність бібліотеки; Н. П.Фролова,яка, навчаючись в аспірантурі, мала змогу досліджувати успіхи та інновації молодого наполегливого колективу науковими методами. Чимало для розвитку книгозбірні зробили Г. Ю.Борзенько, Ж. О.Васевич, Є. А.Костецька, Т. Ю.Мухопад, Г. В.Карпінцова, М. Я.Болотник, Н. Є.Горчинська (Головач), Т. М. Пушкар (Павлова) та інші.

9

Тридцять п’ять років тому прийшла працювати у книгозбірню Н. А. Ількевич, очоливши інформаційно-бібліографічний відділ. Вона координувала роботу, брала додому газети, журнали, розписувала їх, спільно з працівниками відділу формувала величезний довідковий апарат. Бібліографічний відділ під її керівництвом і сьогодні – наша гордість. У бібліотеці створено розгалужений довідково-бібліографічний апарат, якому притаманні оперативність, повнота і багатоаспектність відображення фонду, наближення до конкретного запиту користувача.

На даний час бібліотека обслуговує більше 27 тисяч читачів. У її структурі 10 відділів. Штат бібліотеки складається з 46 чоловік, з них 42 – спеціалісти. За результатами роботи установу з 24 квітня 1995 р. віднесено до першої групи оплати праці. Це висока оцінка діяльності всього колективу обласним управлінням культури.

Уже 35 років книгозбірню незмінно очолює заслужений працівник культури України Марія Михайлівна Мах, яка ініціюєвипереджувальну стратегію і тактику діяльності трудового колективу. Працівники бібліотеки, як підкреслює директор Марія Мах, – люди креативні, ініціативні, з ясним розумом і невпинним прагненням до пізнання. Колектив – це дружна родина, яка злагоджено робить велику спільну справу. Бібліотекарі працюють на перспективу, своєю діяльністю наближають майбутнє, свідомо і професійно сприймають зміни та пропонують користувачамсправді нові й корисні послуги.

Директор завжди може покластися на свого авторитетного та ініціативного заступника з питань організації бібліотечної роботи А. С. Єфремову, яка активно відслідковує інновації в бібліотечній галузі, займається проектною діяльністю, успішно координує роботу із впровадження необхідних модулів програми «УФД/Бібліотека».

Найкращим надбанням бібліотеки є її працівники. Директор, враховуючи людські, професійні якості, сформувала творчі команди відділів. У книгозбірні немає плинності кадрів. Зрештою, до бібліотекарів із юнацької з пошаною ставляться лучани, з ними вітаються на вулиці як з хорошими знайомими.

З 1998 р., коли фондом «Відродження» бібліотеці було надано грант на забезпечення проекту «Входження в Інтернет»,

10

вона освоює віртуальний простір. Після 2002 р. за підтримки Держдепартаменту США, згідно програми ІRЕХ/ІАТР, бібліотека додатково розширила свої інформаційні можливості. Сьогодні діяльність книгозбірні характеризується збільшенням діапазону інноваційних форм, методів обслуговування, упровадженнямсучасних інформаційних технологій. Технічно оснащенабібліотека (36 комп’ютерів, у т.ч. 2 ноутбуки, 3 ксерокси, 6 принтерів, мультимедійний проектор, ламінатор, веб-камера) забезпечує користувачамнеобхідні умови для самостійного пошуку інформації, щов цілому відповідає основним завданням бібліотечного закладу. Нині бібліотечні працівники володіють технологіями, які поєднують сучасні методи пошуку й аналітичне опрацюванняінформаційного масиву. Технічне обслуговування та вивчення основ комп’ютерної грамотності, навігації в Інтернеті забезпечують завідувач відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів О. С.Борошук, працівники бібліотеки Я. Л.Мазурок, Н. О.Читкайло, Н. О.Єфремова.

Колектив книгозбірні сприяє піднесенню інтелектуального та освітнього рівня юнацтва шляхом найбільш повного використання документів на різних носіях.У 2011 р. деякі відділи бібліотеки вперше на Волині розпочали обслуговувати користувачів автоматизовано, а з січня 2012 р. уже всі відділи бібліотеки працюють в автоматизованому режимі. Це дозволило поетапно звільнити фахівців бібліотеки від рутинної праці і створити ефективний і комфортний сервіс з пошуку інформації для користувачів. Усе це зроблено за допомогою локальних обчислювальних мереж комп’ютерів і відповідних програмних систем.

За базове було обрано програмне забезпечення, створене на основі сучасних технологій і стандартів обробки та передачі інформації, що передбачає автоматизацію основних виробничих циклів бібліотеки. Система «УФД/Бібліотека» забезпечує автоматизацію роботи бібліотеки: комплектування бібліотечного фонду, обробку документів, обслуговування користувачів. Усі спеціалісти володіють комп’ютером і працюють у цій системі. Постійно поповнюються бібліографічні бази даних: універсальна, нормативноправових документів, електронних документів, художніх творів, сценаріїв, пісень, мистецтвознавча,ізовидань,

11

краєзнавча, конволютів,міжнародної статистики, впровадження стандартів бібліографічного опису, теорії і методики бібліографічної діяльності, бібліографічної діяльності шкільних бібліотек, корисних веб-сайтів, наукової обробки документів, журналістики, ресурсів Інтернету, зброя і військової техніки, сучасних автомобілів, психодіагностики та психокорекції, пенсійного забезпечення, методика викладання навчальних предметів у школі тощо. Пріоритет щодо введення в бази даних надається аналітичним бібліографічним описам статей із періодичних видань. Поглиблене аналітико-синтетичне опрацювання книг дозволяє бібліотеці найбільш повно розкрити зміст документних фондів. Саме це допомагає оперативно й якісно реагувати на запити користувачів, дозволяє більш ефективно використовувати інтелектуальні ресурси. У цьому значну роль відіграє головний бібліограф Л.В. Малиновська.

Реєстрацію користувачів, інформаційне та консультативне обслуговування успішно здійснюють завідувач сектору Р. П.Тимощук, провідні спеціалісти С. В.Дорофєєв та Д. І.Єгорова.

Фонд книгозбірні, який нараховує понад 146 тис. примірників друкованих видань та30 тис. файлів документів у архіві електронних публікацій, спрямований на задоволення освітніх та естетичних потреб молоді. Користувачам пропонується 174 назви журналів, 47 газет. Крім бюджетних коштів, бібліотека використовує всі можливі джерела їх поповнення. Для цього завідувач відділу формування фондів Н. В. Гаврилюк та головний бібліотекар О. В.Киричук знаходять спонсорів, плідно співпрацюють з науковцями та письменниками, які дарують бібліотеці свої книги, відвідують презентації, книжкові форуми та виставки в містах Львові, Рівному, Луцьку. Для регулярного поповнення фондів як своєї бібліотеки, так і бібліотек області налагоджені контакти з обмінно-резервними фондами Національної парламентської бібліотеки України та бібліотеки Волинського СНУ ім. Лесі Українки.

Проведено ретроконверсію активного фонду та сформовано електронний каталог бібліотеки, доступний у мережі Інтернет. Цю значну роботу здійснюють завідувач відділу наукового опрацювання, систематизації літератури та організації каталогів Л. Г.Каліс, головний бібліотекар Г. І.Ляховська, завідувач відділу

12

зберігання основного фонду Л. Є. Притолюк, головний бібліотекар Л. І.Янчук.

Створено веб-сайт книгозбірні (http://vollibr.org.ua), на якому представлено інформацію про її діяльність, краєзнавчі матеріали, блоги: «Колеги-бібліографи, обговоримо?», «Територія читання: книги, журнали, спілкування?», «Поблукаємо книжковими лабіринтами?», «Зазирни в краєзнавчу калейдотеку», «Потусуємосяна Арт-глобусі», «Відкрий методичну скарбничку».У 2011 р.започатковано дистанційне бібліографічне обслуговування користувачів, яким електронною поштою надсилаються спискилітератури з використанням бібліографічних баз даних.

Партнерство – запорука успіху бібліотеки. Згідно угод про співпрацю налагоджено контакти з обласним та міським управліннями освіти, Волинським інститутом післядипломної педаго-гічної освіти вчителів, навчальними закладами, молодіжними громадськими організаціями та творчими спілками, духовною семінарією.

Плідно і змістовно працює відділ абонементу. Під час обслуговування користувачів завідувач відділу Л. Л.Лукашук, працівники Т. П.Білецька, С. Н.Єгорова,Н. В. Любашевська, С. М.Стефановська, С. О.Янчук всебічно вивчають їх інтереси і запити, рекомендують кращі твори сучасної та класичної літератури. Зусилля працівників спрямовані на допомогу не лише тим, хто опановує навчальні програми, а й тим, хто прагне обрати конкурентоздатну професію згідно вимог ринку праці.

Після впровадження сучасного технічного оснащення значно змінився формат проведення масових заходів. Для користувачів бібліотеки завідувач відділу читальних залів Т. І. Швай, працівники О. О. Власюк, Н. В. Жиліна, М. П. Місюк, Л. Л. Бондарук, Л. Я. Самсонюк, І. В. Ярощук організовують цікаві зустрічі, конкурси, творчі діалоги, які сприяють популяризації фондів, громадянському та національному становленню молоді. Різноманітні масові заходиз використанням наочності, музичного супроводу, технічних мультимедійних засобів проводяться у зв’язку зювілейними літературними датами, історичними та політичними подіями. Створення власних слайд-фільмів, презентацій, використання фрагментів відео, кадрів документальної хроніки значно підвищує ефективність

13

заходів, сприяє засвоєнню інформації та розвиває пізнавальні інтереси користувачів. Подією в літературному житті країни був вихід роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшего». У читальному залі нашої бібліотекивідбулася презентація цього твору для студентів філологічного факультету ВНУ ім. Лесі Українки. До обговорення роману були запрошені викладачі університету, заслужена артистка України Г. Кажан, поетеса Н. Корнійчук. Присутні мали можливість за допомогою відеозапису почути автора, побачити цікаві відеокліпи. На мультимедійному уроці-спогаді «Війні немає забуття», проведеному для учнів Луцького медичного коледжу, використовувалися кадри документальної хроніки, записи листів фронтовиків, листів з фашистської неволі. Емоційний музичний супровід допоміг повернутися до тих страшних років та згадати всіх, хто здобував перемогу.Традиційним стало проведення змістовних заходів зі студентами факультету міжнародних відносин СНУ ім. Лесі Українки. Під час мультимедійної зустрічі-діалогу«Укольорі молодості» порушувалися молодіжні проблеми, розповідалося про кольори, якими розфарбований наш юний світ, пропонувалася література про їх практичне використання. Присутні подивилися відеоматеріали про кольори, які оточують нас у природі, та висловили свої думки з приводу побаченого.

Завідувач відділу культури і мистецтв Л. М. Тананайко, головний бібліотекар Л. В. Фрадинська постійно практикують різні форми масових заходів до ювілейних мистецьких дат з використанням наочності, музичного супроводу, мультимедійного обладнання.

Під час проведення в обласному центрі VІІІ мандрівного Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини в бібліотеці були проведені перегляди кінофільмів вітчизняних та зарубіжних кінорежисерів. Зокрема, фільм «Інтелекту. Net» (Україна) переглянули студенти другого курсу Луцького базового медичного коледжу; фільм «Поза зоною досяжності» режисера Якуба Стожека (Польща) – старшокласники ЗОШ № 17; фільм «Дике місто Детройт» режисера Флорен Тіллон (Франція) – студенти І курсу факультету міжнародних відносин СНУ ім. Лесі Українки, фільм «Смердючий корабель» режисера Багассі Коура (США) – учні

14

ЗОШ №5. На перегляди кінофільмів було запрошено експертів, регіонального координатора проведення фестивалю в Луцьку Б. Стельмах та начальник служби у справах дітей ОДА А. Онищук. Вони взяли участь в обговоренні стрічок.

Бібліотека спільно з громадською організацією «Чутливі серця» започаткувала благодійний проект «Інші діти»,головна мета якого – привернути увагу громадськості до проблем дітей-сиріт із Волинського спеціалізованого будинку дитини (вул. Короленка,1) та зібрати кошти на необхідні для них речі. Проект покликаний розповісти суспільству про проблеми сирітства, надати не тільки матеріальну, а й моральну та психологічну підтримку дітям. До співпраці залучаються усі бажаючі. Молоді талановиті митці міста віддають безоплатно свої вироби для організації виставок-продажів у стінах бібліотеки. Відвідувачі бібліотеки мають змогу не тільки побачити вироби мистецтва, а й придбати їх, допомігшицим дітям-сиротам.

Зокрема, на виставці фотографійбули представлені роботи відомих майстрів та аматорів Ю. Бойка, В. Кімтаєвої, В. Пальчик, І. Альошкіної, Ю. Марушко, Ю. Косюка, Я. Близнюка, Ю. Остапчук, В. Гіренька, О. Салівончик та інших. До благодійної акції долучилися учасники студії ТАМІ (театру активних молодих інвалідів) з виставою «Колобок». У її рамках проведено майстер-клас з розпису кераміки й тканин, відбувся виступ інструментального дуету «Експромт». Заходи, у яких взяли участь учні музичної школи № 1 м. Луцька, продовжилися на Театральному майдані. Тут було проведено фотоквест (виконання світлин на задані теми в обмежений час) та краєзнавчу вікторину «Пізнаймо своє місто». За підсумками Інтернет-голосування були визначені переможці, нагороджені цінними призами.

Було організованотакож виставку робіт декоративно-ужиткового мистецтва Н. Чубко (намисто з кольорового скла, розпис на горнятках), О. Ільницької(вироби зі шкіри), київської художниці К. Старостенко(розпис на склі). Студенти Інституту мистецтв СНУ ім. Лесі Українки презентували роботи з дерева, бісеру, розписи у техніці батік і на склі. Розпис кераміки (скла) і тканини новими ексклюзивними фарбами представляла агенція «Ріола». Майстер-клас із шкіропластики провела О. Ільницька. До проекту долучилися майстриняН. Шнит із чудовими виробами зі шкіри, мисткиня К. Новак із джойчиками (чарівні, усміхнені

15

ангелочки, котрі створюють хороший, веселий настрій та допомагають у здійсненні бажань).Напередодні новорічних свят було проведено майстер-клас В. Кузьмич з виготовлення декоративної ниткової ляльки «Янголятко». Цікаво, що перше знайомство з окремими майстрами відбулося через Інтернет, соціальні мережі.

За зібрані благодійні кошти для малечі було придбано акваріум та дитячі іграшки. Щоразу організатори та всі бажаючі йдуть у гості до діток з подарунками, а волонтерів, які хочуть спілкуватися з ними, стає дедалі більше. Учасники проекту, студентська та учнівська молодь, стали активними користувачами бібліотеки.

Значну роботу із популяризації літератури про Волинь та відомих земляків проводить відділ краєзнавчої роботи (завідувач відділу В. М. Кумановська, провідні спеціалісти О. Л. Романюк та Л. О. Киричук, яка на превеликий жаль, нещодавно відійшла у вічність). Книгозбірню часто обирають для презентації своїх книг письменники та композитори Волині. Відбулись імпрези збірок поезій В. Наумчика «Відро хмар» та «Історія однієї хвороби», К. Корецької «В очікуванні Адама», пастелей П. Маха «Гордоплесо», музичних доробок О. Калашевої «Збігає осінь жовтими листками», М. Стефанишина «Хорові твори», «Співає школа».

Поетичну годину «Горить моє серце…» за творами письменників Волині, присвяченими Лесі Українці, було проведено із старшокласниками навчально-виробничого комплексу №9. Юнаки та дівчата декламували твори про видатну землячку письменників краю Л. Лежанської, Н. Гуменюк, П. Маха, Н. Горик, В. Гея, К. Корецької, І. Чернецького, Й. Струцюка, В. Лазарука, П. Гоця. Захід супроводжувався слайд-показом фотографій родини Косачів різного часу. Поет І. Чернецький поділився спогадами про роботу в Колодяжненському музеї Лесі Українки, прочитав свої поезії.

Мистецьку зустрічз художником М. Кумановським у вигляді бесіди-діалогубуло організовано для студентів Інституту мистецтв ВНУ ім. Лесі Українки, майбутніх викладачів образо-творчого мистецтва, художників та мистецтвознавців. Були представлені роботи художника та виставка літератури про митців Волині. На сайті бібліотеки розгорнуті віртуальні

16

виставки «Головний художник Української Повстанської Армії Ніл Хасевич», «Горить моє серце…»: за епістолярієм Лесі Українки», «Поляк за походженням, українець по духу В’ячеслав Липинський», «Широкосвітнє життя Агатангела Кримського», «Шукач червоної рути Василь Зінкевич», тематичні випуски газети «Краєвид» про письменників «Іван Корсак», «Василь Слапчук», «Модест Левицький».

Обласна бібліотека для юнацтва була і є визначним культурним центром Волині. Тут започаткували свою діяльність такі громадські організації як товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка «Просвіта», «Союз українок», «Жіноча громада» тощо. Історичну годину «Волинська “Просвіта”: минуле та сьогодення» у формі зустрічі з очільниками крайового та міського осередків було проведено для учнів старших класів гімназії №14. Складовими частинами заходу стали історична довідка та виставка літератури про волинську «Просвіту» та діяльність цього всеукраїнського об’єднання на Волині, відбувся активний діалог гостей з користувачами. У стінах бібліотеки було організовано презентаційну інтерактивну зустріч студентів коледжу рекреаційних технологій і права Луцького технічного університету з організаторами та керівниками Волинського осередку молодіжної пластунської організації «Пласт в гостях у друзів».

Бібліотека веде значну профілактичнуроботу у галузі правової освіти, опікується книгозбірнями виправно-трудових установ. На базі ЗОШ № 17 з 2004 р. діє школа правових знань «Уроки права – уроки життя», у якій апробуються нові та використовуються традиційні форми роботи. Нещодавно проведено брейн-ринг «Як ми знаємо право», конкурс проектів (презентацій) «Якою я бачу майбутню сім’ю», огляд літератури «Художній світ очима письменника-криміналіста». Тематичний вечір до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом «Знати, щоб жити» дав можливість дев’ятикласникам закріпити знання про шляхи поширення ВІЛ-інфекції та способи запобігання зараження, виробити прагнення вести здоровий спосіб життя. Учні отримали цінну інформацію від спеціаліста Волинського обласного центру з профілактики СНІДу В.С.Томашук.Протягом години спілкування «Віртуальний світ: правила виживання для молоді» учні поглибилисвою обізнаність із загрозами

17

інформаційного середовища, краще усвідомили, як використовувати Інтернет правильно і безпечно, розглянули конкретні ситуації шахрайства в мережі. Заряд позитивних емоцій, а також поради щодо змістовного проведення вільного часуотримали дев’ятикласники на музичній годині «Волинське коріння української естради». Вони дізналися про гурти «Тартак», «Бумбокс», «ФлайZZZа», учасників «Х-фактора» Діму Монатіка та Аркадія Войтюка. Відбувся перегляд відеокліпів та записів інтерв’ю з музикантами, слухачам розповіли про непростий шлях волинських артистів до реалізації творчих задумів, всеукраїнського визнання.

Досвід роботи школи узагальнено в матеріалі «На порозі зрілості», який отримали всі ЦБС області. Він був висвітлений у статті «Формуємо правову культуру старшокласників», опублікованій в №1 за 2012 р. науково-методичного вісника «Педагогічний пошук». У статті було зроблено висновок: «Відвідування заходів, які проходять у бібліотеці та поза її межами, живе і зацікавлене спілкування досвідчених людей і зовсім юних, безперечно, підтвердили актуальність і необхідність роботи, яку ведуть бібліотечні спеціалісти, заступники директора школи з виховної роботи А. Г. Данилова, І. М.Савчук., вчитель права Є. П.Лавринюк, класні керівники Л. А.Воробей, Л. Й.Потапчук, Л. Н.Березнюк, В. Т.Кравчук, В. В.Ковальчук та ін. Цим вони роблять вагомий внесок у формування почуття високої правосвідомості та відповідальності за свою поведінку підростаючого покоління. Успішна робота школи правових знань можлива завдяки постійній підтримці директора ЗОШ №17 О. П. Маха.

Така активна спільна робота дала позитивні результати в превентивному вихованні. Так,упродовж 2009-2010, 2010-2011 навчальних років учнями школи не було скоєно жодного злочину, з 7 до 3 зменшилася кількість вихованців, які перебувають на внутрішкільному профілактичному обліку. Жоден учень не потрапив на облік служби у справах дітей Луцької міської ради та ВКМСД».

Методична діяльність – одна із складових роботи книгозбірні. Волинська ОБЮ плідно співпрацює з колегами із обласнихбібліотек. Результатом такої співпраці є проведення спільних навчань, експертно-діагностичних досліджень роботи

18

ЦБС та видання щорічного інформаційно-аналітичного огляду «Волинь бібліотечна».

Книгозбірня перетворилася не тільки на інформаційну базу, а й на творчу лабораторію роботи з юнацтвом для бібліотечних та освітянських установ області. Про високий рівень професіоналізму працівників свідчить те, що їх консультації стали невід’ємною частиною системи підвищення фахового рівня освітян на базі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти вчителів. Започатковано проведення засідань предметних кафедр, методичних об’єднань шкіл області, одноденних семінарів для методистів з бібліотечних фондів методичних кабінетів районних (міських) управлінь освіти, занять курсів тощо. Організовуються навчання для заступників директорів шкіл з виховної роботи, вчителів-предметників, вихователів шкіл-інтернатів, вчителів-вихователів груп подовженого дня тощо. Слухачі знайомляться з інформаційними ресурсами бібліотеки в друкованих, електронних джерелах, новими методиками у викладанні шкільних предметів, організації виховної роботи.

Методико-бібліографічні матеріали «Наш спільний дім – Європа», «Мистецтво жити поруч», «Майстри українського письменства», «Віртуальний світ: правила виживання для молоді», описи досвіду роботи«Працюємо творчо, натхненно для молоді», «Бібліотеки плюс молодь – відмінний результат», сценарії масових заходів, дайджести відіграють важливу роль у методичному забезпеченні діяльності бібліотек області, користуються великим попитом, друкувалися в інформаційному віснику «Бібліосвіт». Завідувач відділу методико-соціологічної роботи та менеджменту К. А. Прийма та головний методист З. Г. Корчинська були одними з перших бібліотечних спеціалістів в Україні, які після здобуття нею незалежності почали розкривати «білі плями» в історії та культурі нашої держави. Більше ніж 200 сценаріїв, присвячених письменникам, політичним та історичним постатям, героям національно-визвольних змагань, релігійним діячам, репресованому поколінню митців, політичним в’язням, користуються популярністю серед працівників бібліотечних, освітніх закладів, учнів, студентів області. Ці оригінальні матеріали, збірники сценаріїв, освітні та фахові бібліотечні періодичні видання, понад 5 тис.сценаріїв та розробок уроків,

19

сформованих в 33 папках-конволютах, дозволяють якісно задовольнити запити майже 1000 користувачів відділу. Такий результат засвідчує визнання освітянами області високого рівня фаховості спеціалістів бібліотеки. За ці вагомі здобутки директора нашої установи М. М. Маху 2006 р. було відзначено Почесною грамотою Міністерства освітита науки України.

Бібліотека бере активну участь в організації та проведенні Всеукраїнських, обласних оглядів-конкурсів. Виконуючи завдання обласної Програми підтримки сім’ї на період до 2015 р., обласної Програми правової освіти населення на 2007-2011 рр. бібліотека провела обласний огляд-конкурс сценаріїв масових заходівіз популяризації серед молоді знань про попередження злочинності, профілактику наркоманії та СНІДу. Розробки переможців було видано збіркою сценаріїв «Не загуби своє майбутнє».

Бібліотекою спільно з Волинською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України проведено обласну краєзнавчу експедицію «Війна пройшла крізь їхні долі». Участь у ній спонукала юнацтво вивчати історію своєї держави та родини, берегти її традиції, краще розуміти події воєнних років, осягнути велич подвигу, ціну Перемоги. Представлені віртуальні виставки будуть цікавими і потрібними для багатьох поколінь волинян, адже зібрано чимало документів, які знаходилися в домашніх архівах і могли бути з часом втрачені. Роботи переможців огляду будуть почергово представлені на сайті бібліотеки.

Робота в книгозбірні є налагодженою та комфортною завдяки зусиллям Л. О. Шеломанової, В. М. Гусара, Л. Ю, Ковальової та А. П. Нуйкіної. Бухгалтерська служба (Н. В. Дацюк таЮ. В. Германюк) успішно забезпечує дотримання фінансової дисципліни та раціональне використання фінансів.

Діяльність бібліотеки постійно висвітлюється в засобах масової інформації – на радіо, телебаченні, у періодичній пресі та Інтернет-виданнях. Інформація про соціокультурну діяльність книгозбірні відображається на веб-сайті бібліотеки, а також на веб-порталі облдержадміністрації у розділі «Культура області».

Звичайно, аби переконатися у значенні Волинської обласної бібліотеки для юнацтва, варто у ній побувати. Тоді можна переконатися на власні очі, що ця книгозбірня – втілення нової доби, установа, сконцентрована на питаннях відродження

20

української національної гідності. Зрештою, як зауважила М. М. Мах: «Ми вже бібліотека майбутнього».

21

Зарубіжний досвід

Обслуговуваннямолоді в бібліотекахзакордонних країн

З. Гур’ян, завідувач сектору розвитку дитячого та молодіжного читання Бюджетного закладу культури «Омська обласна бібліотека

для дітей та юнацтва»(Росія)1

Ми намагаємося відстежувати сучасні підходи до бібліотечного обслуговування молоді в різних країнах.

Наприклад,у Великій Британії проблема бібліотечного обслуговування молоді розглядається як загальнонаціональна. У цій країні в 2003 р. ухвалено перший національний проект стратегічного розвитку публічних бібліотек під назвою «Структура майбутнього». Цей проект,що складається з 11 розділів, розрахований на десять років.

Нині у Великій Британії практикуються дві моделі залучення молоді до публічних бібліотек:

короткотермінова співпраця (підлітки беруть участь у якомусь конкретному бібліотечному проекті,наприклад, у створенні ігрового клубу. Їхня участь закінчується одночасно з завершенням проекту);

співпраця на постійній основі (наприклад, молодіжні ради при бібліотеках).

Остання модель протягом минулих десяти років отримала широке розповсюдження в США, де молодіжні ради зараз функціонують фактично в усіх публічних бібліотеках. Проте, у рамках цієї моделі співпраця бібліотек із молоддю має досить формальний характер.

Участь у конструюванні й реконструкції бібліотечних приміщень – один із найпопулярніших способів залучення молоді до бібліотеки в Британії; до того ж це креативна діяльність,що має наочні результати.

1При підготовці консультації використано виступ директора Російської державної бібліотеки для молоді І. Б. Міхнової на Російському молодіжному бібліотечному конвенті,який відбувся 12 – 14 жовтня 2010 р. у РДБМ (м. Москва).

22

Дуже важливо,щоб молодь мала в бібліотеці певний простір (зону),який вони могли б вважати і відчувати власним. В ідеалі такий простір повинен бути комфортабельним,мати сучасний дизайн. У ньому слід передбачити кав’ярню або буфет, наявність інформаційних ресурсів і технологій, кутків для неформального спілкування, а також високоякісне бібліотечне обслуговування.

Крім того,підліткам пропонується брати участь в удосконаленні дизайну молодіжних зон. Вони можуть:

визначати,скільки асигнованих коштів витратити на меблі, фарби або покриття підлог;

створити портфоліо дизайну тієї або іншої молодіжної зони;

самостійно розробити стиль свого бібліотечного простору; висловити свої естетичні уподобання за допомогою

звичайного або онлайнового анкетного опитування; брати участь у створенні художніх інсталяцій у

внутрішніх приміщеннях бібліотеки або декорувати зовнішні стіни в стилі графіті.

Так, у публічній бібліотеці в Блекборні за участю підлітків перший поверх бібліотеки, де раніше розташовувалася кав’ярня, було перероблено на молодіжну зону. Зараз там розміщено настінний плазмовий екран, автомати з напоями, телевізор,встановлено плейстейшн-2 та радіоапаратуру. Проект було виконано студентами технологічного інституту як курсову роботу.

У цій молодіжній бібліотечній зоні збираються члени груп молодих читачів, аматорів графічних новел та аніме. Тут-таки відбуваються різноманітні тематичні молодіжні вечори.У майбутньому бібліотека створить молодіжну фокус-групу (волонтерів) із постійних відвідувачів для складання перспективних планів роботи з молоддю.

У Британії існують також інші бібліотечні проекти, до реалізації яких залучається молодь. Це участь у створенні бібліотечних сайтів «Манга» та «Аніме», ігрові класи, креативні клуби, клуби домашньої роботи та багато іншого. Характерно, що участь у роботі над ними беруть не тільки постійні користувачі бібліотек, але й ті підлітки, які не відвідують бібліотеки, і навіть ті, хто ставиться до них негативно.

23

Для залучення двох останніх категорій молоді дуже важливо розвивати партнерство між бібліотеками та іншими організаціями,що працюють із молоддю, – школами, молодіжними центрами тощо,тобто головними «постачальниками» нових бібліотечних користувачів.

Останнім часом у Великій Британії розвиваються т. зв. «креативні кластери», що обслуговують молодь. Прикладом таких кластерів може слугувати співпраця між бібліотекою й сусідньою молодіжною кав’ярнею (особливо якщо це IT-кав’ярня)або баром. У свою чергу, відвідувачі кав’ярні поповнюють лави користувачів бібліотеки. Подальший розвиток BookBars (книжкових барів) є, на думку деяких англійських фахівців, одним із пріоритетних напрямків роботи з молоддю

Дуже високим є авторитет бібліотек у США. Президент Обама заявив, що бібліотеки відіграють важливу роль в американській економіці, оскільки в 73 % випадків публічні бібліотеки є єдиною інституцією місцевої громади, у якій забезпечується доступ до Інтернету, а в сільських районах цей показник досягає83 %. Публічні бібліотеки допомагають відвідувачам, у т. ч. й молодим, знайти місце праці, скласти резюме, навчають користуватися новими технологіями, організовують класи з розвитку малого бізнесу тощо.

Відділення бібліотек, що працюють з молоддю, Американської бібліотечної асоціації (YALSA) визначило деякі вміння та навики, що ними повинен володіти бібліотекар, який працює з молоддю. На їх вироблення спрямовано роботу платних онлайнових курсів підготовки бібліотекарів з трьох тем:

визначення цілей консультування, мотивування та залучення юнацтва до читання;

графічні новели та юнацьке читання; ігри як спосіб залучення юнацтва до читання.А логіка дій американських бібліотекарів, яка ні в кого не

викликає заперечень, полягає в наступному: бібліотеки мають обслуговувати молодь не тому, що це добре, а тому, що це добре саме для молодих людей, а те, що добре для молоді, є корисним і для суспільства в цілому. Практично в кожній публічній бібліотеці існують «молодіжні зони». Наприклад, у публічній бібліотеці міста Шарлот (штат Північна Кароліна, США) молодіжна зона називається LOFT (стріха). На «Стріху»

24

допускають тільки молодь 12 – 18 років і бібліотекарів,які її обслуговують.

Ідея полягає в тому, щоб створити певну схованку, у якій немає ані батьків, ані вчителів і в якій молоді люди спілкуються між собою, шумлять і розмальовують стіни маркерами. Тут вони можуть записувати музику, створювати анімаційне відео, завантажувати власні кліпи в YouTube, розміщувати свої сторінки в Facebook, грати у відеоігри і, звичайно ж,читати книжки та журнали.

У «Лофті» не діє жодне звичне правило поведінки в бібліотеці. Там діють лише три правила: поважай себе, поважай інших і поважай місце, де ти знаходишся.

Німеччина – одна з небагатьох європейських країн, де існують спеціалізовані молодіжні бібліотеки: Нова Дрезденська молодіжна бібліотека; Центральна бібліотека Мюнхенської бібліотечної системи – дитячо-юнацька бібліотека; Міжнародна молодіжна бібліотека в Мюнхені; Дитячо-юнацька бібліотека в Потсдамі; Центральна бібліотека Берліна – молодіжна бібліотека; Гам-бурзька молодіжна бібліотека. Останню бібліотеку, до речі, перероблено з колишньої фабрики пропелерів, у ній багато простору і можна знайти затишні куточки,тобто місця для читачів розташовані так, щоб вони не заважали один одному.

Об’єднані в систему бібліотеки міста Гельсінкі у Фінляндії самі визначають напрямки своєї роботи, вибирають проекти, які вони реалізують. Наприклад, виконується програма «Ким ви хочете бути – співаком, музикантом, актором?». Проводиться Манга-фестиваль,проект «Пульс» реалізується разом із Міністерством освіти. Завдання зробити всіх читачами не ставиться: хоча це дуже престижно, але читають далеко не всі читачі бібліотек. Головне – привчити користувачів ходити до бібліотеки для вирішення всіх своїх проблем (у тому числі проблем дозвілля,захоплень). Бібліотеки сповідують принципи: «Бібліотека повинна посилювати задоволення користувача від життя», «Інформація плюс радість – ось наша мета». Цікавою є позиція бібліотекарів, висловлена в слогані: «Поки інші планують, ми вже робимо». І ще: «Ми не лікарня, наші помилки нікому не загрожують смертю».

Бібліотеки роблять помітний акцент на використанні музики у власних стінах і поза ними, вважаючи, що це, передусім, має

25

велике значення для сучасної молоді.У цілому естетичний розвиток займає важливе місце у діяльності бібліотек у Фінляндії. Звідси – виділення, наприклад,окремих кімнат-студій, у яких молодь може монтувати самодіяльне кіно, програвати свої твори, прослуховувати записи концертів тощо. Передбачено різні зони для користувачів. Зокрема, відводиться місце для різноманітних ігор, від примітивних (карти) до шахів та консольних ігор, які проводяться в певних приміщеннях і в певні години. Ігри сприймаються як підтримка навчання.

Як правило, бібліотеки в Фінляндії розташовані в окремих просторих будівлях, на кшталт ангара, що сприяє розміщенню фондів й організації ефективного бібліотечно-інформаційного обслуговування.

Із вищезазначеного можна зробити висновок,що в закордонних країнах розвиток отримують, передусім,«молодіжні зони» в бібліотеках.З’являються нові спеціалізовані бібліотеки для молоді, –як правило, на базі філій міських бібліотечних систем. При створенні «молодіжних зон» і молодіжних бібліотек простежується бажання максимально дистанціюватися від системи освіти, від навчальних програм.

Кілька слів треба сказати про Російську державну бібліотеку для молоді. До 9 вересня 2009 р. вона мала іншу назву – Російська державна юнацька бібліотека. Нова назва максимально точно відбиває характер, спрямованість і зміст діяльності бібліотеки. Російська державна бібліотека для молоді разом із Централізованою бібліотечною системою Берліна ініціювала міжнародне дослідження «Бібліотечне обслуговування молоді – різні підходи в різних країнах» як проект Секції дитячих та юнацьких бібліотек ІФЛА на 2011 р.

Бібліотеки-сестри в дитячому та юнацькому читанні. Що це таке?Такий проектбув запропонований ІФЛА відповідним бібліотекам з метою створення партнерства,обміну думками й досвідом,співробітництва в дитячому та юнацькому читанні.Хто може брати участь у програмі?Публічні бібліотеки, шкільні бібліотеки, організації, що працюють із бібліотеками. Зв’язок здійснюється електронною поштою чи завдяки Інтернету (у бібліотеці або приватними користувачами). Учасники не обов’язково повинні бути членами ІФЛА.

26

Як знайти бібліотеку-сестру? Треба заповнити реєстраційну форму й надіслати її координатору Яну Епу (Ian Yap), пошукати бібліотеку в списку учасниць і зв’язатися з нею e-maіl’ом; якщо рішення про партнерство прийнято, треба поінформувати про це координатора проекту.

Що можуть робити бібліотеки-сестри? Обмінюватися ідеями про бібліотечні програми, ділитися проблемами в галузі дитячого та юнацького читання і разом знаходити їх рішення, надсилати одна одній фотографії заходів, методики фахових тренінгів, на короткий час обмінюватися спеціалістами. За допомогою цього проекту бібліотекарі й читачі можуть організовувати в читацьких клубах паралельне читання однієї й тієї самої книжки, розробляти та реалізовувати програми з самовираження, просування читання, відбирати й виставляти в Інтернеті інформацію про свою країну на форумі бібліотек-сестер, створеному в рамках проекту, писати тексти, ілюструвати їх і спільно публікувати. Звичайно, щоб брати участь у всьому цьому, необхідно дуже добре володіти інформаційними технологіями.

Усе сказане дозволяє взяти на озброєння нові форми й методи в діяльності бібліотек.

27

Досвід роботи

Сонячне бібліотечне колоО. Матюхіна, директор Дніпропетровської ОБМ

ім. М. Свєтлова

Те сонячне коло у вересневому парку ім. Л. Глоби минулого року, яке було створене виставковими стендами бібліотек Дніпропетровщини, викликало в душі відчуття гордості за нашу єдину бібліотечну спільноту. Ідея продемонструвати дніпропетровцям можливості бібліотек, не поступаючись таким брендам, як, наприклад, «Злагода», що проводила свою рекламну кампанію напередодні на тому самому місці, спочатку трохи збентежила. Але бібліотекарі – народ мобільний та сміливий: маючи доступ до різноманітних знань, вони беруться і за маркетинг, і за менеджмент, і за рекламу, і за паблік-рілейшнз.

Фахівці обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова готувалися до бенефісу згуртованою професійною командою, ретельно і творчо, бо їм потрібно було надати відвідувачам різнопланове і сучасне уявлення про діяльність бібліотеки.

Молодіжне містечко нашої бібліотеки розташувалося на центральному майданчику парку. Його візитною карткою стала мультимедійна презентація «Знайомтеся, Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді ім. М. Свєтлова». У режимі слайд-показу на великому плазмовому екрані демонструвалися сторінки історії та сьогодення бібліотеки, відбувалося знайомство з її інформаційними ресурсами та послугами, презентувалися цікаві заходи.

На старанно підібрані виставці «Інформаційний мікс» молоді пропонувалися ресурси із фондів бібліотеки на різноманітних носіях: книги, періодичні видання, інформація на CD та DVD.

Поруч було розміщено стилізований консультаційний пункт «Твоя інформдієта», у якому фахівець бібліотеки в індивідуальній бесіді допомагав виявити особисті уподобання і смаки відвідувачів та рекомендував найкращі твори художньої

28

літератури, наявні в бібліотеці, роздавав рекламні листівки про книги, що їх варто прочитати. Таких яскравих, змістовних, інформаційно насичених анотованих листівок про нові надходження до книгозбірні з різних галузей знань відділ комплектування підготував дуже багато. Наші гості миттєво «розібрали» їх.

Дуже хотілося на святі поділитися з молоддю найкращим! Тому відділ читального залу представив у парку виставку творів сучасної української літератури «Читай українське! Українською читай!». Книги на ній були згруповані за рубриками, а назви запозичені із інтерв’ю найбільш відомих письменників, видавців, літературознавців. Відрадно, що біля найсучасніших творів української літератури постійно юрмилися люди, які цікавилися, де можна придбати ці видання для домашнього читання.

Спокусивши відвідувачів захоплюючою інформацією, фахівці бібліотеки запропонували безкоштовну акцію «Святковий запис до бібліотеки».

Наша бібліотека давно вже відома серед бібліоманів своїм досвідом буккросингу. Того дня у парку доступ до книг для всіх бажаючих було відкрито без набридливих формальностей, просто неба, і коло наших буккросерів значно розширилося. Кожна книга знайшла свого читача.

Урочисто й святково представити бібліографічний відділ бібліотеки – завдання важке, адже робота бібліографа є порівняно одноманітною і непомітною на перший погляд. Але було знайдено цікаве рішення – презентувати відділ у вигляді костюмованого книжкового персонажа і безпрограшної лотереї «Інформаційний снітч від Гаррі Поттера». Розіграш пройшов динамічно, цікаво. Приваблива креативна ідея сподобалась відпочивальникам, які отримали адреси цікавих і корисних молодіжних веб-сайтів та абонементи безкоштовного користування Інтернетом у медіа-центрі бібліотеки.

Але багатство бібліотеки складається не тільки з інформаційних ресурсів. Під час презентації було представлено також творчий доробок наших працівників. Святковою мальовничою красою порадувала виставка листівок ручної роботи співробітників ДОБМ ім. М. Свєтлова «Бібліомайстриня». Працівники читальної зали Н. П. Кутакова та В. В. Білявська провели спеціальний майстер-клас, на якому познайомили

29

відвідувачів з основами «сardmaking» (вміння створювати вітальні листівки власними руками), а також із виданнями про цю майстерність, що є у фонді. Вони на практиці показали, як власноруч зробити ексклюзивний подарунок, виготовивши вітальні листівки, присвячені книзі та бібліотеці.

Дізнавшись із реклами про заплановану зустріч з молодою, але вже знаною письменницею та перекладачкою Наталія Дев’ятко, яка, до речі, ще й керівник обласної літературної студії ім. П. Кононенка при нашій бібліотеці, прихильники її таланту почали завчасно збиратися на автограф-сесію, щоб отримати пам’ятний підпис з рук молодої авторки на її новій книзі «Скарби Примарних островів». Зустріч та спілкування з письменницею були настільки захоплюючими, що поціновувачі літератури довго не бажали розходитися.

Останнім часом ДОБМ ім. М. Свєтлова дедалі частіше стає майданчиком спілкування обдарованої молоді, її самовизначення і розвитку талантів. Користується повагою бібліотека і серед неформально налаштованої молоді, яку ми не відштовхуємо, а намагаємося долучити до прекрасного, сформувати її смак і стиль.

Отже, не дивно, що під час свята на великій сцені було представлено творчість обдарованої молоді. Поети Оксана Ігнатенко та Тимофій Федорець натхненно читали свої вірші, голова обласної організації Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги Тетяна Хуторна розповіла про плідну співпрацю з бібліотекою і познайомила присутніх з Анастасією Олійник, яка в 2011 р. стала переможницею обласного туру Всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу «Щоб далі йти дорогою одною», присвяченого українській поетесі О. Телізі. Молодий автор Олександр Мухарєв, який очолює в бібліотеці літературну студію «Вікно», сказав добрі, щирі слова на честь справжніх прихильників і цінителів бібліотек, котрі ні за яких обставин не дадуть згаснути вогникам культури і духовності. Місцевий молодіжний гурт «Гамлет» виконав свої пісні.

Експозиція ДОБМ ім. М. Свєтлова виглядала яскраво й інформативно, мала свій стиль і колір, своє особисте обличчя.

Виставка фотографій відомих усім популярних молодих людей країни «Зірки за читання» (за проектом благодійного фонду В. Прокаєвої) виглядала дуже стильно, гідно

30

представляючи ключову ідею заходу – популяризацію книги і читання серед молоді. Вона привернула увагу майже всіх відвідувачів: фото обговорювали, впізнавали молоді обличчя українських «зірок», знайомилися з їх роздумами про книги.

Усі працівники бібліотеки пов’язали зелені шалики, які вирізняли їх від інших. Зелені стрічки були також на рукавах волонтерів, які активно допомагали рекламувати бібліотеку. На роликових ковзанах вони кружляли площею з рекламними матеріалами бібліотеки, додаючи особливого, молодіжного шарму всій експозиції ДОБМ.

Спілкування з молоддю – нашими користувачами – бажання розмовляти з нею однією мовою, створити привабливий простір, відповідний стилю її життя, – завжди були пріоритетом у роботі ДОБМ. Ми вивчаємо запити і потреби наших користувачів, тому завжди залюбки готові вислухати їх думки і побажання щодо наших зусиль у створенні цього простору. І, презентуючи бібліотеку на відкритому майданчику, нам видалося доцільним поцікавитися думкою молодих українців стосовно нашого бачення потреб молоді, дізнатися про їх оцінку нашої роботи, отримати нові стимули та нові орієнтири. Присутні на святі мали змогу залишити свої привітання, враження, побажання, повідомлення на стіні святкових побажань та висловити свої думки з приводу майбутнього молодіжних бібліотек у фьюжн-бук «Молодіжна бібліотека майбутнього».

На згадку про це свято залишилися звернення до бібліотеки, що були написані на стіні святкових побажань. Усі вони позитивні, наповнені вірою в те, що бібліотеки дуже потрібні різним віковим категоріям та соціальним групам мешканців міста.

Важко сказати, що саме було родзинкою презентації-бенефісу ДОБМ ім. Свєтлова: інформаційний снітч від Гаррі Поттера, майстер-класи з виготовлення листівок, автограф-сесія талановитої письменниці або молода пара волонтерів-ролерів, які стали того дня живим логотипом ДОБМ? Але те, що нам вдалося надати можливість усім бажаючим ближче познайомитися з бібліотекою, її діяльністю та ресурсами, спрямованими на підтримку інтелектуального й духовного розвитку молоді, ми відчули, коли майже останніми згортали свої інформаційні стенди на площі. І головну мету наших дій у рамках святкового

31

заходу – привернути увагу до бібліотеки та її фондів – було втілено вдало, у сучасному форматі.

Особливо радувала чарівна, невимушена атмосфера свята. Треба було бачити, як світилися щирим сяйвом очі людей, як кожен бажав залишити письмово свої доброзичливі привітання та побажання, причому робилося це дійсно від душі. Багато бажаючих записувалися прямо тут, біля столиків до бібліотеки, і ми сподіваємося, що станемо для них щирими і вірними друзями на довгий час. Саме для цього ми й вийшли до парку в цей день, вийшли, щоб нагадати про себе, допомогти людям увійти в чарівний світ Її Величності Книги. Ми показали, що бібліотека – це не запилені полиці, а сучасний заклад, де кожен може задовольнити свої інформаційні потреби як за допомогою традиційного читання, так і використовуючи новітні технічні засоби. Ми, бібліотеки, рухаємося в ногу з часом!

Було приємно бачити, відчувати, що люди отримали інформацію, якою потім скористаються, і що в їхньому уявленні бібліотекар постав не як консерватор, чи «сіра мишка», а як представник професії творчої, креативної, здатної гідно представляти себе у сьогоднішньому світі .

Свято вдалося і надовго запам’яталося бібліотекарям та учасникам дійств. Крокуймо далі!

 

32

Інформаційні ресурси бібліотек

ЄВРО – 2012: від бібліотекарівдо читачів

Ю. Ворона, методист ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Як відомо, з 8 червня по 1 липня поточного року в Україні та Польщі проходив 14-й чемпіонат Європи з футболу, а з 27 липня по 12 серпня відбувалися ХХХ літні Олімпійські ігри в Лондоні. Ці дві спортивні події для нашої країни в цьому році стали, мабуть, найвагомішими. Адже в першому випадку наша країна була безпосереднім її співорганізатором і учасником та доклала чимало зусиль до підготовки проведення футбольного свята, популяризації гри № 1 у світі, якою захоплюються, зокрема, багато юнаків та дівчат. Молоді українці радо ходили до фан-зон своїх міст, вболівати за улюблені команди тощо. Майже всім усе сподобалося. Що ж стосується Олімпійських ігор, то вони взагалі є найяскравішою та наймасовішою подією, оглядом готовності країни до викликів у різних видах спорту, а спортсмен, що зумів вибороти на них призове місце, отримує статус олімпійського чемпіона на все життя, і його досягнення залишаються в світовій історії на віки. До когорти олімпійських чемпіонів входить і багато українців.

Тому ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» як методичний центр вирішила проаналізувати те, як ОБЮ висвітлювали або висвітлюють на своїх веб-сайтах вказані події для юних користувачів та взагалі яка увага приділяється популяризації спорту серед молоді за допомогою масових, наочних, інформаційних та інших форм. Аналітичний огляд сайтів здійснювався з 2 липня по 15 серпня 2012 р.

Те або інше відбиття футбольно-олімпійської тематики ми знайшли на сайтах Кримської республіканської, Вінницької, Донецької, Луганської, Одеської та Чернігівської обласних, а також Київської міської бібліотек.

33

На момент перегляду на сайтах Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Рівненської ОБЮ, Тернопільської ОБМ відповідна інформація була відсутня.

Частково, мабуть, це є прорахунком ДЗ «ДБУ для юнацтва», яка при річному та поточному плануванні не зорієнтувала книгозбірні на висвітлення головних спортивних подій року (у всякому разі, у «Порадах до планування – 2012» на відповідній сторінці сайту жодного натяку на вищезгадані змагання немає). Проте із «Зведеного плану основних заходів бібліотек України для юнацтва та молоді на 2012 р.» випливає, що Донецька, Харківська, Херсонська та Хмельницька ОБЮ під час планування враховували необхідність такого висвітлення.

Отже, зупинимося на наявній інформації. Вінницька обласна бібліотека для юнацтва для інформування

своїх користувачів про головні спортивні події літа влаштувала книжкову виставку «На спортивній арені», на якій було представлено видання, що висвітлюють історію Олімпіад, розповідають про зірок світового і вітчизняного футболу, про участь вінничан в Олімпіадах, популяризують такі поняття, як спорт, краса і здоров’я.

Донецька обласна бібліотека для юнацтва розробила свій проект «Євро-2012», націлений на популяризацію серед учнівської молоді різних видів спорту, у т. ч. футболу. Протягом року спільно з міською держадміністрацією, навчальними закладами проводилися різні заходи: розповіді про команди «Динамо» і «Шахтар», перегляд уривків кінофільму «Воротар», відвідування стадіону «Донбас – Арена», його музею.

Київська міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія» на своєму сайті під рубриками «Цікаві факти про Євро-2012», «Євро-2012 в Україні» та ін. надала інформацію про талісман та гасло чемпіонату, гасло українців, про те, якими ці змагання є за ра-хунком, скільки команд беруть у них участь, хто автор офіційного логотипу чемпіонату і що він символізує, про офіційну пісню та її виконавця, атрибутику, монети, марки з відповідною символікою тощо. Також на сайті книгозбірні містилися розповіді про стадіони міст, що приймали чемпіонат, окремі збірні, їх здобутки на цих змаганнях (з посиланнями на Вікіпедію та інші джерела). Крім того, користувачам під час

34

чемпіонату у Молодіжному діловому та Інтернет-центрах бібліотеки безкоштовно пропонувалися відеопрезентації поточних подій та огляди матеріалів провідних віртуальних агенцій про хід змагань. Тобто бібліотека досить ретельно та масштабно підійшла до висвітлення названої спортивної події.

Кримська республіканська бібліотека для юнацтва запропонувала своїм користувачам дві віртуальні виставки. У першій – «Игра с мячом ногами» – представлені чомусь лише чотири книги про футбол. Слайд-матеріал другої – «Ветер с Олимпа» – спирався на 9 джерел, у т. ч. і про місцевих учасників Олімпійських ігор (щоправда, прямих посилань на відповідні віртуальні джерела немає). Не обмежуючись віртуальними формами, бібліотека провела інформаційний час «Спорт как стиль жизни». Читальна зала була використана як спортивний майданчик для фізичної та інтелектуальної активності користувачів, а бібліотекарі – у ролі тренерів. Серед іншої інформації, що безпосередньо стосувалася спорту, відзначимо конкурси на знання футбольних команд, фанатських кричалок тощо, присвячених «Євро – 2012».

Луганська обласна бібліотека для юнацтва до 23 червня ¬ Міжнародного олімпійського дня – підготувала вебліографічний список «Олимпийская панорама», який подає по 3-5 веб-адрес сайтів у розділах «История Олимпийского движения», «Возрождение Олимпийских игр», «Олимпийская панорама», «Украина на Олимпийских играх». Інформація щодо Євро-2012 відсутня.

Одеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. Маяковського підготувала віртуальну виставку «ЕвроФешн: футбол та книга», що складається з чотирьох розділів, які знайомлять із книгами та певними веб-ресурсами про історію спорту, футболу, знаменитих футболістів та тренерів тощо.

У Чернігівській обласній бібліотеці для юнацтва був організований євроінформер «Назустріч Євро – 2012», у якому взяли участь бібліотекарі разом з відвідувачами читальної зали, небайдужими до спорту. Попередньо було проведене відповідне експрес-дослідження серед користувачів-уболівальників футболу, за результатами якого організований спеціальний стенд «Я вболіваю за збірну України». Прихильники цієї гри самі вигадали для нього гасло, яке звучало так: «І ми заб’ємо з вами гол, бо

35

наша тема – це футбол». На стенді юні вболівальники висловлювали підтримку збірній України своїми побажаннями і підписами. Стенд доповнювала книжкова виставка енциклопедичних видань з історії футболу і нарисів про легендарних футболістів, а також інформація про команди-учасниці чемпіонату та розклад матчів Євро – 2012. Крім того, для юних користувачів було проведено футбольну вікторину «Український футбол в часі».

* * *Проаналізуємо побачене. На підставі тих прикладів

висвітлення Євро-2012 або Олімпійських ігор на сайтах бібліотек, що наведені у вступній частині матеріалу (не кажучи вже про решту книгозбірень, з поля зору працівників яких ці теми взагалі випали), мусимо констатувати, що, по-перше, популяризація спорту в бібліотеках для юнацтва явно кульгає. А по-друге, навіть для тих позитивних прикладів, що є, характерний дещо звужений та побіжний підхід до використання наявних можливостей розкриття відповідних документних фондів, організації та проведення заходів. На нашу думку, бібліотеки мали б більше уваги приділяти популяризації спорту й здорового способу життя серед юнацтва та молоді і, звичайно, найрезонанснішим спортивним подіям у світі, Європі, Україні. Це стосується тільки віртуального аспекту теми, який, втім, поступово стає центральним у роботі книгозбірень.

Тому хотілося би дещо пофантазувати (на кшталт методичних порад)з приводу того, що можна було б зробити для ознайомлення юного користувача з обговорюваними подіями, скориставшись тими творчими напрацюваннями, які відображені на сайтах бібліотек.

У рамках Євро-2012 доцільно було б за допомогою читацького активу, батьків, краєзнавців організувати в бібліотеках для користувачів певні «фан-зони» (у віртуальному та реальному вимірах), з висвітленням всієї інформації (у т.ч. фактографічної, ілюстративної) щодо атрибутики чемпіонату, розкладу матчів, розміщення стадіонів (конкретна адреса, місткість, зручний трансфер до них), даних про гравців різних команд, а також із довідковою літературою, портретами тренерів та гравців збірної України; надати можливість юним уболівальникам, їх батькам самостійно наповнити цю «фанатську

36

територію» власним інформаційним та ілюстративним змістом, забезпечити в ній вільне міжособистісне спілкування під час перегляду або обговорення футбольних подій. Серед масових заходів цікавими були б дотепні розповіді досвідчених уболівальників; інформаційні години (досьє) про гравців донецького «Шахтаря», київського «Динамо», харківського «Металіста», інших українських клубів – членів збірної України, звичайно, про її тренерів, окремих українських, російських, зарубіжних футболістів, популярних сьогодні та в минулому, та чемпіонати континенту в різні роки; участь у конкурсах знавців футболу, оглядачів конкретних матчів та навколишніх подій. Другим важливим елементом цієї фан-зони мали би стати відповідні інформаційно-насичені книжково-ілюстративні виставки (у т. ч. віртуальні), знайомство з мемуарами відомих футболістів, спортивних журналістів, журнальними та газетними статтями про перипетії змагань, шаржами, фотопортретами улюблених гравців, поштовими марками, листівками, значками тощо. Не завадило б юним читачам-уболівальникам і знання футбольних правил, літератури щодо азів футболу від провідних майстрів м’яча, відеопродукції, бібліо-, та вебліопокажчиків. Третій блок інформації варто було б присвятити наочним та віртуальним спортивно-культурним екскурсіям країнами, містами та стадіонами, де проходили матчі Євро-2012, перегляду вітчизняних та зарубіжних мультиплікаційних стрічок («Як козаки в футбол грали», «Необыкновенный матч», «Футбольные звезды», «Как утенок стал футболистом», «Утенок, который не умел играть в футбол», «Уличный футбол», «Как звери в футбол играли», «Галактический футбол» тощо), художніх стрічок, що цікаві будуть саме юній аудиторії («Гол», «Запасний гравець», «Одинадцять надій», «Грай як Бекхем», «Кас», «Міняємося воротами») та багато інших. За темою існує також достатньо багатий документальний кіноматеріал.

За допомогою сьогоднішніх Інтернет-ресурсів таку добірку відеоматеріалів зробити нескладно. Їх перегляд безумовно сприяв би популяризації футболу, формуванню інформаційної та футбольної культури, моральному вихованню молоді, розширенню її світогляду, створенню гумористичної атмосфери у «фан-зоні» тощо.

37

Звичайно, що вдалому проведенню цієї роботи мала б сприяти рекламна діяльність бібліотек у ЗМІ, власні листівки, запрошення, «пошта» вболівальників.

Робота щодо висвітлення Олімпійських ігор (ОІ) для юнацтва могла би бути зосереджена на розгорненні за допомогою всіх доступними документів та форм історії ОІ від Давньої Греції до їх відродження П’єром де Кубертеном, його ідей щодо олімпійського прапора з п’ятьма переплетеними кільцями, що символізують п’ять континентів Землі, гасла «Швидше, вище, сильніше» і, нарешті, його прагнення зробити змагання чесними, доступними, такими, що об’єднують народи та країни (як це він проголосив в своїй «Оді спорту»). Цій, і взагалі спортивній, тематиці останнім часом присвячено багато цікавих друкованих видань, довідково-енциклопедичної літератури, електронних ресурсів, відеоматеріалів. Не треба забувати в цьому контексті і про Параолімпійські ігри.

Для вдалого проведення відповідних заходів бібліотеки мають шукати помічників серед молодих любителів, знавців різних видів спорту, активістів громадських та спортивних організацій, секцій, колекціонерів спортивної атрибутики.

І звичайно, важливою є оперативна інформаційна робота, яка мала б відбиватися на відповідних сторінках сайтів та вітринах про онлайн-трансляції змагань, у підготовці тематичних листівок про статті в газетах і журналах, списків веб-адрес спортивних сайтів, історичних, краєзнавчих довідок, тек про українських олімпійських чемпіонів, призерів, їх шлях до великого спорту, у проведенні невеличких спортивно-інформаційних «таймів» про події на ОІ.

Достатню увагу слід приділяти творчому оформленню відповідних бібліотечних виставок (у т. ч. у віртуальному варіанті), наприклад, на тему «Спорту – так! Олімпіаді – так! Читанню – так!», наповнювати які варто не тільки виданнями та ілюстративним матеріалом, присвяченим ОІ, спорту, а й літературою та іншими носіями інформації, що презентують країну в цілому (адміністративно-територіальний устрій, чисельність населення, столиця, мова, великі міста), місто, яке приймає ОІ, офіційну емблему поточних ігор, їх талісман, культурні надбання, історичні та сучасні пам’ятки країни, музеї,

38

видатних політичних та громадських діячів, письменників, поетів, вчених, спортсменів тощо.

Отже, бібліотеки, що обслуговують юнацтво, мають розуміти, що майбутнє будь-якої країни неможливе без духовно та фізично здоровихгромадян. Це два взаємопов’язаних чинники. Тому книгозбірні разом зі всіма зацікавленими організаціями, особливо такими, як «Пласт», «Молода Січ», спортивними об’єднаннями, школами, повинні постійно приділяти увагу популяризації фізичної культури і спорту, юнацькому олімпійському та параолімпійського руху, у т. ч. відповідних змагань, а також традиційних та сучасних оздоровчих систем з метою зміцнення здоров’я молоді, створенню відповідних друкованих та інших документних ресурсів, застосуванню різних форм і методів роботи, що сприятимуть формуванню престижного іміджу спортивного стилю життя, цінності власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

39

Правове виховання

Виховання правової культури тапідвищенняправової свідомості молоді

через молодіжні правові клубиС. Довбня, заступник директора Полтавської ОБЮ ім. О. Гончара

В умовах становлення України як суверенної і незалежної правової держави все частіше порушується питання про правове виховання. Адже необізнаність у системі правопорядку, що існує в державі, стає на завадірозумному користуванню правами, не сприяє уникненню хибних вчинків та злочинних діянь. Усі громадяни України мають право на набуття необхідного їм мінімуму правових знань. Помилковою є думка, ніби сфера застосування права обмежується покаранням осіб, які вчинили різні правопорушення. Наші повсякденні вчинки часто мають правий вимір. Право, закони супроводжують людину все її життя. Щоб уміло і правильно користуватися своїми правами і добре виконувати свої обов’язки, не порушуючи прав і законних інтересів інших, треба досконало знати законодавство. Тому нині пріоритетним завданням є формування в молоді високої правової культури, умінь та навичок легальними способами захищати загальновизнані суспільні цінності, залучення її до свідомої участі в громадському житті держави.

Бібліотеки Полтавської області, надаючи своїм відвідувачам доступ до багатьох інформаційних джерел, а також різноманітні інформаційні послуги, навчаючи користувачів працювати з отриманою інформацією, так чи інакше допомагають формуванню їх буденної правосвідомості. Вони сприяють закріпленню, поглибленню, практичному застосовуванню правових знань, отриманих в інститутах сім’ї та школи. На виконання Національної програми правової освіти населення, затвердженої Указом Президента України від 18.10.2001 № 992 та Програми правової освіти населення області на 2011-2015 рр. в

40

бібліотечних закладах області постійно проводяться зустрічі з юристами, бесіди, лекції, правові вікторини, огляди літератури, бібліотечні виставки. Традиційними стали тижні та місячники правових знань.

На базі Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара в цьому напрямі діють два клуби: правознавчий клуб «Феміда» та громадсько-патріотичний клуб «Я – громадянин».

Засідання правознавчого клубу «Феміда» проводяться спільно з працівникамиГоловного управління юстиції Полтавської облдержадміністраціїуже десятий рік. На цих зустрічах підлітки вивчають законодавство України, вчаться брати участь у виборах, спілкуються із молодими юристами. У 2011 р. були проведені заняття за темами:

«Ти в школі. Правила і закони у суспільстві та твоєму житті»

«Ти і твоя родина. Взаємні права і обов’язки батьків і дітей»

«Статус та соціальний захист молодих осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС»

«Ти і правоохоронні органи. Права неповнолітніх при затриманні, арешті, допиті»

«Конституційні права та обов’язки людини та громадянина».

«Ти і медицина. Права у сфері охорони здоров’я». «Ти – споживач. Як захистити свої права?» «Шкідливі звички. Ти здатен зробити правильний вибір».Громадсько-патріотичний клуб «Я – громадянин» працює в

бібліотеці другий рік. Засідання цього клубу активно відвідують молоді військовослужбовці та старшокласники міста. Вони вчаться користуватися юридичною літературою, обговорюють теми: «Воля. Соборність. Незламність», «Юнацтво, сповнене надії» тощо.

Працівники бібліотеки постійно пропагують літературу з правознавчої тематики. Створено вебліографічні списки юридичних сайтів та електронну інформаційну базу підручників, рефератів та курсових робіт «Правознавство».

Читальна зала запропонувалавідвідувачам бібліотеки книжкові виставки: «Держава і молодь: відповідальність взаємна», «Конституція України – правовий фундамент

41

стабільності»та перегляд літератури «Оберіг української державності».

Працівниками сектору краєзнавчої літератури та бібліографії для бібліотек області підготовлений біобібліографічний довідник «Корифеї правознавства, уродженці краю».

Одним із державних заходів, спрямованих на допомогу молоді у вивченні права, є місячник правових знань. У його рамках відбулися: зустріч школярів із юристом «Твої орієнтири в адміністративному та кримінальному праві», презентація усного журналу «Слизька дорога (Чому підліток вчиняє злочин?)».

До Всесвітнього дня прав дитини відбулися: зустрічі старшокласників із юрисконсультом Полтавського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді «Права і закони в твоєму житті»; правова дискусія«Права дитини: виконання і порушення» за участю спеціаліста Головного управління юстиції у Полтавській області.

У рамках відзначення річниці прийняття Конвенції ООН про права дитини бібліотекою спільно з Головним управлінням юстиції в Полтавській області та Службою у справах дітей Полтавської обласної державної адміністрації було проведено засідання круглого столу на тему: «Держава і молодь у правовому полі: розуміння чи протистояння. Реалізація в Україні положень Конвенції ООН про права дитини». У засіданні взяли участь представники органів виконавчої влади та правоохоронних органів, які працюють над питаннями охорони дитинства, представники громадських організацій, учителі та члени правознавчого клубу «Феміда».

Спільно із Головним управлінням юстиції Полтавської облдержадміністрації та Координаційною радою молодих юристів з грудня 2011 р. в бібліотеці організовано роботу Молодіжного консультаційного пункту «Молоді – молодим», де студенти-правознавці та молоді юристи надають безкоштовні консультації неповнолітнім та соціально незахищеній молоді.Не відмовляють молоді юристи в консультаціях й іншим відвідувачам бібліотеки. За час роботи консультаційного пункту було розглянуто питання працевлаштування неповнолітніх, спадкового права, соціального захисту сиріт, житлового законодавства та прав одинокої матері, яка навчається.

42

Взагалі, створення тематичних клубів можна вважати найдієвішою формою роботи. У клубах проводяться такі цікаві заходи, як урок правознавства «Мої права – моє життя», прес-діалог «Законодавство проти шкідливих звичок», урок історії «Сила держави – єдність закону», година державності «Конституція України – етапи розвитку», бесіда-діалог «Підлітковий алкоголізм – дорога в нікуди», зустріч за круглим столом «Формування правової культури та профілактика правопорушень серед учнівської молоді», година права «Я – громадянин України», юридична вікторина «Закон і ти».

Полтавська ОБЮ ім. О.Гончара як методичний центр виступила з рекомендацією щодо спільного з районними відділами юстиції створення вкожній ЦРБ правознавчих клубів з метою залучення спеціалістів доспілкуванняна звичній дляшколярів території, а також молодіжних правових приймалень. Навіть якщо такі заходи відбуватимуться всього декілька разів протягом навчального року, це все одно дозволить підліткам більше дізнатися про українське законодавство, а когось, можливо, вбереже від біди.

43

Соціологічні дослідження

Соціологічний зріз проблеми читання юнацтва та молоді

Т. Сопова, заступник директораДЗ «ДБУ для юнацтва»

Сьогодні у світі спостерігається глобальне падіння інтересу до читання, особливо серед молоді, пов’язане з бурхливим роз-витком комп’ютерних технологій, зростанням впливу Інтернет-культури. Подібна ситуація складається і в нашій країні, що викликає занепокоєння в українському суспільстві.

На важливу освітню і виховну роль книги в житті людини вказував К. Д. Ушинський. За його словами, книга впливає не лише на розум, а й на почуття. Зустріч з нею має відбутися якомога раніше: «Шестимісячний вік – це вже не рано. Не бентежтесь, якщо дитина не все розуміє... Нехай малюк звикає до вашого голосу ... у поєднанні з книжкою».

Величезну роль читання усвідомлювали і зарубіжні вчені та письменники. Про значення книги йдеться у розділі з філософських «Дослідів» Монтеня, у войовничих памфлетах Вольтера і Свіфта, у ліричних роздумах Пруста. Дж. Мільтон писав: «Книгу не можна вважати неживою річчю, у ній приховані життєві сили, спроможні виявитися тією мірою, якою цю здібність виявляє геній, що створив її... Я знаю, що книги володіють життєвою і плодотворною силою, схожою на зуби легендарного Дракона, і якщо їх посіяти, то із землі можуть вийти воїни».

Ще в 1983 р. в США важливість проблеми читання булопідкреслено в доповіді «Нація в небезпеці», згідно з якою функціонально неписьменні громадяни складали 17 % населення. У Німеччині в середині 90-х рр. майже чверть населення була віднесена до функціонально неписьменних; у Франції в 1996 р. близько 20 % працездатного населення майже не могло читати й писати.

Не кращою є нині ситуація й у пострадянських країнах. За даними Дослідження трансформації культурних практик та споживання культурних товарів і послуг, у сучасному

44

українському суспільстві спостерігається розходження в оцінках читання художньої літератури, яке фіксується респондентами. Дослідники зазначають помітну розбіжність між реальним і уявним читанням: «з-поміж постійних занять його назвали 39 % опитаних, а реально читали художню літературу за останній тиждень лише 26 %. Стійка звичка до читання формується лише у третини підлітків і частка такого заняття, як читання, в структурі вільного часу молоді зменшується. Проте навіть у тих молодих людей, для яких читання стало потребою, постають проблеми з її задоволенням. Хоча читання й тяжіє більш до пасивних форм відпочинку, молоді заважають обмежені можливості літературного середовища – власні бібліотеки є в меншості, а суспільні не завжди доступні й не відповідають вимогам потенційного молодого читача».До цього слід додати, що, за даними соціологічних опитувань, здійснених Інститутом соціології НАН України, у структурі культурного дозвілля людей на перше місце тепер виходить не читання книг, а звернення до мас-медіа (телебачення, радіо, преса).

Ще 1990 р. було оголошено ЮНЕСКО Роком грамотності, а це свідчить, про те, що вже більше десятиліття ця проблема хвилює не тільки нас, а й усе цивілізоване людство.

Розвинені країни намагаються втримати позиції читання як важливої складової грамотності. Ряд держав впроваджує так звану політику в галузі читання, вживаючи різних заходів щодо популяризації цього виду людської діяльності.

У США робота з ліквідації функціональної неписьменності інтенсивно ведеться з 1985 року. Політика в області читання здійснюється цілеспрямовано за допомогою Центру книги, який має повноваження урядового агентства і є частиною Бібліотеки Конгресу. Він виступає як каталізатор пропаганди книги, читання й бібліотек на національному та міжнародному рівні, здійснює освітню програму Бібліотеки Конгресу, націлену на просування книги, читання й бібліотек через три партнерські мережі в США, які включають: 46 філій – центрів у штатах й окрузі Колумбія, 90 національних освітніх, бібліотечних і цивільних організацій, більше дюжини академічних і дослідницьких установ.

У Франції після ряду вжитих заходів було досягнуто великих успіхів у бібліотечному обслуговуванні населення: побудовано нові бібліотеки, поліпшено стан публічних бібліотек, освоєно

45

«нові території» для організації читання тих громадян, які зазвичай не відвідують бібліотеки (насамперед функціонально неписьменних й «слабких читачів»).

Уряд Великої Британії у 1998 – 1999 рр. виступив ініціатором двох великих проектів: Національної стратегії в області грамотності й Національного року читання. Метою цих широкомасштабних проектів є розвиток навичок читання в школярів, прагнення «зацікавити читанням усіх членів суспільства, максимально розширивши коло читання і його обсяг», організувати співробітництво видавництв, бібліотек, шкіл, щоб сприяти розвитку в суспільстві звички до читання. Для підтримки творців дитячих книг (письменників й ілюстраторів) було також засновано нагороду та почесне звання «Дитячого лауреата».

Але, попри всі ці заходи, проблема зниження читацької культури залишається невирішеною навіть у найрозвиненіших країнах світу. Пошук способів підвищення інтересу громадян, у першу чергу дітей та підлітків, до читання триває. Приміром, у Великій Британії вирішили випускати книги, написані простою, ясною мовою. Видавництва запросили авторів створювати книги спеціально для цього проекту. Зараз експеримент вирішили повторити в Канаді. Відомі канадські літератори разом з організацією з боротьби з неграмотністю «Ей-Бі-Сі Канада» протягом трьох років мали створити книги різних жанрів, щоб зацікавити якомога більше людей. Основні вимоги до творів – простота й лаконічність.

Показовим є також досвід Росії, де прийнято Національну програму підтримки і розвитку читання, яка координує зусилля державних органів, бібліотек, видавництв, засобів масової інформації, суспільних організацій та благодійних фондів, й у рамках якої проводяться науково-практичні конференції під вельми далекоглядним гаслом «Читающие дети – читающая нация».

В Україні, враховуючи сучасну ситуацію, актуальність проблеми, необхідність зберегти гідне місце України, її громадян у процесах глобалізації, подальше здійснення модернізації і впорядкування інформаційного поля в державі, розроблено тазатверджено Концепцію розвитку читання. Концепція пропонує комплекс заходів, які можуть слугувати в подальшому основою

46

для створення Державної програми підтримки і розвитку читання дітей та юнацтва до 2015 р.

47

Цілі Концепції: підвищення культурної компетентності юних членів

суспільства; підвищення інтенсивності процесів читання та їх

престижу в суспільстві; підвищення якості, різноманітності та багатоаспектності

літератури, що читають діти та юнацтво.Підтримка і розвиток читання передбачають: підвищення культурної компетентності дітей та юнацтва

на рівні, необхідному для їх успішної адаптації в складних умовах українського суспільства, що динамічно трансформується;

формування інтелектуальної еліти, яка сприяє підтримці і підвищенню загального культурного рівня в країні;

підвищення якості культурної активності дітей та юнацтва. У 2008 р., враховуючи те, що бібліотеки хронічно втрачають

користувачів (не люблю цього слова, тому що користувачі – це ті, які користуються, а читач – людина, яка читає, тобто людина грамотна, інтелектуально розвинута), ДЗ «ДБУ для юнацтва» проводила Всеукраїнське соціологічне дослідження «Втрачений читач».

Актуальність. Сучасна ситуація в бібліотечному просторі характеризується певною напругою. Однією з її причин є послаблення інтересу юнацтва та молоді до бібліотек як інформаційних, освітніх, культурних, дозвіллєвих закладів. Про це свідчить той факт, що 30-40% молодих людей перестали відвідувати бібліотеку, надаючи перевагу телебаченню, Інтернету, мобільним технологіям, індустрії розваг, іншим джерелам отримання інформації. З іншого боку, бібліотеки через економічні обставини, слабке фінансування не повністю відповідають сучасним вимогам молодих людей до технічного оснащення, інформаційного, культурно-дозвіллєвого обслуговування, комфорту і, як наслідок, втрачають своїх потенційних читачів. У зв’язку з цим виникла необхідність вивчення мотивів падіння інтересу до бібліотеки, її інформаційних документних ресурсів, форм роботи.

48

Метою дослідження було з’ясувати, чого ж насправді бракує юнацькій бібліотеці для збереження та залучення читачів.

Методом збирання інформації було анкетне опитування користувачів.

Основні висновки та рекомендації. Серед причин, через які молоді люди не відвідують бібліотеку, були названі:

користування Інтернетом поза межами бібліотеки – 37,5 %; наявність власної бібліотеки – 28,1 %; користування послугами інших бібліотек – 11,5 %; відсутність можливості приходити до бібліотеки – 5,9 %.Питання анкети «Що змусило Вас відмовитися від

користування бібліотекою?» дало змогу з’ясувати причини відмови юнаків та дівчат від користування бібліотечним обслуговуванням. Ці причини було вказано у такому порядку: 20,4 % не відвідують бібліотеку внаслідок відсутності потрібних книг, періодики, інших документів; 20,2 % респондентів вважають, що бібліотека має незручне розташування; для 20 % принциповим є те, що бібліотеку не підключено до мережі Інтернет; слабке технічне оснащення також є причиною відтоку користувачів (10,6 %); 5,2 % не бачать у бібліотеці для себе ніякої користі; на неможливість взяти книгу додому (працювати з літературою вдома) вказали 8,4 %; некомфортні умови роботи в бібліотеці мають значення для 9%; 4,6% респондентів не влаштовує розпорядок роботи бібліотеки; 1,4 % – відсутність цікавих форм роботи; 0,5 % читачів вважають, що бібліотекарі ведуть себе стосовно них неетично.

Одним із завдань дослідження є визначення факторів, які сприяють запису юнацтва до бібліотеки. Так, більша частина опитаних (60,9 %) вважає, що дієвим чинником у цьому є реклама бібліотечних послуг.

Цікавими були відповіді респондентів на запитання анкети «Що, на Вашу думку, може заохотити молоду людину відвідувати бібліотеку?». Майже всі респонденти висловили свої думки з цього приводу: «Хочу, щоб бібліотекарі посміхалися», «Хотілося б більшого розуміння бібліотекарем моїх проблем», «Класно було б, якби бібліотекар видавав мені подарунок під час кожного відвідуванні бібліотеки», «Постійно діючі пільги! Це супер!», «Якби в бібліотеці було кафе» тощо. У цілому можна зробити такий висновок: найбільш дієвими засобами

49

зацікавлення молоді в активному відвідуванні бібліотеки є безкоштовне обслуговування користувачів (38%) та особистісний підхід бібліотекарів (33 %). Меншою мірою для сучасної молоді важливим є впровадження в систему бібліотечного обслуговування певних пільг (16,6 %) та спеціальних призів для користувачів (12,5 %).

Своєрідним бальзамом на душу бібліотекаря було те, що з результатів дослідження стало відомо: 83,7 % користувачів бібліотек для юнацтва вважають бібліотеку місцем, де їм цікаво та корисно проводити свій особистий час. Однак той факт, що 16,3 % читачів не до вподоби перебувати в бібліотеці, працювати, відвідувати масові заходи, і це вимагає від фахівців бібліотек подальшого вдосконалення, поліпшення діяльності, підвищення професіоналізму.

Питання «З ким би Ви хотіли спілкуватися в бібліотеці?» дало змогу з’ясувати, що найбільше молодь прагне в бібліотеці спілкуватися з авторитетним порадником у виборі певного джерела необхідної для них інформації (35,1 %). На друге місце користувачі ставлять цікаво проведений час у спілкуванні з письменниками, діячами культури, молодіжними кумирами (22,3 %). 19,1 % опитаних хотіли б у стінах книгозбірні вирішити свої проблеми і отримати консультації таких спеціалістів, як юрист, психолог, медичний працівник. Відвідати бібліотеку з метою спілкування з однолітками, друзями мають бажання 18,7 % юнаків та дівчат, і лише 5 % респондентів цікавляться зустрічами з представниками держадміністрацій, правозахисних та благодійних організацій.

Дане анкетування показало, що молодим людям не байдужа доля їх бібліотеки. Відповідно до результатів опитування, 70,9 % вважають, що бібліотека використовує всі свої можливості для задоволення їхніх інформаційних та дозвіллєвих потреб. Проте, 29,1 % респондентів дотримуються думки, що фахівці бібліотеки можуть і повинні зробити більше в плані впровадження новітніх інноваційних технологій, регулярного поповнення фондів новими документами з різних галузей знань, вдосконалення Інтернет-технологій, отримання мобільних довідок тощо.

Зокрема, користувачі назвали додаткові послуги, якими вони хотіли б скористатися в бібліотеці. Серед них: можливість отримати інформаційну довідку телефоном; сканування

50

документів; переклад з однієї мови на іншу; запис інформації на CD; відкриття кав’ярні.

Таким чином, соціологічне дослідження дозволяє зробити висновки про те, чого молоді не вистачає і що її не задовольняє в бібліотеці:

потрібні книги(у тому числі й новинки), періодичні видання та інші носії інформації (20,4 %);

не задовольняє незручне розташування бібліотеки (20,2%); не вистачає вільного, безкоштовного доступу до всесвітньої

мережі Інтернет (20 %); безкоштовного обслуговування (38 %); професійного обслуговування, особистісного підходу до користувачів (33 %).

Практичне значення. За підсумками дослідження фахівцями бібліотеки були виявлені основні важелі утримання та залучення нових користувачів. Якбуло з’ясовано пізніше, 3% молодих людей, які перестали відвідувати бібліотеки для юнацтва знову стали їх читачами.

У 2011 р.ДБУ для юнацтва було ініційовано та проведено Всеукраїнське соціологічне дослідження «Сучасна картина читання юнацтва та молоді». Обласні бібліотеки для юнацтва активно брали участь у даному опитуванні юних читачів. Окрім того, до дослідження були залучені деякі ЦБС, структурні підрозділи яких обслуговують юнацтво.

Мета дослідження полягала в визначенні ролі книги серед інших джерел інформації для обґрунтування засобів впливу на популяризацію та підвищення престижу книги та читання взагалі.

Об’єктом дослідження виступили юнацтво та молодь віком від 15 до 35 років, котрі відвідують бібліотеки для юнацтва.

Було опитано 21216 читачів обласних бібліотек для юнацтва по всій Україні, з них 66,6% жіночої статі та 33,4% чоловічої.

Інтерес юного покоління до книги та читання значною мірою залежить від ставлення до книги у родині. Про цей факт свідчить те, що 88% респондентів пам’ятають з дитинства, як мама, тато, бабуся чи дідусь читали їм казки, вірші та оповідання. Крім того, кожен респондент зазначив саме ту казку, оповідання, які йому запам’яталися та лишили яскравий, неповторний слід, відбиток у житті. Переважно цими творами виявилися українські народні казки, казки народів світу, твори братів Грімм, В. Нестайко, Г. Х. Андерсена, М. Носова, М. Твена, Т. Гайдара тощо.

51

53% респондентів вважають, що саме та обставина, що рідні читали їм у дитинстві, позитивно вплинула на їх подальше ставлення до книги та читання. Цим вони завдячують батькам – 51,6% опитаних, бабусям та дідусям – 23,4%, вчителям – 17,3%, бібліотекарям – 16,7% та друзям– 4,5%. При цьому 3,2% думають, що інтерес до читання виник у них без втручання ззовні.

Радісним є той факт, що наша молодь усвідомлює важливість читання і буде в майбутньому прищеплювати любов до читання та книги власним дітям (88% респондентів).

Як свідчать дані анкетного опитування, 66% молоді зазначили, що їх сім’я збирає власну домашню бібліотеку, 24% не займаються даним питанням, а 7% респондентів поповнюють домашню бібліотеку при фінансовій можливості.

За даними соціологічного дослідження, 51% респондентів є читачами бібліотеки для юнацтва більше 5 років, 19,2% відвідують бібліотеку від 2 до 5 років.

Згідно матеріалів опитування, зазвичай частіше за все молодь звертається до книгозбірні, щоб знайти матеріали, необхідні для навчання (45,7%), за книгами та іншими матеріалами, що пов’язані з особистими інтересами та вподобаннями (38%); у надії знайти щось цікаве до бібліотеки завітали 31% опитаних, познайомитись із новинками літератури приходили 24% користувачів бібліотеки, відвідати бібліотечний захід, заняття, засідання клубу – 16%, у зв’язку з роботою, підвищенням кваліфікації, отриманням нової спеціальності – 15%, ознайомитись з книжковими виставками – 14,6%, отримати оперативну інформацію про події, які відбуваються в країні та світі, – 13% опитаних.

Сьогодні (на момент заповнення анкети) респонденти, перш за все, звернулися до бібліотеки, щоб отримати матеріали, необхідні для виконання навчальних завдань (26%), за книгами та іншими матеріалами, що пов’язані з особистими інтересами та вподобаннями (17,1%), та в надії знайти щось цікаве (15,8%).

Отримані дані свідчать про те, що у юного покоління найчастіше потреба виникає у підручниках та навчальних посібниках (42%). Також сучасній молодій аудиторії притаманний інтерес до новинок художньої літератури (40%).

52

За тематикою замовлення літератури розподіляються наступним чином:

інформація, пов’язана з захопленнями – 25,2%; краса, спорт, здоровий спосіб життя (що й не дивно, це ж

молодь!) – 22,4%; культура спілкування, психологія – 20%; комп’ютерні технології, Інтернет – 18,7%; історія – 18,7%; маркетинг, економіка, менеджмент – 11,4%; сім’я, шлюб, виховання дітей – 10,3%.Найменшим попитом користуються серед молоді книги щодо

заробітку грошей (5,2%). Зрозуміло, що у юного покоління думок про це ще не виникає, проте чому ж респонденти не замислюються про майбутню професію(зазначене питання цікавить лише 7,7% опитаних)? Правова інформація та життя суспільства, політика цікавить лише по 9% користувачів. З цього видно, що наша молодь втомилася від політичних баталій, а можливо, і від нинішньої ситуації в освіті.

Чи читає сучасне юнацтво художню літературу? Так, читає, причому з наступних мотивів: оскільки це цікаво та важливо (40,5%), за навчальною програмою (35,2%), для розваги (20,7%) молоді читають.

На питання стосовно того, чи цікавиться молодь українськими та зарубіжними літературними новинками, переважна більшість, а саме 70,3% опитаних, дали позитивну відповідь, 19,8% не цікавляться, 5,6% цікавляться іноді.

За даними соціологічного дослідження,37 % сучасних молодих людей читає практично постійно, 29,4 % дві і більше книг за місяць, 20 % 1-2 книги за півроку, а 1,7% опитаних не читають зовсім.

Яким жанрам літератури надає перевагу сучасне юнацтво та молодь? Відповіді розподілилися наступним чином:

про кохання – 29%; пригоди – 24,3%; історичні романи – 23%; класичні твори – 21,6%; детективи – 21%; фантастика – 18,6%; гумор та сатира – 16%;

53

фентезі – 11,8%; книги про життя відомих людей – 11,8%; поезія – 10,5%; книги з філософським змістом –10%; про війну – 8%; військово-пригодницька – 7,2%.70% юних читачів не беруть участі в літературних форумах,

чатах в Інтернеті. Усього лише 30% респондентів цікавляться українськими художньо-публіцистичними журналами(«Дніпро», «Всесвіт», «Дивослово», «Березіль», «Сучасність», «Вітчизна», «Київ», «Жінка»).

Приділяти необхідний час читанню, сучасній молоді заважає читати його об’єктивна нестача (65,7%), непосидючість (13,8%), наявність більш цікавих занять: спорт, танці, музика, комп’ютер, виховання дітей, прогулянки з друзями тощо (12%).

На питання «Якій формі популяризації книги та читання Ви надаєте перевагу?» респонденти відповіли по-різному. Серед найбажаніших форм популяризації книги було названо: зустрічам з авторами книг (49,4%), проведенню літературних або поетичних вечорів (40%), презентаціям бестселерів (30%) тавиставкам топ-видань (24,1%). На це варто звернути увагу бібліотекарям!

Книга – це … У цьому питанні молоді пропонувалися варіанти інтерпретації. Виявилося, що книга для неї – це, перш за все, естетична та душевна насолода (38%), спосіб цікаво провести вільночас (34%) та засіб тренування розуму (33%).

За даними дослідження, 80,5% юнаків та дівчат зручніше читати, звичайно ж, дома.Певно, що в домашніх умовах ти можеш зручно розміститися, ніякі терміни тебе не підганяють. Тим не менш, 13,2% опитаних добре читати в бібліотеці, а 3,7% – взагалі краще читати на природі, у транспорті, декому на парах, а хтось доречно зауважив: якщо книга цікава, то місце не має значення.

Читачі юнацьких бібліотек бажають, щоб у них були: вся необхідна література, особливо нові видання, сучасне оснащення, зокрема Інтернет, тепло, комфорт та, звичайно, кав’ярня – головний атрибут молодіжного спілкування.

Більшість респондентів, а саме 54%, вважають, що читання та обговорення книг у сім’ї сприяють кращому взаєморозумінню,

54

26,6% говорять, що книга не завжди веде до порозуміння між батьками та дітьми.

Вільний час молодь, що взяла участь в опитуванні, проводить за телевізором, дивиться відео та слухає музику (43,4%). 35% молодих людей надають перевагу читанню для душі, 25,3% присвячують вільний час комп’ютеру, 23,5% респондентів займаються домашніми справами, ще 22,6% надають перевагу прогулянкам на природі, 15,3% відвідують дискотеки та клуби, 16% займаються спортом, 11% мають особисте хобі (дизайн, малювання, гра на музичних інструментах, танці, кулінарія, складання віршів тощо). Усього лише 8% юнацтва відвідує кінотеатри, музеї чи виставки, 6,5% полюбляють відпочивати на дивані, а 7,2% опитаних зазначили, що вільного часу немає.

Отже, у ході соціологічного дослідження ми з’ясували, що на формування навичок читання пріоритетний вплив мають сімейні традиції, позитивне ставлення до читання в родині, котре спостерігають та переймають діти.

Сучасна молодь – користувачі юнацьких бібліотек усвідомлюють важливість Книги, читання, тому збирають домашні бібліотеки і рішуче налаштовані на передачу майбутнім дітям установки на пріоритетність читання книги.

У результаті опитування з’ясувалося, що молодь частіше обирає видання з психології, культури спілкування, спорту та здорового способу життя.

Це дослідження виявило багато нюансів, речей, на які варто звернути увагу бібліотекарям, аби достойно забезпечувати сучасне юнацтво та молодь необхідними матеріалами, заходами, залучати більше читачів до книгозбірні та бути модними та цікавими для молодих людей.

У 2012 р. було проведене соціологічне дослідження «Ставлення молоді до сучасної української книги».

За роки незалежності в Україні з’явилося більше ніж 22 тисячі назвнової літератури (http://maklay.sumno.com/artikle/kupka-emotsij-na-temu-suchasnoji-ukrajinskoji-lite/). Ця цифра є досить пристойною навіть для європейських країн, які тримають першість у літературному світі, проте там книжки видаються більшими накладами, ніж в Україні. Сучасні українські автори не є авторами світових бестселерів, а їх імена рідко потрапляють в один ряд з іменами найвідоміших

55

літераторів сучасності, таких як: Герман Гессе, Пауло Коельо, Даніела Стіл, Стівен Кінг. Вітчизняні автори мають локальну значимість та визнання, за межі яких вириваються лише одиниці.

У наш час законодавство не дає вільно дихати українській книзі, яка ще не звелася на ноги. Відповідні структури досі не дійшли думки, що книжка – це ідеологічна зброя і навіть неусвідомили, що на книзі можна добре заробляти. Можливо, саме через це український ринок наповнений російською продукцією книжково-видавничого бізнесу. За різними підрахунками, частка книжок російських видавництв у нашій країні сягає 90-95%, отже, українських залишається 5-10 відсотків, а якщо від цієї кількостівідняти підручники, то частка сучасної української літератури на вітчизняному ринку становитиме 0,1-0,3 % (htt://maklay.sumno.com/artikle/kupka-emotsij-na-temu-suchasnoji-ukrajinskoji-lite/).

Проте, незважаючи на певні законодавчі перешкоди та несформованість вітчизняного ринку, українська книга таки виживає і намагається знайти свою власну ідентичність. Вона прагне вирватися з радянського канону, не орієнтуватися виключно на зразки минулого, вписатися в світовий контекст.

Із джерел, що заслуговують довіри, відомо, що серед молоді починає з’являтися попит на сучасну українську літературу. Молоді люди із задоволенням відвідують книжкові виставки, форуми, купують українські книжки, але нам невідомий кількісний вираз цієї тенденції. Відсутня також інформація про загальну зацікавленість молоді у сучасній українській книзі, її ставлення до європейських морально-етичних цінностей.

Такий стан справи й зумовив необхідність проведення вищезгаданого дослідження. Мета дослідження: визначення зацікавленості української молоді сучасною українською книгою на основі уподобань та знання української літератури, з метою розробки пропозицій щодо підвищення авторитету української літератури та попиту на неї.

Завдання: визначити ставлення держави до літератури як

ідеологічної зброї у формуванні національної гідності, молодого українця;

дослідити знання студентів та інших верств молоді про сучасних українських авторів та українські твори;

56

вивчити ставлення молоді до української мови як державної;

дослідити вплив українського та зарубіжного кінемато-графа на зацікавленість молоді сучасною літературою;

визначити мету, з якою сучасна молодь відвідує бібліотеки, окрім потреби в навчанні;

вивчити стан популяризації української книги серед молодого читача у бібліотеках.

В опитуванні брали участь респонденти віком від 14 до 35 років. За статтю переважають жінки – 51 % (чоловіки – 49 %), що в цілому відповідає загальним демографічним показникам населення України.

З аналізу анкет можна зробити висновок, що більшість респондентів, а саме 56 %, витрачають на читання книжок досить багато часу, по декілька годин на день.42 % читають рідко, надаючи перевагу іншим заняттям, і лише 2 % не читають взагалі.

Відповіді на запитання – «Чи багато книг Ви прочитали протягом трьох років?» розподілилися таким чином: 75 % читачів повідомили, що прочитали за три роки сотню книжок, а можливо, навіть і більше, 23 % відповіли, що прочитали не більше двох-трьох книжок, а 2 % взагалі не читають.

Що стосується жанрів, яким надають перевагу відвідувачі, то у 50 % все залежить від настрою, у 25 % улюблений жанр детективи, у 15 % лірика про кохання, у 5 % публіцистика та документальна література.

Відкрите запитання до читачів «Чи знаєте ви імена сучасних українських авторів» дало змогу дізнатися, яким саме українським авторам надає перевагу сучасна молодь. Серед сучасних українських авторів респондентами були названі: С. Жадан, Л. Дереш, І. Роздобудько, Ю. Андрухович, О. Забужко, Л. Кос-тенко, Люко Дашвар, М. Іванцова, В. Шкляр, В. Невінчана, Я. Мельник, М. Матіос. У цілому, 65 % респондентів знають сучасних українських авторів, а 35 % їх назвати не змогли.

Приємне враження справили відповіді на запитання про українську літературу та відвідування бібліотек. 75 % респондентів знають та читають українську літературу, 25 % з нею незнайомі; 97 % є постійними читачами і лише 3 % до

57

бібліотек не заглядають. З 97 % респондентів, які відвідують бібліотеки, 57 % беруть якусь цікаву книжку або журнал, 40 % шукають матеріал для навчання.

Відповідаючи на запитання «Як ви ставитеся до вітчизняного та зарубіжного кінематографа?», лише 10 % респондентів зазначили, що надають перевагу вітчизняному кіно, 35 % переглядають зарубіжні картини без особливого інтересу, а 55% із задоволенням ходять до кінотеатру і переглядають фільми зарубіжного виробництва.

Одним із найцікавіших для читачів питань виявилося наступне: «Чи можете Ви назвати сучасну українську книгу, яка вплинула на Ваше життя?» Відповіді респондентів приємно вразили знанням сучасної української прози, оскільки 60 % назвали сучасні книги і лише 40 % зазначили, що таких книг в їхньому житті не було. Серед названих книг були: С. Жадан «Лілі Марлен», Л. Лузіна «Киевские ведьмы», І. Мельник «Жесткие переговоры», І. Роздобудько «Дві хвилини правди», «Ґудзик», Люко Дашвар «Село не люди», Л. Дереш «Намір», О. Забужко «Сестро», «Музей покинутих секретів», А. Багряна «Дивна така любов».

Майже всі респонденти на питання: «На Вашу думку, чи достатньо держава приділяє уваги виданню і розповсюдженню сучасної української книги» відповіли, що держава все ж таки щось робить для світу літератури (84 % відповідей), проте цього недостатньо для повноцінної допомоги в цій справі. 16 % впевнені, що держава взагалі не звертає уваги на розвиток книги.

Загальним висновком із статті може слугувати висловлювання давньоримського поета Публія Овідія Назона «Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так і людина стає вченою не силою, а частим читанням».

58

Соціологічні дослідження

Анкета «Привабливість бібліотечної професії для молоді»

Н. Ковган,соціолог ДЗ «ДБУ для юнацтва»,розробник анкети

Там, де процвітають бібліотеки, там мир і благодать…М. Реріх

Мета: виявити основні мотиви, визначити позитивні та негативні фактори, які вливають на професійну діяльність молодих співробітників бібліотек для юнацтва.

Об’єкт: молоді спеціалісти бібліотек для юнацтва(молоді).

Шановний респонденте!Питання Анкети досить прості, і на кожне з них Ви можете

вибрати декілька варіантів відповіді.

1. Що Вас спонукало до вибору професії бібліотекаря: покликання; престижність; бажання продовжити трудову династію; захопленість книгами; рекомендації батьків; «за компанію» з подругами/друзями; це сталося випадково; інше (напишіть)

__________________________________________

2. Ваші відчуття від перших кроків опанування професії: подобається; чекав кращого; зрозуміла(в), що зроблено помилку у виборі професії; ще не розібралася(вся); ніяких; інше ____________________________________________

59

3.Як би Ви особисто оцінили соціальну значущість бібліотечної професії:

престижна; соціально необхідна; не гірше і не краще за інші; в майбутньому неперспективна; мені байдуже; свійваріант _____________________________________

4. Чи потрібна профільна освіта для того, щоб працювати в бібліотеці?

так;чому?________________________________________________________________________________________ ні; чому?___________________________________________________________________________________________

5. Які з перелічених рис, крім професіоналізму, на Вашу думку, є корисними в бібліотечній професії:

прагнення набувати майстерності; постійне прагнення до самоосвіти; різнобічний світогляд; творчість; комунікативність; цілеспрямованість; відповідальність; небайдужість; свій варіант _____________________________________

6. Яка бібліотечна спеціальність Вам більше до душі? комплектатор фондів; каталогізатор; архіваріус; бібліограф; методист; бібліотекар-програміст; адміністратор сайту або електронних баз даних;

60

співробітник відділу обслуговування користувачів абонементу (читальних залів, відділу літератури іноземними мовами);

консультант інтернет-центру; психолог; соціолог, маркетолог; ще не визначалася(вся); свій варіант _____________________________________

7. Чи збираєтеся Ви продовжувати працювати за фахом? так; ні; ще не визначилася(вся); важко відповісти.

61

Нормативно-правові документи

Наказ Міністерства культури Українивід 22.08.2012 р. № 900

«Про затвердження примірної структури та примірних штатних розписів комунальних бібліотек»

Відповідно до Закону України «Про культуру», на виконання пункту 9 розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни» від 19.01.2011 р. № 148 (зі змінами) та з метою впорядкування структури та штатів комунальних бібліотек

НАКАЗУЮ:1. Затвердити примірну структуру та примірні штатні

розписи комунальних бібліотек, що додаються.2.Рекомендувати Міністерству культури Автономної

Республіки Крим, Головному управлінню культури Київської міської державної адміністрації, управлінням культури і туризму обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій використовувати примірну структуру та примірні штатні розписи при формуванні штатів комунальних бібліотек.

3. Надати право керівникам комунальних бібліотек при необхідності вводити додаткові штатні одиниці, не передбачені примірними штатними розписами, за окремим рішенням засновника.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Т.Г. Кохана.

Перший заступник МіністраЮ.П. Богуцький

62

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства культури України22 серпня 2012 р. № 900

Примірна структура та примірні штатні розписи комунальних бібліотек

I. Загальні положення1.1. Примірна структура та примірні штатні розписи

застосовуються до комунальних бібліотек (далі – бібліотеки) як основа для визначення їх структури і кількості посад (штатних одиниць). Формування структури та штатних розписів бібліотек здійснюється з урахуванням кількості їх користувачів, видачі документів, відвідувань (у т.ч., – веб-сайту та соціокультурних заходів), рівня впровадження інформаційних технологій та у межах затвердженого фонду заробітної плати.

1.2. УУ разі необхідності та з метою забезпечення належного рівня діяльності бібліотек їх керівникам надається право змінювати назви структурних підрозділів, здійснювати корегування їх кількості, у тому числі, – додатково вводити відділи, сектори тощо. При цьому необхідно враховувати, що кількість штатних одиниць не може бути меншою: у відділі – трьох штатних одиниць, у секторі – двох штатних одиниць. Допускається збереження структури та штатів бібліотек, затверджених до набрання чинності цього наказу.

1.3. ГГранична штатна чисельність професіоналів та фахівців бібліотечної роботи бібліотек визначається з урахуванням Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи, затверджених наказом Міністерства культури і туризму України від 29.12.2008 р. № 1631/0/16-08.

1.4. ППосади професіоналів, фахівців, робітників, не передбачених цими примірними штатними розписами, вводяться відповідно до законодавства, встановлених нормативів тощо та з урахуванням умов функціонування конкретної бібліотеки.

1.5. ККерівники бібліотек розподіляють обов’язки між своїми заступниками, виходячи з умов функціонування конкретної бібліотеки.

63

Додаток 1

До наказу Міністерства культури України22 серпня 2012 р. № 900

Примірна структура обласної бібліотеки для юнацтва

1. Адміністрація.2. Бухгалтерська служба.3. Кадрова служба.4. Відділ комплектування фондів та каталогізування

документів:4.1 сектор комплектування фондів;4.2 сектор каталогізування документів.5. Відділ зберігання та реставрації бібліотечних фондів:5.1. сектор гігієни і реставрації фондів.6. Відділ обслуговування користувачів:6.1. сектор обліку користувачів;6.2. сектор соціокультурної діяльності.7. Відділ (сектор) абонемента.8. Відділ (сектор) читальних залів.9. Відділ (сектор) періодики.10. Інформаційно-бібліографічний відділ:10.1. інтернет-центр.11. Відділ (сектор) краєзнавства.12. Науково-методичний відділ:12.1.редакційно-видавничий сектор.13. Відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів.14. Відділ господарсько-технічного забезпечення.

64

Додаток 2

До наказу Міністерства культури України

«____»_________2012 р. №_________

Примірні штатні розписи обласної бібліотеки для юнацтва

Віднесення обласних бібліотек для юнацтва до відповідної категорії здійснюється на основі дотримання ними таких двох показників:

Категорія Середньорічна кількість

користувачів бібліотек

(тис. чол.) 

Середньорічна кількість видачі документів (тис. прим.) 

І понад 25 понад 500ІІ від 15 до 25 від 315 до 500ІІІ від 10 до 15 від 200 до 315

Назва структурних підрозділів і посад

Кількість штатних одиниць у бібліотеках відповідно до

категорій І ІІ ІІІ

1 2 3 41. АДМІНІСТРАЦІЯ Директор 1 1 1Заступник директора 2 2 1

Головний інженер

Посада головного інженера вводиться за умови наявності приміщень, які використовує бібліотека на праві оперативного управління

Секретар 1 1 1

Юрисконсульт (провідний, I категорії, II категорії, без

1 0,5 0,5

65

категорії)

2. БУХГАЛТЕРСЬКА СЛУЖБА

Бухгалтерська служба формується на основі Міжгалузевих нормативів чисельності працівників бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 26 вересня 2003 р. № 269. У разі виробничої необхідності, за рішенням засновника, може вводитися посада заступника головного бухгалтера

3. КАДРОВА СЛУЖБА

Кадрова служба формується на основі Міжгалузевих нормативів чисельності працівників, зайнятих добором, розстановкою, підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) та обліком кадрів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2003 р. № 341.

4. Відділ комплектування фондів та каталогізування доку-ментів

1 1 1

Завідувач відділу 1 1 14.1 Сектор комплектування фондів

1 - -

Завідувач сектору 1 - -4.2 Сектор каталогізування документів

1 - -

Завідувач сектору 1 - -5. Відділ зберігання та 1 1 1

66

реставрації бібліотечних фондівЗавідувач відділу 1 1 1

5.1. Сектор гігієни і реставрації фондів

1 - -

Завідувач сектору 1 1 -6. Відділ обслуговування користувачів

1 1 1

Завідувач відділу 1 1 16.1. Сектор обліку користувачів 1 1 1Завідувач сектору 1 1 16.2. Сектор соціокультурної діяльності

1 1 -

Завідувач сектору 1 1 -7. Відділ (сектор) абонемента 1 1 1Завідувач відділу (сектору) 1 1 18. Відділ (сектор) читальнихзалів

1 1 1

Завідувач відділу (сектору) 1 1 19. Відділ (сектор) періодики 1 1 1Завідувач відділу (сектору) 1 1 110. Інформаційно-бібліографічний відділ

1 1 1

Завідувач відділу 1 1 110.1. Інтернет-центр 1 1 1Завідувач сектору 1 1 111. Відділ (сектор) краєзнавства 1 1 1Завідувач відділу (сектору) 1 1 112. Науково-методичний відділ 1 1 1Завідувач відділу 1 1 112.1 Редакційно-видавничий сектор

1 1 -

Завідувач сектору 1 1 -13. Відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів

1 1 1

Завідувач відділу 1 1 114. Відділ господарсько- 1 1 1

67

технічного забезпеченняЗавідувач відділу 1 1 1

Інженер з охорони праці

Вводяться в штати бібліотек за нормативами, визначеними наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 № 255 «Про затвердження Типового положення про службу охорони праці», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2004 за № 1526/10125

Інженер-енергетик

Вводиться в штати бібліотек відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 10.02.1998 за № 93/2533

Слюсар-сантехнік (IІ-VI розрядів) Вводяться в штати бібліотек відповідно до Міжгалузевих норм чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.2004 № 105

Столяр (IІ-VI розрядів)Електромонтер з обслуговування електроустановок (IІ-VI розрядів)Ліфтер Сторож Оператор котельні (IІ-VI розрядів)Робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків

68

Двірник

Гардеробник

Вводяться в штати бібліотек за наявності обладнаного гардеробу із розрахунку 1 штатна одиниця на 200 окремих місць, за наявності другої зміни вводиться додаткова кількість гардеробників з розрахунку 1 штатна одиниця на 200 окремих місць.

Прибиральник службових приміщень

Вводяться в штати бібліотек із розрахунку 0,5 штатної одиниці на кожні 250 м2

площі, що прибирається, але не менше 1 посади на бібліотеку. За наявності другої зміни додатково вводиться штатна одиниця з розрахунку 0,5 штатної одиниці на 250 м2 площі, що використовується протягом цієї зміни.

Водій автотранспортних засобів

Штатна одиниця водія вводиться відповідно до кількості одиниць автотранспорту, що перебуває на балансі бібліотеки: на 1 автотранспортний засіб – 1 штатна одиниця.

Усі структурні підрозділи (неповинні перевищувати граничну чисельність)Головні: бібліотекар, бібліограф, методист

12 10 8

Бібліотекар, бібліограф, методист, редактор: провідні, І категорії, ІІ категорії, без категорії

25 20 15

69

Художник: провідний, I категорії, II категорії, без категорії

1 1 0,5

Соціолог: провідний, І категорії, без категорії

2 2 1

Психолог: провідний, І категорії, без категорії

2 2 1

Інженер з комп’ютерних систем: провідний, I категорії, II категорії, без категорії

Вводиться 1 штатна одиниця за наявності 10 одиниць комп’ютерної техніки і по 1 штатній одиниці на кожні наступні 20 одиниць комп’ютерної техніки

Інженер-програміст: провідний, I категорії, II категорії, без категорії

Вводиться 1 штатна одиниця у разі впровадження у роботу бібліотеки автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи

Оператор копіювальних та розмножувальних машин

Вводиться у разі наявності відповідного обладнання. Кількість штатних одиниць визначається в залежності від кількості одиниць техніки та обсягів робіт.

Реставратор архівних та бібліотечних матеріалів (палітурник)

Вводиться 1 штатна одиниця на кожні 250-350 тис.одиниць зберігання фонду

70

Вісті з регіонів

Вересневий букет – молоді(День відкритих дверей у бібліотеці для юнацтва)

О. Петрова, методист ДЗ «ДБУ для юнацтва»

... Хоча в бібліотеці день відкритих дверей щодня, саме в ці дні знань, у перших числах вересня, учні, студенти та всі бажаючі відкрили або нагадали собі про можливості, що надає ДЗ «ДБУ для юнацтва».

Цікаві бесіди та відкриті лекції, що проводилися в бібліотеці, дали змогу ознайомитися з усіма надбаннями нашої установи.

Отже, 3 вересня 2012 р. бібліотеку для юнацтва відвідало більше ніж 150 учнів різних навчальних закладів. Учні ЗОШ №15, №130, №110, екологічно-природничого коледжу №116, ліцею№ 227 ім. М.М. Громова, гімназії №179 взяли участь в екскурсії відділами бібліотеки.

Абонемент надав їм відомості про нові надходження книг до бібліотеки та ознайомив з молодіжною періодикою.

Питання профорієнтації та майбутньої роботи завжди є актуальним для молоді. Тому працівники читальних залів разом із Голосіївським центром зайнятості провели профорієнтаційне тестування для випускників шкіл, які відвідали в цей день бібліотеку, а також провели інформаційну годину, присвячену інноваційним формам профорієнтаційної роботи.

Відділ періодичних видань влаштував годину цікавих повідомлень «Посміхнись світу, і світ посміхнеться тобі», у рамках якої розповідалося про традиції вітання на Україні. Згадали і про те, як вітаються представники народів інших країн. Гостей зацікавили також відомості про поведінку і привітання тварин, що також увійшло до бесіди.

Відділ літератури іноземними мовами організував інформаційну подорож країнами світу. Пізнавальна година дозволила відвідувачам дізнатися багато цікавого про традиції та культуру інших держав. Небайдужими залишили молодь також інформаційний коктейль «Дивні звичаї народів світу» та

71

тематичний квіз «Здоровий спосіб життя». Найактивніші учасники квізу-опитування отримали заохочувальні подарунки.

Відділ мистецтв підготувував презентацію проекту «Knigli. Краще, ніж подарунок», створеного Молодіжним об’єднанням Спілки дизайнерів України «Варто». Молодь ознайомилася з цікавим проектом книг-картин. Кnigli є не тільки креативним та сучасним подарунком, але й оригінальним елементом дизайну, можливістю розповісти про свою улюблену книгу тощо.

В Інтернет-центрі гостям були представлені проекти: «Мені є що сказати» та «Безпечний і привітний веб-простір». Також учням нагадали про «нетикет» – правила поведінки у мережі та про тренінги з формування мережевої культури. Про молодіжний проект «Мені є що сказати»розповіли заступник директора по роботі з електронними ресурсами Т. О.Якушко та бібліограф І категорії Л. Г.Виноградова. Бібліотека сприяє творчим ініціативам усіх бажаючих, які за допомогою відеокастів та хаукастів, блогів та відеороликів мають змогу висловитися, бути почутими, донести власні новітні ідеї до людей.

Бібліотека запропонувала молоді продовження акції буккросингу, вільного обміну «мандрівними книгами», актуального та модного сьогодні.

Біля станції метро «Виставковий центр» бібліотека для юнацтва розташувала свою палатку з інформаційними банерами. Усі бажаючі мали змогу безкоштовно записатися в бібліотеку, отримати роздаткові матеріали та буклети. У палатці була презентована виставка методично-бібліографічних робіт бібліотеки.

Усі заходи були спрямовані на поширення інформації про можливості, які надаються ДЗ «ДБУ для юнацтва». Бібліотека сприяє творчості та активності учнів, студентів та всіх бажаючих приєднатися до пошуку та розповсюдження цікавих знань та вирішення актуальних питань сьогодення.

До Дня знань, 3 вересня Державна бібліотека України для юнацтва, провела опитування. У ньому взяли участь 62 молодих респондента різного віку.

Відповіді на питання«Що для тебе 1 вересня?» розподілилися наступним чином:

60% респондентів вважають, що 1 вересня – це свято знань і асоціюють його з навчальними закладами;

72

20% відповіло, що дня них 1 вересня – це початок навчального року та нагадування про необхідність виконання певних обов’язків;

ще для 10% цей день є просто початком осені; 10% не звертають уваги на цю дату, оскільки для них це

звичайний день, який нічим не відрізняється від інших.Для 70% опитаних молодих людей бібліотека – це храм

знань, 15% респондентів назвали її просто книгозбірнею, 10% зазначили, що бібліотека – це звичайна державна установа. Також були надані й відкриті відповіді стосовно функцій бібліотеки: «концентрат інформації», «склад цікавої інформації», «інформаційна база».

Втішними для бібліотекарів було те, що 85% юнаків та дівчат із задоволенням стануть користувачами Державної бібліотеки України для юнацтва, а 60% згодні платити за надані їм бібліотечні послуги.

Відповіді на запитання «Яка вартість читацького квитка тебе влаштує?»розподілилися так: 70% згодні заплатити 5-10 гривень; 20% – 20-25 гривень, а 7% готові віддати 50 гривень. 3% респондентів заявили, що «не мають жодного уявлення», ціна має бути «помірна» чи «будь-яка».

Отже, можна зробити висновки, що для більшості респондентів 1 вересня – це свято знань, до якого слід відповідально готуватися, і за допомогою в цьому вони звертаються до бібліотеки, яка, на їх думку, є храмом знань. Також більшість респондентів згодні стати читачами бібліотеки для юнацтва та платити за бібліотечні послуги, але водночас наполягають, щоб ціна була досить незначною і не шкодила особистому бюджету.

73

Вісті з регіонів

Ініціативи молодих – для молодихТ. Сопова,заступник директора

ДЗ «ДБУ для юнацтва»

До 70-річчя створення Краснодонськоїпідпільної молодіжної організації«Молода гвардія»

Цій пам’ятній історичній даті було присвячено V ювілейний Форум молодих бібліотекарів Луганщини «Книга. Молодь. Інтелект» (17-20 вересня). Тема 2012 р. – «Бібліотека нового століття в єдності традицій і новацій», а лейтмотив, гасло – патріотичне виховання молоді.

Організатори Форуму, а саме Управління культури і туризму Луганської облдержадміністації, Луганська обласна бібліотека для юнацтва, Луганська державна академія культури і мистецтв, створили всі умови для того, аби захід став знаковим не лише для бібліотечної Луганщини, а й для всієї бібліотечної України.

На Форумі було представлено 140 молодих фахівців з Луганської, Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернівецької областей, Автономної республіки Крим (Україна), Белгородської області (Росія), а також із міста Величка Малопольського воєводства (Польща).

Активну участь у роботі Форуму взяли представники Луганської держадміністрації, викладачі та студенти луганських ВНЗ, директори та фахівці бібліотек міста (у тому числі з навчальних закладів), Президент Української бібліотечної асоціації І. Шевченко, Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів О. Афонін, спеціаліст з розвитку веб-ресурсів програми «Бібліоміст» Г. Тараненко, директор ДЗ «ДБУ для юнацтва» Г.Саприкін, заступник директора з наукової роботи Т. Сопова, провідні фахівці бібліотеки.

74

Пленарне засідання Форуму відкрила директор Луганської обласної бібліотеки для юнацтва, голова оргкомітету V Форуму С. Аладжальян. Вітання прозвучали також від заступника начальника управління – начальника відділу туризму та охорони культурної спадщини Луганської облдержадміністрації В. Виборного, директора Державної бібліотеки України для юнацтва Г. Саприкіна.

Пленарне засідання розпочалося виступом заступника директора з наукової роботи ДЗ «ДБУ для юнацтва» Т. Сопової «Виховуємо патріотів бібліотечними формами. Результати Всеукраїнських соціологічних досліджень».

У виступі, зокрема, було зазначено, що «сьогодні патріотизм визначає духовний і моральний клімат суспільства, а доказом цього є результати численних соціологічних досліджень, які проводилися Українським центром економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова, фондом «Демократичні ініціативи», Соціологічною групою «Рейтинг» тощо». Доповідачка детально розповіла про результати Всеукраїнського соціологічного дослідження «Патріотизм у розумінні сучасної молоді», яке проводила Державна бібліотека України для юнацтва у 2012 р.

Про методи формування патріотичного світогляду в молодих росіян розповіла бібліотекар Білгородської державної бібліотеки для молоді (Росія) Ю. Дучак.

Директор Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. Тімірязєва Н. Морозова в рамках своєї доповіді «Основи бібліотечного дизайну»презентувала інноваційний проект програми «Бібліоміст», присвячений розробці сучасного інтер’єру книгосховищ.

Колега з Польщі А. Чарнота-Байорек, яка очолює районну та міську публічну бібліотеку в місті Величка,у своїй доповіді «Нові сервіси в бібліотеці» зупинилася на загальнопольських бібліотечних проектах, поділилася досвідом роботи Величківської бібліотеки та висловила думку, що «… діяльність українських та польських бібліотек схожа, а фінансування їх, на жаль, різне».

З особливою зацікавленістю аудиторія слухала виступи двох президентів: Української бібліотечної асоціації І. Шевченко та Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів О.

75

Афоніна. Вони чітко окреслили стан та перспективи розвитку бібліотечної та книговидавничої галузей, внесли ряд пропозицій щодо вирішення нагальних проблем.

З піднесенням та творчим ентузіазмом голова Регіональної міжвідомчої ради молодих бібліотекарів «Професіонал майбутнього», бібліотекар Свердловської ЦБС І. Бичкова розповіла про труднощі та пошуки бібліотечної молоді.

У рамках Форуму відбулися: спеціальний захід Української бібліотечної асоціації «2012 – Рік молоді в УБА»; скайп-конференція «Розвиваємо сильні бібліотечні асоціації»;презентації досвіду роботи бібліотек-учасниць Форуму «Бібліотеки України – молоді» і робіт лауреатів обласного конкурсу «Бібліотечний бренд»; нагородження переможців конкурсу.

Під час роботи Форуму працювала ІІІ Всеукраїнська Школа професійної майстерності «Молодий спеціаліст бібліотеки для юнацтва». Було проведено: тренінги «Бібліотека і молодь в сучасному інноваційному просторі» (Т. Сопова), «Використання і опис відеоресурсів» (Л. Виноградова), «Уроки створення відео» (Н. Малик); «Основи фандрейзінгу і роботи з ЗМІ» (О. Черних); «Основи самопрезентації і самопозиціонування молодих бібліотечних спеціалістів» (А. Соколов); майстер-клас «Секрети ораторського мистецтва» (В. Елуаер); профдебати «Фінансові або людські ресурси: що важливіше для трансформації бібліотек» тощо.

Незабутнє враження на учасників Форуму справила поїздка в центр патріотичного виховання Луганщини – місто Краснодон. Екскурсія Краснодонським обласним музеєм «Молода гвардія» та кінофільм «И не в шурф их бросали, а в наши сердца» про діяльність краснодонських хлопчаків та дівчат, їх подвиги у боротьбі з німецькими окупантами, нікого не залишили байдужими.

Молоді фахівці познайомилися з діяльністю Краснодонської центральної міської бібліотеки ім. О. Фадєєва, яка також є центром патріотичного виховання молоді регіону.

Під час автограф-сесії письменниці, дипломанта всеукраїнських літературних конкурсів «Коронація слова – 2011», та «Коронація слова – 2012» С. Таланучасники заходу поринулив світ художнього слова Завершилася робота V Форуму

76

молодих бібліотекарів «відкритим мікрофоном» – обміном думками, підведенням підсумків, висуненням пропозицій щодо майбутнього.

«До нових професійних зустрічей» –саме ці слова звучали з уст бібліотекарів під час прощання та від’їзду з Луганської бібліотеки для юнацтва та гостинної луганської землі.

77

Бібліотечні ноу-хау

У Лондоні збудували гігантський книжковий лабіринт

Улітку цього року британська столиця паралельно з Олімпійськими Іграми приймала й культурну олімпіаду. Як повідомляється на сайті gettyimages.co.uk, 31 липня в Культурному центрі на Південному березі (Southbank Centre) два бразильських художника завершили будівництво лабіринту aMAZEme, який повністю складається з 250 тис. книг – як нових, так і вживаних.

Відвідувачів лабіринту всередині очікували сюрпризи. У найрізноманітніших місцях споруди встановлено екрани, що відтворюють художні образи й літературні цитати. Експозицію було відкрито для огляду 25 серпня. Після закінчення виставки всі, хто бажає, можуть взяти собі одну книгу.

Раніше aMAZEme радував любителів книг у Ріо-де-Жанейро, щоправда, розмір лабіринту був дещо менше.

Незвичайна бібліотекаОдна з таких бібліотек відкрилася в квітні цього року в

аеропорту італійського міста Бари. Стелажі з книгами знаходяться водному з кафе в залі очікування, і будь-який авіапасажир може безкоштовно взяти з собою в політ книгу.

78

Бібліотека не має каталогу або журналу обліку, там усе засновано на довірі до людей. Ініціатива цього цікавого проекту, який називається «Книга в політ», належить керівникові всіма аеропортами Апулії Доменіко Ди Паола (Domenico Di Paola), який передаву дар бібліотеці близько 250 книг з власної колекції. На книжкових полицях можна знайти бестселери, романи, праці з філософії, економікитаприродознавства, а також туристичні брошури і комікси. Серед представлених книг є видання не лише італійською, але й на іншими мовами, у т. ч. російською. Повернути книгу можна після повернення в аеропорт або ж, якщо йдеться про іноземних туристів, прислати поштою.

Бібліотеки на відкритому повітрі

Студенти 4 курсу Академії Marcus Garvey в Детройті (США) спільними зусиллями створили шість міні бібліотек на відкритому повітрі, розташованих поряд з будівлями філій Центральної Публічної Бібліотеки, закритих у кінці минулого року внаслідок фінансової кризи. Послугами міні бібліотек можуть користуватися усі бажаючі.

П’ять міні бібліотек вже успішно функціонують, а шоста відкриється незабаром. Користувачам цих бібліотек не треба мати читацького квитка і платити штрафи за вчасно не повернені книги. Організатори розраховують на чесних читачів.

79

Ідея створення міні бібліотек на відкритому повітрі належить викладачеві академії Melanie Manos, яка вважає, що цей проект є спробою привернути увагу громадськості до тяжкого становища багатьох американських публічних бібліотек.

Колекції міні бібліотек формуються за рахунок численних дарувань, які можна здійснювати тут-таки, і призначені для читачів будь-якого віку. Книжкові шафи виготовлено з водонепроникних матеріалів. Над ними встановлені барвисті банери, також зроблені студентами.

Мінібібліотека в парку

У парку Cobble Hill у Бруклині (Нью-Йорк, США) місцеві мешканці побудували мініатюрний будиночок з бурого піщанику, який виконує функції міні бібліотеки і пункту з обміну книгами. У будиночку, вікна якого завжди відкриті для вільного доступу до книжкових полиць, можна одночасно розмістити 100 книг. Будиночок є справжнім витвором мистецтва (на відміну від шпаківень з книгами), а книгообмін розрахований на порядних читачів.

80

Бібліотечний дизайн

Деякі американські публічні бібліотеки створюють дуже незвичайний дизайн підліткової зони для залучення нових юних користувачів.

Так, у публічній бібліотеці Brentwood (Теннесі) зона для дітей і підлітків стилізована під парк з деревами, лісовими тваринами, наскальними малюнками і фантастичним світом книг. На одному з дерев сидить анімаційна сова і вітає всіх відвідувачів, а на плоскому екрані, що знаходиться поряд із залом для розповіді історій, демонструється фільм про аборигенів.

Бібліотека на броньовикуАргентинський художник Raul Lemesoff перетворив

списаний військовий броньовик на пересувну бібліотеку і роз’їжджає на ньому вулицями Буэнос-Айреса й інших аргентинських міст, а також віддалених селищ з благородною місією – безкоштовно роздавати книги всім любителям читання. Його бібліотека складається з 900 книг у твердій палітурці, але постійно поповнюється за рахунок численних дарувань.

Бібліотека на роликахLibrary on Wheels (Бібліотека на роликах) – це популярна

програма, створена в американському Освітньому медіацентрі

81

Sequoyah три роки тому. Називається вона так тому, що бібліотечний візок, завантажений книгами (як правило нещодавно опубліковані і затребувані роботи) і лептопами, пересувається між столиками кафетерію навчального закладу, де знаходиться багато студентів, з метою запропонувати останнім узяти яку-небудь друковану книгу або електронне видання на лептопі. Ця програма є своєрідною формою дистанційного бібліотечного обслуговування і допомагає бібліотекарям налагодити контакти із студентами, серед яких далеко не всі користуються бібліотечними послугами.

В освітньому центрі передбачено чотири ланчі в різний час, і бібліотекарі прагнуть привезти «бібліотеку на роликах» в кафетерій один раз на тиждень під час кожного ланча. Протягом таких об’їздів бібліотекарі відповідають на багато питань студентів, що стосуються режиму і правил роботи бібліотеки. Крім того, студенти,які вже брали книгираніше, повертають їх і платять штрафи за затримку. Ця програма без сумніву покращує бібліотечну статистику видачі книг.

82

83

БІБЛІОСВІТ

Інформаційний вісник № 3 (43) 2012

Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова(відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко

Редактори: В. Кучерява, Н. Лінкевич,С. Чачко

Комп’ютерна верстка В. Кучерявої

Засновник – ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»Виходить чотири рази на рік

Підписано до друку 17.09.12. Зам. № 171. 80 стор. Тираж 100 пр.Просп. Перемоги, 60, м. Київ, 03057

http://www.4uth.gov.uaE-mail:inform@4uth.gov.ua

84